HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Проблеми розвитку сучасної української школи, шляхи вирішення

2017-06-21T12:31:05Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Обговорюємо */

=''Cоціально-гуманітарний кредитний модуль''=
== Вивчаємо джерела ==

== Обговорюємо ==
----
1

----
2
----
3

----
4

----
5

----
6

----
7

----
8

----
9

----

10
----

== Підводимо підсумки ==

=''Теорія та методика фахової дисципліни''=
== Вивчаємо джерела ==

== Обговорюємо ==
----
1

----
2
----
3

----
4

----
5

----
6

----
7

----
8

----
9

----

10
----

== Підводимо підсумки ==

=''Падагогічна інноватика''=
== Вивчаємо джерела ==

== Обговорюємо ==
----
1

----
2
----
3

----
4

----
5

----
6

----
7

----
8

----
9

----

10
----

== Підводимо підсумки ==

=''ІКТ у викладанні предметів''=
== Вивчаємо джерела ==
Шановні колеги! За посиланням розміщені [http://ubr.ua/uk/labor-market/education/desiat-naigostrshih-problem-suchasno-ukransko-shkoli-155471 10 проблем сучасної української школи] . Ознайомтесь та висловіть свою думку щодо існування проблем у вашому закладі та як, на вашу думку, можна їх подолати. Відповідь впишіть у місце вашого варіанту (номер варіанту – це ваш номер у списку групи. Дякую.
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 12:31, 10 квітня 2017 (EEST)

== Обговорюємо ==
----
1Матеріальна база навчальних закладів застаріла. Недостатня кількість демонстраційного обладнання, наочності;
Недостатня відповідальність батьків за навчання та виховання дітей;Недостатнє фінансування на утримання та розвиток навчальних закладів. Застаріла база комп’ютерів, відставання в інформатизації та комп’ютеризації від сучасних вимог. Низький рівень забезпечення шкіл якісною мережею Інтернет;Занадто велика кількість заходів; Занадто велика кількість паперів--[[Користувач:Коваленко Сергій Олександрович|Коваленко Сергій Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Коваленко Сергій Олександрович|обговорення]]) 22:17, 22 квітня 2017 (EEST)

----
21) Застаріла база комп’ютерів, відставання в інформатизації та комп’ютеризації від сучасних вимог. Низький рівень забезпечення сільських шкіл якісною мережею Інтернет; 2) Мала чисельність учнів; 2)Недосконала система фінансування позашкільних закладів; 4) Недостатня відповідальність батьків за навчання та виховання дітей.
Подолати їх через об'єднання шкіл, вдосконалити систему фінансування, покращити роботи по збереженню і забеспеченню школи з місцевою владою, залучити батьків до активної громадської позиції. Створити умови коли школа надаватиме освітні послуги для всіх вікових груп.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 12:21, 18 квітня 2017 (EEST)
----
3 Недостатнє фінансування галузі.Застарілі комп’ютери, відсутність сучасного Інтернету;низька заробітна плата вчителя;складна процедура тендерних закупівель; застаріла матеріально-технічна база навчальних закладів. Невчасне забезпечення підручниками, залежність вчителя від паперової волокити. Можливо, реформування допоможе все це змінити, але діяти треба дуже виважено.
--[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 22:58, 18 червня 2017 (EEST)

----
4 1) Навчання в школі проводиться в дві зміни, що суттєво впливає як на якість викладання так і на можливість сприймання учнями інформації; 2) Існування в одному примцщенні двох навчальних закладів; 3) недостатня кількість площі для розвитку гуртків. Ці дві проблеми можна вирішити одним способом - виділити приміщення в різних будівлях для існування кожного навчального закладу окремо. Це дозволить навчатись учням в одну зміну та дозволить використовувати приміщення для занять позаурочно.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 21:44, 16 червня 2017 (EEST)

----
5 Недостатнє фінансування на утримання та розвиток навчальних закладів. Проблему може розв'язати збільшення фінансування після децентралізації --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:31, 21 червня 2017 (EEST)

----
6

----
7

----
8

----
9

----

10
----

11
----

12
----

== Підводимо підсумки ==

=''Психологія''=
== Вивчаємо джерела ==

== Обговорюємо ==
== Обговорюємо ==
----
1

----
2
----
3

----
4

----
5

----
6

----
7

----
8

----
9

----

10
----

== Підводимо підсумки ==

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Єсипенко А.В

2017-06-21T12:25:16Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''
1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.
2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.-
3.Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення
--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:25, 21 червня 2017 (EEST)
----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''

П - я б запозичила навчання, яке й готувало молодь жити у суспільстві.

Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно, а не тільки, щоб засвітитись перед виборами.

І - я думаю, що учень початкової школи запозичив у Японії принцип не оцінювати учнів початкової школи.

М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень.

А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика, а не теоретика.
--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:25, 21 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''
Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернет соціалізація, інноваційна освіта, профільна, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно-технологічної складової освіти з гуманітарною.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:25, 21 червня 2017 (EEST)
----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
• Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
• Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
• Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
• Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
• Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
• Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
• Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:25, 21 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

Вибір предметів кожною школою та факультативні предмети на вибір. Я вважаю, що саме ці складові можуть успішно інтегруватися в українську школу, як альтернатива профільній освіті особливо для сільської школи.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:14, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

Сторітелінг
Кожна людина може згадати не один випадок з життя, коли почута їм десь історія, або просто фраза раптово допомогла знайти відповіді на питання, рішення для якоїсь життєвої ситуації, надихнула на вчинення якогось серйозного вчинку. Історія, немов чарівний ключик, відкрила двері в якесь таємниче простір в голові, де знайшлася необхідна інформація, рішучість, натхнення, саме те, чого так не вистачало раніше.

Сторітеллінг - спосіб донесення інформації аудиторії через розповідь історій з реальними або вигаданими персонажами. В освіті історії хороші тим, що мотивують і спонукають до дії, вони дозволяють пояснити складний матеріал простими словами на конкретних прикладах.

Важливо відзначити, що розповіді повинні бути короткими і трактуватися однозначно. Хороша історія - та, в якій робиться акцент на головній думки. Розповідь повинна завершуватися повчанням. Історія не повинна бути сухою констатацією факту. Вона повинна бути емоційно насиченою і спонукати слухачів до дій. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:18, 21 червня 2017 (EEST)

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

Принцип методу “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:19, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

У певній мірі так. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:19, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----

Наша країна поступово входить в європейський та світовий простір, реалізує освітні концепції Болонського процесу. Під впливом змін в Україні відбувається перебудова освіти, яка проводиться в напрямку оновлення змісту освіти та виховання та перебудови структури навчання.

Освіта визначає інтелектуальний, культурний потенціал країни і є найбільш пріоритетною сферою, від якої залежить головне – формування вільної особистості, що живе у вільному демократичному суспільстві, здатної самостійно й свідомо будувати своє власне життя і творчо самореалізовуватися. Нагальною потребою і передумовою прогресивного поступу в галузі освіти є відхід від традиційної авторитарної форми навчання. На противагу традиційним школам стали виникати альтернативні школи, які вимагали радикальної зміни шкільної організації, змісту, методів виховання і навчання. Основна ідея, яка об`єднала педагогів-реформаторів, полягала в підготовці через школу самостійних, ділових, всебічно розвинених ініціативних людей, що уміють творчо використовувати отримані у школі знання в різних сферах економічного, державного й громадського життя.

Біля джерел альтернативного виховання Великої Британії стояв відомий педагог, письменник, психолог-Олександр Саттерленд Нілл. Протягом п'ятидесяти років він був директором школи Саммерхілл. Коли О.С.Нілл заснував свою школу у місті Лейстон, він був уже відомим та популярним письменником та учасником інноваційного руху в Англії. Школі минуло 85 років, але її методи та принципи роботи залишилися незмінними.

Засновник школи Саммерхілл вважав єдиним можливим засобом виховання дітей свободою, яка дає поштовх до саморозвитку творчих сил дитини. Під свободою він розумів внутрішній світ та природнє право дитини, отримане від народження, а також вважав її рушійною силою розвитку природних задатків та здібностей. Вихід із обставин, які склалися, О.С.Нілл вбачав тільки у глибинному вивченні самого себе та в наданні правильного виховання на основі набутих знань. На його думку, завдяки самопізнанню, люди отримують спокій, впевненість у своїх силах, гармонію та як результат почуття щастя.

Нілл вважав, що тільки щасливі люди можуть вилікувати та врятувати людство від усього негативного. Отже, школа повинна виховувати та готувати дітей до щасливого життя. „Завдання дитини полягає у тому, щоб прожити своє власне життя, а не у тому, яке обрали йому занепокоєні батьки”. Він був переконаний, що людина може бути посправжньому щасливою, якщо її виховують в атмосфері свободи. „Саммерхілл є місцем, де дитяче нещастя лікується та що є найважливішим, діти виховуються у щасті” . Тому гуманістичну ідею людського щастя британський педагог вбачав у свободі та самопізнанні.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:23, 21 червня 2017 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Єсипенко А.В

2017-06-21T12:23:48Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''
1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.
2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.-
3.Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''

П - я б запозичила навчання, яке й готувало молодь жити у суспільстві.

Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно, а не тільки, щоб засвітитись перед виборами.

І - я думаю, що учень початкової школи запозичив у Японії принцип не оцінювати учнів початкової школи.

М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень.

А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика, а не теоретика.

----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''
Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернет соціалізація, інноваційна освіта, профільна, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно-технологічної складової освіти з гуманітарною.

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
• Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
• Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
• Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
• Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
• Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
• Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
• Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

Вибір предметів кожною школою та факультативні предмети на вибір. Я вважаю, що саме ці складові можуть успішно інтегруватися в українську школу, як альтернатива профільній освіті особливо для сільської школи.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:14, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

Сторітелінг
Кожна людина може згадати не один випадок з життя, коли почута їм десь історія, або просто фраза раптово допомогла знайти відповіді на питання, рішення для якоїсь життєвої ситуації, надихнула на вчинення якогось серйозного вчинку. Історія, немов чарівний ключик, відкрила двері в якесь таємниче простір в голові, де знайшлася необхідна інформація, рішучість, натхнення, саме те, чого так не вистачало раніше.

Сторітеллінг - спосіб донесення інформації аудиторії через розповідь історій з реальними або вигаданими персонажами. В освіті історії хороші тим, що мотивують і спонукають до дії, вони дозволяють пояснити складний матеріал простими словами на конкретних прикладах.

Важливо відзначити, що розповіді повинні бути короткими і трактуватися однозначно. Хороша історія - та, в якій робиться акцент на головній думки. Розповідь повинна завершуватися повчанням. Історія не повинна бути сухою констатацією факту. Вона повинна бути емоційно насиченою і спонукати слухачів до дій. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:18, 21 червня 2017 (EEST)

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

Принцип методу “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:19, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

У певній мірі так. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:19, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----

Наша країна поступово входить в європейський та світовий простір, реалізує освітні концепції Болонського процесу. Під впливом змін в Україні відбувається перебудова освіти, яка проводиться в напрямку оновлення змісту освіти та виховання та перебудови структури навчання.

Освіта визначає інтелектуальний, культурний потенціал країни і є найбільш пріоритетною сферою, від якої залежить головне – формування вільної особистості, що живе у вільному демократичному суспільстві, здатної самостійно й свідомо будувати своє власне життя і творчо самореалізовуватися. Нагальною потребою і передумовою прогресивного поступу в галузі освіти є відхід від традиційної авторитарної форми навчання. На противагу традиційним школам стали виникати альтернативні школи, які вимагали радикальної зміни шкільної організації, змісту, методів виховання і навчання. Основна ідея, яка об`єднала педагогів-реформаторів, полягала в підготовці через школу самостійних, ділових, всебічно розвинених ініціативних людей, що уміють творчо використовувати отримані у школі знання в різних сферах економічного, державного й громадського життя.

Біля джерел альтернативного виховання Великої Британії стояв відомий педагог, письменник, психолог-Олександр Саттерленд Нілл. Протягом п'ятидесяти років він був директором школи Саммерхілл. Коли О.С.Нілл заснував свою школу у місті Лейстон, він був уже відомим та популярним письменником та учасником інноваційного руху в Англії. Школі минуло 85 років, але її методи та принципи роботи залишилися незмінними.

Засновник школи Саммерхілл вважав єдиним можливим засобом виховання дітей свободою, яка дає поштовх до саморозвитку творчих сил дитини. Під свободою він розумів внутрішній світ та природнє право дитини, отримане від народження, а також вважав її рушійною силою розвитку природних задатків та здібностей. Вихід із обставин, які склалися, О.С.Нілл вбачав тільки у глибинному вивченні самого себе та в наданні правильного виховання на основі набутих знань. На його думку, завдяки самопізнанню, люди отримують спокій, впевненість у своїх силах, гармонію та як результат почуття щастя.

Нілл вважав, що тільки щасливі люди можуть вилікувати та врятувати людство від усього негативного. Отже, школа повинна виховувати та готувати дітей до щасливого життя. „Завдання дитини полягає у тому, щоб прожити своє власне життя, а не у тому, яке обрали йому занепокоєні батьки”. Він був переконаний, що людина може бути посправжньому щасливою, якщо її виховують в атмосфері свободи. „Саммерхілл є місцем, де дитяче нещастя лікується та що є найважливішим, діти виховуються у щасті” . Тому гуманістичну ідею людського щастя британський педагог вбачав у свободі та самопізнанні.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:23, 21 червня 2017 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Єсипенко А.В

2017-06-21T12:20:00Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''
1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.
2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.-
3.Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''

П - я б запозичила навчання, яке й готувало молодь жити у суспільстві.

Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно, а не тільки, щоб засвітитись перед виборами.

І - я думаю, що учень початкової школи запозичив у Японії принцип не оцінювати учнів початкової школи.

М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень.

А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика, а не теоретика.

----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''
Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернет соціалізація, інноваційна освіта, профільна, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно-технологічної складової освіти з гуманітарною.

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
• Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
• Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
• Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
• Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
• Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
• Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
• Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

Вибір предметів кожною школою та факультативні предмети на вибір. Я вважаю, що саме ці складові можуть успішно інтегруватися в українську школу, як альтернатива профільній освіті особливо для сільської школи.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:14, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

Сторітелінг
Кожна людина може згадати не один випадок з життя, коли почута їм десь історія, або просто фраза раптово допомогла знайти відповіді на питання, рішення для якоїсь життєвої ситуації, надихнула на вчинення якогось серйозного вчинку. Історія, немов чарівний ключик, відкрила двері в якесь таємниче простір в голові, де знайшлася необхідна інформація, рішучість, натхнення, саме те, чого так не вистачало раніше.

Сторітеллінг - спосіб донесення інформації аудиторії через розповідь історій з реальними або вигаданими персонажами. В освіті історії хороші тим, що мотивують і спонукають до дії, вони дозволяють пояснити складний матеріал простими словами на конкретних прикладах.

Важливо відзначити, що розповіді повинні бути короткими і трактуватися однозначно. Хороша історія - та, в якій робиться акцент на головній думки. Розповідь повинна завершуватися повчанням. Історія не повинна бути сухою констатацією факту. Вона повинна бути емоційно насиченою і спонукати слухачів до дій. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:18, 21 червня 2017 (EEST)

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

Принцип методу “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:19, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

У певній мірі так. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:19, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Єсипенко А.В

2017-06-21T12:19:10Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''
1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.
2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.-
3.Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''

П - я б запозичила навчання, яке й готувало молодь жити у суспільстві.

Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно, а не тільки, щоб засвітитись перед виборами.

І - я думаю, що учень початкової школи запозичив у Японії принцип не оцінювати учнів початкової школи.

М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень.

А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика, а не теоретика.

----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''
Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернет соціалізація, інноваційна освіта, профільна, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно-технологічної складової освіти з гуманітарною.

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
• Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
• Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
• Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
• Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
• Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
• Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
• Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

Вибір предметів кожною школою та факультативні предмети на вибір. Я вважаю, що саме ці складові можуть успішно інтегруватися в українську школу, як альтернатива профільній освіті особливо для сільської школи.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:14, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

Сторітелінг
Кожна людина може згадати не один випадок з життя, коли почута їм десь історія, або просто фраза раптово допомогла знайти відповіді на питання, рішення для якоїсь життєвої ситуації, надихнула на вчинення якогось серйозного вчинку. Історія, немов чарівний ключик, відкрила двері в якесь таємниче простір в голові, де знайшлася необхідна інформація, рішучість, натхнення, саме те, чого так не вистачало раніше.

Сторітеллінг - спосіб донесення інформації аудиторії через розповідь історій з реальними або вигаданими персонажами. В освіті історії хороші тим, що мотивують і спонукають до дії, вони дозволяють пояснити складний матеріал простими словами на конкретних прикладах.

Важливо відзначити, що розповіді повинні бути короткими і трактуватися однозначно. Хороша історія - та, в якій робиться акцент на головній думки. Розповідь повинна завершуватися повчанням. Історія не повинна бути сухою констатацією факту. Вона повинна бути емоційно насиченою і спонукати слухачів до дій. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:18, 21 червня 2017 (EEST)

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

Принцип методу “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:19, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Єсипенко А.В

2017-06-21T12:18:19Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''
1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.
2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.-
3.Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''

П - я б запозичила навчання, яке й готувало молодь жити у суспільстві.

Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно, а не тільки, щоб засвітитись перед виборами.

І - я думаю, що учень початкової школи запозичив у Японії принцип не оцінювати учнів початкової школи.

М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень.

А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика, а не теоретика.

----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''
Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернет соціалізація, інноваційна освіта, профільна, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно-технологічної складової освіти з гуманітарною.

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
• Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
• Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
• Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
• Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
• Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
• Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
• Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

Вибір предметів кожною школою та факультативні предмети на вибір. Я вважаю, що саме ці складові можуть успішно інтегруватися в українську школу, як альтернатива профільній освіті особливо для сільської школи.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:14, 21 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

Сторітелінг
Кожна людина може згадати не один випадок з життя, коли почута їм десь історія, або просто фраза раптово допомогла знайти відповіді на питання, рішення для якоїсь життєвої ситуації, надихнула на вчинення якогось серйозного вчинку. Історія, немов чарівний ключик, відкрила двері в якесь таємниче простір в голові, де знайшлася необхідна інформація, рішучість, натхнення, саме те, чого так не вистачало раніше.

Сторітеллінг - спосіб донесення інформації аудиторії через розповідь історій з реальними або вигаданими персонажами. В освіті історії хороші тим, що мотивують і спонукають до дії, вони дозволяють пояснити складний матеріал простими словами на конкретних прикладах.

Важливо відзначити, що розповіді повинні бути короткими і трактуватися однозначно. Хороша історія - та, в якій робиться акцент на головній думки. Розповідь повинна завершуватися повчанням. Історія не повинна бути сухою констатацією факту. Вона повинна бути емоційно насиченою і спонукати слухачів до дій. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:18, 21 червня 2017 (EEST)

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Єсипенко А.В

2017-06-21T12:15:37Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Єсипенко А.В

2017-06-21T12:14:32Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Користувач:Єсипенко Алла Василівна

2017-06-21T11:49:39Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Випускний проект */

[[Файл:Єсипенко_А.В...jpg|150px|thumb|right]]
==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Єсипенко Алла Василівна'''''

==Регіон==
''Тростянецький район, с.Боромля''

==Місце роботи==
''Боромлянський НВК Боромлянської с/р''

==Посада ==
''учитель історії та права''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==
* Категорія Творчі проекти [[Духовні джерела рідного села]]

*Розробка уроку історії 9 клас [https://docs.google.com/document/d/1ABTiFwlch3kARU3nGoV6IkEnpwkMA0N-ZK3X59NlFCw/edit?usp=sharing Об'єднання Німеччини]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZWF95bWpqTk5jWE0/view?usp=sharing Година спілкування "За крок до самостійного життя"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZNXFQRUl3X2x5UmM/view?usp=sharing Виховна година Усім мертвим і живим присвячується"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZNUlGZzBla3ZhQkE/view?usp=sharing Культура Київської Русі] наприкінці Х – у першій половині ХІ століття
*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZOC1XVHVzX1JMZDg/view?usp=sharing Портфоліо досягнень вчителя]

*Власна методична розробка [https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZZ2hkY1JWMFFkbWs/view?usp=sharing Використання ігрових моментів на уроках історії]

==Контакти==
''allaesyu@gmail.com''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Єсипенко Алла Василівна

2017-06-21T11:49:14Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Випускний проект */

[[Файл:Єсипенко_А.В...jpg|150px|thumb|right]]
==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Єсипенко Алла Василівна'''''

==Регіон==
''Тростянецький район, с.Боромля''

==Місце роботи==
''Боромлянський НВК Боромлянської с/р''

==Посада ==
''учитель історії та права''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==
* Категорія Творчі проекти [[Духовні джерела рідного села]]

*Розробка уроку історії 9 клас [https://docs.google.com/document/d/1ABTiFwlch3kARU3nGoV6IkEnpwkMA0N-ZK3X59NlFCw/edit?usp=sharing Об'єднання Німеччини]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZWF95bWpqTk5jWE0/view?usp=sharing Година спілкування "За крок до самостійного життя"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZNXFQRUl3X2x5UmM/view?usp=sharing Виховна година Усім мертвим і живим присвячується"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZNUlGZzBla3ZhQkE/view?usp=sharing Культура Київської Русі] наприкінці Х – у першій половині ХІ

століття
*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZOC1XVHVzX1JMZDg/view?usp=sharing Портфоліо досягнень вчителя]

*Власна методична розробка [https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZZ2hkY1JWMFFkbWs/view?usp=sharing Використання ігрових моментів на уроках історії]

==Контакти==
''allaesyu@gmail.com''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Єсипенко Алла Василівна

2017-06-21T11:48:43Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Випускний проект */

[[Файл:Єсипенко_А.В...jpg|150px|thumb|right]]
==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Єсипенко Алла Василівна'''''

==Регіон==
''Тростянецький район, с.Боромля''

==Місце роботи==
''Боромлянський НВК Боромлянської с/р''

==Посада ==
''учитель історії та права''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==
* Категорія Творчі проекти [[Духовні джерела рідного села]]

*Розробка уроку історії 9 клас [https://docs.google.com/document/d/1ABTiFwlch3kARU3nGoV6IkEnpwkMA0N-ZK3X59NlFCw/edit?usp=sharing Об'єднання Німеччини]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZWF95bWpqTk5jWE0/view?usp=sharing Година спілкування "За крок до самостійного життя"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZNXFQRUl3X2x5UmM/view?usp=sharing Виховна година Усім мертвим і живим присвячується"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZNUlGZzBla3ZhQkE/view?usp=sharing Культура Київської Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ

століття]
*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZOC1XVHVzX1JMZDg/view?usp=sharing Портфоліо досягнень вчителя]

*Власна методична розробка [https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZZ2hkY1JWMFFkbWs/view?usp=sharing Використання ігрових моментів на уроках історії]

==Контакти==
''allaesyu@gmail.com''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Педагогічна інноватика Єсипенко А.В.

2017-06-21T10:42:15Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Вітаю Вас з першим днем весни!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 1 березня 2017 (EET)
Технологічний підхід в освіті дозволяє організовувати навчально-виробничий процес на якісно новому рівні ефективності, оптимальності, наукоємності. Технологію можна розглядати як стиль сучасного науково-практичного мислення, який спрямований на досягнення гарантованого результату.
Педагогічна технологія є комплексний інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби та способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання та керування вирішенням проблем, що стосується всіх аспектів засвоєння знань.Освітні технології відображають стратегії розвитку національного, державного, регіонального освітнього простору.Педагогічній технології притаманні загальні риси і закономірності реалізації навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмету.Сутність педагогічної технології полягає в попередньому проектуванні з урахуванням діагностичної мети і необхідного засвоєння знань, умінь і навичок. На відміну від методичних розробок уроків, орієнтованих на викладача, педагогічні технології орієнтовані на тих, кого навчають.Отже, суть технологічності в освіті полягає в тому, що вчителю треба визначати методи і засоби реалізації поставленої мети,які будуть найефективнішими.Таким чином, вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:02, 3 березня 2017 (EET)
Поняття «технологія» в системі освіти постійно змінюється і, набуваючи все нових рис і деталей, стає конкретнішим. На сучасному етапі переважає глобальний підхід, коли «технологія» визначається як «спеціально організована галузь знань про засоби і процедури оптимізації освіти людини». Завдяки модернізації системи навчання, розвитку нових комунікативних засобів поняття «технологія» набуває досить конкретного практичного значення.
Термін «технологія» (з грец. techne–майстерність) – один із найбільш популярних у сучасній психолого-педагогічній літературі, що означає педагогічну діяльність, яка максимально реалізує закони навчання, виховання та розвитку особистості і є одним із компонентів педагогічного процесу, які шляхом послідовної реалізації сукупності способів педагогічної взаємодії гарантують вирішення педагогічних завдань. Поняття «педагогічна технологія» в теперішній час не є загальноприйнятим у традиційній педагогіці. Вона за останні роки отримала понад 300 різних тлумачень. Узагальнивши наукові доробки Г. Селевко виділив чотири позиції вживання терміну «педагогічна технологія» .
1.Педагогічні технології як засіб, тобто як виробництво та застосування методичного інструментарію, апаратури, навчального обладнання та технічних засобів освіти для навчального процесу (В. Бухвалов, В. Паламарчук, Б. Лихачов, С.Смирнов, Н. Крилова, Р. де Киффер, М. Мейєр). Педагогічна технологія включає все: «від крейди і класної дошки» (Р. де Киффер) до «усіх речей, які можна увімкнути в розетку в стіні» (М. Мейєр).
2.Педагогічні технології – як спосіб. Другу позицію представляють В. Беспалько, М.Чошанов, В. Сластьонін, В. Монахов, А.Кушнір,Б. Скіннер, С. Гібсон, Т. Сакамото та ін. Вони рахують, що педагогічна технологія – це процес комунікації (спосіб, модель, техніка виконання навчальних завдань), заснований на визначеному алгоритмі, програмі, системі взаємодії учасників педагогічного процесу. Близько до даної позиції розуміння педагогічної технології і як мистецтва, майстерності викладання, виховання.
3.Педагогічні технології як науковий напрямок. Представники третьої позиції (П. Підкасистий, В.В. Гузєєв, М. Ераут, Р. Кауфман, С. Ведемейер) розглядають педагогічну технологію як широку область знань, що опирається на дані соціальних, управлінських та суспільних наук.
4.Педагогічні технології як багатовимірне поняття. Четверта позиція представляє багатоаспектний підхід та пропонує розглядати педагогічні (освітні) технології як багатовимірний процес (В. Боголюбов, М. Кларін, В. Давидов, Г. Селевко, Є. Коротаева, В. Штейнберг, Д. Фінн, К. Силбер, П. Мітчелл, Р. Томас).
Отже в сучасній науці існує велика кількість підходів до трактування «педагогічних технологій». Зважаючи на них педагогічна технологія може виступати в якості науки, яка досліджує раціональні шляхи навчання, і в якості системи засобів і принципів, що застосовуються у навчанні, і в якості реального процесу навчання. У кожної педагогічної технології має бути чітко визначена структура, вона повинна відповідати визначеним критеріям.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 20 березня 2017 (EET)
Я згодна з твердженням, що педагогічна система завжди технологічна,тому, що будь-яка педагогічна система складається з технологій навчання, методів та прийомів, які у ній застосовуються. Педагогічна система – це група педагогів, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:35, 23 березня 2017 (EET)
Виховання творчої особистості, забезпечення умов для її повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку, формування людини, що здатна будувати демократичну державу і жити у відкритому суспільстві, передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної. Реалізація такої моделі вимагає пошуку і впровадження сучасних технологій організації виховного процесу.
Технологізація виховання процесу передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога у виховному процесі та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості.Моє ставлення позитивне, тому що виховні технології у більшості є синтезом досягнень науки і педагогічної практики спрямовані на розв'язання найбільш актуальних завдань або проблем виховання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:57, 27 березня 2017 (EEST)
«Технологія» в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання,носить більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 12:28, 21 червня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:02, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
Професія педагога вимагає постійного самовдосконалення, тому вчитель прагне удосконалити навчально-виховний процес, покращити його кінцеві результати. Саме тому він вдається до інноватики. Учитель, як творча особистість намагається експериментувати з новими освітніми виховними системами, бо це цікаво і йому і його вихованцям. До педагогічних нововведень та їх впровадження кожен учитель повинен підходити творчо. Відбирати лише ті компоненти, які йому підходять і в найближчій перспективі приносять хоча б невеликий, але обов`язково позитивний результат.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:24, 21 червня 2017 (EEST)

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
Відповідно типу уроку підбираю потрібні педагогічні інновації, які найкраще сприятимуть реалізації теми і мети уроку та засвоєнню знань, умінь учнями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:27, 21 червня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 20 квітня 2017 (EEST)
*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
До новаторства ставлюсь позитивно, намагаюсь вивчати досвід педагогів - новаторів та впроваджувати його елементи в свою педагогічну діяльність. Вивчаю банк даних передового педагогічного досвіду вчителів Сумщини.Творчий учитель певною мірою вже педагог - новатор.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:35, 21 червня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.'''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 20 квітня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:20, 8 червня 2017 (EEST)
1 - г, 2 - а , 3 - д , 4 - г, 5 - г, 6 - в, 7 - д, 8 - в.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:42, 21 червня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Єсипенко А.В.

2017-06-21T10:35:44Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Педагогічна інноватика Єсипенко А.В.

2017-06-21T10:32:56Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Вітаю Вас з першим днем весни!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 1 березня 2017 (EET)
Технологічний підхід в освіті дозволяє організовувати навчально-виробничий процес на якісно новому рівні ефективності, оптимальності, наукоємності. Технологію можна розглядати як стиль сучасного науково-практичного мислення, який спрямований на досягнення гарантованого результату.
Педагогічна технологія є комплексний інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби та способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання та керування вирішенням проблем, що стосується всіх аспектів засвоєння знань.Освітні технології відображають стратегії розвитку національного, державного, регіонального освітнього простору.Педагогічній технології притаманні загальні риси і закономірності реалізації навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмету.Сутність педагогічної технології полягає в попередньому проектуванні з урахуванням діагностичної мети і необхідного засвоєння знань, умінь і навичок. На відміну від методичних розробок уроків, орієнтованих на викладача, педагогічні технології орієнтовані на тих, кого навчають.Отже, суть технологічності в освіті полягає в тому, що вчителю треба визначати методи і засоби реалізації поставленої мети,які будуть найефективнішими.Таким чином, вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:02, 3 березня 2017 (EET)
Поняття «технологія» в системі освіти постійно змінюється і, набуваючи все нових рис і деталей, стає конкретнішим. На сучасному етапі переважає глобальний підхід, коли «технологія» визначається як «спеціально організована галузь знань про засоби і процедури оптимізації освіти людини». Завдяки модернізації системи навчання, розвитку нових комунікативних засобів поняття «технологія» набуває досить конкретного практичного значення.
Термін «технологія» (з грец. techne–майстерність) – один із найбільш популярних у сучасній психолого-педагогічній літературі, що означає педагогічну діяльність, яка максимально реалізує закони навчання, виховання та розвитку особистості і є одним із компонентів педагогічного процесу, які шляхом послідовної реалізації сукупності способів педагогічної взаємодії гарантують вирішення педагогічних завдань. Поняття «педагогічна технологія» в теперішній час не є загальноприйнятим у традиційній педагогіці. Вона за останні роки отримала понад 300 різних тлумачень. Узагальнивши наукові доробки Г. Селевко виділив чотири позиції вживання терміну «педагогічна технологія» .
1.Педагогічні технології як засіб, тобто як виробництво та застосування методичного інструментарію, апаратури, навчального обладнання та технічних засобів освіти для навчального процесу (В. Бухвалов, В. Паламарчук, Б. Лихачов, С.Смирнов, Н. Крилова, Р. де Киффер, М. Мейєр). Педагогічна технологія включає все: «від крейди і класної дошки» (Р. де Киффер) до «усіх речей, які можна увімкнути в розетку в стіні» (М. Мейєр).
2.Педагогічні технології – як спосіб. Другу позицію представляють В. Беспалько, М.Чошанов, В. Сластьонін, В. Монахов, А.Кушнір,Б. Скіннер, С. Гібсон, Т. Сакамото та ін. Вони рахують, що педагогічна технологія – це процес комунікації (спосіб, модель, техніка виконання навчальних завдань), заснований на визначеному алгоритмі, програмі, системі взаємодії учасників педагогічного процесу. Близько до даної позиції розуміння педагогічної технології і як мистецтва, майстерності викладання, виховання.
3.Педагогічні технології як науковий напрямок. Представники третьої позиції (П. Підкасистий, В.В. Гузєєв, М. Ераут, Р. Кауфман, С. Ведемейер) розглядають педагогічну технологію як широку область знань, що опирається на дані соціальних, управлінських та суспільних наук.
4.Педагогічні технології як багатовимірне поняття. Четверта позиція представляє багатоаспектний підхід та пропонує розглядати педагогічні (освітні) технології як багатовимірний процес (В. Боголюбов, М. Кларін, В. Давидов, Г. Селевко, Є. Коротаева, В. Штейнберг, Д. Фінн, К. Силбер, П. Мітчелл, Р. Томас).
Отже в сучасній науці існує велика кількість підходів до трактування «педагогічних технологій». Зважаючи на них педагогічна технологія може виступати в якості науки, яка досліджує раціональні шляхи навчання, і в якості системи засобів і принципів, що застосовуються у навчанні, і в якості реального процесу навчання. У кожної педагогічної технології має бути чітко визначена структура, вона повинна відповідати визначеним критеріям.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 20 березня 2017 (EET)
Я згодна з твердженням, що педагогічна система завжди технологічна,тому, що будь-яка педагогічна система складається з технологій навчання, методів та прийомів, які у ній застосовуються. Педагогічна система – це група педагогів, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:35, 23 березня 2017 (EET)
Виховання творчої особистості, забезпечення умов для її повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку, формування людини, що здатна будувати демократичну державу і жити у відкритому суспільстві, передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної. Реалізація такої моделі вимагає пошуку і впровадження сучасних технологій організації виховного процесу.
Технологізація виховання процесу передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога у виховному процесі та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості.Моє ставлення позитивне, тому що виховні технології у більшості є синтезом досягнень науки і педагогічної практики спрямовані на розв'язання найбільш актуальних завдань або проблем виховання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:57, 27 березня 2017 (EEST)
«Технологія» в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання,носить більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 12:28, 21 червня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:02, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
Професія педагога вимагає постійного самовдосконалення, тому вчитель прагне удосконалити навчально-виховний процес, покращити його кінцеві результати. Саме тому він вдається до інноватики. Учитель, як творча особистість намагається експериментувати з новими освітніми виховними системами, бо це цікаво і йому і його вихованцям. До педагогічних нововведень та їх впровадження кожен учитель повинен підходити творчо. Відбирати лише ті компоненти, які йому підходять і в найближчій перспективі приносять хоча б невеликий, але обов`язково позитивний результат.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:24, 21 червня 2017 (EEST)

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
Відповідно типу уроку підбираю потрібні педагогічні інновації, які найкраще сприятимуть реалізації теми і мети уроку та засвоєнню знань, умінь учнями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:27, 21 червня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 20 квітня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.'''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 20 квітня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:20, 8 червня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Єсипенко А.В.

2017-06-21T10:27:57Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Вітаю Вас з першим днем весни!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 1 березня 2017 (EET)
Технологічний підхід в освіті дозволяє організовувати навчально-виробничий процес на якісно новому рівні ефективності, оптимальності, наукоємності. Технологію можна розглядати як стиль сучасного науково-практичного мислення, який спрямований на досягнення гарантованого результату.
Педагогічна технологія є комплексний інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби та способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання та керування вирішенням проблем, що стосується всіх аспектів засвоєння знань.Освітні технології відображають стратегії розвитку національного, державного, регіонального освітнього простору.Педагогічній технології притаманні загальні риси і закономірності реалізації навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмету.Сутність педагогічної технології полягає в попередньому проектуванні з урахуванням діагностичної мети і необхідного засвоєння знань, умінь і навичок. На відміну від методичних розробок уроків, орієнтованих на викладача, педагогічні технології орієнтовані на тих, кого навчають.Отже, суть технологічності в освіті полягає в тому, що вчителю треба визначати методи і засоби реалізації поставленої мети,які будуть найефективнішими.Таким чином, вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:02, 3 березня 2017 (EET)
Поняття «технологія» в системі освіти постійно змінюється і, набуваючи все нових рис і деталей, стає конкретнішим. На сучасному етапі переважає глобальний підхід, коли «технологія» визначається як «спеціально організована галузь знань про засоби і процедури оптимізації освіти людини». Завдяки модернізації системи навчання, розвитку нових комунікативних засобів поняття «технологія» набуває досить конкретного практичного значення.
Термін «технологія» (з грец. techne–майстерність) – один із найбільш популярних у сучасній психолого-педагогічній літературі, що означає педагогічну діяльність, яка максимально реалізує закони навчання, виховання та розвитку особистості і є одним із компонентів педагогічного процесу, які шляхом послідовної реалізації сукупності способів педагогічної взаємодії гарантують вирішення педагогічних завдань. Поняття «педагогічна технологія» в теперішній час не є загальноприйнятим у традиційній педагогіці. Вона за останні роки отримала понад 300 різних тлумачень. Узагальнивши наукові доробки Г. Селевко виділив чотири позиції вживання терміну «педагогічна технологія» .
1.Педагогічні технології як засіб, тобто як виробництво та застосування методичного інструментарію, апаратури, навчального обладнання та технічних засобів освіти для навчального процесу (В. Бухвалов, В. Паламарчук, Б. Лихачов, С.Смирнов, Н. Крилова, Р. де Киффер, М. Мейєр). Педагогічна технологія включає все: «від крейди і класної дошки» (Р. де Киффер) до «усіх речей, які можна увімкнути в розетку в стіні» (М. Мейєр).
2.Педагогічні технології – як спосіб. Другу позицію представляють В. Беспалько, М.Чошанов, В. Сластьонін, В. Монахов, А.Кушнір,Б. Скіннер, С. Гібсон, Т. Сакамото та ін. Вони рахують, що педагогічна технологія – це процес комунікації (спосіб, модель, техніка виконання навчальних завдань), заснований на визначеному алгоритмі, програмі, системі взаємодії учасників педагогічного процесу. Близько до даної позиції розуміння педагогічної технології і як мистецтва, майстерності викладання, виховання.
3.Педагогічні технології як науковий напрямок. Представники третьої позиції (П. Підкасистий, В.В. Гузєєв, М. Ераут, Р. Кауфман, С. Ведемейер) розглядають педагогічну технологію як широку область знань, що опирається на дані соціальних, управлінських та суспільних наук.
4.Педагогічні технології як багатовимірне поняття. Четверта позиція представляє багатоаспектний підхід та пропонує розглядати педагогічні (освітні) технології як багатовимірний процес (В. Боголюбов, М. Кларін, В. Давидов, Г. Селевко, Є. Коротаева, В. Штейнберг, Д. Фінн, К. Силбер, П. Мітчелл, Р. Томас).
Отже в сучасній науці існує велика кількість підходів до трактування «педагогічних технологій». Зважаючи на них педагогічна технологія може виступати в якості науки, яка досліджує раціональні шляхи навчання, і в якості системи засобів і принципів, що застосовуються у навчанні, і в якості реального процесу навчання. У кожної педагогічної технології має бути чітко визначена структура, вона повинна відповідати визначеним критеріям.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 20 березня 2017 (EET)
Я згодна з твердженням, що педагогічна система завжди технологічна,тому, що будь-яка педагогічна система складається з технологій навчання, методів та прийомів, які у ній застосовуються. Педагогічна система – це група педагогів, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:35, 23 березня 2017 (EET)
Виховання творчої особистості, забезпечення умов для її повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку, формування людини, що здатна будувати демократичну державу і жити у відкритому суспільстві, передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної. Реалізація такої моделі вимагає пошуку і впровадження сучасних технологій організації виховного процесу.
Технологізація виховання процесу передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога у виховному процесі та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості.Моє ставлення позитивне, тому що виховні технології у більшості є синтезом досягнень науки і педагогічної практики спрямовані на розв'язання найбільш актуальних завдань або проблем виховання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:57, 27 березня 2017 (EEST)
«Технологія» в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання,носить більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 12:28, 21 червня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:02, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
Професія педагога вимагає постійного самовдосконалення, тому вчитель прагне удосконалити навчально-виховний процес, покращити його кінцеві результати. Саме тому він вдається до інноватики. Учитель, як творча особистість намагається експериментувати з новими освітніми виховними системами, бо це цікаво і йому і його вихованцям. До педагогічних нововведень та їх впровадження кожен учитель повинен підходити творчо. Відбирати лише ті компоненти, які йому підходять і в найближчій перспективі приносять хоча б невеликий, але обов`язково позитивний результат.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:24, 21 червня 2017 (EEST)

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
Відповідно типу уроку підбираю потрібні педагогічні інновації, які найкраще сприятимуть реалізації теми і мети уроку та засвоєнню знань, умінь учнями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:27, 21 червня 2017 (EEST)
*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 20 квітня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.'''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 20 квітня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:20, 8 червня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Єсипенко А.В.

2017-06-21T10:24:42Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Вітаю Вас з першим днем весни!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 1 березня 2017 (EET)
Технологічний підхід в освіті дозволяє організовувати навчально-виробничий процес на якісно новому рівні ефективності, оптимальності, наукоємності. Технологію можна розглядати як стиль сучасного науково-практичного мислення, який спрямований на досягнення гарантованого результату.
Педагогічна технологія є комплексний інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби та способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання та керування вирішенням проблем, що стосується всіх аспектів засвоєння знань.Освітні технології відображають стратегії розвитку національного, державного, регіонального освітнього простору.Педагогічній технології притаманні загальні риси і закономірності реалізації навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмету.Сутність педагогічної технології полягає в попередньому проектуванні з урахуванням діагностичної мети і необхідного засвоєння знань, умінь і навичок. На відміну від методичних розробок уроків, орієнтованих на викладача, педагогічні технології орієнтовані на тих, кого навчають.Отже, суть технологічності в освіті полягає в тому, що вчителю треба визначати методи і засоби реалізації поставленої мети,які будуть найефективнішими.Таким чином, вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:02, 3 березня 2017 (EET)
Поняття «технологія» в системі освіти постійно змінюється і, набуваючи все нових рис і деталей, стає конкретнішим. На сучасному етапі переважає глобальний підхід, коли «технологія» визначається як «спеціально організована галузь знань про засоби і процедури оптимізації освіти людини». Завдяки модернізації системи навчання, розвитку нових комунікативних засобів поняття «технологія» набуває досить конкретного практичного значення.
Термін «технологія» (з грец. techne–майстерність) – один із найбільш популярних у сучасній психолого-педагогічній літературі, що означає педагогічну діяльність, яка максимально реалізує закони навчання, виховання та розвитку особистості і є одним із компонентів педагогічного процесу, які шляхом послідовної реалізації сукупності способів педагогічної взаємодії гарантують вирішення педагогічних завдань. Поняття «педагогічна технологія» в теперішній час не є загальноприйнятим у традиційній педагогіці. Вона за останні роки отримала понад 300 різних тлумачень. Узагальнивши наукові доробки Г. Селевко виділив чотири позиції вживання терміну «педагогічна технологія» .
1.Педагогічні технології як засіб, тобто як виробництво та застосування методичного інструментарію, апаратури, навчального обладнання та технічних засобів освіти для навчального процесу (В. Бухвалов, В. Паламарчук, Б. Лихачов, С.Смирнов, Н. Крилова, Р. де Киффер, М. Мейєр). Педагогічна технологія включає все: «від крейди і класної дошки» (Р. де Киффер) до «усіх речей, які можна увімкнути в розетку в стіні» (М. Мейєр).
2.Педагогічні технології – як спосіб. Другу позицію представляють В. Беспалько, М.Чошанов, В. Сластьонін, В. Монахов, А.Кушнір,Б. Скіннер, С. Гібсон, Т. Сакамото та ін. Вони рахують, що педагогічна технологія – це процес комунікації (спосіб, модель, техніка виконання навчальних завдань), заснований на визначеному алгоритмі, програмі, системі взаємодії учасників педагогічного процесу. Близько до даної позиції розуміння педагогічної технології і як мистецтва, майстерності викладання, виховання.
3.Педагогічні технології як науковий напрямок. Представники третьої позиції (П. Підкасистий, В.В. Гузєєв, М. Ераут, Р. Кауфман, С. Ведемейер) розглядають педагогічну технологію як широку область знань, що опирається на дані соціальних, управлінських та суспільних наук.
4.Педагогічні технології як багатовимірне поняття. Четверта позиція представляє багатоаспектний підхід та пропонує розглядати педагогічні (освітні) технології як багатовимірний процес (В. Боголюбов, М. Кларін, В. Давидов, Г. Селевко, Є. Коротаева, В. Штейнберг, Д. Фінн, К. Силбер, П. Мітчелл, Р. Томас).
Отже в сучасній науці існує велика кількість підходів до трактування «педагогічних технологій». Зважаючи на них педагогічна технологія може виступати в якості науки, яка досліджує раціональні шляхи навчання, і в якості системи засобів і принципів, що застосовуються у навчанні, і в якості реального процесу навчання. У кожної педагогічної технології має бути чітко визначена структура, вона повинна відповідати визначеним критеріям.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 20 березня 2017 (EET)
Я згодна з твердженням, що педагогічна система завжди технологічна,тому, що будь-яка педагогічна система складається з технологій навчання, методів та прийомів, які у ній застосовуються. Педагогічна система – це група педагогів, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:35, 23 березня 2017 (EET)
Виховання творчої особистості, забезпечення умов для її повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку, формування людини, що здатна будувати демократичну державу і жити у відкритому суспільстві, передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної. Реалізація такої моделі вимагає пошуку і впровадження сучасних технологій організації виховного процесу.
Технологізація виховання процесу передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога у виховному процесі та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості.Моє ставлення позитивне, тому що виховні технології у більшості є синтезом досягнень науки і педагогічної практики спрямовані на розв'язання найбільш актуальних завдань або проблем виховання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:57, 27 березня 2017 (EEST)
«Технологія» в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання,носить більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 12:28, 21 червня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:02, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
Професія педагога вимагає постійного самовдосконалення, тому вчитель прагне удосконалити навчально-виховний процес, покращити його кінцеві результати. Саме тому він вдається до інноватики. Учитель, як творча особистість намагається експериментувати з новими освітніми виховними системами, бо це цікаво і йому і його вихованцям. До педагогічних нововведень та їх впровадження кожен учитель повинен підходити творчо. Відбирати лише ті компоненти, які йому підходять і в найближчій перспективі приносять хоча б невеликий, але обов`язково позитивний результат.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:24, 21 червня 2017 (EEST)

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 20 квітня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.'''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 20 квітня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:20, 8 червня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Єсипенко А.В.

2017-06-21T09:28:47Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Вітаю Вас з першим днем весни!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 1 березня 2017 (EET)
Технологічний підхід в освіті дозволяє організовувати навчально-виробничий процес на якісно новому рівні ефективності, оптимальності, наукоємності. Технологію можна розглядати як стиль сучасного науково-практичного мислення, який спрямований на досягнення гарантованого результату.
Педагогічна технологія є комплексний інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби та способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання та керування вирішенням проблем, що стосується всіх аспектів засвоєння знань.Освітні технології відображають стратегії розвитку національного, державного, регіонального освітнього простору.Педагогічній технології притаманні загальні риси і закономірності реалізації навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмету.Сутність педагогічної технології полягає в попередньому проектуванні з урахуванням діагностичної мети і необхідного засвоєння знань, умінь і навичок. На відміну від методичних розробок уроків, орієнтованих на викладача, педагогічні технології орієнтовані на тих, кого навчають.Отже, суть технологічності в освіті полягає в тому, що вчителю треба визначати методи і засоби реалізації поставленої мети,які будуть найефективнішими.Таким чином, вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:02, 3 березня 2017 (EET)
Поняття «технологія» в системі освіти постійно змінюється і, набуваючи все нових рис і деталей, стає конкретнішим. На сучасному етапі переважає глобальний підхід, коли «технологія» визначається як «спеціально організована галузь знань про засоби і процедури оптимізації освіти людини». Завдяки модернізації системи навчання, розвитку нових комунікативних засобів поняття «технологія» набуває досить конкретного практичного значення.
Термін «технологія» (з грец. techne–майстерність) – один із найбільш популярних у сучасній психолого-педагогічній літературі, що означає педагогічну діяльність, яка максимально реалізує закони навчання, виховання та розвитку особистості і є одним із компонентів педагогічного процесу, які шляхом послідовної реалізації сукупності способів педагогічної взаємодії гарантують вирішення педагогічних завдань. Поняття «педагогічна технологія» в теперішній час не є загальноприйнятим у традиційній педагогіці. Вона за останні роки отримала понад 300 різних тлумачень. Узагальнивши наукові доробки Г. Селевко виділив чотири позиції вживання терміну «педагогічна технологія» .
1.Педагогічні технології як засіб, тобто як виробництво та застосування методичного інструментарію, апаратури, навчального обладнання та технічних засобів освіти для навчального процесу (В. Бухвалов, В. Паламарчук, Б. Лихачов, С.Смирнов, Н. Крилова, Р. де Киффер, М. Мейєр). Педагогічна технологія включає все: «від крейди і класної дошки» (Р. де Киффер) до «усіх речей, які можна увімкнути в розетку в стіні» (М. Мейєр).
2.Педагогічні технології – як спосіб. Другу позицію представляють В. Беспалько, М.Чошанов, В. Сластьонін, В. Монахов, А.Кушнір,Б. Скіннер, С. Гібсон, Т. Сакамото та ін. Вони рахують, що педагогічна технологія – це процес комунікації (спосіб, модель, техніка виконання навчальних завдань), заснований на визначеному алгоритмі, програмі, системі взаємодії учасників педагогічного процесу. Близько до даної позиції розуміння педагогічної технології і як мистецтва, майстерності викладання, виховання.
3.Педагогічні технології як науковий напрямок. Представники третьої позиції (П. Підкасистий, В.В. Гузєєв, М. Ераут, Р. Кауфман, С. Ведемейер) розглядають педагогічну технологію як широку область знань, що опирається на дані соціальних, управлінських та суспільних наук.
4.Педагогічні технології як багатовимірне поняття. Четверта позиція представляє багатоаспектний підхід та пропонує розглядати педагогічні (освітні) технології як багатовимірний процес (В. Боголюбов, М. Кларін, В. Давидов, Г. Селевко, Є. Коротаева, В. Штейнберг, Д. Фінн, К. Силбер, П. Мітчелл, Р. Томас).
Отже в сучасній науці існує велика кількість підходів до трактування «педагогічних технологій». Зважаючи на них педагогічна технологія може виступати в якості науки, яка досліджує раціональні шляхи навчання, і в якості системи засобів і принципів, що застосовуються у навчанні, і в якості реального процесу навчання. У кожної педагогічної технології має бути чітко визначена структура, вона повинна відповідати визначеним критеріям.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 20 березня 2017 (EET)
Я згодна з твердженням, що педагогічна система завжди технологічна,тому, що будь-яка педагогічна система складається з технологій навчання, методів та прийомів, які у ній застосовуються. Педагогічна система – це група педагогів, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:35, 23 березня 2017 (EET)
Виховання творчої особистості, забезпечення умов для її повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку, формування людини, що здатна будувати демократичну державу і жити у відкритому суспільстві, передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної. Реалізація такої моделі вимагає пошуку і впровадження сучасних технологій організації виховного процесу.
Технологізація виховання процесу передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога у виховному процесі та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості.Моє ставлення позитивне, тому що виховні технології у більшості є синтезом досягнень науки і педагогічної практики спрямовані на розв'язання найбільш актуальних завдань або проблем виховання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:57, 27 березня 2017 (EEST)
«Технологія» в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання,носить більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 12:28, 21 червня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:02, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 20 квітня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.'''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 20 квітня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:20, 8 червня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-21T02:28:00Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
#Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Основні нормативні документи у викладанні шкільних курсів історії та суспільствознавчих дисциплін,які складають нормативно - правову базу суспільних дисциплін в ЗНЗ - це Національна доктрина розвитку освіти,навчальні плани, програми, Державний стандарт базової і загальної середньої освіти,Листи Міністерства освіти і науки України з методичними рекомендаціями.
#Нормативна документація -це документи,які встановлюють правила,загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Документи,що складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики,які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:18, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Зміст − обов'язковий компонент процесу навчання.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.У викладанні історії в сучасних умовах застосовуються цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, підходи, багато уваги приділяється історичним особистостям, дискусійним та питанням історії тощо. Педагог учить дітей розмежовувати процес пізнання минулого і процес моральної оцінки вчинків людей, відрізняти факти від їх інтерпретацій. Зміст освіти засвоюється учнями за допомогою методичної організації(технології) навчання, яка передбачає певні форми, методи, методичні прийоми та засоби навчання.Сьогодні зміст освіти – передбачає такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти – один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.
#В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:56, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня шановна Алла Василівна. Зверніть увагу,сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема. "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обгрунтуйте необхідність та взаємозалежність ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають діти протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші.За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми з вами працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Здобутки програми з історії України для 10-11 класів ЗНЗ: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.
Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний для розуміння та засвоєння, насичений подіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема. Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є чинним у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до активного обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Підручник історія України 8 клас, авторами якого є О.В.Гісем та О.О.Мартинюк відповідає чинній програмі та віковим особливостям учнів. Переваги:доступність матеріалу, різнорівневі завдання, достатньо ілюстрацій,наявність карт, історичних джерел, чітко прописані висновки й узагальнення. Недоліки:бажано в кінці кожного параграфа мати рубрику "Запам'ятай",розширити роботу з першоджерелами, історичними картами, недостатньо роботи з поняттями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.html Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.
Інформаційну компетенцію , уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, щоб орієнтувався в умовах соціально-політичних змін та щоб не стати жертвою маніпуляцій.Вона передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації: користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, плани; виявляти різні точки зору, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 05:27, 21 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановна Алла Василівна. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharing Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 31 березня 2017 (EEST)
---
Ваша відповідь:
#Нетрадиційні форми організації навчання з’явилися в творчій діяльності вчителя як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання, але їх використання має бути в міру обмеженим. Традиційні уроки відіграли значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте вже в середині 70-х років минулого століття з’явилася тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою нетрадиційних (нетипових) уроків, головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», « гра в завданнях» тощо. Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу. Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на групи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів. Важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
#У своїй роботі я використовую нетипові форми навчання на уроках, бо впевнена в тому, що учні краще запам’ятовують той матеріал, котрим оперують (аналізують, порівнюють, узагальнюють) із метою самостійного пояснення події, явища. Цьому сприяє використання історичних джерел (документів, спогадів, свідчень), ігрових ситуацій, комп’ютерних презентацій, відео фрагментів, слайдів. Вони допомагають створити яскраві, виразні образи подій, особистостей, епох. Під час використання гри на уроках у дітей виникає звичка до зосередження, самокритичності, самостійності, розвивається увага, бажання перемогти, посилюється потяг до знань. Використовую рольові ігри – «Відобрази подію», «Театральні замальовки», ділові ігри – «Судове засідання», «Журналістське розслідування», головоломки, кросворди, криптограми, вікторини, ребуси, різноманітні форми роботи з текстом, хронологією. Саме така форма роботи дозволяє відпрацьовувати пізнавальні вміння, закріплювати й збільшувати базові знання учнів.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 05:27, 21 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:41, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь::Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.
Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів.Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють:уроки засвоєння нового навчального матеріалу;уроки формування і вдосконалення умінь та навичок;уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок;уроки узагальнення та систематизації знань;уроки контролю і корекції знань, вмінь та навичок;комбіновані уроки.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: 2. Так, звичайно. Такий зв'язок є, і якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: На мою думку, така форма навчання, як урок є актуальною тому, що дає змогу вчителеві працювати зі сталою, однорідною за віком групою дітей; за певним розкладом, що створює можливість систематичного засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності і соціальних відносин; урок дає змогу поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форму організації діяльності учнів; наявність систематичного поточного контролю.
2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet, коли під час вимушеного припинення "очного навчання" через різні причини вчитель може давати навчальну інформацію і завдання, користуючись цими можливостями.
3.На мою думку, учнів 6-7 класів можна організовувати для навчання, використовуючи різні театралізовані форми, ігрові види діяльності. Для більш старшого шкільного віку доцільно було б використовувати захист проектів в індивідуальній чи груповій формі.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва. Але традиційний урок, як форма навчання має право на життя.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь::Основними принципами громадянської освіти є:гуманізм,демократичність,зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивній соціальній дії наступність і безперервність, міждисциплінарність,полікультурність,плюралізм,культуровідповідність. Всі ці принципи реалізуються на уроках історії та правознавства.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:55, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Ваша відповідь: У сучасних умовах модернізації змісту освіти, зокрема і системи середньої загальної освіти, широкого застосування тестування як методу вимірювання і оцінювання навчальних досягнень учнів з різних шкільних предметів як у процесі їх засвоєння, так і під час складання державної підсумкової атестації за курсом шкільних предметів та зовнішнього незалежного оцінювання особливої актуальності набуло питання якості педагогічної тестової діагностики предметної компетентності учнів, що пов’язано із забезпеченням валідності, об’єктивності, надійності, точності методу тестування як методу вимірювання навчальних досягнень учнів, тесту як інструменту цього методу, та процедур вимірювання і оцінювання.Нагальність проблеми впровадження сучасних технологій оцінювання, на думку вченої І.Є.Булах, зумовлена також "застарілістю наукових основ дидактики контролю, недосконалістю системи оцінювання освітніх досягнень тих, хто навчається", оскільки "лише підготовлений певним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і вмінь суб’єктів навчання.
У педагогічній діагностиці жоден із методів вимірювання і оцінювання певних властивостей, якостей, рівня розвитку учня в певному аспекті тощо не є ідеальним, абсолютно універсальним і точним, однак важливим є питання забезпечення якомога більшої точності вимірювання, отримання максимально надійних результатів (інформації) та максимально правильного і об’єктивного оцінювання.На жаль, маємо визнати, що натепер існує значна кількість неправильних тестів (псевдотестів) (інколи це – довільно дібрані тестові завдання, які не можна вважати тестами), які створюються некомпетентними особами, що, наносить значну шкоду великій кількості об’єктів і суб’єктів педагогічної діагностики і суспільству в цілому, а саме: "вимірюваному – тим, що результати його навчальної діяльності неправильно оцінюють і дають неправильні рекомендації; педагогу – тим, що створює ілюзію його професіоналізму у цій сфері, привчає його до неправильних дій, отже, має негативний моральний вплив; громадськості – тим, що в неї формується хибне уявлення про результативність вітчизняної системи освіти та негативне ставлення до тестування взагалі як методу, зневіра в його можливостях".--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся до мене за порадою чи допомогою
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Алла Василівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
На це питання однозначно відповісти важко. Я вважаю, що велика кількість історичних джерел потрібна тоді,коли учні мають достатньо навчальних годин для вивчення предмету та зробили свідомий вибір на користь вивчення історії.Якщо вивчення історії це процес отримання певних знань, то необхідно обмежити перелік джерел для опрацювання та вивчення. Але зміст програми,програма ДПА, програма підготовки до ЗНО вимагають певних навиків даної діяльності.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
Проблема використання наочності на уроках історії є "вічною", бо діти при вивченні далекого минулого мають справу з об'єктами, які в більшості своїй можна тільки уявити або уявити у своєму первозданному вигляді.Використання ІКТ допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти(вимушені канікули,карантин і т.д.).Також позитивним є те , що процес навчання стає більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.
До недоліків ІКТ можна віднести:1 складність сприйняття великих обсягів інформації з екрану дисплея;2.відсутність безпосереднього та регулярного контролю над ходом виконання навчального плану; 3. порушення взаємодії вчитель-учень. Оскільки комп'ютер не може замінити повністю вчителя. Тільки вчитель має можливість зацікавити учнів, спонукати в них допитливість, завоювати їхню довіру, направити їх на ті чи інші аспекти досліджуваного предмета, винагородити за зусилля і примусити вчитися.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:Інтерактивні методи, необхідно наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовуються під час практичних занять з історії.
Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:01, 20 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:На уроках історії та суспільних дисциплін я використовую:1. відео-фрагменти, перегляд фільмів, створення кросвордів, користування сервером «Google Карти», створення, презентації та ін. Недоліки у підготовці, оскільки їх треба знайти, відібрати, займають багато часу при підготовці.Переваги: у процесі проведення уроків використання медіа-ресурсів полегшують виклад матеріалу, мотивують учнів, зацікавлюють.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:42, 20 червня 2017 (EEST)
-----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:На мою думку, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах педагог має володіти такими особистісно-професійними компетенціями: 1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Подати складну іформацію в доступній формі. але так, щоб учень сам хотів шукати додаткову інфрмацію. 2.Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших . 3.Предметна компетентність- уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 4. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 5. Особисті якості вчителя доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, людяність.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:47, 20 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:48, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-20T11:01:41Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
#Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Основні нормативні документи у викладанні шкільних курсів історії та суспільствознавчих дисциплін,які складають нормативно - правову базу суспільних дисциплін в ЗНЗ - це Національна доктрина розвитку освіти,навчальні плани, програми, Державний стандарт базової і загальної середньої освіти,Листи Міністерства освіти і науки України з методичними рекомендаціями.
#Нормативна документація -це документи,які встановлюють правила,загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Документи,що складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики,які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:18, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Зміст − обов'язковий компонент процесу навчання.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.У викладанні історії в сучасних умовах застосовуються цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, підходи, багато уваги приділяється історичним особистостям, дискусійним та питанням історії тощо. Педагог учить дітей розмежовувати процес пізнання минулого і процес моральної оцінки вчинків людей, відрізняти факти від їх інтерпретацій. Зміст освіти засвоюється учнями за допомогою методичної організації(технології) навчання, яка передбачає певні форми, методи, методичні прийоми та засоби навчання.Сьогодні зміст освіти – передбачає такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти – один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.
#В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:56, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня шановна Алла Василівна. Зверніть увагу,сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема. "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обгрунтуйте необхідність та взаємозалежність ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають діти протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші.За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми з вами працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Здобутки програми з історії України для 10-11 класів ЗНЗ: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.
Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний для розуміння та засвоєння, насичений подіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема. Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є чинним у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до активного обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Підручник історія України 8 клас, авторами якого є О.В.Гісем та О.О.Мартинюк відповідає чинній програмі та віковим особливостям учнів. Переваги:доступність матеріалу, різнорівневі завдання, достатньо ілюстрацій,наявність карт, історичних джерел, чітко прописані висновки й узагальнення. Недоліки:бажано в кінці кожного параграфа мати рубрику "Запам'ятай",розширити роботу з першоджерелами, історичними картами, недостатньо роботи з поняттями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.html Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.
Інформаційну компетенцію , уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, щоб орієнтувався в умовах соціально-політичних змін та щоб не стати жертвою маніпуляцій.Вона передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації: користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, плани; виявляти різні точки зору, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.
----
----
Доброго дня, шановна Алла Василівна. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharing Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 31 березня 2017 (EEST)
---
Ваша відповідь:
#Нетрадиційні форми організації навчання з’явилися в творчій діяльності вчителя як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання, але їх використання має бути в міру обмеженим. Традиційні уроки відіграли значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте вже в середині 70-х років минулого століття з’явилася тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою нетрадиційних (нетипових) уроків, головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», « гра в завданнях» тощо. Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу. Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на групи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів. Важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
#У своїй роботі я використовую нетипові форми навчання на уроках, бо впевнена в тому, що учні краще запам’ятовують той матеріал, котрим оперують (аналізують, порівнюють, узагальнюють) із метою самостійного пояснення події, явища. Цьому сприяє використання історичних джерел (документів, спогадів, свідчень), ігрових ситуацій, комп’ютерних презентацій, відео фрагментів, слайдів. Вони допомагають створити яскраві, виразні образи подій, особистостей, епох. Під час використання гри на уроках у дітей виникає звичка до зосередження, самокритичності, самостійності, розвивається увага, бажання перемогти, посилюється потяг до знань. Використовую рольові ігри – «Відобрази подію», «Театральні замальовки», ділові ігри – «Судове засідання», «Журналістське розслідування», головоломки, кросворди, криптограми, вікторини, ребуси, різноманітні форми роботи з текстом, хронологією. Саме така форма роботи дозволяє відпрацьовувати пізнавальні вміння, закріплювати й збільшувати базові знання учнів.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:41, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь::Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.
Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів.Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють:уроки засвоєння нового навчального матеріалу;уроки формування і вдосконалення умінь та навичок;уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок;уроки узагальнення та систематизації знань;уроки контролю і корекції знань, вмінь та навичок;комбіновані уроки.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: 2. Так, звичайно. Такий зв'язок є, і якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: На мою думку, така форма навчання, як урок є актуальною тому, що дає змогу вчителеві працювати зі сталою, однорідною за віком групою дітей; за певним розкладом, що створює можливість систематичного засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності і соціальних відносин; урок дає змогу поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форму організації діяльності учнів; наявність систематичного поточного контролю.
2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet, коли під час вимушеного припинення "очного навчання" через різні причини вчитель може давати навчальну інформацію і завдання, користуючись цими можливостями.
3.На мою думку, учнів 6-7 класів можна організовувати для навчання, використовуючи різні театралізовані форми, ігрові види діяльності. Для більш старшого шкільного віку доцільно було б використовувати захист проектів в індивідуальній чи груповій формі.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва. Але традиційний урок, як форма навчання має право на життя.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь::Основними принципами громадянської освіти є:гуманізм,демократичність,зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивній соціальній дії наступність і безперервність, міждисциплінарність,полікультурність,плюралізм,культуровідповідність. Всі ці принципи реалізуються на уроках історії та правознавства.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:55, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Ваша відповідь: У сучасних умовах модернізації змісту освіти, зокрема і системи середньої загальної освіти, широкого застосування тестування як методу вимірювання і оцінювання навчальних досягнень учнів з різних шкільних предметів як у процесі їх засвоєння, так і під час складання державної підсумкової атестації за курсом шкільних предметів та зовнішнього незалежного оцінювання особливої актуальності набуло питання якості педагогічної тестової діагностики предметної компетентності учнів, що пов’язано із забезпеченням валідності, об’єктивності, надійності, точності методу тестування як методу вимірювання навчальних досягнень учнів, тесту як інструменту цього методу, та процедур вимірювання і оцінювання.Нагальність проблеми впровадження сучасних технологій оцінювання, на думку вченої І.Є.Булах, зумовлена також "застарілістю наукових основ дидактики контролю, недосконалістю системи оцінювання освітніх досягнень тих, хто навчається", оскільки "лише підготовлений певним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і вмінь суб’єктів навчання.
У педагогічній діагностиці жоден із методів вимірювання і оцінювання певних властивостей, якостей, рівня розвитку учня в певному аспекті тощо не є ідеальним, абсолютно універсальним і точним, однак важливим є питання забезпечення якомога більшої точності вимірювання, отримання максимально надійних результатів (інформації) та максимально правильного і об’єктивного оцінювання.На жаль, маємо визнати, що натепер існує значна кількість неправильних тестів (псевдотестів) (інколи це – довільно дібрані тестові завдання, які не можна вважати тестами), які створюються некомпетентними особами, що, наносить значну шкоду великій кількості об’єктів і суб’єктів педагогічної діагностики і суспільству в цілому, а саме: "вимірюваному – тим, що результати його навчальної діяльності неправильно оцінюють і дають неправильні рекомендації; педагогу – тим, що створює ілюзію його професіоналізму у цій сфері, привчає його до неправильних дій, отже, має негативний моральний вплив; громадськості – тим, що в неї формується хибне уявлення про результативність вітчизняної системи освіти та негативне ставлення до тестування взагалі як методу, зневіра в його можливостях".--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся до мене за порадою чи допомогою
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Алла Василівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
На це питання однозначно відповісти важко. Я вважаю, що велика кількість історичних джерел потрібна тоді,коли учні мають достатньо навчальних годин для вивчення предмету та зробили свідомий вибір на користь вивчення історії.Якщо вивчення історії це процес отримання певних знань, то необхідно обмежити перелік джерел для опрацювання та вивчення. Але зміст програми,програма ДПА, програма підготовки до ЗНО вимагають певних навиків даної діяльності.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
Проблема використання наочності на уроках історії є "вічною", бо діти при вивченні далекого минулого мають справу з об'єктами, які в більшості своїй можна тільки уявити або уявити у своєму первозданному вигляді.Використання ІКТ допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти(вимушені канікули,карантин і т.д.).Також позитивним є те , що процес навчання стає більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.
До недоліків ІКТ можна віднести:1 складність сприйняття великих обсягів інформації з екрану дисплея;2.відсутність безпосереднього та регулярного контролю над ходом виконання навчального плану; 3. порушення взаємодії вчитель-учень. Оскільки комп'ютер не може замінити повністю вчителя. Тільки вчитель має можливість зацікавити учнів, спонукати в них допитливість, завоювати їхню довіру, направити їх на ті чи інші аспекти досліджуваного предмета, винагородити за зусилля і примусити вчитися.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:Інтерактивні методи, необхідно наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовуються під час практичних занять з історії.
Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:01, 20 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:На уроках історії та суспільних дисциплін я використовую:1. відео-фрагменти, перегляд фільмів, створення кросвордів, користування сервером «Google Карти», створення, презентації та ін. Недоліки у підготовці, оскільки їх треба знайти, відібрати, займають багато часу при підготовці.Переваги: у процесі проведення уроків використання медіа-ресурсів полегшують виклад матеріалу, мотивують учнів, зацікавлюють.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:42, 20 червня 2017 (EEST)
-----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:На мою думку, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах педагог має володіти такими особистісно-професійними компетенціями: 1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Подати складну іформацію в доступній формі. але так, щоб учень сам хотів шукати додаткову інфрмацію. 2.Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших . 3.Предметна компетентність- уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 4. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 5. Особисті якості вчителя доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, людяність.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:47, 20 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:48, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-20T10:58:33Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
#Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Основні нормативні документи у викладанні шкільних курсів історії та суспільствознавчих дисциплін,які складають нормативно - правову базу суспільних дисциплін в ЗНЗ - це Національна доктрина розвитку освіти,навчальні плани, програми, Державний стандарт базової і загальної середньої освіти,Листи Міністерства освіти і науки України з методичними рекомендаціями.
#Нормативна документація -це документи,які встановлюють правила,загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Документи,що складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики,які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:18, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Зміст − обов'язковий компонент процесу навчання.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.У викладанні історії в сучасних умовах застосовуються цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, підходи, багато уваги приділяється історичним особистостям, дискусійним та питанням історії тощо. Педагог учить дітей розмежовувати процес пізнання минулого і процес моральної оцінки вчинків людей, відрізняти факти від їх інтерпретацій. Зміст освіти засвоюється учнями за допомогою методичної організації(технології) навчання, яка передбачає певні форми, методи, методичні прийоми та засоби навчання.Сьогодні зміст освіти – передбачає такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти – один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.
#В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:56, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня шановна Алла Василівна. Зверніть увагу,сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема. "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обгрунтуйте необхідність та взаємозалежність ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають діти протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші.За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми з вами працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Здобутки програми з історії України для 10-11 класів ЗНЗ: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.
Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний для розуміння та засвоєння, насичений подіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема. Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є чинним у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до активного обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Підручник історія України 8 клас, авторами якого є О.В.Гісем та О.О.Мартинюк відповідає чинній програмі та віковим особливостям учнів. Переваги:доступність матеріалу, різнорівневі завдання, достатньо ілюстрацій,наявність карт, історичних джерел, чітко прописані висновки й узагальнення. Недоліки:бажано в кінці кожного параграфа мати рубрику "Запам'ятай",розширити роботу з першоджерелами, історичними картами, недостатньо роботи з поняттями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.html Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.
Інформаційну компетенцію , уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, щоб орієнтувався в умовах соціально-політичних змін та щоб не стати жертвою маніпуляцій.Вона передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації: користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, плани; виявляти різні точки зору, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.
----
----
Доброго дня, шановна Алла Василівна. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharing Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 31 березня 2017 (EEST)
---
Ваша відповідь:
#Нетрадиційні форми організації навчання з’явилися в творчій діяльності вчителя як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання, але їх використання має бути в міру обмеженим. Традиційні уроки відіграли значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте вже в середині 70-х років минулого століття з’явилася тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою нетрадиційних (нетипових) уроків, головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», « гра в завданнях» тощо. Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу. Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на групи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів. Важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
#У своїй роботі я використовую нетипові форми навчання на уроках, бо впевнена в тому, що учні краще запам’ятовують той матеріал, котрим оперують (аналізують, порівнюють, узагальнюють) із метою самостійного пояснення події, явища. Цьому сприяє використання історичних джерел (документів, спогадів, свідчень), ігрових ситуацій, комп’ютерних презентацій, відео фрагментів, слайдів. Вони допомагають створити яскраві, виразні образи подій, особистостей, епох. Під час використання гри на уроках у дітей виникає звичка до зосередження, самокритичності, самостійності, розвивається увага, бажання перемогти, посилюється потяг до знань. Використовую рольові ігри – «Відобрази подію», «Театральні замальовки», ділові ігри – «Судове засідання», «Журналістське розслідування», головоломки, кросворди, криптограми, вікторини, ребуси, різноманітні форми роботи з текстом, хронологією. Саме така форма роботи дозволяє відпрацьовувати пізнавальні вміння, закріплювати й збільшувати базові знання учнів.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:41, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь::Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.
Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів.Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють:уроки засвоєння нового навчального матеріалу;уроки формування і вдосконалення умінь та навичок;уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок;уроки узагальнення та систематизації знань;уроки контролю і корекції знань, вмінь та навичок;комбіновані уроки.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: 2. Так, звичайно. Такий зв'язок є, і якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: На мою думку, така форма навчання, як урок є актуальною тому, що дає змогу вчителеві працювати зі сталою, однорідною за віком групою дітей; за певним розкладом, що створює можливість систематичного засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності і соціальних відносин; урок дає змогу поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форму організації діяльності учнів; наявність систематичного поточного контролю.
2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet, коли під час вимушеного припинення "очного навчання" через різні причини вчитель може давати навчальну інформацію і завдання, користуючись цими можливостями.
3.На мою думку, учнів 6-7 класів можна організовувати для навчання, використовуючи різні театралізовані форми, ігрові види діяльності. Для більш старшого шкільного віку доцільно було б використовувати захист проектів в індивідуальній чи груповій формі.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва. Але традиційний урок, як форма навчання має право на життя.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь::Основними принципами громадянської освіти є:гуманізм,демократичність,зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивній соціальній дії наступність і безперервність, міждисциплінарність,полікультурність,плюралізм,культуровідповідність. Всі ці принципи реалізуються на уроках історії та правознавства.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:55, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Ваша відповідь: У сучасних умовах модернізації змісту освіти, зокрема і системи середньої загальної освіти, широкого застосування тестування як методу вимірювання і оцінювання навчальних досягнень учнів з різних шкільних предметів як у процесі їх засвоєння, так і під час складання державної підсумкової атестації за курсом шкільних предметів та зовнішнього незалежного оцінювання особливої актуальності набуло питання якості педагогічної тестової діагностики предметної компетентності учнів, що пов’язано із забезпеченням валідності, об’єктивності, надійності, точності методу тестування як методу вимірювання навчальних досягнень учнів, тесту як інструменту цього методу, та процедур вимірювання і оцінювання.Нагальність проблеми впровадження сучасних технологій оцінювання, на думку вченої І.Є.Булах, зумовлена також "застарілістю наукових основ дидактики контролю, недосконалістю системи оцінювання освітніх досягнень тих, хто навчається", оскільки "лише підготовлений певним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і вмінь суб’єктів навчання.
У педагогічній діагностиці жоден із методів вимірювання і оцінювання певних властивостей, якостей, рівня розвитку учня в певному аспекті тощо не є ідеальним, абсолютно універсальним і точним, однак важливим є питання забезпечення якомога більшої точності вимірювання, отримання максимально надійних результатів (інформації) та максимально правильного і об’єктивного оцінювання.На жаль, маємо визнати, що натепер існує значна кількість неправильних тестів (псевдотестів) (інколи це – довільно дібрані тестові завдання, які не можна вважати тестами), які створюються некомпетентними особами, що, наносить значну шкоду великій кількості об’єктів і суб’єктів педагогічної діагностики і суспільству в цілому, а саме: "вимірюваному – тим, що результати його навчальної діяльності неправильно оцінюють і дають неправильні рекомендації; педагогу – тим, що створює ілюзію його професіоналізму у цій сфері, привчає його до неправильних дій, отже, має негативний моральний вплив; громадськості – тим, що в неї формується хибне уявлення про результативність вітчизняної системи освіти та негативне ставлення до тестування взагалі як методу, зневіра в його можливостях".--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся до мене за порадою чи допомогою
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Алла Василівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
На це питання однозначно відповісти важко. Я вважаю, що велика кількість історичних джерел потрібна тоді,коли учні мають достатньо навчальних годин для вивчення предмету та зробили свідомий вибір на користь вивчення історії.Якщо вивчення історії це процес отримання певних знань, то необхідно обмежити перелік джерел для опрацювання та вивчення. Але зміст програми,програма ДПА, програма підготовки до ЗНО вимагають певних навиків даної діяльності.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
Проблема використання наочності на уроках історії є "вічною", бо діти при вивченні далекого минулого мають справу з об'єктами, які в більшості своїй можна тільки уявити або уявити у своєму первозданному вигляді.Використання ІКТ допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти(вимушені канікули,карантин і т.д.).Також позитивним є те , що процес навчання стає більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.
До недоліків ІКТ можна віднести:1 складність сприйняття великих обсягів інформації з екрану дисплея;2.відсутність безпосереднього та регулярного контролю над ходом виконання навчального плану; 3. порушення взаємодії вчитель-учень. Оскільки комп'ютер не може замінити повністю вчителя. Тільки вчитель має можливість зацікавити учнів, спонукати в них допитливість, завоювати їхню довіру, направити їх на ті чи інші аспекти досліджуваного предмета, винагородити за зусилля і примусити вчитися.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:Інтерактивні методи, необхідно наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовуються під час практичних занять з історії.
Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:58, 20 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:На уроках історії та суспільних дисциплін я використовую:1. відео-фрагменти, перегляд фільмів, створення кросвордів, користування сервером «Google Карти», створення, презентації та ін. Недоліки у підготовці, оскільки їх треба знайти, відібрати, займають багато часу при підготовці.Переваги: у процесі проведення уроків використання медіа-ресурсів полегшують виклад матеріалу, мотивують учнів, зацікавлюють.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:42, 20 червня 2017 (EEST)
-----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:На мою думку, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах педагог має володіти такими особистісно-професійними компетенціями: 1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Подати складну іформацію в доступній формі. але так, щоб учень сам хотів шукати додаткову інфрмацію. 2.Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших . 3.Предметна компетентність- уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 4. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 5. Особисті якості вчителя доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, людяність.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:47, 20 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:48, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-20T10:47:49Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
#Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Основні нормативні документи у викладанні шкільних курсів історії та суспільствознавчих дисциплін,які складають нормативно - правову базу суспільних дисциплін в ЗНЗ - це Національна доктрина розвитку освіти,навчальні плани, програми, Державний стандарт базової і загальної середньої освіти,Листи Міністерства освіти і науки України з методичними рекомендаціями.
#Нормативна документація -це документи,які встановлюють правила,загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Документи,що складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики,які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:18, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Зміст − обов'язковий компонент процесу навчання.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.У викладанні історії в сучасних умовах застосовуються цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, підходи, багато уваги приділяється історичним особистостям, дискусійним та питанням історії тощо. Педагог учить дітей розмежовувати процес пізнання минулого і процес моральної оцінки вчинків людей, відрізняти факти від їх інтерпретацій. Зміст освіти засвоюється учнями за допомогою методичної організації(технології) навчання, яка передбачає певні форми, методи, методичні прийоми та засоби навчання.Сьогодні зміст освіти – передбачає такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти – один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.
#В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:56, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня шановна Алла Василівна. Зверніть увагу,сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема. "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обгрунтуйте необхідність та взаємозалежність ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають діти протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші.За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми з вами працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Здобутки програми з історії України для 10-11 класів ЗНЗ: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.
Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний для розуміння та засвоєння, насичений подіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема. Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є чинним у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до активного обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Підручник історія України 8 клас, авторами якого є О.В.Гісем та О.О.Мартинюк відповідає чинній програмі та віковим особливостям учнів. Переваги:доступність матеріалу, різнорівневі завдання, достатньо ілюстрацій,наявність карт, історичних джерел, чітко прописані висновки й узагальнення. Недоліки:бажано в кінці кожного параграфа мати рубрику "Запам'ятай",розширити роботу з першоджерелами, історичними картами, недостатньо роботи з поняттями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.html Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.
Інформаційну компетенцію , уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, щоб орієнтувався в умовах соціально-політичних змін та щоб не стати жертвою маніпуляцій.Вона передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації: користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, плани; виявляти різні точки зору, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.
----
----
Доброго дня, шановна Алла Василівна. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharing Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 31 березня 2017 (EEST)
---
Ваша відповідь:
#Нетрадиційні форми організації навчання з’явилися в творчій діяльності вчителя як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання, але їх використання має бути в міру обмеженим. Традиційні уроки відіграли значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте вже в середині 70-х років минулого століття з’явилася тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою нетрадиційних (нетипових) уроків, головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», « гра в завданнях» тощо. Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу. Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на групи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів. Важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
#У своїй роботі я використовую нетипові форми навчання на уроках, бо впевнена в тому, що учні краще запам’ятовують той матеріал, котрим оперують (аналізують, порівнюють, узагальнюють) із метою самостійного пояснення події, явища. Цьому сприяє використання історичних джерел (документів, спогадів, свідчень), ігрових ситуацій, комп’ютерних презентацій, відео фрагментів, слайдів. Вони допомагають створити яскраві, виразні образи подій, особистостей, епох. Під час використання гри на уроках у дітей виникає звичка до зосередження, самокритичності, самостійності, розвивається увага, бажання перемогти, посилюється потяг до знань. Використовую рольові ігри – «Відобрази подію», «Театральні замальовки», ділові ігри – «Судове засідання», «Журналістське розслідування», головоломки, кросворди, криптограми, вікторини, ребуси, різноманітні форми роботи з текстом, хронологією. Саме така форма роботи дозволяє відпрацьовувати пізнавальні вміння, закріплювати й збільшувати базові знання учнів.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:41, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь::Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.
Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів.Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють:уроки засвоєння нового навчального матеріалу;уроки формування і вдосконалення умінь та навичок;уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок;уроки узагальнення та систематизації знань;уроки контролю і корекції знань, вмінь та навичок;комбіновані уроки.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: 2. Так, звичайно. Такий зв'язок є, і якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: На мою думку, така форма навчання, як урок є актуальною тому, що дає змогу вчителеві працювати зі сталою, однорідною за віком групою дітей; за певним розкладом, що створює можливість систематичного засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності і соціальних відносин; урок дає змогу поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форму організації діяльності учнів; наявність систематичного поточного контролю.
2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet, коли під час вимушеного припинення "очного навчання" через різні причини вчитель може давати навчальну інформацію і завдання, користуючись цими можливостями.
3.На мою думку, учнів 6-7 класів можна організовувати для навчання, використовуючи різні театралізовані форми, ігрові види діяльності. Для більш старшого шкільного віку доцільно було б використовувати захист проектів в індивідуальній чи груповій формі.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва. Але традиційний урок, як форма навчання має право на життя.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь::Основними принципами громадянської освіти є:гуманізм,демократичність,зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивній соціальній дії наступність і безперервність, міждисциплінарність,полікультурність,плюралізм,культуровідповідність. Всі ці принципи реалізуються на уроках історії та правознавства.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:55, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Ваша відповідь: У сучасних умовах модернізації змісту освіти, зокрема і системи середньої загальної освіти, широкого застосування тестування як методу вимірювання і оцінювання навчальних досягнень учнів з різних шкільних предметів як у процесі їх засвоєння, так і під час складання державної підсумкової атестації за курсом шкільних предметів та зовнішнього незалежного оцінювання особливої актуальності набуло питання якості педагогічної тестової діагностики предметної компетентності учнів, що пов’язано із забезпеченням валідності, об’єктивності, надійності, точності методу тестування як методу вимірювання навчальних досягнень учнів, тесту як інструменту цього методу, та процедур вимірювання і оцінювання.Нагальність проблеми впровадження сучасних технологій оцінювання, на думку вченої І.Є.Булах, зумовлена також "застарілістю наукових основ дидактики контролю, недосконалістю системи оцінювання освітніх досягнень тих, хто навчається", оскільки "лише підготовлений певним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і вмінь суб’єктів навчання.
У педагогічній діагностиці жоден із методів вимірювання і оцінювання певних властивостей, якостей, рівня розвитку учня в певному аспекті тощо не є ідеальним, абсолютно універсальним і точним, однак важливим є питання забезпечення якомога більшої точності вимірювання, отримання максимально надійних результатів (інформації) та максимально правильного і об’єктивного оцінювання.На жаль, маємо визнати, що натепер існує значна кількість неправильних тестів (псевдотестів) (інколи це – довільно дібрані тестові завдання, які не можна вважати тестами), які створюються некомпетентними особами, що, наносить значну шкоду великій кількості об’єктів і суб’єктів педагогічної діагностики і суспільству в цілому, а саме: "вимірюваному – тим, що результати його навчальної діяльності неправильно оцінюють і дають неправильні рекомендації; педагогу – тим, що створює ілюзію його професіоналізму у цій сфері, привчає його до неправильних дій, отже, має негативний моральний вплив; громадськості – тим, що в неї формується хибне уявлення про результативність вітчизняної системи освіти та негативне ставлення до тестування взагалі як методу, зневіра в його можливостях".--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся до мене за порадою чи допомогою
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Алла Василівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
На це питання однозначно відповісти важко. Я вважаю, що велика кількість історичних джерел потрібна тоді,коли учні мають достатньо навчальних годин для вивчення предмету та зробили свідомий вибір на користь вивчення історії.Якщо вивчення історії це процес отримання певних знань, то необхідно обмежити перелік джерел для опрацювання та вивчення. Але зміст програми,програма ДПА, програма підготовки до ЗНО вимагають певних навиків даної діяльності.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
Проблема використання наочності на уроках історії є "вічною", бо діти при вивченні далекого минулого мають справу з об'єктами, які в більшості своїй можна тільки уявити або уявити у своєму первозданному вигляді.Використання ІКТ допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти(вимушені канікули,карантин і т.д.).Також позитивним є те , що процес навчання стає більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.
До недоліків ІКТ можна віднести:1 складність сприйняття великих обсягів інформації з екрану дисплея;2.відсутність безпосереднього та регулярного контролю над ходом виконання навчального плану; 3. порушення взаємодії вчитель-учень. Оскільки комп'ютер не може замінити повністю вчителя. Тільки вчитель має можливість зацікавити учнів, спонукати в них допитливість, завоювати їхню довіру, направити їх на ті чи інші аспекти досліджуваного предмета, винагородити за зусилля і примусити вчитися.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:Інтерактивні методи, необхідно наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовуються під час практичних занять з історії.
Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:На уроках історії та суспільних дисциплін я використовую:1. відео-фрагменти, перегляд фільмів, створення кросвордів, користування сервером «Google Карти», створення, презентації та ін. Недоліки у підготовці, оскільки їх треба знайти, відібрати, займають багато часу при підготовці.Переваги: у процесі проведення уроків використання медіа-ресурсів полегшують виклад матеріалу, мотивують учнів, зацікавлюють.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:42, 20 червня 2017 (EEST)
-----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:На мою думку, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах педагог має володіти такими особистісно-професійними компетенціями: 1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Подати складну іформацію в доступній формі. але так, щоб учень сам хотів шукати додаткову інфрмацію. 2.Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших . 3.Предметна компетентність- уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 4. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 5. Особисті якості вчителя доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, людяність.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:47, 20 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:48, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-20T10:42:06Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
#Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Основні нормативні документи у викладанні шкільних курсів історії та суспільствознавчих дисциплін,які складають нормативно - правову базу суспільних дисциплін в ЗНЗ - це Національна доктрина розвитку освіти,навчальні плани, програми, Державний стандарт базової і загальної середньої освіти,Листи Міністерства освіти і науки України з методичними рекомендаціями.
#Нормативна документація -це документи,які встановлюють правила,загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Документи,що складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики,які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:18, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Зміст − обов'язковий компонент процесу навчання.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.У викладанні історії в сучасних умовах застосовуються цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, підходи, багато уваги приділяється історичним особистостям, дискусійним та питанням історії тощо. Педагог учить дітей розмежовувати процес пізнання минулого і процес моральної оцінки вчинків людей, відрізняти факти від їх інтерпретацій. Зміст освіти засвоюється учнями за допомогою методичної організації(технології) навчання, яка передбачає певні форми, методи, методичні прийоми та засоби навчання.Сьогодні зміст освіти – передбачає такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти – один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.
#В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:56, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня шановна Алла Василівна. Зверніть увагу,сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема. "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обгрунтуйте необхідність та взаємозалежність ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають діти протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші.За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми з вами працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Здобутки програми з історії України для 10-11 класів ЗНЗ: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.
Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний для розуміння та засвоєння, насичений подіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема. Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є чинним у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до активного обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Підручник історія України 8 клас, авторами якого є О.В.Гісем та О.О.Мартинюк відповідає чинній програмі та віковим особливостям учнів. Переваги:доступність матеріалу, різнорівневі завдання, достатньо ілюстрацій,наявність карт, історичних джерел, чітко прописані висновки й узагальнення. Недоліки:бажано в кінці кожного параграфа мати рубрику "Запам'ятай",розширити роботу з першоджерелами, історичними картами, недостатньо роботи з поняттями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.html Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.
Інформаційну компетенцію , уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, щоб орієнтувався в умовах соціально-політичних змін та щоб не стати жертвою маніпуляцій.Вона передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації: користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, плани; виявляти різні точки зору, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.
----
----
Доброго дня, шановна Алла Василівна. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharing Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 31 березня 2017 (EEST)
---
Ваша відповідь:
#Нетрадиційні форми організації навчання з’явилися в творчій діяльності вчителя як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання, але їх використання має бути в міру обмеженим. Традиційні уроки відіграли значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте вже в середині 70-х років минулого століття з’явилася тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою нетрадиційних (нетипових) уроків, головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», « гра в завданнях» тощо. Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу. Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на групи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів. Важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
#У своїй роботі я використовую нетипові форми навчання на уроках, бо впевнена в тому, що учні краще запам’ятовують той матеріал, котрим оперують (аналізують, порівнюють, узагальнюють) із метою самостійного пояснення події, явища. Цьому сприяє використання історичних джерел (документів, спогадів, свідчень), ігрових ситуацій, комп’ютерних презентацій, відео фрагментів, слайдів. Вони допомагають створити яскраві, виразні образи подій, особистостей, епох. Під час використання гри на уроках у дітей виникає звичка до зосередження, самокритичності, самостійності, розвивається увага, бажання перемогти, посилюється потяг до знань. Використовую рольові ігри – «Відобрази подію», «Театральні замальовки», ділові ігри – «Судове засідання», «Журналістське розслідування», головоломки, кросворди, криптограми, вікторини, ребуси, різноманітні форми роботи з текстом, хронологією. Саме така форма роботи дозволяє відпрацьовувати пізнавальні вміння, закріплювати й збільшувати базові знання учнів.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:41, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь::Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.
Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів.Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють:уроки засвоєння нового навчального матеріалу;уроки формування і вдосконалення умінь та навичок;уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок;уроки узагальнення та систематизації знань;уроки контролю і корекції знань, вмінь та навичок;комбіновані уроки.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: 2. Так, звичайно. Такий зв'язок є, і якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: На мою думку, така форма навчання, як урок є актуальною тому, що дає змогу вчителеві працювати зі сталою, однорідною за віком групою дітей; за певним розкладом, що створює можливість систематичного засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності і соціальних відносин; урок дає змогу поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форму організації діяльності учнів; наявність систематичного поточного контролю.
2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet, коли під час вимушеного припинення "очного навчання" через різні причини вчитель може давати навчальну інформацію і завдання, користуючись цими можливостями.
3.На мою думку, учнів 6-7 класів можна організовувати для навчання, використовуючи різні театралізовані форми, ігрові види діяльності. Для більш старшого шкільного віку доцільно було б використовувати захист проектів в індивідуальній чи груповій формі.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва. Але традиційний урок, як форма навчання має право на життя.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь::Основними принципами громадянської освіти є:гуманізм,демократичність,зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивній соціальній дії наступність і безперервність, міждисциплінарність,полікультурність,плюралізм,культуровідповідність. Всі ці принципи реалізуються на уроках історії та правознавства.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:55, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Ваша відповідь: У сучасних умовах модернізації змісту освіти, зокрема і системи середньої загальної освіти, широкого застосування тестування як методу вимірювання і оцінювання навчальних досягнень учнів з різних шкільних предметів як у процесі їх засвоєння, так і під час складання державної підсумкової атестації за курсом шкільних предметів та зовнішнього незалежного оцінювання особливої актуальності набуло питання якості педагогічної тестової діагностики предметної компетентності учнів, що пов’язано із забезпеченням валідності, об’єктивності, надійності, точності методу тестування як методу вимірювання навчальних досягнень учнів, тесту як інструменту цього методу, та процедур вимірювання і оцінювання.Нагальність проблеми впровадження сучасних технологій оцінювання, на думку вченої І.Є.Булах, зумовлена також "застарілістю наукових основ дидактики контролю, недосконалістю системи оцінювання освітніх досягнень тих, хто навчається", оскільки "лише підготовлений певним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і вмінь суб’єктів навчання.
У педагогічній діагностиці жоден із методів вимірювання і оцінювання певних властивостей, якостей, рівня розвитку учня в певному аспекті тощо не є ідеальним, абсолютно універсальним і точним, однак важливим є питання забезпечення якомога більшої точності вимірювання, отримання максимально надійних результатів (інформації) та максимально правильного і об’єктивного оцінювання.На жаль, маємо визнати, що натепер існує значна кількість неправильних тестів (псевдотестів) (інколи це – довільно дібрані тестові завдання, які не можна вважати тестами), які створюються некомпетентними особами, що, наносить значну шкоду великій кількості об’єктів і суб’єктів педагогічної діагностики і суспільству в цілому, а саме: "вимірюваному – тим, що результати його навчальної діяльності неправильно оцінюють і дають неправильні рекомендації; педагогу – тим, що створює ілюзію його професіоналізму у цій сфері, привчає його до неправильних дій, отже, має негативний моральний вплив; громадськості – тим, що в неї формується хибне уявлення про результативність вітчизняної системи освіти та негативне ставлення до тестування взагалі як методу, зневіра в його можливостях".--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся до мене за порадою чи допомогою
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Алла Василівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
На це питання однозначно відповісти важко. Я вважаю, що велика кількість історичних джерел потрібна тоді,коли учні мають достатньо навчальних годин для вивчення предмету та зробили свідомий вибір на користь вивчення історії.Якщо вивчення історії це процес отримання певних знань, то необхідно обмежити перелік джерел для опрацювання та вивчення. Але зміст програми,програма ДПА, програма підготовки до ЗНО вимагають певних навиків даної діяльності.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
Проблема використання наочності на уроках історії є "вічною", бо діти при вивченні далекого минулого мають справу з об'єктами, які в більшості своїй можна тільки уявити або уявити у своєму первозданному вигляді.Використання ІКТ допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти(вимушені канікули,карантин і т.д.).Також позитивним є те , що процес навчання стає більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.
До недоліків ІКТ можна віднести:1 складність сприйняття великих обсягів інформації з екрану дисплея;2.відсутність безпосереднього та регулярного контролю над ходом виконання навчального плану; 3. порушення взаємодії вчитель-учень. Оскільки комп'ютер не може замінити повністю вчителя. Тільки вчитель має можливість зацікавити учнів, спонукати в них допитливість, завоювати їхню довіру, направити їх на ті чи інші аспекти досліджуваного предмета, винагородити за зусилля і примусити вчитися.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:Інтерактивні методи, необхідно наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовуються під час практичних занять з історії.
Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:На уроках історії та суспільних дисциплін я використовую:1. відео-фрагменти, перегляд фільмів, створення кросвордів, користування сервером «Google Карти», створення, презентації та ін. Недоліки у підготовці, оскільки їх треба знайти, відібрати, займають багато часу при підготовці.Переваги: у процесі проведення уроків використання медіа-ресурсів полегшують виклад матеріалу, мотивують учнів, зацікавлюють.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:42, 20 червня 2017 (EEST)
-----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:48, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-20T10:18:57Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
#Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Основні нормативні документи у викладанні шкільних курсів історії та суспільствознавчих дисциплін,які складають нормативно - правову базу суспільних дисциплін в ЗНЗ - це Національна доктрина розвитку освіти,навчальні плани, програми, Державний стандарт базової і загальної середньої освіти,Листи Міністерства освіти і науки України з методичними рекомендаціями.
#Нормативна документація -це документи,які встановлюють правила,загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Документи,що складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики,які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:18, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Зміст − обов'язковий компонент процесу навчання.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.У викладанні історії в сучасних умовах застосовуються цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, підходи, багато уваги приділяється історичним особистостям, дискусійним та питанням історії тощо. Педагог учить дітей розмежовувати процес пізнання минулого і процес моральної оцінки вчинків людей, відрізняти факти від їх інтерпретацій. Зміст освіти засвоюється учнями за допомогою методичної організації(технології) навчання, яка передбачає певні форми, методи, методичні прийоми та засоби навчання.Сьогодні зміст освіти – передбачає такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти – один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.
#В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:56, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня шановна Алла Василівна. Зверніть увагу,сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема. "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обгрунтуйте необхідність та взаємозалежність ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають діти протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші.За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми з вами працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Здобутки програми з історії України для 10-11 класів ЗНЗ: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.
Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний для розуміння та засвоєння, насичений подіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема. Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є чинним у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до активного обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Підручник історія України 8 клас, авторами якого є О.В.Гісем та О.О.Мартинюк відповідає чинній програмі та віковим особливостям учнів. Переваги:доступність матеріалу, різнорівневі завдання, достатньо ілюстрацій,наявність карт, історичних джерел, чітко прописані висновки й узагальнення. Недоліки:бажано в кінці кожного параграфа мати рубрику "Запам'ятай",розширити роботу з першоджерелами, історичними картами, недостатньо роботи з поняттями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.html Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.
Інформаційну компетенцію , уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, щоб орієнтувався в умовах соціально-політичних змін та щоб не стати жертвою маніпуляцій.Вона передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації: користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, плани; виявляти різні точки зору, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.
----
----
Доброго дня, шановна Алла Василівна. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharing Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 31 березня 2017 (EEST)
---
Ваша відповідь:
#Нетрадиційні форми організації навчання з’явилися в творчій діяльності вчителя як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання, але їх використання має бути в міру обмеженим. Традиційні уроки відіграли значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте вже в середині 70-х років минулого століття з’явилася тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою нетрадиційних (нетипових) уроків, головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», « гра в завданнях» тощо. Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу. Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на групи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів. Важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
#У своїй роботі я використовую нетипові форми навчання на уроках, бо впевнена в тому, що учні краще запам’ятовують той матеріал, котрим оперують (аналізують, порівнюють, узагальнюють) із метою самостійного пояснення події, явища. Цьому сприяє використання історичних джерел (документів, спогадів, свідчень), ігрових ситуацій, комп’ютерних презентацій, відео фрагментів, слайдів. Вони допомагають створити яскраві, виразні образи подій, особистостей, епох. Під час використання гри на уроках у дітей виникає звичка до зосередження, самокритичності, самостійності, розвивається увага, бажання перемогти, посилюється потяг до знань. Використовую рольові ігри – «Відобрази подію», «Театральні замальовки», ділові ігри – «Судове засідання», «Журналістське розслідування», головоломки, кросворди, криптограми, вікторини, ребуси, різноманітні форми роботи з текстом, хронологією. Саме така форма роботи дозволяє відпрацьовувати пізнавальні вміння, закріплювати й збільшувати базові знання учнів.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:41, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь::Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.
Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів.Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють:уроки засвоєння нового навчального матеріалу;уроки формування і вдосконалення умінь та навичок;уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок;уроки узагальнення та систематизації знань;уроки контролю і корекції знань, вмінь та навичок;комбіновані уроки.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: 2. Так, звичайно. Такий зв'язок є, і якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: На мою думку, така форма навчання, як урок є актуальною тому, що дає змогу вчителеві працювати зі сталою, однорідною за віком групою дітей; за певним розкладом, що створює можливість систематичного засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності і соціальних відносин; урок дає змогу поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форму організації діяльності учнів; наявність систематичного поточного контролю.
2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet, коли під час вимушеного припинення "очного навчання" через різні причини вчитель може давати навчальну інформацію і завдання, користуючись цими можливостями.
3.На мою думку, учнів 6-7 класів можна організовувати для навчання, використовуючи різні театралізовані форми, ігрові види діяльності. Для більш старшого шкільного віку доцільно було б використовувати захист проектів в індивідуальній чи груповій формі.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва. Але традиційний урок, як форма навчання має право на життя.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь::Основними принципами громадянської освіти є:гуманізм,демократичність,зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивній соціальній дії наступність і безперервність, міждисциплінарність,полікультурність,плюралізм,культуровідповідність. Всі ці принципи реалізуються на уроках історії та правознавства.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:55, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Ваша відповідь: У сучасних умовах модернізації змісту освіти, зокрема і системи середньої загальної освіти, широкого застосування тестування як методу вимірювання і оцінювання навчальних досягнень учнів з різних шкільних предметів як у процесі їх засвоєння, так і під час складання державної підсумкової атестації за курсом шкільних предметів та зовнішнього незалежного оцінювання особливої актуальності набуло питання якості педагогічної тестової діагностики предметної компетентності учнів, що пов’язано із забезпеченням валідності, об’єктивності, надійності, точності методу тестування як методу вимірювання навчальних досягнень учнів, тесту як інструменту цього методу, та процедур вимірювання і оцінювання.Нагальність проблеми впровадження сучасних технологій оцінювання, на думку вченої І.Є.Булах, зумовлена також "застарілістю наукових основ дидактики контролю, недосконалістю системи оцінювання освітніх досягнень тих, хто навчається", оскільки "лише підготовлений певним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і вмінь суб’єктів навчання.
У педагогічній діагностиці жоден із методів вимірювання і оцінювання певних властивостей, якостей, рівня розвитку учня в певному аспекті тощо не є ідеальним, абсолютно універсальним і точним, однак важливим є питання забезпечення якомога більшої точності вимірювання, отримання максимально надійних результатів (інформації) та максимально правильного і об’єктивного оцінювання.На жаль, маємо визнати, що натепер існує значна кількість неправильних тестів (псевдотестів) (інколи це – довільно дібрані тестові завдання, які не можна вважати тестами), які створюються некомпетентними особами, що, наносить значну шкоду великій кількості об’єктів і суб’єктів педагогічної діагностики і суспільству в цілому, а саме: "вимірюваному – тим, що результати його навчальної діяльності неправильно оцінюють і дають неправильні рекомендації; педагогу – тим, що створює ілюзію його професіоналізму у цій сфері, привчає його до неправильних дій, отже, має негативний моральний вплив; громадськості – тим, що в неї формується хибне уявлення про результативність вітчизняної системи освіти та негативне ставлення до тестування взагалі як методу, зневіра в його можливостях".--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся до мене за порадою чи допомогою
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Алла Василівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
На це питання однозначно відповісти важко. Я вважаю, що велика кількість історичних джерел потрібна тоді,коли учні мають достатньо навчальних годин для вивчення предмету та зробили свідомий вибір на користь вивчення історії.Якщо вивчення історії це процес отримання певних знань, то необхідно обмежити перелік джерел для опрацювання та вивчення. Але зміст програми,програма ДПА, програма підготовки до ЗНО вимагають певних навиків даної діяльності.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
Проблема використання наочності на уроках історії є "вічною", бо діти при вивченні далекого минулого мають справу з об'єктами, які в більшості своїй можна тільки уявити або уявити у своєму первозданному вигляді.Використання ІКТ допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти(вимушені канікули,карантин і т.д.).Також позитивним є те , що процес навчання стає більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.
До недоліків ІКТ можна віднести:1 складність сприйняття великих обсягів інформації з екрану дисплея;2.відсутність безпосереднього та регулярного контролю над ходом виконання навчального плану; 3. порушення взаємодії вчитель-учень. Оскільки комп'ютер не може замінити повністю вчителя. Тільки вчитель має можливість зацікавити учнів, спонукати в них допитливість, завоювати їхню довіру, направити їх на ті чи інші аспекти досліджуваного предмета, винагородити за зусилля і примусити вчитися.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:48, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Психологія Єсипенко А.В.

2017-06-20T09:18:48Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям, тематичною дискусією та модульним контролем! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 17:25, 19 червня 2017 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''
Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. Психологічна наука, вивчаючи людину, називає її по-різному, у залежності від цілей та аспектів вивчення. Отже, людину можна розглядати як: організм (існування на біологічному рівні); індивід (належність до біологічного рівня); особистість (виокремлення себе серед оточення "Я")--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість - це конкретний людський індивід з індивідуально вираженими розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''
Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері.Так як людина біосоціальна істота, то можна стверджувати, що саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини. Серед біологічних факторів найважливішим є спадковість. Завдяки спадковості, людина зберігається як природна істота. Адже ще в зародку майбутня людина вже закодована, запрограмована у генах. Тому саме спадковість визначає на 50% реальну особистість, а решта припадає на навчання і освіту.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:28, 27 лютого 2017 (EET)

----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''
Формування - це процес розвитку особистості під впливом зовнішніх факторів (виховання, навчання, соціального середовища).Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню тому що це об'єктивний, закономірний процес, який необхідно враховувати у педагогічній діяльності.У навчально-виховній діяльності педагогам слід враховувати, що розвиток особистості школяра має наслідувальний характер (ця закономірність є основою теоретичних засад використання прикладу у вихованні), а людська особистість розвивається в діяльності (всебічний розвиток природних задатків людини відбувається тільки в процесі її життєдіяльності), під впливом середовища (умови життя, насамперед близьке оточення, засоби масової інформації, вулиця, шкільний колектив, справляють відчутний вплив на розвиток особистості школяра). Тому не можна нехтувати цілеспрямованим формуванням, його потрібно посилювати.
Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. У процесі формування особистості дитина проживає декілька періодів і копіює соціальні ролі (батьки, однолітки, вихователі-педагоги і т.д.)--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 28 лютого 2017 (EET)
Критерії вікової періодизації розвитку особистості за Е.Еріксоном:1.Соціальна ситуація розвитку(ССР). 2.Провідний вид діяльності(ПВД). 3.Психологічні новоутворення (ПНУ).
Новоутворення підліткового періоду.Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні.Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих. Підтвердженням засвоєння суспільних вимог виступає готовність нести відповідальність за свої вчинки та усвідомлення обов'язків. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''
У цей період підліток (11-20 років), використовуючи різні соціальні ролі(учня, сина (доньки), брата(сестри), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятливих умовах, підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 17 березня 2017 (EET)
Дослідження комунікативності та організаційних схильностей. Діагностує рівень розвитку комунікативних та організаційних схильностей.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету особистості учня за допомогою комплексу методик(спостереження, експеримент, бесіда, метод інтерв'ю, тестування, анкетування) психолого-педагогічного моніторингу, які дають можливість з'ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

'''''Дякую за співпрацю! До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 21 березня 2017 (EEST)

9.Навчання та виховання є вирішальними факторами даного процесу, так як вони визначають рівень розвитку дитини на кожному етапі, сприяють переходу на наступну, вищу стадію психічного розвитку. Л.С.Виготський сформулював фундаментальну ідею, зазначивши, що навчання "забігає вперед розвитку", випереджає та веде його. У цьому випадку навчання завжди залишається провідним на кожному віковому етапі. Учений виділив у розвитку кожної людини дві зони: актуального та найближчого розвитку. Я вважаю, що ці зони розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі (підготовка різнорівневих завдань відповідно до рівня підготовленості учнів; формування навичок пошуку, опрацювання,систематизації, осмислення, аналізу інформації).--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді та цікаві міркування! ''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 17:21, 19 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:фізіологічні процеси

Хлопчики

Опис: пізніше починають ходити,говорити, отримують більше травм у дитинстві, для психічного розвитку потрібний більший простір.

Умови:повноцінна сім'я, любов та терпіння батьків(не порівнювати успіхи своєї дитини з успіхами інших дітей, не вимагати від дитини неможливого),активне спілкування з однолітками.

Дівчатка

Опис:дорослішають швидше за хлопців,грають в обмеженому просторі, їм досить маленького куточка.

Умови: благополучне оточення, друзі- однолітки, любов батьків.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 12:03, 20 червня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 5 квітня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:07, 03 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:46, 7 квітня 2017 (EEST)
Характеристика обдарованих учнів: - пізнавальна активність та допитливість; - логічне мислення; - креативність; - творче виконання завдань;- креативність.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 12:09, 20 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 12 квітня 2017 (EEST)
Метод тестування може використовуватися як після вивчення всієї теми, так і на початковому етапі. Цей метод доцільно використовувати, бо він дає можливість оперативно та об'єктивно визначити рівень підготовки учня.
Процес тестування має три етапи:
1) вибір тесту (визначається метою тестування і ступенем його достовірності та надійності);
2) проведення тестування (визначається інструкцією);
3) інтерпретація результатів.
Крім об'єктивності тест повинен володіти надійністю і валідність. Надійність тесту означає, що він показує ті ж результати неодноразово, в подібних умовах; валідність - що тест виявляє і вимірює рівень освоєння саме тих знань, навичок, умінь і досвіду застосування їх в стандартних умовах навчальної діяльності , які хоче виміряти розробник тесту.
Тести розрізняються за видами цілей навчання. Є чотири таксономічні категорії цілей освіти і відповідні їм види тестів:
1) тест па перевірку знання фактів, понять, законів, теорій, тобто всіх відомостей, які потрібні запам'ятати і відтворити. Такого роду тести передбачають репродуктивні відповіді;
2) тест на перевірку вміння виконувати розумові операції на основі набутих знань; в основному це рішення типових завдань;
3) тест на перевірку вміння давати самостійну критичну оцінку вивченого;
4) тест на перевірку вміння вирішувати нові конкретні завдання у зміненій ситуації на основі отриманих відомостей.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 12:18, 20 червня 2017 (EEST)

Психологія Єсипенко А.В.

2017-06-20T09:09:11Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Психологія Єсипенко А.В.

2017-06-20T09:03:22Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Індивідуальні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям, тематичною дискусією та модульним контролем! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 17:25, 19 червня 2017 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''
Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. Психологічна наука, вивчаючи людину, називає її по-різному, у залежності від цілей та аспектів вивчення. Отже, людину можна розглядати як: організм (існування на біологічному рівні); індивід (належність до біологічного рівня); особистість (виокремлення себе серед оточення "Я")--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість - це конкретний людський індивід з індивідуально вираженими розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''
Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері.Так як людина біосоціальна істота, то можна стверджувати, що саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини. Серед біологічних факторів найважливішим є спадковість. Завдяки спадковості, людина зберігається як природна істота. Адже ще в зародку майбутня людина вже закодована, запрограмована у генах. Тому саме спадковість визначає на 50% реальну особистість, а решта припадає на навчання і освіту.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:28, 27 лютого 2017 (EET)

----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''
Формування - це процес розвитку особистості під впливом зовнішніх факторів (виховання, навчання, соціального середовища).Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню тому що це об'єктивний, закономірний процес, який необхідно враховувати у педагогічній діяльності.У навчально-виховній діяльності педагогам слід враховувати, що розвиток особистості школяра має наслідувальний характер (ця закономірність є основою теоретичних засад використання прикладу у вихованні), а людська особистість розвивається в діяльності (всебічний розвиток природних задатків людини відбувається тільки в процесі її життєдіяльності), під впливом середовища (умови життя, насамперед близьке оточення, засоби масової інформації, вулиця, шкільний колектив, справляють відчутний вплив на розвиток особистості школяра). Тому не можна нехтувати цілеспрямованим формуванням, його потрібно посилювати.
Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. У процесі формування особистості дитина проживає декілька періодів і копіює соціальні ролі (батьки, однолітки, вихователі-педагоги і т.д.)--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 28 лютого 2017 (EET)
Критерії вікової періодизації розвитку особистості за Е.Еріксоном:1.Соціальна ситуація розвитку(ССР). 2.Провідний вид діяльності(ПВД). 3.Психологічні новоутворення (ПНУ).
Новоутворення підліткового періоду.Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні.Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих. Підтвердженням засвоєння суспільних вимог виступає готовність нести відповідальність за свої вчинки та усвідомлення обов'язків. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''
У цей період підліток (11-20 років), використовуючи різні соціальні ролі(учня, сина (доньки), брата(сестри), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятливих умовах, підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 17 березня 2017 (EET)
Дослідження комунікативності та організаційних схильностей. Діагностує рівень розвитку комунікативних та організаційних схильностей.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету особистості учня за допомогою комплексу методик(спостереження, експеримент, бесіда, метод інтерв'ю, тестування, анкетування) психолого-педагогічного моніторингу, які дають можливість з'ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

'''''Дякую за співпрацю! До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 21 березня 2017 (EEST)

9.Навчання та виховання є вирішальними факторами даного процесу, так як вони визначають рівень розвитку дитини на кожному етапі, сприяють переходу на наступну, вищу стадію психічного розвитку. Л.С.Виготський сформулював фундаментальну ідею, зазначивши, що навчання "забігає вперед розвитку", випереджає та веде його. У цьому випадку навчання завжди залишається провідним на кожному віковому етапі. Учений виділив у розвитку кожної людини дві зони: актуального та найближчого розвитку. Я вважаю, що ці зони розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі (підготовка різнорівневих завдань відповідно до рівня підготовленості учнів; формування навичок пошуку, опрацювання,систематизації, осмислення, аналізу інформації).--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)

'''''Дякую за правильні відповіді та цікаві міркування! ''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 17:21, 19 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:фізіологічні процеси

Хлопчики

Опис: пізніше починають ходити,говорити, отримують більше травм у дитинстві, для психічного розвитку потрібний більший простір.

Умови:повноцінна сім'я, любов та терпіння батьків(не порівнювати успіхи своєї дитини з успіхами інших дітей, не вимагати від дитини неможливого),активне спілкування з однолітками.

Дівчатка

Опис:дорослішають швидше за хлопців,грають в обмеженому просторі, їм досить маленького куточка.

Умови: благополучне оточення, друзі- однолітки, любов батьків.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 12:03, 20 червня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 5 квітня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:07, 03 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:46, 7 квітня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 12 квітня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Єсипенко А.В.

2017-06-19T13:40:39Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Вітаю Вас з першим днем весни!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 1 березня 2017 (EET)
Технологічний підхід в освіті дозволяє організовувати навчально-виробничий процес на якісно новому рівні ефективності, оптимальності, наукоємності. Технологію можна розглядати як стиль сучасного науково-практичного мислення, який спрямований на досягнення гарантованого результату.
Педагогічна технологія є комплексний інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби та способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання та керування вирішенням проблем, що стосується всіх аспектів засвоєння знань.Освітні технології відображають стратегії розвитку національного, державного, регіонального освітнього простору.Педагогічній технології притаманні загальні риси і закономірності реалізації навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмету.Сутність педагогічної технології полягає в попередньому проектуванні з урахуванням діагностичної мети і необхідного засвоєння знань, умінь і навичок. На відміну від методичних розробок уроків, орієнтованих на викладача, педагогічні технології орієнтовані на тих, кого навчають.Отже, суть технологічності в освіті полягає в тому, що вчителю треба визначати методи і засоби реалізації поставленої мети,які будуть найефективнішими.Таким чином, вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:02, 3 березня 2017 (EET)
Поняття «технологія» в системі освіти постійно змінюється і, набуваючи все нових рис і деталей, стає конкретнішим. На сучасному етапі переважає глобальний підхід, коли «технологія» визначається як «спеціально організована галузь знань про засоби і процедури оптимізації освіти людини». Завдяки модернізації системи навчання, розвитку нових комунікативних засобів поняття «технологія» набуває досить конкретного практичного значення.
Термін «технологія» (з грец. techne–майстерність) – один із найбільш популярних у сучасній психолого-педагогічній літературі, що означає педагогічну діяльність, яка максимально реалізує закони навчання, виховання та розвитку особистості і є одним із компонентів педагогічного процесу, які шляхом послідовної реалізації сукупності способів педагогічної взаємодії гарантують вирішення педагогічних завдань. Поняття «педагогічна технологія» в теперішній час не є загальноприйнятим у традиційній педагогіці. Вона за останні роки отримала понад 300 різних тлумачень. Узагальнивши наукові доробки Г. Селевко виділив чотири позиції вживання терміну «педагогічна технологія» .
1.Педагогічні технології як засіб, тобто як виробництво та застосування методичного інструментарію, апаратури, навчального обладнання та технічних засобів освіти для навчального процесу (В. Бухвалов, В. Паламарчук, Б. Лихачов, С.Смирнов, Н. Крилова, Р. де Киффер, М. Мейєр). Педагогічна технологія включає все: «від крейди і класної дошки» (Р. де Киффер) до «усіх речей, які можна увімкнути в розетку в стіні» (М. Мейєр).
2.Педагогічні технології – як спосіб. Другу позицію представляють В. Беспалько, М.Чошанов, В. Сластьонін, В. Монахов, А.Кушнір,Б. Скіннер, С. Гібсон, Т. Сакамото та ін. Вони рахують, що педагогічна технологія – це процес комунікації (спосіб, модель, техніка виконання навчальних завдань), заснований на визначеному алгоритмі, програмі, системі взаємодії учасників педагогічного процесу. Близько до даної позиції розуміння педагогічної технології і як мистецтва, майстерності викладання, виховання.
3.Педагогічні технології як науковий напрямок. Представники третьої позиції (П. Підкасистий, В.В. Гузєєв, М. Ераут, Р. Кауфман, С. Ведемейер) розглядають педагогічну технологію як широку область знань, що опирається на дані соціальних, управлінських та суспільних наук.
4.Педагогічні технології як багатовимірне поняття. Четверта позиція представляє багатоаспектний підхід та пропонує розглядати педагогічні (освітні) технології як багатовимірний процес (В. Боголюбов, М. Кларін, В. Давидов, Г. Селевко, Є. Коротаева, В. Штейнберг, Д. Фінн, К. Силбер, П. Мітчелл, Р. Томас).
Отже в сучасній науці існує велика кількість підходів до трактування «педагогічних технологій». Зважаючи на них педагогічна технологія може виступати в якості науки, яка досліджує раціональні шляхи навчання, і в якості системи засобів і принципів, що застосовуються у навчанні, і в якості реального процесу навчання. У кожної педагогічної технології має бути чітко визначена структура, вона повинна відповідати визначеним критеріям.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 20 березня 2017 (EET)
Я згодна з твердженням, що педагогічна система завжди технологічна,тому, що будь-яка педагогічна система складається з технологій навчання, методів та прийомів, які у ній застосовуються. Педагогічна система – це група педагогів, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:35, 23 березня 2017 (EET)
Виховання творчої особистості, забезпечення умов для її повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку, формування людини, що здатна будувати демократичну державу і жити у відкритому суспільстві, передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної. Реалізація такої моделі вимагає пошуку і впровадження сучасних технологій організації виховного процесу.
Технологізація виховання процесу передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога у виховному процесі та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості.Моє ставлення позитивне, тому що виховні технології у більшості є синтезом досягнень науки і педагогічної практики спрямовані на розв'язання найбільш актуальних завдань або проблем виховання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:57, 27 березня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:02, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 20 квітня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.'''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 20 квітня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:20, 8 червня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Єсипенко А.В.

2017-06-19T11:18:08Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Вітаю Вас з першим днем весни!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 1 березня 2017 (EET)
Технологічний підхід в освіті дозволяє організовувати навчально-виробничий процес на якісно новому рівні ефективності, оптимальності, наукоємності. Технологію можна розглядати як стиль сучасного науково-практичного мислення, який спрямований на досягнення гарантованого результату.
Педагогічна технологія є комплексний інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби та способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання та керування вирішенням проблем, що стосується всіх аспектів засвоєння знань.Освітні технології відображають стратегії розвитку національного, державного, регіонального освітнього простору.Педагогічній технології притаманні загальні риси і закономірності реалізації навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмету.Сутність педагогічної технології полягає в попередньому проектуванні з урахуванням діагностичної мети і необхідного засвоєння знань, умінь і навичок. На відміну від методичних розробок уроків, орієнтованих на викладача, педагогічні технології орієнтовані на тих, кого навчають.Отже, суть технологічності в освіті полягає в тому, що вчителю треба визначати методи і засоби реалізації поставленої мети,які будуть найефективнішими.Таким чином, вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:02, 3 березня 2017 (EET)
Поняття «технологія» в системі освіти постійно змінюється і, набуваючи все нових рис і деталей, стає конкретнішим. На сучасному етапі переважає глобальний підхід, коли «технологія» визначається як «спеціально організована галузь знань про засоби і процедури оптимізації освіти людини». Завдяки модернізації системи навчання, розвитку нових комунікативних засобів поняття «технологія» набуває досить конкретного практичного значення.
Термін «технологія» (з грец. techne–майстерність) – один із найбільш популярних у сучасній психолого-педагогічній літературі, що означає педагогічну діяльність, яка максимально реалізує закони навчання, виховання та розвитку особистості і є одним із компонентів педагогічного процесу, які шляхом послідовної реалізації сукупності способів педагогічної взаємодії гарантують вирішення педагогічних завдань. Поняття «педагогічна технологія» в теперішній час не є загальноприйнятим у традиційній педагогіці. Вона за останні роки отримала понад 300 різних тлумачень. Узагальнивши наукові доробки Г. Селевко виділив чотири позиції вживання терміну «педагогічна технологія» .
1.Педагогічні технології як засіб, тобто як виробництво та застосування методичного інструментарію, апаратури, навчального обладнання та технічних засобів освіти для навчального процесу (В. Бухвалов, В. Паламарчук, Б. Лихачов, С.Смирнов, Н. Крилова, Р. де Киффер, М. Мейєр). Педагогічна технологія включає все: «від крейди і класної дошки» (Р. де Киффер) до «усіх речей, які можна увімкнути в розетку в стіні» (М. Мейєр).
2.Педагогічні технології – як спосіб. Другу позицію представляють В. Беспалько, М.Чошанов, В. Сластьонін, В. Монахов, А.Кушнір,Б. Скіннер, С. Гібсон, Т. Сакамото та ін. Вони рахують, що педагогічна технологія – це процес комунікації (спосіб, модель, техніка виконання навчальних завдань), заснований на визначеному алгоритмі, програмі, системі взаємодії учасників педагогічного процесу. Близько до даної позиції розуміння педагогічної технології і як мистецтва, майстерності викладання, виховання.
3.Педагогічні технології як науковий напрямок. Представники третьої позиції (П. Підкасистий, В.В. Гузєєв, М. Ераут, Р. Кауфман, С. Ведемейер) розглядають педагогічну технологію як широку область знань, що опирається на дані соціальних, управлінських та суспільних наук.
4.Педагогічні технології як багатовимірне поняття. Четверта позиція представляє багатоаспектний підхід та пропонує розглядати педагогічні (освітні) технології як багатовимірний процес (В. Боголюбов, М. Кларін, В. Давидов, Г. Селевко, Є. Коротаева, В. Штейнберг, Д. Фінн, К. Силбер, П. Мітчелл, Р. Томас).
Отже в сучасній науці існує велика кількість підходів до трактування «педагогічних технологій». Зважаючи на них педагогічна технологія може виступати в якості науки, яка досліджує раціональні шляхи навчання, і в якості системи засобів і принципів, що застосовуються у навчанні, і в якості реального процесу навчання. У кожної педагогічної технології має бути чітко визначена структура, вона повинна відповідати визначеним критеріям.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 14:18, 19 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 20 березня 2017 (EET)

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:35, 23 березня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:57, 27 березня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:02, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 20 квітня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.'''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 20 квітня 2017 (EEST)--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:20, 8 червня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-19T10:56:16Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
#Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Основні нормативні документи у викладанні шкільних курсів історії та суспільствознавчих дисциплін,які складають нормативно - правову базу суспільних дисциплін в ЗНЗ - це Національна доктрина розвитку освіти,навчальні плани, програми, Державний стандарт базової і загальної середньої освіти,Листи Міністерства освіти і науки України з методичними рекомендаціями.
#Нормативна документація -це документи,які встановлюють правила,загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Документи,що складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики,які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 15:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:18, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Зміст − обов'язковий компонент процесу навчання.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.У викладанні історії в сучасних умовах застосовуються цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, підходи, багато уваги приділяється історичним особистостям, дискусійним та питанням історії тощо. Педагог учить дітей розмежовувати процес пізнання минулого і процес моральної оцінки вчинків людей, відрізняти факти від їх інтерпретацій. Зміст освіти засвоюється учнями за допомогою методичної організації(технології) навчання, яка передбачає певні форми, методи, методичні прийоми та засоби навчання.Сьогодні зміст освіти – передбачає такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти – один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.
#В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 16:56, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня шановна Алла Василівна. Зверніть увагу,сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема. "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обгрунтуйте необхідність та взаємозалежність ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають діти протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші.За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми з вами працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Здобутки програми з історії України для 10-11 класів ЗНЗ: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.
Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний для розуміння та засвоєння, насичений подіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема. Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є чинним у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до активного обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#Підручник історія України 8 клас, авторами якого є О.В.Гісем та О.О.Мартинюк відповідає чинній програмі та віковим особливостям учнів. Переваги:доступність матеріалу, різнорівневі завдання, достатньо ілюстрацій,наявність карт, історичних джерел, чітко прописані висновки й узагальнення. Недоліки:бажано в кінці кожного параграфа мати рубрику "Запам'ятай",розширити роботу з першоджерелами, історичними картами, недостатньо роботи з поняттями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 18:59, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.html Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.
Інформаційну компетенцію , уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, щоб орієнтувався в умовах соціально-політичних змін та щоб не стати жертвою маніпуляцій.Вона передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації: користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, плани; виявляти різні точки зору, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.
----
----
Доброго дня, шановна Алла Василівна. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharing Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 31 березня 2017 (EEST)
---
Ваша відповідь:
#Нетрадиційні форми організації навчання з’явилися в творчій діяльності вчителя як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання, але їх використання має бути в міру обмеженим. Традиційні уроки відіграли значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте вже в середині 70-х років минулого століття з’явилася тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою нетрадиційних (нетипових) уроків, головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», « гра в завданнях» тощо. Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу. Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на групи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів. Важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
#У своїй роботі я використовую нетипові форми навчання на уроках, бо впевнена в тому, що учні краще запам’ятовують той матеріал, котрим оперують (аналізують, порівнюють, узагальнюють) із метою самостійного пояснення події, явища. Цьому сприяє використання історичних джерел (документів, спогадів, свідчень), ігрових ситуацій, комп’ютерних презентацій, відео фрагментів, слайдів. Вони допомагають створити яскраві, виразні образи подій, особистостей, епох. Під час використання гри на уроках у дітей виникає звичка до зосередження, самокритичності, самостійності, розвивається увага, бажання перемогти, посилюється потяг до знань. Використовую рольові ігри – «Відобрази подію», «Театральні замальовки», ділові ігри – «Судове засідання», «Журналістське розслідування», головоломки, кросворди, криптограми, вікторини, ребуси, різноманітні форми роботи з текстом, хронологією. Саме така форма роботи дозволяє відпрацьовувати пізнавальні вміння, закріплювати й збільшувати базові знання учнів.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:41, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь::Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.
Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів.Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють:уроки засвоєння нового навчального матеріалу;уроки формування і вдосконалення умінь та навичок;уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок;уроки узагальнення та систематизації знань;уроки контролю і корекції знань, вмінь та навичок;комбіновані уроки.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:06, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: 2. Так, звичайно. Такий зв'язок є, і якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь: На мою думку, така форма навчання, як урок є актуальною тому, що дає змогу вчителеві працювати зі сталою, однорідною за віком групою дітей; за певним розкладом, що створює можливість систематичного засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності і соціальних відносин; урок дає змогу поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форму організації діяльності учнів; наявність систематичного поточного контролю.
2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet, коли під час вимушеного припинення "очного навчання" через різні причини вчитель може давати навчальну інформацію і завдання, користуючись цими можливостями.
3.На мою думку, учнів 6-7 класів можна організовувати для навчання, використовуючи різні театралізовані форми, ігрові види діяльності. Для більш старшого шкільного віку доцільно було б використовувати захист проектів в індивідуальній чи груповій формі.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва. Але традиційний урок, як форма навчання має право на життя.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь::Основними принципами громадянської освіти є:гуманізм,демократичність,зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивній соціальній дії наступність і безперервність, міждисциплінарність,полікультурність,плюралізм,культуровідповідність. Всі ці принципи реалізуються на уроках історії та правознавства.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:40, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:55, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Ваша відповідь: У сучасних умовах модернізації змісту освіти, зокрема і системи середньої загальної освіти, широкого застосування тестування як методу вимірювання і оцінювання навчальних досягнень учнів з різних шкільних предметів як у процесі їх засвоєння, так і під час складання державної підсумкової атестації за курсом шкільних предметів та зовнішнього незалежного оцінювання особливої актуальності набуло питання якості педагогічної тестової діагностики предметної компетентності учнів, що пов’язано із забезпеченням валідності, об’єктивності, надійності, точності методу тестування як методу вимірювання навчальних досягнень учнів, тесту як інструменту цього методу, та процедур вимірювання і оцінювання.Нагальність проблеми впровадження сучасних технологій оцінювання, на думку вченої І.Є.Булах, зумовлена також "застарілістю наукових основ дидактики контролю, недосконалістю системи оцінювання освітніх досягнень тих, хто навчається", оскільки "лише підготовлений певним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і вмінь суб’єктів навчання.
У педагогічній діагностиці жоден із методів вимірювання і оцінювання певних властивостей, якостей, рівня розвитку учня в певному аспекті тощо не є ідеальним, абсолютно універсальним і точним, однак важливим є питання забезпечення якомога більшої точності вимірювання, отримання максимально надійних результатів (інформації) та максимально правильного і об’єктивного оцінювання.На жаль, маємо визнати, що натепер існує значна кількість неправильних тестів (псевдотестів) (інколи це – довільно дібрані тестові завдання, які не можна вважати тестами), які створюються некомпетентними особами, що, наносить значну шкоду великій кількості об’єктів і суб’єктів педагогічної діагностики і суспільству в цілому, а саме: "вимірюваному – тим, що результати його навчальної діяльності неправильно оцінюють і дають неправильні рекомендації; педагогу – тим, що створює ілюзію його професіоналізму у цій сфері, привчає його до неправильних дій, отже, має негативний моральний вплив; громадськості – тим, що в неї формується хибне уявлення про результативність вітчизняної системи освіти та негативне ставлення до тестування взагалі як методу, зневіра в його можливостях".--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся до мене за порадою чи допомогою
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Алла Василівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:34, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:48, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Алла Василівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-19T08:47:22Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-18T15:59:07Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-18T15:22:26Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-18T13:56:06Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.

2017-06-18T12:59:57Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Єсипенко А.В.

2017-06-17T22:00:13Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''
Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. Психологічна наука, вивчаючи людину, називає її по-різному, у залежності від цілей та аспектів вивчення. Отже, людину можна розглядати як: організм (існування на біологічному рівні); індивід (належність до біологічного рівня); особистість (виокремлення себе серед оточення "Я")--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість - це конкретний людський індивід з індивідуально вираженими розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''
Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері.Так як людина біосоціальна істота, то можна стверджувати, що саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини. Серед біологічних факторів найважливішим є спадковість. Завдяки спадковості, людина зберігається як природна істота. Адже ще в зародку майбутня людина вже закодована, запрограмована у генах. Тому саме спадковість визначає на 50% реальну особистість, а решта припадає на навчання і освіту.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:28, 27 лютого 2017 (EET)

----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''
Формування - це процес розвитку особистості під впливом зовнішніх факторів (виховання, навчання, соціального середовища).Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню тому що це об'єктивний, закономірний процес, який необхідно враховувати у педагогічній діяльності.У навчально-виховній діяльності педагогам слід враховувати, що розвиток особистості школяра має наслідувальний характер (ця закономірність є основою теоретичних засад використання прикладу у вихованні), а людська особистість розвивається в діяльності (всебічний розвиток природних задатків людини відбувається тільки в процесі її життєдіяльності), під впливом середовища (умови життя, насамперед близьке оточення, засоби масової інформації, вулиця, шкільний колектив, справляють відчутний вплив на розвиток особистості школяра). Тому не можна нехтувати цілеспрямованим формуванням, його потрібно посилювати.
Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. У процесі формування особистості дитина проживає декілька періодів і копіює соціальні ролі (батьки, однолітки, вихователі-педагоги і т.д.)--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:48, 28 лютого 2017 (EET)
Критерії вікової періодизації розвитку особистості за Е.Еріксоном:1.Соціальна ситуація розвитку(ССР). 2.Провідний вид діяльності(ПВД). 3.Психологічні новоутворення (ПНУ).
Новоутворення підліткового періоду.Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні.Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих. Підтвердженням засвоєння суспільних вимог виступає готовність нести відповідальність за свої вчинки та усвідомлення обов'язків. --[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''
У цей період підліток (11-20 років), використовуючи різні соціальні ролі(учня, сина (доньки), брата(сестри), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятливих умовах, підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 17 березня 2017 (EET)
Дослідження комунікативності та організаційних схильностей. Діагностує рівень розвитку комунікативних та організаційних схильностей.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Учитель може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету особистості учня за допомогою комплексу методик(спостереження, експеримент, бесіда, метод інтерв'ю, тестування, анкетування) психолого-педагогічного моніторингу, які дають можливість з'ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість.--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''
Навчання та виховання є вирішальними факторами даного процесу, так як вони визначають рівень розвитку дитини на кожному етапі, сприяють переходу на наступну, вищу стадію психічного розвитку. Л.С.Виготський сформулював фундаментальну ідею, зазначивши, що навчання "забігає вперед розвитку", випереджає та веде його. У цьому випадку навчання завжди залишається провідним на кожному віковому етапі. Учений виділив у розвитку кожної людини дві зони: актуального та найближчого розвитку. Я вважаю, що ці зони розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі (підготовка різнорівневих завдань відповідно до рівня підготовленості учнів; формування навичок пошуку, опрацювання,систематизації, осмислення, аналізу інформації).--[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]] ([[Обговорення користувача:Єсипенко Алла Василівна|обговорення]]) 01:00, 18 червня 2017 (EEST)
'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 21 березня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 5 квітня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:07, 03 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:46, 7 квітня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 12 квітня 2017 (EEST)

Користувач:Єсипенко Алла Василівна

2017-02-24T09:14:48Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Випускний проект */

[[Файл:Єсипенко_А.В...jpg|150px|thumb|right]]
==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Єсипенко Алла Василівна'''''

==Регіон==
''Тростянецький район, с.Боромля''

==Місце роботи==
''Боромлянський НВК Боромлянської с/р''

==Посада ==
''учитель історії та права''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==
* Категорія Творчі проекти [[Духовні джерела рідного села]]

*Розробка уроку історії 9 клас [https://docs.google.com/document/d/1ABTiFwlch3kARU3nGoV6IkEnpwkMA0N-ZK3X59NlFCw/edit?usp=sharing Об'єднання Німеччини]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZWF95bWpqTk5jWE0/view?usp=sharing Година спілкування "За крок до самостійного життя"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZNXFQRUl3X2x5UmM/view?usp=sharing Виховна година Усім мертвим і живим присвячується"]

*розробка уроку 2

*портфоліо досягнень вчителя

*Власна методична розробка [https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZZ2hkY1JWMFFkbWs/view?usp=sharing Використання ігрових моментів на уроках історії]

==Контакти==
''allaesyu@gmail.com''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Єсипенко Алла Василівна

2017-02-24T09:14:17Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Випускний проект */

[[Файл:Єсипенко_А.В...jpg|150px|thumb|right]]
==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Єсипенко Алла Василівна'''''

==Регіон==
''Тростянецький район, с.Боромля''

==Місце роботи==
''Боромлянський НВК Боромлянської с/р''

==Посада ==
''учитель історії та права''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==
Творчі проекти [[Духовні джерела рідного села]]

*Розробка уроку історії 9 клас [https://docs.google.com/document/d/1ABTiFwlch3kARU3nGoV6IkEnpwkMA0N-ZK3X59NlFCw/edit?usp=sharing Об'єднання Німеччини]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZWF95bWpqTk5jWE0/view?usp=sharing Година спілкування "За крок до самостійного життя"]

*[https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZNXFQRUl3X2x5UmM/view?usp=sharing Виховна година Усім мертвим і живим присвячується"]

*розробка уроку 2

*портфоліо досягнень вчителя

*Власна методична розробка [https://drive.google.com/file/d/0B7DuzHacKQyZZ2hkY1JWMFFkbWs/view?usp=sharing Використання ігрових моментів на уроках історії]

==Контакти==
''allaesyu@gmail.com''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Духовні джерела рідного села

2017-02-24T09:04:29Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Хрестовоздвиженський храм */

== Вступ ==
Де Ти? Де Ти, Людино, вища своєї слави? Зображували Тебе художники, ловили тебе сліпі фотокамери, говорили про тебе режисери, писали про тебе журналісти, возвеличували поети протягом 20-років.
Ти, як сонце в хмарах, ім’я свого народу прагнула прославити у віках своєю мужністю, героїзмом, відданістю присязі!
Воскресни нам по краплині, по пилиночці з українських, російських, білоруських полів, із зелені й туманів озвися!
З’явися нам хоч одним помахом свого крила сивого! Знайдися нам бодай одним колосом із безмежного лану, об’явися нам сущим. Дай сили… Довго й тяжко Ти йшла до цього дня, зосталося багато вбитих і вмерлих позаду, зберігаючи державу.

Кожна людина, відчувши в собі дар, великі здібності, повинна сама їх у собі оберігати. Ніхто, крім Тебе самого, цього не зробить! І Ти повинна йти вперед, не озираючись, але зберігаючи духовність. Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівельників. Одного чоловіка з тачкою, наповненою камінням, запитали: «Що ти робиш?» «Та от звеліли возити каміння – вожу». «А що ти робиш?» – запитали другого, такого ж. «Я будую собор святого Петра». Даний собор у Римі стоїть завдяки тому – другому. Усі великі споруди минулого – це передусім пам’ятки високого духу. Тож збудовані храми в нашому селі Боромлі – це теж творіння не пензля чи каміння, а творіння духу Людини. Вдивляйся в красу, створену нею, милуйся – і ти відкриєш для себе світ доброти. Я вважаю, що держава будується не тільки у вигляді заводів, бірж, а й у душі та свідомості кожного з нас. Недаремно герой роману О.Гончара Хома Романович закликав «берегти собори душ своїх». Славиться духовністю й наше село, окрасою якого є його люди.
Боромля – сотенне містечко Охтирського слобідського козацького полку, у якому одночасно перебувало 2 стройові сотні, було засноване в 1659 р. Переселенці з Правобережжя, які заснували містечко, були глибоко віруючими людьми. Вони сповідували православ’я. Разом із ними прибули священнослужителі, які мали спеціальний церковний інвентар та старовинні книги. Уже в 1659 році поряд із невеличкими будиночками, у середині кріпості, була збудована перша дерев’яна церква, яка називалася Храмом Різдва Богородиці.

Населення містечка дуже швидко зростало. У зв’язку з цим будувалися й нові духовні храми.
На початку XVII ст. в місті існувало 6 храмів ( Різдва - Богородицький, Троїцький, Христо-Рождественський , Честного Хреста, Святого Миколая та Воскресенський), а з 1761 р. в ньому було введено духовне управління.
Наприкінці XІX – на початку ХХ століття в Боромлі було чотири храми та на центральному цвинтарі церква.
Усе населення було розділене на прихожан конкретно до кожного храму.
Церкви відігравали велику роль у духовному житті народу. Люди йшли в дім Божий не лише спокутувати свої гріхи, а й за добрим словом і за порадою. Храми протягом тривалого часу були культурними центрами. Практично при кожному з них діяли церковно-приходські школи.

== Духовні джерела села Боромлі ==

=== Храм Різдва Богородиці ===
[[Файл:Храм1.jpg|300px|thumb|right|Храм Різдва Богородиці]]
Перший дерев'яний Різдво - Богородицький храм був побудований 1660 р. У 1725 р. парафіяни зверталися з проханням спорудити нову соборну церкву. У 1803 р. почалося будівництво мурованого Різдво - Богородицького храму. І поки ще він не був закінчений, його дерев'яний попередник згорів під час пожежі в 1811 р. Того ж року за проектом видатного архітектора Олександра Поліцина (додаток 1) на кошти поміщика Миколи Івановича Карпова було завершено нову муровану церкву. Головним розпорядником на будівництві був протоієрей Семен Белицький. Посади «попечителів» прийняли на себе Степан Олексійович Микулаєв і Павло Якович Сухачов.
Храм був двоярусний, двопрестольний. Головний престол в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, а престол верхнього поверху - на честь Святителя Митрофана Воронізького (додаток 2). З огляду на те, що в 1811 р. згорів і Воскресенський храм, було прийняте рішення влаштувати в мурованій дзвіниці Різдво - Богородицької церкви теплий храм Воскресіння Христового.
При цьому храмі діяла церковно - парафіяльна школа. У самій Боромлі - двокласне училище міністерства народної освіти та однокласне земське училище. Узагалі школи при боромлянських храмах відомі ще з кінця XVII ст.
Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. 518 чоловік і 470 жінок;
*у 1750 р.-576 і 540;
*у 1770р.-670 і 685;
*у 1790 р.- 699 і 723;
*у 1810 р.-1177 і 1260;
*у 1820 р.-1074 і 1140;
*у 1830 р. -1108 і 1164;
*у 1850 р. - відповідно 998 і 1107 душ.

Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904р.) у храмі служили:
*із 1897 р. священик Іоан Бондарьов (30 років) - закінчив семінарію по
2 - му розряду, з 1896 р. (займав посаду законовчителя двокласного училища міністерства народної освіти, земського училища й місцевих церковних шкіл );
*із 1901 р. диякон Іоан Приходін (34 роки) - закінчив 3 - класи духовного училища, псаломщик із 1884 р.; у сані диякона з 1891 р. (займав посаду вчителя місцевих церковно - парафіяльних шкіл, мав свідоцтво на звання вчителя);
*із 1903 р. псаломщик Павло Мінченко (55 років) - навчався в міській школі, псаломщик із 1884 р.;
*із 1903 р. церковний староста - селянин Йосиф Тищенко.
Наприкінці 20-х років ХХ століття в селі примусово почали закривати церкви. У соборі в 1929 році розмістили машинно-тракторну станцію. У 40-х рр. XX ст. храм Різдва Христового знищений радянської владою, з церковної цегли були збудовані адміністративні будівлі м. Тростянця.
На місці церкви сьогодні розташований стадіон.

=== Христо-Рождественський храм ===
[[Файл:Храм2.png|300px|thumb|right|Троїцька церква в 60-х роках ХХ століття]]
Перший Христо-Рождественський храм був споруджений в 1680 р. По акту 1696 р. відомий священик цієї церкви Іоанн.
Мурована церква в ім'я Різдва Христового в с. Боромлі була споруджена на місці дерев'яного на кошти місцевих парафіян. Будівництво розпочалося в 1814р., а освячення відбулося в 1844 р.(за іншими даними - у 1846 р.).
У цьому храмі зберігалася старовинна ікона Святителя Миколая, яка надійшла з ліквідованої Миколаївської боромлянської церкви ( відома за документами з 1696 року). На її кіоті позначений 1680р., ікона була вкрита срібною ризою. У новому Христо-Рождественському храмі було влаштовано престол на честь Святителя Миколая ("Миколи весняного") (додаток 3). Церковна книгозбірка включала ряд давніх видань; Євангеліє 1644 р., Служба Великомучениці Варвари 1746 р. київського друку, Требник 1754 р. чернігівського друку, Євангеліє 1717 р., Служебник 1676 р., Мінеї службові 12 книг 1704-1705 рр. московського друку.
До парафії належали хутори Попівка й Пархомівка.
При храмі діяла церковнопарафіяльна школа.

Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. - 545 чоловіків і 514 жінок;
*у 1750 р. - 590 і 567;
*у 1770 р. - 683 і 670;
*у 1790 р. - 720 і 706;
*у 1810 р. - 785 і 816;
*у 1820р. - 679 і 753;
*у 1830 р. - 1182 і 1204;
*у 1850 р. - відповідно 1038 і 1175 душ.
Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Стефан Виноградський (43 роки) — закінчив семінарію по 2-му розряду;
*священик із 1888 р. (займав посаду законовчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл і зразкового двокласного народного училища);
*із 1894 р. диякон Афанасій Бєлоусов (49 років) - закінчив Білгородську вчитель¬ську семінарію (займав посаду вчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл);
*із 1900 р виконував обов'язки псаломщика Олексій Должанський (23 роки) - закінчив 3 класи духовного училища;
*із 1900 р. церковний староста — селянин Стефан Артюх.
Обставини та дата руйнування храму достеменно не відомі.

=== Троїцька церква ===
Дата спорудження першого Троїцького храму в Боромлі не відома. По акту 1689 р. відомий троїцький священик Іван Андрєєв, за пізнішими документами - Василя Іванова (1714 - 1717 рр.) та Онисима Ігнетьєва (1721 -1731 рр.). У 1775 р. за священика Андрія Бєліцкого Троїцька дерев'яна церква згоріла за виключенням одного приділу, із залишків якого тимчасово збудували та освятили храм.
Із 1810 р. почався збір коштів і матеріалів для будівництва мурованого храму. У 1818 р. відбулася його закладка, а в 1828 р. він був у цілому споруджений, але для облаштувальних робіт потрібні були додаткові кошти - 2000 руб., їх було отримано від комісії духовних училищ. Остаточно мурована одно престольна церква в ім'я Святої Трійці в Боромлі була споруджена 1833 р. На позолоту іконостасу поміщик Іван Влезков витратив 1785 руб. сріблом, а Ганна Семенівна Влезкова забезпечила храм різними речами.
При церкві діяла школа грамоти.
До Троїцького храму була приписана цвинтарна мурована одно престольна церква, споруджена на честь Всіх Святих.
Кількість парафіян становила:
*у 1730р. 207 чоловіків і 178 жінок;
*у І750 р. - 255 і 227;
*у 1770р. - 279 і 285;
*у 1790р. - 289І 303;
*у 1810р. - 658 і 680;
*у 1820р. - 678 і 746;
*у 1830р. - 623 і 755;
*у 1850р. - відповідно 588 і 660 душ.
Згідно з Довідкою книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Олексій Стахавський (35 р.) - студент семінарії (займав посаду наглядача за викладання Закону Божого в школах другого округу, а також законовчителя другокласного земського училища та школи грамоти );
*із 1897 р. церковний староста - купець 2-ї гільдії Петро Ефраст.

Друга п’ятирічка 1933-1937 років у Радянському Союзі була оголошена п’ятирічкою остаточного знищення релігії. У всіх боромлянських церквах у другій половині 30-х років православна служба була припинена, а вони закриті.

У період фашистської окупації Троїцька церква відновила свої богослужіння. У роки Великої Вітчизняної війни була частково зруйнована та з часом відновлена на кошти прихожан.
Під тиском органів Радянської влади, що видавалося, як прохання жителів, у 1970 р. була припинена служба в Троїцькій церкві, яка протягом 1971 - 1972 рр. була розібрана для господарських потреб. На її місці в 1973 р. був споруджений центральний меморіал жителям села, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни.

У 1933 році церкву розорили, відірвали дзвіницю, кришу й залишили від неї тільки коло. Потім суздальки (люди, які не любили попів, але дуже любили віру) своїми силами поставили в це коло престол, перегородили його, зробили коридор, дах, стелю. Запросили служити до неї попа із Ніцахи Андрея. У якомусь році(Анна Максимівна не пам`ятає) був сильний вітер, який зніс покрівлю церкви. А піп забрав її і в Охтирці своєму синові збудував будинок, говорячи людям, що вони зроблять ще одну. Після вітру й дій Андрея церкву більше не відбудовували. А попа було покарано: через тиждень він захворів на рак і невдовзі помер.

=== Хрестовоздвиженський храм ===
[[Файл:Служба.jpg|200px|thumb|right|Служба у Хрестовоздвиженському храмі в 50-х роках ХХ ст.]]
[[Файл:Вінчання.png|200px|thumb|right|Обряд вінчання в храмі у 50-х роках ХХ ст.]]
[[Файл:Храм3.jpg|200px|thumb|right|Хрестовоздвиженський храм у ХХІ столітті]]
Як згадується в архівних документах, храм Воздвиження Хреста Господнього зареєстрований в 1696-1726 рр., він був збудований із дерева. Під час пожежі церква згоріла. Була пізніше відбудована за рахунок пожертвувань прихожан. У 1851 році відбудований храм був освячений. Замість дерев’яної збудовали нову кам’яну одно престольну Воздвиженську церкву. За архівними даними вона мала 1268 прихожан.

Тяжкими були буремні 30-ті роки ХХ століття. Віруючим удалося захистити храм від зруйнування, але служба була припинена. У приміщенні розмістили зерносклад. Усі церковні святині люди зберігали вдома до відновлення богослужінь. У роки Великої Вітчизняної війни споруда не постраждала. У роки німецької окупації храм був відкритий. На сьогодні це єдина діюча культова споруда на території села.

Про служителів храму вперше згадується:
*в актах 1696 року – священик Тихон Фомин;
*в актах 1726 року – священик протоієрей Іоан Новосельський;
*у 1742 році – служителем храму був боромлянин Василь Довженко;

У ІХ - початок ХХ століття священиками були:
*Кохановський Леонтій Степанович (1898-1900);
*Кохановський Стефан Ілліч (1900);
*Кохановський Іоан Леонтійович (1900-1911);
*Приходько Микола Михайлович (1912-1917).

У другій половині ХХ століття змінилося декілька священиків. У 1978 році протоієреєм став Іоан (в миру Іван Григорович Радько), завдяки якому було проведено впорядкування та ремонт храму.
Із 2005 року священик храму - отець Ярослав.

Зберігся Хрестовоздвиженський храм завдяки Сукачову Петру, який був головою сільської ради в селі Боромлі. Коли була нарада, де обговорювалася доля храму, він не дозволив його розібрати. У духовній споруді було зерносховище.
Буденна Марія Максимівна в цьому храмі була старостою, а батюшкою - Редько Іван Григорович.

У 1933 році була обікрадена церква, що знаходилася на території центрального кладовища.
Минули роки, промайнули віки й тисячоліття. Міцніє Боромля, розвивається, стає окрасою Тростянеччини. Оновлюється й Хрестовоздвиженський храм. У 2009 році при ньому була відкрита недільна церковноприходська школа, де викладачами наставниками є матушка Антоніна та Дудник Ніна Костянтинівна.

== Висновки ==
Вийшли з нашого народу видатні будівничі, які зводили такі гарні величні храми, що, здається, каміння співає. Зараз наше село потребує добрих, терплячих і роботящих рук, чуйних сердець, світлих голів, які допомогли б йому стати щедрішим та прекраснішим.

Олег Ольжич говорив: «Держава не твориться в будучині, вона будується нині. Це люди.» На жаль, із роками змінилася їх психологія. Проведена робота зі збору матеріалів про духовні джерела села Боромлі показала, що наші предки жили й працювали для майбутнього. Людина того часу – духовно багата, талановита, має високі моральні якості. Як із джерела живої води п’ють із неї нащадки, освіжаючи свої сили. Вона є тим п’єдесталом, на якому майбутнє збудує їй безсмертний пам’ятник.

Сивим попелом забуття припорошує час багато подій. Та принаймні дві епохальні з них у багатовіковій історії нашого народу не зітруться з пам’яті поколінь. Перша – прийняття Руссю християнства, а друга – здобуття Україною незалежності. Між цими історичними віхами – тисяча років. А головною рушійною силою завжди була й буде людина. Це справжнє диво. Адже тільки вона здатна відчути красу. Розуміли це наші предки, уміли розпізнати чоловіка здібного від нездари. Колись життя йшло вглиб і назад, колись чоловік досотувався до того, що плине з минувшини, що мовили й робили діди й прадіди. Що ж сталося з нами, сучасним поколінням? Людина й тільки вона рушійна сила історії, саме від неї залежить майбутнє рідної України. Вірте в Людину, любіть Людину… Вона вічна…

== Джерела та література ==
*Историко-статистическое описание Харьковской епархии отделение ІІІ. – Москва, 1857 г.
*Історія Боромлі М.М.Артюшенко м. Тростянець 1990 р.
*Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь. О.Корнієнка.
*Газета «Событие», 20-26 вересня 2001р.

== Автор проекту (посилання на сторінку користувача) ==

[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]]

Файл:Храм3.jpg

2017-02-24T09:01:10Z

Єсипенко Алла Василівна:

Файл:Вінчання.png

2017-02-24T09:00:43Z

Єсипенко Алла Василівна:

Файл:Служба.jpg

2017-02-24T08:59:40Z

Єсипенко Алла Василівна:

Духовні джерела рідного села

2017-02-24T08:57:25Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Христо-Рождественський храм */

== Вступ ==
Де Ти? Де Ти, Людино, вища своєї слави? Зображували Тебе художники, ловили тебе сліпі фотокамери, говорили про тебе режисери, писали про тебе журналісти, возвеличували поети протягом 20-років.
Ти, як сонце в хмарах, ім’я свого народу прагнула прославити у віках своєю мужністю, героїзмом, відданістю присязі!
Воскресни нам по краплині, по пилиночці з українських, російських, білоруських полів, із зелені й туманів озвися!
З’явися нам хоч одним помахом свого крила сивого! Знайдися нам бодай одним колосом із безмежного лану, об’явися нам сущим. Дай сили… Довго й тяжко Ти йшла до цього дня, зосталося багато вбитих і вмерлих позаду, зберігаючи державу.

Кожна людина, відчувши в собі дар, великі здібності, повинна сама їх у собі оберігати. Ніхто, крім Тебе самого, цього не зробить! І Ти повинна йти вперед, не озираючись, але зберігаючи духовність. Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівельників. Одного чоловіка з тачкою, наповненою камінням, запитали: «Що ти робиш?» «Та от звеліли возити каміння – вожу». «А що ти робиш?» – запитали другого, такого ж. «Я будую собор святого Петра». Даний собор у Римі стоїть завдяки тому – другому. Усі великі споруди минулого – це передусім пам’ятки високого духу. Тож збудовані храми в нашому селі Боромлі – це теж творіння не пензля чи каміння, а творіння духу Людини. Вдивляйся в красу, створену нею, милуйся – і ти відкриєш для себе світ доброти. Я вважаю, що держава будується не тільки у вигляді заводів, бірж, а й у душі та свідомості кожного з нас. Недаремно герой роману О.Гончара Хома Романович закликав «берегти собори душ своїх». Славиться духовністю й наше село, окрасою якого є його люди.
Боромля – сотенне містечко Охтирського слобідського козацького полку, у якому одночасно перебувало 2 стройові сотні, було засноване в 1659 р. Переселенці з Правобережжя, які заснували містечко, були глибоко віруючими людьми. Вони сповідували православ’я. Разом із ними прибули священнослужителі, які мали спеціальний церковний інвентар та старовинні книги. Уже в 1659 році поряд із невеличкими будиночками, у середині кріпості, була збудована перша дерев’яна церква, яка називалася Храмом Різдва Богородиці.

Населення містечка дуже швидко зростало. У зв’язку з цим будувалися й нові духовні храми.
На початку XVII ст. в місті існувало 6 храмів ( Різдва - Богородицький, Троїцький, Христо-Рождественський , Честного Хреста, Святого Миколая та Воскресенський), а з 1761 р. в ньому було введено духовне управління.
Наприкінці XІX – на початку ХХ століття в Боромлі було чотири храми та на центральному цвинтарі церква.
Усе населення було розділене на прихожан конкретно до кожного храму.
Церкви відігравали велику роль у духовному житті народу. Люди йшли в дім Божий не лише спокутувати свої гріхи, а й за добрим словом і за порадою. Храми протягом тривалого часу були культурними центрами. Практично при кожному з них діяли церковно-приходські школи.

== Духовні джерела села Боромлі ==

=== Храм Різдва Богородиці ===
[[Файл:Храм1.jpg|300px|thumb|right|Храм Різдва Богородиці]]
Перший дерев'яний Різдво - Богородицький храм був побудований 1660 р. У 1725 р. парафіяни зверталися з проханням спорудити нову соборну церкву. У 1803 р. почалося будівництво мурованого Різдво - Богородицького храму. І поки ще він не був закінчений, його дерев'яний попередник згорів під час пожежі в 1811 р. Того ж року за проектом видатного архітектора Олександра Поліцина (додаток 1) на кошти поміщика Миколи Івановича Карпова було завершено нову муровану церкву. Головним розпорядником на будівництві був протоієрей Семен Белицький. Посади «попечителів» прийняли на себе Степан Олексійович Микулаєв і Павло Якович Сухачов.
Храм був двоярусний, двопрестольний. Головний престол в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, а престол верхнього поверху - на честь Святителя Митрофана Воронізького (додаток 2). З огляду на те, що в 1811 р. згорів і Воскресенський храм, було прийняте рішення влаштувати в мурованій дзвіниці Різдво - Богородицької церкви теплий храм Воскресіння Христового.
При цьому храмі діяла церковно - парафіяльна школа. У самій Боромлі - двокласне училище міністерства народної освіти та однокласне земське училище. Узагалі школи при боромлянських храмах відомі ще з кінця XVII ст.
Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. 518 чоловік і 470 жінок;
*у 1750 р.-576 і 540;
*у 1770р.-670 і 685;
*у 1790 р.- 699 і 723;
*у 1810 р.-1177 і 1260;
*у 1820 р.-1074 і 1140;
*у 1830 р. -1108 і 1164;
*у 1850 р. - відповідно 998 і 1107 душ.

Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904р.) у храмі служили:
*із 1897 р. священик Іоан Бондарьов (30 років) - закінчив семінарію по
2 - му розряду, з 1896 р. (займав посаду законовчителя двокласного училища міністерства народної освіти, земського училища й місцевих церковних шкіл );
*із 1901 р. диякон Іоан Приходін (34 роки) - закінчив 3 - класи духовного училища, псаломщик із 1884 р.; у сані диякона з 1891 р. (займав посаду вчителя місцевих церковно - парафіяльних шкіл, мав свідоцтво на звання вчителя);
*із 1903 р. псаломщик Павло Мінченко (55 років) - навчався в міській школі, псаломщик із 1884 р.;
*із 1903 р. церковний староста - селянин Йосиф Тищенко.
Наприкінці 20-х років ХХ століття в селі примусово почали закривати церкви. У соборі в 1929 році розмістили машинно-тракторну станцію. У 40-х рр. XX ст. храм Різдва Христового знищений радянської владою, з церковної цегли були збудовані адміністративні будівлі м. Тростянця.
На місці церкви сьогодні розташований стадіон.

=== Христо-Рождественський храм ===
[[Файл:Храм2.png|300px|thumb|right|Троїцька церква в 60-х роках ХХ століття]]
Перший Христо-Рождественський храм був споруджений в 1680 р. По акту 1696 р. відомий священик цієї церкви Іоанн.
Мурована церква в ім'я Різдва Христового в с. Боромлі була споруджена на місці дерев'яного на кошти місцевих парафіян. Будівництво розпочалося в 1814р., а освячення відбулося в 1844 р.(за іншими даними - у 1846 р.).
У цьому храмі зберігалася старовинна ікона Святителя Миколая, яка надійшла з ліквідованої Миколаївської боромлянської церкви ( відома за документами з 1696 року). На її кіоті позначений 1680р., ікона була вкрита срібною ризою. У новому Христо-Рождественському храмі було влаштовано престол на честь Святителя Миколая ("Миколи весняного") (додаток 3). Церковна книгозбірка включала ряд давніх видань; Євангеліє 1644 р., Служба Великомучениці Варвари 1746 р. київського друку, Требник 1754 р. чернігівського друку, Євангеліє 1717 р., Служебник 1676 р., Мінеї службові 12 книг 1704-1705 рр. московського друку.
До парафії належали хутори Попівка й Пархомівка.
При храмі діяла церковнопарафіяльна школа.

Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. - 545 чоловіків і 514 жінок;
*у 1750 р. - 590 і 567;
*у 1770 р. - 683 і 670;
*у 1790 р. - 720 і 706;
*у 1810 р. - 785 і 816;
*у 1820р. - 679 і 753;
*у 1830 р. - 1182 і 1204;
*у 1850 р. - відповідно 1038 і 1175 душ.
Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Стефан Виноградський (43 роки) — закінчив семінарію по 2-му розряду;
*священик із 1888 р. (займав посаду законовчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл і зразкового двокласного народного училища);
*із 1894 р. диякон Афанасій Бєлоусов (49 років) - закінчив Білгородську вчитель¬ську семінарію (займав посаду вчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл);
*із 1900 р виконував обов'язки псаломщика Олексій Должанський (23 роки) - закінчив 3 класи духовного училища;
*із 1900 р. церковний староста — селянин Стефан Артюх.
Обставини та дата руйнування храму достеменно не відомі.

=== Троїцька церква ===
Дата спорудження першого Троїцького храму в Боромлі не відома. По акту 1689 р. відомий троїцький священик Іван Андрєєв, за пізнішими документами - Василя Іванова (1714 - 1717 рр.) та Онисима Ігнетьєва (1721 -1731 рр.). У 1775 р. за священика Андрія Бєліцкого Троїцька дерев'яна церква згоріла за виключенням одного приділу, із залишків якого тимчасово збудували та освятили храм.
Із 1810 р. почався збір коштів і матеріалів для будівництва мурованого храму. У 1818 р. відбулася його закладка, а в 1828 р. він був у цілому споруджений, але для облаштувальних робіт потрібні були додаткові кошти - 2000 руб., їх було отримано від комісії духовних училищ. Остаточно мурована одно престольна церква в ім'я Святої Трійці в Боромлі була споруджена 1833 р. На позолоту іконостасу поміщик Іван Влезков витратив 1785 руб. сріблом, а Ганна Семенівна Влезкова забезпечила храм різними речами.
При церкві діяла школа грамоти.
До Троїцького храму була приписана цвинтарна мурована одно престольна церква, споруджена на честь Всіх Святих.
Кількість парафіян становила:
*у 1730р. 207 чоловіків і 178 жінок;
*у І750 р. - 255 і 227;
*у 1770р. - 279 і 285;
*у 1790р. - 289І 303;
*у 1810р. - 658 і 680;
*у 1820р. - 678 і 746;
*у 1830р. - 623 і 755;
*у 1850р. - відповідно 588 і 660 душ.
Згідно з Довідкою книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Олексій Стахавський (35 р.) - студент семінарії (займав посаду наглядача за викладання Закону Божого в школах другого округу, а також законовчителя другокласного земського училища та школи грамоти );
*із 1897 р. церковний староста - купець 2-ї гільдії Петро Ефраст.

Друга п’ятирічка 1933-1937 років у Радянському Союзі була оголошена п’ятирічкою остаточного знищення релігії. У всіх боромлянських церквах у другій половині 30-х років православна служба була припинена, а вони закриті.

У період фашистської окупації Троїцька церква відновила свої богослужіння. У роки Великої Вітчизняної війни була частково зруйнована та з часом відновлена на кошти прихожан.
Під тиском органів Радянської влади, що видавалося, як прохання жителів, у 1970 р. була припинена служба в Троїцькій церкві, яка протягом 1971 - 1972 рр. була розібрана для господарських потреб. На її місці в 1973 р. був споруджений центральний меморіал жителям села, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни.

У 1933 році церкву розорили, відірвали дзвіницю, кришу й залишили від неї тільки коло. Потім суздальки (люди, які не любили попів, але дуже любили віру) своїми силами поставили в це коло престол, перегородили його, зробили коридор, дах, стелю. Запросили служити до неї попа із Ніцахи Андрея. У якомусь році(Анна Максимівна не пам`ятає) був сильний вітер, який зніс покрівлю церкви. А піп забрав її і в Охтирці своєму синові збудував будинок, говорячи людям, що вони зроблять ще одну. Після вітру й дій Андрея церкву більше не відбудовували. А попа було покарано: через тиждень він захворів на рак і невдовзі помер.

=== Хрестовоздвиженський храм ===
Як згадується в архівних документах, храм Воздвиження Хреста Господнього зареєстрований в 1696-1726 рр., він був збудований із дерева. Під час пожежі церква згоріла. Була пізніше відбудована за рахунок пожертвувань прихожан. У 1851 році відбудований храм був освячений. Замість дерев’яної збудовали нову кам’яну одно престольну Воздвиженську церкву. За архівними даними вона мала 1268 прихожан.

Тяжкими були буремні 30-ті роки ХХ століття. Віруючим удалося захистити храм від зруйнування, але служба була припинена. У приміщенні розмістили зерносклад. Усі церковні святині люди зберігали вдома до відновлення богослужінь. У роки Великої Вітчизняної війни споруда не постраждала. У роки німецької окупації храм був відкритий. На сьогодні це єдина діюча культова споруда на території села.

Про служителів храму вперше згадується:
*в актах 1696 року – священик Тихон Фомин;
*в актах 1726 року – священик протоієрей Іоан Новосельський;
*у 1742 році – служителем храму був боромлянин Василь Довженко;

У ІХ - початок ХХ століття священиками були:
*Кохановський Леонтій Степанович (1898-1900);
*Кохановський Стефан Ілліч (1900);
*Кохановський Іоан Леонтійович (1900-1911);
*Приходько Микола Михайлович (1912-1917).

У другій половині ХХ століття змінилося декілька священиків. У 1978 році протоієреєм став Іоан (в миру Іван Григорович Радько), завдяки якому було проведено впорядкування та ремонт храму.
Із 2005 року священик храму - отець Ярослав.

Зберігся Хрестовоздвиженський храм завдяки Сукачову Петру, який був головою сільської ради в селі Боромлі. Коли була нарада, де обговорювалася доля храму, він не дозволив його розібрати. У духовній споруді було зерносховище.
Буденна Марія Максимівна в цьому храмі була старостою, а батюшкою - Редько Іван Григорович.

У 1933 році була обікрадена церква, що знаходилася на території центрального кладовища.
Минули роки, промайнули віки й тисячоліття. Міцніє Боромля, розвивається, стає окрасою Тростянеччини. Оновлюється й Хрестовоздвиженський храм. У 2009 році при ньому була відкрита недільна церковноприходська школа, де викладачами наставниками є матушка Антоніна та Дудник Ніна Костянтинівна.

== Висновки ==
Вийшли з нашого народу видатні будівничі, які зводили такі гарні величні храми, що, здається, каміння співає. Зараз наше село потребує добрих, терплячих і роботящих рук, чуйних сердець, світлих голів, які допомогли б йому стати щедрішим та прекраснішим.

Олег Ольжич говорив: «Держава не твориться в будучині, вона будується нині. Це люди.» На жаль, із роками змінилася їх психологія. Проведена робота зі збору матеріалів про духовні джерела села Боромлі показала, що наші предки жили й працювали для майбутнього. Людина того часу – духовно багата, талановита, має високі моральні якості. Як із джерела живої води п’ють із неї нащадки, освіжаючи свої сили. Вона є тим п’єдесталом, на якому майбутнє збудує їй безсмертний пам’ятник.

Сивим попелом забуття припорошує час багато подій. Та принаймні дві епохальні з них у багатовіковій історії нашого народу не зітруться з пам’яті поколінь. Перша – прийняття Руссю християнства, а друга – здобуття Україною незалежності. Між цими історичними віхами – тисяча років. А головною рушійною силою завжди була й буде людина. Це справжнє диво. Адже тільки вона здатна відчути красу. Розуміли це наші предки, уміли розпізнати чоловіка здібного від нездари. Колись життя йшло вглиб і назад, колись чоловік досотувався до того, що плине з минувшини, що мовили й робили діди й прадіди. Що ж сталося з нами, сучасним поколінням? Людина й тільки вона рушійна сила історії, саме від неї залежить майбутнє рідної України. Вірте в Людину, любіть Людину… Вона вічна…

== Джерела та література ==
*Историко-статистическое описание Харьковской епархии отделение ІІІ. – Москва, 1857 г.
*Історія Боромлі М.М.Артюшенко м. Тростянець 1990 р.
*Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь. О.Корнієнка.
*Газета «Событие», 20-26 вересня 2001р.

== Автор проекту (посилання на сторінку користувача) ==

[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]]

Духовні джерела рідного села

2017-02-24T08:57:04Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Христо-Рождественський храм */

== Вступ ==
Де Ти? Де Ти, Людино, вища своєї слави? Зображували Тебе художники, ловили тебе сліпі фотокамери, говорили про тебе режисери, писали про тебе журналісти, возвеличували поети протягом 20-років.
Ти, як сонце в хмарах, ім’я свого народу прагнула прославити у віках своєю мужністю, героїзмом, відданістю присязі!
Воскресни нам по краплині, по пилиночці з українських, російських, білоруських полів, із зелені й туманів озвися!
З’явися нам хоч одним помахом свого крила сивого! Знайдися нам бодай одним колосом із безмежного лану, об’явися нам сущим. Дай сили… Довго й тяжко Ти йшла до цього дня, зосталося багато вбитих і вмерлих позаду, зберігаючи державу.

Кожна людина, відчувши в собі дар, великі здібності, повинна сама їх у собі оберігати. Ніхто, крім Тебе самого, цього не зробить! І Ти повинна йти вперед, не озираючись, але зберігаючи духовність. Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівельників. Одного чоловіка з тачкою, наповненою камінням, запитали: «Що ти робиш?» «Та от звеліли возити каміння – вожу». «А що ти робиш?» – запитали другого, такого ж. «Я будую собор святого Петра». Даний собор у Римі стоїть завдяки тому – другому. Усі великі споруди минулого – це передусім пам’ятки високого духу. Тож збудовані храми в нашому селі Боромлі – це теж творіння не пензля чи каміння, а творіння духу Людини. Вдивляйся в красу, створену нею, милуйся – і ти відкриєш для себе світ доброти. Я вважаю, що держава будується не тільки у вигляді заводів, бірж, а й у душі та свідомості кожного з нас. Недаремно герой роману О.Гончара Хома Романович закликав «берегти собори душ своїх». Славиться духовністю й наше село, окрасою якого є його люди.
Боромля – сотенне містечко Охтирського слобідського козацького полку, у якому одночасно перебувало 2 стройові сотні, було засноване в 1659 р. Переселенці з Правобережжя, які заснували містечко, були глибоко віруючими людьми. Вони сповідували православ’я. Разом із ними прибули священнослужителі, які мали спеціальний церковний інвентар та старовинні книги. Уже в 1659 році поряд із невеличкими будиночками, у середині кріпості, була збудована перша дерев’яна церква, яка називалася Храмом Різдва Богородиці.

Населення містечка дуже швидко зростало. У зв’язку з цим будувалися й нові духовні храми.
На початку XVII ст. в місті існувало 6 храмів ( Різдва - Богородицький, Троїцький, Христо-Рождественський , Честного Хреста, Святого Миколая та Воскресенський), а з 1761 р. в ньому було введено духовне управління.
Наприкінці XІX – на початку ХХ століття в Боромлі було чотири храми та на центральному цвинтарі церква.
Усе населення було розділене на прихожан конкретно до кожного храму.
Церкви відігравали велику роль у духовному житті народу. Люди йшли в дім Божий не лише спокутувати свої гріхи, а й за добрим словом і за порадою. Храми протягом тривалого часу були культурними центрами. Практично при кожному з них діяли церковно-приходські школи.

== Духовні джерела села Боромлі ==

=== Храм Різдва Богородиці ===
[[Файл:Храм1.jpg|300px|thumb|right|Храм Різдва Богородиці]]
Перший дерев'яний Різдво - Богородицький храм був побудований 1660 р. У 1725 р. парафіяни зверталися з проханням спорудити нову соборну церкву. У 1803 р. почалося будівництво мурованого Різдво - Богородицького храму. І поки ще він не був закінчений, його дерев'яний попередник згорів під час пожежі в 1811 р. Того ж року за проектом видатного архітектора Олександра Поліцина (додаток 1) на кошти поміщика Миколи Івановича Карпова було завершено нову муровану церкву. Головним розпорядником на будівництві був протоієрей Семен Белицький. Посади «попечителів» прийняли на себе Степан Олексійович Микулаєв і Павло Якович Сухачов.
Храм був двоярусний, двопрестольний. Головний престол в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, а престол верхнього поверху - на честь Святителя Митрофана Воронізького (додаток 2). З огляду на те, що в 1811 р. згорів і Воскресенський храм, було прийняте рішення влаштувати в мурованій дзвіниці Різдво - Богородицької церкви теплий храм Воскресіння Христового.
При цьому храмі діяла церковно - парафіяльна школа. У самій Боромлі - двокласне училище міністерства народної освіти та однокласне земське училище. Узагалі школи при боромлянських храмах відомі ще з кінця XVII ст.
Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. 518 чоловік і 470 жінок;
*у 1750 р.-576 і 540;
*у 1770р.-670 і 685;
*у 1790 р.- 699 і 723;
*у 1810 р.-1177 і 1260;
*у 1820 р.-1074 і 1140;
*у 1830 р. -1108 і 1164;
*у 1850 р. - відповідно 998 і 1107 душ.

Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904р.) у храмі служили:
*із 1897 р. священик Іоан Бондарьов (30 років) - закінчив семінарію по
2 - му розряду, з 1896 р. (займав посаду законовчителя двокласного училища міністерства народної освіти, земського училища й місцевих церковних шкіл );
*із 1901 р. диякон Іоан Приходін (34 роки) - закінчив 3 - класи духовного училища, псаломщик із 1884 р.; у сані диякона з 1891 р. (займав посаду вчителя місцевих церковно - парафіяльних шкіл, мав свідоцтво на звання вчителя);
*із 1903 р. псаломщик Павло Мінченко (55 років) - навчався в міській школі, псаломщик із 1884 р.;
*із 1903 р. церковний староста - селянин Йосиф Тищенко.
Наприкінці 20-х років ХХ століття в селі примусово почали закривати церкви. У соборі в 1929 році розмістили машинно-тракторну станцію. У 40-х рр. XX ст. храм Різдва Христового знищений радянської владою, з церковної цегли були збудовані адміністративні будівлі м. Тростянця.
На місці церкви сьогодні розташований стадіон.

=== Христо-Рождественський храм ===
[[Файл:Храм2.png|200px|thumb|right|Троїцька церква в 60-х роках ХХ століття]]
Перший Христо-Рождественський храм був споруджений в 1680 р. По акту 1696 р. відомий священик цієї церкви Іоанн.
Мурована церква в ім'я Різдва Христового в с. Боромлі була споруджена на місці дерев'яного на кошти місцевих парафіян. Будівництво розпочалося в 1814р., а освячення відбулося в 1844 р.(за іншими даними - у 1846 р.).
У цьому храмі зберігалася старовинна ікона Святителя Миколая, яка надійшла з ліквідованої Миколаївської боромлянської церкви ( відома за документами з 1696 року). На її кіоті позначений 1680р., ікона була вкрита срібною ризою. У новому Христо-Рождественському храмі було влаштовано престол на честь Святителя Миколая ("Миколи весняного") (додаток 3). Церковна книгозбірка включала ряд давніх видань; Євангеліє 1644 р., Служба Великомучениці Варвари 1746 р. київського друку, Требник 1754 р. чернігівського друку, Євангеліє 1717 р., Служебник 1676 р., Мінеї службові 12 книг 1704-1705 рр. московського друку.
До парафії належали хутори Попівка й Пархомівка.
При храмі діяла церковнопарафіяльна школа.

Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. - 545 чоловіків і 514 жінок;
*у 1750 р. - 590 і 567;
*у 1770 р. - 683 і 670;
*у 1790 р. - 720 і 706;
*у 1810 р. - 785 і 816;
*у 1820р. - 679 і 753;
*у 1830 р. - 1182 і 1204;
*у 1850 р. - відповідно 1038 і 1175 душ.
Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Стефан Виноградський (43 роки) — закінчив семінарію по 2-му розряду;
*священик із 1888 р. (займав посаду законовчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл і зразкового двокласного народного училища);
*із 1894 р. диякон Афанасій Бєлоусов (49 років) - закінчив Білгородську вчитель¬ську семінарію (займав посаду вчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл);
*із 1900 р виконував обов'язки псаломщика Олексій Должанський (23 роки) - закінчив 3 класи духовного училища;
*із 1900 р. церковний староста — селянин Стефан Артюх.
Обставини та дата руйнування храму достеменно не відомі.

=== Троїцька церква ===
Дата спорудження першого Троїцького храму в Боромлі не відома. По акту 1689 р. відомий троїцький священик Іван Андрєєв, за пізнішими документами - Василя Іванова (1714 - 1717 рр.) та Онисима Ігнетьєва (1721 -1731 рр.). У 1775 р. за священика Андрія Бєліцкого Троїцька дерев'яна церква згоріла за виключенням одного приділу, із залишків якого тимчасово збудували та освятили храм.
Із 1810 р. почався збір коштів і матеріалів для будівництва мурованого храму. У 1818 р. відбулася його закладка, а в 1828 р. він був у цілому споруджений, але для облаштувальних робіт потрібні були додаткові кошти - 2000 руб., їх було отримано від комісії духовних училищ. Остаточно мурована одно престольна церква в ім'я Святої Трійці в Боромлі була споруджена 1833 р. На позолоту іконостасу поміщик Іван Влезков витратив 1785 руб. сріблом, а Ганна Семенівна Влезкова забезпечила храм різними речами.
При церкві діяла школа грамоти.
До Троїцького храму була приписана цвинтарна мурована одно престольна церква, споруджена на честь Всіх Святих.
Кількість парафіян становила:
*у 1730р. 207 чоловіків і 178 жінок;
*у І750 р. - 255 і 227;
*у 1770р. - 279 і 285;
*у 1790р. - 289І 303;
*у 1810р. - 658 і 680;
*у 1820р. - 678 і 746;
*у 1830р. - 623 і 755;
*у 1850р. - відповідно 588 і 660 душ.
Згідно з Довідкою книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Олексій Стахавський (35 р.) - студент семінарії (займав посаду наглядача за викладання Закону Божого в школах другого округу, а також законовчителя другокласного земського училища та школи грамоти );
*із 1897 р. церковний староста - купець 2-ї гільдії Петро Ефраст.

Друга п’ятирічка 1933-1937 років у Радянському Союзі була оголошена п’ятирічкою остаточного знищення релігії. У всіх боромлянських церквах у другій половині 30-х років православна служба була припинена, а вони закриті.

У період фашистської окупації Троїцька церква відновила свої богослужіння. У роки Великої Вітчизняної війни була частково зруйнована та з часом відновлена на кошти прихожан.
Під тиском органів Радянської влади, що видавалося, як прохання жителів, у 1970 р. була припинена служба в Троїцькій церкві, яка протягом 1971 - 1972 рр. була розібрана для господарських потреб. На її місці в 1973 р. був споруджений центральний меморіал жителям села, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни.

У 1933 році церкву розорили, відірвали дзвіницю, кришу й залишили від неї тільки коло. Потім суздальки (люди, які не любили попів, але дуже любили віру) своїми силами поставили в це коло престол, перегородили його, зробили коридор, дах, стелю. Запросили служити до неї попа із Ніцахи Андрея. У якомусь році(Анна Максимівна не пам`ятає) був сильний вітер, який зніс покрівлю церкви. А піп забрав її і в Охтирці своєму синові збудував будинок, говорячи людям, що вони зроблять ще одну. Після вітру й дій Андрея церкву більше не відбудовували. А попа було покарано: через тиждень він захворів на рак і невдовзі помер.

=== Хрестовоздвиженський храм ===
Як згадується в архівних документах, храм Воздвиження Хреста Господнього зареєстрований в 1696-1726 рр., він був збудований із дерева. Під час пожежі церква згоріла. Була пізніше відбудована за рахунок пожертвувань прихожан. У 1851 році відбудований храм був освячений. Замість дерев’яної збудовали нову кам’яну одно престольну Воздвиженську церкву. За архівними даними вона мала 1268 прихожан.

Тяжкими були буремні 30-ті роки ХХ століття. Віруючим удалося захистити храм від зруйнування, але служба була припинена. У приміщенні розмістили зерносклад. Усі церковні святині люди зберігали вдома до відновлення богослужінь. У роки Великої Вітчизняної війни споруда не постраждала. У роки німецької окупації храм був відкритий. На сьогодні це єдина діюча культова споруда на території села.

Про служителів храму вперше згадується:
*в актах 1696 року – священик Тихон Фомин;
*в актах 1726 року – священик протоієрей Іоан Новосельський;
*у 1742 році – служителем храму був боромлянин Василь Довженко;

У ІХ - початок ХХ століття священиками були:
*Кохановський Леонтій Степанович (1898-1900);
*Кохановський Стефан Ілліч (1900);
*Кохановський Іоан Леонтійович (1900-1911);
*Приходько Микола Михайлович (1912-1917).

У другій половині ХХ століття змінилося декілька священиків. У 1978 році протоієреєм став Іоан (в миру Іван Григорович Радько), завдяки якому було проведено впорядкування та ремонт храму.
Із 2005 року священик храму - отець Ярослав.

Зберігся Хрестовоздвиженський храм завдяки Сукачову Петру, який був головою сільської ради в селі Боромлі. Коли була нарада, де обговорювалася доля храму, він не дозволив його розібрати. У духовній споруді було зерносховище.
Буденна Марія Максимівна в цьому храмі була старостою, а батюшкою - Редько Іван Григорович.

У 1933 році була обікрадена церква, що знаходилася на території центрального кладовища.
Минули роки, промайнули віки й тисячоліття. Міцніє Боромля, розвивається, стає окрасою Тростянеччини. Оновлюється й Хрестовоздвиженський храм. У 2009 році при ньому була відкрита недільна церковноприходська школа, де викладачами наставниками є матушка Антоніна та Дудник Ніна Костянтинівна.

== Висновки ==
Вийшли з нашого народу видатні будівничі, які зводили такі гарні величні храми, що, здається, каміння співає. Зараз наше село потребує добрих, терплячих і роботящих рук, чуйних сердець, світлих голів, які допомогли б йому стати щедрішим та прекраснішим.

Олег Ольжич говорив: «Держава не твориться в будучині, вона будується нині. Це люди.» На жаль, із роками змінилася їх психологія. Проведена робота зі збору матеріалів про духовні джерела села Боромлі показала, що наші предки жили й працювали для майбутнього. Людина того часу – духовно багата, талановита, має високі моральні якості. Як із джерела живої води п’ють із неї нащадки, освіжаючи свої сили. Вона є тим п’єдесталом, на якому майбутнє збудує їй безсмертний пам’ятник.

Сивим попелом забуття припорошує час багато подій. Та принаймні дві епохальні з них у багатовіковій історії нашого народу не зітруться з пам’яті поколінь. Перша – прийняття Руссю християнства, а друга – здобуття Україною незалежності. Між цими історичними віхами – тисяча років. А головною рушійною силою завжди була й буде людина. Це справжнє диво. Адже тільки вона здатна відчути красу. Розуміли це наші предки, уміли розпізнати чоловіка здібного від нездари. Колись життя йшло вглиб і назад, колись чоловік досотувався до того, що плине з минувшини, що мовили й робили діди й прадіди. Що ж сталося з нами, сучасним поколінням? Людина й тільки вона рушійна сила історії, саме від неї залежить майбутнє рідної України. Вірте в Людину, любіть Людину… Вона вічна…

== Джерела та література ==
*Историко-статистическое описание Харьковской епархии отделение ІІІ. – Москва, 1857 г.
*Історія Боромлі М.М.Артюшенко м. Тростянець 1990 р.
*Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь. О.Корнієнка.
*Газета «Событие», 20-26 вересня 2001р.

== Автор проекту (посилання на сторінку користувача) ==

[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]]

Файл:Храм2.png

2017-02-24T08:55:22Z

Єсипенко Алла Василівна:

Духовні джерела рідного села

2017-02-24T08:53:29Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Храм Різдва Богородиці */

== Вступ ==
Де Ти? Де Ти, Людино, вища своєї слави? Зображували Тебе художники, ловили тебе сліпі фотокамери, говорили про тебе режисери, писали про тебе журналісти, возвеличували поети протягом 20-років.
Ти, як сонце в хмарах, ім’я свого народу прагнула прославити у віках своєю мужністю, героїзмом, відданістю присязі!
Воскресни нам по краплині, по пилиночці з українських, російських, білоруських полів, із зелені й туманів озвися!
З’явися нам хоч одним помахом свого крила сивого! Знайдися нам бодай одним колосом із безмежного лану, об’явися нам сущим. Дай сили… Довго й тяжко Ти йшла до цього дня, зосталося багато вбитих і вмерлих позаду, зберігаючи державу.

Кожна людина, відчувши в собі дар, великі здібності, повинна сама їх у собі оберігати. Ніхто, крім Тебе самого, цього не зробить! І Ти повинна йти вперед, не озираючись, але зберігаючи духовність. Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівельників. Одного чоловіка з тачкою, наповненою камінням, запитали: «Що ти робиш?» «Та от звеліли возити каміння – вожу». «А що ти робиш?» – запитали другого, такого ж. «Я будую собор святого Петра». Даний собор у Римі стоїть завдяки тому – другому. Усі великі споруди минулого – це передусім пам’ятки високого духу. Тож збудовані храми в нашому селі Боромлі – це теж творіння не пензля чи каміння, а творіння духу Людини. Вдивляйся в красу, створену нею, милуйся – і ти відкриєш для себе світ доброти. Я вважаю, що держава будується не тільки у вигляді заводів, бірж, а й у душі та свідомості кожного з нас. Недаремно герой роману О.Гончара Хома Романович закликав «берегти собори душ своїх». Славиться духовністю й наше село, окрасою якого є його люди.
Боромля – сотенне містечко Охтирського слобідського козацького полку, у якому одночасно перебувало 2 стройові сотні, було засноване в 1659 р. Переселенці з Правобережжя, які заснували містечко, були глибоко віруючими людьми. Вони сповідували православ’я. Разом із ними прибули священнослужителі, які мали спеціальний церковний інвентар та старовинні книги. Уже в 1659 році поряд із невеличкими будиночками, у середині кріпості, була збудована перша дерев’яна церква, яка називалася Храмом Різдва Богородиці.

Населення містечка дуже швидко зростало. У зв’язку з цим будувалися й нові духовні храми.
На початку XVII ст. в місті існувало 6 храмів ( Різдва - Богородицький, Троїцький, Христо-Рождественський , Честного Хреста, Святого Миколая та Воскресенський), а з 1761 р. в ньому було введено духовне управління.
Наприкінці XІX – на початку ХХ століття в Боромлі було чотири храми та на центральному цвинтарі церква.
Усе населення було розділене на прихожан конкретно до кожного храму.
Церкви відігравали велику роль у духовному житті народу. Люди йшли в дім Божий не лише спокутувати свої гріхи, а й за добрим словом і за порадою. Храми протягом тривалого часу були культурними центрами. Практично при кожному з них діяли церковно-приходські школи.

== Духовні джерела села Боромлі ==

=== Храм Різдва Богородиці ===
[[Файл:Храм1.jpg|300px|thumb|right|Храм Різдва Богородиці]]
Перший дерев'яний Різдво - Богородицький храм був побудований 1660 р. У 1725 р. парафіяни зверталися з проханням спорудити нову соборну церкву. У 1803 р. почалося будівництво мурованого Різдво - Богородицького храму. І поки ще він не був закінчений, його дерев'яний попередник згорів під час пожежі в 1811 р. Того ж року за проектом видатного архітектора Олександра Поліцина (додаток 1) на кошти поміщика Миколи Івановича Карпова було завершено нову муровану церкву. Головним розпорядником на будівництві був протоієрей Семен Белицький. Посади «попечителів» прийняли на себе Степан Олексійович Микулаєв і Павло Якович Сухачов.
Храм був двоярусний, двопрестольний. Головний престол в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, а престол верхнього поверху - на честь Святителя Митрофана Воронізького (додаток 2). З огляду на те, що в 1811 р. згорів і Воскресенський храм, було прийняте рішення влаштувати в мурованій дзвіниці Різдво - Богородицької церкви теплий храм Воскресіння Христового.
При цьому храмі діяла церковно - парафіяльна школа. У самій Боромлі - двокласне училище міністерства народної освіти та однокласне земське училище. Узагалі школи при боромлянських храмах відомі ще з кінця XVII ст.
Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. 518 чоловік і 470 жінок;
*у 1750 р.-576 і 540;
*у 1770р.-670 і 685;
*у 1790 р.- 699 і 723;
*у 1810 р.-1177 і 1260;
*у 1820 р.-1074 і 1140;
*у 1830 р. -1108 і 1164;
*у 1850 р. - відповідно 998 і 1107 душ.

Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904р.) у храмі служили:
*із 1897 р. священик Іоан Бондарьов (30 років) - закінчив семінарію по
2 - му розряду, з 1896 р. (займав посаду законовчителя двокласного училища міністерства народної освіти, земського училища й місцевих церковних шкіл );
*із 1901 р. диякон Іоан Приходін (34 роки) - закінчив 3 - класи духовного училища, псаломщик із 1884 р.; у сані диякона з 1891 р. (займав посаду вчителя місцевих церковно - парафіяльних шкіл, мав свідоцтво на звання вчителя);
*із 1903 р. псаломщик Павло Мінченко (55 років) - навчався в міській школі, псаломщик із 1884 р.;
*із 1903 р. церковний староста - селянин Йосиф Тищенко.
Наприкінці 20-х років ХХ століття в селі примусово почали закривати церкви. У соборі в 1929 році розмістили машинно-тракторну станцію. У 40-х рр. XX ст. храм Різдва Христового знищений радянської владою, з церковної цегли були збудовані адміністративні будівлі м. Тростянця.
На місці церкви сьогодні розташований стадіон.

=== Христо-Рождественський храм ===
Перший Христо-Рождественський храм був споруджений в 1680 р. По акту 1696 р. відомий священик цієї церкви Іоанн.
Мурована церква в ім'я Різдва Христового в с. Боромлі була споруджена на місці дерев'яного на кошти місцевих парафіян. Будівництво розпочалося в 1814р., а освячення відбулося в 1844 р.(за іншими даними - у 1846 р.).
У цьому храмі зберігалася старовинна ікона Святителя Миколая, яка надійшла з ліквідованої Миколаївської боромлянської церкви ( відома за документами з 1696 року). На її кіоті позначений 1680р., ікона була вкрита срібною ризою. У новому Христо-Рождественському храмі було влаштовано престол на честь Святителя Миколая ("Миколи весняного") (додаток 3). Церковна книгозбірка включала ряд давніх видань; Євангеліє 1644 р., Служба Великомучениці Варвари 1746 р. київського друку, Требник 1754 р. чернігівського друку, Євангеліє 1717 р., Служебник 1676 р., Мінеї службові 12 книг 1704-1705 рр. московського друку.
До парафії належали хутори Попівка й Пархомівка.
При храмі діяла церковнопарафіяльна школа.

Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. - 545 чоловіків і 514 жінок;
*у 1750 р. - 590 і 567;
*у 1770 р. - 683 і 670;
*у 1790 р. - 720 і 706;
*у 1810 р. - 785 і 816;
*у 1820р. - 679 і 753;
*у 1830 р. - 1182 і 1204;
*у 1850 р. - відповідно 1038 і 1175 душ.
Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Стефан Виноградський (43 роки) — закінчив семінарію по 2-му розряду;
*священик із 1888 р. (займав посаду законовчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл і зразкового двокласного народного училища);
*із 1894 р. диякон Афанасій Бєлоусов (49 років) - закінчив Білгородську вчитель¬ську семінарію (займав посаду вчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл);
*із 1900 р виконував обов'язки псаломщика Олексій Должанський (23 роки) - закінчив 3 класи духовного училища;
*із 1900 р. церковний староста — селянин Стефан Артюх.
Обставини та дата руйнування храму достеменно не відомі.

=== Троїцька церква ===
Дата спорудження першого Троїцького храму в Боромлі не відома. По акту 1689 р. відомий троїцький священик Іван Андрєєв, за пізнішими документами - Василя Іванова (1714 - 1717 рр.) та Онисима Ігнетьєва (1721 -1731 рр.). У 1775 р. за священика Андрія Бєліцкого Троїцька дерев'яна церква згоріла за виключенням одного приділу, із залишків якого тимчасово збудували та освятили храм.
Із 1810 р. почався збір коштів і матеріалів для будівництва мурованого храму. У 1818 р. відбулася його закладка, а в 1828 р. він був у цілому споруджений, але для облаштувальних робіт потрібні були додаткові кошти - 2000 руб., їх було отримано від комісії духовних училищ. Остаточно мурована одно престольна церква в ім'я Святої Трійці в Боромлі була споруджена 1833 р. На позолоту іконостасу поміщик Іван Влезков витратив 1785 руб. сріблом, а Ганна Семенівна Влезкова забезпечила храм різними речами.
При церкві діяла школа грамоти.
До Троїцького храму була приписана цвинтарна мурована одно престольна церква, споруджена на честь Всіх Святих.
Кількість парафіян становила:
*у 1730р. 207 чоловіків і 178 жінок;
*у І750 р. - 255 і 227;
*у 1770р. - 279 і 285;
*у 1790р. - 289І 303;
*у 1810р. - 658 і 680;
*у 1820р. - 678 і 746;
*у 1830р. - 623 і 755;
*у 1850р. - відповідно 588 і 660 душ.
Згідно з Довідкою книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Олексій Стахавський (35 р.) - студент семінарії (займав посаду наглядача за викладання Закону Божого в школах другого округу, а також законовчителя другокласного земського училища та школи грамоти );
*із 1897 р. церковний староста - купець 2-ї гільдії Петро Ефраст.

Друга п’ятирічка 1933-1937 років у Радянському Союзі була оголошена п’ятирічкою остаточного знищення релігії. У всіх боромлянських церквах у другій половині 30-х років православна служба була припинена, а вони закриті.

У період фашистської окупації Троїцька церква відновила свої богослужіння. У роки Великої Вітчизняної війни була частково зруйнована та з часом відновлена на кошти прихожан.
Під тиском органів Радянської влади, що видавалося, як прохання жителів, у 1970 р. була припинена служба в Троїцькій церкві, яка протягом 1971 - 1972 рр. була розібрана для господарських потреб. На її місці в 1973 р. був споруджений центральний меморіал жителям села, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни.

У 1933 році церкву розорили, відірвали дзвіницю, кришу й залишили від неї тільки коло. Потім суздальки (люди, які не любили попів, але дуже любили віру) своїми силами поставили в це коло престол, перегородили його, зробили коридор, дах, стелю. Запросили служити до неї попа із Ніцахи Андрея. У якомусь році(Анна Максимівна не пам`ятає) був сильний вітер, який зніс покрівлю церкви. А піп забрав її і в Охтирці своєму синові збудував будинок, говорячи людям, що вони зроблять ще одну. Після вітру й дій Андрея церкву більше не відбудовували. А попа було покарано: через тиждень він захворів на рак і невдовзі помер.

=== Хрестовоздвиженський храм ===
Як згадується в архівних документах, храм Воздвиження Хреста Господнього зареєстрований в 1696-1726 рр., він був збудований із дерева. Під час пожежі церква згоріла. Була пізніше відбудована за рахунок пожертвувань прихожан. У 1851 році відбудований храм був освячений. Замість дерев’яної збудовали нову кам’яну одно престольну Воздвиженську церкву. За архівними даними вона мала 1268 прихожан.

Тяжкими були буремні 30-ті роки ХХ століття. Віруючим удалося захистити храм від зруйнування, але служба була припинена. У приміщенні розмістили зерносклад. Усі церковні святині люди зберігали вдома до відновлення богослужінь. У роки Великої Вітчизняної війни споруда не постраждала. У роки німецької окупації храм був відкритий. На сьогодні це єдина діюча культова споруда на території села.

Про служителів храму вперше згадується:
*в актах 1696 року – священик Тихон Фомин;
*в актах 1726 року – священик протоієрей Іоан Новосельський;
*у 1742 році – служителем храму був боромлянин Василь Довженко;

У ІХ - початок ХХ століття священиками були:
*Кохановський Леонтій Степанович (1898-1900);
*Кохановський Стефан Ілліч (1900);
*Кохановський Іоан Леонтійович (1900-1911);
*Приходько Микола Михайлович (1912-1917).

У другій половині ХХ століття змінилося декілька священиків. У 1978 році протоієреєм став Іоан (в миру Іван Григорович Радько), завдяки якому було проведено впорядкування та ремонт храму.
Із 2005 року священик храму - отець Ярослав.

Зберігся Хрестовоздвиженський храм завдяки Сукачову Петру, який був головою сільської ради в селі Боромлі. Коли була нарада, де обговорювалася доля храму, він не дозволив його розібрати. У духовній споруді було зерносховище.
Буденна Марія Максимівна в цьому храмі була старостою, а батюшкою - Редько Іван Григорович.

У 1933 році була обікрадена церква, що знаходилася на території центрального кладовища.
Минули роки, промайнули віки й тисячоліття. Міцніє Боромля, розвивається, стає окрасою Тростянеччини. Оновлюється й Хрестовоздвиженський храм. У 2009 році при ньому була відкрита недільна церковноприходська школа, де викладачами наставниками є матушка Антоніна та Дудник Ніна Костянтинівна.

== Висновки ==
Вийшли з нашого народу видатні будівничі, які зводили такі гарні величні храми, що, здається, каміння співає. Зараз наше село потребує добрих, терплячих і роботящих рук, чуйних сердець, світлих голів, які допомогли б йому стати щедрішим та прекраснішим.

Олег Ольжич говорив: «Держава не твориться в будучині, вона будується нині. Це люди.» На жаль, із роками змінилася їх психологія. Проведена робота зі збору матеріалів про духовні джерела села Боромлі показала, що наші предки жили й працювали для майбутнього. Людина того часу – духовно багата, талановита, має високі моральні якості. Як із джерела живої води п’ють із неї нащадки, освіжаючи свої сили. Вона є тим п’єдесталом, на якому майбутнє збудує їй безсмертний пам’ятник.

Сивим попелом забуття припорошує час багато подій. Та принаймні дві епохальні з них у багатовіковій історії нашого народу не зітруться з пам’яті поколінь. Перша – прийняття Руссю християнства, а друга – здобуття Україною незалежності. Між цими історичними віхами – тисяча років. А головною рушійною силою завжди була й буде людина. Це справжнє диво. Адже тільки вона здатна відчути красу. Розуміли це наші предки, уміли розпізнати чоловіка здібного від нездари. Колись життя йшло вглиб і назад, колись чоловік досотувався до того, що плине з минувшини, що мовили й робили діди й прадіди. Що ж сталося з нами, сучасним поколінням? Людина й тільки вона рушійна сила історії, саме від неї залежить майбутнє рідної України. Вірте в Людину, любіть Людину… Вона вічна…

== Джерела та література ==
*Историко-статистическое описание Харьковской епархии отделение ІІІ. – Москва, 1857 г.
*Історія Боромлі М.М.Артюшенко м. Тростянець 1990 р.
*Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь. О.Корнієнка.
*Газета «Событие», 20-26 вересня 2001р.

== Автор проекту (посилання на сторінку користувача) ==

[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]]

Духовні джерела рідного села

2017-02-24T08:53:13Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Храм Різдва Богородиці */

== Вступ ==
Де Ти? Де Ти, Людино, вища своєї слави? Зображували Тебе художники, ловили тебе сліпі фотокамери, говорили про тебе режисери, писали про тебе журналісти, возвеличували поети протягом 20-років.
Ти, як сонце в хмарах, ім’я свого народу прагнула прославити у віках своєю мужністю, героїзмом, відданістю присязі!
Воскресни нам по краплині, по пилиночці з українських, російських, білоруських полів, із зелені й туманів озвися!
З’явися нам хоч одним помахом свого крила сивого! Знайдися нам бодай одним колосом із безмежного лану, об’явися нам сущим. Дай сили… Довго й тяжко Ти йшла до цього дня, зосталося багато вбитих і вмерлих позаду, зберігаючи державу.

Кожна людина, відчувши в собі дар, великі здібності, повинна сама їх у собі оберігати. Ніхто, крім Тебе самого, цього не зробить! І Ти повинна йти вперед, не озираючись, але зберігаючи духовність. Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівельників. Одного чоловіка з тачкою, наповненою камінням, запитали: «Що ти робиш?» «Та от звеліли возити каміння – вожу». «А що ти робиш?» – запитали другого, такого ж. «Я будую собор святого Петра». Даний собор у Римі стоїть завдяки тому – другому. Усі великі споруди минулого – це передусім пам’ятки високого духу. Тож збудовані храми в нашому селі Боромлі – це теж творіння не пензля чи каміння, а творіння духу Людини. Вдивляйся в красу, створену нею, милуйся – і ти відкриєш для себе світ доброти. Я вважаю, що держава будується не тільки у вигляді заводів, бірж, а й у душі та свідомості кожного з нас. Недаремно герой роману О.Гончара Хома Романович закликав «берегти собори душ своїх». Славиться духовністю й наше село, окрасою якого є його люди.
Боромля – сотенне містечко Охтирського слобідського козацького полку, у якому одночасно перебувало 2 стройові сотні, було засноване в 1659 р. Переселенці з Правобережжя, які заснували містечко, були глибоко віруючими людьми. Вони сповідували православ’я. Разом із ними прибули священнослужителі, які мали спеціальний церковний інвентар та старовинні книги. Уже в 1659 році поряд із невеличкими будиночками, у середині кріпості, була збудована перша дерев’яна церква, яка називалася Храмом Різдва Богородиці.

Населення містечка дуже швидко зростало. У зв’язку з цим будувалися й нові духовні храми.
На початку XVII ст. в місті існувало 6 храмів ( Різдва - Богородицький, Троїцький, Христо-Рождественський , Честного Хреста, Святого Миколая та Воскресенський), а з 1761 р. в ньому було введено духовне управління.
Наприкінці XІX – на початку ХХ століття в Боромлі було чотири храми та на центральному цвинтарі церква.
Усе населення було розділене на прихожан конкретно до кожного храму.
Церкви відігравали велику роль у духовному житті народу. Люди йшли в дім Божий не лише спокутувати свої гріхи, а й за добрим словом і за порадою. Храми протягом тривалого часу були культурними центрами. Практично при кожному з них діяли церковно-приходські школи.

== Духовні джерела села Боромлі ==

=== Храм Різдва Богородиці ===
[[Файл:Храм1.jpg|200px|thumb|right|Храм Різдва Богородиці]]
Перший дерев'яний Різдво - Богородицький храм був побудований 1660 р. У 1725 р. парафіяни зверталися з проханням спорудити нову соборну церкву. У 1803 р. почалося будівництво мурованого Різдво - Богородицького храму. І поки ще він не був закінчений, його дерев'яний попередник згорів під час пожежі в 1811 р. Того ж року за проектом видатного архітектора Олександра Поліцина (додаток 1) на кошти поміщика Миколи Івановича Карпова було завершено нову муровану церкву. Головним розпорядником на будівництві був протоієрей Семен Белицький. Посади «попечителів» прийняли на себе Степан Олексійович Микулаєв і Павло Якович Сухачов.
Храм був двоярусний, двопрестольний. Головний престол в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, а престол верхнього поверху - на честь Святителя Митрофана Воронізького (додаток 2). З огляду на те, що в 1811 р. згорів і Воскресенський храм, було прийняте рішення влаштувати в мурованій дзвіниці Різдво - Богородицької церкви теплий храм Воскресіння Христового.
При цьому храмі діяла церковно - парафіяльна школа. У самій Боромлі - двокласне училище міністерства народної освіти та однокласне земське училище. Узагалі школи при боромлянських храмах відомі ще з кінця XVII ст.
Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. 518 чоловік і 470 жінок;
*у 1750 р.-576 і 540;
*у 1770р.-670 і 685;
*у 1790 р.- 699 і 723;
*у 1810 р.-1177 і 1260;
*у 1820 р.-1074 і 1140;
*у 1830 р. -1108 і 1164;
*у 1850 р. - відповідно 998 і 1107 душ.

Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904р.) у храмі служили:
*із 1897 р. священик Іоан Бондарьов (30 років) - закінчив семінарію по
2 - му розряду, з 1896 р. (займав посаду законовчителя двокласного училища міністерства народної освіти, земського училища й місцевих церковних шкіл );
*із 1901 р. диякон Іоан Приходін (34 роки) - закінчив 3 - класи духовного училища, псаломщик із 1884 р.; у сані диякона з 1891 р. (займав посаду вчителя місцевих церковно - парафіяльних шкіл, мав свідоцтво на звання вчителя);
*із 1903 р. псаломщик Павло Мінченко (55 років) - навчався в міській школі, псаломщик із 1884 р.;
*із 1903 р. церковний староста - селянин Йосиф Тищенко.
Наприкінці 20-х років ХХ століття в селі примусово почали закривати церкви. У соборі в 1929 році розмістили машинно-тракторну станцію. У 40-х рр. XX ст. храм Різдва Христового знищений радянської владою, з церковної цегли були збудовані адміністративні будівлі м. Тростянця.
На місці церкви сьогодні розташований стадіон.

=== Христо-Рождественський храм ===
Перший Христо-Рождественський храм був споруджений в 1680 р. По акту 1696 р. відомий священик цієї церкви Іоанн.
Мурована церква в ім'я Різдва Христового в с. Боромлі була споруджена на місці дерев'яного на кошти місцевих парафіян. Будівництво розпочалося в 1814р., а освячення відбулося в 1844 р.(за іншими даними - у 1846 р.).
У цьому храмі зберігалася старовинна ікона Святителя Миколая, яка надійшла з ліквідованої Миколаївської боромлянської церкви ( відома за документами з 1696 року). На її кіоті позначений 1680р., ікона була вкрита срібною ризою. У новому Христо-Рождественському храмі було влаштовано престол на честь Святителя Миколая ("Миколи весняного") (додаток 3). Церковна книгозбірка включала ряд давніх видань; Євангеліє 1644 р., Служба Великомучениці Варвари 1746 р. київського друку, Требник 1754 р. чернігівського друку, Євангеліє 1717 р., Служебник 1676 р., Мінеї службові 12 книг 1704-1705 рр. московського друку.
До парафії належали хутори Попівка й Пархомівка.
При храмі діяла церковнопарафіяльна школа.

Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. - 545 чоловіків і 514 жінок;
*у 1750 р. - 590 і 567;
*у 1770 р. - 683 і 670;
*у 1790 р. - 720 і 706;
*у 1810 р. - 785 і 816;
*у 1820р. - 679 і 753;
*у 1830 р. - 1182 і 1204;
*у 1850 р. - відповідно 1038 і 1175 душ.
Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Стефан Виноградський (43 роки) — закінчив семінарію по 2-му розряду;
*священик із 1888 р. (займав посаду законовчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл і зразкового двокласного народного училища);
*із 1894 р. диякон Афанасій Бєлоусов (49 років) - закінчив Білгородську вчитель¬ську семінарію (займав посаду вчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл);
*із 1900 р виконував обов'язки псаломщика Олексій Должанський (23 роки) - закінчив 3 класи духовного училища;
*із 1900 р. церковний староста — селянин Стефан Артюх.
Обставини та дата руйнування храму достеменно не відомі.

=== Троїцька церква ===
Дата спорудження першого Троїцького храму в Боромлі не відома. По акту 1689 р. відомий троїцький священик Іван Андрєєв, за пізнішими документами - Василя Іванова (1714 - 1717 рр.) та Онисима Ігнетьєва (1721 -1731 рр.). У 1775 р. за священика Андрія Бєліцкого Троїцька дерев'яна церква згоріла за виключенням одного приділу, із залишків якого тимчасово збудували та освятили храм.
Із 1810 р. почався збір коштів і матеріалів для будівництва мурованого храму. У 1818 р. відбулася його закладка, а в 1828 р. він був у цілому споруджений, але для облаштувальних робіт потрібні були додаткові кошти - 2000 руб., їх було отримано від комісії духовних училищ. Остаточно мурована одно престольна церква в ім'я Святої Трійці в Боромлі була споруджена 1833 р. На позолоту іконостасу поміщик Іван Влезков витратив 1785 руб. сріблом, а Ганна Семенівна Влезкова забезпечила храм різними речами.
При церкві діяла школа грамоти.
До Троїцького храму була приписана цвинтарна мурована одно престольна церква, споруджена на честь Всіх Святих.
Кількість парафіян становила:
*у 1730р. 207 чоловіків і 178 жінок;
*у І750 р. - 255 і 227;
*у 1770р. - 279 і 285;
*у 1790р. - 289І 303;
*у 1810р. - 658 і 680;
*у 1820р. - 678 і 746;
*у 1830р. - 623 і 755;
*у 1850р. - відповідно 588 і 660 душ.
Згідно з Довідкою книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Олексій Стахавський (35 р.) - студент семінарії (займав посаду наглядача за викладання Закону Божого в школах другого округу, а також законовчителя другокласного земського училища та школи грамоти );
*із 1897 р. церковний староста - купець 2-ї гільдії Петро Ефраст.

Друга п’ятирічка 1933-1937 років у Радянському Союзі була оголошена п’ятирічкою остаточного знищення релігії. У всіх боромлянських церквах у другій половині 30-х років православна служба була припинена, а вони закриті.

У період фашистської окупації Троїцька церква відновила свої богослужіння. У роки Великої Вітчизняної війни була частково зруйнована та з часом відновлена на кошти прихожан.
Під тиском органів Радянської влади, що видавалося, як прохання жителів, у 1970 р. була припинена служба в Троїцькій церкві, яка протягом 1971 - 1972 рр. була розібрана для господарських потреб. На її місці в 1973 р. був споруджений центральний меморіал жителям села, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни.

У 1933 році церкву розорили, відірвали дзвіницю, кришу й залишили від неї тільки коло. Потім суздальки (люди, які не любили попів, але дуже любили віру) своїми силами поставили в це коло престол, перегородили його, зробили коридор, дах, стелю. Запросили служити до неї попа із Ніцахи Андрея. У якомусь році(Анна Максимівна не пам`ятає) був сильний вітер, який зніс покрівлю церкви. А піп забрав її і в Охтирці своєму синові збудував будинок, говорячи людям, що вони зроблять ще одну. Після вітру й дій Андрея церкву більше не відбудовували. А попа було покарано: через тиждень він захворів на рак і невдовзі помер.

=== Хрестовоздвиженський храм ===
Як згадується в архівних документах, храм Воздвиження Хреста Господнього зареєстрований в 1696-1726 рр., він був збудований із дерева. Під час пожежі церква згоріла. Була пізніше відбудована за рахунок пожертвувань прихожан. У 1851 році відбудований храм був освячений. Замість дерев’яної збудовали нову кам’яну одно престольну Воздвиженську церкву. За архівними даними вона мала 1268 прихожан.

Тяжкими були буремні 30-ті роки ХХ століття. Віруючим удалося захистити храм від зруйнування, але служба була припинена. У приміщенні розмістили зерносклад. Усі церковні святині люди зберігали вдома до відновлення богослужінь. У роки Великої Вітчизняної війни споруда не постраждала. У роки німецької окупації храм був відкритий. На сьогодні це єдина діюча культова споруда на території села.

Про служителів храму вперше згадується:
*в актах 1696 року – священик Тихон Фомин;
*в актах 1726 року – священик протоієрей Іоан Новосельський;
*у 1742 році – служителем храму був боромлянин Василь Довженко;

У ІХ - початок ХХ століття священиками були:
*Кохановський Леонтій Степанович (1898-1900);
*Кохановський Стефан Ілліч (1900);
*Кохановський Іоан Леонтійович (1900-1911);
*Приходько Микола Михайлович (1912-1917).

У другій половині ХХ століття змінилося декілька священиків. У 1978 році протоієреєм став Іоан (в миру Іван Григорович Радько), завдяки якому було проведено впорядкування та ремонт храму.
Із 2005 року священик храму - отець Ярослав.

Зберігся Хрестовоздвиженський храм завдяки Сукачову Петру, який був головою сільської ради в селі Боромлі. Коли була нарада, де обговорювалася доля храму, він не дозволив його розібрати. У духовній споруді було зерносховище.
Буденна Марія Максимівна в цьому храмі була старостою, а батюшкою - Редько Іван Григорович.

У 1933 році була обікрадена церква, що знаходилася на території центрального кладовища.
Минули роки, промайнули віки й тисячоліття. Міцніє Боромля, розвивається, стає окрасою Тростянеччини. Оновлюється й Хрестовоздвиженський храм. У 2009 році при ньому була відкрита недільна церковноприходська школа, де викладачами наставниками є матушка Антоніна та Дудник Ніна Костянтинівна.

== Висновки ==
Вийшли з нашого народу видатні будівничі, які зводили такі гарні величні храми, що, здається, каміння співає. Зараз наше село потребує добрих, терплячих і роботящих рук, чуйних сердець, світлих голів, які допомогли б йому стати щедрішим та прекраснішим.

Олег Ольжич говорив: «Держава не твориться в будучині, вона будується нині. Це люди.» На жаль, із роками змінилася їх психологія. Проведена робота зі збору матеріалів про духовні джерела села Боромлі показала, що наші предки жили й працювали для майбутнього. Людина того часу – духовно багата, талановита, має високі моральні якості. Як із джерела живої води п’ють із неї нащадки, освіжаючи свої сили. Вона є тим п’єдесталом, на якому майбутнє збудує їй безсмертний пам’ятник.

Сивим попелом забуття припорошує час багато подій. Та принаймні дві епохальні з них у багатовіковій історії нашого народу не зітруться з пам’яті поколінь. Перша – прийняття Руссю християнства, а друга – здобуття Україною незалежності. Між цими історичними віхами – тисяча років. А головною рушійною силою завжди була й буде людина. Це справжнє диво. Адже тільки вона здатна відчути красу. Розуміли це наші предки, уміли розпізнати чоловіка здібного від нездари. Колись життя йшло вглиб і назад, колись чоловік досотувався до того, що плине з минувшини, що мовили й робили діди й прадіди. Що ж сталося з нами, сучасним поколінням? Людина й тільки вона рушійна сила історії, саме від неї залежить майбутнє рідної України. Вірте в Людину, любіть Людину… Вона вічна…

== Джерела та література ==
*Историко-статистическое описание Харьковской епархии отделение ІІІ. – Москва, 1857 г.
*Історія Боромлі М.М.Артюшенко м. Тростянець 1990 р.
*Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь. О.Корнієнка.
*Газета «Событие», 20-26 вересня 2001р.

== Автор проекту (посилання на сторінку користувача) ==

[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]]

Файл:Храм1.jpg

2017-02-24T08:52:01Z

Єсипенко Алла Василівна:

Духовні джерела рідного села

2017-02-24T08:50:01Z

Єсипенко Алла Василівна:

== Вступ ==
Де Ти? Де Ти, Людино, вища своєї слави? Зображували Тебе художники, ловили тебе сліпі фотокамери, говорили про тебе режисери, писали про тебе журналісти, возвеличували поети протягом 20-років.
Ти, як сонце в хмарах, ім’я свого народу прагнула прославити у віках своєю мужністю, героїзмом, відданістю присязі!
Воскресни нам по краплині, по пилиночці з українських, російських, білоруських полів, із зелені й туманів озвися!
З’явися нам хоч одним помахом свого крила сивого! Знайдися нам бодай одним колосом із безмежного лану, об’явися нам сущим. Дай сили… Довго й тяжко Ти йшла до цього дня, зосталося багато вбитих і вмерлих позаду, зберігаючи державу.

Кожна людина, відчувши в собі дар, великі здібності, повинна сама їх у собі оберігати. Ніхто, крім Тебе самого, цього не зробить! І Ти повинна йти вперед, не озираючись, але зберігаючи духовність. Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівельників. Одного чоловіка з тачкою, наповненою камінням, запитали: «Що ти робиш?» «Та от звеліли возити каміння – вожу». «А що ти робиш?» – запитали другого, такого ж. «Я будую собор святого Петра». Даний собор у Римі стоїть завдяки тому – другому. Усі великі споруди минулого – це передусім пам’ятки високого духу. Тож збудовані храми в нашому селі Боромлі – це теж творіння не пензля чи каміння, а творіння духу Людини. Вдивляйся в красу, створену нею, милуйся – і ти відкриєш для себе світ доброти. Я вважаю, що держава будується не тільки у вигляді заводів, бірж, а й у душі та свідомості кожного з нас. Недаремно герой роману О.Гончара Хома Романович закликав «берегти собори душ своїх». Славиться духовністю й наше село, окрасою якого є його люди.
Боромля – сотенне містечко Охтирського слобідського козацького полку, у якому одночасно перебувало 2 стройові сотні, було засноване в 1659 р. Переселенці з Правобережжя, які заснували містечко, були глибоко віруючими людьми. Вони сповідували православ’я. Разом із ними прибули священнослужителі, які мали спеціальний церковний інвентар та старовинні книги. Уже в 1659 році поряд із невеличкими будиночками, у середині кріпості, була збудована перша дерев’яна церква, яка називалася Храмом Різдва Богородиці.

Населення містечка дуже швидко зростало. У зв’язку з цим будувалися й нові духовні храми.
На початку XVII ст. в місті існувало 6 храмів ( Різдва - Богородицький, Троїцький, Христо-Рождественський , Честного Хреста, Святого Миколая та Воскресенський), а з 1761 р. в ньому було введено духовне управління.
Наприкінці XІX – на початку ХХ століття в Боромлі було чотири храми та на центральному цвинтарі церква.
Усе населення було розділене на прихожан конкретно до кожного храму.
Церкви відігравали велику роль у духовному житті народу. Люди йшли в дім Божий не лише спокутувати свої гріхи, а й за добрим словом і за порадою. Храми протягом тривалого часу були культурними центрами. Практично при кожному з них діяли церковно-приходські школи.

== Духовні джерела села Боромлі ==

=== Храм Різдва Богородиці ===
Перший дерев'яний Різдво - Богородицький храм був побудований 1660 р. У 1725 р. парафіяни зверталися з проханням спорудити нову соборну церкву. У 1803 р. почалося будівництво мурованого Різдво - Богородицького храму. І поки ще він не був закінчений, його дерев'яний попередник згорів під час пожежі в 1811 р. Того ж року за проектом видатного архітектора Олександра Поліцина (додаток 1) на кошти поміщика Миколи Івановича Карпова було завершено нову муровану церкву. Головним розпорядником на будівництві був протоієрей Семен Белицький. Посади «попечителів» прийняли на себе Степан Олексійович Микулаєв і Павло Якович Сухачов.
Храм був двоярусний, двопрестольний. Головний престол в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, а престол верхнього поверху - на честь Святителя Митрофана Воронізького (додаток 2). З огляду на те, що в 1811 р. згорів і Воскресенський храм, було прийняте рішення влаштувати в мурованій дзвіниці Різдво - Богородицької церкви теплий храм Воскресіння Христового.
При цьому храмі діяла церковно - парафіяльна школа. У самій Боромлі - двокласне училище міністерства народної освіти та однокласне земське училище. Узагалі школи при боромлянських храмах відомі ще з кінця XVII ст.
Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. 518 чоловік і 470 жінок;
*у 1750 р.-576 і 540;
*у 1770р.-670 і 685;
*у 1790 р.- 699 і 723;
*у 1810 р.-1177 і 1260;
*у 1820 р.-1074 і 1140;
*у 1830 р. -1108 і 1164;
*у 1850 р. - відповідно 998 і 1107 душ.

Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904р.) у храмі служили:
*із 1897 р. священик Іоан Бондарьов (30 років) - закінчив семінарію по
2 - му розряду, з 1896 р. (займав посаду законовчителя двокласного училища міністерства народної освіти, земського училища й місцевих церковних шкіл );
*із 1901 р. диякон Іоан Приходін (34 роки) - закінчив 3 - класи духовного училища, псаломщик із 1884 р.; у сані диякона з 1891 р. (займав посаду вчителя місцевих церковно - парафіяльних шкіл, мав свідоцтво на звання вчителя);
*із 1903 р. псаломщик Павло Мінченко (55 років) - навчався в міській школі, псаломщик із 1884 р.;
*із 1903 р. церковний староста - селянин Йосиф Тищенко.
Наприкінці 20-х років ХХ століття в селі примусово почали закривати церкви. У соборі в 1929 році розмістили машинно-тракторну станцію. У 40-х рр. XX ст. храм Різдва Христового знищений радянської владою, з церковної цегли були збудовані адміністративні будівлі м. Тростянця.
На місці церкви сьогодні розташований стадіон.

=== Христо-Рождественський храм ===
Перший Христо-Рождественський храм був споруджений в 1680 р. По акту 1696 р. відомий священик цієї церкви Іоанн.
Мурована церква в ім'я Різдва Христового в с. Боромлі була споруджена на місці дерев'яного на кошти місцевих парафіян. Будівництво розпочалося в 1814р., а освячення відбулося в 1844 р.(за іншими даними - у 1846 р.).
У цьому храмі зберігалася старовинна ікона Святителя Миколая, яка надійшла з ліквідованої Миколаївської боромлянської церкви ( відома за документами з 1696 року). На її кіоті позначений 1680р., ікона була вкрита срібною ризою. У новому Христо-Рождественському храмі було влаштовано престол на честь Святителя Миколая ("Миколи весняного") (додаток 3). Церковна книгозбірка включала ряд давніх видань; Євангеліє 1644 р., Служба Великомучениці Варвари 1746 р. київського друку, Требник 1754 р. чернігівського друку, Євангеліє 1717 р., Служебник 1676 р., Мінеї службові 12 книг 1704-1705 рр. московського друку.
До парафії належали хутори Попівка й Пархомівка.
При храмі діяла церковнопарафіяльна школа.

Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. - 545 чоловіків і 514 жінок;
*у 1750 р. - 590 і 567;
*у 1770 р. - 683 і 670;
*у 1790 р. - 720 і 706;
*у 1810 р. - 785 і 816;
*у 1820р. - 679 і 753;
*у 1830 р. - 1182 і 1204;
*у 1850 р. - відповідно 1038 і 1175 душ.
Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Стефан Виноградський (43 роки) — закінчив семінарію по 2-му розряду;
*священик із 1888 р. (займав посаду законовчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл і зразкового двокласного народного училища);
*із 1894 р. диякон Афанасій Бєлоусов (49 років) - закінчив Білгородську вчитель¬ську семінарію (займав посаду вчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл);
*із 1900 р виконував обов'язки псаломщика Олексій Должанський (23 роки) - закінчив 3 класи духовного училища;
*із 1900 р. церковний староста — селянин Стефан Артюх.
Обставини та дата руйнування храму достеменно не відомі.

=== Троїцька церква ===
Дата спорудження першого Троїцького храму в Боромлі не відома. По акту 1689 р. відомий троїцький священик Іван Андрєєв, за пізнішими документами - Василя Іванова (1714 - 1717 рр.) та Онисима Ігнетьєва (1721 -1731 рр.). У 1775 р. за священика Андрія Бєліцкого Троїцька дерев'яна церква згоріла за виключенням одного приділу, із залишків якого тимчасово збудували та освятили храм.
Із 1810 р. почався збір коштів і матеріалів для будівництва мурованого храму. У 1818 р. відбулася його закладка, а в 1828 р. він був у цілому споруджений, але для облаштувальних робіт потрібні були додаткові кошти - 2000 руб., їх було отримано від комісії духовних училищ. Остаточно мурована одно престольна церква в ім'я Святої Трійці в Боромлі була споруджена 1833 р. На позолоту іконостасу поміщик Іван Влезков витратив 1785 руб. сріблом, а Ганна Семенівна Влезкова забезпечила храм різними речами.
При церкві діяла школа грамоти.
До Троїцького храму була приписана цвинтарна мурована одно престольна церква, споруджена на честь Всіх Святих.
Кількість парафіян становила:
*у 1730р. 207 чоловіків і 178 жінок;
*у І750 р. - 255 і 227;
*у 1770р. - 279 і 285;
*у 1790р. - 289І 303;
*у 1810р. - 658 і 680;
*у 1820р. - 678 і 746;
*у 1830р. - 623 і 755;
*у 1850р. - відповідно 588 і 660 душ.
Згідно з Довідкою книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Олексій Стахавський (35 р.) - студент семінарії (займав посаду наглядача за викладання Закону Божого в школах другого округу, а також законовчителя другокласного земського училища та школи грамоти );
*із 1897 р. церковний староста - купець 2-ї гільдії Петро Ефраст.

Друга п’ятирічка 1933-1937 років у Радянському Союзі була оголошена п’ятирічкою остаточного знищення релігії. У всіх боромлянських церквах у другій половині 30-х років православна служба була припинена, а вони закриті.

У період фашистської окупації Троїцька церква відновила свої богослужіння. У роки Великої Вітчизняної війни була частково зруйнована та з часом відновлена на кошти прихожан.
Під тиском органів Радянської влади, що видавалося, як прохання жителів, у 1970 р. була припинена служба в Троїцькій церкві, яка протягом 1971 - 1972 рр. була розібрана для господарських потреб. На її місці в 1973 р. був споруджений центральний меморіал жителям села, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни.

У 1933 році церкву розорили, відірвали дзвіницю, кришу й залишили від неї тільки коло. Потім суздальки (люди, які не любили попів, але дуже любили віру) своїми силами поставили в це коло престол, перегородили його, зробили коридор, дах, стелю. Запросили служити до неї попа із Ніцахи Андрея. У якомусь році(Анна Максимівна не пам`ятає) був сильний вітер, який зніс покрівлю церкви. А піп забрав її і в Охтирці своєму синові збудував будинок, говорячи людям, що вони зроблять ще одну. Після вітру й дій Андрея церкву більше не відбудовували. А попа було покарано: через тиждень він захворів на рак і невдовзі помер.

=== Хрестовоздвиженський храм ===
Як згадується в архівних документах, храм Воздвиження Хреста Господнього зареєстрований в 1696-1726 рр., він був збудований із дерева. Під час пожежі церква згоріла. Була пізніше відбудована за рахунок пожертвувань прихожан. У 1851 році відбудований храм був освячений. Замість дерев’яної збудовали нову кам’яну одно престольну Воздвиженську церкву. За архівними даними вона мала 1268 прихожан.

Тяжкими були буремні 30-ті роки ХХ століття. Віруючим удалося захистити храм від зруйнування, але служба була припинена. У приміщенні розмістили зерносклад. Усі церковні святині люди зберігали вдома до відновлення богослужінь. У роки Великої Вітчизняної війни споруда не постраждала. У роки німецької окупації храм був відкритий. На сьогодні це єдина діюча культова споруда на території села.

Про служителів храму вперше згадується:
*в актах 1696 року – священик Тихон Фомин;
*в актах 1726 року – священик протоієрей Іоан Новосельський;
*у 1742 році – служителем храму був боромлянин Василь Довженко;

У ІХ - початок ХХ століття священиками були:
*Кохановський Леонтій Степанович (1898-1900);
*Кохановський Стефан Ілліч (1900);
*Кохановський Іоан Леонтійович (1900-1911);
*Приходько Микола Михайлович (1912-1917).

У другій половині ХХ століття змінилося декілька священиків. У 1978 році протоієреєм став Іоан (в миру Іван Григорович Радько), завдяки якому було проведено впорядкування та ремонт храму.
Із 2005 року священик храму - отець Ярослав.

Зберігся Хрестовоздвиженський храм завдяки Сукачову Петру, який був головою сільської ради в селі Боромлі. Коли була нарада, де обговорювалася доля храму, він не дозволив його розібрати. У духовній споруді було зерносховище.
Буденна Марія Максимівна в цьому храмі була старостою, а батюшкою - Редько Іван Григорович.

У 1933 році була обікрадена церква, що знаходилася на території центрального кладовища.
Минули роки, промайнули віки й тисячоліття. Міцніє Боромля, розвивається, стає окрасою Тростянеччини. Оновлюється й Хрестовоздвиженський храм. У 2009 році при ньому була відкрита недільна церковноприходська школа, де викладачами наставниками є матушка Антоніна та Дудник Ніна Костянтинівна.

== Висновки ==
Вийшли з нашого народу видатні будівничі, які зводили такі гарні величні храми, що, здається, каміння співає. Зараз наше село потребує добрих, терплячих і роботящих рук, чуйних сердець, світлих голів, які допомогли б йому стати щедрішим та прекраснішим.

Олег Ольжич говорив: «Держава не твориться в будучині, вона будується нині. Це люди.» На жаль, із роками змінилася їх психологія. Проведена робота зі збору матеріалів про духовні джерела села Боромлі показала, що наші предки жили й працювали для майбутнього. Людина того часу – духовно багата, талановита, має високі моральні якості. Як із джерела живої води п’ють із неї нащадки, освіжаючи свої сили. Вона є тим п’єдесталом, на якому майбутнє збудує їй безсмертний пам’ятник.

Сивим попелом забуття припорошує час багато подій. Та принаймні дві епохальні з них у багатовіковій історії нашого народу не зітруться з пам’яті поколінь. Перша – прийняття Руссю християнства, а друга – здобуття Україною незалежності. Між цими історичними віхами – тисяча років. А головною рушійною силою завжди була й буде людина. Це справжнє диво. Адже тільки вона здатна відчути красу. Розуміли це наші предки, уміли розпізнати чоловіка здібного від нездари. Колись життя йшло вглиб і назад, колись чоловік досотувався до того, що плине з минувшини, що мовили й робили діди й прадіди. Що ж сталося з нами, сучасним поколінням? Людина й тільки вона рушійна сила історії, саме від неї залежить майбутнє рідної України. Вірте в Людину, любіть Людину… Вона вічна…

== Джерела та література ==
*Историко-статистическое описание Харьковской епархии отделение ІІІ. – Москва, 1857 г.
*Історія Боромлі М.М.Артюшенко м. Тростянець 1990 р.
*Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь. О.Корнієнка.
*Газета «Событие», 20-26 вересня 2001р.

== Автор проекту (посилання на сторінку користувача) ==

[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]]

Духовні джерела рідного села

2017-02-24T08:47:33Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Хрестовоздвиженський храм */

== Вступ ==
Де Ти? Де Ти, Людино, вища своєї слави? Зображували Тебе художники, ловили тебе сліпі фотокамери, говорили про тебе режисери, писали про тебе журналісти, возвеличували поети протягом 20-років.
Ти, як сонце в хмарах, ім’я свого народу прагнула прославити у віках своєю мужністю, героїзмом, відданістю присязі!
Воскресни нам по краплині, по пилиночці з українських, російських, білоруських полів, із зелені й туманів озвися!
З’явися нам хоч одним помахом свого крила сивого! Знайдися нам бодай одним колосом із безмежного лану, об’явися нам сущим. Дай сили… Довго й тяжко Ти йшла до цього дня, зосталося багато вбитих і вмерлих позаду, зберігаючи державу.

Кожна людина, відчувши в собі дар, великі здібності, повинна сама їх у собі оберігати. Ніхто, крім Тебе самого, цього не зробить! І Ти повинна йти вперед, не озираючись, але зберігаючи духовність. Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівельників. Одного чоловіка з тачкою, наповненою камінням, запитали: «Що ти робиш?» «Та от звеліли возити каміння – вожу». «А що ти робиш?» – запитали другого, такого ж. «Я будую собор святого Петра». Даний собор у Римі стоїть завдяки тому – другому. Усі великі споруди минулого – це передусім пам’ятки високого духу. Тож збудовані храми в нашому селі Боромлі – це теж творіння не пензля чи каміння, а творіння духу Людини. Вдивляйся в красу, створену нею, милуйся – і ти відкриєш для себе світ доброти. Я вважаю, що держава будується не тільки у вигляді заводів, бірж, а й у душі та свідомості кожного з нас. Недаремно герой роману О.Гончара Хома Романович закликав «берегти собори душ своїх». Славиться духовністю й наше село, окрасою якого є його люди.
Боромля – сотенне містечко Охтирського слобідського козацького полку, у якому одночасно перебувало 2 стройові сотні, було засноване в 1659 р. Переселенці з Правобережжя, які заснували містечко, були глибоко віруючими людьми. Вони сповідували православ’я. Разом із ними прибули священнослужителі, які мали спеціальний церковний інвентар та старовинні книги. Уже в 1659 році поряд із невеличкими будиночками, у середині кріпості, була збудована перша дерев’яна церква, яка називалася Храмом Різдва Богородиці.

Населення містечка дуже швидко зростало. У зв’язку з цим будувалися й нові духовні храми.
На початку XVII ст. в місті існувало 6 храмів ( Різдва - Богородицький, Троїцький, Христо-Рождественський , Честного Хреста, Святого Миколая та Воскресенський), а з 1761 р. в ньому було введено духовне управління.
Наприкінці XІX – на початку ХХ століття в Боромлі було чотири храми та на центральному цвинтарі церква.
Усе населення було розділене на прихожан конкретно до кожного храму.
Церкви відігравали велику роль у духовному житті народу. Люди йшли в дім Божий не лише спокутувати свої гріхи, а й за добрим словом і за порадою. Храми протягом тривалого часу були культурними центрами. Практично при кожному з них діяли церковно-приходські школи.

== Духовні джерела села Боромлі ==

=== Храм Різдва Богородиці ===
Перший дерев'яний Різдво - Богородицький храм був побудований 1660 р. У 1725 р. парафіяни зверталися з проханням спорудити нову соборну церкву. У 1803 р. почалося будівництво мурованого Різдво - Богородицького храму. І поки ще він не був закінчений, його дерев'яний попередник згорів під час пожежі в 1811 р. Того ж року за проектом видатного архітектора Олександра Поліцина (додаток 1) на кошти поміщика Миколи Івановича Карпова було завершено нову муровану церкву. Головним розпорядником на будівництві був протоієрей Семен Белицький. Посади «попечителів» прийняли на себе Степан Олексійович Микулаєв і Павло Якович Сухачов.
Храм був двоярусний, двопрестольний. Головний престол в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, а престол верхнього поверху - на честь Святителя Митрофана Воронізького (додаток 2). З огляду на те, що в 1811 р. згорів і Воскресенський храм, було прийняте рішення влаштувати в мурованій дзвіниці Різдво - Богородицької церкви теплий храм Воскресіння Христового.
При цьому храмі діяла церковно - парафіяльна школа. У самій Боромлі - двокласне училище міністерства народної освіти та однокласне земське училище. Узагалі школи при боромлянських храмах відомі ще з кінця XVII ст.
Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. 518 чоловік і 470 жінок;
*у 1750 р.-576 і 540;
*у 1770р.-670 і 685;
*у 1790 р.- 699 і 723;
*у 1810 р.-1177 і 1260;
*у 1820 р.-1074 і 1140;
*у 1830 р. -1108 і 1164;
*у 1850 р. - відповідно 998 і 1107 душ.

Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904р.) у храмі служили:
*із 1897 р. священик Іоан Бондарьов (30 років) - закінчив семінарію по
2 - му розряду, з 1896 р. (займав посаду законовчителя двокласного училища міністерства народної освіти, земського училища й місцевих церковних шкіл );
*із 1901 р. диякон Іоан Приходін (34 роки) - закінчив 3 - класи духовного училища, псаломщик із 1884 р.; у сані диякона з 1891 р. (займав посаду вчителя місцевих церковно - парафіяльних шкіл, мав свідоцтво на звання вчителя);
*із 1903 р. псаломщик Павло Мінченко (55 років) - навчався в міській школі, псаломщик із 1884 р.;
*із 1903 р. церковний староста - селянин Йосиф Тищенко.
Наприкінці 20-х років ХХ століття в селі примусово почали закривати церкви. У соборі в 1929 році розмістили машинно-тракторну станцію. У 40-х рр. XX ст. храм Різдва Христового знищений радянської владою, з церковної цегли були збудовані адміністративні будівлі м. Тростянця.
На місці церкви сьогодні розташований стадіон.

=== Христо-Рождественський храм ===
Перший Христо-Рождественський храм був споруджений в 1680 р. По акту 1696 р. відомий священик цієї церкви Іоанн.
Мурована церква в ім'я Різдва Христового в с. Боромлі була споруджена на місці дерев'яного на кошти місцевих парафіян. Будівництво розпочалося в 1814р., а освячення відбулося в 1844 р.(за іншими даними - у 1846 р.).
У цьому храмі зберігалася старовинна ікона Святителя Миколая, яка надійшла з ліквідованої Миколаївської боромлянської церкви ( відома за документами з 1696 року). На її кіоті позначений 1680р., ікона була вкрита срібною ризою. У новому Христо-Рождественському храмі було влаштовано престол на честь Святителя Миколая ("Миколи весняного") (додаток 3). Церковна книгозбірка включала ряд давніх видань; Євангеліє 1644 р., Служба Великомучениці Варвари 1746 р. київського друку, Требник 1754 р. чернігівського друку, Євангеліє 1717 р., Служебник 1676 р., Мінеї службові 12 книг 1704-1705 рр. московського друку.
До парафії належали хутори Попівка й Пархомівка.
При храмі діяла церковнопарафіяльна школа.

Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. - 545 чоловіків і 514 жінок;
*у 1750 р. - 590 і 567;
*у 1770 р. - 683 і 670;
*у 1790 р. - 720 і 706;
*у 1810 р. - 785 і 816;
*у 1820р. - 679 і 753;
*у 1830 р. - 1182 і 1204;
*у 1850 р. - відповідно 1038 і 1175 душ.
Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Стефан Виноградський (43 роки) — закінчив семінарію по 2-му розряду;
*священик із 1888 р. (займав посаду законовчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл і зразкового двокласного народного училища);
*із 1894 р. диякон Афанасій Бєлоусов (49 років) - закінчив Білгородську вчитель¬ську семінарію (займав посаду вчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл);
*із 1900 р виконував обов'язки псаломщика Олексій Должанський (23 роки) - закінчив 3 класи духовного училища;
*із 1900 р. церковний староста — селянин Стефан Артюх.
Обставини та дата руйнування храму достеменно не відомі.

=== Троїцька церква ===
Дата спорудження першого Троїцького храму в Боромлі не відома. По акту 1689 р. відомий троїцький священик Іван Андрєєв, за пізнішими документами - Василя Іванова (1714 - 1717 рр.) та Онисима Ігнетьєва (1721 -1731 рр.). У 1775 р. за священика Андрія Бєліцкого Троїцька дерев'яна церква згоріла за виключенням одного приділу, із залишків якого тимчасово збудували та освятили храм.
Із 1810 р. почався збір коштів і матеріалів для будівництва мурованого храму. У 1818 р. відбулася його закладка, а в 1828 р. він був у цілому споруджений, але для облаштувальних робіт потрібні були додаткові кошти - 2000 руб., їх було отримано від комісії духовних училищ. Остаточно мурована одно престольна церква в ім'я Святої Трійці в Боромлі була споруджена 1833 р. На позолоту іконостасу поміщик Іван Влезков витратив 1785 руб. сріблом, а Ганна Семенівна Влезкова забезпечила храм різними речами.
При церкві діяла школа грамоти.
До Троїцького храму була приписана цвинтарна мурована одно престольна церква, споруджена на честь Всіх Святих.
Кількість парафіян становила:
*у 1730р. 207 чоловіків і 178 жінок;
*у І750 р. - 255 і 227;
*у 1770р. - 279 і 285;
*у 1790р. - 289І 303;
*у 1810р. - 658 і 680;
*у 1820р. - 678 і 746;
*у 1830р. - 623 і 755;
*у 1850р. - відповідно 588 і 660 душ.
Згідно з Довідкою книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Олексій Стахавський (35 р.) - студент семінарії (займав посаду наглядача за викладання Закону Божого в школах другого округу, а також законовчителя другокласного земського училища та школи грамоти );
*із 1897 р. церковний староста - купець 2-ї гільдії Петро Ефраст.

Друга п’ятирічка 1933-1937 років у Радянському Союзі була оголошена п’ятирічкою остаточного знищення релігії. У всіх боромлянських церквах у другій половині 30-х років православна служба була припинена, а вони закриті.

У період фашистської окупації Троїцька церква відновила свої богослужіння. У роки Великої Вітчизняної війни була частково зруйнована та з часом відновлена на кошти прихожан.
Під тиском органів Радянської влади, що видавалося, як прохання жителів, у 1970 р. була припинена служба в Троїцькій церкві, яка протягом 1971 - 1972 рр. була розібрана для господарських потреб. На її місці в 1973 р. був споруджений центральний меморіал жителям села, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни.

У 1933 році церкву розорили, відірвали дзвіницю, кришу й залишили від неї тільки коло. Потім суздальки (люди, які не любили попів, але дуже любили віру) своїми силами поставили в це коло престол, перегородили його, зробили коридор, дах, стелю. Запросили служити до неї попа із Ніцахи Андрея. У якомусь році(Анна Максимівна не пам`ятає) був сильний вітер, який зніс покрівлю церкви. А піп забрав її і в Охтирці своєму синові збудував будинок, говорячи людям, що вони зроблять ще одну. Після вітру й дій Андрея церкву більше не відбудовували. А попа було покарано: через тиждень він захворів на рак і невдовзі помер.

=== Хрестовоздвиженський храм ===
Як згадується в архівних документах, храм Воздвиження Хреста Господнього зареєстрований в 1696-1726 рр., він був збудований із дерева. Під час пожежі церква згоріла. Була пізніше відбудована за рахунок пожертвувань прихожан. У 1851 році відбудований храм був освячений. Замість дерев’яної збудовали нову кам’яну одно престольну Воздвиженську церкву. За архівними даними вона мала 1268 прихожан.

Тяжкими були буремні 30-ті роки ХХ століття. Віруючим удалося захистити храм від зруйнування, але служба була припинена. У приміщенні розмістили зерносклад. Усі церковні святині люди зберігали вдома до відновлення богослужінь. У роки Великої Вітчизняної війни споруда не постраждала. У роки німецької окупації храм був відкритий. На сьогодні це єдина діюча культова споруда на території села.

Про служителів храму вперше згадується:
*в актах 1696 року – священик Тихон Фомин;
*в актах 1726 року – священик протоієрей Іоан Новосельський;
*у 1742 році – служителем храму був боромлянин Василь Довженко;

У ІХ - початок ХХ століття священиками були:
*Кохановський Леонтій Степанович (1898-1900);
*Кохановський Стефан Ілліч (1900);
*Кохановський Іоан Леонтійович (1900-1911);
*Приходько Микола Михайлович (1912-1917).

У другій половині ХХ століття змінилося декілька священиків. У 1978 році протоієреєм став Іоан (в миру Іван Григорович Радько), завдяки якому було проведено впорядкування та ремонт храму.
Із 2005 року священик храму - отець Ярослав.

Зберігся Хрестовоздвиженський храм завдяки Сукачову Петру, який був головою сільської ради в селі Боромлі. Коли була нарада, де обговорювалася доля храму, він не дозволив його розібрати. У духовній споруді було зерносховище.
Буденна Марія Максимівна в цьому храмі була старостою, а батюшкою - Редько Іван Григорович.

У 1933 році була обікрадена церква, що знаходилася на території центрального кладовища.
Минули роки, промайнули віки й тисячоліття. Міцніє Боромля, розвивається, стає окрасою Тростянеччини. Оновлюється й Хрестовоздвиженський храм. У 2009 році при ньому була відкрита недільна церковноприходська школа, де викладачами наставниками є матушка Антоніна та Дудник Ніна Костянтинівна.

== Джерела та література ==

== Автор проекту (посилання на сторінку користувача) ==

[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]]

Духовні джерела рідного села

2017-02-24T08:45:01Z

Єсипенко Алла Василівна: /* Троїцька церква */

== Вступ ==
Де Ти? Де Ти, Людино, вища своєї слави? Зображували Тебе художники, ловили тебе сліпі фотокамери, говорили про тебе режисери, писали про тебе журналісти, возвеличували поети протягом 20-років.
Ти, як сонце в хмарах, ім’я свого народу прагнула прославити у віках своєю мужністю, героїзмом, відданістю присязі!
Воскресни нам по краплині, по пилиночці з українських, російських, білоруських полів, із зелені й туманів озвися!
З’явися нам хоч одним помахом свого крила сивого! Знайдися нам бодай одним колосом із безмежного лану, об’явися нам сущим. Дай сили… Довго й тяжко Ти йшла до цього дня, зосталося багато вбитих і вмерлих позаду, зберігаючи державу.

Кожна людина, відчувши в собі дар, великі здібності, повинна сама їх у собі оберігати. Ніхто, крім Тебе самого, цього не зробить! І Ти повинна йти вперед, не озираючись, але зберігаючи духовність. Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівельників. Одного чоловіка з тачкою, наповненою камінням, запитали: «Що ти робиш?» «Та от звеліли возити каміння – вожу». «А що ти робиш?» – запитали другого, такого ж. «Я будую собор святого Петра». Даний собор у Римі стоїть завдяки тому – другому. Усі великі споруди минулого – це передусім пам’ятки високого духу. Тож збудовані храми в нашому селі Боромлі – це теж творіння не пензля чи каміння, а творіння духу Людини. Вдивляйся в красу, створену нею, милуйся – і ти відкриєш для себе світ доброти. Я вважаю, що держава будується не тільки у вигляді заводів, бірж, а й у душі та свідомості кожного з нас. Недаремно герой роману О.Гончара Хома Романович закликав «берегти собори душ своїх». Славиться духовністю й наше село, окрасою якого є його люди.
Боромля – сотенне містечко Охтирського слобідського козацького полку, у якому одночасно перебувало 2 стройові сотні, було засноване в 1659 р. Переселенці з Правобережжя, які заснували містечко, були глибоко віруючими людьми. Вони сповідували православ’я. Разом із ними прибули священнослужителі, які мали спеціальний церковний інвентар та старовинні книги. Уже в 1659 році поряд із невеличкими будиночками, у середині кріпості, була збудована перша дерев’яна церква, яка називалася Храмом Різдва Богородиці.

Населення містечка дуже швидко зростало. У зв’язку з цим будувалися й нові духовні храми.
На початку XVII ст. в місті існувало 6 храмів ( Різдва - Богородицький, Троїцький, Христо-Рождественський , Честного Хреста, Святого Миколая та Воскресенський), а з 1761 р. в ньому було введено духовне управління.
Наприкінці XІX – на початку ХХ століття в Боромлі було чотири храми та на центральному цвинтарі церква.
Усе населення було розділене на прихожан конкретно до кожного храму.
Церкви відігравали велику роль у духовному житті народу. Люди йшли в дім Божий не лише спокутувати свої гріхи, а й за добрим словом і за порадою. Храми протягом тривалого часу були культурними центрами. Практично при кожному з них діяли церковно-приходські школи.

== Духовні джерела села Боромлі ==

=== Храм Різдва Богородиці ===
Перший дерев'яний Різдво - Богородицький храм був побудований 1660 р. У 1725 р. парафіяни зверталися з проханням спорудити нову соборну церкву. У 1803 р. почалося будівництво мурованого Різдво - Богородицького храму. І поки ще він не був закінчений, його дерев'яний попередник згорів під час пожежі в 1811 р. Того ж року за проектом видатного архітектора Олександра Поліцина (додаток 1) на кошти поміщика Миколи Івановича Карпова було завершено нову муровану церкву. Головним розпорядником на будівництві був протоієрей Семен Белицький. Посади «попечителів» прийняли на себе Степан Олексійович Микулаєв і Павло Якович Сухачов.
Храм був двоярусний, двопрестольний. Головний престол в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, а престол верхнього поверху - на честь Святителя Митрофана Воронізького (додаток 2). З огляду на те, що в 1811 р. згорів і Воскресенський храм, було прийняте рішення влаштувати в мурованій дзвіниці Різдво - Богородицької церкви теплий храм Воскресіння Христового.
При цьому храмі діяла церковно - парафіяльна школа. У самій Боромлі - двокласне училище міністерства народної освіти та однокласне земське училище. Узагалі школи при боромлянських храмах відомі ще з кінця XVII ст.
Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. 518 чоловік і 470 жінок;
*у 1750 р.-576 і 540;
*у 1770р.-670 і 685;
*у 1790 р.- 699 і 723;
*у 1810 р.-1177 і 1260;
*у 1820 р.-1074 і 1140;
*у 1830 р. -1108 і 1164;
*у 1850 р. - відповідно 998 і 1107 душ.

Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904р.) у храмі служили:
*із 1897 р. священик Іоан Бондарьов (30 років) - закінчив семінарію по
2 - му розряду, з 1896 р. (займав посаду законовчителя двокласного училища міністерства народної освіти, земського училища й місцевих церковних шкіл );
*із 1901 р. диякон Іоан Приходін (34 роки) - закінчив 3 - класи духовного училища, псаломщик із 1884 р.; у сані диякона з 1891 р. (займав посаду вчителя місцевих церковно - парафіяльних шкіл, мав свідоцтво на звання вчителя);
*із 1903 р. псаломщик Павло Мінченко (55 років) - навчався в міській школі, псаломщик із 1884 р.;
*із 1903 р. церковний староста - селянин Йосиф Тищенко.
Наприкінці 20-х років ХХ століття в селі примусово почали закривати церкви. У соборі в 1929 році розмістили машинно-тракторну станцію. У 40-х рр. XX ст. храм Різдва Христового знищений радянської владою, з церковної цегли були збудовані адміністративні будівлі м. Тростянця.
На місці церкви сьогодні розташований стадіон.

=== Христо-Рождественський храм ===
Перший Христо-Рождественський храм був споруджений в 1680 р. По акту 1696 р. відомий священик цієї церкви Іоанн.
Мурована церква в ім'я Різдва Христового в с. Боромлі була споруджена на місці дерев'яного на кошти місцевих парафіян. Будівництво розпочалося в 1814р., а освячення відбулося в 1844 р.(за іншими даними - у 1846 р.).
У цьому храмі зберігалася старовинна ікона Святителя Миколая, яка надійшла з ліквідованої Миколаївської боромлянської церкви ( відома за документами з 1696 року). На її кіоті позначений 1680р., ікона була вкрита срібною ризою. У новому Христо-Рождественському храмі було влаштовано престол на честь Святителя Миколая ("Миколи весняного") (додаток 3). Церковна книгозбірка включала ряд давніх видань; Євангеліє 1644 р., Служба Великомучениці Варвари 1746 р. київського друку, Требник 1754 р. чернігівського друку, Євангеліє 1717 р., Служебник 1676 р., Мінеї службові 12 книг 1704-1705 рр. московського друку.
До парафії належали хутори Попівка й Пархомівка.
При храмі діяла церковнопарафіяльна школа.

Кількість парафіян становила:
*у 1730 р. - 545 чоловіків і 514 жінок;
*у 1750 р. - 590 і 567;
*у 1770 р. - 683 і 670;
*у 1790 р. - 720 і 706;
*у 1810 р. - 785 і 816;
*у 1820р. - 679 і 753;
*у 1830 р. - 1182 і 1204;
*у 1850 р. - відповідно 1038 і 1175 душ.
Згідно Довідкової книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Стефан Виноградський (43 роки) — закінчив семінарію по 2-му розряду;
*священик із 1888 р. (займав посаду законовчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл і зразкового двокласного народного училища);
*із 1894 р. диякон Афанасій Бєлоусов (49 років) - закінчив Білгородську вчитель¬ську семінарію (займав посаду вчителя місцевих церковно-парафіяльних шкіл);
*із 1900 р виконував обов'язки псаломщика Олексій Должанський (23 роки) - закінчив 3 класи духовного училища;
*із 1900 р. церковний староста — селянин Стефан Артюх.
Обставини та дата руйнування храму достеменно не відомі.

=== Троїцька церква ===
Дата спорудження першого Троїцького храму в Боромлі не відома. По акту 1689 р. відомий троїцький священик Іван Андрєєв, за пізнішими документами - Василя Іванова (1714 - 1717 рр.) та Онисима Ігнетьєва (1721 -1731 рр.). У 1775 р. за священика Андрія Бєліцкого Троїцька дерев'яна церква згоріла за виключенням одного приділу, із залишків якого тимчасово збудували та освятили храм.
Із 1810 р. почався збір коштів і матеріалів для будівництва мурованого храму. У 1818 р. відбулася його закладка, а в 1828 р. він був у цілому споруджений, але для облаштувальних робіт потрібні були додаткові кошти - 2000 руб., їх було отримано від комісії духовних училищ. Остаточно мурована одно престольна церква в ім'я Святої Трійці в Боромлі була споруджена 1833 р. На позолоту іконостасу поміщик Іван Влезков витратив 1785 руб. сріблом, а Ганна Семенівна Влезкова забезпечила храм різними речами.
При церкві діяла школа грамоти.
До Троїцького храму була приписана цвинтарна мурована одно престольна церква, споруджена на честь Всіх Святих.
Кількість парафіян становила:
*у 1730р. 207 чоловіків і 178 жінок;
*у І750 р. - 255 і 227;
*у 1770р. - 279 і 285;
*у 1790р. - 289І 303;
*у 1810р. - 658 і 680;
*у 1820р. - 678 і 746;
*у 1830р. - 623 і 755;
*у 1850р. - відповідно 588 і 660 душ.
Згідно з Довідкою книги Івана Самойловича (1904 р.) у храмі служили:
*із 1892 р. священик Олексій Стахавський (35 р.) - студент семінарії (займав посаду наглядача за викладання Закону Божого в школах другого округу, а також законовчителя другокласного земського училища та школи грамоти );
*із 1897 р. церковний староста - купець 2-ї гільдії Петро Ефраст.

Друга п’ятирічка 1933-1937 років у Радянському Союзі була оголошена п’ятирічкою остаточного знищення релігії. У всіх боромлянських церквах у другій половині 30-х років православна служба була припинена, а вони закриті.

У період фашистської окупації Троїцька церква відновила свої богослужіння. У роки Великої Вітчизняної війни була частково зруйнована та з часом відновлена на кошти прихожан.
Під тиском органів Радянської влади, що видавалося, як прохання жителів, у 1970 р. була припинена служба в Троїцькій церкві, яка протягом 1971 - 1972 рр. була розібрана для господарських потреб. На її місці в 1973 р. був споруджений центральний меморіал жителям села, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни.

У 1933 році церкву розорили, відірвали дзвіницю, кришу й залишили від неї тільки коло. Потім суздальки (люди, які не любили попів, але дуже любили віру) своїми силами поставили в це коло престол, перегородили його, зробили коридор, дах, стелю. Запросили служити до неї попа із Ніцахи Андрея. У якомусь році(Анна Максимівна не пам`ятає) був сильний вітер, який зніс покрівлю церкви. А піп забрав її і в Охтирці своєму синові збудував будинок, говорячи людям, що вони зроблять ще одну. Після вітру й дій Андрея церкву більше не відбудовували. А попа було покарано: через тиждень він захворів на рак і невдовзі помер.

=== Хрестовоздвиженський храм ===

== Джерела та література ==

== Автор проекту (посилання на сторінку користувача) ==

[[Користувач:Єсипенко Алла Василівна|Єсипенко Алла Василівна]]