HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-19T08:48:19Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни Бесараб Н.І.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

:Мої відповіді:
:Первинна - по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:07, 19 травня 2015 (EEST)

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді:
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді:
:Проводяться міжпредметні уроки. Так, наприклад, під час вивчення теми "Голодомор 1932-1933 рр." в 10 класі було здійснено міжпредметні звязки уроків історія, українська література, музика.
:Уроки-диспути.Наприклад, історія України 8 клас " Іван Мазепа :герой чи зрадник".
:Уроки-турніри. Наприклад, 8 клас історія України "Подорож козацькими шляхами".
:Уроки-усні журнали.Наприклад, 8 клас історія України "Богдан Хмельницький - герой національно-визвольної війни".
:Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:22, 19 травня 2015 (EEST)

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді

:Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:32, 19 травня 2015 (EEST)
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
Мої відповіді:

На сучасному єтапі ППЗ відіграють дуже важливе значення. Дедалі більшої актуальності вони набувають у звязку з інформатизацією суспільства та активним залученням молоді у цей процес. Думаю, викладач має вміти створювати електронні посібники (чи електронні ресурси). На власному досвіді використання системи Мудл, що практикується у нашому навчальному закладі, стверджую про підвищення зацікавленості студентів навчальним процесом, інтерактив у спілкуванні вийшов на більш високий рівень.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:42, 19 травня 2015 (EEST)

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді

1.Я вважаю, що історія повинна займатися вивченням подій, явищ, процесів, а це і економіка, і література, і матеметика, і географія, і фахові знання,і політологія для того, щоб робити висновки і не робити помилок в подальшому, наприклад, проблема Придністров'я і Донбасу одна - мова. І в кожній країні існує народне прислів'я ,яке зводиться до одного, що хто не знає минулого , той не має майбутнього

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:45, 19 травня 2015 (EEST)

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
Мої відповіді:

Специфіка викладання історії та суспільних дисциплін на сучасному етапі - це постійні трансформаційні процеси в українському суспільстві, які формують нові демократичні цінності та пріоритети, змушують переглядати своє світосприйняття

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:48, 19 травня 2015 (EEST)

===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Бесараб Н.І.|Психологія]]===
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:12, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:32, 25 березня 2015 (EET)

:Доброго дня! Моя відповідь:
:Виявити рівень научованості можна за допомогою природного навчального експерименту при рішенні учнями задач-проблем, в яких використовується новий для них матеріал. При чому реєструється не тільки кіецевий результат, але й процес та способи рішення, а також строго дозована допомога, яка при необхідності, надається конкретному учневі з боку дорослого. Також проводяться тестування, анкетування для визначення пізнавальних інтересів. Після обробки даних класний керівник у приватній бесіді знайомить кожного учня з його власними результатами, задовольняючи таким чином прагнення підлітка до самопізнання. У ході бесіди учню у ненав'язливій формі даються конкретні рекомендації стосовно розвитку уваги, пам'яті, мислення. Кілька класних виховних годин протягом навчального року також присвячуються питаням самовихованя та розвитку власних пізнавальних можливостей. Зібрані дані класні керівники заносять в таблиці потенційних навчальних можливостей учнів. На основі аналізу всіх діагностичних та анкетних даних з урахуванням попередніх навчальних досягнень школярів, які свідчили про рівень їх актуального розвитку, визначається рівень потенційних можливостей кожного учня до навчання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:19, 11 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:55, 14 квітня 2015 (EEST)

===[[Педагогічна інноватика Бесараб Н.І.|Педагогічна інноватика]]===
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
''''''*г) всі відповіді правильні;''''''
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
'''*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*'''а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
''''''*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь''''''
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:11, 6 травня 2015 (EEST)

Мої відповіді:
:1. г
:2. б, в, г, д - зайві
:3. г
:4. г
:5. г
:6. а
:7. д - зайве
:8. г

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:07, 16 травня 2015 (EEST)

===Консультація===

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 31 березня 2015 (EEST)

:Добрий вечір, Марина Вікторівна! Чомусь я не можу написати відповіді на ваші завдання, вони постійно зникають.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:52, 12 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Вибачте, будь ласка, я спробую написати відповіді на інтерактивні практичні робори в цьому розділі, тому що ніяк не можу інакше їх зберегти.

:Інтерактивне практичне завдання № 1
:1.Розв'язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміня сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Використання нових освітніх технологій передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати. Технологічність в освіті дозволяє використати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.
:2.Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забазпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.
:3.Існує 4 етапи розвитку педагогічної технології:
:*поява в освітніх закладах технічних засобіб (40-50 рр.ХХ ст.);
:*виникнення програмового навчання (50-60 рр. ХХ ст.);
:*перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті рр.);
:*створення комп'ютерних лабораторій, дисплейних класів тощо (80-ті рр.).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:02, 13 травня 2015 (EEST)

Інтерактивне практичне завданя № 2
:1. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти ( ЮНЕСКО).
:Педагогічна технологія - це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти, способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все, що знаходиться між метою і результатом. ( за І. П. Підласим).
:Педагогічна технологія - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителів (за В. М. Монаховим).
:2. Освітня технологія - це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
:Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
:Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.
:Персоніфіковані технології засновані на науково-теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.
:Технологія виховання - обгрунтована ситема педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 14:49, 16 травня 2015 (EEST)

:Інтерактивне практичне завдання № 3

:1. Сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії - вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуітивного розвязання виховних завдань. Помітна тенденція до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації та стандартизації вимог.

:2. Виховний процес передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихлванців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
:3. Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати її молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньох моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися виробити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими випадками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише поглибити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2015 (EEST)

=== Інтерактивні практичні заняття ===

=== Індивідуальні заняття ===

Моя відповідь:
:Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:25, 16 травня 2015 (EEST)

=== Консультації ===

=== Інтернет-семінар ===
Шановна Наталіє Іванівно! Я з подивом з'ясувала, що зник текст нашої роботи з педагогічної інноватики. Сьогодні у нас за розкладом інтернет-семінар.
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 2 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:
:1. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистісної орієнтації освіти. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового , підвищеної педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.

:2. Використовую педагогічні інновації для підвищення ефективності, якості освіти,для самоосвіти.

:3. Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних іноіваційних технологій - це якісно нова сукупність. форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.
:4. Нажаль, новаторство на сучасному етапі має проблеми, в першу чергу з поширенням досвіду на широкий загал, через обмеженість фінансових ресурсів, а також велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:08, 17 травня 2015 (EEST)

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 22 квітня 2015 (EEST)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-19T08:45:29Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни Бесараб Н.І.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

:Мої відповіді:
:Первинна - по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:07, 19 травня 2015 (EEST)

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді:
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді:
:Проводяться міжпредметні уроки. Так, наприклад, під час вивчення теми "Голодомор 1932-1933 рр." в 10 класі було здійснено міжпредметні звязки уроків історія, українська література, музика.
:Уроки-диспути.Наприклад, історія України 8 клас " Іван Мазепа :герой чи зрадник".
:Уроки-турніри. Наприклад, 8 клас історія України "Подорож козацькими шляхами".
:Уроки-усні журнали.Наприклад, 8 клас історія України "Богдан Хмельницький - герой національно-визвольної війни".
:Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:22, 19 травня 2015 (EEST)

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді

:Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:32, 19 травня 2015 (EEST)
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
Мої відповіді:

На сучасному єтапі ППЗ відіграють дуже важливе значення. Дедалі більшої актуальності вони набувають у звязку з інформатизацією суспільства та активним залученням молоді у цей процес. Думаю, викладач має вміти створювати електронні посібники (чи електронні ресурси). На власному досвіді використання системи Мудл, що практикується у нашому навчальному закладі, стверджую про підвищення зацікавленості студентів навчальним процесом, інтерактив у спілкуванні вийшов на більш високий рівень.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:42, 19 травня 2015 (EEST)

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді

1.Я вважаю, що історія повинна займатися вивченням подій, явищ, процесів, а це і економіка, і література, і матеметика, і географія, і фахові знання,і політологія для того, щоб робити висновки і не робити помилок в подальшому, наприклад, проблема Придністров'я і Донбасу одна - мова. І в кожній країні існує народне прислів'я ,яке зводиться до одного, що хто не знає минулого , той не має майбутнього

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:45, 19 травня 2015 (EEST)

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Бесараб Н.І.|Психологія]]===
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:12, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:32, 25 березня 2015 (EET)

:Доброго дня! Моя відповідь:
:Виявити рівень научованості можна за допомогою природного навчального експерименту при рішенні учнями задач-проблем, в яких використовується новий для них матеріал. При чому реєструється не тільки кіецевий результат, але й процес та способи рішення, а також строго дозована допомога, яка при необхідності, надається конкретному учневі з боку дорослого. Також проводяться тестування, анкетування для визначення пізнавальних інтересів. Після обробки даних класний керівник у приватній бесіді знайомить кожного учня з його власними результатами, задовольняючи таким чином прагнення підлітка до самопізнання. У ході бесіди учню у ненав'язливій формі даються конкретні рекомендації стосовно розвитку уваги, пам'яті, мислення. Кілька класних виховних годин протягом навчального року також присвячуються питаням самовихованя та розвитку власних пізнавальних можливостей. Зібрані дані класні керівники заносять в таблиці потенційних навчальних можливостей учнів. На основі аналізу всіх діагностичних та анкетних даних з урахуванням попередніх навчальних досягнень школярів, які свідчили про рівень їх актуального розвитку, визначається рівень потенційних можливостей кожного учня до навчання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:19, 11 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:55, 14 квітня 2015 (EEST)

===[[Педагогічна інноватика Бесараб Н.І.|Педагогічна інноватика]]===
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
''''''*г) всі відповіді правильні;''''''
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
'''*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*'''а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
''''''*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь''''''
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:11, 6 травня 2015 (EEST)

Мої відповіді:
:1. г
:2. б, в, г, д - зайві
:3. г
:4. г
:5. г
:6. а
:7. д - зайве
:8. г

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:07, 16 травня 2015 (EEST)

===Консультація===

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 31 березня 2015 (EEST)

:Добрий вечір, Марина Вікторівна! Чомусь я не можу написати відповіді на ваші завдання, вони постійно зникають.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:52, 12 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Вибачте, будь ласка, я спробую написати відповіді на інтерактивні практичні робори в цьому розділі, тому що ніяк не можу інакше їх зберегти.

:Інтерактивне практичне завдання № 1
:1.Розв'язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміня сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Використання нових освітніх технологій передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати. Технологічність в освіті дозволяє використати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.
:2.Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забазпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.
:3.Існує 4 етапи розвитку педагогічної технології:
:*поява в освітніх закладах технічних засобіб (40-50 рр.ХХ ст.);
:*виникнення програмового навчання (50-60 рр. ХХ ст.);
:*перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті рр.);
:*створення комп'ютерних лабораторій, дисплейних класів тощо (80-ті рр.).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:02, 13 травня 2015 (EEST)

Інтерактивне практичне завданя № 2
:1. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти ( ЮНЕСКО).
:Педагогічна технологія - це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти, способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все, що знаходиться між метою і результатом. ( за І. П. Підласим).
:Педагогічна технологія - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителів (за В. М. Монаховим).
:2. Освітня технологія - це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
:Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
:Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.
:Персоніфіковані технології засновані на науково-теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.
:Технологія виховання - обгрунтована ситема педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 14:49, 16 травня 2015 (EEST)

:Інтерактивне практичне завдання № 3

:1. Сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії - вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуітивного розвязання виховних завдань. Помітна тенденція до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації та стандартизації вимог.

:2. Виховний процес передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихлванців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
:3. Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати її молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньох моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися виробити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими випадками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише поглибити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2015 (EEST)

=== Інтерактивні практичні заняття ===

=== Індивідуальні заняття ===

Моя відповідь:
:Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:25, 16 травня 2015 (EEST)

=== Консультації ===

=== Інтернет-семінар ===
Шановна Наталіє Іванівно! Я з подивом з'ясувала, що зник текст нашої роботи з педагогічної інноватики. Сьогодні у нас за розкладом інтернет-семінар.
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 2 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:
:1. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистісної орієнтації освіти. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового , підвищеної педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.

:2. Використовую педагогічні інновації для підвищення ефективності, якості освіти,для самоосвіти.

:3. Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних іноіваційних технологій - це якісно нова сукупність. форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.
:4. Нажаль, новаторство на сучасному етапі має проблеми, в першу чергу з поширенням досвіду на широкий загал, через обмеженість фінансових ресурсів, а також велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:08, 17 травня 2015 (EEST)

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 22 квітня 2015 (EEST)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-19T08:42:57Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни Бесараб Н.І.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

:Мої відповіді:
:Первинна - по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:07, 19 травня 2015 (EEST)

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді:
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді:
:Проводяться міжпредметні уроки. Так, наприклад, під час вивчення теми "Голодомор 1932-1933 рр." в 10 класі було здійснено міжпредметні звязки уроків історія, українська література, музика.
:Уроки-диспути.Наприклад, історія України 8 клас " Іван Мазепа :герой чи зрадник".
:Уроки-турніри. Наприклад, 8 клас історія України "Подорож козацькими шляхами".
:Уроки-усні журнали.Наприклад, 8 клас історія України "Богдан Хмельницький - герой національно-визвольної війни".
:Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:22, 19 травня 2015 (EEST)

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді

:Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:32, 19 травня 2015 (EEST)
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
Мої відповіді:

На сучасному єтапі ППЗ відіграють дуже важливе значення. Дедалі більшої актуальності вони набувають у звязку з інформатизацією суспільства та активним залученням молоді у цей процес. Думаю, викладач має вміти створювати електронні посібники (чи електронні ресурси). На власному досвіді використання системи Мудл, що практикується у нашому навчальному закладі, стверджую про підвищення зацікавленості студентів навчальним процесом, інтерактив у спілкуванні вийшов на більш високий рівень.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:42, 19 травня 2015 (EEST)

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Бесараб Н.І.|Психологія]]===
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:12, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:32, 25 березня 2015 (EET)

:Доброго дня! Моя відповідь:
:Виявити рівень научованості можна за допомогою природного навчального експерименту при рішенні учнями задач-проблем, в яких використовується новий для них матеріал. При чому реєструється не тільки кіецевий результат, але й процес та способи рішення, а також строго дозована допомога, яка при необхідності, надається конкретному учневі з боку дорослого. Також проводяться тестування, анкетування для визначення пізнавальних інтересів. Після обробки даних класний керівник у приватній бесіді знайомить кожного учня з його власними результатами, задовольняючи таким чином прагнення підлітка до самопізнання. У ході бесіди учню у ненав'язливій формі даються конкретні рекомендації стосовно розвитку уваги, пам'яті, мислення. Кілька класних виховних годин протягом навчального року також присвячуються питаням самовихованя та розвитку власних пізнавальних можливостей. Зібрані дані класні керівники заносять в таблиці потенційних навчальних можливостей учнів. На основі аналізу всіх діагностичних та анкетних даних з урахуванням попередніх навчальних досягнень школярів, які свідчили про рівень їх актуального розвитку, визначається рівень потенційних можливостей кожного учня до навчання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:19, 11 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:55, 14 квітня 2015 (EEST)

===[[Педагогічна інноватика Бесараб Н.І.|Педагогічна інноватика]]===
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
''''''*г) всі відповіді правильні;''''''
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
'''*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*'''а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
''''''*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь''''''
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:11, 6 травня 2015 (EEST)

Мої відповіді:
:1. г
:2. б, в, г, д - зайві
:3. г
:4. г
:5. г
:6. а
:7. д - зайве
:8. г

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:07, 16 травня 2015 (EEST)

===Консультація===

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 31 березня 2015 (EEST)

:Добрий вечір, Марина Вікторівна! Чомусь я не можу написати відповіді на ваші завдання, вони постійно зникають.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:52, 12 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Вибачте, будь ласка, я спробую написати відповіді на інтерактивні практичні робори в цьому розділі, тому що ніяк не можу інакше їх зберегти.

:Інтерактивне практичне завдання № 1
:1.Розв'язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміня сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Використання нових освітніх технологій передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати. Технологічність в освіті дозволяє використати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.
:2.Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забазпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.
:3.Існує 4 етапи розвитку педагогічної технології:
:*поява в освітніх закладах технічних засобіб (40-50 рр.ХХ ст.);
:*виникнення програмового навчання (50-60 рр. ХХ ст.);
:*перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті рр.);
:*створення комп'ютерних лабораторій, дисплейних класів тощо (80-ті рр.).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:02, 13 травня 2015 (EEST)

Інтерактивне практичне завданя № 2
:1. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти ( ЮНЕСКО).
:Педагогічна технологія - це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти, способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все, що знаходиться між метою і результатом. ( за І. П. Підласим).
:Педагогічна технологія - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителів (за В. М. Монаховим).
:2. Освітня технологія - це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
:Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
:Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.
:Персоніфіковані технології засновані на науково-теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.
:Технологія виховання - обгрунтована ситема педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 14:49, 16 травня 2015 (EEST)

:Інтерактивне практичне завдання № 3

:1. Сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії - вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуітивного розвязання виховних завдань. Помітна тенденція до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації та стандартизації вимог.

:2. Виховний процес передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихлванців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
:3. Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати її молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньох моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися виробити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими випадками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише поглибити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2015 (EEST)

=== Інтерактивні практичні заняття ===

=== Індивідуальні заняття ===

Моя відповідь:
:Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:25, 16 травня 2015 (EEST)

=== Консультації ===

=== Інтернет-семінар ===
Шановна Наталіє Іванівно! Я з подивом з'ясувала, що зник текст нашої роботи з педагогічної інноватики. Сьогодні у нас за розкладом інтернет-семінар.
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 2 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:
:1. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистісної орієнтації освіти. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового , підвищеної педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.

:2. Використовую педагогічні інновації для підвищення ефективності, якості освіти,для самоосвіти.

:3. Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних іноіваційних технологій - це якісно нова сукупність. форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.
:4. Нажаль, новаторство на сучасному етапі має проблеми, в першу чергу з поширенням досвіду на широкий загал, через обмеженість фінансових ресурсів, а також велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:08, 17 травня 2015 (EEST)

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 22 квітня 2015 (EEST)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-19T08:36:31Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни Бесараб Н.І.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

:Мої відповіді:
:Первинна - по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:07, 19 травня 2015 (EEST)

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді:
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді:
:Проводяться міжпредметні уроки. Так, наприклад, під час вивчення теми "Голодомор 1932-1933 рр." в 10 класі було здійснено міжпредметні звязки уроків історія, українська література, музика.
:Уроки-диспути.Наприклад, історія України 8 клас " Іван Мазепа :герой чи зрадник".
:Уроки-турніри. Наприклад, 8 клас історія України "Подорож козацькими шляхами".
:Уроки-усні журнали.Наприклад, 8 клас історія України "Богдан Хмельницький - герой національно-визвольної війни".
:Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:22, 19 травня 2015 (EEST)

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді

:Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:32, 19 травня 2015 (EEST)
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Бесараб Н.І.|Психологія]]===
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:12, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:32, 25 березня 2015 (EET)

:Доброго дня! Моя відповідь:
:Виявити рівень научованості можна за допомогою природного навчального експерименту при рішенні учнями задач-проблем, в яких використовується новий для них матеріал. При чому реєструється не тільки кіецевий результат, але й процес та способи рішення, а також строго дозована допомога, яка при необхідності, надається конкретному учневі з боку дорослого. Також проводяться тестування, анкетування для визначення пізнавальних інтересів. Після обробки даних класний керівник у приватній бесіді знайомить кожного учня з його власними результатами, задовольняючи таким чином прагнення підлітка до самопізнання. У ході бесіди учню у ненав'язливій формі даються конкретні рекомендації стосовно розвитку уваги, пам'яті, мислення. Кілька класних виховних годин протягом навчального року також присвячуються питаням самовихованя та розвитку власних пізнавальних можливостей. Зібрані дані класні керівники заносять в таблиці потенційних навчальних можливостей учнів. На основі аналізу всіх діагностичних та анкетних даних з урахуванням попередніх навчальних досягнень школярів, які свідчили про рівень їх актуального розвитку, визначається рівень потенційних можливостей кожного учня до навчання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:19, 11 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:55, 14 квітня 2015 (EEST)

===[[Педагогічна інноватика Бесараб Н.І.|Педагогічна інноватика]]===
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
''''''*г) всі відповіді правильні;''''''
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
'''*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*'''а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
''''''*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь''''''
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:11, 6 травня 2015 (EEST)

Мої відповіді:
:1. г
:2. б, в, г, д - зайві
:3. г
:4. г
:5. г
:6. а
:7. д - зайве
:8. г

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:07, 16 травня 2015 (EEST)

===Консультація===

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 31 березня 2015 (EEST)

:Добрий вечір, Марина Вікторівна! Чомусь я не можу написати відповіді на ваші завдання, вони постійно зникають.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:52, 12 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Вибачте, будь ласка, я спробую написати відповіді на інтерактивні практичні робори в цьому розділі, тому що ніяк не можу інакше їх зберегти.

:Інтерактивне практичне завдання № 1
:1.Розв'язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміня сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Використання нових освітніх технологій передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати. Технологічність в освіті дозволяє використати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.
:2.Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забазпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.
:3.Існує 4 етапи розвитку педагогічної технології:
:*поява в освітніх закладах технічних засобіб (40-50 рр.ХХ ст.);
:*виникнення програмового навчання (50-60 рр. ХХ ст.);
:*перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті рр.);
:*створення комп'ютерних лабораторій, дисплейних класів тощо (80-ті рр.).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:02, 13 травня 2015 (EEST)

Інтерактивне практичне завданя № 2
:1. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти ( ЮНЕСКО).
:Педагогічна технологія - це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти, способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все, що знаходиться між метою і результатом. ( за І. П. Підласим).
:Педагогічна технологія - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителів (за В. М. Монаховим).
:2. Освітня технологія - це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
:Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
:Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.
:Персоніфіковані технології засновані на науково-теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.
:Технологія виховання - обгрунтована ситема педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 14:49, 16 травня 2015 (EEST)

:Інтерактивне практичне завдання № 3

:1. Сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії - вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуітивного розвязання виховних завдань. Помітна тенденція до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації та стандартизації вимог.

:2. Виховний процес передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихлванців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
:3. Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати її молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньох моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися виробити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими випадками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише поглибити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2015 (EEST)

=== Інтерактивні практичні заняття ===

=== Індивідуальні заняття ===

Моя відповідь:
:Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:25, 16 травня 2015 (EEST)

=== Консультації ===

=== Інтернет-семінар ===
Шановна Наталіє Іванівно! Я з подивом з'ясувала, що зник текст нашої роботи з педагогічної інноватики. Сьогодні у нас за розкладом інтернет-семінар.
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 2 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:
:1. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистісної орієнтації освіти. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового , підвищеної педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.

:2. Використовую педагогічні інновації для підвищення ефективності, якості освіти,для самоосвіти.

:3. Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних іноіваційних технологій - це якісно нова сукупність. форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.
:4. Нажаль, новаторство на сучасному етапі має проблеми, в першу чергу з поширенням досвіду на широкий загал, через обмеженість фінансових ресурсів, а також велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:08, 17 травня 2015 (EEST)

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 22 квітня 2015 (EEST)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-19T08:33:27Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни Бесараб Н.І.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

:Мої відповіді:
:Первинна - по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:07, 19 травня 2015 (EEST)

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

:Мої відповіді:
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді:
:Проводяться міжпредметні уроки. Так, наприклад, під час вивчення теми "Голодомор 1932-1933 рр." в 10 класі було здійснено міжпредметні звязки уроків історія, українська література, музика.
:Уроки-диспути.Наприклад, історія України 8 клас " Іван Мазепа :герой чи зрадник".
:Уроки-турніри. Наприклад, 8 клас історія України "Подорож козацькими шляхами".
:Уроки-усні журнали.Наприклад, 8 клас історія України "Богдан Хмельницький - герой національно-визвольної війни".
:Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:22, 19 травня 2015 (EEST)

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді

:Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:32, 19 травня 2015 (EEST)
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Бесараб Н.І.|Психологія]]===
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:12, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:32, 25 березня 2015 (EET)

:Доброго дня! Моя відповідь:
:Виявити рівень научованості можна за допомогою природного навчального експерименту при рішенні учнями задач-проблем, в яких використовується новий для них матеріал. При чому реєструється не тільки кіецевий результат, але й процес та способи рішення, а також строго дозована допомога, яка при необхідності, надається конкретному учневі з боку дорослого. Також проводяться тестування, анкетування для визначення пізнавальних інтересів. Після обробки даних класний керівник у приватній бесіді знайомить кожного учня з його власними результатами, задовольняючи таким чином прагнення підлітка до самопізнання. У ході бесіди учню у ненав'язливій формі даються конкретні рекомендації стосовно розвитку уваги, пам'яті, мислення. Кілька класних виховних годин протягом навчального року також присвячуються питаням самовихованя та розвитку власних пізнавальних можливостей. Зібрані дані класні керівники заносять в таблиці потенційних навчальних можливостей учнів. На основі аналізу всіх діагностичних та анкетних даних з урахуванням попередніх навчальних досягнень школярів, які свідчили про рівень їх актуального розвитку, визначається рівень потенційних можливостей кожного учня до навчання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:19, 11 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:55, 14 квітня 2015 (EEST)

===[[Педагогічна інноватика Бесараб Н.І.|Педагогічна інноватика]]===
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
''''''*г) всі відповіді правильні;''''''
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
'''*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*'''а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
''''''*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь''''''
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:11, 6 травня 2015 (EEST)

Мої відповіді:
:1. г
:2. б, в, г, д - зайві
:3. г
:4. г
:5. г
:6. а
:7. д - зайве
:8. г

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:07, 16 травня 2015 (EEST)

===Консультація===

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 31 березня 2015 (EEST)

:Добрий вечір, Марина Вікторівна! Чомусь я не можу написати відповіді на ваші завдання, вони постійно зникають.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:52, 12 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Вибачте, будь ласка, я спробую написати відповіді на інтерактивні практичні робори в цьому розділі, тому що ніяк не можу інакше їх зберегти.

:Інтерактивне практичне завдання № 1
:1.Розв'язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміня сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Використання нових освітніх технологій передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати. Технологічність в освіті дозволяє використати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.
:2.Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забазпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.
:3.Існує 4 етапи розвитку педагогічної технології:
:*поява в освітніх закладах технічних засобіб (40-50 рр.ХХ ст.);
:*виникнення програмового навчання (50-60 рр. ХХ ст.);
:*перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті рр.);
:*створення комп'ютерних лабораторій, дисплейних класів тощо (80-ті рр.).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:02, 13 травня 2015 (EEST)

Інтерактивне практичне завданя № 2
:1. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти ( ЮНЕСКО).
:Педагогічна технологія - це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти, способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все, що знаходиться між метою і результатом. ( за І. П. Підласим).
:Педагогічна технологія - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителів (за В. М. Монаховим).
:2. Освітня технологія - це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
:Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
:Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.
:Персоніфіковані технології засновані на науково-теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.
:Технологія виховання - обгрунтована ситема педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 14:49, 16 травня 2015 (EEST)

:Інтерактивне практичне завдання № 3

:1. Сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії - вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуітивного розвязання виховних завдань. Помітна тенденція до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації та стандартизації вимог.

:2. Виховний процес передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихлванців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
:3. Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати її молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньох моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися виробити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими випадками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише поглибити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2015 (EEST)

=== Інтерактивні практичні заняття ===

=== Індивідуальні заняття ===

Моя відповідь:
:Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:25, 16 травня 2015 (EEST)

=== Консультації ===

=== Інтернет-семінар ===
Шановна Наталіє Іванівно! Я з подивом з'ясувала, що зник текст нашої роботи з педагогічної інноватики. Сьогодні у нас за розкладом інтернет-семінар.
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 2 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:
:1. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистісної орієнтації освіти. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового , підвищеної педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.

:2. Використовую педагогічні інновації для підвищення ефективності, якості освіти,для самоосвіти.

:3. Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних іноіваційних технологій - це якісно нова сукупність. форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.
:4. Нажаль, новаторство на сучасному етапі має проблеми, в першу чергу з поширенням досвіду на широкий загал, через обмеженість фінансових ресурсів, а також велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:08, 17 травня 2015 (EEST)

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 22 квітня 2015 (EEST)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-19T08:32:21Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни Бесараб Н.І.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

:Мої відповіді:
:Первинна - по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:07, 19 травня 2015 (EEST)

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

:Мої відповіді:
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді:
:Проводяться міжпредметні уроки. Так, наприклад, під час вивчення теми "Голодомор 1932-1933 рр." в 10 класі було здійснено міжпредметні звязки уроків історія, українська література, музика.
:Уроки-диспути.Наприклад, історія України 8 клас " Іван Мазепа :герой чи зрадник".
:Уроки-турніри. Наприклад, 8 клас історія України "Подорож козацькими шляхами".
:Уроки-усні журнали.Наприклад, 8 клас історія України "Богдан Хмельницький - герой національно-визвольної війни".
:Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:22, 19 травня 2015 (EEST)

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді

:Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:32, 19 травня 2015 (EEST)
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Бесараб Н.І.|Психологія]]===
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:12, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:32, 25 березня 2015 (EET)

:Доброго дня! Моя відповідь:
:Виявити рівень научованості можна за допомогою природного навчального експерименту при рішенні учнями задач-проблем, в яких використовується новий для них матеріал. При чому реєструється не тільки кіецевий результат, але й процес та способи рішення, а також строго дозована допомога, яка при необхідності, надається конкретному учневі з боку дорослого. Також проводяться тестування, анкетування для визначення пізнавальних інтересів. Після обробки даних класний керівник у приватній бесіді знайомить кожного учня з його власними результатами, задовольняючи таким чином прагнення підлітка до самопізнання. У ході бесіди учню у ненав'язливій формі даються конкретні рекомендації стосовно розвитку уваги, пам'яті, мислення. Кілька класних виховних годин протягом навчального року також присвячуються питаням самовихованя та розвитку власних пізнавальних можливостей. Зібрані дані класні керівники заносять в таблиці потенційних навчальних можливостей учнів. На основі аналізу всіх діагностичних та анкетних даних з урахуванням попередніх навчальних досягнень школярів, які свідчили про рівень їх актуального розвитку, визначається рівень потенційних можливостей кожного учня до навчання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:19, 11 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:55, 14 квітня 2015 (EEST)

===[[Педагогічна інноватика Бесараб Н.І.|Педагогічна інноватика]]===
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
''''''*г) всі відповіді правильні;''''''
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
'''*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*'''а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
''''''*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь''''''
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:11, 6 травня 2015 (EEST)

Мої відповіді:
:1. г
:2. б, в, г, д - зайві
:3. г
:4. г
:5. г
:6. а
:7. д - зайве
:8. г

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:07, 16 травня 2015 (EEST)

===Консультація===

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 31 березня 2015 (EEST)

:Добрий вечір, Марина Вікторівна! Чомусь я не можу написати відповіді на ваші завдання, вони постійно зникають.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:52, 12 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Вибачте, будь ласка, я спробую написати відповіді на інтерактивні практичні робори в цьому розділі, тому що ніяк не можу інакше їх зберегти.

:Інтерактивне практичне завдання № 1
:1.Розв'язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміня сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Використання нових освітніх технологій передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати. Технологічність в освіті дозволяє використати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.
:2.Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забазпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.
:3.Існує 4 етапи розвитку педагогічної технології:
:*поява в освітніх закладах технічних засобіб (40-50 рр.ХХ ст.);
:*виникнення програмового навчання (50-60 рр. ХХ ст.);
:*перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті рр.);
:*створення комп'ютерних лабораторій, дисплейних класів тощо (80-ті рр.).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:02, 13 травня 2015 (EEST)

Інтерактивне практичне завданя № 2
:1. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти ( ЮНЕСКО).
:Педагогічна технологія - це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти, способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все, що знаходиться між метою і результатом. ( за І. П. Підласим).
:Педагогічна технологія - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителів (за В. М. Монаховим).
:2. Освітня технологія - це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
:Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
:Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.
:Персоніфіковані технології засновані на науково-теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.
:Технологія виховання - обгрунтована ситема педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 14:49, 16 травня 2015 (EEST)

:Інтерактивне практичне завдання № 3

:1. Сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії - вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуітивного розвязання виховних завдань. Помітна тенденція до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації та стандартизації вимог.

:2. Виховний процес передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихлванців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
:3. Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати її молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньох моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися виробити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими випадками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише поглибити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2015 (EEST)

=== Інтерактивні практичні заняття ===

=== Індивідуальні заняття ===

Моя відповідь:
:Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:25, 16 травня 2015 (EEST)

=== Консультації ===

=== Інтернет-семінар ===
Шановна Наталіє Іванівно! Я з подивом з'ясувала, що зник текст нашої роботи з педагогічної інноватики. Сьогодні у нас за розкладом інтернет-семінар.
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 2 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:
:1. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистісної орієнтації освіти. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового , підвищеної педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.

:2. Використовую педагогічні інновації для підвищення ефективності, якості освіти,для самоосвіти.

:3. Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних іноіваційних технологій - це якісно нова сукупність. форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.
:4. Нажаль, новаторство на сучасному етапі має проблеми, в першу чергу з поширенням досвіду на широкий загал, через обмеженість фінансових ресурсів, а також велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:08, 17 травня 2015 (EEST)

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 22 квітня 2015 (EEST)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-19T08:22:15Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни Бесараб Н.І.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

:Мої відповіді:
:Первинна - по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:07, 19 травня 2015 (EEST)

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

:Мої відповіді:
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Мої відповіді:
:Проводяться міжпредметні уроки. Так, наприклад, під час вивчення теми "Голодомор 1932-1933 рр." в 10 класі було здійснено міжпредметні звязки уроків історія, українська література, музика.
:Уроки-диспути.Наприклад, історія України 8 клас " Іван Мазепа :герой чи зрадник".
:Уроки-турніри. Наприклад, 8 клас історія України "Подорож козацькими шляхами".
:Уроки-усні журнали.Наприклад, 8 клас історія України "Богдан Хмельницький - герой національно-визвольної війни".
:Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:22, 19 травня 2015 (EEST)

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Бесараб Н.І.|Психологія]]===
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:12, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:32, 25 березня 2015 (EET)

:Доброго дня! Моя відповідь:
:Виявити рівень научованості можна за допомогою природного навчального експерименту при рішенні учнями задач-проблем, в яких використовується новий для них матеріал. При чому реєструється не тільки кіецевий результат, але й процес та способи рішення, а також строго дозована допомога, яка при необхідності, надається конкретному учневі з боку дорослого. Також проводяться тестування, анкетування для визначення пізнавальних інтересів. Після обробки даних класний керівник у приватній бесіді знайомить кожного учня з його власними результатами, задовольняючи таким чином прагнення підлітка до самопізнання. У ході бесіди учню у ненав'язливій формі даються конкретні рекомендації стосовно розвитку уваги, пам'яті, мислення. Кілька класних виховних годин протягом навчального року також присвячуються питаням самовихованя та розвитку власних пізнавальних можливостей. Зібрані дані класні керівники заносять в таблиці потенційних навчальних можливостей учнів. На основі аналізу всіх діагностичних та анкетних даних з урахуванням попередніх навчальних досягнень школярів, які свідчили про рівень їх актуального розвитку, визначається рівень потенційних можливостей кожного учня до навчання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:19, 11 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:55, 14 квітня 2015 (EEST)

===[[Педагогічна інноватика Бесараб Н.І.|Педагогічна інноватика]]===
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
''''''*г) всі відповіді правильні;''''''
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
'''*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*'''а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
''''''*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь''''''
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:11, 6 травня 2015 (EEST)

Мої відповіді:
:1. г
:2. б, в, г, д - зайві
:3. г
:4. г
:5. г
:6. а
:7. д - зайве
:8. г

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:07, 16 травня 2015 (EEST)

===Консультація===

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 31 березня 2015 (EEST)

:Добрий вечір, Марина Вікторівна! Чомусь я не можу написати відповіді на ваші завдання, вони постійно зникають.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:52, 12 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Вибачте, будь ласка, я спробую написати відповіді на інтерактивні практичні робори в цьому розділі, тому що ніяк не можу інакше їх зберегти.

:Інтерактивне практичне завдання № 1
:1.Розв'язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміня сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Використання нових освітніх технологій передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати. Технологічність в освіті дозволяє використати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.
:2.Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забазпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.
:3.Існує 4 етапи розвитку педагогічної технології:
:*поява в освітніх закладах технічних засобіб (40-50 рр.ХХ ст.);
:*виникнення програмового навчання (50-60 рр. ХХ ст.);
:*перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті рр.);
:*створення комп'ютерних лабораторій, дисплейних класів тощо (80-ті рр.).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:02, 13 травня 2015 (EEST)

Інтерактивне практичне завданя № 2
:1. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти ( ЮНЕСКО).
:Педагогічна технологія - це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти, способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все, що знаходиться між метою і результатом. ( за І. П. Підласим).
:Педагогічна технологія - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителів (за В. М. Монаховим).
:2. Освітня технологія - це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
:Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
:Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.
:Персоніфіковані технології засновані на науково-теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.
:Технологія виховання - обгрунтована ситема педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 14:49, 16 травня 2015 (EEST)

:Інтерактивне практичне завдання № 3

:1. Сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії - вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуітивного розвязання виховних завдань. Помітна тенденція до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації та стандартизації вимог.

:2. Виховний процес передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихлванців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
:3. Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати її молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньох моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися виробити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими випадками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише поглибити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2015 (EEST)

=== Інтерактивні практичні заняття ===

=== Індивідуальні заняття ===

Моя відповідь:
:Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:25, 16 травня 2015 (EEST)

=== Консультації ===

=== Інтернет-семінар ===
Шановна Наталіє Іванівно! Я з подивом з'ясувала, що зник текст нашої роботи з педагогічної інноватики. Сьогодні у нас за розкладом інтернет-семінар.
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 2 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:
:1. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистісної орієнтації освіти. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового , підвищеної педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.

:2. Використовую педагогічні інновації для підвищення ефективності, якості освіти,для самоосвіти.

:3. Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних іноіваційних технологій - це якісно нова сукупність. форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.
:4. Нажаль, новаторство на сучасному етапі має проблеми, в першу чергу з поширенням досвіду на широкий загал, через обмеженість фінансових ресурсів, а також велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:08, 17 травня 2015 (EEST)

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 22 квітня 2015 (EEST)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-19T07:55:57Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни Бесараб Н.І.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

:Мої відповіді:
:Первинна - по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:07, 19 травня 2015 (EEST)

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

:Мої відповіді:
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Бесараб Н.І.|Психологія]]===
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:12, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:32, 25 березня 2015 (EET)

:Доброго дня! Моя відповідь:
:Виявити рівень научованості можна за допомогою природного навчального експерименту при рішенні учнями задач-проблем, в яких використовується новий для них матеріал. При чому реєструється не тільки кіецевий результат, але й процес та способи рішення, а також строго дозована допомога, яка при необхідності, надається конкретному учневі з боку дорослого. Також проводяться тестування, анкетування для визначення пізнавальних інтересів. Після обробки даних класний керівник у приватній бесіді знайомить кожного учня з його власними результатами, задовольняючи таким чином прагнення підлітка до самопізнання. У ході бесіди учню у ненав'язливій формі даються конкретні рекомендації стосовно розвитку уваги, пам'яті, мислення. Кілька класних виховних годин протягом навчального року також присвячуються питаням самовихованя та розвитку власних пізнавальних можливостей. Зібрані дані класні керівники заносять в таблиці потенційних навчальних можливостей учнів. На основі аналізу всіх діагностичних та анкетних даних з урахуванням попередніх навчальних досягнень школярів, які свідчили про рівень їх актуального розвитку, визначається рівень потенційних можливостей кожного учня до навчання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:19, 11 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:55, 14 квітня 2015 (EEST)

===[[Педагогічна інноватика Бесараб Н.І.|Педагогічна інноватика]]===
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
''''''*г) всі відповіді правильні;''''''
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
'''*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*'''а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
''''''*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь''''''
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:11, 6 травня 2015 (EEST)

Мої відповіді:
:1. г
:2. б, в, г, д - зайві
:3. г
:4. г
:5. г
:6. а
:7. д - зайве
:8. г

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:07, 16 травня 2015 (EEST)

===Консультація===

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 31 березня 2015 (EEST)

:Добрий вечір, Марина Вікторівна! Чомусь я не можу написати відповіді на ваші завдання, вони постійно зникають.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:52, 12 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Вибачте, будь ласка, я спробую написати відповіді на інтерактивні практичні робори в цьому розділі, тому що ніяк не можу інакше їх зберегти.

:Інтерактивне практичне завдання № 1
:1.Розв'язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміня сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Використання нових освітніх технологій передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати. Технологічність в освіті дозволяє використати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.
:2.Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забазпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.
:3.Існує 4 етапи розвитку педагогічної технології:
:*поява в освітніх закладах технічних засобіб (40-50 рр.ХХ ст.);
:*виникнення програмового навчання (50-60 рр. ХХ ст.);
:*перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті рр.);
:*створення комп'ютерних лабораторій, дисплейних класів тощо (80-ті рр.).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:02, 13 травня 2015 (EEST)

Інтерактивне практичне завданя № 2
:1. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти ( ЮНЕСКО).
:Педагогічна технологія - це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти, способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все, що знаходиться між метою і результатом. ( за І. П. Підласим).
:Педагогічна технологія - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителів (за В. М. Монаховим).
:2. Освітня технологія - це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
:Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
:Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.
:Персоніфіковані технології засновані на науково-теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.
:Технологія виховання - обгрунтована ситема педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 14:49, 16 травня 2015 (EEST)

:Інтерактивне практичне завдання № 3

:1. Сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії - вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуітивного розвязання виховних завдань. Помітна тенденція до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації та стандартизації вимог.

:2. Виховний процес передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихлванців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
:3. Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати її молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньох моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися виробити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими випадками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише поглибити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2015 (EEST)

=== Інтерактивні практичні заняття ===

=== Індивідуальні заняття ===

Моя відповідь:
:Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:25, 16 травня 2015 (EEST)

=== Консультації ===

=== Інтернет-семінар ===
Шановна Наталіє Іванівно! Я з подивом з'ясувала, що зник текст нашої роботи з педагогічної інноватики. Сьогодні у нас за розкладом інтернет-семінар.
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 2 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:
:1. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистісної орієнтації освіти. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового , підвищеної педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.

:2. Використовую педагогічні інновації для підвищення ефективності, якості освіти,для самоосвіти.

:3. Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних іноіваційних технологій - це якісно нова сукупність. форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.
:4. Нажаль, новаторство на сучасному етапі має проблеми, в першу чергу з поширенням досвіду на широкий загал, через обмеженість фінансових ресурсів, а також велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:08, 17 травня 2015 (EEST)

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 22 квітня 2015 (EEST)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-19T07:29:06Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни Бесараб Н.І.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
первинна.
:Мої відповіді:
По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:07, 19 травня 2015 (EEST)

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

:Мої відповіді:
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Бесараб Н.І.|Психологія]]===
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:12, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:32, 25 березня 2015 (EET)

:Доброго дня! Моя відповідь:
:Виявити рівень научованості можна за допомогою природного навчального експерименту при рішенні учнями задач-проблем, в яких використовується новий для них матеріал. При чому реєструється не тільки кіецевий результат, але й процес та способи рішення, а також строго дозована допомога, яка при необхідності, надається конкретному учневі з боку дорослого. Також проводяться тестування, анкетування для визначення пізнавальних інтересів. Після обробки даних класний керівник у приватній бесіді знайомить кожного учня з його власними результатами, задовольняючи таким чином прагнення підлітка до самопізнання. У ході бесіди учню у ненав'язливій формі даються конкретні рекомендації стосовно розвитку уваги, пам'яті, мислення. Кілька класних виховних годин протягом навчального року також присвячуються питаням самовихованя та розвитку власних пізнавальних можливостей. Зібрані дані класні керівники заносять в таблиці потенційних навчальних можливостей учнів. На основі аналізу всіх діагностичних та анкетних даних з урахуванням попередніх навчальних досягнень школярів, які свідчили про рівень їх актуального розвитку, визначається рівень потенційних можливостей кожного учня до навчання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:19, 11 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:55, 14 квітня 2015 (EEST)

===[[Педагогічна інноватика Бесараб Н.І.|Педагогічна інноватика]]===
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
''''''*г) всі відповіді правильні;''''''
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
'''*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*'''а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
''''''*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь''''''
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:11, 6 травня 2015 (EEST)

Мої відповіді:
:1. г
:2. б, в, г, д - зайві
:3. г
:4. г
:5. г
:6. а
:7. д - зайве
:8. г

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:07, 16 травня 2015 (EEST)

===Консультація===

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 31 березня 2015 (EEST)

:Добрий вечір, Марина Вікторівна! Чомусь я не можу написати відповіді на ваші завдання, вони постійно зникають.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:52, 12 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Вибачте, будь ласка, я спробую написати відповіді на інтерактивні практичні робори в цьому розділі, тому що ніяк не можу інакше їх зберегти.

:Інтерактивне практичне завдання № 1
:1.Розв'язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміня сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Використання нових освітніх технологій передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати. Технологічність в освіті дозволяє використати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.
:2.Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забазпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.
:3.Існує 4 етапи розвитку педагогічної технології:
:*поява в освітніх закладах технічних засобіб (40-50 рр.ХХ ст.);
:*виникнення програмового навчання (50-60 рр. ХХ ст.);
:*перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті рр.);
:*створення комп'ютерних лабораторій, дисплейних класів тощо (80-ті рр.).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:02, 13 травня 2015 (EEST)

Інтерактивне практичне завданя № 2
:1. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти ( ЮНЕСКО).
:Педагогічна технологія - це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти, способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все, що знаходиться між метою і результатом. ( за І. П. Підласим).
:Педагогічна технологія - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителів (за В. М. Монаховим).
:2. Освітня технологія - це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
:Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
:Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.
:Персоніфіковані технології засновані на науково-теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.
:Технологія виховання - обгрунтована ситема педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 14:49, 16 травня 2015 (EEST)

:Інтерактивне практичне завдання № 3

:1. Сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії - вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуітивного розвязання виховних завдань. Помітна тенденція до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації та стандартизації вимог.

:2. Виховний процес передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихлванців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
:3. Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати її молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньох моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися виробити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими випадками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише поглибити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2015 (EEST)

=== Інтерактивні практичні заняття ===

=== Індивідуальні заняття ===

Моя відповідь:
:Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:25, 16 травня 2015 (EEST)

=== Консультації ===

=== Інтернет-семінар ===
Шановна Наталіє Іванівно! Я з подивом з'ясувала, що зник текст нашої роботи з педагогічної інноватики. Сьогодні у нас за розкладом інтернет-семінар.
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 2 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:
:1. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистісної орієнтації освіти. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового , підвищеної педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.

:2. Використовую педагогічні інновації для підвищення ефективності, якості освіти,для самоосвіти.

:3. Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних іноіваційних технологій - це якісно нова сукупність. форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.
:4. Нажаль, новаторство на сучасному етапі має проблеми, в першу чергу з поширенням досвіду на широкий загал, через обмеженість фінансових ресурсів, а також велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:08, 17 травня 2015 (EEST)

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 22 квітня 2015 (EEST)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-19T07:07:02Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Теорія та методика фахової дисципліни */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни Бесараб Н.І.|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
первинна.
:Мої відповіді:
По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:07, 19 травня 2015 (EEST)

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Бесараб Н.І.|Психологія]]===
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:12, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:32, 25 березня 2015 (EET)

:Доброго дня! Моя відповідь:
:Виявити рівень научованості можна за допомогою природного навчального експерименту при рішенні учнями задач-проблем, в яких використовується новий для них матеріал. При чому реєструється не тільки кіецевий результат, але й процес та способи рішення, а також строго дозована допомога, яка при необхідності, надається конкретному учневі з боку дорослого. Також проводяться тестування, анкетування для визначення пізнавальних інтересів. Після обробки даних класний керівник у приватній бесіді знайомить кожного учня з його власними результатами, задовольняючи таким чином прагнення підлітка до самопізнання. У ході бесіди учню у ненав'язливій формі даються конкретні рекомендації стосовно розвитку уваги, пам'яті, мислення. Кілька класних виховних годин протягом навчального року також присвячуються питаням самовихованя та розвитку власних пізнавальних можливостей. Зібрані дані класні керівники заносять в таблиці потенційних навчальних можливостей учнів. На основі аналізу всіх діагностичних та анкетних даних з урахуванням попередніх навчальних досягнень школярів, які свідчили про рівень їх актуального розвитку, визначається рівень потенційних можливостей кожного учня до навчання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:19, 11 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:55, 14 квітня 2015 (EEST)

===[[Педагогічна інноватика Бесараб Н.І.|Педагогічна інноватика]]===
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
''''''*г) всі відповіді правильні;''''''
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
'''*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*'''а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
''''''*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь''''''
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:11, 6 травня 2015 (EEST)

Мої відповіді:
:1. г
:2. б, в, г, д - зайві
:3. г
:4. г
:5. г
:6. а
:7. д - зайве
:8. г

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:07, 16 травня 2015 (EEST)

===Консультація===

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:05, 31 березня 2015 (EEST)

:Добрий вечір, Марина Вікторівна! Чомусь я не можу написати відповіді на ваші завдання, вони постійно зникають.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:52, 12 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Вибачте, будь ласка, я спробую написати відповіді на інтерактивні практичні робори в цьому розділі, тому що ніяк не можу інакше їх зберегти.

:Інтерактивне практичне завдання № 1
:1.Розв'язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміня сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Використання нових освітніх технологій передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати. Технологічність в освіті дозволяє використати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.
:2.Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забазпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.
:3.Існує 4 етапи розвитку педагогічної технології:
:*поява в освітніх закладах технічних засобіб (40-50 рр.ХХ ст.);
:*виникнення програмового навчання (50-60 рр. ХХ ст.);
:*перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті рр.);
:*створення комп'ютерних лабораторій, дисплейних класів тощо (80-ті рр.).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:02, 13 травня 2015 (EEST)

Інтерактивне практичне завданя № 2
:1. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти ( ЮНЕСКО).
:Педагогічна технологія - це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти, способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все, що знаходиться між метою і результатом. ( за І. П. Підласим).
:Педагогічна технологія - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителів (за В. М. Монаховим).
:2. Освітня технологія - це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
:Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
:Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.
:Персоніфіковані технології засновані на науково-теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.
:Технологія виховання - обгрунтована ситема педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 14:49, 16 травня 2015 (EEST)

:Інтерактивне практичне завдання № 3

:1. Сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії - вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуітивного розвязання виховних завдань. Помітна тенденція до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації та стандартизації вимог.

:2. Виховний процес передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихлванців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
:3. Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати її молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньох моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися виробити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими випадками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише поглибити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2015 (EEST)

=== Інтерактивні практичні заняття ===

=== Індивідуальні заняття ===

Моя відповідь:
:Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:25, 16 травня 2015 (EEST)

=== Консультації ===

=== Інтернет-семінар ===
Шановна Наталіє Іванівно! Я з подивом з'ясувала, що зник текст нашої роботи з педагогічної інноватики. Сьогодні у нас за розкладом інтернет-семінар.
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 2 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:
:1. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистісної орієнтації освіти. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового , підвищеної педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.

:2. Використовую педагогічні інновації для підвищення ефективності, якості освіти,для самоосвіти.

:3. Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних іноіваційних технологій - це якісно нова сукупність. форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.
:4. Нажаль, новаторство на сучасному етапі має проблеми, в першу чергу з поширенням досвіду на широкий загал, через обмеженість фінансових ресурсів, а також велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:08, 17 травня 2015 (EEST)

Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 22 квітня 2015 (EEST)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-16T21:08:53Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Інтернет-семінар */

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-16T20:25:21Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Індивідуальні заняття */

Педагогічна інноватика Бесараб Н.І.

2015-05-16T20:15:24Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====

Добрий день! Сьогодні за розкладом у нас інтерактивне практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 27 січня 2015 (EET)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:
*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 9 лютого 2015 (EET)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.
* Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
* Обґрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
* Чи може, на Вашу думку, вітчизняна система освіти вийти з кризи, запозичивши якусь цілісну освітню систему, яку можна було б взяти за взірець? Відповідь аргументуйте.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 10 лютого 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:27, 27 лютого 2015 (EET)

Моя відповідь:
:Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "метод" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:15, 16 травня 2015 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-16T12:36:44Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Консультація */

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-16T11:49:46Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Консультація */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.

2015-05-15T21:30:33Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?

2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 26 січня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

Доброго дня! На мою думку завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному та духовному розвитку. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. всі причетні до цього науки напрацьовують свої методи, але не охоплюють увесь освітній процес Це завдання філософського сприйняття світу.

# Завдання філософії освіти *аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, * вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
:Завдання соціології освіти
*вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
*оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
*аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається до освіти, виявлення її соціальної цінності;
*виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
*визначеня міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:26, 5 травня 2015 (EEST)

----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 2 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! За своєю сутністю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгортання освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Адже парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
#Сучасні зарубіжні підходи до освіти:
*американський підхід;
*азійський підхід (японський і китайський варіанти);
*європейський підхід.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:49, 5 травня 2015 (EEST)

----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:02, 2 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і звязків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, обєднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні звязки та інтереси особистості. Також інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій, зокрема:
:*можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
:*зміна організації процесу пізнаня шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
:*створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченям освіти;
:*використання спецефічних властивостей компютерної техніки, найважливішими з яких є індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей "віртуальної реальності".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:52, 5 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:03, 20 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес - процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
:Сутність Болонської системи полягає :
:*У запровадженні дворівневої системи освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достаеній рівень кваліфікації.
:*Запровадження системи кредитних одиниць, як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності.
:*Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти , які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському ( Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштуваня випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти.
:*Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межах Болонського простору.
:*Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацюваня зіставних критеріїв і метедологій.
:*Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ століття, до якого з часом приєдналася Україна ( у травні 2005 р. в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:14, 6 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:32, 20 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників" тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.

2. Основні елементи дослідницької системи:
:*Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукових завдань.
:*Мета дослідження. Це мислення, ідеальне визначення наперед результатів роботи.
:*Об'єкт дослідження .
:*Предмет дослідженя.
:*Завдання (чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити).
:*Гіпотеза.
:*Принципи - керівні положення, завдяки яким здобувається вірне рішення проблем.
:*Методи - шляхи, способи наукового досдідження.
:*Критерії (перевірка достовірності результатів).
:*Результати.
:*Класифікація результатів.
:*Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:47, 6 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:41, 25 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:

:Парадагма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
:Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства на його нинішній стан і перспективу розвитку.
:За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
:Відсутність в Україні (українському лексиконі) чіткого тлумачення стратегії, в той же час, парадигма освіти , ускладнює формування нової освітньої системи і позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:01, 7 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 8 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Форми освіти:
:*Формальна освіта - початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки.
:*Неформальна освіта - професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства "Знання", по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання.
:*Інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища - індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі, спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.

2. Відкрита освіта - збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:29, 7 травня 2015 (EEST)
#

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:32, 2 березня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

----
Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати ї молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньої моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися вирлобити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими винятками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише послабити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:30, 16 травня 2015 (EEST)

Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:33, 17 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
:1. Поняття "освіта" можна розуміти, як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
:2. Цінність освіти полягає в тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:13, 8 травня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:29, 18 березня 2015 (EET)
----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:09, 28 квітня 2015 (EEST)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-15T21:07:51Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Педагогічна інноватика */

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-15T20:58:21Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Педагогічна інноватика */

Психологія Бесараб Н.І.

2015-05-15T20:16:33Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Сьогодні ми починаємо інтерактивні заняття, обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Після вивчення матеріалів, що розміщено на моїй сторінці, дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання:
1. Розкрийте поняття "гендер"
2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності?
3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація?
4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:31, 29 січня 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:
1. Зміст поняття "гендер" полягає перш за все в ідеї соціального моделювання чи конструюванні статі ( на відміну від біологічної статі, який задається генетично).
2. Освіта вносить внесок у формування тендерної ідеології. Поничаючи з дошкільного віку, педагоги заохочують хлопчиків до самовираження й активності, а дівчаток - до слухняності і старанності, охайного зовнішнього вигляду. також починаючи з дитсадка і до аспірантури, всі відносини всередині освітніх установ відтворюють закладені в культурі уявлення про жінок як підлеглих, залежних, шанобливих і не прагнуть до досягнень, апро чоловіків як домінуючих, незалежних. Цей процес не є явною або умисною метою освіти, і мало хто з викладачів усвідомлюють,Що він відбувається.
3. Формування статевої ідентифікації породжує ряд важливих для підлітка задач і зокрема ускладнює спілкування. Саме з цього періоду статева приналежність починає визначати багато важливого - життєві плани і вибір професії, сімейний стан.Характерно, що у дівчат в більшій мірі виражені порушення емоційного плану - підвищена образливість, плаксивість; у хлопчиків - зміна поведінки та рухових реакцій.Взаємовідносини між хлопчиками і дівчатками складаються іноді нерівно, навіть конфліктно.
4. відмінності між хлопчиками та дівчатками проявляється в тому, що дівчатка схильні частіше апелювати до сиарших. В аналогічних ситуаціях вони частіше скаржаться на хлопчиків, ніж хлопчики на них.Це, навіть, може збити "з пантелику" педагога, так як ті, що скаржаться мимоволі сприймаються як сторона потерпіла.Часом, недосвідчений учитель правим вважає того, хто поскаржиться першим. У таких випадках починає поширюватися наклепство.Дівчатка будь-якого віку проявляють більшу схильність до спілкування.Юнаки в бесіді значно частіше схильні перебивати співрозмовника.Для дівчини важливий процес спілкування, для юнака - результат. Юнаки краще спілкуються, коли знають мету розмови.
--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:31, 5 травня 2015 (EEST)

Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності? Якщо Ваші відповіді на попередні запитання будуть потребувати коментарів, то буду їх робити.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:30, 5 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:
:1. Обдарованість - сукупність здібностей, які дозволяють індивіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності. (Здібності - це можливості людини до виконаня діяльності. Рівень здібностей, який значно відрізняється від середнього свідчить про обдарованість).
:2. Типи обдарованості: інтелектуальний, академічний, художній, креативний, лідерська або соціальна обдарованість, психомоторна або спортивна обдарованість.
:3. Існує загальна і спеціальна обдарованість. Розрізняють технічну, наукову (зокрема математичну), музичну, поетичну, художню, артистичну та інші обдарованості. Оскільки обдарованість виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну обдарованості.
:4. Досить часто обдаровані діти займалися тільки тим, що їх приваблювало, було для них цікавим, легким, зрозумілим. А інші види діяльності, які не належать до сфери їхніх схильностей або потребували нестандартного вирішення просто ігнорували, уникали.

Доброго дня, шановні слухачі!Продовжуємо роботу. Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів --[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:14, 12 лютого 2015 (EET)

:Доброго дня! Мої відповіді:
:1. Синдром "професійного або емоційного вигорання" - складний психофізіологічний феномен, що визначається як емоційне, розумове і фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження.
:2. Виділяють три основних фактори, які відіграють сутєву роль в синдромі емоційного вигорання - особистісний, рольовий, організаційний.
:Особистісні фактори сприяють розвитку синдрому емоційного вигорання, як схильність до емоційної холодності, схильність до інтенсивного переживання негативних обставин діяльності.
:Рольові фактори вигорання включають в себе: рольовий конфлікт, рольову невизначеність і емоційне вигорання.
:До організаційних факторів відносять перевантаження, дефіцит часу для виконання роботи, відсутність або недостача соціальної підтримки зі сторони колег та керівництва, відсутність вихідних, відпусток, двозначні вимоги до роботи та ін.
:3.Ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів:
:*депресивний стан;
:*почуття втоми;
:*втрата здатності бачити позитивні наслідки своєї праці;
:*негативні настанови щодо роботи і життя вцілому;
:*агресивні почуття (дратівливість, непруженість).
:4. Синдром професійного вигорання - один з проявів стресу, з яким стикаються педагогічні працівники у професійній діяльності. Тому кожному потрібно визначити для себе й спробувати встоновити рівень напруження, необхідний для благополучного існування.Учителі завжди намагаються зробити більше, ріж мають на те сили. Тому необхідно, насамперед - учитися планувати, визнавати й приймати обмеження, учитися терпіти й прощати, не критикувати й учитися хвалити інших, тобто бути позитивною особистістю, важливо навчитися звертати увагу на позитивні моменти життя. Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті - найкраща профілактика професійного вигорання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:07, 11 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:34, 26 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:
:1. У школярів основної та старшої школи зростає обсяг уваги, її концентрація та стійкість. Увага стає більш контрольованою, зростають елементи самоконтролю та саморегуляції.
:Зростає обсяг пам'яті. Пам'ять поступово набуває характеру організованого, регульованого і керованого процесу.
:Відбуваються також позитивні зміни в уяві, розширюється зміст її образів, оскільки уява бере участь в утворенні образів бе
зпосередньо на сприймання об'єктів, у процесах розуміння художніх творів, технічних креслень, в різних видах творчої діяльності.
:Мислення набуває здатності будувати логічні міркуваня на основі висунутих гіпотез.
:Відбувається подальший розвиток процесу мовлення.Основним є вдосконалення мовлення як засобу спілкування. Розвивається чутливість до художнього слова.
:2. Ефективним засобом раціоналізації та контролю навчального процесує є програмовий контроль знань, який проводиться у формі тестування паралельно з індивідуальним варіантним контролем знань з елементами диференціяції на уроках-семінарах та заліках. Індивідуальний контроль знань здійснюється за варіантними завданнями на окремих картках, де записані завдання варіантів різного рівня складності, що дає учням можливість вибору варіанта і конкретних завдань. Картки індивідуального контролю знань можуть бути використані як на уроках-семінарах так і на комбінованих уроках для поетапного контролю.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:41, 11 травня 2015 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:32, 6 березня 2015 (EET)

Добрий вечір! Мої відповіді:
:За обєктивністю, широтою, швидкістю діагностування, тестування перевершує всі інші форми педагогічного контролю. Тестування - справедливий метод, який ставить усіх учнів в однакові умови, як у процесі контролю, так і в процесі оцінювання.Тестування дозволяє діагностувати знання учня по усьому курсу, виключаючи елементи випадковості при витягуванні екзаменаційного білета.
:Недоліки тестування. Стандартні набори тестів для більшості дисциплін ще не розроблені, а розроблені зазвичай мають низьку якість. Дані, що отримує викладач в результаті тестування, хоча і включають інформацію про недостатність підготовки по конкретних розділах, але не дозволяє судити про причини цих недоліків. Тест не дозволяє перевірити і оцінювати високі, продуктивні рівні знань, повязані з творчістю, абстрактні і методологічні знання.У тестуванні присутній елемент випадковості. Це спотворює результати тесту і призводить до необхідності врахувати ймовірності складової при їх аналізі. Неможливо простежити логіку учня.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 20:43, 15 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:55, 14 квітня 2015 (EEST)

Мої відповіді:
:*Уикайте використання очевидних, тривіальних, малозначних питань і формулювань.;
:*дотримуйтесь правил граматики, пунктуації і риторики;
:*уникайте використання неясних виразів і слів;
:*складайте завдання, які можуть бути виконані за мінімальний час;
:*уникайте взаємозв'язаних завдань, де зміст одного завдання підказує відповідь на інше завдання;
:*при тестуванні вашою метою має бути не кількість письмових завдань,а віддзеркалення всіх цілей тестування;
:*уникайте ненавмисних підказок в завданнях і зразках відповіді;
:*завдання має бути сформоване не у формі питання, а у формі твердження грамотно, коротко, чітко.
:*не рекомендується включати в письмові завдання дискусіні питання і відповіді-завдання, що мають громіздкі формулювання;
:*із завдань необхідно вилучити всі вербальні асоціації, що підказуватимуть вибір правильної відповіді.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 21:22, 15 травня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:42, 16 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:
:1. Професійно-педагогічна спрямованість педагога на роботу з обдарованими дітьми передбачає знання сутності та змісту роботи з обдарованими дітьми, усвідомлення особливостей їхніх здібностей та доцільності проведення.
:2. Ефективними засобами формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми є:
:*використання тренінгів (розвитку креативності, пониження рівня тривожності, вміння долати страх перед невдачами та поразками, вироблення уміння змагатися);
:*розроблення програми для індивідуального навчання обдарованих дітей;
:*здійснення інноваційної діяльності;
:*поєднання роботи з обдарованими учнями та класом;
:*створення в класі доброзичливої атмосфери;
:*залучення учнів до науково-дослідної діяльності;
:*розвиток позитивних якостей обдарованих дітей.
:3. в) схильність.
:4. в) образотворчі здібності.
:5. в) здатність дитини до перетворення навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 23:16, 15 травня 2015 (EEST)

Психологія Бесараб Н.І.

2015-05-15T20:13:38Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Психологія Бесараб Н.І.

2015-05-15T18:22:06Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Психологія Бесараб Н.І.

2015-05-15T17:43:35Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Сьогодні ми починаємо інтерактивні заняття, обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Після вивчення матеріалів, що розміщено на моїй сторінці, дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання:
1. Розкрийте поняття "гендер"
2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності?
3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація?
4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:31, 29 січня 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:
1. Зміст поняття "гендер" полягає перш за все в ідеї соціального моделювання чи конструюванні статі ( на відміну від біологічної статі, який задається генетично).
2. Освіта вносить внесок у формування тендерної ідеології. Поничаючи з дошкільного віку, педагоги заохочують хлопчиків до самовираження й активності, а дівчаток - до слухняності і старанності, охайного зовнішнього вигляду. також починаючи з дитсадка і до аспірантури, всі відносини всередині освітніх установ відтворюють закладені в культурі уявлення про жінок як підлеглих, залежних, шанобливих і не прагнуть до досягнень, апро чоловіків як домінуючих, незалежних. Цей процес не є явною або умисною метою освіти, і мало хто з викладачів усвідомлюють,Що він відбувається.
3. Формування статевої ідентифікації породжує ряд важливих для підлітка задач і зокрема ускладнює спілкування. Саме з цього періоду статева приналежність починає визначати багато важливого - життєві плани і вибір професії, сімейний стан.Характерно, що у дівчат в більшій мірі виражені порушення емоційного плану - підвищена образливість, плаксивість; у хлопчиків - зміна поведінки та рухових реакцій.Взаємовідносини між хлопчиками і дівчатками складаються іноді нерівно, навіть конфліктно.
4. відмінності між хлопчиками та дівчатками проявляється в тому, що дівчатка схильні частіше апелювати до сиарших. В аналогічних ситуаціях вони частіше скаржаться на хлопчиків, ніж хлопчики на них.Це, навіть, може збити "з пантелику" педагога, так як ті, що скаржаться мимоволі сприймаються як сторона потерпіла.Часом, недосвідчений учитель правим вважає того, хто поскаржиться першим. У таких випадках починає поширюватися наклепство.Дівчатка будь-якого віку проявляють більшу схильність до спілкування.Юнаки в бесіді значно частіше схильні перебивати співрозмовника.Для дівчини важливий процес спілкування, для юнака - результат. Юнаки краще спілкуються, коли знають мету розмови.
--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:31, 5 травня 2015 (EEST)

Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності? Якщо Ваші відповіді на попередні запитання будуть потребувати коментарів, то буду їх робити.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:30, 5 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:
:1. Обдарованість - сукупність здібностей, які дозволяють індивіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності. (Здібності - це можливості людини до виконаня діяльності. Рівень здібностей, який значно відрізняється від середнього свідчить про обдарованість).
:2. Типи обдарованості: інтелектуальний, академічний, художній, креативний, лідерська або соціальна обдарованість, психомоторна або спортивна обдарованість.
:3. Існує загальна і спеціальна обдарованість. Розрізняють технічну, наукову (зокрема математичну), музичну, поетичну, художню, артистичну та інші обдарованості. Оскільки обдарованість виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну обдарованості.
:4. Досить часто обдаровані діти займалися тільки тим, що їх приваблювало, було для них цікавим, легким, зрозумілим. А інші види діяльності, які не належать до сфери їхніх схильностей або потребували нестандартного вирішення просто ігнорували, уникали.

Доброго дня, шановні слухачі!Продовжуємо роботу. Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів --[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:14, 12 лютого 2015 (EET)

:Доброго дня! Мої відповіді:
:1. Синдром "професійного або емоційного вигорання" - складний психофізіологічний феномен, що визначається як емоційне, розумове і фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження.
:2. Виділяють три основних фактори, які відіграють сутєву роль в синдромі емоційного вигорання - особистісний, рольовий, організаційний.
:Особистісні фактори сприяють розвитку синдрому емоційного вигорання, як схильність до емоційної холодності, схильність до інтенсивного переживання негативних обставин діяльності.
:Рольові фактори вигорання включають в себе: рольовий конфлікт, рольову невизначеність і емоційне вигорання.
:До організаційних факторів відносять перевантаження, дефіцит часу для виконання роботи, відсутність або недостача соціальної підтримки зі сторони колег та керівництва, відсутність вихідних, відпусток, двозначні вимоги до роботи та ін.
:3.Ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів:
:*депресивний стан;
:*почуття втоми;
:*втрата здатності бачити позитивні наслідки своєї праці;
:*негативні настанови щодо роботи і життя вцілому;
:*агресивні почуття (дратівливість, непруженість).
:4. Синдром професійного вигорання - один з проявів стресу, з яким стикаються педагогічні працівники у професійній діяльності. Тому кожному потрібно визначити для себе й спробувати встоновити рівень напруження, необхідний для благополучного існування.Учителі завжди намагаються зробити більше, ріж мають на те сили. Тому необхідно, насамперед - учитися планувати, визнавати й приймати обмеження, учитися терпіти й прощати, не критикувати й учитися хвалити інших, тобто бути позитивною особистістю, важливо навчитися звертати увагу на позитивні моменти життя. Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті - найкраща профілактика професійного вигорання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:07, 11 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:34, 26 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:
:1. У школярів основної та старшої школи зростає обсяг уваги, її концентрація та стійкість. Увага стає більш контрольованою, зростають елементи самоконтролю та саморегуляції.
:Зростає обсяг пам'яті. Пам'ять поступово набуває характеру організованого, регульованого і керованого процесу.
:Відбуваються також позитивні зміни в уяві, розширюється зміст її образів, оскільки уява бере участь в утворенні образів бе
зпосередньо на сприймання об'єктів, у процесах розуміння художніх творів, технічних креслень, в різних видах творчої діяльності.
:Мислення набуває здатності будувати логічні міркуваня на основі висунутих гіпотез.
:Відбувається подальший розвиток процесу мовлення.Основним є вдосконалення мовлення як засобу спілкування. Розвивається чутливість до художнього слова.
:2. Ефективним засобом раціоналізації та контролю навчального процесує є програмовий контроль знань, який проводиться у формі тестування паралельно з індивідуальним варіантним контролем знань з елементами диференціяції на уроках-семінарах та заліках. Індивідуальний контроль знань здійснюється за варіантними завданнями на окремих картках, де записані завдання варіантів різного рівня складності, що дає учням можливість вибору варіанта і конкретних завдань. Картки індивідуального контролю знань можуть бути використані як на уроках-семінарах так і на комбінованих уроках для поетапного контролю.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:41, 11 травня 2015 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:32, 6 березня 2015 (EET)

Добрий вечір! Мої відповіді:
:За обєктивністю, широтою, швидкістю діагностування, тестування перевершує всі інші форми педагогічного контролю. Тестування - справедливий метод, який ставить усіх учнів в однакові умови, як у процесі контролю, так і в процесі оцінювання.Тестування дозволяє діагностувати знання учня по усьому курсу, виключаючи елементи випадковості при витягуванні екзаменаційного білета.
:Недоліки тестування. Стандартні набори тестів для більшості дисциплін ще не розроблені, а розроблені зазвичай мають низьку якість. Дані, що отримує викладач в результаті тестування, хоча і включають інформацію про недостатність підготовки по конкретних розділах, але не дозволяє судити про причини цих недоліків. Тест не дозволяє перевірити і оцінювати високі, продуктивні рівні знань, повязані з творчістю, абстрактні і методологічні знання.У тестуванні присутній елемент випадковості. Це спотворює результати тесту і призводить до необхідності врахувати ймовірності складової при їх аналізі. Неможливо простежити логіку учня.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 20:43, 15 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:55, 14 квітня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:42, 16 березня 2015 (EET)

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-13T07:02:22Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Консультація */

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-12T20:52:30Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Консультація */

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-05-11T16:19:24Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Психологія */

Психологія Бесараб Н.І.

2015-05-11T15:41:02Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Сьогодні ми починаємо інтерактивні заняття, обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Після вивчення матеріалів, що розміщено на моїй сторінці, дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання:
1. Розкрийте поняття "гендер"
2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності?
3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація?
4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:31, 29 січня 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:
1. Зміст поняття "гендер" полягає перш за все в ідеї соціального моделювання чи конструюванні статі ( на відміну від біологічної статі, який задається генетично).
2. Освіта вносить внесок у формування тендерної ідеології. Поничаючи з дошкільного віку, педагоги заохочують хлопчиків до самовираження й активності, а дівчаток - до слухняності і старанності, охайного зовнішнього вигляду. також починаючи з дитсадка і до аспірантури, всі відносини всередині освітніх установ відтворюють закладені в культурі уявлення про жінок як підлеглих, залежних, шанобливих і не прагнуть до досягнень, апро чоловіків як домінуючих, незалежних. Цей процес не є явною або умисною метою освіти, і мало хто з викладачів усвідомлюють,Що він відбувається.
3. Формування статевої ідентифікації породжує ряд важливих для підлітка задач і зокрема ускладнює спілкування. Саме з цього періоду статева приналежність починає визначати багато важливого - життєві плани і вибір професії, сімейний стан.Характерно, що у дівчат в більшій мірі виражені порушення емоційного плану - підвищена образливість, плаксивість; у хлопчиків - зміна поведінки та рухових реакцій.Взаємовідносини між хлопчиками і дівчатками складаються іноді нерівно, навіть конфліктно.
4. відмінності між хлопчиками та дівчатками проявляється в тому, що дівчатка схильні частіше апелювати до сиарших. В аналогічних ситуаціях вони частіше скаржаться на хлопчиків, ніж хлопчики на них.Це, навіть, може збити "з пантелику" педагога, так як ті, що скаржаться мимоволі сприймаються як сторона потерпіла.Часом, недосвідчений учитель правим вважає того, хто поскаржиться першим. У таких випадках починає поширюватися наклепство.Дівчатка будь-якого віку проявляють більшу схильність до спілкування.Юнаки в бесіді значно частіше схильні перебивати співрозмовника.Для дівчини важливий процес спілкування, для юнака - результат. Юнаки краще спілкуються, коли знають мету розмови.
--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:31, 5 травня 2015 (EEST)

Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності? Якщо Ваші відповіді на попередні запитання будуть потребувати коментарів, то буду їх робити.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:30, 5 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:
:1. Обдарованість - сукупність здібностей, які дозволяють індивіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності. (Здібності - це можливості людини до виконаня діяльності. Рівень здібностей, який значно відрізняється від середнього свідчить про обдарованість).
:2. Типи обдарованості: інтелектуальний, академічний, художній, креативний, лідерська або соціальна обдарованість, психомоторна або спортивна обдарованість.
:3. Існує загальна і спеціальна обдарованість. Розрізняють технічну, наукову (зокрема математичну), музичну, поетичну, художню, артистичну та інші обдарованості. Оскільки обдарованість виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну обдарованості.
:4. Досить часто обдаровані діти займалися тільки тим, що їх приваблювало, було для них цікавим, легким, зрозумілим. А інші види діяльності, які не належать до сфери їхніх схильностей або потребували нестандартного вирішення просто ігнорували, уникали.

Доброго дня, шановні слухачі!Продовжуємо роботу. Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів --[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:14, 12 лютого 2015 (EET)

:Доброго дня! Мої відповіді:
:1. Синдром "професійного або емоційного вигорання" - складний психофізіологічний феномен, що визначається як емоційне, розумове і фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження.
:2. Виділяють три основних фактори, які відіграють сутєву роль в синдромі емоційного вигорання - особистісний, рольовий, організаційний.
:Особистісні фактори сприяють розвитку синдрому емоційного вигорання, як схильність до емоційної холодності, схильність до інтенсивного переживання негативних обставин діяльності.
:Рольові фактори вигорання включають в себе: рольовий конфлікт, рольову невизначеність і емоційне вигорання.
:До організаційних факторів відносять перевантаження, дефіцит часу для виконання роботи, відсутність або недостача соціальної підтримки зі сторони колег та керівництва, відсутність вихідних, відпусток, двозначні вимоги до роботи та ін.
:3.Ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів:
:*депресивний стан;
:*почуття втоми;
:*втрата здатності бачити позитивні наслідки своєї праці;
:*негативні настанови щодо роботи і життя вцілому;
:*агресивні почуття (дратівливість, непруженість).
:4. Синдром професійного вигорання - один з проявів стресу, з яким стикаються педагогічні працівники у професійній діяльності. Тому кожному потрібно визначити для себе й спробувати встоновити рівень напруження, необхідний для благополучного існування.Учителі завжди намагаються зробити більше, ріж мають на те сили. Тому необхідно, насамперед - учитися планувати, визнавати й приймати обмеження, учитися терпіти й прощати, не критикувати й учитися хвалити інших, тобто бути позитивною особистістю, важливо навчитися звертати увагу на позитивні моменти життя. Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті - найкраща профілактика професійного вигорання.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:07, 11 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:34, 26 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:
:1. У школярів основної та старшої школи зростає обсяг уваги, її концентрація та стійкість. Увага стає більш контрольованою, зростають елементи самоконтролю та саморегуляції.
:Зростає обсяг пам'яті. Пам'ять поступово набуває характеру організованого, регульованого і керованого процесу.
:Відбуваються також позитивні зміни в уяві, розширюється зміст її образів, оскільки уява бере участь в утворенні образів бе
зпосередньо на сприймання об'єктів, у процесах розуміння художніх творів, технічних креслень, в різних видах творчої діяльності.
:Мислення набуває здатності будувати логічні міркуваня на основі висунутих гіпотез.
:Відбувається подальший розвиток процесу мовлення.Основним є вдосконалення мовлення як засобу спілкування. Розвивається чутливість до художнього слова.
:2. Ефективним засобом раціоналізації та контролю навчального процесує є програмовий контроль знань, який проводиться у формі тестування паралельно з індивідуальним варіантним контролем знань з елементами диференціяції на уроках-семінарах та заліках. Індивідуальний контроль знань здійснюється за варіантними завданнями на окремих картках, де записані завдання варіантів різного рівня складності, що дає учням можливість вибору варіанта і конкретних завдань. Картки індивідуального контролю знань можуть бути використані як на уроках-семінарах так і на комбінованих уроках для поетапного контролю.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:41, 11 травня 2015 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:32, 6 березня 2015 (EET)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:55, 14 квітня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 14:42, 16 березня 2015 (EET)

Психологія Бесараб Н.І.

2015-05-11T14:07:13Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.

2015-05-08T16:13:24Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?

2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 26 січня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

Доброго дня! На мою думку завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному та духовному розвитку. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. всі причетні до цього науки напрацьовують свої методи, але не охоплюють увесь освітній процес Це завдання філософського сприйняття світу.

# Завдання філософії освіти *аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, * вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
:Завдання соціології освіти
*вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
*оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
*аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається до освіти, виявлення її соціальної цінності;
*виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
*визначеня міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:26, 5 травня 2015 (EEST)

----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 2 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! За своєю сутністю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгортання освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Адже парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
#Сучасні зарубіжні підходи до освіти:
*американський підхід;
*азійський підхід (японський і китайський варіанти);
*європейський підхід.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:49, 5 травня 2015 (EEST)

----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:02, 2 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і звязків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, обєднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні звязки та інтереси особистості. Також інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій, зокрема:
:*можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
:*зміна організації процесу пізнаня шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
:*створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченям освіти;
:*використання спецефічних властивостей компютерної техніки, найважливішими з яких є індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей "віртуальної реальності".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:52, 5 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:03, 20 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес - процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
:Сутність Болонської системи полягає :
:*У запровадженні дворівневої системи освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достаеній рівень кваліфікації.
:*Запровадження системи кредитних одиниць, як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності.
:*Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти , які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському ( Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштуваня випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти.
:*Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межах Болонського простору.
:*Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацюваня зіставних критеріїв і метедологій.
:*Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ століття, до якого з часом приєдналася Україна ( у травні 2005 р. в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:14, 6 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:32, 20 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників" тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.

2. Основні елементи дослідницької системи:
:*Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукових завдань.
:*Мета дослідження. Це мислення, ідеальне визначення наперед результатів роботи.
:*Об'єкт дослідження .
:*Предмет дослідженя.
:*Завдання (чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити).
:*Гіпотеза.
:*Принципи - керівні положення, завдяки яким здобувається вірне рішення проблем.
:*Методи - шляхи, способи наукового досдідження.
:*Критерії (перевірка достовірності результатів).
:*Результати.
:*Класифікація результатів.
:*Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:47, 6 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:41, 25 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:

:Парадагма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
:Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства на його нинішній стан і перспективу розвитку.
:За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
:Відсутність в Україні (українському лексиконі) чіткого тлумачення стратегії, в той же час, парадигма освіти , ускладнює формування нової освітньої системи і позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:01, 7 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 8 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Форми освіти:
:*Формальна освіта - початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки.
:*Неформальна освіта - професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства "Знання", по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання.
:*Інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища - індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі, спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.

2. Відкрита освіта - збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:29, 7 травня 2015 (EEST)
#

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:32, 2 березня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:33, 17 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
:1. Поняття "освіта" можна розуміти, як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
:2. Цінність освіти полягає в тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:13, 8 травня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:29, 18 березня 2015 (EET)
----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:09, 28 квітня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.

2015-05-07T15:29:26Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?

2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 26 січня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

Доброго дня! На мою думку завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному та духовному розвитку. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. всі причетні до цього науки напрацьовують свої методи, але не охоплюють увесь освітній процес Це завдання філософського сприйняття світу.

# Завдання філософії освіти *аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, * вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
:Завдання соціології освіти
*вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
*оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
*аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається до освіти, виявлення її соціальної цінності;
*виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
*визначеня міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:26, 5 травня 2015 (EEST)

----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 2 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! За своєю сутністю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгортання освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Адже парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
#Сучасні зарубіжні підходи до освіти:
*американський підхід;
*азійський підхід (японський і китайський варіанти);
*європейський підхід.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:49, 5 травня 2015 (EEST)

----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:02, 2 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і звязків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, обєднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні звязки та інтереси особистості. Також інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій, зокрема:
:*можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
:*зміна організації процесу пізнаня шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
:*створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченям освіти;
:*використання спецефічних властивостей компютерної техніки, найважливішими з яких є індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей "віртуальної реальності".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:52, 5 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:03, 20 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес - процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
:Сутність Болонської системи полягає :
:*У запровадженні дворівневої системи освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достаеній рівень кваліфікації.
:*Запровадження системи кредитних одиниць, як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності.
:*Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти , які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському ( Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштуваня випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти.
:*Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межах Болонського простору.
:*Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацюваня зіставних критеріїв і метедологій.
:*Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ століття, до якого з часом приєдналася Україна ( у травні 2005 р. в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:14, 6 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:32, 20 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників" тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.

2. Основні елементи дослідницької системи:
:*Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукових завдань.
:*Мета дослідження. Це мислення, ідеальне визначення наперед результатів роботи.
:*Об'єкт дослідження .
:*Предмет дослідженя.
:*Завдання (чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити).
:*Гіпотеза.
:*Принципи - керівні положення, завдяки яким здобувається вірне рішення проблем.
:*Методи - шляхи, способи наукового досдідження.
:*Критерії (перевірка достовірності результатів).
:*Результати.
:*Класифікація результатів.
:*Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:47, 6 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:41, 25 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:

:Парадагма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
:Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства на його нинішній стан і перспективу розвитку.
:За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
:Відсутність в Україні (українському лексиконі) чіткого тлумачення стратегії, в той же час, парадигма освіти , ускладнює формування нової освітньої системи і позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:01, 7 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 8 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Форми освіти:
:*Формальна освіта - початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки.
:*Неформальна освіта - професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства "Знання", по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання.
:*Інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища - індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі, спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.

2. Відкрита освіта - збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:29, 7 травня 2015 (EEST)
#

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:32, 2 березня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:33, 17 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:29, 18 березня 2015 (EET)
----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:09, 28 квітня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.

2015-05-07T15:01:39Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?

2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 26 січня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

Доброго дня! На мою думку завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному та духовному розвитку. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. всі причетні до цього науки напрацьовують свої методи, але не охоплюють увесь освітній процес Це завдання філософського сприйняття світу.

# Завдання філософії освіти *аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, * вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
:Завдання соціології освіти
*вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
*оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
*аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається до освіти, виявлення її соціальної цінності;
*виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
*визначеня міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:26, 5 травня 2015 (EEST)

----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 2 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! За своєю сутністю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгортання освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Адже парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
#Сучасні зарубіжні підходи до освіти:
*американський підхід;
*азійський підхід (японський і китайський варіанти);
*європейський підхід.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:49, 5 травня 2015 (EEST)

----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:02, 2 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і звязків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, обєднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні звязки та інтереси особистості. Також інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій, зокрема:
:*можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
:*зміна організації процесу пізнаня шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
:*створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченям освіти;
:*використання спецефічних властивостей компютерної техніки, найважливішими з яких є індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей "віртуальної реальності".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:52, 5 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:03, 20 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес - процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
:Сутність Болонської системи полягає :
:*У запровадженні дворівневої системи освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достаеній рівень кваліфікації.
:*Запровадження системи кредитних одиниць, як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності.
:*Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти , які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському ( Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштуваня випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти.
:*Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межах Болонського простору.
:*Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацюваня зіставних критеріїв і метедологій.
:*Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ століття, до якого з часом приєдналася Україна ( у травні 2005 р. в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:14, 6 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:32, 20 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників" тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.

2. Основні елементи дослідницької системи:
:*Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукових завдань.
:*Мета дослідження. Це мислення, ідеальне визначення наперед результатів роботи.
:*Об'єкт дослідження .
:*Предмет дослідженя.
:*Завдання (чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити).
:*Гіпотеза.
:*Принципи - керівні положення, завдяки яким здобувається вірне рішення проблем.
:*Методи - шляхи, способи наукового досдідження.
:*Критерії (перевірка достовірності результатів).
:*Результати.
:*Класифікація результатів.
:*Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:47, 6 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:41, 25 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:

:Парадагма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
:Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства на його нинішній стан і перспективу розвитку.
:За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
:Відсутність в Україні (українському лексиконі) чіткого тлумачення стратегії, в той же час, парадигма освіти , ускладнює формування нової освітньої системи і позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:01, 7 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 8 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:32, 2 березня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:33, 17 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:29, 18 березня 2015 (EET)
----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:09, 28 квітня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.

2015-05-06T14:47:47Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?

2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 26 січня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

Доброго дня! На мою думку завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному та духовному розвитку. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. всі причетні до цього науки напрацьовують свої методи, але не охоплюють увесь освітній процес Це завдання філософського сприйняття світу.

# Завдання філософії освіти *аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, * вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
:Завдання соціології освіти
*вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
*оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
*аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається до освіти, виявлення її соціальної цінності;
*виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
*визначеня міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:26, 5 травня 2015 (EEST)

----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:31, 2 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! За своєю сутністю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгортання освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Адже парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
#Сучасні зарубіжні підходи до освіти:
*американський підхід;
*азійський підхід (японський і китайський варіанти);
*європейський підхід.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:49, 5 травня 2015 (EEST)

----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:02, 2 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і звязків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, обєднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні звязки та інтереси особистості. Також інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій, зокрема:
:*можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
:*зміна організації процесу пізнаня шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
:*створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченям освіти;
:*використання спецефічних властивостей компютерної техніки, найважливішими з яких є індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей "віртуальної реальності".

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:52, 5 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:03, 20 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Болонський процес - процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
:Сутність Болонської системи полягає :
:*У запровадженні дворівневої системи освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достаеній рівень кваліфікації.
:*Запровадження системи кредитних одиниць, як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності.
:*Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти , які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському ( Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштуваня випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти.
:*Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межах Болонського простору.
:*Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацюваня зіставних критеріїв і метедологій.
:*Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентноспроможних освітніх програм.
# Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ століття, до якого з часом приєдналася Україна ( у травні 2005 р. в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України).

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:14, 6 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:32, 20 лютого 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

# Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників" тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.

2. Основні елементи дослідницької системи:
:*Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукових завдань.
:*Мета дослідження. Це мислення, ідеальне визначення наперед результатів роботи.
:*Об'єкт дослідження .
:*Предмет дослідженя.
:*Завдання (чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити).
:*Гіпотеза.
:*Принципи - керівні положення, завдяки яким здобувається вірне рішення проблем.
:*Методи - шляхи, способи наукового досдідження.
:*Критерії (перевірка достовірності результатів).
:*Результати.
:*Класифікація результатів.
:*Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.

--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:47, 6 травня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:41, 25 лютого 2015 (EET)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 8 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:32, 2 березня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:33, 17 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:29, 18 березня 2015 (EET)
----
----
Доброго дня, Наталія Іванівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:09, 28 квітня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.

2015-05-06T14:14:56Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Бесараб Н.І.

2015-05-06T06:46:38Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.

2015-05-05T15:52:56Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Бесараб Н.І.

2015-05-05T15:31:23Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.

2015-05-05T13:49:26Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.

2015-05-05T13:26:29Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Користувач:Бесараб Наталія Іванівна

2015-01-22T11:32:18Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Бесараб Наталія Іванівна'''
[[Файл:Бесараб_Н.І.JPG|200px|thumb|left|Бесараб Наталія Іванівна]]

==Регіон==

Липоводолинський район с.Московське
==Місце роботи==
Московський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

==Посада==
вчитель історії

==Категорія==

спеціаліст
==Випускний проект==

Історія регіону в персоналіях
[[Онацький Никонор Харитонович]]

==Контакти==

besarabnata@gmail.com

0971755793

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Бесараб Наталія Іванівна

2015-01-22T11:31:57Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Бесараб Наталія Іванівна'''
[[Файл:Бесараб_Н.І.JPG|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]

==Регіон==

Липоводолинський район с.Московське
==Місце роботи==
Московський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

==Посада==
вчитель історії

==Категорія==

спеціаліст
==Випускний проект==

Історія регіону в персоналіях
[[Онацький Никонор Харитонович]]

==Контакти==

besarabnata@gmail.com

0971755793

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Бесараб Наталія Іванівна

2015-01-22T11:22:57Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Бесараб Наталія Іванівна'''
[[Файл:Бесараб_Н.І.JPG]]

==Регіон==

Липоводолинський район с.Московське
==Місце роботи==
Московський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

==Посада==
вчитель історії

==Категорія==

спеціаліст
==Випускний проект==

Історія регіону в персоналіях
[[Онацький Никонор Харитонович]]

==Контакти==

besarabnata@gmail.com

0971755793

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Файл:Бесараб Н.І.JPG

2015-01-22T11:14:18Z

Бесараб Наталія Іванівна:

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-01-22T11:06:57Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Соціально-гуманітарний кредитний модуль */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Двоскін Л.Ю.

2015-01-22T10:16:33Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день,Леонід Юрійович! Як ваші справи?
--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 12:16, 22 січня 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Користувач:Бесараб Наталія Іванівна

2015-01-21T13:32:53Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Бесараб Наталія Іванівна'''

==Регіон==

Липоводолинський район с.Московське
==Місце роботи==
Московський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

==Посада==
вчитель історії

==Категорія==

спеціаліст
==Випускний проект==

Історія регіону в персоналіях
[[Онацький Никонор Харитонович]]

==Контакти==

besarabnata@gmail.com

0971755793

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Онацький Никонор Харитонович

2015-01-21T13:31:53Z

Бесараб Наталія Іванівна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Історія регіону в персоналіях}}

==Прізвище ім'я по батькові==

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

О

2015-01-21T13:21:58Z

Бесараб Наталія Іванівна: Створена сторінка: Онацький Никонор Харитонович

[[Онацький Никонор Харитонович]]

Користувач:Бесараб Наталія Іванівна

2015-01-21T12:46:14Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Бесараб Наталія Іванівна'''

==Регіон==

Липоводолинський район с.Московське
==Місце роботи==
Московський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

==Посада==
вчитель історії

==Категорія==

спеціаліст
==Випускний проект==

Історія регіону в персоналіях

==Контакти==

besarabnata@gmail.com

0971755793

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-01-21T12:10:54Z

Бесараб Наталія Іванівна:

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-01-21T12:09:56Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Професійно-орієнтований кредитний модуль */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни |Теорія та методика фахової дисципліни]]===

===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Наталія Іванівна |ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія Бесараб Наталія Іванівна |Психологія]]===

===[[Педагогічна інноватика Бесараб Наталія Іванівна |Педагогічна інноватика]]===

Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна

2015-01-21T12:03:01Z

Бесараб Наталія Іванівна: /* Соціально-гуманітарний кредитний модуль */

==[[Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.|Соціально-гуманітарний кредитний модуль]]==

==Професійно-орієнтований кредитний модуль==
===[[Теорія та методика фахової дисципліни ПІБ|Теорія та методика фахової дисципліни]]===

===[[ІКТ у викладанні предметів ПІБ|ІКТ у викладанні предметів]]===

===[[Психологія ПІБ|Психологія]]===

===[[Педагогічна інноватика ПІБ|Педагогічна інноватика]]===