HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Педагогічна інноватика Биков В.І.

2015-12-10T08:53:08Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====

Добрий день, шановні колеги! Вітаю з початком нового навчального року! Здоров'я, щастя, здійснення бажань, впевненості у своїх силах!

Сьогодні ми розпочинаємо наші заняття в цьому навчальному році. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?

Технологічність в освіті це педагогічна система, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу,стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору Визначення технологічності в освіті за М. Вулманом: "цілеспрямоване використання, у комплексі чи окремо, предметів, прийомів, засобів, подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу". За С. Сполдингом - "цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем в цілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:41, 10 грудня 2015 (EET)<nowiki>Вставити сюди неформатований текст.</nowiki>
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:06, 2 вересня 2015 (EEST)

Добрий день! Продовжуємо працювати. Прочитайте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 9 вересня 2015 (EEST)

Однією з причин тривалої дискусії про термін "педагогічна технологія" є непрофесійний погляд на проблему. Існують дві основні точки зору: "Професіональні педагоги-технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначеного, завдання. З другого боку, педагогічна громадськість, здебільшого, вважає технологію апаратурою для навчального процесу". Для ілюстрації дискусії про сутність педагогічної технології наводимо три її визначення. 1. "Педагогічна технологія є удосконалювання, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань" (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). 2. "Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і корисності навчання і практичної підготовки..." (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). 3. "Педагогічна технологія є система дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання" (Комісія з технології навчання, США). Представники четвертої групи (Д. Фіни, II. Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно. Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Він пише в Енциклопедії педагогічних засобів, комунікацій і технології (Лондон, 1978): «Не будучи синонімом "засобу навчання", педагогічна технологія являє собою міждисциплінарний конгломерат, що має зв'язки (відносини) фактично з усіма аспектами освіти — від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями». Зробивши докладний аналіз численних визначень, автор дійшов висновку про існування концептуальної мозаїки значень педагогічної технології: педагогічна психотехнологія, педагогічна інформація і технологія комунікації, технологія педагогічного менеджменту, технологія педагогічних систем, технологія педагогічного планування. У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". Це формулювання виявилося настільки всеосяжним, що подальші його зміни відбувалися лише по лінії уточнення мозаїки значень педагогічної технології і їх спеціалізації. Як зазначено в глосарії термінів за технологією освіти (Париж, ЮНЕСКО, 1986, с. 43), "у первісному розумінні педагогічна технологія означає використання з педагогічною метою засобів, породжених революцією в галузі комунікації, таких, як аудіовізуальні засоби, телебачення, комп'ютери й інші види "жорстких" і "м'яких" засобів. У новому і ширшому розумінні це — систематичний метод планування, застосування й оцінювання всього процесу навчання й засвоєння знань шляхом обліку людських і технічних ресурсів і взаємодії між ними для досягнення найефективнішої форми освіти. У цьому розумінні педагогічна технологія використовує як теоретичний інструмент системний аналіз. — Педагогічна технологія — це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. П. Безпалько). — Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічної мети (М. В. Кларин). — Педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Педагогічна технологія може бути представлена науковим, процесуально-описовим і процесуально-діючим аспектами (Г. К.Селевко). — Педагогічна технологія — системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання --[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:42, 10 грудня 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете тему та завдання індивідуального заняття. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 11 вересня 2015 (EEST)
Відповідь Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Методика є більш індивідуалізованою сукупністю прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досягнення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:51, 10 грудня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Тема консультації: "Особливості впровадження педагогічних технологій у навчальнл-виховний процес ЗНЗ"--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 20 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
Відповіді: 1. г 2.а 3.в 4.г 5.б,г 6.в 7. д 8.В. г--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:49, 10 грудня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 14:16, 26 листопада 2015 (EET)

Педагогічна інноватика Биков В.І.

2015-12-10T08:52:33Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Педагогічна інноватика Биков В.І.

2015-12-10T08:51:55Z

Биков Віталій Іванович: /* Індивідуальні заняття */

Педагогічна інноватика Биков В.І.

2015-12-10T08:49:33Z

Биков Віталій Іванович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====

Добрий день, шановні колеги! Вітаю з початком нового навчального року! Здоров'я, щастя, здійснення бажань, впевненості у своїх силах!

Сьогодні ми розпочинаємо наші заняття в цьому навчальному році. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?

Технологічність в освіті це педагогічна система, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу,стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору Визначення технологічності в освіті за М. Вулманом: "цілеспрямоване використання, у комплексі чи окремо, предметів, прийомів, засобів, подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу". За С. Сполдингом - "цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем в цілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:41, 10 грудня 2015 (EET)<nowiki>Вставити сюди неформатований текст.</nowiki>
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:06, 2 вересня 2015 (EEST)

Добрий день! Продовжуємо працювати. Прочитайте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 9 вересня 2015 (EEST)

Однією з причин тривалої дискусії про термін "педагогічна технологія" є непрофесійний погляд на проблему. Існують дві основні точки зору: "Професіональні педагоги-технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначеного, завдання. З другого боку, педагогічна громадськість, здебільшого, вважає технологію апаратурою для навчального процесу". Для ілюстрації дискусії про сутність педагогічної технології наводимо три її визначення. 1. "Педагогічна технологія є удосконалювання, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань" (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). 2. "Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і корисності навчання і практичної підготовки..." (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). 3. "Педагогічна технологія є система дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання" (Комісія з технології навчання, США). Представники четвертої групи (Д. Фіни, II. Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно. Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Він пише в Енциклопедії педагогічних засобів, комунікацій і технології (Лондон, 1978): «Не будучи синонімом "засобу навчання", педагогічна технологія являє собою міждисциплінарний конгломерат, що має зв'язки (відносини) фактично з усіма аспектами освіти — від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями». Зробивши докладний аналіз численних визначень, автор дійшов висновку про існування концептуальної мозаїки значень педагогічної технології: педагогічна психотехнологія, педагогічна інформація і технологія комунікації, технологія педагогічного менеджменту, технологія педагогічних систем, технологія педагогічного планування. У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". Це формулювання виявилося настільки всеосяжним, що подальші його зміни відбувалися лише по лінії уточнення мозаїки значень педагогічної технології і їх спеціалізації. Як зазначено в глосарії термінів за технологією освіти (Париж, ЮНЕСКО, 1986, с. 43), "у первісному розумінні педагогічна технологія означає використання з педагогічною метою засобів, породжених революцією в галузі комунікації, таких, як аудіовізуальні засоби, телебачення, комп'ютери й інші види "жорстких" і "м'яких" засобів. У новому і ширшому розумінні це — систематичний метод планування, застосування й оцінювання всього процесу навчання й засвоєння знань шляхом обліку людських і технічних ресурсів і взаємодії між ними для досягнення найефективнішої форми освіти. У цьому розумінні педагогічна технологія використовує як теоретичний інструмент системний аналіз. — Педагогічна технологія — це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. П. Безпалько). — Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічної мети (М. В. Кларин). — Педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Педагогічна технологія може бути представлена науковим, процесуально-описовим і процесуально-діючим аспектами (Г. К.Селевко). — Педагогічна технологія — системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання --[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:42, 10 грудня 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете тему та завдання індивідуального заняття. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 11 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
Тема консультації: "Особливості впровадження педагогічних технологій у навчальнл-виховний процес ЗНЗ"--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 20 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
Відповіді: 1. г 2.а 3.в 4.г 5.б,г 6.в 7. д 8.В. г--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:49, 10 грудня 2015 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 14:16, 26 листопада 2015 (EET)

Педагогічна інноватика Биков В.І.

2015-12-10T08:42:53Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====

Добрий день, шановні колеги! Вітаю з початком нового навчального року! Здоров'я, щастя, здійснення бажань, впевненості у своїх силах!

Сьогодні ми розпочинаємо наші заняття в цьому навчальному році. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?

Технологічність в освіті це педагогічна система, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу,стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору Визначення технологічності в освіті за М. Вулманом: "цілеспрямоване використання, у комплексі чи окремо, предметів, прийомів, засобів, подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу". За С. Сполдингом - "цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем в цілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:41, 10 грудня 2015 (EET)<nowiki>Вставити сюди неформатований текст.</nowiki>
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:06, 2 вересня 2015 (EEST)

Добрий день! Продовжуємо працювати. Прочитайте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 9 вересня 2015 (EEST)

Однією з причин тривалої дискусії про термін "педагогічна технологія" є непрофесійний погляд на проблему. Існують дві основні точки зору: "Професіональні педагоги-технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначеного, завдання. З другого боку, педагогічна громадськість, здебільшого, вважає технологію апаратурою для навчального процесу". Для ілюстрації дискусії про сутність педагогічної технології наводимо три її визначення. 1. "Педагогічна технологія є удосконалювання, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань" (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). 2. "Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і корисності навчання і практичної підготовки..." (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). 3. "Педагогічна технологія є система дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання" (Комісія з технології навчання, США). Представники четвертої групи (Д. Фіни, II. Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно. Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Він пише в Енциклопедії педагогічних засобів, комунікацій і технології (Лондон, 1978): «Не будучи синонімом "засобу навчання", педагогічна технологія являє собою міждисциплінарний конгломерат, що має зв'язки (відносини) фактично з усіма аспектами освіти — від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями». Зробивши докладний аналіз численних визначень, автор дійшов висновку про існування концептуальної мозаїки значень педагогічної технології: педагогічна психотехнологія, педагогічна інформація і технологія комунікації, технологія педагогічного менеджменту, технологія педагогічних систем, технологія педагогічного планування. У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". Це формулювання виявилося настільки всеосяжним, що подальші його зміни відбувалися лише по лінії уточнення мозаїки значень педагогічної технології і їх спеціалізації. Як зазначено в глосарії термінів за технологією освіти (Париж, ЮНЕСКО, 1986, с. 43), "у первісному розумінні педагогічна технологія означає використання з педагогічною метою засобів, породжених революцією в галузі комунікації, таких, як аудіовізуальні засоби, телебачення, комп'ютери й інші види "жорстких" і "м'яких" засобів. У новому і ширшому розумінні це — систематичний метод планування, застосування й оцінювання всього процесу навчання й засвоєння знань шляхом обліку людських і технічних ресурсів і взаємодії між ними для досягнення найефективнішої форми освіти. У цьому розумінні педагогічна технологія використовує як теоретичний інструмент системний аналіз. — Педагогічна технологія — це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. П. Безпалько). — Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічної мети (М. В. Кларин). — Педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Педагогічна технологія може бути представлена науковим, процесуально-описовим і процесуально-діючим аспектами (Г. К.Селевко). — Педагогічна технологія — системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання --[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:42, 10 грудня 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете тему та завдання індивідуального заняття. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 11 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
Тема консультації: "Особливості впровадження педагогічних технологій у навчальнл-виховний процес ЗНЗ"--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 20 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 14:16, 26 листопада 2015 (EET)

Педагогічна інноватика Биков В.І.

2015-12-10T08:41:31Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Биков В.І.

2015-12-10T08:36:09Z

Биков Віталій Іванович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Сьогодні обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання: 1. Розкрийте поняття "гендер" 2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності? 3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація? 4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:45, 9 червня 2015 (EEST)

Відповіді: 1. Гендер (англ. Gender, від лат. Gender «стать») - це соціальна стать, що визначає поведінку людини в суспільстві і те, як це поведінка сприймається.Поняття "гендер" полягає перш за все в ідеї соціального моделювання чи конструювання статі.соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття «чоловік» і «жінка», психосоціальні, соціо-культурні ролі чоловіка і жінки як особистостей, на відміну від статі, яка позначає біологічні відмінності, цілісна психічна репрезентація статі, сповнена неповторним динамічним глибинним, когнітивним та поведінковим поняттям жіночого та чоловічого, здобута індивідом у результаті набуття індивідуального ґендерного досвіду. Тобто деякий соціальний конструктор, що визначає соціальну стать людини. На відміну від біологічної статі, гендер виступає набором соціально рольових самоідентифікацій (самовизначень), які можуть збігатися з суто біологічними статево-рольовими стереотипами або суперечити їм. 2.У суспільній свідомості гендерні стереотипи функціонують у вигляді стандартизованих уявлень про моделі поведінки і риси характеру, що відповідають поняттям „чоловіче” і „жіноче”.Гендерні стереотипи -це культурно і соціально обумовлені уявлення про якості і нормах поведінки чоловіків і жінок. Відносини всередині освітніх установ відтворюють закладені в культурі уявлення про жінок як підлеглих, залежних, шанобливих і не прагнуть до досягнень, а про чоловіків як домінуючих, незалежних і "досяжних".освітні установи відображають гендерну стратифікацію суспільства та культури в цілому, демонструючи на своєму прикладі нерівний статус жінок і чоловіків. Цей процес не є явною або умисною метою освіти, і мало хто викладачі усвідомлюють, що він відбувається. Тим не менш, освітні установи підносять дуже впливові уроки тендерних відносин. Справа в тому, що крім явно вираженого навчального плану, існує так званий прихований навчальний план, який зміцнює сексистські визначення жінок і чоловіків. 3. Статева ідентифікація - ототожнення себе з фізичною і психологічною статтю чоловіка чи жінки і прагнення відповідати тим прийнятим у культурі, насамперед у сім'ї, стереотипам чоловічої і жіночої поведінки.Статева ідентифікація відіграє важливу роль у встановленні особистості.Вона несе в собі ціннісні орієнтації людини на свою стать як соціальну роль, як сексуальну потенцію і сексуальну поведінку, а також включає психологічне визнання своєї ідентичності зі своєю статтю у фізичному, соціальному і психологічному плані.Ще до школи діти проявляють знання про гендерні відмінності в іграшках, одязі, заняттях.За спостереженнями ряду дослідників хлопчики вибирають для гри машинки, іграшкова зброя, маленькі інструменти, конструктор, дівчатка — ляльки, наряди для ляльок або іграшки, пов'язані з домашнім господарством.Дослідження по віковій динаміці статевої ідентифікації свідчать про наявність двох кризів в її розвиткові, один з яких припадає на 3-5 років, а другий – на підлітковий вік. Психологічне набуття статі відбувається з раннього віку до дорослості. Вже в дитинстві людина представляє себе серед інших людей як майбутній чоловік або як майбутня жінка, як хлопчик чи як дівчинка. Ідентифікація зі своєю статтю, що має таке глибоке проникнення в самосвідомість особистості, що вона інтегрувала по всіх ланках самосвідомості (неправильне визначення домінуючої статі у гермафродитів та ін), - важка травма для людини, вимагає тонкого психологічного супроводу. Статева ідентифікація - єдність самосвідомості, мотивів поведінки, вчинків у повсякденному житті людини, які зараховують себе до певної статі і приймає на себе визначену традиціями відповідну статеву роль. 4. Навчальний заклад повинен давати учням можливість розвивати індивідуальні здібності та інтереси, незалежно від приналежності до тієї чи іншої статі, протистояти традиційним стандартам щодо статей. Для цього педагогічний колектив повинен володіти гендерною чутливістю, володіти методикою гендерного підходу до процесу гендерної соціалізації дівчаток і хлопчиків. Здійснювати гендерний підхід в освіті дітей - це значить діяти з розумінням соціального, конструктивістського походження категорій "чоловічого" і "жіночого" в суспільстві, ставити особистість і індивідуальність дитини у розвитку та вихованні вище традиційних рамок статі.Учень і викладач виступають партнерами, які спільно й активно планують зміни, контролюють успіхи і оцінюють якість досягнутого, відкрито обговорюють конфлікти та знаходять способи їхнього вирішення. Тому сама організація навчального процесу припускає відкритість і гнучкість, можливість експериментів та альтернативних рішень поряд з традиційними. Малий розмір груп забезпечує індивідуальний контакт і працює на скорочення владної дистанції. Таким чином, виявляється можливим диференціювати завдання залежно від рівня підготовленості, при цьому як з боку вчителя, так і учнів важливі терпимість і розуміння іншого, можливо, більш слабкого або нетипового. Для того, щоб педагогічні працівники враховували ґендерні особливості своїх вихованців, вчені-педагоги та психологи рекомендують, по-перше, знати свою ґендерну домінанту, по-друге, розуміти, яка вона є у кожного з дітей. Російський вчений В.Симонов під ґендерною домінантою розуміє перевагу або фемінних, або маскулінних якостей конкретної особистості, що далеко не завжди співпадає з її статтю . Навчально-виховна робота повинна будуватись з врахуванням того, чи колектив жіночий, чи чоловічий, чи змішаний, що, на його погляд, сприяє якісному засвоєнню навчального матеріалу та ефективності виховних дій педагога. На думку В.Симонова, в колективах, де кількісно переважають діти з маскулінною домінантою необхідно використовувати візуальну інформацію, розташовану стовпчиками, обов΄язково робити узагальнення і висновки в кінці заняття, проводити самооцінку і взаємооцінку діяльності. В фемінно-зорієнтованих групах дослідник рекомендує розташовувати візуальну інформацію в горизонтальному напрямку, замість самооцінки, яка, скоріш за все буде необ΄єктивною, корисніше наполягати на коментуванні результатів навчально-пізнавальної діяльності. Насправді, організувати навчально-виховний процес з врахуванням хоча б вказаних рекомендацій дуже нелегка справа. Але в ґендерній педагогіці враховуються всі фактори навчально-виховного процесу (зміст, форми, методи, засоби навчання та спілкування, набір шкільних навчальних курсів, організація позакласної роботи тощо). Саме ґендерна педагогіка сприяє проведенню корекції негативного впливу ґендерних стереотипів, в результаті чого дитина виявляє і розвиває особисті, а не нав΄язані суспільством, схильності. Таким чином, врахування ґендерних особливостей в період навчання дітей в школі допоможе їм відчувати себе комфортно, упоратися з проблемами соціалізації, а саме ідентифікувати себе як хлопчика чи дівчинку.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:20, 10 грудня 2015 (EET)

Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:39, 24 вересня 2015 (EEST)

Доброго дня! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:46, 24 вересня 2015 (EEST)

Відповідь:

==== Індивідуальні заняття Відповідь: 1. Професійного вигорання - виснаження моральних і фізичних сил, що неминуче позначається як на ефективності професійної діяльності, психологічному самопочутті, так і на стосунках у сім'ї, реакція організму та психологічної сфери людини, яка виникає внаслідок тривалого впливу стресів середньої інтенсивності, що обумовлені її професійною діяльністю; результат некерованого довготривалого стресу; психічний стан, який характеризується виникненням відчуттів емоційної спустошеності та втоми, викликаних професійною діяльністю людини, і поєднує в собі емоційну спустошеність, деперсоналізацію і редукцію професійних досягнень; різновид та передумова професійної деформації особистості. 2.Сучасний стан вітчизняної освітньої системи характеризується активним упровадженням інноваційних технологій у педагогічний процес. В умовах змін, які відбуваються сьогодні, все більш високі вимоги ставляться не тільки до професійних знань, умінь та навичок учителя, але й до рівня його особистісного саморозвитку, його психологічного самопочуття. За загальним визнанням спеціалістів педагогічна діяльність – це один із видів професійної діяльності, який найбільше деформує особистість людини. Комплекс економічних проблем, що сьогодні склалися (невисока заробітна плата, недостатня технічна забезпеченість тощо), а також соціально-економічних, пов’язаних з падінням престижу педагогічної професії, робить працю вчителя надзвичайно психоемоційно напруженою. Крім того, не секрет, що із збільшенням педагогічного стажу роботи у вчителів знижуються показники як фізичного, так і психічного здоров’я. Усі ці фактори здійснюють руйнівний вплив на емоційну сферу педагога. У нього зростає кількість афективних розладів, з’являються почуття незадоволеності собою та своїм життям, труднощі у встановленні контактів з учнями, колегами, оточуючими людьми. 3. Симптоми професійного вигорання. Психофізичні симптоми: почуття постійної, неминаючої втоми не тільки по вечорах, але і зранку, відразу ж після сну (симптом хронічної втоми); відчуття емоційного і фізичного виснаження; зниження сприйнятливості і реактивності на зміни зовнішнього середовища (відсутність реакції цікавості та страху); загальна астенізація (слабість, зниження активності і енергії, погіршення біохімії крові і гормональних показників); часті безпричинні головні болі, постійні розлади шлунково-кишкового тракту; різка втрата чи різке збільшення ваги; повне чи часткове безсоння (швидке засипання і відсутність сну раннім ранком, починаючи з 4 год, або ж навпаки, нездатність заснути до 2—3 год ночі і «важке» пробудження вранці, коли потрібно вставати па роботу); постійний загальмований, сонливий стан і бажання спати протягом усього дня; задишка або порушення дихання при фізичному чи емоційному навантаженні; помітне зниження зовнішньої і внутрішньої сенсорної чутливості: погіршення зору, слуху, нюху і дотику, втрата внутрішніх, тілесних відчуттів. Соціально-психологічні симптоми: байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, почуття пригніченості); підвищена дратівливість на незначні, дрібні події — часті нервові «зриви» (вибухи невмотивованого гніву чи відмова від спілкування, «відхід у себе»); постійне переживання негативних емоцій, для яких у зовнішній ситуації причин немає (почуття провини, невпевненості, образи, підозри, сорому); почуття неусвідомленого занепокоєння і підвищеної тривожності (відчуття, що «щось не так. як треба»); почуття гіпервідповідальності і постійний страх, що щось «не вийде», чи з чимось не вдасться впоратися; загальна негативна установка на життєві і професійні перспективи (типу «Як не намагайся, все одно нічого не вийде»). Поведінкові симптоми: відчуття, що робота стає все важчою і важчою, а виконувати її — все складніше і складніше; співробітник помітно змінює свій робочий режим дня (рано приходить на роботу і пізно йде або, навпаки, пізно приходить на роботу і рано йде); незалежно від об'єктивної необхідності, працівник постійно бере роботу додому, але вдома її не робить; керівник відмовляється від прийняття рішень, формулюючи різні причини для пояснень собі й іншим; відчуття, що все марно, зневіра, зниження ентузіазму стосовно роботи, байдужість до результатів; невиконання важливих, пріоритетних завдань і «застрягання» на дрібних деталях, витрата більшої частини робочого часу на погано усвідомлюване чи неусвідомлюване виконання автоматичних і елементарних дій; дистанціювання від співробітників і учнів, підвищення неадекватної критичності; зловживання алкоголем, різке зростання викурених за день цигарок, вживання наркотиків. 4. Уникання сварок, конфліктів, невизначених обставин (особливо які виходять за рамки посадових обов’язків), зайвої відповідальності. Елементом психогігієни є на лаштування на позитив, уміння звертати увагу на 95% плюсів, а не на 5% мінусів, невдач і помилок. --[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:27, 10 грудня 2015 (EET)

індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:03, 8 жовтня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:08, 8 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 09:52, 24 вересня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяльності; в) здатність дитини до перетворення навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:10, 8 жовтня 2015 (EEST)
Відповідь: 1.Бути здатним здобувати знання найбільш ефективним способом,вміти самостійно працювати з інформаційними джерелами, розвязувати проблеми. 2.Самостійна робота – найвища форма навчальної діяльності вчителя. Якщо вчитель припиняє "вчитися", то він не зможе покращити результативність своєї роботи, оволодіти ефективними традиційними та інноваційними технологіями й методиками навчання. Самостійна робота – це діяльність, що організується самим учителем у силу його внутрішніх пізнавальних мотивів у найбільш зручний та раціональний з його точки зору час. Також для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми потрібно проводити: тематичні дискусії; – конференції з обміну досвідом; – слухання лекцій з елементами дискусій; – вивчення досвіду роботи інших вчителів на базі освітніх установ;;– консультації; – тренінги для педагогічних закладів освіти за спецкурсами; - розробка, видання методичних та інформаційних матеріалів.3.в 4.в 5.а--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:36, 10 грудня 2015 (EET)

Психологія Биков В.І.

2015-12-10T08:27:33Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Биков В.І.

2015-12-10T08:20:14Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Биков В.І.

2015-12-10T08:03:26Z

Биков Віталій Іванович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

1. Філософське дослідження освіти необхідне тому, що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль у всіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Вона переконливо доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз. Без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень окремими науками методологічною основою. Важливим завданням філософії є з'ясування суті та змісту поняття "філософія освіти", адже освіта є процесом формування людини, загальнолюдською цінністю, результатом шкільної діяльності, засобом кардинальних змін суспільного життя, соціальною системою, що здатна до саморозвитку.
2. Основними завданнями філософії освіти є: аналіз і осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:28, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:35, 12 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
#
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 16 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#

# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користув
#Ваші відповіді:
#1. Стратегія освіти - науково передбачення розвитку країни на основі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначенням генерального напряму всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Змістом стратегії освіти є її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти передбачає вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівень духовного життя. Так як парадигма являє собою розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію чогось наміченого, то парадигма освіти є теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Парадигма освіти може бути успішною за умови зміни традиційного мислення, стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. Реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат, тому що новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література, шкільна навчальна база, необхідність в педагогах нової генерації. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
2. Сучасними зарубіжними підходами до освіти є: А)Американський підхід - розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї в якій показана згубність "пасивної" школи, побудованої на механічному запам'ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині "інстинкту дослідника". Демократію в школіакадемічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. Учень - це сонце, навколо якого повинно все обертатися в освіті. Б) Азіатський підхід, в якому характерні японський і китайський варіанти. В японському варіанті загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. В Китаї освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченню школи. В)Європейський підхід презентують високорозвинені держави. У Великобританії випускник 12-ти річної середньоосвітньої школи отримує відповідний сертифікат. По закінченню дворічної довузівської підготовки складається національний екзамен. Кращі - зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. У Німеччині середня освіта складає 13 років, з поділом учнів на здібних, які можуть навчатися в університеті і нездібних. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після завершення курсу - на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. У Франці десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Більшість випускників вступає в трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:42, 10 грудня 2015 (EET)

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
Відповідь:В інформатизації освіти можна виділити такі позитивні моменти: 1)створюються умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації; 2)можливість користуватися різними джерелами інформації; 3)набуття знань швидкими темпами;4)створення єдиного інформаційного простору--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:46, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 2 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Відповідь: 1)Болонський процес - процес зближення і гармонізації освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. 2)Започаткований західноєвропейськими державами в 90-х роках 20 століття.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:48, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 4 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?
Відповідь: 1.Квазінаука - наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством.
2.Основні елементи дослідницької системи: тема, мета, обєкт, предмет, завдання, гіпотеза, принципи, методи, критерії, результати, класифікація результатів, оцінка, висновки, визначення наступних проблем, оформлення.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:54, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 14 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

:Стратегія освіти - наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. А парадигма освіти - це "взірець", теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:58, 10 грудня 2015 (EET)
----
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 27 жовтня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:1) Основні форми освіти: формальна, неформальна, інформальна. 2) "Відкрита освіта" - збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно - комунікаційних технологій--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:00, 10 грудня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:34, 21 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Віталій Іванович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 23 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:Реформа потребує впровадження інформаційних технологій при вивченні суспільних дисциплін. В кадетському вихованні важливу роль відіграють одностатеве виховання при авторитарній системі.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:03, 10 грудня 2015 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 9 жовтня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Биков В.І.

2015-12-10T08:00:02Z

Биков Віталій Іванович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

1. Філософське дослідження освіти необхідне тому, що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль у всіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Вона переконливо доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз. Без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень окремими науками методологічною основою. Важливим завданням філософії є з'ясування суті та змісту поняття "філософія освіти", адже освіта є процесом формування людини, загальнолюдською цінністю, результатом шкільної діяльності, засобом кардинальних змін суспільного життя, соціальною системою, що здатна до саморозвитку.
2. Основними завданнями філософії освіти є: аналіз і осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:28, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:35, 12 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
#
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 16 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#

# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користув
#Ваші відповіді:
#1. Стратегія освіти - науково передбачення розвитку країни на основі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначенням генерального напряму всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Змістом стратегії освіти є її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти передбачає вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівень духовного життя. Так як парадигма являє собою розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію чогось наміченого, то парадигма освіти є теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Парадигма освіти може бути успішною за умови зміни традиційного мислення, стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. Реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат, тому що новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література, шкільна навчальна база, необхідність в педагогах нової генерації. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
2. Сучасними зарубіжними підходами до освіти є: А)Американський підхід - розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї в якій показана згубність "пасивної" школи, побудованої на механічному запам'ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині "інстинкту дослідника". Демократію в школіакадемічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. Учень - це сонце, навколо якого повинно все обертатися в освіті. Б) Азіатський підхід, в якому характерні японський і китайський варіанти. В японському варіанті загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. В Китаї освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченню школи. В)Європейський підхід презентують високорозвинені держави. У Великобританії випускник 12-ти річної середньоосвітньої школи отримує відповідний сертифікат. По закінченню дворічної довузівської підготовки складається національний екзамен. Кращі - зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. У Німеччині середня освіта складає 13 років, з поділом учнів на здібних, які можуть навчатися в університеті і нездібних. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після завершення курсу - на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. У Франці десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Більшість випускників вступає в трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:42, 10 грудня 2015 (EET)

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
Відповідь:В інформатизації освіти можна виділити такі позитивні моменти: 1)створюються умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації; 2)можливість користуватися різними джерелами інформації; 3)набуття знань швидкими темпами;4)створення єдиного інформаційного простору--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:46, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 2 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Відповідь: 1)Болонський процес - процес зближення і гармонізації освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. 2)Започаткований західноєвропейськими державами в 90-х роках 20 століття.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:48, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 4 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?
Відповідь: 1.Квазінаука - наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством.
2.Основні елементи дослідницької системи: тема, мета, обєкт, предмет, завдання, гіпотеза, принципи, методи, критерії, результати, класифікація результатів, оцінка, висновки, визначення наступних проблем, оформлення.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:54, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 14 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

:Стратегія освіти - наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. А парадигма освіти - це "взірець", теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:58, 10 грудня 2015 (EET)
----
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 27 жовтня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:1) Основні форми освіти: формальна, неформальна, інформальна. 2) "Відкрита освіта" - збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно - комунікаційних технологій--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:00, 10 грудня 2015 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:34, 21 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Віталій Іванович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 23 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 9 жовтня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Биков В.І.

2015-12-10T07:58:12Z

Биков Віталій Іванович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

1. Філософське дослідження освіти необхідне тому, що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль у всіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Вона переконливо доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз. Без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень окремими науками методологічною основою. Важливим завданням філософії є з'ясування суті та змісту поняття "філософія освіти", адже освіта є процесом формування людини, загальнолюдською цінністю, результатом шкільної діяльності, засобом кардинальних змін суспільного життя, соціальною системою, що здатна до саморозвитку.
2. Основними завданнями філософії освіти є: аналіз і осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:28, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:35, 12 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
#
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 16 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#

# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користув
#Ваші відповіді:
#1. Стратегія освіти - науково передбачення розвитку країни на основі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначенням генерального напряму всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Змістом стратегії освіти є її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти передбачає вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівень духовного життя. Так як парадигма являє собою розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію чогось наміченого, то парадигма освіти є теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Парадигма освіти може бути успішною за умови зміни традиційного мислення, стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. Реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат, тому що новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література, шкільна навчальна база, необхідність в педагогах нової генерації. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
2. Сучасними зарубіжними підходами до освіти є: А)Американський підхід - розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї в якій показана згубність "пасивної" школи, побудованої на механічному запам'ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині "інстинкту дослідника". Демократію в школіакадемічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. Учень - це сонце, навколо якого повинно все обертатися в освіті. Б) Азіатський підхід, в якому характерні японський і китайський варіанти. В японському варіанті загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. В Китаї освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченню школи. В)Європейський підхід презентують високорозвинені держави. У Великобританії випускник 12-ти річної середньоосвітньої школи отримує відповідний сертифікат. По закінченню дворічної довузівської підготовки складається національний екзамен. Кращі - зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. У Німеччині середня освіта складає 13 років, з поділом учнів на здібних, які можуть навчатися в університеті і нездібних. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після завершення курсу - на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. У Франці десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Більшість випускників вступає в трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:42, 10 грудня 2015 (EET)

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
Відповідь:В інформатизації освіти можна виділити такі позитивні моменти: 1)створюються умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації; 2)можливість користуватися різними джерелами інформації; 3)набуття знань швидкими темпами;4)створення єдиного інформаційного простору--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:46, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 2 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Відповідь: 1)Болонський процес - процес зближення і гармонізації освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. 2)Започаткований західноєвропейськими державами в 90-х роках 20 століття.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:48, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 4 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?
Відповідь: 1.Квазінаука - наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством.
2.Основні елементи дослідницької системи: тема, мета, обєкт, предмет, завдання, гіпотеза, принципи, методи, критерії, результати, класифікація результатів, оцінка, висновки, визначення наступних проблем, оформлення.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:54, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 14 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

:Стратегія освіти - наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. А парадигма освіти - це "взірець", теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:58, 10 грудня 2015 (EET)
----
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 27 жовтня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:34, 21 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Віталій Іванович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 23 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 9 жовтня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Биков В.І.

2015-12-10T07:54:33Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

1. Філософське дослідження освіти необхідне тому, що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль у всіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Вона переконливо доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз. Без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень окремими науками методологічною основою. Важливим завданням філософії є з'ясування суті та змісту поняття "філософія освіти", адже освіта є процесом формування людини, загальнолюдською цінністю, результатом шкільної діяльності, засобом кардинальних змін суспільного життя, соціальною системою, що здатна до саморозвитку.
2. Основними завданнями філософії освіти є: аналіз і осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:28, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:35, 12 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
#
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 16 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#

# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користув
#Ваші відповіді:
#1. Стратегія освіти - науково передбачення розвитку країни на основі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначенням генерального напряму всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Змістом стратегії освіти є її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти передбачає вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівень духовного життя. Так як парадигма являє собою розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію чогось наміченого, то парадигма освіти є теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Парадигма освіти може бути успішною за умови зміни традиційного мислення, стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. Реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат, тому що новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література, шкільна навчальна база, необхідність в педагогах нової генерації. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
2. Сучасними зарубіжними підходами до освіти є: А)Американський підхід - розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї в якій показана згубність "пасивної" школи, побудованої на механічному запам'ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині "інстинкту дослідника". Демократію в школіакадемічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. Учень - це сонце, навколо якого повинно все обертатися в освіті. Б) Азіатський підхід, в якому характерні японський і китайський варіанти. В японському варіанті загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. В Китаї освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченню школи. В)Європейський підхід презентують високорозвинені держави. У Великобританії випускник 12-ти річної середньоосвітньої школи отримує відповідний сертифікат. По закінченню дворічної довузівської підготовки складається національний екзамен. Кращі - зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. У Німеччині середня освіта складає 13 років, з поділом учнів на здібних, які можуть навчатися в університеті і нездібних. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після завершення курсу - на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. У Франці десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Більшість випускників вступає в трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:42, 10 грудня 2015 (EET)

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
Відповідь:В інформатизації освіти можна виділити такі позитивні моменти: 1)створюються умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації; 2)можливість користуватися різними джерелами інформації; 3)набуття знань швидкими темпами;4)створення єдиного інформаційного простору--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:46, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 2 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Відповідь: 1)Болонський процес - процес зближення і гармонізації освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. 2)Започаткований західноєвропейськими державами в 90-х роках 20 століття.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:48, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 4 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?
Відповідь: 1.Квазінаука - наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством.
2.Основні елементи дослідницької системи: тема, мета, обєкт, предмет, завдання, гіпотеза, принципи, методи, критерії, результати, класифікація результатів, оцінка, висновки, визначення наступних проблем, оформлення.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:54, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 14 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 27 жовтня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:34, 21 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Віталій Іванович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 23 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 9 жовтня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Биков В.І.

2015-12-10T07:48:39Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

1. Філософське дослідження освіти необхідне тому, що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль у всіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Вона переконливо доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз. Без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень окремими науками методологічною основою. Важливим завданням філософії є з'ясування суті та змісту поняття "філософія освіти", адже освіта є процесом формування людини, загальнолюдською цінністю, результатом шкільної діяльності, засобом кардинальних змін суспільного життя, соціальною системою, що здатна до саморозвитку.
2. Основними завданнями філософії освіти є: аналіз і осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:28, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:35, 12 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
#
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 16 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#

# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користув
#Ваші відповіді:
#1. Стратегія освіти - науково передбачення розвитку країни на основі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначенням генерального напряму всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Змістом стратегії освіти є її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти передбачає вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівень духовного життя. Так як парадигма являє собою розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію чогось наміченого, то парадигма освіти є теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Парадигма освіти може бути успішною за умови зміни традиційного мислення, стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. Реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат, тому що новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література, шкільна навчальна база, необхідність в педагогах нової генерації. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
2. Сучасними зарубіжними підходами до освіти є: А)Американський підхід - розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї в якій показана згубність "пасивної" школи, побудованої на механічному запам'ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині "інстинкту дослідника". Демократію в школіакадемічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. Учень - це сонце, навколо якого повинно все обертатися в освіті. Б) Азіатський підхід, в якому характерні японський і китайський варіанти. В японському варіанті загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. В Китаї освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченню школи. В)Європейський підхід презентують високорозвинені держави. У Великобританії випускник 12-ти річної середньоосвітньої школи отримує відповідний сертифікат. По закінченню дворічної довузівської підготовки складається національний екзамен. Кращі - зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. У Німеччині середня освіта складає 13 років, з поділом учнів на здібних, які можуть навчатися в університеті і нездібних. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після завершення курсу - на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. У Франці десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Більшість випускників вступає в трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:42, 10 грудня 2015 (EET)

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
Відповідь:В інформатизації освіти можна виділити такі позитивні моменти: 1)створюються умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації; 2)можливість користуватися різними джерелами інформації; 3)набуття знань швидкими темпами;4)створення єдиного інформаційного простору--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:46, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 2 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

Відповідь: 1)Болонський процес - процес зближення і гармонізації освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. 2)Започаткований західноєвропейськими державами в 90-х роках 20 століття.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:48, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 4 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 14 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 27 жовтня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:34, 21 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Віталій Іванович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 23 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 9 жовтня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Биков В.І.

2015-12-10T07:46:09Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

1. Філософське дослідження освіти необхідне тому, що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль у всіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Вона переконливо доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз. Без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень окремими науками методологічною основою. Важливим завданням філософії є з'ясування суті та змісту поняття "філософія освіти", адже освіта є процесом формування людини, загальнолюдською цінністю, результатом шкільної діяльності, засобом кардинальних змін суспільного життя, соціальною системою, що здатна до саморозвитку.
2. Основними завданнями філософії освіти є: аналіз і осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:28, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:35, 12 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
#
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 16 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#

# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користув
#Ваші відповіді:
#1. Стратегія освіти - науково передбачення розвитку країни на основі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначенням генерального напряму всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Змістом стратегії освіти є її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти передбачає вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівень духовного життя. Так як парадигма являє собою розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію чогось наміченого, то парадигма освіти є теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Парадигма освіти може бути успішною за умови зміни традиційного мислення, стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. Реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат, тому що новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література, шкільна навчальна база, необхідність в педагогах нової генерації. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
2. Сучасними зарубіжними підходами до освіти є: А)Американський підхід - розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї в якій показана згубність "пасивної" школи, побудованої на механічному запам'ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині "інстинкту дослідника". Демократію в школіакадемічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. Учень - це сонце, навколо якого повинно все обертатися в освіті. Б) Азіатський підхід, в якому характерні японський і китайський варіанти. В японському варіанті загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. В Китаї освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченню школи. В)Європейський підхід презентують високорозвинені держави. У Великобританії випускник 12-ти річної середньоосвітньої школи отримує відповідний сертифікат. По закінченню дворічної довузівської підготовки складається національний екзамен. Кращі - зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. У Німеччині середня освіта складає 13 років, з поділом учнів на здібних, які можуть навчатися в університеті і нездібних. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після завершення курсу - на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. У Франці десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Більшість випускників вступає в трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:42, 10 грудня 2015 (EET)

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
Відповідь:В інформатизації освіти можна виділити такі позитивні моменти: 1)створюються умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації; 2)можливість користуватися різними джерелами інформації; 3)набуття знань швидкими темпами;4)створення єдиного інформаційного простору--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:46, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 2 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 4 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 14 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 27 жовтня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:34, 21 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Віталій Іванович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 23 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 9 жовтня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Биков В.І.

2015-12-10T07:42:05Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

1. Філософське дослідження освіти необхідне тому, що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. Завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Філософія, формуючи загальну картину освіти, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль у всіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Вона переконливо доводить, що освіта є дієвим засобом вирішення глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз. Без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень окремими науками методологічною основою. Важливим завданням філософії є з'ясування суті та змісту поняття "філософія освіти", адже освіта є процесом формування людини, загальнолюдською цінністю, результатом шкільної діяльності, засобом кардинальних змін суспільного життя, соціальною системою, що здатна до саморозвитку.
2. Основними завданнями філософії освіти є: аналіз і осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:28, 10 грудня 2015 (EET)

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:35, 12 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
#
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:48, 16 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#

# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користув
#Ваші відповіді:
#1. Стратегія освіти - науково передбачення розвитку країни на основі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначенням генерального напряму всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Змістом стратегії освіти є її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти передбачає вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівень духовного життя. Так як парадигма являє собою розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію чогось наміченого, то парадигма освіти є теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Парадигма освіти може бути успішною за умови зміни традиційного мислення, стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. Реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат, тому що новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література, шкільна навчальна база, необхідність в педагогах нової генерації. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
2. Сучасними зарубіжними підходами до освіти є: А)Американський підхід - розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї в якій показана згубність "пасивної" школи, побудованої на механічному запам'ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині "інстинкту дослідника". Демократію в школіакадемічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. Учень - це сонце, навколо якого повинно все обертатися в освіті. Б) Азіатський підхід, в якому характерні японський і китайський варіанти. В японському варіанті загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам. В Китаї освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченню школи. В)Європейський підхід презентують високорозвинені держави. У Великобританії випускник 12-ти річної середньоосвітньої школи отримує відповідний сертифікат. По закінченню дворічної довузівської підготовки складається національний екзамен. Кращі - зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра. У Німеччині середня освіта складає 13 років, з поділом учнів на здібних, які можуть навчатися в університеті і нездібних. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після завершення курсу - на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року. У Франці десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Більшість випускників вступає в трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра та право вступу до університетуміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:42, 10 грудня 2015 (EET)

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 2 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:10, 4 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:53, 14 вересня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 27 жовтня 2015 (EET)
----
Ваші відповіді:

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:34, 21 жовтня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Віталій Іванович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 23 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 9 жовтня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Віталій Іванович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Биков В.І.

2015-12-10T07:29:27Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Биков В.І.

2015-12-10T07:28:48Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Військово-патріотичне виховання на уроках історії в державному ліцеї-інтернаті "Кадетський корпус" ім. І.Г. Харитоненка

2015-08-20T11:04:30Z

Биков Віталій Іванович:

[[Файл:1..0577_IMG_8223.jpg|400px]] [[Файл:Сканирование.jpg|400px]]

'''''Патріотичне виховання – це сфера духовного життя,'''''

'''''яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне,'''''

'''''що любить і ненавидить людина, яка формується.'''''

'''''В. О. Сухомлинський'''''

== Поняття патріотичного виховання молоді ==

Як писав Олександр Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». І такий народ завжди будуть зневажати й поневолювати. Українська держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, і пам’ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації.
Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.
Філософи й політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та виявляється в певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до Батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, що закріплювалося століттями й тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.
Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини.
Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще.
В основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим патріотичне виховання є важливим державним завданням.
Основними документами у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є такі:
*Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344;
*Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;
*Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49;
*наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;
*розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013–2015 роки з підготовки і відзначення 70-ої річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»;
*програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997;
*положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 червня 2012 року № 687;
*положення про Всеукраїнську військово-спортивну гру «Патріот», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 5 квітня 2004 року № 274/112/10;
*методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році».

== Кадетська освіта: мета, завдання, умови реалізації ==
[[Файл:2..DSC 1908.JPG|400px]]

Для формування патріотичної свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання. Найбільшого успіху у вихованні патріотів можна досягти, формуючи особистість з дитячих та юнацьких років. Джерелом формування може стати система кадетської освіти.
Співвідношення вищезазначених цільових орієнтирів з призначенням кадетської освіти в системі загальної освіти держави, умовами, змістом, організаційно-технологічним забезпеченням дозволило вийти на наступне формулювання.
''Метою кадетської освіти є виховання:''
*патріота, державно-мислячого, готового взяти на себе відповідальність за долю держави в цілому;
*ініціативного, самостійного, мобільного громадянина з лідерською позицією;
*громадянина, готового до високопрофесійного служіння Вітчизні на цивільному та військовому поприщі;
*освіченої, культурної, розумної, зрілої в думках і вчинках людини, здатної до самореалізації та реалізації власних здібностей;
*благородного і благопристойного чоловіка, дбайливого сім'янина.
''Завданнями кадетської освіти є:''
*інтеграція в одній освітній моделі загальноосвітнього та кадетського аспектів;
*виділення в якості базових процесів: виховний процес, навчальний процес і процес організації життєдіяльності;
*створення керуючої структури, що поєднує єдиноначальність і авторитарний підхід з колегіальністю і демократичними засадами;
*визначення кадетського компоненту як інваріанти кадетської освіти і корпусного компоненту, що відображає своєрідність та особливості кожного кадетського корпусу;
*реалізація технології комплексної військової складової кадетської освіти;
*забезпечення широкого спектру додаткових освітніх послуг для задоволення інтересів і потреб вихованців.
*забезпечення комплексного (педагогічне, психологічне, соціальне, медичне) супроводу вихованців в процесі освіти та соціалізації, надання їм професійної допомоги і підтримки.
''Умови реалізації кадетської освіти.''
В якості основних умов реалізації ідей, цілей, напрямків розвитку кадетської освіти розглядаються наступні:
*врахування в педагогічній діяльності особливостей дорослішання хлопчика-підлітка-юнака;
*необхідна матеріально-технічна база;
*нормативно-правове забезпечення;
*насичена середа;
*професіоналізм педагогічних кадрів.

== Місце кадетської освітив системі навчання та виховання майбутніх захисників Вітчизни ==

[[Файл:3..IMG 2174.JPG|400px]]

Планування змісту освіти - одне з найбільш складних і важливих завдань у педагогічній теорії і практиці. Одним з провідних підходів до модернізації змісту освіти використовується компетентнісний підхід. Перелік освітніх компетенцій включає: ціннісно-смислові, загальнокультурні, навчально-пізнавальні, інформаційні, комунікативні, соціально-трудові та особистісне самовдосконалення. Компетентнісний підхід і його поєднання з ідеями, цілями і базовими процесами кадетської освіти, - і є основа визначення змісту кадетської освіти.

''Структура змісту кадетської освіти:''
*предметний і «надпредметний» зміст навчального процесу;
*«джерела виховання» і «стовпи кадетського виховання» в якості змісту виховання;
*життєвий досвід як сукупність соціального (досвіду суспільного життя) і особистого досвіду як зміст процесу життєдіяльності.
У предметному змісті слід позначити державний та національно-регіональний компоненти (про них ми сьогодні мови не ведемо), а також предметну частину кадетського компонента.
Надпредметний зміст освіти - це загальнонавчальні вміння, навички і способи діяльності, логічні прийоми і операції, а також способи роботи з інформацією. Загальнонавчальні вміння, навички і способи діяльності можна згрупувати так: когнітивні (пізнавальні); креативні (творчі); організаційно-діяльні; комунікативні. Логічні прийоми і операції - це аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, аналогія, класифікація, побудова суджень, гіпотез і доказів і т.д.

Джерела виховання - це джерела культури, через осмислення яких формується внутрішня особистісна культура кожного вихованця. Говорити про виховання поза культурою неможливо (виховання і є введення дитини в культуру).

Окремо заслуговують на увагу символи та ритуали. В кадетському закладі важлива виховна роль відводиться державній і кадетській символіці. Кадетську символіку представляють Корпусний прапор, кадетські знаки і жетони, кадетський стрій, Кадетська Клятва, кадетська форма.

[[Файл:4..IMG 2531.jpg|400px]]

Ритуали - регулярно і однаково повторювані церемонії проведення найбільш значущих для кадетського корпусу подій. Це прийняття Кадетської Клятви, вручення Корпусного прапора, організація корпусного свята, проведення стройового огляду, присвоєння кадетських звань і т.д. Смислове значення символів і ритуалів робить їх ефективним засобом становлення духовної та фізичної сили, вольового характеру, звички до внутрішнього порядку і зовнішньої виразності.

Ще один змістовний пласт освоюється вихованцями в самій організації життєдіяльності. Це - життєвий досвід, спрямований на «Іншого» в процесі перебування в колективі, тобто досвід суспільного життя або соціальний досвід, а також досвід, спрямований на самого себе - особистий досвід.

Соціальний досвід вбирає в себе: спілкування і взаєморозуміння, колективну праця, кооперацію і рольовий розподіл спільно-розділену відповідальність, колегіальний характер ухвалення рішень, узгодження цінностей та інтересів, колективне осмислення прожитого, гуртожиток, участь у роботі соціальних інститутів (дитячих організацій, органів управління, молодіжних угруповань), діалог суб'єктивних життєвих світів, що впливають і змінюють один одного. Такий досвід народжується тільки в сукупному життєвому світі спільноти. Колективна життєдіяльність - це умова становлення і розвитку особистого досвіду кожного її учасника.

Особистий досвід включає репродуктивний досвід і досвід творчої діяльності; самостійність мислення і діяльності (володіння способами діяльності); самообслуговування; вирішення власних проблем; здійснення відповідального вибору, самовизначення, самореалізацію; самоврядування і вирішення конфліктів; набуття особистісних смислів і цінностей; емоційні переживання; досвід ціннісних відносин; рефлексію; пред'явлення власної позиції, стилю поведінки і відносин (чоловічий варіант).
Описана структура змісту кадетської освіти в цілому органічно поєднує інноваційний компетентнісний підхід і потужний потенціал вітчизняних освітніх традицій.

== Героїчні сторінки військової історії як основний елемент формування світогляду та життєвої позиції кадетів ==

'''4.Героїчні сторінки військової історії як основний елемент формування світогляду та життєвої позиції кадетів.'''

[[Файл:5..0172 IMG 0070.jpg|400px]]

У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя.

Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.
На уроках історії закладаються підвалини історичних уявлень майбутніх громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури, ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід’ємної складової формування європейської цивілізації. Тут учні мають отримати базові наукові знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх історичної свідомості, патріотизму. Український патріотизм – явище, яке відображає все незаперечно цінне в історії української державності, визнає природну закономірність довготривалого історичного розвитку української нації, народу аж до створення своєї державності.

[[Файл:6..IMG 2152.jpg|400px]] [[Файл:7..IMG 2172.jpg|400px]]
[[Файл:8..IMG 2186.jpg|400px]] [[Файл:9..IMG 2193.jpg|400px]]

Під час уроків історії вчитель має донести до учнів ідею української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації в цілому. Історія Руси-України, Литовсько-Руська держава, Запорозька Січ, Гетьманщина, УНР, ЗУНР - яскравий приклад тривалих державницьких традицій України. Висвітлюючи теми, пов’язані з відновленням історичної пам’яті про них, особливого наголосу потребують порівняльно-історичні відомості про переривання державності в інших європейських країнах, які на сьогодні є потужними європейськими націями, а також на історичні обставини, які призводять до переривання державності.

Система патріотичного виховання передбачає формування історичної свідомості молодого покоління українців, що базується на вивченні історії боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, особливо у ХХ-ХХІ століттях. Існування України сьогодні – це результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.

Вивчаючи славні сторінки історії варто звертати увагу на те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже українці - єдина в світі козацька нація. Козацтво було дисциплінованою організацією самого українського народу, споконвічною формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього звичаю – Волі. У козацькі часи нашому народові були притаманними високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті і звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. А Запорозька Січ була і залишається нині синонімом свободи, незалежності, людської й національної гідності.
У старших класах необхідно акцентувати увагу на патріотизмі і моральності діячів визвольного руху, показати витоки цього патріотизму. Так символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну став подвиг героїв Крут, боротьба за волю України повстанців Холодного Яру, діяльність Української Повстанської Армії, спротив дисидентів тоталітарній системі тощо. Ці та інші теми є надзвичайно емоційними, хвилюючими і дають невичерпні можливості для розкриття такої людської якості, як самопожертва в ім’я нації та держави. Проголошення Акту незалежності України відкрило нову сторінку в історії України.

Історія України – це не тільки події, а й історичні постаті. На прикладах життя, діяльності і боротьби за державу українських князів, козацтва, видатних гетьманів Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика; всього українського народу та його видатних представників – Т.Шевченка, В.Винниченка, М.Міхновського, М.Грушевського, С.Петлюри, С.Бандери та багатьох інших, вчитель має продемонструвати національну гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу.
На всіх етапах становлення український народ демонстрував високий національний дух і прагнення жити вільно і незалежно, у мирі та злагоді з іншими народами.

[[Файл:10..IMG 8929.JPG|400px]] [[Файл:11..DSC 3531.JPG|400px]]

== Практичне втілення патріотичного виховання на сучасному уроці історії ==

На уроках Історії України та Історії українського війська у Державному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г. Харитоненка можна спостерігати практичне втілення Державних програм з патріотичного виховання та рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (прикрепить план урока по Запор. сичи)

[[Файл:12..DSC 1766.JPG|400px]] [[Файл:13..DSC 1813.JPG|400px]]
== Висновки ==

На уроках історії відбувається виховання громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей, утвердження ідеалів гуманізму, демократії, добра й справедливості. Вчитель має домогтися усвідомлення учнями спільності інтересів усіх етносів українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності, необхідності розвитку духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури тощо. А професійний вибір вихованців не обмежується ВВНЗ або ВНЗ силових структур і відомств. За кожним з юнаків залишається право вільного вибору свого подальшого професійного шляху. Головна мета профілювання - самовизначення вихованців.

Таким чином, завдання профілізації вимагають виходу за рамки системи кадетської освіти шляхом створення освітнього консорціуму - сукупності ресурсних центрів освіти, з якими вибудовується мережева взаємодія.
Отже, підсумовуючи все зазначене вище, можна сказати: виховання громадянина-патріота – це стратегічна мета кадетської освіти. Була, є і буде. В кадетській освіті є всі необхідні умови і механізми для формування патріотичної свідомості. Саме така свідомість громадян залишається найважливішою вітчизняною цінністю, однією з основ духовно-моральної єдності суспільства.

[[Файл:14..DSC 1497.JPG|400px]]

== Нормативно-правова база з питань патріотичного виховання ==

*Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 "Про День Гідності та Свободи";
*Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 "Про День Соборності України";
*Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 "Про День захисника України";
*Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності";
*Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212;
*Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;
*Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2009-2015 роки";
*Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 № 1494 "Про затвердження Плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини";
*Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 "Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти";
*Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49;
*наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 "Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді";
*наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243"Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України";
*наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 "Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України";
*лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 "Про проведення Уроків мужності";
*лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 "Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році";
*лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.08.2012 № 1/9-557"Про методичні рекомендації з громадянської освіти та виховання у навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році";
*лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.12 № 1/9-530"Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи".
Інтернет-ресурси з питань патріотичного виховання
*Інститут проблем виховання НАПН України ipv.org.ua/publications/zbirnuk.html
*Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи psyua.com.ua
*Український інститут національної пам’яті memory.gov.ua/publication
*Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка uisr.org.ua
*Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського nuou.org.ua/nauka/naukovi-publikatsii.html
*Рада Європи (посібник «Демократичне управління школою) http://www.coe.int/t/dg4/education/edc/Resources/EDCPACK_EN.asp
*Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (методичний посібник «Роль педагога в посиленні патріотичного виховання») moippo.mk.ua/index.php/vixovna-robota
*Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників (досвід роботи педагогічних працівників Черкащини та методичні брошури з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді) http://library.ippro.com.ua
*Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді ukrjuntur.org.ua
Ліга старшокласників Черкащини liga.ed-sp.net
*Пластовий портал plast.org.ua
*Благодійний фонд «Героїка» http://geroika.org.ua/
*Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну» http://stop-war.org.ua/rekom.php; http://stop-war.org.ua/view_news14.php?id=61
*Історична правда istpravda.com.ua
*Лікбез likbez.org.ua
*Пам’ятаємо загиблих memorybook.org.ua
*Центр досліджень визвольного руху cdvr.org.ua
*Документальний серіал «Наша Скриня» www.fayloobmennik.net/3781087
Список використаної літератури
*Бака М. М. Фізичне і військово-патріотичне виховання молоді: навч.-метод.посібн. / М. М. Бака, В. П. Корж. – К. : Книга пам’яті України, 2004. – 460 с.
*Бех І. Д., Чорна К. І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. – Київ, 2014. – 29 с.
*Жаровська О. П. Національна свідомість як складова патріотичного виховання студентів педагогічних університетів / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 233 – 242.
*Жеребцова М. В., Бородін С. Е., Ніколаєв О. С. Скаутинг та краєзнавство – система патріотичного виховання молоді / Збірка статей з історії українського скаутингу. – К. ПП «Стародавній світ», 2013. – 312 с.
*Завалевський Ю. І. Громадянське виховання старшокласників: проблеми, досвід, перспективи / Ю. І. Завалевський. – Київ, 2003. – 104 с.
*Івженко Ю. В. Молодіжні громадські організації як інститут формування соціальної активності особистості / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 289 – 296.
*Карпач Н. І., Олешак С. П. Особливості розвитку молодіжної участі у волонтерській діяльності / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 351 – 360.
*Окушко Т. К. Методика формування соціальної ініціативності підлітків у дитячому громадському об’єднанні / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 2. – С. 51 – 60.
*Оржеховська В. М., Кириченко В. І., Ковганич Г. Г. Взаємодія навчального закладу і сімї: стратегії, технології, моделі / Навчальний практико зорієнтований посібник. – Х. : Точка, 2007. – 192 с.
*Сіренко С. М. Удосконалення системи підготовки класних керівників до здійснення виховної діяльності в умовах післядипломної освіти : [Електронний ресурс], режим доступу www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_періодика/elits/2011/29

== Автор статті (посилання на сторінку користувача) ==
[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]]

Військово-патріотичне виховання на уроках історії в державному ліцеї-інтернаті "Кадетський корпус" ім. І.Г. Харитоненка

2015-08-20T10:59:03Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:Сканирование.jpg

2015-08-20T10:55:05Z

Биков Віталій Іванович:

Військово-патріотичне виховання на уроках історії в державному ліцеї-інтернаті "Кадетський корпус" ім. І.Г. Харитоненка

2015-08-20T08:25:12Z

Биков Віталій Іванович:

[[Файл:1..0577_IMG_8223.jpg|400px]]

'''''Патріотичне виховання – це сфера духовного життя,'''''

'''''яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне,'''''

'''''що любить і ненавидить людина, яка формується.'''''

'''''В. О. Сухомлинський'''''

== Поняття патріотичного виховання молоді ==

Як писав Олександр Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». І такий народ завжди будуть зневажати й поневолювати. Українська держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, і пам’ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації.
Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.
Філософи й політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та виявляється в певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до Батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, що закріплювалося століттями й тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.
Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини.
Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще.
В основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим патріотичне виховання є важливим державним завданням.
Основними документами у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є такі:
*Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344;
*Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;
*Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49;
*наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;
*розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013–2015 роки з підготовки і відзначення 70-ої річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»;
*програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997;
*положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 червня 2012 року № 687;
*положення про Всеукраїнську військово-спортивну гру «Патріот», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 5 квітня 2004 року № 274/112/10;
*методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році».

== Кадетська освіта: мета, завдання, умови реалізації ==
[[Файл:2..DSC 1908.JPG|400px]]

Для формування патріотичної свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання. Найбільшого успіху у вихованні патріотів можна досягти, формуючи особистість з дитячих та юнацьких років. Джерелом формування може стати система кадетської освіти.
Співвідношення вищезазначених цільових орієнтирів з призначенням кадетської освіти в системі загальної освіти держави, умовами, змістом, організаційно-технологічним забезпеченням дозволило вийти на наступне формулювання.
''Метою кадетської освіти є виховання:''
*патріота, державно-мислячого, готового взяти на себе відповідальність за долю держави в цілому;
*ініціативного, самостійного, мобільного громадянина з лідерською позицією;
*громадянина, готового до високопрофесійного служіння Вітчизні на цивільному та військовому поприщі;
*освіченої, культурної, розумної, зрілої в думках і вчинках людини, здатної до самореалізації та реалізації власних здібностей;
*благородного і благопристойного чоловіка, дбайливого сім'янина.
''Завданнями кадетської освіти є:''
*інтеграція в одній освітній моделі загальноосвітнього та кадетського аспектів;
*виділення в якості базових процесів: виховний процес, навчальний процес і процес організації життєдіяльності;
*створення керуючої структури, що поєднує єдиноначальність і авторитарний підхід з колегіальністю і демократичними засадами;
*визначення кадетського компоненту як інваріанти кадетської освіти і корпусного компоненту, що відображає своєрідність та особливості кожного кадетського корпусу;
*реалізація технології комплексної військової складової кадетської освіти;
*забезпечення широкого спектру додаткових освітніх послуг для задоволення інтересів і потреб вихованців.
*забезпечення комплексного (педагогічне, психологічне, соціальне, медичне) супроводу вихованців в процесі освіти та соціалізації, надання їм професійної допомоги і підтримки.
''Умови реалізації кадетської освіти.''
В якості основних умов реалізації ідей, цілей, напрямків розвитку кадетської освіти розглядаються наступні:
*врахування в педагогічній діяльності особливостей дорослішання хлопчика-підлітка-юнака;
*необхідна матеріально-технічна база;
*нормативно-правове забезпечення;
*насичена середа;
*професіоналізм педагогічних кадрів.

== Місце кадетської освітив системі навчання та виховання майбутніх захисників Вітчизни ==
[[Файл:3..IMG 2174.JPG|400px]]

Планування змісту освіти - одне з найбільш складних і важливих завдань у педагогічній теорії і практиці. Одним з провідних підходів до модернізації змісту освіти використовується компетентнісний підхід. Перелік освітніх компетенцій включає: ціннісно-смислові, загальнокультурні, навчально-пізнавальні, інформаційні, комунікативні, соціально-трудові та особистісне самовдосконалення. Компетентнісний підхід і його поєднання з ідеями, цілями і базовими процесами кадетської освіти, - і є основа визначення змісту кадетської освіти.

''Структура змісту кадетської освіти:''
*предметний і «надпредметний» зміст навчального процесу;
*«джерела виховання» і «стовпи кадетського виховання» в якості змісту виховання;
*життєвий досвід як сукупність соціального (досвіду суспільного життя) і особистого досвіду як зміст процесу життєдіяльності.
У предметному змісті слід позначити державний та національно-регіональний компоненти (про них ми сьогодні мови не ведемо), а також предметну частину кадетського компонента.
Надпредметний зміст освіти - це загальнонавчальні вміння, навички і способи діяльності, логічні прийоми і операції, а також способи роботи з інформацією. Загальнонавчальні вміння, навички і способи діяльності можна згрупувати так: когнітивні (пізнавальні); креативні (творчі); організаційно-діяльні; комунікативні. Логічні прийоми і операції - це аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, аналогія, класифікація, побудова суджень, гіпотез і доказів і т.д.

Джерела виховання - це джерела культури, через осмислення яких формується внутрішня особистісна культура кожного вихованця. Говорити про виховання поза культурою неможливо (виховання і є введення дитини в культуру).

Окремо заслуговують на увагу символи та ритуали. В кадетському закладі важлива виховна роль відводиться державній і кадетській символіці. Кадетську символіку представляють Корпусний прапор, кадетські знаки і жетони, кадетський стрій, Кадетська Клятва, кадетська форма.
[[Файл:4..IMG 2531.jpg|400px]]
Ритуали - регулярно і однаково повторювані церемонії проведення найбільш значущих для кадетського корпусу подій. Це прийняття Кадетської Клятви, вручення Корпусного прапора, організація корпусного свята, проведення стройового огляду, присвоєння кадетських звань і т.д. Смислове значення символів і ритуалів робить їх ефективним засобом становлення духовної та фізичної сили, вольового характеру, звички до внутрішнього порядку і зовнішньої виразності.

Ще один змістовний пласт освоюється вихованцями в самій організації життєдіяльності. Це - життєвий досвід, спрямований на «Іншого» в процесі перебування в колективі, тобто досвід суспільного життя або соціальний досвід, а також досвід, спрямований на самого себе - особистий досвід.

Соціальний досвід вбирає в себе: спілкування і взаєморозуміння, колективну праця, кооперацію і рольовий розподіл спільно-розділену відповідальність, колегіальний характер ухвалення рішень, узгодження цінностей та інтересів, колективне осмислення прожитого, гуртожиток, участь у роботі соціальних інститутів (дитячих організацій, органів управління, молодіжних угруповань), діалог суб'єктивних життєвих світів, що впливають і змінюють один одного. Такий досвід народжується тільки в сукупному життєвому світі спільноти. Колективна життєдіяльність - це умова становлення і розвитку особистого досвіду кожного її учасника.

Особистий досвід включає репродуктивний досвід і досвід творчої діяльності; самостійність мислення і діяльності (володіння способами діяльності); самообслуговування; вирішення власних проблем; здійснення відповідального вибору, самовизначення, самореалізацію; самоврядування і вирішення конфліктів; набуття особистісних смислів і цінностей; емоційні переживання; досвід ціннісних відносин; рефлексію; пред'явлення власної позиції, стилю поведінки і відносин (чоловічий варіант).
Описана структура змісту кадетської освіти в цілому органічно поєднує інноваційний компетентнісний підхід і потужний потенціал вітчизняних освітніх традицій.

== Героїчні сторінки військової історії як основний елемент формування світогляду та життєвої позиції кадетів ==

'''4.Героїчні сторінки військової історії як основний елемент формування світогляду та життєвої позиції кадетів.'''
[[Файл:5..0172 IMG 0070.jpg|400px]]

У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя.

Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.
На уроках історії закладаються підвалини історичних уявлень майбутніх громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури, ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід’ємної складової формування європейської цивілізації. Тут учні мають отримати базові наукові знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх історичної свідомості, патріотизму. Український патріотизм – явище, яке відображає все незаперечно цінне в історії української державності, визнає природну закономірність довготривалого історичного розвитку української нації, народу аж до створення своєї державності.

[[Файл:6..IMG 2152.jpg|400px]] [[Файл:7..IMG 2172.jpg|400px]]
[[Файл:8..IMG 2186.jpg|400px]] [[Файл:9..IMG 2193.jpg|400px]]

Під час уроків історії вчитель має донести до учнів ідею української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації в цілому. Історія Руси-України, Литовсько-Руська держава, Запорозька Січ, Гетьманщина, УНР, ЗУНР - яскравий приклад тривалих державницьких традицій України. Висвітлюючи теми, пов’язані з відновленням історичної пам’яті про них, особливого наголосу потребують порівняльно-історичні відомості про переривання державності в інших європейських країнах, які на сьогодні є потужними європейськими націями, а також на історичні обставини, які призводять до переривання державності.

Система патріотичного виховання передбачає формування історичної свідомості молодого покоління українців, що базується на вивченні історії боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, особливо у ХХ-ХХІ століттях. Існування України сьогодні – це результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.

Вивчаючи славні сторінки історії варто звертати увагу на те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже українці - єдина в світі козацька нація. Козацтво було дисциплінованою організацією самого українського народу, споконвічною формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього звичаю – Волі. У козацькі часи нашому народові були притаманними високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті і звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. А Запорозька Січ була і залишається нині синонімом свободи, незалежності, людської й національної гідності.
У старших класах необхідно акцентувати увагу на патріотизмі і моральності діячів визвольного руху, показати витоки цього патріотизму. Так символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну став подвиг героїв Крут, боротьба за волю України повстанців Холодного Яру, діяльність Української Повстанської Армії, спротив дисидентів тоталітарній системі тощо. Ці та інші теми є надзвичайно емоційними, хвилюючими і дають невичерпні можливості для розкриття такої людської якості, як самопожертва в ім’я нації та держави. Проголошення Акту незалежності України відкрило нову сторінку в історії України.

Історія України – це не тільки події, а й історичні постаті. На прикладах життя, діяльності і боротьби за державу українських князів, козацтва, видатних гетьманів Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика; всього українського народу та його видатних представників – Т.Шевченка, В.Винниченка, М.Міхновського, М.Грушевського, С.Петлюри, С.Бандери та багатьох інших, вчитель має продемонструвати національну гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу.
На всіх етапах становлення український народ демонстрував високий національний дух і прагнення жити вільно і незалежно, у мирі та злагоді з іншими народами.

[[Файл:10..IMG 8929.JPG|400px]] [[Файл:11..DSC 3531.JPG|400px]]

== Практичне втілення патріотичного виховання на сучасному уроці історії ==

На уроках Історії України та Історії українського війська у Державному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г. Харитоненка можна спостерігати практичне втілення Державних програм з патріотичного виховання та рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (прикрепить план урока по Запор. сичи)

[[Файл:12..DSC 1766.JPG|400px]] [[Файл:13..DSC 1813.JPG|400px]]
== Висновки ==

На уроках історії відбувається виховання громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей, утвердження ідеалів гуманізму, демократії, добра й справедливості. Вчитель має домогтися усвідомлення учнями спільності інтересів усіх етносів українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності, необхідності розвитку духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури тощо. А професійний вибір вихованців не обмежується ВВНЗ або ВНЗ силових структур і відомств. За кожним з юнаків залишається право вільного вибору свого подальшого професійного шляху. Головна мета профілювання - самовизначення вихованців.

Таким чином, завдання профілізації вимагають виходу за рамки системи кадетської освіти шляхом створення освітнього консорціуму - сукупності ресурсних центрів освіти, з якими вибудовується мережева взаємодія.
Отже, підсумовуючи все зазначене вище, можна сказати: виховання громадянина-патріота – це стратегічна мета кадетської освіти. Була, є і буде. В кадетській освіті є всі необхідні умови і механізми для формування патріотичної свідомості. Саме така свідомість громадян залишається найважливішою вітчизняною цінністю, однією з основ духовно-моральної єдності суспільства.

[[Файл:14..DSC 1497.JPG|400px]]

== Нормативно-правова база з питань патріотичного виховання ==

*Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 "Про День Гідності та Свободи";
*Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 "Про День Соборності України";
*Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 "Про День захисника України";
*Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності";
*Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212;
*Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;
*Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2009-2015 роки";
*Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 № 1494 "Про затвердження Плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини";
*Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 "Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти";
*Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49;
*наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 "Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді";
*наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243"Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України";
*наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 "Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України";
*лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 "Про проведення Уроків мужності";
*лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 "Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році";
*лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.08.2012 № 1/9-557"Про методичні рекомендації з громадянської освіти та виховання у навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році";
*лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.12 № 1/9-530"Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи".
Інтернет-ресурси з питань патріотичного виховання
*Інститут проблем виховання НАПН України ipv.org.ua/publications/zbirnuk.html
*Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи psyua.com.ua
*Український інститут національної пам’яті memory.gov.ua/publication
*Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка uisr.org.ua
*Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського nuou.org.ua/nauka/naukovi-publikatsii.html
*Рада Європи (посібник «Демократичне управління школою) http://www.coe.int/t/dg4/education/edc/Resources/EDCPACK_EN.asp
*Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (методичний посібник «Роль педагога в посиленні патріотичного виховання») moippo.mk.ua/index.php/vixovna-robota
*Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників (досвід роботи педагогічних працівників Черкащини та методичні брошури з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді) http://library.ippro.com.ua
*Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді ukrjuntur.org.ua
Ліга старшокласників Черкащини liga.ed-sp.net
*Пластовий портал plast.org.ua
*Благодійний фонд «Героїка» http://geroika.org.ua/
*Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну» http://stop-war.org.ua/rekom.php; http://stop-war.org.ua/view_news14.php?id=61
*Історична правда istpravda.com.ua
*Лікбез likbez.org.ua
*Пам’ятаємо загиблих memorybook.org.ua
*Центр досліджень визвольного руху cdvr.org.ua
*Документальний серіал «Наша Скриня» www.fayloobmennik.net/3781087
Список використаної літератури
*Бака М. М. Фізичне і військово-патріотичне виховання молоді: навч.-метод.посібн. / М. М. Бака, В. П. Корж. – К. : Книга пам’яті України, 2004. – 460 с.
*Бех І. Д., Чорна К. І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. – Київ, 2014. – 29 с.
*Жаровська О. П. Національна свідомість як складова патріотичного виховання студентів педагогічних університетів / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 233 – 242.
*Жеребцова М. В., Бородін С. Е., Ніколаєв О. С. Скаутинг та краєзнавство – система патріотичного виховання молоді / Збірка статей з історії українського скаутингу. – К. ПП «Стародавній світ», 2013. – 312 с.
*Завалевський Ю. І. Громадянське виховання старшокласників: проблеми, досвід, перспективи / Ю. І. Завалевський. – Київ, 2003. – 104 с.
*Івженко Ю. В. Молодіжні громадські організації як інститут формування соціальної активності особистості / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 289 – 296.
*Карпач Н. І., Олешак С. П. Особливості розвитку молодіжної участі у волонтерській діяльності / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 351 – 360.
*Окушко Т. К. Методика формування соціальної ініціативності підлітків у дитячому громадському об’єднанні / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 2. – С. 51 – 60.
*Оржеховська В. М., Кириченко В. І., Ковганич Г. Г. Взаємодія навчального закладу і сімї: стратегії, технології, моделі / Навчальний практико зорієнтований посібник. – Х. : Точка, 2007. – 192 с.
*Сіренко С. М. Удосконалення системи підготовки класних керівників до здійснення виховної діяльності в умовах післядипломної освіти : [Електронний ресурс], режим доступу www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_періодика/elits/2011/29

== Автор статті (посилання на сторінку користувача) ==
[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]]

Файл:14..DSC 1497.JPG

2015-08-20T08:20:36Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:13..DSC 1813.JPG

2015-08-20T08:19:54Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:12..DSC 1766.JPG

2015-08-20T08:18:12Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:11..DSC 3531.JPG

2015-08-20T08:16:52Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:10..IMG 8929.JPG

2015-08-20T08:15:54Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:9..IMG 2193.jpg

2015-08-20T08:13:41Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:8..IMG 2186.jpg

2015-08-20T08:13:11Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:7..IMG 2172.jpg

2015-08-20T08:12:37Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:6..IMG 2152.jpg

2015-08-20T08:11:51Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:5..0172 IMG 0070.jpg

2015-08-20T08:10:48Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:4..IMG 2531.jpg

2015-08-20T07:33:03Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:3..IMG 2174.JPG

2015-08-20T07:19:05Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:2..DSC 1908.JPG

2015-08-20T06:41:44Z

Биков Віталій Іванович:

Файл:1..0577 IMG 8223.jpg

2015-08-20T06:25:51Z

Биков Віталій Іванович:

Користувач:Биков Віталій Іванович

2015-06-05T09:21:53Z

Биков Віталій Іванович: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Биков Віталій Іванович
[[Файл:Быков_В.И..jpg|200px|thumb|left|Биков Віталій Іванович]]]]

==Регіон==
м.Суми

==Місце роботи==
Сумський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.І.Г.Харитоненка

==Посада==
Вчитель

==Категорія==
Вища

==Випускний проект==
[[Військово-патріотичне виховання на уроках історії в державному ліцеї-інтернаті "Кадетський корпус" ім. І.Г. Харитоненка]]

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
м.т.0506055196

Користувач:Биков Віталій Іванович

2015-06-05T09:19:42Z

Биков Віталій Іванович: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Биков Віталій Іванович
[[Файл:Быков_В.И..jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]]]

==Регіон==
м.Суми

==Місце роботи==
Сумський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.І.Г.Харитоненка

==Посада==
Вчитель

==Категорія==
Вища

==Випускний проект==
[[Військово-патріотичне виховання на уроках історії в державному ліцеї-інтернаті "Кадетський корпус" ім. І.Г. Харитоненка]]

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
м.т.0506055196

Користувач:Биков Віталій Іванович

2015-06-05T09:15:06Z

Биков Віталій Іванович: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Биков Віталій Іванович
[[Файл:Быков_В.И..jpg]]

==Регіон==
м.Суми

==Місце роботи==
Сумський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.І.Г.Харитоненка

==Посада==
Вчитель

==Категорія==
Вища

==Випускний проект==
[[Військово-патріотичне виховання на уроках історії в державному ліцеї-інтернаті "Кадетський корпус" ім. І.Г. Харитоненка]]

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
м.т.0506055196

Файл:Быков В.И..jpg

2015-06-05T09:10:10Z

Биков Віталій Іванович:

Теорія та методика фахової дисципліни Биков В.І.

2015-06-05T07:35:55Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
''Шановний пане Віталію!
Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:''

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

Дякую за співпрацю. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 08:38, 5 червня 2015 (EEST)

1. а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).
2.Фотодокументи. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:45, 5 червня 2015 (EEST)

''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповідь на питання:
''

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 10:02, 5 червня 2015 (EEST)

У своїй роботі я використовую різноманітні нетрадиційні форми навчання. Зокрема: уроки змістовної спрямованості (уроки-семінари, уроки конференції, уроки-лекції), уроки на інтегрованій основі, уроки-змагання (аукціони, турніри, конкурсу, вікторини тощо), уроки суспільного огляду знань(уроки-творчі звіти, уроки-заліки), уроки комунікативної спрямованості(уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-репортажі), театралізовані уроки, уроки-подорожі, уроки-дослідження,уроки-ділові, рольові ігри, широко застосовую уроки-екскурсії при вивченні історії рідного краю.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 10:35, 5 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Биков В.І.

2015-06-05T06:49:27Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Шановний пане Віталію!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

Дякую за співпрацю. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 08:38, 5 червня 2015 (EEST)

1. а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).
2.Фотодокументи. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку. Розглянемо, наприклад, фото „У гуртожитку”(№170 параграф 40).

--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:45, 5 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Биков В.І.

2015-06-05T06:46:54Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Шановний пане Віталію!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

Дякую за співпрацю. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 08:38, 5 червня 2015 (EEST)

1. а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).
--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:45, 5 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Биков В.І.

2015-06-05T06:45:46Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Шановний пане Віталію!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

Дякую за співпрацю. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 08:38, 5 червня 2015 (EEST)

а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).
--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 09:45, 5 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

ІКТ у викладанні предметів Говійний О.М.

2015-06-05T05:36:46Z

Биков Віталій Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Дякую за надану змістовну інформацію.--[[Користувач:Биков Віталій Іванович|Биков Віталій Іванович]] ([[Обговорення користувача:Биков Віталій Іванович|обговорення]]) 08:36, 5 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Військово-патріотичне виховання на уроках історії в державному ліцеї-інтернаті "Кадетський корпус" ім. І.Г. Харитоненка

2015-06-04T13:54:06Z

Биков Віталій Іванович: Створена сторінка: Патріотичне виховання – це сфера духовного житт...

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя,
яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне
що любить і ненавидить людина, яка формується.
В. О. Сухомлинський

'''1. Поняття патріотичного виховання молоді'''

Як писав Олександр Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». І такий народ завжди будуть зневажати й поневолювати. Українська держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, і пам’ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації.
Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.
Філософи й політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та виявляється в певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до Батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, що закріплювалося століттями й тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.
Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини.
Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще.
В основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим патріотичне виховання є важливим державним завданням.
Основними документами у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є такі:
• Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344;
• Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;
• Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49;
• наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;
• розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013–2015 роки з підготовки і відзначення 70-ої річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»;
• програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997;
• положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 червня 2012 року № 687;
• положення про Всеукраїнську військово-спортивну гру «Патріот», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 5 квітня 2004 року № 274/112/10;
• методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році».

2. Кадетська освіта:мета, завдання, умови реалізації

Для формування патріотичної свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання. Найбільшого успіху у вихованні патріотів можна досягти, формуючи особистість з дитячих та юнацьких років. Джерелом формування може стати система кадетської освіти.
Співвідношення вищезазначених цільових орієнтирів з призначенням кадетської освіти в системі загальної освіти держави, умовами, змістом, організаційно-технологічним забезпеченням дозволило вийти на наступне формулювання.
Метою кадетської освіти є виховання:
- патріота, державно-мислячого, готового взяти на себе відповідальність за долю держави в цілому;
- ініціативного, самостійного, мобільного громадянина з лідерською позицією;
- громадянина, готового до високопрофесійного служіння Вітчизні на цивільному та військовому поприщі;
- освіченої, культурної, розумної, зрілої в думках і вчинках людини, здатної до самореалізації та реалізації власних здібностей;
- благородного і благопристойного чоловіка, дбайливого сім'янина.
Завданнями кадетської освіти є:
- інтеграція в одній освітній моделі загальноосвітнього та кадетського аспектів;
- виділення в якості базових процесів: виховний процес, навчальний процес і процес організації життєдіяльності;
- створення керуючої структури, що поєднує єдиноначальність і авторитарний підхід з колегіальністю і демократичними засадами;
- визначення кадетського компоненту як інваріанти кадетської освіти і корпусного компоненту, що відображає своєрідність та особливості кожного кадетського корпусу;
- реалізація технології комплексної військової складової кадетської освіти;
- забезпечення широкого спектру додаткових освітніх послуг для задоволення інтересів і потреб вихованців.
- забезпечення комплексного (педагогічне, психологічне, соціальне, медичне) супроводу вихованців в процесі освіти та соціалізації, надання їм професійної допомоги і підтримки.

Умови реалізації кадетської освіти.
В якості основних умов реалізації ідей, цілей, напрямків розвитку кадетської освіти розглядаються наступні:
- врахування в педагогічній діяльності особливостей дорослішання хлопчика-підлітка-юнака;
- необхідна матеріально-технічна база;
- нормативно-правове забезпечення;
- насичена середа;
- професіоналізм педагогічних кадрів.

3. Місце кадетської освітив системі навчання та виховання майбутніх захисників Вітчизни.

Планування змісту освіти - одне з найбільш складних і важливих завдань у педагогічній теорії і практиці. Одним з провідних підходів до модернізації змісту освіти використовується компетентнісний підхід. Перелік освітніх компетенцій включає: ціннісно-смислові, загальнокультурні, навчально-пізнавальні, інформаційні, комунікативні, соціально-трудові та особистісне самовдосконалення. Компетентнісний підхід і його поєднання з ідеями, цілями і базовими процесами кадетської освіти, - і є основа визначення змісту кадетської освіти.
Структура змісту кадетської освіти:
- предметний і «надпредметний» зміст навчального процесу;
- «джерела виховання» і «стовпи кадетського виховання» в якості змісту виховання;
- життєвий досвід як сукупність соціального (досвіду суспільного життя) і особистого досвіду як зміст процесу життєдіяльності.
У предметному змісті слід позначити державний та національно-регіональний компоненти (про них ми сьогодні мови не ведемо), а також предметну частину кадетського компонента.
Надпредметний зміст освіти - це загальнонавчальні вміння, навички і способи діяльності, логічні прийоми і операції, а також способи роботи з інформацією. Загальнонавчальні вміння, навички і способи діяльності можна згрупувати так: когнітивні (пізнавальні); креативні (творчі); організаційно-діяльні; комунікативні. Логічні прийоми і операції - це аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, аналогія, класифікація, побудова суджень, гіпотез і доказів і т.д.
Джерела виховання - це джерела культури, через осмислення яких формується внутрішня особистісна культура кожного вихованця. Говорити про виховання поза культурою неможливо (виховання і є введення дитини в культуру).

Окремо заслуговують на увагу символи та ритуали. В кадетському закладі важлива виховна роль відводиться державній і кадетській символіці. Кадетську символіку представляють Корпусний прапор, кадетські знаки і жетони, кадетський стрій, Кадетська Клятва, кадетська форма.
Ритуали - регулярно і однаково повторювані церемонії проведення найбільш значущих для кадетського корпусу подій. Це прийняття Кадетської Клятви, вручення Корпусного прапора, організація корпусного свята, проведення стройового огляду, присвоєння кадетських звань і т.д. Смислове значення символів і ритуалів робить їх ефективним засобом становлення духовної та фізичної сили, вольового характеру, звички до внутрішнього порядку і зовнішньої виразності.
Ще один змістовний пласт освоюється вихованцями в самій організації життєдіяльності. Це - життєвий досвід, спрямований на «Іншого» в процесі перебування в колективі, тобто досвід суспільного життя або соціальний досвід, а також досвід, спрямований на самого себе - особистий досвід.
Соціальний досвід вбирає в себе: спілкування і взаєморозуміння, колективну праця, кооперацію і рольовий розподіл спільно-розділену відповідальність, колегіальний характер ухвалення рішень, узгодження цінностей та інтересів, колективне осмислення прожитого, гуртожиток, участь у роботі соціальних інститутів (дитячих організацій, органів управління, молодіжних угруповань), діалог суб'єктивних життєвих світів, що впливають і змінюють один одного. Такий досвід народжується тільки в сукупному життєвому світі спільноти. Колективна життєдіяльність - це умова становлення і розвитку особистого досвіду кожного її учасника.
Особистий досвід включає репродуктивний досвід і досвід творчої діяльності; самостійність мислення і діяльності (володіння способами діяльності); самообслуговування; вирішення власних проблем; здійснення відповідального вибору, самовизначення, самореалізацію; самоврядування і вирішення конфліктів; набуття особистісних смислів і цінностей; емоційні переживання; досвід ціннісних відносин; рефлексію; пред'явлення власної позиції, стилю поведінки і відносин (чоловічий варіант).
Описана структура змісту кадетської освіти в цілому органічно поєднує інноваційний компетентнісний підхід і потужний потенціал вітчизняних освітніх традицій.
4. Героїчні сторінки військової історії як основний елемент формування світогляду та життєвої позиції кадетів.
У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.
На уроках історії закладаються підвалини історичних уявлень майбутніх громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури, ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід’ємної складової формування європейської цивілізації. Тут учні мають отримати базові наукові знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх історичної свідомості, патріотизму. Український патріотизм – явище, яке відображає все незаперечно цінне в історії української державності, визнає природну закономірність довготривалого історичного розвитку української нації, народу аж до створення своєї державності.

ФОТО СЕМИНАР

Під час уроків історії вчитель має донести до учнів ідею української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації в цілому. Історія Руси-України, Литовсько-Руська держава, Запорозька Січ, Гетьманщина, УНР, ЗУНР - яскравий приклад тривалих державницьких традицій України. Висвітлюючи теми, пов’язані з відновленням історичної пам’яті про них, особливого наголосу потребують порівняльно-історичні відомості про переривання державності в інших європейських країнах, які на сьогодні є потужними європейськими націями, а також на історичні обставини, які призводять до переривання державності. Система патріотичного виховання передбачає формування історичної свідомості молодого покоління українців, що базується на вивченні історії боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, особливо у ХХ-ХХІ століттях. Існування України сьогодні – це результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.
Вивчаючи славні сторінки історії варто звертати увагу на те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже українці - єдина в світі козацька нація. Козацтво було дисциплінованою організацією самого українського народу, споконвічною формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього звичаю – Волі. У козацькі часи нашому народові були притаманними високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті і звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. А Запорозька Січ була і залишається нині синонімом свободи, незалежності, людської й національної гідності.
У старших класах необхідно акцентувати увагу на патріотизмі і моральності діячів визвольного руху, показати витоки цього патріотизму. Так символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну став подвиг героїв Крут, боротьба за волю України повстанців Холодного Яру, діяльність Української Повстанської Армії, спротив дисидентів тоталітарній системі тощо. Ці та інші теми є надзвичайно емоційними, хвилюючими і дають невичерпні можливості для розкриття такої людської якості, як самопожертва в ім’я нації та держави. Проголошення Акту незалежності України відкрило нову сторінку в історії України.
Історія України – це не тільки події, а й історичні постаті. На прикладах життя, діяльності і боротьби за державу українських князів, козацтва, видатних гетьманів Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика; всього українського народу та його видатних представників – Т.Шевченка, В.Винниченка, М.Міхновського, М.Грушевського, С.Петлюри, С.Бандери та багатьох інших, вчитель має продемонструвати національну гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу.
На всіх етапах становлення український народ демонстрував високий національний дух і прагнення жити вільно і незалежно, у мирі та злагоді з іншими народами.

5. Практичне втілення патріотичного виховання на сучасному уроці історії.
На уроках Історії України та Історії українського війська у Державному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г. Харитоненка можна спостерігати практичне втілення Державних програм з патріотичного виховання та рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (прикрепить план урока по Запор. сичи)

(урок Сумской казацкий полк)

6. Висновки
На уроках історії відбувається виховання громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей, утвердження ідеалів гуманізму, демократії, добра й справедливості. Вчитель має домогтися усвідомлення учнями спільності інтересів усіх етносів українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності, необхідності розвитку духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури тощо. А професійний вибір вихованців не обмежується ВВНЗ або ВНЗ силових структур і відомств. За кожним з юнаків залишається право вільного вибору свого подальшого професійного шляху. Головна мета профілювання - самовизначення вихованців.
Таким чином, завдання профілізації вимагають виходу за рамки системи кадетської освіти шляхом створення освітнього консорціуму - сукупності ресурсних центрів освіти, з якими вибудовується мережева взаємодія.
Отже, підсумовуючи все зазначене вище, можна сказати: виховання громадянина-патріота – це стратегічна мета кадетської освіти. Була, є і буде. В кадетській освіті є всі необхідні умови і механізми для формування патріотичної свідомості. Саме така свідомість громадян залишається найважливішою вітчизняною цінністю, однією з основ духовно-моральної єдності суспільства.

Нормативно-правова база з питань патріотичного виховання
• Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 "Про День Гідності та Свободи";
• Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 "Про День Соборності України";
• Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 "Про День захисника України";
• Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності";
• Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212;
• Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2009-2015 роки";
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 № 1494 "Про затвердження Плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини";
• Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 "Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти";
• Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49;
• наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 "Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді";
• наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243"Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України";
• наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 "Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України";
• лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 "Про проведення Уроків мужності";
• лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 "Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році";
• лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.08.2012 № 1/9-557"Про методичні рекомендації з громадянської освіти та виховання у навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році";
• лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.12 № 1/9-530"Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи".
Інтернет-ресурси з питань патріотичного виховання
• Інститут проблем виховання НАПН України ipv.org.ua/publications/zbirnuk.html
• Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи psyua.com.ua
• Український інститут національної пам’яті memory.gov.ua/publication
• Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка uisr.org.ua
• Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського nuou.org.ua/nauka/naukovi-publikatsii.html
• Рада Європи (посібник «Демократичне управління школою) http://www.coe.int/t/dg4/education/edc/Resources/EDCPACK_EN.asp
• Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (методичний посібник «Роль педагога в посиленні патріотичного виховання») moippo.mk.ua/index.php/vixovna-robota
• Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників (досвід роботи педагогічних працівників Черкащини та методичні брошури з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді) http://library.ippro.com.ua
• Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді ukrjuntur.org.ua
• Ліга старшокласників Черкащини liga.ed-sp.net
• Пластовий портал plast.org.ua
• Благодійний фонд «Героїка» http://geroika.org.ua/
• Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну» http://stop-war.org.ua/rekom.php; http://stop-war.org.ua/view_news14.php?id=61
• Історична правда istpravda.com.ua
• Лікбез likbez.org.ua
• Пам’ятаємо загиблих memorybook.org.ua
• Центр досліджень визвольного руху cdvr.org.ua
• Документальний серіал «Наша Скриня» www.fayloobmennik.net/3781087
Список використаної літератури
• Бака М. М. Фізичне і військово-патріотичне виховання молоді: навч.-метод.посібн. / М. М. Бака, В. П. Корж. – К. : Книга пам’яті України, 2004. – 460 с.
• Бех І. Д., Чорна К. І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. – Київ, 2014. – 29 с.
• Жаровська О. П. Національна свідомість як складова патріотичного виховання студентів педагогічних університетів / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 233 – 242.
• Жеребцова М. В., Бородін С. Е., Ніколаєв О. С. Скаутинг та краєзнавство – система патріотичного виховання молоді / Збірка статей з історії українського скаутингу. – К. ПП «Стародавній світ», 2013. – 312 с.
• Завалевський Ю. І. Громадянське виховання старшокласників: проблеми, досвід, перспективи / Ю. І. Завалевський. – Київ, 2003. – 104 с.
• Івженко Ю. В. Молодіжні громадські організації як інститут формування соціальної активності особистості / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 289 – 296.
• Карпач Н. І., Олешак С. П. Особливості розвитку молодіжної участі у волонтерській діяльності / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 351 – 360.
• Окушко Т. К. Методика формування соціальної ініціативності підлітків у дитячому громадському об’єднанні / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 2. – С. 51 – 60.
• Оржеховська В. М., Кириченко В. І., Ковганич Г. Г. Взаємодія навчального закладу і сімї: стратегії, технології, моделі / Навчальний практико зорієнтований посібник. – Х. : Точка, 2007. – 192 с.
• Сіренко С. М. Удосконалення системи підготовки класних керівників до здійснення виховної діяльності в умовах післядипломної освіти : [Електронний ресурс], режим доступу www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_періодика/elits/2011/29

Категорія:Творчі проекти

2015-06-03T11:17:09Z

Биков Віталій Іванович:

{|{{Шаблон:Фон}}

[[Категорія:Творчі проекти]]
[[ВІКІПІДРУЧНИК З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ]]
----
[[Обласний конкурс "ВЕЛИКА ІСТОРІЯ МАЛОЇ БАТЬКІВЩИНИ"]]
----
[[Волонтерський загін "Пошук"]]
----
[[Творча робота-дослідження до річниці Великої Перемоги "Спасибі за життя!"]]
----
[[Організаційно-педагогічні умови вдосконалення управлінської діяльності у вищому професійному училищі]]
----
[["Історичні герби міст Сумщини: минуле і сьогодення"]]
----
[[Партизанський рух на Великописарівщині]]
----
[[Партизанський рух с.Пожня Великописарівського району]]
----
[[Ремесла містечка Смілого другої половини ХІХ століття]]
----
[[Альманах пам’яті "Сумщина в роки Великої Вітчизняної війни"]]
----
[[Розвиток колективної господарської праці с. Новосуханівка]]
----
[[Народне жіноче тріо "Срібні джерела "]]
----
[[Педагогічна рада (ділова гра)]]
----
[[Слідами розвідгрупи "Сокіл"]]
----
[[Партизанський рух на Сумщині (Шосткинський, Глухівський, Кролевецький райони)]]
----
[[Окрилені театром.Роменщини]]
----
[[Історія родини в історії країни]]
----
[[Доля ромів у період окупації Сумщини в 1941-1943 рр.]]
----
[[Сумський гусарський полк]]
----
[[Історія обласного академічного театру драми та музичної комедії ім.М.С.Щепкіна]]
----
[[Художники рідного краю]]
----
[[Вільшанські Линтварьови - представники відомого дворянського роду на Слобожанщині]]
----
[[Діяльність груп ОУН-УПА в період Великої Вітчизняної війни на Сумщині]]
----
[[Сім чудес Ямпільщини]]
----
[[Православні храми Липоводолинщини в д.п.ХVІІ - першій третині ХХ ст.]]
----
[[Назви, просіяні ситом століть]]
----
[[Організація науково-методичної роботи в навчальному закладі]]
----
[[Жінки Роменщини у Великій вітчизняній війні]]
----
[[Втрачене ремесло глинчан]]
----
[[Пам'ять не зітреться, не зів’яне через покоління і віки (трагедія с. Чернеччина)]]
----
[[Голодомор 1932-1933 рр. на Сумщині]]
----
[[Історія одного француза....]]
----
[[Перлини козацького краю]]
----

[[Історія розвитку художньої самодіяльності у с. Миколаївка]]
----

[[Історія Глухівського кірасирського полку]]
----

[[Герої не помирають, вони лише відходять у вічність]]

----
[[Вишивка Роменщини]]

----
[[Гребениківка-батьківщина чотирьох Героїв Радянського Союзу]]

----
[[Використання електронних таблиць в управлінні школою]]

----
[[Аналіз проявів поведінки старших підлітків з різними типами темпераменту в стресових ситуаціях]]

----
[[Сільськогосподарські підприємства на території с. Сергіївка Білопільського району в 1960-1990-х роках]]

----
[[Формування професійної компетенції педагогічних кадрів у контексті сучасного освітнього процесу]]

----
[[Нескорені (підпільна група Бойка-Мостіпана м. Глухова)]]

----
[[Модернізація методичної роботи на діагностичній основі як умова розвитку професійної компетентності педагогів]]

----
[[Втрачені храми міста Суми]]

[[Категорія:Root]]
----
[[Захищаємо свої права]]

----

[[Я - здоровий громадянин нової України]]

----
[[Військово-патріотичне виховання на уроках історії в державному ліцеї-інтернаті "Кадетський корпус" ім. І.Г. Харитоненка]]

Користувач:Биков Віталій Іванович

2015-06-03T11:16:31Z

Биков Віталій Іванович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Биков Віталій Іванович

==Регіон==
м.Суми

==Місце роботи==
Сумський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.І.Г.Харитоненка

==Посада==
Вчитель

==Категорія==
Вища

==Випускний проект==
[[Військово-патріотичне виховання на уроках історії в державному ліцеї-інтернаті "Кадетський корпус" ім. І.Г. Харитоненка]]

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
м.т.0506055196

Користувач:Биков Віталій Іванович

2015-06-03T11:15:51Z

Биков Віталій Іванович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Биков Віталій Іванович

==Регіон==
м.Суми

==Місце роботи==
Сумський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.І.Г.Харитоненка

==Посада==
Вчитель

==Категорія==
Вища

==Випускний проект==
[[Військово-патріотичне виховання на уроках історії в державному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" ім. І.Г. Харитоненка]]

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
м.т.0506055196

Користувач:Биков Віталій Іванович

2015-06-03T10:35:46Z

Биков Віталій Іванович: /* Контакти */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Биков Віталій Іванович

==Регіон==
м.Суми

==Місце роботи==
Сумський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.І.Г.Харитоненка

==Посада==
Вчитель

==Категорія==
Вища

==Випускний проект==

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
м.т.0506055196