HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Користувач:Кучма Оксана Сергіївна

2015-10-28T07:35:06Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Кучма Оксана Сергіївна'''''
[[Файл:Кучма_О.С..JPG|300px|thumb|left|Кучма О.С.]]

==Регіон==
''Сумська область, місто Суми''

==Місце роботи==
''Комунальна установа Сумська загальноосвітня І - ІІІ ступенів школа № 23 м.''

==Посада==
''вчитель історії
''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==
Музеї області [[Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми]]

*[https://drive.google.com/open?id=0B29Wdj2vGmv-SEF4OTFHZENJclU Конспект уроку "Поняття субкультури. Молодіжна субкультура. Школа"]

*[https://drive.google.com/open?id=0B29Wdj2vGmv-TVBKV0RVNkVGbzA Методична розробка]

== Портфоліо вчителя ==

[https://drive.google.com/file/d/0B29Wdj2vGmv-M25sTEIzWGw4d00/view?usp=sharing Портфоліо Кучми Оксани Сергіївни]

==Контакти==
0991194958

kuhcmaoxi@gmail.com

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-10-28T07:04:34Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

==Назва музею==
"Спадщина"

==Адреса музею==
Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м.Суми, Сумської області,проспект Михайла Лушпи, 36

==Керівник музею==
2001 - 2005 роки - вчитель історії Кучма О.С.
2005 - 2014 роки - вчитель географії Матовнікова А.А.

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==
1.Науково-дослідницький.
2.Комплектування музейних зібрань.Загальне поновлення основного та науково-допоміжного музейного фонду.
3.Експозиційний (створення нових експозицій на основі зібраного матеріалу).
4.Культурно-освітній:
організація та проведення екскурсій):
 оглядових;
 загальноосвітніх;
 тематичних;
 навчальних, за програмою;
проведення уроків – екскурсій, конференцій, диспутів, семінарів;
зустрічі з цікавими особистостями, видатними людьми міста та області.
6.Створення бібліотеки та відеотеки музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей «Спадщина» — організаційний центр краєзнавчої, культурно-освітньої роботи, патріотичного виховання учнівської молоді, ефективний осередок навчально-виховного процесу. Що може бути святішим від любові уваги до історії та природи рідного краю? Учителі, батьки та учні комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м. Суми, Сумської області з великим ентузіазмом і натхненням працюють над розвитком шкільного краєзнавчого музею «Спадщина», орієнтуючись на відродження, збереження української історії, культури, на пізнання самобутнього національного обличчя рідного краю. Музей відкриває великі можливості для організації самостійної творчої, дослідницько-пошукової роботи учнів, проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю.Головними завданнями в роботі музею є:
1. Сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу учнів.
2.Розширення і поглиблення знань школярів засобами позакласної та позашкільної роботи.
3.Формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України.
4.Допомога учням школи у здобутті знань за інтересами на основі краєзнавчого матеріалу.
5. Вивчення, охорона пам’яток історії, культури і природи рідного краю.
6. Проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді.
7. Організація пошукової роботи в навчальному закладі.

==Історія створення музею==
Педагогічний колектив нашого навчального закладу в 2000 році визначив одним із пріоритетних завдань навчально – виховного процесу - розширити знання учнів про історію рідного краю, познайомити з відомими історичними персоналіями, культурними і громадськими діячами, воїнами, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, воїнами афганцями без участі яких не було б історії Сумщини. З цією метою колектив школи був залучений до краєзнавчої та пошуково-дослідницької роботи.В 2001 році на базі зібраних матеріалів, пам`яток історії та культури рідного краю на громадських засадах, створюється учнями та батьками під керівництвом педагогів шкільний краєзнавчий музей «Спадщина», який будує свою роботу на основі учнівського самоврядування та є осередком освіти і виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу.

==Експозиції музею==
1.Географічне положення , природні умови, ресурси, господарство Сумщини.
2.Історія рідного краю.
3.Сумщина в роки Великої Вітчизняної війни.
4.Афганські події
5.Звичаї, обряди, традиції нашого краю.
6.Життя і діяльність почесного громадянина міста Суми М.П. Лушпи.

==Унікальні експонати музею==
Унікальні історичні пам`ятки, які зберігаються в шкільному музеї «Спадщина»:
- кістки викопних тварин – зуб мамонта;
- залишки керамічного посуду, прикрашеного геометричним ямково-гребінцевим орнаментом;
- керамічне пряльце періоду трипільської культури;
- нумізматична колекція;
- духовна домінанта музею - ікона невідомого автора «Молитва про чашу» (ХІХ ст.);
Особливу цінність для шкільного музею має відкрита експозиція історико - побутових предметів – пам`яток матеріальної духовної культури населення Сумщини. Серед них і знаряддя для ручного обробітку землі; меблі селянської хати, господарське начиння і посуд (ХIX – XX ст.); музичні інструменти – бандура (ХIX ст.); народний жіночий одяг (ХIX ст.); вироби ткацтва, зразки художньої обробки дерева, народної вишивки – Кролевецькі рушники (ХIX ст.); фольклорні твори тощо.Ці експонати – гордість шкільного музею. Вони хвилюють серця, залишають глибокий слід у свідомості учня, виховують почуття патріотизму, активної громадянської позиції.

==Заходи музею==
Поповнення фонду – один із основних напрямків музейної діяльності, цілеспрямований, спланований процес виявлення і збирання історичних пам`яток, у якому бере участь увесь колектив КУ СЗОШ №23. У процесі комплектування фонду шкільного музею «Спадщина» зібрані культурні, природні, історичні пам`ятки, які стали основою для створення 6-ти експозицій.З метою реалізації цього завдання в школі створені сприятливі умови для пошукової роботи і позитивно-емоційної атмосфери загальної зацікавленості колективу у дослідницькій діяльності.Пошукова робота в навчальному закладі базується на принципі реалізації індивідуальних здібностей через колективні творчі справи та формуванні переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, поваги до національних святинь.Основні форми пошукової роботи:загальношкільна краєзнавчо пошукова діяльності;організація роботи пошукових груп;збір фотографій, документів, листів, спогадів сучасників подій;проведення групових та масових форм роботи: місячника військово-патріотичного виховання,тематичних свят, уроків, годин спілкування,зустрічей з ветеранами, учасниками історичних подій, пошукових експедицій, конференцій, захист проектів,вивчення бойового шляху військових частин, окремих осіб;реалізація краєзнавчих історичних матеріалів в організації експозицій, екскурсій, історико-краєзнавчих експедицій, туристичних походів;співпраця з бібліотеками, краєзнавчими музеями;участь у конкурсах, акціях. Теми - напрями пошукової роботи:«Видатні постаті Сумщини» (О.Булатович, М. Лушпа); «Війна в моїй родині»; «Війна палала вулицями міста»; «З попелу забуття»; «Житло, календарно-обрядові звичаї, свята, фольклор Сумщини».
Пошукова робота вимагає ретельної підготовки учителя і учнів, а отже, й здійснення таких відповідних заходів: навчальні, виховні, організаційні. Керівники пошукових загонів ретельно розробляють тематику, цілі, завдання, маршрути, визначають історичні об’єкти і пам’ятки які треба дослідити, правила поведінки під час пошукової роботи. Проводяться заняття на яких учні знайомляться з тим як необхідно проводити бесіди, записувати спогади, збирати документи, історичні пам’ятки, оформляти зібраний матеріал, вивчають довідкову художню, мемуарну літературу по обраній темі. Вчителі для кожної вікової групи розробляють перелік питань на які необхідно отримувати відповіді, а також визначать характер і зміст матеріалів які необхідно зібрати, звертають увагу на те, що вивчати, як вивчати, що збирати і де збирати.
За 2012 -2015 роки важливим для діяльності шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» стало вивчення бойового та трудового подвигу наших земляків у роки Другої світової війни, що надає дітям можливість особисто доторкнутися до трагедії, подвигу, перемог прийдешніх поколінь.
Створена пошукова група з учнів, які проявили інтерес до вивчення історії рідного міста. У зборі матеріалу їм допомагали учні 5-8 класів. Були вибрані об’єкти дослідження - вулиці міста, спогади ветеранів. Учні поставили собі за мету - дослідити вулиці, назви яких пов’язані з Великою Вітчизняною війною, зібрати спогади ветеранів, учасників бойових дій, дітей тієї жахливої війни.
Керівники пошукових груп визначили, хто і що буде робити, яку і де шукатиме інформацію, розподілили обов’язки в групах; давали поради, залучали юних дослідників до роботи над проектами, розподіляли завдання між учнями, налаштовували на якісне виконання роботи. Школярі були розділені на окремі пошукові загони. Кожен учень приносив зібрану ним інформацію, яку всі разом вивчали, систематизували й узагальнювали.
В ході дослідницької діяльності учні були залучені до різних цікавих форм роботи - це, перш за все екскурсії до краєзнавчого музею, експедиції, участь у акціях, зустрічі з старожилами, учасниками і свідками історичних подій того часу, їхніми родичами; робота, бібліотеках. Діти зібрали цікавий матеріал про вулиці, їх історію, інформацію про визначних людей, ім’ям яких були названі вулиці. Результатом пошуку стали: учнівські проекти, творчі роботи учнів, фото - та відео матеріали:
1. «З попелу забуття»
2. «Війна палала вулицями міста»
3. «Війна в історії моєї родини».
В пошуковий проект «Війна палала вулицями міста», який виконував «Розвідзагін» під керівництвом учитель предмету «Захист Вітчизни» Шевченко С.А.(члени команди учні 9 -10-х класів) були залучені не тільки учні, а й батьки, вчителі, які допомагали в оформленні робіт, здійснювали узагальнення, систематизацію матеріалів.Керівник пошукової роботи, Шевченко С.А та вчителі історії здійснювали контроль за результатами роботи, перевіряли усні звіти школярів, проводили аналіз письмових робіт.Результати своєї роботи юні дослідники представили у формі стіннівок, проектів, збірок, усних виступів, мультимедійної презентації.Керівник шкільного пошукового розвідзагону С.А.Шевченко зі своїми вихованцями поповнив відеофонд музею «Спадщина» документальними фільмами: «До Дня Перемоги», «День партизанської слави», «Мужня Сумщина», «Шляхами пошукових експедицій до селищ Чернеччина, Н.Піщане, Токарі, Пушкарівка». Відзняті відеофільми яскраво демонструють де поєднується минуле, сучасне та майбутнє, що витоки патріотизму починаються там де учні вперше усвідомлюють себе особистістю, де відчувають красу і безмежжя рідної природи, історії, велич людської долі, бачать нове у начебто давно відомому, відкривають свої серця на зустріч любові до українського народу та його культури. Діти спілкуються з учасниками історичних подій, записують їх спогади, покладають квіти на братські могили і до пам’ятників воїнів - визволителів, беруть участь в урочистих заходах, подорожують рідним краєм. Відеоматеріали пронизані відвертими емоціями, думками, переживаннями учасників, сповнені гумором і відповідним до матеріалу музичним супроводом. Робота має велике значення для поглиблення і поширення патріотичного виховання учнівської молоді в навчальному закладі. Відеофільми використовуються учителями на тематичних уроках, уроках Мужності, годинах спілкування, під час тематичних тижнів, визначних дат, місячника військово-патріотичного виховання, під час зустрічей. Ці фільми стали цінним досвідом творчої співпраці учнів, батьків і вчителів нашої школи, який ми з гордістю демонструємо на зустрічах із педагогічними працівниками міста, області та представниками громадських організацій. Краєзнавчий матеріал зібраний під час проекту був опублікований в газеті «Ваш шанс» №19.
Продовжує дослідницьку роботу й пошукова група «Видатні постаті Сумщини» на чолі з вчителями географії Матовніковою А.А. Колесник Т.М., учителем історії Кузьменко С. П., збирають детальну інформацію про життя й діяльність: почесного громадянина міста Суми, М.О.Лушпи, підтримують зв'язок з його родиною; географа, дослідника, Олександра Булатовича; героїв, ветеранів, учасників бойових дій Другої світової війни; учасників війни в Афганістані. За результатами роботи в школі були проведені тематичні виставки. У 2014 році колектив школи вирішив долучити учнівську молодь не тільки до історичною спадщиною, а й до актуальних подій сучасності. З цією метою започатковано новий напрям пошукової роботи «Хоробрі серця» (збір інформації про учасників АТО).Продовжується пошукова робота всього шкільного колективу по виявленню речових пам’яток матеріальної і духовної культури нашого народу. Серед них: знаряддя для ручного обробітку землі; знаряддя для промислів та ремесла; меблі селянської хати, міщанина; господарське начиння і посуд; народний одяг; вироби ткацтва тощо. Значний інтерес становлять також дослідження учнями народних традицій, фольклору, народної вишивки. На підставі зібраного матеріалу планується в шкільному музеї реконструювати окремі фрагменти селянської житла.Експонати музею, які мають унікальну історичну, художню цінність, активно залучені до навчально-виховного процесу, використовуються на уроках, як в предметних кабінетах, так і в музеї, під час театралізованих фольклорних та народознавчих заходів спрямованих на виховання любові до рідного краю, української мови, побуту, традицій, фольклору, культурних особливостей українського етносу.
Протягом 2013-2014 років зібраний пошуковими загонами краєзнавчий матеріал (історія вулиць міста Суми, спогади ветеранів, очевидців, документи, фотоматеріали) систематизовані та передані до фонду шкільного музею.
Усі пошукові загони поповнюють фонд музею цікавими матеріалами та експонатами, оновлюють експозиції шкільного музею «Спадщина», який відчуваючи ритм часу став центром пошукової, краєзнавчої, дослідницької роботи, центром формування, збереження та використання зібраного шкільним колективом краєзнавчого матеріалу. Керівники та члени активу шкільного музею разом з класними керівниками та вчителями - предметниками організовують тематичні лекції, літературні читання, зустрічі з видатними сучасниками, проводять уроки – екскурсії на основі матеріалу зібраного пошуковими групами. Учні старших класів використовують матеріали музею для написання рефератів, творів, підготовки повідомлень, доповідей, презентацій. Постійно проводяться оглядові та тематичні екскурсії для учнів школи та міста, вихованців ДНЗ, студентів СДПУ ім. А.С.Макаренко, педагогів – учасників міських, обласних семінарів. А для волонтерів Євроклубів із Чехії, Великобританії екскурсії проводяться англійською мовою.
Учителі початкової школи на основі існуючого краєзнавчого матеріалу розробили власні методичні збірки краєзнавчих ігор «Пізнай своє місто», «Живи та процвітай мій Слобожанський край» та презентували їх на рівні міста й області. За підсумками конкурсу 2012 року вчитель В.В. Волницька зайняла призове місце на міському рівні. Учитель Я.І.Бурсук посіла І місце на обласному рівні в 2014 навчальному році.
Щоб висвітлена вище робота колективу КУ СЗОШ І – ІІІ ступенів №23 , м.Суми в повному обсязі виконувала завдання патріотичного виховання налагоджена тісна співпраця з Міським центром військово – патріотичного виховання; УСВА, обласним військоматом, Сумським краєзнавчим музеєм. Особливо цікавою для учнів, які захоплюються краєзнавчою пошуковою роботою, є співпраця та обмін досвідом з членами клубу «Пошук» міста Охтирка. Інформація про результати роботи колективу школи з патріотичного виховання була опублікована в газеті «Данкор» 14.02.2015 року та на сайті Міністерства оборони України в 2014 – 2015 навчальному році та сайті КУСЗОШ № 23. Створені юними пошуковцями матеріали – це вагомий внесок у розвиток історії Сумщини та добрий приклад бережливого ставлення до історичної, етнокультурної спадщини рідного краю.
Результати спільної пошукової роботи, фонд шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» - це наша гордість, творча лабораторія вчителів, батьків, учнів, що надихає їх ідеєю участі в процесі збереження пам’яток історії, культури рідного краю.

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Експозиція_Лушпи.jpg|250px]]
|[[Файл:Експозиція_музею_Спадщина.jpg|250px]]
|[[Файл:Загальний_вид_Спадщина.jpg|250px]]
|[[Файл:Народний_одяг_Спадщина.jpg|250px]]
|-
|[[Файл:Народознавчв_експозиція_Спадщина.jpg|250px]]
|[[Файл:Ікона_Спадщина.JPG|250px]]
|[[Файл:Особисті_речі_Лушпи.jpg|250px]]
|
|}

==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]]

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-10-28T06:50:16Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Експозиції музею */

==Назва музею==
"Спадщина"

==Адреса музею==
Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м.Суми, Сумської області,проспект Михайла Лушпи, 36

==Керівник музею==
2001 - 2005 роки - вчитель історії Кучма О.С.
2005 - 2014 роки - вчитель географії Матовнікова А.А.

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==
1.Науково-дослідницький.
2.Комплектування музейних зібрань.Загальне поновлення основного та науково-допоміжного музейного фонду.
3.Експозиційний (створення нових експозицій на основі зібраного матеріалу).
4.Культурно-освітній:
організація та проведення екскурсій):
 оглядових;
 загальноосвітніх;
 тематичних;
 навчальних, за програмою;
проведення уроків – екскурсій, конференцій, диспутів, семінарів;
зустрічі з цікавими особистостями, видатними людьми міста та області.
6.Створення бібліотеки та відеотеки музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей «Спадщина» — організаційний центр краєзнавчої, культурно-освітньої роботи, патріотичного виховання учнівської молоді, ефективний осередок навчально-виховного процесу. Що може бути святішим від любові уваги до історії та природи рідного краю? Учителі, батьки та учні комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м. Суми, Сумської області з великим ентузіазмом і натхненням працюють над розвитком шкільного краєзнавчого музею «Спадщина», орієнтуючись на відродження, збереження української історії, культури, на пізнання самобутнього національного обличчя рідного краю. Музей відкриває великі можливості для організації самостійної творчої, дослідницько-пошукової роботи учнів, проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю.Головними завданнями в роботі музею є:
1. Сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу учнів.
2.Розширення і поглиблення знань школярів засобами позакласної та позашкільної роботи.
3.Формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України.
4.Допомога учням школи у здобутті знань за інтересами на основі краєзнавчого матеріалу.
5. Вивчення, охорона пам’яток історії, культури і природи рідного краю.
6. Проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді.
7. Організація пошукової роботи в навчальному закладі.

==Історія створення музею==
Педагогічний колектив нашого навчального закладу в 2000 році визначив одним із пріоритетних завдань навчально – виховного процесу - розширити знання учнів про історію рідного краю, познайомити з відомими історичними персоналіями, культурними і громадськими діячами, воїнами, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, воїнами афганцями без участі яких не було б історії Сумщини. З цією метою колектив школи був залучений до краєзнавчої та пошуково-дослідницької роботи.В 2001 році на базі зібраних матеріалів, пам`яток історії та культури рідного краю на громадських засадах, створюється учнями та батьками під керівництвом педагогів шкільний краєзнавчий музей «Спадщина», який будує свою роботу на основі учнівського самоврядування та є осередком освіти і виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу.

==Експозиції музею==
1.Географічне положення , природні умови, ресурси, господарство Сумщини.
2.Історія рідного краю.
3.Сумщина в роки Великої Вітчизняної війни.
4.Афганські події
5.Звичаї, обряди, традиції нашого краю.
6.Життя і діяльність почесного громадянина міста Суми М.П. Лушпи.

==Унікальні експонати музею==
Унікальні історичні пам`ятки, які зберігаються в шкільному музеї «Спадщина»:
- кістки викопних тварин – зуб мамонта;
- залишки керамічного посуду, прикрашеного геометричним ямково-гребінцевим орнаментом;
- керамічне пряльце періоду трипільської культури;
- нумізматична колекція;
- духовна домінанта музею - ікона невідомого автора «Молитва про чашу» (ХІХ ст.);
Особливу цінність для шкільного музею має відкрита експозиція історико - побутових предметів – пам`яток матеріальної духовної культури населення Сумщини. Серед них і знаряддя для ручного обробітку землі; меблі селянської хати, господарське начиння і посуд (ХIX – XX ст.); музичні інструменти – бандура (ХIX ст.); народний жіночий одяг (ХIX ст.); вироби ткацтва, зразки художньої обробки дерева, народної вишивки – Кролевецькі рушники (ХIX ст.); фольклорні твори тощо.Ці експонати – гордість шкільного музею. Вони хвилюють серця, залишають глибокий слід у свідомості учня, виховують почуття патріотизму, активної громадянської позиції.

==Заходи музею==
Поповнення музейного зібрання – один із основних напрямків музейної діяльності, цілеспрямований, спланований процес виявлення і збирання історичних пам`яток, у якому бере участь увесь колектив КУ СЗОШ №23. У процесі комплектування фонду шкільного музею «Спадщина» зібрані культурні, природні, історичні пам`ятки, які стали основою для створення 6-ти експозицій.З метою реалізації цього завдання в школі створені сприятливі умови для пошукової роботи і позитивно-емоційної атмосфери загальної зацікавленості колективу у дослідницькій діяльності.Пошукова робота в навчальному закладі базується на принципі реалізації індивідуальних здібностей через колективні творчі справи та формуванні переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, поваги до національних святинь.Основні форми пошукової роботи: організація загальношкільної краєзнавчої пошукової діяльності;організація роботи пошукових груп;збір фотографій, документів, листів, спогадів сучасників подій;проведення групових та масових форм роботи: місячника військово-патріотичного виховання,тематичних свят, уроків, годин спілкування,зустрічей з ветеранами, учасниками історичних подій, пошукових експедицій, конференцій, захист проектів.вивчення бойового шляху військових частин, окремих осіб;реалізація краєзнавчих історичних матеріалів в організації експозицій, екскурсій, історико-краєзнавчих експедицій, туристичних походів;співпраця з бібліотеками, краєзнавчими музеями;участь у конкурсах, акціях.Напрями пошукової роботи:«Видатні постаті Сумщини» (О.Булатович, М. Лушпа); «Війна в моїй родині»; «Війна палала вулицями міста»; «З попелу забуття»; «Житло, календарно-обрядові звичаї, свята, фольклор Сумщини».
Пошукова робота вимагає ретельної підготовки учителя і учнів, а отже, й здійснення таких відповідних заходів: навчальні, виховні, організаційні. Керівники пошукових загонів ретельно розробляють тематику, цілі, завдання, маршрути, визначають історичні об’єкти і пам’ятки які треба дослідити, правила поведінки під час пошукової роботи. Проводяться заняття на яких учні знайомляться з тим як необхідно проводити бесіди, записувати спогади, збирати документи, історичні пам’ятки, оформляти зібраний матеріал, вивчають довідкову художню, мемуарну літературу по обраній темі. Вчителі для кожної вікової групи розробляють перелік питань на які необхідно отримувати відповіді, а також визначать характер і зміст матеріалів які необхідно зібрати, звертають увагу на те, що вивчати, як вивчати, що збирати і де збирати.
За 2012 -2015 роки важливим для діяльності шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» стало вивчення бойового та трудового подвигу наших земляків у роки Другої світової війни, що надає дітям можливість особисто доторкнутися до трагедії, подвигу, перемог прийдешніх поколінь.
Створена пошукова група з учнів, які проявили інтерес до вивчення історії рідного міста. У зборі матеріалу їм допомагали учні 5-8 класів. Були вибрані об’єкти дослідження - вулиці міста, спогади ветеранів. Учні поставили собі за мету - дослідити вулиці, назви яких пов’язані з Великою Вітчизняною війною, зібрати спогади ветеранів, учасників бойових дій, дітей тієї жахливої війни.
Керівники пошукових груп визначили, хто і що буде робити, яку і де шукатиме інформацію, розподілили обов’язки в групах; давали поради, залучали юних дослідників до роботи над проектами, розподіляли завдання між учнями, налаштовували на якісне виконання роботи. Школярі були розділені на окремі пошукові загони. Кожен учень приносив зібрану ним інформацію, яку всі разом вивчали, систематизували й узагальнювали.
В ході дослідницької діяльності учні були залучені до різних цікавих форм роботи - це, перш за все екскурсії до краєзнавчого музею, експедиції, участь у акціях, зустрічі з старожилами, учасниками і свідками історичних подій того часу, їхніми родичами; робота, бібліотеках. Діти зібрали цікавий матеріал про вулиці, їх історію, інформацію про визначних людей, ім’ям яких були названі вулиці. Результатом пошуку стали: учнівські проекти, творчі роботи учнів, фото - та відео матеріали:
1. «З попелу забуття»
2. «Війна палала вулицями міста»
3. «Війна в історії моєї родини».
В пошуковий проект «Війна палала вулицями міста», який виконував «Розвідзагін» під керівництвом учитель предмету «Захист Вітчизни» Шевченко С.А.(члени команди учні 9 -10-х класів) були залучені не тільки учні, а й батьки, вчителі, які допомагали в оформленні робіт, здійснювали узагальнення, систематизацію матеріалів.Керівник пошукової роботи, Шевченко С.А та вчителі історії здійснювали контроль за результатами роботи, перевіряли усні звіти школярів, проводили аналіз письмових робіт.Результати своєї роботи юні дослідники представили у формі стіннівок, проектів, збірок, усних виступів, мультимедійної презентації.Керівник шкільного пошукового розвідзагону С.А.Шевченко зі своїми вихованцями поповнив відеофонд музею «Спадщина» документальними фільмами: «До Дня Перемоги», «День партизанської слави», «Мужня Сумщина», «Шляхами пошукових експедицій до селищ Чернеччина, Н.Піщане, Токарі, Пушкарівка». Відзняті відеофільми яскраво демонструють де поєднується минуле, сучасне та майбутнє, що витоки патріотизму починаються там де учні вперше усвідомлюють себе особистістю, де відчувають красу і безмежжя рідної природи, історії, велич людської долі, бачать нове у начебто давно відомому, відкривають свої серця на зустріч любові до українського народу та його культури. Діти спілкуються з учасниками історичних подій, записують їх спогади, покладають квіти на братські могили і до пам’ятників воїнів - визволителів, беруть участь в урочистих заходах, подорожують рідним краєм. Відеоматеріали пронизані відвертими емоціями, думками, переживаннями учасників, сповнені гумором і відповідним до матеріалу музичним супроводом. Робота має велике значення для поглиблення і поширення патріотичного виховання учнівської молоді в навчальному закладі. Відеофільми використовуються учителями на тематичних уроках, уроках Мужності, годинах спілкування, під час тематичних тижнів, визначних дат, місячника військово-патріотичного виховання, під час зустрічей. Ці фільми стали цінним досвідом творчої співпраці учнів, батьків і вчителів нашої школи, який ми з гордістю демонструємо на зустрічах із педагогічними працівниками міста, області та представниками громадських організацій. Краєзнавчий матеріал зібраний під час проекту був опублікований в газеті «Ваш шанс» №19.
Продовжує дослідницьку роботу й пошукова група «Видатні постаті Сумщини» на чолі з вчителями географії Матовніковою А.А. Колесник Т.М., учителем історії Кузьменко С. П., збирають детальну інформацію про життя й діяльність: почесного громадянина міста Суми, М.О.Лушпи, підтримують зв'язок з його родиною; географа, дослідника, Олександра Булатовича; героїв, ветеранів, учасників бойових дій Другої світової війни; учасників війни в Афганістані. За результатами роботи в школі були проведені тематичні виставки. У 2014 році колектив школи вирішив долучити учнівську молодь не тільки до історичною спадщиною, а й до актуальних подій сучасності. З цією метою започатковано новий напрям пошукової роботи «Хоробрі серця» (збір інформації про учасників АТО).Продовжується пошукова робота всього шкільного колективу по виявленню речових пам’яток матеріальної і духовної культури нашого народу. Серед них: знаряддя для ручного обробітку землі; знаряддя для промислів та ремесла; меблі селянської хати, міщанина; господарське начиння і посуд; народний одяг; вироби ткацтва тощо. Значний інтерес становлять також дослідження учнями народних традицій, фольклору, народної вишивки. На підставі зібраного матеріалу планується в шкільному музеї реконструювати окремі фрагменти селянської житла.Експонати музею, які мають унікальну історичну, художню цінність, активно залучені до навчально-виховного процесу, використовуються на уроках, як в предметних кабінетах, так і в музеї, під час театралізованих фольклорних та народознавчих заходів спрямованих на виховання любові до рідного краю, української мови, побуту, традицій, фольклору, культурних особливостей українського етносу.
Протягом 2013-2014 років зібраний пошуковими загонами краєзнавчий матеріал (історія вулиць міста Суми, спогади ветеранів, очевидців, документи, фотоматеріали) систематизовані та передані до фонду шкільного музею.
Усі пошукові загони поповнюють фонд музею цікавими матеріалами та експонатами, оновлюють експозиції шкільного музею «Спадщина», який відчуваючи ритм часу став центром пошукової, краєзнавчої, дослідницької роботи, центром формування, збереження та використання зібраного шкільним колективом краєзнавчого матеріалу. Керівники та члени активу шкільного музею разом з класними керівниками та вчителями - предметниками організовують тематичні лекції, літературні читання, зустрічі з видатними сучасниками, проводять уроки – екскурсії на основі матеріалу зібраного пошуковими групами. Учні старших класів використовують матеріали музею для написання рефератів, творів, підготовки повідомлень, доповідей, презентацій. Постійно проводяться оглядові та тематичні екскурсії для учнів школи та міста, вихованців ДНЗ, студентів СДПУ ім. А.С.Макаренко, педагогів – учасників міських, обласних семінарів. А для волонтерів Євроклубів із Чехії, Великобританії екскурсії проводяться англійською мовою.
Учителі початкової школи на основі існуючого краєзнавчого матеріалу розробили власні методичні збірки краєзнавчих ігор «Пізнай своє місто», «Живи та процвітай мій Слобожанський край» та презентували їх на рівні міста й області. За підсумками конкурсу 2012 року вчитель В.В. Волницька зайняла призове місце на міському рівні. Учитель Я.І.Бурсук посіла І місце на обласному рівні в 2014 навчальному році.
Щоб висвітлена вище робота колективу КУ СЗОШ І – ІІІ ступенів №23 , м.Суми в повному обсязі виконувала завдання патріотичного виховання налагоджена тісна співпраця з Міським центром військово – патріотичного виховання; УСВА, обласним військоматом, Сумським краєзнавчим музеєм. Особливо цікавою для учнів, які захоплюються краєзнавчою пошуковою роботою, є співпраця та обмін досвідом з членами клубу «Пошук» міста Охтирка. Інформація про результати роботи колективу школи з патріотичного виховання була опублікована в газеті «Данкор» 14.02.2015 року та на сайті Міністерства оборони України в 2014 – 2015 навчальному році та сайті КУСЗОШ № 23. Створені юними пошуковцями матеріали – це вагомий внесок у розвиток історії Сумщини та добрий приклад бережливого ставлення до історичної, етнокультурної спадщини рідного краю.
Результати спільної пошукової роботи, фонд шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» - це наша гордість, творча лабораторія вчителів, батьків, учнів, що надихає їх ідеєю участі в процесі збереження пам’яток історії, культури рідного краю.

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Експозиція_Лушпи.jpg|250px]]
|[[Файл:Експозиція_музею_Спадщина.jpg|250px]]
|[[Файл:Загальний_вид_Спадщина.jpg|250px]]
|[[Файл:Народний_одяг_Спадщина.jpg|250px]]
|-
|[[Файл:Народознавчв_експозиція_Спадщина.jpg|250px]]
|[[Файл:Ікона_Спадщина.JPG|250px]]
|[[Файл:Особисті_речі_Лушпи.jpg|250px]]
|
|}

==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]]

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Файл:Народознавчв експозиція Спадщина.jpg

2015-10-27T12:33:29Z

Кучма Оксана Сергіївна: Кучма Оксана Сергіївна завантажив нову версію Файл:Народознавчв експозиція Спадщина.jpg

Файл:Народознавчв експозиція Спадщина.jpg

2015-10-27T12:32:54Z

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-10-27T12:31:48Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Фотоекскурсії експозиціями музею */

==Назва музею==
"Спадщина"

==Адреса музею==
Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м.Суми, Сумської області,проспект Михайла Лушпи, 36

==Керівник музею==
2001 - 2005 роки - вчитель історії Кучма О.С.
2005 - 2014 роки - вчитель географії Матовнікова А.А.

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==
1.Науково-дослідницький.
2.Комплектування музейних зібрань.Загальне поновлення основного та науково-допоміжного музейного фонду.
3.Експозиційний (створення нових експозицій на основі зібраного матеріалу).
4.Культурно-освітній:
організація та проведення екскурсій):
 оглядових;
 загальноосвітніх;
 тематичних;
 навчальних, за програмою;
проведення уроків – екскурсій, конференцій, диспутів, семінарів;
зустрічі з цікавими особистостями, видатними людьми міста та області.
6.Створення бібліотеки та відеотеки музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей «Спадщина» — організаційний центр краєзнавчої, культурно-освітньої роботи, патріотичного виховання учнівської молоді, ефективний осередок навчально-виховного процесу. Що може бути святішим від любові уваги до історії та природи рідного краю? Учителі, батьки та учні комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м. Суми, Сумської області з великим ентузіазмом і натхненням працюють над розвитком шкільного краєзнавчого музею «Спадщина», орієнтуючись на відродження, збереження української історії, культури, на пізнання самобутнього національного обличчя рідного краю. Музей відкриває великі можливості для організації самостійної творчої, дослідницько-пошукової роботи учнів, проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю.Головними завданнями в роботі музею є:
1. Сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу учнів.
2.Розширення і поглиблення знань школярів засобами позакласної та позашкільної роботи.
3.Формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України.
4.Допомога учням школи у здобутті знань за інтересами на основі краєзнавчого матеріалу.
5. Вивчення, охорона пам’яток історії, культури і природи рідного краю.
6. Проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді.
7. Організація пошукової роботи в навчальному закладі.

==Історія створення музею==
Педагогічний колектив нашого навчального закладу в 2000 році визначив одним із пріоритетних завдань навчально – виховного процесу - розширити знання учнів про історію рідного краю, познайомити з відомими історичними персоналіями, культурними і громадськими діячами, воїнами, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, воїнами афганцями без участі яких не було б історії Сумщини. З цією метою колектив школи був залучений до краєзнавчої та пошуково-дослідницької роботи.В 2001 році на базі зібраних матеріалів, пам`яток історії та культури рідного краю на громадських засадах, створюється учнями та батьками під керівництвом педагогів шкільний краєзнавчий музей «Спадщина», який будує свою роботу на основі учнівського самоврядування та є осередком освіти і виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу.

==Експозиції музею==
1.Географічне положення , природні умови та ресурси, господарство Сумщини.
2.Історія рідного краю.
3.Сумщина в роки Великої Вітчизняної війни.
4.Афганські події
5.Звичаї, обряди, традиції нашого краю.
6.Життя і діяльність почесного громадянина міста Суми М.П. Лушпи.

==Унікальні експонати музею==
Унікальні історичні пам`ятки, які зберігаються в шкільному музеї «Спадщина»:
- кістки викопних тварин – зуб мамонта;
- залишки керамічного посуду, прикрашеного геометричним ямково-гребінцевим орнаментом;
- керамічне пряльце періоду трипільської культури;
- нумізматична колекція;
- духовна домінанта музею - ікона невідомого автора «Молитва про чашу» (ХІХ ст.);
Особливу цінність для шкільного музею має відкрита експозиція історико - побутових предметів – пам`яток матеріальної духовної культури населення Сумщини. Серед них і знаряддя для ручного обробітку землі; меблі селянської хати, господарське начиння і посуд (ХIX – XX ст.); музичні інструменти – бандура (ХIX ст.); народний жіночий одяг (ХIX ст.); вироби ткацтва, зразки художньої обробки дерева, народної вишивки – Кролевецькі рушники (ХIX ст.); фольклорні твори тощо.Ці експонати – гордість шкільного музею. Вони хвилюють серця, залишають глибокий слід у свідомості учня, виховують почуття патріотизму, активної громадянської позиції.

==Заходи музею==
Поповнення музейного зібрання – один із основних напрямків музейної діяльності, цілеспрямований, спланований процес виявлення і збирання історичних пам`яток, у якому бере участь увесь колектив КУ СЗОШ №23. У процесі комплектування фонду шкільного музею «Спадщина» зібрані культурні, природні, історичні пам`ятки, які стали основою для створення 6-ти експозицій.З метою реалізації цього завдання в школі створені сприятливі умови для пошукової роботи і позитивно-емоційної атмосфери загальної зацікавленості колективу у дослідницькій діяльності.Пошукова робота в навчальному закладі базується на принципі реалізації індивідуальних здібностей через колективні творчі справи та формуванні переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, поваги до національних святинь.Основні форми пошукової роботи: організація загальношкільної краєзнавчої пошукової діяльності;організація роботи пошукових груп;збір фотографій, документів, листів, спогадів сучасників подій;проведення групових та масових форм роботи: місячника військово-патріотичного виховання,тематичних свят, уроків, годин спілкування,зустрічей з ветеранами, учасниками історичних подій, пошукових експедицій, конференцій, захист проектів.вивчення бойового шляху військових частин, окремих осіб;реалізація краєзнавчих історичних матеріалів в організації експозицій, екскурсій, історико-краєзнавчих експедицій, туристичних походів;співпраця з бібліотеками, краєзнавчими музеями;участь у конкурсах, акціях.Напрями пошукової роботи:«Видатні постаті Сумщини» (О.Булатович, М. Лушпа); «Війна в моїй родині»; «Війна палала вулицями міста»; «З попелу забуття»; «Житло, календарно-обрядові звичаї, свята, фольклор Сумщини».
Пошукова робота вимагає ретельної підготовки учителя і учнів, а отже, й здійснення таких відповідних заходів: навчальні, виховні, організаційні. Керівники пошукових загонів ретельно розробляють тематику, цілі, завдання, маршрути, визначають історичні об’єкти і пам’ятки які треба дослідити, правила поведінки під час пошукової роботи. Проводяться заняття на яких учні знайомляться з тим як необхідно проводити бесіди, записувати спогади, збирати документи, історичні пам’ятки, оформляти зібраний матеріал, вивчають довідкову художню, мемуарну літературу по обраній темі. Вчителі для кожної вікової групи розробляють перелік питань на які необхідно отримувати відповіді, а також визначать характер і зміст матеріалів які необхідно зібрати, звертають увагу на те, що вивчати, як вивчати, що збирати і де збирати.
За 2012 -2015 роки важливим для діяльності шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» стало вивчення бойового та трудового подвигу наших земляків у роки Другої світової війни, що надає дітям можливість особисто доторкнутися до трагедії, подвигу, перемог прийдешніх поколінь.
Створена пошукова група з учнів, які проявили інтерес до вивчення історії рідного міста. У зборі матеріалу їм допомагали учні 5-8 класів. Були вибрані об’єкти дослідження - вулиці міста, спогади ветеранів. Учні поставили собі за мету - дослідити вулиці, назви яких пов’язані з Великою Вітчизняною війною, зібрати спогади ветеранів, учасників бойових дій, дітей тієї жахливої війни.
Керівники пошукових груп визначили, хто і що буде робити, яку і де шукатиме інформацію, розподілили обов’язки в групах; давали поради, залучали юних дослідників до роботи над проектами, розподіляли завдання між учнями, налаштовували на якісне виконання роботи. Школярі були розділені на окремі пошукові загони. Кожен учень приносив зібрану ним інформацію, яку всі разом вивчали, систематизували й узагальнювали.
В ході дослідницької діяльності учні були залучені до різних цікавих форм роботи - це, перш за все екскурсії до краєзнавчого музею, експедиції, участь у акціях, зустрічі з старожилами, учасниками і свідками історичних подій того часу, їхніми родичами; робота, бібліотеках. Діти зібрали цікавий матеріал про вулиці, їх історію, інформацію про визначних людей, ім’ям яких були названі вулиці. Результатом пошуку стали: учнівські проекти, творчі роботи учнів, фото - та відео матеріали:
1. «З попелу забуття»
2. «Війна палала вулицями міста»
3. «Війна в історії моєї родини».
В пошуковий проект «Війна палала вулицями міста», який виконував «Розвідзагін» під керівництвом учитель предмету «Захист Вітчизни» Шевченко С.А.(члени команди учні 9 -10-х класів) були залучені не тільки учні, а й батьки, вчителі, які допомагали в оформленні робіт, здійснювали узагальнення, систематизацію матеріалів.Керівник пошукової роботи, Шевченко С.А та вчителі історії здійснювали контроль за результатами роботи, перевіряли усні звіти школярів, проводили аналіз письмових робіт.Результати своєї роботи юні дослідники представили у формі стіннівок, проектів, збірок, усних виступів, мультимедійної презентації.Керівник шкільного пошукового розвідзагону С.А.Шевченко зі своїми вихованцями поповнив відеофонд музею «Спадщина» документальними фільмами: «До Дня Перемоги», «День партизанської слави», «Мужня Сумщина», «Шляхами пошукових експедицій до селищ Чернеччина, Н.Піщане, Токарі, Пушкарівка». Відзняті відеофільми яскраво демонструють де поєднується минуле, сучасне та майбутнє, що витоки патріотизму починаються там де учні вперше усвідомлюють себе особистістю, де відчувають красу і безмежжя рідної природи, історії, велич людської долі, бачать нове у начебто давно відомому, відкривають свої серця на зустріч любові до українського народу та його культури. Діти спілкуються з учасниками історичних подій, записують їх спогади, покладають квіти на братські могили і до пам’ятників воїнів - визволителів, беруть участь в урочистих заходах, подорожують рідним краєм. Відеоматеріали пронизані відвертими емоціями, думками, переживаннями учасників, сповнені гумором і відповідним до матеріалу музичним супроводом. Робота має велике значення для поглиблення і поширення патріотичного виховання учнівської молоді в навчальному закладі. Відеофільми використовуються учителями на тематичних уроках, уроках Мужності, годинах спілкування, під час тематичних тижнів, визначних дат, місячника військово-патріотичного виховання, під час зустрічей. Ці фільми стали цінним досвідом творчої співпраці учнів, батьків і вчителів нашої школи, який ми з гордістю демонструємо на зустрічах із педагогічними працівниками міста, області та представниками громадських організацій. Краєзнавчий матеріал зібраний під час проекту був опублікований в газеті «Ваш шанс» №19.
Продовжує дослідницьку роботу й пошукова група «Видатні постаті Сумщини» на чолі з вчителями географії Матовніковою А.А. Колесник Т.М., учителем історії Кузьменко С. П., збирають детальну інформацію про життя й діяльність: почесного громадянина міста Суми, М.О.Лушпи, підтримують зв'язок з його родиною; географа, дослідника, Олександра Булатовича; героїв, ветеранів, учасників бойових дій Другої світової війни; учасників війни в Афганістані. За результатами роботи в школі були проведені тематичні виставки. У 2014 році колектив школи вирішив долучити учнівську молодь не тільки до історичною спадщиною, а й до актуальних подій сучасності. З цією метою започатковано новий напрям пошукової роботи «Хоробрі серця» (збір інформації про учасників АТО).Продовжується пошукова робота всього шкільного колективу по виявленню речових пам’яток матеріальної і духовної культури нашого народу. Серед них: знаряддя для ручного обробітку землі; знаряддя для промислів та ремесла; меблі селянської хати, міщанина; господарське начиння і посуд; народний одяг; вироби ткацтва тощо. Значний інтерес становлять також дослідження учнями народних традицій, фольклору, народної вишивки. На підставі зібраного матеріалу планується в шкільному музеї реконструювати окремі фрагменти селянської житла.Експонати музею, які мають унікальну історичну, художню цінність, активно залучені до навчально-виховного процесу, використовуються на уроках, як в предметних кабінетах, так і в музеї, під час театралізованих фольклорних та народознавчих заходів спрямованих на виховання любові до рідного краю, української мови, побуту, традицій, фольклору, культурних особливостей українського етносу.
Протягом 2013-2014 років зібраний пошуковими загонами краєзнавчий матеріал (історія вулиць міста Суми, спогади ветеранів, очевидців, документи, фотоматеріали) систематизовані та передані до фонду шкільного музею.
Усі пошукові загони поповнюють фонд музею цікавими матеріалами та експонатами, оновлюють експозиції шкільного музею «Спадщина», який відчуваючи ритм часу став центром пошукової, краєзнавчої, дослідницької роботи, центром формування, збереження та використання зібраного шкільним колективом краєзнавчого матеріалу. Керівники та члени активу шкільного музею разом з класними керівниками та вчителями - предметниками організовують тематичні лекції, літературні читання, зустрічі з видатними сучасниками, проводять уроки – екскурсії на основі матеріалу зібраного пошуковими групами. Учні старших класів використовують матеріали музею для написання рефератів, творів, підготовки повідомлень, доповідей, презентацій. Постійно проводяться оглядові та тематичні екскурсії для учнів школи та міста, вихованців ДНЗ, студентів СДПУ ім. А.С.Макаренко, педагогів – учасників міських, обласних семінарів. А для волонтерів Євроклубів із Чехії, Великобританії екскурсії проводяться англійською мовою.
Учителі початкової школи на основі існуючого краєзнавчого матеріалу розробили власні методичні збірки краєзнавчих ігор «Пізнай своє місто», «Живи та процвітай мій Слобожанський край» та презентували їх на рівні міста й області. За підсумками конкурсу 2012 року вчитель В.В. Волницька зайняла призове місце на міському рівні. Учитель Я.І.Бурсук посіла І місце на обласному рівні в 2014 навчальному році.
Щоб висвітлена вище робота колективу КУ СЗОШ І – ІІІ ступенів №23 , м.Суми в повному обсязі виконувала завдання патріотичного виховання налагоджена тісна співпраця з Міським центром військово – патріотичного виховання; УСВА, обласним військоматом, Сумським краєзнавчим музеєм. Особливо цікавою для учнів, які захоплюються краєзнавчою пошуковою роботою, є співпраця та обмін досвідом з членами клубу «Пошук» міста Охтирка. Інформація про результати роботи колективу школи з патріотичного виховання була опублікована в газеті «Данкор» 14.02.2015 року та на сайті Міністерства оборони України в 2014 – 2015 навчальному році та сайті КУСЗОШ № 23. Створені юними пошуковцями матеріали – це вагомий внесок у розвиток історії Сумщини та добрий приклад бережливого ставлення до історичної, етнокультурної спадщини рідного краю.
Результати спільної пошукової роботи, фонд шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» - це наша гордість, творча лабораторія вчителів, батьків, учнів, що надихає їх ідеєю участі в процесі збереження пам’яток історії, культури рідного краю.

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Експозиція_Лушпи.jpg|250px]]
|[[Файл:Експозиція_музею_Спадщина.jpg|250px]]
|[[Файл:Загальний_вид_Спадщина.jpg|250px]]
|[[Файл:Народний_одяг_Спадщина.jpg|250px]]
|-
|[[Файл:Народознавчв_експозиція_Спадщина.jpg|250px]]
|[[Файл:Ікона_Спадщина.JPG|250px]]
|[[Файл:Особисті_речі_Лушпи.jpg|250px]]
|
|}

==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]]

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-10-27T12:31:01Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Фотоекскурсії експозиціями музею */

==Назва музею==
"Спадщина"

==Адреса музею==
Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м.Суми, Сумської області,проспект Михайла Лушпи, 36

==Керівник музею==
2001 - 2005 роки - вчитель історії Кучма О.С.
2005 - 2014 роки - вчитель географії Матовнікова А.А.

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==
1.Науково-дослідницький.
2.Комплектування музейних зібрань.Загальне поновлення основного та науково-допоміжного музейного фонду.
3.Експозиційний (створення нових експозицій на основі зібраного матеріалу).
4.Культурно-освітній:
організація та проведення екскурсій):
 оглядових;
 загальноосвітніх;
 тематичних;
 навчальних, за програмою;
проведення уроків – екскурсій, конференцій, диспутів, семінарів;
зустрічі з цікавими особистостями, видатними людьми міста та області.
6.Створення бібліотеки та відеотеки музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей «Спадщина» — організаційний центр краєзнавчої, культурно-освітньої роботи, патріотичного виховання учнівської молоді, ефективний осередок навчально-виховного процесу. Що може бути святішим від любові уваги до історії та природи рідного краю? Учителі, батьки та учні комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м. Суми, Сумської області з великим ентузіазмом і натхненням працюють над розвитком шкільного краєзнавчого музею «Спадщина», орієнтуючись на відродження, збереження української історії, культури, на пізнання самобутнього національного обличчя рідного краю. Музей відкриває великі можливості для організації самостійної творчої, дослідницько-пошукової роботи учнів, проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю.Головними завданнями в роботі музею є:
1. Сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу учнів.
2.Розширення і поглиблення знань школярів засобами позакласної та позашкільної роботи.
3.Формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України.
4.Допомога учням школи у здобутті знань за інтересами на основі краєзнавчого матеріалу.
5. Вивчення, охорона пам’яток історії, культури і природи рідного краю.
6. Проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді.
7. Організація пошукової роботи в навчальному закладі.

==Історія створення музею==
Педагогічний колектив нашого навчального закладу в 2000 році визначив одним із пріоритетних завдань навчально – виховного процесу - розширити знання учнів про історію рідного краю, познайомити з відомими історичними персоналіями, культурними і громадськими діячами, воїнами, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, воїнами афганцями без участі яких не було б історії Сумщини. З цією метою колектив школи був залучений до краєзнавчої та пошуково-дослідницької роботи.В 2001 році на базі зібраних матеріалів, пам`яток історії та культури рідного краю на громадських засадах, створюється учнями та батьками під керівництвом педагогів шкільний краєзнавчий музей «Спадщина», який будує свою роботу на основі учнівського самоврядування та є осередком освіти і виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу.

==Експозиції музею==
1.Географічне положення , природні умови та ресурси, господарство Сумщини.
2.Історія рідного краю.
3.Сумщина в роки Великої Вітчизняної війни.
4.Афганські події
5.Звичаї, обряди, традиції нашого краю.
6.Життя і діяльність почесного громадянина міста Суми М.П. Лушпи.

==Унікальні експонати музею==
Унікальні історичні пам`ятки, які зберігаються в шкільному музеї «Спадщина»:
- кістки викопних тварин – зуб мамонта;
- залишки керамічного посуду, прикрашеного геометричним ямково-гребінцевим орнаментом;
- керамічне пряльце періоду трипільської культури;
- нумізматична колекція;
- духовна домінанта музею - ікона невідомого автора «Молитва про чашу» (ХІХ ст.);
Особливу цінність для шкільного музею має відкрита експозиція історико - побутових предметів – пам`яток матеріальної духовної культури населення Сумщини. Серед них і знаряддя для ручного обробітку землі; меблі селянської хати, господарське начиння і посуд (ХIX – XX ст.); музичні інструменти – бандура (ХIX ст.); народний жіночий одяг (ХIX ст.); вироби ткацтва, зразки художньої обробки дерева, народної вишивки – Кролевецькі рушники (ХIX ст.); фольклорні твори тощо.Ці експонати – гордість шкільного музею. Вони хвилюють серця, залишають глибокий слід у свідомості учня, виховують почуття патріотизму, активної громадянської позиції.

==Заходи музею==
Поповнення музейного зібрання – один із основних напрямків музейної діяльності, цілеспрямований, спланований процес виявлення і збирання історичних пам`яток, у якому бере участь увесь колектив КУ СЗОШ №23. У процесі комплектування фонду шкільного музею «Спадщина» зібрані культурні, природні, історичні пам`ятки, які стали основою для створення 6-ти експозицій.З метою реалізації цього завдання в школі створені сприятливі умови для пошукової роботи і позитивно-емоційної атмосфери загальної зацікавленості колективу у дослідницькій діяльності.Пошукова робота в навчальному закладі базується на принципі реалізації індивідуальних здібностей через колективні творчі справи та формуванні переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, поваги до національних святинь.Основні форми пошукової роботи: організація загальношкільної краєзнавчої пошукової діяльності;організація роботи пошукових груп;збір фотографій, документів, листів, спогадів сучасників подій;проведення групових та масових форм роботи: місячника військово-патріотичного виховання,тематичних свят, уроків, годин спілкування,зустрічей з ветеранами, учасниками історичних подій, пошукових експедицій, конференцій, захист проектів.вивчення бойового шляху військових частин, окремих осіб;реалізація краєзнавчих історичних матеріалів в організації експозицій, екскурсій, історико-краєзнавчих експедицій, туристичних походів;співпраця з бібліотеками, краєзнавчими музеями;участь у конкурсах, акціях.Напрями пошукової роботи:«Видатні постаті Сумщини» (О.Булатович, М. Лушпа); «Війна в моїй родині»; «Війна палала вулицями міста»; «З попелу забуття»; «Житло, календарно-обрядові звичаї, свята, фольклор Сумщини».
Пошукова робота вимагає ретельної підготовки учителя і учнів, а отже, й здійснення таких відповідних заходів: навчальні, виховні, організаційні. Керівники пошукових загонів ретельно розробляють тематику, цілі, завдання, маршрути, визначають історичні об’єкти і пам’ятки які треба дослідити, правила поведінки під час пошукової роботи. Проводяться заняття на яких учні знайомляться з тим як необхідно проводити бесіди, записувати спогади, збирати документи, історичні пам’ятки, оформляти зібраний матеріал, вивчають довідкову художню, мемуарну літературу по обраній темі. Вчителі для кожної вікової групи розробляють перелік питань на які необхідно отримувати відповіді, а також визначать характер і зміст матеріалів які необхідно зібрати, звертають увагу на те, що вивчати, як вивчати, що збирати і де збирати.
За 2012 -2015 роки важливим для діяльності шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» стало вивчення бойового та трудового подвигу наших земляків у роки Другої світової війни, що надає дітям можливість особисто доторкнутися до трагедії, подвигу, перемог прийдешніх поколінь.
Створена пошукова група з учнів, які проявили інтерес до вивчення історії рідного міста. У зборі матеріалу їм допомагали учні 5-8 класів. Були вибрані об’єкти дослідження - вулиці міста, спогади ветеранів. Учні поставили собі за мету - дослідити вулиці, назви яких пов’язані з Великою Вітчизняною війною, зібрати спогади ветеранів, учасників бойових дій, дітей тієї жахливої війни.
Керівники пошукових груп визначили, хто і що буде робити, яку і де шукатиме інформацію, розподілили обов’язки в групах; давали поради, залучали юних дослідників до роботи над проектами, розподіляли завдання між учнями, налаштовували на якісне виконання роботи. Школярі були розділені на окремі пошукові загони. Кожен учень приносив зібрану ним інформацію, яку всі разом вивчали, систематизували й узагальнювали.
В ході дослідницької діяльності учні були залучені до різних цікавих форм роботи - це, перш за все екскурсії до краєзнавчого музею, експедиції, участь у акціях, зустрічі з старожилами, учасниками і свідками історичних подій того часу, їхніми родичами; робота, бібліотеках. Діти зібрали цікавий матеріал про вулиці, їх історію, інформацію про визначних людей, ім’ям яких були названі вулиці. Результатом пошуку стали: учнівські проекти, творчі роботи учнів, фото - та відео матеріали:
1. «З попелу забуття»
2. «Війна палала вулицями міста»
3. «Війна в історії моєї родини».
В пошуковий проект «Війна палала вулицями міста», який виконував «Розвідзагін» під керівництвом учитель предмету «Захист Вітчизни» Шевченко С.А.(члени команди учні 9 -10-х класів) були залучені не тільки учні, а й батьки, вчителі, які допомагали в оформленні робіт, здійснювали узагальнення, систематизацію матеріалів.Керівник пошукової роботи, Шевченко С.А та вчителі історії здійснювали контроль за результатами роботи, перевіряли усні звіти школярів, проводили аналіз письмових робіт.Результати своєї роботи юні дослідники представили у формі стіннівок, проектів, збірок, усних виступів, мультимедійної презентації.Керівник шкільного пошукового розвідзагону С.А.Шевченко зі своїми вихованцями поповнив відеофонд музею «Спадщина» документальними фільмами: «До Дня Перемоги», «День партизанської слави», «Мужня Сумщина», «Шляхами пошукових експедицій до селищ Чернеччина, Н.Піщане, Токарі, Пушкарівка». Відзняті відеофільми яскраво демонструють де поєднується минуле, сучасне та майбутнє, що витоки патріотизму починаються там де учні вперше усвідомлюють себе особистістю, де відчувають красу і безмежжя рідної природи, історії, велич людської долі, бачать нове у начебто давно відомому, відкривають свої серця на зустріч любові до українського народу та його культури. Діти спілкуються з учасниками історичних подій, записують їх спогади, покладають квіти на братські могили і до пам’ятників воїнів - визволителів, беруть участь в урочистих заходах, подорожують рідним краєм. Відеоматеріали пронизані відвертими емоціями, думками, переживаннями учасників, сповнені гумором і відповідним до матеріалу музичним супроводом. Робота має велике значення для поглиблення і поширення патріотичного виховання учнівської молоді в навчальному закладі. Відеофільми використовуються учителями на тематичних уроках, уроках Мужності, годинах спілкування, під час тематичних тижнів, визначних дат, місячника військово-патріотичного виховання, під час зустрічей. Ці фільми стали цінним досвідом творчої співпраці учнів, батьків і вчителів нашої школи, який ми з гордістю демонструємо на зустрічах із педагогічними працівниками міста, області та представниками громадських організацій. Краєзнавчий матеріал зібраний під час проекту був опублікований в газеті «Ваш шанс» №19.
Продовжує дослідницьку роботу й пошукова група «Видатні постаті Сумщини» на чолі з вчителями географії Матовніковою А.А. Колесник Т.М., учителем історії Кузьменко С. П., збирають детальну інформацію про життя й діяльність: почесного громадянина міста Суми, М.О.Лушпи, підтримують зв'язок з його родиною; географа, дослідника, Олександра Булатовича; героїв, ветеранів, учасників бойових дій Другої світової війни; учасників війни в Афганістані. За результатами роботи в школі були проведені тематичні виставки. У 2014 році колектив школи вирішив долучити учнівську молодь не тільки до історичною спадщиною, а й до актуальних подій сучасності. З цією метою започатковано новий напрям пошукової роботи «Хоробрі серця» (збір інформації про учасників АТО).Продовжується пошукова робота всього шкільного колективу по виявленню речових пам’яток матеріальної і духовної культури нашого народу. Серед них: знаряддя для ручного обробітку землі; знаряддя для промислів та ремесла; меблі селянської хати, міщанина; господарське начиння і посуд; народний одяг; вироби ткацтва тощо. Значний інтерес становлять також дослідження учнями народних традицій, фольклору, народної вишивки. На підставі зібраного матеріалу планується в шкільному музеї реконструювати окремі фрагменти селянської житла.Експонати музею, які мають унікальну історичну, художню цінність, активно залучені до навчально-виховного процесу, використовуються на уроках, як в предметних кабінетах, так і в музеї, під час театралізованих фольклорних та народознавчих заходів спрямованих на виховання любові до рідного краю, української мови, побуту, традицій, фольклору, культурних особливостей українського етносу.
Протягом 2013-2014 років зібраний пошуковими загонами краєзнавчий матеріал (історія вулиць міста Суми, спогади ветеранів, очевидців, документи, фотоматеріали) систематизовані та передані до фонду шкільного музею.
Усі пошукові загони поповнюють фонд музею цікавими матеріалами та експонатами, оновлюють експозиції шкільного музею «Спадщина», який відчуваючи ритм часу став центром пошукової, краєзнавчої, дослідницької роботи, центром формування, збереження та використання зібраного шкільним колективом краєзнавчого матеріалу. Керівники та члени активу шкільного музею разом з класними керівниками та вчителями - предметниками організовують тематичні лекції, літературні читання, зустрічі з видатними сучасниками, проводять уроки – екскурсії на основі матеріалу зібраного пошуковими групами. Учні старших класів використовують матеріали музею для написання рефератів, творів, підготовки повідомлень, доповідей, презентацій. Постійно проводяться оглядові та тематичні екскурсії для учнів школи та міста, вихованців ДНЗ, студентів СДПУ ім. А.С.Макаренко, педагогів – учасників міських, обласних семінарів. А для волонтерів Євроклубів із Чехії, Великобританії екскурсії проводяться англійською мовою.
Учителі початкової школи на основі існуючого краєзнавчого матеріалу розробили власні методичні збірки краєзнавчих ігор «Пізнай своє місто», «Живи та процвітай мій Слобожанський край» та презентували їх на рівні міста й області. За підсумками конкурсу 2012 року вчитель В.В. Волницька зайняла призове місце на міському рівні. Учитель Я.І.Бурсук посіла І місце на обласному рівні в 2014 навчальному році.
Щоб висвітлена вище робота колективу КУ СЗОШ І – ІІІ ступенів №23 , м.Суми в повному обсязі виконувала завдання патріотичного виховання налагоджена тісна співпраця з Міським центром військово – патріотичного виховання; УСВА, обласним військоматом, Сумським краєзнавчим музеєм. Особливо цікавою для учнів, які захоплюються краєзнавчою пошуковою роботою, є співпраця та обмін досвідом з членами клубу «Пошук» міста Охтирка. Інформація про результати роботи колективу школи з патріотичного виховання була опублікована в газеті «Данкор» 14.02.2015 року та на сайті Міністерства оборони України в 2014 – 2015 навчальному році та сайті КУСЗОШ № 23. Створені юними пошуковцями матеріали – це вагомий внесок у розвиток історії Сумщини та добрий приклад бережливого ставлення до історичної, етнокультурної спадщини рідного краю.
Результати спільної пошукової роботи, фонд шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» - це наша гордість, творча лабораторія вчителів, батьків, учнів, що надихає їх ідеєю участі в процесі збереження пам’яток історії, культури рідного краю.

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
{|
|[[Файл:Експозиція_Лушпи.jpg]]
|[[Файл:Експозиція_музею_Спадщина.jpg]]
|[[Файл:Загальний_вид_Спадщина.jpg]]
|[[Файл:Народний_одяг_Спадщина.jpg]]
|-
|[[Файл:Народознавчв_експозиція_Спадщина.jpg]]
|[[Файл:Ікона_Спадщина.JPG]]
|[[Файл:Особисті_речі_Лушпи.jpg]]
|
|}

==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]]

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Файл:Особисті речі Лушпи.jpg

2015-10-27T12:30:41Z

Кучма Оксана Сергіївна:

Файл:Ікона Спадщина.JPG

2015-10-27T12:29:34Z

Кучма Оксана Сергіївна:

Файл:Народознавчв експозиція Спадщина.jpg

2015-10-27T12:28:37Z

Кучма Оксана Сергіївна:

Файл:Народний одяг Спадщина.jpg

2015-10-27T12:27:48Z

Кучма Оксана Сергіївна: Кучма Оксана Сергіївна завантажив нову версію Файл:Народний одяг Спадщина.jpg

Файл:Народний одяг Спадщина.jpg

2015-10-27T12:26:38Z

Кучма Оксана Сергіївна:

Файл:Загальний вид Спадщина.jpg

2015-10-27T12:26:03Z

Кучма Оксана Сергіївна:

Файл:Експозиція музею Спадщина.jpg

2015-10-27T12:25:35Z

Кучма Оксана Сергіївна: Кучма Оксана Сергіївна завантажив нову версію Файл:Експозиція музею Спадщина.jpg

Файл:Експозиція музею Спадщина.jpg

2015-10-27T12:23:57Z

Кучма Оксана Сергіївна:

Файл:Експозиція Лушпи.jpg

2015-10-27T12:23:29Z

Кучма Оксана Сергіївна:

Користувач:Кучма Оксана Сергіївна

2015-10-27T12:05:03Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Кучма Оксана Сергіївна'''''
[[Файл:Кучма_О.С..JPG|300px|thumb|left|Кучма О.С.]]

==Регіон==
''Сумська область, місто Суми''

==Місце роботи==
''Комунальна установа Сумська загальноосвітня І - ІІІ ступенів школа № 23 м.''

==Посада==
''вчитель історії
''

==Категорія==
''вища''

==Випускний проект==
Музеї області [[Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми]]

== Портфоліо вчителя ==

[https://drive.google.com/file/d/0B29Wdj2vGmv-M25sTEIzWGw4d00/view?usp=sharing Портфоліо Кучми Оксани Сергіївни]

==Контакти==
0991194958

kuhcmaoxi@gmail.com

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Педагогічна інноватика Кучма О.С

2015-10-18T11:51:17Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Починаємо наше інтерактивне практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
Перехід до стратегії розвитку особистісного потенціалу учня, його самоактуалізації, системи взаємодії шляхом впровадження цілісних технологій навчання. Реалізація основних методологічних вимог (критерії технологічності): концептуальності; системності; Можливості управління;ефективності;відтворення.
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
На мою думку технологічний підхід у навчанні це підвищення ефективності викладання, індивідуалізація, персоніфікація навчального процесу.Підняття інформаційного рівня навчання при використанніЗМК, застосування концепції програмового навчання, системного аналізу у створенні й використанні засобів навчання. Вміння правильно визначати мету, обирати засоби її досягнення та формувати правила користування цими засобами.
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".
"Технологія" - "технологія в навчанні" - "технологія освіти" - "педагогічна технологія". Спочатку "педагогічну технологію" повязували тільки з застосуванням технічних засобів та засобів програмового навчання, а на сучасному етапі "педагогічну технологію" розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 10:07, 29 квітня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 27 квітня 2015 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
Уточнення визначення "педагогічна технологія" тривали у 70-х роках. Існують дві основні підходи до розкриття терміна. Професіональні педагоги - технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначених завдання. З другого боку, педагогічна громадскість, здебільшого вважає технологію апаратурою для навчального процесу.Результатом вивчення існуючих визначень "педагогічної технології" стала перемога багатоаспектного підходу (Д.Фін, П.Мітчелл,Р.Томас).Всеосяжне визначення "педагогічній технології" у 1979 році опублікувала Асоціація з педагогічних комунікацій і технологій США. Педагогічна технологія - є комплексний, інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань.
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
"Освітня технологія" - стратегії розвитку національного, державного, регіонального, муніципального освітнього простору.
"Педагогічна технологія" - є комплексний, інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань.
"Технологія навчання" - шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах визначеного предмета, теми, теми у межах технології.
"Технологія виховання" - це обгрунтована система педагогічних засобів, форм, методів,їх етапність, націленність на вирішення конкретного виховного завдання.
"Персоніфікована технологія" - (персонал - технологія)діяльність педагогів - новаторів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 20:24, 10 травня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:38, 6 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Дякую за своєчасні відповіді. Сьогодні у нас інтерактивне заняття. Давайте плідно попрацюємо! Дайте відповідь на питання:
*Чи можна, на Вашу думку, ототожнювати усе нове з прогресивним і сучасним?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 19 травня 2015 (EEST)
На мою думку помиляються ті, які ототожнюють усе нове з прогресивним і сучасним. Далеко не все нове прогресивне. Новий - вперше створений, такий, що з'явився або виник недавно,замість колишнього, знов відкритий. У науковій літературі розглядають поняття "нововведення" як новий досвід (метод, методика, технологія тощо) та інновація як процес освоєння цього засобу, розповсюдження нововведень. Процес освоєння нового припускає вивчення досвіду його використання, прогнозний аналіз, уявне експертування. Буває, що нове виникає,раніше свого часу, тобто, народившись не знаходить визнання, а пізніше коли дозрівають умови, воно стає затребуваним. Інші нові засоби, народившись дуже давно,ставши нормою, не вмирають, а розвиваються, модернізуються, багаторазово відтворюються. Я вважаю, що про прогресивність і сучасність нового можна судити лише за результатами його освоєння. Прогресивним може бути тільки, те яке ефективне, незалежно від того, коли воно виникло.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:19, 21 травня 2015 (EEST)

Шановні колеги! Які складові утворюють інноваційну компетентність педагога?--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 11 червня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Зміст і завдання індивідуального заняття ви знайдете на моїй сторінці обговорення.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 3 червня 2015 (EEST)
"Технологія" проект майбутнього навчального процесу, а "методика" сукупність рекомендацій по організації й проведенню навчального процесу."Технологія" орієнтована на учня та характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання, що носять універсальний характер. "Методика"спрямована на вчителя більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання, що залежить від особистості вчителя. Методика - це узагальнення досвіду - система науково обгрунтованих методів, правил, прийомів в навчанні конкретному навчальному предмету.Педагогічна технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання, а "методика" - використання окремих методів, форм, засобів, прийомів навчання конкретному предмету. В основу "технології" покладено ідеї проектування та відтворення навчального циклу, а також забезпечення оптимального зворотнього зв'язку. "Технологія" - педагогічна діяльність,яка реалізує науково - обгрунтований проект дидактичного процесу і має більш високий ступінь ефективності та гарантованості рельтатів, ніж це має місце при методиках навчання. --[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 08:50, 7 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 29 вересня 2015 (EEST)

Відповіді:
1. Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

У педагогічній практиці інноваційні старання педагога можуть бути обумовлені різними мотивами (підвищення ефективності навчально-виховного процесу; намагання привернути до себе увагу, здобути визнання та ін.), справжню суть яких з'ясувати буває нелегко, оскільки з часом вони можуть змінюватися.Часто провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога, орієнтованого на застосування інноваційних освітніх технологій, концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистіс-ної орієнтації освіти; на осмисленні власного досвіду, ступеня ефективності педагогічної діяльності, формування своєї позиції щодо змін у системі освіти; використанні нових знань у власній практичній діяльності.Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Вона виявляється як у всій його професійній життєдіяльності, так і в окремих педагогічних ситуаціях, визначає його сприйняття зовнішніх подій і логіку поведінки.Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження.
2. Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
Вчителі нашого закладу активно впроваджують наступні інноваційні технології: технологія розвивального навчання;інтерактивні методики, куди ми можемо віднести роботу в групах, метод проектів, «розумовий штурм», «ажурна пилка», «кейс-метод», «акваріум», рольові та ділові ігри, «велике коло», «шкала думок», «бесіда за Сократом», «асоціативний кущ», «відкритий мікрофон», вправи-енергізатори, групова дискусія, взаємне навчання); технологія проблемного навчання; ігрові технології.У педагогічній практиці вчителів з'явилися нові форми уроків:урок-практикум; урок-пошук; урок-дискусія; урок-мандрівка; урок-панорама; тощо.Отже, оскільки вчитель є організатором освітнього процесу то його основною метою є пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, що спонукає педагогічний колектив шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми через використання інновацій.Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах класичної освіти:навчання, працевлаштування, планування кар’єри, безперервна освіта.Проте на даний час питання впровадження інноваційних технологій вимагає серйозного науково-методичного підходу, який забезпечує роботу педагогічного колективу над реалізацією науково-методичної проблеми.

3.Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?

На мою думку впровадження педагогічних інновацій має високу ефективність.Інновації є суттєвим діяльним елементом розвитку освіти взагалі, реалізації конкретних завдань у навчально-виховному процесі. Виражаються в тенденціях накопичення і видозміни ініціатив і нововведень в освітньому просторі; спричиняють певні зміни у сфері освіти. Стрижнем інноваційних процесів в освіті є впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду.При оцінці засвоєння форм нововведень учителі більш високо оцінюють самостійну роботу.Для вровадження педагогічних нововведень, реалізації завдань сучасної освіти необхiдно розробити ефективні методики, методи, прийоми та технології науковцям з вчителями-практиками. Які їх апробують, створити сприятливі умови в загальноосвітніх закладах, а наступний крок – познайомити з цими технологiями педагогів через педагогічну пресу, курсову педагогічних інноваційдготовку, семінари, конференції, майстер-класи, тренінги тощо, залучаючи науковців і методистів. Саме це створить можливiсть більш ефективно впроваджувати у практику інноваційних проектів.Таким чином можна зазначити що,інновації в освіті є невід’ємною його частиною,з розвитком суспільства та технологій ми не можемо,обійтись без нововведень,в освіті. Інновації в системі освіти, допомагають нам краще розробити систему,завдяки якій ми зможемо передавати і засвоювати якомога більше знань, яких з часом стає дедалі більше.

4.Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

До вчителів інноваційної орієнтації маю позитивне ставлення так як це особистості, здатні брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учителі-дослідники, вони спрямовані на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, мають адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 14:42, 18 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:36, 12 жовтня 2015 (EEST)
Відповіді :1 - г; 2 - а; 3 - в; 4 - г; 5 - г; 6 - в; 7 - д; 8 - в.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 14:51, 18 жовтня 2015 (EEST)

Педагогічна інноватика Кучма О.С

2015-10-18T11:43:30Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Педагогічна інноватика Кучма О.С

2015-10-18T11:42:07Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Починаємо наше інтерактивне практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
Перехід до стратегії розвитку особистісного потенціалу учня, його самоактуалізації, системи взаємодії шляхом впровадження цілісних технологій навчання. Реалізація основних методологічних вимог (критерії технологічності): концептуальності; системності; Можливості управління;ефективності;відтворення.
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
На мою думку технологічний підхід у навчанні це підвищення ефективності викладання, індивідуалізація, персоніфікація навчального процесу.Підняття інформаційного рівня навчання при використанніЗМК, застосування концепції програмового навчання, системного аналізу у створенні й використанні засобів навчання. Вміння правильно визначати мету, обирати засоби її досягнення та формувати правила користування цими засобами.
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".
"Технологія" - "технологія в навчанні" - "технологія освіти" - "педагогічна технологія". Спочатку "педагогічну технологію" повязували тільки з застосуванням технічних засобів та засобів програмового навчання, а на сучасному етапі "педагогічну технологію" розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 10:07, 29 квітня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 27 квітня 2015 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
Уточнення визначення "педагогічна технологія" тривали у 70-х роках. Існують дві основні підходи до розкриття терміна. Професіональні педагоги - технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначених завдання. З другого боку, педагогічна громадскість, здебільшого вважає технологію апаратурою для навчального процесу.Результатом вивчення існуючих визначень "педагогічної технології" стала перемога багатоаспектного підходу (Д.Фін, П.Мітчелл,Р.Томас).Всеосяжне визначення "педагогічній технології" у 1979 році опублікувала Асоціація з педагогічних комунікацій і технологій США. Педагогічна технологія - є комплексний, інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань.
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
"Освітня технологія" - стратегії розвитку національного, державного, регіонального, муніципального освітнього простору.
"Педагогічна технологія" - є комплексний, інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань.
"Технологія навчання" - шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах визначеного предмета, теми, теми у межах технології.
"Технологія виховання" - це обгрунтована система педагогічних засобів, форм, методів,їх етапність, націленність на вирішення конкретного виховного завдання.
"Персоніфікована технологія" - (персонал - технологія)діяльність педагогів - новаторів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 20:24, 10 травня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:38, 6 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Дякую за своєчасні відповіді. Сьогодні у нас інтерактивне заняття. Давайте плідно попрацюємо! Дайте відповідь на питання:
*Чи можна, на Вашу думку, ототожнювати усе нове з прогресивним і сучасним?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 19 травня 2015 (EEST)
На мою думку помиляються ті, які ототожнюють усе нове з прогресивним і сучасним. Далеко не все нове прогресивне. Новий - вперше створений, такий, що з'явився або виник недавно,замість колишнього, знов відкритий. У науковій літературі розглядають поняття "нововведення" як новий досвід (метод, методика, технологія тощо) та інновація як процес освоєння цього засобу, розповсюдження нововведень. Процес освоєння нового припускає вивчення досвіду його використання, прогнозний аналіз, уявне експертування. Буває, що нове виникає,раніше свого часу, тобто, народившись не знаходить визнання, а пізніше коли дозрівають умови, воно стає затребуваним. Інші нові засоби, народившись дуже давно,ставши нормою, не вмирають, а розвиваються, модернізуються, багаторазово відтворюються. Я вважаю, що про прогресивність і сучасність нового можна судити лише за результатами його освоєння. Прогресивним може бути тільки, те яке ефективне, незалежно від того, коли воно виникло.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:19, 21 травня 2015 (EEST)

Шановні колеги! Які складові утворюють інноваційну компетентність педагога?--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 11 червня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Зміст і завдання індивідуального заняття ви знайдете на моїй сторінці обговорення.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 3 червня 2015 (EEST)
"Технологія" проект майбутнього навчального процесу, а "методика" сукупність рекомендацій по організації й проведенню навчального процесу."Технологія" орієнтована на учня та характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання, що носять універсальний характер. "Методика"спрямована на вчителя більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання, що залежить від особистості вчителя. Методика - це узагальнення досвіду - система науково обгрунтованих методів, правил, прийомів в навчанні конкретному навчальному предмету.Педагогічна технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання, а "методика" - використання окремих методів, форм, засобів, прийомів навчання конкретному предмету. В основу "технології" покладено ідеї проектування та відтворення навчального циклу, а також забезпечення оптимального зворотнього зв'язку. "Технологія" - педагогічна діяльність,яка реалізує науково - обгрунтований проект дидактичного процесу і має більш високий ступінь ефективності та гарантованості рельтатів, ніж це має місце при методиках навчання. --[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 08:50, 7 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 29 вересня 2015 (EEST)
Відповіді:Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?У педагогічній практиці інноваційні старання педагога можуть бути обумовлені різними мотивами (підвищення ефективності навчально-виховного процесу; намагання привернути до себе увагу, здобути визнання та ін.), справжню суть яких з'ясувати буває нелегко, оскільки з часом вони можуть змінюватися.Часто провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога, орієнтованого на застосування інноваційних освітніх технологій, концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистіс-ної орієнтації освіти; на осмисленні власного досвіду, ступеня ефективності педагогічної діяльності, формування своєї позиції щодо змін у системі освіти; використанні нових знань у власній практичній діяльності.Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Вона виявляється як у всій його професійній життєдіяльності, так і в окремих педагогічних ситуаціях, визначає його сприйняття зовнішніх подій і логіку поведінки.Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження.
Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ? Вчителі нашого закладу активно впроваджують наступні інноваційні технології: технологія розвивального навчання;інтерактивні методики, куди ми можемо віднести роботу в групах, метод проектів, «розумовий штурм», «ажурна пилка», «кейс-метод», «акваріум», рольові та ділові ігри, «велике коло», «шкала думок», «бесіда за Сократом», «асоціативний кущ», «відкритий мікрофон», вправи-енергізатори, групова дискусія, взаємне навчання); технологія проблемного навчання; ігрові технології.У педагогічній практиці вчителів з'явилися нові форми уроків:урок-практикум; урок-пошук; урок-дискусія; урок-мандрівка; урок-панорама; тощо.Отже, оскільки вчитель є організатором освітнього процесу то його основною метою є пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, що спонукає педагогічний колектив шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми через використання інновацій.Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах класичної освіти:навчання, працевлаштування, планування кар’єри, безперервна освіта.Проте на даний час питання впровадження інноваційних технологій вимагає серйозного науково-методичного підходу, який забезпечує роботу педагогічного колективу над реалізацією науково-методичної проблеми.

Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?

На мою думку впровадження педагогічних інновацій має високу ефективність.Інновації є суттєвим діяльним елементом розвитку освіти взагалі, реалізації конкретних завдань у навчально-виховному процесі. Виражаються в тенденціях накопичення і видозміни ініціатив і нововведень в освітньому просторі; спричиняють певні зміни у сфері освіти. Стрижнем інноваційних процесів в освіті є впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду.При оцінці засвоєння форм нововведень учителі більш високо оцінюють самостійну роботу.Для вровадження педагогічних нововведень, реалізації завдань сучасної освіти необхiдно розробити ефективні методики, методи, прийоми та технології науковцям з вчителями-практиками. Які їх апробують, створити сприятливі умови в загальноосвітніх закладах, а наступний крок – познайомити з цими технологiями педагогів через педагогічну пресу, курсову педагогічних інноваційдготовку, семінари, конференції, майстер-класи, тренінги тощо, залучаючи науковців і методистів. Саме це створить можливiсть більш ефективно впроваджувати у практику інноваційних проектів.Таким чином можна зазначити що,інновації в освіті є невід’ємною його частиною,з розвитком суспільства та технологій ми не можемо,обійтись без нововведень,в освіті. Інновації в системі освіти, допомагають нам краще розробити систему,завдяки якій ми зможемо передавати і засвоювати якомога більше знань, яких з часом стає дедалі більше.

Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

До вчителів інноваційної орієнтації маю позитивне ставлення так як це особистості, здатні брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учителі-дослідники, вони спрямовані на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, мають адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 14:42, 18 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:36, 12 жовтня 2015 (EEST)

Педагогічна інноватика Кучма О.С

2015-10-18T11:34:00Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Починаємо наше інтерактивне практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
Перехід до стратегії розвитку особистісного потенціалу учня, його самоактуалізації, системи взаємодії шляхом впровадження цілісних технологій навчання. Реалізація основних методологічних вимог (критерії технологічності): концептуальності; системності; Можливості управління;ефективності;відтворення.
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
На мою думку технологічний підхід у навчанні це підвищення ефективності викладання, індивідуалізація, персоніфікація навчального процесу.Підняття інформаційного рівня навчання при використанніЗМК, застосування концепції програмового навчання, системного аналізу у створенні й використанні засобів навчання. Вміння правильно визначати мету, обирати засоби її досягнення та формувати правила користування цими засобами.
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".
"Технологія" - "технологія в навчанні" - "технологія освіти" - "педагогічна технологія". Спочатку "педагогічну технологію" повязували тільки з застосуванням технічних засобів та засобів програмового навчання, а на сучасному етапі "педагогічну технологію" розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 10:07, 29 квітня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 27 квітня 2015 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
Уточнення визначення "педагогічна технологія" тривали у 70-х роках. Існують дві основні підходи до розкриття терміна. Професіональні педагоги - технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначених завдання. З другого боку, педагогічна громадскість, здебільшого вважає технологію апаратурою для навчального процесу.Результатом вивчення існуючих визначень "педагогічної технології" стала перемога багатоаспектного підходу (Д.Фін, П.Мітчелл,Р.Томас).Всеосяжне визначення "педагогічній технології" у 1979 році опублікувала Асоціація з педагогічних комунікацій і технологій США. Педагогічна технологія - є комплексний, інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань.
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
"Освітня технологія" - стратегії розвитку національного, державного, регіонального, муніципального освітнього простору.
"Педагогічна технологія" - є комплексний, інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань.
"Технологія навчання" - шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах визначеного предмета, теми, теми у межах технології.
"Технологія виховання" - це обгрунтована система педагогічних засобів, форм, методів,їх етапність, націленність на вирішення конкретного виховного завдання.
"Персоніфікована технологія" - (персонал - технологія)діяльність педагогів - новаторів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 20:24, 10 травня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:38, 6 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Дякую за своєчасні відповіді. Сьогодні у нас інтерактивне заняття. Давайте плідно попрацюємо! Дайте відповідь на питання:
*Чи можна, на Вашу думку, ототожнювати усе нове з прогресивним і сучасним?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 19 травня 2015 (EEST)
На мою думку помиляються ті, які ототожнюють усе нове з прогресивним і сучасним. Далеко не все нове прогресивне. Новий - вперше створений, такий, що з'явився або виник недавно,замість колишнього, знов відкритий. У науковій літературі розглядають поняття "нововведення" як новий досвід (метод, методика, технологія тощо) та інновація як процес освоєння цього засобу, розповсюдження нововведень. Процес освоєння нового припускає вивчення досвіду його використання, прогнозний аналіз, уявне експертування. Буває, що нове виникає,раніше свого часу, тобто, народившись не знаходить визнання, а пізніше коли дозрівають умови, воно стає затребуваним. Інші нові засоби, народившись дуже давно,ставши нормою, не вмирають, а розвиваються, модернізуються, багаторазово відтворюються. Я вважаю, що про прогресивність і сучасність нового можна судити лише за результатами його освоєння. Прогресивним може бути тільки, те яке ефективне, незалежно від того, коли воно виникло.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:19, 21 травня 2015 (EEST)

Шановні колеги! Які складові утворюють інноваційну компетентність педагога?--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 11 червня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Зміст і завдання індивідуального заняття ви знайдете на моїй сторінці обговорення.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 3 червня 2015 (EEST)
"Технологія" проект майбутнього навчального процесу, а "методика" сукупність рекомендацій по організації й проведенню навчального процесу."Технологія" орієнтована на учня та характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання, що носять універсальний характер. "Методика"спрямована на вчителя більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання, що залежить від особистості вчителя. Методика - це узагальнення досвіду - система науково обгрунтованих методів, правил, прийомів в навчанні конкретному навчальному предмету.Педагогічна технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання, а "методика" - використання окремих методів, форм, засобів, прийомів навчання конкретному предмету. В основу "технології" покладено ідеї проектування та відтворення навчального циклу, а також забезпечення оптимального зворотнього зв'язку. "Технологія" - педагогічна діяльність,яка реалізує науково - обгрунтований проект дидактичного процесу і має більш високий ступінь ефективності та гарантованості рельтатів, ніж це має місце при методиках навчання. --[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 08:50, 7 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 29 вересня 2015 (EEST)
Відповіді:Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?У педагогічній практиці інноваційні старання педагога можуть бути обумовлені різними мотивами (підвищення ефективності навчально-виховного процесу; намагання привернути до себе увагу, здобути визнання та ін.), справжню суть яких з'ясувати буває нелегко, оскільки з часом вони можуть змінюватися.Часто провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога, орієнтованого на застосування інноваційних освітніх технологій, концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистіс-ної орієнтації освіти; на осмисленні власного досвіду, ступеня ефективності педагогічної діяльності, формування своєї позиції щодо змін у системі освіти; використанні нових знань у власній практичній діяльності.Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Вона виявляється як у всій його професійній життєдіяльності, так і в окремих педагогічних ситуаціях, визначає його сприйняття зовнішніх подій і логіку поведінки.Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження.
Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ? Вчителі нашого закладу активно впроваджують наступні інноваційні технології: технологія розвивального навчання;інтерактивні методики, куди ми можемо віднести роботу в групах, метод проектів, «розумовий штурм», «ажурна пилка», «кейс-метод», «акваріум», рольові та ділові ігри, «велике коло», «шкала думок», «бесіда за Сократом», «асоціативний кущ», «відкритий мікрофон», вправи-енергізатори, групова дискусія, взаємне навчання); технологія проблемного навчання; ігрові технології.У педагогічній практиці вчителів з'явилися нові форми уроків:урок-практикум; урок-пошук; урок-дискусія; урок-мандрівка; урок-панорама; тощо.Отже, оскільки вчитель є організатором освітнього процесу то його основною метою є пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, що спонукає педагогічний колектив шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми через використання інновацій.Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах класичної освіти:навчання, працевлаштування, планування кар’єри, безперервна освіта.Проте на даний час питання впровадження інноваційних технологій вимагає серйозного науково-методичного підходу, який забезпечує роботу педагогічного колективу над реалізацією науково-методичної проблеми.
Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
На мою думку впровадження педагогічних інновацій має високу ефективність.Інновації є суттєвим діяльним елементом розвитку освіти взагалі, реалізації конкретних завдань у навчально-виховному процесі. Виражаються в тенденціях накопичення і видозміни ініціатив і нововведень в освітньому просторі; спричиняють певні зміни у сфері освіти. Стрижнем інноваційних процесів в освіті є впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду.При оцінці засвоєння форм нововведень учителі більш високо оцінюють самостійну роботу.Для вровадження педагогічних нововведень, реалізації завдань сучасної освіти необхiдно розробити ефективні методики, методи, прийоми та технології науковцям з вчителями-практиками. Які їх апробують, створити сприятливі умови в загальноосвітніх закладах, а наступний крок – познайомити з цими технологiями педагогів через педагогічну пресу, курсову педагогічних інноваційдготовку, семінари, конференції, майстер-класи, тренінги тощо, залучаючи науковців і методистів. Саме це створить можливiсть більш ефективно впроваджувати у практику інноваційних проектів.Таким чином можна зазначити що,інновації в освіті є невід’ємною його частиною,з розвитком суспільства та технологій ми не можемо,обійтись без нововведень,в освіті. Інновації в системі освіти, допомагають нам краще розробити систему,завдяки якій ми зможемо передавати і засвоювати якомога більше знань, яких з часом стає дедалі більше.

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:36, 12 жовтня 2015 (EEST)

Педагогічна інноватика Кучма О.С

2015-10-18T11:05:02Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Починаємо наше інтерактивне практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
Перехід до стратегії розвитку особистісного потенціалу учня, його самоактуалізації, системи взаємодії шляхом впровадження цілісних технологій навчання. Реалізація основних методологічних вимог (критерії технологічності): концептуальності; системності; Можливості управління;ефективності;відтворення.
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
На мою думку технологічний підхід у навчанні це підвищення ефективності викладання, індивідуалізація, персоніфікація навчального процесу.Підняття інформаційного рівня навчання при використанніЗМК, застосування концепції програмового навчання, системного аналізу у створенні й використанні засобів навчання. Вміння правильно визначати мету, обирати засоби її досягнення та формувати правила користування цими засобами.
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".
"Технологія" - "технологія в навчанні" - "технологія освіти" - "педагогічна технологія". Спочатку "педагогічну технологію" повязували тільки з застосуванням технічних засобів та засобів програмового навчання, а на сучасному етапі "педагогічну технологію" розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 10:07, 29 квітня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 27 квітня 2015 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
Уточнення визначення "педагогічна технологія" тривали у 70-х роках. Існують дві основні підходи до розкриття терміна. Професіональні педагоги - технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначених завдання. З другого боку, педагогічна громадскість, здебільшого вважає технологію апаратурою для навчального процесу.Результатом вивчення існуючих визначень "педагогічної технології" стала перемога багатоаспектного підходу (Д.Фін, П.Мітчелл,Р.Томас).Всеосяжне визначення "педагогічній технології" у 1979 році опублікувала Асоціація з педагогічних комунікацій і технологій США. Педагогічна технологія - є комплексний, інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань.
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
"Освітня технологія" - стратегії розвитку національного, державного, регіонального, муніципального освітнього простору.
"Педагогічна технологія" - є комплексний, інтегрований процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань.
"Технологія навчання" - шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах визначеного предмета, теми, теми у межах технології.
"Технологія виховання" - це обгрунтована система педагогічних засобів, форм, методів,їх етапність, націленність на вирішення конкретного виховного завдання.
"Персоніфікована технологія" - (персонал - технологія)діяльність педагогів - новаторів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 20:24, 10 травня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:38, 6 травня 2015 (EEST)

Добрий день! Дякую за своєчасні відповіді. Сьогодні у нас інтерактивне заняття. Давайте плідно попрацюємо! Дайте відповідь на питання:
*Чи можна, на Вашу думку, ототожнювати усе нове з прогресивним і сучасним?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 19 травня 2015 (EEST)
На мою думку помиляються ті, які ототожнюють усе нове з прогресивним і сучасним. Далеко не все нове прогресивне. Новий - вперше створений, такий, що з'явився або виник недавно,замість колишнього, знов відкритий. У науковій літературі розглядають поняття "нововведення" як новий досвід (метод, методика, технологія тощо) та інновація як процес освоєння цього засобу, розповсюдження нововведень. Процес освоєння нового припускає вивчення досвіду його використання, прогнозний аналіз, уявне експертування. Буває, що нове виникає,раніше свого часу, тобто, народившись не знаходить визнання, а пізніше коли дозрівають умови, воно стає затребуваним. Інші нові засоби, народившись дуже давно,ставши нормою, не вмирають, а розвиваються, модернізуються, багаторазово відтворюються. Я вважаю, що про прогресивність і сучасність нового можна судити лише за результатами його освоєння. Прогресивним може бути тільки, те яке ефективне, незалежно від того, коли воно виникло.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:19, 21 травня 2015 (EEST)

Шановні колеги! Які складові утворюють інноваційну компетентність педагога?--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 11 червня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Зміст і завдання індивідуального заняття ви знайдете на моїй сторінці обговорення.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 3 червня 2015 (EEST)
"Технологія" проект майбутнього навчального процесу, а "методика" сукупність рекомендацій по організації й проведенню навчального процесу."Технологія" орієнтована на учня та характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання, що носять універсальний характер. "Методика"спрямована на вчителя більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання, що залежить від особистості вчителя. Методика - це узагальнення досвіду - система науково обгрунтованих методів, правил, прийомів в навчанні конкретному навчальному предмету.Педагогічна технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання, а "методика" - використання окремих методів, форм, засобів, прийомів навчання конкретному предмету. В основу "технології" покладено ідеї проектування та відтворення навчального циклу, а також забезпечення оптимального зворотнього зв'язку. "Технологія" - педагогічна діяльність,яка реалізує науково - обгрунтований проект дидактичного процесу і має більш високий ступінь ефективності та гарантованості рельтатів, ніж це має місце при методиках навчання. --[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 08:50, 7 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 29 вересня 2015 (EEST)
Відповіді:Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?У педагогічній практиці інноваційні старання педагога можуть бути обумовлені різними мотивами (підвищення ефективності навчально-виховного процесу; намагання привернути до себе увагу, здобути визнання та ін.), справжню суть яких з'ясувати буває нелегко, оскільки з часом вони можуть змінюватися.Часто провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога, орієнтованого на застосування інноваційних освітніх технологій, концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистіс-ної орієнтації освіти; на осмисленні власного досвіду, ступеня ефективності педагогічної діяльності, формування своєї позиції щодо змін у системі освіти; використанні нових знань у власній практичній діяльності.Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Вона виявляється як у всій його професійній життєдіяльності, так і в окремих педагогічних ситуаціях, визначає його сприйняття зовнішніх подій і логіку поведінки.Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження.
Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:36, 12 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Кучма О.С

2015-10-14T06:41:44Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''
Людину, як представника людського роду на різних етапах онтогенезу визначають такими поняттями:організм (існування на біологічному рівні); індивід (належність до людського роду); особистість (виокремлення себе серед оточення).
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''
Особистість - сукупність соціально значущих якостей людини;людська особа, що усвідомлює свої якості, унікальність, свої вади та переваги;індивід в тих ролях,які він виконує в суспільстві.
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''
Спадковість - те, що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків.
Уродженність - умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері.
Дякую за увагу--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:10, 5 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та лаконічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''
Особистість формується в умовах конкретно - історичного існування людини, у діяльності завдяки зовнішнім впливам один з яких соціальне середовище. У дитини визначена соціальна позиція, місце яке вона займає у системі відносин з навколишнім світом. Тому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини. Дитина включена у систему соціальних людських взаємовідносин, поруч присутні різнобічні особистості психологію яких вона може опанувати, поведінку яких наслідувати.У стосунках "дитина - дорослий" зв'язок із референтними особами має найбільший вплив на шляху формування особистості дитини: для дошкільняти - це батьки; для молодших школярів - на першому плані вчитель, потім батьки; для підлітка - однолітки; для юнацтва - своя думка (при наявності стійкої психіки).
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''
За Л.С.Виготським життя дитини складається з епох, які характеризуються повільним еволюційним розвитком.Основним джерелом розвитку вчений визначив середовище а рушійною силою розвитку навчання. Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку; провідний вид діяльності; психологічні новоутворення. Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні.Дякую за увагу--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 18:20, 10 травня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:07, 7 травня 2015 (EEST)

'''Дякую за розгорнуті вірні відповіді та цікаві міркування і відносно питань №4, 5!'''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:25, 14 травня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''
Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. Людина виконує різні соціальні ролі (учня, сина (доньки),сестри(брата), товарища тощо), розвиває почуття особистої визначеності характерні тільки для неї, а при несприятливих умовах губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''
Дослідження вольової саморегуляції (тест - опитувальник А.В.Звєркова та Е.В. Ейдмана), за допомогою якого визначаються рівні розвитку вольової саморегуляції особи.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 05:22, 16 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 14 травня 2015 (EEST)
користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 14 травня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Учитель повинен вивчати індивідуальні особливості кожного учня, здійснюючи комплексний психолого - педагогічний моніторинг (співпраця з психологом).Здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня педагог може управляючи особистістю учня за допомогою конструювання діагностичних ситуацій: методи спостереження та експеремент під час уроку , виховного заходу.З метою дослідження оцінки схильності до ризику необхідно використовувати опитувальник О.Г.Шмельова, бланк для відповідей. Дослідження можна проводити як з одним учнем, так і з групою. необхідно забезпечити незалежність відповідей. Кожен отримує перелік тверджень і вирішує, правильне чи неправильне воно, проставляючи знаки плюс, а якщо неправильне - мінус в бланку відповідей проти номера цього твердження. Обробивши результати учитель одержує показник величини схильності до ризику як риси характеру. Аналіз результатів має важливе значення для психологічного прогнозування процесів прийняття рішень у невизначених ситуаціях.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 09:37, 14 жовтня 2015 (EEST)
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''
Навчально - виховний процес є вирішальним у визначенні рівня розвитку дитини на кожному етапі та сприяє переходу на наступну вищу стадію психологічного розвитку. У процесі навчання зона актуального розвитку поширюється, збільшується, але й зона найближчого розвитку також. Таким чином навчання веде за собою розвиток. Тому навчання повинно орієнтуватися не на досягнутий учнем рівень розвитку, а трішки забігати вперед, предявляючи мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрішній день розвитку учня.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 09:37, 14 жовтня 2015 (EEST)
'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 20 травня 2015 (EEST)

Чекаю Ваших відповідей на 8 та 9 питання! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:58, 23 вересня 2015 (EEST)Доброго дня! Шановна Ірина Валеріївна! Будь ласка зверніть увагу на відповіді на 8 та 9 питання.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 09:41, 14 жовтня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:28, 4 червня 2015 (EEST)Доброго дня. НА мою думку на сучасному етапі педагогічна наука накопичила великий арсенал різних методів навчання, але використовуються вони в змішаних класах без урахування фізіологічних особливостей дітей. При цьому передбачається, що ці методи однаково прийнятні як для дівчаток, так і для хлопчиків. Однак психофізіологічні відмінності дітей змушують говорити про необхідність диференційованих методик викладання.У змішаних ж класах відмінності у внутрішньому світі хлопчиків і дівчаток практично не враховуються. Особливо від цього страждають хлопчики. Адже педагоги у нас, в основному, жінки, і тому психологія дівчаток їм все-таки набагато зрозуміліша. Навчання з урахуванням гендерних особливостей учнів вимагає відбору такого змісту навчального матеріалу і застосування таких методів і форм навчання, які відповідали б різному типу функціональної асиметрії мозку у сприйнятті інформації дівчатками і хлопчиками, відповідали б запитам і тих, й інших у ставленні до навчальної роботи. При побудові процесу навчання на основі врахування гендерного підходу слід керуватися тим, що за одних і тих же методах навчання, при одному і тому ж вчителя хлопчики і дівчатка приходять до знань і вмінь різними шляхами, використовуючи різні стратегії мислення. Так, наприклад, дівчатка краще засвоюють інформацію, коли їм відомий алгоритм, коли інформація покладена в схему. Зазвичай, для них не складає труднощів запам'ятати правило або порядок операцій і потім застосовувати його в подібних типових ситуаціях. Хлопчики вимагають більш детальної форми викладу, більшість просторових завдань вирішують у внутрішньому плані, тоді як дівчаткам потрібна додаткова наочність. Дівчаткам ж зазвичай простіше зрозуміти схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. А дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. Тому у процесі навчання в змішаних класах необхідно дотримуватися певних умов застосування гендерного підходу: виявлення відмінностей у навченості хлопчиків і дівчаток (особливостей гендерної засвоєння знань); диференціація видів діяльності;оптимальний вибір форм, методів і засобів навчання з урахуванням різниці пізнавальних інтересів хлопчиків і дівчаток (на тлі загальної позитивної навчальної мотивації); організація процесу засвоєння навчального предмета на основі визначення стилю навчальної діяльності кожного учня в класі і усередненого стилю навчальної діяльності класу,; визначення складу групи учнів, стиль навчальної діяльності яких не збігається з усередненим стилем навчальної діяльності класу; визначення стилю викладання вчителів і встановлення їх відповідності або невідповідності стилям навчальної діяльності учнів. Для реалізації гендерного підходу педагогу необхідно реалізувати певні вимоги, до числа яких входять:врахування соціальних факторів при навчанні (статус учня в класному колективі, внутрішньошкільних і різних зовнішніх впливів); індивідуалізація навчання на основі врахування фізичних і психологічних особливостей особистості школяра; диференціація навчання, з точки зору гендерного підходу, тобто угруповання учнів за статевою ознакою для навчання за кілька різних навчальних планах і варіативним навчальними програмами; надання учням можливості вивчати навчальні предмети в індивідуальному темпі: або прискорено, або уповільнено; створення всіляких типів дидактичних засобів з рекомендаціями для їх використання в різних групах учнів, об'єднаних за гендерною показником; вивчаючи особистісні особливості дітей, необхідно проводити діагностику функціональної асиметрії півкуль і створювати індивідуальний латеральний профіль учня, що визначити провідний тип мислення, дозволить врахувати гендерна своєрідність конкретного учня, визначить психофізіологічне місце кожного учня в класі, що значно полегшить вчителю вибір і розробку класних і домашніх завдань , оптимальних як для дівчаток, так і для хлопчиків, і підвищить якість засвоєння навчального матеріалу.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:20, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Дякую за розгорнуту відповідь та цікаві міркування!''''' Достатньо було розглянути один напрямок (одну сферу) гендерного розвитку. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:12, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:10, 16 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 9 червня 2015 (EEST)

Доброго дня! Обдаровані до навчального предмету «історія» учні мають високу допитливістю і дослідницьку активність, швидко оволодівають основними поняттями, легко запамятовують, зберігають та перероблюють інформацію.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 17:22, 20 червня 2015 (EEST)

'''''Дякую, пропозиції до алгоритму приймаються!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:11, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

Доброго дня,шановна Ірина Валеріївна. «Мозковий штурм». Цей метод тренінгового навчання застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка або аркуші фліп-чартного паперу, де один з учасників (або помічник тренера) записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Для ефективного мозкового штурму корисно також виокремити два типа ідей, запропонованих учасниками, - таких, що здаються, на перший погляд, найбільш імовірними для реалізації, та навпаки - найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для початку обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає людей розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:46, 27 вересня 2015 (EEST)

'''''Дякую за вірну відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 09 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Кучма О.С

2015-10-14T06:37:46Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''
Людину, як представника людського роду на різних етапах онтогенезу визначають такими поняттями:організм (існування на біологічному рівні); індивід (належність до людського роду); особистість (виокремлення себе серед оточення).
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''
Особистість - сукупність соціально значущих якостей людини;людська особа, що усвідомлює свої якості, унікальність, свої вади та переваги;індивід в тих ролях,які він виконує в суспільстві.
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''
Спадковість - те, що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків.
Уродженність - умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері.
Дякую за увагу--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:10, 5 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та лаконічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''
Особистість формується в умовах конкретно - історичного існування людини, у діяльності завдяки зовнішнім впливам один з яких соціальне середовище. У дитини визначена соціальна позиція, місце яке вона займає у системі відносин з навколишнім світом. Тому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини. Дитина включена у систему соціальних людських взаємовідносин, поруч присутні різнобічні особистості психологію яких вона може опанувати, поведінку яких наслідувати.У стосунках "дитина - дорослий" зв'язок із референтними особами має найбільший вплив на шляху формування особистості дитини: для дошкільняти - це батьки; для молодших школярів - на першому плані вчитель, потім батьки; для підлітка - однолітки; для юнацтва - своя думка (при наявності стійкої психіки).
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''
За Л.С.Виготським життя дитини складається з епох, які характеризуються повільним еволюційним розвитком.Основним джерелом розвитку вчений визначив середовище а рушійною силою розвитку навчання. Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку; провідний вид діяльності; психологічні новоутворення. Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні.Дякую за увагу--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 18:20, 10 травня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:07, 7 травня 2015 (EEST)

'''Дякую за розгорнуті вірні відповіді та цікаві міркування і відносно питань №4, 5!'''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:25, 14 травня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''
Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. Людина виконує різні соціальні ролі (учня, сина (доньки),сестри(брата), товарища тощо), розвиває почуття особистої визначеності характерні тільки для неї, а при несприятливих умовах губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''
Дослідження вольової саморегуляції (тест - опитувальник А.В.Звєркова та Е.В. Ейдмана), за допомогою якого визначаються рівні розвитку вольової саморегуляції особи.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 05:22, 16 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 14 травня 2015 (EEST)
користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 14 травня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Учитель повинен вивчати індивідуальні особливості кожного учня, здійснюючи комплексний психолого - педагогічний моніторинг (співпраця з психологом).Здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня педагог може управляючи особистістю учня за допомогою конструювання діагностичних ситуацій: методи спостереження та експеремент під час уроку , виховного заходу.З метою дослідження оцінки схильності до ризику необхідно використовувати опитувальник О.Г.Шмельова, бланк для відповідей. Дослідження можна проводити як з одним учнем, так і з групою. необхідно забезпечити незалежність відповідей. Кожен отримує перелік тверджень і вирішує, правильне чи неправильне воно, проставляючи знаки плюс, а якщо неправильне - мінус в бланку відповідей проти номера цього твердження. Обробивши результати учитель одержує показник величини схильності до ризику як риси характеру. Аналіз результатів має важливе значення для психологічного прогнозування процесів прийняття рішень у невизначених ситуаціях.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 09:37, 14 жовтня 2015 (EEST)
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''
Навчально - виховний процес є вирішальним у визначенні рівня розвитку дитини на кожному етапі та сприяє переходу на наступну вищу стадію психологічного розвитку. У процесі навчання зона актуального розвитку поширюється, збільшується, але й зона найближчого розвитку також. Таким чином навчання веде за собою розвиток. Тому навчання повинно орієнтуватися не на досягнутий учнем рівень розвитку, а трішки забігати вперед, предявляючи мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрішній день розвитку учня.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 09:37, 14 жовтня 2015 (EEST)
'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 20 травня 2015 (EEST)

Чекаю Ваших відповідей на 8 та 9 питання! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:58, 23 вересня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:28, 4 червня 2015 (EEST)Доброго дня. НА мою думку на сучасному етапі педагогічна наука накопичила великий арсенал різних методів навчання, але використовуються вони в змішаних класах без урахування фізіологічних особливостей дітей. При цьому передбачається, що ці методи однаково прийнятні як для дівчаток, так і для хлопчиків. Однак психофізіологічні відмінності дітей змушують говорити про необхідність диференційованих методик викладання.У змішаних ж класах відмінності у внутрішньому світі хлопчиків і дівчаток практично не враховуються. Особливо від цього страждають хлопчики. Адже педагоги у нас, в основному, жінки, і тому психологія дівчаток їм все-таки набагато зрозуміліша. Навчання з урахуванням гендерних особливостей учнів вимагає відбору такого змісту навчального матеріалу і застосування таких методів і форм навчання, які відповідали б різному типу функціональної асиметрії мозку у сприйнятті інформації дівчатками і хлопчиками, відповідали б запитам і тих, й інших у ставленні до навчальної роботи. При побудові процесу навчання на основі врахування гендерного підходу слід керуватися тим, що за одних і тих же методах навчання, при одному і тому ж вчителя хлопчики і дівчатка приходять до знань і вмінь різними шляхами, використовуючи різні стратегії мислення. Так, наприклад, дівчатка краще засвоюють інформацію, коли їм відомий алгоритм, коли інформація покладена в схему. Зазвичай, для них не складає труднощів запам'ятати правило або порядок операцій і потім застосовувати його в подібних типових ситуаціях. Хлопчики вимагають більш детальної форми викладу, більшість просторових завдань вирішують у внутрішньому плані, тоді як дівчаткам потрібна додаткова наочність. Дівчаткам ж зазвичай простіше зрозуміти схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. А дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. Тому у процесі навчання в змішаних класах необхідно дотримуватися певних умов застосування гендерного підходу: виявлення відмінностей у навченості хлопчиків і дівчаток (особливостей гендерної засвоєння знань); диференціація видів діяльності;оптимальний вибір форм, методів і засобів навчання з урахуванням різниці пізнавальних інтересів хлопчиків і дівчаток (на тлі загальної позитивної навчальної мотивації); організація процесу засвоєння навчального предмета на основі визначення стилю навчальної діяльності кожного учня в класі і усередненого стилю навчальної діяльності класу,; визначення складу групи учнів, стиль навчальної діяльності яких не збігається з усередненим стилем навчальної діяльності класу; визначення стилю викладання вчителів і встановлення їх відповідності або невідповідності стилям навчальної діяльності учнів. Для реалізації гендерного підходу педагогу необхідно реалізувати певні вимоги, до числа яких входять:врахування соціальних факторів при навчанні (статус учня в класному колективі, внутрішньошкільних і різних зовнішніх впливів); індивідуалізація навчання на основі врахування фізичних і психологічних особливостей особистості школяра; диференціація навчання, з точки зору гендерного підходу, тобто угруповання учнів за статевою ознакою для навчання за кілька різних навчальних планах і варіативним навчальними програмами; надання учням можливості вивчати навчальні предмети в індивідуальному темпі: або прискорено, або уповільнено; створення всіляких типів дидактичних засобів з рекомендаціями для їх використання в різних групах учнів, об'єднаних за гендерною показником; вивчаючи особистісні особливості дітей, необхідно проводити діагностику функціональної асиметрії півкуль і створювати індивідуальний латеральний профіль учня, що визначити провідний тип мислення, дозволить врахувати гендерна своєрідність конкретного учня, визначить психофізіологічне місце кожного учня в класі, що значно полегшить вчителю вибір і розробку класних і домашніх завдань , оптимальних як для дівчаток, так і для хлопчиків, і підвищить якість засвоєння навчального матеріалу.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:20, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Дякую за розгорнуту відповідь та цікаві міркування!''''' Достатньо було розглянути один напрямок (одну сферу) гендерного розвитку. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:12, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:10, 16 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 9 червня 2015 (EEST)

Доброго дня! Обдаровані до навчального предмету «історія» учні мають високу допитливістю і дослідницьку активність, швидко оволодівають основними поняттями, легко запамятовують, зберігають та перероблюють інформацію.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 17:22, 20 червня 2015 (EEST)

'''''Дякую, пропозиції до алгоритму приймаються!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:11, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

Доброго дня,шановна Ірина Валеріївна. «Мозковий штурм». Цей метод тренінгового навчання застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка або аркуші фліп-чартного паперу, де один з учасників (або помічник тренера) записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Для ефективного мозкового штурму корисно також виокремити два типа ідей, запропонованих учасниками, - таких, що здаються, на перший погляд, найбільш імовірними для реалізації, та навпаки - найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для початку обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає людей розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:46, 27 вересня 2015 (EEST)

'''''Дякую за вірну відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 09 жовтня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Кучма О.С.

2015-10-14T05:36:35Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:05, 28 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#На мою думку філософське дослідження освіти дає можливість:
визначати перспективи розвитку освіти її провідне місце і роль в усіх сферах існування людства;
узагальнювати та систематизувати знання про освітній процес;
робити загальні висновки зі стану освіти на даний період і визначати шляхи її вдосконалення;
розкривати функціональний прояв освіти в інформаційному суспільстві;
зрозуміти, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне;
остаточно зясувати суть і зміст самого поняття "філософія освіти".
#Основні завдання філософії:аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Основні завдання соціологі\ освіти:вивчення потреб в освіті, розуміння і оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 17:52, 30 квітня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:45, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,а стратегія - всього суспільного життя. Зміст стратегії освіти складає її мета,означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально - політичне, матеріально - фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методичних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
#Сучасні зарубіжні підходи до освіти: американський (США); азійський (Японія, Китай); європейський (Велика Британія, Франція, Німеччина).
Дякую за увагу --[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:43, 5 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:13, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Підвищення ефективності освіти, якості професійної підготовки фахівця, забезпечення його доступу до культури всього людства.
Розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траекторії навчання. можливість набувати знання дуже швидкими темпами.Можливість створення відкритої системи освіти. Індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності.
Створення єдиного інформаційного простору закладів освіти. Можливість оперативного аналізу ситуації для своєчасного її коригування та оперативного подання нормативних документів, у тому числі й в електронному вигляді.
Створення додаткових умов для соціалізації учнів, формування їх критичного мислення в умовах роботи з великим обсягом інформації,здатність здійснювати вибір.
Формування творчих здібностей, навичок колективної роботи, спілкувоння з однолітками й дорослими.
Розвиток ініціативи, комунікативних здібностей і навичок публічних виступів.
Створення ефективної системи управління інформаційно - методичним забезпеченням освіти.
Забезпечення фундаментальності освіти.
Доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самоосвітньої роботи.

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:19, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Сутність Болонського процесу полягає в зближенні і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти Європейських держав.1. Затвердження загальноприйнятої та порівнянної системи вчених ступенів. 2. Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: дипломного та післядипломного. 3. Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ).4. Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування зметою: забезпечити студентам доступ донавчальних можливостей, а також до відповідних послуг; сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з иетою вироблення порівняльних критеріїв та методологій; співробітництво між освітніми закладами, схемами мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких, виховних програм.
#Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна. У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства, була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти", підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції та Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999р. на спеціальній конференції в м.Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003),Лондоні(2007),Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес обєднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:34, 15 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:24, 22 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. В якому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають,дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників".
#Основні елементи дослідницької системи:1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукового завдання. 2. Мета. Це мисленне ідеальне визначення наперед результатів роботи. 3. Об'єкт - чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямовано дослідження. 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики іт.п.об'єкта дослідження. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза. Передбачування вирішення висунутих проблем,не перевірене практикою.7. Принципи. Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в достовірні знання. 8.Методи - шляхи, способи наукового дослідження (емпірічний, теоретичний рівні). 9.Критерії. 10. Результат - кінцеве явище в дослідженні. 11. Класифікація результатів - систематизація доведеного. 12. Оцінка - виявлення повноти , недоліків іт.п. 13.Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті. 14. Визначення наступних проблем. 15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:25, 22 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановна Оксана Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 5 червня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". "Парадигма освіти" стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Парадигма освіти теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. На той час як стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (освіти)на його нинішній стан і перспективу розвитку.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 16:44, 6 червня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Шановна Оксана Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:54, 15 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:1формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку. 2. Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 08:24, 14 жовтня 2015 (EEST)

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
© Національний інститут стратегічних досліджень

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:47, 15 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Оксана Сергіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня, Людмила Олександрівна!На мою думку для підвищення ефективності та результативності навчально - виховного процесу його гуманізації та індивідуалізації в сучасну систему освіти необхідно внести такі доповнення:підвищення престижу освіти та роботи вчителя в суспільстві;підвищення рівня професійної підготовки молодих дипломованих спеціалістів;відновлення державного фінансування ЗНЗ, зв'язків освітян з промисловими підприємствами (незалежність школи від благодійних внесків батьків);відхід від приорітету зовнішніх показників(відсотків успішності)при оцінюваннї результативності роботи навчального закладу; перегляд навчальних програм з урахуванням рівня навченості сучасних дітей та потреб суспільства;заміна управлінської функції постійного контролю, інспектування з метою перевірки якості роботи вчителів на фукцію управління освітнім процесом;зменшення верхнього нормативу наповнюваності класів.
#З традиційного навчання необхыдно зберегти:організаційну чіткість педагогічного процесу;класно - урочну систему; семестрову структуру року;системний характер навчання;різноманітність інформації, використання наочності;навчання всих дітей необхідній, встановленій сумі знань та вмінь, що створить умови для впровадження змін і доповнень в сучасну систему освіти.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:41, 11 червня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:30, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві.
У чому ж полягає цінність освіти? На мою думку, цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти .--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 08:29, 14 жовтня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:05, 22 червня 2015 (EEST)

Доброго дня, Оксана Сергіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 5 жовтня 2015 (EEST)
Доброго дня, Шановна Людмила Олександрівна!Перевірте будь ласка відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 08:36, 14 жовтня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Кучма О.С.

2015-10-14T05:29:52Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Кучма О.С.

2015-10-14T05:24:18Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:05, 28 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#На мою думку філософське дослідження освіти дає можливість:
визначати перспективи розвитку освіти її провідне місце і роль в усіх сферах існування людства;
узагальнювати та систематизувати знання про освітній процес;
робити загальні висновки зі стану освіти на даний період і визначати шляхи її вдосконалення;
розкривати функціональний прояв освіти в інформаційному суспільстві;
зрозуміти, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне;
остаточно зясувати суть і зміст самого поняття "філософія освіти".
#Основні завдання філософії:аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Основні завдання соціологі\ освіти:вивчення потреб в освіті, розуміння і оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 17:52, 30 квітня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:45, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,а стратегія - всього суспільного життя. Зміст стратегії освіти складає її мета,означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально - політичне, матеріально - фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методичних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
#Сучасні зарубіжні підходи до освіти: американський (США); азійський (Японія, Китай); європейський (Велика Британія, Франція, Німеччина).
Дякую за увагу --[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:43, 5 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:13, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Підвищення ефективності освіти, якості професійної підготовки фахівця, забезпечення його доступу до культури всього людства.
Розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траекторії навчання. можливість набувати знання дуже швидкими темпами.Можливість створення відкритої системи освіти. Індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності.
Створення єдиного інформаційного простору закладів освіти. Можливість оперативного аналізу ситуації для своєчасного її коригування та оперативного подання нормативних документів, у тому числі й в електронному вигляді.
Створення додаткових умов для соціалізації учнів, формування їх критичного мислення в умовах роботи з великим обсягом інформації,здатність здійснювати вибір.
Формування творчих здібностей, навичок колективної роботи, спілкувоння з однолітками й дорослими.
Розвиток ініціативи, комунікативних здібностей і навичок публічних виступів.
Створення ефективної системи управління інформаційно - методичним забезпеченням освіти.
Забезпечення фундаментальності освіти.
Доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самоосвітньої роботи.

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:19, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Сутність Болонського процесу полягає в зближенні і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти Європейських держав.1. Затвердження загальноприйнятої та порівнянної системи вчених ступенів. 2. Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: дипломного та післядипломного. 3. Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ).4. Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування зметою: забезпечити студентам доступ донавчальних можливостей, а також до відповідних послуг; сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з иетою вироблення порівняльних критеріїв та методологій; співробітництво між освітніми закладами, схемами мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких, виховних програм.
#Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна. У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства, була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти", підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції та Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999р. на спеціальній конференції в м.Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003),Лондоні(2007),Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес обєднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:34, 15 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:24, 22 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. В якому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають,дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників".
#Основні елементи дослідницької системи:1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукового завдання. 2. Мета. Це мисленне ідеальне визначення наперед результатів роботи. 3. Об'єкт - чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямовано дослідження. 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики іт.п.об'єкта дослідження. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза. Передбачування вирішення висунутих проблем,не перевірене практикою.7. Принципи. Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в достовірні знання. 8.Методи - шляхи, способи наукового дослідження (емпірічний, теоретичний рівні). 9.Критерії. 10. Результат - кінцеве явище в дослідженні. 11. Класифікація результатів - систематизація доведеного. 12. Оцінка - виявлення повноти , недоліків іт.п. 13.Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті. 14. Визначення наступних проблем. 15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:25, 22 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановна Оксана Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 5 червня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". "Парадигма освіти" стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Парадигма освіти теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. На той час як стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (освіти)на його нинішній стан і перспективу розвитку.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 16:44, 6 червня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Шановна Оксана Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:54, 15 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:1формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку. 2. Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 08:24, 14 жовтня 2015 (EEST)

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
© Національний інститут стратегічних досліджень

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:47, 15 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Оксана Сергіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня, Людмила Олександрівна!На мою думку для підвищення ефективності та результативності навчально - виховного процесу його гуманізації та індивідуалізації в сучасну систему освіти необхідно внести такі доповнення:підвищення престижу освіти та роботи вчителя в суспільстві;підвищення рівня професійної підготовки молодих дипломованих спеціалістів;відновлення державного фінансування ЗНЗ, зв'язків освітян з промисловими підприємствами (незалежність школи від благодійних внесків батьків);відхід від приорітету зовнішніх показників(відсотків успішності)при оцінюваннї результативності роботи навчального закладу; перегляд навчальних програм з урахуванням рівня навченості сучасних дітей та потреб суспільства;заміна управлінської функції постійного контролю, інспектування з метою перевірки якості роботи вчителів на фукцію управління освітнім процесом;зменшення верхнього нормативу наповнюваності класів.
#З традиційного навчання необхыдно зберегти:організаційну чіткість педагогічного процесу;класно - урочну систему; семестрову структуру року;системний характер навчання;різноманітність інформації, використання наочності;навчання всих дітей необхідній, встановленій сумі знань та вмінь, що створить умови для впровадження змін і доповнень в сучасну систему освіти.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:41, 11 червня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:30, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:05, 22 червня 2015 (EEST)

Доброго дня, Оксана Сергіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 5 жовтня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Кучма О.С.

2015-10-14T05:23:40Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:05, 28 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#На мою думку філософське дослідження освіти дає можливість:
визначати перспективи розвитку освіти її провідне місце і роль в усіх сферах існування людства;
узагальнювати та систематизувати знання про освітній процес;
робити загальні висновки зі стану освіти на даний період і визначати шляхи її вдосконалення;
розкривати функціональний прояв освіти в інформаційному суспільстві;
зрозуміти, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне;
остаточно зясувати суть і зміст самого поняття "філософія освіти".
#Основні завдання філософії:аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Основні завдання соціологі\ освіти:вивчення потреб в освіті, розуміння і оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 17:52, 30 квітня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:45, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,а стратегія - всього суспільного життя. Зміст стратегії освіти складає її мета,означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально - політичне, матеріально - фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методичних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
#Сучасні зарубіжні підходи до освіти: американський (США); азійський (Японія, Китай); європейський (Велика Британія, Франція, Німеччина).
Дякую за увагу --[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:43, 5 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:13, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Підвищення ефективності освіти, якості професійної підготовки фахівця, забезпечення його доступу до культури всього людства.
Розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траекторії навчання. можливість набувати знання дуже швидкими темпами.Можливість створення відкритої системи освіти. Індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності.
Створення єдиного інформаційного простору закладів освіти. Можливість оперативного аналізу ситуації для своєчасного її коригування та оперативного подання нормативних документів, у тому числі й в електронному вигляді.
Створення додаткових умов для соціалізації учнів, формування їх критичного мислення в умовах роботи з великим обсягом інформації,здатність здійснювати вибір.
Формування творчих здібностей, навичок колективної роботи, спілкувоння з однолітками й дорослими.
Розвиток ініціативи, комунікативних здібностей і навичок публічних виступів.
Створення ефективної системи управління інформаційно - методичним забезпеченням освіти.
Забезпечення фундаментальності освіти.
Доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самоосвітньої роботи.

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:19, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Сутність Болонського процесу полягає в зближенні і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти Європейських держав.1. Затвердження загальноприйнятої та порівнянної системи вчених ступенів. 2. Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: дипломного та післядипломного. 3. Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ).4. Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування зметою: забезпечити студентам доступ донавчальних можливостей, а також до відповідних послуг; сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з иетою вироблення порівняльних критеріїв та методологій; співробітництво між освітніми закладами, схемами мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких, виховних програм.
#Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна. У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства, була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти", підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції та Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999р. на спеціальній конференції в м.Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003),Лондоні(2007),Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес обєднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:34, 15 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:24, 22 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. В якому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають,дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників".
#Основні елементи дослідницької системи:1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукового завдання. 2. Мета. Це мисленне ідеальне визначення наперед результатів роботи. 3. Об'єкт - чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямовано дослідження. 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики іт.п.об'єкта дослідження. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза. Передбачування вирішення висунутих проблем,не перевірене практикою.7. Принципи. Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в достовірні знання. 8.Методи - шляхи, способи наукового дослідження (емпірічний, теоретичний рівні). 9.Критерії. 10. Результат - кінцеве явище в дослідженні. 11. Класифікація результатів - систематизація доведеного. 12. Оцінка - виявлення повноти , недоліків іт.п. 13.Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті. 14. Визначення наступних проблем. 15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:25, 22 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановна Оксана Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 5 червня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". "Парадигма освіти" стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Парадигма освіти теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. На той час як стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (освіти)на його нинішній стан і перспективу розвитку.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 16:44, 6 червня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Шановна Оксана Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:54, 15 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:1формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку. 2. Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
© Національний інститут стратегічних досліджень

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:47, 15 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Оксана Сергіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня, Людмила Олександрівна!На мою думку для підвищення ефективності та результативності навчально - виховного процесу його гуманізації та індивідуалізації в сучасну систему освіти необхідно внести такі доповнення:підвищення престижу освіти та роботи вчителя в суспільстві;підвищення рівня професійної підготовки молодих дипломованих спеціалістів;відновлення державного фінансування ЗНЗ, зв'язків освітян з промисловими підприємствами (незалежність школи від благодійних внесків батьків);відхід від приорітету зовнішніх показників(відсотків успішності)при оцінюваннї результативності роботи навчального закладу; перегляд навчальних програм з урахуванням рівня навченості сучасних дітей та потреб суспільства;заміна управлінської функції постійного контролю, інспектування з метою перевірки якості роботи вчителів на фукцію управління освітнім процесом;зменшення верхнього нормативу наповнюваності класів.
#З традиційного навчання необхыдно зберегти:організаційну чіткість педагогічного процесу;класно - урочну систему; семестрову структуру року;системний характер навчання;різноманітність інформації, використання наочності;навчання всих дітей необхідній, встановленій сумі знань та вмінь, що створить умови для впровадження змін і доповнень в сучасну систему освіти.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:41, 11 червня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:30, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:05, 22 червня 2015 (EEST)

Доброго дня, Оксана Сергіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 5 жовтня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Кучма О.С.

2015-10-14T05:20:38Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:05, 28 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#На мою думку філософське дослідження освіти дає можливість:
визначати перспективи розвитку освіти її провідне місце і роль в усіх сферах існування людства;
узагальнювати та систематизувати знання про освітній процес;
робити загальні висновки зі стану освіти на даний період і визначати шляхи її вдосконалення;
розкривати функціональний прояв освіти в інформаційному суспільстві;
зрозуміти, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне;
остаточно зясувати суть і зміст самого поняття "філософія освіти".
#Основні завдання філософії:аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Основні завдання соціологі\ освіти:вивчення потреб в освіті, розуміння і оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 17:52, 30 квітня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:45, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,а стратегія - всього суспільного життя. Зміст стратегії освіти складає її мета,означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально - політичне, матеріально - фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методичних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
#Сучасні зарубіжні підходи до освіти: американський (США); азійський (Японія, Китай); європейський (Велика Британія, Франція, Німеччина).
Дякую за увагу --[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:43, 5 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:13, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Підвищення ефективності освіти, якості професійної підготовки фахівця, забезпечення його доступу до культури всього людства.
Розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траекторії навчання. можливість набувати знання дуже швидкими темпами.Можливість створення відкритої системи освіти. Індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності.
Створення єдиного інформаційного простору закладів освіти. Можливість оперативного аналізу ситуації для своєчасного її коригування та оперативного подання нормативних документів, у тому числі й в електронному вигляді.
Створення додаткових умов для соціалізації учнів, формування їх критичного мислення в умовах роботи з великим обсягом інформації,здатність здійснювати вибір.
Формування творчих здібностей, навичок колективної роботи, спілкувоння з однолітками й дорослими.
Розвиток ініціативи, комунікативних здібностей і навичок публічних виступів.
Створення ефективної системи управління інформаційно - методичним забезпеченням освіти.
Забезпечення фундаментальності освіти.
Доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самоосвітньої роботи.

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:19, 12 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Сутність Болонського процесу полягає в зближенні і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти Європейських держав.1. Затвердження загальноприйнятої та порівнянної системи вчених ступенів. 2. Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: дипломного та післядипломного. 3. Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ).4. Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування зметою: забезпечити студентам доступ донавчальних можливостей, а також до відповідних послуг; сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з иетою вироблення порівняльних критеріїв та методологій; співробітництво між освітніми закладами, схемами мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких, виховних програм.
#Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна. У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства, була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти", підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції та Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999р. на спеціальній конференції в м.Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003),Лондоні(2007),Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес обєднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:34, 15 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:24, 22 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. В якому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають,дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників".
#Основні елементи дослідницької системи:1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукового завдання. 2. Мета. Це мисленне ідеальне визначення наперед результатів роботи. 3. Об'єкт - чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямовано дослідження. 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики іт.п.об'єкта дослідження. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза. Передбачування вирішення висунутих проблем,не перевірене практикою.7. Принципи. Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в достовірні знання. 8.Методи - шляхи, способи наукового дослідження (емпірічний, теоретичний рівні). 9.Критерії. 10. Результат - кінцеве явище в дослідженні. 11. Класифікація результатів - систематизація доведеного. 12. Оцінка - виявлення повноти , недоліків іт.п. 13.Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті. 14. Визначення наступних проблем. 15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:25, 22 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановна Оксана Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 5 червня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". "Парадигма освіти" стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Парадигма освіти теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. На той час як стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (освіти)на його нинішній стан і перспективу розвитку.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 16:44, 6 червня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.
----
----
Доброго дня, Шановна Оксана Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:54, 15 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:1формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
© Національний інститут стратегічних досліджень

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:47, 15 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Оксана Сергіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:50, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня, Людмила Олександрівна!На мою думку для підвищення ефективності та результативності навчально - виховного процесу його гуманізації та індивідуалізації в сучасну систему освіти необхідно внести такі доповнення:підвищення престижу освіти та роботи вчителя в суспільстві;підвищення рівня професійної підготовки молодих дипломованих спеціалістів;відновлення державного фінансування ЗНЗ, зв'язків освітян з промисловими підприємствами (незалежність школи від благодійних внесків батьків);відхід від приорітету зовнішніх показників(відсотків успішності)при оцінюваннї результативності роботи навчального закладу; перегляд навчальних програм з урахуванням рівня навченості сучасних дітей та потреб суспільства;заміна управлінської функції постійного контролю, інспектування з метою перевірки якості роботи вчителів на фукцію управління освітнім процесом;зменшення верхнього нормативу наповнюваності класів.
#З традиційного навчання необхыдно зберегти:організаційну чіткість педагогічного процесу;класно - урочну систему; семестрову структуру року;системний характер навчання;різноманітність інформації, використання наочності;навчання всих дітей необхідній, встановленій сумі знань та вмінь, що створить умови для впровадження змін і доповнень в сучасну систему освіти.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:41, 11 червня 2015 (EEST)
----
----
Доброго дня, Оксана Сергіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:30, 22 вересня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:05, 22 червня 2015 (EEST)

Доброго дня, Оксана Сергіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 5 жовтня 2015 (EEST)

Психологія Кучма О.С

2015-09-27T04:46:11Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''
Людину, як представника людського роду на різних етапах онтогенезу визначають такими поняттями:організм (існування на біологічному рівні); індивід (належність до людського роду); особистість (виокремлення себе серед оточення).
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''
Особистість - сукупність соціально значущих якостей людини;людська особа, що усвідомлює свої якості, унікальність, свої вади та переваги;індивід в тих ролях,які він виконує в суспільстві.
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''
Спадковість - те, що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків.
Уродженність - умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері.
Дякую за увагу--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 19:10, 5 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 30 квітня 2015 (EET)

----
'''Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та лаконічні) на перші три питання!'''

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''
Особистість формується в умовах конкретно - історичного існування людини, у діяльності завдяки зовнішнім впливам один з яких соціальне середовище. У дитини визначена соціальна позиція, місце яке вона займає у системі відносин з навколишнім світом. Тому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини. Дитина включена у систему соціальних людських взаємовідносин, поруч присутні різнобічні особистості психологію яких вона може опанувати, поведінку яких наслідувати.У стосунках "дитина - дорослий" зв'язок із референтними особами має найбільший вплив на шляху формування особистості дитини: для дошкільняти - це батьки; для молодших школярів - на першому плані вчитель, потім батьки; для підлітка - однолітки; для юнацтва - своя думка (при наявності стійкої психіки).
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''
За Л.С.Виготським життя дитини складається з епох, які характеризуються повільним еволюційним розвитком.Основним джерелом розвитку вчений визначив середовище а рушійною силою розвитку навчання. Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку; провідний вид діяльності; психологічні новоутворення. Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні.Дякую за увагу--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 18:20, 10 травня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:07, 7 травня 2015 (EEST)

'''Дякую за розгорнуті вірні відповіді та цікаві міркування і відносно питань №4, 5!'''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:25, 14 травня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''
Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. Людина виконує різні соціальні ролі (учня, сина (доньки),сестри(брата), товарища тощо), розвиває почуття особистої визначеності характерні тільки для неї, а при несприятливих умовах губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''
Дослідження вольової саморегуляції (тест - опитувальник А.В.Звєркова та Е.В. Ейдмана), за допомогою якого визначаються рівні розвитку вольової саморегуляції особи.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 05:22, 16 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 14 травня 2015 (EEST)
користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 14 травня 2015 (EEST)

----
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 20 травня 2015 (EEST)

Чекаю Ваших відповідей на 8 та 9 питання! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:58, 23 вересня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:28, 4 червня 2015 (EEST)Доброго дня. НА мою думку на сучасному етапі педагогічна наука накопичила великий арсенал різних методів навчання, але використовуються вони в змішаних класах без урахування фізіологічних особливостей дітей. При цьому передбачається, що ці методи однаково прийнятні як для дівчаток, так і для хлопчиків. Однак психофізіологічні відмінності дітей змушують говорити про необхідність диференційованих методик викладання.У змішаних ж класах відмінності у внутрішньому світі хлопчиків і дівчаток практично не враховуються. Особливо від цього страждають хлопчики. Адже педагоги у нас, в основному, жінки, і тому психологія дівчаток їм все-таки набагато зрозуміліша. Навчання з урахуванням гендерних особливостей учнів вимагає відбору такого змісту навчального матеріалу і застосування таких методів і форм навчання, які відповідали б різному типу функціональної асиметрії мозку у сприйнятті інформації дівчатками і хлопчиками, відповідали б запитам і тих, й інших у ставленні до навчальної роботи. При побудові процесу навчання на основі врахування гендерного підходу слід керуватися тим, що за одних і тих же методах навчання, при одному і тому ж вчителя хлопчики і дівчатка приходять до знань і вмінь різними шляхами, використовуючи різні стратегії мислення. Так, наприклад, дівчатка краще засвоюють інформацію, коли їм відомий алгоритм, коли інформація покладена в схему. Зазвичай, для них не складає труднощів запам'ятати правило або порядок операцій і потім застосовувати його в подібних типових ситуаціях. Хлопчики вимагають більш детальної форми викладу, більшість просторових завдань вирішують у внутрішньому плані, тоді як дівчаткам потрібна додаткова наочність. Дівчаткам ж зазвичай простіше зрозуміти схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. А дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. Тому у процесі навчання в змішаних класах необхідно дотримуватися певних умов застосування гендерного підходу: виявлення відмінностей у навченості хлопчиків і дівчаток (особливостей гендерної засвоєння знань); диференціація видів діяльності;оптимальний вибір форм, методів і засобів навчання з урахуванням різниці пізнавальних інтересів хлопчиків і дівчаток (на тлі загальної позитивної навчальної мотивації); організація процесу засвоєння навчального предмета на основі визначення стилю навчальної діяльності кожного учня в класі і усередненого стилю навчальної діяльності класу,; визначення складу групи учнів, стиль навчальної діяльності яких не збігається з усередненим стилем навчальної діяльності класу; визначення стилю викладання вчителів і встановлення їх відповідності або невідповідності стилям навчальної діяльності учнів. Для реалізації гендерного підходу педагогу необхідно реалізувати певні вимоги, до числа яких входять:врахування соціальних факторів при навчанні (статус учня в класному колективі, внутрішньошкільних і різних зовнішніх впливів); індивідуалізація навчання на основі врахування фізичних і психологічних особливостей особистості школяра; диференціація навчання, з точки зору гендерного підходу, тобто угруповання учнів за статевою ознакою для навчання за кілька різних навчальних планах і варіативним навчальними програмами; надання учням можливості вивчати навчальні предмети в індивідуальному темпі: або прискорено, або уповільнено; створення всіляких типів дидактичних засобів з рекомендаціями для їх використання в різних групах учнів, об'єднаних за гендерною показником; вивчаючи особистісні особливості дітей, необхідно проводити діагностику функціональної асиметрії півкуль і створювати індивідуальний латеральний профіль учня, що визначити провідний тип мислення, дозволить врахувати гендерна своєрідність конкретного учня, визначить психофізіологічне місце кожного учня в класі, що значно полегшить вчителю вибір і розробку класних і домашніх завдань , оптимальних як для дівчаток, так і для хлопчиків, і підвищить якість засвоєння навчального матеріалу.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:20, 9 червня 2015 (EEST)

'''''Дякую за розгорнуту відповідь та цікаві міркування!''''' Достатньо було розглянути один напрямок (одну сферу) гендерного розвитку. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:12, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:10, 16 вересня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 9 червня 2015 (EEST)

Доброго дня! Обдаровані до навчального предмету «історія» учні мають високу допитливістю і дослідницьку активність, швидко оволодівають основними поняттями, легко запамятовують, зберігають та перероблюють інформацію.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 17:22, 20 червня 2015 (EEST)

'''''Дякую, пропозиції до алгоритму приймаються!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:11, 16 вересня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).Доброго дня,шановна Ірина Валеріївна. «Мозковий штурм». Цей метод тренінгового навчання застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка або аркуші фліп-чартного паперу, де один з учасників (або помічник тренера) записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Для ефективного мозкового штурму корисно також виокремити два типа ідей, запропонованих учасниками, - таких, що здаються, на перший погляд, найбільш імовірними для реалізації, та навпаки - найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для початку обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає людей розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 07:46, 27 вересня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T16:06:34Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

==Назва музею==
"Спадщина"

==Адреса музею==
Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м.Суми, Сумської області,проспект Михайла Лушпи, 36

==Керівник музею==
2001 - 2005 роки - вчитель історії Кучма О.С.
2005 - 2014 роки - вчитель географії Матовнікова А.А.

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==
1.Науково-дослідницький.
2.Комплектування музейних зібрань.Загальне поновлення основного та науково-допоміжного музейного фонду.
3.Експозиційний (створення нових експозицій на основі зібраного матеріалу).
4.Культурно-освітній:
організація та проведення екскурсій):
 оглядових;
 загальноосвітніх;
 тематичних;
 навчальних, за програмою;
проведення уроків – екскурсій, конференцій, диспутів, семінарів;
зустрічі з цікавими особистостями, видатними людьми міста та області.
6.Створення бібліотеки та відеотеки музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей «Спадщина» — організаційний центр краєзнавчої, культурно-освітньої роботи, патріотичного виховання учнівської молоді, ефективний осередок навчально-виховного процесу. Що може бути святішим від любові уваги до історії та природи рідного краю? Учителі, батьки та учні комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м. Суми, Сумської області з великим ентузіазмом і натхненням працюють над розвитком шкільного краєзнавчого музею «Спадщина», орієнтуючись на відродження, збереження української історії, культури, на пізнання самобутнього національного обличчя рідного краю. Музей відкриває великі можливості для організації самостійної творчої, дослідницько-пошукової роботи учнів, проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю.Головними завданнями в роботі музею є:
1. Сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу учнів.
2.Розширення і поглиблення знань школярів засобами позакласної та позашкільної роботи.
3.Формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України.
4.Допомога учням школи у здобутті знань за інтересами на основі краєзнавчого матеріалу.
5. Вивчення, охорона пам’яток історії, культури і природи рідного краю.
6. Проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді.
7. Організація пошукової роботи в навчальному закладі.

==Історія створення музею==
Педагогічний колектив нашого навчального закладу в 2000 році визначив одним із пріоритетних завдань навчально – виховного процесу - розширити знання учнів про історію рідного краю, познайомити з відомими історичними персоналіями, культурними і громадськими діячами, воїнами, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, воїнами афганцями без участі яких не було б історії Сумщини. З цією метою колектив школи був залучений до краєзнавчої та пошуково-дослідницької роботи.В 2001 році на базі зібраних матеріалів, пам`яток історії та культури рідного краю на громадських засадах, створюється учнями та батьками під керівництвом педагогів шкільний краєзнавчий музей «Спадщина», який будує свою роботу на основі учнівського самоврядування та є осередком освіти і виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу.

==Експозиції музею==
1.Географічне положення , природні умови та ресурси, господарство Сумщини.
2.Історія рідного краю.
3.Сумщина в роки Великої Вітчизняної війни.
4.Афганські події
5.Звичаї, обряди, традиції нашого краю.
6.Життя і діяльність почесного громадянина міста Суми М.П. Лушпи.

==Унікальні експонати музею==
Унікальні історичні пам`ятки, які зберігаються в шкільному музеї «Спадщина»:
- кістки викопних тварин – зуб мамонта;
- залишки керамічного посуду, прикрашеного геометричним ямково-гребінцевим орнаментом;
- керамічне пряльце періоду трипільської культури;
- нумізматична колекція;
- духовна домінанта музею - ікона невідомого автора «Молитва про чашу» (ХІХ ст.);
Особливу цінність для шкільного музею має відкрита експозиція історико - побутових предметів – пам`яток матеріальної духовної культури населення Сумщини. Серед них і знаряддя для ручного обробітку землі; меблі селянської хати, господарське начиння і посуд (ХIX – XX ст.); музичні інструменти – бандура (ХIX ст.); народний жіночий одяг (ХIX ст.); вироби ткацтва, зразки художньої обробки дерева, народної вишивки – Кролевецькі рушники (ХIX ст.); фольклорні твори тощо.Ці експонати – гордість шкільного музею. Вони хвилюють серця, залишають глибокий слід у свідомості учня, виховують почуття патріотизму, активної громадянської позиції.

==Заходи музею==
Поповнення музейного зібрання – один із основних напрямків музейної діяльності, цілеспрямований, спланований процес виявлення і збирання історичних пам`яток, у якому бере участь увесь колектив КУ СЗОШ №23. У процесі комплектування фонду шкільного музею «Спадщина» зібрані культурні, природні, історичні пам`ятки, які стали основою для створення 6-ти експозицій.З метою реалізації цього завдання в школі створені сприятливі умови для пошукової роботи і позитивно-емоційної атмосфери загальної зацікавленості колективу у дослідницькій діяльності.Пошукова робота в навчальному закладі базується на принципі реалізації індивідуальних здібностей через колективні творчі справи та формуванні переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, поваги до національних святинь.Основні форми пошукової роботи: організація загальношкільної краєзнавчої пошукової діяльності;організація роботи пошукових груп;збір фотографій, документів, листів, спогадів сучасників подій;проведення групових та масових форм роботи: місячника військово-патріотичного виховання,тематичних свят, уроків, годин спілкування,зустрічей з ветеранами, учасниками історичних подій, пошукових експедицій, конференцій, захист проектів.вивчення бойового шляху військових частин, окремих осіб;реалізація краєзнавчих історичних матеріалів в організації експозицій, екскурсій, історико-краєзнавчих експедицій, туристичних походів;співпраця з бібліотеками, краєзнавчими музеями;участь у конкурсах, акціях.Напрями пошукової роботи:«Видатні постаті Сумщини» (О.Булатович, М. Лушпа); «Війна в моїй родині»; «Війна палала вулицями міста»; «З попелу забуття»; «Житло, календарно-обрядові звичаї, свята, фольклор Сумщини».
Пошукова робота вимагає ретельної підготовки учителя і учнів, а отже, й здійснення таких відповідних заходів: навчальні, виховні, організаційні. Керівники пошукових загонів ретельно розробляють тематику, цілі, завдання, маршрути, визначають історичні об’єкти і пам’ятки які треба дослідити, правила поведінки під час пошукової роботи. Проводяться заняття на яких учні знайомляться з тим як необхідно проводити бесіди, записувати спогади, збирати документи, історичні пам’ятки, оформляти зібраний матеріал, вивчають довідкову художню, мемуарну літературу по обраній темі. Вчителі для кожної вікової групи розробляють перелік питань на які необхідно отримувати відповіді, а також визначать характер і зміст матеріалів які необхідно зібрати, звертають увагу на те, що вивчати, як вивчати, що збирати і де збирати.
За 2012 -2015 роки важливим для діяльності шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» стало вивчення бойового та трудового подвигу наших земляків у роки Другої світової війни, що надає дітям можливість особисто доторкнутися до трагедії, подвигу, перемог прийдешніх поколінь.
Створена пошукова група з учнів, які проявили інтерес до вивчення історії рідного міста. У зборі матеріалу їм допомагали учні 5-8 класів. Були вибрані об’єкти дослідження - вулиці міста, спогади ветеранів. Учні поставили собі за мету - дослідити вулиці, назви яких пов’язані з Великою Вітчизняною війною, зібрати спогади ветеранів, учасників бойових дій, дітей тієї жахливої війни.
Керівники пошукових груп визначили, хто і що буде робити, яку і де шукатиме інформацію, розподілили обов’язки в групах; давали поради, залучали юних дослідників до роботи над проектами, розподіляли завдання між учнями, налаштовували на якісне виконання роботи. Школярі були розділені на окремі пошукові загони. Кожен учень приносив зібрану ним інформацію, яку всі разом вивчали, систематизували й узагальнювали.
В ході дослідницької діяльності учні були залучені до різних цікавих форм роботи - це, перш за все екскурсії до краєзнавчого музею, експедиції, участь у акціях, зустрічі з старожилами, учасниками і свідками історичних подій того часу, їхніми родичами; робота, бібліотеках. Діти зібрали цікавий матеріал про вулиці, їх історію, інформацію про визначних людей, ім’ям яких були названі вулиці. Результатом пошуку стали: учнівські проекти, творчі роботи учнів, фото - та відео матеріали:
1. «З попелу забуття»
2. «Війна палала вулицями міста»
3. «Війна в історії моєї родини».
В пошуковий проект «Війна палала вулицями міста», який виконував «Розвідзагін» під керівництвом учитель предмету «Захист Вітчизни» Шевченко С.А.(члени команди учні 9 -10-х класів) були залучені не тільки учні, а й батьки, вчителі, які допомагали в оформленні робіт, здійснювали узагальнення, систематизацію матеріалів.Керівник пошукової роботи, Шевченко С.А та вчителі історії здійснювали контроль за результатами роботи, перевіряли усні звіти школярів, проводили аналіз письмових робіт.Результати своєї роботи юні дослідники представили у формі стіннівок, проектів, збірок, усних виступів, мультимедійної презентації.Керівник шкільного пошукового розвідзагону С.А.Шевченко зі своїми вихованцями поповнив відеофонд музею «Спадщина» документальними фільмами: «До Дня Перемоги», «День партизанської слави», «Мужня Сумщина», «Шляхами пошукових експедицій до селищ Чернеччина, Н.Піщане, Токарі, Пушкарівка». Відзняті відеофільми яскраво демонструють де поєднується минуле, сучасне та майбутнє, що витоки патріотизму починаються там де учні вперше усвідомлюють себе особистістю, де відчувають красу і безмежжя рідної природи, історії, велич людської долі, бачать нове у начебто давно відомому, відкривають свої серця на зустріч любові до українського народу та його культури. Діти спілкуються з учасниками історичних подій, записують їх спогади, покладають квіти на братські могили і до пам’ятників воїнів - визволителів, беруть участь в урочистих заходах, подорожують рідним краєм. Відеоматеріали пронизані відвертими емоціями, думками, переживаннями учасників, сповнені гумором і відповідним до матеріалу музичним супроводом. Робота має велике значення для поглиблення і поширення патріотичного виховання учнівської молоді в навчальному закладі. Відеофільми використовуються учителями на тематичних уроках, уроках Мужності, годинах спілкування, під час тематичних тижнів, визначних дат, місячника військово-патріотичного виховання, під час зустрічей. Ці фільми стали цінним досвідом творчої співпраці учнів, батьків і вчителів нашої школи, який ми з гордістю демонструємо на зустрічах із педагогічними працівниками міста, області та представниками громадських організацій. Краєзнавчий матеріал зібраний під час проекту був опублікований в газеті «Ваш шанс» №19.
Продовжує дослідницьку роботу й пошукова група «Видатні постаті Сумщини» на чолі з вчителями географії Матовніковою А.А. Колесник Т.М., учителем історії Кузьменко С. П., збирають детальну інформацію про життя й діяльність: почесного громадянина міста Суми, М.О.Лушпи, підтримують зв'язок з його родиною; географа, дослідника, Олександра Булатовича; героїв, ветеранів, учасників бойових дій Другої світової війни; учасників війни в Афганістані. За результатами роботи в школі були проведені тематичні виставки. У 2014 році колектив школи вирішив долучити учнівську молодь не тільки до історичною спадщиною, а й до актуальних подій сучасності. З цією метою започатковано новий напрям пошукової роботи «Хоробрі серця» (збір інформації про учасників АТО).Продовжується пошукова робота всього шкільного колективу по виявленню речових пам’яток матеріальної і духовної культури нашого народу. Серед них: знаряддя для ручного обробітку землі; знаряддя для промислів та ремесла; меблі селянської хати, міщанина; господарське начиння і посуд; народний одяг; вироби ткацтва тощо. Значний інтерес становлять також дослідження учнями народних традицій, фольклору, народної вишивки. На підставі зібраного матеріалу планується в шкільному музеї реконструювати окремі фрагменти селянської житла.Експонати музею, які мають унікальну історичну, художню цінність, активно залучені до навчально-виховного процесу, використовуються на уроках, як в предметних кабінетах, так і в музеї, під час театралізованих фольклорних та народознавчих заходів спрямованих на виховання любові до рідного краю, української мови, побуту, традицій, фольклору, культурних особливостей українського етносу.
Протягом 2013-2014 років зібраний пошуковими загонами краєзнавчий матеріал (історія вулиць міста Суми, спогади ветеранів, очевидців, документи, фотоматеріали) систематизовані та передані до фонду шкільного музею.
Усі пошукові загони поповнюють фонд музею цікавими матеріалами та експонатами, оновлюють експозиції шкільного музею «Спадщина», який відчуваючи ритм часу став центром пошукової, краєзнавчої, дослідницької роботи, центром формування, збереження та використання зібраного шкільним колективом краєзнавчого матеріалу. Керівники та члени активу шкільного музею разом з класними керівниками та вчителями - предметниками організовують тематичні лекції, літературні читання, зустрічі з видатними сучасниками, проводять уроки – екскурсії на основі матеріалу зібраного пошуковими групами. Учні старших класів використовують матеріали музею для написання рефератів, творів, підготовки повідомлень, доповідей, презентацій. Постійно проводяться оглядові та тематичні екскурсії для учнів школи та міста, вихованців ДНЗ, студентів СДПУ ім. А.С.Макаренко, педагогів – учасників міських, обласних семінарів. А для волонтерів Євроклубів із Чехії, Великобританії екскурсії проводяться англійською мовою.
Учителі початкової школи на основі існуючого краєзнавчого матеріалу розробили власні методичні збірки краєзнавчих ігор «Пізнай своє місто», «Живи та процвітай мій Слобожанський край» та презентували їх на рівні міста й області. За підсумками конкурсу 2012 року вчитель В.В. Волницька зайняла призове місце на міському рівні. Учитель Я.І.Бурсук посіла І місце на обласному рівні в 2014 навчальному році.
Щоб висвітлена вище робота колективу КУ СЗОШ І – ІІІ ступенів №23 , м.Суми в повному обсязі виконувала завдання патріотичного виховання налагоджена тісна співпраця з Міським центром військово – патріотичного виховання; УСВА, обласним військоматом, Сумським краєзнавчим музеєм. Особливо цікавою для учнів, які захоплюються краєзнавчою пошуковою роботою, є співпраця та обмін досвідом з членами клубу «Пошук» міста Охтирка. Інформація про результати роботи колективу школи з патріотичного виховання була опублікована в газеті «Данкор» 14.02.2015 року та на сайті Міністерства оборони України в 2014 – 2015 навчальному році та сайті КУСЗОШ № 23. Створені юними пошуковцями матеріали – це вагомий внесок у розвиток історії Сумщини та добрий приклад бережливого ставлення до історичної, етнокультурної спадщини рідного краю.
Результати спільної пошукової роботи, фонд шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» - це наша гордість, творча лабораторія вчителів, батьків, учнів, що надихає їх ідеєю участі в процесі збереження пам’яток історії, культури рідного краю.

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]]

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T16:05:36Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

==Назва музею==
"Спадщина"

==Адреса музею==
Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м.Суми, Сумської області,проспект Михайла Лушпи, 36

==Керівник музею==
2001 - 2005 роки - вчитель історії Кучма О.С.
2005 - 2014 роки - вчитель географії Матовнікова А.А.

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==
1.Науково-дослідницький.
2.Комплектування музейних зібрань.Загальне поновлення основного та науково-допоміжного музейного фонду.
3.Експозиційний (створення нових експозицій на основі зібраного матеріалу).
4.Культурно-освітній:
організація та проведення екскурсій):
 оглядових;
 загальноосвітніх;
 тематичних;
 навчальних, за програмою;
проведення уроків – екскурсій, конференцій, диспутів, семінарів;
зустрічі з цікавими особистостями, видатними людьми міста та області.
6.Створення бібліотеки та відеотеки музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей «Спадщина» — організаційний центр краєзнавчої, культурно-освітньої роботи, патріотичного виховання учнівської молоді, ефективний осередок навчально-виховного процесу. Що може бути святішим від любові уваги до історії та природи рідного краю? Учителі, батьки та учні комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м. Суми, Сумської області з великим ентузіазмом і натхненням працюють над розвитком шкільного краєзнавчого музею «Спадщина», орієнтуючись на відродження, збереження української історії, культури, на пізнання самобутнього національного обличчя рідного краю. Музей відкриває великі можливості для організації самостійної творчої, дослідницько-пошукової роботи учнів, проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю.Головними завданнями в роботі музею є:
1. Сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу учнів.
2.Розширення і поглиблення знань школярів засобами позакласної та позашкільної роботи.
3.Формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України.
4.Допомога учням школи у здобутті знань за інтересами на основі краєзнавчого матеріалу.
5. Вивчення, охорона пам’яток історії, культури і природи рідного краю.
6. Проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді.
7. Організація пошукової роботи в навчальному закладі.

==Історія створення музею==
Педагогічний колектив нашого навчального закладу в 2000 році визначив одним із пріоритетних завдань навчально – виховного процесу - розширити знання учнів про історію рідного краю, познайомити з відомими історичними персоналіями, культурними і громадськими діячами, воїнами, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, воїнами афганцями без участі яких не було б історії Сумщини. З цією метою колектив школи був залучений до краєзнавчої та пошуково-дослідницької роботи.В 2001 році на базі зібраних матеріалів, пам`яток історії та культури рідного краю на громадських засадах, створюється учнями та батьками під керівництвом педагогів шкільний краєзнавчий музей «Спадщина», який будує свою роботу на основі учнівського самоврядування та є осередком освіти і виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу.

==Експозиції музею==
1.Географічне положення , природні умови та ресурси, господарство Сумщини.
2.Історія рідного краю.
3.Сумщина в роки Великої Вітчизняної війни.
4.Афганські події
5.Звичаї, обряди, традиції нашого краю.
6.Життя і діяльність почесного громадянина міста Суми М.П. Лушпи.

==Унікальні експонати музею==
Унікальні історичні пам`ятки, які зберігаються в шкільному музеї «Спадщина»:
- кістки викопних тварин – зуб мамонта;
- залишки керамічного посуду, прикрашеного геометричним ямково-гребінцевим орнаментом;
- керамічне пряльце періоду трипільської культури;
- нумізматична колекція;
- духовна домінанта музею - ікона невідомого автора «Молитва про чашу» (ХІХ ст.);
Особливу цінність для шкільного музею має відкрита експозиція історико - побутових предметів – пам`яток матеріальної духовної культури населення Сумщини. Серед них і знаряддя для ручного обробітку землі; меблі селянської хати, господарське начиння і посуд (ХIX – XX ст.); музичні інструменти – бандура (ХIX ст.); народний жіночий одяг (ХIX ст.); вироби ткацтва, зразки художньої обробки дерева, народної вишивки – Кролевецькі рушники (ХIX ст.); фольклорні твори тощо.Ці експонати – гордість шкільного музею. Вони хвилюють серця, залишають глибокий слід у свідомості учня, виховують почуття патріотизму, активної громадянської позиції.

==Заходи музею==
Поповнення музейного зібрання – один із основних напрямків музейної діяльності, цілеспрямований, спланований процес виявлення і збирання історичних пам`яток, у якому бере участь увесь колектив КУ СЗОШ №23. У процесі комплектування фонду шкільного музею «Спадщина» зібрані культурні, природні, історичні пам`ятки, які стали основою для створення 6-ти експозицій.З метою реалізації цього завдання в школі створені сприятливі умови для пошукової роботи і позитивно-емоційної атмосфери загальної зацікавленості колективу у дослідницькій діяльності.Пошукова робота в навчальному закладі базується на принципі реалізації індивідуальних здібностей через колективні творчі справи та формуванні переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, поваги до національних святинь.Основні форми пошукової роботи: організація загальношкільної краєзнавчої пошукової діяльності;організація роботи пошукових груп;збір фотографій, документів, листів, спогадів сучасників подій;проведення групових та масових форм роботи: місячника військово-патріотичного виховання,тематичних свят, уроків, годин спілкування,зустрічей з ветеранами, учасниками історичних подій, пошукових експедицій, конференцій, захист проектів. вивчення бойового шляху військових частин, окремих осіб;реалізація краєзнавчих історичних матеріалів в організації експозицій, екскурсій, історико-краєзнавчих експедицій, туристичних походів;співпраця з бібліотеками, краєзнавчими музеями;участь у конкурсах, акціях.Напрями пошукової роботи:«Видатні постаті Сумщини» (Булатович, М. Лушпа); «Війна в моїй родині»; «Війна палала вулицями міста»; «З попелу забуття»; «Житло, календарно-обрядові звичаї, свята, фольклор Сумщини».
Пошукова робота вимагає ретельної підготовки учителя і учнів, а отже, й здійснення таких відповідних заходів: навчальні, виховні, організаційні. Керівники пошукових загонів ретельно розробляють тематику, цілі, завдання, маршрути, визначають історичні об’єкти і пам’ятки які треба дослідити, правила поведінки під час пошукової роботи. Проводяться заняття на яких учні знайомляться з тим як необхідно проводити бесіди, записувати спогади, збирати документи, історичні пам’ятки, оформляти зібраний матеріал, вивчають довідкову художню, мемуарну літературу по обраній темі. Вчителі для кожної вікової групи розробляють перелік питань на які необхідно отримувати відповіді, а також визначать характер і зміст матеріалів які необхідно зібрати, звертають увагу на те, що вивчати, як вивчати, що збирати і де збирати.
За 2012 -2015 роки важливим для діяльності шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» стало вивчення бойового та трудового подвигу наших земляків у роки Другої світової війни, що надає дітям можливість особисто доторкнутися до трагедії, подвигу, перемог прийдешніх поколінь.
Створена пошукова група з учнів, які проявили інтерес до вивчення історії рідного міста. У зборі матеріалу їм допомагали учні 5-8 класів. Були вибрані об’єкти дослідження - вулиці міста, спогади ветеранів. Учні поставили собі за мету - дослідити вулиці, назви яких пов’язані з Великою Вітчизняною війною, зібрати спогади ветеранів, учасників бойових дій, дітей тієї жахливої війни.
Керівники пошукових груп визначили, хто і що буде робити, яку і де шукатиме інформацію, розподілили обов’язки в групах; давали поради, залучали юних дослідників до роботи над проектами, розподіляли завдання між учнями, налаштовували на якісне виконання роботи. Школярі були розділені на окремі пошукові загони. Кожен учень приносив зібрану ним інформацію, яку всі разом вивчали, систематизували й узагальнювали.
В ході дослідницької діяльності учні були залучені до різних цікавих форм роботи - це, перш за все екскурсії до краєзнавчого музею, експедиції, участь у акціях, зустрічі з старожилами, учасниками і свідками історичних подій того часу, їхніми родичами; робота, бібліотеках. Діти зібрали цікавий матеріал про вулиці, їх історію, інформацію про визначних людей, ім’ям яких були названі вулиці. Результатом пошуку стали: учнівські проекти, творчі роботи учнів, фото - та відео матеріали:
1. «З попелу забуття»
2. «Війна палала вулицями міста»
3. «Війна в історії моєї родини».
В пошуковий проект «Війна палала вулицями міста», який виконував «Розвідзагін» під керівництвом учитель предмету «Захист Вітчизни» Шевченко С.А.(члени команди учні 9 -10-х класів) були залучені не тільки учні, а й батьки, вчителі, які допомагали в оформленні робіт, здійснювали узагальнення, систематизацію матеріалів.Керівник пошукової роботи, Шевченко С.А та вчителі історії здійснювали контроль за результатами роботи, перевіряли усні звіти школярів, проводили аналіз письмових робіт.Результати своєї роботи юні дослідники представили у формі стіннівок, проектів, збірок, усних виступів, мультимедійної презентації.Керівник шкільного пошукового розвідзагону С.А.Шевченко зі своїми вихованцями поповнив відеофонд музею «Спадщина» документальними фільмами: «До Дня Перемоги», «День партизанської слави», «Мужня Сумщина», «Шляхами пошукових експедицій до селищ Чернеччина, Н.Піщане, Токарі, Пушкарівка». Відзняті відеофільми яскраво демонструють де поєднується минуле, сучасне та майбутнє, що витоки патріотизму починаються там де учні вперше усвідомлюють себе особистістю, де відчувають красу і безмежжя рідної природи, історії, велич людської долі, бачать нове у начебто давно відомому, відкривають свої серця на зустріч любові до українського народу та його культури. Діти спілкуються з учасниками історичних подій, записують їх спогади, покладають квіти на братські могили і до пам’ятників воїнів - визволителів, беруть участь в урочистих заходах, подорожують рідним краєм. Відеоматеріали пронизані відвертими емоціями, думками, переживаннями учасників, сповнені гумором і відповідним до матеріалу музичним супроводом. Робота має велике значення для поглиблення і поширення патріотичного виховання учнівської молоді в навчальному закладі. Відеофільми використовуються учителями на тематичних уроках, уроках Мужності, годинах спілкування, під час тематичних тижнів, визначних дат, місячника військово-патріотичного виховання, під час зустрічей. Ці фільми стали цінним досвідом творчої співпраці учнів, батьків і вчителів нашої школи, який ми з гордістю демонструємо на зустрічах із педагогічними працівниками міста, області та представниками громадських організацій. Краєзнавчий матеріал зібраний під час проекту був опублікований в газеті «Ваш шанс» №19.
Продовжує дослідницьку роботу й пошукова група «Видатні постаті Сумщини» на чолі з вчителями географії Матовніковою А.А. Колесник Т.М., учителем історії Кузьменко С. П., збирають детальну інформацію про життя й діяльність: почесного громадянина міста Суми, М.О.Лушпи, підтримують зв'язок з його родиною; географа, дослідника, Олександра Булатовича; героїв, ветеранів, учасників бойових дій Другої світової війни; учасників війни в Афганістані. За результатами роботи в школі були проведені тематичні виставки. У 2014 році колектив школи вирішив долучити учнівську молодь не тільки до історичною спадщиною, а й до актуальних подій сучасності. З цією метою започатковано новий напрям пошукової роботи «Хоробрі серця» (збір інформації про учасників АТО).Продовжується пошукова робота всього шкільного колективу по виявленню речових пам’яток матеріальної і духовної культури нашого народу. Серед них: знаряддя для ручного обробітку землі; знаряддя для промислів та ремесла; меблі селянської хати, міщанина; господарське начиння і посуд; народний одяг; вироби ткацтва тощо. Значний інтерес становлять також дослідження учнями народних традицій, фольклору, народної вишивки. На підставі зібраного матеріалу планується в шкільному музеї реконструювати окремі фрагменти селянської житла.Експонати музею, які мають унікальну історичну, художню цінність, активно залучені до навчально-виховного процесу, використовуються на уроках, як в предметних кабінетах, так і в музеї, під час театралізованих фольклорних та народознавчих заходів спрямованих на виховання любові до рідного краю, української мови, побуту, традицій, фольклору, культурних особливостей українського етносу.
Протягом 2013-2014 років зібраний пошуковими загонами краєзнавчий матеріал (історія вулиць міста Суми, спогади ветеранів, очевидців, документи, фотоматеріали) систематизовані та передані до фонду шкільного музею.
Усі пошукові загони поповнюють фонд музею цікавими матеріалами та експонатами, оновлюють експозиції шкільного музею «Спадщина», який відчуваючи ритм часу став центром пошукової, краєзнавчої, дослідницької роботи, центром формування, збереження та використання зібраного шкільним колективом краєзнавчого матеріалу. Керівники та члени активу шкільного музею разом з класними керівниками та вчителями - предметниками організовують тематичні лекції, літературні читання, зустрічі з видатними сучасниками, проводять уроки – екскурсії на основі матеріалу зібраного пошуковими групами. Учні старших класів використовують матеріали музею для написання рефератів, творів, підготовки повідомлень, доповідей, презентацій. Постійно проводяться оглядові та тематичні екскурсії для учнів школи та міста, вихованців ДНЗ, студентів СДПУ ім. А.С.Макаренко, педагогів – учасників міських, обласних семінарів. А для волонтерів Євроклубів із Чехії, Великобританії екскурсії проводяться англійською мовою.
Учителі початкової школи на основі існуючого краєзнавчого матеріалу розробили власні методичні збірки краєзнавчих ігор «Пізнай своє місто», «Живи та процвітай мій Слобожанський край» та презентували їх на рівні міста й області. За підсумками конкурсу 2012 року вчитель В.В. Волницька зайняла призове місце на міському рівні. Учитель Я.І.Бурсук посіла І місце на обласному рівні в 2014 навчальному році.
Щоб висвітлена вище робота колективу КУ СЗОШ І – ІІІ ступенів №23 , м.Суми в повному обсязі виконувала завдання патріотичного виховання налагоджена тісна співпраця з Міським центром військово – патріотичного виховання; УСВА, обласним військоматом, Сумським краєзнавчим музеєм. Особливо цікавою для учнів, які захоплюються краєзнавчою пошуковою роботою, є співпраця та обмін досвідом з членами клубу «Пошук» міста Охтирка. Інформація про результати роботи колективу школи з патріотичного виховання була опублікована в газеті «Данкор» 14.02.2015 року та на сайті Міністерства оборони України в 2014 – 2015 навчальному році та сайті КУСЗОШ № 23. Створені юними пошуковцями матеріали – це вагомий внесок у розвиток історії Сумщини та добрий приклад бережливого ставлення до історичної, етнокультурної спадщини рідного краю.
Результати спільної пошукової роботи, фонд шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» - це наша гордість, творча лабораторія вчителів, батьків, учнів, що надихає їх ідеєю участі в процесі збереження пам’яток історії, культури рідного краю.

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]]

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T16:00:12Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

==Назва музею==
"Спадщина"

==Адреса музею==
Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м.Суми, Сумської області,проспект Михайла Лушпи, 36

==Керівник музею==
2001 - 2005 роки - вчитель історії Кучма О.С.
2005 - 2014 роки - вчитель географії Матовнікова А.А.

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==
1.Науково-дослідницький.
2.Комплектування музейних зібрань.Загальне поновлення основного та науково-допоміжного музейного фонду.
3.Експозиційний (створення нових експозицій на основі зібраного матеріалу).
4.Культурно-освітній:
організація та проведення екскурсій):
 оглядових;
 загальноосвітніх;
 тематичних;
 навчальних, за програмою;
проведення уроків – екскурсій, конференцій, диспутів, семінарів;
зустрічі з цікавими особистостями, видатними людьми міста та області.
6.Створення бібліотеки та відеотеки музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей «Спадщина» — організаційний центр краєзнавчої, культурно-освітньої роботи, патріотичного виховання учнівської молоді, ефективний осередок навчально-виховного процесу. Що може бути святішим від любові уваги до історії та природи рідного краю? Учителі, батьки та учні комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м. Суми, Сумської області з великим ентузіазмом і натхненням працюють над розвитком шкільного краєзнавчого музею «Спадщина», орієнтуючись на відродження, збереження української історії, культури, на пізнання самобутнього національного обличчя рідного краю. Музей відкриває великі можливості для організації самостійної творчої, дослідницько-пошукової роботи учнів, проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю.Головними завданнями в роботі музею є:
1. Сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу учнів.
2.Розширення і поглиблення знань школярів засобами позакласної та позашкільної роботи.
3.Формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України.
4.Допомога учням школи у здобутті знань за інтересами на основі краєзнавчого матеріалу.
5. Вивчення, охорона пам’яток історії, культури і природи рідного краю.
6. Проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді.
7. Організація пошукової роботи в навчальному закладі.

==Історія створення музею==
Педагогічний колектив нашого навчального закладу в 2000 році визначив одним із пріоритетних завдань навчально – виховного процесу - розширити знання учнів про історію рідного краю, познайомити з відомими історичними персоналіями, культурними і громадськими діячами, воїнами, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, воїнами афганцями без участі яких не було б історії Сумщини. З цією метою колектив школи був залучений до краєзнавчої та пошуково-дослідницької роботи.В 2001 році на базі зібраних матеріалів, пам`яток історії та культури рідного краю на громадських засадах, створюється учнями та батьками під керівництвом педагогів шкільний краєзнавчий музей «Спадщина», який будує свою роботу на основі учнівського самоврядування та є осередком освіти і виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу.

==Експозиції музею==
1.Географічне положення , природні умови та ресурси, господарство Сумщини.
2.Історія рідного краю.
3.Сумщина в роки Великої Вітчизняної війни.
4.Афганські події
5.Звичаї, обряди, традиції нашого краю.
6.Життя і діяльність почесного громадянина міста Суми М.П. Лушпи.

==Унікальні експонати музею==
Унікальні історичні пам`ятки, які зберігаються в шкільному музеї «Спадщина»:
- кістки викопних тварин – зуб мамонта;
- залишки керамічного посуду, прикрашеного геометричним ямково-гребінцевим орнаментом;
- керамічне пряльце періоду трипільської культури;
- нумізматична колекція;
- духовна домінанта музею - ікона невідомого автора «Молитва про чашу» (ХІХ ст.);
Особливу цінність для шкільного музею має відкрита експозиція історико - побутових предметів – пам`яток матеріальної духовної культури населення Сумщини. Серед них і знаряддя для ручного обробітку землі; меблі селянської хати, господарське начиння і посуд (ХIX – XX ст.); музичні інструменти – бандура (ХIX ст.); народний жіночий одяг (ХIX ст.); вироби ткацтва, зразки художньої обробки дерева, народної вишивки – Кролевецькі рушники (ХIX ст.); фольклорні твори тощо.Ці експонати – гордість шкільного музею. Вони хвилюють серця, залишають глибокий слід у свідомості учня, виховують почуття патріотизму, активної громадянської позиції.

==Заходи музею==
Поповнення музейного зібрання – один із основних напрямків музейної діяльності, цілеспрямований, спланований процес виявлення і збирання історичних пам`яток, у якому бере участь увесь колектив КУ СЗОШ №23. У процесі комплектування фонду шкільного музею «Спадщина» зібрані культурні, природні, історичні пам`ятки, які стали основою для створення 6-ти експозицій.З метою реалізації цього завдання в школі створені сприятливі умови для пошукової роботи і позитивно-емоційної атмосфери загальної зацікавленості колективу у дослідницькій діяльності.Пошукова робота в навчальному закладі базується на принципі реалізації індивідуальних здібностей через колективні творчі справи та формуванні переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, поваги до національних святинь.Основні форми пошукової роботи: організація загальношкільної краєзнавчої пошукової діяльності;організація роботи пошукових груп;збір фотографій, документів, листів, спогадів сучасників подій;проведення групових та масових форм роботи: місячника військово-патріотичного виховання,тематичних свят, уроків, годин спілкування,зустрічей з ветеранами, учасниками історичних подій, пошукових експедицій, конференцій, захист проектів. вивчення бойового шляху військових частин, окремих осіб;реалізація краєзнавчих історичних матеріалів в організації експозицій, екскурсій, історико-краєзнавчих експедицій, туристичних походів;співпраця з бібліотеками, краєзнавчими музеями;участь у конкурсах, акціях.Напрями пошукової роботи:«Видатні постаті Сумщини» (Булатович, М. Лушпа); «Війна в моїй родині»; «Війна палала вулицями міста»; «З попелу забуття»; «Житло, календарно-обрядові звичаї, свята, фольклор Сумщини».
Пошукова робота вимагає ретельної підготовки учителя і учнів, а отже, й здійснення таких відповідних заходів: навчальні, виховні, організаційні. Керівники пошукових загонів ретельно розробляють тематику, цілі, завдання, маршрути, визначають історичні об’єкти і пам’ятки які треба дослідити, правила поведінки під час пошукової роботи. Проводяться заняття на яких учні знайомляться з тим як необхідно проводити бесіди, записувати спогади, збирати документи, історичні пам’ятки, оформляти зібраний матеріал, вивчають довідкову художню, мемуарну літературу по обраній темі. Вчителі для кожної вікової групи розробляють перелік питань на які необхідно отримувати відповіді, а також визначать характер і зміст матеріалів які необхідно зібрати, звертають увагу на те, що вивчати, як вивчати, що збирати і де збирати.
За 2012 -2015 роки важливим для діяльності шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» стало вивчення бойового та трудового подвигу наших земляків у роки Другої світової війни, що надає дітям можливість особисто доторкнутися до трагедії, подвигу, перемог прийдешніх поколінь.
Створена пошукова група з учнів, які проявили інтерес до вивчення історії рідного міста. У зборі матеріалу їм допомагали учні 5-8 класів. Були вибрані об’єкти дослідження - вулиці міста, спогади ветеранів. Учні поставили собі за мету - дослідити вулиці, назви яких пов’язані з Великою Вітчизняною війною, зібрати спогади ветеранів, учасників бойових дій, дітей тієї жахливої війни.
Керівники пошукових груп визначили, хто і що буде робити, яку і де шукатиме інформацію, розподілили обов’язки в групах; давали поради, залучали юних дослідників до роботи над проектами, розподіляли завдання між учнями, налаштовували на якісне виконання роботи. Школярі були розділені на окремі пошукові загони. Кожен учень приносив зібрану ним інформацію, яку всі разом вивчали, систематизували й узагальнювали.
В ході дослідницької діяльності учні були залучені до різних цікавих форм роботи - це, перш за все екскурсії до краєзнавчого музею, експедиції, участь у акціях, зустрічі з старожилами, учасниками і свідками історичних подій того часу, їхніми родичами; робота, бібліотеках. Діти зібрали цікавий матеріал про вулиці, їх історію, інформацію про визначних людей, ім’ям яких були названі вулиці. Результатом пошуку стали: учнівські проекти, творчі роботи учнів, фото - та відео матеріали:
1. «З попелу забуття»
2. «Війна палала вулицями міста»
3. «Війна в історії моєї родини».
В пошуковий проект «Війна палала вулицями міста», який виконував «Розвідзагін» під керівництвом учитель предмету «Захист Вітчизни» Шевченко С.А.(члени команди учні 9 -10-х класів) були залучені не тільки учні, а й батьки, вчителі, які допомагали в оформленні робіт, здійснювали узагальнення, систематизацію матеріалів.Керівник пошукової роботи, Шевченко С.А та вчителі історії здійснювали контроль за результатами роботи, перевіряли усні звіти школярів, проводили аналіз письмових робіт.Результати своєї роботи юні дослідники представили у формі стіннівок, проектів, збірок, усних виступів, мультимедійної презентації.Керівник шкільного пошукового розвідзагону С.А.Шевченко зі своїми вихованцями поповнив відеофонд музею «Спадщина» документальними фільмами: «До Дня Перемоги», «День партизанської слави», «Мужня Сумщина», «Шляхами пошукових експедицій до селищ Чернеччина, Н.Піщане, Токарі, Пушкарівка». Відзняті відеофільми яскраво демонструють де поєднується минуле, сучасне та майбутнє, що витоки патріотизму починаються там де учні вперше усвідомлюють себе особистістю, де відчувають красу і безмежжя рідної природи, історії, велич людської долі, бачать нове у начебто давно відомому, відкривають свої серця на зустріч любові до українського народу та його культури. Діти спілкуються з учасниками історичних подій, записують їх спогади, покладають квіти на братські могили і до пам’ятників воїнів - визволителів, беруть участь в урочистих заходах, подорожують рідним краєм. Відеоматеріали пронизані відвертими емоціями, думками, переживаннями учасників, сповнені гумором і відповідним до матеріалу музичним супроводом. Робота має велике значення для поглиблення і поширення патріотичного виховання учнівської молоді в навчальному закладі. Відеофільми використовуються учителями на тематичних уроках, уроках Мужності, годинах спілкування, під час тематичних тижнів, визначних дат, місячника військово-патріотичного виховання, під час зустрічей. Ці фільми стали цінним досвідом творчої співпраці учнів, батьків і вчителів нашої школи, який ми з гордістю демонструємо на зустрічах із педагогічними працівниками міста, області та представниками громадських організацій. Краєзнавчий матеріал зібраний під час проекту був опублікований в газеті «Ваш шанс» №19.
Продовжує дослідницьку роботу й пошукова група «Видатні постаті Сумщини» на чолі з вчителями географії Матовніковою А.А. Колесник Т.М., учителем історії Кузьменко С. П., збирають детальну інформацію про життя й діяльність: почесного громадянина міста Суми, М.О.Лушпи, підтримують зв'язок з його родиною; географа, дослідника, Олександра Булатовича; героїв, ветеранів, учасників бойових дій Другої світової війни; учасників війни в Афганістані. За результатами роботи в школі були проведені тематичні виставки. У 2014 році колектив школи вирішив долучити учнівську молодь не тільки до історичною спадщиною, а й до актуальних подій сучасності. З цією метою започатковано новий напрям пошукової роботи «Хоробрі серця» (збір інформації про учасників АТО).Продовжується пошукова робота всього шкільного колективу по виявленню речових пам’яток матеріальної і духовної культури нашого народу. Серед них: знаряддя для ручного обробітку землі; знаряддя для промислів та ремесла; меблі селянської хати, міщанина; господарське начиння і посуд; народний одяг; вироби ткацтва тощо. Значний інтерес становлять також дослідження учнями народних традицій, фольклору, народної вишивки. На підставі зібраного матеріалу планується в шкільному музеї реконструювати окремі фрагменти селянської житла.
Протягом 2013-2014 років зібраний пошуковими загонами краєзнавчий матеріал (історія вулиць міста Суми, спогади ветеранів, очевидців, документи, фотоматеріали) систематизовані та передані до фонду шкільного музею.
Усі пошукові загони поповнюють фонд музею цікавими матеріалами та експонатами, оновлюють експозиції шкільного музею «Спадщина», який відчуваючи ритм часу став центром пошукової, краєзнавчої, дослідницької роботи, центром формування, збереження та використання зібраного шкільним колективом краєзнавчого матеріалу. Керівники та члени активу шкільного музею разом з класними керівниками та вчителями - предметниками організовують тематичні лекції, літературні читання, зустрічі з видатними сучасниками, проводять уроки – екскурсії на основі матеріалу зібраного пошуковими групами. Учні старших класів використовують матеріали музею для написання рефератів, творів, підготовки повідомлень, доповідей, презентацій. Постійно проводяться оглядові та тематичні екскурсії для учнів школи та міста, вихованців ДНЗ, студентів СДПУ ім. А.С.Макаренко, педагогів – учасників міських, обласних семінарів. А для волонтерів Євроклубів із Чехії, Великобританії екскурсії проводяться англійською мовою.
Учителі початкової школи на основі існуючого краєзнавчого матеріалу розробили власні методичні збірки краєзнавчих ігор «Пізнай своє місто», «Живи та процвітай мій Слобожанський край» та презентували їх на рівні міста й області. За підсумками конкурсу 2012 року вчитель В.В. Волницька зайняла призове місце на міському рівні. Учитель Я.І.Бурсук посіла І місце на обласному рівні в 2014 навчальному році.
Щоб висвітлена вище робота колективу КУ СЗОШ І – ІІІ ступенів №23 , м.Суми в повному обсязі виконувала завдання патріотичного виховання налагоджена тісна співпраця з Міським центром військово – патріотичного виховання; УСВА, обласним військоматом, Сумським краєзнавчим музеєм. Особливо цікавою для учнів, які захоплюються краєзнавчою пошуковою роботою, є співпраця та обмін досвідом з членами клубу «Пошук» міста Охтирка. Інформація про результати роботи колективу школи з патріотичного виховання була опублікована в газеті «Данкор» 14.02.2015 року та на сайті Міністерства оборони України в 2014 – 2015 навчальному році та сайті КУСЗОШ № 23. Створені юними пошуковцями матеріали – це вагомий внесок у розвиток історії Сумщини та добрий приклад бережливого ставлення до історичної, етнокультурної спадщини рідного краю.
Результати спільної пошукової роботи, фонд шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» - це наша гордість, творча лабораторія вчителів, батьків, учнів, що надихає їх ідеєю участі в процесі збереження пам’яток історії, культури рідного краю.

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]]

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:53:31Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

==Назва музею==
"Спадщина"

==Адреса музею==
Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м.Суми, Сумської області,проспект Михайла Лушпи, 36

==Керівник музею==
2001 - 2005 роки - вчитель історії Кучма О.С.
2005 - 2014 роки - вчитель географії Матовнікова А.А.

==Профіль музею==
Краєзнавчий

==Напрямки роботи музею==
1.Науково-дослідницький.
2.Комплектування музейних зібрань.Загальне поновлення основного та науково-допоміжного музейного фонду.
3.Експозиційний (створення нових експозицій на основі зібраного матеріалу).
4.Культурно-освітній:
організація та проведення екскурсій):
 оглядових;
 загальноосвітніх;
 тематичних;
 навчальних, за програмою;
проведення уроків – екскурсій, конференцій, диспутів, семінарів;
зустрічі з цікавими особистостями, видатними людьми міста та області.
6.Створення бібліотеки та відеотеки музею.

==Характеристика музею==
Шкільний музей «Спадщина» — організаційний центр краєзнавчої, культурно-освітньої роботи, патріотичного виховання учнівської молоді, ефективний осередок навчально-виховного процесу. Що може бути святішим від любові уваги до історії та природи рідного краю? Учителі, батьки та учні комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 м. Суми, Сумської області з великим ентузіазмом і натхненням працюють над розвитком шкільного краєзнавчого музею «Спадщина», орієнтуючись на відродження, збереження української історії, культури, на пізнання самобутнього національного обличчя рідного краю. Музей відкриває великі можливості для організації самостійної творчої, дослідницько-пошукової роботи учнів, проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю.Головними завданнями в роботі музею є:
1. Сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу учнів.
2.Розширення і поглиблення знань школярів засобами позакласної та позашкільної роботи.
3.Формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України.
4.Допомога учням школи у здобутті знань за інтересами на основі краєзнавчого матеріалу.
5. Вивчення, охорона пам’яток історії, культури і природи рідного краю.
6. Проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді.
7. Організація пошукової роботи в навчальному закладі.

==Історія створення музею==
Педагогічний колектив нашого навчального закладу в 2000 році визначив одним із пріоритетних завдань навчально – виховного процесу - розширити знання учнів про історію рідного краю, познайомити з відомими історичними персоналіями, культурними і громадськими діячами, воїнами, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, воїнами афганцями без участі яких не було б історії Сумщини. З цією метою колектив школи був залучений до краєзнавчої та пошуково-дослідницької роботи.В 2001 році на базі зібраних матеріалів, пам`яток історії та культури рідного краю на громадських засадах, створюється учнями та батьками під керівництвом педагогів шкільний краєзнавчий музей «Спадщина», який будує свою роботу на основі учнівського самоврядування та є осередком освіти і виховання, що сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу.

==Експозиції музею==
1.Географічне положення , природні умови та ресурси, господарство Сумщини.
2.Історія рідного краю.
3.Сумщина в роки Великої Вітчизняної війни.
4.Афганські події
5.Звичаї, обряди, традиції нашого краю.
6.Життя і діяльність почесного громадянина міста Суми М.П. Лушпи.

==Унікальні експонати музею==
Унікальні історичні пам`ятки, які зберігаються в шкільному музеї «Спадщина»:
- кістки викопних тварин – зуб мамонта;
- залишки керамічного посуду, прикрашеного геометричним ямково-гребінцевим орнаментом;
- керамічне пряльце періоду трипільської культури;
- нумізматична колекція;
- духовна домінанта музею - ікона невідомого автора «Молитва про чашу» (ХІХ ст.);
Особливу цінність для шкільного музею має відкрита експозиція історико - побутових предметів – пам`яток матеріальної духовної культури населення Сумщини. Серед них і знаряддя для ручного обробітку землі; меблі селянської хати, господарське начиння і посуд (ХIX – XX ст.); музичні інструменти – бандура (ХIX ст.); народний жіночий одяг (ХIX ст.); вироби ткацтва, зразки художньої обробки дерева, народної вишивки – Кролевецькі рушники (ХIX ст.); фольклорні твори тощо.Ці експонати – гордість шкільного музею. Вони хвилюють серця, залишають глибокий слід у свідомості учня, виховують почуття патріотизму, активної громадянської позиції.

==Заходи музею==
Поповнення музейного зібрання – один із основних напрямків музейної діяльності, цілеспрямований, спланований процес виявлення і збирання історичних пам`яток, у якому бере участь увесь колектив КУ СЗОШ №23. У процесі комплектування фонду шкільного музею «Спадщина» зібрані культурні, природні, історичні пам`ятки, які стали основою для створення 6-ти експозицій.З метою реалізації цього завдання в школі створені сприятливі умови для пошукової роботи і позитивно-емоційної атмосфери загальної зацікавленості колективу у дослідницькій діяльності.Пошукова робота в навчальному закладі базується на принципі реалізації індивідуальних здібностей через колективні творчі справи та формуванні переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, поваги до національних святинь.Основні форми пошукової роботи: організація загальношкільної краєзнавчої пошукової діяльності;організація роботи пошукових груп;збір фотографій, документів, листів, спогадів сучасників подій;проведення групових та масових форм роботи: місячника військово-патріотичного виховання,тематичних свят, уроків, годин спілкування,зустрічей з ветеранами, учасниками історичних подій, пошукових експедицій, конференцій, захист проектів. вивчення бойового шляху військових частин, окремих осіб;реалізація краєзнавчих історичних матеріалів в організації експозицій, екскурсій, історико-краєзнавчих експедицій, туристичних походів;співпраця з бібліотеками, краєзнавчими музеями;участь у конкурсах, акціях.Напрями пошукової роботи:«Видатні постаті Сумщини» (Булатович, М. Лушпа); «Війна в моїй родині»; «Війна палала вулицями міста»; «З попелу забуття»; «Житло, календарно-обрядові звичаї, свята, фольклор Сумщини».
Пошукова робота вимагає ретельної підготовки учителя і учнів, а отже, й здійснення таких відповідних заходів: навчальні, виховні, організаційні. Керівники пошукових загонів ретельно розробляють тематику, цілі, завдання, маршрути, визначають історичні об’єкти і пам’ятки які треба дослідити, правила поведінки під час пошукової роботи. Проводяться заняття на яких учні знайомляться з тим як необхідно проводити бесіди, записувати спогади, збирати документи, історичні пам’ятки, оформляти зібраний матеріал, вивчають довідкову художню, мемуарну літературу по обраній темі. Вчителі для кожної вікової групи розробляють перелік питань на які необхідно отримувати відповіді, а також визначать характер і зміст матеріалів які необхідно зібрати, звертають увагу на те, що вивчати, як вивчати, що збирати і де збирати.
За 2012 -2015 роки важливим для діяльності шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» стало вивчення бойового та трудового подвигу наших земляків у роки Другої світової війни, що надає дітям можливість особисто доторкнутися до трагедії, подвигу, перемог прийдешніх поколінь.
Створена пошукова група з учнів, які проявили інтерес до вивчення історії рідного міста. У зборі матеріалу їм допомагали учні 5-8 класів. Були вибрані об’єкти дослідження - вулиці міста, спогади ветеранів. Учні поставили собі за мету - дослідити вулиці, назви яких пов’язані з Великою Вітчизняною війною, зібрати спогади ветеранів, учасників бойових дій, дітей тієї жахливої війни.
Керівники пошукових груп визначили, хто і що буде робити, яку і де шукатиме інформацію, розподілили обов’язки в групах; давали поради, залучали юних дослідників до роботи над проектами, розподіляли завдання між учнями, налаштовували на якісне виконання роботи. Школярі були розділені на окремі пошукові загони. Кожен учень приносив зібрану ним інформацію, яку всі разом вивчали, систематизували й узагальнювали.
В ході дослідницької діяльності учні були залучені до різних цікавих форм роботи - це, перш за все екскурсії до краєзнавчого музею, експедиції, участь у акціях, зустрічі з старожилами, учасниками і свідками історичних подій того часу, їхніми родичами; робота, бібліотеках. Діти зібрали цікавий матеріал про вулиці, їх історію, інформацію про визначних людей, ім’ям яких були названі вулиці. Результатом пошуку стали: учнівські проекти, творчі роботи учнів, фото - та відео матеріали:
1. «З попелу забуття»
2. «Війна палала вулицями міста»
3. «Війна в історії моєї родини».
В пошуковий проект «Війна палала вулицями міста», який виконував «Розвідзагін» під керівництвом учитель предмету «Захист Вітчизни» Шевченко С.А.(члени команди учні 9 -10-х класів) були залучені не тільки учні, а й батьки, вчителі, які допомагали в оформленні робіт, здійснювали узагальнення, систематизацію матеріалів.Керівник пошукової роботи, Шевченко С.А та вчителі історії здійснювали контроль за результатами роботи, перевіряли усні звіти школярів, проводили аналіз письмових робіт.Результати своєї роботи юні дослідники представили у формі стіннівок, проектів, збірок, усних виступів, мультимедійної презентації.Керівник шкільного пошукового розвідзагону С.А.Шевченко зі своїми вихованцями поповнив відеофонд музею «Спадщина» документальними фільмами: «До Дня Перемоги», «День партизанської слави», «Мужня Сумщина», «Шляхами пошукових експедицій до селищ Чернеччина, Н.Піщане, Токарі, Пушкарівка». Відзняті відеофільми яскраво демонструють де поєднується минуле, сучасне та майбутнє, що витоки патріотизму починаються там де учні вперше усвідомлюють себе особистістю, де відчувають красу і безмежжя рідної природи, історії, велич людської долі, бачать нове у начебто давно відомому, відкривають свої серця на зустріч любові до українського народу та його культури. Діти спілкуються з учасниками історичних подій, записують їх спогади, покладають квіти на братські могили і до пам’ятників воїнів - визволителів, беруть участь в урочистих заходах, подорожують рідним краєм. Відеоматеріали пронизані відвертими емоціями, думками, переживаннями учасників, сповнені гумором і відповідним до матеріалу музичним супроводом. Робота має велике значення для поглиблення і поширення патріотичного виховання учнівської молоді в навчальному закладі. Відеофільми використовуються учителями на тематичних уроках, уроках Мужності, годинах спілкування, під час тематичних тижнів, визначних дат, місячника військово-патріотичного виховання, під час зустрічей. Ці фільми стали цінним досвідом творчої співпраці учнів, батьків і вчителів нашої школи, який ми з гордістю демонструємо на зустрічах із педагогічними працівниками міста, області та представниками громадських організацій. Краєзнавчий матеріал зібраний під час проекту був опублікований в газеті «Ваш шанс» №19.
Продовжує дослідницьку роботу й пошукова група «Видатні постаті Сумщини» на чолі з вчителями географії Матовніковою А.А. Колесник Т.М., учителем історії Кузьменко С. П., збирають детальну інформацію про життя й діяльність: почесного громадянина міста Суми, М.О.Лушпи, підтримують зв'язок з його родиною; географа, дослідника, Олександра Булатовича; героїв, ветеранів, учасників бойових дій Другої світової війни; учасників війни в Афганістані. За результатами роботи в школі були проведені тематичні виставки. У 2014 році колектив школи вирішив долучити учнівську молодь не тільки до історичною спадщиною, а й до актуальних подій сучасності. З цією метою започатковано новий напрям пошукової роботи «Хоробрі серця» (збір інформації про учасників АТО).Продовжується пошукова робота всього шкільного колективу по виявленню речових пам’яток матеріальної і духовної культури нашого народу. Серед них: знаряддя для ручного обробітку землі; знаряддя для промислів та ремесла; меблі селянської хати, міщанина; господарське начиння і посуд; народний одяг; вироби ткацтва тощо. Значний інтерес становлять також дослідження учнями народних традицій, фольклору, народної вишивки. На підставі зібраного матеріалу планується в шкільному музеї реконструювати окремі фрагменти селянської житла.
Протягом 2013-2014 років зібраний пошуковими загонами краєзнавчий матеріал (історія вулиць міста Суми, спогади ветеранів, очевидців, документи, фотоматеріали) систематизовані та передані до фонду шкільного музею.
Усі пошукові загони поповнюють фонд музею цікавими матеріалами та експонатами, оновлюють експозиції шкільного музею «Спадщина», який відчуваючи ритм часу став центром пошукової, краєзнавчої, дослідницької роботи, центром формування, збереження та використання зібраного шкільним колективом краєзнавчого матеріалу. Керівники та члени активу шкільного музею разом з класними керівниками та вчителями - предметниками організовують тематичні лекції, літературні читання, зустрічі з видатними сучасниками, проводять уроки – екскурсії на основі матеріалу зібраного пошуковими групами. Учні старших класів використовують матеріали музею для написання рефератів, творів, підготовки повідомлень, доповідей, презентацій. Постійно проводяться оглядові та тематичні екскурсії для учнів школи та міста, вихованців ДНЗ, студентів СДПУ ім. А.С.Макаренко, педагогів – учасників міських, обласних семінарів. А для волонтерів Євроклубів із Чехії, Великобританії екскурсії проводяться англійською мовою.
Учителі початкової школи на основі існуючого краєзнавчого матеріалу розробили власні методичні збірки краєзнавчих ігор «Пізнай своє місто», «Живи та процвітай мій Слобожанський край» та презентували їх на рівні міста й області. За підсумками конкурсу 2012 року вчитель В.В. Волницька зайняла призове місце на міському рівні. Учитель Я.І.Бурсук посіла І місце на обласному рівні в 2014 навчальному році.
Щоб висвітлена вище робота колективу КУ СЗОШ І – ІІІ ступенів №23 , м.Суми в повному обсязі виконувала завдання патріотичного виховання налагоджена тісна співпраця з Міським центром військово – патріотичного виховання; УСВА, обласним військоматом, Сумським краєзнавчим музеєм. Особливо цікавою для учнів, які захоплюються краєзнавчою пошуковою роботою, є співпраця та обмін досвідом з членами клубу «Пошук» міста Охтирка. Інформація про результати роботи колективу школи з патріотичного виховання була опублікована в газеті «Данкор» 14.02.2015 року та на сайті Міністерства оборони України в 2014 – 2015 навчальному році та сайті КУСЗОШ № 23. Створені юними пошуковцями матеріали – це вагомий внесок у розвиток історії Сумщини та добрий приклад бережливого ставлення до історичної, етнокультурної спадщини рідного краю.
Результати спільної пошукової роботи, фонд шкільного краєзнавчого музею «Спадщина» - це наша гордість, творча лабораторія вчителів, батьків, учнів, що надихає їх ідеєю участі в процесі збереження пам’яток історії, культури рідного краю.

==Фотоекскурсії експозиціями музею==
==Контактна інформація==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]]

[[Категорія:Музеї області - Міста]]

[[Категорія:Музеї області - Села]]

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:42:46Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:42:01Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:40:14Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:33:41Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:22:53Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:20:10Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:19:24Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Історія створення музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:17:40Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Історія створення музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:08:23Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Історія створення музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:05:24Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Заходи музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T15:01:45Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Унікальні експонати музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T14:59:52Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Унікальні експонати музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T14:56:13Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Історія створення музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T14:55:52Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Історія створення музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T14:53:13Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Експозиції музею */

Краєзнавчий музей"Спадщина" КУ СЗОШ І-ІІІ ступенів №23 м.Суми

2015-06-20T14:51:48Z

Кучма Оксана Сергіївна: /* Експозиції музею */