<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>HistoryPedia - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
		<updated>2026-05-02T03:13:37Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.24.1</generator>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112211</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112211"/>
				<updated>2016-11-02T12:28:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Пам'ятки архітектури, історії та культури */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгополівська сільська рада,Роменського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фельдшерсько-акушерський пункт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальноосвітня школа І-ІІступенів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сільський клуб.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архідіяконо-Стефанівська церква,Української православної церкви Московського патріархату.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|&lt;br /&gt;
|[[Файл:Храмова_споруда.JPG]]&lt;br /&gt;
|[[Файл:Сільська_церква.JPG]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пам ятник загиблим воїнам односельцям у Другій світовій війні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Пам_ятник_полеглим_односельцям.JPG]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Газета:&amp;quot;Вісті Роменщини&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112210</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112210"/>
				<updated>2016-11-02T12:28:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Пам'ятки архітектури, історії та культури */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгополівська сільська рада,Роменського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фельдшерсько-акушерський пункт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальноосвітня школа І-ІІступенів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сільський клуб.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архідіяконо-Стефанівська церква,Української православної церкви Московського патріархату.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|&lt;br /&gt;
|[[Файл:Храмова_споруда.JPG]]&lt;br /&gt;
|[[Файл:Сільська_церква.JPG]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пам ятник загиблим воїнам односельцям у Другій світовій війні.&lt;br /&gt;
[[Файл:Пам_ятник_полеглим_односельцям.JPG]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Газета:&amp;quot;Вісті Роменщини&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%BC_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%8F%D0%BC.JPG&amp;diff=112209</id>
		<title>Файл:Пам ятник полеглим односельцям.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%BC_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%8F%D0%BC.JPG&amp;diff=112209"/>
				<updated>2016-11-02T12:27:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112208</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112208"/>
				<updated>2016-11-02T12:27:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Релігія */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгополівська сільська рада,Роменського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фельдшерсько-акушерський пункт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальноосвітня школа І-ІІступенів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сільський клуб.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архідіяконо-Стефанівська церква,Української православної церкви Московського патріархату.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|&lt;br /&gt;
|[[Файл:Храмова_споруда.JPG]]&lt;br /&gt;
|[[Файл:Сільська_церква.JPG]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пам ятник загиблим воїнам односельцям у Другій світовій війні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Газета:&amp;quot;Вісті Роменщини&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.JPG&amp;diff=112207</id>
		<title>Файл:Сільська церква.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.JPG&amp;diff=112207"/>
				<updated>2016-11-02T12:27:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: Манько Олександр Олександрович завантажив нову версію Файл:Сільська церква.JPG&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.JPG&amp;diff=112206</id>
		<title>Файл:Сільська церква.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.JPG&amp;diff=112206"/>
				<updated>2016-11-02T12:25:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112205</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112205"/>
				<updated>2016-11-02T12:24:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Релігія */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгополівська сільська рада,Роменського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фельдшерсько-акушерський пункт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальноосвітня школа І-ІІступенів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сільський клуб.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архідіяконо-Стефанівська церква,Української православної церкви Московського патріархату.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|&lt;br /&gt;
|[[Файл:Храмова_споруда.JPG]]&lt;br /&gt;
|[[Файл:Example.jpg]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пам ятник загиблим воїнам односельцям у Другій світовій війні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Газета:&amp;quot;Вісті Роменщини&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0.JPG&amp;diff=112204</id>
		<title>Файл:Храмова споруда.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0.JPG&amp;diff=112204"/>
				<updated>2016-11-02T12:23:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: Манько Олександр Олександрович завантажив нову версію Файл:Храмова споруда.JPG&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0.JPG&amp;diff=112202</id>
		<title>Файл:Храмова споруда.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0.JPG&amp;diff=112202"/>
				<updated>2016-11-02T12:20:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112199</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112199"/>
				<updated>2016-11-02T12:17:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Друковані ЗМІ */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгополівська сільська рада,Роменського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фельдшерсько-акушерський пункт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальноосвітня школа І-ІІступенів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сільський клуб.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архідіяконо-Стефанівська церква,Української православної церкви Московського патріархату.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пам ятник загиблим воїнам односельцям у Другій світовій війні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Газета:&amp;quot;Вісті Роменщини&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112196</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112196"/>
				<updated>2016-11-02T12:16:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Пам'ятки архітектури, історії та культури */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгополівська сільська рада,Роменського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фельдшерсько-акушерський пункт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальноосвітня школа І-ІІступенів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сільський клуб.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архідіяконо-Стефанівська церква,Української православної церкви Московського патріархату.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пам ятник загиблим воїнам односельцям у Другій світовій війні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112193</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112193"/>
				<updated>2016-11-02T12:15:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Релігія */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгополівська сільська рада,Роменського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фельдшерсько-акушерський пункт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальноосвітня школа І-ІІступенів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сільський клуб.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Архідіяконо-Стефанівська церква,Української православної церкви Московського патріархату.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112188</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112188"/>
				<updated>2016-11-02T12:13:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Культура */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгополівська сільська рада,Роменського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фельдшерсько-акушерський пункт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальноосвітня школа І-ІІступенів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сільський клуб.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112187</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112187"/>
				<updated>2016-11-02T12:13:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгополівська сільська рада,Роменського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фельдшерсько-акушерський пункт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальноосвітня школа І-ІІступенів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура== &lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112183</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112183"/>
				<updated>2016-11-02T12:11:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Медицина */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгополівська сільська рада,Роменського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фельдшерсько-акушерський пункт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура== &lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112180</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112180"/>
				<updated>2016-11-02T12:11:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Органи влади */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довгополівська сільська рада,Роменського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура== &lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112178</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112178"/>
				<updated>2016-11-02T12:10:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Населення */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Близько 2 тис.мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура== &lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=112176</id>
		<title>Користувач:Манько Олександр Олександрович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=112176"/>
				<updated>2016-11-02T12:09:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Випускний проект */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Манько_О.О..jpg|400px|thumb|right|Манько О.О.]]&lt;br /&gt;
==Прізвище, ім'я, по-батькові==&lt;br /&gt;
Манько Олександр Олександрович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Регіон==&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Роменський район&lt;br /&gt;
==Місце роботи==&lt;br /&gt;
Овлашівська ЗОШ&lt;br /&gt;
==Посада ==&lt;br /&gt;
Вчитель історії&lt;br /&gt;
==Категорія==&lt;br /&gt;
Друга категорія  &lt;br /&gt;
==Випускний проект==&lt;br /&gt;
*Історія села Овлаші&lt;br /&gt;
[[С.Овлаші,Роменського району,Сумської області]]&lt;br /&gt;
*[https://drive.google.com/open?id=0BwflDMF2Qyn4WmpQd3hIM094czA Презентація досвіду Манько О.О.]&lt;br /&gt;
*[https://drive.google.com/open?id=0BwflDMF2Qyn4S2pjdjE2Z1g3U1U Розробка уроку 05]&lt;br /&gt;
*[https://drive.google.com/open?id=0BwflDMF2Qyn4VGlvTkwyMGRYYUk Розробка уроку 06]&lt;br /&gt;
*[https://drive.google.com/open?id=0BwflDMF2Qyn4cDJyNVNPU0xRMUE Розробка уроку 09]&lt;br /&gt;
*[https://drive.google.com/open?id=0BwflDMF2Qyn4Qi11YUhoUXU4LUk Розробка уроку 6 клас]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]&lt;br /&gt;
australianewolexandr@gmail.com&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112169</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112169"/>
				<updated>2016-11-02T12:05:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Новітній період */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура== &lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112167</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112167"/>
				<updated>2016-11-02T12:04:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Новий час */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура== &lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112153</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112153"/>
				<updated>2016-11-02T12:02:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Давні часи */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайців-одне з монгольських племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура== &lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112143</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112143"/>
				<updated>2016-11-02T11:58:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Клімат */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клімат помірно-континентальний,з прохолодною зимою та досить жарким літом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура== &lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112135</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112135"/>
				<updated>2016-11-02T11:56:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Розташування */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура== &lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112127</id>
		<title>С.Овлаші,Роменського району,Сумської області</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%9E%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%96,%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&amp;diff=112127"/>
				<updated>2016-11-02T11:54:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Назва */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==Назва==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Довгополівська сільська рада,Роменський район,Сумська область.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія== &lt;br /&gt;
===Розташування===&lt;br /&gt;
===Клімат===&lt;br /&gt;
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===&lt;br /&gt;
==Історія== &lt;br /&gt;
===Давні часи===&lt;br /&gt;
===Новий час===&lt;br /&gt;
===Новітній період===&lt;br /&gt;
==Населення==&lt;br /&gt;
==Органи влади==&lt;br /&gt;
==Економіка== &lt;br /&gt;
==Медицина==&lt;br /&gt;
==Освіта== &lt;br /&gt;
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===&lt;br /&gt;
===Заклади спеціальної та вищої освіти===&lt;br /&gt;
==Культура== &lt;br /&gt;
==Релігія==&lt;br /&gt;
==Спорт==&lt;br /&gt;
==Пам'ятки архітектури, історії та культури== &lt;br /&gt;
==Персоналії==&lt;br /&gt;
==ЗМІ==&lt;br /&gt;
===Друковані ЗМІ===&lt;br /&gt;
===Електронні ЗМІ===&lt;br /&gt;
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==&lt;br /&gt;
==Цікаві факти== &lt;br /&gt;
==Фотогалерея==&lt;br /&gt;
==Примітки та посилання==&lt;br /&gt;
==Джерела==&lt;br /&gt;
==Література==&lt;br /&gt;
==Ресурси інтернету==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==&lt;br /&gt;
[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=112102</id>
		<title>Користувач:Манько Олександр Олександрович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=112102"/>
				<updated>2016-11-02T11:43:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Випускний проект */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Манько_О.О..jpg|400px|thumb|right|Манько О.О.]]&lt;br /&gt;
==Прізвище, ім'я, по-батькові==&lt;br /&gt;
Манько Олександр Олександрович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Регіон==&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Роменський район&lt;br /&gt;
==Місце роботи==&lt;br /&gt;
Овлашівська ЗОШ&lt;br /&gt;
==Посада ==&lt;br /&gt;
Вчитель історії&lt;br /&gt;
==Категорія==&lt;br /&gt;
Друга категорія  &lt;br /&gt;
==Випускний проект==&lt;br /&gt;
*Історія села Овлаші&lt;br /&gt;
[[С.Овлаші,Роменського району,Сумської області]]&lt;br /&gt;
*[https://drive.google.com/open?id=0BwflDMF2Qyn4WmpQd3hIM094czA Презентація досвіду Манько О.О.]&lt;br /&gt;
*[https://drive.google.com/open?id=0BwflDMF2Qyn4S2pjdjE2Z1g3U1U Розробка уроку 05]&lt;br /&gt;
*[https://drive.google.com/open?id=0BwflDMF2Qyn4VGlvTkwyMGRYYUk Розробка уроку 06]&lt;br /&gt;
*[https://drive.google.com/open?id=0BwflDMF2Qyn4cDJyNVNPU0xRMUE Розробка уроку 09]&lt;br /&gt;
*[https://drive.google.com/open?id=0BwflDMF2Qyn4Qi11YUhoUXU4LUk Розробка уроку 6 клас]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.Сьогоднішнє населення Овлашів складає близко 2тис.осіб.Більшість жителів працює в райцентрі,з яким надійно поєднується автобусним сполученням.Серед об єктів інфраструктури головними є:сільський клуб,загальноосвітня школа І-ІІ ступенів,фельдшерсько-акушерський пункт та Архідияконо-Стефанівська церква,що належить до УПЦ МП.Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до  &lt;br /&gt;
XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайці-одне з монгольських племен.Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ  Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 22:22, 31 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]&lt;br /&gt;
australianewolexandr@gmail.com&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111787</id>
		<title>Педагогічна інноватика Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111787"/>
				<updated>2016-11-01T09:07:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Добрий день! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні ми розпочинаємо наші  інтерактивні практичні заняття.  Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*У чому суть технологічності в освіті?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:31, 27 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день,Марина Вікторівна,відповідаю на ваше питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
суть технологічності в освіті полягає  у вирішенні проблем розвитку особистості учня та вчителя,технологізації цього процесу.&lt;br /&gt;
Вчитель виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник.Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів,а на діагностику їх діяльності та розвитку.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:48, 3 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за вчасно надіслані  відповіді!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Продовжуємо працювати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 12 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день,Марина Вікторівна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
на мою думку, педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:13, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 23 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:33, 8 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
виховання творчої особистості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Власне професійне зростання.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:04, 1 листопада 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
під час уроків; підбираю нові інноваційні методи відповідно до матеріалу уроку, які найкраще підходять для здобуття учнями необхідних знань і умінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В залежності від рівня сприйняття учнями навчального матеріалу.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:04, 1 листопада 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
позитивно оцінюю використання інтерактивних методів та ІКТ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також вважаю правильним постійне практикування різноманітних інтерактивних методів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:04, 1 листопада 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ставлення позитивне, ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів середній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Новаторство необхідний елемент у педагогіці,однак,воно не повинно застосовуватися без традиційних методів навчання.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:07, 1 листопада 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:04, 31 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:00, 26 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111786</id>
		<title>Педагогічна інноватика Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111786"/>
				<updated>2016-11-01T09:04:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Добрий день! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні ми розпочинаємо наші  інтерактивні практичні заняття.  Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*У чому суть технологічності в освіті?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:31, 27 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день,Марина Вікторівна,відповідаю на ваше питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
суть технологічності в освіті полягає  у вирішенні проблем розвитку особистості учня та вчителя,технологізації цього процесу.&lt;br /&gt;
Вчитель виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник.Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів,а на діагностику їх діяльності та розвитку.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:48, 3 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за вчасно надіслані  відповіді!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Продовжуємо працювати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 12 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день,Марина Вікторівна:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
на мою думку, педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:13, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 23 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:33, 8 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
виховання творчої особистості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Власне професійне зростання.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:04, 1 листопада 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
під час уроків; підбираю нові інноваційні методи відповідно до матеріалу уроку, які найкраще підходять для здобуття учнями необхідних знань і умінь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В залежності від рівня сприйняття учнями навчального матеріалу.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:04, 1 листопада 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
позитивно оцінюю використання інтерактивних методів та ІКТ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також вважаю правильним постійне практикування різноманітних інтерактивних методів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:04, 1 листопада 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ставлення позитивне, ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів середній.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:04, 31 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:00, 26 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=111779</id>
		<title>Користувач:Манько Олександр Олександрович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=111779"/>
				<updated>2016-11-01T08:46:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Випускний проект */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Манько_О.О..jpg|400px|thumb|right|Манько О.О.]]&lt;br /&gt;
==Прізвище, ім'я, по-батькові==&lt;br /&gt;
Манько Олександр Олександрович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Регіон==&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Роменський район&lt;br /&gt;
==Місце роботи==&lt;br /&gt;
Овлашівська ЗОШ&lt;br /&gt;
==Посада ==&lt;br /&gt;
Вчитель історії&lt;br /&gt;
==Категорія==&lt;br /&gt;
Друга категорія  &lt;br /&gt;
==Випускний проект==&lt;br /&gt;
Історія села Овлаші&lt;br /&gt;
[[С.Овлаші,Роменського району,Сумської області]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.Сьогоднішнє населення Овлашів складає близко 2тис.осіб.Більшість жителів працює в райцентрі,з яким надійно поєднується автобусним сполученням.Серед об єктів інфраструктури головними є:сільський клуб,загальноосвітня школа І-ІІ ступенів,фельдшерсько-акушерський пункт та Архідияконо-Стефанівська церква,що належить до УПЦ МП.Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до  &lt;br /&gt;
XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайці-одне з монгольських племен.Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла військ  Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 22:22, 31 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]&lt;br /&gt;
australianewolexandr@gmail.com&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111687</id>
		<title>Психологія Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111687"/>
				<updated>2016-10-31T20:36:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;p style=&amp;quot;color:red;&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Чекаю Ваших відповідей на питання №4, за індивідуальним заняттям, тематичною дискусією та модульним контролем! &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:11, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми приступаємо до вивчення теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;, яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 26 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна,відповідаю на запитання,на мою думку,поняття,які визначають людину,як представника людського роду включають в себе біологічний та соціальний компонент.Категорії &amp;quot;організм&amp;quot; та &amp;quot;індивід&amp;quot; несуть у собі біологічну,а &amp;quot;особистість&amp;quot; соціальну сутність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особистість-це індивід з особливою соціальною якістю,котра проявляється в суспільстві у процесі засвоєння сусппільних відносин.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:29, 3 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за швидке включення у діяльність, за вірну відповідь на перше питання та цікаві міркування! '''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:20, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати за темою &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 05 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.На мою думку,спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини,бо кожен від народження володіє неповторною своєрідністю фізичних та психологічних особливостей.Таким чином починає виділятися індивідуальність людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Критеріями вікової періодизації особистості є індивідуальний розвиток людини як організму із закладеною у нього філогенетичною програмою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Психологічні новоутворення підліткового віку:1)почуття дорослості;2)потреба підлітка у самоствердженні.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:41, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дякую за вчасно надані відповіді, як за правильну (№2), так і частково правильну (№3) відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на питання №3: відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – Ви дали правильно; дайте, будь ласка, відповідь на першу його частину – про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчуємо розгляд теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за відповідь!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за співпрацю!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Критерії вікової періодизації - соціальний статус індивіда й прояв його власної психічної активності, а також беруться до уваги соматичні зміни, зумовлені законами біологічного розвитку людського організму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 18:15, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за активну включеність у діяльність та корекцію відповіді до питання №3''''', на жаль, вона не вірна. Даючи першого разу свою відповідь на це питання, Ви визначили один з трьох критеріїв вікової періодизації розвитку особистості та назвали психологічні новоутворення (це і є названий Вами один з критеріїв), характерні для підліткового віку. Потрібно назвати ще два [10, с. 28]. Знаючи критеріїв вікової періодизації розвитку особистості, можна краще зрозуміти механізми зміни віку дитини (а від цього краще розуміти вікові особливості дітей різного віку), щоб мати можливість більш ефективних впливів на її особистісний розвиток.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Також чекаю від вас відповіді на питання №4.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:42, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідь на 4 питання: Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Можна  з’ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 22:36, 31 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гендерні особливості учнів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сфера: Сприйняття&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хлопчики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис: Хлопчики потребують детальнішої форми викладу матеріалу, схем, наочності. Частіше хлопчики дещо краще орієнтуються в матеріалі ніж дівчатка, але не так старанно вивчають правила, дати і це призводить до нижчих оцінок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови:Для того щоб хлопчик сприйняв матеріал йому необхідно зрозуміти як він працює, звідки що береться. Їм необхідне навчання засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретнісь, життєвість.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дівчатка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис:Дівчатка проявляють схильність до заучування матеріалу,вміють концентрувати свою увагу на конкретній проблематиці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови: Необхідність заохочення,  належної оцінки.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 21:25, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
'''''Шановні колеги! ''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую Вас розглянути тему &amp;quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Вивчаємо джерела''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Обговорюємо''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. &lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 2 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Характеристика обдарованих учнів в навчальному предметі &amp;quot;історія&amp;quot; є наступною: обдарована дитина допитлива, старанна,мотивована.Схильна до нових, оригінальних ідей, а тому потребує підбадьорення, заохочення добрим словом, дією.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:58, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:41, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з технік проведення тренінгового заняття може бути робота в малих групах. На відміну від занять у складі всієї групи, коли люди є переважно пасивними одержувачами інформації, заняття в малих групах передбачає активність учасників, їхню жваву взаємодію одного з одним, вироблення ними власних ідей та виявлення творчості в інших формах. У процесі роботи у складі малих груп доцільно мати двох тренерів: вони зможуть приділити більше часу, допомагаючи кожній групі, і вносять у процес різні особисті якості та досвід, збагачуючи матеріал, який викладають.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Метод малих груп зручний у застосуванні, коли учасникам потрібно:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
познайомитися один з одним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
переглянути матеріал, представлений на лекції;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
розв'язати завдання, поставлені тренером;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
спланувати, як представити інформацію іншим групам у формі рольової гри;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відпочити, навчитися взаємодіяти, адаптуватися серед незнайомих людей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує чимало способів організації малих груп, кількість людей у яких, зазвичай, коливається від двох до восьми. Якщо кількість членів перевищує вісім, їм стає важко всім одночасно брати участь у роботі і, відповідно, легше виключитися з неї - при цьому група, як правило, розпадається на підгрупи. Спосіб формування груп залежатиме від виду роботи, якою вони мають займатися.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:39, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=111685</id>
		<title>Користувач:Манько Олександр Олександрович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=111685"/>
				<updated>2016-10-31T20:22:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Випускний проект */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Манько_О.О..jpg|400px|thumb|right|Манько О.О.]]&lt;br /&gt;
==Прізвище, ім'я, по-батькові==&lt;br /&gt;
Манько Олександр Олександрович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Регіон==&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Роменський район&lt;br /&gt;
==Місце роботи==&lt;br /&gt;
Овлашівська ЗОШ&lt;br /&gt;
==Посада ==&lt;br /&gt;
Вчитель історії&lt;br /&gt;
==Категорія==&lt;br /&gt;
Друга категорія  &lt;br /&gt;
==Випускний проект==&lt;br /&gt;
Історія села Овлаші&lt;br /&gt;
[[С.Овлаші,Роменського району,Сумської області]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.Сьогоднішнє населення Овлашів складає близко 2тис.осіб.Більшість жителів працює в райцентрі,з яким надійно поєднується автобусним сполученням.Серед об єктів інфраструктури головними є:сільський клуб,загальноосвітня школа І-ІІ ступенів,фельдшерсько-акушерський пункт та Архідияконо-Стефанівська церква,що належить до УПЦ МП.Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до  &lt;br /&gt;
XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайці-одне з монгольських племен.Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом, Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.Буремними виявились роки Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1920рр.Багато наших земляків загинуло на фронтах чужої бійні,за інтереси царя та тодішньої правлячої верхівки.З великим ентузіазмом було зустрінуто жителями повіту новину про повалення царизму та створення Центральної Ради у Києві.Однак,ейфорія дуже швидко скінчилася:спочатку не рішучі кроки ЦР по відношенню до Тимчасового уряду,далі прихід до влади в Петрограді,Москві,Харкові більшовиків,які в умовах слабкого спротиву швидко в грудні 1917року захопили Роменський повіт.Наступним лихом були німці кайзера Вільгельма ІІ,що наклали важкі реквізиції на селян.В листопаді 1918року німецькі окупанти,а з ними і їх протеже гетьман П.Скоропадський втеклиз України,короткий період Директорії і грізна влада більшовицьких трійок-ревтрибуналів знову опанувала ситуацію.Навесні 1919року нова сила з півдня стає визачальною-Добровольча армія генерала Денікіна,прихильника старої монархічної Росії,єдиної і неділимої.Тоді ж на півдні Роменщини пройшли рейдом загони анархістів-махновців,щоправда в Овлашах даних про їх перебування не має.Пізньої осені 1919року більшовицька влада повертається,цього разу до далекого 1991року.Період з 1919 до 1921року був встановлений режим так званого &amp;quot;воєнного комунізму&amp;quot;-продрозверстки,насильного вилучення у населення продуктів харчування.З 1921 до 1928року діяла нова економічна політика,українізація,ліквідовувалася безграмотність.З 1929 до 1931року село Овлаші зазнало,як і багато інших розкуркулення і колективізації.В 1932-33роках нашу землю охопив морок Голодомору-геноциду українців,найбільшого злочину в історії людства.Поступово життя до 1941року набирало якихось певних особливостей,хоч і не без трагедій,так у 30-х було репресовано директора місцевої школи Хоміна,за фальшивим доносом.22 червня 1941року Україна опинилася втягнута у наймасштабніший конфлікт Другу світову війну.Сотні овлашівців пішло захищати на фронт свої домівки,понад 90 не повернулися.11 вересня 1941року в село зайшли німці,де і перебували до 16 вересня 1943року.В період окупації в наших краях не довгий час перебував генерал танкових військ Гудеріан в момент оточення Київського котла Кирпоноса.Гвардійська 167 дивізія,що визволяла Ромниу 1943році,пізніше була названа роменською і дійде з такою назвою до Праги.В роки ІV п ятирічки в Овлашах було створено колгосп &amp;quot;8 березня&amp;quot;,який і проіснував до 1990-х.Жорстким катком пройшовся голод 1946-47рр.Дуже змінилось село після 1953року,особливо в 1960-х,коли були проведені радіо,світло,з явилось телебачення,почалася довгоочікувана паспортизація селян.В 1991 році абсолютною більшістю голосів овлашівці 1 грудня висловилися за державну незалежність України.Сьогодні вірні сини своєї землі з нашого краю боронять від лютого ворога країну і людей.Більше 10 чоловік пройшли зону АТО протягом 2014-16років.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 22:22, 31 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]&lt;br /&gt;
australianewolexandr@gmail.com&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=111670</id>
		<title>Користувач:Манько Олександр Олександрович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=111670"/>
				<updated>2016-10-31T18:07:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Випускний проект */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Манько_О.О..jpg|400px|thumb|right|Манько О.О.]]&lt;br /&gt;
==Прізвище, ім'я, по-батькові==&lt;br /&gt;
Манько Олександр Олександрович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Регіон==&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Роменський район&lt;br /&gt;
==Місце роботи==&lt;br /&gt;
Овлашівська ЗОШ&lt;br /&gt;
==Посада ==&lt;br /&gt;
Вчитель історії&lt;br /&gt;
==Категорія==&lt;br /&gt;
Друга категорія  &lt;br /&gt;
==Випускний проект==&lt;br /&gt;
Історія села Овлаші&lt;br /&gt;
[[С.Овлаші,Роменського району,Сумської області]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.Сьогоднішнє населення Овлашів складає близко 2тис.осіб.Більшість жителів працює в райцентрі,з яким надійно поєднується автобусним сполученням.Серед об єктів інфраструктури головними є:сільський клуб,загальноосвітня школа І-ІІ ступенів,фельдшерсько-акушерський пункт та Архідияконо-Стефанівська церква,що належить до УПЦ МП.Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до  &lt;br /&gt;
XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайці-одне з монгольських племен.Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.Отож у 1802р.було остаточно вирішено формат адміністративного устрою.Євлаші стали селом Полтавської губернії,Роменського повіту,Роменської волості.В той же час сама Полтавська губернія була частиною Малоросійського генерал-губернаторства.Дуже повільно змінювались кріпосницькі відносини в краї,тим не менше точно відомо,що до селянської реформи 1861року 50 відсотків селянства були &amp;quot;козаками&amp;quot;по нинішній термінології-державними селянами,в той час,як кріпосні чітко класифікувались,як посполиті.До речі,з цим періодом пов язана одна з весій походження назви від прізвища власника тамтешніх земель відставного військового Євлаха,хоча частина краєзнавців вбачає в назві Євлаші-Овлаші натяк на назву ремесла(татарською),що пов язане з виробництвом сукна з грубої пряжі,з конопель.В 1874 році відбулась надподія в житті селян Євлашів і всього повіту-відкриття Лібаво-Роменської залізниці,творцем якої,ініціатором був місцеий впливовий чиновник Навроцький.Ставши важливим залізничним вузлом Ромен швидко почав розвиватися і відповідно частина мешканців постійно була задіяна в цьому процесі.Після відміни кріпацтва і будівництва залізниці до кінця ХІХ-початкуХХст спостерігається демографічний вибух,наслідком,якого є переселення через безземелля частини селян до Зеленого Клину на Далекий Схід Російської імперїї.До сьогодні в РФ в Амурській області є місто Ромни,що було похідним від української метрополії з Полтавської губернії,точно не відомо чи саме туди вирушили овлашівці,але скоріше за все так.В ході революції 1905-07рр.розпочались столипінські аграрні реформи.В Овлашах теж було створено кілька відрубів-хуторів.Власники яких були брати Новики родом з містечка Сміле.Про їх заможність свідчать такі факти:фінансування будівництва земської школи(1912),споудження церкви,що і нині діє(1908),а також наявність прекрасно збудованих власних будинків(не збереглись),господарських будівель:погребів,клунь,млинів.В 1929рр.були розкуркулені,сліди губляться в Сибіру,куди відправлені на поселення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]&lt;br /&gt;
australianewolexandr@gmail.com&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=111663</id>
		<title>Користувач:Манько Олександр Олександрович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=111663"/>
				<updated>2016-10-31T17:29:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Випускний проект */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Манько_О.О..jpg|400px|thumb|right|Манько О.О.]]&lt;br /&gt;
==Прізвище, ім'я, по-батькові==&lt;br /&gt;
Манько Олександр Олександрович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Регіон==&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Роменський район&lt;br /&gt;
==Місце роботи==&lt;br /&gt;
Овлашівська ЗОШ&lt;br /&gt;
==Посада ==&lt;br /&gt;
Вчитель історії&lt;br /&gt;
==Категорія==&lt;br /&gt;
Друга категорія  &lt;br /&gt;
==Випускний проект==&lt;br /&gt;
Історія села Овлаші&lt;br /&gt;
[[С.Овлаші,Роменського району,Сумської області]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.Сьогоднішнє населення Овлашів складає близко 2тис.осіб.Більшість жителів працює в райцентрі,з яким надійно поєднується автобусним сполученням.Серед об єктів інфраструктури головними є:сільський клуб,загальноосвітня школа І-ІІ ступенів,фельдшерсько-акушерський пункт та Архідияконо-Стефанівська церква,що належить до УПЦ МП.Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.На початку Xст.київський князь Олег приєднав до Русі землі сіверян,а отже і нашу територію.Особливістю даного процесу було те,що досить тривалий час цей союз племен платив данину кочівникам-хозарам.В подальшому Роменщина стала ареною кривавої боротьби кочового степу і землеробського лісостепу.В XIст, вчені говорять, про виділення посульської оборонної лінії функцією якої було захист і попередження нападів з Xст печенігів,а з середини ХІст половців.Саме під 1096роком зафіксовано першу літописну згадку про Ромни,в той час Ромен.В кінці ХІІст містечко Ромен,як і інші укрілені городища посулля були знищені половцями, згадки про це є у &amp;quot;Слові о полку Ігоревім&amp;quot;,матеріал якого творчо опрацює видатний український письменник В.Малик у творі &amp;quot;Черлені щити&amp;quot;.В ХІІІст Русь-Україна була пройдена вогнем і мечем монгольським ханом Батиєм.Не обминули його орди і нашу Батьківщину,в черговий раз все живе на Роменщині було винищено.Період з ХІІІ до  &lt;br /&gt;
XVIст оповитий таємничістю,бо ніяких практично письмових даних не маємо.З одного боку це наслідок монгольського розорення України,а з іншого подальше запустіння і практична відсутність постійного населення,адже існувала постійна загроза нападів із Степу,в даний період Дикого Поля,де випасали свої незліченні череди ногайці-одне з монгольських племен.Новим потужним поштовхом для залюднення цієї території стала поява у цих краях польського магната,з українсько-литовськими коренями-Яреми Вишневецького.За приблизними підрахунками населення північного Лівобережжя зросло з кількох тисяч до 200тис.осіб станом на 1648рік.Дискусійним є питання як поява самої назви Овлаші,так і точної фіксації у письмовому джерелі.На карті французького інженера Г.Л.де Боплана така назва відсутня,отже,в церковних документах бачимо назву &amp;quot;Євлаші&amp;quot;лише з середини XVIIIст.В часи Національно-визвольної війни українського народу проти Польсько-Литовської держави-Речі Посполитої, територя майбутнього села входила до складу Миргородського полку,Роменської сотні,але вже через 10 років у 1658 році,до Лубенського полку,Роменської сотні,в складі яких і перебувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Лівобережжі у 1781році.Дуже багато випробувань зазнала територія Овлашів в період Руїни 1663-1687,а також Північної війни.В обох випадках тут проходили великі сили військ,що було справжнім лихом для мешканців краю.Щодо Північної війни,то достеменно відомо про перебування штабу шведського короля Карла XII взимку 1708-09рр.в Ромні,відповідно шведські війська були на зимових квартирах по навколишніх селах,в тому числі в Євлашах і хуторі Безвірницькому,які в подальшому перетворяться в сьогоднішні Овлаші.Лютою відплатою за прихист шведів обернувся гнів російського царя Петра І, нинішній райцентр був винищений вірними Росії козаками Семена Палія.Тоді ж в районі Овлашів Києво-Печерській лаврі були передані землі з кріпаками,так звана царина.Завершуючи опис подій Північної війни,можна відмітити те,що на околицях населеного пункту досі видно акуратно насипані прозвані в народі &amp;quot;шведські могили&amp;quot;,скоріше за все там дійсно поховано шведських вояків,що загинули від численних епідемій,які спустошували тодішні армії,особливо в зимовий час.Наступним переломним моментом в краї стали ліквідація Гетьманщини 1764р.,полково-сотенного устрою,впровадження кріпацтва 1783р. та поширення адміністративно-територіального устрою по зразку внутрішніх російських територій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]&lt;br /&gt;
australianewolexandr@gmail.com&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=111646</id>
		<title>Користувач:Манько Олександр Олександрович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=111646"/>
				<updated>2016-10-31T16:17:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Випускний проект */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Манько_О.О..jpg|400px|thumb|right|Манько О.О.]]&lt;br /&gt;
==Прізвище, ім'я, по-батькові==&lt;br /&gt;
Манько Олександр Олександрович&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Регіон==&lt;br /&gt;
Село Овлаші,Роменський район&lt;br /&gt;
==Місце роботи==&lt;br /&gt;
Овлашівська ЗОШ&lt;br /&gt;
==Посада ==&lt;br /&gt;
Вчитель історії&lt;br /&gt;
==Категорія==&lt;br /&gt;
Друга категорія  &lt;br /&gt;
==Випускний проект==&lt;br /&gt;
Історія села Овлаші&lt;br /&gt;
[[С.Овлаші,Роменського району,Сумської області]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Овлаші розташоване на захід від міста Ромни,на відстані близько 1 км,за 10км від річки Сула.Неподалік села проходить автодорога Н-07,а також Південно-Західна гілка залізниці.Сьогоднішнє населення Овлашів складає близко 2тис.осіб.Більшість жителів працює в райцентрі,з яким надійно поєднується автобусним сполученням.Серед об єктів інфраструктури головними є:сільський клуб,загальноосвітня школа І-ІІ ступенів,фельдшерсько-акушерський пункт та Архідияконо-Стефанівська церква,що належить до УПЦ МП.Перші сліди діяльності людини на території Овлашів відносяться до діапазону ХХ-ХVст.до н.е.гіпотетично комарівська археологічна культура.Для цього періоду характерні поодинокі рідкісні знахідки древніх знарядь праці на зразок кам яних зернотерок(фрагментарно).Наступним кроком на шляху розвитку,людей стардавньої епохи були прихід кімерійців,скіфів і сармат.Якщо про перших і других ми знаємо зовсі небагатоо,то про скфів,які проживали на Роменщині з VII до IIIст до н.е.ми знаємо значно більше.Це пов язано з особливим способом поховання знаті цього древнього народу-курганах.Безпосередньо на території села поховань скіфів не виявлено,однак,в місцях наближених до сули існують масштабні некрополі,складені з великих земляних пагорбів на основі цього робимо висновок про значну заселенісь в даних хронологічних межах і нашого краю.Темною плямою лишається історія від початку нашої ери і до появи племен східних слов ян,у найбільш давньому варіанті їх ототожнюють із черняхівською археологічною культурою.Цей період відомий,як Велике переселення народів,скоріше за все нинішній Роменський район був частиною коридору по якому пройшли племена:готів,аланів,гунів,аварів та хозар,а дещо пізніше угрів-предків угорців,що пройшовши далі на захід дійшли до Паннонської низовини,середній Дунай.Приблизно з VIIст.згідно з сучасними уявленнями північ Лівобережжя заселили наші предки-сло яни.Уже в перші десятиліття відбувся поділ східних слов ян на потужні об єднання-союзи племен,в нашому випадку,сіверян,племінний центр котрих перетворився згодом у місто Чернігів.Видатний роменський археолог Микола Макаренко навіть зумів виділити особливу Роменську археологічну культуру Xст.,що безпосередньо була частиною спільноти сіверян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Контакти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]&lt;br /&gt;
australianewolexandr@gmail.com&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111485</id>
		<title>Психологія Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111485"/>
				<updated>2016-10-30T19:27:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Індивідуальні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;p style=&amp;quot;color:red;&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Чекаю Ваших відповідей на питання №4, за індивідуальним заняттям, тематичною дискусією та модульним контролем! &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:11, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми приступаємо до вивчення теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;, яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 26 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна,відповідаю на запитання,на мою думку,поняття,які визначають людину,як представника людського роду включають в себе біологічний та соціальний компонент.Категорії &amp;quot;організм&amp;quot; та &amp;quot;індивід&amp;quot; несуть у собі біологічну,а &amp;quot;особистість&amp;quot; соціальну сутність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особистість-це індивід з особливою соціальною якістю,котра проявляється в суспільстві у процесі засвоєння сусппільних відносин.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:29, 3 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за швидке включення у діяльність, за вірну відповідь на перше питання та цікаві міркування! '''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:20, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати за темою &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 05 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.На мою думку,спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини,бо кожен від народження володіє неповторною своєрідністю фізичних та психологічних особливостей.Таким чином починає виділятися індивідуальність людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Критеріями вікової періодизації особистості є індивідуальний розвиток людини як організму із закладеною у нього філогенетичною програмою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Психологічні новоутворення підліткового віку:1)почуття дорослості;2)потреба підлітка у самоствердженні.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:41, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дякую за вчасно надані відповіді, як за правильну (№2), так і частково правильну (№3) відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на питання №3: відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – Ви дали правильно; дайте, будь ласка, відповідь на першу його частину – про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчуємо розгляд теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за відповідь!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за співпрацю!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Критерії вікової періодизації - соціальний статус індивіда й прояв його власної психічної активності, а також беруться до уваги соматичні зміни, зумовлені законами біологічного розвитку людського організму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 18:15, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за активну включеність у діяльність та корекцію відповіді до питання №3''''', на жаль, вона не вірна. Даючи першого разу свою відповідь на це питання, Ви визначили один з трьох критеріїв вікової періодизації розвитку особистості та назвали психологічні новоутворення (це і є названий Вами один з критеріїв), характерні для підліткового віку. Потрібно назвати ще два [10, с. 28]. Знаючи критеріїв вікової періодизації розвитку особистості, можна краще зрозуміти механізми зміни віку дитини (а від цього краще розуміти вікові особливості дітей різного віку), щоб мати можливість більш ефективних впливів на її особистісний розвиток.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Також чекаю від вас відповіді на питання №4.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:42, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гендерні особливості учнів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сфера: Сприйняття&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хлопчики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис: Хлопчики потребують детальнішої форми викладу матеріалу, схем, наочності. Частіше хлопчики дещо краще орієнтуються в матеріалі ніж дівчатка, але не так старанно вивчають правила, дати і це призводить до нижчих оцінок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови:Для того щоб хлопчик сприйняв матеріал йому необхідно зрозуміти як він працює, звідки що береться. Їм необхідне навчання засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретнісь, життєвість.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дівчатка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис:Дівчатка проявляють схильність до заучування матеріалу,вміють концентрувати свою увагу на конкретній проблематиці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови: Необхідність заохочення,  належної оцінки.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 21:25, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
'''''Шановні колеги! ''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую Вас розглянути тему &amp;quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Вивчаємо джерела''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Обговорюємо''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. &lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 2 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Характеристика обдарованих учнів в навчальному предметі &amp;quot;історія&amp;quot; є наступною: обдарована дитина допитлива, старанна,мотивована.Схильна до нових, оригінальних ідей, а тому потребує підбадьорення, заохочення добрим словом, дією.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:58, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:41, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з технік проведення тренінгового заняття може бути робота в малих групах. На відміну від занять у складі всієї групи, коли люди є переважно пасивними одержувачами інформації, заняття в малих групах передбачає активність учасників, їхню жваву взаємодію одного з одним, вироблення ними власних ідей та виявлення творчості в інших формах. У процесі роботи у складі малих груп доцільно мати двох тренерів: вони зможуть приділити більше часу, допомагаючи кожній групі, і вносять у процес різні особисті якості та досвід, збагачуючи матеріал, який викладають.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Метод малих груп зручний у застосуванні, коли учасникам потрібно:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
познайомитися один з одним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
переглянути матеріал, представлений на лекції;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
розв'язати завдання, поставлені тренером;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
спланувати, як представити інформацію іншим групам у формі рольової гри;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відпочити, навчитися взаємодіяти, адаптуватися серед незнайомих людей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує чимало способів організації малих груп, кількість людей у яких, зазвичай, коливається від двох до восьми. Якщо кількість членів перевищує вісім, їм стає важко всім одночасно брати участь у роботі і, відповідно, легше виключитися з неї - при цьому група, як правило, розпадається на підгрупи. Спосіб формування груп залежатиме від виду роботи, якою вони мають займатися.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:39, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111484</id>
		<title>Психологія Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111484"/>
				<updated>2016-10-30T19:26:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Індивідуальні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;p style=&amp;quot;color:red;&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Чекаю Ваших відповідей на питання №4, за індивідуальним заняттям, тематичною дискусією та модульним контролем! &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:11, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми приступаємо до вивчення теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;, яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 26 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна,відповідаю на запитання,на мою думку,поняття,які визначають людину,як представника людського роду включають в себе біологічний та соціальний компонент.Категорії &amp;quot;організм&amp;quot; та &amp;quot;індивід&amp;quot; несуть у собі біологічну,а &amp;quot;особистість&amp;quot; соціальну сутність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особистість-це індивід з особливою соціальною якістю,котра проявляється в суспільстві у процесі засвоєння сусппільних відносин.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:29, 3 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за швидке включення у діяльність, за вірну відповідь на перше питання та цікаві міркування! '''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:20, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати за темою &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 05 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.На мою думку,спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини,бо кожен від народження володіє неповторною своєрідністю фізичних та психологічних особливостей.Таким чином починає виділятися індивідуальність людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Критеріями вікової періодизації особистості є індивідуальний розвиток людини як організму із закладеною у нього філогенетичною програмою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Психологічні новоутворення підліткового віку:1)почуття дорослості;2)потреба підлітка у самоствердженні.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:41, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дякую за вчасно надані відповіді, як за правильну (№2), так і частково правильну (№3) відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на питання №3: відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – Ви дали правильно; дайте, будь ласка, відповідь на першу його частину – про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчуємо розгляд теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за відповідь!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за співпрацю!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Критерії вікової періодизації - соціальний статус індивіда й прояв його власної психічної активності, а також беруться до уваги соматичні зміни, зумовлені законами біологічного розвитку людського організму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 18:15, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за активну включеність у діяльність та корекцію відповіді до питання №3''''', на жаль, вона не вірна. Даючи першого разу свою відповідь на це питання, Ви визначили один з трьох критеріїв вікової періодизації розвитку особистості та назвали психологічні новоутворення (це і є названий Вами один з критеріїв), характерні для підліткового віку. Потрібно назвати ще два [10, с. 28]. Знаючи критеріїв вікової періодизації розвитку особистості, можна краще зрозуміти механізми зміни віку дитини (а від цього краще розуміти вікові особливості дітей різного віку), щоб мати можливість більш ефективних впливів на її особистісний розвиток.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Також чекаю від вас відповіді на питання №4.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:42, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гендерні особливості учнів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сфера: Сприйняття&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хлопчики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис: Хлопчики потребують детальнішої форми викладу матеріалу, схем, наочності. Частіше хлопчики дещо краще орієнтуються в матеріалі ніж дівчатка, але не так старанно вивчають правила, дати і це призводить до нижчих.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови:Для того щоб хлопчик сприйняв матеріал йому необхідно зрозуміти як він працює, звідки що береться. Їм необхідне навчання засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретнісь, життєвість.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дівчатка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис:Дівчатка проявляють схильність до заучування матеріалу,вміють концентрувати свою увагу на конкретній проблематиці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови: Необхідність заохочення,  належної оцінки.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 21:25, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
'''''Шановні колеги! ''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую Вас розглянути тему &amp;quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Вивчаємо джерела''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Обговорюємо''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. &lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 2 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Характеристика обдарованих учнів в навчальному предметі &amp;quot;історія&amp;quot; є наступною: обдарована дитина допитлива, старанна,мотивована.Схильна до нових, оригінальних ідей, а тому потребує підбадьорення, заохочення добрим словом, дією.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:58, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:41, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з технік проведення тренінгового заняття може бути робота в малих групах. На відміну від занять у складі всієї групи, коли люди є переважно пасивними одержувачами інформації, заняття в малих групах передбачає активність учасників, їхню жваву взаємодію одного з одним, вироблення ними власних ідей та виявлення творчості в інших формах. У процесі роботи у складі малих груп доцільно мати двох тренерів: вони зможуть приділити більше часу, допомагаючи кожній групі, і вносять у процес різні особисті якості та досвід, збагачуючи матеріал, який викладають.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Метод малих груп зручний у застосуванні, коли учасникам потрібно:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
познайомитися один з одним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
переглянути матеріал, представлений на лекції;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
розв'язати завдання, поставлені тренером;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
спланувати, як представити інформацію іншим групам у формі рольової гри;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відпочити, навчитися взаємодіяти, адаптуватися серед незнайомих людей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує чимало способів організації малих груп, кількість людей у яких, зазвичай, коливається від двох до восьми. Якщо кількість членів перевищує вісім, їм стає важко всім одночасно брати участь у роботі і, відповідно, легше виключитися з неї - при цьому група, як правило, розпадається на підгрупи. Спосіб формування груп залежатиме від виду роботи, якою вони мають займатися.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:39, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111483</id>
		<title>Психологія Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111483"/>
				<updated>2016-10-30T19:25:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Індивідуальні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;p style=&amp;quot;color:red;&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Чекаю Ваших відповідей на питання №4, за індивідуальним заняттям, тематичною дискусією та модульним контролем! &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:11, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми приступаємо до вивчення теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;, яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 26 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна,відповідаю на запитання,на мою думку,поняття,які визначають людину,як представника людського роду включають в себе біологічний та соціальний компонент.Категорії &amp;quot;організм&amp;quot; та &amp;quot;індивід&amp;quot; несуть у собі біологічну,а &amp;quot;особистість&amp;quot; соціальну сутність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особистість-це індивід з особливою соціальною якістю,котра проявляється в суспільстві у процесі засвоєння сусппільних відносин.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:29, 3 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за швидке включення у діяльність, за вірну відповідь на перше питання та цікаві міркування! '''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:20, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати за темою &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 05 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.На мою думку,спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини,бо кожен від народження володіє неповторною своєрідністю фізичних та психологічних особливостей.Таким чином починає виділятися індивідуальність людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Критеріями вікової періодизації особистості є індивідуальний розвиток людини як організму із закладеною у нього філогенетичною програмою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Психологічні новоутворення підліткового віку:1)почуття дорослості;2)потреба підлітка у самоствердженні.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:41, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дякую за вчасно надані відповіді, як за правильну (№2), так і частково правильну (№3) відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на питання №3: відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – Ви дали правильно; дайте, будь ласка, відповідь на першу його частину – про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчуємо розгляд теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за відповідь!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за співпрацю!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Критерії вікової періодизації - соціальний статус індивіда й прояв його власної психічної активності, а також беруться до уваги соматичні зміни, зумовлені законами біологічного розвитку людського організму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 18:15, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за активну включеність у діяльність та корекцію відповіді до питання №3''''', на жаль, вона не вірна. Даючи першого разу свою відповідь на це питання, Ви визначили один з трьох критеріїв вікової періодизації розвитку особистості та назвали психологічні новоутворення (це і є названий Вами один з критеріїв), характерні для підліткового віку. Потрібно назвати ще два [10, с. 28]. Знаючи критеріїв вікової періодизації розвитку особистості, можна краще зрозуміти механізми зміни віку дитини (а від цього краще розуміти вікові особливості дітей різного віку), щоб мати можливість більш ефективних впливів на її особистісний розвиток.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Також чекаю від вас відповіді на питання №4.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:42, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гендерні особливості учнів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сфера: Сприйняття&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хлопчики&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис: Хлопчики потребують детальнішої форми викладу матеріалу, схем, наочності. Частіше хлопчики дещо краще орієнтуються в матеріалі ніж дівчатка але не так старанно вивчають правила, дати і це призводить до нижчих.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови:Для того щоб хлопчик сприйняв матеріал йому необхідно зрозуміти як він працює, звідки що береться. Їм необхідне навчання засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретнісь, життєвість.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дівчатка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис:Дівчатка проявляють схильність до заучування матеріалу,вміють концентрувати свою увагу на конкретній проблематиці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови: Необхідність заохочення,  належної оцінки.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 21:25, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
'''''Шановні колеги! ''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую Вас розглянути тему &amp;quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Вивчаємо джерела''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Обговорюємо''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. &lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 2 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Характеристика обдарованих учнів в навчальному предметі &amp;quot;історія&amp;quot; є наступною: обдарована дитина допитлива, старанна,мотивована.Схильна до нових, оригінальних ідей, а тому потребує підбадьорення, заохочення добрим словом, дією.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:58, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:41, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з технік проведення тренінгового заняття може бути робота в малих групах. На відміну від занять у складі всієї групи, коли люди є переважно пасивними одержувачами інформації, заняття в малих групах передбачає активність учасників, їхню жваву взаємодію одного з одним, вироблення ними власних ідей та виявлення творчості в інших формах. У процесі роботи у складі малих груп доцільно мати двох тренерів: вони зможуть приділити більше часу, допомагаючи кожній групі, і вносять у процес різні особисті якості та досвід, збагачуючи матеріал, який викладають.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Метод малих груп зручний у застосуванні, коли учасникам потрібно:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
познайомитися один з одним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
переглянути матеріал, представлений на лекції;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
розв'язати завдання, поставлені тренером;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
спланувати, як представити інформацію іншим групам у формі рольової гри;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відпочити, навчитися взаємодіяти, адаптуватися серед незнайомих людей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує чимало способів організації малих груп, кількість людей у яких, зазвичай, коливається від двох до восьми. Якщо кількість членів перевищує вісім, їм стає важко всім одночасно брати участь у роботі і, відповідно, легше виключитися з неї - при цьому група, як правило, розпадається на підгрупи. Спосіб формування груп залежатиме від виду роботи, якою вони мають займатися.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:39, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111479</id>
		<title>Психологія Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111479"/>
				<updated>2016-10-30T18:58:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;p style=&amp;quot;color:red;&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Чекаю Ваших відповідей на питання №4, за індивідуальним заняттям, тематичною дискусією та модульним контролем! &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:11, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми приступаємо до вивчення теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;, яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 26 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна,відповідаю на запитання,на мою думку,поняття,які визначають людину,як представника людського роду включають в себе біологічний та соціальний компонент.Категорії &amp;quot;організм&amp;quot; та &amp;quot;індивід&amp;quot; несуть у собі біологічну,а &amp;quot;особистість&amp;quot; соціальну сутність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особистість-це індивід з особливою соціальною якістю,котра проявляється в суспільстві у процесі засвоєння сусппільних відносин.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:29, 3 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за швидке включення у діяльність, за вірну відповідь на перше питання та цікаві міркування! '''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:20, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати за темою &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 05 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.На мою думку,спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини,бо кожен від народження володіє неповторною своєрідністю фізичних та психологічних особливостей.Таким чином починає виділятися індивідуальність людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Критеріями вікової періодизації особистості є індивідуальний розвиток людини як організму із закладеною у нього філогенетичною програмою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Психологічні новоутворення підліткового віку:1)почуття дорослості;2)потреба підлітка у самоствердженні.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:41, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дякую за вчасно надані відповіді, як за правильну (№2), так і частково правильну (№3) відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на питання №3: відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – Ви дали правильно; дайте, будь ласка, відповідь на першу його частину – про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчуємо розгляд теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за відповідь!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за співпрацю!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Критерії вікової періодизації - соціальний статус індивіда й прояв його власної психічної активності, а також беруться до уваги соматичні зміни, зумовлені законами біологічного розвитку людського організму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 18:15, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за активну включеність у діяльність та корекцію відповіді до питання №3''''', на жаль, вона не вірна. Даючи першого разу свою відповідь на це питання, Ви визначили один з трьох критеріїв вікової періодизації розвитку особистості та назвали психологічні новоутворення (це і є названий Вами один з критеріїв), характерні для підліткового віку. Потрібно назвати ще два [10, с. 28]. Знаючи критеріїв вікової періодизації розвитку особистості, можна краще зрозуміти механізми зміни віку дитини (а від цього краще розуміти вікові особливості дітей різного віку), щоб мати можливість більш ефективних впливів на її особистісний розвиток.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Також чекаю від вас відповіді на питання №4.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:42, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гендерні особливості учнів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сфера: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хлопчики &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дівчатка &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Умови:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
'''''Шановні колеги! ''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую Вас розглянути тему &amp;quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Вивчаємо джерела''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Обговорюємо''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. &lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 2 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Характеристика обдарованих учнів в навчальному предметі &amp;quot;історія&amp;quot; є наступною: обдарована дитина допитлива, старанна,мотивована.Схильна до нових, оригінальних ідей, а тому потребує підбадьорення, заохочення добрим словом, дією.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:58, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:41, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з технік проведення тренінгового заняття може бути робота в малих групах. На відміну від занять у складі всієї групи, коли люди є переважно пасивними одержувачами інформації, заняття в малих групах передбачає активність учасників, їхню жваву взаємодію одного з одним, вироблення ними власних ідей та виявлення творчості в інших формах. У процесі роботи у складі малих груп доцільно мати двох тренерів: вони зможуть приділити більше часу, допомагаючи кожній групі, і вносять у процес різні особисті якості та досвід, збагачуючи матеріал, який викладають.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Метод малих груп зручний у застосуванні, коли учасникам потрібно:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
познайомитися один з одним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
переглянути матеріал, представлений на лекції;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
розв'язати завдання, поставлені тренером;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
спланувати, як представити інформацію іншим групам у формі рольової гри;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відпочити, навчитися взаємодіяти, адаптуватися серед незнайомих людей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує чимало способів організації малих груп, кількість людей у яких, зазвичай, коливається від двох до восьми. Якщо кількість членів перевищує вісім, їм стає важко всім одночасно брати участь у роботі і, відповідно, легше виключитися з неї - при цьому група, як правило, розпадається на підгрупи. Спосіб формування груп залежатиме від виду роботи, якою вони мають займатися.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:39, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111473</id>
		<title>Психологія Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111473"/>
				<updated>2016-10-30T18:45:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;p style=&amp;quot;color:red;&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Чекаю Ваших відповідей на питання №4, за індивідуальним заняттям, тематичною дискусією та модульним контролем! &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:11, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми приступаємо до вивчення теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;, яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 26 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна,відповідаю на запитання,на мою думку,поняття,які визначають людину,як представника людського роду включають в себе біологічний та соціальний компонент.Категорії &amp;quot;організм&amp;quot; та &amp;quot;індивід&amp;quot; несуть у собі біологічну,а &amp;quot;особистість&amp;quot; соціальну сутність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особистість-це індивід з особливою соціальною якістю,котра проявляється в суспільстві у процесі засвоєння сусппільних відносин.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:29, 3 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за швидке включення у діяльність, за вірну відповідь на перше питання та цікаві міркування! '''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:20, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати за темою &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 05 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.На мою думку,спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини,бо кожен від народження володіє неповторною своєрідністю фізичних та психологічних особливостей.Таким чином починає виділятися індивідуальність людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Критеріями вікової періодизації особистості є індивідуальний розвиток людини як організму із закладеною у нього філогенетичною програмою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Психологічні новоутворення підліткового віку:1)почуття дорослості;2)потреба підлітка у самоствердженні.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:41, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дякую за вчасно надані відповіді, як за правильну (№2), так і частково правильну (№3) відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на питання №3: відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – Ви дали правильно; дайте, будь ласка, відповідь на першу його частину – про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчуємо розгляд теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за відповідь!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за співпрацю!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Критерії вікової періодизації - соціальний статус індивіда й прояв його власної психічної активності, а також беруться до уваги соматичні зміни, зумовлені законами біологічного розвитку людського організму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 18:15, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за активну включеність у діяльність та корекцію відповіді до питання №3''''', на жаль, вона не вірна. Даючи першого разу свою відповідь на це питання, Ви визначили один з трьох критеріїв вікової періодизації розвитку особистості та назвали психологічні новоутворення (це і є названий Вами один з критеріїв), характерні для підліткового віку. Потрібно назвати ще два [10, с. 28]. Знаючи критеріїв вікової періодизації розвитку особистості, можна краще зрозуміти механізми зміни віку дитини (а від цього краще розуміти вікові особливості дітей різного віку), щоб мати можливість більш ефективних впливів на її особистісний розвиток.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Також чекаю від вас відповіді на питання №4.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:42, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гендерні особливості учнів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сфера: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хлопчики &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дівчатка &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Умови:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
'''''Шановні колеги! ''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую Вас розглянути тему &amp;quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Вивчаємо джерела''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Обговорюємо''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. &lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 2 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:41, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з технік проведення тренінгового заняття може бути робота в малих групах. На відміну від занять у складі всієї групи, коли люди є переважно пасивними одержувачами інформації, заняття в малих групах передбачає активність учасників, їхню жваву взаємодію одного з одним, вироблення ними власних ідей та виявлення творчості в інших формах. У процесі роботи у складі малих груп доцільно мати двох тренерів: вони зможуть приділити більше часу, допомагаючи кожній групі, і вносять у процес різні особисті якості та досвід, збагачуючи матеріал, який викладають.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Метод малих груп зручний у застосуванні, коли учасникам потрібно:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
познайомитися один з одним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
переглянути матеріал, представлений на лекції;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
розв'язати завдання, поставлені тренером;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
спланувати, як представити інформацію іншим групам у формі рольової гри;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відпочити, навчитися взаємодіяти, адаптуватися серед незнайомих людей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує чимало способів організації малих груп, кількість людей у яких, зазвичай, коливається від двох до восьми. Якщо кількість членів перевищує вісім, їм стає важко всім одночасно брати участь у роботі і, відповідно, легше виключитися з неї - при цьому група, як правило, розпадається на підгрупи. Спосіб формування груп залежатиме від виду роботи, якою вони мають займатися.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:39, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111472</id>
		<title>Психологія Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111472"/>
				<updated>2016-10-30T18:44:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;p style=&amp;quot;color:red;&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Чекаю Ваших відповідей на питання №4, за індивідуальним заняттям, тематичною дискусією та модульним контролем! &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:11, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми приступаємо до вивчення теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;, яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 26 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна,відповідаю на запитання,на мою думку,поняття,які визначають людину,як представника людського роду включають в себе біологічний та соціальний компонент.Категорії &amp;quot;організм&amp;quot; та &amp;quot;індивід&amp;quot; несуть у собі біологічну,а &amp;quot;особистість&amp;quot; соціальну сутність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особистість-це індивід з особливою соціальною якістю,котра проявляється в суспільстві у процесі засвоєння сусппільних відносин.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:29, 3 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за швидке включення у діяльність, за вірну відповідь на перше питання та цікаві міркування! '''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:20, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати за темою &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 05 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.На мою думку,спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини,бо кожен від народження володіє неповторною своєрідністю фізичних та психологічних особливостей.Таким чином починає виділятися індивідуальність людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Критеріями вікової періодизації особистості є індивідуальний розвиток людини як організму із закладеною у нього філогенетичною програмою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Психологічні новоутворення підліткового віку:1)почуття дорослості;2)потреба підлітка у самоствердженні.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:41, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дякую за вчасно надані відповіді, як за правильну (№2), так і частково правильну (№3) відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на питання №3: відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – Ви дали правильно; дайте, будь ласка, відповідь на першу його частину – про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчуємо розгляд теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за відповідь!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за співпрацю!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Критерії вікової періодизації - соціальний статус індивіда й прояв його власної психічної активності, а також беруться до уваги соматичні зміни, зумовлені законами біологічного розвитку людського організму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 18:15, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за активну включеність у діяльність та корекцію відповіді до питання №3''''', на жаль, вона не вірна. Даючи першого разу свою відповідь на це питання, Ви визначили один з трьох критеріїв вікової періодизації розвитку особистості та назвали психологічні новоутворення (це і є названий Вами один з критеріїв), характерні для підліткового віку. Потрібно назвати ще два [10, с. 28]. Знаючи критеріїв вікової періодизації розвитку особистості, можна краще зрозуміти механізми зміни віку дитини (а від цього краще розуміти вікові особливості дітей різного віку), щоб мати можливість більш ефективних впливів на її особистісний розвиток.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Також чекаю від вас відповіді на питання №4.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:42, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гендерні особливості учнів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сфера: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хлопчики &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дівчатка &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Умови:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
'''''Шановні колеги! ''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую Вас розглянути тему &amp;quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Вивчаємо джерела''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Обговорюємо''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. &lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 2 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:41, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з технік проведення тренінгового заняття може бути робота в малих групах. На відміну від занять у складі всієї групи, коли люди є переважно пасивними одержувачами інформації, заняття в малих групах передбачає активність учасників, їхню жваву взаємодію одного з одним, вироблення ними власних ідей та виявлення творчості в інших формах. У процесі роботи у складі малих груп доцільно мати двох тренерів: вони зможуть приділити більше часу, допомагаючи кожній групі, і вносять у процес різні особисті якості та досвід, збагачуючи матеріал, який викладають.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Метод малих груп зручний у застосуванні, коли учасникам потрібно:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
познайомитися один з одним;&lt;br /&gt;
переглянути матеріал, представлений на лекції;&lt;br /&gt;
розв'язати завдання, поставлені тренером;&lt;br /&gt;
спланувати, як представити інформацію іншим групам у формі рольової гри;&lt;br /&gt;
відпочити, навчитися взаємодіяти, адаптуватися серед незнайомих людей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує чимало способів організації малих груп, кількість людей у яких, зазвичай, коливається від двох до восьми. Якщо кількість членів перевищує вісім, їм стає важко всім одночасно брати участь у роботі і, відповідно, легше виключитися з неї - при цьому група, як правило, розпадається на підгрупи. Спосіб формування груп залежатиме від виду роботи, якою вони мають займатися.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:39, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111469</id>
		<title>Психологія Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111469"/>
				<updated>2016-10-30T18:39:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&amp;lt;p style=&amp;quot;color:red;&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;b&amp;gt;Чекаю Ваших відповідей на питання №4, за індивідуальним заняттям, тематичною дискусією та модульним контролем! &amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/p&amp;gt;--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:11, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми приступаємо до вивчення теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;, яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 26 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна,відповідаю на запитання,на мою думку,поняття,які визначають людину,як представника людського роду включають в себе біологічний та соціальний компонент.Категорії &amp;quot;організм&amp;quot; та &amp;quot;індивід&amp;quot; несуть у собі біологічну,а &amp;quot;особистість&amp;quot; соціальну сутність.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особистість-це індивід з особливою соціальною якістю,котра проявляється в суспільстві у процесі засвоєння сусппільних відносин.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 12:29, 3 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за швидке включення у діяльність, за вірну відповідь на перше питання та цікаві міркування! '''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:20, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Продовжуємо працювати за темою &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 05 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Наступне питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 11 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.На мою думку,спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини,бо кожен від народження володіє неповторною своєрідністю фізичних та психологічних особливостей.Таким чином починає виділятися індивідуальність людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Критеріями вікової періодизації особистості є індивідуальний розвиток людини як організму із закладеною у нього філогенетичною програмою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Психологічні новоутворення підліткового віку:1)почуття дорослості;2)потреба підлітка у самоствердженні.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 11:41, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Дякую за вчасно надані відповіді, як за правильну (№2), так і частково правильну (№3) відповіді та цікаві міркування відносно питань!''' Зверніть увагу на питання №3: відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – Ви дали правильно; дайте, будь ласка, відповідь на першу його частину – про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Закінчуємо розгляд теми &amp;quot;Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня&amp;quot;. Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за відповідь!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за співпрацю!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Добрий день Ірина Валеріївна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Критерії вікової періодизації - соціальний статус індивіда й прояв його власної психічної активності, а також беруться до уваги соматичні зміни, зумовлені законами біологічного розвитку людського організму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 18:15, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Дякую за активну включеність у діяльність та корекцію відповіді до питання №3''''', на жаль, вона не вірна. Даючи першого разу свою відповідь на це питання, Ви визначили один з трьох критеріїв вікової періодизації розвитку особистості та назвали психологічні новоутворення (це і є названий Вами один з критеріїв), характерні для підліткового віку. Потрібно назвати ще два [10, с. 28]. Знаючи критеріїв вікової періодизації розвитку особистості, можна краще зрозуміти механізми зміни віку дитини (а від цього краще розуміти вікові особливості дітей різного віку), щоб мати можливість більш ефективних впливів на її особистісний розвиток.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Також чекаю від вас відповіді на питання №4.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:42, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Гендерні особливості учнів'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сфера: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хлопчики &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Умови:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дівчатка &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Опис:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Умови:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 24 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
'''''Шановні колеги! ''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 16 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, колеги!'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Запрошую Вас розглянути тему &amp;quot;Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Вивчаємо джерела''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Обговорюємо''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. &lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 2 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:17, 20 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:41, 7 жовтня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однією з технік проведення тренінгового заняття може бути робота в малих групах. На відміну від занять у складі всієї групи, коли люди є переважно пасивними одержувачами інформації, заняття в малих групах передбачає активність учасників, їхню жваву взаємодію одного з одним, вироблення ними власних ідей та виявлення творчості в інших формах. У процесі роботи у складі малих груп доцільно мати двох тренерів: вони зможуть приділити більше часу, допомагаючи кожній групі, і вносять у процес різні особисті якості та досвід, збагачуючи матеріал, який викладають.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Метод малих груп зручний у застосуванні, коли учасникам потрібно:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    познайомитися один з одним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    переглянути матеріал, представлений на лекції;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    розв'язати завдання, поставлені тренером;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    спланувати, як представити інформацію іншим групам у формі рольової гри;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
    відпочити, навчитися взаємодіяти, адаптуватися серед незнайомих людей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує чимало способів організації малих груп, кількість людей у яких, зазвичай, коливається від двох до восьми. Якщо кількість членів перевищує вісім, їм стає важко всім одночасно брати участь у роботі і, відповідно, легше виключитися з неї - при цьому група, як правило, розпадається на підгрупи. Спосіб формування груп залежатиме від виду роботи, якою вони мають займатися.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:39, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111466</id>
		<title>Теорія та методика фахової дисципліни Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111466"/>
				<updated>2016-10-30T18:07:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''&amp;quot;Методика роботи з історичними джерелами&amp;quot;'''.  За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал &amp;quot;Методи роботи з візуальними джерелами&amp;quot; із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін &amp;quot;Нова Доба&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:12, 20 квітня 2016 (EEST)                                         &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,на мою думку різниця полягає в наступному&lt;br /&gt;
а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).&lt;br /&gt;
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.&lt;br /&gt;
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.&lt;br /&gt;
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.&lt;br /&gt;
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необ єктивність фотознімків полягає у їх суб єктивізмі,тобто необ єктивній інтерпретації з боку тих,хто їх створив--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:32, 20 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему &amp;quot;Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі&amp;quot;.''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----Доброго дня,серед нетрадиційних форм уроків можна витділити наступні:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-&lt;br /&gt;
парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;&lt;br /&gt;
урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок&lt;br /&gt;
виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного&lt;br /&gt;
проекту, урок-розповідь про&lt;br /&gt;
вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича&lt;br /&gt;
тощо;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія,&lt;br /&gt;
заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє&lt;br /&gt;
чи минуле, подорож по&lt;br /&gt;
країні, урок-експедиція;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект»,&lt;br /&gt;
урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть&lt;br /&gt;
знавці», урок-&lt;br /&gt;
ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок-&lt;br /&gt;
дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок-&lt;br /&gt;
тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра&lt;br /&gt;
«Сходження» тощо;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів&lt;br /&gt;
організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист&lt;br /&gt;
оцінки, урок-&lt;br /&gt;
консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист&lt;br /&gt;
читацького формуляру, учнівська конференція тощо--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 19:40, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----Про наявність поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчать такі уміння:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Запам’ятовування і відтворення історичної інформації (механічного відтворення). На цьому рівні історична освіта школяра характеризується лише кількісними показниками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). Для цього рівня характерним є виявлення учнем поверхових зв’язків між історичними фактами завдяки прочитаним, почутим висловлюванням та побаченим умовним чи образним зображенням.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:07, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроку:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	У навчальному режимі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	У індивідуальній роботі з учнями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	У режимі самонавчання;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	У режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:00, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''&lt;br /&gt;
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі &amp;quot;Спілкування на моїй сторінці обговорення&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
---- Існують різноманітні шляхи створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	постановка проблемних завдань;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	організація дискусії на уроці;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	організація пошукової роботи школярів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:54, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом &amp;quot;Корисні публікації&amp;quot;. Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111464</id>
		<title>Теорія та методика фахової дисципліни Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111464"/>
				<updated>2016-10-30T18:00:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''&amp;quot;Методика роботи з історичними джерелами&amp;quot;'''.  За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал &amp;quot;Методи роботи з візуальними джерелами&amp;quot; із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін &amp;quot;Нова Доба&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:12, 20 квітня 2016 (EEST)                                         &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,на мою думку різниця полягає в наступному&lt;br /&gt;
а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).&lt;br /&gt;
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.&lt;br /&gt;
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.&lt;br /&gt;
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.&lt;br /&gt;
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необ єктивність фотознімків полягає у їх суб єктивізмі,тобто необ єктивній інтерпретації з боку тих,хто їх створив--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:32, 20 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему &amp;quot;Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі&amp;quot;.''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----Доброго дня,серед нетрадиційних форм уроків можна витділити наступні:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-&lt;br /&gt;
парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;&lt;br /&gt;
урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок&lt;br /&gt;
виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного&lt;br /&gt;
проекту, урок-розповідь про&lt;br /&gt;
вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича&lt;br /&gt;
тощо;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія,&lt;br /&gt;
заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє&lt;br /&gt;
чи минуле, подорож по&lt;br /&gt;
країні, урок-експедиція;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект»,&lt;br /&gt;
урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть&lt;br /&gt;
знавці», урок-&lt;br /&gt;
ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок-&lt;br /&gt;
дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок-&lt;br /&gt;
тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра&lt;br /&gt;
«Сходження» тощо;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів&lt;br /&gt;
організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист&lt;br /&gt;
оцінки, урок-&lt;br /&gt;
консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист&lt;br /&gt;
читацького формуляру, учнівська конференція тощо--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 19:40, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроку:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	У навчальному режимі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	У індивідуальній роботі з учнями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	У режимі самонавчання;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	У режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:00, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''&lt;br /&gt;
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі &amp;quot;Спілкування на моїй сторінці обговорення&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
---- Існують різноманітні шляхи створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	постановка проблемних завдань;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	організація дискусії на уроці;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	організація пошукової роботи школярів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:54, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом &amp;quot;Корисні публікації&amp;quot;. Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111461</id>
		<title>Теорія та методика фахової дисципліни Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111461"/>
				<updated>2016-10-30T17:40:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''&amp;quot;Методика роботи з історичними джерелами&amp;quot;'''.  За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал &amp;quot;Методи роботи з візуальними джерелами&amp;quot; із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін &amp;quot;Нова Доба&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:12, 20 квітня 2016 (EEST)                                         &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,на мою думку різниця полягає в наступному&lt;br /&gt;
а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).&lt;br /&gt;
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.&lt;br /&gt;
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.&lt;br /&gt;
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.&lt;br /&gt;
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необ єктивність фотознімків полягає у їх суб єктивізмі,тобто необ єктивній інтерпретації з боку тих,хто їх створив--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:32, 20 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему &amp;quot;Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі&amp;quot;.''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----Доброго дня,серед нетрадиційних форм уроків можна витділити наступні:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-&lt;br /&gt;
парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;&lt;br /&gt;
урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок&lt;br /&gt;
виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного&lt;br /&gt;
проекту, урок-розповідь про&lt;br /&gt;
вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича&lt;br /&gt;
тощо;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія,&lt;br /&gt;
заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє&lt;br /&gt;
чи минуле, подорож по&lt;br /&gt;
країні, урок-експедиція;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект»,&lt;br /&gt;
урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть&lt;br /&gt;
знавці», урок-&lt;br /&gt;
ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок-&lt;br /&gt;
дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок-&lt;br /&gt;
тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра&lt;br /&gt;
«Сходження» тощо;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів&lt;br /&gt;
організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист&lt;br /&gt;
оцінки, урок-&lt;br /&gt;
консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист&lt;br /&gt;
читацького формуляру, учнівська конференція тощо--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 19:40, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''&lt;br /&gt;
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі &amp;quot;Спілкування на моїй сторінці обговорення&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
---- Існують різноманітні шляхи створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	постановка проблемних завдань;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	організація дискусії на уроці;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	організація пошукової роботи школярів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:54, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом &amp;quot;Корисні публікації&amp;quot;. Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111423</id>
		<title>Теорія та методика фахової дисципліни Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111423"/>
				<updated>2016-10-30T14:56:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''&amp;quot;Методика роботи з історичними джерелами&amp;quot;'''.  За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал &amp;quot;Методи роботи з візуальними джерелами&amp;quot; із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін &amp;quot;Нова Доба&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:12, 20 квітня 2016 (EEST)                                         &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,на мою думку різниця полягає в наступному&lt;br /&gt;
а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).&lt;br /&gt;
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.&lt;br /&gt;
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.&lt;br /&gt;
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.&lt;br /&gt;
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необ єктивність фотознімків полягає у їх суб єктивізмі,тобто необ єктивній інтерпретації з боку тих,хто їх створив--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:32, 20 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему &amp;quot;Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі&amp;quot;.''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''&lt;br /&gt;
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі &amp;quot;Спілкування на моїй сторінці обговорення&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
---- Існують різноманітні шляхи створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін:&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	постановка проблемних завдань;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	організація дискусії на уроці;&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
•	організація пошукової роботи школярів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:54, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом &amp;quot;Корисні публікації&amp;quot;. Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111422</id>
		<title>Теорія та методика фахової дисципліни Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111422"/>
				<updated>2016-10-30T14:55:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''&amp;quot;Методика роботи з історичними джерелами&amp;quot;'''.  За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал &amp;quot;Методи роботи з візуальними джерелами&amp;quot; із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін &amp;quot;Нова Доба&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:12, 20 квітня 2016 (EEST)                                         &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,на мою думку різниця полягає в наступному&lt;br /&gt;
а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).&lt;br /&gt;
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.&lt;br /&gt;
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.&lt;br /&gt;
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.&lt;br /&gt;
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необ єктивність фотознімків полягає у їх суб єктивізмі,тобто необ єктивній інтерпретації з боку тих,хто їх створив--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:32, 20 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему &amp;quot;Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі&amp;quot;.''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''&lt;br /&gt;
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі &amp;quot;Спілкування на моїй сторінці обговорення&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
---- Існують різноманітні шляхи створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін: &lt;br /&gt;
•	постановка проблемних завдань; &lt;br /&gt;
•	організація дискусії на уроці; &lt;br /&gt;
•	організація пошукової роботи школярів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:54, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом &amp;quot;Корисні публікації&amp;quot;. Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111417</id>
		<title>Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111417"/>
				<updated>2016-10-30T14:27:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&amp;amp;authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?&lt;br /&gt;
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на перше питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
філософське дослідження освіти необхідна тому,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему.Це виразно продемонстрував американський науковець А.Азімов у праці &amp;quot;Вид у височині&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдяки філософії,можна зробити загалльні висновки зі стану освіти сьогодні і намітити шляхи її вдосконалення.Філософія розкриває місце і роль освіти в наш час,ставить завдання своєрідного сприйняття світу,розкриває багатовимірність самої освіти.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 14:48, 28 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Відповідь на друге питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
завдання філософії освіти наступні:&lt;br /&gt;
-аналіз і осмислення сучасної структури освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;&lt;br /&gt;
-вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань,виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдання соціології:&lt;br /&gt;
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;&lt;br /&gt;
-оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;&lt;br /&gt;
-аналіз ставлення суспільства і тих,хто навчається,до освіти,виявляє її соціальні цінності;&lt;br /&gt;
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;&lt;br /&gt;
-визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:29, 28 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за відповіді.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 4 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?&lt;br /&gt;
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на поставлені питання,щодо першого-змістом стратегії освіти є її мета,означенння сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань,соціально-політичних,матеріално-фінансових,наукове забезпечення всіх її потреб,а також бажані результати реалізації стратегічних завдань.&lt;br /&gt;
Місце парадигми в освіті полягає в тому,що вона стосується лише освітнього процесу,а не всього суспільного житття і в її змісті є обов язкові аспекти:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності,з метою її кардинального вдосконалення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) практичні дії по досягненню поставленої мети.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Американський підхід(США)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Азійський підхід(Японія,Китай)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.&lt;br /&gt;
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
#Добрий день,Людмила Олександрівна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.&lt;br /&gt;
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
#У чому полягає сутність Болонського процесу?&lt;br /&gt;
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.&lt;br /&gt;
#Як Ви розумієте термін квазінаука?&lt;br /&gt;
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.&lt;br /&gt;
#Основними елементами дослідницької системи є:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Тема дослідження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6.	Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.	Принципи (латиною – «початок», «основа»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8.	Методи – шляхи, способи наукового дослідження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9.	Критерії (грецькою – «засоби для судження»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10.	Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11.	Класифікація результатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12.	Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13.	Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14.	Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15.	Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:даю відповідь на поставлене питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поняття «парадигма освіти» співвідноситься до &amp;quot;стратегії освіти&amp;quot; таким чином.Перше є вужчим порвняно із «стратегією освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.&lt;br /&gt;
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:26, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Назвіть три основні форми освіти?; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Як Ви розумієте термін &amp;quot;відкрита освіта&amp;quot;?.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:15, 14 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Трьома основними формами освіти є:формальна,неформальна,інформальна. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої&lt;br /&gt;
діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації&lt;br /&gt;
навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за&lt;br /&gt;
допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:07, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:05, 5 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&amp;quot;. На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#На мою думку,сучасна система освіти України потребує деяких змін та доповнень,зокрема,виклад матеріалу в шкільних підручниках,зокрема з історії,повинен чітко враховувати вікові особливості учнів і їх сприйняття дійсності,а отже і матеріалу,що там подано.&lt;br /&gt;
#З традиційного навчання,на мій погляд,треба зберегти:класно-урочну систему,як найбільш ефективну на пострадянському просторі,оцінювання учнів на уроці,також,мені здається,залишить 11 класне навчання,а не 12,адже у спадок від попереднього періоду ми отримали солідну систему профтех освіти,яка зараз недоотримує коштів,можливо,і через плани про запровадження відповідних профілів у старшій школі.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:47, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Освіта як цінність&amp;quot;. На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.&lt;br /&gt;
#Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:27, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:29, 15 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:04, 3 жовтня 2016 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111415</id>
		<title>Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=111415"/>
				<updated>2016-10-30T14:08:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Індивідуальні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&amp;amp;authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?&lt;br /&gt;
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на перше питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
філософське дослідження освіти необхідна тому,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему.Це виразно продемонстрував американський науковець А.Азімов у праці &amp;quot;Вид у височині&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдяки філософії,можна зробити загалльні висновки зі стану освіти сьогодні і намітити шляхи її вдосконалення.Філософія розкриває місце і роль освіти в наш час,ставить завдання своєрідного сприйняття світу,розкриває багатовимірність самої освіти.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 14:48, 28 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Відповідь на друге питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
завдання філософії освіти наступні:&lt;br /&gt;
-аналіз і осмислення сучасної структури освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;&lt;br /&gt;
-вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань,виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдання соціології:&lt;br /&gt;
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;&lt;br /&gt;
-оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;&lt;br /&gt;
-аналіз ставлення суспільства і тих,хто навчається,до освіти,виявляє її соціальні цінності;&lt;br /&gt;
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;&lt;br /&gt;
-визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:29, 28 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за відповіді.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 4 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?&lt;br /&gt;
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на поставлені питання,щодо першого-змістом стратегії освіти є її мета,означенння сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань,соціально-політичних,матеріално-фінансових,наукове забезпечення всіх її потреб,а також бажані результати реалізації стратегічних завдань.&lt;br /&gt;
Місце парадигми в освіті полягає в тому,що вона стосується лише освітнього процесу,а не всього суспільного житття і в її змісті є обов язкові аспекти:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності,з метою її кардинального вдосконалення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) практичні дії по досягненню поставленої мети.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Американський підхід(США)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Азійський підхід(Японія,Китай)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.&lt;br /&gt;
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
#Добрий день,Людмила Олександрівна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.&lt;br /&gt;
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
#У чому полягає сутність Болонського процесу?&lt;br /&gt;
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.&lt;br /&gt;
#Як Ви розумієте термін квазінаука?&lt;br /&gt;
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.&lt;br /&gt;
#Основними елементами дослідницької системи є:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Тема дослідження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6.	Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.	Принципи (латиною – «початок», «основа»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8.	Методи – шляхи, способи наукового дослідження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9.	Критерії (грецькою – «засоби для судження»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10.	Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11.	Класифікація результатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12.	Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13.	Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14.	Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15.	Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:даю відповідь на поставлене питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поняття «парадигма освіти» співвідноситься до &amp;quot;стратегії освіти&amp;quot; таким чином.Перше є вужчим порвняно із «стратегією освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.&lt;br /&gt;
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:26, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Назвіть три основні форми освіти?; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Як Ви розумієте термін &amp;quot;відкрита освіта&amp;quot;?.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:15, 14 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Трьома основними формами освіти є:формальна,неформальна,інформальна. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої&lt;br /&gt;
діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації&lt;br /&gt;
навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за&lt;br /&gt;
допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:07, 30 жовтня 2016 (EET)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:05, 5 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&amp;quot;. На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#На мою думку,сучасна система освіти України потребує деяких змін та доповнень,зокрема,виклад матеріалу в шкільних підручниках,зокрема з історії,повинен чітко враховувати вікові особливості учнів і їх сприйняття дійсності,а отже і матеріалу,що там подано.&lt;br /&gt;
#З традиційного навчання,на мій погляд,треба зберегти:класно-урочну систему,як найбільш ефективну на пострадянському просторі,оцінювання учнів на уроці,також,мені здається,залишить 11 класне навчання,а не 12,адже у спадок від попереднього періоду ми отримали солідну систему профтех освіти,яка зараз недоотримує коштів,можливо,і через плани про запровадження відповідних профілів у старшій школі.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:47, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Освіта як цінність&amp;quot;. На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:29, 15 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:04, 3 жовтня 2016 (EEST)&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=101114</id>
		<title>Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=101114"/>
				<updated>2016-06-11T13:47:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&amp;amp;authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?&lt;br /&gt;
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на перше питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
філософське дослідження освіти необхідна тому,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему.Це виразно продемонстрував американський науковець А.Азімов у праці &amp;quot;Вид у височині&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдяки філософії,можна зробити загалльні висновки зі стану освіти сьогодні і намітити шляхи її вдосконалення.Філософія розкриває місце і роль освіти в наш час,ставить завдання своєрідного сприйняття світу,розкриває багатовимірність самої освіти.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 14:48, 28 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Відповідь на друге питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
завдання філософії освіти наступні:&lt;br /&gt;
-аналіз і осмислення сучасної структури освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;&lt;br /&gt;
-вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань,виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдання соціології:&lt;br /&gt;
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;&lt;br /&gt;
-оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;&lt;br /&gt;
-аналіз ставлення суспільства і тих,хто навчається,до освіти,виявляє її соціальні цінності;&lt;br /&gt;
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;&lt;br /&gt;
-визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:29, 28 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за відповіді.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 4 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?&lt;br /&gt;
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на поставлені питання,щодо першого-змістом стратегії освіти є її мета,означенння сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань,соціально-політичних,матеріално-фінансових,наукове забезпечення всіх її потреб,а також бажані результати реалізації стратегічних завдань.&lt;br /&gt;
Місце парадигми в освіті полягає в тому,що вона стосується лише освітнього процесу,а не всього суспільного житття і в її змісті є обов язкові аспекти:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності,з метою її кардинального вдосконалення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) практичні дії по досягненню поставленої мети.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Американський підхід(США)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Азійський підхід(Японія,Китай)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.&lt;br /&gt;
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
#Добрий день,Людмила Олександрівна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.&lt;br /&gt;
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
#У чому полягає сутність Болонського процесу?&lt;br /&gt;
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.&lt;br /&gt;
#Як Ви розумієте термін квазінаука?&lt;br /&gt;
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.&lt;br /&gt;
#Основними елементами дослідницької системи є:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Тема дослідження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6.	Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.	Принципи (латиною – «початок», «основа»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8.	Методи – шляхи, способи наукового дослідження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9.	Критерії (грецькою – «засоби для судження»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10.	Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11.	Класифікація результатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12.	Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13.	Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14.	Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15.	Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:даю відповідь на поставлене питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поняття «парадигма освіти» співвідноситься до &amp;quot;стратегії освіти&amp;quot; таким чином.Перше є вужчим порвняно із «стратегією освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.&lt;br /&gt;
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:26, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&amp;quot;. На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#На мою думку,сучасна система освіти України потребує деяких змін та доповнень,зокрема,виклад матеріалу в шкільних підручниках,зокрема з історії,повинен чітко враховувати вікові особливості учнів і їх сприйняття дійсності,а отже і матеріалу,що там подано.&lt;br /&gt;
#З традиційного навчання,на мій погляд,треба зберегти:класно-урочну систему,як найбільш ефективну на пострадянському просторі,оцінювання учнів на уроці,також,мені здається,залишить 11 класне навчання,а не 12,адже у спадок від попереднього періоду ми отримали солідну систему профтех освіти,яка зараз недоотримує коштів,можливо,і через плани про запровадження відповідних профілів у старшій школі.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:47, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=101112</id>
		<title>Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=101112"/>
				<updated>2016-06-11T13:26:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Індивідуальні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&amp;amp;authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?&lt;br /&gt;
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на перше питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
філософське дослідження освіти необхідна тому,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему.Це виразно продемонстрував американський науковець А.Азімов у праці &amp;quot;Вид у височині&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдяки філософії,можна зробити загалльні висновки зі стану освіти сьогодні і намітити шляхи її вдосконалення.Філософія розкриває місце і роль освіти в наш час,ставить завдання своєрідного сприйняття світу,розкриває багатовимірність самої освіти.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 14:48, 28 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Відповідь на друге питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
завдання філософії освіти наступні:&lt;br /&gt;
-аналіз і осмислення сучасної структури освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;&lt;br /&gt;
-вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань,виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдання соціології:&lt;br /&gt;
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;&lt;br /&gt;
-оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;&lt;br /&gt;
-аналіз ставлення суспільства і тих,хто навчається,до освіти,виявляє її соціальні цінності;&lt;br /&gt;
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;&lt;br /&gt;
-визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:29, 28 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за відповіді.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 4 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?&lt;br /&gt;
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на поставлені питання,щодо першого-змістом стратегії освіти є її мета,означенння сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань,соціально-політичних,матеріално-фінансових,наукове забезпечення всіх її потреб,а також бажані результати реалізації стратегічних завдань.&lt;br /&gt;
Місце парадигми в освіті полягає в тому,що вона стосується лише освітнього процесу,а не всього суспільного житття і в її змісті є обов язкові аспекти:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності,з метою її кардинального вдосконалення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) практичні дії по досягненню поставленої мети.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Американський підхід(США)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Азійський підхід(Японія,Китай)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.&lt;br /&gt;
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
#Добрий день,Людмила Олександрівна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.&lt;br /&gt;
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
#У чому полягає сутність Болонського процесу?&lt;br /&gt;
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.&lt;br /&gt;
#Як Ви розумієте термін квазінаука?&lt;br /&gt;
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.&lt;br /&gt;
#Основними елементами дослідницької системи є:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Тема дослідження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6.	Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.	Принципи (латиною – «початок», «основа»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8.	Методи – шляхи, способи наукового дослідження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9.	Критерії (грецькою – «засоби для судження»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10.	Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11.	Класифікація результатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12.	Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13.	Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14.	Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15.	Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:даю відповідь на поставлене питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поняття «парадигма освіти» співвідноситься до &amp;quot;стратегії освіти&amp;quot; таким чином.Перше є вужчим порвняно із «стратегією освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.&lt;br /&gt;
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:26, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&amp;quot;. На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=101109</id>
		<title>Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E.%D0%9E.&amp;diff=101109"/>
				<updated>2016-06-11T13:09:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Манько Олександр Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
==== Інтерактивні практичні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&amp;amp;authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?&lt;br /&gt;
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 25 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на перше питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
філософське дослідження освіти необхідна тому,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему.Це виразно продемонстрував американський науковець А.Азімов у праці &amp;quot;Вид у височині&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдяки філософії,можна зробити загалльні висновки зі стану освіти сьогодні і намітити шляхи її вдосконалення.Філософія розкриває місце і роль освіти в наш час,ставить завдання своєрідного сприйняття світу,розкриває багатовимірність самої освіти.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 14:48, 28 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Відповідь на друге питання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
завдання філософії освіти наступні:&lt;br /&gt;
-аналіз і осмислення сучасної структури освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;&lt;br /&gt;
-вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань,виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Завдання соціології:&lt;br /&gt;
-вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;&lt;br /&gt;
-оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;&lt;br /&gt;
-аналіз ставлення суспільства і тих,хто навчається,до освіти,виявляє її соціальні цінності;&lt;br /&gt;
-виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;&lt;br /&gt;
-визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:29, 28 квітня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дякую за відповіді.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:29, 4 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?&lt;br /&gt;
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на поставлені питання,щодо першого-змістом стратегії освіти є її мета,означенння сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань,соціально-політичних,матеріално-фінансових,наукове забезпечення всіх її потреб,а також бажані результати реалізації стратегічних завдань.&lt;br /&gt;
Місце парадигми в освіті полягає в тому,що вона стосується лише освітнього процесу,а не всього суспільного житття і в її змісті є обов язкові аспекти:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності,з метою її кардинального вдосконалення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) практичні дії по досягненню поставленої мети.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.Американський підхід(США)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.Азійський підхід(Японія,Китай)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.&lt;br /&gt;
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
#Добрий день,Людмила Олександрівна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
–	використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.&lt;br /&gt;
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:&lt;br /&gt;
#У чому полягає сутність Болонського процесу?&lt;br /&gt;
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
#Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.&lt;br /&gt;
#Як Ви розумієте термін квазінаука?&lt;br /&gt;
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.&lt;br /&gt;
#Основними елементами дослідницької системи є:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.	Тема дослідження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.	Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.	Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.	Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5.	Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6.	Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7.	Принципи (латиною – «початок», «основа»). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
8.	Методи – шляхи, способи наукового дослідження. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
9.	Критерії (грецькою – «засоби для судження»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10.	Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11.	Класифікація результатів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12.	Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13.	Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14.	Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15.	Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Індивідуальні заняття ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваша відповідь:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Консультації ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====&lt;br /&gt;
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &amp;quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&amp;quot;. На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
Ваші відповіді:&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
#&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Манько Олександр Олександрович</name></author>	</entry>

	</feed>