HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Користувач:Матузка Валентина Миколаївна

2017-10-25T07:34:33Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Випускний проект */

[[Файл:Матузка_ВМ.jpg|200px|thumb|right]]
==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Матузка Валентина Миколаївна

==Регіон==
Буринський район

==Місце роботи==
Черепївська загальноосвїтня школа І-ІІІ ст

==Посада ==
Учитель історії

==Категорія==
І категорія

==Випускний проект==
Історія регіону в персоналіях [[Попов Павло Миколайович]]

[https://drive.google.com/file/d/0B3qu8kbQK1xQbEFyV3VPalZuV3c/view?usp=sharing Портфоліо Матузки В.М.]

КОНСПЕКТИ УРОКІВ:

[https://drive.google.com/file/d/0B3qu8kbQK1xQOU1leTBLMEVzdkk/view?usp=sharing Урок історії 5 кл. «Відлік часу в історії»]

[https://drive.google.com/file/d/0B3qu8kbQK1xQWjNzbzJwMzh4NzQ/view?usp=sharing Урок історії 6 кл. Подорож по Давній Греції]

[https://drive.google.com/file/d/0B3qu8kbQK1xQb2JxX19ZRllHMnc/view?usp=sharing Урок історії 8 кл.Гетьманщина наприкінці XVII- на початку XVIIIст.]

[https://drive.google.com/file/d/0B3qu8kbQK1xQRUxMVXV6N0wxWG8/view?usp=sharing Урок історії 11 кл. Початок Другої світової війни]

==Контакти==
matuzka1970@gmail.com
[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Матузка Валентина Миколаївна

2017-10-25T07:22:57Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Випускний проект */

Користувач:Матузка Валентина Миколаївна

2017-10-25T07:22:29Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Випускний проект */

Попов Павло Миколайович

2017-10-25T07:20:20Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Автор статті(посилання на сторінку користувача) */

==Прізвище ім'я по батькові==
Попов Павло Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист.

== Фотографія особи ==

[[Файл:Попов П.М..jpg|300px|thumb|center]]

==Біографія особи==
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії.

[[Файл:WP 20171017 12 48 28 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості.

[[Файл:WP 20171017 12 48 21 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.

[[Файл:WP 20171017 12 48 51 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій.
Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису:
- фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр.
- записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.)
- "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр.
- фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.)
- записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.)
-фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.)
записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.)
записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка
- замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків.
Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.

[[Файл:По в вінку.jpg|300px|thumb|right]]

==Нагороди==
Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.

==Увічнення пам'яті==
Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М.

==Література==
Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік)
Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка.
Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки"

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]]

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Попов Павло Миколайович

2017-10-25T07:19:10Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Попов Павло Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист.

== Фотографія особи ==

[[Файл:Попов П.М..jpg|300px|thumb|center]]

==Біографія особи==
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії.

[[Файл:WP 20171017 12 48 28 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості.

[[Файл:WP 20171017 12 48 21 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.

[[Файл:WP 20171017 12 48 51 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій.
Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису:
- фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр.
- записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.)
- "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр.
- фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.)
- записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.)
-фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.)
записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.)
записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка
- замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків.
Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.

[[Файл:По в вінку.jpg|300px|thumb|right]]

==Нагороди==
Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.

==Увічнення пам'яті==
Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М.

==Література==
Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік)
Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка.
Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки"

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]
Матузка Валентина Миколаївна - вчитель історії
http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Matuzka1970

Попов Павло Миколайович

2017-10-25T07:18:53Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Попов Павло Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист.

== Фотографія особи ==

[[Файл:Попов П.М..jpg|300px|thumb|left]]

==Біографія особи==
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії.

[[Файл:WP 20171017 12 48 28 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості.

[[Файл:WP 20171017 12 48 21 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.

[[Файл:WP 20171017 12 48 51 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій.
Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису:
- фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр.
- записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.)
- "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр.
- фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.)
- записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.)
-фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.)
записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.)
записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка
- замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків.
Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.

[[Файл:По в вінку.jpg|300px|thumb|right]]

==Нагороди==
Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.

==Увічнення пам'яті==
Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М.

==Література==
Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік)
Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка.
Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки"

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]
Матузка Валентина Миколаївна - вчитель історії
http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Matuzka1970

Попов Павло Миколайович

2017-10-25T07:18:31Z

Матузка Валентина Миколаївна:

==Прізвище ім'я по батькові==
Попов Павло Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист.

== Фотографія особи ==

[[Файл:Попов П.М..jpg|300px|thumb|center]]

==Біографія особи==
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії.

[[Файл:WP 20171017 12 48 28 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості.

[[Файл:WP 20171017 12 48 21 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.

[[Файл:WP 20171017 12 48 51 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій.
Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису:
- фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр.
- записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.)
- "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр.
- фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.)
- записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.)
-фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.)
записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.)
записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка
- замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків.
Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.

[[Файл:По в вінку.jpg|300px|thumb|right]]

==Нагороди==
Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.

==Увічнення пам'яті==
Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М.

==Література==
Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік)
Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка.
Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки"

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]
Матузка Валентина Миколаївна - вчитель історії
http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Matuzka1970

Попов Павло Миколайович

2017-10-25T07:18:03Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Ким є персона, про яку створюється стаття */

==Прізвище ім'я по батькові==
Попов Павло Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист.

[[Файл:Попов П.М..jpg|300px|thumb|center]]

== Фотографія особи ==

==Біографія особи==
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії.

[[Файл:WP 20171017 12 48 28 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості.

[[Файл:WP 20171017 12 48 21 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.

[[Файл:WP 20171017 12 48 51 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій.
Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису:
- фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр.
- записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.)
- "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр.
- фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.)
- записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.)
-фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.)
записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.)
записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка
- замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків.
Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.

[[Файл:По в вінку.jpg|300px|thumb|right]]

==Нагороди==
Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.

==Увічнення пам'яті==
Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М.

==Література==
Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік)
Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка.
Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки"

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]
Матузка Валентина Миколаївна - вчитель історії
http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Matuzka1970

Попов Павло Миколайович

2017-10-25T07:17:51Z

Матузка Валентина Миколаївна:

==Прізвище ім'я по батькові==
Попов Павло Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист.

[[Файл:Попов П.М..jpg|200px|thumb|center]]
== Фотографія особи ==

==Біографія особи==
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії.

[[Файл:WP 20171017 12 48 28 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості.

[[Файл:WP 20171017 12 48 21 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.

[[Файл:WP 20171017 12 48 51 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій.
Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису:
- фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр.
- записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.)
- "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр.
- фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.)
- записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.)
-фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.)
записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.)
записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка
- замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків.
Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.

[[Файл:По в вінку.jpg|300px|thumb|right]]

==Нагороди==
Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.

==Увічнення пам'яті==
Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М.

==Література==
Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік)
Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка.
Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки"

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]
Матузка Валентина Миколаївна - вчитель історії
http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Matuzka1970

Попов Павло Миколайович

2017-10-25T07:17:11Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Біографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Попов Павло Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист.

== Фотографія особи ==
[[Файл:Попов П.М..jpg|200px|thumb|right]]

==Біографія особи==
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії.

[[Файл:WP 20171017 12 48 28 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості.

[[Файл:WP 20171017 12 48 21 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.

[[Файл:WP 20171017 12 48 51 Pro.jpg|300px|thumb|right]]

Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій.
Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису:
- фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр.
- записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.)
- "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр.
- фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.)
- записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.)
-фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.)
записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.)
записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка
- замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків.
Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.

[[Файл:По в вінку.jpg|300px|thumb|right]]

==Нагороди==
Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.

==Увічнення пам'яті==
Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М.

==Література==
Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік)
Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка.
Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки"

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]
Матузка Валентина Миколаївна - вчитель історії
http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Matuzka1970

Попов Павло Миколайович

2017-10-25T07:16:03Z

Матузка Валентина Миколаївна:

==Прізвище ім'я по батькові==
Попов Павло Миколайович

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист.

== Фотографія особи ==
[[Файл:Попов П.М..jpg|200px|thumb|right]]

==Біографія особи==
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії.[[Файл:WP 20171017 12 48 28 Pro.jpg]] Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості.

[[Файл:WP 20171017 12 48 21 Pro.jpg|200px|thumb|right]]

Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.

[[Файл:WP 20171017 12 48 51 Pro.jpg|200px|thumb|right]]

Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій.
Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису:
- фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр.
- записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.)
- "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр.
- фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.)
- записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.)
-фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.)
записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.)
записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка
- замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків.
Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.

[[Файл:По в вінку.jpg|200px|thumb|right]]

==Нагороди==
Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.

==Увічнення пам'яті==
Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М.

==Література==
Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік)
Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка.
Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки"

==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]
Матузка Валентина Миколаївна - вчитель історії
http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Matuzka1970

Користувач:Матузка Валентина Миколаївна

2017-10-25T07:13:29Z

Матузка Валентина Миколаївна:

Файл:Матузка ВМ.jpg

2017-10-25T07:12:41Z

Матузка Валентина Миколаївна:

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-24T08:04:45Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! Даю відповідь національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:30, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Матузка В.М. 14.29 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня! Даю відповідь 1. є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в
загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
 соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із
отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;
 законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;
 культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб
розвитку української мови і культури, русифікацією;
 освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.
Матузка В.М. 15.01 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
---- Доброго дня! Даю Відповідь 1. І. Ключові. На підставі міжнародних та національних досліджень в
Україні виокремлено п’ять ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися
2. Здоров'язбережувальна компетентність
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність
4. Соціально-трудова компетентність
5. Інформаційна компетентність Предметні (спеціальні) – більш конкретні стосовно двох перших
рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках
навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні,
інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Матузка В.М. 15.10 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Доброго дня! Даю відповідь В програмах 2016-2017 н.р. не було синхронізації вивчення історії України та всесвітньої історії. В програмах 2017-2018 н.р. така синхронізація є, учитель самостійно в межах загальної кількості годин може визначити час для роботи над кожним розділом програми--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Підручник історія України 8 клас Власов І.У. як для учнів перевантажений подіями, датами; також в ньому немає висновків в кінці параграфа; доцільно підручник доповнити додатком, який би містив хрестоматизацію джерел, атлас, комплект ілюстрацій.
Як для вчителя то підручник достатньо ілюстрований, багато термінів і понять які трактуються, є численні історичні документи і запитання до них.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:04, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:--Доброго дня! Даю відповідь Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
#
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Доброго дня! Даю Відповідь Нетипові форми навчення: веб-квести, ментальні карти, інфоргафіка, скрайбінг, віртуальні екскурсії, Google maps.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:29, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Я використовую в своїй діяльності:Уроки змагання, Уроки громадського огляду знань, Уроки комунікативної спрямованості, Театралізовані уроки, Уроки – подорожі, мандрівки, віртуальні екскурсії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.
1.Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо.

2.Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків.

3.Так, традиційна структура уроку дієва і в ХХІ ст.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:06, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.
Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію.
Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу; первинне застосування нових знань; самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях; творче перенесення знань і навичок у нові ситуації, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:14, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно.

2. Існують і інші форми навчання, це консультації, заліки, індивідуальні заняття, групові,екстернат, семінари, практичні заняття.

3.Я пропоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як дистанційне навчання, індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;
демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);
зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;
наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;
міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;
культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;
полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;
плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Я вибрала параграф "Український визвольний рух в роки Другої світової війни". В ньому розповідається про еволюцію ОУН-УПА; боротьбу за відновлення Української держави. В підручнику розповідається про внесок націоналістичного руху опору в боротьбі з фашизмом його прагнення проголосити незалежність України. В учнів 11 класу ця тема формує почуття патріотизму, національної гідності, прагнення до свободи і побудови своєї державності. Параграф містить засоби візуалізації:фото подій, героїв, ілюстрації. Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадянськість, національну свідомість,демократичні цінності.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! даю відповідь Так, тестові завдання актуальні бо дають можливість перевірити на якому рівні учень засвоїв матеріал і допомагають зрозуміти на що потрібно більше звернути увагу. Тестові завдання можна доповнити або замінити іншими методами контролю (усне опитування,письмові роботи,творчі завдання, підготовка презентацій).--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 17 жовтня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
Доброго дня! Даю відповідь Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати велику кількість джерел.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
Доброго дня! Даю відповідь

1.ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії, особливо в можливості перегляду документальних фільмів, слайдів, історичних довідок Негативні: Пошук матеріалу займає багато часу, не завжди є можливість зайти в інтернет, учні скачують з інтернету готову інформацію, а не шукають самостійно джерела.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
Доброго дня! Даю відповідь Я пропоную школярам на практичних заняттях з історії робити презентації. Проводжу практичне заняття з теми "Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнніх років. Доля жінки". Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці, шукають інформацію в інтернеті. На основі зібраного матеріалу роблять презентації і демонструють в класі підготовлену та знайдену інформацію. У висновках пов'язують набуті знання з теми. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

Доброго дня! Даю відповідь на своїх уроках я використовую відеофільми, ілюстрації, тексти, слайди. Переваги:наочність матеріалу, який вивчається. Недоліки: витрачаю багато часу на пошук матеріалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. 1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна компентність: уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими. Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя: інтелект, доброзичливість, урівноваженість, терпимість, чуйність, людяність, толерантність. Бути прикладом для учнів.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 вересня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 13 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 17 жовтня 2017 (EEST)

Психологія Матузка В.М.

2017-10-24T06:40:54Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Чекаю Ваших відповідей за тематичною дискусією та модульним контролем! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:43, 23 жовтня 2017 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''

Доброго жня! даю відповідь Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів.

Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний).

В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті.

Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:23, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.41 19 жовтня 2017

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Доброго дня! Даю відповідь Відносини людини із суспільством, її становище в ньому характеризуються проняттям "особистість". При цьому важливо зазначити, що людина формується як особистість тільки в людському суспільстві. Якщо людина житиме поза суспільством, вона, маючи всі біологічні ознаки, залишиться на тваринному рівні. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.47 19 жовтня 2017
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''

Доброго дня! Даю відповідь В процесі свого індивідуального розвитку людина, з одного боку, реалізує певну програму й відтворює певні ознаки, які передані їй батьками, а з іншого - вона може певним чином "відхилятися" від цих програм і набувати нових ознак. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного.
Детермінована частина програми забезпечує продовження людського роду, а також видові задатки людини як представника людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи.
Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор.
Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів).
Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.50 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 25 квітня 2017 (EET)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''

Доброго дня! Даю відповідь Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.56 19 жовтня 2017
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''

Доброго дня! Даю Відповідь Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду):

1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання.

2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності.

3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).

4.Кризи

(криза новонародженого (до 1 міс),

криза одного року,

криза трьох років,

криза семи років,

підліткова криза (11-12 років),

юнацька криза)

Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,

5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків.

Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.00 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 03 травня 2017 (EET)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

Доброго дня! Даю відповідь З 11 до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні, тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей". В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних, психологічних відхилень. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.14 19 жовтня 2017

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Моніторинг соціалізації особистості учня. Виявити рівень соціальної адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості учнів. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.21 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учениця К. ініціативна, жива, рухлива, з готовністю відгукується на все нове, любить все загадкове і незрозуміле. Але часто потребує підтримки дорослих, легко відволікається і залишає розпочату справу. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.34 19 жовтня 2017

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

Доброго дня! Даю відповідь Звичайно враховуються . Учням у процесі навчання задаються різнорівневі завдання за рівнем складності. При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня. Це дає можливість актуального розвитоку (може чи не може виконати самостійно). Таким чином навчання веде за собою розвиток --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.45 19 жовтня 2017

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 24 травня 2017 (EEST)

----Доброго Дня! Даю відповідь

Сфера: Сприйняття.

Хлопчики:у хлопчиків - особистісна орієнтація (на взаємодію з однолітками). Дослідження успішності лідерства демонструють перевагу хлопців. Самооцінка більш стійка у хлопчиків. ля хлопчиків і хлопців характерні прагнення приховувати свої емоції, особливо негативні, емоційна стриманість і жорсткіша регламентація з боку суспільства щодо демонстрації емоційних переживань.

Умови: Хлопчики у сприйнятті навчального матеріалу, вимагають більш детальної форми викладу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії, а не логічно. Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей. Хлопчики, все розуміючи, часом не можуть пояснити того, що зрозуміли, комусь іншому. Є хлопчики, які все хапають на льоту, всі завдання вирішують, а пояснити своє рішення не можуть. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. Оскільки хлопчик у всьому шукає насамперед сенс, то похвала, отримана ним за роботу, яка йому нецікава або здається безглуздою, на нього не подіє.

Дівчатка:У дівчаток переважає орієнтація на задачу. Дослідження емоційності свідчить, що у дівчат вищий рівень тривожності, велика значущість зв'язку емоцій з міжособистісними відносинами, велика чутливість до негативних життєвих подій друзів і близьких, частіше спостерігаються депресії. Чутливі до галасу, вирізняються високою чутливістю шкіри, дівчат більше дратує тілесний дискомфорт. Більш чутливі за хлопчиків до поглажування, дотиків.
Умови: Дівчатка, у сприйнятті навчального матеріалу, простіше зрозуміють схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. А дівчинці схвалення дорослих важливо саме по собі. Вона по природі більше товариська, її набагато більше цікавить соціум. Вона набагато охочіше виконує нецікаву роботу просто заради того, щоб заслужити похвалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:20, 20 жовтня 2017 (EEST)

'''''Дякую за відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 23 жовтня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 1 червня 2017 (EEST)

На мою думку, обдарованість учня до навчального предмету "історія" визначає його ерудованість і інтерес до історії,характеристика пам'яті.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 09:38, 24 жовтня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 12 червня 2017 (EEST)

На своїх уроках з історії метод "Прес" використовую для того, щоб навчити учнів аргументувати власні думки у виразній і стислій формі. Учні доводять і обґрунтувують свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою: я вважаю,…тому що, … наприклад,..отже, ….Найчастіше використовується на уроках історії при обговоренні проблемних питань. Учні класу на основі прочитаного історичного тексту можуть свідомо довести чи спростувати твердження, зробити певні висновки. Учень може, переконливо доводячи свою думку, переконати інших.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 09:40, 24 жовтня 2017 (EEST)

Психологія Матузка В.М.

2017-10-24T06:39:15Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Психологія Матузка В.М.

2017-10-24T06:38:48Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Чекаю Ваших відповідей за тематичною дискусією та модульним контролем! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:43, 23 жовтня 2017 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''

Доброго жня! даю відповідь Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів.

Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний).

В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті.

Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:23, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.41 19 жовтня 2017

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Доброго дня! Даю відповідь Відносини людини із суспільством, її становище в ньому характеризуються проняттям "особистість". При цьому важливо зазначити, що людина формується як особистість тільки в людському суспільстві. Якщо людина житиме поза суспільством, вона, маючи всі біологічні ознаки, залишиться на тваринному рівні. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.47 19 жовтня 2017
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''

Доброго дня! Даю відповідь В процесі свого індивідуального розвитку людина, з одного боку, реалізує певну програму й відтворює певні ознаки, які передані їй батьками, а з іншого - вона може певним чином "відхилятися" від цих програм і набувати нових ознак. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного.
Детермінована частина програми забезпечує продовження людського роду, а також видові задатки людини як представника людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи.
Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор.
Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів).
Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.50 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 25 квітня 2017 (EET)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''

Доброго дня! Даю відповідь Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.56 19 жовтня 2017
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''

Доброго дня! Даю Відповідь Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду):

1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання.

2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності.

3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).

4.Кризи

(криза новонародженого (до 1 міс),

криза одного року,

криза трьох років,

криза семи років,

підліткова криза (11-12 років),

юнацька криза)

Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,

5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків.

Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.00 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 03 травня 2017 (EET)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

Доброго дня! Даю відповідь З 11 до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні, тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей". В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних, психологічних відхилень. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.14 19 жовтня 2017

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Моніторинг соціалізації особистості учня. Виявити рівень соціальної адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості учнів. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.21 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учениця К. ініціативна, жива, рухлива, з готовністю відгукується на все нове, любить все загадкове і незрозуміле. Але часто потребує підтримки дорослих, легко відволікається і залишає розпочату справу. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.34 19 жовтня 2017

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

Доброго дня! Даю відповідь Звичайно враховуються . Учням у процесі навчання задаються різнорівневі завдання за рівнем складності. При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня. Це дає можливість актуального розвитоку (може чи не може виконати самостійно). Таким чином навчання веде за собою розвиток --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.45 19 жовтня 2017

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 24 травня 2017 (EEST)

----Доброго Дня! Даю відповідь

Сфера: Сприйняття.

Хлопчики:у хлопчиків - особистісна орієнтація (на взаємодію з однолітками). Дослідження успішності лідерства демонструють перевагу хлопців. Самооцінка більш стійка у хлопчиків. ля хлопчиків і хлопців характерні прагнення приховувати свої емоції, особливо негативні, емоційна стриманість і жорсткіша регламентація з боку суспільства щодо демонстрації емоційних переживань.

Умови: Хлопчики у сприйнятті навчального матеріалу, вимагають більш детальної форми викладу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії, а не логічно. Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей. Хлопчики, все розуміючи, часом не можуть пояснити того, що зрозуміли, комусь іншому. Є хлопчики, які все хапають на льоту, всі завдання вирішують, а пояснити своє рішення не можуть. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. Оскільки хлопчик у всьому шукає насамперед сенс, то похвала, отримана ним за роботу, яка йому нецікава або здається безглуздою, на нього не подіє.

Дівчатка:У дівчаток переважає орієнтація на задачу. Дослідження емоційності свідчить, що у дівчат вищий рівень тривожності, велика значущість зв'язку емоцій з міжособистісними відносинами, велика чутливість до негативних життєвих подій друзів і близьких, частіше спостерігаються депресії. Чутливі до галасу, вирізняються високою чутливістю шкіри, дівчат більше дратує тілесний дискомфорт. Більш чутливі за хлопчиків до поглажування, дотиків.
Умови: Дівчатка, у сприйнятті навчального матеріалу, простіше зрозуміють схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. А дівчинці схвалення дорослих важливо саме по собі. Вона по природі більше товариська, її набагато більше цікавить соціум. Вона набагато охочіше виконує нецікаву роботу просто заради того, щоб заслужити похвалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:20, 20 жовтня 2017 (EEST)

'''''Дякую за відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 23 жовтня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 1 червня 2017 (EEST)
На мою думку, обдарованість учня до навчального предмету "історія" визначає його ерудованість і інтерес до історії,характеристика пам'яті.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 09:38, 24 жовтня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 12 червня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-20T11:42:21Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! Даю відповідь національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:30, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Матузка В.М. 14.29 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня! Даю відповідь 1. є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в
загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
 соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із
отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;
 законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;
 культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб
розвитку української мови і культури, русифікацією;
 освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.
Матузка В.М. 15.01 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
---- Доброго дня! Даю Відповідь 1. І. Ключові. На підставі міжнародних та національних досліджень в
Україні виокремлено п’ять ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися
2. Здоров'язбережувальна компетентність
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність
4. Соціально-трудова компетентність
5. Інформаційна компетентність Предметні (спеціальні) – більш конкретні стосовно двох перших
рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках
навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні,
інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Матузка В.М. 15.10 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Доброго дня! Даю відповідь В програмах 2016-2017 н.р. не було синхронізації вивчення історії України та всесвітньої історії. В програмах 2017-2018 н.р. така синхронізація є, учитель самостійно в межах загальної кількості годин може визначити час для роботи над кожним розділом програми--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Підручник історія України 8 клас Власов І.У. як для учнів перевантажений подіями, датами; також в ньому немає висновків в кінці параграфа; доцільно підручник доповнити додатком, який би містив хрестоматизацію джерел, атлас, комплект ілюстрацій.
Як для вчителя то підручник достатньо ілюстрований, багато термінів і понять які трактуються, є численні історичні документи і запитання до них.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:04, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Доброго дня! Даю відповідь Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Доброго дня! Даю Відповідь Нетипові форми навчення: веб-квести, ментальні карти, інфоргафіка, скрайбінг, віртуальні екскурсії, Google maps.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:29, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Я використовую в своїй діяльності:Уроки змагання, Уроки громадського огляду знань, Уроки комунікативної спрямованості, Театралізовані уроки, Уроки – подорожі, мандрівки, віртуальні екскурсії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.
1.Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо.

2.Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків.

3.Так, традиційна структура уроку дієва і в ХХІ ст.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:06, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.
Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію.
Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу; первинне застосування нових знань; самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях; творче перенесення знань і навичок у нові ситуації, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:14, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно.

2. Існують і інші форми навчання, це консультації, заліки, індивідуальні заняття, групові,екстернат, семінари, практичні заняття.

3.Я пропоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як дистанційне навчання, індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;
демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);
зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;
наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;
міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;
культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;
полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;
плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Я вибрала параграф "Український визвольний рух в роки Другої світової війни". В ньому розповідається про еволюцію ОУН-УПА; боротьбу за відновлення Української держави. В підручнику розповідається про внесок націоналістичного руху опору в боротьбі з фашизмом його прагнення проголосити незалежність України. В учнів 11 класу ця тема формує почуття патріотизму, національної гідності, прагнення до свободи і побудови своєї державності. Параграф містить засоби візуалізації:фото подій, героїв, ілюстрації. Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадянськість, національну свідомість,демократичні цінності.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! даю відповідь Так, тестові завдання актуальні бо дають можливість перевірити на якому рівні учень засвоїв матеріал і допомагають зрозуміти на що потрібно більше звернути увагу. Тестові завдання можна доповнити або замінити іншими методами контролю (усне опитування,письмові роботи,творчі завдання, підготовка презентацій).--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 17 жовтня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
Доброго дня! Даю відповідь Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати велику кількість джерел.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
Доброго дня! Даю відповідь

1. ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії, особливо в можливості перегляду документальних фільмів, слайдів, історичних довідок Негативні: Пошук матеріалу займає багато часу, не завжди є можливість зайти в інтернет, учні скачують з інтернету готову інформацію, а не шукають самостійно джерела.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
Доброго дня! Даю відповідь Я пропоную школярам на практичних заняттях з історії робити презентації. Проводжу практичне заняття з теми "Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнніх років. Доля жінки". Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці, шукають інформацію в інтернеті. На основі зібраного матеріалу роблять презентації і демонструють в класі підготовлену та знайдену інформацію. У висновках пов'язують набуті знання з теми. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

Доброго дня! Даю відповідь на своїх уроках я використовую відеофільми, ілюстрації, тексти, слайди. Переваги:наочність матеріалу, який вивчається. Недоліки: витрачаю багато часу на пошук матеріалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. 1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна компентність: уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими. Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя: інтелект, доброзичливість, урівноваженість, терпимість, чуйність, людяність, толерантність. Бути прикладом для учнів.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 вересня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 13 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 17 жовтня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-20T11:41:13Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! Даю відповідь національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:30, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Матузка В.М. 14.29 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня! Даю відповідь 1. є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в
загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
 соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із
отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;
 законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;
 культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб
розвитку української мови і культури, русифікацією;
 освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.
Матузка В.М. 15.01 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
---- Доброго дня! Даю Відповідь 1. І. Ключові. На підставі міжнародних та національних досліджень в
Україні виокремлено п’ять ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися
2. Здоров'язбережувальна компетентність
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність
4. Соціально-трудова компетентність
5. Інформаційна компетентність Предметні (спеціальні) – більш конкретні стосовно двох перших
рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках
навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні,
інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Матузка В.М. 15.10 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Доброго дня! Даю відповідь В програмах 2016-2017 н.р. не було синхронізації вивчення історії України та всесвітньої історії. В програмах 2017-2018 н.р. така синхронізація є, учитель самостійно в межах загальної кількості годин може визначити час для роботи над кожним розділом програми--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Підручник історія України 8 клас Власов І.У. як для учнів перевантажений подіями, датами; також в ньому немає висновків в кінці параграфа; доцільно підручник доповнити додатком, який би містив хрестоматизацію джерел, атлас, комплект ілюстрацій.
Як для вчителя то підручник достатньо ілюстрований, багато термінів і понять які трактуються, є численні історичні документи і запитання до них.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:04, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Доброго дня! Даю відповідь Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Доброго дня! Даю Відповідь Нетипові форми навчення: веб-квести, ментальні карти, інфоргафіка, скрайбінг, віртуальні екскурсії, Google maps.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:29, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Я використовую в своїй діяльності:Уроки змагання, Уроки громадського огляду знань, Уроки комунікативної спрямованості, Театралізовані уроки, Уроки – подорожі, мандрівки, віртуальні екскурсії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.
1.Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо.

2.Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків.

3.Так, традиційна структура уроку дієва і в ХХІ ст.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:06, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.
Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію.
Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу; первинне застосування нових знань; самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях; творче перенесення знань і навичок у нові ситуації, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:14, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно.

2. Існують і інші форми навчання, це консультації, заліки, індивідуальні заняття, групові,екстернат, семінари, практичні заняття.

3.Я пропоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як дистанційне навчання, індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;
демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);
зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;
наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;
міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;
культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;
полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;
плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Я вибрала параграф "Український визвольний рух в роки Другої світової війни". В ньому розповідається про еволюцію ОУН-УПА; боротьбу за відновлення Української держави. В підручнику розповідається про внесок націоналістичного руху опору в боротьбі з фашизмом його прагнення проголосити незалежність України. В учнів 11 класу ця тема формує почуття патріотизму, національної гідності, прагнення до свободи і побудови своєї державності. Параграф містить засоби візуалізації:фото подій, героїв, ілюстрації. Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадянськість, національну свідомість,демократичні цінності.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! даю відповідь Так, тестові завдання актуальні бо дають можливість перевірити на якому рівні учень засвоїв матеріал і допомагають зрозуміти на що потрібно більше звернути увагу. Тестові завдання можна доповнити або замінити іншими методами контролю (усне опитування,письмові роботи,творчі завдання, підготовка презентацій).--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 17 жовтня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
Доброго дня! Даю відповідь Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати велику кількість джерел.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
Доброго дня! Даю відповідь

1. ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії, особливо в можливості перегляду документальних фільмів, слайдів, історичних довідок Негативні: Пошук матеріалу займає багато часу, не завжди є можливість зайти в інтернет, учні скачують з інтернету готову інформацію, а не шукають самостійно джерела.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
Доброго дня! Даю відповідь Я пропоную школярам на практичних заняттях з історії робити презентації. Проводжу практичне заняття з теми "Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнніх років. Доля жінки". Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці, шукають інформацію в інтернеті. На основі зібраного матеріалу роблять презентації і демонструють в класі підготовлену та знайдену інформацію. У висновках пов'язують набуті знання з теми. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

Доброго дня! Даю відповідь на своїх уроках я використовую відеофільми, ілюстрації, тексти, слайди. Переваги:наочність матеріалу, який вивчається. Недоліки: витрачаю багато часу на пошук матеріалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія". Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. 1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна компентність: уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими. Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя: інтелект, доброзичливість, урівноваженість, терпимість, чуйність, людяність, толерантність. Бути прикладом для учнів.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 вересня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 13 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 17 жовтня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-20T11:35:58Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! Даю відповідь національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:30, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Матузка В.М. 14.29 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня! Даю відповідь 1. є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в
загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
 соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із
отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;
 законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;
 культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб
розвитку української мови і культури, русифікацією;
 освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.
Матузка В.М. 15.01 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
---- Доброго дня! Даю Відповідь 1. І. Ключові. На підставі міжнародних та національних досліджень в
Україні виокремлено п’ять ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися
2. Здоров'язбережувальна компетентність
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність
4. Соціально-трудова компетентність
5. Інформаційна компетентність Предметні (спеціальні) – більш конкретні стосовно двох перших
рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках
навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні,
інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Матузка В.М. 15.10 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Доброго дня! Даю відповідь В програмах 2016-2017 н.р. не було синхронізації вивчення історії України та всесвітньої історії. В програмах 2017-2018 н.р. така синхронізація є, учитель самостійно в межах загальної кількості годин може визначити час для роботи над кожним розділом програми--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Підручник історія України 8 клас Власов І.У. як для учнів перевантажений подіями, датами; також в ньому немає висновків в кінці параграфа; доцільно підручник доповнити додатком, який би містив хрестоматизацію джерел, атлас, комплект ілюстрацій.
Як для вчителя то підручник достатньо ілюстрований, багато термінів і понять які трактуються, є численні історичні документи і запитання до них.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:04, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Доброго дня! Даю відповідь Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Доброго дня! Даю Відповідь Нетипові форми навчення: веб-квести, ментальні карти, інфоргафіка, скрайбінг, віртуальні екскурсії, Google maps.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:29, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Я використовую в своїй діяльності:Уроки змагання, Уроки громадського огляду знань, Уроки комунікативної спрямованості, Театралізовані уроки, Уроки – подорожі, мандрівки, віртуальні екскурсії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.
1.Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо.

2.Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків.

3.Так, традиційна структура уроку дієва і в ХХІ ст.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:06, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.
Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію.
Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу; первинне застосування нових знань; самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях; творче перенесення знань і навичок у нові ситуації, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:14, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно.

2. Існують і інші форми навчання, це консультації, заліки, індивідуальні заняття, групові,екстернат, семінари, практичні заняття.

3.Я пропоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як дистанційне навчання, індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;
демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);
зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;
наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;
міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;
культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;
полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;
плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Я вибрала параграф "Український визвольний рух в роки Другої світової війни". В ньому розповідається про еволюцію ОУН-УПА; боротьбу за відновлення Української держави. В підручнику розповідається про внесок націоналістичного руху опору в боротьбі з фашизмом його прагнення проголосити незалежність України. В учнів 11 класу ця тема формує почуття патріотизму, національної гідності, прагнення до свободи і побудови своєї державності. Параграф містить засоби візуалізації:фото подій, героїв, ілюстрації. Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадянськість, національну свідомість,демократичні цінності.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! даю відповідь Так, тестові завдання актуальні бо дають можливість перевірити на якому рівні учень засвоїв матеріал і допомагають зрозуміти на що потрібно більше звернути увагу. Тестові завдання можна доповнити або замінити іншими методами контролю (усне опитування,письмові роботи,творчі завдання, підготовка презентацій).--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 17 жовтня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
Доброго дня! Даю відповідь Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати велику кількість джерел.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
Доброго дня! Даю відповідь ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії, особливо в можливості пергляду документальних фільмів, слайдів, історичних довідок.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
Доброго дня! Даю відповідь Я пропоную школярам на практичних заняттях з історії робити презентації. Проводжу практичне заняття з теми "Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнніх років. Доля жінки". Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці, шукають інформацію в інтернеті. На основі зібраного матеріалу роблять презентації і демонструють в класі підготовлену та знайдену інформацію. У висновках пов'язують набуті знання з теми. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

Доброго дня! Даю відповідь на своїх уроках я використовую відеофільми, ілюстрації, тексти, слайди. Переваги:наочність матеріалу, який вивчається. Недоліки: витрачаю багато часу на пошук матеріалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія". Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. 1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна компентність: уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими. Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя: інтелект, доброзичливість, урівноваженість, терпимість, чуйність, людяність, толерантність. Бути прикладом для учнів.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 вересня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 13 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 17 жовтня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-20T11:34:59Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! Даю відповідь національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:30, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Матузка В.М. 14.29 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня! Даю відповідь 1. є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в
загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
 соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із
отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;
 законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;
 культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб
розвитку української мови і культури, русифікацією;
 освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.
Матузка В.М. 15.01 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
---- Доброго дня! Даю Відповідь 1. І. Ключові. На підставі міжнародних та національних досліджень в
Україні виокремлено п’ять ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися
2. Здоров'язбережувальна компетентність
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність
4. Соціально-трудова компетентність
5. Інформаційна компетентність Предметні (спеціальні) – більш конкретні стосовно двох перших
рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках
навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні,
інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Матузка В.М. 15.10 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Доброго дня! Даю відповідь В програмах 2016-2017 н.р. не було синхронізації вивчення історії України та всесвітньої історії. В програмах 2017-2018 н.р. така синхронізація є, учитель самостійно в межах загальної кількості годин може визначити час для роботи над кожним розділом програми--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Підручник історія України 8 клас Власов І.У. як для учнів перевантажений подіями, датами; також в ньому немає висновків в кінці параграфа; доцільно підручник доповнити додатком, який би містив хрестоматизацію джерел, атлас, комплект ілюстрацій.
Як для вчителя то підручник достатньо ілюстрований, багато термінів і понять які трактуються, є численні історичні документи і запитання до них.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:04, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Доброго дня! Даю відповідь Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Доброго дня! Даю Відповідь Нетипові форми навчення: веб-квести, ментальні карти, інфоргафіка, скрайбінг, віртуальні екскурсії, Google maps.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:29, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Я використовую в своїй діяльності:Уроки змагання, Уроки громадського огляду знань, Уроки комунікативної спрямованості, Театралізовані уроки, Уроки – подорожі, мандрівки, віртуальні екскурсії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.
1.Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо.

2.Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків.

3.Так, традиційна структура уроку дієва і в ХХІ ст.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:06, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.
Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію.
Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу; первинне застосування нових знань; самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях; творче перенесення знань і навичок у нові ситуації, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:14, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно.

2. Існують і інші форми навчання, це консультації, заліки, індивідуальні заняття, групові,екстернат, семінари, практичні заняття.

3.Я пропоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як дистанційне навчання, індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;
демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);
зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;
наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;
міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;
культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;
полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;
плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Я вибрала параграф "Український визвольний рух в роки Другої світової війни". В ньому розповідається про еволюцію ОУН-УПА; боротьбу за відновлення Української держави. В підручнику розповідається про внесок націоналістичного руху опору в боротьбі з фашизмом його прагнення проголосити незалежність України. В учнів 11 класу ця тема формує почуття патріотизму, національної гідності, прагнення до свободи і побудови своєї державності. Параграф містить засоби візуалізації:фото подій, героїв, ілюстрації.Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадянськість, національну свідомість,демократичні цінності.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! даю відповідь Так, тестові завдання актуальні бо дають можливість перевірити на якому рівні учень засвоїв матеріал і допомагають зрозуміти на що потрібно більше звернути увагу. Тестові завдання можна доповнити або замінити іншими методами контролю (усне опитування,письмові роботи,творчі завдання, підготовка презентацій).--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 17 жовтня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
Доброго дня! Даю відповідь Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати велику кількість джерел.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
Доброго дня! Даю відповідь ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії, особливо в можливості пергляду документальних фільмів, слайдів, історичних довідок.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
Доброго дня! Даю відповідь Я пропоную школярам на практичних заняттях з історії робити презентації. Проводжу практичне заняття з теми "Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнніх років. Доля жінки". Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці, шукають інформацію в інтернеті. На основі зібраного матеріалу роблять презентації і демонструють в класі підготовлену та знайдену інформацію. У висновках пов'язують набуті знання з теми. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

Доброго дня! Даю відповідь на своїх уроках я використовую відеофільми, ілюстрації, тексти, слайди. Переваги:наочність матеріалу, який вивчається. Недоліки: витрачаю багато часу на пошук матеріалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія". Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. 1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна компентність: уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими. Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя: інтелект, доброзичливість, урівноваженість, терпимість, чуйність, людяність, толерантність. Бути прикладом для учнів.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 вересня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 13 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 17 жовтня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-20T11:30:24Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! Даю відповідь національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:30, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Матузка В.М. 14.29 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня! Даю відповідь 1. є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в
загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
 соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із
отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;
 законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;
 культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб
розвитку української мови і культури, русифікацією;
 освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.
Матузка В.М. 15.01 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
---- Доброго дня! Даю Відповідь 1. І. Ключові. На підставі міжнародних та національних досліджень в
Україні виокремлено п’ять ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися
2. Здоров'язбережувальна компетентність
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність
4. Соціально-трудова компетентність
5. Інформаційна компетентність Предметні (спеціальні) – більш конкретні стосовно двох перших
рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках
навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні,
інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Матузка В.М. 15.10 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Доброго дня! Даю відповідь В програмах 2016-2017 н.р. не було синхронізації вивчення історії України та всесвітньої історії. В програмах 2017-2018 н.р. така синхронізація є, учитель самостійно в межах загальної кількості годин може визначити час для роботи над кожним розділом програми--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Підручник історія України 8 клас Власов І.У. як для учнів перевантажений подіями, датами; також в ньому немає висновків в кінці параграфа; доцільно підручник доповнити додатком, який би містив хрестоматизацію джерел, атлас, комплект ілюстрацій.
Як для вчителя то підручник достатньо ілюстрований, багато термінів і понять які трактуються, є численні історичні документи і запитання до них.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:04, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Доброго дня! Даю відповідь Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Доброго дня! Даю Відповідь Нетипові форми навчення: веб-квести, ментальні карти, інфоргафіка, скрайбінг, віртуальні екскурсії, Google maps.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:29, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Я використовую в своїй діяльності:Уроки змагання, Уроки громадського огляду знань, Уроки комунікативної спрямованості, Театралізовані уроки, Уроки – подорожі, мандрівки, віртуальні екскурсії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.
Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо.
Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків. Так, традиційна структура уроку дієва і в ХХІ ст.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:06, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.
Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію.
Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу; первинне застосування нових знань; самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях; творче перенесення знань і навичок у нові ситуації, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:14, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно. Існують і інші форми навчання, це консультації, заліки, індивідуальні заняття, групові,екстернат, семінари, практичні заняття.Я прпоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як дистанційне навчання, індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;
демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);
зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;
наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;
міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;
культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;
полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;
плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Я вибрала параграф "Український визвольний рух в роки Другої світової війни". В ньому розповідається про еволюцію ОУН-УПА; боротьбу за відновлення Української держави. В підручнику розповідається про внесок націоналістичного руху опору в боротьбі з фашизмом його прагнення проголосити незалежність України. В учнів 11 класу ця тема формує почуття патріотизму, національної гідності, прагнення до свободи і побудови своєї державності. Параграф містить засоби візуалізації:фото подій, героїв, ілюстрації.Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадянськість, національну свідомість,демократичні цінності.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! даю відповідь Так, тестові завдання актуальні бо дають можливість перевірити на якому рівні учень засвоїв матеріал і допомагають зрозуміти на що потрібно більше звернути увагу. Тестові завдання можна доповнити або замінити іншими методами контролю (усне опитування,письмові роботи,творчі завдання, підготовка презентацій).--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 17 жовтня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
Доброго дня! Даю відповідь Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати велику кількість джерел.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
Доброго дня! Даю відповідь ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії, особливо в можливості пергляду документальних фільмів, слайдів, історичних довідок.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
Доброго дня! Даю відповідь Я пропоную школярам на практичних заняттях з історії робити презентації. Проводжу практичне заняття з теми "Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнніх років. Доля жінки". Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці, шукають інформацію в інтернеті. На основі зібраного матеріалу роблять презентації і демонструють в класі підготовлену та знайдену інформацію. У висновках пов'язують набуті знання з теми. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

Доброго дня! Даю відповідь на своїх уроках я використовую відеофільми, ілюстрації, тексти, слайди. Переваги:наочність матеріалу, який вивчається. Недоліки: витрачаю багато часу на пошук матеріалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія". Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. 1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна компентність: уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими. Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя: інтелект, доброзичливість, урівноваженість, терпимість, чуйність, людяність, толерантність. Бути прикладом для учнів.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 вересня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 13 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 17 жовтня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-20T11:29:16Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! Даю відповідь 1. національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії 2. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Матузка В.М. 14.29 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня! Даю відповідь 1. є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в
загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
 соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із
отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;
 законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;
 культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб
розвитку української мови і культури, русифікацією;
 освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.
Матузка В.М. 15.01 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
---- Доброго дня! Даю Відповідь 1. І. Ключові. На підставі міжнародних та національних досліджень в
Україні виокремлено п’ять ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися
2. Здоров'язбережувальна компетентність
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність
4. Соціально-трудова компетентність
5. Інформаційна компетентність Предметні (спеціальні) – більш конкретні стосовно двох перших
рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках
навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні,
інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Матузка В.М. 15.10 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Доброго дня! Даю відповідь В програмах 2016-2017 н.р. не було синхронізації вивчення історії України та всесвітньої історії. В програмах 2017-2018 н.р. така синхронізація є, учитель самостійно в межах загальної кількості годин може визначити час для роботи над кожним розділом програми--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Підручник історія України 8 клас Власов І.У. як для учнів перевантажений подіями, датами; також в ньому немає висновків в кінці параграфа; доцільно підручник доповнити додатком, який би містив хрестоматизацію джерел, атлас, комплект ілюстрацій.
Як для вчителя то підручник достатньо ілюстрований, багато термінів і понять які трактуються, є численні історичні документи і запитання до них.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:04, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Доброго дня! Даю відповідь Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Доброго дня! Даю Відповідь Нетипові форми навчення: веб-квести, ментальні карти, інфоргафіка, скрайбінг, віртуальні екскурсії, Google maps.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:29, 20 жовтня 2017 (EEST)
#Доброго дня! Даю відповідь Я використовую в своїй діяльності:Уроки змагання, Уроки громадського огляду знань, Уроки комунікативної спрямованості, Театралізовані уроки, Уроки – подорожі, мандрівки, віртуальні екскурсії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.
Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо.
Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків. Так, традиційна структура уроку дієва і в ХХІ ст.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:06, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.
Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію.
Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу; первинне застосування нових знань; самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях; творче перенесення знань і навичок у нові ситуації, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:14, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно. Існують і інші форми навчання, це консультації, заліки, індивідуальні заняття, групові,екстернат, семінари, практичні заняття.Я прпоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як дистанційне навчання, індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;
демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);
зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;
наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;
міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;
культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;
полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;
плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Я вибрала параграф "Український визвольний рух в роки Другої світової війни". В ньому розповідається про еволюцію ОУН-УПА; боротьбу за відновлення Української держави. В підручнику розповідається про внесок націоналістичного руху опору в боротьбі з фашизмом його прагнення проголосити незалежність України. В учнів 11 класу ця тема формує почуття патріотизму, національної гідності, прагнення до свободи і побудови своєї державності. Параграф містить засоби візуалізації:фото подій, героїв, ілюстрації.Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадянськість, національну свідомість,демократичні цінності.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! даю відповідь Так, тестові завдання актуальні бо дають можливість перевірити на якому рівні учень засвоїв матеріал і допомагають зрозуміти на що потрібно більше звернути увагу. Тестові завдання можна доповнити або замінити іншими методами контролю (усне опитування,письмові роботи,творчі завдання, підготовка презентацій).--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 17 жовтня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
Доброго дня! Даю відповідь Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати велику кількість джерел.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
Доброго дня! Даю відповідь ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії, особливо в можливості пергляду документальних фільмів, слайдів, історичних довідок.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
Доброго дня! Даю відповідь Я пропоную школярам на практичних заняттях з історії робити презентації. Проводжу практичне заняття з теми "Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнніх років. Доля жінки". Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці, шукають інформацію в інтернеті. На основі зібраного матеріалу роблять презентації і демонструють в класі підготовлену та знайдену інформацію. У висновках пов'язують набуті знання з теми. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

Доброго дня! Даю відповідь на своїх уроках я використовую відеофільми, ілюстрації, тексти, слайди. Переваги:наочність матеріалу, який вивчається. Недоліки: витрачаю багато часу на пошук матеріалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія". Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. 1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна компентність: уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими. Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя: інтелект, доброзичливість, урівноваженість, терпимість, чуйність, людяність, толерантність. Бути прикладом для учнів.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 вересня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 13 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 17 жовтня 2017 (EEST)

Психологія Матузка В.М.

2017-10-20T11:21:38Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''

Доброго жня! даю відповідь Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів.

Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний).

В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті.

Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:23, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.41 19 жовтня 2017

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Доброго дня! Даю відповідь Відносини людини із суспільством, її становище в ньому характеризуються проняттям "особистість". При цьому важливо зазначити, що людина формується як особистість тільки в людському суспільстві. Якщо людина житиме поза суспільством, вона, маючи всі біологічні ознаки, залишиться на тваринному рівні. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.47 19 жовтня 2017
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''

Доброго дня! Даю відповідь В процесі свого індивідуального розвитку людина, з одного боку, реалізує певну програму й відтворює певні ознаки, які передані їй батьками, а з іншого - вона може певним чином "відхилятися" від цих програм і набувати нових ознак. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного.
Детермінована частина програми забезпечує продовження людського роду, а також видові задатки людини як представника людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи.
Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор.
Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів).
Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.50 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 25 квітня 2017 (EET)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''

Доброго дня! Даю відповідь Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.56 19 жовтня 2017
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''

Доброго дня! Даю Відповідь Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду):

1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання.

2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності.

3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).

4.Кризи

(криза новонародженого (до 1 міс),

криза одного року,

криза трьох років,

криза семи років,

підліткова криза (11-12 років),

юнацька криза)

Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,

5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків.

Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.00 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 03 травня 2017 (EET)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

Доброго дня! Даю відповідь З 11 до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні, тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей". В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних, психологічних відхилень. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.14 19 жовтня 2017

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Моніторинг соціалізації особистості учня. Виявити рівень соціальної адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості учнів. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.21 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учениця К. ініціативна, жива, рухлива, з готовністю відгукується на все нове, любить все загадкове і незрозуміле. Але часто потребує підтримки дорослих, легко відволікається і залишає розпочату справу. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.34 19 жовтня 2017

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

Доброго дня! Даю відповідь Звичайно враховуються . Учням у процесі навчання задаються різнорівневі завдання за рівнем складності. При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня. Це дає можливість актуального розвитоку (може чи не може виконати самостійно). Таким чином навчання веде за собою розвиток --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.45 19 жовтня 2017

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 24 травня 2017 (EEST)

----Доброго Дня! Даю відповідь

Сфера: Сприйняття.

Хлопчики:у хлопчиків - особистісна орієнтація (на взаємодію з однолітками). Дослідження успішності лідерства демонструють перевагу хлопців. Самооцінка більш стійка у хлопчиків. ля хлопчиків і хлопців характерні прагнення приховувати свої емоції, особливо негативні, емоційна стриманість і жорсткіша регламентація з боку суспільства щодо демонстрації емоційних переживань.

Умови: Хлопчики у сприйнятті навчального матеріалу, вимагають більш детальної форми викладу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії, а не логічно. Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей. Хлопчики, все розуміючи, часом не можуть пояснити того, що зрозуміли, комусь іншому. Є хлопчики, які все хапають на льоту, всі завдання вирішують, а пояснити своє рішення не можуть. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. Оскільки хлопчик у всьому шукає насамперед сенс, то похвала, отримана ним за роботу, яка йому нецікава або здається безглуздою, на нього не подіє.

Дівчатка:У дівчаток переважає орієнтація на задачу. Дослідження емоційності свідчить, що у дівчат вищий рівень тривожності, велика значущість зв'язку емоцій з міжособистісними відносинами, велика чутливість до негативних життєвих подій друзів і близьких, частіше спостерігаються депресії. Чутливі до галасу, вирізняються високою чутливістю шкіри, дівчат більше дратує тілесний дискомфорт. Більш чутливі за хлопчиків до поглажування, дотиків.
Умови: Дівчатка, у сприйнятті навчального матеріалу, простіше зрозуміють схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. А дівчинці схвалення дорослих важливо саме по собі. Вона по природі більше товариська, її набагато більше цікавить соціум. Вона набагато охочіше виконує нецікаву роботу просто заради того, щоб заслужити похвалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:20, 20 жовтня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 1 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 12 червня 2017 (EEST)

Психологія Матузка В.М.

2017-10-20T11:21:00Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''

Доброго жня! даю відповідь Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів.

Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний).

В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті.

Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:23, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.41 19 жовтня 2017

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Доброго дня! Даю відповідь Відносини людини із суспільством, її становище в ньому характеризуються проняттям "особистість". При цьому важливо зазначити, що людина формується як особистість тільки в людському суспільстві. Якщо людина житиме поза суспільством, вона, маючи всі біологічні ознаки, залишиться на тваринному рівні. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.47 19 жовтня 2017
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''

Доброго дня! Даю відповідь В процесі свого індивідуального розвитку людина, з одного боку, реалізує певну програму й відтворює певні ознаки, які передані їй батьками, а з іншого - вона може певним чином "відхилятися" від цих програм і набувати нових ознак. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного.
Детермінована частина програми забезпечує продовження людського роду, а також видові задатки людини як представника людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи.
Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор.
Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів).
Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.50 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 25 квітня 2017 (EET)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''

Доброго дня! Даю відповідь Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.56 19 жовтня 2017
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''

Доброго дня! Даю Відповідь Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду):

1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання.

2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності.

3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).

4.Кризи

(криза новонародженого (до 1 міс),

криза одного року,

криза трьох років,

криза семи років,

підліткова криза (11-12 років),

юнацька криза)

Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,

5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків.

Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.00 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 03 травня 2017 (EET)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

Доброго дня! Даю відповідь З 11 до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні, тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей". В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних, психологічних відхилень. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.14 19 жовтня 2017

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Моніторинг соціалізації особистості учня. Виявити рівень соціальної адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості учнів. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.21 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учениця К. ініціативна, жива, рухлива, з готовністю відгукується на все нове, любить все загадкове і незрозуміле. Але часто потребує підтримки дорослих, легко відволікається і залишає розпочату справу. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.34 19 жовтня 2017

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

Доброго дня! Даю відповідь Звичайно враховуються . Учням у процесі навчання задаються різнорівневі завдання за рівнем складності. При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня. Це дає можливість актуального розвитоку (може чи не може виконати самостійно). Таким чином навчання веде за собою розвиток --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.45 19 жовтня 2017

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 24 травня 2017 (EEST)

----Доброго Дня! Даю відповідь

Сфера: Сприйняття.

Хлопчики:у хлопчиків - особистісна орієнтація (на взаємодію з однолітками). Дослідження успішності лідерства демонструють перевагу хлопців. Самооцінка більш стійка у хлопчиків. ля хлопчиків і хлопців характерні прагнення приховувати свої емоції, особливо негативні, емоційна стриманість і жорсткіша регламентація з боку суспільства щодо демонстрації емоційних переживань.

Умови: Хлопчики у сприйнятті навчального матеріалу, вимагають більш детальної форми викладу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії, а не логічно. Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей. Хлопчики, все розуміючи, часом не можуть пояснити того, що зрозуміли, комусь іншому. Є хлопчики, які все хапають на льоту, всі завдання вирішують, а пояснити своє рішення не можуть. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. Оскільки хлопчик у всьому шукає насамперед сенс, то похвала, отримана ним за роботу, яка йому нецікава або здається безглуздою, на нього не подіє.

Дівчатка:У дівчаток переважає орієнтація на задачу. Дослідження емоційності свідчить, що у дівчат вищий рівень тривожності, велика значущість зв'язку емоцій з міжособистісними відносинами, велика чутливість до негативних життєвих подій друзів і близьких, частіше спостерігаються депресії. Чутливі до галасу, вирізняються високою чутливістю шкіри, дівчат більше дратує тілесний дискомфорт. Більш чутливі за хлопчиків до поглажування, дотиків.

Умови: Дівчатка, у сприйнятті навчального матеріалу, простіше зрозуміють схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. А дівчинці схвалення дорослих важливо саме по собі. Вона по природі більше товариська, її набагато більше цікавить соціум. Вона набагато охочіше виконує нецікаву роботу просто заради того, щоб заслужити похвалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:20, 20 жовтня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 1 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 12 червня 2017 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Матузка В.М.

2017-10-20T11:19:55Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''
Доброго дня! Даю відповідь 1.Основними елементами четвертої промислової революції будуть суцільні інновації, які повністю змінять спосіб життя людей, а також впливатимуть на свідомість. Практично всі виробничі процеси будуть автоматизовані, ми не тільки перейдемо на електромобілі й автомобілі на водневих двигунах, але й самі машини перевозитимуть нас без водіїв. Як і минулі подібні процеси, четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.

2. Нова революція може посилити фінансову та соціальну нерівність у світі, порушивши роботу ринків праці. Автоматизація виробництва призведе до того, що машини витіснять з ринку праці безліч людей, що тільки збільшить розрив між прибутковістю капіталу і прибутковістю праці. Крім економічної нерівності, четверта промислова революція може посилити і соціальну. Більше всіх від інновацій виграють інтелектуали і капіталісти - інноватори, акціонери та інвестори. Це створює фінансову прірву між тими, хто живе за рахунок праці, і тими, хто живе за рахунок капіталу. Тому технологічний прогрес є однією з головних причин стагнації, а іноді і зниження рівня доходів більшої частини населення розвинених країн: зріс попит на висококваліфікованих фахівців, тоді на малокваліфіковану працю падає і буде падати. У результаті затребувані або зовсім некваліфіковані люди, або фахівці: посередині порожнеча.

3. Людина четвертої промислової революції повинна мати такі копметентнції як, наприклад, когнітивне мислення (здатність визначати глибокий зміст і значення того, що нам хочеш донести); соціальний інтелект; уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення; міжкультурна компетентність; медіа-грамотність; проектне мислення; уміння працювати віддалено.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:55, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''
Доброго дня! Даю відповідь

П - навчити учнів самостійно здобувати знання та підготувати їх до життя. Будь-який навчальний матеріал, що пропонується для засвоєння, проходить ретельний відбір на предмет «потрібен він учням чи ні».

Р- надмірне паперове навантаження на вчителя, жорсткі рамки, в які його заганяють навчальні програми та різні інструкції. Досвід розвинених країн вказує на те, що педагогічна свобода вчителя - запорука якості освіти. Не всі учні добросовісно відносяться до вивчення предмету (вважають, що такий обсяг інформації їм не потрібний). Враховуючи досвід інших країн можна звести вивчення предмету для таких учнів до мінімуму.

І- вивчати обов’язкові предмети та мати значну кількість предметів за вибором.

М- може статися, що коли учні отримають право обирати предмети, то на уроці історії сидітиме менше учнів і тільки ті яким історія цікава і потрібна.

А- я вважаю що з реформами вже достатньо.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''

Доброго дня! даю відповідь В сучасному житті виникає потреба в безперервному отриманні і наданні інформації. Дана особливість виникає через стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, коли протягом короткого відрізка часу одна інформаційна технологія змінює іншу, з'являються нові пристрої, змінюються принципи роботи та природно виникає потреба обміну інформацією з нових інформаційних технологіям. Це призводить до необхідності безперервного навчання протягом усього життя людини. Безперервність навчання разом з відкритістю і доступністю лежить в основі концепції освіти в інформаційному суспільстві.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенстваправа та сталого розвитку.Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки,спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. •Боротися проти соціального відчуження та дискримінації,сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. •Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. •Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також сувор дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

Доброго дня! даю відповідь Цю систему нововведень запровадити повністю неможливо, деякі елементи можна взяти (посилене вивчення іноземних мов, факультативні предмети на вибір), але все це потребує значного фінансування.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''
Доброго дня! Даю відповідь Співпраця і соціальне навчання
Сьогодні соціальне навчання - метод, який все частіше використовується прогресивними компаніями для створення ефективного навчання своїх співробітників. Соціальне навчання - навчання у інших. Головним елементом цього методу є взаємодія учнів. Ви можете стимулювати цей процес створюючи віртуальні спільноти, які будуть служити форумом, де люди в неформальній обстановці діляться своїм досвідом, розумінням проблеми та ідеями їх вирішення.
Обговорення матеріалу сприяють кращому його засвоєнню, а також дозволяє оперативно збирати зворотний зв'язок і сформувати значущі зв'язки всередині колективу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:56, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

Доброго дня! Даю відповідь “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. Наприклад, у 10 класі при вивченні теми " Здобутки і прорахунки Центральної Ради у державотворчому процесі" після прослуховування інформації частина учнів складає питання які дають можливість проаналізувати здобутки державотворчого процесу, а інша - прорахунки цього процесу. На основі цього учні вчаться висувати аргументи "за" і "проти", свої судження, робити висновки.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:56, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

Доброго дня! Даю відповідь На мою думку, запропонованими змінами досягаються основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які є сукупністю знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей.
Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального (тобто потрібного для досягнення програмних цілей) часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово.
Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Їх сформульовано щодо кожного розділу як очікувані результати навчання (навчальні досягнення учнів). Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів).
Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально- пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель зможе самостійно визначати навчальний час за розділами програм.
Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять.
Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності.
На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Результати навчально-пізнавальної діяльності учнів у межах пропедевтичного курсу досягаються через роботу з матеріалом з історії України.
Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України.
Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації.
Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів.
Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва. Положення, які стосуються реалізації наскрізних змістових ліній, відображено через очікувані результати і зміст навчально- пізнавальної діяльності.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 18:04, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----Доброго Дня! Даю відповідь Есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти
Діяльність людини безпосередньо пов’язана з її потребами. Задовольняючи їх, людина змушена працювати, вдосконалювати себе, досягати результатів у своїй діяльності, розкривати власні здібності, прихований в собі потенціал.
Однією з потреб є самореалізація. Важливу роль в самореалізації відіграє шкільна освіта. Перш за все вона повинна сформувати особистість, яка б мала достатню базу знань, могла б їх застосувати, проявляла зацікавленість у навчанні, отримувала задоволення від нього. Але багато дітей і підлітків не бачать сенсу в навчанні, ходять до школи з примусу або за звичкою, без зацікавленості, внутрішньої мотивації. І тому дедалі частіше звучить концепція – про щастя як мету освіти. Для цього потрібна трансформація системи освіти. Це можливо. За останні два роки в Україні зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа» проголошено про перехід школи до компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем і батьками, орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитино центризм і ще низку прогресивних компетентностей. Тільки рухаючись вперед, навчаючись, експериментуючи, можна подолати брак задоволення від навчання. В українській освіті є можливість стати в ряд з країнами, які є на сьогодні лідерами й за рівнем щастя і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.
--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:19, 20 жовтня 2017 (EEST)

Психологія Матузка В.М.

2017-10-20T11:18:27Z

Матузка Валентина Миколаївна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''

Доброго жня! даю відповідь Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів.

Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний).

В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті.

Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:23, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.41 19 жовтня 2017

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Доброго дня! Даю відповідь Відносини людини із суспільством, її становище в ньому характеризуються проняттям "особистість". При цьому важливо зазначити, що людина формується як особистість тільки в людському суспільстві. Якщо людина житиме поза суспільством, вона, маючи всі біологічні ознаки, залишиться на тваринному рівні. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.47 19 жовтня 2017
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''

Доброго дня! Даю відповідь В процесі свого індивідуального розвитку людина, з одного боку, реалізує певну програму й відтворює певні ознаки, які передані їй батьками, а з іншого - вона може певним чином "відхилятися" від цих програм і набувати нових ознак. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного.
Детермінована частина програми забезпечує продовження людського роду, а також видові задатки людини як представника людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи.
Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор.
Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів).
Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.50 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 25 квітня 2017 (EET)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''

Доброго дня! Даю відповідь Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.56 19 жовтня 2017
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''

Доброго дня! Даю Відповідь Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду):

1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання.

2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності.

3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).

4.Кризи

(криза новонародженого (до 1 міс),

криза одного року,

криза трьох років,

криза семи років,

підліткова криза (11-12 років),

юнацька криза)

Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,

5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків.

Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.00 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 03 травня 2017 (EET)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

Доброго дня! Даю відповідь З 11 до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні, тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей". В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних, психологічних відхилень. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.14 19 жовтня 2017

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Моніторинг соціалізації особистості учня. Виявити рівень соціальної адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості учнів. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.21 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учениця К. ініціативна, жива, рухлива, з готовністю відгукується на все нове, любить все загадкове і незрозуміле. Але часто потребує підтримки дорослих, легко відволікається і залишає розпочату справу. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.34 19 жовтня 2017

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

Доброго дня! Даю відповідь Звичайно враховуються . Учням у процесі навчання задаються різнорівневі завдання за рівнем складності. При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня. Це дає можливість актуального розвитоку (може чи не може виконати самостійно). Таким чином навчання веде за собою розвиток --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.45 19 жовтня 2017

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 24 травня 2017 (EEST)

----Доброго Дня! Даю відповідь

Сфера: Сприйняття.

Хлопчики:у хлопчиків - особистісна орієнтація (на взаємодію з однолітками). Дослідження успішності лідерства демонструють перевагу хлопців. Самооцінка більш стійка у хлопчиків. ля хлопчиків і хлопців характерні прагнення приховувати свої емоції, особливо негативні, емоційна стриманість і жорсткіша регламентація з боку суспільства щодо демонстрації емоційних переживань.

Умови: Хлопчики у сприйнятті навчального матеріалу, вимагають більш детальної форми викладу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії, а не логічно. Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей. Хлопчики, все розуміючи, часом не можуть пояснити того, що зрозуміли, комусь іншому. Є хлопчики, які все хапають на льоту, всі завдання вирішують, а пояснити своє рішення не можуть. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. Оскільки хлопчик у всьому шукає насамперед сенс, то похвала, отримана ним за роботу, яка йому нецікава або здається безглуздою, на нього не подіє.

Дівчатка:У дівчаток переважає орієнтація на задачу. Дослідження емоційності свідчить, що у дівчат вищий рівень тривожності, велика значущість зв'язку емоцій з міжособистісними відносинами, велика чутливість до негативних життєвих подій друзів і близьких, частіше спостерігаються депресії. Чутливі до галасу, вирізняються високою чутливістю шкіри, дівчат більше дратує тілесний дискомфорт. Більш чутливі за хлопчиків до поглажування, дотиків.

Умови: Дівчатка, у сприйнятті навчального матеріалу, простіше зрозуміють схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. А дівчинці схвалення дорослих важливо саме по собі. Вона по природі більше товариська, її набагато більше цікавить соціум. Вона набагато охочіше виконує нецікаву роботу просто заради того, щоб заслужити похвалу.

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 1 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 12 червня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Матузка В.М.

2017-10-20T10:41:50Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
Доброго дня! Даю відповідь
„Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому.Аналіз рівня професійної підготовки вчителя в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про необхідність серйозного перегляду її змісту. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:44, 26 квітня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
Доброго дня! Даю відповідь Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти — "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні технології", "технології в навчанні", "технології в освіті" — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Спочатку педагогічну технологію пов'язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та засобів програмованого навчання ("технічні засоби навчання"). На даний момент педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("технологія навчання", або "технологія навчального процесу"). Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга — з його організацією. У 60-ті роки багато авторів особливо не розрізняли технологію навчання, навчальну технологію і педагогічну технологію. Терпимість до різних формулювань простежується на тлі загальної тенденції переходу до розуміння педагогічної технології як педагогічної системи, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу. Цей висновок підтверджують такі визначення. Визначення 1. Технологія освіти — це "цілеспрямоване використання, у комплексі чи окремо, предметів, прийомів, засобів, подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу" (М. Вулман).Визначення 2. "Ця технологія навчання включає цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи" (С. Сполдинг). Останнє визначення ілюструє перехід від "технології освіти" до "педагогічної технології", тому що містить всі ознаки педагогічної технології в її сучасному розумінні (постановка мети, оцінювання педагогічних систем, поновлення навчальних планів і програм на альтернативній основі). Дальші уточнення визначення "педагогічна технологія" тривають у 70-х роках, тому що багато авторів припускаються нечіткого, двозначного тлумачення терміна. Однією з причин тривалої дискусії про термін "педагогічна технологія" є непрофесійний погляд на проблему. Існують дві основні точки зору: "Професіональні педагоги-технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначеного, завдання. З другого боку, педагогічна громадськість, здебільшого, вважає технологію апаратурою для навчального процесу". Для ілюстрації дискусії про сутність педагогічної технології наводимо три її визначення. 1. "Педагогічна технологія є удосконалювання, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань" (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). 2. "Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і корисності навчання і практичної підготовки..." (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). 3. "Педагогічна технологія є система дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання" (Комісія з технології навчання, США). Усі три визначення мають істотний недолік — у них ідеться про підвищення ефективності навчання і не згадується про методи досягнення цього. І, нарешті, представники четвертої групи (Д. Фіни, II. Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно. Обґрунтовуючи такий підхід (назвемо його багатоаспектним), Д. Фіни помітив: «Тільки наївні люди вважають, що технологія — це просто комплекс апаратури і навчальних матеріалів. Це значить набагато більше. Це спосіб організації, це напрямок думок про матеріали, людей, заклади, моделі і системи типу "людина — машина". Це перевірка економічних можливостей проблеми. Крім того, технологія істотно причетна до взаємодії науки, мистецтва і людських цінностей». Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Уважно проаналізувавши 102 джерела (монографії і статті) з педагогічної технології, П. Д. Мітчелл формулює остаточне її визначення: "Педагогічна технологія є галузь досліджень і практики (у межах системи освіти), що має зв'язки (відносини) з усіма аспектами організації педагогічних систем і процедурою розподілу ресурсів для досягнення специфічних і потенційно відтворюваних педагогічних результатів". У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". У цьому розумінні педагогічна технологія використовує як теоретичний інструмент системний аналіз. — Педагогічна технологія — це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. П. Безпалько). — Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічної мети (М. В. Кларин). — Педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Педагогічна технологія може бути представлена науковим, процесуально-описовим і процесуально-діючим аспектами (Г. К.Селевко). — Педагогічна технологія — системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічні технології, зазвичай, відображають прийняту в різних країнах систему освіти, її загальну цільову і змістовну спрямованість, організаційні структури і форму, відображені в державних нормативних документах, зокрема — в освітніх стандартах. Сама собі система неперервної освіти в нашій країні теж може бути занесена до класу освітніх технологій. Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 16.39 18 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання".
Доброго дня! Даю відповідь
Освітня технологія — це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії, що забезпечують ефективне управління і реалізацію освітнього процесу на основі комплексу цілей і певним чином сконструйованих інформаційних моделей освоюваної реальності — вмісту освіти.
Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Т. Лихачов).
технологія навчання - застосування досягнень інженерної думки у навчальному процесі. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 11.40 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 18:16, 16 травня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
Доброго дня! Даю відповідь Так. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 11.50 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 19:30, 19 травня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.
Завдання № 1. Дайте відповідь на питання : Чому «технологія» є більш ефективним засобом освіти, розвитку і виховання учнів ніж «методика»?

Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 11.54 19 жовтня 2017

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги, давайте знайомитись! Я, Клочко Оксана Миколаївна, ваш новий викладач з навчальної дисципліни "Педагогічна іннватика".
Вітаю вас із початком нового навчального року! Натхнення, міцних нервів та оптимізму!
Згодом на моїй сторіночці буде викладено лекції з курсу. Маю надію, що вони стануть вам у нагоді!

Будь-ласка, звертайтесь за допомогою або з пропозиціями по темах лекцій.

Чекаю на ваші дописи--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 14:13, 7 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Доброго дня! Даю відповідь Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження. До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 11.59 19 жовтня 2017

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

Доброго дня! Даю відповідь Система розвивального навчання сприяє розвитку творчого мислення дітей, побудованого за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Використовую такі засоби для досягнення поставленої мети на уроках історії:  Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що уможливлює розкриття суб’єктивного досвіду дітей: -методів гуманістичного виховання; -документально-методичного комплексу до кожної навчальної теми; -комплектів історичних задач, різних за типом питань; -алгоритмів вирішення пізнавальних завдань різної складності; -методів та технологій розвитку творчих здібностей учнів (пошукових, ігрових, комунікативно-творчих, застосування інформаційних технологій та ін.); -інтерактивних методів («Мозкового штурму», «Кола», «Мікрофона» роботи у великій групі тощо).  Створення атмосфери зацікавленості кожної дитини в роботі класу;  Стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних засобів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;  Оцінка діяльності школярів не тільки за остаточним результатом (правильно- неправильно), а й за способом досягнення результату (оригінальність, самостійність);  Заохочення прагнення учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні форми;  Створення педагогічних ситуацій ефективного спілкування на уроці, що дає змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження;  Повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організації навчальної діяльності на уроці;  Обговорення наприкінці уроку змісту і організації навчальної діяльності учнів;  Обговорення у підсумку уроку не тільки того, що засвоїли, а й того на що сподівалися, що б хотілося виконати ще раз;  Завдання додому називається, визначається тема обрана кожним та обсяг, виконання детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи. Розвивальний підхід передбачає організацію процесу навчання як організацію навчальної діяльності учнів і переорієнтацію цього процесу на постановку і розв’язання навчальних завдань самими учнями. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.10 19 жовтня 2017

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Доброго дня! Даю відповідь До новаторства я ставлюсь позитивно, оскільки педагоги–„новатори” - педагоги з яскраво вираженим новаторським духом, які завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні інновації.
До основних труднощів, пов’язаних із засвоєнням педагогічних нововведень, можна віднести:
нерозробленість механізму реалізації педагогічної інновації в конкретному навчальному закладі;
відсутність необхідного навчально-методичного забезпечення;
недостатня поінформованість вчителів з проблем організації і проведення інноваційної діяльності;
відсутність сертифікованих критеріїв оцінки ефективності даної роботи;
велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності;
обмеженість ресурсів та інші. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.24 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:05, 22 травня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:45, 30 травня 2017 (EEST)

Добрий день, шановні колеги!
Пропоную для обговорення на інтернет-семінарі тему "Використання на заняттях з історії локальних педагогічних інновацій" (наприклад: мозковий штурм, метод дискусії, робота в групі, метод проектів, інтерактивні методи тощо) Чи часто ви застосовуєте їх на практиці? В чому переваги таких інновацій?
Будь-ласка, долучайтесь до дискусії.

Доброго дня! Даю відповідь Основною перевагою інтерактивного навчання є поєднання з традиційними методами. Інтерактивність методів навчання історії проявляється у синтезі вищезазначених технологій, у різноманітності форм проведення занять.
Залучення мультимедійних проектів в групових завданнях сприятиме дослідницькому пошуку та вирішення групою учнів значимої для них задачі з метою одержання реального результату. На уроці застосовую роботу в групах, яка збільшує активність роботи на уроці, увагу, мотивацію учнів. Учасники відчувають себе не пасивними слухачами, а активними гравцями заходу, розвивають в собі вміння вислуховувати думки інших, погоджуватись з ними або відстоювати свою, самостійно шукати аргументи, пояснювати логічність та послідовність своїх думок. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.32 19 жовтня 2017

Також нагадую вам, що навчання скоро добігає кінця, отже прошу вас вчасно виконати всі завдання.На моїй сторіночці ви знайдете необхідну для цього інформацію.--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 12:34, 26 вересня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScpCbMlPPvID6R79L7jGoukQUfMIZjw1GrcvyBXfDGKSV6UFg/viewform Питання для закріплення з навчальної дисципліни "Педагогічна інноватика"] --[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 12:34, 12 жовтня 2017 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Матузка В.М.

2017-10-19T15:04:30Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Матузка В.М.

2017-10-19T14:56:29Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''
Доброго дня! Даю відповідь 1.Основними елементами четвертої промислової революції будуть суцільні інновації, які повністю змінять спосіб життя людей, а також впливатимуть на свідомість. Практично всі виробничі процеси будуть автоматизовані, ми не тільки перейдемо на електромобілі й автомобілі на водневих двигунах, але й самі машини перевозитимуть нас без водіїв. Як і минулі подібні процеси, четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.

2. Нова революція може посилити фінансову та соціальну нерівність у світі, порушивши роботу ринків праці. Автоматизація виробництва призведе до того, що машини витіснять з ринку праці безліч людей, що тільки збільшить розрив між прибутковістю капіталу і прибутковістю праці. Крім економічної нерівності, четверта промислова революція може посилити і соціальну. Більше всіх від інновацій виграють інтелектуали і капіталісти - інноватори, акціонери та інвестори. Це створює фінансову прірву між тими, хто живе за рахунок праці, і тими, хто живе за рахунок капіталу. Тому технологічний прогрес є однією з головних причин стагнації, а іноді і зниження рівня доходів більшої частини населення розвинених країн: зріс попит на висококваліфікованих фахівців, тоді на малокваліфіковану працю падає і буде падати. У результаті затребувані або зовсім некваліфіковані люди, або фахівці: посередині порожнеча.

3. Людина четвертої промислової революції повинна мати такі копметентнції як, наприклад, когнітивне мислення (здатність визначати глибокий зміст і значення того, що нам хочеш донести); соціальний інтелект; уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення; міжкультурна компетентність; медіа-грамотність; проектне мислення; уміння працювати віддалено.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:55, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''
Доброго дня! Даю відповідь

П - навчити учнів самостійно здобувати знання та підготувати їх до життя. Будь-який навчальний матеріал, що пропонується для засвоєння, проходить ретельний відбір на предмет «потрібен він учням чи ні».

Р- надмірне паперове навантаження на вчителя, жорсткі рамки, в які його заганяють навчальні програми та різні інструкції. Досвід розвинених країн вказує на те, що педагогічна свобода вчителя - запорука якості освіти. Не всі учні добросовісно відносяться до вивчення предмету (вважають, що такий обсяг інформації їм не потрібний). Враховуючи досвід інших країн можна звести вивчення предмету для таких учнів до мінімуму.

І- вивчати обов’язкові предмети та мати значну кількість предметів за вибором.

М- може статися, що коли учні отримають право обирати предмети, то на уроці історії сидітиме менше учнів і тільки ті яким історія цікава і потрібна.

А- я вважаю що з реформами вже достатньо.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''

Доброго дня! даю відповідь В сучасному житті виникає потреба в безперервному отриманні і наданні інформації. Дана особливість виникає через стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, коли протягом короткого відрізка часу одна інформаційна технологія змінює іншу, з'являються нові пристрої, змінюються принципи роботи та природно виникає потреба обміну інформацією з нових інформаційних технологіям. Це призводить до необхідності безперервного навчання протягом усього життя людини. Безперервність навчання разом з відкритістю і доступністю лежить в основі концепції освіти в інформаційному суспільстві.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенстваправа та сталого розвитку.Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки,спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. •Боротися проти соціального відчуження та дискримінації,сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. •Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. •Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також сувор дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

Доброго дня! даю відповідь Цю систему нововведень запровадити повністю неможливо, деякі елементи можна взяти (посилене вивчення іноземних мов, факультативні предмети на вибір), але все це потребує значного фінансування.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''
Доброго дня! Даю відповідь Співпраця і соціальне навчання
Сьогодні соціальне навчання - метод, який все частіше використовується прогресивними компаніями для створення ефективного навчання своїх співробітників. Соціальне навчання - навчання у інших. Головним елементом цього методу є взаємодія учнів. Ви можете стимулювати цей процес створюючи віртуальні спільноти, які будуть служити форумом, де люди в неформальній обстановці діляться своїм досвідом, розумінням проблеми та ідеями їх вирішення.
Обговорення матеріалу сприяють кращому його засвоєнню, а також дозволяє оперативно збирати зворотний зв'язок і сформувати значущі зв'язки всередині колективу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:56, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

Доброго дня! Даю відповідь “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. Наприклад, у 10 класі при вивченні теми " Здобутки і прорахунки Центральної Ради у державотворчому процесі" після прослуховування інформації частина учнів складає питання які дають можливість проаналізувати здобутки державотворчого процесу, а інша - прорахунки цього процесу. На основі цього учні вчаться висувати аргументи "за" і "проти", свої судження, робити висновки.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:56, 19 жовтня 2017 (EEST)

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Матузка В.М.

2017-10-19T14:37:49Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Матузка В.М.

2017-10-19T13:55:54Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-19T13:43:52Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! Даю відповідь 1. національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії 2. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Матузка В.М. 14.29 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня! Даю відповідь 1. є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в
загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
 соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із
отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;
 законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;
 культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб
розвитку української мови і культури, русифікацією;
 освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.
Матузка В.М. 15.01 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
---- Доброго дня! Даю Відповідь 1. І. Ключові. На підставі міжнародних та національних досліджень в
Україні виокремлено п’ять ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися
2. Здоров'язбережувальна компетентність
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність
4. Соціально-трудова компетентність
5. Інформаційна компетентність Предметні (спеціальні) – більш конкретні стосовно двох перших
рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках
навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні,
інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Матузка В.М. 15.10 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Доброго дня! Даю відповідь В програмах 2016-2017 н.р. не було синхронізації вивчення історії України та всесвітньої історії. В програмах 2017-2018 н.р. така синхронізація є, учитель самостійно в межах загальної кількості годин може визначити час для роботи над кожним розділом програми--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Підручник історія України 8 клас Власов І.У. як для учнів перевантажений подіями, датами; також в ньому немає висновків в кінці параграфа; доцільно підручник доповнити додатком, який би містив хрестоматизацію джерел, атлас, комплект ілюстрацій.
Як для вчителя то підручник достатньо ілюстрований, багато термінів і понять які трактуються, є численні історичні документи і запитання до них.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:04, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Доброго дня! Даю відповідь Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Доброго дня! Даю відповідь Я використовую в своїй діяльності:Уроки змагання, Уроки громадського огляду знань, Уроки комунікативної спрямованості, Театралізовані уроки, Уроки – подорожі, мандрівки.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
#
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.
Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо.
Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків. Так, традиційна структура уроку дієва і в ХХІ ст.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:06, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.
Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію.
Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу; первинне застосування нових знань; самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях; творче перенесення знань і навичок у нові ситуації, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:14, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно. Існують і інші форми навчання, це консультації, заліки, індивідуальні заняття, групові,екстернат, семінари, практичні заняття.Я прпоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як дистанційне навчання, індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;
демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);
зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;
наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;
міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;
культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;
полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;
плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! Даю відповідь Я вибрала параграф "Український визвольний рух в роки Другої світової війни". В ньому розповідається про еволюцію ОУН-УПА; боротьбу за відновлення Української держави. В підручнику розповідається про внесок націоналістичного руху опору в боротьбі з фашизмом його прагнення проголосити незалежність України. В учнів 11 класу ця тема формує почуття патріотизму, національної гідності, прагнення до свободи і побудови своєї державності. Параграф містить засоби візуалізації:фото подій, героїв, ілюстрації.Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадянськість, національну свідомість,демократичні цінності.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----Доброго дня! даю відповідь Так, тестові завдання актуальні бо дають можливість перевірити на якому рівні учень засвоїв матеріал і допомагають зрозуміти на що потрібно більше звернути увагу. Тестові завдання можна доповнити або замінити іншими методами контролю (усне опитування,письмові роботи,творчі завдання, підготовка презентацій).--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 17 жовтня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
Доброго дня! Даю відповідь Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати велику кількість джерел.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
Доброго дня! Даю відповідь ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії, особливо в можливості пергляду документальних фільмів, слайдів, історичних довідок.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
Доброго дня! Даю відповідь Я пропоную школярам на практичних заняттях з історії робити презентації. Проводжу практичне заняття з теми "Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнніх років. Доля жінки". Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці, шукають інформацію в інтернеті. На основі зібраного матеріалу роблять презентації і демонструють в класі підготовлену та знайдену інформацію. У висновках пов'язують набуті знання з теми. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

Доброго дня! Даю відповідь на своїх уроках я використовую відеофільми, ілюстрації, тексти, слайди. Переваги:наочність матеріалу, який вивчається. Недоліки: витрачаю багато часу на пошук матеріалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія". Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. 1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна компентність: уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими. Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя: інтелект, доброзичливість, урівноваженість, терпимість, чуйність, людяність, толерантність. Бути прикладом для учнів.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 вересня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 13 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 17 жовтня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-19T13:14:34Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:21, 28 квітня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня! Даю відповідь 1. національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії 2. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Матузка В.М. 14.29 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 4 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня! Даю відповідь 1. є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування.
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в
загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
 соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із
отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;
 законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;
 культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб
розвитку української мови і культури, русифікацією;
 освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.
Матузка В.М. 15.01 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 10 травня 2017 (EEST)
----
Ваші відповіді:
---- Доброго дня! Даю Відповідь 1. І. Ключові. На підставі міжнародних та національних досліджень в
Україні виокремлено п’ять ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися
2. Здоров'язбережувальна компетентність
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність
4. Соціально-трудова компетентність
5. Інформаційна компетентність Предметні (спеціальні) – більш конкретні стосовно двох перших
рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках
навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні,
інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Матузка В.М. 15.10 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
----Доброго дня! Даю відповідь В програмах 2016-2017 н.р. не було синхронізації вивчення історії України та всесвітньої історії. В програмах 2017-2018 н.р. така синхронізація є, учитель самостійно в межах загальної кількості годин може визначити час для роботи над кожним розділом програми--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Підручник історія України 8 клас Власов І.У. як для учнів перевантажений подіями, датами; також в ньому немає висновків в кінці параграфа; доцільно підручник доповнити додатком, який би містив хрестоматизацію джерел, атлас, комплект ілюстрацій.
Як для вчителя то підручник достатньо ілюстрований, багато термінів і понять які трактуються, є численні історичні документи і запитання до них.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:04, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Доброго дня! Даю відповідь Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:51, 29 травня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#Доброго дня! Даю відповідь Я використовую в своїй діяльності:Уроки змагання, Уроки громадського огляду знань, Уроки комунікативної спрямованості, Театралізовані уроки, Уроки – подорожі, мандрівки.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
#
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 7 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.
Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо.
Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків. Так, традиційна структура уроку дієва і в ХХІ ст.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:06, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
Доброго дня! Даю відповідь Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.
Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію.
Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу; первинне застосування нових знань; самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях; творче перенесення знань і навичок у нові ситуації, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та мотивацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:14, 19 жовтня 2017 (EEST)
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 21 червня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''

----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 6 вересня 2017 (EEST)

# '''Відповідь:'''
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 11 вересня 2017 (EEST)

'''Відповідь:'''
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 7 червня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 17 жовтня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
Доброго дня! Даю відповідь Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати велику кількість джерел.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
Доброго дня! Даю відповідь ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії, особливо в можливості пергляду документальних фільмів, слайдів, історичних довідок.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
Доброго дня! Даю відповідь Я пропоную школярам на практичних заняттях з історії робити презентації. Проводжу практичне заняття з теми "Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнніх років. Доля жінки". Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці, шукають інформацію в інтернеті. На основі зібраного матеріалу роблять презентації і демонструють в класі підготовлену та знайдену інформацію. У висновках пов'язують набуті знання з теми. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

Доброго дня! Даю відповідь на своїх уроках я використовую відеофільми, ілюстрації, тексти, слайди. Переваги:наочність матеріалу, який вивчається. Недоліки: витрачаю багато часу на пошук матеріалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія". Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. 1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна компентність: уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими. Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя: інтелект, доброзичливість, урівноваженість, терпимість, чуйність, людяність, толерантність. Бути прикладом для учнів.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 вересня 2017 (EEST)

'''Дискусія:'''
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 13 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Валентина Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 17 жовтня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-19T13:06:22Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-19T12:50:54Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-19T12:24:58Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-19T12:11:58Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-19T12:04:29Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.

2017-10-19T11:58:22Z

Матузка Валентина Миколаївна:

ІКТ у викладанні предметів Матузка В.М.

2017-10-19T11:20:12Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Дайте відповіді на питання, вписавши відповіді у відповідні поля документу [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSedxGfqGllrDNP5A2rhUljWHqi83_RUpbnrfmcB4eZ1EpS8jQ/viewform за посиланням:]

'''Питання №1.'''
#Чи можна вносити зміни до статті незареєстрованим користувачам?
Доброго дня! Даю відповідь Ні не можна Матузка В.М. 15.23 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:19, 19 жовтня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 24 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Дайте відповіді на питання, вписавши відповіді у відповідні поля документу [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSel9z7ErPiPGewes1BAqnAHf2jHuFMNVSJzfEUAFfcoSw5byA/viewform за посиланням:]

'''Патання №2.'''
#Чи можна створювати та використовувати шаблони самостійно?
Доброго дня! Даю відповідь Так, можна Матузка В.М. 15.23 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:20, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:08, 05 травня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Прочитайте уважно пункти завдання та виконайте його, попередньо переглянувши [https://www.youtube.com/watch?v=CHruaTXGk8g відеоматеріал] (відеоінструкція озвучена).

'''Завдання 1.'''
Використовуючи службу Google-карти знайти майдан Свободи у м. Харкові, провести екскурсію по майдану та з’ясувати:
*скільки колон містить будівля Харківської ОДА,
*визначити, логотипи яких організацій розміщені поруч праворуч та ліворуч на будівлях,
*що розміщено напроти ХОДА та прочитати надпис на об’єкті.

Відповіді впишіть у [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdl2FIK0lDQ3uxOiITYiE-Q2BLHdwFLGoG5nqSBDysEDtdd-Q/viewform '''запропоновану форму'''].
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:27, 6 червня 2017 (EEST)

----
'''Завдання 2.'''
Доброго дня, колеги. Пропоную попрацювати [http://puzzlecup.com/crossword-ru/?guess=BC0316E978BD14AU он-лайн кросвордом.]
Прочитайте уважно індивідуальне завдання, виконайте його:
#Відкрийте за посиланням кросворд, розгадайте його. Відповіді вписуєте з клавіатури, питання розміщені праворуч.
#По завершенню роботи звірити відповіді, натиснувши на кнопку '''«Ну все!Сверяем»'''.
#Зробити скіншот розгаданого кросворду з кількістю відповідей.
#Зберегти зображення у форматі '''*. JPG''' на свій комп’ютер з ім’ям '''«Кросворд_Ваше прізвище».'''
#Розмістити зображення на свій Google-Диск, надати спільний доступ та розмістити у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Vsh56wEgxTgtOgmuJGLCGTPEC7C3w6SISSt5V2M0ez4/edit#gid=579027995 таблицю за зразком].

Як зберегти зображення зі скріншоту – [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNNVZDZno0R0NsVlU/view?usp=sharing читайте тут].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 15 вересня 2017 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

ІКТ у викладанні предметів Матузка В.М.

2017-10-19T11:19:27Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Дайте відповіді на питання, вписавши відповіді у відповідні поля документу [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSedxGfqGllrDNP5A2rhUljWHqi83_RUpbnrfmcB4eZ1EpS8jQ/viewform за посиланням:]

'''Питання №1.'''
#Чи можна вносити зміни до статті незареєстрованим користувачам?
Доброго дня! Даю відповідь Ні не можна Матузка В.М. 15.23 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:19, 19 жовтня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 24 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Дайте відповіді на питання, вписавши відповіді у відповідні поля документу [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSel9z7ErPiPGewes1BAqnAHf2jHuFMNVSJzfEUAFfcoSw5byA/viewform за посиланням:]

'''Патання №2.'''
#Чи можна створювати та використовувати шаблони самостійно?
Доброго дня! Даю відповідь Так, можна Матузка В.М. 15.23 18 жовтня 2017
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:08, 05 травня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Прочитайте уважно пункти завдання та виконайте його, попередньо переглянувши [https://www.youtube.com/watch?v=CHruaTXGk8g відеоматеріал] (відеоінструкція озвучена).

'''Завдання 1.'''
Використовуючи службу Google-карти знайти майдан Свободи у м. Харкові, провести екскурсію по майдану та з’ясувати:
*скільки колон містить будівля Харківської ОДА,
*визначити, логотипи яких організацій розміщені поруч праворуч та ліворуч на будівлях,
*що розміщено напроти ХОДА та прочитати надпис на об’єкті.

Відповіді впишіть у [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdl2FIK0lDQ3uxOiITYiE-Q2BLHdwFLGoG5nqSBDysEDtdd-Q/viewform '''запропоновану форму'''].
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:27, 6 червня 2017 (EEST)

----
'''Завдання 2.'''
Доброго дня, колеги. Пропоную попрацювати [http://puzzlecup.com/crossword-ru/?guess=BC0316E978BD14AU он-лайн кросвордом.]
Прочитайте уважно індивідуальне завдання, виконайте його:
#Відкрийте за посиланням кросворд, розгадайте його. Відповіді вписуєте з клавіатури, питання розміщені праворуч.
#По завершенню роботи звірити відповіді, натиснувши на кнопку '''«Ну все!Сверяем»'''.
#Зробити скіншот розгаданого кросворду з кількістю відповідей.
#Зберегти зображення у форматі '''*. JPG''' на свій комп’ютер з ім’ям '''«Кросворд_Ваше прізвище».'''
#Розмістити зображення на свій Google-Диск, надати спільний доступ та розмістити у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Vsh56wEgxTgtOgmuJGLCGTPEC7C3w6SISSt5V2M0ez4/edit#gid=579027995 таблицю за зразком].

Як зберегти зображення зі скріншоту – [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNNVZDZno0R0NsVlU/view?usp=sharing читайте тут].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:01, 15 вересня 2017 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Педагогічна інноватика Матузка В.М.

2017-10-19T10:30:24Z

Матузка Валентина Миколаївна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
Доброго дня! Даю відповідь
„Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому.Аналіз рівня професійної підготовки вчителя в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про необхідність серйозного перегляду її змісту. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:44, 26 квітня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
Доброго дня! Даю відповідь Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти — "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні технології", "технології в навчанні", "технології в освіті" — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Спочатку педагогічну технологію пов'язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та засобів програмованого навчання ("технічні засоби навчання"). На даний момент педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("технологія навчання", або "технологія навчального процесу"). Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга — з його організацією. У 60-ті роки багато авторів особливо не розрізняли технологію навчання, навчальну технологію і педагогічну технологію. Терпимість до різних формулювань простежується на тлі загальної тенденції переходу до розуміння педагогічної технології як педагогічної системи, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу. Цей висновок підтверджують такі визначення. Визначення 1. Технологія освіти — це "цілеспрямоване використання, у комплексі чи окремо, предметів, прийомів, засобів, подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу" (М. Вулман).Визначення 2. "Ця технологія навчання включає цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи" (С. Сполдинг). Останнє визначення ілюструє перехід від "технології освіти" до "педагогічної технології", тому що містить всі ознаки педагогічної технології в її сучасному розумінні (постановка мети, оцінювання педагогічних систем, поновлення навчальних планів і програм на альтернативній основі). Дальші уточнення визначення "педагогічна технологія" тривають у 70-х роках, тому що багато авторів припускаються нечіткого, двозначного тлумачення терміна. Однією з причин тривалої дискусії про термін "педагогічна технологія" є непрофесійний погляд на проблему. Існують дві основні точки зору: "Професіональні педагоги-технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначеного, завдання. З другого боку, педагогічна громадськість, здебільшого, вважає технологію апаратурою для навчального процесу". Для ілюстрації дискусії про сутність педагогічної технології наводимо три її визначення. 1. "Педагогічна технологія є удосконалювання, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань" (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). 2. "Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і корисності навчання і практичної підготовки..." (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). 3. "Педагогічна технологія є система дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання" (Комісія з технології навчання, США). Усі три визначення мають істотний недолік — у них ідеться про підвищення ефективності навчання і не згадується про методи досягнення цього. І, нарешті, представники четвертої групи (Д. Фіни, II. Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно. Обґрунтовуючи такий підхід (назвемо його багатоаспектним), Д. Фіни помітив: «Тільки наївні люди вважають, що технологія — це просто комплекс апаратури і навчальних матеріалів. Це значить набагато більше. Це спосіб організації, це напрямок думок про матеріали, людей, заклади, моделі і системи типу "людина — машина". Це перевірка економічних можливостей проблеми. Крім того, технологія істотно причетна до взаємодії науки, мистецтва і людських цінностей». Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Уважно проаналізувавши 102 джерела (монографії і статті) з педагогічної технології, П. Д. Мітчелл формулює остаточне її визначення: "Педагогічна технологія є галузь досліджень і практики (у межах системи освіти), що має зв'язки (відносини) з усіма аспектами організації педагогічних систем і процедурою розподілу ресурсів для досягнення специфічних і потенційно відтворюваних педагогічних результатів". У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". У цьому розумінні педагогічна технологія використовує як теоретичний інструмент системний аналіз. — Педагогічна технологія — це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. П. Безпалько). — Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічної мети (М. В. Кларин). — Педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Педагогічна технологія може бути представлена науковим, процесуально-описовим і процесуально-діючим аспектами (Г. К.Селевко). — Педагогічна технологія — системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічні технології, зазвичай, відображають прийняту в різних країнах систему освіти, її загальну цільову і змістовну спрямованість, організаційні структури і форму, відображені в державних нормативних документах, зокрема — в освітніх стандартах. Сама собі система неперервної освіти в нашій країні теж може бути занесена до класу освітніх технологій. Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 16.39 18 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання".
Доброго дня! Даю відповідь
Освітня технологія — це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії, що забезпечують ефективне управління і реалізацію освітнього процесу на основі комплексу цілей і певним чином сконструйованих інформаційних моделей освоюваної реальності — вмісту освіти.
Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Т. Лихачов).
технологія навчання - застосування досягнень інженерної думки у навчальному процесі. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 11.40 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 18:16, 16 травня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
Доброго дня! Даю відповідь Так. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 11.50 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 19:30, 19 травня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.
Завдання № 1. Дайте відповідь на питання : Чому «технологія» є більш ефективним засобом освіти, розвитку і виховання учнів ніж «методика»?

Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 11.54 19 жовтня 2017

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги, давайте знайомитись! Я, Клочко Оксана Миколаївна, ваш новий викладач з навчальної дисципліни "Педагогічна іннватика".
Вітаю вас із початком нового навчального року! Натхнення, міцних нервів та оптимізму!
Згодом на моїй сторіночці буде викладено лекції з курсу. Маю надію, що вони стануть вам у нагоді!

Будь-ласка, звертайтесь за допомогою або з пропозиціями по темах лекцій.

Чекаю на ваші дописи--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 14:13, 7 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Доброго дня! Даю відповідь Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження. До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 11.59 19 жовтня 2017

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

Доброго дня! Даю відповідь Система розвивального навчання сприяє розвитку творчого мислення дітей, побудованого за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Використовую такі засоби для досягнення поставленої мети на уроках історії:  Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що уможливлює розкриття суб’єктивного досвіду дітей: -методів гуманістичного виховання; -документально-методичного комплексу до кожної навчальної теми; -комплектів історичних задач, різних за типом питань; -алгоритмів вирішення пізнавальних завдань різної складності; -методів та технологій розвитку творчих здібностей учнів (пошукових, ігрових, комунікативно-творчих, застосування інформаційних технологій та ін.); -інтерактивних методів («Мозкового штурму», «Кола», «Мікрофона» роботи у великій групі тощо) (див. Додаток 1 ).  Створення атмосфери зацікавленості кожної дитини в роботі класу;  Стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних засобів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;  Оцінка діяльності школярів не тільки за остаточним результатом (правильно- неправильно), а й за способом досягнення результату (оригінальність, самостійність);  Заохочення прагнення учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні форми;  Створення педагогічних ситуацій ефективного спілкування на уроці, що дає змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження;  Повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організації навчальної діяльності на уроці;  Обговорення наприкінці уроку змісту і організації навчальної діяльності учнів;  Обговорення у підсумку уроку не тільки того, що засвоїли, а й того на що сподівалися, що б хотілося виконати ще раз;  Завдання додому називається, визначається тема обрана кожним та обсяг, виконання детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи. Розвивальний підхід передбачає організацію процесу навчання як організацію навчальної діяльності учнів і переорієнтацію цього процесу на постановку і розв’язання навчальних завдань самими учнями. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.10 19 жовтня 2017

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Доброго дня! Даю відповідь До новаторства я ставлюсь позитивно, оскільки педагоги–„новатори” - педагоги з яскраво вираженим новаторським духом, які завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні інновації.
До основних труднощів, пов’язаних із засвоєнням педагогічних нововведень, можна віднести:
нерозробленість механізму реалізації педагогічної інновації в конкретному навчальному закладі;
відсутність необхідного навчально-методичного забезпечення;
недостатня поінформованість вчителів з проблем організації і проведення інноваційної діяльності;
відсутність сертифікованих критеріїв оцінки ефективності даної роботи;
велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності;
обмеженість ресурсів та інші. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.24 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:05, 22 травня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:45, 30 травня 2017 (EEST)

Добрий день, шановні колеги!
Пропоную для обговорення на інтернет-семінарі тему "Використання на заняттях з історії локальних педагогічних інновацій" (наприклад: мозковий штурм, метод дискусії, робота в групі, метод проектів, інтерактивні методи тощо) Чи часто ви застосовуєте їх на практиці? В чому переваги таких інновацій?
Будь-ласка, долучайтесь до дискусії.

Доброго дня! Даю відповідь Основною перевагою інтерактивного навчання є поєднання з традиційними методами. Інтерактивність методів навчання історії проявляється у синтезі вищезазначених технологій, у різноманітності форм проведення занять.
Залучення мультимедійних проектів в групових завданнях сприятиме дослідницькому пошуку та вирішення групою учнів значимої для них задачі з метою одержання реального результату. На уроці застосовую роботу в групах, яка збільшує активність роботи на уроці, увагу, мотивацію учнів. Учасники відчувають себе не пасивними слухачами, а активними гравцями заходу, розвивають в собі вміння вислуховувати думки інших, погоджуватись з ними або відстоювати свою, самостійно шукати аргументи, пояснювати логічність та послідовність своїх думок. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:30, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.32 19 жовтня 2017

Також нагадую вам, що навчання скоро добігає кінця, отже прошу вас вчасно виконати всі завдання.На моїй сторіночці ви знайдете необхідну для цього інформацію.--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 12:34, 26 вересня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScpCbMlPPvID6R79L7jGoukQUfMIZjw1GrcvyBXfDGKSV6UFg/viewform Питання для закріплення з навчальної дисципліни "Педагогічна інноватика"] --[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 12:34, 12 жовтня 2017 (EEST)

Психологія Матузка В.М.

2017-10-19T10:25:53Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''

Доброго жня! даю відповідь Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів.

Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний).

В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті.

Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:23, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.41 19 жовтня 2017

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Доброго дня! Даю відповідь Відносини людини із суспільством, її становище в ньому характеризуються проняттям "особистість". При цьому важливо зазначити, що людина формується як особистість тільки в людському суспільстві. Якщо людина житиме поза суспільством, вона, маючи всі біологічні ознаки, залишиться на тваринному рівні. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.47 19 жовтня 2017
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''

Доброго дня! Даю відповідь В процесі свого індивідуального розвитку людина, з одного боку, реалізує певну програму й відтворює певні ознаки, які передані їй батьками, а з іншого - вона може певним чином "відхилятися" від цих програм і набувати нових ознак. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного.
Детермінована частина програми забезпечує продовження людського роду, а також видові задатки людини як представника людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи.
Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор.
Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів).
Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.50 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 25 квітня 2017 (EET)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''

Доброго дня! Даю відповідь Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.56 19 жовтня 2017
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''

Доброго дня! Даю Відповідь Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду):

1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання.

2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності.

3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).

4.Кризи

(криза новонародженого (до 1 міс),

криза одного року,

криза трьох років,

криза семи років,

підліткова криза (11-12 років),

юнацька криза)

Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,

5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків.

Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.00 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 03 травня 2017 (EET)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

Доброго дня! Даю відповідь З 11 до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні, тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей". В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних, психологічних відхилень. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.14 19 жовтня 2017

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Моніторинг соціалізації особистості учня. Виявити рівень соціальної адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості учнів. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.21 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учениця К. ініціативна, жива, рухлива, з готовністю відгукується на все нове, любить все загадкове і незрозуміле. Але часто потребує підтримки дорослих, легко відволікається і залишає розпочату справу. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.34 19 жовтня 2017

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

Доброго дня! Даю відповідь Звичайно враховуються . Учням у процесі навчання задаються різнорівневі завдання за рівнем складності. При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня. Це дає можливість актуального розвитоку (може чи не може виконати самостійно). Таким чином навчання веде за собою розвиток --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 13.45 19 жовтня 2017

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 24 травня 2017 (EEST)

----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 1 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 12 червня 2017 (EEST)

Психологія Матузка В.М.

2017-10-19T10:23:47Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''

Доброго жня! даю відповідь Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів.

Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний).

В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті.

Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 13:23, 19 жовтня 2017 (EEST)Матузка Валентина Миколаївна 12.41 19 жовтня 2017

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Доброго дня! Даю відповідь Відносини людини із суспільством, її становище в ньому характеризуються проняттям "особистість". При цьому важливо зазначити, що людина формується як особистість тільки в людському суспільстві. Якщо людина житиме поза суспільством, вона, маючи всі біологічні ознаки, залишиться на тваринному рівні. Матузка Валентина Миколаївна 12.47 19 жовтня 2017
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''

Доброго дня! Даю відповідь В процесі свого індивідуального розвитку людина, з одного боку, реалізує певну програму й відтворює певні ознаки, які передані їй батьками, а з іншого - вона може певним чином "відхилятися" від цих програм і набувати нових ознак. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного.
Детермінована частина програми забезпечує продовження людського роду, а також видові задатки людини як представника людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи.
Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор.
Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів).
Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків. Матузка Валентина Миколаївна 12.50 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 25 квітня 2017 (EET)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''

Доброго дня! Даю відповідь Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. Матузка Валентина Миколаївна 12.56 19 жовтня 2017
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''

Доброго дня! Даю Відповідь Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду):

1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання.

2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності.

3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).

4.Кризи

(криза новонародженого (до 1 міс),

криза одного року,

криза трьох років,

криза семи років,

підліткова криза (11-12 років),

юнацька криза)

Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,

5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків.

Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Матузка Валентина Миколаївна 13.00 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 03 травня 2017 (EET)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

Доброго дня! Даю відповідь З 11 до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні, тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей". В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних, психологічних відхилень. Матузка Валентина Миколаївна 13.14 19 жовтня 2017

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Моніторинг соціалізації особистості учня. Виявити рівень соціальної адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості учнів. Матузка Валентина Миколаївна 13.21 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учениця К. ініціативна, жива, рухлива, з готовністю відгукується на все нове, любить все загадкове і незрозуміле. Але часто потребує підтримки дорослих, легко відволікається і залишає розпочату справу. Матузка Валентина Миколаївна 13.34 19 жовтня 2017

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

Доброго дня! Даю відповідь Звичайно враховуються . Учням у процесі навчання задаються різнорівневі завдання за рівнем складності. При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня. Це дає можливість актуального розвитоку (може чи не може виконати самостійно). Таким чином навчання веде за собою розвиток Матузка Валентина Миколаївна 13.45 19 жовтня 2017

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 24 травня 2017 (EEST)

----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 1 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 12 червня 2017 (EEST)

Психологія Матузка В.М.

2017-10-19T10:19:51Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''

Доброго жня! даю відповідь Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів.

Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний).

В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті.

Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. Матузка Валентина Миколаївна 12.41 19 жовтня 2017

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Доброго дня! Даю відповідь Відносини людини із суспільством, її становище в ньому характеризуються проняттям "особистість". При цьому важливо зазначити, що людина формується як особистість тільки в людському суспільстві. Якщо людина житиме поза суспільством, вона, маючи всі біологічні ознаки, залишиться на тваринному рівні. Матузка Валентина Миколаївна 12.47 19 жовтня 2017
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''

Доброго дня! Даю відповідь В процесі свого індивідуального розвитку людина, з одного боку, реалізує певну програму й відтворює певні ознаки, які передані їй батьками, а з іншого - вона може певним чином "відхилятися" від цих програм і набувати нових ознак. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного.
Детермінована частина програми забезпечує продовження людського роду, а також видові задатки людини як представника людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи.
Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор.
Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів).
Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків. Матузка Валентина Миколаївна 12.50 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 25 квітня 2017 (EET)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''

Доброго дня! Даю відповідь Референтна особа - особа, яка є прямим (у разі безпосереднього спілкування) або непрямим об'єктом для порівняння, чи ж зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях – це шлях пошуку власного «Я». Рушійними силами розвитку психіки є суперечності, які виникають на кожному етапі розвитку людини. Від народження до 10 років великий вплив мають батьки, у підлітковому віці- однолітки. Матузка Валентина Миколаївна 12.56 19 жовтня 2017
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''

Доброго дня! Даю Відповідь Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду):

1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання.

2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності.

3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).

4.Кризи

(криза новонародженого (до 1 міс),

криза одного року,

криза трьох років,

криза семи років,

підліткова криза (11-12 років),

юнацька криза)

Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,

5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків.

Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Матузка Валентина Миколаївна 13.00 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 03 травня 2017 (EET)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

Доброго дня! Даю відповідь З 11 до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні, тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей". В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних, психологічних відхилень. Матузка Валентина Миколаївна 13.14 19 жовтня 2017

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Моніторинг соціалізації особистості учня. Виявити рівень соціальної адаптованості, активності, автономності та моральної вихованості учнів. Матузка Валентина Миколаївна 13.21 19 жовтня 2017

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

Доброго дня! Даю відповідь Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учениця К. ініціативна, жива, рухлива, з готовністю відгукується на все нове, любить все загадкове і незрозуміле. Але часто потребує підтримки дорослих, легко відволікається і залишає розпочату справу. Матузка Валентина Миколаївна 13.34 19 жовтня 2017

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

Доброго дня! Даю відповідь Звичайно враховуються . Учням у процесі навчання задаються різнорівневі завдання за рівнем складності. При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня. Це дає можливість актуального розвитоку (може чи не може виконати самостійно). Таким чином навчання веде за собою розвиток Матузка Валентина Миколаївна 13.45 19 жовтня 2017

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 24 травня 2017 (EEST)

----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:09, 1 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:08, 12 червня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Матузка В.М.

2017-10-19T09:13:51Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
Доброго дня! Даю відповідь
„Концепція педагогічної освіти” (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом в цілому.Аналіз рівня професійної підготовки вчителя в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про необхідність серйозного перегляду її змісту. Одним з провідних завдань є створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті з яким у вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персональна технологія. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:44, 26 квітня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
Доброго дня! Даю відповідь Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти — "педагогічна технологія", "технологія навчання", "освітні технології", "технології в навчанні", "технології в освіті" — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Спочатку педагогічну технологію пов'язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та засобів програмованого навчання ("технічні засоби навчання"). На даний момент педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("технологія навчання", або "технологія навчального процесу"). Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга — з його організацією. У 60-ті роки багато авторів особливо не розрізняли технологію навчання, навчальну технологію і педагогічну технологію. Терпимість до різних формулювань простежується на тлі загальної тенденції переходу до розуміння педагогічної технології як педагогічної системи, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу. Цей висновок підтверджують такі визначення. Визначення 1. Технологія освіти — це "цілеспрямоване використання, у комплексі чи окремо, предметів, прийомів, засобів, подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу" (М. Вулман).Визначення 2. "Ця технологія навчання включає цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних стратегій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи" (С. Сполдинг). Останнє визначення ілюструє перехід від "технології освіти" до "педагогічної технології", тому що містить всі ознаки педагогічної технології в її сучасному розумінні (постановка мети, оцінювання педагогічних систем, поновлення навчальних планів і програм на альтернативній основі). Дальші уточнення визначення "педагогічна технологія" тривають у 70-х роках, тому що багато авторів припускаються нечіткого, двозначного тлумачення терміна. Однією з причин тривалої дискусії про термін "педагогічна технологія" є непрофесійний погляд на проблему. Існують дві основні точки зору: "Професіональні педагоги-технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначеного, завдання. З другого боку, педагогічна громадськість, здебільшого, вважає технологію апаратурою для навчального процесу". Для ілюстрації дискусії про сутність педагогічної технології наводимо три її визначення. 1. "Педагогічна технологія є удосконалювання, застосування й оцінювання систем, способів і засобів для поліпшення процесу засвоєння знань" (Рада з педагогічної технології, Велика Британія). 2. "Педагогічна технологія є додаток до наукового знання про засвоєння й умови засвоєння навчального матеріалу для поліпшення ефективності і корисності навчання і практичної підготовки..." (Національний центр програмованого навчання, Велика Британія). 3. "Педагогічна технологія є система дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання, обумовлена специфічною метою, заснована на дослідженнях процесу засвоєння знань і комунікації, а також використання людських і матеріальних ресурсів для досягнення ефективнішого навчання" (Комісія з технології навчання, США). Усі три визначення мають істотний недолік — у них ідеться про підвищення ефективності навчання і не згадується про методи досягнення цього. І, нарешті, представники четвертої групи (Д. Фіни, II. Мітчелл, Р. Томас) пропонують розглядати кілька значень педагогічної технології одночасно. Обґрунтовуючи такий підхід (назвемо його багатоаспектним), Д. Фіни помітив: «Тільки наївні люди вважають, що технологія — це просто комплекс апаратури і навчальних матеріалів. Це значить набагато більше. Це спосіб організації, це напрямок думок про матеріали, людей, заклади, моделі і системи типу "людина — машина". Це перевірка економічних можливостей проблеми. Крім того, технологія істотно причетна до взаємодії науки, мистецтва і людських цінностей». Найбільш повно вивчив проблему П. Д. Мітчелл. Уважно проаналізувавши 102 джерела (монографії і статті) з педагогічної технології, П. Д. Мітчелл формулює остаточне її визначення: "Педагогічна технологія є галузь досліджень і практики (у межах системи освіти), що має зв'язки (відносини) з усіма аспектами організації педагогічних систем і процедурою розподілу ресурсів для досягнення специфічних і потенційно відтворюваних педагогічних результатів". У 1979 р. Асоціація з педагогічних комунікацій і технології США опублікувала "офіційне" визначення педагогічної технології: "Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань". У цьому розумінні педагогічна технологія використовує як теоретичний інструмент системний аналіз. — Педагогічна технологія — це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В. П. Безпалько). — Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічної мети (М. В. Кларин). — Педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Педагогічна технологія може бути представлена науковим, процесуально-описовим і процесуально-діючим аспектами (Г. К.Селевко). — Педагогічна технологія — системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічні технології, зазвичай, відображають прийняту в різних країнах систему освіти, її загальну цільову і змістовну спрямованість, організаційні структури і форму, відображені в державних нормативних документах, зокрема — в освітніх стандартах. Сама собі система неперервної освіти в нашій країні теж може бути занесена до класу освітніх технологій. Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання. Матузка Валентина Миколаївна 16.39 18 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:36, 16 травня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання".
Доброго дня! Даю відповідь
Освітня технологія — це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії, що забезпечують ефективне управління і реалізацію освітнього процесу на основі комплексу цілей і певним чином сконструйованих інформаційних моделей освоюваної реальності — вмісту освіти.
Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Т. Лихачов).
технологія навчання - застосування досягнень інженерної думки у навчальному процесі. Матузка Валентина Миколаївна 11.40 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 18:16, 16 травня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
Доброго дня! Даю відповідь Так. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій. Матузка Валентина Миколаївна 11.50 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 19:30, 19 травня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.
Завдання № 1. Дайте відповідь на питання : Чому «технологія» є більш ефективним засобом освіти, розвитку і виховання учнів ніж «методика»?

Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду. Матузка Валентина Миколаївна 11.54 19 жовтня 2017

==== Консультації ====
Доброго дня шановні колеги, давайте знайомитись! Я, Клочко Оксана Миколаївна, ваш новий викладач з навчальної дисципліни "Педагогічна іннватика".
Вітаю вас із початком нового навчального року! Натхнення, міцних нервів та оптимізму!
Згодом на моїй сторіночці буде викладено лекції з курсу. Маю надію, що вони стануть вам у нагоді!

Будь-ласка, звертайтесь за допомогою або з пропозиціями по темах лекцій.

Чекаю на ваші дописи--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 14:13, 7 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Доброго дня! Даю відповідь Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження. До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування. Матузка Валентина Миколаївна 11.59 19 жовтня 2017

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

Доброго дня! Даю відповідь Система розвивального навчання сприяє розвитку творчого мислення дітей, побудованого за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Використовую такі засоби для досягнення поставленої мети на уроках історії:  Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що уможливлює розкриття суб’єктивного досвіду дітей: -методів гуманістичного виховання; -документально-методичного комплексу до кожної навчальної теми; -комплектів історичних задач, різних за типом питань; -алгоритмів вирішення пізнавальних завдань різної складності; -методів та технологій розвитку творчих здібностей учнів (пошукових, ігрових, комунікативно-творчих, застосування інформаційних технологій та ін.); -інтерактивних методів («Мозкового штурму», «Кола», «Мікрофона» роботи у великій групі тощо) (див. Додаток 1 ).  Створення атмосфери зацікавленості кожної дитини в роботі класу;  Стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних засобів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;  Оцінка діяльності школярів не тільки за остаточним результатом (правильно- неправильно), а й за способом досягнення результату (оригінальність, самостійність);  Заохочення прагнення учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні форми;  Створення педагогічних ситуацій ефективного спілкування на уроці, що дає змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження;  Повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організації навчальної діяльності на уроці;  Обговорення наприкінці уроку змісту і організації навчальної діяльності учнів;  Обговорення у підсумку уроку не тільки того, що засвоїли, а й того на що сподівалися, що б хотілося виконати ще раз;  Завдання додому називається, визначається тема обрана кожним та обсяг, виконання детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи. Розвивальний підхід передбачає організацію процесу навчання як організацію навчальної діяльності учнів і переорієнтацію цього процесу на постановку і розв’язання навчальних завдань самими учнями. Матузка Валентина Миколаївна 12.10 19 жовтня 2017

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Доброго дня! Даю відповідь До новаторства я ставлюсь позитивно, оскільки педагоги–„новатори” - педагоги з яскраво вираженим новаторським духом, які завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні інновації.
До основних труднощів, пов’язаних із засвоєнням педагогічних нововведень, можна віднести:
нерозробленість механізму реалізації педагогічної інновації в конкретному навчальному закладі;
відсутність необхідного навчально-методичного забезпечення;
недостатня поінформованість вчителів з проблем організації і проведення інноваційної діяльності;
відсутність сертифікованих критеріїв оцінки ефективності даної роботи;
велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності;
обмеженість ресурсів та інші. Матузка Валентина Миколаївна 12.24 19 жовтня 2017
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:05, 22 травня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 20:45, 30 травня 2017 (EEST)

Добрий день, шановні колеги!
Пропоную для обговорення на інтернет-семінарі тему "Використання на заняттях з історії локальних педагогічних інновацій" (наприклад: мозковий штурм, метод дискусії, робота в групі, метод проектів, інтерактивні методи тощо) Чи часто ви застосовуєте їх на практиці? В чому переваги таких інновацій?
Будь-ласка, долучайтесь до дискусії.

Доброго дня! Даю відповідь Основною перевагою інтерактивного навчання є поєднання з традиційними методами. Інтерактивність методів навчання історії проявляється у синтезі вищезазначених технологій, у різноманітності форм проведення занять.
Залучення мультимедійних проектів в групових завданнях сприятиме дослідницькому пошуку та вирішення групою учнів значимої для них задачі з метою одержання реального результату. На уроці застосовую роботу в групах, яка збільшує активність роботи на уроці, увагу, мотивацію учнів. Учасники відчувають себе не пасивними слухачами, а активними гравцями заходу, розвивають в собі вміння вислуховувати думки інших, погоджуватись з ними або відстоювати свою, самостійно шукати аргументи, пояснювати логічність та послідовність своїх думок. Матузка Валентина Миколаївна 12.32 19 жовтня 2017
Також нагадую вам, що навчання скоро добігає кінця, отже прошу вас вчасно виконати всі завдання.На моїй сторіночці ви знайдете необхідну для цього інформацію.--[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 12:34, 26 вересня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScpCbMlPPvID6R79L7jGoukQUfMIZjw1GrcvyBXfDGKSV6UFg/viewform Питання для закріплення з навчальної дисципліни "Педагогічна інноватика"] --[[Користувач:Клочко Оксана Миколаївна|Клочко Оксана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Клочко Оксана Миколаївна|обговорення]]) 12:34, 12 жовтня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Матузка В.М.

2017-10-19T08:51:23Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

Педагогічна інноватика Матузка В.М.

2017-10-19T08:50:35Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

Педагогічна інноватика Матузка В.М.

2017-10-19T08:48:52Z

Матузка Валентина Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */