HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

С.Коржі

2017-10-25T10:36:33Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Фотогалерея */

==Назва==
'''с. Коржі'''

Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.
===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Зальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Дитячий садок "Веселка"
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{| border="1"
|-
|[[Файл:Коржівськазош.jpg|250px|thumb|right|Коржівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]
|[[Файл:Жертв_голодомору.jpg|250px|thumb|Пам'ятник жертвам Голодомору]]
|[[Файл:Будиноккультури_Крожі.jpg|250px|thumb|right|Будинок культури с. Коржі]]
|-
|[[Файл:Солдатик.jpg|250px|thumb|right|Захисник села Швецов І.О.]]
|[[Файл:Сркоржі.jpg|250px|thumb|right|Сільська рада с. Коржі]]
|[[Файл:Скорботна_мати.jpg|250px|thumb|right|Меморіал Слави]]
|-
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
Для написання статті використані джерела Роменського краєзнавчого музею

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]]

С.Коржі

2017-10-25T10:35:49Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Фотогалерея */

==Назва==
'''с. Коржі'''

Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.
===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Зальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Дитячий садок "Веселка"
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{| border="1"
|-
|[[Файл:Коржівськазош.jpg|200px|thumb|right|Коржівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]
|[[Файл:Жертв_голодомору.jpg|200px|thumb|Пам'ятник жертвам Голодомору]]
|[[Файл:Будиноккультури_Крожі.jpg|200px|thumb|right|Будинок культури с. Коржі]]
|-
|[[Файл:Солдатик.jpg|200px|thumb|right|Захисник села Швецов І.О.]]
|[[Файл:Сркоржі.jpg|200px|thumb|right|Сільська рада с. Коржі]]
|[[Файл:Скорботна_мати.jpg|200px|thumb|right|Меморіал Слави]]
|-
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
Для написання статті використані джерела Роменського краєзнавчого музею

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]]

С.Коржі

2017-10-25T10:35:11Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Фотогалерея */

==Назва==
'''с. Коржі'''

Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.
===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Зальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Дитячий садок "Веселка"
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
{| border="1"
|-
|[[Файл:Коржівськазош.jpg|150px|thumb|right|Коржівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]
|[[Файл:Жертв_голодомору.jpg|150px|thumb|Пам'ятник жертвам Голодомору]]
|[[Файл:Будиноккультури_Крожі.jpg|150px|thumb|right|Будинок культури с. Коржі]]
|-
|[[Файл:Солдатик.jpg|150px|thumb|right|Захисник села Швецов І.О.]]
|[[Файл:Сркоржі.jpg|150px|thumb|right|Сільська рада с. Коржі]]
|[[Файл:Скорботна_мати.jpg|150px|thumb|right|Меморіал Слави]]
|-
|}

==Примітки та посилання==
==Джерела==
Для написання статті використані джерела Роменського краєзнавчого музею

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]]

Файл:Скорботна мати.jpg

2017-10-25T10:34:07Z

Пазенко Валентин Володимирович:

Файл:Сркоржі.jpg

2017-10-25T10:31:45Z

Пазенко Валентин Володимирович:

Файл:Коржісільрада.jpg

2017-10-25T10:29:59Z

Пазенко Валентин Володимирович:

Файл:Сільрада коржі.JPG

2017-10-25T10:29:14Z

Пазенко Валентин Володимирович:

Файл:Будиноккультури Крожі.jpg

2017-10-25T10:26:33Z

Пазенко Валентин Володимирович:

Файл:Жертв голодомору.jpg

2017-10-25T10:24:49Z

Пазенко Валентин Володимирович:

Файл:Меморіал Слави.JPG

2017-10-25T10:16:49Z

Пазенко Валентин Володимирович:

Файл:Коржівськазош.jpg

2017-10-25T10:15:46Z

Пазенко Валентин Володимирович:

Файл:Коржівська ЗОШ.JPG

2017-10-25T10:13:24Z

Пазенко Валентин Володимирович:

Файл:Солдатик.jpg

2017-10-25T10:11:40Z

Пазенко Валентин Володимирович:

Файл:Захисник села.JPG

2017-10-25T10:08:12Z

Пазенко Валентин Володимирович:

С.Коржі

2017-10-25T10:04:52Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Джерела */

==Назва==
'''с. Коржі'''

Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.
===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Зальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Дитячий садок "Веселка"
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
Для написання статті використані джерела Роменського краєзнавчого музею

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]]

С.Коржі

2017-10-25T10:03:40Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Ресурси інтернету */

==Назва==
'''с. Коржі'''

Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.
===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Зальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Дитячий садок "Веселка"
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]]

С.Коржі

2017-10-25T10:02:55Z

Пазенко Валентин Володимирович:

==Назва==
'''с. Коржі'''

Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.
===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Зальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Дитячий садок "Веселка"
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')
[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]]

Користувач:Пазенко Валентин Володимирович

2017-10-25T09:58:00Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Випускний проект */

[[Файл:Пазенко_ВВ.jpg|200px|thumb|right]]
==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Пазенко Валентин Володимирович

==Регіон==
Роменський район,село Коржі

==Місце роботи==
Коржівська ЗОШ 1-3 ступенів

==Посада ==
Вчитель історії,практичний психолог

==Категорія==
Вища

==Випускний проект==
Історія населених пунктів
[[с.Коржі]]

[https://drive.google.com/file/d/0B6hWK9ykel6_YWxNOEo2T1c1aHM/view?usp=sharing Конспект уроку з правознавства (9клас)"Особисті (громадянські) права та свобода громадян України"]

[https://drive.google.com/file/d/0B6hWK9ykel6_aW12WmcwSWNRTUk/view?usp=sharing Конспект уроку з правознавста (9клас) "Правовий статус громадян України"]

[https://drive.google.com/file/d/0B6hWK9ykel6_RXFId0dpNGxMTTQ/view?usp=sharing Конспект уроку з правознавтства (9клас) "Виборча система України"]

[https://drive.google.com/file/d/0B6hWK9ykel6_Rm5IcjhJa3FMUTg/view?usp=sharing Конспект уроку з правознавства (9 клас) "Право на освіту"]

[https://drive.google.com/file/d/0B6hWK9ykel6_NXJyNWtaRmpBUTQ/view?usp=sharing Портфоліо Пазенка В.В.]

[https://drive.google.com/file/d/0B6hWK9ykel6_eEpJZXRZM0MtcTg/view?usp=sharing Методична розробка на тему:"Використання наочності на уроках історії"]

==Контакти==

pazenko.v.v@gmail.com

Користувач:Пазенко Валентин Володимирович

2017-10-25T09:46:42Z

Пазенко Валентин Володимирович:

Файл:Пазенко ВВ.jpg

2017-10-25T09:45:56Z

Пазенко Валентин Володимирович:

С.Коржі

2017-10-25T06:59:41Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Автор статті(посилання на сторінку користувача) */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:04, 18 жовтня 2017 (EEST)
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Школа, заснована у 1905 році.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==Пазенко Валентин Володимирович--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 09:59, 25 жовтня 2017 (EEST)
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==Пазенко Валентин Володимирович--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 09:58, 25 жовтня 2017 (EEST)

С.Коржі

2017-10-25T06:58:37Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Автор статті(посилання на сторінку користувача) */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:04, 18 жовтня 2017 (EEST)
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Школа, заснована у 1905 році.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==Пазенко Валентин Володимирович--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 09:58, 25 жовтня 2017 (EEST)

Психологія Пазенко В.В.

2017-10-19T16:38:27Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''Людина-найбільш широке поняття,яке включає в себе біологічний та соціальний компоненти і складається з 3 компонентів.Це-організм,індивід,особистість.Категорії організм та індивід-біологічна сутність,особистість-соціальна.Представник людського роду-індивід.Ним може бути новонароджений і дорослий,здоровий і хворий,незалежно від її якостей та особливостей.Суб'єкт-це індивід,що свідомо та цілеспрямовано виконує певну діяльність,пізнає та перетворює в процесі цієї діяльності світ.Індивідуальність-властивість індивіда,його неповторність,яка формується у процесі виховання та навчання,під впливом соціальних умов та суспільного середовища,шляхом самовиховання.Особистість-системна соціальна якість,набута індивідом предметною діяльністю і спілкуванням,та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:13, 15 жовтня 2017 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість-соціальна істота,що введена в суспільні відносини і є діячем суспільного розвитку--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:20, 27 вересня 2017 (EEST)
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:43, 25 квітня 2017 (EET) Визначаючи біологічну стуктуру особистості,фахівці виокремлюють 2 фактори-спадковість і уродженість.Спадковість-те,що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків.Уродженість-розглядаються умови внутрішньоутробного життя,наслідки родової діяльності матері.Ці терміни пов'язані з поняттям задатки.)Задатки-це уроджені,обумовлені іноді генним фондом,а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних,ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:52, 15 жовтня 2017 (EEST)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''Є 3 шляхи формування особистості.Це-стихійне формування,цылеспрямоване формування,самоформування.Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню-це об'єктивний,закономірний процес,який педагогам потрібно враховувати у своїй роботі.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 11:29, 16 жовтня 2017 (EEST)Найбільший вплив на формування особистості дитининалежить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими особами.Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному,психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях-це шлях пошуку власного Я.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:28, 16 жовтня 2017 (EEST)

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 03 травня 2017 (EEST]Це соціальна ситуація розвитку,провідний вид діяльності,психологічні новоутворення.Для підліткового віку характерними є такі новоутворення як самовизначення,зростання пізнавальної активності,потреба в самоствердженні.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:06, 16 жовтня 2017 (EEST)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31]З 11 і до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентифікація особистості.У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі[учня,товариша тощо]розвиває почуття особистої визначеності,характерні тільки для нього.При несприятливих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить свого місця в соціальному оточенні.Тоді формується аномальна лінія розвитку,яка називається змішування ролей.В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна,але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність,він глибоко постраждає від рольової розмитості.Е.Еріксон вказує на те,що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних психологічних відхилень.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:23, 17 жовтня 2017 (EEST)

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''Дослідження емоційного відгукування.Діагностує рівень емпатичних тенденцій.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:21, 15 жовтня 2017 (EEST)

([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:16, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''Працюючи на уроках учитель засобами свого предмета може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.Це переважно метод спостереження.Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації,описувати невимушену поведінку досліджуваного,зібрати велику кількість фактичного матеріалу.Приклад.Учень А.на уроках пасивний,не ініціативний.Але пасивність пов'язана з типом темпераменту-він флегматик,емоційність низька,невдачі сприймає без особливого вираження емоцій.Переважає довгострокова пам'ять,матеріал,вивчений раніше на уроці,добре запам'ятовує.Мова сповільнена,у міжособистісних стосунках є авторитетною особою.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:18, 17 жовтня 2017 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' На мою думку,в основному враховуються.Учнем в процесі навчання обов'язково повинні задаватися різнорівневі завдання за рівнем складності.При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня.Це дає можливість врахування актуальрого розвитку[може чи не може виконати самостійно],так і найближчий-потенційні можливості розвитку.Таким чином можна зробити висновок,що навчання веде за собою розвиток.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:36, 17 жовтня 2017 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 24 травня 2017 (EEST)
Сфера :мовлення. Хлопчики :говорити починають пізніше ,рідко розкривають у словах свій внутрішній світ,лаконічні у відповідях,у них добре розвинена сторона мовлення , повязана із пошуком-там , де треба виявити кмітливість , винахідливість,речення переповнені дієсловами та вигуками. Умови :вчитель повинен врахувати ці гендерні особливості у навчально-виховному процесі і підібрати відповідні методи , форми роботи , які б допомогли розкрити індивідуальні можливості учнів. Так , наприклад ,під час перевірки вивченого матеріалу перевагу надавати письмовим завданням ,а в усному опитуванні більше уваги приділяти фактичному матеріалу ,а не їх емоційному забарвленню.

Дівчатка :говорити починають раніше , володіють більшим словниковим запасом , але відповіді більш одноманітні , зате більш емоційно забарвлені,мають більшу швидкість мовлення та читання , розгорнуті розповіді , деталізовані події , у реченнях переважають іменники та прикметники. Умови :вчитель повинен врахувати ці гендерні особливості у навчально-виховному процесі і підібрати відповідні методи , форми роботи , які б допомогли розкрити індивідуальні можливості учнів. Так , наприклад ,під час перевірки вивченого матеріалу перевагу надавати усним розгорнутим відповідям . --[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:38, 19 жовтня 2017 (EEST)
----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 1 червня 2017 (EEST)
Вважаю,що є такі якості обдарованості як 1.Має багатий словниковий запас.2.Легко запам'ятовує прочитане.3.Швидко засвоює нові знання.4.Багато читає.5.Оригінально мислить,пропонує нестандартні рішення.6.Висловлює свою думку максимально зрозуміло.6.Активно продукує нові ідеї.7.Креативний в пошуку.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 08:16, 18 жовтня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:11, 12 червня 2017 (EEST)
Інтерактивне навчання -це ,перш за все, діалогічне навчання ,яке основане на взаємодії вчителя та учня.При цьому задіяні всі учні класу .Це дозволяє активно залучити дітей до навчання ,до самостійного пошуку та опрацювання інформації , до самоконтролю , творчості. Одним з таких методів , які я використовую на власних заняттях , є "Мозковий штурм".Суть його в тому , щоб зібрати якомога більше ідей щодо певної проблеми від усіх учасників занять упродовж обмеженого періоду часу шляхом розгальмування.Після презентації проблеми вчитель запрошує назвати ключові ідеї , коментарі , фрази , повязані з даною проблемою.Всі думки без коментарів фіксуються на дошці.Перелік ідей використовується в подальшій роботі і може бути початком дискусії або роботи над подальшим вирішенням проблеми тощо. Цей метод має на меті заохочувати вільний вибір ідей і відчуття відсутності цензурних обмежень. Він важливий при формуванні педагогами особистості учня , розвитку його творчих здібностей та здатності до навчання (самостійність , продукування нових ідей ,громадська позиція , толерантність ). --[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:36, 19 жовтня 2017 (EEST)

Психологія Пазенко В.В.

2017-10-19T16:36:22Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''Людина-найбільш широке поняття,яке включає в себе біологічний та соціальний компоненти і складається з 3 компонентів.Це-організм,індивід,особистість.Категорії організм та індивід-біологічна сутність,особистість-соціальна.Представник людського роду-індивід.Ним може бути новонароджений і дорослий,здоровий і хворий,незалежно від її якостей та особливостей.Суб'єкт-це індивід,що свідомо та цілеспрямовано виконує певну діяльність,пізнає та перетворює в процесі цієї діяльності світ.Індивідуальність-властивість індивіда,його неповторність,яка формується у процесі виховання та навчання,під впливом соціальних умов та суспільного середовища,шляхом самовиховання.Особистість-системна соціальна якість,набута індивідом предметною діяльністю і спілкуванням,та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:13, 15 жовтня 2017 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість-соціальна істота,що введена в суспільні відносини і є діячем суспільного розвитку--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:20, 27 вересня 2017 (EEST)
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:43, 25 квітня 2017 (EET) Визначаючи біологічну стуктуру особистості,фахівці виокремлюють 2 фактори-спадковість і уродженість.Спадковість-те,що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків.Уродженість-розглядаються умови внутрішньоутробного життя,наслідки родової діяльності матері.Ці терміни пов'язані з поняттям задатки.)Задатки-це уроджені,обумовлені іноді генним фондом,а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних,ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:52, 15 жовтня 2017 (EEST)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''Є 3 шляхи формування особистості.Це-стихійне формування,цылеспрямоване формування,самоформування.Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню-це об'єктивний,закономірний процес,який педагогам потрібно враховувати у своїй роботі.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 11:29, 16 жовтня 2017 (EEST)Найбільший вплив на формування особистості дитининалежить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими особами.Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному,психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях-це шлях пошуку власного Я.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:28, 16 жовтня 2017 (EEST)

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 03 травня 2017 (EEST]Це соціальна ситуація розвитку,провідний вид діяльності,психологічні новоутворення.Для підліткового віку характерними є такі новоутворення як самовизначення,зростання пізнавальної активності,потреба в самоствердженні.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:06, 16 жовтня 2017 (EEST)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31]З 11 і до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентифікація особистості.У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі[учня,товариша тощо]розвиває почуття особистої визначеності,характерні тільки для нього.При несприятливих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить свого місця в соціальному оточенні.Тоді формується аномальна лінія розвитку,яка називається змішування ролей.В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна,але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність,він глибоко постраждає від рольової розмитості.Е.Еріксон вказує на те,що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних психологічних відхилень.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:23, 17 жовтня 2017 (EEST)

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''Дослідження емоційного відгукування.Діагностує рівень емпатичних тенденцій.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:21, 15 жовтня 2017 (EEST)

([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:16, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''Працюючи на уроках учитель засобами свого предмета може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.Це переважно метод спостереження.Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації,описувати невимушену поведінку досліджуваного,зібрати велику кількість фактичного матеріалу.Приклад.Учень А.на уроках пасивний,не ініціативний.Але пасивність пов'язана з типом темпераменту-він флегматик,емоційність низька,невдачі сприймає без особливого вираження емоцій.Переважає довгострокова пам'ять,матеріал,вивчений раніше на уроці,добре запам'ятовує.Мова сповільнена,у міжособистісних стосунках є авторитетною особою.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:18, 17 жовтня 2017 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' На мою думку,в основному враховуються.Учнем в процесі навчання обов'язково повинні задаватися різнорівневі завдання за рівнем складності.При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня.Це дає можливість врахування актуальрого розвитку[може чи не може виконати самостійно],так і найближчий-потенційні можливості розвитку.Таким чином можна зробити висновок,що навчання веде за собою розвиток.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:36, 17 жовтня 2017 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 24 травня 2017 (EEST)

----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 1 червня 2017 (EEST)
Вважаю,що є такі якості обдарованості як 1.Має багатий словниковий запас.2.Легко запам'ятовує прочитане.3.Швидко засвоює нові знання.4.Багато читає.5.Оригінально мислить,пропонує нестандартні рішення.6.Висловлює свою думку максимально зрозуміло.6.Активно продукує нові ідеї.7.Креативний в пошуку.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 08:16, 18 жовтня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:11, 12 червня 2017 (EEST)
Інтерактивне навчання -це ,перш за все, діалогічне навчання ,яке основане на взаємодії вчителя та учня.При цьому задіяні всі учні класу .Це дозволяє активно залучити дітей до навчання ,до самостійного пошуку та опрацювання інформації , до самоконтролю , творчості. Одним з таких методів , які я використовую на власних заняттях , є "Мозковий штурм".Суть його в тому , щоб зібрати якомога більше ідей щодо певної проблеми від усіх учасників занять упродовж обмеженого періоду часу шляхом розгальмування.Після презентації проблеми вчитель запрошує назвати ключові ідеї , коментарі , фрази , повязані з даною проблемою.Всі думки без коментарів фіксуються на дошці.Перелік ідей використовується в подальшій роботі і може бути початком дискусії або роботи над подальшим вирішенням проблеми тощо. Цей метод має на меті заохочувати вільний вибір ідей і відчуття відсутності цензурних обмежень. Він важливий при формуванні педагогами особистості учня , розвитку його творчих здібностей та здатності до навчання (самостійність , продукування нових ідей ,громадська позиція , толерантність ). --[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:36, 19 жовтня 2017 (EEST)

С.Коржі

2017-10-18T14:06:35Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Освіта */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:04, 18 жовтня 2017 (EEST)
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Школа, заснована у 1905 році.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T14:06:20Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Органи влади */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:04, 18 жовтня 2017 (EEST)
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Школа, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T14:06:10Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Новітній період */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:04, 18 жовтня 2017 (EEST)
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:06, 18 жовтня 2017 (EEST)

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Школа, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T14:05:53Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Новий час */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:04, 18 жовтня 2017 (EEST)
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Школа, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T14:05:32Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Давні часи */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:04, 18 жовтня 2017 (EEST)
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Школа, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T14:05:15Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Географія */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:04, 18 жовтня 2017 (EEST)
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:05, 18 жовтня 2017 (EEST)
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Школа, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T14:04:52Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Назва */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 17:04, 18 жовтня 2017 (EEST)
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Школа, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T14:03:34Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Органи влади */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
Коржівська сільська рада.

==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Школа, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T14:02:49Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Освіта */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
Школа, заснована у 1905 році.
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===

==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T14:02:21Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Новітній період */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі
Назва села Коржі походить від прізвиська Корж. Це легендарний засновник села, козак Корж разом з синами переселився з Запорожської Січі до мальовничого куточка Роменщини

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
Архівні документи, за якими можливо було б послідовно висвітлити історію виникнення і розвитку села, відсутні. Проте, деякі події і факти із життя села передаються із покоління в покоління. Із розповідей старожилів сьогодні можна судити про історичне минуле села. Перші письмові відомості про село Коржі, що зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї відомі за першу чверть 18 ст. В журналі Академії Наук за 1931 рік (Український архів) зроблено запис: "…в 1712 році село Коржі було віддано універсалом гетьмана Скоропадського значковому Лубенського полку Григорію Яценку. Після його смерті село належало колишньому полковнику Марковичу, а від нього перейшло Андрію Бутурліну. По ревізії 1729 року село Коржі — військове, не перебувало під владою уряду і не належало ратуші. В селі було на той час 32 двори. Таким чином можна припустити, що село, ймовірно, було засноване ще в 17 ст. Досліджуючи перших поселенців, можна прийти до висновку, що вони походять з Правобережної України і переселення відбулося в період «Руїни», коли жителі Правобережжя масово поселялися на вільних територіях Лівобережної та Слобідської України. Подвір'я, де жив легендарний засновник козак Корж, було розміщено в урочищі Переїздник. Тут, при будівництві кам'янки були виявлені сліди будівель: бита цегла, черепки, уламки скла. Від стоянки перших поселенців знайдені також окремі предмети на дні річки Рашівки. Раніше на березі річки був побудований водяний млин. Підчас будівнцтва моста в 1909 році на глибині 7 метрів було виявлено деревяні предмети — залишки водяного млина. Письмова згадка про село Коржі записана в церковній книзі священиком Никифором. У ньому говориться, що в 1736 р. від пропасниці померло 36 осіб. Ще й сьогоні збереглися старі назви окремих частин села — «Магани», «Гаврильці», «Суходубівщина», «Тищенки» та ін. Старожили росповідають про походження назв: «Магани» — в цьому місці було 2 великі майдани, звідси й перекручена назва; «Гаврильці» — в цьому місці жив колись вільний козак, прізвище якого було Онищенко, а в нього було 2 сини і обидва носили ім'я Гаврило; «Тищенки» — назва походить від поселенця, прізвище якого було Тищенко.

===Новий час===
З росповідей старожилів відомо, що в вісімнадцятому столітті в селі Коржі були великі поміщицькі землеволодіння. В 1870 році за данними перепису 700 га землі належало поміщикам, а 666 га усім громадянам села. В селі (на хуторі Попівка (Верхня Попівка) тепер село Садове) жив поміщик Мазуряка (Мазаракій Аркадій Федорович (1822–1890)) і користувався земельними угіддями площею 370 га. Інші сім'ї: Рубан — 126 га, Бережний — 126, Яневський — 60 га, Фесин — 60 га, Яковенко — 45 га. В кінці 19 ст. село налічувало 200 дворів. Після реформи 1861 більшість поміщицьких господарств почали втрачати першість і змушені були продавати власні землі заможним селянам. В 1910 році поміщикам Рубану і Бережнову належало 143 га землі, а поміщку Петерсу 387 га. До заможних родин цого періоду відносять родини Волинського Ф. І., Волинського А. Л., Волинського П. О., Івченка Т. В., Пожара М. І. В 1910 році на заробітках в Криму і Таврії працювало понад 100 громадян села. У житті села провідне місце належало церкві та її служителям. Перша церква в селі побудована в 1725 році, а в 1806 році було збудовано нову на місці старої. При розбиранні фундаменту на дні виявлено мідну плиту з написом будівництва 1725 рік. У селі у 1905 році була заснована школа, яка працюе до сих пір.

===Новітній період===
Коржівчани були активними учасниками революції 1905–1907 років. Так, в 1906 році відбулася сходка жителів села з вимогою справеливого перерозподілу поміщицьких земель, пізніше активісти були суворо покарані. Революційні події 1917 року також докотилися до Коржів. В селі було обрано революційний комітет — голова Снига К. С., і комітет бідноти — Герасеменко С. К. В Березні 1918 року село було окуповане Німецько — Австрійськими союзниками гетьмана Скоропадського. Звірськи було закатовоно Снигу К. С., взято 250 голів ВРХ, найкращих коней. 20 серпня 1919 року село було окуповано військами генерала Денікіна. Продовжилося знущання над селянами. У вересні 1919 року в селі остаточно було відновлено радянську владу. Першим головою сільскої ради був обраний Онищенко Р. Д., секретарем Нечпай Я. М. В травні 1920 року в селі скоїлось вилике лихо — внаслідок необережності Івченка А. Й. виникла пожежа, від якої згоріло 33 господарства. В селі проводилась активна робота з ліквідації неписьменності. ЇЇ було ліквідовано до 1936 року. З ініціативи громадян села в 1925 році в центрі Коржі розпочали будівництво сільського клубу, який був відкритий у 1928 році. Політика радянської модернізаціЇ в селі проявилася в суцільній колективізації селянських господарств, яку проводили в примусовому порядку. В 1930 році в селі одночасно організовуєтся 4 колективні господарства — «Ранок», «1 Травня», «Незаможник» та «Червона слава». В 1931 році 4 артілі об'єдналися в одне господарство, яке назвали «Третій вирішальний». Перший голова колгоспу — Скрипка Григорій Наумович, голова виконкому сільської Ради — Самійленко Борис Єфремович.
Буремними були роки Великої Вітчизняної війни для нашого населеного пункту. З вересня 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, які встановили в Україні «Новий порядок». Це були жахливі роки страждань і поневірянь мирного населення. В селі було реформовано колгосп в колективне господарство, а населення поділене на так звані «десятихатки». Вся продукція йшла на потреби німецької армії. Велика кількість мирного населення в ролі «остарбайтерів» опинилися на чужині.
Більше 400 жителів сільської ради з перших днів війни були призвані до лав Червоної Армії, після звільнення в 1943 році було призвано ще близько 200 чоловік. Близько 350 чоловік не повернулися з полів війни.
Після звільнення с. Коржі голова колгоспу товариш Радіна пожертвувала всі свої кошти на побудову танка для колони «Колгоспник Сумщини». До цього дня в Роменському краєзнавчому музеї зберігається лист – подяка командира цього танка Олексія Бугаєнка до голови колгоспу.
В центрі села височіє могила солдату, який загинув, визволяючи наше село. Це російський хлопець – Швецов Іван Олександрович, якому було всього 19 років. Жителі села бережуть світлу пам’ять про буремні роки війни та подвиг їхніх земляків.
Після війни почалась відбудова народного господарства: так в 1950 році колгосп мав свиноферму на 565 голів, тваринницьку ферму – 530 голів ВРХ, гусеферму, пасіку на 220 бджолосімей.
В 1951 році об’єднані колгоспи: «16 вересня», «Зеленківщина», «Димитрова» (Піски), «Шевченко» (Лозова), «Третій вирішальний» (Коржі) об’єднані в один колгосп імені Хрущова.
В 1955 році в результаті передачі майна МТС колгоспом було отримано 4 трактори, 5 автомобілів, 3 зернозбиральні комбайни. В 1955 році головою колгоспу обрано Омельченка Миколу Петровича, який керував господарством до 1983 року, потім його на цій посаді замінив Сухар Іван Федорович.
В 1965 році до колгоспу були приєднані землі артілі 13-річчя Жовтня (с. Ярмолинці) і перейменовано на колгосп «Україна».
В період застою та перебудови загальна площа земель колгоспу становила майже 7000 гектарів, з них 4000 орні. На території села нараховувалися 346 дворів. В 1987 році чисельність населення становила 882 чоловіка. В колгоспі нараховано 40 тракторів, 22 комбайни, 26 вантажних автомобілів. Відбулась активна розбудова соціальної сфери – побудовано будинок культури, більше 20 нових будинків, 130 будинків газифіковано, центр села заасфальтовано.
Сучасність с. Коржі надихає нас на оптимізм. В результаті реформ в агропромисловому комплексі в село прийшов потужний інвестор – ПРАТ «Райз – Максимко». Обробляються всі землі і люди забезпечені роботою.

==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T14:00:40Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Новий час */

С.Коржі

2017-10-18T14:00:23Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Давні часи */

С.Коржі

2017-10-18T13:59:41Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Назва */

С.Коржі

2017-10-18T13:59:19Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Географія */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі

==Географія==
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T13:57:15Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Назва */

==Назва==Коржі
==Назва==
Коржі

==Географія==
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-18T13:56:33Z

Пазенко Валентин Володимирович:

==Назва==Коржі
==Назва==
==Географія==
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

Психологія Пазенко В.В.

2017-10-18T05:16:22Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''Людина-найбільш широке поняття,яке включає в себе біологічний та соціальний компоненти і складається з 3 компонентів.Це-організм,індивід,особистість.Категорії організм та індивід-біологічна сутність,особистість-соціальна.Представник людського роду-індивід.Ним може бути новонароджений і дорослий,здоровий і хворий,незалежно від її якостей та особливостей.Суб'єкт-це індивід,що свідомо та цілеспрямовано виконує певну діяльність,пізнає та перетворює в процесі цієї діяльності світ.Індивідуальність-властивість індивіда,його неповторність,яка формується у процесі виховання та навчання,під впливом соціальних умов та суспільного середовища,шляхом самовиховання.Особистість-системна соціальна якість,набута індивідом предметною діяльністю і спілкуванням,та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:13, 15 жовтня 2017 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість-соціальна істота,що введена в суспільні відносини і є діячем суспільного розвитку--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:20, 27 вересня 2017 (EEST)
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:43, 25 квітня 2017 (EET) Визначаючи біологічну стуктуру особистості,фахівці виокремлюють 2 фактори-спадковість і уродженість.Спадковість-те,що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків.Уродженість-розглядаються умови внутрішньоутробного життя,наслідки родової діяльності матері.Ці терміни пов'язані з поняттям задатки.)Задатки-це уроджені,обумовлені іноді генним фондом,а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних,ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:52, 15 жовтня 2017 (EEST)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''Є 3 шляхи формування особистості.Це-стихійне формування,цылеспрямоване формування,самоформування.Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню-це об'єктивний,закономірний процес,який педагогам потрібно враховувати у своїй роботі.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 11:29, 16 жовтня 2017 (EEST)Найбільший вплив на формування особистості дитининалежить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими особами.Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному,психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях-це шлях пошуку власного Я.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:28, 16 жовтня 2017 (EEST)

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 03 травня 2017 (EEST]Це соціальна ситуація розвитку,провідний вид діяльності,психологічні новоутворення.Для підліткового віку характерними є такі новоутворення як самовизначення,зростання пізнавальної активності,потреба в самоствердженні.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:06, 16 жовтня 2017 (EEST)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31]З 11 і до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентифікація особистості.У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі[учня,товариша тощо]розвиває почуття особистої визначеності,характерні тільки для нього.При несприятливих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить свого місця в соціальному оточенні.Тоді формується аномальна лінія розвитку,яка називається змішування ролей.В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна,але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність,він глибоко постраждає від рольової розмитості.Е.Еріксон вказує на те,що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних психологічних відхилень.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:23, 17 жовтня 2017 (EEST)

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''Дослідження емоційного відгукування.Діагностує рівень емпатичних тенденцій.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:21, 15 жовтня 2017 (EEST)

([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:16, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''Працюючи на уроках учитель засобами свого предмета може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.Це переважно метод спостереження.Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації,описувати невимушену поведінку досліджуваного,зібрати велику кількість фактичного матеріалу.Приклад.Учень А.на уроках пасивний,не ініціативний.Але пасивність пов'язана з типом темпераменту-він флегматик,емоційність низька,невдачі сприймає без особливого вираження емоцій.Переважає довгострокова пам'ять,матеріал,вивчений раніше на уроці,добре запам'ятовує.Мова сповільнена,у міжособистісних стосунках є авторитетною особою.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:18, 17 жовтня 2017 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' На мою думку,в основному враховуються.Учнем в процесі навчання обов'язково повинні задаватися різнорівневі завдання за рівнем складності.При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня.Це дає можливість врахування актуальрого розвитку[може чи не може виконати самостійно],так і найближчий-потенційні можливості розвитку.Таким чином можна зробити висновок,що навчання веде за собою розвиток.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:36, 17 жовтня 2017 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 24 травня 2017 (EEST)

----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 1 червня 2017 (EEST)
Вважаю,що є такі якості обдарованості як 1.Має багатий словниковий запас.2.Легко запам'ятовує прочитане.3.Швидко засвоює нові знання.4.Багато читає.5.Оригінально мислить,пропонує нестандартні рішення.6.Висловлює свою думку максимально зрозуміло.6.Активно продукує нові ідеї.7.Креативний в пошуку.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 08:16, 18 жовтня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:11, 12 червня 2017 (EEST)

Психологія Пазенко В.В.

2017-10-17T16:18:50Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''Людина-найбільш широке поняття,яке включає в себе біологічний та соціальний компоненти і складається з 3 компонентів.Це-організм,індивід,особистість.Категорії організм та індивід-біологічна сутність,особистість-соціальна.Представник людського роду-індивід.Ним може бути новонароджений і дорослий,здоровий і хворий,незалежно від її якостей та особливостей.Суб'єкт-це індивід,що свідомо та цілеспрямовано виконує певну діяльність,пізнає та перетворює в процесі цієї діяльності світ.Індивідуальність-властивість індивіда,його неповторність,яка формується у процесі виховання та навчання,під впливом соціальних умов та суспільного середовища,шляхом самовиховання.Особистість-системна соціальна якість,набута індивідом предметною діяльністю і спілкуванням,та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:13, 15 жовтня 2017 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість-соціальна істота,що введена в суспільні відносини і є діячем суспільного розвитку--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:20, 27 вересня 2017 (EEST)
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:43, 25 квітня 2017 (EET) Визначаючи біологічну стуктуру особистості,фахівці виокремлюють 2 фактори-спадковість і уродженість.Спадковість-те,що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків.Уродженість-розглядаються умови внутрішньоутробного життя,наслідки родової діяльності матері.Ці терміни пов'язані з поняттям задатки.)Задатки-це уроджені,обумовлені іноді генним фондом,а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних,ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:52, 15 жовтня 2017 (EEST)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''Є 3 шляхи формування особистості.Це-стихійне формування,цылеспрямоване формування,самоформування.Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню-це об'єктивний,закономірний процес,який педагогам потрібно враховувати у своїй роботі.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 11:29, 16 жовтня 2017 (EEST)Найбільший вплив на формування особистості дитининалежить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими особами.Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному,психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях-це шлях пошуку власного Я.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:28, 16 жовтня 2017 (EEST)

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 03 травня 2017 (EEST]Це соціальна ситуація розвитку,провідний вид діяльності,психологічні новоутворення.Для підліткового віку характерними є такі новоутворення як самовизначення,зростання пізнавальної активності,потреба в самоствердженні.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:06, 16 жовтня 2017 (EEST)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31]З 11 і до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентифікація особистості.У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі[учня,товариша тощо]розвиває почуття особистої визначеності,характерні тільки для нього.При несприятливих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить свого місця в соціальному оточенні.Тоді формується аномальна лінія розвитку,яка називається змішування ролей.В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна,але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність,він глибоко постраждає від рольової розмитості.Е.Еріксон вказує на те,що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних психологічних відхилень.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:23, 17 жовтня 2017 (EEST)

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''Дослідження емоційного відгукування.Діагностує рівень емпатичних тенденцій.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:21, 15 жовтня 2017 (EEST)

([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:16, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''Працюючи на уроках учитель засобами свого предмета може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.Це переважно метод спостереження.Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації,описувати невимушену поведінку досліджуваного,зібрати велику кількість фактичного матеріалу.Приклад.Учень А.на уроках пасивний,не ініціативний.Але пасивність пов'язана з типом темпераменту-він флегматик,емоційність низька,невдачі сприймає без особливого вираження емоцій.Переважає довгострокова пам'ять,матеріал,вивчений раніше на уроці,добре запам'ятовує.Мова сповільнена,у міжособистісних стосунках є авторитетною особою.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:18, 17 жовтня 2017 (EEST)

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' На мою думку,в основному враховуються.Учнем в процесі навчання обов'язково повинні задаватися різнорівневі завдання за рівнем складності.При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня.Це дає можливість врахування актуальрого розвитку[може чи не може виконати самостійно],так і найближчий-потенційні можливості розвитку.Таким чином можна зробити висновок,що навчання веде за собою розвиток.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:36, 17 жовтня 2017 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 24 травня 2017 (EEST)

----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 1 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:11, 12 червня 2017 (EEST)

Психологія Пазенко В.В.

2017-10-17T15:36:09Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''Людина-найбільш широке поняття,яке включає в себе біологічний та соціальний компоненти і складається з 3 компонентів.Це-організм,індивід,особистість.Категорії організм та індивід-біологічна сутність,особистість-соціальна.Представник людського роду-індивід.Ним може бути новонароджений і дорослий,здоровий і хворий,незалежно від її якостей та особливостей.Суб'єкт-це індивід,що свідомо та цілеспрямовано виконує певну діяльність,пізнає та перетворює в процесі цієї діяльності світ.Індивідуальність-властивість індивіда,його неповторність,яка формується у процесі виховання та навчання,під впливом соціальних умов та суспільного середовища,шляхом самовиховання.Особистість-системна соціальна якість,набута індивідом предметною діяльністю і спілкуванням,та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:13, 15 жовтня 2017 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість-соціальна істота,що введена в суспільні відносини і є діячем суспільного розвитку--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:20, 27 вересня 2017 (EEST)
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:43, 25 квітня 2017 (EET) Визначаючи біологічну стуктуру особистості,фахівці виокремлюють 2 фактори-спадковість і уродженість.Спадковість-те,що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків.Уродженість-розглядаються умови внутрішньоутробного життя,наслідки родової діяльності матері.Ці терміни пов'язані з поняттям задатки.)Задатки-це уроджені,обумовлені іноді генним фондом,а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних,ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:52, 15 жовтня 2017 (EEST)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''Є 3 шляхи формування особистості.Це-стихійне формування,цылеспрямоване формування,самоформування.Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню-це об'єктивний,закономірний процес,який педагогам потрібно враховувати у своїй роботі.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 11:29, 16 жовтня 2017 (EEST)Найбільший вплив на формування особистості дитининалежить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими особами.Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному,психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях-це шлях пошуку власного Я.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:28, 16 жовтня 2017 (EEST)

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 03 травня 2017 (EEST]Це соціальна ситуація розвитку,провідний вид діяльності,психологічні новоутворення.Для підліткового віку характерними є такі новоутворення як самовизначення,зростання пізнавальної активності,потреба в самоствердженні.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:06, 16 жовтня 2017 (EEST)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31]З 11 і до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентифікація особистості.У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі[учня,товариша тощо]розвиває почуття особистої визначеності,характерні тільки для нього.При несприятливих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить свого місця в соціальному оточенні.Тоді формується аномальна лінія розвитку,яка називається змішування ролей.В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна,але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність,він глибоко постраждає від рольової розмитості.Е.Еріксон вказує на те,що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних психологічних відхилень.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:23, 17 жовтня 2017 (EEST)

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''Дослідження емоційного відгукування.Діагностує рівень емпатичних тенденцій.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:21, 15 жовтня 2017 (EEST)

([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:16, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' На мою думку,в основному враховуються.Учнем в процесі навчання обов'язково повинні задаватися різнорівневі завдання за рівнем складності.При виборі завдання учитель враховує рівень підготовки учня.Це дає можливість врахування актуальрого розвитку[може чи не може виконати самостійно],так і найближчий-потенційні можливості розвитку.Таким чином можна зробити висновок,що навчання веде за собою розвиток.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:36, 17 жовтня 2017 (EEST)

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 24 травня 2017 (EEST)

----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 1 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:11, 12 червня 2017 (EEST)

Психологія Пазенко В.В.

2017-10-17T15:23:48Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''Людина-найбільш широке поняття,яке включає в себе біологічний та соціальний компоненти і складається з 3 компонентів.Це-організм,індивід,особистість.Категорії організм та індивід-біологічна сутність,особистість-соціальна.Представник людського роду-індивід.Ним може бути новонароджений і дорослий,здоровий і хворий,незалежно від її якостей та особливостей.Суб'єкт-це індивід,що свідомо та цілеспрямовано виконує певну діяльність,пізнає та перетворює в процесі цієї діяльності світ.Індивідуальність-властивість індивіда,його неповторність,яка формується у процесі виховання та навчання,під впливом соціальних умов та суспільного середовища,шляхом самовиховання.Особистість-системна соціальна якість,набута індивідом предметною діяльністю і спілкуванням,та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:13, 15 жовтня 2017 (EEST)

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість-соціальна істота,що введена в суспільні відносини і є діячем суспільного розвитку--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:20, 27 вересня 2017 (EEST)
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:43, 25 квітня 2017 (EET) Визначаючи біологічну стуктуру особистості,фахівці виокремлюють 2 фактори-спадковість і уродженість.Спадковість-те,що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків.Уродженість-розглядаються умови внутрішньоутробного життя,наслідки родової діяльності матері.Ці терміни пов'язані з поняттям задатки.)Задатки-це уроджені,обумовлені іноді генним фондом,а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних,ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 19:52, 15 жовтня 2017 (EEST)
----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''Є 3 шляхи формування особистості.Це-стихійне формування,цылеспрямоване формування,самоформування.Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню-це об'єктивний,закономірний процес,який педагогам потрібно враховувати у своїй роботі.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 11:29, 16 жовтня 2017 (EEST)Найбільший вплив на формування особистості дитининалежить стихійному шляху-це об'єктивний,закономірний процес.У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими особами.Саме їх допомога посідає значне місце у духовному,фізичному,психологічному розвитку дитини як особистості.Стихійний шлях-це шлях пошуку власного Я.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:28, 16 жовтня 2017 (EEST)

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 03 травня 2017 (EEST]Це соціальна ситуація розвитку,провідний вид діяльності,психологічні новоутворення.Для підліткового віку характерними є такі новоутворення як самовизначення,зростання пізнавальної активності,потреба в самоствердженні.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:06, 16 жовтня 2017 (EEST)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31]З 11 і до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентифікація особистості.У цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі[учня,товариша тощо]розвиває почуття особистої визначеності,характерні тільки для нього.При несприятливих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить свого місця в соціальному оточенні.Тоді формується аномальна лінія розвитку,яка називається змішування ролей.В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна,але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність,він глибоко постраждає від рольової розмитості.Е.Еріксон вказує на те,що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних психологічних відхилень.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 18:23, 17 жовтня 2017 (EEST)

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''Дослідження емоційного відгукування.Діагностує рівень емпатичних тенденцій.--[[Користувач:Пазенко Валентин Володимирович|Пазенко Валентин Володимирович]] ([[Обговорення користувача:Пазенко Валентин Володимирович|обговорення]]) 20:21, 15 жовтня 2017 (EEST)

([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:16, 10 травня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 17 травня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 24 травня 2017 (EEST)

----

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:37, 8 вересня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:12, 1 червня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:11, 12 червня 2017 (EEST)

Психологія Пазенко В.В.

2017-10-16T17:35:12Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Пазенко В.В.

2017-10-16T17:28:05Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Пазенко В.В.

2017-10-16T17:06:57Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Пазенко В.В.

2017-10-16T08:29:08Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Інтерактивні практичні заняття */

С.Коржі

2017-10-16T08:11:23Z

Пазенко Валентин Володимирович: /* Розташування */

==Назва==Коржі
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.===Розташування===

===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

С.Коржі

2017-10-16T08:09:47Z

Пазенко Валентин Володимирович:

==Назва==Коржі
==Географія==Село Коржі розташоване на березі струмка без назви, який через 2 км впадає у річку Сула, вище за течією річки Сула на відстані 0.5 км - село Садове.
===Розташування===
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===
==Населення==
==Органи влади==
==Економіка==
==Медицина==
==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
===Заклади спеціальної та вищої освіти===
==Культура==
==Релігія==
==Спорт==
==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
==Персоналії==
==ЗМІ==
===Друковані ЗМІ===
===Електронні ЗМІ===
==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
==Фотогалерея==
==Примітки та посилання==
==Джерела==
==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==