HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ткаченко В.О.

2016-06-22T11:48:35Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:54, 29 лютого 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:33, 14 березня 2016 (EET)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:49, 14 березня 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:10, 21 березня 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Віктор Олексійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 24 березня 2016 (EET)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 10 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 4 травня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:36, 7 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 17 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:06, 20 квітня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль не можу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 1 червня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ткаченко В.О.

2016-06-22T11:48:08Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

Доброго дня Людмило Олександрівно. Мої відповіді
Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему; завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному, духовному розвитку. Філософія переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності. Крім того філософський аналіз свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне. Філософія виступає в системі дослідження освіти окремими науками загальною методологічною основою. Важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Філософія освіти досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей,ідеалів освіти і освіченності; результатів освіти та критеріїв їх оцінки 1.Якщо філософія - це наука про закономірності природи, суспільства, пізнання або наука про методи і форми пізнання. Освіта є частиною суспільного життя. То філософія може зробити загальні висновки зі стану освіти та намітити основні шляхи удосконалення системи навчання й виховання.

Можна видідити такі основні завдання філософії освіти: - аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; - виявлення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимадьних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 14:48, 22 червня 2016 (EEST)
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:54, 29 лютого 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:33, 14 березня 2016 (EET)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:49, 14 березня 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:10, 21 березня 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Віктор Олексійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 24 березня 2016 (EET)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 10 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 4 травня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:36, 7 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 17 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:06, 20 квітня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль не можу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 1 червня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ткаченко В.О.

2016-06-22T11:47:26Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

Доброго дня Людмило Олександрівно. Мої відповіді
Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему; завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному, духовному розвитку. Філософія переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності. Крім того філософський аналіз свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне. Філософія виступає в системі дослідження освіти окремими науками загальною методологічною основою. Важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Філософія освіти досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей,ідеалів освіти і освіченності; результатів освіти та критеріїв їх оцінки 1.Якщо філософія - це наука про закономірності природи, суспільства, пізнання або наука про методи і форми пізнання. Освіта є частиною суспільного життя. То філософія може зробити загальні висновки зі стану освіти та намітити основні шляхи удосконалення системи навчання й виховання.

Можна видідити такі основні завдання філософії освіти: - аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; - виявлення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимадьних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 14:47, 22 червня 2016 (EEST)
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:54, 29 лютого 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:33, 14 березня 2016 (EET)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:49, 14 березня 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:10, 21 березня 2016 (EET)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Віктор Олексійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 24 березня 2016 (EET)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 10 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 4 травня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:36, 7 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 17 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:06, 20 квітня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Віктор Олексійович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль не можу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 1 червня 2016 (EEST)

Місто Ромни

2016-06-22T10:14:09Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Ресурси інтернету */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
==Історія==

===Новий час===

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

===Новітній період===

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

{| border="1"
|-
|[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|300px|thumb|Міський центр культури Ромни]]
|[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|300px|thumb|Роменський автовокзал]]
|-
|[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|300px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]
|[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|300px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]
|-
|}

==Примітки та посилання==

:Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
:рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
:статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
:стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
:ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
:Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
:Інформаційний довідковий портал міста Ромни
:ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
:Роменський коледж на сайті КНЕУ
:Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
:Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
:Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни

==Джерела==

==Література==
==Ресурси інтернету==
*[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

*Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
*Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
*Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
*Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
*Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T10:12:44Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Джерела */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
==Історія==

===Новий час===

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

===Новітній період===

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

{| border="1"
|-
|[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|300px|thumb|Міський центр культури Ромни]]
|[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|300px|thumb|Роменський автовокзал]]
|-
|[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|300px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]
|[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|300px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]
|-
|}

==Примітки та посилання==

:Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
:рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
:статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
:стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
:ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
:Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
:Інформаційний довідковий портал міста Ромни
:ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
:Роменський коледж на сайті КНЕУ
:Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
:Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
:Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни

==Джерела==

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T10:10:57Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Історія */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
==Історія==

===Новий час===

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

===Новітній період===

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

{| border="1"
|-
|[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|300px|thumb|Міський центр культури Ромни]]
|[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|300px|thumb|Роменський автовокзал]]
|-
|[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|300px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]
|[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|300px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]
|-
|}

==Примітки та посилання==

:Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
:рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
:статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
:стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
:ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
:Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
:Інформаційний довідковий портал міста Ромни
:ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
:Роменський коледж на сайті КНЕУ
:Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
:Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
:Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T10:10:33Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Новий час */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
==Історія==

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

===Новий час===

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

{| border="1"
|-
|[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|300px|thumb|Міський центр культури Ромни]]
|[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|300px|thumb|Роменський автовокзал]]
|-
|[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|300px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]
|[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|300px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]
|-
|}

==Примітки та посилання==

:Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
:рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
:статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
:стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
:ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
:Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
:Інформаційний довідковий портал міста Ромни
:ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
:Роменський коледж на сайті КНЕУ
:Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
:Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
:Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T10:10:15Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Історія */

Місто Ромни

2016-06-22T10:09:38Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Давні часи */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
==Історія==

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

{| border="1"
|-
|[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|300px|thumb|Міський центр культури Ромни]]
|[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|300px|thumb|Роменський автовокзал]]
|-
|[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|300px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]
|[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|300px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]
|-
|}

==Примітки та посилання==

:Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
:рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
:статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
:стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
:ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
:Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
:Інформаційний довідковий портал міста Ромни
:ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
:Роменський коледж на сайті КНЕУ
:Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
:Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
:Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T10:09:25Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Історія */

Місто Ромни

2016-06-22T10:08:43Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Давні часи */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===

===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

{| border="1"
|-
|[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|300px|thumb|Міський центр культури Ромни]]
|[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|300px|thumb|Роменський автовокзал]]
|-
|[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|300px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]
|[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|300px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]
|-
|}

==Примітки та посилання==

:Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
:рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
:статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
:стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
:ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
:Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
:Інформаційний довідковий портал міста Ромни
:ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
:Роменський коледж на сайті КНЕУ
:Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
:Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
:Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T10:08:21Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Давні часи */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

==Давні часи==

===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

{| border="1"
|-
|[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|300px|thumb|Міський центр культури Ромни]]
|[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|300px|thumb|Роменський автовокзал]]
|-
|[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|300px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]
|[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|300px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]
|-
|}

==Примітки та посилання==

:Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
:рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
:статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
:стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
:ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
:Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
:Інформаційний довідковий портал міста Ромни
:ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
:Роменський коледж на сайті КНЕУ
:Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
:Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
:Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T10:06:34Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Фотогалерея */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

{| border="1"
|-
|[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|300px|thumb|Міський центр культури Ромни]]
|[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|300px|thumb|Роменський автовокзал]]
|-
|[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|300px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]
|[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|300px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]
|-
|}

==Примітки та посилання==

:Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
:рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
:статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
:стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
:ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
:Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
:Інформаційний довідковий портал міста Ромни
:ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
:Роменський коледж на сайті КНЕУ
:Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
:Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
:Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T10:05:58Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Фотогалерея */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

{| border="1"
|-
|[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|200px|thumb|Міський центр культури Ромни]]
|[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|200px|thumb|Роменський автовокзал]]
|-
|[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|200px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]
|[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|200px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]
|-
|}

==Примітки та посилання==

:Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
:рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
:статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
:стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
:ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
:Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
:Інформаційний довідковий портал міста Ромни
:ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
:Роменський коледж на сайті КНЕУ
:Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
:Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
:Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T08:40:11Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Примітки та посилання */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|200px|thumb|left|Міський центр культури Ромни]]

[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|200px|thumb|left|Роменський автовокзал]]

[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|200px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]

[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|200px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]

==Примітки та посилання==

:Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
:рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
:статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
:стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
:ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
:Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
:Інформаційний довідковий портал міста Ромни
:ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
:Роменський коледж на сайті КНЕУ
:Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
:Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
:Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T08:36:50Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Фотогалерея */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|200px|thumb|left|Міський центр культури Ромни]]

[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|200px|thumb|left|Роменський автовокзал]]

[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|200px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]

[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|200px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T08:36:27Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Фотогалерея */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|200px|thumb|left|Міський центр культури Ромни]]

[[Файл:800px-Роменський_автовокзал.jpg|200px|thumb|left|Роменський_автовокзал]]

[[Файл:Пам'ятник_Тарасу_Григоровичу_Шевченко,.JPG|200px|thumb|Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко]]

[[Файл:Земська_лікарня_(Ромни).jpg|200px|thumb|Земська лікарня (Ромни)]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Файл:Земська лікарня (Ромни).jpg

2016-06-22T08:34:45Z

Пишневська Олена Михайлівна:

Файл:Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко,.JPG

2016-06-22T08:33:17Z

Пишневська Олена Михайлівна:

Файл:800px-Роменський автовокзал.jpg

2016-06-22T08:31:41Z

Пишневська Олена Михайлівна:

Місто Ромни

2016-06-22T08:29:13Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Фотогалерея */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T08:28:37Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Фотогалерея */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[Файл:800px-Міський_центр_культури_Ромни.jpg]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Файл:800px-Міський центр культури Ромни.jpg

2016-06-22T08:28:20Z

Пишневська Олена Михайлівна:

Місто Ромни

2016-06-22T08:27:22Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Ресурси інтернету */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==
[http://romny.info/gallery/ Сайт м. Ромни]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-22T08:26:35Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Фотогалерея */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Психологія Пишневська О.М.

2016-06-22T08:20:42Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Прошу вибачення, з технічних причин вдібулася затримка у постановці практичних занять з психології. Думаю, ми швидко надолужимо згаєне)))
Отже, згідно навчально-тематичного плану у нас інтерактивні практичні занаття заплановані з тем, які Ви можете перечитати за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7VUJuN1hhdkZ6TDA/view?usp=sharing "Психологія особистості..."] та [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7RUVjLW5zTTJHWDg/view?usp=sharing "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми"].

'''Виконайте 2 практичні роботи.'''

[https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7UElqcmd3OWNmT2M/view?usp=sharing Практична робота 1. Вивчення особистості школяра]

Завдання 1. Запропонуйте план, за яким Ви здійснюєте вивчення особистості Ваших учнів. Складіть алгоритм психолого-педагогічної характеристики на учня.

1.Яким є фізичний розвиток учня?

2.Як проявив себе під час навчання?

3.Як відноситься до навчання?

4.До чого виявляє особливу цікавість?

5.Як уміє реалізовувати свої можливості?

6. Які має громадські доручення, як їх виконує?

7. Яким є позашкільне життя учня?

8. Яким є ставлення дитини до себе?

9. Якими є відносини в колективі?

10.Виховання в сім'ї, відношення батьків до виховання дитини.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 19:41, 30 квітня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:37, 04 березня 2016 (EEST)
----

Завдання 2. Охарактеризуйте одного з ваших учнів за цим планом, деталізуючи у першу чергу особистісні риси дитини.

Мірошниченко Марія Сергіївна, 9 клас. Фізичний розвиток Марії відповідає віку. На уроках фізичної культури займається в основній групі. Має позитивне ставлення до навчання, систематично працює на уроках, відповідально ставиться до виконання домашніх завдань. Має нахил до предметів гуманітарного циклу. Особливу цікавість проявляє до уроків історії та географії. Рівень мотивації навчання в учениці високий, досягнення успіху – вище середнього.Загальний рівень розвитку пізнавальної сфери – високий. Рівень розвитку пам’яті – високий, уваги – середній, мислення – вище середнього, уяви – високий; мовлення активне, стримане, змістовне.Нервова система характеризується не високим рівнем стійкості до стресів, учениці властива незначна тривожність під час написання контрольних робіт. Рівень егоцентризму відповідає особливостям цього віку; рівень самоприйняття не високий. У класі є лідером, завжди відстоює свою думку. Рівень потреб у схваленні з боку дорослих – вище середнього, з боку однолітків – високий. Страх не відповідати очікуванням оточуючих досить значний.У Марії прагнення самовдосконалення виявляється у небайдужому ставленні до власних помилок та очікуванні прихильного ставлення до себе з боку оточуючих. З однолітками має гарні дружні стосунки, конфліктних ситуацій у колективі не було. Батьки приділяють належну увагу у вихованні доньки, виконують покладені на них обовязки по належному вихванні дитини, беруть активну участь у житті дитини.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 19:41, 30 квітня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:36, 11 березня 2016 (EEST)
----

[https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7R2xrS0NEenhWMjg/view?usp=sharing Практична робота №2. Моделювання особистості обдарованої дитини]

Завдання 1. Провести класифікацію ознак обдарованості за сферами та заповнити [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1_OKT5FiUkLw_U2DBjfk09_Tqqo0ZakBKU_Zkujk_qlQ/edit?usp=sharing таблицю]. Зверніть увагу, що таблиця містить Ваш персональний листок з Вашим прізвищем, на якому Ви і працюєте.

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:37, 18 березня 2016 (EEST)
----

Завдання 2.
З переліку ознак обрати та виписати 6 найсуттєвіших ознак, що властиві обдарованій дитині:

*1 висока успішність в навчанні з переважної більшості предметів ("круглий відмінник") чи одного предмету
*2 пише вірші,захоплюється літературою
*3. демонструє легкість та ініціативу в спілкуванні
*4. прагне до збільшення та ускладнення інтелектуальних задач
*5. винахідливість на заняттях
*6. наполегливість в досягненні мети --[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 16:33, 13 червня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:30, 25 березня 2016 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Вітаю!

Сьогодні у нас згідно навчально-тематичного плану та за розкладом занять індивідуальне заняття за темою [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7VUJuN1hhdkZ6TDA/view?usp=sharing "Психологія особистості..."]

'''Обговоримо наступні проблемні питання:'''

'''Завдання 1.''' Чи кожна людина, яка проживає в людському суспільстві, є особистістю? Чи можна назвати особистостями представників соціальних низів нашого суспільства (наркоманів, проституток, злочинців, сексуальних маніяків…). Що Ви скажете з цього приводу вашим учням?
'''Ваша відповідь:'''

:Особистість - це найвищий ступінь духовного розвитку людини, що являє собою стійку
сукупність соціально вагомих якостей, які характеризують індивіда як унікальну суб'єктивність,
здатну освоювати і змінювати світ. Інакше кажучи, кожна особистість - людина, але не кожна людина є особистістю.
:Людським індивідом народжуються, а особистістю стають. Тому, не представники соціальних низів
нашого суспільства не можуть бути особистостями. Але існують випадки, коли наркомани (Курт Кобейн) або гомосексуалісти (Фреді Меркурі),
досягнувши в житті високих результатів та маючи високий ступінь духовного розвитку дійсно є особистостями.
А учням в цьому випадку потрібно пояснити відмінність між поняттями "особистість", "особа", "людина", "індивід".--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 20:34, 13 травня 2016 (EEST)

'''Завдання 2.''' Назвіть основні джерела особистісного розвитку сучасного школяра.
'''Ваша відповідь

:Джерелом особистісного розвитку сучасного школяра є форми соціальної активності, які вона опановує та які проявляються у взаємодії людей, у їхній культурі, звичаях традиціях, у системі виховання, ідеології та моралі.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 20:34, 13 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 13:49, 01 квітня 2016 (EEST)
----

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Психологія Пишневська О.М.

2016-06-22T08:20:15Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Прошу вибачення, з технічних причин вдібулася затримка у постановці практичних занять з психології. Думаю, ми швидко надолужимо згаєне)))
Отже, згідно навчально-тематичного плану у нас інтерактивні практичні занаття заплановані з тем, які Ви можете перечитати за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7VUJuN1hhdkZ6TDA/view?usp=sharing "Психологія особистості..."] та [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7RUVjLW5zTTJHWDg/view?usp=sharing "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми"].

'''Виконайте 2 практичні роботи.'''

[https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7UElqcmd3OWNmT2M/view?usp=sharing Практична робота 1. Вивчення особистості школяра]

Завдання 1. Запропонуйте план, за яким Ви здійснюєте вивчення особистості Ваших учнів. Складіть алгоритм психолого-педагогічної характеристики на учня.
1.Яким є фізичний розвиток учня?

2.Як проявив себе під час навчання?

3.Як відноситься до навчання?

4.До чого виявляє особливу цікавість?

5.Як уміє реалізовувати свої можливості?

6. Які має громадські доручення, як їх виконує?

7. Яким є позашкільне життя учня?

8. Яким є ставлення дитини до себе?

9. Якими є відносини в колективі?

10.Виховання в сім'ї, відношення батьків до виховання дитини.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 19:41, 30 квітня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:37, 04 березня 2016 (EEST)
----

Завдання 2. Охарактеризуйте одного з ваших учнів за цим планом, деталізуючи у першу чергу особистісні риси дитини.

Мірошниченко Марія Сергіївна, 9 клас. Фізичний розвиток Марії відповідає віку. На уроках фізичної культури займається в основній групі. Має позитивне ставлення до навчання, систематично працює на уроках, відповідально ставиться до виконання домашніх завдань. Має нахил до предметів гуманітарного циклу. Особливу цікавість проявляє до уроків історії та географії. Рівень мотивації навчання в учениці високий, досягнення успіху – вище середнього.Загальний рівень розвитку пізнавальної сфери – високий. Рівень розвитку пам’яті – високий, уваги – середній, мислення – вище середнього, уяви – високий; мовлення активне, стримане, змістовне.Нервова система характеризується не високим рівнем стійкості до стресів, учениці властива незначна тривожність під час написання контрольних робіт. Рівень егоцентризму відповідає особливостям цього віку; рівень самоприйняття не високий. У класі є лідером, завжди відстоює свою думку. Рівень потреб у схваленні з боку дорослих – вище середнього, з боку однолітків – високий. Страх не відповідати очікуванням оточуючих досить значний.У Марії прагнення самовдосконалення виявляється у небайдужому ставленні до власних помилок та очікуванні прихильного ставлення до себе з боку оточуючих. З однолітками має гарні дружні стосунки, конфліктних ситуацій у колективі не було. Батьки приділяють належну увагу у вихованні доньки, виконують покладені на них обовязки по належному вихванні дитини, беруть активну участь у житті дитини.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 19:41, 30 квітня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:36, 11 березня 2016 (EEST)
----

[https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7R2xrS0NEenhWMjg/view?usp=sharing Практична робота №2. Моделювання особистості обдарованої дитини]

Завдання 1. Провести класифікацію ознак обдарованості за сферами та заповнити [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1_OKT5FiUkLw_U2DBjfk09_Tqqo0ZakBKU_Zkujk_qlQ/edit?usp=sharing таблицю]. Зверніть увагу, що таблиця містить Ваш персональний листок з Вашим прізвищем, на якому Ви і працюєте.

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:37, 18 березня 2016 (EEST)
----

Завдання 2.
З переліку ознак обрати та виписати 6 найсуттєвіших ознак, що властиві обдарованій дитині:

*1 висока успішність в навчанні з переважної більшості предметів ("круглий відмінник") чи одного предмету
*2 пише вірші,захоплюється літературою
*3. демонструє легкість та ініціативу в спілкуванні
*4. прагне до збільшення та ускладнення інтелектуальних задач
*5. винахідливість на заняттях
*6. наполегливість в досягненні мети --[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 16:33, 13 червня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:30, 25 березня 2016 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Вітаю!

Сьогодні у нас згідно навчально-тематичного плану та за розкладом занять індивідуальне заняття за темою [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7VUJuN1hhdkZ6TDA/view?usp=sharing "Психологія особистості..."]

'''Обговоримо наступні проблемні питання:'''

'''Завдання 1.''' Чи кожна людина, яка проживає в людському суспільстві, є особистістю? Чи можна назвати особистостями представників соціальних низів нашого суспільства (наркоманів, проституток, злочинців, сексуальних маніяків…). Що Ви скажете з цього приводу вашим учням?
'''Ваша відповідь:'''

:Особистість - це найвищий ступінь духовного розвитку людини, що являє собою стійку
сукупність соціально вагомих якостей, які характеризують індивіда як унікальну суб'єктивність,
здатну освоювати і змінювати світ. Інакше кажучи, кожна особистість - людина, але не кожна людина є особистістю.
:Людським індивідом народжуються, а особистістю стають. Тому, не представники соціальних низів
нашого суспільства не можуть бути особистостями. Але існують випадки, коли наркомани (Курт Кобейн) або гомосексуалісти (Фреді Меркурі),
досягнувши в житті високих результатів та маючи високий ступінь духовного розвитку дійсно є особистостями.
А учням в цьому випадку потрібно пояснити відмінність між поняттями "особистість", "особа", "людина", "індивід".--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 20:34, 13 травня 2016 (EEST)

'''Завдання 2.''' Назвіть основні джерела особистісного розвитку сучасного школяра.
'''Ваша відповідь

:Джерелом особистісного розвитку сучасного школяра є форми соціальної активності, які вона опановує та які проявляються у взаємодії людей, у їхній культурі, звичаях традиціях, у системі виховання, ідеології та моралі.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 20:34, 13 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 13:49, 01 квітня 2016 (EEST)
----

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Психологія Пишневська О.М.

2016-06-22T08:18:59Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Прошу вибачення, з технічних причин вдібулася затримка у постановці практичних занять з психології. Думаю, ми швидко надолужимо згаєне)))
Отже, згідно навчально-тематичного плану у нас інтерактивні практичні занаття заплановані з тем, які Ви можете перечитати за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7VUJuN1hhdkZ6TDA/view?usp=sharing "Психологія особистості..."] та [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7RUVjLW5zTTJHWDg/view?usp=sharing "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми"].

'''Виконайте 2 практичні роботи.'''

[https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7UElqcmd3OWNmT2M/view?usp=sharing Практична робота № 1. Вивчення особистості школяра]

Завдання 1. Запропонуйте план, за яким Ви здійснюєте вивчення особистості Ваших учнів. Складіть алгоритм психолого-педагогічної характеристики на учня.
*1.Яким є фізичний розвиток учня?

2.Як проявив себе під час навчання?

3.Як відноситься до навчання?

4.До чого виявляє особливу цікавість?

5.Як уміє реалізовувати свої можливості?

6. Які має громадські доручення, як їх виконує?

7. Яким є позашкільне життя учня?

8. Яким є ставлення дитини до себе?

9. Якими є відносини в колективі?

10.Виховання в сім'ї, відношення батьків до виховання дитини.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 19:41, 30 квітня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:37, 04 березня 2016 (EEST)
----

Завдання 2. Охарактеризуйте одного з ваших учнів за цим планом, деталізуючи у першу чергу особистісні риси дитини.

Мірошниченко Марія Сергіївна, 9 клас. Фізичний розвиток Марії відповідає віку. На уроках фізичної культури займається в основній групі. Має позитивне ставлення до навчання, систематично працює на уроках, відповідально ставиться до виконання домашніх завдань. Має нахил до предметів гуманітарного циклу. Особливу цікавість проявляє до уроків історії та географії. Рівень мотивації навчання в учениці високий, досягнення успіху – вище середнього.Загальний рівень розвитку пізнавальної сфери – високий. Рівень розвитку пам’яті – високий, уваги – середній, мислення – вище середнього, уяви – високий; мовлення активне, стримане, змістовне.Нервова система характеризується не високим рівнем стійкості до стресів, учениці властива незначна тривожність під час написання контрольних робіт. Рівень егоцентризму відповідає особливостям цього віку; рівень самоприйняття не високий. У класі є лідером, завжди відстоює свою думку. Рівень потреб у схваленні з боку дорослих – вище середнього, з боку однолітків – високий. Страх не відповідати очікуванням оточуючих досить значний.У Марії прагнення самовдосконалення виявляється у небайдужому ставленні до власних помилок та очікуванні прихильного ставлення до себе з боку оточуючих. З однолітками має гарні дружні стосунки, конфліктних ситуацій у колективі не було. Батьки приділяють належну увагу у вихованні доньки, виконують покладені на них обовязки по належному вихванні дитини, беруть активну участь у житті дитини.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 19:41, 30 квітня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:36, 11 березня 2016 (EEST)
----

[https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7R2xrS0NEenhWMjg/view?usp=sharing Практична робота №2. Моделювання особистості обдарованої дитини]

Завдання 1. Провести класифікацію ознак обдарованості за сферами та заповнити [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1_OKT5FiUkLw_U2DBjfk09_Tqqo0ZakBKU_Zkujk_qlQ/edit?usp=sharing таблицю]. Зверніть увагу, що таблиця містить Ваш персональний листок з Вашим прізвищем, на якому Ви і працюєте.

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:37, 18 березня 2016 (EEST)
----

Завдання 2.
З переліку ознак обрати та виписати 6 найсуттєвіших ознак, що властиві обдарованій дитині:

*1 висока успішність в навчанні з переважної більшості предметів ("круглий відмінник") чи одного предмету
*2 пише вірші,захоплюється літературою
*3. демонструє легкість та ініціативу в спілкуванні
*4. прагне до збільшення та ускладнення інтелектуальних задач
*5. винахідливість на заняттях
*6. наполегливість в досягненні мети --[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 16:33, 13 червня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:30, 25 березня 2016 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Вітаю!

Сьогодні у нас згідно навчально-тематичного плану та за розкладом занять індивідуальне заняття за темою [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7VUJuN1hhdkZ6TDA/view?usp=sharing "Психологія особистості..."]

'''Обговоримо наступні проблемні питання:'''

'''Завдання 1.''' Чи кожна людина, яка проживає в людському суспільстві, є особистістю? Чи можна назвати особистостями представників соціальних низів нашого суспільства (наркоманів, проституток, злочинців, сексуальних маніяків…). Що Ви скажете з цього приводу вашим учням?
'''Ваша відповідь:'''

:Особистість - це найвищий ступінь духовного розвитку людини, що являє собою стійку
сукупність соціально вагомих якостей, які характеризують індивіда як унікальну суб'єктивність,
здатну освоювати і змінювати світ. Інакше кажучи, кожна особистість - людина, але не кожна людина є особистістю.
:Людським індивідом народжуються, а особистістю стають. Тому, не представники соціальних низів
нашого суспільства не можуть бути особистостями. Але існують випадки, коли наркомани (Курт Кобейн) або гомосексуалісти (Фреді Меркурі),
досягнувши в житті високих результатів та маючи високий ступінь духовного розвитку дійсно є особистостями.
А учням в цьому випадку потрібно пояснити відмінність між поняттями "особистість", "особа", "людина", "індивід".--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 20:34, 13 травня 2016 (EEST)

'''Завдання 2.''' Назвіть основні джерела особистісного розвитку сучасного школяра.
'''Ваша відповідь

:Джерелом особистісного розвитку сучасного школяра є форми соціальної активності, які вона опановує та які проявляються у взаємодії людей, у їхній культурі, звичаях традиціях, у системі виховання, ідеології та моралі.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 20:34, 13 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 13:49, 01 квітня 2016 (EEST)
----

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Психологія Пишневська О.М.

2016-06-22T08:17:56Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Прошу вибачення, з технічних причин вдібулася затримка у постановці практичних занять з психології. Думаю, ми швидко надолужимо згаєне)))
Отже, згідно навчально-тематичного плану у нас інтерактивні практичні занаття заплановані з тем, які Ви можете перечитати за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7VUJuN1hhdkZ6TDA/view?usp=sharing "Психологія особистості..."] та [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7RUVjLW5zTTJHWDg/view?usp=sharing "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми"].

'''Виконайте 2 практичні роботи.'''

[https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7UElqcmd3OWNmT2M/view?usp=sharing Практична робота № 1. Вивчення особистості школяра]

Завдання 1. Запропонуйте план, за яким Ви здійснюєте вивчення особистості Ваших учнів. Складіть алгоритм психолого-педагогічної характеристики на учня.
*1.Яким є фізичний розвиток учня?

2.Як проявив себе під час навчання?

3.Як відноситься до навчання?

4.До чого виявляє особливу цікавість?

5.Як уміє реалізовувати свої можливості?

6. Які має громадські доручення, як їх виконує?

7. Яким є позашкільне життя учня?

8. Яким є ставлення дитини до себе?

9. Якими є відносини в колективі?

10.Виховання в сім'ї, відношення батьків до виховання дитини.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 19:41, 30 квітня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:37, 04 березня 2016 (EEST)
----

Завдання 2. Охарактеризуйте одного з ваших учнів за цим планом, деталізуючи у першу чергу особистісні риси дитини.

Мірошниченко Марія Сергіївна, 9 клас. Фізичний розвиток Марії відповідає віку. На уроках фізичної культури займається в основній групі. Має позитивне ставлення до навчання, систематично працює на уроках, відповідально ставиться до виконання домашніх завдань. Має нахил до предметів гуманітарного циклу. Особливу цікавість проявляє до уроків історії та географії. Рівень мотивації навчання в учениці високий, досягнення успіху – вище середнього.Загальний рівень розвитку пізнавальної сфери – високий. Рівень розвитку пам’яті – високий, уваги – середній, мислення – вище середнього, уяви – високий; мовлення активне, стримане, змістовне.Нервова система характеризується не високим рівнем стійкості до стресів, учениці властива незначна тривожність під час написання контрольних робіт. Рівень егоцентризму відповідає особливостям цього віку; рівень самоприйняття не високий. У класі є лідером, завжди відстоює свою думку. Рівень потреб у схваленні з боку дорослих – вище середнього, з боку однолітків – високий. Страх не відповідати очікуванням оточуючих досить значний.У Марії прагнення самовдосконалення виявляється у небайдужому ставленні до власних помилок та очікуванні прихильного ставлення до себе з боку оточуючих. З однолітками має гарні дружні стосунки, конфліктних ситуацій у колективі не було. Батьки приділяють належну увагу у вихованні доньки, виконують покладені на них обовязки по належному вихванні дитини, беруть активну участь у житті дитини.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 19:41, 30 квітня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:36, 11 березня 2016 (EEST)
----

[https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7R2xrS0NEenhWMjg/view?usp=sharing Практична робота №2. Моделювання особистості обдарованої дитини]

Завдання 1. Провести класифікацію ознак обдарованості за сферами та заповнити [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1_OKT5FiUkLw_U2DBjfk09_Tqqo0ZakBKU_Zkujk_qlQ/edit?usp=sharing таблицю]. Зверніть увагу, що таблиця містить Ваш персональний листок з Вашим прізвищем, на якому Ви і працюєте.

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:37, 18 березня 2016 (EEST)
----

Завдання 2.
З переліку ознак обрати та виписати 6 найсуттєвіших ознак, що властиві обдарованій дитині:

*1 висока успішність в навчанні з переважної більшості предметів ("круглий відмінник") чи одного предмету
*2 пише вірші,захоплюється літературою
*3. демонструє легкість та ініціативу в спілкуванні
*4. прагне до збільшення та ускладнення інтелектуальних задач
*5. винахідливість на заняттях
*6. наполегливість в досягненні мети --[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 16:33, 13 червня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:30, 25 березня 2016 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Вітаю!

Сьогодні у нас згідно навчально-тематичного плану та за розкладом занять індивідуальне заняття за темою [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7VUJuN1hhdkZ6TDA/view?usp=sharing "Психологія особистості..."]

'''Обговоримо наступні проблемні питання:'''

'''Завдання 1.''' Чи кожна людина, яка проживає в людському суспільстві, є особистістю? Чи можна назвати особистостями представників соціальних низів нашого суспільства (наркоманів, проституток, злочинців, сексуальних маніяків…). Що Ви скажете з цього приводу вашим учням?
----
'''Ваша відповідь:'''

Особистість - це найвищий ступінь духовного розвитку людини, що являє собою стійку
сукупність соціально вагомих якостей, які характеризують індивіда як унікальну суб'єктивність,
здатну освоювати і змінювати світ. Інакше кажучи, кожна особистість - людина, але не кожна людина є особистістю.
Людським індивідом народжуються, а особистістю стають. Тому, не представники соціальних низів
нашого суспільства не можуть бути особистостями. Але існують випадки, коли наркомани (Курт Кобейн) або гомосексуалісти (Фреді Меркурі),
досягнувши в житті високих результатів та маючи високий ступінь духовного розвитку дійсно є особистостями.
А учням в цьому випадку потрібно пояснити відмінність між поняттями "особистість", "особа", "людина", "індивід".--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 20:34, 13 травня 2016 (EEST)

----

'''Завдання 2.''' Назвіть основні джерела особистісного розвитку сучасного школяра.
'''Ваша відповідь

Джерелом особистісного розвитку сучасного школяра є форми соціальної активності, які вона опановує та які проявляються у взаємодії людей, у їхній культурі, звичаях традиціях, у системі виховання, ідеології та моралі.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 20:34, 13 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 13:49, 01 квітня 2016 (EEST)
----

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Психологія Пишневська О.М.

2016-06-22T08:17:17Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня! Прошу вибачення, з технічних причин вдібулася затримка у постановці практичних занять з психології. Думаю, ми швидко надолужимо згаєне)))
Отже, згідно навчально-тематичного плану у нас інтерактивні практичні занаття заплановані з тем, які Ви можете перечитати за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7VUJuN1hhdkZ6TDA/view?usp=sharing "Психологія особистості..."] та [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7RUVjLW5zTTJHWDg/view?usp=sharing "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми"].

'''Виконайте 2 практичні роботи.'''

[https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7UElqcmd3OWNmT2M/view?usp=sharing Практична робота № 1. Вивчення особистості школяра]

Завдання 1. Запропонуйте план, за яким Ви здійснюєте вивчення особистості Ваших учнів. Складіть алгоритм психолого-педагогічної характеристики на учня.
*1.Яким є фізичний розвиток учня?

2.Як проявив себе під час навчання?

3.Як відноситься до навчання?

4.До чого виявляє особливу цікавість?

5.Як уміє реалізовувати свої можливості?

6. Які має громадські доручення, як їх виконує?

7. Яким є позашкільне життя учня?

8. Яким є ставлення дитини до себе?

9. Якими є відносини в колективі?

10.Виховання в сім'ї, відношення батьків до виховання дитини.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 19:41, 30 квітня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:37, 04 березня 2016 (EEST)
----

Завдання 2. Охарактеризуйте одного з ваших учнів за цим планом, деталізуючи у першу чергу особистісні риси дитини.

Мірошниченко Марія Сергіївна, 9 клас. Фізичний розвиток Марії відповідає віку. На уроках фізичної культури займається в основній групі. Має позитивне ставлення до навчання, систематично працює на уроках, відповідально ставиться до виконання домашніх завдань. Має нахил до предметів гуманітарного циклу. Особливу цікавість проявляє до уроків історії та географії. Рівень мотивації навчання в учениці високий, досягнення успіху – вище середнього.Загальний рівень розвитку пізнавальної сфери – високий. Рівень розвитку пам’яті – високий, уваги – середній, мислення – вище середнього, уяви – високий; мовлення активне, стримане, змістовне.Нервова система характеризується не високим рівнем стійкості до стресів, учениці властива незначна тривожність під час написання контрольних робіт. Рівень егоцентризму відповідає особливостям цього віку; рівень самоприйняття не високий. У класі є лідером, завжди відстоює свою думку. Рівень потреб у схваленні з боку дорослих – вище середнього, з боку однолітків – високий. Страх не відповідати очікуванням оточуючих досить значний.У Марії прагнення самовдосконалення виявляється у небайдужому ставленні до власних помилок та очікуванні прихильного ставлення до себе з боку оточуючих. З однолітками має гарні дружні стосунки, конфліктних ситуацій у колективі не було. Батьки приділяють належну увагу у вихованні доньки, виконують покладені на них обовязки по належному вихванні дитини, беруть активну участь у житті дитини.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 19:41, 30 квітня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:36, 11 березня 2016 (EEST)
----

[https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7R2xrS0NEenhWMjg/view?usp=sharing Практична робота №2. Моделювання особистості обдарованої дитини]

Завдання 1. Провести класифікацію ознак обдарованості за сферами та заповнити [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1_OKT5FiUkLw_U2DBjfk09_Tqqo0ZakBKU_Zkujk_qlQ/edit?usp=sharing таблицю]. Зверніть увагу, що таблиця містить Ваш персональний листок з Вашим прізвищем, на якому Ви і працюєте.

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:37, 18 березня 2016 (EEST)
----

Завдання 2.
З переліку ознак обрати та виписати 6 найсуттєвіших ознак, що властиві обдарованій дитині:

*1 висока успішність в навчанні з переважної більшості предметів ("круглий відмінник") чи одного предмету
*2 пише вірші,захоплюється літературою
*3. демонструє легкість та ініціативу в спілкуванні
*4. прагне до збільшення та ускладнення інтелектуальних задач
*5. винахідливість на заняттях
*6. наполегливість в досягненні мети --[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 16:33, 13 червня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:30, 25 березня 2016 (EEST)
----

==== Індивідуальні заняття ====
Вітаю!

Сьогодні у нас згідно навчально-тематичного плану та за розкладом занять індивідуальне заняття за темою [https://drive.google.com/file/d/0BzsUcVwzA_l7VUJuN1hhdkZ6TDA/view?usp=sharing "Психологія особистості..."]

'''Обговоримо наступні проблемні питання:'''

'''Завдання 1.''' Чи кожна людина, яка проживає в людському суспільстві, є особистістю? Чи можна назвати особистостями представників соціальних низів нашого суспільства (наркоманів, проституток, злочинців, сексуальних маніяків…). Що Ви скажете з цього приводу вашим учням?
----
'''Ваша відповідь:'''

Особистість - це найвищий ступінь духовного розвитку людини, що являє собою стійку
сукупність соціально вагомих якостей, які характеризують індивіда як унікальну суб'єктивність,
здатну освоювати і змінювати світ. Інакше кажучи, кожна особистість - людина, але не кожна людина є особистістю.
Людським індивідом народжуються, а особистістю стають. Тому, не представники соціальних низів
нашого суспільства не можуть бути особистостями. Але існують випадки, коли наркомани (Курт Кобейн) або гомосексуалісти (Фреді Меркурі),
досягнувши в житті високих результатів та маючи високий ступінь духовного розвитку дійсно є особистостями.
А учням в цьому випадку потрібно пояснити відмінність між поняттями "особистість", "особа", "людина", "індивід".--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 20:34, 13 травня 2016 (EEST)

----

'''Завдання 2.''' Назвіть основні джерела особистісного розвитку сучасного школяра.

----
'''Ваша відповідь:'''

Джерелом особистісного розвитку сучасного школяра є форми соціальної активності, які вона опановує та які проявляються у взаємодії людей, у їхній культурі, звичаях традиціях, у системі виховання, ідеології та моралі.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 20:34, 13 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Панченко Світлана Миколаївна|Панченко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Панченко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 13:49, 01 квітня 2016 (EEST)
----

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Місто Ромни

2016-06-21T13:38:47Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Заклади спеціальної та вищої освіти */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет» (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-21T13:35:42Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Культура */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[11]:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»[12] (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет»[13] (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-21T13:33:11Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Персоналії */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[11]:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»[12] (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет»[13] (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — нований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами.
*Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
*Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
*Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
*Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
*Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
*Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
*Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
*Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
*Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111
*Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
*Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
*Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
*Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
*Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
*Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
*Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
*Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
*Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-21T13:24:16Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Населення */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[11]:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»[12] (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет»[13] (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — нований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами[ред. • ред. код]
Уродженці[ред. • ред. код]
Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
Арлозоров Хаїм (23 лютого 1899 - 16 червня 1933) — єврейський політик, лідер сіоністського руху.
Білогруд Ігор Михайлович (1916 - 1992) — український композитор і піаніст, засновник і керівник музичної студії в США, аранжував музику для мандолінного ансамблю.
Борисяк Олексій Олексійович (1872 - 1944) — геолог, палеонтолог, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
Варадінов Микола Васильович (1817 - 1888) — редактор, історик, правознавець, доктор права і філософії.
Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
Воликівська Ірина Іванівна (1902 - 1979) — народна артистка УРСР, співачка (народилася в с. Засулля (тепер Ромни)).
Волошенко Андрій Прокопович (1883 - 1953) — архітектор, живописець (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Брискін Веніамін Маркович (1906 - 1982) — український і російський художник-графік, плакатист. Заслужений художник РРФСР (1967).
Горєв Леонід Миколайович (нар.3 серпня 1939 - пом.18 листопада 1999) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Губергріц Макс Мойсейович (1886 - 1951) — лікар-терапевт, професор, академік, заслужений діяч науки.
Гурська Нонна Василівна (1932 - 2012) — народна артистка України.
Добромислова Ольга Петрівна (1925) — фізіолог, доктор медичних наук, професор.
Зеленський Валерій Андрійович (1939) — кандидат економічних наук, меценат, надає допомогу навчальним закладам Ромен, засновник конкурсу «Юні таланти Роменщини» 1998-2008 р.р.
Зосенко Валерій Купріянович (1939 - 2010) — художник, уродженець м. Ромни.
Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
Кузуб Владислав Савелійович (1932 - 1992) — доктор технічних наук, професор.
Майфет Григорій Йосипович (1903 - 1975) — письменник, мистецтвознавець, критик, досліджував проблеми перекладознавства.
Мокій Анатолій Іванович (нар.2 листопада 1952) — український учений-економіст, доктор економічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2005.
Мошик Микола Григорович (1941) — музикант, бандурист, композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник, меценат, благодійник (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Полетика Григорій Андрійович (1725 - 1784) — український громадський діяч, історик, перекладач-поліглот, лексикограф, бібліофіл, автор дослідження "Історії Русів".
Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
Редкін Петро Григорович (1808 - 1891) — видатний юрист, професор права, педагог, державний діяч, член Державної Ради, ректор Петербурзького університету.
Сененко Олександр Миколайович (1921 - 1993) — професор, доктор медичних наук.
Сокольников Григорій Яковлевич (нар.15 серпня 1888 - пом.21 травня 1939) — радянський державний і політичний діяч, нарком фінансів СРСР, автор грошової реформи 20-х рр.
Стеценко Григорій Андрійович (1710 - 1781) — живописець, іконописець, придворний художник гетьмана К. Розумовського, автор відомої картини "Роменська мадонна".
Таїров Олександр Якович (1885 - 1950) — режисер, засновник і керівник Московського камерного театру, народний артист.
Шварц Ісаак Йосипович (1923 - 2009) — видатний композитор, написав музику до 110 кінофільмів.
Ромен (Шевченко) Людмила Валентинівна (1959) — українська поетеса, член Спілки письменників України.
Шерей Ганна Костянтинівна (1907 - 1993) — відома співачка української діаспори в Німеччині, США, Канаді. Починала свою театральну кар'єру в музично-драматичному театрі в Ромнах.
Шупик Олена Борисівна (1934) — український кінознавець.
Проживають (Проживали) у Ромнах[ред. • ред. код]
Адамцевич Євген Олександрович (1904 - 1972) — український кобзар, автор знаменитого "Запорізького маршу", досить тривалий час проживав у місті Ромни.
Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
Бугайко Тетяна Федорівна (1898 - 1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
Вашкевич Григорій Станіславович (1837 - 1923) — український філолог, (навчався в роменській гімназії).
Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна (1855 - 1921) — актриса українського театру, працювала в Ромнах.
Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
Коршак Василь Володимирович (1908 - 1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни.
Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
Литвиненко Володимир Миколайович (1930 - 2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
Отришко Ярема Олександрович (1840 - 1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
Тимошенко Степан Прокопович (1878 - 1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
Уколова Вікторія Іванівна[ru] (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-21T13:24:02Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Населення */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[11]:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»[12] (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет»[13] (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — нований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами[ред. • ред. код]
Уродженці[ред. • ред. код]
Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
Арлозоров Хаїм (23 лютого 1899 - 16 червня 1933) — єврейський політик, лідер сіоністського руху.
Білогруд Ігор Михайлович (1916 - 1992) — український композитор і піаніст, засновник і керівник музичної студії в США, аранжував музику для мандолінного ансамблю.
Борисяк Олексій Олексійович (1872 - 1944) — геолог, палеонтолог, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
Варадінов Микола Васильович (1817 - 1888) — редактор, історик, правознавець, доктор права і філософії.
Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
Воликівська Ірина Іванівна (1902 - 1979) — народна артистка УРСР, співачка (народилася в с. Засулля (тепер Ромни)).
Волошенко Андрій Прокопович (1883 - 1953) — архітектор, живописець (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Брискін Веніамін Маркович (1906 - 1982) — український і російський художник-графік, плакатист. Заслужений художник РРФСР (1967).
Горєв Леонід Миколайович (нар.3 серпня 1939 - пом.18 листопада 1999) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Губергріц Макс Мойсейович (1886 - 1951) — лікар-терапевт, професор, академік, заслужений діяч науки.
Гурська Нонна Василівна (1932 - 2012) — народна артистка України.
Добромислова Ольга Петрівна (1925) — фізіолог, доктор медичних наук, професор.
Зеленський Валерій Андрійович (1939) — кандидат економічних наук, меценат, надає допомогу навчальним закладам Ромен, засновник конкурсу «Юні таланти Роменщини» 1998-2008 р.р.
Зосенко Валерій Купріянович (1939 - 2010) — художник, уродженець м. Ромни.
Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
Кузуб Владислав Савелійович (1932 - 1992) — доктор технічних наук, професор.
Майфет Григорій Йосипович (1903 - 1975) — письменник, мистецтвознавець, критик, досліджував проблеми перекладознавства.
Мокій Анатолій Іванович (нар.2 листопада 1952) — український учений-економіст, доктор економічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2005.
Мошик Микола Григорович (1941) — музикант, бандурист, композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник, меценат, благодійник (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Полетика Григорій Андрійович (1725 - 1784) — український громадський діяч, історик, перекладач-поліглот, лексикограф, бібліофіл, автор дослідження "Історії Русів".
Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
Редкін Петро Григорович (1808 - 1891) — видатний юрист, професор права, педагог, державний діяч, член Державної Ради, ректор Петербурзького університету.
Сененко Олександр Миколайович (1921 - 1993) — професор, доктор медичних наук.
Сокольников Григорій Яковлевич (нар.15 серпня 1888 - пом.21 травня 1939) — радянський державний і політичний діяч, нарком фінансів СРСР, автор грошової реформи 20-х рр.
Стеценко Григорій Андрійович (1710 - 1781) — живописець, іконописець, придворний художник гетьмана К. Розумовського, автор відомої картини "Роменська мадонна".
Таїров Олександр Якович (1885 - 1950) — режисер, засновник і керівник Московського камерного театру, народний артист.
Шварц Ісаак Йосипович (1923 - 2009) — видатний композитор, написав музику до 110 кінофільмів.
Ромен (Шевченко) Людмила Валентинівна (1959) — українська поетеса, член Спілки письменників України.
Шерей Ганна Костянтинівна (1907 - 1993) — відома співачка української діаспори в Німеччині, США, Канаді. Починала свою театральну кар'єру в музично-драматичному театрі в Ромнах.
Шупик Олена Борисівна (1934) — український кінознавець.
Проживають (Проживали) у Ромнах[ред. • ред. код]
Адамцевич Євген Олександрович (1904 - 1972) — український кобзар, автор знаменитого "Запорізького маршу", досить тривалий час проживав у місті Ромни.
Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
Бугайко Тетяна Федорівна (1898 - 1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
Вашкевич Григорій Станіславович (1837 - 1923) — український філолог, (навчався в роменській гімназії).
Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна (1855 - 1921) — актриса українського театру, працювала в Ромнах.
Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
Коршак Василь Володимирович (1908 - 1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни.
Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
Литвиненко Володимир Миколайович (1930 - 2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
Отришко Ярема Олександрович (1840 - 1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
Тимошенко Степан Прокопович (1878 - 1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
Уколова Вікторія Іванівна[ru] (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-21T13:20:48Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Пам'ятки архітектури, історії та культури */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.:

кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[11]:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»[12] (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет»[13] (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — нований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами[ред. • ред. код]
Уродженці[ред. • ред. код]
Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
Арлозоров Хаїм (23 лютого 1899 - 16 червня 1933) — єврейський політик, лідер сіоністського руху.
Білогруд Ігор Михайлович (1916 - 1992) — український композитор і піаніст, засновник і керівник музичної студії в США, аранжував музику для мандолінного ансамблю.
Борисяк Олексій Олексійович (1872 - 1944) — геолог, палеонтолог, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
Варадінов Микола Васильович (1817 - 1888) — редактор, історик, правознавець, доктор права і філософії.
Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
Воликівська Ірина Іванівна (1902 - 1979) — народна артистка УРСР, співачка (народилася в с. Засулля (тепер Ромни)).
Волошенко Андрій Прокопович (1883 - 1953) — архітектор, живописець (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Брискін Веніамін Маркович (1906 - 1982) — український і російський художник-графік, плакатист. Заслужений художник РРФСР (1967).
Горєв Леонід Миколайович (нар.3 серпня 1939 - пом.18 листопада 1999) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Губергріц Макс Мойсейович (1886 - 1951) — лікар-терапевт, професор, академік, заслужений діяч науки.
Гурська Нонна Василівна (1932 - 2012) — народна артистка України.
Добромислова Ольга Петрівна (1925) — фізіолог, доктор медичних наук, професор.
Зеленський Валерій Андрійович (1939) — кандидат економічних наук, меценат, надає допомогу навчальним закладам Ромен, засновник конкурсу «Юні таланти Роменщини» 1998-2008 р.р.
Зосенко Валерій Купріянович (1939 - 2010) — художник, уродженець м. Ромни.
Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
Кузуб Владислав Савелійович (1932 - 1992) — доктор технічних наук, професор.
Майфет Григорій Йосипович (1903 - 1975) — письменник, мистецтвознавець, критик, досліджував проблеми перекладознавства.
Мокій Анатолій Іванович (нар.2 листопада 1952) — український учений-економіст, доктор економічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2005.
Мошик Микола Григорович (1941) — музикант, бандурист, композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник, меценат, благодійник (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Полетика Григорій Андрійович (1725 - 1784) — український громадський діяч, історик, перекладач-поліглот, лексикограф, бібліофіл, автор дослідження "Історії Русів".
Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
Редкін Петро Григорович (1808 - 1891) — видатний юрист, професор права, педагог, державний діяч, член Державної Ради, ректор Петербурзького університету.
Сененко Олександр Миколайович (1921 - 1993) — професор, доктор медичних наук.
Сокольников Григорій Яковлевич (нар.15 серпня 1888 - пом.21 травня 1939) — радянський державний і політичний діяч, нарком фінансів СРСР, автор грошової реформи 20-х рр.
Стеценко Григорій Андрійович (1710 - 1781) — живописець, іконописець, придворний художник гетьмана К. Розумовського, автор відомої картини "Роменська мадонна".
Таїров Олександр Якович (1885 - 1950) — режисер, засновник і керівник Московського камерного театру, народний артист.
Шварц Ісаак Йосипович (1923 - 2009) — видатний композитор, написав музику до 110 кінофільмів.
Ромен (Шевченко) Людмила Валентинівна (1959) — українська поетеса, член Спілки письменників України.
Шерей Ганна Костянтинівна (1907 - 1993) — відома співачка української діаспори в Німеччині, США, Канаді. Починала свою театральну кар'єру в музично-драматичному театрі в Ромнах.
Шупик Олена Борисівна (1934) — український кінознавець.
Проживають (Проживали) у Ромнах[ред. • ред. код]
Адамцевич Євген Олександрович (1904 - 1972) — український кобзар, автор знаменитого "Запорізького маршу", досить тривалий час проживав у місті Ромни.
Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
Бугайко Тетяна Федорівна (1898 - 1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
Вашкевич Григорій Станіславович (1837 - 1923) — український філолог, (навчався в роменській гімназії).
Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна (1855 - 1921) — актриса українського театру, працювала в Ромнах.
Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
Коршак Василь Володимирович (1908 - 1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни.
Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
Литвиненко Володимир Миколайович (1930 - 2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
Отришко Ярема Олександрович (1840 - 1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
Тимошенко Степан Прокопович (1878 - 1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
Уколова Вікторія Іванівна[ru] (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-21T13:19:54Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Пам'ятки архітектури, історії та культури */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.:

кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[11]:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»[12] (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет»[13] (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — нований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918ркІ. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 рік скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

Братська могила жертв класової боротьби Вул. Дудіна, кладовище 1314
2 Могила Свірського І. Л. — учасника першої оборони Севастополя Вул. Дудіна, кладовище
3 Братська могила радянських воїнів Вул. Полтавська, 32 68
4 Група могил: братська могила радянських воїнів, одиночні могили (2) Варчука М. І. і Прокопенка Г. М. — Героїв Радянського Союзу Вул. Горького, 91 63
5 Група братських могил (4) радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам Вул. Червонопрапорна, 9 67
6 Група братських могил радянських воїнів Вул. Дудіна, кладовище 65
7 Група братських (10) та індивідуальних (22) могил радянських воїнів та жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1352
8 Братська могила радянських воїнів Урочище Бедюкова дача 1349
9 Братська могила жертв фашизму Вул. Прокопенка, територія кар'єру цегельного заводу 1350
10 Братська могила жертв фашизму Біля очисних споруд, на схилі Зеленого яру, поруч з залізницею Бахмач — Кременчук 71
11 Братська могила жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1351
12 Місце колодязя, в який скидали тіла жертв фашизму Вул. К. Маркса, 42 1355
13 Могила Божка О. А., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
14 Могила Давиденка О. В., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
15 Могила Зінченка С. М., який загинув у Афганістані Мікрорайон Лозове, кладовище
16 Могила Кондакова О. О., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
17 Могила Уманця А. О., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
18 Могила Шепеля С. А., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
19 Могила Стратейчука І. І. — Героя Радянського Союзу Вул. Дудіна, кладовище
20 Могила Курилова І. О. — краєзнавця Біля Святодухівського собору
21 Могила Затиркевич -Карпинської Г. П. — корифея українського театру Вул. Дудіна, кладовище 69
22 Могила Шкурата С. І. — народного артиста України Вул. Дудіна, кладовище
23 Могила Ключини П. Ю. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище 1343
24 Могила Бажанова М. Д. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище
25 Могила Деревської О. А.- Матері — Героїні Вул. Дудіна, кладовище 1353
26 Будинок, в якому з 5 січня по 21 березня 1918 року розмішався повітовий ревком Вул. К.Маркса, 80 72
27 Будинок, в якому відбулися: 9 березня 1923 року — перша окружна конференція КП(б)У, 5 вересня 1923 року — перша окружна конференція Спілки радянських працівників, 7 жовтня 1923 року — перша окружна конференція профспілок Бульвар Шевченка, 7 1362
28 Будинок колишнього реального училища, в якому навчався Йоффе А. Ф. — академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці Вул. Леніна, 33 1327
29 Будинок, в якому жив і працював Кавалерідзе І. П. — кінорежисер, драматург, скульптор, народний артист України Вул. Пушкіна, 34
30 Будинок, в якому жив і працював Ключина П. Ю. — український письменник Вул. К.Маркса, 15 1363
31 Будинок, в якому жив і працював Бажанов М. Д. — український письменник Вул. Леніна, 9
32 Будинок, в якому жила Деревська О. А. — Мати — Героїня Вул. Інтернаціональна, 14 1364
33 Місце проведення Іллінського ярмарку Площа Базарна
34 Паровий млин

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами[ред. • ред. код]
Уродженці[ред. • ред. код]
Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
Арлозоров Хаїм (23 лютого 1899 - 16 червня 1933) — єврейський політик, лідер сіоністського руху.
Білогруд Ігор Михайлович (1916 - 1992) — український композитор і піаніст, засновник і керівник музичної студії в США, аранжував музику для мандолінного ансамблю.
Борисяк Олексій Олексійович (1872 - 1944) — геолог, палеонтолог, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
Варадінов Микола Васильович (1817 - 1888) — редактор, історик, правознавець, доктор права і філософії.
Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
Воликівська Ірина Іванівна (1902 - 1979) — народна артистка УРСР, співачка (народилася в с. Засулля (тепер Ромни)).
Волошенко Андрій Прокопович (1883 - 1953) — архітектор, живописець (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Брискін Веніамін Маркович (1906 - 1982) — український і російський художник-графік, плакатист. Заслужений художник РРФСР (1967).
Горєв Леонід Миколайович (нар.3 серпня 1939 - пом.18 листопада 1999) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Губергріц Макс Мойсейович (1886 - 1951) — лікар-терапевт, професор, академік, заслужений діяч науки.
Гурська Нонна Василівна (1932 - 2012) — народна артистка України.
Добромислова Ольга Петрівна (1925) — фізіолог, доктор медичних наук, професор.
Зеленський Валерій Андрійович (1939) — кандидат економічних наук, меценат, надає допомогу навчальним закладам Ромен, засновник конкурсу «Юні таланти Роменщини» 1998-2008 р.р.
Зосенко Валерій Купріянович (1939 - 2010) — художник, уродженець м. Ромни.
Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
Кузуб Владислав Савелійович (1932 - 1992) — доктор технічних наук, професор.
Майфет Григорій Йосипович (1903 - 1975) — письменник, мистецтвознавець, критик, досліджував проблеми перекладознавства.
Мокій Анатолій Іванович (нар.2 листопада 1952) — український учений-економіст, доктор економічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2005.
Мошик Микола Григорович (1941) — музикант, бандурист, композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник, меценат, благодійник (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Полетика Григорій Андрійович (1725 - 1784) — український громадський діяч, історик, перекладач-поліглот, лексикограф, бібліофіл, автор дослідження "Історії Русів".
Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
Редкін Петро Григорович (1808 - 1891) — видатний юрист, професор права, педагог, державний діяч, член Державної Ради, ректор Петербурзького університету.
Сененко Олександр Миколайович (1921 - 1993) — професор, доктор медичних наук.
Сокольников Григорій Яковлевич (нар.15 серпня 1888 - пом.21 травня 1939) — радянський державний і політичний діяч, нарком фінансів СРСР, автор грошової реформи 20-х рр.
Стеценко Григорій Андрійович (1710 - 1781) — живописець, іконописець, придворний художник гетьмана К. Розумовського, автор відомої картини "Роменська мадонна".
Таїров Олександр Якович (1885 - 1950) — режисер, засновник і керівник Московського камерного театру, народний артист.
Шварц Ісаак Йосипович (1923 - 2009) — видатний композитор, написав музику до 110 кінофільмів.
Ромен (Шевченко) Людмила Валентинівна (1959) — українська поетеса, член Спілки письменників України.
Шерей Ганна Костянтинівна (1907 - 1993) — відома співачка української діаспори в Німеччині, США, Канаді. Починала свою театральну кар'єру в музично-драматичному театрі в Ромнах.
Шупик Олена Борисівна (1934) — український кінознавець.
Проживають (Проживали) у Ромнах[ред. • ред. код]
Адамцевич Євген Олександрович (1904 - 1972) — український кобзар, автор знаменитого "Запорізького маршу", досить тривалий час проживав у місті Ромни.
Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
Бугайко Тетяна Федорівна (1898 - 1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
Вашкевич Григорій Станіславович (1837 - 1923) — український філолог, (навчався в роменській гімназії).
Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна (1855 - 1921) — актриса українського театру, працювала в Ромнах.
Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
Коршак Василь Володимирович (1908 - 1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни.
Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
Литвиненко Володимир Миколайович (1930 - 2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
Отришко Ярема Олександрович (1840 - 1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
Тимошенко Степан Прокопович (1878 - 1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
Уколова Вікторія Іванівна[ru] (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-21T13:18:28Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Пам'ятки архітектури, історії та культури */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.:

кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[11]:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»[12] (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет»[13] (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — нований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918рек. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#1330 Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
#64Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції.1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
#69 Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
#Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

Братська могила жертв класової боротьби Вул. Дудіна, кладовище 1314
2 Могила Свірського І. Л. — учасника першої оборони Севастополя Вул. Дудіна, кладовище
3 Братська могила радянських воїнів Вул. Полтавська, 32 68
4 Група могил: братська могила радянських воїнів, одиночні могили (2) Варчука М. І. і Прокопенка Г. М. — Героїв Радянського Союзу Вул. Горького, 91 63
5 Група братських могил (4) радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам Вул. Червонопрапорна, 9 67
6 Група братських могил радянських воїнів Вул. Дудіна, кладовище 65
7 Група братських (10) та індивідуальних (22) могил радянських воїнів та жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1352
8 Братська могила радянських воїнів Урочище Бедюкова дача 1349
9 Братська могила жертв фашизму Вул. Прокопенка, територія кар'єру цегельного заводу 1350
10 Братська могила жертв фашизму Біля очисних споруд, на схилі Зеленого яру, поруч з залізницею Бахмач — Кременчук 71
11 Братська могила жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1351
12 Місце колодязя, в який скидали тіла жертв фашизму Вул. К. Маркса, 42 1355
13 Могила Божка О. А., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
14 Могила Давиденка О. В., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
15 Могила Зінченка С. М., який загинув у Афганістані Мікрорайон Лозове, кладовище
16 Могила Кондакова О. О., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
17 Могила Уманця А. О., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
18 Могила Шепеля С. А., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
19 Могила Стратейчука І. І. — Героя Радянського Союзу Вул. Дудіна, кладовище
20 Могила Курилова І. О. — краєзнавця Біля Святодухівського собору
21 Могила Затиркевич -Карпинської Г. П. — корифея українського театру Вул. Дудіна, кладовище 69
22 Могила Шкурата С. І. — народного артиста України Вул. Дудіна, кладовище
23 Могила Ключини П. Ю. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище 1343
24 Могила Бажанова М. Д. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище
25 Могила Деревської О. А.- Матері — Героїні Вул. Дудіна, кладовище 1353
26 Будинок, в якому з 5 січня по 21 березня 1918 року розмішався повітовий ревком Вул. К.Маркса, 80 72
27 Будинок, в якому відбулися: 9 березня 1923 року — перша окружна конференція КП(б)У, 5 вересня 1923 року — перша окружна конференція Спілки радянських працівників, 7 жовтня 1923 року — перша окружна конференція профспілок Бульвар Шевченка, 7 1362
28 Будинок колишнього реального училища, в якому навчався Йоффе А. Ф. — академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці Вул. Леніна, 33 1327
29 Будинок, в якому жив і працював Кавалерідзе І. П. — кінорежисер, драматург, скульптор, народний артист України Вул. Пушкіна, 34
30 Будинок, в якому жив і працював Ключина П. Ю. — український письменник Вул. К.Маркса, 15 1363
31 Будинок, в якому жив і працював Бажанов М. Д. — український письменник Вул. Леніна, 9
32 Будинок, в якому жила Деревська О. А. — Мати — Героїня Вул. Інтернаціональна, 14 1364
33 Місце проведення Іллінського ярмарку Площа Базарна
34 Паровий млин

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами[ред. • ред. код]
Уродженці[ред. • ред. код]
Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
Арлозоров Хаїм (23 лютого 1899 - 16 червня 1933) — єврейський політик, лідер сіоністського руху.
Білогруд Ігор Михайлович (1916 - 1992) — український композитор і піаніст, засновник і керівник музичної студії в США, аранжував музику для мандолінного ансамблю.
Борисяк Олексій Олексійович (1872 - 1944) — геолог, палеонтолог, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
Варадінов Микола Васильович (1817 - 1888) — редактор, історик, правознавець, доктор права і філософії.
Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
Воликівська Ірина Іванівна (1902 - 1979) — народна артистка УРСР, співачка (народилася в с. Засулля (тепер Ромни)).
Волошенко Андрій Прокопович (1883 - 1953) — архітектор, живописець (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Брискін Веніамін Маркович (1906 - 1982) — український і російський художник-графік, плакатист. Заслужений художник РРФСР (1967).
Горєв Леонід Миколайович (нар.3 серпня 1939 - пом.18 листопада 1999) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Губергріц Макс Мойсейович (1886 - 1951) — лікар-терапевт, професор, академік, заслужений діяч науки.
Гурська Нонна Василівна (1932 - 2012) — народна артистка України.
Добромислова Ольга Петрівна (1925) — фізіолог, доктор медичних наук, професор.
Зеленський Валерій Андрійович (1939) — кандидат економічних наук, меценат, надає допомогу навчальним закладам Ромен, засновник конкурсу «Юні таланти Роменщини» 1998-2008 р.р.
Зосенко Валерій Купріянович (1939 - 2010) — художник, уродженець м. Ромни.
Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
Кузуб Владислав Савелійович (1932 - 1992) — доктор технічних наук, професор.
Майфет Григорій Йосипович (1903 - 1975) — письменник, мистецтвознавець, критик, досліджував проблеми перекладознавства.
Мокій Анатолій Іванович (нар.2 листопада 1952) — український учений-економіст, доктор економічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2005.
Мошик Микола Григорович (1941) — музикант, бандурист, композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник, меценат, благодійник (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Полетика Григорій Андрійович (1725 - 1784) — український громадський діяч, історик, перекладач-поліглот, лексикограф, бібліофіл, автор дослідження "Історії Русів".
Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
Редкін Петро Григорович (1808 - 1891) — видатний юрист, професор права, педагог, державний діяч, член Державної Ради, ректор Петербурзького університету.
Сененко Олександр Миколайович (1921 - 1993) — професор, доктор медичних наук.
Сокольников Григорій Яковлевич (нар.15 серпня 1888 - пом.21 травня 1939) — радянський державний і політичний діяч, нарком фінансів СРСР, автор грошової реформи 20-х рр.
Стеценко Григорій Андрійович (1710 - 1781) — живописець, іконописець, придворний художник гетьмана К. Розумовського, автор відомої картини "Роменська мадонна".
Таїров Олександр Якович (1885 - 1950) — режисер, засновник і керівник Московського камерного театру, народний артист.
Шварц Ісаак Йосипович (1923 - 2009) — видатний композитор, написав музику до 110 кінофільмів.
Ромен (Шевченко) Людмила Валентинівна (1959) — українська поетеса, член Спілки письменників України.
Шерей Ганна Костянтинівна (1907 - 1993) — відома співачка української діаспори в Німеччині, США, Канаді. Починала свою театральну кар'єру в музично-драматичному театрі в Ромнах.
Шупик Олена Борисівна (1934) — український кінознавець.
Проживають (Проживали) у Ромнах[ред. • ред. код]
Адамцевич Євген Олександрович (1904 - 1972) — український кобзар, автор знаменитого "Запорізького маршу", досить тривалий час проживав у місті Ромни.
Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
Бугайко Тетяна Федорівна (1898 - 1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
Вашкевич Григорій Станіславович (1837 - 1923) — український філолог, (навчався в роменській гімназії).
Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна (1855 - 1921) — актриса українського театру, працювала в Ромнах.
Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
Коршак Василь Володимирович (1908 - 1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни.
Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
Литвиненко Володимир Миколайович (1930 - 2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
Отришко Ярема Олександрович (1840 - 1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
Тимошенко Степан Прокопович (1878 - 1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
Уколова Вікторія Іванівна[ru] (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-21T13:16:10Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Пам'ятки архітектури, історії та культури */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.:

кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[11]:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»[12] (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет»[13] (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — нований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
#Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918рек. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
#1330 Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
3 64 Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції 1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
4 69 Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
5 1361 Пам'ятник Матері-героїні О. Д. Деревській Вул. Щучки, 57 1982 скульптор и В. О. Міненко, А. М. Синько
6 Меморіальна дошка на фасаді будинку, в якому у 1918 −1923 рр. жив і працював І. П. Кавалерідзе Вул. Пушкіна, 34 1987, виявл.1999 скульптор І. В. Макогонархітектор В. Г. Гнєзділов
7 Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

Братська могила жертв класової боротьби Вул. Дудіна, кладовище 1314
2 Могила Свірського І. Л. — учасника першої оборони Севастополя Вул. Дудіна, кладовище
3 Братська могила радянських воїнів Вул. Полтавська, 32 68
4 Група могил: братська могила радянських воїнів, одиночні могили (2) Варчука М. І. і Прокопенка Г. М. — Героїв Радянського Союзу Вул. Горького, 91 63
5 Група братських могил (4) радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам Вул. Червонопрапорна, 9 67
6 Група братських могил радянських воїнів Вул. Дудіна, кладовище 65
7 Група братських (10) та індивідуальних (22) могил радянських воїнів та жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1352
8 Братська могила радянських воїнів Урочище Бедюкова дача 1349
9 Братська могила жертв фашизму Вул. Прокопенка, територія кар'єру цегельного заводу 1350
10 Братська могила жертв фашизму Біля очисних споруд, на схилі Зеленого яру, поруч з залізницею Бахмач — Кременчук 71
11 Братська могила жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1351
12 Місце колодязя, в який скидали тіла жертв фашизму Вул. К. Маркса, 42 1355
13 Могила Божка О. А., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
14 Могила Давиденка О. В., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
15 Могила Зінченка С. М., який загинув у Афганістані Мікрорайон Лозове, кладовище
16 Могила Кондакова О. О., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
17 Могила Уманця А. О., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
18 Могила Шепеля С. А., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
19 Могила Стратейчука І. І. — Героя Радянського Союзу Вул. Дудіна, кладовище
20 Могила Курилова І. О. — краєзнавця Біля Святодухівського собору
21 Могила Затиркевич -Карпинської Г. П. — корифея українського театру Вул. Дудіна, кладовище 69
22 Могила Шкурата С. І. — народного артиста України Вул. Дудіна, кладовище
23 Могила Ключини П. Ю. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище 1343
24 Могила Бажанова М. Д. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище
25 Могила Деревської О. А.- Матері — Героїні Вул. Дудіна, кладовище 1353
26 Будинок, в якому з 5 січня по 21 березня 1918 року розмішався повітовий ревком Вул. К.Маркса, 80 72
27 Будинок, в якому відбулися: 9 березня 1923 року — перша окружна конференція КП(б)У, 5 вересня 1923 року — перша окружна конференція Спілки радянських працівників, 7 жовтня 1923 року — перша окружна конференція профспілок Бульвар Шевченка, 7 1362
28 Будинок колишнього реального училища, в якому навчався Йоффе А. Ф. — академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці Вул. Леніна, 33 1327
29 Будинок, в якому жив і працював Кавалерідзе І. П. — кінорежисер, драматург, скульптор, народний артист України Вул. Пушкіна, 34
30 Будинок, в якому жив і працював Ключина П. Ю. — український письменник Вул. К.Маркса, 15 1363
31 Будинок, в якому жив і працював Бажанов М. Д. — український письменник Вул. Леніна, 9
32 Будинок, в якому жила Деревська О. А. — Мати — Героїня Вул. Інтернаціональна, 14 1364
33 Місце проведення Іллінського ярмарку Площа Базарна
34 Паровий млин

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами[ред. • ред. код]
Уродженці[ред. • ред. код]
Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
Арлозоров Хаїм (23 лютого 1899 - 16 червня 1933) — єврейський політик, лідер сіоністського руху.
Білогруд Ігор Михайлович (1916 - 1992) — український композитор і піаніст, засновник і керівник музичної студії в США, аранжував музику для мандолінного ансамблю.
Борисяк Олексій Олексійович (1872 - 1944) — геолог, палеонтолог, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
Варадінов Микола Васильович (1817 - 1888) — редактор, історик, правознавець, доктор права і філософії.
Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
Воликівська Ірина Іванівна (1902 - 1979) — народна артистка УРСР, співачка (народилася в с. Засулля (тепер Ромни)).
Волошенко Андрій Прокопович (1883 - 1953) — архітектор, живописець (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Брискін Веніамін Маркович (1906 - 1982) — український і російський художник-графік, плакатист. Заслужений художник РРФСР (1967).
Горєв Леонід Миколайович (нар.3 серпня 1939 - пом.18 листопада 1999) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Губергріц Макс Мойсейович (1886 - 1951) — лікар-терапевт, професор, академік, заслужений діяч науки.
Гурська Нонна Василівна (1932 - 2012) — народна артистка України.
Добромислова Ольга Петрівна (1925) — фізіолог, доктор медичних наук, професор.
Зеленський Валерій Андрійович (1939) — кандидат економічних наук, меценат, надає допомогу навчальним закладам Ромен, засновник конкурсу «Юні таланти Роменщини» 1998-2008 р.р.
Зосенко Валерій Купріянович (1939 - 2010) — художник, уродженець м. Ромни.
Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
Кузуб Владислав Савелійович (1932 - 1992) — доктор технічних наук, професор.
Майфет Григорій Йосипович (1903 - 1975) — письменник, мистецтвознавець, критик, досліджував проблеми перекладознавства.
Мокій Анатолій Іванович (нар.2 листопада 1952) — український учений-економіст, доктор економічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2005.
Мошик Микола Григорович (1941) — музикант, бандурист, композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник, меценат, благодійник (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Полетика Григорій Андрійович (1725 - 1784) — український громадський діяч, історик, перекладач-поліглот, лексикограф, бібліофіл, автор дослідження "Історії Русів".
Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
Редкін Петро Григорович (1808 - 1891) — видатний юрист, професор права, педагог, державний діяч, член Державної Ради, ректор Петербурзького університету.
Сененко Олександр Миколайович (1921 - 1993) — професор, доктор медичних наук.
Сокольников Григорій Яковлевич (нар.15 серпня 1888 - пом.21 травня 1939) — радянський державний і політичний діяч, нарком фінансів СРСР, автор грошової реформи 20-х рр.
Стеценко Григорій Андрійович (1710 - 1781) — живописець, іконописець, придворний художник гетьмана К. Розумовського, автор відомої картини "Роменська мадонна".
Таїров Олександр Якович (1885 - 1950) — режисер, засновник і керівник Московського камерного театру, народний артист.
Шварц Ісаак Йосипович (1923 - 2009) — видатний композитор, написав музику до 110 кінофільмів.
Ромен (Шевченко) Людмила Валентинівна (1959) — українська поетеса, член Спілки письменників України.
Шерей Ганна Костянтинівна (1907 - 1993) — відома співачка української діаспори в Німеччині, США, Канаді. Починала свою театральну кар'єру в музично-драматичному театрі в Ромнах.
Шупик Олена Борисівна (1934) — український кінознавець.
Проживають (Проживали) у Ромнах[ред. • ред. код]
Адамцевич Євген Олександрович (1904 - 1972) — український кобзар, автор знаменитого "Запорізького маршу", досить тривалий час проживав у місті Ромни.
Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
Бугайко Тетяна Федорівна (1898 - 1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
Вашкевич Григорій Станіславович (1837 - 1923) — український філолог, (навчався в роменській гімназії).
Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна (1855 - 1921) — актриса українського театру, працювала в Ромнах.
Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
Коршак Василь Володимирович (1908 - 1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни.
Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
Литвиненко Володимир Миколайович (1930 - 2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
Отришко Ярема Олександрович (1840 - 1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
Тимошенко Степан Прокопович (1878 - 1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
Уколова Вікторія Іванівна[ru] (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-21T13:14:22Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Примітки та посилання */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.:

кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[11]:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»[12] (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет»[13] (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — нований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918рек. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
2 1330 Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
3 64 Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції 1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
4 69 Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
5 1361 Пам'ятник Матері-героїні О. Д. Деревській Вул. Щучки, 57 1982 скульптор и В. О. Міненко, А. М. Синько
6 Меморіальна дошка на фасаді будинку, в якому у 1918 −1923 рр. жив і працював І. П. Кавалерідзе Вул. Пушкіна, 34 1987, виявл.1999 скульптор І. В. Макогонархітектор В. Г. Гнєзділов
7 Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

Братська могила жертв класової боротьби Вул. Дудіна, кладовище 1314
2 Могила Свірського І. Л. — учасника першої оборони Севастополя Вул. Дудіна, кладовище
3 Братська могила радянських воїнів Вул. Полтавська, 32 68
4 Група могил: братська могила радянських воїнів, одиночні могили (2) Варчука М. І. і Прокопенка Г. М. — Героїв Радянського Союзу Вул. Горького, 91 63
5 Група братських могил (4) радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам Вул. Червонопрапорна, 9 67
6 Група братських могил радянських воїнів Вул. Дудіна, кладовище 65
7 Група братських (10) та індивідуальних (22) могил радянських воїнів та жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1352
8 Братська могила радянських воїнів Урочище Бедюкова дача 1349
9 Братська могила жертв фашизму Вул. Прокопенка, територія кар'єру цегельного заводу 1350
10 Братська могила жертв фашизму Біля очисних споруд, на схилі Зеленого яру, поруч з залізницею Бахмач — Кременчук 71
11 Братська могила жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1351
12 Місце колодязя, в який скидали тіла жертв фашизму Вул. К. Маркса, 42 1355
13 Могила Божка О. А., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
14 Могила Давиденка О. В., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
15 Могила Зінченка С. М., який загинув у Афганістані Мікрорайон Лозове, кладовище
16 Могила Кондакова О. О., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
17 Могила Уманця А. О., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
18 Могила Шепеля С. А., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
19 Могила Стратейчука І. І. — Героя Радянського Союзу Вул. Дудіна, кладовище
20 Могила Курилова І. О. — краєзнавця Біля Святодухівського собору
21 Могила Затиркевич -Карпинської Г. П. — корифея українського театру Вул. Дудіна, кладовище 69
22 Могила Шкурата С. І. — народного артиста України Вул. Дудіна, кладовище
23 Могила Ключини П. Ю. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище 1343
24 Могила Бажанова М. Д. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище
25 Могила Деревської О. А.- Матері — Героїні Вул. Дудіна, кладовище 1353
26 Будинок, в якому з 5 січня по 21 березня 1918 року розмішався повітовий ревком Вул. К.Маркса, 80 72
27 Будинок, в якому відбулися: 9 березня 1923 року — перша окружна конференція КП(б)У, 5 вересня 1923 року — перша окружна конференція Спілки радянських працівників, 7 жовтня 1923 року — перша окружна конференція профспілок Бульвар Шевченка, 7 1362
28 Будинок колишнього реального училища, в якому навчався Йоффе А. Ф. — академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці Вул. Леніна, 33 1327
29 Будинок, в якому жив і працював Кавалерідзе І. П. — кінорежисер, драматург, скульптор, народний артист України Вул. Пушкіна, 34
30 Будинок, в якому жив і працював Ключина П. Ю. — український письменник Вул. К.Маркса, 15 1363
31 Будинок, в якому жив і працював Бажанов М. Д. — український письменник Вул. Леніна, 9
32 Будинок, в якому жила Деревська О. А. — Мати — Героїня Вул. Інтернаціональна, 14 1364
33 Місце проведення Іллінського ярмарку Площа Базарна
34 Паровий млин

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами[ред. • ред. код]
Уродженці[ред. • ред. код]
Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
Арлозоров Хаїм (23 лютого 1899 - 16 червня 1933) — єврейський політик, лідер сіоністського руху.
Білогруд Ігор Михайлович (1916 - 1992) — український композитор і піаніст, засновник і керівник музичної студії в США, аранжував музику для мандолінного ансамблю.
Борисяк Олексій Олексійович (1872 - 1944) — геолог, палеонтолог, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
Варадінов Микола Васильович (1817 - 1888) — редактор, історик, правознавець, доктор права і філософії.
Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
Воликівська Ірина Іванівна (1902 - 1979) — народна артистка УРСР, співачка (народилася в с. Засулля (тепер Ромни)).
Волошенко Андрій Прокопович (1883 - 1953) — архітектор, живописець (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Брискін Веніамін Маркович (1906 - 1982) — український і російський художник-графік, плакатист. Заслужений художник РРФСР (1967).
Горєв Леонід Миколайович (нар.3 серпня 1939 - пом.18 листопада 1999) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Губергріц Макс Мойсейович (1886 - 1951) — лікар-терапевт, професор, академік, заслужений діяч науки.
Гурська Нонна Василівна (1932 - 2012) — народна артистка України.
Добромислова Ольга Петрівна (1925) — фізіолог, доктор медичних наук, професор.
Зеленський Валерій Андрійович (1939) — кандидат економічних наук, меценат, надає допомогу навчальним закладам Ромен, засновник конкурсу «Юні таланти Роменщини» 1998-2008 р.р.
Зосенко Валерій Купріянович (1939 - 2010) — художник, уродженець м. Ромни.
Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
Кузуб Владислав Савелійович (1932 - 1992) — доктор технічних наук, професор.
Майфет Григорій Йосипович (1903 - 1975) — письменник, мистецтвознавець, критик, досліджував проблеми перекладознавства.
Мокій Анатолій Іванович (нар.2 листопада 1952) — український учений-економіст, доктор економічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2005.
Мошик Микола Григорович (1941) — музикант, бандурист, композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник, меценат, благодійник (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Полетика Григорій Андрійович (1725 - 1784) — український громадський діяч, історик, перекладач-поліглот, лексикограф, бібліофіл, автор дослідження "Історії Русів".
Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
Редкін Петро Григорович (1808 - 1891) — видатний юрист, професор права, педагог, державний діяч, член Державної Ради, ректор Петербурзького університету.
Сененко Олександр Миколайович (1921 - 1993) — професор, доктор медичних наук.
Сокольников Григорій Яковлевич (нар.15 серпня 1888 - пом.21 травня 1939) — радянський державний і політичний діяч, нарком фінансів СРСР, автор грошової реформи 20-х рр.
Стеценко Григорій Андрійович (1710 - 1781) — живописець, іконописець, придворний художник гетьмана К. Розумовського, автор відомої картини "Роменська мадонна".
Таїров Олександр Якович (1885 - 1950) — режисер, засновник і керівник Московського камерного театру, народний артист.
Шварц Ісаак Йосипович (1923 - 2009) — видатний композитор, написав музику до 110 кінофільмів.
Ромен (Шевченко) Людмила Валентинівна (1959) — українська поетеса, член Спілки письменників України.
Шерей Ганна Костянтинівна (1907 - 1993) — відома співачка української діаспори в Німеччині, США, Канаді. Починала свою театральну кар'єру в музично-драматичному театрі в Ромнах.
Шупик Олена Борисівна (1934) — український кінознавець.
Проживають (Проживали) у Ромнах[ред. • ред. код]
Адамцевич Євген Олександрович (1904 - 1972) — український кобзар, автор знаменитого "Запорізького маршу", досить тривалий час проживав у місті Ромни.
Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
Бугайко Тетяна Федорівна (1898 - 1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
Вашкевич Григорій Станіславович (1837 - 1923) — український філолог, (навчався в роменській гімназії).
Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна (1855 - 1921) — актриса українського театру, працювала в Ромнах.
Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
Коршак Василь Володимирович (1908 - 1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни.
Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
Литвиненко Володимир Миколайович (1930 - 2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
Отришко Ярема Олександрович (1840 - 1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
Тимошенко Степан Прокопович (1878 - 1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
Уколова Вікторія Іванівна[ru] (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-21T13:13:32Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Пам'ятки архітектури, історії та культури */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.:

кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[11]:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»[12] (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет»[13] (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — нований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918рек. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
2 1330 Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
3 64 Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції 1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
4 69 Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
5 1361 Пам'ятник Матері-героїні О. Д. Деревській Вул. Щучки, 57 1982 скульптор и В. О. Міненко, А. М. Синько
6 Меморіальна дошка на фасаді будинку, в якому у 1918 −1923 рр. жив і працював І. П. Кавалерідзе Вул. Пушкіна, 34 1987, виявл.1999 скульптор І. В. Макогонархітектор В. Г. Гнєзділов
7 Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

Братська могила жертв класової боротьби Вул. Дудіна, кладовище 1314
2 Могила Свірського І. Л. — учасника першої оборони Севастополя Вул. Дудіна, кладовище
3 Братська могила радянських воїнів Вул. Полтавська, 32 68
4 Група могил: братська могила радянських воїнів, одиночні могили (2) Варчука М. І. і Прокопенка Г. М. — Героїв Радянського Союзу Вул. Горького, 91 63
5 Група братських могил (4) радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам Вул. Червонопрапорна, 9 67
6 Група братських могил радянських воїнів Вул. Дудіна, кладовище 65
7 Група братських (10) та індивідуальних (22) могил радянських воїнів та жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1352
8 Братська могила радянських воїнів Урочище Бедюкова дача 1349
9 Братська могила жертв фашизму Вул. Прокопенка, територія кар'єру цегельного заводу 1350
10 Братська могила жертв фашизму Біля очисних споруд, на схилі Зеленого яру, поруч з залізницею Бахмач — Кременчук 71
11 Братська могила жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1351
12 Місце колодязя, в який скидали тіла жертв фашизму Вул. К. Маркса, 42 1355
13 Могила Божка О. А., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
14 Могила Давиденка О. В., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
15 Могила Зінченка С. М., який загинув у Афганістані Мікрорайон Лозове, кладовище
16 Могила Кондакова О. О., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
17 Могила Уманця А. О., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
18 Могила Шепеля С. А., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
19 Могила Стратейчука І. І. — Героя Радянського Союзу Вул. Дудіна, кладовище
20 Могила Курилова І. О. — краєзнавця Біля Святодухівського собору
21 Могила Затиркевич -Карпинської Г. П. — корифея українського театру Вул. Дудіна, кладовище 69
22 Могила Шкурата С. І. — народного артиста України Вул. Дудіна, кладовище
23 Могила Ключини П. Ю. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище 1343
24 Могила Бажанова М. Д. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище
25 Могила Деревської О. А.- Матері — Героїні Вул. Дудіна, кладовище 1353
26 Будинок, в якому з 5 січня по 21 березня 1918 року розмішався повітовий ревком Вул. К.Маркса, 80 72
27 Будинок, в якому відбулися: 9 березня 1923 року — перша окружна конференція КП(б)У, 5 вересня 1923 року — перша окружна конференція Спілки радянських працівників, 7 жовтня 1923 року — перша окружна конференція профспілок Бульвар Шевченка, 7 1362
28 Будинок колишнього реального училища, в якому навчався Йоффе А. Ф. — академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці Вул. Леніна, 33 1327
29 Будинок, в якому жив і працював Кавалерідзе І. П. — кінорежисер, драматург, скульптор, народний артист України Вул. Пушкіна, 34
30 Будинок, в якому жив і працював Ключина П. Ю. — український письменник Вул. К.Маркса, 15 1363
31 Будинок, в якому жив і працював Бажанов М. Д. — український письменник Вул. Леніна, 9
32 Будинок, в якому жила Деревська О. А. — Мати — Героїня Вул. Інтернаціональна, 14 1364
33 Місце проведення Іллінського ярмарку Площа Базарна
34 Паровий млин

==Персоналії==

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами[ред. • ред. код]
Уродженці[ред. • ред. код]
Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
Арлозоров Хаїм (23 лютого 1899 - 16 червня 1933) — єврейський політик, лідер сіоністського руху.
Білогруд Ігор Михайлович (1916 - 1992) — український композитор і піаніст, засновник і керівник музичної студії в США, аранжував музику для мандолінного ансамблю.
Борисяк Олексій Олексійович (1872 - 1944) — геолог, палеонтолог, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
Варадінов Микола Васильович (1817 - 1888) — редактор, історик, правознавець, доктор права і філософії.
Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
Воликівська Ірина Іванівна (1902 - 1979) — народна артистка УРСР, співачка (народилася в с. Засулля (тепер Ромни)).
Волошенко Андрій Прокопович (1883 - 1953) — архітектор, живописець (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Брискін Веніамін Маркович (1906 - 1982) — український і російський художник-графік, плакатист. Заслужений художник РРФСР (1967).
Горєв Леонід Миколайович (нар.3 серпня 1939 - пом.18 листопада 1999) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Губергріц Макс Мойсейович (1886 - 1951) — лікар-терапевт, професор, академік, заслужений діяч науки.
Гурська Нонна Василівна (1932 - 2012) — народна артистка України.
Добромислова Ольга Петрівна (1925) — фізіолог, доктор медичних наук, професор.
Зеленський Валерій Андрійович (1939) — кандидат економічних наук, меценат, надає допомогу навчальним закладам Ромен, засновник конкурсу «Юні таланти Роменщини» 1998-2008 р.р.
Зосенко Валерій Купріянович (1939 - 2010) — художник, уродженець м. Ромни.
Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
Кузуб Владислав Савелійович (1932 - 1992) — доктор технічних наук, професор.
Майфет Григорій Йосипович (1903 - 1975) — письменник, мистецтвознавець, критик, досліджував проблеми перекладознавства.
Мокій Анатолій Іванович (нар.2 листопада 1952) — український учений-економіст, доктор економічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2005.
Мошик Микола Григорович (1941) — музикант, бандурист, композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник, меценат, благодійник (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Полетика Григорій Андрійович (1725 - 1784) — український громадський діяч, історик, перекладач-поліглот, лексикограф, бібліофіл, автор дослідження "Історії Русів".
Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
Редкін Петро Григорович (1808 - 1891) — видатний юрист, професор права, педагог, державний діяч, член Державної Ради, ректор Петербурзького університету.
Сененко Олександр Миколайович (1921 - 1993) — професор, доктор медичних наук.
Сокольников Григорій Яковлевич (нар.15 серпня 1888 - пом.21 травня 1939) — радянський державний і політичний діяч, нарком фінансів СРСР, автор грошової реформи 20-х рр.
Стеценко Григорій Андрійович (1710 - 1781) — живописець, іконописець, придворний художник гетьмана К. Розумовського, автор відомої картини "Роменська мадонна".
Таїров Олександр Якович (1885 - 1950) — режисер, засновник і керівник Московського камерного театру, народний артист.
Шварц Ісаак Йосипович (1923 - 2009) — видатний композитор, написав музику до 110 кінофільмів.
Ромен (Шевченко) Людмила Валентинівна (1959) — українська поетеса, член Спілки письменників України.
Шерей Ганна Костянтинівна (1907 - 1993) — відома співачка української діаспори в Німеччині, США, Канаді. Починала свою театральну кар'єру в музично-драматичному театрі в Ромнах.
Шупик Олена Борисівна (1934) — український кінознавець.
Проживають (Проживали) у Ромнах[ред. • ред. код]
Адамцевич Євген Олександрович (1904 - 1972) — український кобзар, автор знаменитого "Запорізького маршу", досить тривалий час проживав у місті Ромни.
Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
Бугайко Тетяна Федорівна (1898 - 1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
Вашкевич Григорій Станіславович (1837 - 1923) — український філолог, (навчався в роменській гімназії).
Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна (1855 - 1921) — актриса українського театру, працювала в Ромнах.
Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
Коршак Василь Володимирович (1908 - 1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни.
Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
Литвиненко Володимир Миколайович (1930 - 2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
Отришко Ярема Олександрович (1840 - 1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
Тимошенко Степан Прокопович (1878 - 1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
Уколова Вікторія Іванівна[ru] (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Місто Ромни

2016-06-21T13:12:24Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Географія */

==Назва==
Ромни́ — місто обласного підпорядкування у Сумській області (Посулля), що лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула і Ромен. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Ромни — один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття, та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

==Географія==
===Розташування===

Місто Ромни знаходиться на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші і селище Лучки.
===Клімат===
===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===
===Історія===
Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста у яру Муховець відкрито палеолітичний осідок («суржик») Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років. В 8-10 столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославович. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула. За легендою назву міста пов'язують з квіткою «ромашки», або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом укривала родючі чорноземи Посулля.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648–1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромни й мали статус сотенного міста, проте фактично з 1714 року місто стало адміністративно-політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

До середини 19 сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч чоловік, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням в Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромні засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків[3].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923–1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[4].

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[5]. Після дворічної німецької окупації радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

===Давні часи===
===Новий час===
===Новітній період===

==Населення==
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів – 41,4 тис. осіб (99,0%), сільських – 0,4 тис. осіб (1,0%).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення – на 366 осіб, за рахунок міграційного – на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло – 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. – 356 осіб).

У січні–лютому 2015 р.:

кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих – 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих – 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

==Органи влади==
Роменська міськрада

==Економіка==
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8%, машинобудівельної галузі — 22,2%, харчової промисловості — 16,4%[6].

Роменські підприємства:

ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів»;
ТОВ «Таланпром»;
РКВТО «Талан»;
ТОВ «Роменський завод „Тракторзапчастина“»;
ТОВ «Фірма ГТФ ЛТД»;
ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів»;
"Роменський молочний комбінат", філія ПП "Рось";
"Роменський меблевий комбінат", виробничо-торгівельне КП;
ПП «Спецкомплект»;
ПП «Будрезерв»;
ТОВ «Кондор»;
Відокремлений підрозділ Кременчуцького БМУ №7 ДП *«Південна залізниця»;
"Роменське лісове господарство" ДП;
"Роменська друкарня, ДОЧП ЗАТ "Іса-інтерпапір"";| width="50%" align="left" valign="top" |
ПАТ «Завод Тутковського»;
ВАТ "Роменський пивоварний завод";
ВАТ "Роменська ПМК 23";
ВАТ "АТП-15948";
ВАТ "Роменське підприємство "Агротехсервіс"";
ТОВ "Техномашсервіс";
ЗАТ "Підприємство "Київська Русь"";
ВАТ "Роменський племсервіс "Сула"";
ТОВ "Ганг-Д";
ВАТ "Геотехніка";
ПП "Будівельник-Газ";
ПАТ "Роменська гардино-тюлева фабрика"
ТОВ "Роменське заводоуправління по виробництву будівельних метеріалів".
У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[6].

Роменський ринок
Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[7].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5% до 2013 р.,

164,0 т. картоплі – 101,0% до 2013 р.,

633,0 т. овочів – 100,7% до 2013 р.,

400,0 т. фруктів та ягід свіжих – 100,1% до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн. грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари – 65,4%. Питома вага продовольчих товарів – 34,6%.

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0%.

==Медицина==
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[6].

Також в Ромнах працює перша обласна спеціалізована лікарня (800 ліжок).

==Освіта==
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
Саме в Ромні на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[6].

На кінець 2014 р. у м.Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3%) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м.Ромни складає 1352 одиниць.

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.

Школи міста:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. А.Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О.А. Деревської;
Роменська загальноосвітня вечірня школа ІІІ ступеня.
Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

===Заклади спеціальної та вищої освіти===
Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації[11]:

Роменський політехнічний технікум (вул. Горького, 250);
Роменський сільськогосподарський технікум (вул. Горького, 46).
Діють також коледжі іногородніх вишів:

Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»[12] (вул. Горького, 250)
Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Сумський національний аграрний університет»[13] (вул. Горького, 56-A).

==Культура==
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — нований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка;

==Релігія==
У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[15]:

Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
Соборно-Василівська церква (Базарна площа, 15);
Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
Всехсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви УПЦ КП:
Петропавловська церква (вул. Петропавлівська, 14);
Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
Марії-Магдалинівської парафії УПЦ Київського патріархату в м. Ромни (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицької церкви (вул. Горького, 246);
Протестантські громади:
ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
Інші громади:
Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. К. Маркса, 28, кв. 1).

==Спорт==
Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[6].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[6].

==Пам'ятки архітектури, історії та культури==
Пам'ятник Т. Г. Шевченку Бульвар Шевченка 1918рек. 1982 скульптор и: І. П. Кавалерідзе В. М. Клоков Б. С. Довгань архітекторФ. І. Юр'єв
2 1330 Пам'ятник герою громадянської війни командарму І-го рангу І. Ф. Федьку Вул. Горького, привокзальна площа 1977 скульптор Б. Є. Клімушко, архітектор С. М. Миргородський
3 64 Пам'ятник на честь героїв революції Бульвар Жовтневої революції 1921 скульптор І. П. Кавалерідзе
4 69 Пам'ятник на могилі корифея українського театру Г. П. Затиркевич-Карпінської Кладовище, вул. Дудіна 1956 скульптор Я. Д. Красножон
5 1361 Пам'ятник Матері-героїні О. Д. Деревській Вул. Щучки, 57 1982 скульптор и В. О. Міненко, А. М. Синько
6 Меморіальна дошка на фасаді будинку, в якому у 1918 −1923 рр. жив і працював І. П. Кавалерідзе Вул. Пушкіна, 34 1987, виявл.1999 скульптор І. В. Макогонархітектор В. Г. Гнєзділов
7 Пам'ятник на могилі народного артиста України С. І. Шкурата Кладовище, вул. Дудіна 1974 виявл. 1999 скульптор Я. Д. Красножон

Братська могила жертв класової боротьби Вул. Дудіна, кладовище 1314
2 Могила Свірського І. Л. — учасника першої оборони Севастополя Вул. Дудіна, кладовище
3 Братська могила радянських воїнів Вул. Полтавська, 32 68
4 Група могил: братська могила радянських воїнів, одиночні могили (2) Варчука М. І. і Прокопенка Г. М. — Героїв Радянського Союзу Вул. Горького, 91 63
5 Група братських могил (4) радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам Вул. Червонопрапорна, 9 67
6 Група братських могил радянських воїнів Вул. Дудіна, кладовище 65
7 Група братських (10) та індивідуальних (22) могил радянських воїнів та жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1352
8 Братська могила радянських воїнів Урочище Бедюкова дача 1349
9 Братська могила жертв фашизму Вул. Прокопенка, територія кар'єру цегельного заводу 1350
10 Братська могила жертв фашизму Біля очисних споруд, на схилі Зеленого яру, поруч з залізницею Бахмач — Кременчук 71
11 Братська могила жертв фашизму Вул. Дудіна, кладовище 1351
12 Місце колодязя, в який скидали тіла жертв фашизму Вул. К. Маркса, 42 1355
13 Могила Божка О. А., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
14 Могила Давиденка О. В., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
15 Могила Зінченка С. М., який загинув у Афганістані Мікрорайон Лозове, кладовище
16 Могила Кондакова О. О., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
17 Могила Уманця А. О., який загинув у Афганістані Мікрорайон Процівка, кладовище
18 Могила Шепеля С. А., який загинув у Афганістані Вул. Дудіна, кладовище
19 Могила Стратейчука І. І. — Героя Радянського Союзу Вул. Дудіна, кладовище
20 Могила Курилова І. О. — краєзнавця Біля Святодухівського собору
21 Могила Затиркевич -Карпинської Г. П. — корифея українського театру Вул. Дудіна, кладовище 69
22 Могила Шкурата С. І. — народного артиста України Вул. Дудіна, кладовище
23 Могила Ключини П. Ю. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище 1343
24 Могила Бажанова М. Д. — українського письменника Вул. Дудіна, кладовище
25 Могила Деревської О. А.- Матері — Героїні Вул. Дудіна, кладовище 1353
26 Будинок, в якому з 5 січня по 21 березня 1918 року розмішався повітовий ревком Вул. К.Маркса, 80 72
27 Будинок, в якому відбулися: 9 березня 1923 року — перша окружна конференція КП(б)У, 5 вересня 1923 року — перша окружна конференція Спілки радянських працівників, 7 жовтня 1923 року — перша окружна конференція профспілок Бульвар Шевченка, 7 1362
28 Будинок колишнього реального училища, в якому навчався Йоффе А. Ф. — академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці Вул. Леніна, 33 1327
29 Будинок, в якому жив і працював Кавалерідзе І. П. — кінорежисер, драматург, скульптор, народний артист України Вул. Пушкіна, 34
30 Будинок, в якому жив і працював Ключина П. Ю. — український письменник Вул. К.Маркса, 15 1363
31 Будинок, в якому жив і працював Бажанов М. Д. — український письменник Вул. Леніна, 9
32 Будинок, в якому жила Деревська О. А. — Мати — Героїня Вул. Інтернаціональна, 14 1364
33 Місце проведення Іллінського ярмарку Площа Базарна
34 Паровий млин

[[Медіа:Example.ogg]]==Персоналії==
Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, I. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, I. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа Редькіна П. Г.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888–1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893–1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами[ред. • ред. код]
Уродженці[ред. • ред. код]
Авраменко Сергій Григорович — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
Аксамитний Анатолій Сергійович (1884 - 1931) — інженер, професор, співавтор проектів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
Андрущенко Анатолій Миколайович (нар.1947) — скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899 - 1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
Арлозоров Хаїм (23 лютого 1899 - 16 червня 1933) — єврейський політик, лідер сіоністського руху.
Білогруд Ігор Михайлович (1916 - 1992) — український композитор і піаніст, засновник і керівник музичної студії в США, аранжував музику для мандолінного ансамблю.
Борисяк Олексій Олексійович (1872 - 1944) — геолог, палеонтолог, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
Варадінов Микола Васильович (1817 - 1888) — редактор, історик, правознавець, доктор права і філософії.
Вікашевич Андрій Іванович (1858 - 1922) — дворянин, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
Воликівська Ірина Іванівна (1902 - 1979) — народна артистка УРСР, співачка (народилася в с. Засулля (тепер Ромни)).
Волошенко Андрій Прокопович (1883 - 1953) — архітектор, живописець (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Брискін Веніамін Маркович (1906 - 1982) — український і російський художник-графік, плакатист. Заслужений художник РРФСР (1967).
Горєв Леонід Миколайович (нар.3 серпня 1939 - пом.18 листопада 1999) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Губергріц Макс Мойсейович (1886 - 1951) — лікар-терапевт, професор, академік, заслужений діяч науки.
Гурська Нонна Василівна (1932 - 2012) — народна артистка України.
Добромислова Ольга Петрівна (1925) — фізіолог, доктор медичних наук, професор.
Зеленський Валерій Андрійович (1939) — кандидат економічних наук, меценат, надає допомогу навчальним закладам Ромен, засновник конкурсу «Юні таланти Роменщини» 1998-2008 р.р.
Зосенко Валерій Купріянович (1939 - 2010) — художник, уродженець м. Ромни.
Йоффе Абрам Федорович (17 (29) жовтня 1880 - 14 жовтня 1960) — вчений, знаний як «батько радянської фізики», академік, віце-президент АН СРСР.
Коваленко Олександр Михайлович (1875 - 1963) — український вчений і політичний діяч, письменник.
Кузуб Владислав Савелійович (1932 - 1992) — доктор технічних наук, професор.
Майфет Григорій Йосипович (1903 - 1975) — письменник, мистецтвознавець, критик, досліджував проблеми перекладознавства.
Мокій Анатолій Іванович (нар.2 листопада 1952) — український учений-економіст, доктор економічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2005.
Мошик Микола Григорович (1941) — музикант, бандурист, композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905 - 1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
Навроцький Георгій Михайлович (1833 - 1907) — державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник, меценат, благодійник (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Полетика Григорій Андрійович (1725 - 1784) — український громадський діяч, історик, перекладач-поліглот, лексикограф, бібліофіл, автор дослідження "Історії Русів".
Руднєв Андрій Володимирович — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
Редкін Петро Григорович (1808 - 1891) — видатний юрист, професор права, педагог, державний діяч, член Державної Ради, ректор Петербурзького університету.
Сененко Олександр Миколайович (1921 - 1993) — професор, доктор медичних наук.
Сокольников Григорій Яковлевич (нар.15 серпня 1888 - пом.21 травня 1939) — радянський державний і політичний діяч, нарком фінансів СРСР, автор грошової реформи 20-х рр.
Стеценко Григорій Андрійович (1710 - 1781) — живописець, іконописець, придворний художник гетьмана К. Розумовського, автор відомої картини "Роменська мадонна".
Таїров Олександр Якович (1885 - 1950) — режисер, засновник і керівник Московського камерного театру, народний артист.
Шварц Ісаак Йосипович (1923 - 2009) — видатний композитор, написав музику до 110 кінофільмів.
Ромен (Шевченко) Людмила Валентинівна (1959) — українська поетеса, член Спілки письменників України.
Шерей Ганна Костянтинівна (1907 - 1993) — відома співачка української діаспори в Німеччині, США, Канаді. Починала свою театральну кар'єру в музично-драматичному театрі в Ромнах.
Шупик Олена Борисівна (1934) — український кінознавець.
Проживають (Проживали) у Ромнах[ред. • ред. код]
Адамцевич Євген Олександрович (1904 - 1972) — український кобзар, автор знаменитого "Запорізького маршу", досить тривалий час проживав у місті Ромни.
Бажанов Микола Данилович (1899-1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей "Танеєв", "Рахманінов", мешкав і похований у Ромнах.
Бугайко Тетяна Федорівна (1898 - 1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
Вашкевич Григорій Станіславович (1837 - 1923) — український філолог, (навчався в роменській гімназії).
Деревська Олександра Аврамівна (1902 - 1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна (1855 - 1921) — актриса українського театру, працювала в Ромнах.
Кавалерідзе Іван Петрович (1887 - 1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
Ключина Павло Юхимович (1914 - 1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
Коршак Василь Володимирович (1908 - 1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни.
Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
Лисенко Федір Остапович (1887 - 1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
Литвиненко Володимир Миколайович (1930 - 2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
Отришко Ярема Олександрович (1840 - 1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921 - 1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
Тимошенко Степан Прокопович (1878 - 1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
Уколова Вікторія Іванівна[ru] (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
Шкурат Степан Йосипович (1886 - 1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
Яременко Василь Сергійович (1895 - 1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

==ЗМІ==
Друковані ЗМІ. На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[6].

Електронні ЗМІ. Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим веб-порталом Ромен є romny.info[10].

==Пошта, зв'язок, банківська сфера==
==Цікаві факти==
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[18].
На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.

==Фотогалерея==
[[http://romny.info/gallery/]]

==Примітки та посилання==
Державний комітет статистики України. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня за січень–вересень 2012 року. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-12-11.
Вгору ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
Вгору ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
Вгору ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
Вгору ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
↑ Перейти до: а б в г д е ж и к Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)
Вгору ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни
Вгору ↑ ДЕРЖАВНІ ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ I–II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ // СУМСЬКА ОБЛАСТЬ на www.ednu.kiev.ua
Вгору ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
Вгору ↑ Сайт коледжу
Вгору ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни
Вгору ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми)
Вгору ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни
Вгору ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)

==Джерела==
Облікова картка[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.07.2008&rf7571=28553]
Інформаційний довідковий портал міста Ромни[[http://romny.info/]]
Фотогалерея міста Ромни[http://romny.info/gallery/]
Карта міста Ромни
Сайт міста Ромни[[http://www.romny.osp-ua.info/]]
Комерційний сайт міста[[http://www.romnu.com.ua/]]
Герб(радянський/український)
Євреї на теренах Сумщини
РОМЕНСЬКА ФОРТЕЦЯ XVII — XVIII СТОЛІТЬ

==Література==
==Ресурси інтернету==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 07:13, 21 березня 2016 (EET)

Теорія та методика фахової дисципліни Пишневська О.М.

2016-06-21T10:22:33Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

'''Завдання для Вас''': '''''складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Як аналізувати історичне джерело
1. Оберіть спосіб роботи: перегляд, читання, вивчення.
• Ознайомтесь із джерелом, визначте: автора, співавтора, учасників його підготовки; час і місце створення тексту (за його змістом); як вплинули історичні умови на його створення.

• Визначте: джерела інформації, що вивчається; мету автора (ів) тексту .
2. Визначте:
• вид джерела (лист, щоденник, архівний документ тощо);
• що собою являє цей текст: поданий повністю чи уривок;
• про що йдеться в даному тексті.
3. Вивчіть та проаналізуйте зміст текст:
• спробуйте зрозуміти, виділити його основні положення;
• подумки поділіть зміст тексту на змістові частини, виділіть головні думки кожної частини;
• під час вивчення тексту формулюйте головні думки джерела й записуйте їх у вигляді тез або цитат, ключових слів.
4. Оцініть ступінь достовірності викладених у тексті відомостей:
• чи є автор безпосереднім свідком того, про що пише;
• первинність або вторинність інформації.
5. Визначте:
• чи є автор представником нової точки зору або він пропонує ексклюзивний погляд на події;
• в яких ситуаціях можна використовувати цю інформацію.
6. Виявіть значення та інформацію, що в ньому міститься, для сучасності та для кожного з нас.
7. Дайте узагальнюючу оцінку даного джерела.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:12, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Лекція шкільна.
Це така форма навчання, за якою вчитель, викладаючи навчальний матеріал, допомагає учням:
 сформулювати проблему;
 опанувати логіку пізнання;
 зробити власні відкриття.
СЕМІНАР
Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього – активна участь кожного учня.
Семінар з індивідуальною роботою.
Під час проведення семінару учні ставлять перед собою навчальне завдання за темою, складають план завдання, вибирають вид навчальної діяльності і форми звіту
УРОК-ДИСПУТ
Головна цінність цих уроків полягає в тому, що в них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, власну думку, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати доводи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання.
УРОК-СУД
Урок дає можливість отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру – судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача (можлива участь адвокатів, прокурора, свідків тощо). Після того як клас визначиться з ролями, вчитель надає кожній групі завдання:
 Суддям – підготовка запитань,
 Позивачам – підготовка вступної промови та викладу аргументів,
 Відповідачам – підготовка промови-відповідей та захисту.
Урок проходить з дотриманням порядку ведення судового засідання:
 вступні заяви учасників судового процесу;
 позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання;
 відповідач викладає суть захисту, суддя ставить йому запитання;
 суддя виносить рішення.
УРОК-ЗМАГАННЯ
Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:17, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Рівень розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). Для цього рівня характерним є виявлення учнем поверхових зв’язків між історичними фактами завдяки прочитаним, почутим висловлюванням та побаченим умовним чи образним зображенням.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:20, 20 червня 2016 (EEST)
----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

1.діагностичне тестування.
2.у навчальному режимі.
3.у індивідуальній роботі з учнями.
4.у режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:25, 20 червня 2016 (EEST)
----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Під час навчання в школі матеріал різних навчальних предметів тісно переплітаються. Так наприклад історія має звязок із захистом Вітчизни,художньою культурою, українською літературою, світовою літературою, географією, англійською мовою,навіть з математикою.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 13:13, 21 червня 2016 (EEST)
----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Включення в урок кількох проблем під час суперечливих поглядів по прблемі, яка вивчається.Учні обирають вірну точку зору і обгрунтовують її, це спонукає до самостійного здобуття нових знань.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:33, 20 червня 2016 (EEST)

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/watch?v=pj88w9eht16 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Пишневська О.М.

2016-06-21T10:13:35Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

'''Завдання для Вас''': '''''складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Як аналізувати історичне джерело
1. Оберіть спосіб роботи: перегляд, читання, вивчення.
• Ознайомтесь із джерелом, визначте: автора, співавтора, учасників його підготовки; час і місце створення тексту (за його змістом); як вплинули історичні умови на його створення.

• Визначте: джерела інформації, що вивчається; мету автора (ів) тексту .
2. Визначте:
• вид джерела (лист, щоденник, архівний документ тощо);
• що собою являє цей текст: поданий повністю чи уривок;
• про що йдеться в даному тексті.
3. Вивчіть та проаналізуйте зміст текст:
• спробуйте зрозуміти, виділити його основні положення;
• подумки поділіть зміст тексту на змістові частини, виділіть головні думки кожної частини;
• під час вивчення тексту формулюйте головні думки джерела й записуйте їх у вигляді тез або цитат, ключових слів.
4. Оцініть ступінь достовірності викладених у тексті відомостей:
• чи є автор безпосереднім свідком того, про що пише;
• первинність або вторинність інформації.
5. Визначте:
• чи є автор представником нової точки зору або він пропонує ексклюзивний погляд на події;
• в яких ситуаціях можна використовувати цю інформацію.
6. Виявіть значення та інформацію, що в ньому міститься, для сучасності та для кожного з нас.
7. Дайте узагальнюючу оцінку даного джерела.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:12, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Лекція шкільна.
Це така форма навчання, за якою вчитель, викладаючи навчальний матеріал, допомагає учням:
 сформулювати проблему;
 опанувати логіку пізнання;
 зробити власні відкриття.
СЕМІНАР
Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього – активна участь кожного учня.
Семінар з індивідуальною роботою.
Під час проведення семінару учні ставлять перед собою навчальне завдання за темою, складають план завдання, вибирають вид навчальної діяльності і форми звіту
УРОК-ДИСПУТ
Головна цінність цих уроків полягає в тому, що в них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, власну думку, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати доводи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання.
УРОК-СУД
Урок дає можливість отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру – судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача (можлива участь адвокатів, прокурора, свідків тощо). Після того як клас визначиться з ролями, вчитель надає кожній групі завдання:
 Суддям – підготовка запитань,
 Позивачам – підготовка вступної промови та викладу аргументів,
 Відповідачам – підготовка промови-відповідей та захисту.
Урок проходить з дотриманням порядку ведення судового засідання:
 вступні заяви учасників судового процесу;
 позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання;
 відповідач викладає суть захисту, суддя ставить йому запитання;
 суддя виносить рішення.
УРОК-ЗМАГАННЯ
Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:17, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Рівень розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). Для цього рівня характерним є виявлення учнем поверхових зв’язків між історичними фактами завдяки прочитаним, почутим висловлюванням та побаченим умовним чи образним зображенням.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:20, 20 червня 2016 (EEST)
----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

1.діагностичне тестування.
2.у навчальному режимі.
3.у індивідуальній роботі з учнями.
4.у режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:25, 20 червня 2016 (EEST)
----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Під час навчання в школі матеріал різних навчальних предметів тісно переплітаються. Так наприклад історія має звязок із захистом Вітчизни,художньою культурою, українською літературою, світовою літературою, географією, англійською мовою,навіть з математикою.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 13:13, 21 червня 2016 (EEST)
----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Включення в црок кількох проблем під час супкречливих поглядів по прблемі, яка вивчається.Учні обирають вірну точку зору і обгрунтовують її, це спонукає до самостійного здобуття нових знань.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:33, 20 червня 2016 (EEST)

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/watch?v=pj88w9eht16 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Пишневська О.М.

2016-06-20T15:33:55Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

'''Завдання для Вас''': '''''складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Як аналізувати історичне джерело
1. Оберіть спосіб роботи: перегляд, читання, вивчення.
• Ознайомтесь із джерелом, визначте: автора, співавтора, учасників його підготовки; час і місце створення тексту (за його змістом); як вплинули історичні умови на його створення.

• Визначте: джерела інформації, що вивчається; мету автора (ів) тексту .
2. Визначте:
• вид джерела (лист, щоденник, архівний документ тощо);
• що собою являє цей текст: поданий повністю чи уривок;
• про що йдеться в даному тексті.
3. Вивчіть та проаналізуйте зміст текст:
• спробуйте зрозуміти, виділити його основні положення;
• подумки поділіть зміст тексту на змістові частини, виділіть головні думки кожної частини;
• під час вивчення тексту формулюйте головні думки джерела й записуйте їх у вигляді тез або цитат, ключових слів.
4. Оцініть ступінь достовірності викладених у тексті відомостей:
• чи є автор безпосереднім свідком того, про що пише;
• первинність або вторинність інформації.
5. Визначте:
• чи є автор представником нової точки зору або він пропонує ексклюзивний погляд на події;
• в яких ситуаціях можна використовувати цю інформацію.
6. Виявіть значення та інформацію, що в ньому міститься, для сучасності та для кожного з нас.
7. Дайте узагальнюючу оцінку даного джерела.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:12, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Лекція шкільна.
Це така форма навчання, за якою вчитель, викладаючи навчальний матеріал, допомагає учням:
 сформулювати проблему;
 опанувати логіку пізнання;
 зробити власні відкриття.
СЕМІНАР
Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього – активна участь кожного учня.
Семінар з індивідуальною роботою.
Під час проведення семінару учні ставлять перед собою навчальне завдання за темою, складають план завдання, вибирають вид навчальної діяльності і форми звіту
УРОК-ДИСПУТ
Головна цінність цих уроків полягає в тому, що в них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, власну думку, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати доводи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання.
УРОК-СУД
Урок дає можливість отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру – судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача (можлива участь адвокатів, прокурора, свідків тощо). Після того як клас визначиться з ролями, вчитель надає кожній групі завдання:
 Суддям – підготовка запитань,
 Позивачам – підготовка вступної промови та викладу аргументів,
 Відповідачам – підготовка промови-відповідей та захисту.
Урок проходить з дотриманням порядку ведення судового засідання:
 вступні заяви учасників судового процесу;
 позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання;
 відповідач викладає суть захисту, суддя ставить йому запитання;
 суддя виносить рішення.
УРОК-ЗМАГАННЯ
Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:17, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Рівень розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). Для цього рівня характерним є виявлення учнем поверхових зв’язків між історичними фактами завдяки прочитаним, почутим висловлюванням та побаченим умовним чи образним зображенням.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:20, 20 червня 2016 (EEST)
----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

1.діагностичне тестування.
2.у навчальному режимі.
3.у індивідуальній роботі з учнями.
4.у режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:25, 20 червня 2016 (EEST)
----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Включення в црок кількох проблем під час супкречливих поглядів по прблемі, яка вивчається.Учні обирають вірну точку зору і обгрунтовують її, це спонукає до самостійного здобуття нових знань.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:33, 20 червня 2016 (EEST)

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Пишневська О.М.

2016-06-20T15:25:45Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

'''Завдання для Вас''': '''''складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Як аналізувати історичне джерело
1. Оберіть спосіб роботи: перегляд, читання, вивчення.
• Ознайомтесь із джерелом, визначте: автора, співавтора, учасників його підготовки; час і місце створення тексту (за його змістом); як вплинули історичні умови на його створення.

• Визначте: джерела інформації, що вивчається; мету автора (ів) тексту .
2. Визначте:
• вид джерела (лист, щоденник, архівний документ тощо);
• що собою являє цей текст: поданий повністю чи уривок;
• про що йдеться в даному тексті.
3. Вивчіть та проаналізуйте зміст текст:
• спробуйте зрозуміти, виділити його основні положення;
• подумки поділіть зміст тексту на змістові частини, виділіть головні думки кожної частини;
• під час вивчення тексту формулюйте головні думки джерела й записуйте їх у вигляді тез або цитат, ключових слів.
4. Оцініть ступінь достовірності викладених у тексті відомостей:
• чи є автор безпосереднім свідком того, про що пише;
• первинність або вторинність інформації.
5. Визначте:
• чи є автор представником нової точки зору або він пропонує ексклюзивний погляд на події;
• в яких ситуаціях можна використовувати цю інформацію.
6. Виявіть значення та інформацію, що в ньому міститься, для сучасності та для кожного з нас.
7. Дайте узагальнюючу оцінку даного джерела.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:12, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Лекція шкільна.
Це така форма навчання, за якою вчитель, викладаючи навчальний матеріал, допомагає учням:
 сформулювати проблему;
 опанувати логіку пізнання;
 зробити власні відкриття.
СЕМІНАР
Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього – активна участь кожного учня.
Семінар з індивідуальною роботою.
Під час проведення семінару учні ставлять перед собою навчальне завдання за темою, складають план завдання, вибирають вид навчальної діяльності і форми звіту
УРОК-ДИСПУТ
Головна цінність цих уроків полягає в тому, що в них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, власну думку, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати доводи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання.
УРОК-СУД
Урок дає можливість отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру – судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача (можлива участь адвокатів, прокурора, свідків тощо). Після того як клас визначиться з ролями, вчитель надає кожній групі завдання:
 Суддям – підготовка запитань,
 Позивачам – підготовка вступної промови та викладу аргументів,
 Відповідачам – підготовка промови-відповідей та захисту.
Урок проходить з дотриманням порядку ведення судового засідання:
 вступні заяви учасників судового процесу;
 позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання;
 відповідач викладає суть захисту, суддя ставить йому запитання;
 суддя виносить рішення.
УРОК-ЗМАГАННЯ
Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:17, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Рівень розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). Для цього рівня характерним є виявлення учнем поверхових зв’язків між історичними фактами завдяки прочитаним, почутим висловлюванням та побаченим умовним чи образним зображенням.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:20, 20 червня 2016 (EEST)
----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

1.діагностичне тестування.
2.у навчальному режимі.
3.у індивідуальній роботі з учнями.
4.у режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:25, 20 червня 2016 (EEST)
----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Пишневська О.М.

2016-06-20T15:20:57Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

'''Завдання для Вас''': '''''складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Як аналізувати історичне джерело
1. Оберіть спосіб роботи: перегляд, читання, вивчення.
• Ознайомтесь із джерелом, визначте: автора, співавтора, учасників його підготовки; час і місце створення тексту (за його змістом); як вплинули історичні умови на його створення.

• Визначте: джерела інформації, що вивчається; мету автора (ів) тексту .
2. Визначте:
• вид джерела (лист, щоденник, архівний документ тощо);
• що собою являє цей текст: поданий повністю чи уривок;
• про що йдеться в даному тексті.
3. Вивчіть та проаналізуйте зміст текст:
• спробуйте зрозуміти, виділити його основні положення;
• подумки поділіть зміст тексту на змістові частини, виділіть головні думки кожної частини;
• під час вивчення тексту формулюйте головні думки джерела й записуйте їх у вигляді тез або цитат, ключових слів.
4. Оцініть ступінь достовірності викладених у тексті відомостей:
• чи є автор безпосереднім свідком того, про що пише;
• первинність або вторинність інформації.
5. Визначте:
• чи є автор представником нової точки зору або він пропонує ексклюзивний погляд на події;
• в яких ситуаціях можна використовувати цю інформацію.
6. Виявіть значення та інформацію, що в ньому міститься, для сучасності та для кожного з нас.
7. Дайте узагальнюючу оцінку даного джерела.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:12, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Лекція шкільна.
Це така форма навчання, за якою вчитель, викладаючи навчальний матеріал, допомагає учням:
 сформулювати проблему;
 опанувати логіку пізнання;
 зробити власні відкриття.
СЕМІНАР
Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього – активна участь кожного учня.
Семінар з індивідуальною роботою.
Під час проведення семінару учні ставлять перед собою навчальне завдання за темою, складають план завдання, вибирають вид навчальної діяльності і форми звіту
УРОК-ДИСПУТ
Головна цінність цих уроків полягає в тому, що в них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, власну думку, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати доводи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання.
УРОК-СУД
Урок дає можливість отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру – судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача (можлива участь адвокатів, прокурора, свідків тощо). Після того як клас визначиться з ролями, вчитель надає кожній групі завдання:
 Суддям – підготовка запитань,
 Позивачам – підготовка вступної промови та викладу аргументів,
 Відповідачам – підготовка промови-відповідей та захисту.
Урок проходить з дотриманням порядку ведення судового засідання:
 вступні заяви учасників судового процесу;
 позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання;
 відповідач викладає суть захисту, суддя ставить йому запитання;
 суддя виносить рішення.
УРОК-ЗМАГАННЯ
Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:17, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Рівень розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). Для цього рівня характерним є виявлення учнем поверхових зв’язків між історичними фактами завдяки прочитаним, почутим висловлюванням та побаченим умовним чи образним зображенням.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:20, 20 червня 2016 (EEST)
----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Пишневська О.М.

2016-06-20T15:17:42Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

'''Завдання для Вас''': '''''складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Як аналізувати історичне джерело
1. Оберіть спосіб роботи: перегляд, читання, вивчення.
• Ознайомтесь із джерелом, визначте: автора, співавтора, учасників його підготовки; час і місце створення тексту (за його змістом); як вплинули історичні умови на його створення.

• Визначте: джерела інформації, що вивчається; мету автора (ів) тексту .
2. Визначте:
• вид джерела (лист, щоденник, архівний документ тощо);
• що собою являє цей текст: поданий повністю чи уривок;
• про що йдеться в даному тексті.
3. Вивчіть та проаналізуйте зміст текст:
• спробуйте зрозуміти, виділити його основні положення;
• подумки поділіть зміст тексту на змістові частини, виділіть головні думки кожної частини;
• під час вивчення тексту формулюйте головні думки джерела й записуйте їх у вигляді тез або цитат, ключових слів.
4. Оцініть ступінь достовірності викладених у тексті відомостей:
• чи є автор безпосереднім свідком того, про що пише;
• первинність або вторинність інформації.
5. Визначте:
• чи є автор представником нової точки зору або він пропонує ексклюзивний погляд на події;
• в яких ситуаціях можна використовувати цю інформацію.
6. Виявіть значення та інформацію, що в ньому міститься, для сучасності та для кожного з нас.
7. Дайте узагальнюючу оцінку даного джерела.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:12, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Лекція шкільна.
Це така форма навчання, за якою вчитель, викладаючи навчальний матеріал, допомагає учням:
 сформулювати проблему;
 опанувати логіку пізнання;
 зробити власні відкриття.
СЕМІНАР
Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього – активна участь кожного учня.
Семінар з індивідуальною роботою.
Під час проведення семінару учні ставлять перед собою навчальне завдання за темою, складають план завдання, вибирають вид навчальної діяльності і форми звіту
УРОК-ДИСПУТ
Головна цінність цих уроків полягає в тому, що в них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, власну думку, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати доводи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання.
УРОК-СУД
Урок дає можливість отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру – судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача (можлива участь адвокатів, прокурора, свідків тощо). Після того як клас визначиться з ролями, вчитель надає кожній групі завдання:
 Суддям – підготовка запитань,
 Позивачам – підготовка вступної промови та викладу аргументів,
 Відповідачам – підготовка промови-відповідей та захисту.
Урок проходить з дотриманням порядку ведення судового засідання:
 вступні заяви учасників судового процесу;
 позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання;
 відповідач викладає суть захисту, суддя ставить йому запитання;
 суддя виносить рішення.
УРОК-ЗМАГАННЯ
Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 18:17, 20 червня 2016 (EEST)

----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Пишневська О.М.

2016-06-20T15:12:12Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна

2016-06-16T12:03:13Z

Пишневська Олена Михайлівна: /* Індивідуальні заняття */

==Педагогічна інноватика==

===Інтерактивні практичні заняття===
[https://drive.google.com/file/d/0ByyeNZF7634zNU5hZnBXUm8zcjg/edit?usp=sharing Лекція 1 Загальні засади педагогічної інноватики]

===Індивідуальні заняття===

Шановні колеги! Опрацюйте наведену нижче літературу та виконайте завдання:

:1.Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. —Запоріжжя: Просвіта, 2000. — 160 с.
:2. Освітні технологи: Навч.-метод, посіб. / О. М. Пехота, А. 3. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. —К: А.С.К.,2001.— 256с.

*Завдвння № 1. Дайте відповідь на питання : Чому «технологія» є більш ефективним засобом освіти, розвитку і виховання учнів ніж «методика»?
Педагогічна технологія є комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби і способи
організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що сто-
суються всіх аспектів засвоєння знань. Технологія повніше ,ніж методика підходить до процесу навчання та виховання,ставить в центрі учня , а не те як навчати.--[[Користувач:Пишневська Олена Михайлівна|Пишневська Олена Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Пишневська Олена Михайлівна|обговорення]]) 15:03, 16 червня 2016 (EEST)

===Консультації===
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.

===Тематичні дискусії(інтернет-семінари)===