HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-24T07:38:22Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Кращі викладачі */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі вчителі===

Заслужений учитель України -1 (Швець Д.М.)
Вчителі – методисти - 3 (Швець Д.М., Ковтун Н.Ю., Яловець Т.О.)

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==
На сьогоднішній день в Тернівській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчається 312 учнів, 172 хлопчики і 140 дівчаток. Їх навчає 30 педагогів серед яких 1 заслужений вчитель України , 2 вчителі-методисти, 9 вчителів з вищою категорією, 8 мають першу категорію, 7-другу та 3 спеціалісти.
В старому приміщені школи у 1990 році було відкрито школу мистецтв, в якій займаються понад півтори сотні школярів.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-24T07:37:57Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Кращі майстри */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===

Заслужений учитель України -1 (Швець Д.М.)
Вчителі – методисти - 3 (Швець Д.М., Ковтун Н.Ю., Яловець Т.О.)

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==
На сьогоднішній день в Тернівській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчається 312 учнів, 172 хлопчики і 140 дівчаток. Їх навчає 30 педагогів серед яких 1 заслужений вчитель України , 2 вчителі-методисти, 9 вчителів з вищою категорією, 8 мають першу категорію, 7-другу та 3 спеціалісти.
В старому приміщені школи у 1990 році було відкрито школу мистецтв, в якій займаються понад півтори сотні школярів.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-24T07:13:04Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===

Заслужений учитель України -1 (Швець Д.М.)
Вчителі – методисти - 3 (Швець Д.М., Ковтун Н.Ю., Яловець Т.О.)

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==
На сьогоднішній день в Тернівській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчається 312 учнів, 172 хлопчики і 140 дівчаток. Їх навчає 30 педагогів серед яких 1 заслужений вчитель України , 2 вчителі-методисти, 9 вчителів з вищою категорією, 8 мають першу категорію, 7-другу та 3 спеціалісти.
В старому приміщені школи у 1990 році було відкрито школу мистецтв, в якій займаються понад півтори сотні школярів.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-24T07:12:20Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===

Заслужений учитель України -1 (Швець Д.М.)
Вчителі – методисти - 3 (Швець Д.М., Ковтун Н.Ю., Яловець Т.О.)

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==
На сьогоднішній день в Тернівській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчається 312 учнів, 172 хлопчики і 140 дівчаток. Їх навчає 30 педагогів серед яких 1 заслужений вчитель України , 2 вчителі-методисти, 9 вчителів з вищою категорією, 8 мають першу категорію, 7-другу та 3 спеціалісти.
В старому приміщені школи у 1990 році було відкрито школу мистецтв, в якій займаються понад півтори сотні школярів.
[[Файл:https://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaMVJCMTBIUy00dEk/view?usp=sharing]]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-24T07:10:57Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Кращі викладачі */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===

Заслужений учитель України -1 (Швець Д.М.)
Вчителі – методисти - 3 (Швець Д.М., Ковтун Н.Ю., Яловець Т.О.)

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==
На сьогоднішній день в Тернівській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчається 312 учнів, 172 хлопчики і 140 дівчаток. Їх навчає 30 педагогів серед яких 1 заслужений вчитель України , 2 вчителі-методисти, 9 вчителів з вищою категорією, 8 мають першу категорію, 7-другу та 3 спеціалісти.
В старому приміщені школи у 1990 році було відкрито школу мистецтв, в якій займаються понад півтори сотні школярів.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-24T07:09:51Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===
В школі працює 33 педагоги
Вища кваліфікаційна категорія – 10
Старший вчитель – 4
Заслужений учитель України -1 (Швець Д.М.)
Вчителі – методисти - 2 (Швець Д.М., Ковтун Н.Ю.)
Перша категорія – 18
Спеціаліст – 4

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==
На сьогоднішній день в Тернівській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчається 312 учнів, 172 хлопчики і 140 дівчаток. Їх навчає 30 педагогів серед яких 1 заслужений вчитель України , 2 вчителі-методисти, 9 вчителів з вищою категорією, 8 мають першу категорію, 7-другу та 3 спеціалісти.
В старому приміщені школи у 1990 році було відкрито школу мистецтв, в якій займаються понад півтори сотні школярів.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-24T06:19:23Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Кращі викладачі */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===
В школі працює 33 педагоги
Вища кваліфікаційна категорія – 10
Старший вчитель – 4
Заслужений учитель України -1 (Швець Д.М.)
Вчителі – методисти - 2 (Швець Д.М., Ковтун Н.Ю.)
Перша категорія – 18
Спеціаліст – 4

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович

2015-09-24T05:19:25Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Рзянін Дмитро Миколайович'''
''[[Файл:РзянінД.М..JPG|200px|thumb|left|Рзянін Д.М.]]

==Регіон==
''Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни''

==Місце роботи==
''Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
''

==Посада==
''вчитель''

==Категорія==
''І категорія''

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів]]

конспекти уроків
# [http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaRU05TF8wOUliU1E/view?usp=sharingкозацькадержава]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaXzZOYzM0ZHQ1Zmc/view?usp=sharingзнайомство з історією]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaaUNrMkNDVzNMQzQ/view?usp=sharingпіслявоєнна відбудова]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaaUNrMkNDVzNMQzQ/view?usp=sharing]
портфоліо
*[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhabVpLX1Q1Z0V1ZkU/view?usp=sharingпрезентація
[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaUVZSYUxLTjJiUzA/view?usp=sharing]

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
0661139458
dimonus1975@gmail.com

ІКТ у викладанні предметів Рзянін Д.М.

2015-09-23T07:51:47Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:
#Чи мають місце таблиці на вікі-статтях?
#Чи можуть одночасно користувачі вносити зміни до однієї вікі-сторінки?
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:54, 23 вересня 2015 (EEST)

1.Так

2.Так

--[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович|Рзянін Дмитро Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Рзянін Дмитро Миколайович|обговорення]]) 10:09, 23 вересня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Пропоную вам провести екскурсію, використовуючт Googleкарти. Ваша задача переглянути [https://www.youtube.com/watch?v=JmjMgEXuj0U відеоролик, створений мною ], та використовуючи службуGoogle карти провести екскурсію у м.Харковы по майдану Свободи, порахувати кількість колон на Харківській ОДА та вказати колір автобуса біля будівлі ХОДА. Відповіді
[https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform вписати у форму ]. Успіхів.

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)

1. колон 14

2. автобуса немає.

--[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович|Рзянін Дмитро Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Рзянін Дмитро Миколайович|обговорення]]) 10:51, 23 вересня 2015 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/edit?usp=sharing у відповідних полях ]

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 10:22, 23 вересня 2015 (EEST)

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-23T07:45:37Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===
В школі працює 33 педагоги
Вища кваліфікаційна категорія – 10
Старший вчитель – 4
Заслужений учитель України -1 (Швець Д.М.)
Вчителі – методисти - 2 (Швець Д.М., Ковтун І.М.)
Перша категорія – 18
Спеціаліст – 4

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-23T07:43:30Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
[[Файл:https://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaMVJCMTBIUy00dEk/view?usp=sharing.jpg]]
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===
В школі працює 33 педагоги
Вища кваліфікаційна категорія – 10
Старший вчитель – 4
Заслужений учитель України -1 (Швець Д.М.)
Вчителі – методисти - 2 (Швець Д.М., Ковтун І.М.)
Перша категорія – 18
Спеціаліст – 4

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

ІКТ у викладанні предметів Діхнич А.М.

2015-09-23T07:18:53Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:
#Яким знаком вікі-розмітки визначається розділ на сторінці?
#Чи можна вносити зміни до статті незареєстрованим користувачам?

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:50, 23 вересня 2015 (EEST)

1.розділ на сторінці позначається однаковою кількістю знаків дорівнює чи плюс

2.ні

==== Індивідуальні заняття ====
[ввідповіді https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform]

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповіді на запитання [https://docs.google.com/forms/d/1Jf44qke7cbt2-KjllgAzNdZPVWmd9QBO02kiZp303mE/edit?usp=sharing у відповідних полях ]

ІКТ у викладанні предметів Діхнич А.М.

2015-09-23T07:10:41Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Опрацюйте матеріал на моїй [[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|сторінці обговорення]] та дайте відповіді на запитання:
#Яким знаком вікі-розмітки визначається розділ на сторінці?
#Чи можна вносити зміни до статті незареєстрованим користувачам?

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 09:50, 23 вересня 2015 (EEST)

1.розділ на сторінці позначається однаковою кількістю знаків дорівнює чи плюс

2.ні

--[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович|Рзянін Дмитро Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Рзянін Дмитро Миколайович|обговорення]]) 10:10, 23 вересня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
[ввідповіді https://docs.google.com/forms/d/1N5__yxIW0adt4NwclIKmkhlxBJSWBZLtkqd6SzlsABc/viewform]

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

ІКТ у викладанні предметів Рзянін Д.М.

2015-09-23T07:10:17Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

ІКТ у викладанні предметів Рзянін Д.М.

2015-09-23T07:09:50Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

ІКТ у викладанні предметів Рзянін Д.М.

2015-09-23T07:09:20Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович

2015-09-23T06:31:20Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Рзянін Дмитро Миколайович'''
''[[Файл:РзянінД.М..JPG|200px|thumb|left|Рзянін Д.М.]]

==Регіон==
''Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни''

==Місце роботи==
''Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
''

==Посада==
''вчитель''

==Категорія==
''І категорія''

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів]]

конспекти уроків
# [http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaRU05TF8wOUliU1E/view?usp=sharingкозацькадержава]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaXzZOYzM0ZHQ1Zmc/view?usp=sharingзнайомство з історією]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaaUNrMkNDVzNMQzQ/view?usp=sharingпіслявоєнна відбудова]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaaUNrMkNDVzNMQzQ/view?usp=sharing]
портфоліо
*[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhabVpLX1Q1Z0V1ZkU/view?usp=sharingпрезентація

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
0661139458
dimonus1975@gmail.com

Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович

2015-09-23T06:30:44Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Рзянін Дмитро Миколайович'''
''[[Файл:РзянінД.М..JPG|200px|thumb|left|Рзянін Д.М.]]

==Регіон==
''Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни''

==Місце роботи==
''Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
''

==Посада==
''вчитель''

==Категорія==
''І категорія''

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів]]

конспекти уроків
# [http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaRU05TF8wOUliU1E/view?usp=sharingкозацькадержава]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaXzZOYzM0ZHQ1Zmc/view?usp=sharingзнайомство з історією]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaaUNrMkNDVzNMQzQ/view?usp=sharingпіслявоєнна відбудова]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaaUNrMkNDVzNMQzQ/view?usp=sharing]
портфоліо
*[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhabVpLX1Q1Z0V1ZkU/view?usp=sharing

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
0661139458
dimonus1975@gmail.com

Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович

2015-09-23T06:27:53Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Рзянін Дмитро Миколайович'''
''[[Файл:РзянінД.М..JPG|200px|thumb|left|Рзянін Д.М.]]

==Регіон==
''Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни''

==Місце роботи==
''Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
''

==Посада==
''вчитель''

==Категорія==
''І категорія''

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів]]

конспекти уроків
# [http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaRU05TF8wOUliU1E/view?usp=sharingкозацькадержава]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaXzZOYzM0ZHQ1Zmc/view?usp=sharingзнайомство з історією]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaaUNrMkNDVzNMQzQ/view?usp=sharingпіслявоєнна відбудова]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaaUNrMkNDVzNMQzQ/view?usp=sharing]
портфоліо
*[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaUVZSYUxLTjJiUzA/view?usp=sharing]

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
0661139458
dimonus1975@gmail.com

Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович

2015-09-23T06:25:13Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Рзянін Дмитро Миколайович'''
''[[Файл:РзянінД.М..JPG|200px|thumb|left|Рзянін Д.М.]]

==Регіон==
''Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни''

==Місце роботи==
''Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
''

==Посада==
''вчитель''

==Категорія==
''І категорія''

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів]]

конспекти уроків
# [http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaRU05TF8wOUliU1E/view?usp=sharingкозацькадержава]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaXzZOYzM0ZHQ1Zmc/view?usp=sharingзнайомство з історією]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaaUNrMkNDVzNMQzQ/view?usp=sharingпіслявоєнна відбудова]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaaUNrMkNDVzNMQzQ/view?usp=sharing]
портфоліо
*

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
0661139458
dimonus1975@gmail.com

Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович

2015-09-23T06:22:44Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Рзянін Дмитро Миколайович'''
''[[Файл:РзянінД.М..JPG|200px|thumb|left|Рзянін Д.М.]]

==Регіон==
''Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни''

==Місце роботи==
''Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
''

==Посада==
''вчитель''

==Категорія==
''І категорія''

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів]]

конспекти уроків
# [http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaRU05TF8wOUliU1E/view?usp=sharingкозацькадержава]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaXzZOYzM0ZHQ1Zmc/view?usp=sharingзнайомство з історією]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaaUNrMkNDVzNMQzQ/view?usp=sharingпіслявоєнна відбудова]
#
портфоліо
*

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
0661139458
dimonus1975@gmail.com

Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович

2015-09-23T06:21:05Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Рзянін Дмитро Миколайович'''
''[[Файл:РзянінД.М..JPG|200px|thumb|left|Рзянін Д.М.]]

==Регіон==
''Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни''

==Місце роботи==
''Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
''

==Посада==
''вчитель''

==Категорія==
''І категорія''

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів]]

конспекти уроків
# [http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaRU05TF8wOUliU1E/view?usp=sharingкозацькадержава]
#[http://drive.google.com/file/d/0BxKZ3J8_MyhaXzZOYzM0ZHQ1Zmc/view?usp=sharingзнайомство з історією]
#
#
портфоліо
*

==Контакти==

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]
0661139458
dimonus1975@gmail.com

Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович

2015-09-23T06:09:47Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Випускний проект */

Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович

2015-09-22T10:37:39Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Випускний проект */

Теорія та методика фахової дисципліни Рзянін Д.М.

2015-09-22T10:29:57Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступні завдання:
# Як Ви розумієте поняття "міжпредметні зв'язки"?
# Наведіть приклади з досвіду Вашої роботи часткової та повної інтеграції міжпредметних зв'язків

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Istoriya|Адміністратор]] ([[Обговорення користувача:Istoriya|обговорення]]) 08:50, 19 березня 2015 (EET)
1)Міжпредметні зв'язки - це зв'язки між навчальними програмами різних дисциплін на рівні навчальних занять(уроків,факультативів тощо),які зумовлені спільною дидактичною метою.

2) На уроках історії України широко впроваджую матеріали із всесвітньої історії, основ правознавства, зарубіжної літератури, географії, української літератури тощо.
--[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович|Рзянін Дмитро Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Рзянін Дмитро Миколайович|обговорення]]) 10:04, 19 березня 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Рзянін Д.М.

2015-09-22T10:29:22Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступні завдання:
# Як Ви розумієте поняття "міжпредметні зв'язки"?
# Наведіть приклади з досвіду Вашої роботи часткової та повної інтеграції міжпредметних зв'язків

Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Istoriya|Адміністратор]] ([[Обговорення користувача:Istoriya|обговорення]]) 08:50, 19 березня 2015 (EET)
1)Міжпредметні зв'язки - це зв'язки між навчальними програмами різних дисциплін на рівні навчальних занять(уроків,факультативів тощо),які зумовлені спільною дидактичною метою.--Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 23:09, 22 травня 2015 (EEST)

2) На уроках історії України широко впроваджую матеріали із всесвітньої історії, основ правознавства, зарубіжної літератури, географії, української літератури тощо.
--[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович|Рзянін Дмитро Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Рзянін Дмитро Миколайович|обговорення]]) 10:04, 19 березня 2015 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Теорія та методика фахової дисципліни Рзянін Д.М.

2015-09-22T10:27:54Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Рзянін Д.М.

2015-09-22T10:24:40Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 30 березня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
# Можна виділити такі основні завдання філософії освіти: • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів

----
----
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 10 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

# Істинні знання убезпечують особу, соціальну групу чи суспільство від хибних рішень і дій. Головне завдання школи – давати такі знання, для чого вона має використовувати найновіші наукові досягнення. Ведучи мову про особливості наукового знання, маємо звернути увагу ще й на псевдонауку. Це докази, вчення, різні гіпотетичні побудови, що не спираються на наукові доведенні і насичені хибними ідеями. Вони настирно пробиваються до наукового визнання. Як правило, їх авторами є малоосвічені, зі слабким інтелектом, але високою амбітністю, а то й психічно хворі люди. Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор, пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.
#
Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановний Дмитро Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:54, 14 квітня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
----
----
Доброго дня, Шановний Дмитро Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:14, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:
•формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
•неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
•інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.

#Одним із перспективних шляхів оновлення і розвитку вітчизняної освітньої системи є впровадження елементів відкритої освіти, яка має значний потенціал для забезпечення випереджального розвитку вітчизняної освітньо-наукової системи в контексті глобальних соціально-економічних тенденцій. Про впровадження елементів відкритої освіти, зокрема, йшлося у Посланні Президента України до Українського народу (2010), у якому було прямо поставлено завдання: «освітня система України повинна стати на шлях запровадження принципів відкритої освіти». Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 11.00 по 12.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:15, 2 червня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:17, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Мета державної політики в галузі освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, які будуть ефективно працювати і навчатися впродовж життя, зберігати й примножувати цінності національної культури і громадянського суспільства, розвивати й зміцнювати незалежну, демократичну та правову Державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти. Сучасна система освіти України потребує змін та доповнень. То ж у сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Освіта - це наука і мистецтво озброїти людей різного віку знаннями про труднощі і проблеми, з якими їм, імовірно, доведеться зіткнутися, та засобами подолання труднощів і розв'язання проблем. Вищого рівня професійної освіти — творчої майстерності — неможливо досягти без загальної гуманітарної освіти і без інноваційних підходів до розв'язання будь-яких проблем (соціально-економічних, виробничо-технологічних, економічних та ін.). Орієнтація на ці стратегічні напрями прийнятна, але консерватизм, властивий вищій школі, перешкоджає рухові вперед. Головна мета інноваційної освіти — збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Проте сьогодні недостатньо творчості та проектування. Освіту потрібно сприйняти як загальнолюдську цінність. Для цього насамперед необхідно зробити так, щоб вона розвивала гармонійне мислення, побудоване на поєднанні внутрішньої свободи особистості та її соціальної відповідальності, а також терпимості до інакомислення. Сьогодні мисляча людина зобов'язана спостерігати, аналізувати, вносити пропозиції, відповідати за ухвалені рішення й уміти долати конфлікти й суперечності. Отже, головний принцип інноваційної освіти полягає в тому, що вона скерована на формування світогляду, основаного на багатокритерійності рішень, терпимості до інакомислення й відповідальності за свої дії.
#
----
----
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 18 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# В найзагальнішому визначенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Освіченою людиною можна назвати того, хто володіє загальними ідеями, принципами і методами, що визначають загальний підхід до розгляду різноманітних фактів і явищ; хто володіє високим рівнем розвинутих здібностей, умінням застосовувати набуті знання до якомога більшої кількості частинних випадків; хто одержав багато знань і, крім того, може швидко й правильно застосовувати їх у конкретному випадку; у кого поняття і почуття отримали благородне і піднесене спрямування. Отже, освіта — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення.
#Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, забезпечує людину знаннями, вміннями, навичками та готує її до життя у суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати самостійні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:13, 22 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Дмитро Миколайович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:42, 4 вересня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Рзянін Д.М.

2015-09-22T10:24:17Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 30 березня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
# Можна виділити такі основні завдання філософії освіти: • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів

----
----
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 10 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

# Істинні знання убезпечують особу, соціальну групу чи суспільство від хибних рішень і дій. Головне завдання школи – давати такі знання, для чого вона має використовувати найновіші наукові досягнення. Ведучи мову про особливості наукового знання, маємо звернути увагу ще й на псевдонауку. Це докази, вчення, різні гіпотетичні побудови, що не спираються на наукові доведенні і насичені хибними ідеями. Вони настирно пробиваються до наукового визнання. Як правило, їх авторами є малоосвічені, зі слабким інтелектом, але високою амбітністю, а то й психічно хворі люди. Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор, пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.
#
Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановний Дмитро Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:54, 14 квітня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
----
----
Доброго дня, Шановний Дмитро Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:14, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:
•формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
•неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
•інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.

#Одним із перспективних шляхів оновлення і розвитку вітчизняної освітньої системи є впровадження елементів відкритої освіти, яка має значний потенціал для забезпечення випереджального розвитку вітчизняної освітньо-наукової системи в контексті глобальних соціально-економічних тенденцій. Про впровадження елементів відкритої освіти, зокрема, йшлося у Посланні Президента України до Українського народу (2010), у якому було прямо поставлено завдання: «освітня система України повинна стати на шлях запровадження принципів відкритої освіти». Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 11.00 по 12.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:15, 2 червня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:17, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. Мета державної політики в галузі освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, які будуть ефективно працювати і навчатися впродовж життя, зберігати й примножувати цінності національної культури і громадянського суспільства, розвивати й зміцнювати незалежну, демократичну та правову Державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти. Сучасна система освіти України потребує змін та доповнень. То ж у сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Освіта - це наука і мистецтво озброїти людей різного віку знаннями про труднощі і проблеми, з якими їм, імовірно, доведеться зіткнутися, та засобами подолання труднощів і розв'язання проблем. Вищого рівня професійної освіти — творчої майстерності — неможливо досягти без загальної гуманітарної освіти і без інноваційних підходів до розв'язання будь-яких проблем (соціально-економічних, виробничо-технологічних, економічних та ін.). Орієнтація на ці стратегічні напрями прийнятна, але консерватизм, властивий вищій школі, перешкоджає рухові вперед. Головна мета інноваційної освіти — збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Проте сьогодні недостатньо творчості та проектування. Освіту потрібно сприйняти як загальнолюдську цінність. Для цього насамперед необхідно зробити так, щоб вона розвивала гармонійне мислення, побудоване на поєднанні внутрішньої свободи особистості та її соціальної відповідальності, а також терпимості до інакомислення. Сьогодні мисляча людина зобов'язана спостерігати, аналізувати, вносити пропозиції, відповідати за ухвалені рішення й уміти долати конфлікти й суперечності. Отже, головний принцип інноваційної освіти полягає в тому, що вона скерована на формування світогляду, основаного на багатокритерійності рішень, терпимості до інакомислення й відповідальності за свої дії.
#
----
----
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 18 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. В найзагальнішому визначенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Освіченою людиною можна назвати того, хто володіє загальними ідеями, принципами і методами, що визначають загальний підхід до розгляду різноманітних фактів і явищ; хто володіє високим рівнем розвинутих здібностей, умінням застосовувати набуті знання до якомога більшої кількості частинних випадків; хто одержав багато знань і, крім того, може швидко й правильно застосовувати їх у конкретному випадку; у кого поняття і почуття отримали благородне і піднесене спрямування. Отже, освіта — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення.
#Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, забезпечує людину знаннями, вміннями, навичками та готує її до життя у суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати самостійні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:13, 22 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Дмитро Миколайович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:42, 4 вересня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Рзянін Д.М.

2015-09-22T10:23:33Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 30 березня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
# Можна виділити такі основні завдання філософії освіти: • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів

----
----
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 10 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

# Істинні знання убезпечують особу, соціальну групу чи суспільство від хибних рішень і дій. Головне завдання школи – давати такі знання, для чого вона має використовувати найновіші наукові досягнення. Ведучи мову про особливості наукового знання, маємо звернути увагу ще й на псевдонауку. Це докази, вчення, різні гіпотетичні побудови, що не спираються на наукові доведенні і насичені хибними ідеями. Вони настирно пробиваються до наукового визнання. Як правило, їх авторами є малоосвічені, зі слабким інтелектом, але високою амбітністю, а то й психічно хворі люди. Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор, пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.
#
Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановний Дмитро Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:54, 14 квітня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
----
----
Доброго дня, Шановний Дмитро Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:14, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:
•формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
•неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
•інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.

#Одним із перспективних шляхів оновлення і розвитку вітчизняної освітньої системи є впровадження елементів відкритої освіти, яка має значний потенціал для забезпечення випереджального розвитку вітчизняної освітньо-наукової системи в контексті глобальних соціально-економічних тенденцій. Про впровадження елементів відкритої освіти, зокрема, йшлося у Посланні Президента України до Українського народу (2010), у якому було прямо поставлено завдання: «освітня система України повинна стати на шлях запровадження принципів відкритої освіти». Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 11.00 по 12.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:15, 2 червня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:17, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. Мета державної політики в галузі освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, які будуть ефективно працювати і навчатися впродовж життя, зберігати й примножувати цінності національної культури і громадянського суспільства, розвивати й зміцнювати незалежну, демократичну та правову Державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти. Сучасна система освіти України потребує змін та доповнень. То ж у сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Освіта - це наука і мистецтво озброїти людей різного віку знаннями про труднощі і проблеми, з якими їм, імовірно, доведеться зіткнутися, та засобами подолання труднощів і розв'язання проблем. Вищого рівня професійної освіти — творчої майстерності — неможливо досягти без загальної гуманітарної освіти і без інноваційних підходів до розв'язання будь-яких проблем (соціально-економічних, виробничо-технологічних, економічних та ін.). Орієнтація на ці стратегічні напрями прийнятна, але консерватизм, властивий вищій школі, перешкоджає рухові вперед. Головна мета інноваційної освіти — збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Проте сьогодні недостатньо творчості та проектування. Освіту потрібно сприйняти як загальнолюдську цінність. Для цього насамперед необхідно зробити так, щоб вона розвивала гармонійне мислення, побудоване на поєднанні внутрішньої свободи особистості та її соціальної відповідальності, а також терпимості до інакомислення. Сьогодні мисляча людина зобов'язана спостерігати, аналізувати, вносити пропозиції, відповідати за ухвалені рішення й уміти долати конфлікти й суперечності. Отже, головний принцип інноваційної освіти полягає в тому, що вона скерована на формування світогляду, основаного на багатокритерійності рішень, терпимості до інакомислення й відповідальності за свої дії.
#
----
----
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 18 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. В найзагальнішому визначенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Освіченою людиною можна назвати того, хто володіє загальними ідеями, принципами і методами, що визначають загальний підхід до розгляду різноманітних фактів і явищ; хто володіє високим рівнем розвинутих здібностей, умінням застосовувати набуті знання до якомога більшої кількості частинних випадків; хто одержав багато знань і, крім того, може швидко й правильно застосовувати їх у конкретному випадку; у кого поняття і почуття отримали благородне і піднесене спрямування. Отже, освіта — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення.
#Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, забезпечує людину знаннями, вміннями, навичками та готує її до життя у суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати самостійні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:13, 22 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Дмитро Миколайович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:42, 4 вересня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Рзянін Д.М.

2015-09-22T10:22:46Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 30 березня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
#2. Можна виділити такі основні завдання філософії освіти: • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів

----
----
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 10 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#1. Істинні знання убезпечують особу, соціальну групу чи суспільство від хибних рішень і дій. Головне завдання школи – давати такі знання, для чого вона має використовувати найновіші наукові досягнення. Ведучи мову про особливості наукового знання, маємо звернути увагу ще й на псевдонауку. Це докази, вчення, різні гіпотетичні побудови, що не спираються на наукові доведенні і насичені хибними ідеями. Вони настирно пробиваються до наукового визнання. Як правило, їх авторами є малоосвічені, зі слабким інтелектом, але високою амбітністю, а то й психічно хворі люди. Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор, пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.
#
Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановний Дмитро Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:54, 14 квітня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
----
----
Доброго дня, Шановний Дмитро Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:14, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:
•формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
•неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
•інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.

#Одним із перспективних шляхів оновлення і розвитку вітчизняної освітньої системи є впровадження елементів відкритої освіти, яка має значний потенціал для забезпечення випереджального розвитку вітчизняної освітньо-наукової системи в контексті глобальних соціально-економічних тенденцій. Про впровадження елементів відкритої освіти, зокрема, йшлося у Посланні Президента України до Українського народу (2010), у якому було прямо поставлено завдання: «освітня система України повинна стати на шлях запровадження принципів відкритої освіти». Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 11.00 по 12.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:15, 2 червня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:17, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. Мета державної політики в галузі освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, які будуть ефективно працювати і навчатися впродовж життя, зберігати й примножувати цінності національної культури і громадянського суспільства, розвивати й зміцнювати незалежну, демократичну та правову Державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти. Сучасна система освіти України потребує змін та доповнень. То ж у сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Освіта - це наука і мистецтво озброїти людей різного віку знаннями про труднощі і проблеми, з якими їм, імовірно, доведеться зіткнутися, та засобами подолання труднощів і розв'язання проблем. Вищого рівня професійної освіти — творчої майстерності — неможливо досягти без загальної гуманітарної освіти і без інноваційних підходів до розв'язання будь-яких проблем (соціально-економічних, виробничо-технологічних, економічних та ін.). Орієнтація на ці стратегічні напрями прийнятна, але консерватизм, властивий вищій школі, перешкоджає рухові вперед. Головна мета інноваційної освіти — збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Проте сьогодні недостатньо творчості та проектування. Освіту потрібно сприйняти як загальнолюдську цінність. Для цього насамперед необхідно зробити так, щоб вона розвивала гармонійне мислення, побудоване на поєднанні внутрішньої свободи особистості та її соціальної відповідальності, а також терпимості до інакомислення. Сьогодні мисляча людина зобов'язана спостерігати, аналізувати, вносити пропозиції, відповідати за ухвалені рішення й уміти долати конфлікти й суперечності. Отже, головний принцип інноваційної освіти полягає в тому, що вона скерована на формування світогляду, основаного на багатокритерійності рішень, терпимості до інакомислення й відповідальності за свої дії.
#
----
----
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 18 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. В найзагальнішому визначенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Освіченою людиною можна назвати того, хто володіє загальними ідеями, принципами і методами, що визначають загальний підхід до розгляду різноманітних фактів і явищ; хто володіє високим рівнем розвинутих здібностей, умінням застосовувати набуті знання до якомога більшої кількості частинних випадків; хто одержав багато знань і, крім того, може швидко й правильно застосовувати їх у конкретному випадку; у кого поняття і почуття отримали благородне і піднесене спрямування. Отже, освіта — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення.
#Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, забезпечує людину знаннями, вміннями, навичками та готує її до життя у суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати самостійні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:13, 22 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Дмитро Миколайович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:42, 4 вересня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Рзянін Д.М.

2015-09-22T10:16:11Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:27, 30 березня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
#2. Можна виділити такі основні завдання філософії освіти: • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів

----
----
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 10 квітня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:

#1. Істинні знання убезпечують особу, соціальну групу чи суспільство від хибних рішень і дій. Головне завдання школи – давати такі знання, для чого вона має використовувати найновіші наукові досягнення. Ведучи мову про особливості наукового знання, маємо звернути увагу ще й на псевдонауку. Це докази, вчення, різні гіпотетичні побудови, що не спираються на наукові доведенні і насичені хибними ідеями. Вони настирно пробиваються до наукового визнання. Як правило, їх авторами є малоосвічені, зі слабким інтелектом, але високою амбітністю, а то й психічно хворі люди. Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор, пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.
#
Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Шановний Дмитро Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:54, 14 квітня 2015 (EEST)
----
Ваша відповідь:
Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
----
----
Доброго дня, Шановний Дмитро Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:14, 8 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#1. На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:
•формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
•неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
•інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.

#Одним із перспективних шляхів оновлення і розвитку вітчизняної освітньої системи є впровадження елементів відкритої освіти, яка має значний потенціал для забезпечення випереджального розвитку вітчизняної освітньо-наукової системи в контексті глобальних соціально-економічних тенденцій. Про впровадження елементів відкритої освіти, зокрема, йшлося у Посланні Президента України до Українського народу (2010), у якому було прямо поставлено завдання: «освітня система України повинна стати на шлях запровадження принципів відкритої освіти». Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 11.00 по 12.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:15, 2 червня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:17, 5 травня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:43, 18 червня 2015 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:13, 22 травня 2015 (EEST)

----
----
Доброго дня, Дмитро Миколайович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:42, 4 вересня 2015 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Рзянін Д.М.

2015-09-22T10:13:46Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Рзянін Д.М.

2015-09-22T10:11:22Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Психологія Рзянін Д.М.

2015-09-22T09:42:30Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:14, 16 вересня 2015 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 24 березня 2015 (EET)
1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів. Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний). В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті. Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. В утробі матері людину називають плодом.Людину після народження, яка знаходиться на біологічному рівні називають новонародженим,організмом або індивідом.Людину,яка включена в процес соціалізації називають особистістю
2. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
3. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного. Детермінована частина програми забезпечує продов¬ження людського роду, а також видові задатки людини як представни¬ка людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи. Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особ¬ливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор. Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів). Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків.Спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому, що задатки - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''
. Найбільший вплив на формування особистості належить стихійному шляху, бо це об'єктивний, закономірний процес, який потрібно враховувати. Роль референтної особи має значний вплив для розвитку дитини на кожноиу етапі, бо і вчителі, і батьки, й однолітки мають вплив на формування особистості дитини
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''
У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду): 1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. 2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності. 3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). 4.Кризи (криза новонародженого (до 1 міс), криза одного року, криза трьох років, криза семи років, підліткова криза (11-12 років), юнацька криза) Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків. Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Критерії вікової періодизації розвитку особистості: 1. Соціальна ситуація розвитку - визначається соціальною позицією, місцем, яке займає дитина у системі відносин 2. Провідний вид діяльності на конкретному віковому етапі обумовлює головні, найважливіші зміни у поведінці індивіда 3. Психологічні новоутворення - якісні зміни, придбання у психологічному розвитку людини, що відбуваються у кінці вікового періоду. для підліткового віку характерні такі психологічні новоутворення: наполягання на власній думці, прагнення до самостійності, самоствердження.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:13, 31 березня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом двох пар, ми закінчимо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня" (2 заняття - 4 год, одне заняття - два питання). Дайте, будь ласка, відповіді на останні чотири питання.

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''
Підлітковий вік (11-20 років). У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина(доньки), сестри(брата), товариша), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''
"Тест пам'яті Мейлі" - оцінювання зорової, слухової пам'яті
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 07 квітня 2015 (EEST)

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Пропонуючи зробити характеристику літературного героя, учень висловлює свою позицію до його вчинків, поведінки, стилю життя. І таким чином підкреслює свої особливі риси характеру, прояв темпераменту
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''
Зони актуального і найближчого розвитку учнів обов'язково враховуються при організації навчально-виховного процесу. Тому, що, розглядаючи певні життєві ситуації, ми можемо потрапити у "болючу точку" дитини (втрата близьких, конфлікти у сім'ї). Цим самим ми можемо відштовхнути від себе дитину, викликати відразу до предмету. Учитель обов'язково враховує наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання вона може виконати самостійно, а також те, що учень не може дане завдання виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликої допомоги.
'''Дякую за відповіді!'''

'''Дякую за співпрацю!'''

'''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:36, 17 квітня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:
Емоційні стани
Хлопчики

Опис:
В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження
Умови:
Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес.
Дівчатка

Опис:
Коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі,хоча насправді все може бути навпаки
Умови:
Створити позитивну атмосферу на уроці,емоційний комфорт

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 11 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 4 червня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
Учень має глибокі й міцні знання, здатний презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 7 травня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''Доброго дня, шановні колеги!'''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
Назва методу:"Метод "Прес"
Опис:Метод «ПРЕС» використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію з суспільної проблеми, що обговорюється.
Доцільність:Застосування цього методу надає учням можливості під час уроків навчитися формулювати й висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 20 травня 2015 (EEST)

Психологія Рзянін Д.М.

2015-09-22T09:40:55Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:14, 16 вересня 2015 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 24 березня 2015 (EET)
1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів. Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний). В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті. Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. В утробі матері людину називають плодом.Людину після народження, яка знаходиться на біологічному рівні називають новонародженим,організмом або індивідом.Людину,яка включена в процес соціалізації називають особистістю
2. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
3. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного. Детермінована частина програми забезпечує продов¬ження людського роду, а також видові задатки людини як представни¬ка людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи. Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особ¬ливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор. Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів). Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків.Спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому, що задатки - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''
. Найбільший вплив на формування особистості належить стихійному шляху, бо це об'єктивний, закономірний процес, який потрібно враховувати. Роль референтної особи має значний вплив для розвитку дитини на кожноиу етапі, бо і вчителі, і батьки, й однолітки мають вплив на формування особистості дитини
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''
У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду): 1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. 2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності. 3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). 4.Кризи (криза новонародженого (до 1 міс), криза одного року, криза трьох років, криза семи років, підліткова криза (11-12 років), юнацька криза) Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків. Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Критерії вікової періодизації розвитку особистості: 1. Соціальна ситуація розвитку - визначається соціальною позицією, місцем, яке займає дитина у системі відносин 2. Провідний вид діяльності на конкретному віковому етапі обумовлює головні, найважливіші зміни у поведінці індивіда 3. Психологічні новоутворення - якісні зміни, придбання у психологічному розвитку людини, що відбуваються у кінці вікового періоду. для підліткового віку характерні такі психологічні новоутворення: наполягання на власній думці, прагнення до самостійності, самоствердження.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:13, 31 березня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом двох пар, ми закінчимо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня" (2 заняття - 4 год, одне заняття - два питання). Дайте, будь ласка, відповіді на останні чотири питання.

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''
Підлітковий вік (11-20 років). У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина(доньки), сестри(брата), товариша), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''
"Тест пам'яті Мейлі" - оцінювання зорової, слухової пам'яті
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 07 квітня 2015 (EEST)

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Пропонуючи зробити характеристику літературного героя, учень висловлює свою позицію до його вчинків, поведінки, стилю життя. І таким чином підкреслює свої особливі риси характеру, прояв темпераменту
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''
Зони актуального і найближчого розвитку учнів обов'язково враховуються при організації навчально-виховного процесу. Тому, що, розглядаючи певні життєві ситуації, ми можемо потрапити у "болючу точку" дитини (втрата близьких, конфлікти у сім'ї). Цим самим ми можемо відштовхнути від себе дитину, викликати відразу до предмету. Учитель обов'язково враховує наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання вона може виконати самостійно, а також те, що учень не може дане завдання виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликої допомоги.
'''Дякую за відповіді!'''

'''Дякую за співпрацю!'''

'''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:36, 17 квітня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:
Емоційні стани
Хлопчики

Опис:
В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження
Умови:
Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес.
Дівчатка

Опис:
Коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі,хоча насправді все може бути навпаки
Умови:
Створити позитивну атмосферу на уроці,емоційний комфорт

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 11 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 4 червня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
Учень має глибокі й міцні знання, здатний презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 7 травня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''Доброго дня, шановні колеги!'''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 20 травня 2015 (EEST)

Психологія Рзянін Д.М.

2015-09-22T09:40:10Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Індивідуальні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:14, 16 вересня 2015 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 24 березня 2015 (EET)
1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів. Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний). В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті. Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. В утробі матері людину називають плодом.Людину після народження, яка знаходиться на біологічному рівні називають новонародженим,організмом або індивідом.Людину,яка включена в процес соціалізації називають особистістю
2. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
3. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного. Детермінована частина програми забезпечує продов¬ження людського роду, а також видові задатки людини як представни¬ка людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи. Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особ¬ливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор. Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів). Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків.Спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому, що задатки - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''
. Найбільший вплив на формування особистості належить стихійному шляху, бо це об'єктивний, закономірний процес, який потрібно враховувати. Роль референтної особи має значний вплив для розвитку дитини на кожноиу етапі, бо і вчителі, і батьки, й однолітки мають вплив на формування особистості дитини
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''
У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду): 1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. 2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності. 3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). 4.Кризи (криза новонародженого (до 1 міс), криза одного року, криза трьох років, криза семи років, підліткова криза (11-12 років), юнацька криза) Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків. Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Критерії вікової періодизації розвитку особистості: 1. Соціальна ситуація розвитку - визначається соціальною позицією, місцем, яке займає дитина у системі відносин 2. Провідний вид діяльності на конкретному віковому етапі обумовлює головні, найважливіші зміни у поведінці індивіда 3. Психологічні новоутворення - якісні зміни, придбання у психологічному розвитку людини, що відбуваються у кінці вікового періоду. для підліткового віку характерні такі психологічні новоутворення: наполягання на власній думці, прагнення до самостійності, самоствердження.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:13, 31 березня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом двох пар, ми закінчимо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня" (2 заняття - 4 год, одне заняття - два питання). Дайте, будь ласка, відповіді на останні чотири питання.

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''
Підлітковий вік (11-20 років). У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина(доньки), сестри(брата), товариша), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''
"Тест пам'яті Мейлі" - оцінювання зорової, слухової пам'яті
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 07 квітня 2015 (EEST)

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Пропонуючи зробити характеристику літературного героя, учень висловлює свою позицію до його вчинків, поведінки, стилю життя. І таким чином підкреслює свої особливі риси характеру, прояв темпераменту
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''
Зони актуального і найближчого розвитку учнів обов'язково враховуються при організації навчально-виховного процесу. Тому, що, розглядаючи певні життєві ситуації, ми можемо потрапити у "болючу точку" дитини (втрата близьких, конфлікти у сім'ї). Цим самим ми можемо відштовхнути від себе дитину, викликати відразу до предмету. Учитель обов'язково враховує наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання вона може виконати самостійно, а також те, що учень не може дане завдання виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликої допомоги.
'''Дякую за відповіді!'''

'''Дякую за співпрацю!'''

'''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:36, 17 квітня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:
Емоційні стани
Хлопчики

Опис:
В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження
Умови:
Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес.
Дівчатка

Опис:
Коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі,хоча насправді все може бути навпаки
Умови:
Створити позитивну атмосферу на уроці,емоційний комфорт

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 11 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 4 червня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 7 травня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''Доброго дня, шановні колеги!'''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 20 травня 2015 (EEST)

Психологія Рзянін Д.М.

2015-09-22T09:38:12Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Індивідуальні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:14, 16 вересня 2015 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 24 березня 2015 (EET)
1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів. Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний). В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті. Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. В утробі матері людину називають плодом.Людину після народження, яка знаходиться на біологічному рівні називають новонародженим,організмом або індивідом.Людину,яка включена в процес соціалізації називають особистістю
2. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
3. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного. Детермінована частина програми забезпечує продов¬ження людського роду, а також видові задатки людини як представни¬ка людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи. Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особ¬ливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор. Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів). Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків.Спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому, що задатки - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''
. Найбільший вплив на формування особистості належить стихійному шляху, бо це об'єктивний, закономірний процес, який потрібно враховувати. Роль референтної особи має значний вплив для розвитку дитини на кожноиу етапі, бо і вчителі, і батьки, й однолітки мають вплив на формування особистості дитини
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''
У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду): 1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. 2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності. 3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). 4.Кризи (криза новонародженого (до 1 міс), криза одного року, криза трьох років, криза семи років, підліткова криза (11-12 років), юнацька криза) Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків. Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Критерії вікової періодизації розвитку особистості: 1. Соціальна ситуація розвитку - визначається соціальною позицією, місцем, яке займає дитина у системі відносин 2. Провідний вид діяльності на конкретному віковому етапі обумовлює головні, найважливіші зміни у поведінці індивіда 3. Психологічні новоутворення - якісні зміни, придбання у психологічному розвитку людини, що відбуваються у кінці вікового періоду. для підліткового віку характерні такі психологічні новоутворення: наполягання на власній думці, прагнення до самостійності, самоствердження.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:13, 31 березня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом двох пар, ми закінчимо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня" (2 заняття - 4 год, одне заняття - два питання). Дайте, будь ласка, відповіді на останні чотири питання.

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''
Підлітковий вік (11-20 років). У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина(доньки), сестри(брата), товариша), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''
"Тест пам'яті Мейлі" - оцінювання зорової, слухової пам'яті
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 07 квітня 2015 (EEST)

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Пропонуючи зробити характеристику літературного героя, учень висловлює свою позицію до його вчинків, поведінки, стилю життя. І таким чином підкреслює свої особливі риси характеру, прояв темпераменту
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''
Зони актуального і найближчого розвитку учнів обов'язково враховуються при організації навчально-виховного процесу. Тому, що, розглядаючи певні життєві ситуації, ми можемо потрапити у "болючу точку" дитини (втрата близьких, конфлікти у сім'ї). Цим самим ми можемо відштовхнути від себе дитину, викликати відразу до предмету. Учитель обов'язково враховує наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання вона може виконати самостійно, а також те, що учень не може дане завдання виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликої допомоги.
'''Дякую за відповіді!'''

'''Дякую за співпрацю!'''

'''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:36, 17 квітня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:
Емоційні стани
Хлопчики

Опис:
В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження
Умови:
Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес.
Дівчатка

Опис:
Коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі,хоча насправді все може бути навпаки
Умови:
Створити позитивну атмосферу на уроці,емоційний комфорт
Дискусії
Учень має глибокі й міцні знання, здатний презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 11 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 4 червня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 7 травня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''Доброго дня, шановні колеги!'''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 20 травня 2015 (EEST)

Психологія Рзянін Д.М.

2015-09-22T09:15:18Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:14, 16 вересня 2015 (EEST)
==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].''

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 24 березня 2015 (EET)
1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів. Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний). В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті. Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. В утробі матері людину називають плодом.Людину після народження, яка знаходиться на біологічному рівні називають новонародженим,організмом або індивідом.Людину,яка включена в процес соціалізації називають особистістю
2. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
3. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного. Детермінована частина програми забезпечує продов¬ження людського роду, а також видові задатки людини як представни¬ка людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи. Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особ¬ливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор. Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів). Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків.Спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому, що задатки - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?''
. Найбільший вплив на формування особистості належить стихійному шляху, бо це об'єктивний, закономірний процес, який потрібно враховувати. Роль референтної особи має значний вплив для розвитку дитини на кожноиу етапі, бо і вчителі, і батьки, й однолітки мають вплив на формування особистості дитини
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''
У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду): 1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. 2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності. 3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). 4.Кризи (криза новонародженого (до 1 міс), криза одного року, криза трьох років, криза семи років, підліткова криза (11-12 років), юнацька криза) Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків. Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Критерії вікової періодизації розвитку особистості: 1. Соціальна ситуація розвитку - визначається соціальною позицією, місцем, яке займає дитина у системі відносин 2. Провідний вид діяльності на конкретному віковому етапі обумовлює головні, найважливіші зміни у поведінці індивіда 3. Психологічні новоутворення - якісні зміни, придбання у психологічному розвитку людини, що відбуваються у кінці вікового періоду. для підліткового віку характерні такі психологічні новоутворення: наполягання на власній думці, прагнення до самостійності, самоствердження.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:13, 31 березня 2015 (EEST)

----
Сьогодні, протягом двох пар, ми закінчимо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня" (2 заняття - 4 год, одне заняття - два питання). Дайте, будь ласка, відповіді на останні чотири питання.

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].''
Підлітковий вік (11-20 років). У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина(доньки), сестри(брата), товариша), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''
"Тест пам'яті Мейлі" - оцінювання зорової, слухової пам'яті
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 07 квітня 2015 (EEST)

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Пропонуючи зробити характеристику літературного героя, учень висловлює свою позицію до його вчинків, поведінки, стилю життя. І таким чином підкреслює свої особливі риси характеру, прояв темпераменту
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''
Зони актуального і найближчого розвитку учнів обов'язково враховуються при організації навчально-виховного процесу. Тому, що, розглядаючи певні життєві ситуації, ми можемо потрапити у "болючу точку" дитини (втрата близьких, конфлікти у сім'ї). Цим самим ми можемо відштовхнути від себе дитину, викликати відразу до предмету. Учитель обов'язково враховує наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання вона може виконати самостійно, а також те, що учень не може дане завдання виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликої допомоги.
'''Дякую за відповіді!'''

'''Дякую за співпрацю!'''

'''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:36, 17 квітня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 11 червня 2015 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 4 червня 2015 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 7 травня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''Доброго дня, шановні колеги!'''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 20 травня 2015 (EEST)

Педагогічна інноватика Рзянін Д.М.

2015-09-22T08:43:25Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Сьогодні за розкладом у нас інтерактиане практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 08:25, 27 березня 2015 (EET)

Технологічність освіти- цілеспрямоване використання ,у комплексі чи окремо, прийоиів і засобів,подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу.
Технологічний підхід до навчання- це пошук і реалізація найраціональніших шляхів навчання,запровадження нових форм і методів,виходячи із реалій сучасного розвитку суспільства.
педагогічна технологія-галузь дослід жень і практики,що має зв'язки з усіма аспектами педагогічної системи і процедурою розподілу ресурсів для досягнення специфічних і потенційно відтворюваних педагогічних результатів
Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:
*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
• Освітні технології є стратегіями розвитку національного,державного,регіонального і муніципального освітнього простору.Педагогічні технології- системний метод створення,застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії,що своїм завдання вважає оптимізацію форм освіти. Технологія навчання відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах визначеного предмета,теми,питання у межаж цієї технології. Технологія виховання являє собою цілісну систему форм,методів,педагогічних засобів, які направлені на вирішення конкретного виховного завдання. Персоніфікована технологія-це конкретні погляди педагогічних персоналій на розвиток і вдосконалення освітньої системи.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 14:21, 15 квітня 2015 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.
* Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?Відповідь аргументуйте.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:08, 20 квітня 2015 (EEST)
• Педагогічна система – це група людей, які ставлять освітньо-виховні завдання перед собою, а потім вирішують їх. Вони можуть бути виконані із застосуванням різних методів у виховній, освітній та навчальною діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у своїй творчій роботі з дітьми. Педагогічна система включає в себе ряд підсистем. Це все соціальні інститути, які виконують освітньо-виховні функції і об’єднуються в єдину освітню концепцію. Головною підсистемою в освіті є школа. Педагогічна система завжди повинна бути технологічною, оскільки технологічний підхід характеризує спрямованість педагогічних досліджень на вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. З огляду на неоднозначність поглядів різних науковців щодо педагогічних технологій, питання розробки та впровадження відповідних технологій, а також технологізації навчально-виховного процесу, досі є актуальними в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти. Однією із суттєвих характеристик педагогічного процесу є його технологізація - дотримання змісту і послідовності навчально-виховних етапів, що потребує особливої уваги до використання, розвитку і вдосконалення педагогічних технологій.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:49, 18 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
На моїй сторінці обговорення Ви знайдете зміст та завдання щодо індивідуальних занять. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 17:11, 20 квітня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 14 травня 2015 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:27, 6 травня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 14:09, 7 вересня 2015 (EEST)

Педагогічна інноватика Рзянін Д.М.

2015-09-22T08:38:27Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день! Сьогодні за розкладом у нас інтерактиане практичне заняття. На моїй сторінці обговорення Ви знайдете теоретичний матеріал. Опрацюйте його та дайте відповіді на питання:
*У чому суть технологічності в освіті?
*Що таке технологічний підхід у навчанні?
* Простежте еволюцію поняття "педагогічна технологія".

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 08:25, 27 березня 2015 (EET)

Технологічність освіти- цілеспрямоване використання ,у комплексі чи окремо, прийоиів і засобів,подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу.
Технологічний підхід до навчання- це пошук і реалізація найраціональніших шляхів навчання,запровадження нових форм і методів,виходячи із реалій сучасного розвитку суспільства.
педагогічна технологія-галузь дослід жень і практики,що має зв'язки з усіма аспектами педагогічної системи і процедурою розподілу ресурсів для досягнення специфічних і потенційно відтворюваних педагогічних результатів
Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:
*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
• Освітні технології є стратегіями розвитку національного,державного,регіонального і муніципального освітнього простору.Педагогічні технології- системний метод створення,застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії,що своїм завдання вважає оптимізацію форм освіти. Технологія навчання відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах визначеного предмета,теми,питання у межаж цієї технології. Технологія виховання являє собою цілісну систему форм,методів,педагогічних засобів, які направлені на вирішення конкретного виховного завдання. Персоніфікована технологія-це конкретні погляди педагогічних персоналій на розвиток і вдосконалення освітньої системи.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 14:21, 15 квітня 2015 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.
* Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?Відповідь аргументуйте.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:08, 20 квітня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:49, 18 червня 2015 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
На моїй сторінці обговорення Ви знайдете зміст та завдання щодо індивідуальних занять. --[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 17:11, 20 квітня 2015 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 14 травня 2015 (EEST)

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
* Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
* Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
* Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
* Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Залучайтесь до дискусії.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:27, 6 травня 2015 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 травня 2015 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 14:09, 7 вересня 2015 (EEST)

Файл:IMG 0533.jpg

2015-09-18T10:08:03Z

Рзянін Дмитро Миколайович:

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-18T10:06:03Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Кращі викладачі */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===
В школі працює 33 педагоги
Вища кваліфікаційна категорія – 10
Старший вчитель – 4
Заслужений учитель України -1 (Швець Д.М.)
Вчителі – методисти - 2 (Швець Д.М., Ковтун І.М.)
Перша категорія – 18
Спеціаліст – 4

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-18T10:05:00Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===
В школі працює 33 педагоги
Вища кваліфікаційна категорія – 10
Старший вчитель – 4
Заслужений учитель України -1
Вчителі – методисти - 2
Перша категорія – 18
Спеціаліст – 4

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-18T10:04:06Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .
[[Файл:Example.jpg]]

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===
В школі працює 33 педагоги
Вища кваліфікаційна категорія – 10
Старший вчитель – 4
Заслужений учитель України -1
Вчителі – методисти - 2
Перша категорія – 18
Спеціаліст – 4

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-18T10:00:39Z

Рзянін Дмитро Миколайович:

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===
Іваненко П.С.1944-1945
Юрченко Г.С. 1945
Пешемиский О.М. 1946-1947
Топтунов Д.К., ЗайченкоО.І. 1947
Провозьон В.П. 1947-1952.
Маляров В.П. 1952-54
Герман І.П. 1954-1955
Чепурний М.П. 1955-1962
ДаниленкоВ.А. 1962-1966
Кіяшко С.А. 1966-1974
Загривий М.К. 1974-1982
Лучко М.К.(в.о.) 1982
Бабак Л.В. 1982-1991
Виноградов 1991 і по цей день.

===Кращі викладачі===
В школі працює 33 педагоги
Вища кваліфікаційна категорія – 10
Старший вчитель – 4
Заслужений учитель України -1
Вчителі – методисти - 2
Перша категорія – 18
Спеціаліст – 4

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-18T09:14:12Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Кращі викладачі */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===

===Кращі викладачі===
В школі працює 33 педагоги
Вища кваліфікаційна категорія – 10
Старший вчитель – 4
Заслужений учитель України -1
Вчителі – методисти - 2
Перша категорія – 18
Спеціаліст – 4

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-18T09:10:50Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській). Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи. Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===

===Кращі викладачі===

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-18T09:09:49Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Повна назва навчального закладу==
Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Недригайлівської районної ради Сумської області

==Адреса навчального закладу==
Сумська область, Недригайлівський район, смт Терни, вулиця Шкільна, 1

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Починаючи з часу заснування села і до відкриття в ньому першої школи, в основу початкової освіти було покладено сімейне виховання. 1864 році в Тернах відкривається перший навчальний заклад – початкове народне училище. Училище утримувалося за рахунок місцевих селян. До школи зараховували хлопчиків і дівчаток, які навчалися разом. У 1871 році в ньому навчалося 36 дітей (хлопчиків). Шкільними вчителями були диякони та дячки. Навчали дітей умінню читати і писати, чотирьом арифметичним діям та церковним співам.
Народне училище проіснувало до осені 1884 року, а потім на його базі в Тернах було відкрито дві парафіяльні церковно-приходські школи (одна при Миколаївській церкві , друга – при Покровській).
Діти тернівської церковно-приходської школи при Миколаївській церкві навчалися в приміщенні початкового народного училища. Ті, що навчалися при Покровській церкві, займали приміщення, яке знаходилося на місці початкової Загребельської школи.
Більшість населення в Тернах не задовольняла існуюча форма навчання і виховання дітей. Громадськість селища наполегливо вимагає реорганізації школи, замінивши церковно-приходські на земські.
Заводську початкову школу відкрили у 1922 році. Знаходилася вона в приміщенні старого заводського клубу.
У 1928 році для неї було збудовано приміщення на 8 класних кімнат і була реорганізована в семирічну
У 1948 році приміщення школи було капітально відремонтовано.
У 1958 році реорганізована у восьмирічну і в ній навчалося 530 учнів і працювало 23 вчителі.
в 1967 році Тернівський цукрокомбінат добудував другий поверх.
У зв’язку з реорганізацією Тернівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом злиття у Тернівську І-ІІІ ступенів згідно наказу Недригайлівського районного відділу освіти від 19 червня 2006 року №75-кучні та вчителі переведені до середньої школи.
Початкове народне училище, організоване на базі церковно-приходської школи при Покровській церкві, свого приміщення для навчання не змінило. В ньому діти навчалися до 1913 року, поки не було побудовано нове цегляне добротне приміщення. Пізніше його реорганізували в початкову школу.
У 1958 році початкову школу організували восьмирічну школу.
В 1973 році за державний кошт при активному сприянні голови колгоспу ім.Чапаєва Героя Соціалістичної Праці, випускника цієї школи Григорія Івановича Трояна збудовано нове сучасне приміщення школи.
У 1973 році, після того, як вступила в дію нова трьохповерхова середня школа Загребельську восьмирічну реорганізували в початкову.
Наказом районного відділу освіти від 01.08.83 року Загребельську початкову школу закрили, а дітей перевели в середню школу .

===Директори===

===Кращі викладачі===

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===
У стінах Тернівської середньої школи навчалися:
В.М.Мовчан – Герой Радянського Союзу.
Г.І.Троян – Герой Соціалістичної Праці;
Міщенко В.І – повний кавалер ордена Слави;
П.С.Ольховик – Герой боїв біля озера Хасан, начальник штабу окремої Приморської армії, учасник Ялтинської конференції;
І.П.Кисляк – дипломант, резидент, генерал-майор;
А.Я.Шутка – доктор транспорту, заступник генерального директора Морцентру – ТЕК Росії, віцеадмірал;
А.Ю.Мокренко – народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка, професор Київської консерваторії, академік української національної музичної академії, кавалер орденів «Дружби народів» та «Ярослава Мудрого»;

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Рзянін Дмитро Миколайович ]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

2015-09-18T09:06:01Z

Рзянін Дмитро Миколайович: /* Історія навчального закладу */