HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Б

2017-06-19T06:59:17Z

Ткаленко Андрій Олександрович:

[[БІЛОНОГ Юрій Григорович]]

Обговорення:Б

2017-06-19T06:58:00Z

Ткаленко Андрій Олександрович: Сторінка очищена

БІЛОНОГ Юрій Григорович

2017-06-19T06:56:47Z

Ткаленко Андрій Олександрович: Створена сторінка: Bilonog.jpg БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.),бронзови...

Bilonog.jpg

БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.),бронзовий призер чемпіонату світу,чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області.Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Павлович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.

Обговорення:Б

2017-06-19T06:56:10Z

Ткаленко Андрій Олександрович: Створена сторінка: БІЛОНОГ Юрій Григорович

[[БІЛОНОГ Юрій Григорович]]

Педагогічна інноватика Ткаленко А.О.

2017-06-19T06:49:43Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?

Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 1 березня 2017 (EET)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 3 березня 2017 (EET)

Педагогічна технологія - це змістовна техніка реалізації навчального процесу(В. Безпалько). Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання (І. Волков). Педагогічна технологія - це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. Ченцов). Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів та їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, що використовуються для досягнення педагогічних цілей (М. Кларін). Поняття “педагогічна технологія” може бути подане трьома аспектами: 1) науковим: педагогічні технології - частина педагогічної науки, що вивчає й розробляє цілі, зміст і методи навчання та педагогічних процесів, що проектуються; 2) процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення планованих результатів навчання; 3) процесуально-діючим: здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів. Отже, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регуляторів, що застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання. 2.Освітня технологія – це вибір ії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями. Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодій, що ставить своїм завдання оптимізацію форм освіти. Технологія навчання - це цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних ій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи. Технологія виховання — це обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Кожне завдання має адекватну технологію виховання. Зміна завдання веде до зміни технології. Персоніфіковані технології засновані на науково - теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 20 березня 2017 (EET)

Згоден. Тому що педагогічна система використовує і застосовує різні методи та форми у виховній, освітній та навчальній діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у роботі з дітьми.

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.

Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. Тому навчальним закладам потрібні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор і його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. 3.Так, може, як що: спочатку буде створена потужна матеріальна база навчальних закладів усіх рівнів; фінансування освіти не буде здійснюватись за залишковим принципом; результат роботи вчителя оцінюватиметься не по рейтингу оцінок, а по практичному використанню знань, умінь і навичок учнів з врахуванням індивідуального, диференційованого підходу до учнів; створити потрібно свою національну систему освіти на основі вже розроблених перевірених часом педагогічних технологій, які використовують пацюючі вчителі, вчителі-практики і саме їх залучити до даного процесу; українському суспільству потрібно змінити погляди на «мислячу людину»
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:45, 23 березня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:00, 27 березня 2017 (EEST)

Відповідь:

Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:04, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження. До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування.

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

На сучасному етапі продовжується реформування освітньої системи, все більш значущим для соціуму стає замовлення на виховання творчої особистості, здібної, на відміну від людини-виконавця, самостійно думати, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Розвиток творчого мислення залежить від багатьох факторів і, перш за все, від правильно організованої педагогами системи розвивального навчання. Система розвивального навчання сприяє розвитку їхнього творчого мислення, побудовані за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Використовую такі засоби для досягнення поставленої мети на уроках історії: Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що уможливлює розкриття суб’єктивного досвіду дітей: -методів гуманістичного виховання; -документально-методичного комплексу до кожної навчальної теми; -комплектів історичних задач, різних за типом питань; -алгоритмів вирішення пізнавальних завдань різної складності; -методів та технологій розвитку творчих здібностей учнів (пошукових, ігрових, комунікативно-творчих, застосування інформаційних технологій та ін.); -інтерактивних методів («Мозкового штурму», «Кола», «Мікрофона» роботи у великій групі тощо) (див. Додаток 1 ). Створення атмосфери зацікавленості кожної дитини в роботі класу; Стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних засобів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь; Оцінка діяльності школярів не тільки за остаточним результатом (правильно- неправильно), а й за способом досягнення результату (оригінальність, самостійність); Заохочення прагнення учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні форми; Створення педагогічних ситуацій ефективного спілкування на уроці, що дає змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження; Повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організації навчальної діяльності на уроці; Обговорення наприкінці уроку змісту і організації навчальної діяльності учнів; Обговорення у підсумку уроку не тільки того, що засвоїли, а й того на що сподівалися, що б хотілося виконати ще раз; Завдання додому називається, визначається тема обрана кожним та обсяг, виконання детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи. Розвивальний підхід передбачає організацію процесу навчання як організацію навчальної діяльності учнів і переорієнтацію цього процесу на постановку і розв’язання навчальних завдань самими учнями.

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Моє відношення до новаторства - позитивне, бо педагоги–„новатори” - це люди, які йдуть у ногу із сучасністю, мають яскраво виражений новаторський дух, завжди першими з великим бажанням сприймають і використовують у своїй педагогічній діяльності нові прийоми та методи. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні інновації.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:59, 20 квітня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:47, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.'''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 20 квітня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:23, 8 червня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Ткаленко А.О.

2017-06-19T06:45:32Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Педагогічна інноватика Ткаленко А.О.

2017-06-19T06:44:51Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Педагогічна інноватика Ткаленко А.О.

2017-06-19T06:44:09Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?

Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 1 березня 2017 (EET)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 3 березня 2017 (EET)

Педагогічна технологія - це змістовна техніка реалізації навчального процесу(В. Безпалько). Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання (І. Волков). Педагогічна технологія - це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. Ченцов). Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів та їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, що використовуються для досягнення педагогічних цілей (М. Кларін). Поняття “педагогічна технологія” може бути подане трьома аспектами: 1) науковим: педагогічні технології - частина педагогічної науки, що вивчає й розробляє цілі, зміст і методи навчання та педагогічних процесів, що проектуються; 2) процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення планованих результатів навчання; 3) процесуально-діючим: здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів. Отже, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регуляторів, що застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання. 2.Освітня технологія – це вибір ії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями. Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодій, що ставить своїм завдання оптимізацію форм освіти. Технологія навчання - це цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних ій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи. Технологія виховання — це обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Кожне завдання має адекватну технологію виховання. Зміна завдання веде до зміни технології. Персоніфіковані технології засновані на науково - теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 20 березня 2017 (EET)

Згоден. Тому що педагогічна система використовує і застосовує різні методи та форми у виховній, освітній та навчальній діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у роботі з дітьми.

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.

Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. Тому навчальним закладам потрібні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор і його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. 3.Так, може, як що: спочатку буде створена потужна матеріальна база навчальних закладів усіх рівнів; фінансування освіти не буде здійснюватись за залишковим принципом; результат роботи вчителя оцінюватиметься не по рейтингу оцінок, а по практичному використанню знань, умінь і навичок учнів з врахуванням індивідуального, диференційованого підходу до учнів; створити потрібно свою національну систему освіти на основі вже розроблених перевірених часом педагогічних технологій, які використовують пацюючі вчителі, вчителі-практики і саме їх залучити до даного процесу; українському суспільству потрібно змінити погляди на «мислячу людину»
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:45, 23 березня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:00, 27 березня 2017 (EEST)

Відповідь:

Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:04, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження. До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування.

Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

На сучасному етапі продовжується реформування освітньої системи, все більш значущим для соціуму стає замовлення на виховання творчої особистості, здібної, на відміну від людини-виконавця, самостійно думати, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Розвиток творчого мислення залежить від багатьох факторів і, перш за все, від правильно організованої педагогами системи розвивального навчання. Система розвивального навчання сприяє розвитку їхнього творчого мислення, побудовані за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Використовую такі засоби для досягнення поставленої мети на уроках історії: Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що уможливлює розкриття суб’єктивного досвіду дітей: -методів гуманістичного виховання; -документально-методичного комплексу до кожної навчальної теми; -комплектів історичних задач, різних за типом питань; -алгоритмів вирішення пізнавальних завдань різної складності; -методів та технологій розвитку творчих здібностей учнів (пошукових, ігрових, комунікативно-творчих, застосування інформаційних технологій та ін.); -інтерактивних методів («Мозкового штурму», «Кола», «Мікрофона» роботи у великій групі тощо) (див. Додаток 1 ). Створення атмосфери зацікавленості кожної дитини в роботі класу; Стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних засобів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь; Оцінка діяльності школярів не тільки за остаточним результатом (правильно- неправильно), а й за способом досягнення результату (оригінальність, самостійність); Заохочення прагнення учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні форми; Створення педагогічних ситуацій ефективного спілкування на уроці, що дає змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження; Повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організації навчальної діяльності на уроці; Обговорення наприкінці уроку змісту і організації навчальної діяльності учнів; Обговорення у підсумку уроку не тільки того, що засвоїли, а й того на що сподівалися, що б хотілося виконати ще раз; Завдання додому називається, визначається тема обрана кожним та обсяг, виконання детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи. Розвивальний підхід передбачає організацію процесу навчання як організацію навчальної діяльності учнів і переорієнтацію цього процесу на постановку і розв’язання навчальних завдань самими учнями.

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Моє відношення до новаторства - позитивне, бо педагоги–„новатори” - це люди, які йдуть у ногу із сучасністю, мають яскраво виражений новаторський дух, завжди першими з великим бажанням сприймають і використовують у своїй педагогічній діяльності нові прийоми та методи. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні інновації.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:59, 20 квітня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:47, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.'''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 20 квітня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:23, 8 червня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Ткаленко А.О.

2017-06-19T06:38:42Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?

Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 1 березня 2017 (EET)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 3 березня 2017 (EET)

Педагогічна технологія - це змістовна техніка реалізації навчального процесу(В. Безпалько). Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання (І. Волков). Педагогічна технологія - це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В. Ченцов). Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів та їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО). Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, що використовуються для досягнення педагогічних цілей (М. Кларін). Поняття “педагогічна технологія” може бути подане трьома аспектами: 1) науковим: педагогічні технології - частина педагогічної науки, що вивчає й розробляє цілі, зміст і методи навчання та педагогічних процесів, що проектуються; 2) процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення планованих результатів навчання; 3) процесуально-діючим: здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів. Отже, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регуляторів, що застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання. 2.Освітня технологія – це вибір ії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнями. Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодій, що ставить своїм завдання оптимізацію форм освіти. Технологія навчання - це цілісний процес постановки мети, постійне поновлення навчальних планів і програм, тестування альтернативних ій і навчальних матеріалів, оцінювання педагогічних систем вцілому і встановлення мети заново, щойно надходить нова інформація про ефективність системи. Технологія виховання — це обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Кожне завдання має адекватну технологію виховання. Зміна завдання веде до зміни технології. Персоніфіковані технології засновані на науково - теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 20 березня 2017 (EET)

Згоден. Тому що педагогічна система використовує і застосовує різні методи та форми у виховній, освітній та навчальній діяльності, які спрямовані на досягнення головних завдань у роботі з дітьми.

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.

Проблема полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору, та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і особистої творчої індивідуальності. Тому навчальним закладам потрібні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор і його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. 3.Так, може, як що: спочатку буде створена потужна матеріальна база навчальних закладів усіх рівнів; фінансування освіти не буде здійснюватись за залишковим принципом; результат роботи вчителя оцінюватиметься не по рейтингу оцінок, а по практичному використанню знань, умінь і навичок учнів з врахуванням індивідуального, диференційованого підходу до учнів; створити потрібно свою національну систему освіти на основі вже розроблених перевірених часом педагогічних технологій, які використовують пацюючі вчителі, вчителі-практики і саме їх залучити до даного процесу; українському суспільству потрібно змінити погляди на «мислячу людину»
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:45, 23 березня 2017 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:00, 27 березня 2017 (EEST)

Відповідь:

Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:04, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:59, 20 квітня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:47, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.'''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 20 квітня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:23, 8 червня 2017 (EEST)

Педагогічна інноватика Ткаленко А.О.

2017-06-19T04:29:19Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Педагогічна інноватика Ткаленко А.О.

2017-06-19T04:26:45Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

Педагогічна інноватика Ткаленко А.О.

2017-06-15T10:52:31Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

ІКТ у викладанні предметів Ткаленко А.О.

2017-06-15T10:47:35Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Дайте відповіді на питання, вписавши відповіді у відповідні поля документу [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSedxGfqGllrDNP5A2rhUljWHqi83_RUpbnrfmcB4eZ1EpS8jQ/viewform за посиланням:]

'''Питання №1.'''
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?

Щоб створити зовнішнє посилання потрібно перейти на сторінку статті в режимі редагування та вписати текст.

Зовнішні посилання можна писати як є, головне не забувати "http://" на початку тексту.

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 09 березня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Дайте відповіді на питання, вписавши відповіді у відповідні поля документу [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSel9z7ErPiPGewes1BAqnAHf2jHuFMNVSJzfEUAFfcoSw5byA/viewform за посиланням:]

'''Патання №2.'''
#У якому розділі вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки?

У розділі довідка можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки.

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:56, 10 березня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, колеги. Пропоную попрацювати [http://puzzlecup.com/crossword-ru/?guess=F00CB128FA7563AU он-лайн кросвордом.] Прочитайте уважно індивідуальне завдання, виконайте його:

#Відкрийте за посиланням кросворд, розгадайте його. Відповіді вписуєте з клавіатури, питання розміщені праворуч.
#По завершенню роботи звірити відповіді, натиснувши на кнопку '''«Ну все!Сверяем»'''.
#Зробити скіншот розгаданого кросворду з кількістю відповідей.
#Зберегти зображення у форматі '''*. JPG''' на свій комп’ютер з ім’ям '''«Кросворд_Ваше прізвище».'''
#Розмістити зображення на свій Google-Диск, надати спільний доступ та розмістити у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Vsh56wEgxTgtOgmuJGLCGTPEC7C3w6SISSt5V2M0ez4/edit?usp=sharing таблицю за зразком].

Як зберегти зображення зі скріншоту – [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNNVZDZno0R0NsVlU/view?usp=sharing читайте тут].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:11, 14 квітня 2017 (EEST)
----
Шановні колеги! Прочитайте уважно пункти завдання та виконайте його, попередньо переглянувши відеоматеріал (!відеоінструкція озвучена). https://www.youtube.com/watch?v=CHruaTXGk8g

Завдання.
Використовуючи службу Google-карти знайти майдан Свободи у м. Харкові, провести екскурсію по майдану та з’ясувати: скільки колон містить будівля Харківської ОДА, визначити, логотипи яких організацій розміщені поруч праворуч та ліворуч на будівлях, що розміщено напроти ХОДА та прочитати надпис на об’єкті. Відповіді впишіть у [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdl2FIK0lDQ3uxOiITYiE-Q2BLHdwFLGoG5nqSBDysEDtdd-Q/viewform запропоновану форму].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 11 травня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Уважно перегляньте індивідуалні завдання у таблиці, віправте зауваження, якщо виникають питання у ході виконання завдань чи випускного проекту - звертайтеся.
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 24 квітня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Шановні колеги! За посиланням [[Проблеми розвитку сучасної української школи, шляхи вирішення]] розміщений майданчик для дискусій вашої групи. Перейдіть на сторінку, у розділі '''«ІКТ у викладанні предметів»''' ознайомтесь з питанням дискусії та висловіть свою думку щодо '''існування проблем у вашому закладі та як, на вашу думку, можна їх подолати'''. Відповідь впишіть у місце вашого варіанту (номер варіанту – це ваш номер у списку групи). Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 10 квітня 2017 (EEST)
----

Шановні колеги. Звертаю вашу увагу на дискусію, дякую учасникам і прошу приєднатися іншим.
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:18, 23 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! Ось і завершується наше з вами спілкування, підведемо підсумки. Перейдіть за посиланням [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScd0SONH0p8bXzSKAvZbtWbWdBODVlwOEMnPC2kZ35jQB2dkg/viewform Проведення та перевірка модульного контролю], уважно прочитайте документ та дайте відповіді на запитання. По завершенню роботи натисніть кнопку "'''Надіслати'''". Бажаємо успіхів!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:27, 6 червня 2017 (EEST)

ІКТ у викладанні предметів Ткаленко А.О.

2017-06-15T10:45:05Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня. Дайте відповіді на питання, вписавши відповіді у відповідні поля документу [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSedxGfqGllrDNP5A2rhUljWHqi83_RUpbnrfmcB4eZ1EpS8jQ/viewform за посиланням:]

'''Питання №1.'''
#Як оформлюються зовнішні посилання у вікі-розмітці?

Щоб створити зовнішнє посилання потрібно перейти на сторінку статті в режимі редагування та вписати текст.

Зовнішні посилання можна писати як є, головне не забувати "http://" на початку тексту.

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 09 березня 2017 (EEST)
----
Доброго дня. Дайте відповіді на питання, вписавши відповіді у відповідні поля документу [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSel9z7ErPiPGewes1BAqnAHf2jHuFMNVSJzfEUAFfcoSw5byA/viewform за посиланням:]

'''Патання №2.'''
#У якому розділі вікі-сайту можна знайти інструкції з використання вікі-розмітки?
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 11:56, 10 березня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, колеги. Пропоную попрацювати [http://puzzlecup.com/crossword-ru/?guess=F00CB128FA7563AU он-лайн кросвордом.] Прочитайте уважно індивідуальне завдання, виконайте його:

#Відкрийте за посиланням кросворд, розгадайте його. Відповіді вписуєте з клавіатури, питання розміщені праворуч.
#По завершенню роботи звірити відповіді, натиснувши на кнопку '''«Ну все!Сверяем»'''.
#Зробити скіншот розгаданого кросворду з кількістю відповідей.
#Зберегти зображення у форматі '''*. JPG''' на свій комп’ютер з ім’ям '''«Кросворд_Ваше прізвище».'''
#Розмістити зображення на свій Google-Диск, надати спільний доступ та розмістити у [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Vsh56wEgxTgtOgmuJGLCGTPEC7C3w6SISSt5V2M0ez4/edit?usp=sharing таблицю за зразком].

Як зберегти зображення зі скріншоту – [https://drive.google.com/file/d/0B4gt4Ia75yCNNVZDZno0R0NsVlU/view?usp=sharing читайте тут].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:11, 14 квітня 2017 (EEST)
----
Шановні колеги! Прочитайте уважно пункти завдання та виконайте його, попередньо переглянувши відеоматеріал (!відеоінструкція озвучена). https://www.youtube.com/watch?v=CHruaTXGk8g

Завдання.
Використовуючи службу Google-карти знайти майдан Свободи у м. Харкові, провести екскурсію по майдану та з’ясувати: скільки колон містить будівля Харківської ОДА, визначити, логотипи яких організацій розміщені поруч праворуч та ліворуч на будівлях, що розміщено напроти ХОДА та прочитати надпис на об’єкті. Відповіді впишіть у [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdl2FIK0lDQ3uxOiITYiE-Q2BLHdwFLGoG5nqSBDysEDtdd-Q/viewform запропоновану форму].

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 11 травня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Уважно перегляньте індивідуалні завдання у таблиці, віправте зауваження, якщо виникають питання у ході виконання завдань чи випускного проекту - звертайтеся.
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 24 квітня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Шановні колеги! За посиланням [[Проблеми розвитку сучасної української школи, шляхи вирішення]] розміщений майданчик для дискусій вашої групи. Перейдіть на сторінку, у розділі '''«ІКТ у викладанні предметів»''' ознайомтесь з питанням дискусії та висловіть свою думку щодо '''існування проблем у вашому закладі та як, на вашу думку, можна їх подолати'''. Відповідь впишіть у місце вашого варіанту (номер варіанту – це ваш номер у списку групи). Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 12:42, 10 квітня 2017 (EEST)
----

Шановні колеги. Звертаю вашу увагу на дискусію, дякую учасникам і прошу приєднатися іншим.
--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:18, 23 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги! Ось і завершується наше з вами спілкування, підведемо підсумки. Перейдіть за посиланням [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScd0SONH0p8bXzSKAvZbtWbWdBODVlwOEMnPC2kZ35jQB2dkg/viewform Проведення та перевірка модульного контролю], уважно прочитайте документ та дайте відповіді на запитання. По завершенню роботи натисніть кнопку "'''Надіслати'''". Бажаємо успіхів!

--[[Користувач:Герасименко Наталія Вікторівна|Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ]] ([[Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна|обговорення]]) 13:27, 6 червня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Ткаленко А.О.

2017-06-15T10:34:23Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо з темою "Нормативно-правове забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Закони України:
"Про освіту"

"Про загальну середню освіту"

Укази Президента України:
"Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні"

"Про Державну премію України в галузі освіти"

"Про Національну доктрину розвитку освіти"

Акти Кабінету Міністрів України Накази Міністерств:
від 5 квітня 1994 р. N 228 "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів"

від 12 квітня 2000 р. N 646 "Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку"

від 27 серпня 2010 р. N 777 "Про затвердження Положення про освітній округ "

від 27 серпня 2010 р. N 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад"

від 14 червня 2000 р. N 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"

від 8 серпня 2007 р. N 1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг "

від 5 жовтня 2009 р. N 1121 "Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу"

від 20 липня 2004 N 601 "Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів"

від 28 березня 2002 р. N 379 "Про затвердження Державної програми "Вчитель"

Накази Міністерства:
Наказ Міністерства № 1540 від 29.12.2014 «Про затвердження складу експертів» (Додаток 1, Додаток 2)

Наказ Міністерства № 1516 від 25.12.2014 р. «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2014 №14 54»

Наказ Міністерства № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ Міністерства № 1317 від 14.11.2014 «Про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142 еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради»

Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409"

Наказ Міністерства № 648 від 27.05.2014 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно - технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України"

Наказ Міністерства № 542 від 5.05.2014 р. «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради Черкаської області»

Наказ Міністерства № 225 від 14.03.2014 "Про скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 21.10. 2013 р. № 1456"

Наказ Міністерства № 1723 від 09.12.2013 "Про діяльність санаторних та спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів"

Наказ Міністерства № 1222 від 21.08.2013 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 996 від 30.08.2011 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 1550 від 04.11.2013 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 1456 від 21.10.2013 "Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 528 від 03.05.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за № 750/21063 "Про затвердження Змін до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»"

Наказ Міністерства № 921 від 17.08.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2012 р. за № 1482/21794 "Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128"

Наказ Міністерства № 664 від 06.06.2012 "Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня"

від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

від 22.11.2011 № 1343 " Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів"

від 26.01.2011 № 58 "Про затвердження Концепції літературної освіти"

від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальнихзакладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах"

від 19.06.2003 № 389 "Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)"

від 02.06.2004 № 440 "Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу"

від 16.08.2004 № 658 "Про внесення змін до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів"

від 23.08.2011 № 988 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 08.09.2011 № 1034 "Про заходи з реалізації Меморандуму про співробітництво з ПАТ «Київстар»"

від 12.09.2011 № 1050 "Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 14.09.2011 № 1063 "Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 09.12.2009 № 1114 "Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів"

від 23.11.2010 № 1116 "Про внесення змін до розділу VІ Положення про державну підсумковуатестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

від 20.01.2010 № 20 "Про затвердження заходів на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2009 р. №1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року»"

від 21.01.2009 № 30 "Про документи для проведення ліцензування"

від 01.06.2010 № 521 "Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах"

від 07.04.2005 № 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів"

від 06.10.2010 № 930 "Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників"

від 23.08.2011 № 988 "Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

Листи Міністерства:
Лист МОН України від 16.02.2016 № 1/9-80 «Щодо атестації педагогічних працівників»

Лист МОН України від 02.04.2015 № 1/9-169 "Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах "

Лист Міністерства № 1/9 - 586 від 11.11.2014 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи"

Лист Міністерства № 1/9-494 від 26.09.2014 "Щодо окремих питань державної атестації та рейтингового оцінювання"

Лист Міністерства № 1/9-495 від 26.09.2014 «Щодо вдосконалення фахової майстерності вчителів іноземних мов»

Лист Міністерства №1/9-433 від 29.08.2014 "Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації щодо забезпечення навчального-виховного процесу у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році. "

Лист Міністерства №1/9-425 від 26.08.2014 "Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році"

Лист Міністерства № 1/9-417 від 19.08.2014 "Про навчальні програми з позашкільної освіти"

Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"

Лист Міністерства № 1/9-319 від 16.06.2014 "Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності"

Лист Міністерства №1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року"

Лист Міністерства № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"

Лист Міністерства № 1/9-72 від 28.01.2014 "Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань"
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:33, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Слово «методика» походить від давньогрецького слова «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». У педагогіці під методом розуміють спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта. Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є методикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору, методика - це вчення про методи викладання певної науки, предмета. Зміст методики і значення самого терміна не завжди були однаковими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ. Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Для розуміння сутності і змісту будь-якої науки треба чітко визначити її об'єкт та предмет дослідження. Отже, об'єктом вивчення методики історії як науки с процес навчання: процес педагогічної взаємодії між учителем і учнями, спрямований на формування особистості і розвиток особистості дитини засобами історії. Отже, предметом методики навчання виступає конкретна сторона, сфера, частина об'єкта дослідження, тобто певна система навчання історії, що містить взаємопов'язані компоненти (зміст, організацію, результати навчання тощо) і закономірні зовнішні і внутрішні зв'язки цієї системи, які обумовлюють її функціонування. До зовнішніх зв'язків системи відносяться чинники розвитку суспільства, що відбиваються у соціокультурному середовищі, політичному та економічному становищі населення, рівні розвитку педагогічної та історичної науки тощо. Завданнями освітньої галузі є - підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій- вивчення основних тенденцій розвитку вітчизняної методичної думки;- на основі теоретичного з'ясування змістовної суті компонентів процесу навчання історії та зв'язків між ними, визначення основних умов і принципів навчання, їх кваліфікований аналіз, структурування, узагальнення і доступний для сприйняття та застосування опис;- виявлення об'єктивно існуючих зв'язків між компонентами навчання, протиріч та закономірностей їх розвитку;- визначення способів та критеріїв моніторингу й оцінки якості історичної освіти;- напрацювання, розробка нових ефективних моделей навчання з використанням досвіду і актуальних об'єктивних потреб історичної освіти.методика навчання історії - це наукова дисципліна, що досліджує процес навчання історії як системи у її взаємозв'язках, протиріччях і закономірностях для забезпечення якісної історичної освіти учнів.
#
----
----
Доброго дня, шановний Андрій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
# Компетенція - наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері.
Компетентність - оволодіння, володіння учня відповідною компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмета діяльності. Компетентність - особистісна якість (сукупність якостей) учня, що вже відбулась, і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері.

Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях,набутих завдяки навчанню, та є показником успішності останнього.

Таким чином, відповідність загальної здатності учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її виконання, є ступенем компетентності учня.

Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності - це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди.
І. Ключові.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
2. Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
4. Соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
5. Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни:

бій під Крутами;
етапи трудової та політичної еміграції;
війни радянської Росії з Українською Народною Республікою;
радянська окупація України;
адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті;
Акт відновлення Української Держави;
внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні;
українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй;
вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках);
Українська Гельсінська група та багато іншого.
----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:

Переваги: доступність матеріалу,достатній рівень методичного забезпечення, різнорівневі завдання,достатня джерельна база,ілюстративна,наявність карт, доступна мова, Недоліки:дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, бажано ввести коротку інформацію про те , що відбувалося в цей час в інших країнах(синхронна таблиця),на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlФормування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:43, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших.
Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.
Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:38, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміння¬ми та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особли¬вості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.
Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при гру¬пуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інте¬ресів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.
Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів.
При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення.

#
----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:30, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

1.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:15, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

1 Форма навчання – це спосіб організації, що опосередковується через взаємоузгоджену діяльність вчителя й учнів, здійснювану в установлених межах для досягнення мети навчання шляхом реалізації його змісту. Тому на мою думку така форма навчання як урок є актуальною.

2 У будь-якій формі навчання учителі мусять застосовувати кілька методів навчання в різних комбінаціях. Застосування певних методів навчання залежить від завдання та умов кожного виду занять.

3 Інтерактивне навчання

Інтерактивне навчання — це діалогове навчання, яке заперечує домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.

Інтерактивне навчання має на меті:

· створення умов для залучення всіх слухачів до процесу пізнання;

· надання можливості кожному слухачеві розуміти і рефлексувати з
приводу того, що він знає і думає;

· вироблення життєвих цінностей;

· створення атмосфери співпраці, взаємодії;

· розвиток комунікативних якостей і здібностей;

· створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного слухача відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захищеності, неповторності, значущості.
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:03, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:

Основні принципи громадянської освіти

Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:

гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;

демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;

зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;

наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;

міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;

культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;

полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;

плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 19 квітня 2017 (EEST)----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Ткаленко А.О.

2017-06-15T10:30:59Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо з темою "Нормативно-правове забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Закони України:
"Про освіту"

"Про загальну середню освіту"

Укази Президента України:
"Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні"

"Про Державну премію України в галузі освіти"

"Про Національну доктрину розвитку освіти"

Акти Кабінету Міністрів України Накази Міністерств:
від 5 квітня 1994 р. N 228 "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів"

від 12 квітня 2000 р. N 646 "Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку"

від 27 серпня 2010 р. N 777 "Про затвердження Положення про освітній округ "

від 27 серпня 2010 р. N 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад"

від 14 червня 2000 р. N 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"

від 8 серпня 2007 р. N 1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг "

від 5 жовтня 2009 р. N 1121 "Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу"

від 20 липня 2004 N 601 "Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів"

від 28 березня 2002 р. N 379 "Про затвердження Державної програми "Вчитель"

Накази Міністерства:
Наказ Міністерства № 1540 від 29.12.2014 «Про затвердження складу експертів» (Додаток 1, Додаток 2)

Наказ Міністерства № 1516 від 25.12.2014 р. «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2014 №14 54»

Наказ Міністерства № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ Міністерства № 1317 від 14.11.2014 «Про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142 еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради»

Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409"

Наказ Міністерства № 648 від 27.05.2014 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно - технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України"

Наказ Міністерства № 542 від 5.05.2014 р. «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради Черкаської області»

Наказ Міністерства № 225 від 14.03.2014 "Про скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 21.10. 2013 р. № 1456"

Наказ Міністерства № 1723 від 09.12.2013 "Про діяльність санаторних та спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів"

Наказ Міністерства № 1222 від 21.08.2013 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 996 від 30.08.2011 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 1550 від 04.11.2013 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 1456 від 21.10.2013 "Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 528 від 03.05.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за № 750/21063 "Про затвердження Змін до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»"

Наказ Міністерства № 921 від 17.08.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2012 р. за № 1482/21794 "Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128"

Наказ Міністерства № 664 від 06.06.2012 "Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня"

від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

від 22.11.2011 № 1343 " Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів"

від 26.01.2011 № 58 "Про затвердження Концепції літературної освіти"

від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальнихзакладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах"

від 19.06.2003 № 389 "Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)"

від 02.06.2004 № 440 "Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу"

від 16.08.2004 № 658 "Про внесення змін до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів"

від 23.08.2011 № 988 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 08.09.2011 № 1034 "Про заходи з реалізації Меморандуму про співробітництво з ПАТ «Київстар»"

від 12.09.2011 № 1050 "Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 14.09.2011 № 1063 "Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 09.12.2009 № 1114 "Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів"

від 23.11.2010 № 1116 "Про внесення змін до розділу VІ Положення про державну підсумковуатестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

від 20.01.2010 № 20 "Про затвердження заходів на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2009 р. №1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року»"

від 21.01.2009 № 30 "Про документи для проведення ліцензування"

від 01.06.2010 № 521 "Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах"

від 07.04.2005 № 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів"

від 06.10.2010 № 930 "Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників"

від 23.08.2011 № 988 "Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

Листи Міністерства:
Лист МОН України від 16.02.2016 № 1/9-80 «Щодо атестації педагогічних працівників»

Лист МОН України від 02.04.2015 № 1/9-169 "Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах "

Лист Міністерства № 1/9 - 586 від 11.11.2014 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи"

Лист Міністерства № 1/9-494 від 26.09.2014 "Щодо окремих питань державної атестації та рейтингового оцінювання"

Лист Міністерства № 1/9-495 від 26.09.2014 «Щодо вдосконалення фахової майстерності вчителів іноземних мов»

Лист Міністерства №1/9-433 від 29.08.2014 "Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації щодо забезпечення навчального-виховного процесу у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році. "

Лист Міністерства №1/9-425 від 26.08.2014 "Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році"

Лист Міністерства № 1/9-417 від 19.08.2014 "Про навчальні програми з позашкільної освіти"

Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"

Лист Міністерства № 1/9-319 від 16.06.2014 "Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності"

Лист Міністерства №1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року"

Лист Міністерства № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"

Лист Міністерства № 1/9-72 від 28.01.2014 "Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань"
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:33, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Слово «методика» походить від давньогрецького слова «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». У педагогіці під методом розуміють спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта. Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є методикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору, методика - це вчення про методи викладання певної науки, предмета. Зміст методики і значення самого терміна не завжди були однаковими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ. Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Для розуміння сутності і змісту будь-якої науки треба чітко визначити її об'єкт та предмет дослідження. Отже, об'єктом вивчення методики історії як науки с процес навчання: процес педагогічної взаємодії між учителем і учнями, спрямований на формування особистості і розвиток особистості дитини засобами історії. Отже, предметом методики навчання виступає конкретна сторона, сфера, частина об'єкта дослідження, тобто певна система навчання історії, що містить взаємопов'язані компоненти (зміст, організацію, результати навчання тощо) і закономірні зовнішні і внутрішні зв'язки цієї системи, які обумовлюють її функціонування. До зовнішніх зв'язків системи відносяться чинники розвитку суспільства, що відбиваються у соціокультурному середовищі, політичному та економічному становищі населення, рівні розвитку педагогічної та історичної науки тощо. Завданнями освітньої галузі є - підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій- вивчення основних тенденцій розвитку вітчизняної методичної думки;- на основі теоретичного з'ясування змістовної суті компонентів процесу навчання історії та зв'язків між ними, визначення основних умов і принципів навчання, їх кваліфікований аналіз, структурування, узагальнення і доступний для сприйняття та застосування опис;- виявлення об'єктивно існуючих зв'язків між компонентами навчання, протиріч та закономірностей їх розвитку;- визначення способів та критеріїв моніторингу й оцінки якості історичної освіти;- напрацювання, розробка нових ефективних моделей навчання з використанням досвіду і актуальних об'єктивних потреб історичної освіти.методика навчання історії - це наукова дисципліна, що досліджує процес навчання історії як системи у її взаємозв'язках, протиріччях і закономірностях для забезпечення якісної історичної освіти учнів.
#
----
----
Доброго дня, шановний Андрій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
# Компетенція - наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері.
Компетентність - оволодіння, володіння учня відповідною компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмета діяльності. Компетентність - особистісна якість (сукупність якостей) учня, що вже відбулась, і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері.

Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях,набутих завдяки навчанню, та є показником успішності останнього.

Таким чином, відповідність загальної здатності учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її виконання, є ступенем компетентності учня.

Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності - це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди.
І. Ключові.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
2. Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
4. Соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
5. Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни:

бій під Крутами;
етапи трудової та політичної еміграції;
війни радянської Росії з Українською Народною Республікою;
радянська окупація України;
адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті;
Акт відновлення Української Держави;
внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні;
українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй;
вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках);
Українська Гельсінська група та багато іншого.
----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:

Переваги: доступність матеріалу,достатній рівень методичного забезпечення, різнорівневі завдання,достатня джерельна база,ілюстративна,наявність карт, доступна мова, Недоліки:дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, бажано ввести коротку інформацію про те , що відбувалося в цей час в інших країнах(синхронна таблиця),на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlФормування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:43, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших.
Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.
Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:38, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміння¬ми та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особли¬вості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.
Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при гру¬пуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інте¬ресів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.
Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів.
При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення.

#
----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:30, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

1.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:15, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

1 Форма навчання – це спосіб організації, що опосередковується через взаємоузгоджену діяльність вчителя й учнів, здійснювану в установлених межах для досягнення мети навчання шляхом реалізації його змісту. Тому на мою думку така форма навчання як урок є актуальною.

2 У будь-якій формі навчання учителі мусять застосовувати кілька методів навчання в різних комбінаціях. Застосування певних методів навчання залежить від завдання та умов кожного виду занять.

3 Інтерактивне навчання

Інтерактивне навчання — це діалогове навчання, яке заперечує домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.

Інтерактивне навчання має на меті:

· створення умов для залучення всіх слухачів до процесу пізнання;

· надання можливості кожному слухачеві розуміти і рефлексувати з
приводу того, що він знає і думає;

· вироблення життєвих цінностей;

· створення атмосфери співпраці, взаємодії;

· розвиток комунікативних якостей і здібностей;

· створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного слухача відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захищеності, неповторності, значущості.
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:03, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 19 квітня 2017 (EEST)----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Ткаленко А.О.

2017-06-15T10:29:20Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо з темою "Нормативно-правове забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Закони України:
"Про освіту"

"Про загальну середню освіту"

Укази Президента України:
"Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні"

"Про Державну премію України в галузі освіти"

"Про Національну доктрину розвитку освіти"

Акти Кабінету Міністрів України Накази Міністерств:
від 5 квітня 1994 р. N 228 "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів"

від 12 квітня 2000 р. N 646 "Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку"

від 27 серпня 2010 р. N 777 "Про затвердження Положення про освітній округ "

від 27 серпня 2010 р. N 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад"

від 14 червня 2000 р. N 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"

від 8 серпня 2007 р. N 1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг "

від 5 жовтня 2009 р. N 1121 "Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу"

від 20 липня 2004 N 601 "Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів"

від 28 березня 2002 р. N 379 "Про затвердження Державної програми "Вчитель"

Накази Міністерства:
Наказ Міністерства № 1540 від 29.12.2014 «Про затвердження складу експертів» (Додаток 1, Додаток 2)

Наказ Міністерства № 1516 від 25.12.2014 р. «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2014 №14 54»

Наказ Міністерства № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ Міністерства № 1317 від 14.11.2014 «Про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142 еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради»

Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409"

Наказ Міністерства № 648 від 27.05.2014 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно - технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України"

Наказ Міністерства № 542 від 5.05.2014 р. «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради Черкаської області»

Наказ Міністерства № 225 від 14.03.2014 "Про скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 21.10. 2013 р. № 1456"

Наказ Міністерства № 1723 від 09.12.2013 "Про діяльність санаторних та спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів"

Наказ Міністерства № 1222 від 21.08.2013 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 996 від 30.08.2011 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 1550 від 04.11.2013 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 1456 від 21.10.2013 "Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 528 від 03.05.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за № 750/21063 "Про затвердження Змін до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»"

Наказ Міністерства № 921 від 17.08.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2012 р. за № 1482/21794 "Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128"

Наказ Міністерства № 664 від 06.06.2012 "Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня"

від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

від 22.11.2011 № 1343 " Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів"

від 26.01.2011 № 58 "Про затвердження Концепції літературної освіти"

від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальнихзакладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах"

від 19.06.2003 № 389 "Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)"

від 02.06.2004 № 440 "Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу"

від 16.08.2004 № 658 "Про внесення змін до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів"

від 23.08.2011 № 988 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 08.09.2011 № 1034 "Про заходи з реалізації Меморандуму про співробітництво з ПАТ «Київстар»"

від 12.09.2011 № 1050 "Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 14.09.2011 № 1063 "Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 09.12.2009 № 1114 "Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів"

від 23.11.2010 № 1116 "Про внесення змін до розділу VІ Положення про державну підсумковуатестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

від 20.01.2010 № 20 "Про затвердження заходів на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2009 р. №1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року»"

від 21.01.2009 № 30 "Про документи для проведення ліцензування"

від 01.06.2010 № 521 "Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах"

від 07.04.2005 № 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів"

від 06.10.2010 № 930 "Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників"

від 23.08.2011 № 988 "Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

Листи Міністерства:
Лист МОН України від 16.02.2016 № 1/9-80 «Щодо атестації педагогічних працівників»

Лист МОН України від 02.04.2015 № 1/9-169 "Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах "

Лист Міністерства № 1/9 - 586 від 11.11.2014 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи"

Лист Міністерства № 1/9-494 від 26.09.2014 "Щодо окремих питань державної атестації та рейтингового оцінювання"

Лист Міністерства № 1/9-495 від 26.09.2014 «Щодо вдосконалення фахової майстерності вчителів іноземних мов»

Лист Міністерства №1/9-433 від 29.08.2014 "Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації щодо забезпечення навчального-виховного процесу у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році. "

Лист Міністерства №1/9-425 від 26.08.2014 "Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році"

Лист Міністерства № 1/9-417 від 19.08.2014 "Про навчальні програми з позашкільної освіти"

Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"

Лист Міністерства № 1/9-319 від 16.06.2014 "Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності"

Лист Міністерства №1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року"

Лист Міністерства № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"

Лист Міністерства № 1/9-72 від 28.01.2014 "Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань"
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:33, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Слово «методика» походить від давньогрецького слова «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». У педагогіці під методом розуміють спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта. Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є методикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору, методика - це вчення про методи викладання певної науки, предмета. Зміст методики і значення самого терміна не завжди були однаковими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ. Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Для розуміння сутності і змісту будь-якої науки треба чітко визначити її об'єкт та предмет дослідження. Отже, об'єктом вивчення методики історії як науки с процес навчання: процес педагогічної взаємодії між учителем і учнями, спрямований на формування особистості і розвиток особистості дитини засобами історії. Отже, предметом методики навчання виступає конкретна сторона, сфера, частина об'єкта дослідження, тобто певна система навчання історії, що містить взаємопов'язані компоненти (зміст, організацію, результати навчання тощо) і закономірні зовнішні і внутрішні зв'язки цієї системи, які обумовлюють її функціонування. До зовнішніх зв'язків системи відносяться чинники розвитку суспільства, що відбиваються у соціокультурному середовищі, політичному та економічному становищі населення, рівні розвитку педагогічної та історичної науки тощо. Завданнями освітньої галузі є - підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій- вивчення основних тенденцій розвитку вітчизняної методичної думки;- на основі теоретичного з'ясування змістовної суті компонентів процесу навчання історії та зв'язків між ними, визначення основних умов і принципів навчання, їх кваліфікований аналіз, структурування, узагальнення і доступний для сприйняття та застосування опис;- виявлення об'єктивно існуючих зв'язків між компонентами навчання, протиріч та закономірностей їх розвитку;- визначення способів та критеріїв моніторингу й оцінки якості історичної освіти;- напрацювання, розробка нових ефективних моделей навчання з використанням досвіду і актуальних об'єктивних потреб історичної освіти.методика навчання історії - це наукова дисципліна, що досліджує процес навчання історії як системи у її взаємозв'язках, протиріччях і закономірностях для забезпечення якісної історичної освіти учнів.
#
----
----
Доброго дня, шановний Андрій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
# Компетенція - наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері.
Компетентність - оволодіння, володіння учня відповідною компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмета діяльності. Компетентність - особистісна якість (сукупність якостей) учня, що вже відбулась, і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері.

Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях,набутих завдяки навчанню, та є показником успішності останнього.

Таким чином, відповідність загальної здатності учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її виконання, є ступенем компетентності учня.

Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності - це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди.
І. Ключові.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
2. Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
4. Соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
5. Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни:

бій під Крутами;
етапи трудової та політичної еміграції;
війни радянської Росії з Українською Народною Республікою;
радянська окупація України;
адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті;
Акт відновлення Української Держави;
внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні;
українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй;
вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках);
Українська Гельсінська група та багато іншого.
----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:

Переваги: доступність матеріалу,достатній рівень методичного забезпечення, різнорівневі завдання,достатня джерельна база,ілюстративна,наявність карт, доступна мова, Недоліки:дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, бажано ввести коротку інформацію про те , що відбувалося в цей час в інших країнах(синхронна таблиця),на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlФормування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:43, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших.
Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.
Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:38, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміння¬ми та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особли¬вості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.
Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при гру¬пуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інте¬ресів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.
Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів.
При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення.

#
----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:30, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

1.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:15, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
1 Форма навчання – це спосіб організації, що опосередковується через взаємоузгоджену діяльність вчителя й учнів, здійснювану в установлених межах для досягнення мети навчання шляхом реалізації його змісту. Тому на мою думку така форма навчання як урок є актуальною.

2 У будь-якій формі навчання учителі мусять застосовувати кілька методів навчання в різних комбінаціях. Застосування певних методів навчання залежить від завдання та умов кожного виду занять.

3 Інтерактивне навчання
Інтерактивне навчання — це діалогове навчання, яке заперечує домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.
Інтерактивне навчання має на меті:
· створення умов для залучення всіх слухачів до процесу пізнання;
· надання можливості кожному слухачеві розуміти і рефлексувати з
приводу того, що він знає і думає;
· вироблення життєвих цінностей;
· створення атмосфери співпраці, взаємодії;
· розвиток комунікативних якостей і здібностей;
· створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного слухача відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захищеності, неповторності, значущості.
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:03, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 19 квітня 2017 (EEST)----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Ткаленко А.О.

2017-06-15T09:14:29Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо з темою "Нормативно-правове забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Закони України:
"Про освіту"

"Про загальну середню освіту"

Укази Президента України:
"Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні"

"Про Державну премію України в галузі освіти"

"Про Національну доктрину розвитку освіти"

Акти Кабінету Міністрів України Накази Міністерств:
від 5 квітня 1994 р. N 228 "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів"

від 12 квітня 2000 р. N 646 "Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку"

від 27 серпня 2010 р. N 777 "Про затвердження Положення про освітній округ "

від 27 серпня 2010 р. N 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад"

від 14 червня 2000 р. N 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"

від 8 серпня 2007 р. N 1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг "

від 5 жовтня 2009 р. N 1121 "Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу"

від 20 липня 2004 N 601 "Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів"

від 28 березня 2002 р. N 379 "Про затвердження Державної програми "Вчитель"

Накази Міністерства:
Наказ Міністерства № 1540 від 29.12.2014 «Про затвердження складу експертів» (Додаток 1, Додаток 2)

Наказ Міністерства № 1516 від 25.12.2014 р. «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2014 №14 54»

Наказ Міністерства № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ Міністерства № 1317 від 14.11.2014 «Про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142 еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради»

Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409"

Наказ Міністерства № 648 від 27.05.2014 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно - технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України"

Наказ Міністерства № 542 від 5.05.2014 р. «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради Черкаської області»

Наказ Міністерства № 225 від 14.03.2014 "Про скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 21.10. 2013 р. № 1456"

Наказ Міністерства № 1723 від 09.12.2013 "Про діяльність санаторних та спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів"

Наказ Міністерства № 1222 від 21.08.2013 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 996 від 30.08.2011 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 1550 від 04.11.2013 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 1456 від 21.10.2013 "Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 528 від 03.05.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за № 750/21063 "Про затвердження Змін до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»"

Наказ Міністерства № 921 від 17.08.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2012 р. за № 1482/21794 "Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128"

Наказ Міністерства № 664 від 06.06.2012 "Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня"

від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

від 22.11.2011 № 1343 " Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів"

від 26.01.2011 № 58 "Про затвердження Концепції літературної освіти"

від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальнихзакладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах"

від 19.06.2003 № 389 "Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)"

від 02.06.2004 № 440 "Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу"

від 16.08.2004 № 658 "Про внесення змін до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів"

від 23.08.2011 № 988 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 08.09.2011 № 1034 "Про заходи з реалізації Меморандуму про співробітництво з ПАТ «Київстар»"

від 12.09.2011 № 1050 "Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 14.09.2011 № 1063 "Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 09.12.2009 № 1114 "Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів"

від 23.11.2010 № 1116 "Про внесення змін до розділу VІ Положення про державну підсумковуатестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

від 20.01.2010 № 20 "Про затвердження заходів на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2009 р. №1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року»"

від 21.01.2009 № 30 "Про документи для проведення ліцензування"

від 01.06.2010 № 521 "Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах"

від 07.04.2005 № 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів"

від 06.10.2010 № 930 "Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників"

від 23.08.2011 № 988 "Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

Листи Міністерства:
Лист МОН України від 16.02.2016 № 1/9-80 «Щодо атестації педагогічних працівників»

Лист МОН України від 02.04.2015 № 1/9-169 "Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах "

Лист Міністерства № 1/9 - 586 від 11.11.2014 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи"

Лист Міністерства № 1/9-494 від 26.09.2014 "Щодо окремих питань державної атестації та рейтингового оцінювання"

Лист Міністерства № 1/9-495 від 26.09.2014 «Щодо вдосконалення фахової майстерності вчителів іноземних мов»

Лист Міністерства №1/9-433 від 29.08.2014 "Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації щодо забезпечення навчального-виховного процесу у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році. "

Лист Міністерства №1/9-425 від 26.08.2014 "Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році"

Лист Міністерства № 1/9-417 від 19.08.2014 "Про навчальні програми з позашкільної освіти"

Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"

Лист Міністерства № 1/9-319 від 16.06.2014 "Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності"

Лист Міністерства №1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року"

Лист Міністерства № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"

Лист Міністерства № 1/9-72 від 28.01.2014 "Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань"
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:33, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Слово «методика» походить від давньогрецького слова «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». У педагогіці під методом розуміють спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта. Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є методикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору, методика - це вчення про методи викладання певної науки, предмета. Зміст методики і значення самого терміна не завжди були однаковими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ. Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Для розуміння сутності і змісту будь-якої науки треба чітко визначити її об'єкт та предмет дослідження. Отже, об'єктом вивчення методики історії як науки с процес навчання: процес педагогічної взаємодії між учителем і учнями, спрямований на формування особистості і розвиток особистості дитини засобами історії. Отже, предметом методики навчання виступає конкретна сторона, сфера, частина об'єкта дослідження, тобто певна система навчання історії, що містить взаємопов'язані компоненти (зміст, організацію, результати навчання тощо) і закономірні зовнішні і внутрішні зв'язки цієї системи, які обумовлюють її функціонування. До зовнішніх зв'язків системи відносяться чинники розвитку суспільства, що відбиваються у соціокультурному середовищі, політичному та економічному становищі населення, рівні розвитку педагогічної та історичної науки тощо. Завданнями освітньої галузі є - підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій- вивчення основних тенденцій розвитку вітчизняної методичної думки;- на основі теоретичного з'ясування змістовної суті компонентів процесу навчання історії та зв'язків між ними, визначення основних умов і принципів навчання, їх кваліфікований аналіз, структурування, узагальнення і доступний для сприйняття та застосування опис;- виявлення об'єктивно існуючих зв'язків між компонентами навчання, протиріч та закономірностей їх розвитку;- визначення способів та критеріїв моніторингу й оцінки якості історичної освіти;- напрацювання, розробка нових ефективних моделей навчання з використанням досвіду і актуальних об'єктивних потреб історичної освіти.методика навчання історії - це наукова дисципліна, що досліджує процес навчання історії як системи у її взаємозв'язках, протиріччях і закономірностях для забезпечення якісної історичної освіти учнів.
#
----
----
Доброго дня, шановний Андрій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
# Компетенція - наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері.
Компетентність - оволодіння, володіння учня відповідною компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмета діяльності. Компетентність - особистісна якість (сукупність якостей) учня, що вже відбулась, і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері.

Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях,набутих завдяки навчанню, та є показником успішності останнього.

Таким чином, відповідність загальної здатності учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її виконання, є ступенем компетентності учня.

Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності - це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди.
І. Ключові.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
2. Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
4. Соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
5. Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни:

бій під Крутами;
етапи трудової та політичної еміграції;
війни радянської Росії з Українською Народною Республікою;
радянська окупація України;
адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті;
Акт відновлення Української Держави;
внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні;
українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй;
вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках);
Українська Гельсінська група та багато іншого.
----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:

Переваги: доступність матеріалу,достатній рівень методичного забезпечення, різнорівневі завдання,достатня джерельна база,ілюстративна,наявність карт, доступна мова, Недоліки:дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, бажано ввести коротку інформацію про те , що відбувалося в цей час в інших країнах(синхронна таблиця),на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlФормування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:43, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших.
Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.
Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:38, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміння¬ми та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особли¬вості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.
Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при гру¬пуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інте¬ресів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.
Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів.
При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення.

#
----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:30, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

1.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:15, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:03, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 19 квітня 2017 (EEST)----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Ткаленко А.О.

2017-06-15T09:08:23Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо з темою "Нормативно-правове забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Закони України:
"Про освіту"

"Про загальну середню освіту"

Укази Президента України:
"Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні"

"Про Державну премію України в галузі освіти"

"Про Національну доктрину розвитку освіти"

Акти Кабінету Міністрів України Накази Міністерств:
від 5 квітня 1994 р. N 228 "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів"

від 12 квітня 2000 р. N 646 "Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку"

від 27 серпня 2010 р. N 777 "Про затвердження Положення про освітній округ "

від 27 серпня 2010 р. N 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад"

від 14 червня 2000 р. N 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"

від 8 серпня 2007 р. N 1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг "

від 5 жовтня 2009 р. N 1121 "Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу"

від 20 липня 2004 N 601 "Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів"

від 28 березня 2002 р. N 379 "Про затвердження Державної програми "Вчитель"

Накази Міністерства:
Наказ Міністерства № 1540 від 29.12.2014 «Про затвердження складу експертів» (Додаток 1, Додаток 2)

Наказ Міністерства № 1516 від 25.12.2014 р. «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2014 №14 54»

Наказ Міністерства № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ Міністерства № 1317 від 14.11.2014 «Про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142 еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради»

Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409"

Наказ Міністерства № 648 від 27.05.2014 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно - технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України"

Наказ Міністерства № 542 від 5.05.2014 р. «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради Черкаської області»

Наказ Міністерства № 225 від 14.03.2014 "Про скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 21.10. 2013 р. № 1456"

Наказ Міністерства № 1723 від 09.12.2013 "Про діяльність санаторних та спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів"

Наказ Міністерства № 1222 від 21.08.2013 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 996 від 30.08.2011 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 1550 від 04.11.2013 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 1456 від 21.10.2013 "Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 528 від 03.05.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за № 750/21063 "Про затвердження Змін до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»"

Наказ Міністерства № 921 від 17.08.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2012 р. за № 1482/21794 "Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128"

Наказ Міністерства № 664 від 06.06.2012 "Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня"

від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

від 22.11.2011 № 1343 " Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів"

від 26.01.2011 № 58 "Про затвердження Концепції літературної освіти"

від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальнихзакладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах"

від 19.06.2003 № 389 "Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)"

від 02.06.2004 № 440 "Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу"

від 16.08.2004 № 658 "Про внесення змін до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів"

від 23.08.2011 № 988 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 08.09.2011 № 1034 "Про заходи з реалізації Меморандуму про співробітництво з ПАТ «Київстар»"

від 12.09.2011 № 1050 "Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 14.09.2011 № 1063 "Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 09.12.2009 № 1114 "Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів"

від 23.11.2010 № 1116 "Про внесення змін до розділу VІ Положення про державну підсумковуатестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

від 20.01.2010 № 20 "Про затвердження заходів на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2009 р. №1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року»"

від 21.01.2009 № 30 "Про документи для проведення ліцензування"

від 01.06.2010 № 521 "Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах"

від 07.04.2005 № 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів"

від 06.10.2010 № 930 "Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників"

від 23.08.2011 № 988 "Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

Листи Міністерства:
Лист МОН України від 16.02.2016 № 1/9-80 «Щодо атестації педагогічних працівників»

Лист МОН України від 02.04.2015 № 1/9-169 "Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах "

Лист Міністерства № 1/9 - 586 від 11.11.2014 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи"

Лист Міністерства № 1/9-494 від 26.09.2014 "Щодо окремих питань державної атестації та рейтингового оцінювання"

Лист Міністерства № 1/9-495 від 26.09.2014 «Щодо вдосконалення фахової майстерності вчителів іноземних мов»

Лист Міністерства №1/9-433 від 29.08.2014 "Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації щодо забезпечення навчального-виховного процесу у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році. "

Лист Міністерства №1/9-425 від 26.08.2014 "Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році"

Лист Міністерства № 1/9-417 від 19.08.2014 "Про навчальні програми з позашкільної освіти"

Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"

Лист Міністерства № 1/9-319 від 16.06.2014 "Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності"

Лист Міністерства №1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року"

Лист Міністерства № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"

Лист Міністерства № 1/9-72 від 28.01.2014 "Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань"
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:33, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Слово «методика» походить від давньогрецького слова «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». У педагогіці під методом розуміють спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта. Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є методикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору, методика - це вчення про методи викладання певної науки, предмета. Зміст методики і значення самого терміна не завжди були однаковими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ. Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Для розуміння сутності і змісту будь-якої науки треба чітко визначити її об'єкт та предмет дослідження. Отже, об'єктом вивчення методики історії як науки с процес навчання: процес педагогічної взаємодії між учителем і учнями, спрямований на формування особистості і розвиток особистості дитини засобами історії. Отже, предметом методики навчання виступає конкретна сторона, сфера, частина об'єкта дослідження, тобто певна система навчання історії, що містить взаємопов'язані компоненти (зміст, організацію, результати навчання тощо) і закономірні зовнішні і внутрішні зв'язки цієї системи, які обумовлюють її функціонування. До зовнішніх зв'язків системи відносяться чинники розвитку суспільства, що відбиваються у соціокультурному середовищі, політичному та економічному становищі населення, рівні розвитку педагогічної та історичної науки тощо. Завданнями освітньої галузі є - підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій- вивчення основних тенденцій розвитку вітчизняної методичної думки;- на основі теоретичного з'ясування змістовної суті компонентів процесу навчання історії та зв'язків між ними, визначення основних умов і принципів навчання, їх кваліфікований аналіз, структурування, узагальнення і доступний для сприйняття та застосування опис;- виявлення об'єктивно існуючих зв'язків між компонентами навчання, протиріч та закономірностей їх розвитку;- визначення способів та критеріїв моніторингу й оцінки якості історичної освіти;- напрацювання, розробка нових ефективних моделей навчання з використанням досвіду і актуальних об'єктивних потреб історичної освіти.методика навчання історії - це наукова дисципліна, що досліджує процес навчання історії як системи у її взаємозв'язках, протиріччях і закономірностях для забезпечення якісної історичної освіти учнів.
#
----
----
Доброго дня, шановний Андрій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
# Компетенція - наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері.
Компетентність - оволодіння, володіння учня відповідною компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмета діяльності. Компетентність - особистісна якість (сукупність якостей) учня, що вже відбулась, і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері.

Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях,набутих завдяки навчанню, та є показником успішності останнього.

Таким чином, відповідність загальної здатності учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її виконання, є ступенем компетентності учня.

Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності - це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди.
І. Ключові.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
2. Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
4. Соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
5. Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни:

бій під Крутами;
етапи трудової та політичної еміграції;
війни радянської Росії з Українською Народною Республікою;
радянська окупація України;
адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті;
Акт відновлення Української Держави;
внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні;
українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй;
вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках);
Українська Гельсінська група та багато іншого.
----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:

Переваги: доступність матеріалу,достатній рівень методичного забезпечення, різнорівневі завдання,достатня джерельна база,ілюстративна,наявність карт, доступна мова, Недоліки:дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, бажано ввести коротку інформацію про те , що відбувалося в цей час в інших країнах(синхронна таблиця),на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlФормування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:43, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших.
Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.
Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:38, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміння¬ми та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особли¬вості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.
Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при гру¬пуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інте¬ресів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.
Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів.
При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення.

#
----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:30, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:15, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:03, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 19 квітня 2017 (EEST)----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Ткаленко А.О.

2017-06-15T09:07:56Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо з темою "Нормативно-правове забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Закони України:
"Про освіту"

"Про загальну середню освіту"

Укази Президента України:
"Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні"

"Про Державну премію України в галузі освіти"

"Про Національну доктрину розвитку освіти"

Акти Кабінету Міністрів України Накази Міністерств:
від 5 квітня 1994 р. N 228 "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів"

від 12 квітня 2000 р. N 646 "Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку"

від 27 серпня 2010 р. N 777 "Про затвердження Положення про освітній округ "

від 27 серпня 2010 р. N 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад"

від 14 червня 2000 р. N 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"

від 8 серпня 2007 р. N 1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг "

від 5 жовтня 2009 р. N 1121 "Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу"

від 20 липня 2004 N 601 "Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів"

від 28 березня 2002 р. N 379 "Про затвердження Державної програми "Вчитель"

Накази Міністерства:
Наказ Міністерства № 1540 від 29.12.2014 «Про затвердження складу експертів» (Додаток 1, Додаток 2)

Наказ Міністерства № 1516 від 25.12.2014 р. «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2014 №14 54»

Наказ Міністерства № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ Міністерства № 1317 від 14.11.2014 «Про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142 еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради»

Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409"

Наказ Міністерства № 648 від 27.05.2014 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно - технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України"

Наказ Міністерства № 542 від 5.05.2014 р. «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради Черкаської області»

Наказ Міністерства № 225 від 14.03.2014 "Про скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 21.10. 2013 р. № 1456"

Наказ Міністерства № 1723 від 09.12.2013 "Про діяльність санаторних та спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів"

Наказ Міністерства № 1222 від 21.08.2013 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 996 від 30.08.2011 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 1550 від 04.11.2013 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 1456 від 21.10.2013 "Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 528 від 03.05.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за № 750/21063 "Про затвердження Змін до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»"

Наказ Міністерства № 921 від 17.08.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2012 р. за № 1482/21794 "Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128"

Наказ Міністерства № 664 від 06.06.2012 "Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня"

від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

від 22.11.2011 № 1343 " Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів"

від 26.01.2011 № 58 "Про затвердження Концепції літературної освіти"

від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальнихзакладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах"

від 19.06.2003 № 389 "Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)"

від 02.06.2004 № 440 "Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу"

від 16.08.2004 № 658 "Про внесення змін до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів"

від 23.08.2011 № 988 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 08.09.2011 № 1034 "Про заходи з реалізації Меморандуму про співробітництво з ПАТ «Київстар»"

від 12.09.2011 № 1050 "Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 14.09.2011 № 1063 "Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 09.12.2009 № 1114 "Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів"

від 23.11.2010 № 1116 "Про внесення змін до розділу VІ Положення про державну підсумковуатестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

від 20.01.2010 № 20 "Про затвердження заходів на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2009 р. №1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року»"

від 21.01.2009 № 30 "Про документи для проведення ліцензування"

від 01.06.2010 № 521 "Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах"

від 07.04.2005 № 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів"

від 06.10.2010 № 930 "Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників"

від 23.08.2011 № 988 "Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

Листи Міністерства:
Лист МОН України від 16.02.2016 № 1/9-80 «Щодо атестації педагогічних працівників»

Лист МОН України від 02.04.2015 № 1/9-169 "Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах "

Лист Міністерства № 1/9 - 586 від 11.11.2014 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи"

Лист Міністерства № 1/9-494 від 26.09.2014 "Щодо окремих питань державної атестації та рейтингового оцінювання"

Лист Міністерства № 1/9-495 від 26.09.2014 «Щодо вдосконалення фахової майстерності вчителів іноземних мов»

Лист Міністерства №1/9-433 від 29.08.2014 "Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації щодо забезпечення навчального-виховного процесу у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році. "

Лист Міністерства №1/9-425 від 26.08.2014 "Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році"

Лист Міністерства № 1/9-417 від 19.08.2014 "Про навчальні програми з позашкільної освіти"

Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"

Лист Міністерства № 1/9-319 від 16.06.2014 "Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності"

Лист Міністерства №1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року"

Лист Міністерства № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"

Лист Міністерства № 1/9-72 від 28.01.2014 "Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань"
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:33, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Слово «методика» походить від давньогрецького слова «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». У педагогіці під методом розуміють спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта. Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є методикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору, методика - це вчення про методи викладання певної науки, предмета. Зміст методики і значення самого терміна не завжди були однаковими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ. Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Для розуміння сутності і змісту будь-якої науки треба чітко визначити її об'єкт та предмет дослідження. Отже, об'єктом вивчення методики історії як науки с процес навчання: процес педагогічної взаємодії між учителем і учнями, спрямований на формування особистості і розвиток особистості дитини засобами історії. Отже, предметом методики навчання виступає конкретна сторона, сфера, частина об'єкта дослідження, тобто певна система навчання історії, що містить взаємопов'язані компоненти (зміст, організацію, результати навчання тощо) і закономірні зовнішні і внутрішні зв'язки цієї системи, які обумовлюють її функціонування. До зовнішніх зв'язків системи відносяться чинники розвитку суспільства, що відбиваються у соціокультурному середовищі, політичному та економічному становищі населення, рівні розвитку педагогічної та історичної науки тощо. Завданнями освітньої галузі є - підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій- вивчення основних тенденцій розвитку вітчизняної методичної думки;- на основі теоретичного з'ясування змістовної суті компонентів процесу навчання історії та зв'язків між ними, визначення основних умов і принципів навчання, їх кваліфікований аналіз, структурування, узагальнення і доступний для сприйняття та застосування опис;- виявлення об'єктивно існуючих зв'язків між компонентами навчання, протиріч та закономірностей їх розвитку;- визначення способів та критеріїв моніторингу й оцінки якості історичної освіти;- напрацювання, розробка нових ефективних моделей навчання з використанням досвіду і актуальних об'єктивних потреб історичної освіти.методика навчання історії - це наукова дисципліна, що досліджує процес навчання історії як системи у її взаємозв'язках, протиріччях і закономірностях для забезпечення якісної історичної освіти учнів.
#
----
----
Доброго дня, шановний Андрій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
# Компетенція - наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері.
Компетентність - оволодіння, володіння учня відповідною компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмета діяльності. Компетентність - особистісна якість (сукупність якостей) учня, що вже відбулась, і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері.

Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях,набутих завдяки навчанню, та є показником успішності останнього.

Таким чином, відповідність загальної здатності учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її виконання, є ступенем компетентності учня.

Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності - це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди.
І. Ключові.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
2. Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
4. Соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
5. Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни:

бій під Крутами;
етапи трудової та політичної еміграції;
війни радянської Росії з Українською Народною Республікою;
радянська окупація України;
адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті;
Акт відновлення Української Держави;
внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні;
українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй;
вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках);
Українська Гельсінська група та багато іншого.
----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:

Переваги: доступність матеріалу,достатній рівень методичного забезпечення, різнорівневі завдання,достатня джерельна база,ілюстративна,наявність карт, доступна мова, Недоліки:дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, бажано ввести коротку інформацію про те , що відбувалося в цей час в інших країнах(синхронна таблиця),на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlФормування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:43, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших.
Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.
Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:38, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміння¬ми та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особли¬вості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.
Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при гру¬пуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інте¬ресів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.
Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів.
При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення.

#
----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:30, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.
2.Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.
3.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:15, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:03, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 19 квітня 2017 (EEST)----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Ткаленко А.О.

2017-06-15T09:05:43Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо з темою "Нормативно-правове забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Закони України:
"Про освіту"

"Про загальну середню освіту"

Укази Президента України:
"Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні"

"Про Державну премію України в галузі освіти"

"Про Національну доктрину розвитку освіти"

Акти Кабінету Міністрів України Накази Міністерств:
від 5 квітня 1994 р. N 228 "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів"

від 12 квітня 2000 р. N 646 "Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку"

від 27 серпня 2010 р. N 777 "Про затвердження Положення про освітній округ "

від 27 серпня 2010 р. N 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад"

від 14 червня 2000 р. N 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"

від 8 серпня 2007 р. N 1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг "

від 5 жовтня 2009 р. N 1121 "Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу"

від 20 липня 2004 N 601 "Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів"

від 28 березня 2002 р. N 379 "Про затвердження Державної програми "Вчитель"

Накази Міністерства:
Наказ Міністерства № 1540 від 29.12.2014 «Про затвердження складу експертів» (Додаток 1, Додаток 2)

Наказ Міністерства № 1516 від 25.12.2014 р. «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2014 №14 54»

Наказ Міністерства № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ Міністерства № 1317 від 14.11.2014 «Про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142 еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради»

Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409"

Наказ Міністерства № 648 від 27.05.2014 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно - технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України"

Наказ Міністерства № 542 від 5.05.2014 р. «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради Черкаської області»

Наказ Міністерства № 225 від 14.03.2014 "Про скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 21.10. 2013 р. № 1456"

Наказ Міністерства № 1723 від 09.12.2013 "Про діяльність санаторних та спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів"

Наказ Міністерства № 1222 від 21.08.2013 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 996 від 30.08.2011 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 1550 від 04.11.2013 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 1456 від 21.10.2013 "Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 528 від 03.05.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за № 750/21063 "Про затвердження Змін до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»"

Наказ Міністерства № 921 від 17.08.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2012 р. за № 1482/21794 "Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128"

Наказ Міністерства № 664 від 06.06.2012 "Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня"

від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

від 22.11.2011 № 1343 " Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів"

від 26.01.2011 № 58 "Про затвердження Концепції літературної освіти"

від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальнихзакладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах"

від 19.06.2003 № 389 "Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)"

від 02.06.2004 № 440 "Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу"

від 16.08.2004 № 658 "Про внесення змін до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів"

від 23.08.2011 № 988 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 08.09.2011 № 1034 "Про заходи з реалізації Меморандуму про співробітництво з ПАТ «Київстар»"

від 12.09.2011 № 1050 "Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 14.09.2011 № 1063 "Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 09.12.2009 № 1114 "Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів"

від 23.11.2010 № 1116 "Про внесення змін до розділу VІ Положення про державну підсумковуатестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

від 20.01.2010 № 20 "Про затвердження заходів на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2009 р. №1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року»"

від 21.01.2009 № 30 "Про документи для проведення ліцензування"

від 01.06.2010 № 521 "Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах"

від 07.04.2005 № 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів"

від 06.10.2010 № 930 "Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників"

від 23.08.2011 № 988 "Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

Листи Міністерства:
Лист МОН України від 16.02.2016 № 1/9-80 «Щодо атестації педагогічних працівників»

Лист МОН України від 02.04.2015 № 1/9-169 "Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах "

Лист Міністерства № 1/9 - 586 від 11.11.2014 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи"

Лист Міністерства № 1/9-494 від 26.09.2014 "Щодо окремих питань державної атестації та рейтингового оцінювання"

Лист Міністерства № 1/9-495 від 26.09.2014 «Щодо вдосконалення фахової майстерності вчителів іноземних мов»

Лист Міністерства №1/9-433 від 29.08.2014 "Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації щодо забезпечення навчального-виховного процесу у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році. "

Лист Міністерства №1/9-425 від 26.08.2014 "Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році"

Лист Міністерства № 1/9-417 від 19.08.2014 "Про навчальні програми з позашкільної освіти"

Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"

Лист Міністерства № 1/9-319 від 16.06.2014 "Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності"

Лист Міністерства №1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року"

Лист Міністерства № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"

Лист Міністерства № 1/9-72 від 28.01.2014 "Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань"
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:33, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Слово «методика» походить від давньогрецького слова «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». У педагогіці під методом розуміють спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта. Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є методикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору, методика - це вчення про методи викладання певної науки, предмета. Зміст методики і значення самого терміна не завжди були однаковими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ. Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Для розуміння сутності і змісту будь-якої науки треба чітко визначити її об'єкт та предмет дослідження. Отже, об'єктом вивчення методики історії як науки с процес навчання: процес педагогічної взаємодії між учителем і учнями, спрямований на формування особистості і розвиток особистості дитини засобами історії. Отже, предметом методики навчання виступає конкретна сторона, сфера, частина об'єкта дослідження, тобто певна система навчання історії, що містить взаємопов'язані компоненти (зміст, організацію, результати навчання тощо) і закономірні зовнішні і внутрішні зв'язки цієї системи, які обумовлюють її функціонування. До зовнішніх зв'язків системи відносяться чинники розвитку суспільства, що відбиваються у соціокультурному середовищі, політичному та економічному становищі населення, рівні розвитку педагогічної та історичної науки тощо. Завданнями освітньої галузі є - підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій- вивчення основних тенденцій розвитку вітчизняної методичної думки;- на основі теоретичного з'ясування змістовної суті компонентів процесу навчання історії та зв'язків між ними, визначення основних умов і принципів навчання, їх кваліфікований аналіз, структурування, узагальнення і доступний для сприйняття та застосування опис;- виявлення об'єктивно існуючих зв'язків між компонентами навчання, протиріч та закономірностей їх розвитку;- визначення способів та критеріїв моніторингу й оцінки якості історичної освіти;- напрацювання, розробка нових ефективних моделей навчання з використанням досвіду і актуальних об'єктивних потреб історичної освіти.методика навчання історії - це наукова дисципліна, що досліджує процес навчання історії як системи у її взаємозв'язках, протиріччях і закономірностях для забезпечення якісної історичної освіти учнів.
#
----
----
Доброго дня, шановний Андрій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
# Компетенція - наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері.
Компетентність - оволодіння, володіння учня відповідною компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмета діяльності. Компетентність - особистісна якість (сукупність якостей) учня, що вже відбулась, і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері.

Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях,набутих завдяки навчанню, та є показником успішності останнього.

Таким чином, відповідність загальної здатності учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її виконання, є ступенем компетентності учня.

Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності - це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди.
І. Ключові.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
2. Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
4. Соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
5. Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни:

бій під Крутами;
етапи трудової та політичної еміграції;
війни радянської Росії з Українською Народною Республікою;
радянська окупація України;
адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті;
Акт відновлення Української Держави;
внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні;
українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй;
вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках);
Українська Гельсінська група та багато іншого.
----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:

Переваги: доступність матеріалу,достатній рівень методичного забезпечення, різнорівневі завдання,достатня джерельна база,ілюстративна,наявність карт, доступна мова, Недоліки:дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, бажано ввести коротку інформацію про те , що відбувалося в цей час в інших країнах(синхронна таблиця),на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlФормування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:43, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших.
Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.
Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:38, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміння¬ми та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особли¬вості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.
Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при гру¬пуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інте¬ресів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.
Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів.
При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення.

#
----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:30, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:15, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:03, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 19 квітня 2017 (EEST)----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Ткаленко А.О.

2017-06-15T09:02:51Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо з темою "Нормативно-правове забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Закони України:
"Про освіту"

"Про загальну середню освіту"

Укази Президента України:
"Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні"

"Про Державну премію України в галузі освіти"

"Про Національну доктрину розвитку освіти"

Акти Кабінету Міністрів України Накази Міністерств:
від 5 квітня 1994 р. N 228 "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів"

від 12 квітня 2000 р. N 646 "Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку"

від 27 серпня 2010 р. N 777 "Про затвердження Положення про освітній округ "

від 27 серпня 2010 р. N 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад"

від 14 червня 2000 р. N 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"

від 8 серпня 2007 р. N 1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг "

від 5 жовтня 2009 р. N 1121 "Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу"

від 20 липня 2004 N 601 "Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів"

від 28 березня 2002 р. N 379 "Про затвердження Державної програми "Вчитель"

Накази Міністерства:
Наказ Міністерства № 1540 від 29.12.2014 «Про затвердження складу експертів» (Додаток 1, Додаток 2)

Наказ Міністерства № 1516 від 25.12.2014 р. «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2014 №14 54»

Наказ Міністерства № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ Міністерства № 1317 від 14.11.2014 «Про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142 еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради»

Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409"

Наказ Міністерства № 648 від 27.05.2014 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно - технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України"

Наказ Міністерства № 542 від 5.05.2014 р. «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради Черкаської області»

Наказ Міністерства № 225 від 14.03.2014 "Про скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 21.10. 2013 р. № 1456"

Наказ Міністерства № 1723 від 09.12.2013 "Про діяльність санаторних та спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів"

Наказ Міністерства № 1222 від 21.08.2013 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 996 від 30.08.2011 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 1550 від 04.11.2013 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 1456 від 21.10.2013 "Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 528 від 03.05.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за № 750/21063 "Про затвердження Змін до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»"

Наказ Міністерства № 921 від 17.08.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2012 р. за № 1482/21794 "Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128"

Наказ Міністерства № 664 від 06.06.2012 "Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня"

від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

від 22.11.2011 № 1343 " Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів"

від 26.01.2011 № 58 "Про затвердження Концепції літературної освіти"

від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальнихзакладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах"

від 19.06.2003 № 389 "Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)"

від 02.06.2004 № 440 "Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу"

від 16.08.2004 № 658 "Про внесення змін до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів"

від 23.08.2011 № 988 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 08.09.2011 № 1034 "Про заходи з реалізації Меморандуму про співробітництво з ПАТ «Київстар»"

від 12.09.2011 № 1050 "Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 14.09.2011 № 1063 "Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 09.12.2009 № 1114 "Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів"

від 23.11.2010 № 1116 "Про внесення змін до розділу VІ Положення про державну підсумковуатестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

від 20.01.2010 № 20 "Про затвердження заходів на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2009 р. №1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року»"

від 21.01.2009 № 30 "Про документи для проведення ліцензування"

від 01.06.2010 № 521 "Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах"

від 07.04.2005 № 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів"

від 06.10.2010 № 930 "Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників"

від 23.08.2011 № 988 "Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

Листи Міністерства:
Лист МОН України від 16.02.2016 № 1/9-80 «Щодо атестації педагогічних працівників»

Лист МОН України від 02.04.2015 № 1/9-169 "Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах "

Лист Міністерства № 1/9 - 586 від 11.11.2014 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи"

Лист Міністерства № 1/9-494 від 26.09.2014 "Щодо окремих питань державної атестації та рейтингового оцінювання"

Лист Міністерства № 1/9-495 від 26.09.2014 «Щодо вдосконалення фахової майстерності вчителів іноземних мов»

Лист Міністерства №1/9-433 від 29.08.2014 "Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації щодо забезпечення навчального-виховного процесу у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році. "

Лист Міністерства №1/9-425 від 26.08.2014 "Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році"

Лист Міністерства № 1/9-417 від 19.08.2014 "Про навчальні програми з позашкільної освіти"

Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"

Лист Міністерства № 1/9-319 від 16.06.2014 "Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності"

Лист Міністерства №1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року"

Лист Міністерства № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"

Лист Міністерства № 1/9-72 від 28.01.2014 "Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань"
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:33, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Слово «методика» походить від давньогрецького слова «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». У педагогіці під методом розуміють спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта. Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є методикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору, методика - це вчення про методи викладання певної науки, предмета. Зміст методики і значення самого терміна не завжди були однаковими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ. Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Для розуміння сутності і змісту будь-якої науки треба чітко визначити її об'єкт та предмет дослідження. Отже, об'єктом вивчення методики історії як науки с процес навчання: процес педагогічної взаємодії між учителем і учнями, спрямований на формування особистості і розвиток особистості дитини засобами історії. Отже, предметом методики навчання виступає конкретна сторона, сфера, частина об'єкта дослідження, тобто певна система навчання історії, що містить взаємопов'язані компоненти (зміст, організацію, результати навчання тощо) і закономірні зовнішні і внутрішні зв'язки цієї системи, які обумовлюють її функціонування. До зовнішніх зв'язків системи відносяться чинники розвитку суспільства, що відбиваються у соціокультурному середовищі, політичному та економічному становищі населення, рівні розвитку педагогічної та історичної науки тощо. Завданнями освітньої галузі є - підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій- вивчення основних тенденцій розвитку вітчизняної методичної думки;- на основі теоретичного з'ясування змістовної суті компонентів процесу навчання історії та зв'язків між ними, визначення основних умов і принципів навчання, їх кваліфікований аналіз, структурування, узагальнення і доступний для сприйняття та застосування опис;- виявлення об'єктивно існуючих зв'язків між компонентами навчання, протиріч та закономірностей їх розвитку;- визначення способів та критеріїв моніторингу й оцінки якості історичної освіти;- напрацювання, розробка нових ефективних моделей навчання з використанням досвіду і актуальних об'єктивних потреб історичної освіти.методика навчання історії - це наукова дисципліна, що досліджує процес навчання історії як системи у її взаємозв'язках, протиріччях і закономірностях для забезпечення якісної історичної освіти учнів.
#
----
----
Доброго дня, шановний Андрій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
# Компетенція - наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері.
Компетентність - оволодіння, володіння учня відповідною компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмета діяльності. Компетентність - особистісна якість (сукупність якостей) учня, що вже відбулась, і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері.

Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях,набутих завдяки навчанню, та є показником успішності останнього.

Таким чином, відповідність загальної здатності учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її виконання, є ступенем компетентності учня.

Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності - це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди.
І. Ключові.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
2. Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
4. Соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
5. Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни:

бій під Крутами;
етапи трудової та політичної еміграції;
війни радянської Росії з Українською Народною Республікою;
радянська окупація України;
адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті;
Акт відновлення Української Держави;
внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні;
українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй;
вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках);
Українська Гельсінська група та багато іншого.
----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlФормування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:43, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших.
Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.
Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:38, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміння¬ми та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особли¬вості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.
Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при гру¬пуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інте¬ресів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.
Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів.
При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення.

#
----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:30, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:15, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:03, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 19 квітня 2017 (EEST)----
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ткаленко А.О.

2017-06-15T08:45:53Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1.Четверта промислова революція — поняття, що означає розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з якнайменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес.
Вона має переваги:
Кіберфізична система (КФС) (англ. Cyber-Physical System (CPS)) — це вбудовані комп'ютерні і мережеві технології, що дозволяє спостерігати і керувати процесом фізичного виробництва і отримувати зворотню інформацію.
Інтернет речей — поєднання різних складових (сенсори, смартфони і т. д.) через інтернет, що уможливлює їхню взаємодію між собою для досягнення спільних цілей.
Інтернет послуг — надання послуг постачальниками через інтернет
Розумний завод (англ. Smart Factory) — це завод, обладнання на якому автоматизоване, управляється комп'ютером і яке може отримувати зворотню інформацію про стан об'єкта у фізичному просторі за допомогою сенсорів.

2.Нерівний поділ результатів, дивідендів від технологічних досягнень і загроза масового безробіття; ерозія глобального управління; потенціал зловживання робототехнікою, генною інженерією і кібер-зброєю; порушення роботи багатьох усталених виробництв.
Нові технології завдають удару по бізнесу як з боку пропозиції, так і з боку попиту, який полягає в тому, що часто набагато краще володіти платформою, яка зводить споживачів, ніж базовим активом.

3.Щодо суспільства — звичайно є певна інерція, тому що ми — суспільство споживачів. Але все ж ми є досить великим ринком для того, щоб свої перші продукти на цьому ринку спробувати, отримати перших клієнтів. А потім вже масштабувати цей продукт за межами України. Це так як і відбувається. Якщо ти хочеш бути в цьому бізнесі, ти маєш створювати успішний продукт, який буде конкурентноспроможний у глобальному світі, але і на локальному ринку.

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''

----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ткаленко А.О.

2017-06-15T08:45:13Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1.Четверта промислова революція — поняття, що означає розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з якнайменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес.
Вона має переваги:
Кіберфізична система (КФС) (англ. Cyber-Physical System (CPS)) — це вбудовані комп'ютерні і мережеві технології, що дозволяє спостерігати і керувати процесом фізичного виробництва і отримувати зворотню інформацію.
Інтернет речей — поєднання різних складових (сенсори, смартфони і т. д.) через інтернет, що уможливлює їхню взаємодію між собою для досягнення спільних цілей.
Інтернет послуг — надання послуг постачальниками через інтернет
Розумний завод (англ. Smart Factory) — це завод, обладнання на якому автоматизоване, управляється комп'ютером і яке може отримувати зворотню інформацію про стан об'єкта у фізичному просторі за допомогою сенсорів.

2.Нерівний поділ результатів, дивідендів від технологічних досягнень і загроза масового безробіття; ерозія глобального управління; потенціал зловживання робототехнікою, генною інженерією і кібер-зброєю; порушення роботи багатьох усталених виробництв.
Нові технології завдають удару по бізнесу як з боку пропозиції, так і з боку попиту, який полягає в тому, що часто набагато краще володіти платформою, яка зводить споживачів, ніж базовим активом.

3.«Щодо суспільства — звичайно є певна інерція, тому що ми — суспільство споживачів. Але все ж ми є досить великим ринком для того, щоб свої перші продукти на цьому ринку спробувати, отримати перших клієнтів. А потім вже масштабувати цей продукт за межами України. Це так як і відбувається. Якщо ти хочеш бути в цьому бізнесі, ти маєш створювати успішний продукт, який буде конкурентноспроможний у глобальному світі, але і на локальному ринку»

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''

----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ткаленко А.О.

2017-06-15T08:44:44Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1.Четверта промислова революція — поняття, що означає розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з якнайменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес.
Вона має переваги:
Кіберфізична система (КФС) (англ. Cyber-Physical System (CPS)) — це вбудовані комп'ютерні і мережеві технології, що дозволяє спостерігати і керувати процесом фізичного виробництва і отримувати зворотню інформацію.
Інтернет речей — поєднання різних складових (сенсори, смартфони і т. д.) через інтернет, що уможливлює їхню взаємодію між собою для досягнення спільних цілей.
Інтернет послуг — надання послуг постачальниками через інтернет
Розумний завод (англ. Smart Factory) — це завод, обладнання на якому автоматизоване, управляється комп'ютером і яке може отримувати зворотню інформацію про стан об'єкта у фізичному просторі за допомогою сенсорів.

2.Нерівний поділ результатів, дивідендів від технологічних досягнень і загроза масового безробіття; ерозія глобального управління; потенціал зловживання робототехнікою, генною інженерією і кібер-зброєю; порушення роботи багатьох усталених виробництв.
Нові технології завдають удару по бізнесу як з боку пропозиції, так і з боку попиту, який полягає в тому, що часто набагато краще володіти платформою, яка зводить споживачів, ніж базовим активом.
3.«Щодо суспільства — звичайно є певна інерція, тому що ми — суспільство споживачів. Але все ж ми є досить великим ринком для того, щоб свої перші продукти на цьому ринку спробувати, отримати перших клієнтів. А потім вже масштабувати цей продукт за межами України. Це так як і відбувається. Якщо ти хочеш бути в цьому бізнесі, ти маєш створювати успішний продукт, який буде конкурентноспроможний у глобальному світі, але і на локальному ринку»

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''

----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ткаленко А.О.

2017-06-15T08:37:13Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1.Четверта промислова революція — поняття, що означає розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з якнайменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес.
Вона має переваги:
Кіберфізична система (КФС) (англ. Cyber-Physical System (CPS)) — це вбудовані комп'ютерні і мережеві технології, що дозволяє спостерігати і керувати процесом фізичного виробництва і отримувати зворотню інформацію.
Інтернет речей — поєднання різних складових (сенсори, смартфони і т. д.) через інтернет, що уможливлює їхню взаємодію між собою для досягнення спільних цілей.
Інтернет послуг — надання послуг постачальниками через інтернет
Розумний завод (англ. Smart Factory) — це завод, обладнання на якому автоматизоване, управляється комп'ютером і яке може отримувати зворотню інформацію про стан об'єкта у фізичному просторі за допомогою сенсорів.

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''

----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Ткаленко А.О.

2017-06-15T08:36:55Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1.Четверта промислова революція — поняття, що означає розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з якнайменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес.
Вона має переваги:
Кіберфізична система (КФС) (англ. Cyber-Physical System (CPS)) — це вбудовані комп'ютерні і мережеві технології, що дозволяє спостерігати і керувати процесом фізичного виробництва і отримувати зворотню інформацію.
Інтернет речей — поєднання різних складових (сенсори, смартфони і т. д.) через інтернет, що уможливлює їхню взаємодію між собою для досягнення спільних цілей.
Інтернет послуг — надання послуг постачальниками через інтернет
Розумний завод (англ. Smart Factory) — це завод, обладнання на якому автоматизоване, управляється комп'ютером і яке може отримувати зворотню інформацію про стан об'єкта у фізичному просторі за допомогою сенсорів.

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''

----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----

Файл:Андрей.jpg

2017-06-14T09:00:31Z

Ткаленко Андрій Олександрович:

Користувач:Ткаленко Андрій Олександрович

2017-06-14T08:59:48Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Ткаленко Андрій Олександрович'''
[[Файл:Андрей.jpg]]

==Регіон==
'''Сумська область, місто Білопілля'''

==Місце роботи==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.С.М.Гордієнка'''

==Посада ==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==

[[Файл:Bilonog.jpg]]

БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.),бронзовий призер чемпіонату світу,чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області.Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Павлович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.

==Контакти==
'''andrtkalenko@gmail.com'''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Ткаленко Андрій Олександрович

2017-06-14T08:56:34Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Прізвище, ім'я, по-батькові */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Ткаленко Андрій Олександрович'''
[[Файл:Example.jpg]]

==Регіон==
'''Сумська область, місто Білопілля'''

==Місце роботи==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.С.М.Гордієнка'''

==Посада ==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==

[[Файл:Bilonog.jpg]]

БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.),бронзовий призер чемпіонату світу,чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області.Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Павлович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.

==Контакти==
'''andrtkalenko@gmail.com'''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Психологія Ткаленко А.О.

2017-06-14T08:52:39Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''
Людина – це, насамперед, біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. . Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність. Людина народжується як індивід, як суспільний суб'єкт, із притаманними їй природними задатками і формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.
Розвиток людини — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Процес розвитку людини супроводжується фізичними та психічними, кількісними та якісними змінами.

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість – це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин.
Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». Людина - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям «індивід».
Поняття «особистість» більш вузьке, ніж поняття «людина», воно пов’язане із суспільною сутністю і соціальними функціями індивіда.
Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів. Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури:
* перша – характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання, включає в себе систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання.
* друга – включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні на власному досвіді шляхом навчання. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини.
* третя – включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Основні компоненти даної підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
* Четверта – включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 27 лютого 2017 (EET)
Задатки — природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що є природною основою для розвитку здібностей людини.
Для задатків є характерним те, що з них можуть розвиватися різні види здібностей, а також, залежно від умов вони набувають різних якостей.
Задатки, як вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, органів почуттів і руху, є природною основою формування здібностей, однак, наявність задатків ще не означає, що вони розів’ються в здібності. Якщо людина навіть із найвидатнішими задатками не буде займатися певною діяльністю, здібності у неї не розвинуться.
Задатки багатозначні, на основі одних і тих самих задатків можуть формуватися різні здібності залежно від інтересів індивіда і сфери його діяльності.
З іншого боку, задатки є необхідною, але не достатньою умовою розвитку здібностей. Наприклад, людина розумово неповноцінна здебільшого не здатна проявити свої здібності чи талант, навіть маючи вроджені задатки.
Міцність, швидкість утворення тимчасових зв'язків у нервовій системі та особливості будови аналізаторів і областей кори головного мозку безпосередньо впливають на задатки. Особливості індивіда розвиваються на основі задатків, але це відбувається тільки за умови здійснення діяльності і за сприятливих умов.
Таким чином, можна стверджувати, що прояв таланту до будь-якого виду діяльності не залежить від навчання людини, а тільки від його генетики, на підставі якої і формуються задатки.

----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''
Тому, що стихійне формування - це об'єктивний та закономірний процес розвитку під впливом стихійних зовнішніх факторів. Сильно впливає на цей процес референтна особа, бо вона користується з боку дитини повагою та довірою.

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:55, 28 лютого 2017 (EET)
У віковій і педагогічній психології використовують періодизацію вікового розвитку Виготського – Ельконіна. Вона має у своїй основі критерій провідної діяльності (предметно-маніпулятивна діяльність, гра, навчальна діяльність, спілкування та ін.). Однак психологічні дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, за яким основним критерієм періодизації є провідна діяльність, дещо абсолютизований, за його межами залишились інші види діяльності, які можуть бути провідними (у структурі навчальної діяльності: спортивна, художня, музична, ігрова тощо) або можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості.
Періодизація вікового розвитку:
1. Пренатальний період - від зачаття до пологів.
2. Натальний період - пологи.
3. Період новонародженості - від народження до 2 місяців.
4. Вік немовляти - від 2 місяців до 1 року.
5. Ранній дитячий вік - від 1 до 3 років.
6. Дошкільний вік - від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:
- молодший дошкільний вік - 4-й рік;
- середній дошкільний вік - 5-й рік;
- старший дошкільний вік - 6/7-й рік.
7. Молодший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років).
8. Дорослішання:
- підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,
5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;
- рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років);
- зріла юність - від 18 до 20 років.
9. Дорослість:
- рання дорослість - від 20 до 40 років;
- зріла дорослість - від 40 до 60 років.
10. Старість - після 60 років.
У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей.
Хронологічні межі вікових періодів відносні, що зумовлено психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками.
Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї - виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''
Людина, для якої є характерним комплекс "змішування ролей", буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''
Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 17 березня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Потрібно з"ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''
Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 21 березня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера: Емоції

Хлопчики

Опис:В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження

Умови:Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес.

Дівчатка

Опис:Дівчатка, коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі. Це не так.

Умови:Дівчатка, коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі. Це не так

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 5 квітня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 03 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:50, 7 квітня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 12 квітня 2017 (EEST)

Психологія Ткаленко А.О.

2017-06-14T08:47:32Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''
Людина – це, насамперед, біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. . Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність. Людина народжується як індивід, як суспільний суб'єкт, із притаманними їй природними задатками і формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.
Розвиток людини — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Процес розвитку людини супроводжується фізичними та психічними, кількісними та якісними змінами.

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість – це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин.
Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». Людина - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям «індивід».
Поняття «особистість» більш вузьке, ніж поняття «людина», воно пов’язане із суспільною сутністю і соціальними функціями індивіда.
Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів. Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури:
* перша – характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання, включає в себе систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання.
* друга – включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні на власному досвіді шляхом навчання. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини.
* третя – включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Основні компоненти даної підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
* Четверта – включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 27 лютого 2017 (EET)
Задатки — природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що є природною основою для розвитку здібностей людини.
Для задатків є характерним те, що з них можуть розвиватися різні види здібностей, а також, залежно від умов вони набувають різних якостей.
Задатки, як вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, органів почуттів і руху, є природною основою формування здібностей, однак, наявність задатків ще не означає, що вони розів’ються в здібності. Якщо людина навіть із найвидатнішими задатками не буде займатися певною діяльністю, здібності у неї не розвинуться.
Задатки багатозначні, на основі одних і тих самих задатків можуть формуватися різні здібності залежно від інтересів індивіда і сфери його діяльності.
З іншого боку, задатки є необхідною, але не достатньою умовою розвитку здібностей. Наприклад, людина розумово неповноцінна здебільшого не здатна проявити свої здібності чи талант, навіть маючи вроджені задатки.
Міцність, швидкість утворення тимчасових зв'язків у нервовій системі та особливості будови аналізаторів і областей кори головного мозку безпосередньо впливають на задатки. Особливості індивіда розвиваються на основі задатків, але це відбувається тільки за умови здійснення діяльності і за сприятливих умов.
Таким чином, можна стверджувати, що прояв таланту до будь-якого виду діяльності не залежить від навчання людини, а тільки від його генетики, на підставі якої і формуються задатки.

----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''
Тому, що стихійне формування - це об'єктивний та закономірний процес розвитку під впливом стихійних зовнішніх факторів. Сильно впливає на цей процес референтна особа, бо вона користується з боку дитини повагою та довірою.

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:55, 28 лютого 2017 (EET)
У віковій і педагогічній психології використовують періодизацію вікового розвитку Виготського – Ельконіна. Вона має у своїй основі критерій провідної діяльності (предметно-маніпулятивна діяльність, гра, навчальна діяльність, спілкування та ін.). Однак психологічні дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, за яким основним критерієм періодизації є провідна діяльність, дещо абсолютизований, за його межами залишились інші види діяльності, які можуть бути провідними (у структурі навчальної діяльності: спортивна, художня, музична, ігрова тощо) або можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості.
Періодизація вікового розвитку:
1. Пренатальний період - від зачаття до пологів.
2. Натальний період - пологи.
3. Період новонародженості - від народження до 2 місяців.
4. Вік немовляти - від 2 місяців до 1 року.
5. Ранній дитячий вік - від 1 до 3 років.
6. Дошкільний вік - від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:
- молодший дошкільний вік - 4-й рік;
- середній дошкільний вік - 5-й рік;
- старший дошкільний вік - 6/7-й рік.
7. Молодший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років).
8. Дорослішання:
- підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,
5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;
- рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років);
- зріла юність - від 18 до 20 років.
9. Дорослість:
- рання дорослість - від 20 до 40 років;
- зріла дорослість - від 40 до 60 років.
10. Старість - після 60 років.
У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей.
Хронологічні межі вікових періодів відносні, що зумовлено психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками.
Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї - виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''
Людина, для якої є характерним комплекс "змішування ролей", буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''
Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 17 березня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
Потрібно з"ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня.

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''
Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 21 березня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 5 квітня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 03 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:50, 7 квітня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 12 квітня 2017 (EEST)

Психологія Ткаленко А.О.

2017-06-14T08:34:21Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''
Людина – це, насамперед, біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. . Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність. Людина народжується як індивід, як суспільний суб'єкт, із притаманними їй природними задатками і формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.
Розвиток людини — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Процес розвитку людини супроводжується фізичними та психічними, кількісними та якісними змінами.

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість – це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин.
Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». Людина - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям «індивід».
Поняття «особистість» більш вузьке, ніж поняття «людина», воно пов’язане із суспільною сутністю і соціальними функціями індивіда.
Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів. Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури:
* перша – характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання, включає в себе систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання.
* друга – включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні на власному досвіді шляхом навчання. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини.
* третя – включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Основні компоненти даної підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
* Четверта – включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 27 лютого 2017 (EET)
Задатки — природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що є природною основою для розвитку здібностей людини.
Для задатків є характерним те, що з них можуть розвиватися різні види здібностей, а також, залежно від умов вони набувають різних якостей.
Задатки, як вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, органів почуттів і руху, є природною основою формування здібностей, однак, наявність задатків ще не означає, що вони розів’ються в здібності. Якщо людина навіть із найвидатнішими задатками не буде займатися певною діяльністю, здібності у неї не розвинуться.
Задатки багатозначні, на основі одних і тих самих задатків можуть формуватися різні здібності залежно від інтересів індивіда і сфери його діяльності.
З іншого боку, задатки є необхідною, але не достатньою умовою розвитку здібностей. Наприклад, людина розумово неповноцінна здебільшого не здатна проявити свої здібності чи талант, навіть маючи вроджені задатки.
Міцність, швидкість утворення тимчасових зв'язків у нервовій системі та особливості будови аналізаторів і областей кори головного мозку безпосередньо впливають на задатки. Особливості індивіда розвиваються на основі задатків, але це відбувається тільки за умови здійснення діяльності і за сприятливих умов.
Таким чином, можна стверджувати, що прояв таланту до будь-якого виду діяльності не залежить від навчання людини, а тільки від його генетики, на підставі якої і формуються задатки.

----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:55, 28 лютого 2017 (EET)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 17 березня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 21 березня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 5 квітня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 03 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:50, 7 квітня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 12 квітня 2017 (EEST)

Психологія Ткаленко А.О.

2017-06-14T08:33:25Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
----

'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].''
Людина – це, насамперед, біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. . Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність. Людина народжується як індивід, як суспільний суб'єкт, із притаманними їй природними задатками і формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.
Розвиток людини — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Процес розвитку людини супроводжується фізичними та психічними, кількісними та якісними змінами.

''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
Особистість – це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин.
Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». Людина - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям «індивід».
Поняття «особистість» більш вузьке, ніж поняття «людина», воно пов’язане із суспільною сутністю і соціальними функціями індивіда.
Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів. Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури:
* перша – характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання, включає в себе систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання.
* друга – включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні на власному досвіді шляхом навчання. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини.
* третя – включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Основні компоненти даної підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
* Четверта – включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.

''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 27 лютого 2017 (EET)
Задатки — природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що є природною основою для розвитку здібностей людини.
Для задатків є характерним те, що з них можуть розвиватися різні види здібностей, а також, залежно від умов вони набувають різних якостей.
Задатки, як вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, органів почуттів і руху, є природною основою формування здібностей, однак, наявність задатків ще не означає, що вони розів’ються в здібності. Якщо людина навіть із найвидатнішими задатками не буде займатися певною діяльністю, здібності у неї не розвинуться.
Задатки багатозначні, на основі одних і тих самих задатків можуть формуватися різні здібності залежно від інтересів індивіда і сфери його діяльності.
З іншого боку, задатки є необхідною, але не достатньою умовою розвитку здібностей. Наприклад, людина розумово неповноцінна здебільшого не здатна проявити свої здібності чи талант, навіть маючи вроджені задатки.
Міцність, швидкість утворення тимчасових зв'язків у нервовій системі та особливості будови аналізаторів і областей кори головного мозку безпосередньо впливають на задатки. Особливості індивіда розвиваються на основі задатків, але це відбувається тільки за умови здійснення діяльності і за сприятливих умов.
Таким чином, можна стверджувати, що прояв таланту до будь-якого виду діяльності не залежить від навчання людини, а тільки від його генетики, на підставі якої і формуються задатки.

----

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''

''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:55, 28 лютого 2017 (EET)

----

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''

''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:20, 17 березня 2017 (EET)

----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''

''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''

'''''Дякую за відповіді!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 21 березня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 5 квітня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 03 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:50, 7 квітня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 12 квітня 2017 (EEST)

Користувач:Ткаленко Андрій Олександрович

2017-06-14T08:01:49Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Ткаленко Андрій Олександрович'''

==Регіон==
'''Сумська область, місто Білопілля'''

==Місце роботи==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.С.М.Гордієнка'''

==Посада ==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==

[[Файл:Bilonog.jpg]]

БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.),бронзовий призер чемпіонату світу,чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області.Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Павлович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.

==Контакти==
'''andrtkalenko@gmail.com'''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Теорія та методика фахової дисципліни Ткаленко А.О.

2017-06-05T06:08:52Z

Ткаленко Андрій Олександрович:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо з темою "Нормативно-правове забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
#Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Закони України:
"Про освіту"

"Про загальну середню освіту"

Укази Президента України:
"Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні"

"Про Державну премію України в галузі освіти"

"Про Національну доктрину розвитку освіти"

Акти Кабінету Міністрів України Накази Міністерств:
від 5 квітня 1994 р. N 228 "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів"

від 12 квітня 2000 р. N 646 "Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку"

від 27 серпня 2010 р. N 777 "Про затвердження Положення про освітній округ "

від 27 серпня 2010 р. N 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад"

від 14 червня 2000 р. N 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"

від 8 серпня 2007 р. N 1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг "

від 5 жовтня 2009 р. N 1121 "Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу"

від 20 липня 2004 N 601 "Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів"

від 28 березня 2002 р. N 379 "Про затвердження Державної програми "Вчитель"

Накази Міністерства:
Наказ Міністерства № 1540 від 29.12.2014 «Про затвердження складу експертів» (Додаток 1, Додаток 2)

Наказ Міністерства № 1516 від 25.12.2014 р. «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2014 №14 54»

Наказ Міністерства № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ Міністерства № 1317 від 14.11.2014 «Про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142 еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради»

Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409"

Наказ Міністерства № 648 від 27.05.2014 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно - технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України"

Наказ Міністерства № 542 від 5.05.2014 р. «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Голов’ятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради Черкаської області»

Наказ Міністерства № 225 від 14.03.2014 "Про скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 21.10. 2013 р. № 1456"

Наказ Міністерства № 1723 від 09.12.2013 "Про діяльність санаторних та спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів"

Наказ Міністерства № 1222 від 21.08.2013 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 996 від 30.08.2011 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

Наказ Міністерства № 1550 від 04.11.2013 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 1456 від 21.10.2013 "Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі"

Наказ Міністерства № 528 від 03.05.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 р. за № 750/21063 "Про затвердження Змін до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»"

Наказ Міністерства № 921 від 17.08.2012 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2012 р. за № 1482/21794 "Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128"

Наказ Міністерства № 664 від 06.06.2012 "Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня"

від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти"

від 22.11.2011 № 1343 " Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів"

від 26.01.2011 № 58 "Про затвердження Концепції літературної освіти"

від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальнихзакладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах"

від 19.06.2003 № 389 "Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)"

від 02.06.2004 № 440 "Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу"

від 16.08.2004 № 658 "Про внесення змін до Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів"

від 23.08.2011 № 988 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 08.09.2011 № 1034 "Про заходи з реалізації Меморандуму про співробітництво з ПАТ «Київстар»"

від 12.09.2011 № 1050 "Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 14.09.2011 № 1063 "Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 09.12.2009 № 1114 "Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів"

від 23.11.2010 № 1116 "Про внесення змін до розділу VІ Положення про державну підсумковуатестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

від 20.01.2010 № 20 "Про затвердження заходів на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2009 р. №1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року»"

від 21.01.2009 № 30 "Про документи для проведення ліцензування"

від 01.06.2010 № 521 "Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах"

від 07.04.2005 № 204 "Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів"

від 06.10.2010 № 930 "Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників"

від 23.08.2011 № 988 "Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

від 13.04.2011 № 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти"

Листи Міністерства:
Лист МОН України від 16.02.2016 № 1/9-80 «Щодо атестації педагогічних працівників»

Лист МОН України від 02.04.2015 № 1/9-169 "Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах "

Лист Міністерства № 1/9 - 586 від 11.11.2014 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи"

Лист Міністерства № 1/9-494 від 26.09.2014 "Щодо окремих питань державної атестації та рейтингового оцінювання"

Лист Міністерства № 1/9-495 від 26.09.2014 «Щодо вдосконалення фахової майстерності вчителів іноземних мов»

Лист Міністерства №1/9-433 від 29.08.2014 "Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації щодо забезпечення навчального-виховного процесу у 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році. "

Лист Міністерства №1/9-425 від 26.08.2014 "Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році"

Лист Міністерства № 1/9-417 від 19.08.2014 "Про навчальні програми з позашкільної освіти"

Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"

Лист Міністерства № 1/9-319 від 16.06.2014 "Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності"

Лист Міністерства №1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року"

Лист Міністерства № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"

Лист Міністерства № 1/9-72 від 28.01.2014 "Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань"
#
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:33, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#Слово «методика» походить від давньогрецького слова «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». У педагогіці під методом розуміють спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта. Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є методикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору, методика - це вчення про методи викладання певної науки, предмета. Зміст методики і значення самого терміна не завжди були однаковими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ. Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Для розуміння сутності і змісту будь-якої науки треба чітко визначити її об'єкт та предмет дослідження. Отже, об'єктом вивчення методики історії як науки с процес навчання: процес педагогічної взаємодії між учителем і учнями, спрямований на формування особистості і розвиток особистості дитини засобами історії. Отже, предметом методики навчання виступає конкретна сторона, сфера, частина об'єкта дослідження, тобто певна система навчання історії, що містить взаємопов'язані компоненти (зміст, організацію, результати навчання тощо) і закономірні зовнішні і внутрішні зв'язки цієї системи, які обумовлюють її функціонування. До зовнішніх зв'язків системи відносяться чинники розвитку суспільства, що відбиваються у соціокультурному середовищі, політичному та економічному становищі населення, рівні розвитку педагогічної та історичної науки тощо. Завданнями освітньої галузі є - підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій- вивчення основних тенденцій розвитку вітчизняної методичної думки;- на основі теоретичного з'ясування змістовної суті компонентів процесу навчання історії та зв'язків між ними, визначення основних умов і принципів навчання, їх кваліфікований аналіз, структурування, узагальнення і доступний для сприйняття та застосування опис;- виявлення об'єктивно існуючих зв'язків між компонентами навчання, протиріч та закономірностей їх розвитку;- визначення способів та критеріїв моніторингу й оцінки якості історичної освіти;- напрацювання, розробка нових ефективних моделей навчання з використанням досвіду і актуальних об'єктивних потреб історичної освіти.методика навчання історії - це наукова дисципліна, що досліджує процес навчання історії як системи у її взаємозв'язках, протиріччях і закономірностях для забезпечення якісної історичної освіти учнів.
#
----
----
Доброго дня, шановний Андрій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
# Компетенція - наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері.
Компетентність - оволодіння, володіння учня відповідною компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмета діяльності. Компетентність - особистісна якість (сукупність якостей) учня, що вже відбулась, і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері.

Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях,набутих завдяки навчанню, та є показником успішності останнього.

Таким чином, відповідність загальної здатності учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її виконання, є ступенем компетентності учня.

Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентності - це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. Досягти такого узгодження вдається не завжди.
І. Ключові.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:
1. Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
2. Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.
4. Соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
5. Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни:

бій під Крутами;
етапи трудової та політичної еміграції;
війни радянської Росії з Українською Народною Республікою;
радянська окупація України;
адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті;
Акт відновлення Української Держави;
внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні;
українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй;
вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках);
Українська Гельсінська група та багато іншого.
----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8 Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlФормування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:43, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#
----Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особи і, разом з тим, вчать цінувати й поважати думки інших.
Історичні дисципліни виховують та розвивають широту мислення, творчу уяву, толерантність, громадську активність особистості.
Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:38, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміння¬ми та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особли¬вості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.
Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при гру¬пуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інте¬ресів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.
Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів.
При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення.

#
----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:30, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:15, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:03, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Андрій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:34, 5 травня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:56, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:09, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 19 квітня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Ткаленко А.О.

2017-04-05T08:13:53Z

Ткаленко Андрій Олександрович:

Теорія та методика фахової дисципліни Ткаленко А.О.

2017-04-05T08:13:38Z

Ткаленко Андрій Олександрович:

Б

2017-04-05T08:04:08Z

Ткаленко Андрій Олександрович:

Білоног Юрій Григорович

Користувач:Ткаленко Андрій Олександрович

2017-04-05T08:03:14Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Ткаленко Андрій Олександрович'''

==Регіон==
'''Сумська область, місто Білопілля'''

==Місце роботи==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.С.М.Гордієнка'''

==Посада ==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==

[[Файл:Bilonog.jpg]]

''''''БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.),бронзовий призер чемпіонату світу,чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області.Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Павлович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.

==Контакти==
'''andrtkalenko@gmail.com'''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Ткаленко Андрій Олександрович

2017-04-05T08:01:27Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Ткаленко Андрій Олександрович'''

==Регіон==
'''Сумська область, місто Білопілля'''

==Місце роботи==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.С.М.Гордієнка'''

==Посада ==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==

[[Файл:Bilonog.jpg]]

''''''БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.),бронзовий призер чемпіонату світу,чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області.Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Петрович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.

==Контакти==
'''andrtkalenko@gmail.com'''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Ткаленко Андрій Олександрович

2017-04-05T08:00:43Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Ткаленко Андрій Олександрович'''

==Регіон==
'''Сумська область, місто Білопілля'''

==Місце роботи==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.С.М.Гордієнка'''

==Посада ==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==

[[Файл:Bilonog.jpg]]

''''''БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.),бронзовий призер чемпіонату світу,чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області.Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Петрович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.

==Контакти==
'''andrtkalenko@gmail.com'''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Ткаленко Андрій Олександрович

2017-04-05T07:56:04Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Ткаленко Андрій Олександрович'''

==Регіон==
'''Сумська область, місто Білопілля'''

==Місце роботи==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.С.М.Гордієнка'''

==Посада ==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==

[[Файл:Bilonog.jpg]]

'''БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.),бронзовий призер чемпіонату світу,чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області.Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Петрович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.'''

==Контакти==
'''andrtkalenko@gmail.com'''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Ткаленко Андрій Олександрович

2017-04-05T07:53:57Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Ткаленко Андрій Олександрович'''

==Регіон==
'''Сумська область, місто Білопілля'''

==Місце роботи==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.С.М.Гордієнка'''

==Посада ==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==

[[Файл:Bilonog.jpg]]

'''БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.), бронзовий призер чемпіонату світу, чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області. Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Петрович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.
'''

==Контакти==
'''andrtkalenko@gmail.com'''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Ткаленко Андрій Олександрович

2017-04-05T07:53:00Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Ткаленко Андрій Олександрович'''

==Регіон==
'''Сумська область, місто Білопілля'''

==Місце роботи==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.С.М.Гордієнка'''

==Посада ==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==

[[Файл:Bilonog.jpg]]

БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.), бронзовий призер чемпіонату світу, чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області. Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Петрович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.

==Контакти==
'''andrtkalenko@gmail.com'''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Користувач:Ткаленко Андрій Олександрович

2017-04-05T07:52:27Z

Ткаленко Андрій Олександрович:

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Ткаленко Андрій Олександрович'''

==Регіон==
'''Сумська область, місто Білопілля'''

==Місце роботи==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.С.М.Гордієнка'''

==Посада ==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==

[[Файл:Bilonog.jpg]]БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.), бронзовий призер чемпіонату світу, чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області. Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Петрович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.

==Контакти==
'''andrtkalenko@gmail.com'''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Файл:Bilonog.jpg

2017-04-05T07:51:50Z

Ткаленко Андрій Олександрович:

Користувач:Ткаленко Андрій Олександрович

2017-04-05T07:49:56Z

Ткаленко Андрій Олександрович: /* Випускний проект */

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''Ткаленко Андрій Олександрович'''

==Регіон==
'''Сумська область, місто Білопілля'''

==Місце роботи==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.С.М.Гордієнка'''

==Посада ==
'''вчитель історії'''

==Категорія==
'''ІІ'''

==Випускний проект==

[[Файл:Example.jpg]]БІЛОНОГ Юрій Григорович - чемпіон XXVIII Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.), бронзовий призер чемпіонату світу, чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон України, заслужений майстер спорту з легкої атлетики (штовхання ядра). Народився 9 березня 1974 року у м. Білопіллі Сумської області. Для Юрія Білонога спортивна біографія почалася з Білопільського районного палацу піонерів, де 13-річний хлопець уперше спробував свої сили у спортивній секції. У 1987 році його запросили до Харківського спортінтернату на спеціалізацію штовхання ядра і метання диска.

У Білопіллі Юрія тренував Володимир Петрович Бєліков, у Харкові — Юрій Михайлович Мінаков, який працював з юнаком з 1987 по 1993 рік, і його вихованець досягнув непоганого результату — 19 м 2 см.

Після спортінтернату Юрій Білоног вступає до Херсонського спортивного училища. Саме там він почав тренуватися під керівництвом Євгена Карсака. Після переїзду до Одеси перспективний молодий спортсмен почав виступати за “Динамо” й одягнув армійський однострій.

У 1996-2000 роках навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (Київ). У спортивній команді Державної прикордонної служби України виступає з 1993 року.

Перший високий спортивний титул Юрій Білоног завоював у 1992 році у Сеулі, ставши чемпіоном світу серед юніорів.

Зоряний переможний шлях Юрія Білонога почався у 2002 році, коли спортсмен отримав золото на чемпіонаті Європи. До цієї події він займав п'яте місце на чемпіонаті Європи. Сам Юрій стверджує, що велику роль у його спортивному розвитку зіграли такі знамениті спортсмени, як Вірастюк, Кліменко, Багач. Рівняння на кращі результати породжувало у нього прагнення до самовдосконалення.

Олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра став на XXVIII Олімпійських іграх у 2004 р. в Афінах. Змагання проводилися на стадіоні у стародавньому місті Олімпія. Він єдиний олімпійський чемпіон сучасності, який отримав оливовий вінок переможця на цьому античному стадіоні.

За високі спортивні результати, вагомий внесок у справу примноження слави національного спорту у світі Юрій Білоног нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзнакою “За мужність в охороні Державного кордону України”, медаллю “За сумлінну службу”.

Визнаний кращим легкоатлетом України та спортсменом Херсонщини 2004 року. Юрій Білоног бере активну участь в організації спортивних змагань для дітей. Почесний громадянин префектури Амарусіо (Греція).

З 1997 року живе та тренується в м. Одеса. Має сім’ю, виховує трьох дітей.

На початку 2010 року Юрій Білоног прийняв непросте рішення - завершити активну спортивну кар'єру. Легкоатлет працює старшим тренером Одеської області з легкої атлетики, допомагає юним спортсменам у досягненні олімпійських результатів. Навчається у Державній академії управління персоналом при Президентові України.

==Контакти==
'''andrtkalenko@gmail.com'''

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Б

2017-04-05T07:45:18Z

Ткаленко Андрій Олександрович:

Файл:Picture.jpg

2017-04-05T07:39:42Z

Ткаленко Андрій Олександрович: Сторінка очищена