HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:44:59Z

Харченко Галина Петрівна: /* Історія навчального закладу */

==Історія навчального закладу==

[[Файл:ЗОШ_Марківка.jpg|ЗОШ_Марківка.jpg||400px|thumb|left|Марківська ЗОШ І-ІІІ ступенів]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання)

[[Файл:Учителі_60х_с.Марківка.jpg|400px|thumb|left|Учителі 60х років]]

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Учителі_2016.jpg|500px|thumb|left|Колектив сьогодні(2016)]]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:44:49Z

Харченко Галина Петрівна: /* Історія навчального закладу */

==Історія навчального закладу==

[[Файл:ЗОШ_Марківка.jpg|ЗОШ_Марківка.jpg||200px|thumb|left|Марківська ЗОШ І-ІІІ ступенів]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання)

[[Файл:Учителі_60х_с.Марківка.jpg|400px|thumb|left|Учителі 60х років]]

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Учителі_2016.jpg|500px|thumb|left|Колектив сьогодні(2016)]]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:43:46Z

Харченко Галина Петрівна: /* Історія навчального закладу */

==Історія навчального закладу==

[[Файл:ЗОШ_Марківка.jpg|ЗОШ_Марківка.jpg]]

===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання)

[[Файл:Учителі_60х_с.Марківка.jpg|400px|thumb|left|Учителі 60х років]]

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Учителі_2016.jpg|500px|thumb|left|Колектив сьогодні(2016)]]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:ЗОШ Марківка.jpg

2017-06-21T12:42:43Z

Харченко Галина Петрівна:

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:39:41Z

Харченко Галина Петрівна:

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання)

[[Файл:Учителі_60х_с.Марківка.jpg|400px|thumb|left|Учителі 60х років]]

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Учителі_2016.jpg|500px|thumb|left|Колектив сьогодні(2016)]]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:39:26Z

Харченко Галина Петрівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:39:14Z

Харченко Галина Петрівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання)

[[Файл:Учителі_60х_с.Марківка.jpg|400px|thumb|left|Учителі 60х років]]

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Учителі_2016.jpg|400px|thumb|left|Колектив сьогодні(2016)]]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:39:06Z

Харченко Галина Петрівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання)

[[Файл:Учителі_60х_с.Марківка.jpg|400px|thumb|left|Учителі 60х років]]

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Учителі_2016.jpg|200px|thumb|left|Колектив сьогодні(2016)]]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:38:31Z

Харченко Галина Петрівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання)

[[Файл:Учителі_60х_с.Марківка.jpg|400px|thumb|left|Учителі 60х років]]

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==
[[Файл:Учителі_2016.jpg]]

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Учителі 2016.jpg

2017-06-21T12:38:23Z

Харченко Галина Петрівна:

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:37:47Z

Харченко Галина Петрівна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання)

[[Файл:Учителі_60х_с.Марківка.jpg|400px|thumb|left|Учителі 60х років]]

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:36:55Z

Харченко Галина Петрівна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання)

[[Файл:Учителі_60х_с.Марківка.jpg|300px|thumb|left|Підпис під зображенням]]

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:36:17Z

Харченко Галина Петрівна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання)

[[Файл:Учителі_60х_с.Марківка.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T12:35:18Z

Харченко Галина Петрівна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання)

[[Файл:Учителі_60х_с.Марківка.jpg]]

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Учителі 60х с.Марківка.jpg

2017-06-21T12:34:50Z

Харченко Галина Петрівна:

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T11:28:41Z

Харченко Галина Петрівна: /* Автор статті(посилання на сторінку користувача) */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T11:27:50Z

Харченко Галина Петрівна: /* Кращі майстри */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Етапи розвитку школи===

Загалом можна виокремити такі етапи розвитку школи:

*1892 рік – перші відомості про церковно-приходську школу с.Марківка.
*1914 рік – збудовано нове приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року.
*До 1938 року в Марківці була семирічна школа.
*1938 рік – реорганізація у восьмирічну школу.
*1941 рік – перший випуск десятого класу. Школа стала середньою.

В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання не відбувалося.

*1943 рік – відновлення навчального процесу.
*1980 рік – збудовано нове приміщення школи за типовим проектом на 365 місць.

За період, коли школа стала середньою, здійснено більше 60 випусків

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T11:25:24Z

Харченко Галина Петрівна: /* Відомі випускники */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===

''Дачко Ф.Т.'', Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро,
''Скринник С.С.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Іванна В.О.'', Герой Соціалістичної Праці,
''Низовий І.Д''., поет, член Спілки письменників України,
''Пигуль В.С.'',народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України;
''Андросенко Т.П.'', педагог, журналіст,
''Кириленко Н.І.'', кандидат філологічних наук,
''Лобода В.Б.,'' доктор фізико-математичних наук,
''Пигуль В.І.'', співачка, учасниця ансамблю народної пісні „Родень”,
''Єрмоленко І.М.,'' доктор хімічних наук,
''Пискун Г.І.'', керівник народного хору, аматор самодіяльного художнього мистецтва

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T11:22:46Z

Харченко Галина Петрівна: /* Кращі викладачі */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;

'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;

'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T11:22:35Z

Харченко Галина Петрівна: /* Кращі викладачі */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

'''''Педагогічний колектив школи пишається своїми колегами:'''''

'''Кизенко Василь Іванович''', завідувач лабораторії дидактики Інституту педагогіки АПН України;
'''Тронько Ганна Володимирівна''', старший вчитель, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України;
'''Нехаєнко Зоя Петрівна''', відмінник освіти України.

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T11:21:25Z

Харченко Галина Петрівна: /* Історія навчального закладу */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була '''Парасковія Степанівна Піскун'''. З березня по травень 1946 р. – '''Анатолій Семенович Дворніченко'''. З 1 червня 1946 р. директором школи став '''Михайло Христанович Масик'''. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений '''Іван Оврамович Копиця'''. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював '''Костянтин Павлович Шинкаренк'''о. По серпень 1957 р. – '''Михайло Андрійович Мокренко'''. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був '''Василь Семенович Ковальов'''. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був '''Іван Павлович Дрозд.'''

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)

Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.

Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.

У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).

З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T11:20:08Z

Харченко Галина Петрівна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===
Перші відомості про освіту в Марківці відносяться до 1892 року. В селі існувала церковно-приходська школа, яку відкрили дочки священика Степана Зеленського: Віра, Ганна, Олександра. Викладання- на російській мові. Кількість дітей- близько 100 чоловік. Навчали цих дітей 2-3 вчителі і піп. Предмети, які викладались у школі- Закон Божий, арифметика, російська мова і словесність, російська історія.

В 1914 році було побудовано приміщення школи, в якому діти навчалися до 1980 року. Марківська школа мала свої філії початкової школи в селі Рудка і на хуторі Кобзарі.

В ці роки дітей начали вчителі:
*Михайло Іванович Котенко (географія)
*Олександра Степанівна Котенко (російська мова та література)
*Любов Іванівна Пономаренко (математика)
*Федір Васильович Палига (фізика)
*Дмитро Сергійович Красуля (німецька мова)
*Галина Іллівна Власенко (хімія, зоологія, природа)
*Парасковія Степанівна Пискун (історія, конституція)
*Михайло Іванович Кривошиєнко (історія)
*Віра Іванівна Сизоненко (українська мова та література)
*Улита Семенівна Шевченко (вчит. молодших класів)
*Юлія Данилівна Квітчаста (математика)
*Петро Герасимович Ігнатенко (математика)
*Гаврило Олексійович Євшан (історія)
*Парасковія Свиридівна Онопрієнко (вчит. молодших класів)
*Олександра Артемівна Ігнатенко (географія)
*Олексій Тимофійович Ярошенко (суспільствознавство)
*Іван Устимович Катериніг (українська мова та література)
*Михайло Трифонович Ведмідь (музика і малювання)
*Омелян Федорович Відьма (трудове навчання

Директором школи в 1935 р. був '''Микола Панасович Власенко'''. Вчительський колектив цього періоду розвитку був нестабільний; вчителі виїжджали з села, часто навіть і серед навчального року. Навчалися школярі в школі в дві зміни, в класах було по 30 – 40 учнів. У 1934 році учням школи вперше видали безкоштовні сніданки.
В роки німецько-фашистської окупації регулярного навчання учнів в школі не було. В 1943 р. після визволення Білопільщини, майже всі діти пішли до школи. До березня 1946 р. директором школи була Парасковія Степанівна Піскун. З березня по травень 1946 р. – Анатолій Семенович Дворніченко. З 1 червня 1946 р. директором школи став Михайло Христанович Масик. З грудня по липень 1955 р. директором бувпризначений Іван Оврамович Копиця. З липня 1955 р. по травень 1957 р. директором школи працював Костянтин Павлович Шинкаренко. По серпень 1957 р. – Михайло Андрійович Мокренко. З вересня 1962 р. по серпень 1974 р. директором школи був Василь Семенович Ковальов. З вересня 1974 р. по серпень 1981р. директором був Іван Павлович Дрозд.

Нове приміщення Марківської школи було збудоване в 1980 р. за типовим проектом на 355 місць. Школа розміщена в одному приміщенні; згідно вимог,12 навчальних кабінетів: російської мови і зарубіжної літератури, української мови і літератури, географії , історії, кабінет народознавства, математики, фізики, хімії, біології, іноземної мови, інформатики і обчислювальної техніки, кабінет ДПЮ, трудового навчання, методичний кабінет. В школі розміщено окреме крило – 4 молодші класи із спальною кімнатою для дітлахів. У 1985 р. до школи вперше було прийнято 14 дітей шестиліток, відкрито «нульовий клас»(вчитель Нехаєнко З.П.)
Спортивна база: спортивний зал площею 150кв. м., з необхідним обладнанням, 2 роздягальні і душові(для хлопців і дівчат). Спортивний комплекс з нестандартним обладнанням , як для молодшої школи, так і для старшокласників. Є футбольне поле, волейбольний майданчик ,поле для ручного м’яча, баскетбольний майданчик, сектори для метання, стрибків у довжину і висоту.
Є в школі необхідна матеріальна база для допризовної підготовки юнаків. Трудове навчання здійснюється на базі навчальних майстерень, зокрема столярної і слюсарної.
У школі здійснювалося профільне навчання : швейна справа( дівчата ) , тракторна справа( хлопці).
З вересня 1981 р. по березень 2008 р. директором школи був '''Григорій Демидович Даража'''. З 2008 року директор школи '''Бойко Любов Іванівна.'''

На сьогодні в школі сформовано 11 класів. В цьому навчальному році навчалось 48 учнів. Обладнано 15 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас, спортивний зал, навчальна майстерня, бібліотека, їдальня, актовий зал, відкриті спортивні майданчики з футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичне містечко. В школі працює 8 гуртків. Як позитив, слід відзначити роботу спортивного гуртка. Члени цього гуртка завжди є учасниками районних та обласних змагань.

===Кращі викладачі===

===Кращі майстри===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T11:18:52Z

Харченко Галина Петрівна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.

2017-06-21T11:16:28Z

Харченко Галина Петрівна: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */

Користувач:Харченко Галина Петрівна

2017-06-21T11:15:12Z

Харченко Галина Петрівна: /* Випускний проект */

[[Файл:ХАрченко_Г.П,.jpg|200px|thumb|left|Харченко Г.П.]]

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
'''''Харченко Галина Петрівна'''''

==Регіон==
''Білопільський район
''

==Місце роботи==
Марківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Миколаївської селищної ради

==Посада ==
Вчитель історії

==Категорія==
Перша

==Випускний проект==
Історія навчальних закладів [[Марківська ЗОШ І-ІІІ ст.]]

Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B7TzJaSxn6oQU3RpMVRKcGJpeWs/view?usp=sharing Суспільна організація та організація влади за первісних часів.]

Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B7TzJaSxn6oQbVJGUmYzbmRuOTQ/view?usp=sharing Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну]

Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B7TzJaSxn6oQNXlCSnFqUUNoZWM/view?usp=sharing Проголошення ЗУНР]

Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B7TzJaSxn6oQNnBTRWFqei1VUkU/view?usp=sharing Власність у вашому житті]

[https://drive.google.com/file/d/0B7TzJaSxn6oQTjFDZUNGRVMwdHM/view?usp=sharing Портфоліо Харченко Г.П.]

==Контакти==
gallinaharchenko@gmail.com

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко Г.П.

2017-06-19T19:45:24Z

Харченко Галина Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1. 2. Сьогодні суспільство перебуває на початковій стадії Четвертої промислової революції.Визначними ознаками Четвертої промислової революції
є злиття технологій та «стирання кордонів» між фізичними, цифровими та біологічними сферами. Четверта промислова революція стосуватиметься
більше ніж 35% наявних сьогодні робочих навичок та компетенцій. До 2020 р. актуальними сферами промисловості будуть робототехніка та автономний
транспорт, штучний інтелект та навчання за допомогою машин, з’являться нові матеріали, біотехнології та геноміка. Через це деякі професії зникнуть,
інші будуть розвиватися. А ті, яких зараз не існує, стануть звичайним явищем. Позитивні зміни: тяжка і нецікава праця стане машинною. Люди матимуть можливість жити довго, бути здоровими, займатись цікавою творчою роботою. Але тут же і ризики - залишитись без роботи і без засобів до існування.

3. Щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці, людині будуть потрібні наступні компетентності:
*Когнітивне мислення
*Соціальний інтелект
*Уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення
*Міжкультурна компетентність
*Обчислювальне мислення
*Медіа-грамотність
*Міждисциплінарність
*Проектне мислення
*Управління інформацією
*Уміння працювати віддалено

--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 10:28, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''
'''П''' - я б хотіла, щоб в результаті реформи наша школа позбавилась від нав'язливого і непотрібного контролю вертикалі органів управління освітою.

'''Р''' - в американських школах поділ учнів відповідно до здібностей починається з молодшої середньої школи,на цій основі дитина обирає напрямок навчання в старшій середній школі. Якби таку зміну запровадити у нашій школі, вчителі б мали змогу працювати в приблизно однорідних за рівнем і цілями класах, де діти спрямовані або на академічний, або на загальний, або на виробничий (трудовий) напрям. Відповідно була б розв'язана проблема рівня матеріалу та завдань, а також включеності учнів у процес.

'''І''' - якби я була учнем, мені б дуже сподобалось вільно обирати собі предмети для вивчення та індивідуальну освітню траекторію.

'''М''' - на моєму уроці історії я б віддала перевагу проектному навчанню , урокам-квестам, історичним прогулянкам, сторітеллінгу та бріколажу.

'''А''' - одноразова реформа не має сенсу. Світ змінюється, тому важливо, щоб освіта змінювалась, випереджаючи суспільні зміни. Варто працювати над метанавичками і випереждувальною освітою.
--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:22, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''
Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування) тощо. Якісні зміни відображають нові підходи до розуміння освіченості: потрібні не просто носії «чистих знань», а люди, які володіють знаннями і компетенціями, достатніми для їх негайного застосування, здатні їх постійно поновлювати та вдосконалювати відповідно до логіки розвитку економіки знань. Головна властивість «суспільства знань» – генерувати нове знання та забезпечити його застосування. Тобто знання й компетенція людини забезпечують продуктивність конкретної практичної дії. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:34, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку.
Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
*Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
*Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
*Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
*Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
*Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
*Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
*Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів
Хартії ООН. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 21:40, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

Думаю, що уже на часі в новій українській школі цілий ряд реформ, які проводяться у фінській школі. Це й уведення багатодисциплінарних предметів, і посилене вивчення іноземних мов, і програмування та підприємництво в школі. Мені хотілося б запровадити офіційне кумівство серед дітей. За кожним п’ятикласником-кумом закріплений учень першого класу, тоді як другокласники мають товаришувати з шестикласниками і так далі. Це породжує добрі стосунки між старшими і молодшими учнями, відповідальність за "кума", слугує профілактикою цькування і ображання слабших. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 21:56, 19 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''
Я вважаю найважливішим змішане навчання. Змішане навчання - це освітня технологія, що поєднує навчання з участю вчителя (обличчям до обличчя) з онлайн-навчанням, що припускає елементи самостійного контролю учнем шляху, часу, місця і темпу навчання, а також інтеграцію досвіду навчання з учителем і онлайн. На практиці змішане навчання відрізняється від традиційного тим, що лекції студенти дивляться вдома, а на заняттях в класі виконують домашнє завдання. Чому цей підхід більш ефективний, ніж традиційний? Перш за все, тому що практичні завдання виконуються разом з лектором та його підказками, а лекції ви можете дивитися в зручний час. При цьому, викладач буде бачити, скільки часу ви витратили на перегляд лекції, скільки затрималися на тому чи іншому слайді презентації. При виконанні практичного завдання ви працюєте в групі, відбувається інтерактивна взаємодія. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 22:15, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

Обираю метод "Філософія для дітей". Принцип методу “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. Можна використати для вивчення будь-якої теми з історії. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 22:43, 19 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

Формально так. Але все буде залежати від того, як на рівні школи, кожного учителя ці засади будуть впроваджені у практику діяльності. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 22:45, 19 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя?

Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим.

Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.

За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа», що стала результатом співпраці керівництва МОН із громадським організаціями, експертами, соціальними інноваторами (оприлюднена наприкінці 2017 року) проголошено про перехід від школи знань до школи компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем та батьками; орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм і ще низку прогресивних компонентів. Утім, впровадження нової моделі шкільної освіти на повну силу розпочнеться лише з вересня 2018-го й займе не менш ніж 10 років. А що можна зробити вже тепер, щоби вивести навчальний процес із зони психологічно деструктивних станів і наблизити до оптимальних переживань?

Ось кілька простих інструментів, запровадження яких не залежить від ухвалення Закону України «Про освіту» й не потребує значних бюджетних асигнувань:

1. Поширювати емоційну грамотність серед педагогів і батьків. Основна ціль — дати учасникам освітнього процесу розуміння природи людських емоцій, навчити елементарних правил і прийомів поводження з найбільш «вибухонебезпечними» емоційними станами, як-от гнів, страх і раптові бажання.
Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

2. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

3. Надати пріоритет розвитку креативності й винахідливості. Запрошувати до школи представників креативних професій, таких як дизайнери, продюсери, режисери, копірайтери, засновників перспективних стартапів. Для розвитку креативних навичок найкраще надаються уроки праці та мистецтв, що зазвичай включені до стандартного розкладу. Конструктивною практикою є проведення шкільних заходів у форматі Maker Faire (фестивалі мейкерства).

4. Запровадити практику шкільних карнавалів, упродовж яких учні у формі травестії за допомогою мистецьких засобів можуть висловити все, що в них накопичилося стосовно школи, педагогів і батьків. Це допоможе зняти напруження, сприятиме груповій проектній взаємодії. Елементи змагальності дадуть поштовх до вдосконалення, творчого використання набутих знань.

5. Розпочати процес змін у дизайні навчального середовища. Варто експериментувати з розстановкою меблів у класних кімнатах, актових залах, практикувати експерименти з ландшафтним дизайном і міським городництвом на шкільному подвір’ї тощо.

Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 19:53, 19 червня 2017 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко Г.П.

2017-06-19T19:43:44Z

Харченко Галина Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1. 2. Сьогодні суспільство перебуває на початковій стадії Четвертої промислової революції.Визначними ознаками Четвертої промислової революції
є злиття технологій та «стирання кордонів» між фізичними, цифровими та біологічними сферами. Четверта промислова революція стосуватиметься
більше ніж 35% наявних сьогодні робочих навичок та компетенцій. До 2020 р. актуальними сферами промисловості будуть робототехніка та автономний
транспорт, штучний інтелект та навчання за допомогою машин, з’являться нові матеріали, біотехнології та геноміка. Через це деякі професії зникнуть,
інші будуть розвиватися. А ті, яких зараз не існує, стануть звичайним явищем. Позитивні зміни: тяжка і нецікава праця стане машинною. Люди матимуть можливість жити довго, бути здоровими, займатись цікавою творчою роботою. Але тут же і ризики - залишитись без роботи і без засобів до існування.

3. Щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці, людині будуть потрібні наступні компетентності:
*Когнітивне мислення
*Соціальний інтелект
*Уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення
*Міжкультурна компетентність
*Обчислювальне мислення
*Медіа-грамотність
*Міждисциплінарність
*Проектне мислення
*Управління інформацією
*Уміння працювати віддалено

--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 10:28, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''
'''П''' - я б хотіла, щоб в результаті реформи наша школа позбавилась від нав'язливого і непотрібного контролю вертикалі органів управління освітою.

'''Р''' - в американських школах поділ учнів відповідно до здібностей починається з молодшої середньої школи,на цій основі дитина обирає напрямок навчання в старшій середній школі. Якби таку зміну запровадити у нашій школі, вчителі б мали змогу працювати в приблизно однорідних за рівнем і цілями класах, де діти спрямовані або на академічний, або на загальний, або на виробничий (трудовий) напрям. Відповідно була б розв'язана проблема рівня матеріалу та завдань, а також включеності учнів у процес.

'''І''' - якби я була учнем, мені б дуже сподобалось вільно обирати собі предмети для вивчення та індивідуальну освітню траекторію.

'''М''' - на моєму уроці історії я б віддала перевагу проектному навчанню , урокам-квестам, історичним прогулянкам, сторітеллінгу та бріколажу.

'''А''' - одноразова реформа не має сенсу. Світ змінюється, тому важливо, щоб освіта змінювалась, випереджаючи суспільні зміни. Варто працювати над метанавичками і випереждувальною освітою.
--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:22, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''
Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування) тощо. Якісні зміни відображають нові підходи до розуміння освіченості: потрібні не просто носії «чистих знань», а люди, які володіють знаннями і компетенціями, достатніми для їх негайного застосування, здатні їх постійно поновлювати та вдосконалювати відповідно до логіки розвитку економіки знань. Головна властивість «суспільства знань» – генерувати нове знання та забезпечити його застосування. Тобто знання й компетенція людини забезпечують продуктивність конкретної практичної дії. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:34, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку.
Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
*Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
*Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
*Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
*Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
*Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
*Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
*Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів
Хартії ООН. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 21:40, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

Думаю, що уже на часі в новій українській школі цілий ряд реформ, які проводяться у фінській школі. Це й уведення багатодисциплінарних предметів, і посилене вивчення іноземних мов, і програмування та підприємництво в школі. Мені хотілося б запровадити офіційне кумівство серед дітей. За кожним п’ятикласником-кумом закріплений учень першого класу, тоді як другокласники мають товаришувати з шестикласниками і так далі. Це породжує добрі стосунки між старшими і молодшими учнями, відповідальність за "кума", слугує профілактикою цькування і ображання слабших. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 21:56, 19 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''
Я вважаю найважливішим змішане навчання. Змішане навчання - це освітня технологія, що поєднує навчання з участю вчителя (обличчям до обличчя) з онлайн-навчанням, що припускає елементи самостійного контролю учнем шляху, часу, місця і темпу навчання, а також інтеграцію досвіду навчання з учителем і онлайн. На практиці змішане навчання відрізняється від традиційного тим, що лекції студенти дивляться вдома, а на заняттях в класі виконують домашнє завдання. Чому цей підхід більш ефективний, ніж традиційний? Перш за все, тому що практичні завдання виконуються разом з лектором та його підказками, а лекції ви можете дивитися в зручний час. При цьому, викладач буде бачити, скільки часу ви витратили на перегляд лекції, скільки затрималися на тому чи іншому слайді презентації. При виконанні практичного завдання ви працюєте в групі, відбувається інтерактивна взаємодія. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 22:15, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

Обираю метод "Філософія для дітей". Принцип методу “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. Можна використати для вивчення будь-якої теми з історії. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 22:43, 19 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя?

Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим.

Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.

За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа», що стала результатом співпраці керівництва МОН із громадським організаціями, експертами, соціальними інноваторами (оприлюднена наприкінці 2017 року) проголошено про перехід від школи знань до школи компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем та батьками; орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм і ще низку прогресивних компонентів. Утім, впровадження нової моделі шкільної освіти на повну силу розпочнеться лише з вересня 2018-го й займе не менш ніж 10 років. А що можна зробити вже тепер, щоби вивести навчальний процес із зони психологічно деструктивних станів і наблизити до оптимальних переживань?

Ось кілька простих інструментів, запровадження яких не залежить від ухвалення Закону України «Про освіту» й не потребує значних бюджетних асигнувань:

1. Поширювати емоційну грамотність серед педагогів і батьків. Основна ціль — дати учасникам освітнього процесу розуміння природи людських емоцій, навчити елементарних правил і прийомів поводження з найбільш «вибухонебезпечними» емоційними станами, як-от гнів, страх і раптові бажання.
Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

2. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

3. Надати пріоритет розвитку креативності й винахідливості. Запрошувати до школи представників креативних професій, таких як дизайнери, продюсери, режисери, копірайтери, засновників перспективних стартапів. Для розвитку креативних навичок найкраще надаються уроки праці та мистецтв, що зазвичай включені до стандартного розкладу. Конструктивною практикою є проведення шкільних заходів у форматі Maker Faire (фестивалі мейкерства).

4. Запровадити практику шкільних карнавалів, упродовж яких учні у формі травестії за допомогою мистецьких засобів можуть висловити все, що в них накопичилося стосовно школи, педагогів і батьків. Це допоможе зняти напруження, сприятиме груповій проектній взаємодії. Елементи змагальності дадуть поштовх до вдосконалення, творчого використання набутих знань.

5. Розпочати процес змін у дизайні навчального середовища. Варто експериментувати з розстановкою меблів у класних кімнатах, актових залах, практикувати експерименти з ландшафтним дизайном і міським городництвом на шкільному подвір’ї тощо.

Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 19:53, 19 червня 2017 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко Г.П.

2017-06-19T19:15:31Z

Харченко Галина Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1. 2. Сьогодні суспільство перебуває на початковій стадії Четвертої промислової революції.Визначними ознаками Четвертої промислової революції
є злиття технологій та «стирання кордонів» між фізичними, цифровими та біологічними сферами. Четверта промислова революція стосуватиметься
більше ніж 35% наявних сьогодні робочих навичок та компетенцій. До 2020 р. актуальними сферами промисловості будуть робототехніка та автономний
транспорт, штучний інтелект та навчання за допомогою машин, з’являться нові матеріали, біотехнології та геноміка. Через це деякі професії зникнуть,
інші будуть розвиватися. А ті, яких зараз не існує, стануть звичайним явищем. Позитивні зміни: тяжка і нецікава праця стане машинною. Люди матимуть можливість жити довго, бути здоровими, займатись цікавою творчою роботою. Але тут же і ризики - залишитись без роботи і без засобів до існування.

3. Щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці, людині будуть потрібні наступні компетентності:
*Когнітивне мислення
*Соціальний інтелект
*Уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення
*Міжкультурна компетентність
*Обчислювальне мислення
*Медіа-грамотність
*Міждисциплінарність
*Проектне мислення
*Управління інформацією
*Уміння працювати віддалено

--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 10:28, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''
'''П''' - я б хотіла, щоб в результаті реформи наша школа позбавилась від нав'язливого і непотрібного контролю вертикалі органів управління освітою.

'''Р''' - в американських школах поділ учнів відповідно до здібностей починається з молодшої середньої школи,на цій основі дитина обирає напрямок навчання в старшій середній школі. Якби таку зміну запровадити у нашій школі, вчителі б мали змогу працювати в приблизно однорідних за рівнем і цілями класах, де діти спрямовані або на академічний, або на загальний, або на виробничий (трудовий) напрям. Відповідно була б розв'язана проблема рівня матеріалу та завдань, а також включеності учнів у процес.

'''І''' - якби я була учнем, мені б дуже сподобалось вільно обирати собі предмети для вивчення та індивідуальну освітню траекторію.

'''М''' - на моєму уроці історії я б віддала перевагу проектному навчанню , урокам-квестам, історичним прогулянкам, сторітеллінгу та бріколажу.

'''А''' - одноразова реформа не має сенсу. Світ змінюється, тому важливо, щоб освіта змінювалась, випереджаючи суспільні зміни. Варто працювати над метанавичками і випереждувальною освітою.
--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:22, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''
Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування) тощо. Якісні зміни відображають нові підходи до розуміння освіченості: потрібні не просто носії «чистих знань», а люди, які володіють знаннями і компетенціями, достатніми для їх негайного застосування, здатні їх постійно поновлювати та вдосконалювати відповідно до логіки розвитку економіки знань. Головна властивість «суспільства знань» – генерувати нове знання та забезпечити його застосування. Тобто знання й компетенція людини забезпечують продуктивність конкретної практичної дії. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:34, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку.
Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
*Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
*Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
*Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
*Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
*Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
*Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
*Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів
Хартії ООН. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 21:40, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

Думаю, що уже на часі в новій українській школі цілий ряд реформ, які проводяться у фінській школі. Це й уведення багатодисциплінарних предметів, і посилене вивчення іноземних мов, і програмування та підприємництво в школі. Мені хотілося б запровадити офіційне кумівство серед дітей. За кожним п’ятикласником-кумом закріплений учень першого класу, тоді як другокласники мають товаришувати з шестикласниками і так далі. Це породжує добрі стосунки між старшими і молодшими учнями, відповідальність за "кума", слугує профілактикою цькування і ображання слабших. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 21:56, 19 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''
Я вважаю найважливішим змішане навчання. Змішане навчання - це освітня технологія, що поєднує навчання з участю вчителя (обличчям до обличчя) з онлайн-навчанням, що припускає елементи самостійного контролю учнем шляху, часу, місця і темпу навчання, а також інтеграцію досвіду навчання з учителем і онлайн. На практиці змішане навчання відрізняється від традиційного тим, що лекції студенти дивляться вдома, а на заняттях в класі виконують домашнє завдання. Чому цей підхід більш ефективний, ніж традиційний? Перш за все, тому що практичні завдання виконуються разом з лектором та його підказками, а лекції ви можете дивитися в зручний час. При цьому, викладач буде бачити, скільки часу ви витратили на перегляд лекції, скільки затрималися на тому чи іншому слайді презентації. При виконанні практичного завдання ви працюєте в групі, відбувається інтерактивна взаємодія. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 22:15, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя?

Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим.

Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.

За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа», що стала результатом співпраці керівництва МОН із громадським організаціями, експертами, соціальними інноваторами (оприлюднена наприкінці 2017 року) проголошено про перехід від школи знань до школи компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем та батьками; орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм і ще низку прогресивних компонентів. Утім, впровадження нової моделі шкільної освіти на повну силу розпочнеться лише з вересня 2018-го й займе не менш ніж 10 років. А що можна зробити вже тепер, щоби вивести навчальний процес із зони психологічно деструктивних станів і наблизити до оптимальних переживань?

Ось кілька простих інструментів, запровадження яких не залежить від ухвалення Закону України «Про освіту» й не потребує значних бюджетних асигнувань:

1. Поширювати емоційну грамотність серед педагогів і батьків. Основна ціль — дати учасникам освітнього процесу розуміння природи людських емоцій, навчити елементарних правил і прийомів поводження з найбільш «вибухонебезпечними» емоційними станами, як-от гнів, страх і раптові бажання.
Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

2. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

3. Надати пріоритет розвитку креативності й винахідливості. Запрошувати до школи представників креативних професій, таких як дизайнери, продюсери, режисери, копірайтери, засновників перспективних стартапів. Для розвитку креативних навичок найкраще надаються уроки праці та мистецтв, що зазвичай включені до стандартного розкладу. Конструктивною практикою є проведення шкільних заходів у форматі Maker Faire (фестивалі мейкерства).

4. Запровадити практику шкільних карнавалів, упродовж яких учні у формі травестії за допомогою мистецьких засобів можуть висловити все, що в них накопичилося стосовно школи, педагогів і батьків. Це допоможе зняти напруження, сприятиме груповій проектній взаємодії. Елементи змагальності дадуть поштовх до вдосконалення, творчого використання набутих знань.

5. Розпочати процес змін у дизайні навчального середовища. Варто експериментувати з розстановкою меблів у класних кімнатах, актових залах, практикувати експерименти з ландшафтним дизайном і міським городництвом на шкільному подвір’ї тощо.

Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 19:53, 19 червня 2017 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко Г.П.

2017-06-19T18:56:32Z

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1. 2. Сьогодні суспільство перебуває на початковій стадії Четвертої промислової революції.Визначними ознаками Четвертої промислової революції
є злиття технологій та «стирання кордонів» між фізичними, цифровими та біологічними сферами. Четверта промислова революція стосуватиметься
більше ніж 35% наявних сьогодні робочих навичок та компетенцій. До 2020 р. актуальними сферами промисловості будуть робототехніка та автономний
транспорт, штучний інтелект та навчання за допомогою машин, з’являться нові матеріали, біотехнології та геноміка. Через це деякі професії зникнуть,
інші будуть розвиватися. А ті, яких зараз не існує, стануть звичайним явищем. Позитивні зміни: тяжка і нецікава праця стане машинною. Люди матимуть можливість жити довго, бути здоровими, займатись цікавою творчою роботою. Але тут же і ризики - залишитись без роботи і без засобів до існування.

3. Щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці, людині будуть потрібні наступні компетентності:
*Когнітивне мислення
*Соціальний інтелект
*Уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення
*Міжкультурна компетентність
*Обчислювальне мислення
*Медіа-грамотність
*Міждисциплінарність
*Проектне мислення
*Управління інформацією
*Уміння працювати віддалено

--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 10:28, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''
'''П''' - я б хотіла, щоб в результаті реформи наша школа позбавилась від нав'язливого і непотрібного контролю вертикалі органів управління освітою.

'''Р''' - в американських школах поділ учнів відповідно до здібностей починається з молодшої середньої школи,на цій основі дитина обирає напрямок навчання в старшій середній школі. Якби таку зміну запровадити у нашій школі, вчителі б мали змогу працювати в приблизно однорідних за рівнем і цілями класах, де діти спрямовані або на академічний, або на загальний, або на виробничий (трудовий) напрям. Відповідно була б розв'язана проблема рівня матеріалу та завдань, а також включеності учнів у процес.

'''І''' - якби я була учнем, мені б дуже сподобалось вільно обирати собі предмети для вивчення та індивідуальну освітню траекторію.

'''М''' - на моєму уроці історії я б віддала перевагу проектному навчанню , урокам-квестам, історичним прогулянкам, сторітеллінгу та бріколажу.

'''А''' - одноразова реформа не має сенсу. Світ змінюється, тому важливо, щоб освіта змінювалась, випереджаючи суспільні зміни. Варто працювати над метанавичками і випереждувальною освітою.
--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:22, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''
Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування) тощо. Якісні зміни відображають нові підходи до розуміння освіченості: потрібні не просто носії «чистих знань», а люди, які володіють знаннями і компетенціями, достатніми для їх негайного застосування, здатні їх постійно поновлювати та вдосконалювати відповідно до логіки розвитку економіки знань. Головна властивість «суспільства знань» – генерувати нове знання та забезпечити його застосування. Тобто знання й компетенція людини забезпечують продуктивність конкретної практичної дії. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:34, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку.
Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
*Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
*Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
*Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
*Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
*Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
*Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
*Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів
Хартії ООН. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 21:40, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

Думаю, що уже на часі в новій українській школі цілий ряд реформ, які проводяться у фінській школі. Це й уведення багатодисциплінарних предметів, і посилене вивчення іноземних мов, і програмування та підприємництво в школі. Мені хотілося б запровадити офіційне кумівство серед дітей. За кожним п’ятикласником-кумом закріплений учень першого класу, тоді як другокласники мають товаришувати з шестикласниками і так далі. Це породжує добрі стосунки між старшими і молодшими учнями, відповідальність за "кума", слугує профілактикою цькування і ображання слабших. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 21:56, 19 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя?

Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим.

Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.

За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа», що стала результатом співпраці керівництва МОН із громадським організаціями, експертами, соціальними інноваторами (оприлюднена наприкінці 2017 року) проголошено про перехід від школи знань до школи компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем та батьками; орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм і ще низку прогресивних компонентів. Утім, впровадження нової моделі шкільної освіти на повну силу розпочнеться лише з вересня 2018-го й займе не менш ніж 10 років. А що можна зробити вже тепер, щоби вивести навчальний процес із зони психологічно деструктивних станів і наблизити до оптимальних переживань?

Ось кілька простих інструментів, запровадження яких не залежить від ухвалення Закону України «Про освіту» й не потребує значних бюджетних асигнувань:

1. Поширювати емоційну грамотність серед педагогів і батьків. Основна ціль — дати учасникам освітнього процесу розуміння природи людських емоцій, навчити елементарних правил і прийомів поводження з найбільш «вибухонебезпечними» емоційними станами, як-от гнів, страх і раптові бажання.
Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

2. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

3. Надати пріоритет розвитку креативності й винахідливості. Запрошувати до школи представників креативних професій, таких як дизайнери, продюсери, режисери, копірайтери, засновників перспективних стартапів. Для розвитку креативних навичок найкраще надаються уроки праці та мистецтв, що зазвичай включені до стандартного розкладу. Конструктивною практикою є проведення шкільних заходів у форматі Maker Faire (фестивалі мейкерства).

4. Запровадити практику шкільних карнавалів, упродовж яких учні у формі травестії за допомогою мистецьких засобів можуть висловити все, що в них накопичилося стосовно школи, педагогів і батьків. Це допоможе зняти напруження, сприятиме груповій проектній взаємодії. Елементи змагальності дадуть поштовх до вдосконалення, творчого використання набутих знань.

5. Розпочати процес змін у дизайні навчального середовища. Варто експериментувати з розстановкою меблів у класних кімнатах, актових залах, практикувати експерименти з ландшафтним дизайном і міським городництвом на шкільному подвір’ї тощо.

Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 19:53, 19 червня 2017 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко Г.П.

2017-06-19T18:40:23Z

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1. 2. Сьогодні суспільство перебуває на початковій стадії Четвертої промислової революції.Визначними ознаками Четвертої промислової революції
є злиття технологій та «стирання кордонів» між фізичними, цифровими та біологічними сферами. Четверта промислова революція стосуватиметься
більше ніж 35% наявних сьогодні робочих навичок та компетенцій. До 2020 р. актуальними сферами промисловості будуть робототехніка та автономний
транспорт, штучний інтелект та навчання за допомогою машин, з’являться нові матеріали, біотехнології та геноміка. Через це деякі професії зникнуть,
інші будуть розвиватися. А ті, яких зараз не існує, стануть звичайним явищем. Позитивні зміни: тяжка і нецікава праця стане машинною. Люди матимуть можливість жити довго, бути здоровими, займатись цікавою творчою роботою. Але тут же і ризики - залишитись без роботи і без засобів до існування.

3. Щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці, людині будуть потрібні наступні компетентності:
*Когнітивне мислення
*Соціальний інтелект
*Уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення
*Міжкультурна компетентність
*Обчислювальне мислення
*Медіа-грамотність
*Міждисциплінарність
*Проектне мислення
*Управління інформацією
*Уміння працювати віддалено

--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 10:28, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''
'''П''' - я б хотіла, щоб в результаті реформи наша школа позбавилась від нав'язливого і непотрібного контролю вертикалі органів управління освітою.

'''Р''' - в американських школах поділ учнів відповідно до здібностей починається з молодшої середньої школи,на цій основі дитина обирає напрямок навчання в старшій середній школі. Якби таку зміну запровадити у нашій школі, вчителі б мали змогу працювати в приблизно однорідних за рівнем і цілями класах, де діти спрямовані або на академічний, або на загальний, або на виробничий (трудовий) напрям. Відповідно була б розв'язана проблема рівня матеріалу та завдань, а також включеності учнів у процес.

'''І''' - якби я була учнем, мені б дуже сподобалось вільно обирати собі предмети для вивчення та індивідуальну освітню траекторію.

'''М''' - на моєму уроці історії я б віддала перевагу проектному навчанню , урокам-квестам, історичним прогулянкам, сторітеллінгу та бріколажу.

'''А''' - одноразова реформа не має сенсу. Світ змінюється, тому важливо, щоб освіта змінювалась, випереджаючи суспільні зміни. Варто працювати над метанавичками і випереждувальною освітою.
--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:22, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''
Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування) тощо. Якісні зміни відображають нові підходи до розуміння освіченості: потрібні не просто носії «чистих знань», а люди, які володіють знаннями і компетенціями, достатніми для їх негайного застосування, здатні їх постійно поновлювати та вдосконалювати відповідно до логіки розвитку економіки знань. Головна властивість «суспільства знань» – генерувати нове знання та забезпечити його застосування. Тобто знання й компетенція людини забезпечують продуктивність конкретної практичної дії. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:34, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''
Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку.
Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
*Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
*Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
*Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
*Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
*Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
*Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та
взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
*Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів
Хартії ООН. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 21:40, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя?

Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим.

Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.

За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа», що стала результатом співпраці керівництва МОН із громадським організаціями, експертами, соціальними інноваторами (оприлюднена наприкінці 2017 року) проголошено про перехід від школи знань до школи компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем та батьками; орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм і ще низку прогресивних компонентів. Утім, впровадження нової моделі шкільної освіти на повну силу розпочнеться лише з вересня 2018-го й займе не менш ніж 10 років. А що можна зробити вже тепер, щоби вивести навчальний процес із зони психологічно деструктивних станів і наблизити до оптимальних переживань?

Ось кілька простих інструментів, запровадження яких не залежить від ухвалення Закону України «Про освіту» й не потребує значних бюджетних асигнувань:

1. Поширювати емоційну грамотність серед педагогів і батьків. Основна ціль — дати учасникам освітнього процесу розуміння природи людських емоцій, навчити елементарних правил і прийомів поводження з найбільш «вибухонебезпечними» емоційними станами, як-от гнів, страх і раптові бажання.
Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

2. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

3. Надати пріоритет розвитку креативності й винахідливості. Запрошувати до школи представників креативних професій, таких як дизайнери, продюсери, режисери, копірайтери, засновників перспективних стартапів. Для розвитку креативних навичок найкраще надаються уроки праці та мистецтв, що зазвичай включені до стандартного розкладу. Конструктивною практикою є проведення шкільних заходів у форматі Maker Faire (фестивалі мейкерства).

4. Запровадити практику шкільних карнавалів, упродовж яких учні у формі травестії за допомогою мистецьких засобів можуть висловити все, що в них накопичилося стосовно школи, педагогів і батьків. Це допоможе зняти напруження, сприятиме груповій проектній взаємодії. Елементи змагальності дадуть поштовх до вдосконалення, творчого використання набутих знань.

5. Розпочати процес змін у дизайні навчального середовища. Варто експериментувати з розстановкою меблів у класних кімнатах, актових залах, практикувати експерименти з ландшафтним дизайном і міським городництвом на шкільному подвір’ї тощо.

Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 19:53, 19 червня 2017 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко Г.П.

2017-06-19T17:34:44Z

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1. 2. Сьогодні суспільство перебуває на початковій стадії Четвертої промислової революції.Визначними ознаками Четвертої промислової революції
є злиття технологій та «стирання кордонів» між фізичними, цифровими та біологічними сферами. Четверта промислова революція стосуватиметься
більше ніж 35% наявних сьогодні робочих навичок та компетенцій. До 2020 р. актуальними сферами промисловості будуть робототехніка та автономний
транспорт, штучний інтелект та навчання за допомогою машин, з’являться нові матеріали, біотехнології та геноміка. Через це деякі професії зникнуть,
інші будуть розвиватися. А ті, яких зараз не існує, стануть звичайним явищем. Позитивні зміни: тяжка і нецікава праця стане машинною. Люди матимуть можливість жити довго, бути здоровими, займатись цікавою творчою роботою. Але тут же і ризики - залишитись без роботи і без засобів до існування.

3. Щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці, людині будуть потрібні наступні компетентності:
*Когнітивне мислення
*Соціальний інтелект
*Уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення
*Міжкультурна компетентність
*Обчислювальне мислення
*Медіа-грамотність
*Міждисциплінарність
*Проектне мислення
*Управління інформацією
*Уміння працювати віддалено

--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 10:28, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''
'''П''' - я б хотіла, щоб в результаті реформи наша школа позбавилась від нав'язливого і непотрібного контролю вертикалі органів управління освітою.

'''Р''' - в американських школах поділ учнів відповідно до здібностей починається з молодшої середньої школи,на цій основі дитина обирає напрямок навчання в старшій середній школі. Якби таку зміну запровадити у нашій школі, вчителі б мали змогу працювати в приблизно однорідних за рівнем і цілями класах, де діти спрямовані або на академічний, або на загальний, або на виробничий (трудовий) напрям. Відповідно була б розв'язана проблема рівня матеріалу та завдань, а також включеності учнів у процес.

'''І''' - якби я була учнем, мені б дуже сподобалось вільно обирати собі предмети для вивчення та індивідуальну освітню траекторію.

'''М''' - на моєму уроці історії я б віддала перевагу проектному навчанню , урокам-квестам, історичним прогулянкам, сторітеллінгу та бріколажу.

'''А''' - одноразова реформа не має сенсу. Світ змінюється, тому важливо, щоб освіта змінювалась, випереджаючи суспільні зміни. Варто працювати над метанавичками і випереждувальною освітою.
--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:22, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''
Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування) тощо. Якісні зміни відображають нові підходи до розуміння освіченості: потрібні не просто носії «чистих знань», а люди, які володіють знаннями і компетенціями, достатніми для їх негайного застосування, здатні їх постійно поновлювати та вдосконалювати відповідно до логіки розвитку економіки знань. Головна властивість «суспільства знань» – генерувати нове знання та забезпечити його застосування. Тобто знання й компетенція людини забезпечують продуктивність конкретної практичної дії. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:34, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя?

Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим.

Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.

За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа», що стала результатом співпраці керівництва МОН із громадським організаціями, експертами, соціальними інноваторами (оприлюднена наприкінці 2017 року) проголошено про перехід від школи знань до школи компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем та батьками; орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм і ще низку прогресивних компонентів. Утім, впровадження нової моделі шкільної освіти на повну силу розпочнеться лише з вересня 2018-го й займе не менш ніж 10 років. А що можна зробити вже тепер, щоби вивести навчальний процес із зони психологічно деструктивних станів і наблизити до оптимальних переживань?

Ось кілька простих інструментів, запровадження яких не залежить від ухвалення Закону України «Про освіту» й не потребує значних бюджетних асигнувань:

1. Поширювати емоційну грамотність серед педагогів і батьків. Основна ціль — дати учасникам освітнього процесу розуміння природи людських емоцій, навчити елементарних правил і прийомів поводження з найбільш «вибухонебезпечними» емоційними станами, як-от гнів, страх і раптові бажання.
Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

2. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

3. Надати пріоритет розвитку креативності й винахідливості. Запрошувати до школи представників креативних професій, таких як дизайнери, продюсери, режисери, копірайтери, засновників перспективних стартапів. Для розвитку креативних навичок найкраще надаються уроки праці та мистецтв, що зазвичай включені до стандартного розкладу. Конструктивною практикою є проведення шкільних заходів у форматі Maker Faire (фестивалі мейкерства).

4. Запровадити практику шкільних карнавалів, упродовж яких учні у формі травестії за допомогою мистецьких засобів можуть висловити все, що в них накопичилося стосовно школи, педагогів і батьків. Це допоможе зняти напруження, сприятиме груповій проектній взаємодії. Елементи змагальності дадуть поштовх до вдосконалення, творчого використання набутих знань.

5. Розпочати процес змін у дизайні навчального середовища. Варто експериментувати з розстановкою меблів у класних кімнатах, актових залах, практикувати експерименти з ландшафтним дизайном і міським городництвом на шкільному подвір’ї тощо.

Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 19:53, 19 червня 2017 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко Г.П.

2017-06-19T17:22:29Z

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
*[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися];
*[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];
*[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваші відповіді:'''

1. 2. Сьогодні суспільство перебуває на початковій стадії Четвертої промислової революції.Визначними ознаками Четвертої промислової революції
є злиття технологій та «стирання кордонів» між фізичними, цифровими та біологічними сферами. Четверта промислова революція стосуватиметься
більше ніж 35% наявних сьогодні робочих навичок та компетенцій. До 2020 р. актуальними сферами промисловості будуть робототехніка та автономний
транспорт, штучний інтелект та навчання за допомогою машин, з’являться нові матеріали, біотехнології та геноміка. Через це деякі професії зникнуть,
інші будуть розвиватися. А ті, яких зараз не існує, стануть звичайним явищем. Позитивні зміни: тяжка і нецікава праця стане машинною. Люди матимуть можливість жити довго, бути здоровими, займатись цікавою творчою роботою. Але тут же і ризики - залишитись без роботи і без засобів до існування.

3. Щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці, людині будуть потрібні наступні компетентності:
*Когнітивне мислення
*Соціальний інтелект
*Уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення
*Міжкультурна компетентність
*Обчислювальне мислення
*Медіа-грамотність
*Міждисциплінарність
*Проектне мислення
*Управління інформацією
*Уміння працювати віддалено

--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 10:28, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]
Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваші відповіді:'''
'''П''' - я б хотіла, щоб в результаті реформи наша школа позбавилась від нав'язливого і непотрібного контролю вертикалі органів управління освітою.

'''Р''' - в американських школах поділ учнів відповідно до здібностей починається з молодшої середньої школи,на цій основі дитина обирає напрямок навчання в старшій середній школі. Якби таку зміну запровадити у нашій школі, вчителі б мали змогу працювати в приблизно однорідних за рівнем і цілями класах, де діти спрямовані або на академічний, або на загальний, або на виробничий (трудовий) напрям. Відповідно була б розв'язана проблема рівня матеріалу та завдань, а також включеності учнів у процес.

'''І''' - якби я була учнем, мені б дуже сподобалось вільно обирати собі предмети для вивчення та індивідуальну освітню траекторію.

'''М''' - на моєму уроці історії я б віддала перевагу проектному навчанню , урокам-квестам, історичним прогулянкам, сторітеллінгу та бріколажу.

'''А''' - одноразова реформа не має сенсу. Світ змінюється, тому важливо, щоб освіта змінювалась, випереджаючи суспільні зміни. Варто працювати над метанавичками і випереждувальною освітою.
--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 20:22, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь:'''

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
'''Ваша відповідь'''

----
----
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
----
'''Ваша відповідь'''

----
----

==== Консультації ====
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
----
'''Ваші відповіді'''

----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.

--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

----
У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя?

Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим.

Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.

За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа», що стала результатом співпраці керівництва МОН із громадським організаціями, експертами, соціальними інноваторами (оприлюднена наприкінці 2017 року) проголошено про перехід від школи знань до школи компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем та батьками; орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм і ще низку прогресивних компонентів. Утім, впровадження нової моделі шкільної освіти на повну силу розпочнеться лише з вересня 2018-го й займе не менш ніж 10 років. А що можна зробити вже тепер, щоби вивести навчальний процес із зони психологічно деструктивних станів і наблизити до оптимальних переживань?

Ось кілька простих інструментів, запровадження яких не залежить від ухвалення Закону України «Про освіту» й не потребує значних бюджетних асигнувань:

1. Поширювати емоційну грамотність серед педагогів і батьків. Основна ціль — дати учасникам освітнього процесу розуміння природи людських емоцій, навчити елементарних правил і прийомів поводження з найбільш «вибухонебезпечними» емоційними станами, як-от гнів, страх і раптові бажання.
Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

2. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.

3. Надати пріоритет розвитку креативності й винахідливості. Запрошувати до школи представників креативних професій, таких як дизайнери, продюсери, режисери, копірайтери, засновників перспективних стартапів. Для розвитку креативних навичок найкраще надаються уроки праці та мистецтв, що зазвичай включені до стандартного розкладу. Конструктивною практикою є проведення шкільних заходів у форматі Maker Faire (фестивалі мейкерства).

4. Запровадити практику шкільних карнавалів, упродовж яких учні у формі травестії за допомогою мистецьких засобів можуть висловити все, що в них накопичилося стосовно школи, педагогів і батьків. Це допоможе зняти напруження, сприятиме груповій проектній взаємодії. Елементи змагальності дадуть поштовх до вдосконалення, творчого використання набутих знань.

5. Розпочати процес змін у дизайні навчального середовища. Варто експериментувати з розстановкою меблів у класних кімнатах, актових залах, практикувати експерименти з ландшафтним дизайном і міським городництвом на шкільному подвір’ї тощо.

Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 19:53, 19 червня 2017 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко Г.П.

2017-06-19T17:00:17Z

Харченко Галина Петрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Харченко Г.П.

2017-06-19T16:53:02Z

Харченко Галина Петрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T16:20:26Z

Харченко Галина Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Сьогодні працюємо з темою: "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема: Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплінв ЗНЗ?
#Особливості викладання історії у 6-х класах в ЗНЗ.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:58, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету
#У 6-му класі історія України і всесвітня історія вивчаються як єдиний інтегрований курс. Підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 07.02.2014 № 123): – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бандровський О. Г., Власов В. С.); – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пометун О. І., Мороз П. В., Малієнко Ю. Б.). У нових підручниках введено спеціальні уроки – практичні заняття. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел. Під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від пізнавальних можливостей. Програма інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України. 6 клас»розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких резерв часу становить 2 години. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер - давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, зміст історичного матеріалу охоплює широкі хронологічні межі: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.
Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:37, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:42, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетворююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня).Серед факторів, які впливають на відбір і формування змісту шкільної освіти, є також: потреби суспільства в освічених людях, мета, яку суспільство висуває перед загальноосвітньою школою на тих чи інших етапах свого історичного розвитку, реальні можливості процесу навчання, а також потреба особистості в освіті.Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановна Галина Петрівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharingТема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема 1. Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
# Найбільш складним у цій програмі є те, що дуже мало часу відводиться на вивчення складних і важливих тем та підготовку до ЗНО. Хоча незаперечним плюсом є наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 11:23, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:47, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
# Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р.

Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.

Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 18:41, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:08, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення фактів, явищ, процесів.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:09, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#До нестандартних (нетипових) уроків належать:
*Уроки змістовної спрямованості.
*Уроки на інтегративній основі
*Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.
*Уроки-змагання
*Уроки суспільного огляду знань
*Уроки комунікативної спрямованості
*Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження
*Уроки з різновіковим складом учнів.
*Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації
*Уроки-психотренінги.
*Веб-квести.

#У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми "Виникнення українського козацтва", уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми "Українські землі в ХVІ столітті" .--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.На даний час, при даній програмі така структура дієва. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 16:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.

Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:25, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:46, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
Урок насьогодні є, можливо, неактуальною, ае такою формою навчання, яка відповідає існуючій системі. У результаті здійснення реформи "Нова українська школа" мають з'явитися альтернативні форми. Зокрема такі, як навчання у різновікових групах, вільний вибір учнями навчального простору та тривалості уроку. На мою думку, сучасними і цікавими для нинішніх учнів могли б стати такі форми організації навчання:
*веб-квест,
*урок в соцмережі,
*сократівська бесіда,
*історична прогулянка,
*урок-бріколаж зі сторітеллінгом,
*гра Чимборасо.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:01, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
'''гуманізм''' означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;

'''демократичність''' означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

'''зв’язок з практичною діяльністю''' передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;

'''зорієнтованість на позитивні соціальні дії''' означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;

'''наступність і безперервність''' означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;

'''міждисциплінарність''' означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;

'''культуровідповідність''' передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;

'''полікультурність''' означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;

'''плюралізм''' означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.

Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.
--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші", "Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі", "Виникнення козацтва", "Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави", "Здобуття Україною незалежності..." Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 19:20, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень досягнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостійно набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 18:11, 19 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:02, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:07, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але переобтяження уроку другорядними, неяскравими історичними джерелами може справити протилежне значення. Тому слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Я вважаю, що запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. Без їх використання забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів неможливо. На мою думку, переваги використання ІКТ у процесі вивчення історії наступні:за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб’єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб’єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці.КТ дають змогу створити нове навчальне середовище, яку здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. В цьому ракурсі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.
Вважаю, що однією з найголовніших переваг використання технологій у процесі навчання та виховання, є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу, адже ІКТ значно покращують доступ до інформації, збільшують можливості використання учнями спеціальних навчальних програм, дозволяють активно вливатися в дистанційне навчання, підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.Однак, учителеві, що використає ІКТ на уроках, не слід забувати, що воснові будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:45, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:
*Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
*Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.
*Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
*Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:29, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:

Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. А також навички фасилітатора, тьютора. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T15:41:31Z

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Сьогодні працюємо з темою: "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема: Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплінв ЗНЗ?
#Особливості викладання історії у 6-х класах в ЗНЗ.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:58, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету
#У 6-му класі історія України і всесвітня історія вивчаються як єдиний інтегрований курс. Підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 07.02.2014 № 123): – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бандровський О. Г., Власов В. С.); – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пометун О. І., Мороз П. В., Малієнко Ю. Б.). У нових підручниках введено спеціальні уроки – практичні заняття. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел. Під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від пізнавальних можливостей. Програма інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України. 6 клас»розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких резерв часу становить 2 години. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер - давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, зміст історичного матеріалу охоплює широкі хронологічні межі: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.
Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:37, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:42, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетворююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня).Серед факторів, які впливають на відбір і формування змісту шкільної освіти, є також: потреби суспільства в освічених людях, мета, яку суспільство висуває перед загальноосвітньою школою на тих чи інших етапах свого історичного розвитку, реальні можливості процесу навчання, а також потреба особистості в освіті.Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановна Галина Петрівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharingТема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема 1. Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
# Найбільш складним у цій програмі є те, що дуже мало часу відводиться на вивчення складних і важливих тем та підготовку до ЗНО. Хоча незаперечним плюсом є наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 11:23, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:47, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
# Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р.

Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.

Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 18:41, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:08, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення фактів, явищ, процесів.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:09, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#До нестандартних (нетипових) уроків належать:
*Уроки змістовної спрямованості.
*Уроки на інтегративній основі
*Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.
*Уроки-змагання
*Уроки суспільного огляду знань
*Уроки комунікативної спрямованості
*Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження
*Уроки з різновіковим складом учнів.
*Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації
*Уроки-психотренінги.
*Веб-квести.

#У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми "Виникнення українського козацтва", уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми "Українські землі в ХVІ столітті" .--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.На даний час, при даній програмі така структура дієва. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 16:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.

Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:25, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:46, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
Урок насьогодні є, можливо, неактуальною, ае такою формою навчання, яка відповідає існуючій системі. У результаті здійснення реформи "Нова українська школа" мають з'явитися альтернативні форми. Зокрема такі, як навчання у різновікових групах, вільний вибір учнями навчального простору та тривалості уроку. На мою думку, сучасними і цікавими для нинішніх учнів могли б стати такі форми організації навчання:
*веб-квест,
*урок в соцмережі,
*сократівська бесіда,
*історична прогулянка,
*урок-бріколаж зі сторітеллінгом,
*гра Чимборасо.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:01, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
'''гуманізм''' означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;

'''демократичність''' означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

'''зв’язок з практичною діяльністю''' передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;

'''зорієнтованість на позитивні соціальні дії''' означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;

'''наступність і безперервність''' означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;

'''міждисциплінарність''' означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;

'''культуровідповідність''' передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;

'''полікультурність''' означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;

'''плюралізм''' означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.

Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.
--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень досягнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостійно набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 18:11, 19 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:02, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:07, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але переобтяження уроку другорядними, неяскравими історичними джерелами може справити протилежне значення. Тому слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Я вважаю, що запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. Без їх використання забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів неможливо. На мою думку, переваги використання ІКТ у процесі вивчення історії наступні:за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб’єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб’єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці.КТ дають змогу створити нове навчальне середовище, яку здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. В цьому ракурсі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.
Вважаю, що однією з найголовніших переваг використання технологій у процесі навчання та виховання, є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу, адже ІКТ значно покращують доступ до інформації, збільшують можливості використання учнями спеціальних навчальних програм, дозволяють активно вливатися в дистанційне навчання, підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.Однак, учителеві, що використає ІКТ на уроках, не слід забувати, що воснові будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:45, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:
*Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
*Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.
*Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
*Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:29, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:

Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. А також навички фасилітатора, тьютора. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T15:11:39Z

Харченко Галина Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Сьогодні працюємо з темою: "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема: Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплінв ЗНЗ?
#Особливості викладання історії у 6-х класах в ЗНЗ.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:58, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету
#У 6-му класі історія України і всесвітня історія вивчаються як єдиний інтегрований курс. Підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 07.02.2014 № 123): – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бандровський О. Г., Власов В. С.); – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пометун О. І., Мороз П. В., Малієнко Ю. Б.). У нових підручниках введено спеціальні уроки – практичні заняття. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел. Під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від пізнавальних можливостей. Програма інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України. 6 клас»розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких резерв часу становить 2 години. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер - давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, зміст історичного матеріалу охоплює широкі хронологічні межі: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.
Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:37, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:42, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетворююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня).Серед факторів, які впливають на відбір і формування змісту шкільної освіти, є також: потреби суспільства в освічених людях, мета, яку суспільство висуває перед загальноосвітньою школою на тих чи інших етапах свого історичного розвитку, реальні можливості процесу навчання, а також потреба особистості в освіті.Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановна Галина Петрівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharingТема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема 1. Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
# Найбільш складним у цій програмі є те, що дуже мало часу відводиться на вивчення складних і важливих тем та підготовку до ЗНО. Хоча незаперечним плюсом є наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 11:23, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:47, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:08, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення фактів, явищ, процесів.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:09, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#До нестандартних (нетипових) уроків належать:
*Уроки змістовної спрямованості.
*Уроки на інтегративній основі
*Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.
*Уроки-змагання
*Уроки суспільного огляду знань
*Уроки комунікативної спрямованості
*Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження
*Уроки з різновіковим складом учнів.
*Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації
*Уроки-психотренінги.
*Веб-квести.

#У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми "Виникнення українського козацтва", уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми "Українські землі в ХVІ столітті" .--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.На даний час, при даній програмі така структура дієва. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 16:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.

Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:25, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:46, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
Урок насьогодні є, можливо, неактуальною, ае такою формою навчання, яка відповідає існуючій системі. У результаті здійснення реформи "Нова українська школа" мають з'явитися альтернативні форми. Зокрема такі, як навчання у різновікових групах, вільний вибір учнями навчального простору та тривалості уроку. На мою думку, сучасними і цікавими для нинішніх учнів могли б стати такі форми організації навчання:
*веб-квест,
*урок в соцмережі,
*сократівська бесіда,
*історична прогулянка,
*урок-бріколаж зі сторітеллінгом,
*гра Чимборасо.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:01, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
'''гуманізм''' означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;

'''демократичність''' означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

'''зв’язок з практичною діяльністю''' передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;

'''зорієнтованість на позитивні соціальні дії''' означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;

'''наступність і безперервність''' означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;

'''міждисциплінарність''' означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;

'''культуровідповідність''' передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;

'''полікультурність''' означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;

'''плюралізм''' означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.

Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.
--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень досягнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостійно набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 18:11, 19 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:02, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:07, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але переобтяження уроку другорядними, неяскравими історичними джерелами може справити протилежне значення. Тому слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Я вважаю, що запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. Без їх використання забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів неможливо. На мою думку, переваги використання ІКТ у процесі вивчення історії наступні:за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб’єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб’єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці.КТ дають змогу створити нове навчальне середовище, яку здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. В цьому ракурсі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.
Вважаю, що однією з найголовніших переваг використання технологій у процесі навчання та виховання, є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу, адже ІКТ значно покращують доступ до інформації, збільшують можливості використання учнями спеціальних навчальних програм, дозволяють активно вливатися в дистанційне навчання, підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.Однак, учителеві, що використає ІКТ на уроках, не слід забувати, що воснові будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:45, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:
*Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
*Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.
*Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
*Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:29, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:

Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. А також навички фасилітатора, тьютора. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T12:21:59Z

Харченко Галина Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Сьогодні працюємо з темою: "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема: Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплінв ЗНЗ?
#Особливості викладання історії у 6-х класах в ЗНЗ.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:58, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету
#У 6-му класі історія України і всесвітня історія вивчаються як єдиний інтегрований курс. Підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 07.02.2014 № 123): – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бандровський О. Г., Власов В. С.); – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пометун О. І., Мороз П. В., Малієнко Ю. Б.). У нових підручниках введено спеціальні уроки – практичні заняття. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел. Під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від пізнавальних можливостей. Програма інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України. 6 клас»розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких резерв часу становить 2 години. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер - давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, зміст історичного матеріалу охоплює широкі хронологічні межі: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.
Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:37, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:42, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетворююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня).Серед факторів, які впливають на відбір і формування змісту шкільної освіти, є також: потреби суспільства в освічених людях, мета, яку суспільство висуває перед загальноосвітньою школою на тих чи інших етапах свого історичного розвитку, реальні можливості процесу навчання, а також потреба особистості в освіті.Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановна Галина Петрівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharingТема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема 1. Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
# Найбільш складним у цій програмі є те, що дуже мало часу відводиться на вивчення складних і важливих тем та підготовку до ЗНО. Хоча незаперечним плюсом є наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 11:23, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:47, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:08, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення фактів, явищ, процесів.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:09, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#До нестандартних (нетипових) уроків належать:
*Уроки змістовної спрямованості.
*Уроки на інтегративній основі
*Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.
*Уроки-змагання
*Уроки суспільного огляду знань
*Уроки комунікативної спрямованості
*Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження
*Уроки з різновіковим складом учнів.
*Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації
*Уроки-психотренінги.
*Веб-квести.

#У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми "Виникнення українського козацтва", уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми "Українські землі в ХVІ столітті" .--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.На даний час, при даній програмі така структура дієва. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 16:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.

Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:25, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:46, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
Урок насьогодні є, можливо, неактуальною, ае такою формою навчання, яка відповідає існуючій системі. У результаті здійснення реформи "Нова українська школа" мають з'явитися альтернативні форми. Зокрема такі, як навчання у різновікових групах, вільний вибір учнями навчального простору та тривалості уроку. На мою думку, сучасними і цікавими для нинішніх учнів могли б стати такі форми організації навчання:
*веб-квест,
*урок в соцмережі,
*сократівська бесіда,
*історична прогулянка,
*урок-бріколаж зі сторітеллінгом,
*гра Чимборасо.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:01, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
'''гуманізм''' означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;

'''демократичність''' означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

'''зв’язок з практичною діяльністю''' передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;

'''зорієнтованість на позитивні соціальні дії''' означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;

'''наступність і безперервність''' означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;

'''міждисциплінарність''' означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;

'''культуровідповідність''' передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;

'''полікультурність''' означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;

'''плюралізм''' означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.

Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.
--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень досягнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів.
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:02, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:07, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але переобтяження уроку другорядними, неяскравими історичними джерелами може справити протилежне значення. Тому слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Я вважаю, що запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. Без їх використання забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів неможливо. На мою думку, переваги використання ІКТ у процесі вивчення історії наступні:за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб’єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб’єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці.КТ дають змогу створити нове навчальне середовище, яку здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. В цьому ракурсі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.
Вважаю, що однією з найголовніших переваг використання технологій у процесі навчання та виховання, є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу, адже ІКТ значно покращують доступ до інформації, збільшують можливості використання учнями спеціальних навчальних програм, дозволяють активно вливатися в дистанційне навчання, підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.Однак, учителеві, що використає ІКТ на уроках, не слід забувати, що воснові будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:45, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:
*Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
*Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.
*Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
*Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:29, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:

Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. А також навички фасилітатора, тьютора. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T12:01:41Z

Харченко Галина Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Сьогодні працюємо з темою: "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема: Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплінв ЗНЗ?
#Особливості викладання історії у 6-х класах в ЗНЗ.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:58, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету
#У 6-му класі історія України і всесвітня історія вивчаються як єдиний інтегрований курс. Підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 07.02.2014 № 123): – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бандровський О. Г., Власов В. С.); – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пометун О. І., Мороз П. В., Малієнко Ю. Б.). У нових підручниках введено спеціальні уроки – практичні заняття. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел. Під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від пізнавальних можливостей. Програма інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України. 6 клас»розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких резерв часу становить 2 години. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер - давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, зміст історичного матеріалу охоплює широкі хронологічні межі: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.
Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:37, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:42, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетворююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня).Серед факторів, які впливають на відбір і формування змісту шкільної освіти, є також: потреби суспільства в освічених людях, мета, яку суспільство висуває перед загальноосвітньою школою на тих чи інших етапах свого історичного розвитку, реальні можливості процесу навчання, а також потреба особистості в освіті.Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановна Галина Петрівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharingТема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема 1. Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
# Найбільш складним у цій програмі є те, що дуже мало часу відводиться на вивчення складних і важливих тем та підготовку до ЗНО. Хоча незаперечним плюсом є наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 11:23, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:47, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:08, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення фактів, явищ, процесів.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:09, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#До нестандартних (нетипових) уроків належать:
*Уроки змістовної спрямованості.
*Уроки на інтегративній основі
*Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.
*Уроки-змагання
*Уроки суспільного огляду знань
*Уроки комунікативної спрямованості
*Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження
*Уроки з різновіковим складом учнів.
*Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації
*Уроки-психотренінги.
*Веб-квести.

#У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми "Виникнення українського козацтва", уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми "Українські землі в ХVІ столітті" .--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.На даний час, при даній програмі така структура дієва. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 16:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.

Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:25, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:46, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
Урок насьогодні є, можливо, неактуальною, ае такою формою навчання, яка відповідає існуючій системі. У результаті здійснення реформи "Нова українська школа" мають з'явитися альтернативні форми. Зокрема такі, як навчання у різновікових групах, вільний вибір учнями навчального простору та тривалості уроку. На мою думку, сучасними і цікавими для нинішніх учнів могли б стати такі форми організації навчання:
*веб-квест,
*урок в соцмережі,
*сократівська бесіда,
*історична прогулянка,
*урок-бріколаж зі сторітеллінгом,
*гра Чимборасо.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:01, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:02, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:07, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але переобтяження уроку другорядними, неяскравими історичними джерелами може справити протилежне значення. Тому слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Я вважаю, що запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. Без їх використання забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів неможливо. На мою думку, переваги використання ІКТ у процесі вивчення історії наступні:за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб’єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб’єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці.КТ дають змогу створити нове навчальне середовище, яку здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. В цьому ракурсі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.
Вважаю, що однією з найголовніших переваг використання технологій у процесі навчання та виховання, є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу, адже ІКТ значно покращують доступ до інформації, збільшують можливості використання учнями спеціальних навчальних програм, дозволяють активно вливатися в дистанційне навчання, підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.Однак, учителеві, що використає ІКТ на уроках, не слід забувати, що воснові будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:45, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:
*Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
*Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.
*Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
*Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:29, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:

Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. А також навички фасилітатора, тьютора. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T11:25:15Z

Харченко Галина Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Сьогодні працюємо з темою: "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема: Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплінв ЗНЗ?
#Особливості викладання історії у 6-х класах в ЗНЗ.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:58, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету
#У 6-му класі історія України і всесвітня історія вивчаються як єдиний інтегрований курс. Підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 07.02.2014 № 123): – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бандровський О. Г., Власов В. С.); – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пометун О. І., Мороз П. В., Малієнко Ю. Б.). У нових підручниках введено спеціальні уроки – практичні заняття. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел. Під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від пізнавальних можливостей. Програма інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України. 6 клас»розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких резерв часу становить 2 години. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер - давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, зміст історичного матеріалу охоплює широкі хронологічні межі: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.
Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:37, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:42, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетворююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня).Серед факторів, які впливають на відбір і формування змісту шкільної освіти, є також: потреби суспільства в освічених людях, мета, яку суспільство висуває перед загальноосвітньою школою на тих чи інших етапах свого історичного розвитку, реальні можливості процесу навчання, а також потреба особистості в освіті.Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановна Галина Петрівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharingТема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема 1. Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
# Найбільш складним у цій програмі є те, що дуже мало часу відводиться на вивчення складних і важливих тем та підготовку до ЗНО. Хоча незаперечним плюсом є наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 11:23, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:47, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:08, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення фактів, явищ, процесів.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:09, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#До нестандартних (нетипових) уроків належать:
*Уроки змістовної спрямованості.
*Уроки на інтегративній основі
*Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.
*Уроки-змагання
*Уроки суспільного огляду знань
*Уроки комунікативної спрямованості
*Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження
*Уроки з різновіковим складом учнів.
*Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації
*Уроки-психотренінги.
*Веб-квести.

#У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми "Виникнення українського козацтва", уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми "Українські землі в ХVІ столітті" .--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.На даний час, при даній програмі така структура дієва. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 16:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:

Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.

Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:25, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:46, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:02, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:07, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але переобтяження уроку другорядними, неяскравими історичними джерелами може справити протилежне значення. Тому слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Я вважаю, що запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. Без їх використання забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів неможливо. На мою думку, переваги використання ІКТ у процесі вивчення історії наступні:за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб’єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб’єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці.КТ дають змогу створити нове навчальне середовище, яку здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. В цьому ракурсі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.
Вважаю, що однією з найголовніших переваг використання технологій у процесі навчання та виховання, є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу, адже ІКТ значно покращують доступ до інформації, збільшують можливості використання учнями спеціальних навчальних програм, дозволяють активно вливатися в дистанційне навчання, підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.Однак, учителеві, що використає ІКТ на уроках, не слід забувати, що воснові будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:45, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:
*Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
*Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.
*Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
*Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:29, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:

Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. А також навички фасилітатора, тьютора. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T10:29:57Z

Харченко Галина Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Сьогодні працюємо з темою: "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема: Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплінв ЗНЗ?
#Особливості викладання історії у 6-х класах в ЗНЗ.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:58, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету
#У 6-му класі історія України і всесвітня історія вивчаються як єдиний інтегрований курс. Підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 07.02.2014 № 123): – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бандровський О. Г., Власов В. С.); – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пометун О. І., Мороз П. В., Малієнко Ю. Б.). У нових підручниках введено спеціальні уроки – практичні заняття. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел. Під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від пізнавальних можливостей. Програма інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України. 6 клас»розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких резерв часу становить 2 години. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер - давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, зміст історичного матеріалу охоплює широкі хронологічні межі: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.
Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:37, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:42, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетворююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня).Серед факторів, які впливають на відбір і формування змісту шкільної освіти, є також: потреби суспільства в освічених людях, мета, яку суспільство висуває перед загальноосвітньою школою на тих чи інших етапах свого історичного розвитку, реальні можливості процесу навчання, а також потреба особистості в освіті.Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановна Галина Петрівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharingТема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема 1. Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
# Найбільш складним у цій програмі є те, що дуже мало часу відводиться на вивчення складних і важливих тем та підготовку до ЗНО. Хоча незаперечним плюсом є наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 11:23, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:47, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:08, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення фактів, явищ, процесів.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:09, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#До нестандартних (нетипових) уроків належать:
*Уроки змістовної спрямованості.
*Уроки на інтегративній основі
*Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.
*Уроки-змагання
*Уроки суспільного огляду знань
*Уроки комунікативної спрямованості
*Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження
*Уроки з різновіковим складом учнів.
*Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації
*Уроки-психотренінги.
*Веб-квести.

#У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми "Виникнення українського козацтва", уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми "Українські землі в ХVІ столітті" .--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.На даний час, при даній програмі така структура дієва. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 16:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:46, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:02, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:07, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але переобтяження уроку другорядними, неяскравими історичними джерелами може справити протилежне значення. Тому слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Я вважаю, що запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. Без їх використання забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів неможливо. На мою думку, переваги використання ІКТ у процесі вивчення історії наступні:за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб’єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб’єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці.КТ дають змогу створити нове навчальне середовище, яку здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. В цьому ракурсі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.
Вважаю, що однією з найголовніших переваг використання технологій у процесі навчання та виховання, є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу, адже ІКТ значно покращують доступ до інформації, збільшують можливості використання учнями спеціальних навчальних програм, дозволяють активно вливатися в дистанційне навчання, підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.Однак, учителеві, що використає ІКТ на уроках, не слід забувати, що воснові будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:45, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:
*Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
*Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.
*Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
*Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:29, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:

Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. А також навички фасилітатора, тьютора. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T10:17:58Z

Харченко Галина Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Вітаю Вас! Сьогодні працюємо з темою: "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема: Нормативно-методичне забезпечення].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплінв ЗНЗ?
#Особливості викладання історії у 6-х класах в ЗНЗ.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:58, 2 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
# Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету
#У 6-му класі історія України і всесвітня історія вивчаються як єдиний інтегрований курс. Підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 07.02.2014 № 123): – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бандровський О. Г., Власов В. С.); – «Всесвітня історія. Історія України»: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пометун О. І., Мороз П. В., Малієнко Ю. Б.). У нових підручниках введено спеціальні уроки – практичні заняття. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел. Під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від пізнавальних можливостей. Програма інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України. 6 клас»розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких резерв часу становить 2 години. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер - давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, зміст історичного матеріалу охоплює широкі хронологічні межі: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.
Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:37, 18 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Зміст навчання історії в школі це...
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:42, 7 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді:
#зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.
#Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетворююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня).Серед факторів, які впливають на відбір і формування змісту шкільної освіти, є також: потреби суспільства в освічених людях, мета, яку суспільство висуває перед загальноосвітньою школою на тих чи інших етапах свого історичного розвитку, реальні можливості процесу навчання, а також потреба особистості в освіті.Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 13:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановна Галина Петрівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharingТема: "Формування предметних компетентностей"]"
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 13 березня 2017 (EET)
----
Ваші відповіді
#Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема 1. Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Після перегляду матеріалу:

# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
# Найбільш складним у цій програмі є те, що дуже мало часу відводиться на вивчення складних і важливих тем та підготовку до ЗНО. Хоча незаперечним плюсом є наближення програми до вимог ЗНО. Крім того оновлений зміст програми, що спирається на новітні досягнення історичної науки, більше спрямований на формування особистості старшокласника як патріота і громадянина України. Більш виразними стали акценти на побутову історію, культуру, духовне життя українців. Більш чітким, логічним, хронологічним стало структурування тем. Поставлені акценти на постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Української держави. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 11:23, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:47, 24 березня 2017 (EET)
----
Ваша відповідь:
#
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:08, 29 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
# З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення фактів, явищ, процесів.
----
----
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:09, 31 березня 2017 (EEST)
----
Ваша відповідь:
#До нестандартних (нетипових) уроків належать:
*Уроки змістовної спрямованості.
*Уроки на інтегративній основі
*Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.
*Уроки-змагання
*Уроки суспільного огляду знань
*Уроки комунікативної спрямованості
*Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження
*Уроки з різновіковим складом учнів.
*Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації
*Уроки-психотренінги.
*Веб-квести.

#У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми "Виникнення українського козацтва", уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми "Українські землі в ХVІ столітті" .--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)

----
----

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
#структуру сучасних уроків історії...
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:45, 13 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.

2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.

3.На даний час, при даній програмі така структура дієва. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 16:06, 18 червня 2017 (EEST)
----
----
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:46, 25 квітня 2017 (EEST)
----
# Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 12 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
#Відповідь:
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 12 травня 2017 (EEST)
Дякую
----
#Ваша відповідь:
----
----

==== Консультації ====
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 13 квітня 2017 (EEST)
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:13, 5 травня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:02, 13 червня 2017 (EEST)
----
----

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.

#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:07, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Історичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але переобтяження уроку другорядними, неяскравими історичними джерелами може справити протилежне значення. Тому слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)
----
----
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Я вважаю, що запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. Без їх використання забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів неможливо. На мою думку, переваги використання ІКТ у процесі вивчення історії наступні:за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб’єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб’єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці.КТ дають змогу створити нове навчальне середовище, яку здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. В цьому ракурсі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.
Вважаю, що однією з найголовніших переваг використання технологій у процесі навчання та виховання, є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу, адже ІКТ значно покращують доступ до інформації, збільшують можливості використання учнями спеціальних навчальних програм, дозволяють активно вливатися в дистанційне навчання, підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.Однак, учителеві, що використає ІКТ на уроках, не слід забувати, що воснові будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:21, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

#На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:45, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:
*Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
*Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.
*Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
*Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)

----
----
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Пропоную для обговорення наступні питання:

#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

На взаємодію з різноманітними медіа (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка в бюджеті вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські навички молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації з теми в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації;
----
----
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи".
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 18 травня 2017 (EEST)
----
Дискусія:

Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. А також навички фасилітатора, тьютора. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 12:48, 19 червня 2017 (EEST)
----
----

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]

--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:59, 19 квітня 2017 (EEST)
----
----
Доброго дня, Галина Петрівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].

З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:10, 14 червня 2017 (EEST)
----
----

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T09:48:36Z

Харченко Галина Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T09:32:33Z

Харченко Галина Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T09:21:29Z

Харченко Галина Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-19T08:23:16Z

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-18T13:06:37Z

Харченко Галина Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

Педагогічна інноватика Харченко Г.П.

2017-06-18T12:19:35Z

Харченко Галина Петрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:52, 1 березня 2017 (EET)

Технологічний підхід характеризує спрямо- ваність педагогічних досліджень на оптимізацію, вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. Технологія педагогічної діяльності враховує об’єктивні дидактичні закономір- ності і, таким чином, забезпечує в конкретних умовах відповідність результату діяльності по- передньо поставленим цілям. Особливістю освітніх технологій є те, що сфера педагогічної діяльності не може бути охарактеризована чітким предметним полем, однозначністю функцій, відокремленістю професійних дій від особистісно-суб’єктивних параметрів. Крім цього, віддаленість і варіативність результату навчальної діяльності не можуть забезпечити його чітке прогнозування і моделювання.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:51, 18 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 3 березня 2017 (EET)

В педагогічній літературі поняття ―технологія використовують у таких значеннях: 1) як синонім понять ―методика чи форма організація навчання (технологія спілкування, технологія взаємодії, технологія організації індивідуа льної діяльності); 2) як сукупність всіх викорис- таних в конкретній педагогічній системі методів, засобів і форм (традиційна технологія навчан- ня, технологія Л.Занкова тощо); 3) як сукупність і послідовність методів і процесів, які дозволя- ють одержати запланований результат. В першому і другому значенні використання поняття ―технологія не конкретизує процес навчання, призводить до мовної плутанини. Тіль- ки у третьому значенні вказане поняття зберігає основний смисл, суть якого полягає в попе- редньому визначенні діагностичної цілі і за- собів її реалізації.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:51, 18 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 20 березня 2017 (EET)

Так, згодна. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:51, 18 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:48, 23 березня 2017 (EET)

Технологія виховання повинна бути м'якою,ненав'язливою(за Коменським). Виховання творчої особистості, забезпечення умов для її повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку, формування людини, що здатна будувати демократичну державу і жити у відкритому суспільстві, передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної. Реалізація такої моделі вимагає пошуку і впровадження сучасних технологій організації виховного процесу. Технологізація виховання процесу передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога у виховному процесі. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:51, 18 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:02, 27 березня 2017 (EEST)

Відповідь : Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:12, 18 червня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:06, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:16, 18 червня 2017 (EEST)

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
На сучасному етапі продовжується реформування освітньої системи, все більш значущим для соціуму стає замовлення на виховання творчої особистості, здібної, на відміну від людини-виконавця, самостійно думати, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Розвиток творчого мислення залежить від багатьох факторів і, перш за все, від правильно організованої педагогами системи розвивального навчання. Система розвивального навчання сприяє розвитку їхнього творчого мислення, побудовані за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Намагаюсь застосовувати деякі елементи педагогічних іновацій.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:16, 18 червня 2017 (EEST)

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Позитивне. Головне обмін ідеями при спілкуванні з авторами.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:16, 18 червня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 20 квітня 2017 (EEST

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:49, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г''') всі відповіді правильні''';
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
'''*б) ініціативність та активність;'''
'''*в) високі пізнавальні мотиви;'''
'''*г) уміння планувати й організовувати діяльність;'''
'''*д) критичне мислення.'''
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
'''*г) усі відповіді вірні.''''''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
'''*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;''''''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
'''*г) всі відповіді правильні;'''
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*'''а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;'''
'''*б) зацікавлення процесом навчання;'''
'''*в) включення учнів у творчу діяльність;'''
'''*г) постановка проблемної задачі;'''
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
'''*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;'''
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 20 квітня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:25, 8 червня 2017 (EEST)

Дякую за цікаві заняття. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:19, 18 червня 2017 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Харченко Г.П.

2017-06-18T12:19:19Z

Харченко Галина Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

Педагогічна інноватика Харченко Г.П.

2017-06-18T12:16:43Z

Харченко Галина Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

*У чому суть технологічності в освіті?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:52, 1 березня 2017 (EET)

Технологічний підхід характеризує спрямо- ваність педагогічних досліджень на оптимізацію, вдосконалення діяльності навчання, підвищення її результативності, інструментальності, інтенсивності. Технологія педагогічної діяльності враховує об’єктивні дидактичні закономір- ності і, таким чином, забезпечує в конкретних умовах відповідність результату діяльності по- передньо поставленим цілям. Особливістю освітніх технологій є те, що сфера педагогічної діяльності не може бути охарактеризована чітким предметним полем, однозначністю функцій, відокремленістю професійних дій від особистісно-суб’єктивних параметрів. Крім цього, віддаленість і варіативність результату навчальної діяльності не можуть забезпечити його чітке прогнозування і моделювання.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:51, 18 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 3 березня 2017 (EET)

В педагогічній літературі поняття ―технологія використовують у таких значеннях: 1) як синонім понять ―методика чи форма організація навчання (технологія спілкування, технологія взаємодії, технологія організації індивідуа льної діяльності); 2) як сукупність всіх викорис- таних в конкретній педагогічній системі методів, засобів і форм (традиційна технологія навчан- ня, технологія Л.Занкова тощо); 3) як сукупність і послідовність методів і процесів, які дозволя- ють одержати запланований результат. В першому і другому значенні використання поняття ―технологія не конкретизує процес навчання, призводить до мовної плутанини. Тіль- ки у третьому значенні вказане поняття зберігає основний смисл, суть якого полягає в попе- редньому визначенні діагностичної цілі і за- собів її реалізації.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:51, 18 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 20 березня 2017 (EET)

Так, згодна. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:51, 18 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо заняття.
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 09:48, 23 березня 2017 (EET)

Технологія виховання повинна бути м'якою,ненав'язливою(за Коменським). Виховання творчої особистості, забезпечення умов для її повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку, формування людини, що здатна будувати демократичну державу і жити у відкритому суспільстві, передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної. Реалізація такої моделі вимагає пошуку і впровадження сучасних технологій організації виховного процесу. Технологізація виховання процесу передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога у виховному процесі. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 14:51, 18 червня 2017 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:02, 27 березня 2017 (EEST)

Відповідь : Педагогічна технологія в загальнопедагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Існує думка про те, що технології носять більше універсальний характер. Методика ж - більш індивідуалізована сукупність прийомів і способів навчання. Вона залежить від особистості вчителя, його темпераменту й уміння. Також технологію від методики відрізняють два принципові моменти: планування дій та досянення кінцевого результату. Методика - це узагальнення досвіду.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:12, 18 червня 2017 (EEST)

==== Консультації ====
Колеги! Тема нашої консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес". Якщо Ви маєте питання, прошу звертайтесь.
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 16:06, 17 травня 2017 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. --[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:16, 18 червня 2017 (EEST)

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
На сучасному етапі продовжується реформування освітньої системи, все більш значущим для соціуму стає замовлення на виховання творчої особистості, здібної, на відміну від людини-виконавця, самостійно думати, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Розвиток творчого мислення залежить від багатьох факторів і, перш за все, від правильно організованої педагогами системи розвивального навчання. Система розвивального навчання сприяє розвитку їхнього творчого мислення, побудовані за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Намагаюсь застосовувати деякі елементи педагогічних іновацій.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:16, 18 червня 2017 (EEST)

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Позитивне. Головне обмін ідеями при спілкуванні з авторами.--[[Користувач:Харченко Галина Петрівна|Харченко Галина Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Харченко Галина Петрівна|обговорення]]) 15:16, 18 червня 2017 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 10:01, 20 квітня 2017 (EEST

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:49, 22 травня 2017 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Дайте відповідь на тестові питання:

1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;'''
*б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
*в) організації індивідуального навчання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
*а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
*б) ініціативність та активність;
*в) високі пізнавальні мотиви;
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
*д) критичне мислення.
3. Педагогічна технологія – це:
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
*в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
*г) усі відповіді вірні.'''
5. Інтерактивними методами навчання є:
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
*в) самостійна робота учня;
*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
*д) всі відповіді правильні.
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
*а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;'''
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;'''
*г) всі відповіді правильні;
*д) правильна відповідь відсутня.
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
*б) зацікавлення процесом навчання;
*в) включення учнів у творчу діяльність;
*г) постановка проблемної задачі;
*д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;'''
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
*в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 20 квітня 2017 (EEST)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 15:25, 8 червня 2017 (EEST)