http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0+%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 HistoryPedia - Внесок користувача [uk] 2026-05-02T20:33:03Z Внесок користувача MediaWiki 1.24.1 http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=192615 Користувач:Шияновська Ольга Григорівна 2017-06-21T13:26:33Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Шияновська_О.Г..jpg|thumb|left|Шияновська О.Г]]<br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''''Шияновська Ольга Григорівна'''''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> '''''Сумський район''<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> '''''Сульський навчально-виховний комплекс'''''<br /> <br /> ==Посада ==<br /> '''''Вчитель історії'''<br /> <br /> ==Категорія==<br /> '''''Категорія І'''''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> '''''Історія навчальних закладів [[Сульський навчально-виховний комплекс]]<br /> '''''<br /> <br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSV244LVZMa3VRUzQ/view?usp=sharing Розробка уроку &quot;Київська держава за правління Ярославичів&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSQ2dUU3JveFlMeHc/view?usp=sharing &quot;Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSUUE4VF9nU2ZxcVU/view?usp=sharing &quot;Утворення українських політичних партій&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSV2RvNFg3d2MwN0E/view?usp=sharing Презентація до виховного заходу] [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSaGl4dkktWTBiOG8/view?usp=sharing Виховний захід] <br /> <br /> <br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSTlFaekNrWUxhVEE/view?usp=sharing Портфоліо Шияновська О.Г.]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=192614 Користувач:Шияновська Ольга Григорівна 2017-06-21T13:26:11Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Шияновська_О.Г..jpg|thumb|left|Шияновська О.Г]]<br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''''Шияновська Ольга Григорівна'''''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> '''''Сумський район''<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> '''''Сульський навчально-виховний комплекс'''''<br /> <br /> ==Посада ==<br /> '''''Вчитель історії'''<br /> <br /> ==Категорія==<br /> '''''Категорія І'''''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> '''''Історія навчальних закладів [[Сульський навчально-виховний комплекс]]<br /> '''''<br /> <br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSV244LVZMa3VRUzQ/view?usp=sharing Розробка уроку &quot;Київська держава за правління Ярославичів&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSQ2dUU3JveFlMeHc/view?usp=sharing &quot;Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSUUE4VF9nU2ZxcVU/view?usp=sharing &quot;Утворення українських політичних партій&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSV2RvNFg3d2MwN0E/view?usp=sharing Презентація до виховного заходу] [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSaGl4dkktWTBiOG8/view?usp=sharing Виховний захід] <br /> <br /> <br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSTlFaekNrWUxhVEE/view?usp=sharing Портфоліо Шияновська О.Г.]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=192613 Користувач:Шияновська Ольга Григорівна 2017-06-21T13:25:59Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Шияновська_О.Г..jpg|thumb|left|Шияновська О.Г]]<br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''''Шияновська Ольга Григорівна'''''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> '''''Сумський район''<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> '''''Сульський навчально-виховний комплекс'''''<br /> <br /> ==Посада ==<br /> '''''Вчитель історії'''<br /> <br /> ==Категорія==<br /> '''''Категорія І'''''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> '''''Історія навчальних закладів [[Сульський навчально-виховний комплекс]]<br /> '''''<br /> <br /> <br /> Розробка уроку https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSV244LVZMa3VRUzQ/view?usp=sharing Розробка уроку &quot;Київська держава за правління Ярославичів&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSQ2dUU3JveFlMeHc/view?usp=sharing &quot;Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSUUE4VF9nU2ZxcVU/view?usp=sharing &quot;Утворення українських політичних партій&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSV2RvNFg3d2MwN0E/view?usp=sharing Презентація до виховного заходу] [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSaGl4dkktWTBiOG8/view?usp=sharing Виховний захід] <br /> <br /> <br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSTlFaekNrWUxhVEE/view?usp=sharing Портфоліо Шияновська О.Г.]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=192594 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-21T13:07:24Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень дося­гнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостій­но набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:<br /> Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.<br /> Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=192593 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-21T13:06:30Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)<br /> Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень дося­гнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостій­но набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:<br /> Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.<br /> Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=192588 Користувач:Шияновська Ольга Григорівна 2017-06-21T13:02:14Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Шияновська_О.Г..jpg|thumb|left|Шияновська О.Г]]<br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''''Шияновська Ольга Григорівна'''''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> '''''Сумський район''<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> '''''Сульський навчально-виховний комплекс'''''<br /> <br /> ==Посада ==<br /> '''''Вчитель історії'''<br /> <br /> ==Категорія==<br /> '''''Категорія І'''''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> '''''Історія навчальних закладів [[Сульський навчально-виховний комплекс]]<br /> '''''<br /> <br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B-vW-jQIk1KSTENuUmg2S25OOUk/view?usp=sharing Розробка уроку &quot;Київська держава за правління Ярославичів&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSQ2dUU3JveFlMeHc/view?usp=sharing &quot;Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSUUE4VF9nU2ZxcVU/view?usp=sharing &quot;Утворення українських політичних партій&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSV2RvNFg3d2MwN0E/view?usp=sharing Презентація до виховного заходу] [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSaGl4dkktWTBiOG8/view?usp=sharing Виховний захід] <br /> <br /> <br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSTlFaekNrWUxhVEE/view?usp=sharing Портфоліо Шияновська О.Г.]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=192587 Користувач:Шияновська Ольга Григорівна 2017-06-21T13:01:43Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Шияновська_О.Г..jpg|thumb|left|Шияновська О.Г]]<br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''''Шияновська Ольга Григорівна'''''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> '''''Сумський район''<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> '''''Сульський навчально-виховний комплекс'''''<br /> <br /> ==Посада ==<br /> '''''Вчитель історії'''<br /> <br /> ==Категорія==<br /> '''''Категорія І'''''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> '''''Історія навчальних закладів [[Сульський навчально-виховний комплекс]]<br /> '''''<br /> <br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B-vW-jQIk1KSTENuUmg2S25OOUk/view?usp=sharing Розробка уроку &quot;Київська держава за правління Ярославичів&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSQ2dUU3JveFlMeHc/view?usp=sharing &quot;Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSUUE4VF9nU2ZxcVU/view?usp=sharing &quot;Утворення українських політичних партій&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSV2RvNFg3d2MwN0E/view?usp=sharing Презентація до заходу] [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSaGl4dkktWTBiOG8/view?usp=sharing Виховний захід] <br /> <br /> <br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSTlFaekNrWUxhVEE/view?usp=sharing Портфоліо Шияновська О.Г.]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=192586 Користувач:Шияновська Ольга Григорівна 2017-06-21T12:59:57Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Шияновська_О.Г..jpg|thumb|left|Шияновська О.Г]]<br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''''Шияновська Ольга Григорівна'''''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> '''''Сумський район''<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> '''''Сульський навчально-виховний комплекс'''''<br /> <br /> ==Посада ==<br /> '''''Вчитель історії'''<br /> <br /> ==Категорія==<br /> '''''Категорія І'''''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> '''''Історія навчальних закладів [[Сульський навчально-виховний комплекс]]<br /> '''''<br /> <br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B-vW-jQIk1KSTENuUmg2S25OOUk/view?usp=sharing Розробка уроку &quot;Київська держава за правління Ярославичів&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSQ2dUU3JveFlMeHc/view?usp=sharing &quot;Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSUUE4VF9nU2ZxcVU/view?usp=sharing &quot;Утворення українських політичних партій&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSV2RvNFg3d2MwN0E/view?usp=sharing Розробка заходу] [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSaGl4dkktWTBiOG8/view?usp=sharing Виховний захід] <br /> <br /> <br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSTlFaekNrWUxhVEE/view?usp=sharing Портфоліо Шияновська О.Г.]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=192571 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-21T12:46:55Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.<br /> Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)<br /> Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень дося­гнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостій­но набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:<br /> Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.<br /> Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=192564 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-21T12:43:15Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.<br /> Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)<br /> Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень дося­гнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостій­но набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=192560 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-21T12:41:02Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.<br /> Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)<br /> Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=192559 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-21T12:40:18Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.<br /> Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)<br /> Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);<br /> зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=192550 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-21T12:38:03Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.<br /> Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)<br /> Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;<br /> <br /> демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);<br /> <br /> зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;<br /> <br /> зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;<br /> <br /> наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;<br /> <br /> міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;<br /> <br /> культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;<br /> <br /> полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;<br /> <br /> плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81&diff=192542 Сульський навчально-виховний комплекс 2017-06-21T12:26:48Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Історія навчального закладу */</p> <hr /> <div><br /> ===Історія навчального закладу=== <br /> [[Файл:Сульський___НВК.jpg|300px|thumb|left|]]<br /> <br /> <br /> Перша школа на території сільської ради була побудована на початку ХІХ століття у с. Печище. Це був невеликий дерев'яний будинок на цегляному фундаменті. Навчання у школі було однорічним. У 1914 році за рахунок коштів земства збудували нове приміщення кам'яне з на три класні кімнати, учительську та кабінет директора.У довоєнний період школа була семирічною.<br /> У жовтні 1941 село було окуповане німцями, а у школі влаштували конюшню. Після звільнення села, у вересні 1943 року приміщення відремонтували і розпочався навчальний процес.У 50-ті роки школа не вміщувала всіх дітей, яким потрібно було навчатися, тому побудували ще два нових приміщення. У 1958 році школа стала восьмирічною. Окрасою школи були чудові квітники,які мали вигляд різних геометричних фігур, де росла велика кількість квітів.На території сільської ради працювали ще три школи, які знаходилися в селах Доценківка, Зелена Роща, Нечаївка.Історія Сульської школи розпочалась у 1987 році. У 80-ті роки невелике село Сула, яке мало лише дві вулиці, було розбудоване і стало у двічі більше. У селі з'явилися три нові вулиці. Зросла чисельність населення. Село наповнилось дитячим сміхом. Був побудований дитячий садочок, а школи у селі не було.У січні 1987 року районна рада під керівництвом нашого земляка Кузьміна Миколи Григоровича, приймає рішення про будівництво школи у селі Сула. Будівництво розпочалось у квітні 1987 року , а вже 1 вересня 1987 року школа урочисто приймала учнів та гостей. <br /> У 2008 школа була реорганізована у Сульський навчально-виховний комплекс.<br /> <br /> ===Кращі викладачі=== <br /> Серед педагогів, якими пишається школа, провідне місце належитьвчителю фізики та математики Анатолію Григоровичу Тягну. Він має високе звання &quot;Відмінник народної освіти&quot;.Після закінчення Сумського педагогічного інституту ім. А.С.Макаренка Тягно А.Г. розпочинає свою педагогічну діяльністьна Харківщині. В школі с.Сула працював з 1987 по 2007 рік. неодноразово учні Анатолія Григоровича були переможцями районних і обласних олімпіад з фізики.Працюючи в школі. А.Г. Тягно постійно ділився своїм досвідомроботи на шкільних та районних методичних обєднаннях.Був членом творчої групи вчителів, що працювали при Сумському педагогічному університеті під керівництвом Каленика Віктора Івановича. У 1996 році приймав участь у обговоренні нового на той час підручника з фізикипід редакцією І.Бугайова.Стаття Анатолія Григоровича &quot;Для чого видавати тимчасовий підручник&quot; була надрукована у газеті &quot;Освіта&quot;. У 1996 році А.Г. Тягну було присвоєно звання &quot;старший учитель&quot;.<br /> <br /> ===Кращі майстри===<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> <br /> Гордістю школи є випускник Шияновський Сергій, член збірної України з легкої атлетики, бронзовий призер чемпіонату на відкритому стадіоні, учасник багатьох чемпіонатів України, чемпіон Європи серед учасників змагань внутрішніх військ. До найвищих результатів навчального процесу належать три золоті (2004, 2007р.р.) та дві срібні медалі (1995, 1996 р.р.). Золоті медалі отримали Крючкова Маргарита, Халайджі Вікторія, Халайджіц Катерина, а срібні медалі - Тягно Валентина, Кочура Яна.<br /> <br /> ===Навчальний заклад сьогодні===<br /> <br /> Сульський НВК сьогодні - це сучасний навчальний заклад в якому створені всі необхідні умови для навчання, розвитку та виховання дітей.у школі працює творчий колектив, який очолює директор Халайджі Віктор Петрович. педагогічний колектив це дванадцять вчителів. кваліфікаційну категорію &quot;спеціаліст вищої категорії&quot; мають чотири вчителі, &quot; спеціаліст І категорії&quot; - шість, &quot;спеціаліст ІІ категорії&quot; - один, &quot;спеціаліст&quot; - один.Вчителі навчального закладу знаходяться у постійному творчому пошуку нових ефективних форм навчання та виховання. У школі працюють методичні обєднання класних керівників, учителів початкових класів, учителів словесників та вчителів природничо-математичного циклу. Вчителі закладу приймають активну участь у різноманітних конкурсах, семінарах та ін. Навчально-виховний процес здійснюється в одинадцяти кабінетах. У навчальному закладі функціонує компютерний клас. Компютери підключені до мережі Інтернет, створена зона Wi-Fi. До послуг учнів актова та спортивна зали, їдальня, бібліотека. У школі працює філіал Садівської музичної школи. Біля навчального закладу обладнаний спортивний майданчик, стадіон, а для найменших вихованців - ігровий майданчик. Територію школи прикрашають зелені ялинки, декоративні кущі, плодові дерева, квіткові клумби.<br /> <br /> .<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> [[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]]<br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81&diff=192541 Сульський навчально-виховний комплекс 2017-06-21T12:26:30Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Історія навчального закладу */</p> <hr /> <div><br /> ===Історія навчального закладу=== <br /> <br /> Перша школа на території сільської ради була побудована на початку ХІХ століття у с. Печище. Це був невеликий дерев'яний будинок на цегляному фундаменті. Навчання у школі було однорічним. У 1914 році за рахунок коштів земства збудували нове приміщення кам'яне з на три класні кімнати, учительську та кабінет директора.У довоєнний період школа була семирічною.<br /> У жовтні 1941 село було окуповане німцями, а у школі влаштували конюшню. Після звільнення села, у вересні 1943 року приміщення відремонтували і розпочався навчальний процес.У 50-ті роки школа не вміщувала всіх дітей, яким потрібно було навчатися, тому побудували ще два нових приміщення. У 1958 році школа стала восьмирічною. Окрасою школи були чудові квітники,які мали вигляд різних геометричних фігур, де росла велика кількість квітів.На території сільської ради працювали ще три школи, які знаходилися в селах Доценківка, Зелена Роща, Нечаївка.Історія Сульської школи розпочалась у 1987 році. У 80-ті роки невелике село Сула, яке мало лише дві вулиці, було розбудоване і стало у двічі більше. У селі з'явилися три нові вулиці. Зросла чисельність населення. Село наповнилось дитячим сміхом. Був побудований дитячий садочок, а школи у селі не було.У січні 1987 року районна рада під керівництвом нашого земляка Кузьміна Миколи Григоровича, приймає рішення про будівництво школи у селі Сула. Будівництво розпочалось у квітні 1987 року , а вже 1 вересня 1987 року школа урочисто приймала учнів та гостей. <br /> У 2008 школа була реорганізована у Сульський навчально-виховний комплекс.<br /> [[Файл:Сульський___НВК.jpg|300px|thumb|left|]]<br /> <br /> ===Кращі викладачі=== <br /> Серед педагогів, якими пишається школа, провідне місце належитьвчителю фізики та математики Анатолію Григоровичу Тягну. Він має високе звання &quot;Відмінник народної освіти&quot;.Після закінчення Сумського педагогічного інституту ім. А.С.Макаренка Тягно А.Г. розпочинає свою педагогічну діяльністьна Харківщині. В школі с.Сула працював з 1987 по 2007 рік. неодноразово учні Анатолія Григоровича були переможцями районних і обласних олімпіад з фізики.Працюючи в школі. А.Г. Тягно постійно ділився своїм досвідомроботи на шкільних та районних методичних обєднаннях.Був членом творчої групи вчителів, що працювали при Сумському педагогічному університеті під керівництвом Каленика Віктора Івановича. У 1996 році приймав участь у обговоренні нового на той час підручника з фізикипід редакцією І.Бугайова.Стаття Анатолія Григоровича &quot;Для чого видавати тимчасовий підручник&quot; була надрукована у газеті &quot;Освіта&quot;. У 1996 році А.Г. Тягну було присвоєно звання &quot;старший учитель&quot;.<br /> <br /> ===Кращі майстри===<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> <br /> Гордістю школи є випускник Шияновський Сергій, член збірної України з легкої атлетики, бронзовий призер чемпіонату на відкритому стадіоні, учасник багатьох чемпіонатів України, чемпіон Європи серед учасників змагань внутрішніх військ. До найвищих результатів навчального процесу належать три золоті (2004, 2007р.р.) та дві срібні медалі (1995, 1996 р.р.). Золоті медалі отримали Крючкова Маргарита, Халайджі Вікторія, Халайджіц Катерина, а срібні медалі - Тягно Валентина, Кочура Яна.<br /> <br /> ===Навчальний заклад сьогодні===<br /> <br /> Сульський НВК сьогодні - це сучасний навчальний заклад в якому створені всі необхідні умови для навчання, розвитку та виховання дітей.у школі працює творчий колектив, який очолює директор Халайджі Віктор Петрович. педагогічний колектив це дванадцять вчителів. кваліфікаційну категорію &quot;спеціаліст вищої категорії&quot; мають чотири вчителі, &quot; спеціаліст І категорії&quot; - шість, &quot;спеціаліст ІІ категорії&quot; - один, &quot;спеціаліст&quot; - один.Вчителі навчального закладу знаходяться у постійному творчому пошуку нових ефективних форм навчання та виховання. У школі працюють методичні обєднання класних керівників, учителів початкових класів, учителів словесників та вчителів природничо-математичного циклу. Вчителі закладу приймають активну участь у різноманітних конкурсах, семінарах та ін. Навчально-виховний процес здійснюється в одинадцяти кабінетах. У навчальному закладі функціонує компютерний клас. Компютери підключені до мережі Інтернет, створена зона Wi-Fi. До послуг учнів актова та спортивна зали, їдальня, бібліотека. У школі працює філіал Садівської музичної школи. Біля навчального закладу обладнаний спортивний майданчик, стадіон, а для найменших вихованців - ігровий майданчик. Територію школи прикрашають зелені ялинки, декоративні кущі, плодові дерева, квіткові клумби.<br /> <br /> .<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> [[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]]<br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81&diff=192540 Сульський навчально-виховний комплекс 2017-06-21T12:26:19Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Історія навчального закладу */</p> <hr /> <div><br /> ===Історія навчального закладу=== <br /> <br /> Перша школа на території сільської ради була побудована на початку ХІХ століття у с. Печище. Це був невеликий дерев'яний будинок на цегляному фундаменті. Навчання у школі було однорічним. У 1914 році за рахунок коштів земства збудували нове приміщення кам'яне з на три класні кімнати, учительську та кабінет директора.У довоєнний період школа була семирічною.<br /> У жовтні 1941 село було окуповане німцями, а у школі влаштували конюшню. Після звільнення села, у вересні 1943 року приміщення відремонтували і розпочався навчальний процес.У 50-ті роки школа не вміщувала всіх дітей, яким потрібно було навчатися, тому побудували ще два нових приміщення. У 1958 році школа стала восьмирічною. Окрасою школи були чудові квітники,які мали вигляд різних геометричних фігур, де росла велика кількість квітів.На території сільської ради працювали ще три школи, які знаходилися в селах Доценківка, Зелена Роща, Нечаївка.Історія Сульської школи розпочалась у 1987 році. У 80-ті роки невелике село Сула, яке мало лише дві вулиці, було розбудоване і стало у двічі більше. У селі з'явилися три нові вулиці. Зросла чисельність населення. Село наповнилось дитячим сміхом. Був побудований дитячий садочок, а школи у селі не було.У січні 1987 року районна рада під керівництвом нашого земляка Кузьміна Миколи Григоровича, приймає рішення про будівництво школи у селі Сула. Будівництво розпочалось у квітні 1987 року , а вже 1 вересня 1987 року школа урочисто приймала учнів та гостей. <br /> У 2008 школа була реорганізована у Сульський навчально-виховний комплекс.<br /> [[Файл:Сульський___НВК.jpg|200px|thumb|left|]]<br /> <br /> ===Кращі викладачі=== <br /> Серед педагогів, якими пишається школа, провідне місце належитьвчителю фізики та математики Анатолію Григоровичу Тягну. Він має високе звання &quot;Відмінник народної освіти&quot;.Після закінчення Сумського педагогічного інституту ім. А.С.Макаренка Тягно А.Г. розпочинає свою педагогічну діяльністьна Харківщині. В школі с.Сула працював з 1987 по 2007 рік. неодноразово учні Анатолія Григоровича були переможцями районних і обласних олімпіад з фізики.Працюючи в школі. А.Г. Тягно постійно ділився своїм досвідомроботи на шкільних та районних методичних обєднаннях.Був членом творчої групи вчителів, що працювали при Сумському педагогічному університеті під керівництвом Каленика Віктора Івановича. У 1996 році приймав участь у обговоренні нового на той час підручника з фізикипід редакцією І.Бугайова.Стаття Анатолія Григоровича &quot;Для чого видавати тимчасовий підручник&quot; була надрукована у газеті &quot;Освіта&quot;. У 1996 році А.Г. Тягну було присвоєно звання &quot;старший учитель&quot;.<br /> <br /> ===Кращі майстри===<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> <br /> Гордістю школи є випускник Шияновський Сергій, член збірної України з легкої атлетики, бронзовий призер чемпіонату на відкритому стадіоні, учасник багатьох чемпіонатів України, чемпіон Європи серед учасників змагань внутрішніх військ. До найвищих результатів навчального процесу належать три золоті (2004, 2007р.р.) та дві срібні медалі (1995, 1996 р.р.). Золоті медалі отримали Крючкова Маргарита, Халайджі Вікторія, Халайджіц Катерина, а срібні медалі - Тягно Валентина, Кочура Яна.<br /> <br /> ===Навчальний заклад сьогодні===<br /> <br /> Сульський НВК сьогодні - це сучасний навчальний заклад в якому створені всі необхідні умови для навчання, розвитку та виховання дітей.у школі працює творчий колектив, який очолює директор Халайджі Віктор Петрович. педагогічний колектив це дванадцять вчителів. кваліфікаційну категорію &quot;спеціаліст вищої категорії&quot; мають чотири вчителі, &quot; спеціаліст І категорії&quot; - шість, &quot;спеціаліст ІІ категорії&quot; - один, &quot;спеціаліст&quot; - один.Вчителі навчального закладу знаходяться у постійному творчому пошуку нових ефективних форм навчання та виховання. У школі працюють методичні обєднання класних керівників, учителів початкових класів, учителів словесників та вчителів природничо-математичного циклу. Вчителі закладу приймають активну участь у різноманітних конкурсах, семінарах та ін. Навчально-виховний процес здійснюється в одинадцяти кабінетах. У навчальному закладі функціонує компютерний клас. Компютери підключені до мережі Інтернет, створена зона Wi-Fi. До послуг учнів актова та спортивна зали, їдальня, бібліотека. У школі працює філіал Садівської музичної школи. Біля навчального закладу обладнаний спортивний майданчик, стадіон, а для найменших вихованців - ігровий майданчик. Територію школи прикрашають зелені ялинки, декоративні кущі, плодові дерева, квіткові клумби.<br /> <br /> .<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> [[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]]<br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81&diff=192539 Сульський навчально-виховний комплекс 2017-06-21T12:25:52Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Історія навчального закладу */</p> <hr /> <div><br /> ===Історія навчального закладу=== <br /> <br /> Перша школа на території сільської ради була побудована на початку ХІХ століття у с. Печище. Це був невеликий дерев'яний будинок на цегляному фундаменті. Навчання у школі було однорічним. У 1914 році за рахунок коштів земства збудували нове приміщення кам'яне з на три класні кімнати, учительську та кабінет директора.У довоєнний період школа була семирічною.<br /> У жовтні 1941 село було окуповане німцями, а у школі влаштували конюшню. Після звільнення села, у вересні 1943 року приміщення відремонтували і розпочався навчальний процес.У 50-ті роки школа не вміщувала всіх дітей, яким потрібно було навчатися, тому побудували ще два нових приміщення. У 1958 році школа стала восьмирічною. Окрасою школи були чудові квітники,які мали вигляд різних геометричних фігур, де росла велика кількість квітів.На території сільської ради працювали ще три школи, які знаходилися в селах Доценківка, Зелена Роща, Нечаївка.Історія Сульської школи розпочалась у 1987 році. У 80-ті роки невелике село Сула, яке мало лише дві вулиці, було розбудоване і стало у двічі більше. У селі з'явилися три нові вулиці. Зросла чисельність населення. Село наповнилось дитячим сміхом. Був побудований дитячий садочок, а школи у селі не було.У січні 1987 року районна рада під керівництвом нашого земляка Кузьміна Миколи Григоровича, приймає рішення про будівництво школи у селі Сула. Будівництво розпочалось у квітні 1987 року , а вже 1 вересня 1987 року школа урочисто приймала учнів та гостей. <br /> У 2008 школа була реорганізована у Сульський навчально-виховний комплекс.<br /> [[Файл:Сульський___НВК.jpg]]<br /> <br /> ===Кращі викладачі=== <br /> Серед педагогів, якими пишається школа, провідне місце належитьвчителю фізики та математики Анатолію Григоровичу Тягну. Він має високе звання &quot;Відмінник народної освіти&quot;.Після закінчення Сумського педагогічного інституту ім. А.С.Макаренка Тягно А.Г. розпочинає свою педагогічну діяльністьна Харківщині. В школі с.Сула працював з 1987 по 2007 рік. неодноразово учні Анатолія Григоровича були переможцями районних і обласних олімпіад з фізики.Працюючи в школі. А.Г. Тягно постійно ділився своїм досвідомроботи на шкільних та районних методичних обєднаннях.Був членом творчої групи вчителів, що працювали при Сумському педагогічному університеті під керівництвом Каленика Віктора Івановича. У 1996 році приймав участь у обговоренні нового на той час підручника з фізикипід редакцією І.Бугайова.Стаття Анатолія Григоровича &quot;Для чого видавати тимчасовий підручник&quot; була надрукована у газеті &quot;Освіта&quot;. У 1996 році А.Г. Тягну було присвоєно звання &quot;старший учитель&quot;.<br /> <br /> ===Кращі майстри===<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> <br /> Гордістю школи є випускник Шияновський Сергій, член збірної України з легкої атлетики, бронзовий призер чемпіонату на відкритому стадіоні, учасник багатьох чемпіонатів України, чемпіон Європи серед учасників змагань внутрішніх військ. До найвищих результатів навчального процесу належать три золоті (2004, 2007р.р.) та дві срібні медалі (1995, 1996 р.р.). Золоті медалі отримали Крючкова Маргарита, Халайджі Вікторія, Халайджіц Катерина, а срібні медалі - Тягно Валентина, Кочура Яна.<br /> <br /> ===Навчальний заклад сьогодні===<br /> <br /> Сульський НВК сьогодні - це сучасний навчальний заклад в якому створені всі необхідні умови для навчання, розвитку та виховання дітей.у школі працює творчий колектив, який очолює директор Халайджі Віктор Петрович. педагогічний колектив це дванадцять вчителів. кваліфікаційну категорію &quot;спеціаліст вищої категорії&quot; мають чотири вчителі, &quot; спеціаліст І категорії&quot; - шість, &quot;спеціаліст ІІ категорії&quot; - один, &quot;спеціаліст&quot; - один.Вчителі навчального закладу знаходяться у постійному творчому пошуку нових ефективних форм навчання та виховання. У школі працюють методичні обєднання класних керівників, учителів початкових класів, учителів словесників та вчителів природничо-математичного циклу. Вчителі закладу приймають активну участь у різноманітних конкурсах, семінарах та ін. Навчально-виховний процес здійснюється в одинадцяти кабінетах. У навчальному закладі функціонує компютерний клас. Компютери підключені до мережі Інтернет, створена зона Wi-Fi. До послуг учнів актова та спортивна зали, їдальня, бібліотека. У школі працює філіал Садівської музичної школи. Біля навчального закладу обладнаний спортивний майданчик, стадіон, а для найменших вихованців - ігровий майданчик. Територію школи прикрашають зелені ялинки, декоративні кущі, плодові дерева, квіткові клумби.<br /> <br /> .<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> [[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]]<br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%92%D0%9A.jpg&diff=192538 Файл:Сульський НВК.jpg 2017-06-21T12:25:39Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: </p> <hr /> <div></div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81&diff=192536 Сульський навчально-виховний комплекс 2017-06-21T12:24:30Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Автор статті(посилання на сторінку користувача) */</p> <hr /> <div><br /> ===Історія навчального закладу=== <br /> <br /> Перша школа на території сільської ради була побудована на початку ХІХ століття у с. Печище. Це був невеликий дерев'яний будинок на цегляному фундаменті. Навчання у школі було однорічним. У 1914 році за рахунок коштів земства збудували нове приміщення кам'яне з на три класні кімнати, учительську та кабінет директора.У довоєнний період школа була семирічною.<br /> У жовтні 1941 село було окуповане німцями, а у школі влаштували конюшню. Після звільнення села, у вересні 1943 року приміщення відремонтували і розпочався навчальний процес.У 50-ті роки школа не вміщувала всіх дітей, яким потрібно було навчатися, тому побудували ще два нових приміщення. У 1958 році школа стала восьмирічною. Окрасою школи були чудові квітники,які мали вигляд різних геометричних фігур, де росла велика кількість квітів.На території сільської ради працювали ще три школи, які знаходилися в селах Доценківка, Зелена Роща, Нечаївка.Історія Сульської школи розпочалась у 1987 році. У 80-ті роки невелике село Сула, яке мало лише дві вулиці, було розбудоване і стало у двічі більше. У селі з'явилися три нові вулиці. Зросла чисельність населення. Село наповнилось дитячим сміхом. Був побудований дитячий садочок, а школи у селі не було.У січні 1987 року районна рада під керівництвом нашого земляка Кузьміна Миколи Григоровича, приймає рішення про будівництво школи у селі Сула. Будівництво розпочалось у квітні 1987 року , а вже 1 вересня 1987 року школа урочисто приймала учнів та гостей. <br /> У 2008 школа була реорганізована у Сульський навчально-виховний комплекс.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ===Кращі викладачі=== <br /> Серед педагогів, якими пишається школа, провідне місце належитьвчителю фізики та математики Анатолію Григоровичу Тягну. Він має високе звання &quot;Відмінник народної освіти&quot;.Після закінчення Сумського педагогічного інституту ім. А.С.Макаренка Тягно А.Г. розпочинає свою педагогічну діяльністьна Харківщині. В школі с.Сула працював з 1987 по 2007 рік. неодноразово учні Анатолія Григоровича були переможцями районних і обласних олімпіад з фізики.Працюючи в школі. А.Г. Тягно постійно ділився своїм досвідомроботи на шкільних та районних методичних обєднаннях.Був членом творчої групи вчителів, що працювали при Сумському педагогічному університеті під керівництвом Каленика Віктора Івановича. У 1996 році приймав участь у обговоренні нового на той час підручника з фізикипід редакцією І.Бугайова.Стаття Анатолія Григоровича &quot;Для чого видавати тимчасовий підручник&quot; була надрукована у газеті &quot;Освіта&quot;. У 1996 році А.Г. Тягну було присвоєно звання &quot;старший учитель&quot;.<br /> <br /> ===Кращі майстри===<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> <br /> Гордістю школи є випускник Шияновський Сергій, член збірної України з легкої атлетики, бронзовий призер чемпіонату на відкритому стадіоні, учасник багатьох чемпіонатів України, чемпіон Європи серед учасників змагань внутрішніх військ. До найвищих результатів навчального процесу належать три золоті (2004, 2007р.р.) та дві срібні медалі (1995, 1996 р.р.). Золоті медалі отримали Крючкова Маргарита, Халайджі Вікторія, Халайджіц Катерина, а срібні медалі - Тягно Валентина, Кочура Яна.<br /> <br /> ===Навчальний заклад сьогодні===<br /> <br /> Сульський НВК сьогодні - це сучасний навчальний заклад в якому створені всі необхідні умови для навчання, розвитку та виховання дітей.у школі працює творчий колектив, який очолює директор Халайджі Віктор Петрович. педагогічний колектив це дванадцять вчителів. кваліфікаційну категорію &quot;спеціаліст вищої категорії&quot; мають чотири вчителі, &quot; спеціаліст І категорії&quot; - шість, &quot;спеціаліст ІІ категорії&quot; - один, &quot;спеціаліст&quot; - один.Вчителі навчального закладу знаходяться у постійному творчому пошуку нових ефективних форм навчання та виховання. У школі працюють методичні обєднання класних керівників, учителів початкових класів, учителів словесників та вчителів природничо-математичного циклу. Вчителі закладу приймають активну участь у різноманітних конкурсах, семінарах та ін. Навчально-виховний процес здійснюється в одинадцяти кабінетах. У навчальному закладі функціонує компютерний клас. Компютери підключені до мережі Інтернет, створена зона Wi-Fi. До послуг учнів актова та спортивна зали, їдальня, бібліотека. У школі працює філіал Садівської музичної школи. Біля навчального закладу обладнаний спортивний майданчик, стадіон, а для найменших вихованців - ігровий майданчик. Територію школи прикрашають зелені ялинки, декоративні кущі, плодові дерева, квіткові клумби.<br /> <br /> .<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> [[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]]<br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81&diff=192494 Сульський навчально-виховний комплекс 2017-06-21T12:04:13Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Навчальний заклад сьогодні */</p> <hr /> <div><br /> ===Історія навчального закладу=== <br /> <br /> Перша школа на території сільської ради була побудована на початку ХІХ століття у с. Печище. Це був невеликий дерев'яний будинок на цегляному фундаменті. Навчання у школі було однорічним. У 1914 році за рахунок коштів земства збудували нове приміщення кам'яне з на три класні кімнати, учительську та кабінет директора.У довоєнний період школа була семирічною.<br /> У жовтні 1941 село було окуповане німцями, а у школі влаштували конюшню. Після звільнення села, у вересні 1943 року приміщення відремонтували і розпочався навчальний процес.У 50-ті роки школа не вміщувала всіх дітей, яким потрібно було навчатися, тому побудували ще два нових приміщення. У 1958 році школа стала восьмирічною. Окрасою школи були чудові квітники,які мали вигляд різних геометричних фігур, де росла велика кількість квітів.На території сільської ради працювали ще три школи, які знаходилися в селах Доценківка, Зелена Роща, Нечаївка.Історія Сульської школи розпочалась у 1987 році. У 80-ті роки невелике село Сула, яке мало лише дві вулиці, було розбудоване і стало у двічі більше. У селі з'явилися три нові вулиці. Зросла чисельність населення. Село наповнилось дитячим сміхом. Був побудований дитячий садочок, а школи у селі не було.У січні 1987 року районна рада під керівництвом нашого земляка Кузьміна Миколи Григоровича, приймає рішення про будівництво школи у селі Сула. Будівництво розпочалось у квітні 1987 року , а вже 1 вересня 1987 року школа урочисто приймала учнів та гостей. <br /> У 2008 школа була реорганізована у Сульський навчально-виховний комплекс.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ===Кращі викладачі=== <br /> Серед педагогів, якими пишається школа, провідне місце належитьвчителю фізики та математики Анатолію Григоровичу Тягну. Він має високе звання &quot;Відмінник народної освіти&quot;.Після закінчення Сумського педагогічного інституту ім. А.С.Макаренка Тягно А.Г. розпочинає свою педагогічну діяльністьна Харківщині. В школі с.Сула працював з 1987 по 2007 рік. неодноразово учні Анатолія Григоровича були переможцями районних і обласних олімпіад з фізики.Працюючи в школі. А.Г. Тягно постійно ділився своїм досвідомроботи на шкільних та районних методичних обєднаннях.Був членом творчої групи вчителів, що працювали при Сумському педагогічному університеті під керівництвом Каленика Віктора Івановича. У 1996 році приймав участь у обговоренні нового на той час підручника з фізикипід редакцією І.Бугайова.Стаття Анатолія Григоровича &quot;Для чого видавати тимчасовий підручник&quot; була надрукована у газеті &quot;Освіта&quot;. У 1996 році А.Г. Тягну було присвоєно звання &quot;старший учитель&quot;.<br /> <br /> ===Кращі майстри===<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> <br /> Гордістю школи є випускник Шияновський Сергій, член збірної України з легкої атлетики, бронзовий призер чемпіонату на відкритому стадіоні, учасник багатьох чемпіонатів України, чемпіон Європи серед учасників змагань внутрішніх військ. До найвищих результатів навчального процесу належать три золоті (2004, 2007р.р.) та дві срібні медалі (1995, 1996 р.р.). Золоті медалі отримали Крючкова Маргарита, Халайджі Вікторія, Халайджіц Катерина, а срібні медалі - Тягно Валентина, Кочура Яна.<br /> <br /> ===Навчальний заклад сьогодні===<br /> <br /> Сульський НВК сьогодні - це сучасний навчальний заклад в якому створені всі необхідні умови для навчання, розвитку та виховання дітей.у школі працює творчий колектив, який очолює директор Халайджі Віктор Петрович. педагогічний колектив це дванадцять вчителів. кваліфікаційну категорію &quot;спеціаліст вищої категорії&quot; мають чотири вчителі, &quot; спеціаліст І категорії&quot; - шість, &quot;спеціаліст ІІ категорії&quot; - один, &quot;спеціаліст&quot; - один.Вчителі навчального закладу знаходяться у постійному творчому пошуку нових ефективних форм навчання та виховання. У школі працюють методичні обєднання класних керівників, учителів початкових класів, учителів словесників та вчителів природничо-математичного циклу. Вчителі закладу приймають активну участь у різноманітних конкурсах, семінарах та ін. Навчально-виховний процес здійснюється в одинадцяти кабінетах. У навчальному закладі функціонує компютерний клас. Компютери підключені до мережі Інтернет, створена зона Wi-Fi. До послуг учнів актова та спортивна зали, їдальня, бібліотека. У школі працює філіал Садівської музичної школи. Біля навчального закладу обладнаний спортивний майданчик, стадіон, а для найменших вихованців - ігровий майданчик. Територію школи прикрашають зелені ялинки, декоративні кущі, плодові дерева, квіткові клумби.<br /> <br /> .<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81&diff=192493 Сульський навчально-виховний комплекс 2017-06-21T12:03:47Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Історія навчального закладу */</p> <hr /> <div><br /> ===Історія навчального закладу=== <br /> <br /> Перша школа на території сільської ради була побудована на початку ХІХ століття у с. Печище. Це був невеликий дерев'яний будинок на цегляному фундаменті. Навчання у школі було однорічним. У 1914 році за рахунок коштів земства збудували нове приміщення кам'яне з на три класні кімнати, учительську та кабінет директора.У довоєнний період школа була семирічною.<br /> У жовтні 1941 село було окуповане німцями, а у школі влаштували конюшню. Після звільнення села, у вересні 1943 року приміщення відремонтували і розпочався навчальний процес.У 50-ті роки школа не вміщувала всіх дітей, яким потрібно було навчатися, тому побудували ще два нових приміщення. У 1958 році школа стала восьмирічною. Окрасою школи були чудові квітники,які мали вигляд різних геометричних фігур, де росла велика кількість квітів.На території сільської ради працювали ще три школи, які знаходилися в селах Доценківка, Зелена Роща, Нечаївка.Історія Сульської школи розпочалась у 1987 році. У 80-ті роки невелике село Сула, яке мало лише дві вулиці, було розбудоване і стало у двічі більше. У селі з'явилися три нові вулиці. Зросла чисельність населення. Село наповнилось дитячим сміхом. Був побудований дитячий садочок, а школи у селі не було.У січні 1987 року районна рада під керівництвом нашого земляка Кузьміна Миколи Григоровича, приймає рішення про будівництво школи у селі Сула. Будівництво розпочалось у квітні 1987 року , а вже 1 вересня 1987 року школа урочисто приймала учнів та гостей. <br /> У 2008 школа була реорганізована у Сульський навчально-виховний комплекс.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ===Кращі викладачі=== <br /> Серед педагогів, якими пишається школа, провідне місце належитьвчителю фізики та математики Анатолію Григоровичу Тягну. Він має високе звання &quot;Відмінник народної освіти&quot;.Після закінчення Сумського педагогічного інституту ім. А.С.Макаренка Тягно А.Г. розпочинає свою педагогічну діяльністьна Харківщині. В школі с.Сула працював з 1987 по 2007 рік. неодноразово учні Анатолія Григоровича були переможцями районних і обласних олімпіад з фізики.Працюючи в школі. А.Г. Тягно постійно ділився своїм досвідомроботи на шкільних та районних методичних обєднаннях.Був членом творчої групи вчителів, що працювали при Сумському педагогічному університеті під керівництвом Каленика Віктора Івановича. У 1996 році приймав участь у обговоренні нового на той час підручника з фізикипід редакцією І.Бугайова.Стаття Анатолія Григоровича &quot;Для чого видавати тимчасовий підручник&quot; була надрукована у газеті &quot;Освіта&quot;. У 1996 році А.Г. Тягну було присвоєно звання &quot;старший учитель&quot;.<br /> <br /> ===Кращі майстри===<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> <br /> Гордістю школи є випускник Шияновський Сергій, член збірної України з легкої атлетики, бронзовий призер чемпіонату на відкритому стадіоні, учасник багатьох чемпіонатів України, чемпіон Європи серед учасників змагань внутрішніх військ. До найвищих результатів навчального процесу належать три золоті (2004, 2007р.р.) та дві срібні медалі (1995, 1996 р.р.). Золоті медалі отримали Крючкова Маргарита, Халайджі Вікторія, Халайджіц Катерина, а срібні медалі - Тягно Валентина, Кочура Яна.<br /> <br /> ==Навчальний заклад сьогодні==<br /> <br /> Сульський НВК сьогодні - це сучасний навчальний заклад в якому створені всі необхідні умови для навчання, розвитку та виховання дітей.у школі працює творчий колектив, який очолює директор Халайджі Віктор Петрович. педагогічний колектив це дванадцять вчителів. кваліфікаційну категорію &quot;спеціаліст вищої категорії&quot; мають чотири вчителі, &quot; спеціаліст І категорії&quot; - шість, &quot;спеціаліст ІІ категорії&quot; - один, &quot;спеціаліст&quot; - один.Вчителі навчального закладу знаходяться у постійному творчому пошуку нових ефективних форм навчання та виховання. У школі працюють методичні обєднання класних керівників, учителів початкових класів, учителів словесників та вчителів природничо-математичного циклу. Вчителі закладу приймають активну участь у різноманітних конкурсах, семінарах та ін. Навчально-виховний процес здійснюється в одинадцяти кабінетах. У навчальному закладі функціонує компютерний клас. Компютери підключені до мережі Інтернет, створена зона Wi-Fi. До послуг учнів актова та спортивна зали, їдальня, бібліотека. У школі працює філіал Садівської музичної школи. Біля навчального закладу обладнаний спортивний майданчик, стадіон, а для найменших вихованців - ігровий майданчик. Територію школи прикрашають зелені ялинки, декоративні кущі, плодові дерева, квіткові клумби.<br /> <br /> .<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=192369 Користувач:Шияновська Ольга Григорівна 2017-06-21T10:57:17Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Шияновська_О.Г..jpg|thumb|left|Шияновська О.Г]]<br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''''Шияновська Ольга Григорівна'''''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> '''''Сумський район''<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> '''''Сульський навчально-виховний комплекс'''''<br /> <br /> ==Посада ==<br /> '''''Вчитель історії'''<br /> <br /> ==Категорія==<br /> '''''Категорія І'''''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> '''''Історія навчальних закладів [[Сульський навчально-виховний комплекс]]<br /> '''''<br /> <br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B-vW-jQIk1KSTENuUmg2S25OOUk/view?usp=sharing Розробка уроку &quot;Київська держава за правління Ярославичів&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSQ2dUU3JveFlMeHc/view?usp=sharing &quot;Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSUUE4VF9nU2ZxcVU/view?usp=sharing Утворення українських політичних партій]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSV2RvNFg3d2MwN0E/view?usp=sharing Розробка заходу] [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSaGl4dkktWTBiOG8/view?usp=sharing Виховний захід] <br /> <br /> <br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Qm8bQD_ZXSTlFaekNrWUxhVEE/view?usp=sharing Портфоліо Шияновська О.Г.]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=192361 Користувач:Шияновська Ольга Григорівна 2017-06-21T10:52:42Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Шияновська_О.Г..jpg|thumb|left|Шияновська О.Г]]<br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''''Шияновська Ольга Григорівна'''''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> '''''Сумський район''<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> '''''Сульський навчально-виховний комплекс'''''<br /> <br /> ==Посада ==<br /> '''''Вчитель історії'''<br /> <br /> ==Категорія==<br /> '''''Категорія І'''''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> '''''Історія навчальних закладів [[Сульський навчально-виховний комплекс]]<br /> '''''<br /> <br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B-vW-jQIk1KSTENuUmg2S25OOUk/view?usp=sharing Розробка уроку &quot;Київська держава за правління Ярославичів&quot;]<br /> <br /> Розробка уроку 2 <br /> <br /> Розробка уроку 3 <br /> <br /> Розробка заходу <br /> <br /> Портфоліо<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=192359 Користувач:Шияновська Ольга Григорівна 2017-06-21T10:51:53Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Шияновська_О.Г..jpg|thumb|left|Шияновська О.Г]]<br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''''Шияновська Ольга Григорівна'''''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> '''''Сумський район''<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> '''''Сульський навчально-виховний комплекс'''''<br /> <br /> ==Посада ==<br /> '''''Вчитель історії'''<br /> <br /> ==Категорія==<br /> '''''Категорія І'''''<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> '''''Історія навчальних закладів [[Сульський навчально-виховний комплекс]]<br /> '''''<br /> <br /> <br /> Розробка уроку [https://drive.google.com/file/d/0B-vW-jQIk1KSTENuUmg2S25OOUk/view?usp=sharing Розробка уроку]<br /> <br /> Розробка уроку 2 <br /> <br /> Розробка уроку 3 <br /> <br /> Розробка заходу <br /> <br /> Портфоліо<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=192334 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-21T10:24:32Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.<br /> Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)<br /> Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=192333 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-21T10:23:44Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.<br /> <br /> Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)<br /> Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=192275 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-21T09:28:50Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)<br /> Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191988 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-20T21:04:24Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> <br /> Мотивація навчальної діяльності.<br /> <br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)<br /> <br /> Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні?<br /> <br /> Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші&quot;, &quot;Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі&quot;, &quot;Виникнення козацтва&quot;, &quot;Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави&quot;, &quot;Здобуття Україною незалежності...&quot; Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191760 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-20T10:54:50Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».<br /> <br /> Мотивація навчальної діяльності.<br /> <br /> І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)<br /> <br /> Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні?<br /> <br /> Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191743 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T10:41:22Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Кожен з нас розуміє ці слова по-різному. Це стан людини, яка має відчуття піднесеності та цілковитого задоволення життям, вона перебуває у стані безмежної, феєричної радості та вдоволенні. Без щастя людина не може жити, бо без цього стану людина впадає в депресію, у неї погане самопочуття, також часто перебуває у стані роздратованості. Особливо страшним є коли людина перестає бачити сенс свого життя. А справді навіщо жити коли ти не маєш чому радіти? Без щастя неможливо жити, оскільки це є найвищим проявом втілення сенсу життя. Без розуміння сенсу людського життя, неможливо усвідомити, як людина може бути щасливою. У нашому уявленні про слово «щастя», ми одразу уявляємо якийсь емоційний стан, у цей момент ми відчуваємо високий ступінь піднесеності та внутрішнього задоволення, людина відчуває ніби вона задоволена всією життєдіяльністю, чи якимись окремими моментами свого життя. Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Я вірю, що щастя в українській школі буде. <br /> Світлано Петрівно, дякую Вам за лекції і запитання! --[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 12:36, 20 червня 2017 (EEST)</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191739 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T10:38:48Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Кожен з нас розуміє ці слова по-різному. Це стан людини, яка має відчуття піднесеності та цілковитого задоволення життям, вона перебуває у стані безмежної, феєричної радості та вдоволенні у цьому у житті. Без щастя людина не може жити, бо без цього стану людина впадає в депресію, у неї погане самопочуття, також часто перебуває у стані роздратованості. Особливо страшним є коли людина перестає бачити сенс свого життя. А справді навіщо жити коли ти не маєш чому радіти? Без щастя неможливо жити, оскільки це є найвищим проявом втілення сенсу життя людей. Без розуміння сенсу людського життя, неможливо усвідомити, як людина може бути щасливою. У нашому уявленні про слово «щастя», ми одразу уявляємо якийсь емоційний стан, у цей момент ми відчуваємо високий ступінь піднесеності та внутрішнього задоволення, людина відчуває ніби вона задоволена всією життєдіяльністю, чи якимись окремими моментами свого життя. Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Я вірю, що щастю в українській школі буде. <br /> Світлано Петрівно, дякую Вам за лекції і запитання! --[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 12:36, 20 червня 2017 (EEST)</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191737 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T10:38:22Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Кожен з нас розуміє ці слова по-різному. Це стан людини, яка має відчуття піднесеності та цілковитого задоволення життям, вона перебуває у стані безмежної, феєричної радості та вдоволенні у цьому у житті. Без щастя людина не може жити, бо без цього стану людина впадає в депресію, у неї погане самопочуття, також часто перебуває у стані роздратованості. Особливо страшним є коли людина перестає бачити сенс свого життя. А справді навіщо жити коли ти не маєш чому радіти? Без щастя неможливо жити, оскільки це є найвищим проявом втілення сенсу життя людей. Без розуміння сенсу людського життя, неможливо усвідомити, як людина може бути щасливою. У нашому уявленні про слово «щастя», ми одразу уявляємо якийсь емоційний стан, у цей момент ми відчуваємо високий ступінь піднесеності та внутрішнього задоволення, людина відчуває ніби вона задоволена всією життєдіяльністю, чи якимись окремими моментами свого життя. Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Я вірю, що щастю в українській школі буде. <br /> Світлано Петрівно, дякую Вам за лекції і питання! --[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 12:36, 20 червня 2017 (EEST)</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191732 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T10:37:04Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Кожен з нас розуміє ці слова по-різному. Це стан людини, яка має відчуття піднесеності та цілковитого задоволення життям, вона перебуває у стані безмежної, феєричної радості та вдоволенні у цьому у житті. Без щастя людина не може жити, бо без цього стану людина впадає в депресію, у неї погане самопочуття, також часто перебуває у стані роздратованості. Особливо страшним є коли людина перестає бачити сенс свого життя. А справді навіщо жити коли ти не маєш чому радіти? Без щастя неможливо жити, оскільки це є найвищим проявом втілення сенсу життя людей. Без розуміння сенсу людського життя, неможливо усвідомити, як людина може бути щасливою. У нашому уявленні про слово «щастя», ми одразу уявляємо якийсь емоційний стан, у цей момент ми відчуваємо високий ступінь піднесеності та внутрішнього задоволення, людина відчуває ніби вона задоволена всією життєдіяльністю, чи якимись окремими моментами свого життя. Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Я вірю, що щастю в українській школі буде. <br /> Світлана Петрівна, дякую Вам за лекції і питання! --[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 12:36, 20 червня 2017 (EEST)</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191723 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T10:32:41Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Кожен з нас розуміє ці слова по-різному. Це стан людини, яка має відчуття піднесеності та цілковитого задоволення життям, вона перебуває у стані безмежної, феєричної радості та вдоволенні у цьому у житті. Без щастя людина не може жити, бо без цього стану людина впадає в депресію, у неї погане самопочуття, також часто перебуває у стані роздратованості. Особливо страшним є коли людина перестає бачити сенс свого життя. А справді навіщо жити коли ти не маєш чому радіти? Без щастя неможливо жити, оскільки це є найвищим проявом втілення сенсу життя людей. Без розуміння сенсу людського життя, неможливо усвідомити, як людина може бути щасливою. У нашому уявленні про слово «щастя», ми одразу уявляємо якийсь емоційний стан, у цей момент ми відчуваємо високий ступінь піднесеності та внутрішнього задоволення, людина відчуває ніби вона задоволена всією життєдіяльністю, чи якимись окремими моментами свого життя. Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Я вірю, що щастю в українській школі буде. <br /> Світлана Петрівна, дякую Вам за лекції і питання! Мені було цікаво їх опрацьовувати.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 12:36, 20 червня 2017 (EEST)</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191718 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T10:26:45Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Кожен з нас розуміє ці слова по-різному. Це стан людини, яка має відчуття піднесеності та цілковитого задоволення життям, вона перебуває у стані безмежної, феєричної радості та вдоволенні у цьому у житті. Без щастя людина не може жити, бо без цього стану людина впадає в депресію, у неї погане самопочуття, також часто перебуває у стані роздратованості. Особливо страшним є коли людина перестає бачити сенс свого життя. А справді навіщо жити коли ти не маєш чому радіти? Без щастя неможливо жити, оскільки це є найвищим проявом втілення сенсу життя людей. Без розуміння сенсу людського життя, неможливо усвідомити, як людина може бути щасливою. У нашому уявленні про слово «щастя», ми одразу уявляємо якийсь емоційний стан, у цей момент ми відчуваємо високий ступінь піднесеності та внутрішнього задоволення, людина відчуває ніби вона задоволена всією життєдіяльністю, чи якимись окремими моментами свого життя. Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Це для них ми проводимо реформу. І як хочеться, щоб не &quot;нарубали дров&quot;, щоб створили школу щастя, свою , українську. Я вірю, що щастю в українській школі буте. <br /> Світлана Петрівна, дякую Вам за лекції і питання! Мені було цікаво їх опрацьовувати.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 12:36, 20 червня 2017 (EEST)</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191717 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T10:24:33Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Кожен з нас розуміє ці слова по-різному. Це стан людини, яка має відчуття піднесеності та цілковитого задоволення життям, вона перебуває у стані безмежної, феєричної радості та вдоволенні у цьому у житті. Без щастя людина не може жити, бо без цього стану людина впадає в депресію, у неї погане самопочуття, також часто перебуває у стані роздратованості. Особливо страшним є коли людина перестає бачити сенс свого життя. А справді навіщо жити коли ти не маєш чому радіти? Без щастя неможливо жити, оскільки це є найвищим проявом втілення сенсу життя людей. Без розуміння сенсу людського життя, неможливо усвідомити, як людина може бути щасливою. У нашому уявленні про слово «щастя», ми одразу уявляємо якийсь емоційний стан, у цей момент ми відчуваємо високий ступінь піднесеності та внутрішнього задоволення, людина відчуває ніби вона задоволена всією життєдіяльністю, чи якимись окремими моментами свого життя. Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Це для них ми проводимо реформу. І як хочеться, щоб не &quot;нарубали дров&quot;, щоб створили школу щастя, свою , українську. Я вірю, що щастю в українській школі буте. Тільки треба працювати спільно, разом і вчителям, і науковцям, і батькам та нашим посадовцям.<br /> Світлана Петрівна, дякую Вам за лекції і питання! Мені було цікаво їх опрацьовувати.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 12:36, 20 червня 2017 (EEST)</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191697 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T10:09:58Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Кожен з нас розуміє ці слова по-різному. Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Це для них ми проводимо реформу. І як хочеться, щоб не &quot;нарубали дров&quot;, щоб створили школу щастя, свою , українську. Я вірю, що щастю в українській школі буте. Тільки треба працювати спільно, разом і вчителям, і науковцям, і батькам та нашим посадовцям.<br /> Світлана Петрівна, дякую Вам за лекції і питання! Мені було цікаво їх опрацьовувати.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 12:36, 20 червня 2017 (EEST)</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191688 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-20T10:01:01Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> 2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191687 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:59:56Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> #2.У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191686 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:58:28Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р. Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> <br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> #У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191684 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:57:03Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р.<br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті. <br /> ---<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> #У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191682 Теорія та методика фахової дисципліни Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:54:17Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою &quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].<br /> <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:<br /> #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?<br /> #Дайте визначення поняття &quot;Нормативна документація ЗНЗ&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:03, 2 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.<br /> 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».<br /> -([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 14:52, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: &quot;Специфіка методики викладання історії&quot;. Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharingТема. Специфіка методики викладання історії].<br /> <br /> Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> #Зміст навчання історії в школі це...<br /> #Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:36, 7 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді: <br /> <br /> Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 15:37, 5 червня 2017 (EEST)<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановна Ольга Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: &quot;Формування предметних компетентностей на уроках історі.<br /> [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: &quot;Формування предметних компетентностей&quot;]&quot;<br /> Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:<br /> #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 13 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваші відповіді<br /> #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по-перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 16:07, 5 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].<br /> Після перегляду матеріалу:<br /> <br /> # Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:44, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.<br /> Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:&quot;Нормативно-методичне забезпечення&quot;. Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.<br /> Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 24 березня 2017 (EET)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #<br /> ----Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р.<br /> Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.<br /> <br /> Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: &quot;Формування предметних та життєвих компетентностей учнів&quot;. Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] <br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 29 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]<br /> Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:<br /> <br /> #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?<br /> Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:52, 31 березня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Ваша відповідь:<br /> #До нестандартних (нетипових) уроків належать:<br /> Уроки змістовної спрямованості.<br /> Уроки на інтегративній основі<br /> Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів.<br /> Уроки-змагання<br /> Уроки суспільного огляду знань<br /> Уроки комунікативної спрямованості<br /> Уроки театралізовані, уроки-подорожі, уроки-дослідження<br /> Уроки з різновіковим складом учнів.<br /> Уроки-ділові, рольові ігри, уроки драматизації<br /> Уроки-психотренінги.<br /> Веб-квести.<br /> <br /> #У своїй роботі я використовую такі нетипові уроки: уроки-змагання, уроки-подорожі переважно у 5-8 класах, наприклад урок-подорож у 5 кл. з теми &quot;Виникнення українського козацтва&quot;, уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: &quot;Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни&quot;,уроки-змагання, такі як історичний турнір на уроках узагальнення та систематизації знань, наприклад для учнів 8 класу з теми &quot;Українські землі в ХVІ столітті&quot; <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: &quot;Урок як основна форма навчання історії&quot;. Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: <br /> #структуру сучасних уроків історії...<br /> #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...<br /> #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:36, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Відповідь:1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.<br /> <br /> 2.Учитель не має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.<br /> <br /> 3.На даний час, при даній програмі така структура дієва<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо нашу тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;. <br /> #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.<br /> #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Продовжуємо тему: &quot;Урок як основна форма навчання&quot;.<br /> #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?<br /> #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?<br /> #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 25 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> # Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 12 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: &quot;Громадянська освіта в системі шкільної освіти&quot;.<br /> Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.<br /> <br /> Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> #Відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: &quot;Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань&quot;. <br /> Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 12 травня 2017 (EEST)<br /> Дякую <br /> ----<br /> #Ваша відповідь:<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:06, 13 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:54, 5 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.<br /> <br /> З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 13 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: &quot;Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення&quot;. Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.<br /> <br /> #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:15, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія: <br /> ----На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.<br /> ----<br /> Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: <br /> <br /> #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). <br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 6 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:<br /> <br /> Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;<br /> У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;<br /> Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);<br /> Відсутність контакту з учителем інформатики;<br /> У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;<br /> Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;<br /> Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;<br /> У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;<br /> При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;<br /> Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».<br /> <br /> #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 26 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: &quot;Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах&quot;.<br /> Пропоную для обговорення наступні питання: <br /> <br /> #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.<br /> #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.<br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 27 квітня 2017 (EEST)<br /> <br /> Дискусія:<br /> ----Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці &quot;Держава Спарта&quot; я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму &quot;300 спартанців&quot; для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого &quot;Віртуального музею&quot;.Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст.<br /> ----<br /> Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:&quot;Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи&quot;. <br /> Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:<br /> #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?<br /> #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету &quot;Історія&quot;.<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 18 травня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> Дискусія:<br /> ----Знання свого предмету,порядність, толерантність.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 22:10, 18 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.<br /> [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]<br /> <br /> --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня, Ольга Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].<br /> <br /> З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 14 червня 2017 (EEST)<br /> ----<br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191669 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:36:17Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Що ж кожен з нас розуміє під цим словом? Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Це для них ми проводимо реформу. І як хочеться, щоб не &quot;нарубали дров&quot;, щоб створили школу щастя, свою , українську, правильно і коректно вклинюючи надбання інших країн. Я вірю, що щастю в українській школі бути. Тільки треба працювати спільно, разом і вчителям, і науковцям, і батькам та нашим посадовцям.<br /> Світлана Петрівна, дякую Вам за лекції і питання! Мені було цікаво їх опрацьовувати.--[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 12:36, 20 червня 2017 (EEST)</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191668 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:35:48Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Що ж кожен з нас розуміє під цим словом? Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Це для них ми проводимо реформу. І як хочеться, щоб не &quot;нарубали дров&quot;, щоб створили школу щастя, свою , українську, правильно і коректно вклинюючи надбання інших країн. Я вірю, що щастю в українській школі бути. Тільки треба працювати спільно, разом і вчителям, і науковцям, і батькам та нашим посадовцям.<br /> Світлана Петрівна, дякую Вам за лекції і питання! Мені було цікаво їх опрацьовувати.</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191667 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:34:03Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191661 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:29:15Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему &quot;Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького&quot;, діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.<br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191657 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:24:56Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Індивідуальні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191653 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:23:10Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191647 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:18:03Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.<br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%93.&diff=191644 Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г. 2017-06-20T09:15:37Z <p>Шияновська Ольга Григорівна: /* Інтерактивні практичні заняття */</p> <hr /> <div><br /> ==== Інтерактивні практичні заняття ====<br /> Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі &quot;Четверта промислова революція&quot;, яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями: <br /> *[https://nubip.edu.ua/node/23076 К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися]; <br /> *[http://innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/19593/chetverta-industrialna-revolyuciya-i-osvita Четверта індустріальна революція і освіта];<br /> *[http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_16/2/27.pdf Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства].<br /> <br /> Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:<br /> <br /> 1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?<br /> <br /> 2. Які ризики вона має?<br /> <br /> 3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції?<br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.<br /> ----<br /> ----<br /> <br /> Пропоную долучитись до вивчення наступної теми &quot;Освіта в Україні та країнах світу&quot;. Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа]<br /> Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:<br /> <br /> П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.<br /> <br /> Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.<br /> <br /> І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.<br /> <br /> М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.<br /> <br /> А - а що далі - уявіть, що реформа &quot;Нова українська школа&quot; відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваші відповіді:'''<br /> <br /> П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика. <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Наступне заняття з теми &quot;Освіта в інформаційному суспільстві&quot;. Опрацювавши матеріал [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwSFdGU2VGX2JxT2s за цим посиланням], дайте відповідь на запитання. <br /> <br /> Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.<br /> ----<br /> ----<br /> На цьому інтерактивному практичному занятті - тема &quot;Євроінтеграційна стратегія України&quot;. За посиланням знаходиться [http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/lisbontreaty_uk.pdf Путівник по Ліссабонському договору]. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал [http://life.pravda.com.ua/society/2017/01/9/221945/ про освітні нововведення у Фінляндії]. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. [[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> ----<br /> '''Ваша відповідь:'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Індивідуальні заняття ====<br /> На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з [http://lms.smartme.university/blog/7-trendov-v-obrazovanii-v-2017-godu/ матеріалом про сім трендів сучасної освіти]. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - &quot;філософія для дітей&quot; та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них [http://www.prosvitcenter.org/uk/lyudmyla-kryvoruchka-pro-metody-filoso/ за цим поссиланням]. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> ----<br /> '''Ваша відповідь'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Консультації ====<br /> На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])<br /> <br /> ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====<br /> Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою &quot;Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України&quot;. Перегляньте інформацію про [http://osvita.ua/school/reform/56113/ ключові зміни оновлених програм 5-9 класів] відповідно до реформи &quot;Нова українська школа&quot;. Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.<br /> ----<br /> '''Ваші відповіді'''<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ----<br /> ----<br /> <br /> ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====<br /> Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?<br /> <br /> ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.<br /> <br /> --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) <br /> <br /> ----</div> Шияновська Ольга Григорівна