http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F+%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 2026-05-03T11:33:16Z Внесок користувача MediaWiki 1.24.1 http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=105597 2016-08-23T06:42:49Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> <br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> <br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.<br /> <br /> На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> <br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> <br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> <br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> <br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> <br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири на початку ХХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=105596 2016-08-23T06:42:26Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> <br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> <br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.<br /> <br /> На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> <br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> <br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> <br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> <br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> <br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=105595 2016-08-23T06:41:13Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> <br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> <br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.<br /> <br /> На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> <br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> <br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> <br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> <br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> <br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=105593 2016-08-23T06:40:14Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> <br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> <br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.<br /> <br /> На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> <br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> <br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> <br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> <br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> <br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_початку_ХХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102814 2016-06-22T10:24:15Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Новітній період */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> <br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> <br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.<br /> <br /> На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> <br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> <br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> <br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> <br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> <br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102811 2016-06-22T10:22:04Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102810 2016-06-22T10:21:14Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102809 2016-06-22T10:20:55Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102808 2016-06-22T10:20:30Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102807 2016-06-22T10:20:06Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Видатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102806 2016-06-22T10:19:40Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102805 2016-06-22T10:19:16Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|left|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102804 2016-06-22T10:18:35Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> [[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102803 2016-06-22T10:18:07Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102793 2016-06-22T10:13:21Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Фотогалерея */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> {| class=&quot;standard&quot;<br /> |[[Файл:С.Вири_у_ХІХ_ст..jpg|200px|thumb|С.Вири у ХІХ ст.]]<br /> |[[Файл:Церква_Всіх_Святих.jpg|200px|thumb|Церква Всіх Святих]]<br /> |[[Файл:Центр_села.jpg|200px|thumb|Центр села]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Р.Вир.jpg|200px|thumb|р.Вир]]<br /> |[[Файл:Вирівська_ЗОШ.jpg|200px|thumb|Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.]]<br /> |[[Файл:Колектив_Вирівчанка.jpg|200px|thumb|Колектив художньої самодіяльності&quot;Вирівчанка&quot;]]<br /> |-<br /> |[[Файл:Художник_Є.Павлов.jpg|200px|thumb|Вирівський художник Є.Павлов]]<br /> |[[Файл:Дудченко_Антон.jpg|200px|thumb|Наш біатлоніст А.Дудченко зі &quot;сріблом&quot; у юніорському Євро-2016]]<br /> |[[Файл:Ніколенко_П.В..jpg|200px|thumb|Ніколенко П.В. - боєць АТО,загинув 23.11.2014 р.]]<br /> |}<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9F.%D0%92..jpg&diff=102786 2016-06-22T10:11:00Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div></div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D1%83%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD.jpg&diff=102770 2016-06-22T10:05:59Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div></div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%84.%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2.jpg&diff=102762 2016-06-22T10:03:49Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div></div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2_%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg&diff=102754 2016-06-22T10:02:00Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div></div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%9E%D0%A8.jpg&diff=102749 2016-06-22T10:00:27Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div></div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg&diff=102748 2016-06-22T09:59:59Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: Школьник Юлія Миколаївна завантажив нову версію Файл:Школа.jpg</p> <hr /> <div>Найдавніше фото випускників школи, що збереглося.</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg&diff=102741 2016-06-22T09:58:05Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: Школьник Юлія Миколаївна завантажив нову версію Файл:Школа.jpg</p> <hr /> <div>Найдавніше фото випускників школи, що збереглося.</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0.%D0%92%D0%B8%D1%80.jpg&diff=102738 2016-06-22T09:56:31Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div></div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0.jpg&diff=102736 2016-06-22T09:55:15Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div></div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%92%D1%81%D1%96%D1%85_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85.jpg&diff=102732 2016-06-22T09:53:03Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div></div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8_%D1%83_%D0%A5%D0%86%D0%A5_%D1%81%D1%82..jpg&diff=102729 2016-06-22T09:51:09Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: </p> <hr /> <div></div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102710 2016-06-22T09:27:59Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br /> <br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''Школьник Юлія Миколаївна'''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br /> <br /> ==Посада ==<br /> Вчитель історії та правознавства<br /> <br /> ==Категорія==<br /> спеціаліст ІІ категорії<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> Історія села Вири [[с.Вири]]<br /> <br /> <br /> [https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка &quot;Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід &quot;Ковток здоров'я&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing Урок-гра]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdXR5YlZZUlVsVUU/view?usp=sharing Презентація до Історичного КВК]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXM2dvcm8zTHdUQ3c/view?usp=sharing Презентація до виховного заходу]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXU09na2l4NEFmVUk/view?usp=sharing Презентація до відкритого уроку]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXS2xFdC1xRlNtdjA/view?usp=sharing Презентація до уроку-гри]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> juljaskolnyk151985@gmail.com<br /> тел.80508578165<br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102707 2016-06-22T09:25:54Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br /> <br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''Школьник Юлія Миколаївна'''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br /> <br /> ==Посада ==<br /> Вчитель історії та правознавства<br /> <br /> ==Категорія==<br /> спеціаліст ІІ категорії<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> Історія села Вири [[с.Вири]]<br /> <br /> <br /> [https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка &quot;Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід &quot;Ковток здоров'я&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing Урок-гра]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdXR5YlZZUlVsVUU/view?usp=sharing Презентація до Історичного КВК]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXM2dvcm8zTHdUQ3c/view?usp=sharing Презентація до виховного заходу]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXU09na2l4NEFmVUk/view?usp=sharing Презентація до відкритого уроку]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> juljaskolnyk151985@gmail.com<br /> тел.80508578165<br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102705 2016-06-22T09:23:43Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br /> <br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''Школьник Юлія Миколаївна'''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br /> <br /> ==Посада ==<br /> Вчитель історії та правознавства<br /> <br /> ==Категорія==<br /> спеціаліст ІІ категорії<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> Історія села Вири [[с.Вири]]<br /> <br /> <br /> [https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка &quot;Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід &quot;Ковток здоров'я&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing Урок-гра]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdXR5YlZZUlVsVUU/view?usp=sharing Презентація до Історичного КВК]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXM2dvcm8zTHdUQ3c/view?usp=sharing Презентація до виховного заходу]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> juljaskolnyk151985@gmail.com<br /> тел.80508578165<br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102703 2016-06-22T09:21:26Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br /> <br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''Школьник Юлія Миколаївна'''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br /> <br /> ==Посада ==<br /> Вчитель історії та правознавства<br /> <br /> ==Категорія==<br /> спеціаліст ІІ категорії<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> Історія села Вири [[с.Вири]]<br /> <br /> <br /> [https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка &quot;Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід &quot;Ковток здоров'я&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing Урок-гра]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdXR5YlZZUlVsVUU/view?usp=sharing Презентація до Історичного КВК]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> juljaskolnyk151985@gmail.com<br /> тел.80508578165<br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102474 2016-06-21T13:46:29Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> <br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> <br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> <br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102473 2016-06-21T13:45:42Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Виатним біатлоністом села став вихованець секції біатлону Антон Дудченко, який виграв &quot;срібло&quot; юніорського Євро-2016.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102459 2016-06-21T13:37:24Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Спорт */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ спортклубу &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102457 2016-06-21T13:37:00Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Спорт */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> Секція біатлону ДЮСШ &quot;Гарт&quot;<br /> <br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102453 2016-06-21T13:35:57Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Релігія */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> Церква Всіх Святих збудована у 2015 р.<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102445 2016-06-21T13:33:18Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Культура */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> Самодіяльний колектив &quot;Вирівчанка&quot;<br /> <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102440 2016-06-21T13:31:31Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102439 2016-06-21T13:31:11Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Заклади спеціальної та вищої освіти */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102403 2016-06-21T13:17:31Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br /> <br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''Школьник Юлія Миколаївна'''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br /> <br /> ==Посада ==<br /> Вчитель історії та правознавства<br /> <br /> ==Категорія==<br /> спеціаліст ІІ категорії<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> Історія села Вири [[с.Вири]]<br /> <br /> <br /> [https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка &quot;Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід &quot;Ковток здоров'я&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing Урок-гра]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> juljaskolnyk151985@gmail.com<br /> тел.80508578165<br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0&diff=102392 2016-06-21T13:11:21Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Випускний проект */</p> <hr /> <div>[[Файл:Школьник Ю.М..JPG|150px|thumb|right|Школьник Ю.М.]]<br /> <br /> ==Прізвище, ім'я, по-батькові==<br /> '''Школьник Юлія Миколаївна'''<br /> <br /> ==Регіон==<br /> c.Вири,Білопільський р-н,Сумська обл.<br /> <br /> ==Місце роботи==<br /> Вирівська ЗОШ І-ІІІ ст.<br /> <br /> ==Посада ==<br /> Вчитель історії та правознавства<br /> <br /> ==Категорія==<br /> спеціаліст ІІ категорії<br /> <br /> ==Випускний проект==<br /> Історія села Вири [[с.Вири]]<br /> <br /> <br /> [https://docs.google.com/presentation/d/1HBmFOPij8kVrDhJjuzXPf3oaWbvKJh14afFUdyZG7pk/edit#slide=id.p6 Портфоліо вчителя]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdmlpU0JQczNDUm8/view?usp=sharing Методична розробка &quot;Розвиток пізнавальних здібностей учнів на уроках історії шляхом використання ігрових форм навчання&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXNGZXMl8zU3VRX1k/view?usp=sharing Виховний захід &quot;Ковток здоров'я&quot;]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXOG8zek5HdlJRV0U/view?usp=sharing КВК з Історії]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXN1J6QXRjaGlWTzA/view?usp=sharing Відкритий урок ]<br /> <br /> [https://drive.google.com/file/d/0B_bX7ElKknjXdW42RDN5OFBJOFU/view?usp=sharing]<br /> <br /> ==Контакти==<br /> juljaskolnyk151985@gmail.com<br /> тел.80508578165<br /> [[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102340 2016-06-21T12:43:24Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Населення */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1663 особи.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102337 2016-06-21T12:42:33Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Пам'ятки архітектури, історії та культури */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури==<br /> В селі є археологічна пам'ятка: залишики гродища сіверян (VIII–X ст).<br /> <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102335 2016-06-21T12:41:44Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Органи влади */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (сільський голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102331 2016-06-21T12:40:37Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Органи влади */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> *Вирівська сільська рада (голова Кулак Микола Іванович)<br /> <br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102330 2016-06-21T12:39:46Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Освіта */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> *Дитячий садок.<br /> *Школа.<br /> <br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102329 2016-06-21T12:39:06Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Цікаві факти */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> В селі проходить щорічний турнір гусячих боїв<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102328 2016-06-21T12:38:42Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Персоналії */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> Николенко Павло Вікторович (1979-2014) - боєць 91-го інженерного полку ЗСУ. Герой АТО. Загинув під час обстрілу російськими терористами з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Отримав осколкове поранення у груди. Поховали у рідних Вирах.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102326 2016-06-21T12:37:57Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Економіка */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка==<br /> *Молочно-товарна та свино-товарна ферма.<br /> *Вирівське хлібоприймальне виробництво.<br /> *ТОВ «Агрофірма „Батьківщина“».<br /> *Сільськогосподарське виробництво «Вири».<br /> *«Вири-Агро».<br /> <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102319 2016-06-21T12:33:14Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Населення */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> На даний час у селі Вири проживає 646 сімей, а всього населення 1409 чоловік.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%A1.%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%B8&diff=102318 2016-06-21T12:32:42Z

<p>Школьник Юлія Миколаївна: /* Новітній період */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Назва села Вирі походить від назви річки Вир.<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія===<br /> Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир.<br /> По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву.<br /> По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних.<br /> В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики).<br /> У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи.<br /> Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. <br /> Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей.<br /> 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. <br /> Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова.<br /> В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан.<br /> І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року.<br /> В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. <br /> 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.<br /> 3 вересня 1943 року в село вступили радянські війська. А вже 9 жовтня розпочалися заняття в школі. Поверталися з війни фронтовики і бралися за відбудову зруйнованого господарства. Серед них був і вихованець дитячого будинку, який з 1941 по 1944 рік пройшов дорогами війни, Іван Володимирович Черненко. В 1949 році він очолив місцевий колгосп «Зоря комунізму», що став одним з кращих господарств на Сумщині.<br /> Після війни виріс красивий колгоспний парк вздовж річки Вир. Був збудований новий будинок культури на 500 місць. В 1963 році було забруковано перші 2 км вулиць та збудовано 2 км водогону. У 60-ті роки село було повністю електрифіковано і радіофіковане.<br /> Розвивалося м'ясо-молочне тваринництво. За 1971 – 1973 роки в колгоспі був збудований комплекс по відгодівлі 10 тисяч свиней. Стали до ладу овочеконсервний і цегляні заводи, пізніше почав працювати ковбасний цех.<br /> 1978 року у Вирах було побудовано триповерхову школу на 960 учнівських місць, двоповерховий дитсадок на 140 місць, їдальня на 150 посадочних місця, два двоповерхових будинки на 8 і 16 квартир. Ще в 1988 році відрапортували про першу газифікацію села. Майже по всіх сільських вулицях покладено тверде покриття, збудований магазин «Господарчі товари». 1992 – 1993 навчальному році вперше за багато останніх років до школи набрано аж два перші класи.<br /> У другій половині 90-х років у Виряхбуло закрито стаціонар сільської дільничної лікарні.Якраз на зламі тисячоліть з розбудовою незалежності нашої держави відбулися певні позитивні зрушення в соціально-культурній сфері села. При сільській лікарняній амбулаторії відкрився пункт швидкої допомоги, був виділений новий санітарний автомобіль.<br /> В 2000 році була надрукована документальна повість уродженця села Тютюнніченка «Сапери», в якій автор змалював Вири під час фашистської окупації, згадав бойовий шлях своїх односельців. Успішно працює секція біатлону ДЮСШ спортклубу «Гарт». Кращі її вихованці перемагають на чемпіонатах України та обласних змаганнях.<br /> У березні 2001 року відкривається центр соціального захисту населення для обслуговування незахищених верств населення. Одиноких громадян похилого віку, котрі потребують сторонньої допомоги, обслуговують 7 сестер милосердя.2006 року була організована православна община. Церква Всіх Святих поки що діяла у звичайній сільській хаті, а вів службу та здійснював церковні обряди священик із Сум отець Дмитрій. У 2010 році розпочалося будівництво нової церкви Всіх Святих, а у 2015 р. храм було урочисто відкрито.<br /> <br /> ==Населення==<br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> Відомою постаттю села є повний кавалер ордена слави Григорій Гаврилович Кулак, який одержав орден за умілі дії при наступі стрілецьких частин 36-го корпусу, незважаючи на поранення не перестав заряджати гармату і екіпаж його самохідної установки знищив близько взводу гітлерівських солдат. Зараз одна з вулиць носить ім'я Григорія Кулака.<br /> Ще однією визначною постаттю села є колгоспник Яків Семенович Рибалко, який на фронт Другої світової війни відправив пятьох своїх синів. Та не судилося хлопцям повернутися додому. Найстарший – Іван був капітаном, служив на кордоні. В перші дні війни був поранений, стік кров'ю і помер. Також загинув і Михайло – командир кулеметного взводу, Володимир – командир гармати, Федір. І лише наймолодший син Рибалків – Олександр повернувся додому. Та не довгою була радість батьків, бо через місяць він помер від тяжких ран війни. Але ці мужні воїни назавжди залишаться в пам'яті односельців. Вулиця, де жили брати Рибалки тепер носить їх ім'я.<br /> Також вирівчани з гордістю памятають подвиг дванадцятирічної піонерки Ніни Ясенок,яку війна зробила не по роках серйозною і заклопотаною. У Вирях під наглядом німецького патруля працювали полонені. Їх знесилених фашисти змушували ремонтувати дорогу. Ніна вирішила допомогти цим людям. Дівчина нав'язала у вузлик хліба і вийшла на шлях. Простуючи попід вербами, вона непомітно для вартового обділяла полонених хлібом. Останньому, який працював біля вартового, хліба не вистачило. Ніна повернулася до хати і знову нав'язала у вузлик харчів. Коли дівчина з'явилася біля дороги в друге із таким же вузликом, фашист зрозумів в чому справа, і вистрілив. Полонені збили з ніг вартового і втекли, а Ніна так і не змогла звестися на ноги. Зараз одна із вулиць села носить ім'я Ніни Ясенок.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> [[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]]</div>

Школьник Юлія Миколаївна