HistoryPedia - Внесок користувача [uk]

Кондратенко Іван Омелянович

2016-11-03T10:22:00Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Кондратенко Іван Омелянович (1919-1986)

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Ветеран Великої Вітчизняної війни.
Колишній льотчик-бомбардувальник.
Інвалід - без двох ніг.
Голова колгоспу (ім. Ворошилова, ім. Хрущова, ім. Свердлова – (назви змінювалися після укрупнень).
Кавалер орденів Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалі “За відвагу” тощо.
Почесний громадянин міста Білопілля.

== Фотографія особи ==
[[Файл:Кондратенко_ІО.jpg|300px|thumb|left|Кондратенко Іван Омелянович]]

==Біографія особи==
Кондратенко Іван Омелянович народився в 1919 році на хуторі Воронине поблизу с. Кальченки.
1940 року закінчив Ворошиловградське льотне училище, служив у Кіровограді у швидкісній бомбардувальній авіації.
З початку Великої Вітчизняної війни воював у Карелії, Мурманську.
У березні 1943 року під час виконання військової операції потрапив під обстріл німецьких “месершмідтів”.
Важко поранений, з простріляними ногами, шість діб пробирався до свого аеродрому.
Вирок лікарів – ампутація обох ніг.
У грудні 1943-го повернувся додому.
З 1944 по 1969 рік – голова колгоспу спочатку ім. Ворошилова, згодом (після укрупнень) – ім. Хрущова, ім. Свердлова.
З 1969 року – пенсіонер, проживав у м. Білопіллі, почесний громадянин міста.
За бойові й трудові заслуги нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами.
Помер Кондратенко Іван Омелянович у 1986 році. Похований на центральному кладовищі м. Білопілля

==Нагороди==
За бойові й трудові заслуги нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Білопілля.

==Увічнення пам'яті==
У Білопіллі на будинку, де проживав Кондратенко І.О., встановлено меморіальну дошку.
Одна з вулиць міста носить його ім'я.

==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Кондратенко Іван Омелянович

2016-11-03T10:21:45Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Кондратенко Іван Омелянович (1919-1986)

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Ветеран Великої Вітчизняної війни.
Колишній льотчик-бомбардувальник.
Інвалід - без двох ніг.
Голова колгоспу (ім. Ворошилова, ім. Хрущова, ім. Свердлова – (назви змінювалися після укрупнень).
Кавалер орденів Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалі “За відвагу” тощо.
Почесний громадянин міста Білопілля.

== Фотографія особи ==
[[Файл:Кондратенко_ІО.jpg|350px|thumb|left|Кондратенко Іван Омелянович]]

==Біографія особи==
Кондратенко Іван Омелянович народився в 1919 році на хуторі Воронине поблизу с. Кальченки.
1940 року закінчив Ворошиловградське льотне училище, служив у Кіровограді у швидкісній бомбардувальній авіації.
З початку Великої Вітчизняної війни воював у Карелії, Мурманську.
У березні 1943 року під час виконання військової операції потрапив під обстріл німецьких “месершмідтів”.
Важко поранений, з простріляними ногами, шість діб пробирався до свого аеродрому.
Вирок лікарів – ампутація обох ніг.
У грудні 1943-го повернувся додому.
З 1944 по 1969 рік – голова колгоспу спочатку ім. Ворошилова, згодом (після укрупнень) – ім. Хрущова, ім. Свердлова.
З 1969 року – пенсіонер, проживав у м. Білопіллі, почесний громадянин міста.
За бойові й трудові заслуги нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами.
Помер Кондратенко Іван Омелянович у 1986 році. Похований на центральному кладовищі м. Білопілля

==Нагороди==
За бойові й трудові заслуги нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Білопілля.

==Увічнення пам'яті==
У Білопіллі на будинку, де проживав Кондратенко І.О., встановлено меморіальну дошку.
Одна з вулиць міста носить його ім'я.

==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Кондратенко Іван Омелянович

2016-11-03T10:21:13Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Фотографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Кондратенко Іван Омелянович (1919-1986)

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Ветеран Великої Вітчизняної війни.
Колишній льотчик-бомбардувальник.
Інвалід - без двох ніг.
Голова колгоспу (ім. Ворошилова, ім. Хрущова, ім. Свердлова – (назви змінювалися після укрупнень).
Кавалер орденів Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалі “За відвагу” тощо.
Почесний громадянин міста Білопілля.

== Фотографія особи ==
[[Файл:Кондратенко_ІО.jpg]]

==Біографія особи==
Кондратенко Іван Омелянович народився в 1919 році на хуторі Воронине поблизу с. Кальченки.
1940 року закінчив Ворошиловградське льотне училище, служив у Кіровограді у швидкісній бомбардувальній авіації.
З початку Великої Вітчизняної війни воював у Карелії, Мурманську.
У березні 1943 року під час виконання військової операції потрапив під обстріл німецьких “месершмідтів”.
Важко поранений, з простріляними ногами, шість діб пробирався до свого аеродрому.
Вирок лікарів – ампутація обох ніг.
У грудні 1943-го повернувся додому.
З 1944 по 1969 рік – голова колгоспу спочатку ім. Ворошилова, згодом (після укрупнень) – ім. Хрущова, ім. Свердлова.
З 1969 року – пенсіонер, проживав у м. Білопіллі, почесний громадянин міста.
За бойові й трудові заслуги нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами.
Помер Кондратенко Іван Омелянович у 1986 році. Похований на центральному кладовищі м. Білопілля

==Нагороди==
За бойові й трудові заслуги нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Білопілля.

==Увічнення пам'яті==
У Білопіллі на будинку, де проживав Кондратенко І.О., встановлено меморіальну дошку.
Одна з вулиць міста носить його ім'я.

==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Файл:Кондратенко ІО.jpg

2016-11-03T10:21:06Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-03T10:19:14Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.

Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.

Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна(1945 - 1951рр., людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).

Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

[[Файл:Ткаленко_ОМ.jpg|200px|thumb|left|Ткаленко О.М.]]

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.

У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.

З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.

У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.

Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.

Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.

При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
*біологотехнологічного профілю.

У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
*технологія інтерактивного навчання;
*технологія особистісно орієнтованого навчання;
*технології інтегрованого навчання.

[[Файл:Колектив_школи_№_2.jpg]]

Технологія інтерактивного навчання пердбачає, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді.
Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.

Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.

У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
2016 рік знаменний тим, що школі присвоєно звання колишнього випускника, кавалера Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, загиблого учасника АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-03T10:18:53Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.

Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.

Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна(1945 - 1951рр., людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).

Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

[[Файл:Ткаленко_ОМ.jpg|200px|thumb|left|Ткаленко О.М.]]

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.

У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.

З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.

У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.

Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.

Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.

При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
*біологотехнологічного профілю.

У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
*технологія інтерактивного навчання;
*технологія особистісно орієнтованого навчання;
*технології інтегрованого навчання.

[[Файл:Колектив_школи_№_2.jpg]]Технологія інтерактивного навчання пердбачає, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді.
Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.

Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.

У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
2016 рік знаменний тим, що школі присвоєно звання колишнього випускника, кавалера Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, загиблого учасника АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Колектив школи № 2.jpg

2016-11-03T10:18:47Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-03T10:16:56Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.

Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.

Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна(1945 - 1951рр., людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).

Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

[[Файл:Ткаленко_ОМ.jpg|200px|thumb|left|Ткаленко О.М.]]

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.

У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.

З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.

У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.

Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.

Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.

При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
*біологотехнологічного профілю.

У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
*технологія інтерактивного навчання;
*технологія особистісно орієнтованого навчання;
*технології інтегрованого навчання.

Технологія інтерактивного навчання пердбачає, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді.
Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.

Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.

У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
2016 рік знаменний тим, що школі присвоєно звання колишнього випускника, кавалера Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, загиблого учасника АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-03T10:16:24Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.

Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.

Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна(1945 - 1951рр., людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).

Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

[[Файл:Ткаленко_ОМ.jpg|200px|thumb|left|]]

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.

У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.

З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.

У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.

Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.

Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.

При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
*біологотехнологічного профілю.

У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
*технологія інтерактивного навчання;
*технологія особистісно орієнтованого навчання;
*технології інтегрованого навчання.

Технологія інтерактивного навчання пердбачає, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді.
Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.

Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.

У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
2016 рік знаменний тим, що школі присвоєно звання колишнього випускника, кавалера Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, загиблого учасника АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-03T10:16:02Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.

Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.

Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна(1945 - 1951рр., людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).

Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

[[Файл:Ткаленко_ОМ.jpg|350px|thumb|left|]]

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.

У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.

З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.

У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.

Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.

Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.

При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
*біологотехнологічного профілю.

У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
*технологія інтерактивного навчання;
*технологія особистісно орієнтованого навчання;
*технології інтегрованого навчання.

Технологія інтерактивного навчання пердбачає, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді.
Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.

Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.

У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
2016 рік знаменний тим, що школі присвоєно звання колишнього випускника, кавалера Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, загиблого учасника АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Ткаленко ОМ.jpg

2016-11-03T10:15:19Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-03T10:15:13Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.

Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.

Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна(1945 - 1951рр., людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).

Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

[[Файл:Ткаленко_ОМ.jpg]]

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.

У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.

З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.

У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.

Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.

Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.

При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
*біологотехнологічного профілю.

У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
*технологія інтерактивного навчання;
*технологія особистісно орієнтованого навчання;
*технології інтегрованого навчання.

Технологія інтерактивного навчання пердбачає, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді.
Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.

Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.

У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
2016 рік знаменний тим, що школі присвоєно звання колишнього випускника, кавалера Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, загиблого учасника АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Кондратенко Іван Омелянович

2016-11-02T21:00:04Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Увічнення пам'яті */

==Прізвище ім'я по батькові==
Кондратенко Іван Омелянович (1919-1986)

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Ветеран Великої Вітчизняної війни.
Колишній льотчик-бомбардувальник.
Інвалід - без двох ніг.
Голова колгоспу (ім. Ворошилова, ім. Хрущова, ім. Свердлова – (назви змінювалися після укрупнень).
Кавалер орденів Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалі “За відвагу” тощо.
Почесний громадянин міста Білопілля.

== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Кондратенко Іван Омелянович народився в 1919 році на хуторі Воронине поблизу с. Кальченки.
1940 року закінчив Ворошиловградське льотне училище, служив у Кіровограді у швидкісній бомбардувальній авіації.
З початку Великої Вітчизняної війни воював у Карелії, Мурманську.
У березні 1943 року під час виконання військової операції потрапив під обстріл німецьких “месершмідтів”.
Важко поранений, з простріляними ногами, шість діб пробирався до свого аеродрому.
Вирок лікарів – ампутація обох ніг.
У грудні 1943-го повернувся додому.
З 1944 по 1969 рік – голова колгоспу спочатку ім. Ворошилова, згодом (після укрупнень) – ім. Хрущова, ім. Свердлова.
З 1969 року – пенсіонер, проживав у м. Білопіллі, почесний громадянин міста.
За бойові й трудові заслуги нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами.
Помер Кондратенко Іван Омелянович у 1986 році. Похований на центральному кладовищі м. Білопілля

==Нагороди==
За бойові й трудові заслуги нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Білопілля.

==Увічнення пам'яті==
У Білопіллі на будинку, де проживав Кондратенко І.О., встановлено меморіальну дошку.
Одна з вулиць міста носить його ім'я.

==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Кондратенко Іван Омелянович

2016-11-02T20:57:48Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Ким є персона, про яку створюється стаття */

==Прізвище ім'я по батькові==
Кондратенко Іван Омелянович (1919-1986)

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
Ветеран Великої Вітчизняної війни.
Колишній льотчик-бомбардувальник.
Інвалід - без двох ніг.
Голова колгоспу (ім. Ворошилова, ім. Хрущова, ім. Свердлова – (назви змінювалися після укрупнень).
Кавалер орденів Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалі “За відвагу” тощо.
Почесний громадянин міста Білопілля.

== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Кондратенко Іван Омелянович народився в 1919 році на хуторі Воронине поблизу с. Кальченки.
1940 року закінчив Ворошиловградське льотне училище, служив у Кіровограді у швидкісній бомбардувальній авіації.
З початку Великої Вітчизняної війни воював у Карелії, Мурманську.
У березні 1943 року під час виконання військової операції потрапив під обстріл німецьких “месершмідтів”.
Важко поранений, з простріляними ногами, шість діб пробирався до свого аеродрому.
Вирок лікарів – ампутація обох ніг.
У грудні 1943-го повернувся додому.
З 1944 по 1969 рік – голова колгоспу спочатку ім. Ворошилова, згодом (після укрупнень) – ім. Хрущова, ім. Свердлова.
З 1969 року – пенсіонер, проживав у м. Білопіллі, почесний громадянин міста.
За бойові й трудові заслуги нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами.
Помер Кондратенко Іван Омелянович у 1986 році. Похований на центральному кладовищі м. Білопілля

==Нагороди==
За бойові й трудові заслуги нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Білопілля.

==Увічнення пам'яті==
У Білопіллі на будинку, де проживав Кондратенко І.О. встановлено меморіальну дошку.
Одна з вулиць міста носить його ім'я.

==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Кондратенко Іван Омелянович

2016-11-02T20:55:02Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Біографія особи */

==Прізвище ім'я по батькові==
Кондратенко Іван Омелянович (1919-1986)

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
Кондратенко Іван Омелянович народився в 1919 році на хуторі Воронине поблизу с. Кальченки.
1940 року закінчив Ворошиловградське льотне училище, служив у Кіровограді у швидкісній бомбардувальній авіації.
З початку Великої Вітчизняної війни воював у Карелії, Мурманську.
У березні 1943 року під час виконання військової операції потрапив під обстріл німецьких “месершмідтів”.
Важко поранений, з простріляними ногами, шість діб пробирався до свого аеродрому.
Вирок лікарів – ампутація обох ніг.
У грудні 1943-го повернувся додому.
З 1944 по 1969 рік – голова колгоспу спочатку ім. Ворошилова, згодом (після укрупнень) – ім. Хрущова, ім. Свердлова.
З 1969 року – пенсіонер, проживав у м. Білопіллі, почесний громадянин міста.
За бойові й трудові заслуги нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами.
Помер Кондратенко Іван Омелянович у 1986 році. Похований на центральному кладовищі м. Білопілля

==Нагороди==
За бойові й трудові заслуги нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Білопілля.

==Увічнення пам'яті==
У Білопіллі на будинку, де проживав Кондратенко І.О. встановлено меморіальну дошку.
Одна з вулиць міста носить його ім'я.

==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Кондратенко Іван Омелянович

2016-11-02T20:51:37Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Увічнення пам'яті */

==Прізвище ім'я по батькові==
Кондратенко Іван Омелянович (1919-1986)

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
==Нагороди==
За бойові й трудові заслуги нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Білопілля.

==Увічнення пам'яті==
У Білопіллі на будинку, де проживав Кондратенко І.О. встановлено меморіальну дошку.
Одна з вулиць міста носить його ім'я.

==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Кондратенко Іван Омелянович

2016-11-02T20:43:25Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Нагороди */

==Прізвище ім'я по батькові==
Кондратенко Іван Омелянович (1919-1986)

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
==Нагороди==
За бойові й трудові заслуги нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня, Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За Відвагу” та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Білопілля.

==Увічнення пам'яті==
==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Кондратенко Іван Омелянович

2016-11-02T20:37:29Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Прізвище ім'я по батькові */

==Прізвище ім'я по батькові==
Кондратенко Іван Омелянович (1919-1986)

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-02T20:29:16Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.

Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.

Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна(1945 - 1951рр., людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).

Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.

У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.

З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.

У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.

Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.

Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.

При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
*біологотехнологічного профілю.

У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
*технологія інтерактивного навчання;
*технологія особистісно орієнтованого навчання;
*технології інтегрованого навчання.

Технологія інтерактивного навчання пердбачає, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді.
Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.

Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.

У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
2016 рік знаменний тим, що школі присвоєно звання колишнього випускника, кавалера Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, загиблого учасника АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-02T20:26:53Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.

Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.

Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна(1945 - 1951рр., людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).

Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.

У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.

З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.

У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.

Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.

Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.
При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
*біологотехнологічного профілю.
У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
*технологія інтерактивного навчання;
*технологія особистісно орієнтованого навчання;
*технології інтегрованого навчання.
Технологія інтерактивного навчання – навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді.
Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.
Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.
У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
2016 рік знаменний тим, що школі присвоєно звання колишнього випускника, кавалера Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, загиблого учасника АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-02T20:19:46Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Повна назва навчального закладу */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.

Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.
Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна, людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).
Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.
У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.
З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.
У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.
Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.
Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.
При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
*біологотехнологічного профілю.
У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
*технологія інтерактивного навчання;
*технологія особистісно орієнтованого навчання;
*технології інтегрованого навчання.
Технологія інтерактивного навчання – навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді.
Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.
Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.
У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
2016 рік знаменний тим, що школі присвоєно звання колишнього випускника, кавалера Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, загиблого учасника АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-02T20:18:46Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.

Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.
Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна, людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).
Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.
У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.
З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.
У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.
Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.
Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.
При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
*біологотехнологічного профілю.
У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
*технологія інтерактивного навчання;
*технологія особистісно орієнтованого навчання;
*технології інтегрованого навчання.
Технологія інтерактивного навчання – навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді.
Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.
Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.
У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
2016 рік знаменний тим, що школі присвоєно звання колишнього випускника, кавалера Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, загиблого учасника АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Психологія Янченко І.В.

2016-11-02T20:12:37Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 7 жовтня 2016 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 26 квітня 2016 (EEST)

'''Людина''' – це, насамперед, біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. . Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність. Людина народжується як індивід, як суспільний суб'єкт, із притаманними їй природними задатками і формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.
'''Розвиток людини''' — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Процес розвитку людини супроводжується фізичними та психічними, кількісними та якісними змінами.
'''Особистість''' – це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин. Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». '''Людина''' - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям '''«індивід»'''. '''Індивідуальність''' — неповторне поєднання психологічних особливостей і рис людини, що визначає її своєрідність і несхожість на інших людей.Поняття «особистість» більш вузьке, ніж поняття «людина», воно пов’язане із суспільною сутністю і соціальними функціями індивіда.

Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів. Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури:
*перша – характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання, включає в себе систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання.
*друга – включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні на власному досвіді шляхом навчання. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини.
*третя – включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Основні компоненти даної підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
*Четверта – включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:12, 05 травня 2016 (EEST)

Задатки — природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що є природною основою для розвитку здібностей людини.
Для задатків є характерним те, що з них можуть розвиватися різні види здібностей, а також, залежно від умов вони набувають різних якостей.
Задатки, як вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, органів почуттів і руху, є природною основою формування здібностей, однак, наявність задатків ще не означає, що вони розів’ються в здібності. Якщо людина навіть із найвидатнішими задатками не буде займатися певною діяльністю, здібності у неї не розвинуться.

Задатки багатозначні, на основі одних і тих самих задатків можуть формуватися різні здібності залежно від інтересів індивіда і сфери його діяльності.
З іншого боку, задатки є необхідною, але не достатньою умовою розвитку здібностей. Наприклад, людина розумово неповноцінна здебільшого не здатна проявити свої здібності чи талант, навіть маючи вроджені задатки.

Міцність, швидкість утворення тимчасових зв'язків у нервовій системі та особливості будови аналізаторів і областей кори головного мозку безпосередньо впливають на задатки. Особливості індивіда розвиваються на основі задатків, але це відбувається тільки за умови здійснення діяльності і за сприятливих умов.

Таким чином, можна стверджувати, що прояв таланту до будь-якого виду діяльності не залежить від навчання людини, а тільки від його генетики, на підставі якої і формуються задатки.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:13, 11 травня 2016 (EEST)

У віковій і педагогічній психології використовують періодизацію вікового розвитку Виготського – Ельконіна. Вона має у своїй основі критерій провідної діяльності (предметно-маніпулятивна діяльність, гра, навчальна діяльність, спілкування та ін.). Однак психологічні дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, за яким основним критерієм періодизації є провідна діяльність, дещо абсолютизований, за його межами залишились інші види діяльності, які можуть бути провідними (у структурі навчальної діяльності: спортивна, художня, музична, ігрова тощо) або можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості.
'''Періодизація вікового розвитку:'''
#Пренатальний період - від зачаття до пологів.
#Натальний період - пологи.
#Період новонародженості - від народження до 2 місяців.
#Вік немовляти - від 2 місяців до 1 року.
#Ранній дитячий вік - від 1 до 3 років.
#Дошкільний вік - від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:
##молодший дошкільний вік - 4-й рік;
##середній дошкільний вік - 5-й рік;
##старший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років).
#Дорослішання:
##підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;
##рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років);
##зріла юність - від 18 до 20 років.
#Дорослість:
##рання дорослість - від 20 до 40 років;
##зріла дорослість - від 40 до 60 років.
#Старість - після 60 років.

У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей.

Хронологічні межі вікових періодів відносні, що зумовлено психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками.
Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї - виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.
Психічний розвиток підлітків характеризується тим, що фактично весь цей період супроводжується кризою, яку умовно називають "криза 13 років".
Її передумовою є руйнування старої структури особистості, внутрішнього світу, системи переживань дитини, що були сформовані до цього віку.

Основними причинами кризи є наступні:

1) дорослі не змінюють своєї поведінки у відповідь на появу в підлітків прагнень до нових форм взаємин із батьками та вчителями;

2) у поведінці з'являється пряме відображення статевого дозрівання.

Суть кризи полягає у глибокій якісній зміні всього процесу психічного розвитку дитини, її внутрішнього світу (а не в яскравих зовнішніх проявах поведінки).

До симптомів кризи належать:

1) зниження продуктивності навчальної діяльності (а також спроможності нею займатися) навіть у тих сферах, де підліток обдарований (часто це зумовлюється переходом від конкретного до логічного мислення).

2) негативізм. Підліток ніби відштовхується від оточуючих. Схильний до сварок, порушень дисципліни, у нього часто виникає внутрішнє занепокоєння, невдоволення, прагне самотності та самоізоляції.

Бурхливий розвиток та криза підліткового віку зумовлюють появу психологічних новоутворень, центральним з яких є самосвідомість. Іншим новоутворенням є відчуття дорослості. Це проявляється не у вигляді наслідування (як було в дошкільному та молодшому шкільному дитинстві), а в приналежності до світу дорослих - постійному намаганні зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми. Звичайно «дорослість» підлітків є суб'єктивною, проявляється вона в емансипації від батьків, новому ставленні до навчання, у романтичних стосунках з однолітками іншої статі, у зовнішньому вигляді й манері одягатися.

Таким чином, нові умови розвитку підлітків зумовлюють нову соціальну ситуацію розвитку підлітків, яка характеризується тим, що основним соціальним середовищем дитини залишається школа, але змінюється мотив взаємодії із соціальним оточенням. Не ігноруючи навчання, підліток починає надавати особливої уваги спілкуванню. Таким чином, головним мотивом стає спілкування з однолітками. Це виявляється у часто повторюваному вислові підлітків: "Ми ходимо до школи не тільки вчитися, але й спілкуватися". Тому поступово провідною діяльністю цього віку стає інтимно-особистісне спілкування з однолітками (навчання залишається основним видом діяльності). Разом з цим з'являються й інші нові мотиви, які проявляються в наступному: поява "симпатії" та "антипатії" до навчальних предметів; з'являється прихильність, або відраза до своєї школи; для підлітка стають важливими результати контролю його навчання - оцінка.

Дорослі у соціальній ситуації розвитку підлітків виступають в якості значущих осіб. Але це місце може зайняти будь-хто: масовий кумир (популярний співак або актор тощо), вчитель (у рольовій позиції дорослого друга), або батьки (якщо вчасно і правильно зреагували на кризу).
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)
----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:06, 17 травня 2016 (EEST)

Відповідь: 1) Дитячий розумовий розвиток є результатом правильно організованого. Процеси розвитку не співпадають з процесами навчання, перші йдуть слідом за другими, створюючи зони ближнього розвитку.
Наявний рівень розвитку дитини психологи поділяють на зону актуального і зону найближчого розвитку.
Зона актуального розвитку – це всі психологічні особливості, які вже розвинулись повністю і проявляються в здатності людини виконувати відповідні ним завдання самостійно.
Зона найближчого розвитку – це всі ті ж особливості, які знаходяться ще в процесі розвитку (які не завершили свій розвиток), але проявляються в здатності людини виконувати відповідні ним завдання з допомогою вчителя. Розходження між рівнем рішення задач, що доступні під керівництвом дорослого і самостійної діяльності визначають зону найближчого розвитку. Зона найближчого розвитку допомагає визначити завтрашній день дитини, динамічний стан його розвитку, враховуючи не тільки досягнуте, але і те, що знаходиться в процесі дозрівання.
Дослідженню зони найближчого розвитку значну увагу приділив Л.С. Виготський Він зазначав що у процесі спілкування дитини з дорослим, який її навчає, передає досвід, створюються нові форми психічного життя, нові уміння. А тому те, чого дитина не може зробити сама, вона може зробити за допомогою дорослого. І це визначає її подальший розвиток: адже те, що вона сьогодні може зробити лише з допомогою, завтра вона зможе зробити самостійно.
На сучасному етапі, усвідомлюючи, які операції дитина може виконувати за допомогою дорослого, тобто, які можливості знаходяться в "зоні найближчого розвитку", вчитель може не лише передбачати подальший психічний розвиток свого учня, але й впливати на цей розвиток, керувати ним. "Педагогіка повинна орієнтуватись не на вчорашній день, а на завтрашній день дитячого розвитку", — писав Л.С. Виготський. Навчання з орієнтацією на зону найближчого розвитку дозволяє вести розвиток вперед та враховувати індивідуальні відмінності дитини.

2) Отримати соціопсихофізіологічний портрет особистості учня перш за все можна за допомогою комплексу діагностичних методик психолого-педагогічного моніторингу, що включає: індивідуально—типологічні властивості нервової системи, позицію особистості, емоційний стан, властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. На своїх уроках або під час виховних занять для здійснення даної діагностики учитель може застосувати метод спостереження, заздалегідь визначивши коло питань, за якими складається загальне уявлення про учня: Як навчається? Які мотиви навчання? Яке самопочуття переважає? Як реагує на події?У чому виявляється активність за межами навчання?
Результати спостережень слід занести в індивідуальну карту і надалі використовувати у своїй роботі з учнем, враховуючи його індивідуальні особливості.
Крім методу спостереження можна використовувати і метод експерименту, за яким створюються певні умови для спостереження за учнем з метою встановлення закономірниз зв’язків між явищами.
На мій поглід, результативними у діагностиці соціопсихофізіологічного портрету особистості учня є методи запитань, бесід, анкетувань, тестувань. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 22:00, 1 листопада 2016 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:19, 24 травня 2016 (EEST)

Відповідь: Сфера: Мислення

Хлопчики

Опис: Хлопчики в основному ставлять дорослому запитання заради одержання конкретної інформації. Здебільшого висловлюють індивідуальні, нестандартні, варіативні міркування. Висувають різноманітні версії, пропонують різні варіанти розв’язання завдань. Характеризуються хорошими просторовими уміннями, охоче розв’язують просторово-зорові задачі. Подумки переміщують фігури, порівнюючи їх у просторі і накладаючи одну на одну. Намагаються зрозуміти сутнісне, встановити закономірності, виявити причинно-наслідкові зв’язки.

Умови:
Учителю слід створювати такі умови навчання і виховання, добирати такі завдання, які б спонукали хлопців до реальних дій, добирати завдання для розвитку репродуктивної та творчої уяви, розвитку розумових здібностей, що передбачає активізацію теоретичного мислення, на пошук загальних закономірностей за конкретними фактами. Спрямовувати роботу на вироблення критичного ставлення до знань, збагачення лексичного запасу новими термінами, удосконалювати вміння передавати думки в усній та письмовій формі.

Дівчатка

Опис: Дівчатка, як правило, ставлять дорослому запитання заради встановлення контакту з ним. Мислення більш однотипне, ніж у хлопчиків, запитання й відповіді більш одноманітні, думки більш схематичні, рідше стосуються сутнісного, частіше – деталей. Запитання частіше стосуються взаємин людей, побутових ситуацій, ніж з’ясування закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків. Із зростанням труднощів зменшується кількість розв’язаних математичних задач. Діють з буквенними символами, з вивченими шаблонами, засвоєними способами дій.

Умови:

Учитель повинен розвивати самостійність мислення, учити дівчат давати правильні визначення, аналізувати, порівнювати і розрізняти предмети і явища, ясно, правильно і чітко виражати свою думку, виховувати уміння міркувати, робити висновки і узагальнення. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 23:04, 1 листопада 2016 (EET)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 2 червня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:13, 20 вересня 2016 (EEST)
Відповідь: Обдарованість дитини до навчального предмету «історія» визначають такі характеристики: Дитьина цікавиться предметом "історія", читає додаткову літературу, прагне поділитися набутою інформацією з учителем, однолітками, задає багато питань, намагається з'ясувати причини і сенс історичних подій тощо. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 22:12, 2 листопада 2016 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:31, 7 жовтня 2016 (EEST)

Відповідь: Тренінгове заняття "Дослідження випадків". Учням пропонуеться реальна або вигадана ситуація, ставиться проблема, яку слід дослідити чи проаналізувати. Це завдання стимулює пошук здобутків і помилок у власній справі. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 22:12, 2 листопада 2016 (EET)

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-02T13:11:05Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.
Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.
Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна, людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).
Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.
У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.
З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.
У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.
Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.
Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.
При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
біологотехнологічного профілю напряму.
У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
- технологія інтерактивного навчання;
- технологія особистісно орієнтованого навчання;
- технології інтегрованого навчання. Технологія інтерактивного навчання – навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді. Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.
Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.
У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
206 року школі присвоєно звання колишнього випускника, кавалера Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, учасника АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-02T13:00:36Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.
Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.
Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна, людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).
Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.
У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.
З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.
У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.
Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.
Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.
При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
біологотехнологічного профілю напряму.
У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
- технологія інтерактивного навчання;
- технологія особистісно орієнтованого навчання;
- технології інтегрованого навчання. Технологія інтерактивного навчання – навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді. Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.
Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.
У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
206 року школі присвоєно звання колишнього випускника, героя АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-02T12:59:46Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.
Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.
Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна, людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).
Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.
У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.
З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.
У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.
Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.
Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg|200px|thumb|left|Нове приміщення школи]]

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.
При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
біологотехнологічного профілю напряму.
У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
- технологія інтерактивного навчання;
- технологія особистісно орієнтованого навчання;
- технології інтегрованого навчання. Технологія інтерактивного навчання – навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді. Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.
Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.
У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
206 року школі присвоєно звання колишнього випускника, героя АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-02T12:58:16Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.
Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.
Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна, людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).
Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.
У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.
З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.
У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.
Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.
Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.

[[Файл:Нове_приміщення_школи_№_2.jpg]]

Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.
При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
біологотехнологічного профілю напряму.
У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
- технологія інтерактивного навчання;
- технологія особистісно орієнтованого навчання;
- технології інтегрованого навчання. Технологія інтерактивного навчання – навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді. Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.
Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.
У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
206 року школі присвоєно звання колишнього випускника, героя АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Файл:Нове приміщення школи № 2.jpg

2016-11-02T12:57:54Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-02T12:56:04Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Навчальний заклад сьогодні */

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.
Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.
Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна, людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).
Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.
У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.
З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.
У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.
Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.
Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.
Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.
При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
*історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
*профілю іноземної філології філологічного напряму;
*інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
біологотехнологічного профілю напряму.
У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
*технологія проблемного навчання;
*програмоване навчання;
- технологія інтерактивного навчання;
- технологія особистісно орієнтованого навчання;
- технології інтегрованого навчання. Технологія інтерактивного навчання – навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді. Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.
Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.
У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
206 року школі присвоєно звання колишнього випускника, героя АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

2016-11-02T12:54:34Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

== Повна назва навчального закладу ==
'''Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. С.М. Гордієнка'''

==Адреса навчального закладу==

==Історія навчального закладу==
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===

===Директори===

===Кращі вчителі===

===Відомі випускники===

==Навчальний заклад сьогодні==
Білопільська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 2 Білопільської районної ради Сумської області розташована на вулиці Соборна, 84, складається із нового і старого приміщення, яке залишилося від зруйнованого храму Пророка Іллі.

Проте, вважається, що вона є ровесницею Великої Перемоги. Та її історія, згідно історико-краєзнавчого нарису В.Г. Хроленка, сягає ХVІІІ століття: «Білопільський комісар Терентовський у 1774 році показує, що при Іллінській церкві існувала школа, де вчилися граматиці, читанню, а також церковному співу. В ній працювало тоді двоє вчителів. Ця школа показана і в перепису 1732 року».
Кам’яний храм був збудований у 1876 році, при ньому існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували знання діти віком 8–11 років. Школа при церкві існувала до 1917 року. У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано, а приміщення школи перебудували під педагогічне училище, яке в 1947 році було переведене до міста Лебедина.
Історія сучасної Білопільської загальноосвітньої школи №2 розпочалася в 1945 році. Після Перемоги у місті почалися відбудовчі роботи з ліквідації наслідків фашистської окупації. З евакуації із Російської РСР поверталися сім’ї спеціалістів Білопільського машинобудівного заводу, приїжджали з інших республік звільнені в запас військовослужбовці зі своїми родинами. Їхнім дітям важко було навчатися українською мовою.
Батьківський комітет школи на чолі з колишнім директором машинобудівного заводу Браєрським прийняв рішення про клопотання перед вищими органами влади про дозвіл відкрити в місті Білопіллі школу з російською мовою навчання. Листи до Сумських та Київських органів влади були безрезультатними. Батьківський комітет прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів СРСР та особисто до Й.Сталіна. Відповіді довго не було. Та 12 вересня 1945 року надійшов дозвіл відкрити в місті школу з російською мовою навчання. Частина учнів зі школи № 2 погодилися продовжити навчання на російській мові, частина перейшла до школи № 1. Навчатися російською виявили бажання й учні інших шкіл міста. Спочатку працювали в 2–3 зміни, при гасових лампах та свічках, які стояли на учительських столах, у зимовий період було холодно. До 1955 року школа містилася в декількох пристосованих невеличких приміщеннях теперішніх клубів – спортивно-технічного ТСОУ та фізкультурно-оздоровчого «Колос», в будівлі на в. 8 Березня. З 1955 по 1959 рік школа знаходилася в сучасному приміщенні школи-інтернату. У будинку колишнього педагогічного училища в цей час містилася школа № 3. З 1959 року школа «оселилася» в будівлі, яку займає й дотепер. У 1967 році здійснена добудова триповерхового приміщення на 13 навчальних кабінетів.
Першим директором Білопільської середньої школи № 2 була Кандиба Віра Матвіївна, людина з партизанським минулим, за фахом учитель хімії та біології. Саме вона у 1945 році очолила заклад, займалася підбором кадрів, облаштуванням приміщень. За професіоналізм і високі організаторські якості Віра Матвіївна була нагороджена медаллю «За трудовое отличие».

Першими учителями були Литвинова Віра Зіновіївна, Ларионова Галина Ксенофонтівна (класоводи), Трифонова Олександра Григорівна, Федотова Валентина Василівна (вчителі російської мови), Рожок Параска Денисівна (вчитель української мови), Обозна Єфросинія Прокопівна (вчитель математики), Галун Олександра Омелянівна (вчитель фізики), Горяйнов Григорій Федорович (учитель фізкультури).
Після Кандиби Віри Матвіївни в різні роки школу очолювали Свободна Олена Василівна (1951–1954 рр.), заслужений учитель України, Оніщенко Андрій Ілліч (1954–1957 рр.), Іскрицький Антон Васильович (1957–1967 рр.), Бровкін Олександр Георгійович (1967–1968 рр.), Скрипченко Катерина Андріївна (1968–1986 рр.), Іваненко Євгенія Семенівна (1986–2001 рр.). З 2001 року колектив Білопільської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №2 очолює учитель вищої категорії, відмінник освіти, старший учитель Ткаленко Олександр Миколайович.

У різні роки тут працювали учителі початкових класів Горлач Алла Вікторівна, Євтушенко Валентина Василівна, Дермільова Лариса Михайлівна, Ксенофонтова Зоя Борисівна, Курочка Тамара Степанівна, Теницька Людмила Митрофанівна, Шульга Людмила Іванівна, педагоги Алексенко Степан Кузьмич (учитель історії), Дорда Раїса Федосіївна, Карпич Надія Іванівна, Коберник Антоніна Павлівна, Молчанова Галина Антонівна Панікар Валентина Василівна, Пташек Валентина Степанівна (вчителі російської мови), Ганаза Валентина Іванівна, Назаренко Зінаїда Тимофіївна, Шакарянц Михайло Іванович (учителі математики), Демидов Іван Іванович, Клименко Тамара Миколаївна (учителі хімії), Пучка Петро Маркович (учитель фізики), Могильова Тетяна Миколаївна (учитель української мови та літератури) та інші, також Смолянінова Раїса Трохимівна та Хом’як Інна Максимівна – Заслужені вчителі України.
У 50–60-ті роки школа працювала за бригадним методом, широко застосовувався Липецький метод навчання, коли учитель у кінці уроку ставив загальну підсумкову оцінку.
Для 70-х років характерним було широке використання технічних засобів навчання. У ці роки почалася атестація педагогічних працівників. Першим учителем-методистом стала Кушнерова Ганна Сергіївна (учитель біології).
Педагогічний колектив школи завжди забезпечував учнів високим рівнем знань, застосовуючи новітні методи і технології навчання, тому проблем з набором ніколи не було. У 80-х роках налічувалося 900 учнів у 32 класах-комплектах.
З 80-х років почали працювати класи з поглибленим вивченням англійської мови (викладачі Шумахер Олександра Петрівна та Топчійова Любов Миколаївна); з 1996 по 2007 працювала фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського (ХАІ) (викладачі Андрієнки Марія Володимирівна та Ігор Олексійович), понад сто сорок слухачів якої стали студентами вищеназваного закладу.
У 2003–2005 роках у закладі працював ліцейний клас коледжу Сумського національного аграрного університету, було відкрито перші профільні класи суспільно-гуманітарного напрямку, налагоджена робота з Корпусом Миру – учням допомагав опановувати англійську мову волонтер зі Сполучених Штатів Америки Метью Тейлор.
Щороку школа випускає зі своїх стін учнів-медалістів. здійснюється комп’ютеризація навчального процесу, підключення до лінії виходу в інтернет, пошук коштів на оновлення матеріально-технічної бази школи.
Навчальний заклад забезпечений педагогічними кадрами на 100 %.
На початок 2016 року у школі працює 42 педагоги:
2 вчителів-методистів;
9 старших учителів;
7 нагороджені знаком «Відмінник освіти України»;
20 учителів мають вищу кваліфікаційну категорію;
14 учителів нагороджені Почесною Грамотою МОН України.
Головною метою роботи школи є забезпечення необхідних умов функціонування й розвитку загальної середньої освіти у відповідності з чинним законодавством України, створення умов для здобуття повної загальної освіти, виховання морально й фізично здорового покоління.
Головним завданням школи є формування патріотичних почуттів, національної свідомості, громадянської свідомості, власної гідності, готовності до самостійної трудової діяльності; розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення.
Провідним напрямом у діяльності Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 став пошук, навчання й виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти й приймати рішення в динамічних нестандартних ситуаціях.
Білопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 пропонує вчителеві й учневі варіативність у виборі напрямів і способів навчальної роботи, різноманітні програми, диференційовану, допрофільну і профільну освіту.
При формуванні профілів пріоритетними є суспільно-гуманітарний, філологічний та технологічний напрями. У 2011-2012 навчальному році функціонують такі профільні класи:
- історичного профілю суспільно-гуманітарного напряму;
- профілю іноземної філології філологічного напряму;
- інформаційно-технологічного профілю технологічного напряму,
- біологотехнологічного профілю напряму.
У процесі профільного навчання здійснюється орієнтація на майбутню професію, відповідно до освітніх потреб, нахилів, інтересів та здібностей учнів.
Учителі школи у своїй роботі використовують інноваційні педагогічні технології:
- технологія проблемного навчання;
- програмоване навчання;
- технологія інтерактивного навчання;
- технологія особистісно орієнтованого навчання;
- технології інтегрованого навчання. Технологія інтерактивного навчання – навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Колектив Білопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ставить за мету виявити й допомогти учневі розвинути інтелектуальні та творчі здібності, природні задатки, створити сприятливі умови для розвитку здібностей школярів, підвищити соціальний статус обдарованої молоді. Для досягнення поставленої мети у школі створена й постійно вдосконалюється система роботи з обдарованою молоддю, яка є сукупністю змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять дитину в умови суб’єкта творчої діяльності. З цією метою розроблена програма роботи з обдарованою молоддю.
Відповідно до структури роботи з обдарованою молоддю дана робота проводиться як в груповій так і індивідуальній формах, а також забезпечується допрофільна підготовка учнів.
У школі організована робота секцій, предметних гуртків, гуртків за інтересами. Ведеться робота по залученню учнів до інтелектуальних конкурсів: Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня», Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок», Всеукраїнському конкурсі з українознавства « Патріот», участь учнів у науково-дослідницькій роботі в рамках МАН.
Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю нашого закладу є створення умов для отримання освіти в позашкільних закладах. Школа співпрацює з Будинком дітей та юнацтва, юнацько-спортивною школою, студією спортивного бального танцю «Грація».

Заняття у студії спортивного
бального танцю «Грація», відкритої на базі школи.

З метою якісної та ефективної організації, проведення систематичної колективної та індивідуальної методичної роботи з педагогічними кадрами, в школі працюють методичні структури: 10 методичних об’єднань вчителів, методична рада школи, психолого-педагогічний семінар, творча група вчителів іноземних мов, окружні методичні об’єднання вчителів. Проводяться предметні і тематичні тижні, де педагоги й учні удосконалюють знання з навчальних дисциплін, представляють свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу.
У школі функціонує краєзнавчий музей, заснований учителем історії Приходьком Юрієм Івановичем. Головним надбанням експозиції музею є експонати періоду Черняхівської культури.

Виїзне засідання семінару «Паліцинські читання». Екскурсію до шкільного краєзнавчого музею проводить Приходько Ю.І. (2010 р.)
Методика навчання й самоосвітня діяльність вчителів є однією із проблем, над вирішенням якої працює педагогічний колектив школи. Постійно підвищуючи свій професійний рівень, вчителі школи працюють над покращенням методики викладання предметів, підвищенням якості навчально-виховного процесу.
У 2009 році Білопільська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2 занесена до обласної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
206 року школі присвоєно звання колишнього випускника, героя АТО Гордієнка Сергія Миколайовича.

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]]

[[Категорія:Історія навчальних закладів]]

Психологія Янченко І.В.

2016-11-01T21:06:06Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 7 жовтня 2016 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 26 квітня 2016 (EEST)

'''Людина''' – це, насамперед, біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. . Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність. Людина народжується як індивід, як суспільний суб'єкт, із притаманними їй природними задатками і формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.
'''Розвиток людини''' — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Процес розвитку людини супроводжується фізичними та психічними, кількісними та якісними змінами.
'''Особистість''' – це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин. Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». '''Людина''' - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям '''«індивід»'''. '''Індивідуальність''' — неповторне поєднання психологічних особливостей і рис людини, що визначає її своєрідність і несхожість на інших людей.Поняття «особистість» більш вузьке, ніж поняття «людина», воно пов’язане із суспільною сутністю і соціальними функціями індивіда.

Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів. Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури:
*перша – характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання, включає в себе систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання.
*друга – включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні на власному досвіді шляхом навчання. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини.
*третя – включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Основні компоненти даної підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
*Четверта – включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:12, 05 травня 2016 (EEST)

Задатки — природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що є природною основою для розвитку здібностей людини.
Для задатків є характерним те, що з них можуть розвиватися різні види здібностей, а також, залежно від умов вони набувають різних якостей.
Задатки, як вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, органів почуттів і руху, є природною основою формування здібностей, однак, наявність задатків ще не означає, що вони розів’ються в здібності. Якщо людина навіть із найвидатнішими задатками не буде займатися певною діяльністю, здібності у неї не розвинуться.

Задатки багатозначні, на основі одних і тих самих задатків можуть формуватися різні здібності залежно від інтересів індивіда і сфери його діяльності.
З іншого боку, задатки є необхідною, але не достатньою умовою розвитку здібностей. Наприклад, людина розумово неповноцінна здебільшого не здатна проявити свої здібності чи талант, навіть маючи вроджені задатки.

Міцність, швидкість утворення тимчасових зв'язків у нервовій системі та особливості будови аналізаторів і областей кори головного мозку безпосередньо впливають на задатки. Особливості індивіда розвиваються на основі задатків, але це відбувається тільки за умови здійснення діяльності і за сприятливих умов.

Таким чином, можна стверджувати, що прояв таланту до будь-якого виду діяльності не залежить від навчання людини, а тільки від його генетики, на підставі якої і формуються задатки.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:13, 11 травня 2016 (EEST)

У віковій і педагогічній психології використовують періодизацію вікового розвитку Виготського – Ельконіна. Вона має у своїй основі критерій провідної діяльності (предметно-маніпулятивна діяльність, гра, навчальна діяльність, спілкування та ін.). Однак психологічні дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, за яким основним критерієм періодизації є провідна діяльність, дещо абсолютизований, за його межами залишились інші види діяльності, які можуть бути провідними (у структурі навчальної діяльності: спортивна, художня, музична, ігрова тощо) або можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості.
'''Періодизація вікового розвитку:'''
#Пренатальний період - від зачаття до пологів.
#Натальний період - пологи.
#Період новонародженості - від народження до 2 місяців.
#Вік немовляти - від 2 місяців до 1 року.
#Ранній дитячий вік - від 1 до 3 років.
#Дошкільний вік - від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:
##молодший дошкільний вік - 4-й рік;
##середній дошкільний вік - 5-й рік;
##старший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років).
#Дорослішання:
##підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;
##рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років);
##зріла юність - від 18 до 20 років.
#Дорослість:
##рання дорослість - від 20 до 40 років;
##зріла дорослість - від 40 до 60 років.
#Старість - після 60 років.

У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей.

Хронологічні межі вікових періодів відносні, що зумовлено психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками.
Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї - виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.
Психічний розвиток підлітків характеризується тим, що фактично весь цей період супроводжується кризою, яку умовно називають "криза 13 років".
Її передумовою є руйнування старої структури особистості, внутрішнього світу, системи переживань дитини, що були сформовані до цього віку.

Основними причинами кризи є наступні:

1) дорослі не змінюють своєї поведінки у відповідь на появу в підлітків прагнень до нових форм взаємин із батьками та вчителями;

2) у поведінці з'являється пряме відображення статевого дозрівання.

Суть кризи полягає у глибокій якісній зміні всього процесу психічного розвитку дитини, її внутрішнього світу (а не в яскравих зовнішніх проявах поведінки).

До симптомів кризи належать:

1) зниження продуктивності навчальної діяльності (а також спроможності нею займатися) навіть у тих сферах, де підліток обдарований (часто це зумовлюється переходом від конкретного до логічного мислення).

2) негативізм. Підліток ніби відштовхується від оточуючих. Схильний до сварок, порушень дисципліни, у нього часто виникає внутрішнє занепокоєння, невдоволення, прагне самотності та самоізоляції.

Бурхливий розвиток та криза підліткового віку зумовлюють появу психологічних новоутворень, центральним з яких є самосвідомість. Іншим новоутворенням є відчуття дорослості. Це проявляється не у вигляді наслідування (як було в дошкільному та молодшому шкільному дитинстві), а в приналежності до світу дорослих - постійному намаганні зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми. Звичайно «дорослість» підлітків є суб'єктивною, проявляється вона в емансипації від батьків, новому ставленні до навчання, у романтичних стосунках з однолітками іншої статі, у зовнішньому вигляді й манері одягатися.

Таким чином, нові умови розвитку підлітків зумовлюють нову соціальну ситуацію розвитку підлітків, яка характеризується тим, що основним соціальним середовищем дитини залишається школа, але змінюється мотив взаємодії із соціальним оточенням. Не ігноруючи навчання, підліток починає надавати особливої уваги спілкуванню. Таким чином, головним мотивом стає спілкування з однолітками. Це виявляється у часто повторюваному вислові підлітків: "Ми ходимо до школи не тільки вчитися, але й спілкуватися". Тому поступово провідною діяльністю цього віку стає інтимно-особистісне спілкування з однолітками (навчання залишається основним видом діяльності). Разом з цим з'являються й інші нові мотиви, які проявляються в наступному: поява "симпатії" та "антипатії" до навчальних предметів; з'являється прихильність, або відраза до своєї школи; для підлітка стають важливими результати контролю його навчання - оцінка.

Дорослі у соціальній ситуації розвитку підлітків виступають в якості значущих осіб. Але це місце може зайняти будь-хто: масовий кумир (популярний співак або актор тощо), вчитель (у рольовій позиції дорослого друга), або батьки (якщо вчасно і правильно зреагували на кризу).
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)
----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:06, 17 травня 2016 (EEST)

Відповідь: 1) Дитячий розумовий розвиток є результатом правильно організованого. Процеси розвитку не співпадають з процесами навчання, перші йдуть слідом за другими, створюючи зони ближнього розвитку.
Наявний рівень розвитку дитини психологи поділяють на зону актуального і зону найближчого розвитку.
Зона актуального розвитку – це всі психологічні особливості, які вже розвинулись повністю і проявляються в здатності людини виконувати відповідні ним завдання самостійно.
Зона найближчого розвитку – це всі ті ж особливості, які знаходяться ще в процесі розвитку (які не завершили свій розвиток), але проявляються в здатності людини виконувати відповідні ним завдання з допомогою вчителя. Розходження між рівнем рішення задач, що доступні під керівництвом дорослого і самостійної діяльності визначають зону найближчого розвитку. Зона найближчого розвитку допомагає визначити завтрашній день дитини, динамічний стан його розвитку, враховуючи не тільки досягнуте, але і те, що знаходиться в процесі дозрівання.
Дослідженню зони найближчого розвитку значну увагу приділив Л.С. Виготський Він зазначав що у процесі спілкування дитини з дорослим, який її навчає, передає досвід, створюються нові форми психічного життя, нові уміння. А тому те, чого дитина не може зробити сама, вона може зробити за допомогою дорослого. І це визначає її подальший розвиток: адже те, що вона сьогодні може зробити лише з допомогою, завтра вона зможе зробити самостійно.
На сучасному етапі, усвідомлюючи, які операції дитина може виконувати за допомогою дорослого, тобто, які можливості знаходяться в "зоні найближчого розвитку", вчитель може не лише передбачати подальший психічний розвиток свого учня, але й впливати на цей розвиток, керувати ним. "Педагогіка повинна орієнтуватись не на вчорашній день, а на завтрашній день дитячого розвитку", — писав Л.С. Виготський. Навчання з орієнтацією на зону найближчого розвитку дозволяє вести розвиток вперед та враховувати індивідуальні відмінності дитини.

2) Отримати соціопсихофізіологічний портрет особистості учня перш за все можна за допомогою комплексу діагностичних методик психолого-педагогічного моніторингу, що включає: індивідуально—типологічні властивості нервової системи, позицію особистості, емоційний стан, властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. На своїх уроках або під час виховних занять для здійснення даної діагностики учитель може застосувати метод спостереження, заздалегідь визначивши коло питань, за якими складається загальне уявлення про учня: Як навчається? Які мотиви навчання? Яке самопочуття переважає? Як реагує на події?У чому виявляється активність за межами навчання?
Результати спостережень слід занести в індивідуальну карту і надалі використовувати у своїй роботі з учнем, враховуючи його індивідуальні особливості.
Крім методу спостереження можна використовувати і метод експерименту, за яким створюються певні умови для спостереження за учнем з метою встановлення закономірниз зв’язків між явищами.
На мій поглід, результативними у діагностиці соціопсихофізіологічного портрету особистості учня є методи запитань, бесід, анкетувань, тестувань. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 22:00, 1 листопада 2016 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:19, 24 травня 2016 (EEST)

Відповідь: Сфера: Мислення

Хлопчики

Опис: Хлопчики в основному ставлять дорослому запитання заради одержання конкретної інформації. Здебільшого висловлюють індивідуальні, нестандартні, варіативні міркування. Висувають різноманітні версії, пропонують різні варіанти розв’язання завдань. Характеризуються хорошими просторовими уміннями, охоче розв’язують просторово-зорові задачі. Подумки переміщують фігури, порівнюючи їх у просторі і накладаючи одну на одну. Намагаються зрозуміти сутнісне, встановити закономірності, виявити причинно-наслідкові зв’язки.

Умови:
Учителю слід створювати такі умови навчання і виховання, добирати такі завдання, які б спонукали хлопців до реальних дій, добирати завдання для розвитку репродуктивної та творчої уяви, розвитку розумових здібностей, що передбачає активізацію теоретичного мислення, на пошук загальних закономірностей за конкретними фактами. Спрямовувати роботу на вироблення критичного ставлення до знань, збагачення лексичного запасу новими термінами, удосконалювати вміння передавати думки в усній та письмовій формі.

Дівчатка

Опис: Дівчатка, як правило, ставлять дорослому запитання заради встановлення контакту з ним. Мислення більш однотипне, ніж у хлопчиків, запитання й відповіді більш одноманітні, думки більш схематичні, рідше стосуються сутнісного, частіше – деталей. Запитання частіше стосуються взаємин людей, побутових ситуацій, ніж з’ясування закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків. Із зростанням труднощів зменшується кількість розв’язаних математичних задач. Діють з буквенними символами, з вивченими шаблонами, засвоєними способами дій.

Умови:

Учитель повинен розвивати самостійність мислення, учити дівчат давати правильні визначення, аналізувати, порівнювати і розрізняти предмети і явища, ясно, правильно і чітко виражати свою думку, виховувати уміння міркувати, робити висновки і узагальнення. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 23:04, 1 листопада 2016 (EET)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 2 червня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:13, 20 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:31, 7 жовтня 2016 (EEST)

Психологія Янченко І.В.

2016-11-01T21:04:42Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 7 жовтня 2016 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 26 квітня 2016 (EEST)

'''Людина''' – це, насамперед, біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. . Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність. Людина народжується як індивід, як суспільний суб'єкт, із притаманними їй природними задатками і формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.
'''Розвиток людини''' — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Процес розвитку людини супроводжується фізичними та психічними, кількісними та якісними змінами.
'''Особистість''' – це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин. Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». '''Людина''' - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям '''«індивід»'''. '''Індивідуальність''' — неповторне поєднання психологічних особливостей і рис людини, що визначає її своєрідність і несхожість на інших людей.Поняття «особистість» більш вузьке, ніж поняття «людина», воно пов’язане із суспільною сутністю і соціальними функціями індивіда.

Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів. Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури:
*перша – характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання, включає в себе систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання.
*друга – включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні на власному досвіді шляхом навчання. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини.
*третя – включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Основні компоненти даної підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
*Четверта – включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:12, 05 травня 2016 (EEST)

Задатки — природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що є природною основою для розвитку здібностей людини.
Для задатків є характерним те, що з них можуть розвиватися різні види здібностей, а також, залежно від умов вони набувають різних якостей.
Задатки, як вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, органів почуттів і руху, є природною основою формування здібностей, однак, наявність задатків ще не означає, що вони розів’ються в здібності. Якщо людина навіть із найвидатнішими задатками не буде займатися певною діяльністю, здібності у неї не розвинуться.

Задатки багатозначні, на основі одних і тих самих задатків можуть формуватися різні здібності залежно від інтересів індивіда і сфери його діяльності.
З іншого боку, задатки є необхідною, але не достатньою умовою розвитку здібностей. Наприклад, людина розумово неповноцінна здебільшого не здатна проявити свої здібності чи талант, навіть маючи вроджені задатки.

Міцність, швидкість утворення тимчасових зв'язків у нервовій системі та особливості будови аналізаторів і областей кори головного мозку безпосередньо впливають на задатки. Особливості індивіда розвиваються на основі задатків, але це відбувається тільки за умови здійснення діяльності і за сприятливих умов.

Таким чином, можна стверджувати, що прояв таланту до будь-якого виду діяльності не залежить від навчання людини, а тільки від його генетики, на підставі якої і формуються задатки.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:13, 11 травня 2016 (EEST)

У віковій і педагогічній психології використовують періодизацію вікового розвитку Виготського – Ельконіна. Вона має у своїй основі критерій провідної діяльності (предметно-маніпулятивна діяльність, гра, навчальна діяльність, спілкування та ін.). Однак психологічні дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, за яким основним критерієм періодизації є провідна діяльність, дещо абсолютизований, за його межами залишились інші види діяльності, які можуть бути провідними (у структурі навчальної діяльності: спортивна, художня, музична, ігрова тощо) або можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості.
'''Періодизація вікового розвитку:'''
#Пренатальний період - від зачаття до пологів.
#Натальний період - пологи.
#Період новонародженості - від народження до 2 місяців.
#Вік немовляти - від 2 місяців до 1 року.
#Ранній дитячий вік - від 1 до 3 років.
#Дошкільний вік - від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:
##молодший дошкільний вік - 4-й рік;
##середній дошкільний вік - 5-й рік;
##старший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років).
#Дорослішання:
##підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;
##рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років);
##зріла юність - від 18 до 20 років.
#Дорослість:
##рання дорослість - від 20 до 40 років;
##зріла дорослість - від 40 до 60 років.
#Старість - після 60 років.

У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей.

Хронологічні межі вікових періодів відносні, що зумовлено психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками.
Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї - виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.
Психічний розвиток підлітків характеризується тим, що фактично весь цей період супроводжується кризою, яку умовно називають "криза 13 років".
Її передумовою є руйнування старої структури особистості, внутрішнього світу, системи переживань дитини, що були сформовані до цього віку.

Основними причинами кризи є наступні:

1) дорослі не змінюють своєї поведінки у відповідь на появу в підлітків прагнень до нових форм взаємин із батьками та вчителями;

2) у поведінці з'являється пряме відображення статевого дозрівання.

Суть кризи полягає у глибокій якісній зміні всього процесу психічного розвитку дитини, її внутрішнього світу (а не в яскравих зовнішніх проявах поведінки).

До симптомів кризи належать:

1) зниження продуктивності навчальної діяльності (а також спроможності нею займатися) навіть у тих сферах, де підліток обдарований (часто це зумовлюється переходом від конкретного до логічного мислення).

2) негативізм. Підліток ніби відштовхується від оточуючих. Схильний до сварок, порушень дисципліни, у нього часто виникає внутрішнє занепокоєння, невдоволення, прагне самотності та самоізоляції.

Бурхливий розвиток та криза підліткового віку зумовлюють появу психологічних новоутворень, центральним з яких є самосвідомість. Іншим новоутворенням є відчуття дорослості. Це проявляється не у вигляді наслідування (як було в дошкільному та молодшому шкільному дитинстві), а в приналежності до світу дорослих - постійному намаганні зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми. Звичайно «дорослість» підлітків є суб'єктивною, проявляється вона в емансипації від батьків, новому ставленні до навчання, у романтичних стосунках з однолітками іншої статі, у зовнішньому вигляді й манері одягатися.

Таким чином, нові умови розвитку підлітків зумовлюють нову соціальну ситуацію розвитку підлітків, яка характеризується тим, що основним соціальним середовищем дитини залишається школа, але змінюється мотив взаємодії із соціальним оточенням. Не ігноруючи навчання, підліток починає надавати особливої уваги спілкуванню. Таким чином, головним мотивом стає спілкування з однолітками. Це виявляється у часто повторюваному вислові підлітків: "Ми ходимо до школи не тільки вчитися, але й спілкуватися". Тому поступово провідною діяльністю цього віку стає інтимно-особистісне спілкування з однолітками (навчання залишається основним видом діяльності). Разом з цим з'являються й інші нові мотиви, які проявляються в наступному: поява "симпатії" та "антипатії" до навчальних предметів; з'являється прихильність, або відраза до своєї школи; для підлітка стають важливими результати контролю його навчання - оцінка.

Дорослі у соціальній ситуації розвитку підлітків виступають в якості значущих осіб. Але це місце може зайняти будь-хто: масовий кумир (популярний співак або актор тощо), вчитель (у рольовій позиції дорослого друга), або батьки (якщо вчасно і правильно зреагували на кризу).
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)
----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:06, 17 травня 2016 (EEST)

Відповідь: 1) Дитячий розумовий розвиток є результатом правильно організованого. Процеси розвитку не співпадають з процесами навчання, перші йдуть слідом за другими, створюючи зони ближнього розвитку.
Наявний рівень розвитку дитини психологи поділяють на зону актуального і зону найближчого розвитку.
Зона актуального розвитку – це всі психологічні особливості, які вже розвинулись повністю і проявляються в здатності людини виконувати відповідні ним завдання самостійно.
Зона найближчого розвитку – це всі ті ж особливості, які знаходяться ще в процесі розвитку (які не завершили свій розвиток), але проявляються в здатності людини виконувати відповідні ним завдання з допомогою вчителя. Розходження між рівнем рішення задач, що доступні під керівництвом дорослого і самостійної діяльності визначають зону найближчого розвитку. Зона найближчого розвитку допомагає визначити завтрашній день дитини, динамічний стан його розвитку, враховуючи не тільки досягнуте, але і те, що знаходиться в процесі дозрівання.
Дослідженню зони найближчого розвитку значну увагу приділив Л.С. Виготський Він зазначав що у процесі спілкування дитини з дорослим, який її навчає, передає досвід, створюються нові форми психічного життя, нові уміння. А тому те, чого дитина не може зробити сама, вона може зробити за допомогою дорослого. І це визначає її подальший розвиток: адже те, що вона сьогодні може зробити лише з допомогою, завтра вона зможе зробити самостійно.
На сучасному етапі, усвідомлюючи, які операції дитина може виконувати за допомогою дорослого, тобто, які можливості знаходяться в "зоні найближчого розвитку", вчитель може не лише передбачати подальший психічний розвиток свого учня, але й впливати на цей розвиток, керувати ним. "Педагогіка повинна орієнтуватись не на вчорашній день, а на завтрашній день дитячого розвитку", — писав Л.С. Виготський. Навчання з орієнтацією на зону найближчого розвитку дозволяє вести розвиток вперед та враховувати індивідуальні відмінності дитини.

2) Отримати соціопсихофізіологічний портрет особистості учня перш за все можна за допомогою комплексу діагностичних методик психолого-педагогічного моніторингу, що включає: індивідуально—типологічні властивості нервової системи, позицію особистості, емоційний стан, властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. На своїх уроках або під час виховних занять для здійснення даної діагностики учитель може застосувати метод спостереження, заздалегідь визначивши коло питань, за якими складається загальне уявлення про учня: Як навчається? Які мотиви навчання? Яке самопочуття переважає? Як реагує на події?У чому виявляється активність за межами навчання?
Результати спостережень слід занести в індивідуальну карту і надалі використовувати у своїй роботі з учнем, враховуючи його індивідуальні особливості.
Крім методу спостереження можна використовувати і метод експерименту, за яким створюються певні умови для спостереження за учнем з метою встановлення закономірниз зв’язків між явищами.
На мій поглід, результативними у діагностиці соціопсихофізіологічного портрету особистості учня є методи запитань, бесід, анкетувань, тестувань. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 22:00, 1 листопада 2016 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:19, 24 травня 2016 (EEST)

Відповідь: Сфера: Мислення
Хлопчики
Опис: Хлопчики в основному ставлять дорослому запитання заради одержання конкретної інформації. Здебільшого висловлюють індивідуальні, нестандартні, варіативні міркування. Висувають різноманітні версії, пропонують різні варіанти розв’язання завдань. Характеризуються хорошими просторовими уміннями, охоче розв’язують просторово-зорові задачі. Подумки переміщують фігури, порівнюючи їх у просторі і накладаючи одну на одну. Намагаються зрозуміти сутнісне, встановити закономірності, виявити причинно-наслідкові зв’язки.
Умови:
Учителю слід створювати такі умови навчання і виховання, добирати такі завдання, які б спонукали хлопців до реальних дій, добирати завдання для розвитку репродуктивної та творчої уяви, розвитку розумових здібностей, що передбачає активізацію теоретичного мислення, на пошук загальних закономірностей за конкретними фактами. Спрямовувати роботу на вироблення критичного ставлення до знань, збагачення лексичного запасу новими термінами, удосконалювати вміння передавати думки в усній та письмовій формі.

Дівчатка
Опис: Дівчатка, як правило, ставлять дорослому запитання заради встановлення контакту з ним. Мислення більш однотипне, ніж у хлопчиків, запитання й відповіді більш одноманітні, думки більш схематичні, рідше стосуються сутнісного, частіше – деталей. Запитання частіше стосуються взаємин людей, побутових ситуацій, ніж з’ясування закономірностей та причинно-наслідкових зв’язків. Із зростанням труднощів зменшується кількість розв’язаних математичних задач. Діють з буквенними символами, з вивченими шаблонами, засвоєними способами дій.
Умови:
Учитель повинен розвивати самостійність мислення, учити дівчат давати правильні визначення, аналізувати, порівнювати і розрізняти предмети і явища, ясно, правильно і чітко виражати свою думку, виховувати уміння міркувати, робити висновки і узагальнення. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 23:04, 1 листопада 2016 (EET)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 2 червня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:13, 20 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:31, 7 жовтня 2016 (EEST)

Психологія Янченко І.В.

2016-11-01T20:00:41Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 7 жовтня 2016 (EEST)

==== Інтерактивні практичні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
----

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:45, 26 квітня 2016 (EEST)

'''Людина''' – це, насамперед, біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. . Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність. Людина народжується як індивід, як суспільний суб'єкт, із притаманними їй природними задатками і формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.
'''Розвиток людини''' — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Процес розвитку людини супроводжується фізичними та психічними, кількісними та якісними змінами.
'''Особистість''' – це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин. Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». '''Людина''' - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям '''«індивід»'''. '''Індивідуальність''' — неповторне поєднання психологічних особливостей і рис людини, що визначає її своєрідність і несхожість на інших людей.Поняття «особистість» більш вузьке, ніж поняття «людина», воно пов’язане із суспільною сутністю і соціальними функціями індивіда.

Особистість - складне цілісне утворення. Дослідженню її структури присвячені праці багатьох психологів. Згідно з дослідженнями К. К. Платонова в структурі особистості виділяють чотири головні однопорядкові підструктури:
*перша – характеризує спрямованість особистості або вибіркове ставлення людини до дійсності. Складові якості особистості не є природженими і відображають індивідуальне суспільне мислення. Формується спрямованість особистості в процесі виховання, включає в себе систему взаємопов'язаних компонентів: інтереси, бажання, прагнення, ідеали, світогляд, переконання.
*друга – включає знання, уміння, навички й звички, які засвоєні на власному досвіді шляхом навчання. На формування компонентів даної підструктури помітно впливають біологічні й генетичні якості людини.
*третя – включає індивідуальні особливості психічних процесів: відчуття, сприймання, емоції, волю, мислення, пам'ять. Основні компоненти даної підструктури формуються й розвиваються за допомогою вправ, при цьому великого значення набувають вольові якості індивіда, оскільки вони лежать в основі свідомого регулювання психічних процесів і станів особистості.
*Четверта – включає властивості темпераменту, статеві й вікові властивості. До неї ж відносять і патологічні (органічні) зміни особистості. Формування компонентів цієї підструктури можливе лише за допомогою тренування, але частіше має місце формування замінників (компенсаторних механізмів) природних властивостей, яких недостає. Ця підструктура має назву біопсихологічної, оскільки якості особистості, які до неї входять, головним чином зумовлені фізіологічними особливостями мозку. Активність проявів цієї підструктури залежить від сили нервових процесів.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

''2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:12, 05 травня 2016 (EEST)

Задатки — природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що є природною основою для розвитку здібностей людини.
Для задатків є характерним те, що з них можуть розвиватися різні види здібностей, а також, залежно від умов вони набувають різних якостей.
Задатки, як вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, органів почуттів і руху, є природною основою формування здібностей, однак, наявність задатків ще не означає, що вони розів’ються в здібності. Якщо людина навіть із найвидатнішими задатками не буде займатися певною діяльністю, здібності у неї не розвинуться.

Задатки багатозначні, на основі одних і тих самих задатків можуть формуватися різні здібності залежно від інтересів індивіда і сфери його діяльності.
З іншого боку, задатки є необхідною, але не достатньою умовою розвитку здібностей. Наприклад, людина розумово неповноцінна здебільшого не здатна проявити свої здібності чи талант, навіть маючи вроджені задатки.

Міцність, швидкість утворення тимчасових зв'язків у нервовій системі та особливості будови аналізаторів і областей кори головного мозку безпосередньо впливають на задатки. Особливості індивіда розвиваються на основі задатків, але це відбувається тільки за умови здійснення діяльності і за сприятливих умов.

Таким чином, можна стверджувати, що прояв таланту до будь-якого виду діяльності не залежить від навчання людини, а тільки від його генетики, на підставі якої і формуються задатки.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
Наступне питання:

''3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].''

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:13, 11 травня 2016 (EEST)

У віковій і педагогічній психології використовують періодизацію вікового розвитку Виготського – Ельконіна. Вона має у своїй основі критерій провідної діяльності (предметно-маніпулятивна діяльність, гра, навчальна діяльність, спілкування та ін.). Однак психологічні дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, за яким основним критерієм періодизації є провідна діяльність, дещо абсолютизований, за його межами залишились інші види діяльності, які можуть бути провідними (у структурі навчальної діяльності: спортивна, художня, музична, ігрова тощо) або можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості.
'''Періодизація вікового розвитку:'''
#Пренатальний період - від зачаття до пологів.
#Натальний період - пологи.
#Період новонародженості - від народження до 2 місяців.
#Вік немовляти - від 2 місяців до 1 року.
#Ранній дитячий вік - від 1 до 3 років.
#Дошкільний вік - від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:
##молодший дошкільний вік - 4-й рік;
##середній дошкільний вік - 5-й рік;
##старший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років).
#Дорослішання:
##підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;
##рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років);
##зріла юність - від 18 до 20 років.
#Дорослість:
##рання дорослість - від 20 до 40 років;
##зріла дорослість - від 40 до 60 років.
#Старість - після 60 років.

У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей.

Хронологічні межі вікових періодів відносні, що зумовлено психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками.
Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї - виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.
Психічний розвиток підлітків характеризується тим, що фактично весь цей період супроводжується кризою, яку умовно називають "криза 13 років".
Її передумовою є руйнування старої структури особистості, внутрішнього світу, системи переживань дитини, що були сформовані до цього віку.

Основними причинами кризи є наступні:

1) дорослі не змінюють своєї поведінки у відповідь на появу в підлітків прагнень до нових форм взаємин із батьками та вчителями;

2) у поведінці з'являється пряме відображення статевого дозрівання.

Суть кризи полягає у глибокій якісній зміні всього процесу психічного розвитку дитини, її внутрішнього світу (а не в яскравих зовнішніх проявах поведінки).

До симптомів кризи належать:

1) зниження продуктивності навчальної діяльності (а також спроможності нею займатися) навіть у тих сферах, де підліток обдарований (часто це зумовлюється переходом від конкретного до логічного мислення).

2) негативізм. Підліток ніби відштовхується від оточуючих. Схильний до сварок, порушень дисципліни, у нього часто виникає внутрішнє занепокоєння, невдоволення, прагне самотності та самоізоляції.

Бурхливий розвиток та криза підліткового віку зумовлюють появу психологічних новоутворень, центральним з яких є самосвідомість. Іншим новоутворенням є відчуття дорослості. Це проявляється не у вигляді наслідування (як було в дошкільному та молодшому шкільному дитинстві), а в приналежності до світу дорослих - постійному намаганні зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми. Звичайно «дорослість» підлітків є суб'єктивною, проявляється вона в емансипації від батьків, новому ставленні до навчання, у романтичних стосунках з однолітками іншої статі, у зовнішньому вигляді й манері одягатися.

Таким чином, нові умови розвитку підлітків зумовлюють нову соціальну ситуацію розвитку підлітків, яка характеризується тим, що основним соціальним середовищем дитини залишається школа, але змінюється мотив взаємодії із соціальним оточенням. Не ігноруючи навчання, підліток починає надавати особливої уваги спілкуванню. Таким чином, головним мотивом стає спілкування з однолітками. Це виявляється у часто повторюваному вислові підлітків: "Ми ходимо до школи не тільки вчитися, але й спілкуватися". Тому поступово провідною діяльністю цього віку стає інтимно-особистісне спілкування з однолітками (навчання залишається основним видом діяльності). Разом з цим з'являються й інші нові мотиви, які проявляються в наступному: поява "симпатії" та "антипатії" до навчальних предметів; з'являється прихильність, або відраза до своєї школи; для підлітка стають важливими результати контролю його навчання - оцінка.

Дорослі у соціальній ситуації розвитку підлітків виступають в якості значущих осіб. Але це місце може зайняти будь-хто: масовий кумир (популярний співак або актор тощо), вчитель (у рольовій позиції дорослого друга), або батьки (якщо вчасно і правильно зреагували на кризу).
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:09, 25 жовтня 2016 (EEST)
----

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

''4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?''

'''''Дякую за відповідь!'''''

'''''Дякую за співпрацю!'''''

'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:06, 17 травня 2016 (EEST)

Відповідь: 1) Дитячий розумовий розвиток є результатом правильно організованого. Процеси розвитку не співпадають з процесами навчання, перші йдуть слідом за другими, створюючи зони ближнього розвитку.
Наявний рівень розвитку дитини психологи поділяють на зону актуального і зону найближчого розвитку.
Зона актуального розвитку – це всі психологічні особливості, які вже розвинулись повністю і проявляються в здатності людини виконувати відповідні ним завдання самостійно.
Зона найближчого розвитку – це всі ті ж особливості, які знаходяться ще в процесі розвитку (які не завершили свій розвиток), але проявляються в здатності людини виконувати відповідні ним завдання з допомогою вчителя. Розходження між рівнем рішення задач, що доступні під керівництвом дорослого і самостійної діяльності визначають зону найближчого розвитку. Зона найближчого розвитку допомагає визначити завтрашній день дитини, динамічний стан його розвитку, враховуючи не тільки досягнуте, але і те, що знаходиться в процесі дозрівання.
Дослідженню зони найближчого розвитку значну увагу приділив Л.С. Виготський Він зазначав що у процесі спілкування дитини з дорослим, який її навчає, передає досвід, створюються нові форми психічного життя, нові уміння. А тому те, чого дитина не може зробити сама, вона може зробити за допомогою дорослого. І це визначає її подальший розвиток: адже те, що вона сьогодні може зробити лише з допомогою, завтра вона зможе зробити самостійно.
На сучасному етапі, усвідомлюючи, які операції дитина може виконувати за допомогою дорослого, тобто, які можливості знаходяться в "зоні найближчого розвитку", вчитель може не лише передбачати подальший психічний розвиток свого учня, але й впливати на цей розвиток, керувати ним. "Педагогіка повинна орієнтуватись не на вчорашній день, а на завтрашній день дитячого розвитку", — писав Л.С. Виготський. Навчання з орієнтацією на зону найближчого розвитку дозволяє вести розвиток вперед та враховувати індивідуальні відмінності дитини.
2) Отримати соціопсихофізіологічний портрет особистості учня перш за все можна за допомогою комплексу діагностичних методик психолого-педагогічного моніторингу, що включає: індивідуально—типологічні властивості нервової системи, позицію особистості, емоційний стан, властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. На своїх уроках або під час виховних занять для здійснення даної діагностики учитель може застосувати метод спостереження, заздалегідь визначивши коло питань, за якими складається загальне уявлення про учня: Як навчається? Які мотиви навчання? Яке самопочуття переважає? Як реагує на події?У чому виявляється активність за межами навчання?
Результати спостережень слід занести в індивідуальну карту і надалі використовувати у своїй роботі з учнем, враховуючи його індивідуальні особливості.
Крім методу спостереження можна використовувати і метод експерименту, за яким створюються певні умови для спостереження за учнем з метою встановлення закономірниз зв’язків між явищами.
На мій поглід, результативними у діагностиці соціопсихофізіологічного портрету особистості учня є методи запитань, бесід, анкетувань, тестувань. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 22:00, 1 листопада 2016 (EET)

==== Індивідуальні заняття ====
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

'''Гендерні особливості учнів'''

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:19, 24 травня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 16 вересня 2016 (EEST)

==== Консультації ====
'''''Шановні колеги! '''''

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 16 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
'''''Доброго дня, колеги!'''''

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

''Вивчаємо джерела''

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

''Обговорюємо''

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:47, 2 червня 2016 (EEST)

'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:13, 20 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:31, 7 жовтня 2016 (EEST)

Теорія та методика фахової дисципліни Янченко І.В.

2016-11-01T19:47:10Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''
Відповідь: До первинних історичних джерел відносяться неопрацьовані документи:
Державно-правові документи
Господарські документи
Щоденники
Мемуари
Спогади очевидців
Листи
Інтерв’ю
До вторинних:
Праці істориків
Наукові трактати
Історичні твори
Статті журналістів
Коментарі з приводу подій
Текст підручника
Первинна інтерпретація джерела містить аналіз його сюже¬ту, ознайомлення з посиланнями автора. При цьому слід звер¬нути увагу на засоби та способи зображення на ілюстрації, ха¬рактерні символи й стереотипи, разом з учнями визначити по¬зицію автора, прокоментувати назву. Уважно проаналізувати зображення людей, якщо такі є, визначити, хто вони, їхню на¬лежність до соціальної групи, нації, раси, партії, організації тощо.
Вторинна інтерпретація передбачає висновки, які роблять учні під час аналізу джерела, залучаючи до цього всі свої знан¬ня з певної історичної проблеми. Це спонукає також учнів до висловлення власних думок, переконань щодо подій, зображе¬них на ілюстрації чи картині.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''
Відповідь: Протягом усього 20-го століття візуальні зображення, зокрема, фотографії, допомагали формувати образ оточуючого нас світу. Фотографії стали при цьому своєрідним початком відліку в процесі відновлення картини подій недавнього минулого. Але наші враження про важливі і неоднозначні події можуть постійно змінюватися в залежності від однієї єдиної фотографії, показаної у випуску новин. Деякі знімки закарбували бажання зображених на фотографіях просто позувати перед фотокамерою, інші були зняті випадково.
З одного боку, фотографії просто є видимими слідами подій недавнього минулого. З іншого боку, вони часто викликають у нас емоційну реакцію на ті чи інші події, а також представляють нам певну подію без її аналізу. Це означає, що. як і багато інших історичних джерел, фотографії мають потребу в інтерпретації чи прочитанні. Далеко не всі фотографії, що мають історичну цінність, є нейтральними. Вибір предмета, установка кута камери, маніпуляції зі світлом, тоном, контрастністю і текстурою, свідома чи несвідома маніпуляція емоційної реакції глядача, а також супроводжуючий знімок підпис - усе слугує тому, щоб направити наше розуміння фотокартки у напрямку, визначеному автором.
Працюючи з фотографіями, маємо враховувати той факт, що вони можуть бути упередженими. Бо фотографії фіксують певні моменти із життя людей, і більшість із них зроблені в той момент, коли люди позують фотографу, намагаючись показати себе з кращо¬го боку, тому інформація, яку несуть ці джерела, може бути не¬достовірною. Та попри це фотодокументи дають змогу виявити поряд із упередженою й правдиву історичну інформацію.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:16, 20 квітня 2016 (EEST)
----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: У своїй роботі в залежності від віку учнів та рівня підготовки класу я практикую такі нетрадиційні форми уроків, як: урок-семінар, урок-конференція, урок-дискусія, урок-диспут, урок-екскурссія, уроки практичних занять тощо. Наприклад, за міжатестаційний період мною були проведені урок-диспут "Вибери життя", урок-екскурсія "Європейське Відродження", урок-конференція "Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, практичне заняття з історії України "Ідеї автономії і самостійності в програмах українських політичних партій Російської імперії та Австро-Угорщини" та ін.. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:14, 1 листопада 2016 (EET)
----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

ВІдповідь: Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння:
• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;
• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;
• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;
• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;
• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.
Про розуміння історичних текстів або зображень свідчать і враження, які з’являються в учнів від прочитаного, побаченого, почутого. їхні враження виявляються в тому, що до тексту своєї розповіді вони включають висловлювання оцінного характеру, дають власну емоційну та моральну оцінку історичним подіям чи особам, про які розповідають. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:16, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: ППЗ – це програмні засоби, в яких відображається деяка предметна галузь, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів учбової діяльності.
ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:
- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;
- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми;
- У навчальному режимі;
- У індивідуальній роботі з учнями;
- У режимі самонавчання;
- У режимі графічної ілюстрації. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:00, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: Крім історії та првознавства маю досвід викладання інтегрованих курсів «Людина і світ»,«Художня культура», "Основи демократії", які за своєю складовою містять повний зв'язок із предметами історії, української і зарубіжної літератури, образотворчого та музичного мистецтв відповідно до напрямку. В курсі викладання історії, правознавства нтеграція носить частковий характер і представлена у вигляді коротких принагідних відомостей з того чи іншого предмету. Наприклад, вивчення теми з історії України "Національно-визвольна боротьба українського народу у д.п. XVIII ст." має зв'язок темою з української літератури "Історична основа поеми «Гайдамаки» Т. Г. Шевченка", вивчення питання з всесвітньої історії "Перехід О. Суворова через Альпи" -з географією та образотворчим мистецтвом, тема "Державний лад" з правознавства тісно переплітається з історією... --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:47, 1 листопада 2016 (EET)

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: Педагогічна теорія і практика визначає такі основні способи і прийоми створення проблемних ситуацій:
• учитель підводить учнів до протиріч і пропонує самостійно знайти його вирішення;
• викладає різні точки зору на одне й те саме питання;
• пропонує учням розглянути явище з різних позицій( наприклад полководця, простого воїна, очевидйя битви);
• спонукає учнів робити порівняння, узагальнення, висновки із ситуацій, зіставляти факти;
• ставить конкретні запитання (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію, логіку, розмірковуванн);
• пропонує проблемні завдання (наприклад, з недостатніми чи надлишковими вихідними даними, невизначеністю в постановці питання, суперечливими даними, свідомо зробленими поимлками тощо).
Використання проблемних завдань є найвищим етапом організації роботи з учнями. На відміну від звичайних уроків, проблемне навчання спирається не тільки на пізнання історичних фактів та подій, а на розкриття причинно-наслідкових зв’язків. Вірне формулювання проблеми – одне з основних завдань, від якого залежить успіх та результативність уроку. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:26, 1 листопада 2016 (EET)

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Дякую. Інформація про кабінет історії виявилася доцільною. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:27, 1 листопада 2016 (EET)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Янченко І.В.

2016-11-01T19:27:04Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''
Відповідь: До первинних історичних джерел відносяться неопрацьовані документи:
Державно-правові документи
Господарські документи
Щоденники
Мемуари
Спогади очевидців
Листи
Інтерв’ю
До вторинних:
Праці істориків
Наукові трактати
Історичні твори
Статті журналістів
Коментарі з приводу подій
Текст підручника
Первинна інтерпретація джерела містить аналіз його сюже¬ту, ознайомлення з посиланнями автора. При цьому слід звер¬нути увагу на засоби та способи зображення на ілюстрації, ха¬рактерні символи й стереотипи, разом з учнями визначити по¬зицію автора, прокоментувати назву. Уважно проаналізувати зображення людей, якщо такі є, визначити, хто вони, їхню на¬лежність до соціальної групи, нації, раси, партії, організації тощо.
Вторинна інтерпретація передбачає висновки, які роблять учні під час аналізу джерела, залучаючи до цього всі свої знан¬ня з певної історичної проблеми. Це спонукає також учнів до висловлення власних думок, переконань щодо подій, зображе¬них на ілюстрації чи картині.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''
Відповідь: Протягом усього 20-го століття візуальні зображення, зокрема, фотографії, допомагали формувати образ оточуючого нас світу. Фотографії стали при цьому своєрідним початком відліку в процесі відновлення картини подій недавнього минулого. Але наші враження про важливі і неоднозначні події можуть постійно змінюватися в залежності від однієї єдиної фотографії, показаної у випуску новин. Деякі знімки закарбували бажання зображених на фотографіях просто позувати перед фотокамерою, інші були зняті випадково.
З одного боку, фотографії просто є видимими слідами подій недавнього минулого. З іншого боку, вони часто викликають у нас емоційну реакцію на ті чи інші події, а також представляють нам певну подію без її аналізу. Це означає, що. як і багато інших історичних джерел, фотографії мають потребу в інтерпретації чи прочитанні. Далеко не всі фотографії, що мають історичну цінність, є нейтральними. Вибір предмета, установка кута камери, маніпуляції зі світлом, тоном, контрастністю і текстурою, свідома чи несвідома маніпуляція емоційної реакції глядача, а також супроводжуючий знімок підпис - усе слугує тому, щоб направити наше розуміння фотокартки у напрямку, визначеному автором.
Працюючи з фотографіями, маємо враховувати той факт, що вони можуть бути упередженими. Бо фотографії фіксують певні моменти із життя людей, і більшість із них зроблені в той момент, коли люди позують фотографу, намагаючись показати себе з кращо¬го боку, тому інформація, яку несуть ці джерела, може бути не¬достовірною. Та попри це фотодокументи дають змогу виявити поряд із упередженою й правдиву історичну інформацію.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:16, 20 квітня 2016 (EEST)
----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: У своїй роботі в залежності від віку учнів та рівня підготовки класу я практикую такі нетрадиційні форми уроків, як: урок-семінар, урок-конференція, урок-дискусія, урок-диспут, урок-екскурссія, уроки практичних занять тощо. Наприклад, за міжатестаційний період мною були проведені урок-диспут "Вибери життя", урок-екскурсія "Європейське Відродження", урок-конференція "Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, практичне заняття з історії України "Ідеї автономії і самостійності в програмах українських політичних партій Російської імперії та Австро-Угорщини" та ін.. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:14, 1 листопада 2016 (EET)
----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

ВІдповідь: Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння:
• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;
• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;
• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;
• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;
• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.
Про розуміння історичних текстів або зображень свідчать і враження, які з’являються в учнів від прочитаного, побаченого, почутого. їхні враження виявляються в тому, що до тексту своєї розповіді вони включають висловлювання оцінного характеру, дають власну емоційну та моральну оцінку історичним подіям чи особам, про які розповідають. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:16, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: ППЗ – це програмні засоби, в яких відображається деяка предметна галузь, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів учбової діяльності.
ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:
- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;
- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми;
- У навчальному режимі;
- У індивідуальній роботі з учнями;
- У режимі самонавчання;
- У режимі графічної ілюстрації. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:00, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: Педагогічна теорія і практика визначає такі основні способи і прийоми створення проблемних ситуацій:
• учитель підводить учнів до протиріч і пропонує самостійно знайти його вирішення;
• викладає різні точки зору на одне й те саме питання;
• пропонує учням розглянути явище з різних позицій( наприклад полководця, простого воїна, очевидйя битви);
• спонукає учнів робити порівняння, узагальнення, висновки із ситуацій, зіставляти факти;
• ставить конкретні запитання (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію, логіку, розмірковуванн);
• пропонує проблемні завдання (наприклад, з недостатніми чи надлишковими вихідними даними, невизначеністю в постановці питання, суперечливими даними, свідомо зробленими поимлками тощо).
Використання проблемних завдань є найвищим етапом організації роботи з учнями. На відміну від звичайних уроків, проблемне навчання спирається не тільки на пізнання історичних фактів та подій, а на розкриття причинно-наслідкових зв’язків. Вірне формулювання проблеми – одне з основних завдань, від якого залежить успіх та результативність уроку. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:26, 1 листопада 2016 (EET)

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Дякую. Інформація про кабінет історії виявилася доцільною. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:27, 1 листопада 2016 (EET)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Янченко І.В.

2016-11-01T19:26:08Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''
Відповідь: До первинних історичних джерел відносяться неопрацьовані документи:
Державно-правові документи
Господарські документи
Щоденники
Мемуари
Спогади очевидців
Листи
Інтерв’ю
До вторинних:
Праці істориків
Наукові трактати
Історичні твори
Статті журналістів
Коментарі з приводу подій
Текст підручника
Первинна інтерпретація джерела містить аналіз його сюже¬ту, ознайомлення з посиланнями автора. При цьому слід звер¬нути увагу на засоби та способи зображення на ілюстрації, ха¬рактерні символи й стереотипи, разом з учнями визначити по¬зицію автора, прокоментувати назву. Уважно проаналізувати зображення людей, якщо такі є, визначити, хто вони, їхню на¬лежність до соціальної групи, нації, раси, партії, організації тощо.
Вторинна інтерпретація передбачає висновки, які роблять учні під час аналізу джерела, залучаючи до цього всі свої знан¬ня з певної історичної проблеми. Це спонукає також учнів до висловлення власних думок, переконань щодо подій, зображе¬них на ілюстрації чи картині.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''
Відповідь: Протягом усього 20-го століття візуальні зображення, зокрема, фотографії, допомагали формувати образ оточуючого нас світу. Фотографії стали при цьому своєрідним початком відліку в процесі відновлення картини подій недавнього минулого. Але наші враження про важливі і неоднозначні події можуть постійно змінюватися в залежності від однієї єдиної фотографії, показаної у випуску новин. Деякі знімки закарбували бажання зображених на фотографіях просто позувати перед фотокамерою, інші були зняті випадково.
З одного боку, фотографії просто є видимими слідами подій недавнього минулого. З іншого боку, вони часто викликають у нас емоційну реакцію на ті чи інші події, а також представляють нам певну подію без її аналізу. Це означає, що. як і багато інших історичних джерел, фотографії мають потребу в інтерпретації чи прочитанні. Далеко не всі фотографії, що мають історичну цінність, є нейтральними. Вибір предмета, установка кута камери, маніпуляції зі світлом, тоном, контрастністю і текстурою, свідома чи несвідома маніпуляція емоційної реакції глядача, а також супроводжуючий знімок підпис - усе слугує тому, щоб направити наше розуміння фотокартки у напрямку, визначеному автором.
Працюючи з фотографіями, маємо враховувати той факт, що вони можуть бути упередженими. Бо фотографії фіксують певні моменти із життя людей, і більшість із них зроблені в той момент, коли люди позують фотографу, намагаючись показати себе з кращо¬го боку, тому інформація, яку несуть ці джерела, може бути не¬достовірною. Та попри це фотодокументи дають змогу виявити поряд із упередженою й правдиву історичну інформацію.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:16, 20 квітня 2016 (EEST)
----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: У своїй роботі в залежності від віку учнів та рівня підготовки класу я практикую такі нетрадиційні форми уроків, як: урок-семінар, урок-конференція, урок-дискусія, урок-диспут, урок-екскурссія, уроки практичних занять тощо. Наприклад, за міжатестаційний період мною були проведені урок-диспут "Вибери життя", урок-екскурсія "Європейське Відродження", урок-конференція "Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, практичне заняття з історії України "Ідеї автономії і самостійності в програмах українських політичних партій Російської імперії та Австро-Угорщини" та ін.. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:14, 1 листопада 2016 (EET)
----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

ВІдповідь: Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння:
• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;
• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;
• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;
• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;
• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.
Про розуміння історичних текстів або зображень свідчать і враження, які з’являються в учнів від прочитаного, побаченого, почутого. їхні враження виявляються в тому, що до тексту своєї розповіді вони включають висловлювання оцінного характеру, дають власну емоційну та моральну оцінку історичним подіям чи особам, про які розповідають. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:16, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: ППЗ – це програмні засоби, в яких відображається деяка предметна галузь, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів учбової діяльності.
ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:
- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;
- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми;
- У навчальному режимі;
- У індивідуальній роботі з учнями;
- У режимі самонавчання;
- У режимі графічної ілюстрації. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:00, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: Педагогічна теорія і практика визначає такі основні способи і прийоми створення проблемних ситуацій:
• учитель підводить учнів до протиріч і пропонує самостійно знайти його вирішення;
• викладає різні точки зору на одне й те саме питання;
• пропонує учням розглянути явище з різних позицій( наприклад полководця, простого воїна, очевидйя битви);
• спонукає учнів робити порівняння, узагальнення, висновки із ситуацій, зіставляти факти;
• ставить конкретні запитання (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію, логіку, розмірковуванн);
• пропонує проблемні завдання (наприклад, з недостатніми чи надлишковими вихідними даними, невизначеністю в постановці питання, суперечливими даними, свідомо зробленими поимлками тощо).
Використання проблемних завдань є найвищим етапом організації роботи з учнями. На відміну від звичайних уроків, проблемне навчання спирається не тільки на пізнання історичних фактів та подій, а на розкриття причинно-наслідкових зв’язків. Вірне формулювання проблеми – одне з основних завдань, від якого залежить успіх та результативність уроку. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:26, 1 листопада 2016 (EET)

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
Дякую. Інформація про кабінет історії виявилася доцільною.

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Янченко І.В.

2016-11-01T19:16:49Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''
Відповідь: До первинних історичних джерел відносяться неопрацьовані документи:
Державно-правові документи
Господарські документи
Щоденники
Мемуари
Спогади очевидців
Листи
Інтерв’ю
До вторинних:
Праці істориків
Наукові трактати
Історичні твори
Статті журналістів
Коментарі з приводу подій
Текст підручника
Первинна інтерпретація джерела містить аналіз його сюже¬ту, ознайомлення з посиланнями автора. При цьому слід звер¬нути увагу на засоби та способи зображення на ілюстрації, ха¬рактерні символи й стереотипи, разом з учнями визначити по¬зицію автора, прокоментувати назву. Уважно проаналізувати зображення людей, якщо такі є, визначити, хто вони, їхню на¬лежність до соціальної групи, нації, раси, партії, організації тощо.
Вторинна інтерпретація передбачає висновки, які роблять учні під час аналізу джерела, залучаючи до цього всі свої знан¬ня з певної історичної проблеми. Це спонукає також учнів до висловлення власних думок, переконань щодо подій, зображе¬них на ілюстрації чи картині.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''
Відповідь: Протягом усього 20-го століття візуальні зображення, зокрема, фотографії, допомагали формувати образ оточуючого нас світу. Фотографії стали при цьому своєрідним початком відліку в процесі відновлення картини подій недавнього минулого. Але наші враження про важливі і неоднозначні події можуть постійно змінюватися в залежності від однієї єдиної фотографії, показаної у випуску новин. Деякі знімки закарбували бажання зображених на фотографіях просто позувати перед фотокамерою, інші були зняті випадково.
З одного боку, фотографії просто є видимими слідами подій недавнього минулого. З іншого боку, вони часто викликають у нас емоційну реакцію на ті чи інші події, а також представляють нам певну подію без її аналізу. Це означає, що. як і багато інших історичних джерел, фотографії мають потребу в інтерпретації чи прочитанні. Далеко не всі фотографії, що мають історичну цінність, є нейтральними. Вибір предмета, установка кута камери, маніпуляції зі світлом, тоном, контрастністю і текстурою, свідома чи несвідома маніпуляція емоційної реакції глядача, а також супроводжуючий знімок підпис - усе слугує тому, щоб направити наше розуміння фотокартки у напрямку, визначеному автором.
Працюючи з фотографіями, маємо враховувати той факт, що вони можуть бути упередженими. Бо фотографії фіксують певні моменти із життя людей, і більшість із них зроблені в той момент, коли люди позують фотографу, намагаючись показати себе з кращо¬го боку, тому інформація, яку несуть ці джерела, може бути не¬достовірною. Та попри це фотодокументи дають змогу виявити поряд із упередженою й правдиву історичну інформацію.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:16, 20 квітня 2016 (EEST)
----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: У своїй роботі в залежності від віку учнів та рівня підготовки класу я практикую такі нетрадиційні форми уроків, як: урок-семінар, урок-конференція, урок-дискусія, урок-диспут, урок-екскурссія, уроки практичних занять тощо. Наприклад, за міжатестаційний період мною були проведені урок-диспут "Вибери життя", урок-екскурсія "Європейське Відродження", урок-конференція "Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, практичне заняття з історії України "Ідеї автономії і самостійності в програмах українських політичних партій Російської імперії та Австро-Угорщини" та ін.. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:14, 1 листопада 2016 (EET)
----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

ВІдповідь: Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння:
• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;
• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;
• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;
• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;
• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.
Про розуміння історичних текстів або зображень свідчать і враження, які з’являються в учнів від прочитаного, побаченого, почутого. їхні враження виявляються в тому, що до тексту своєї розповіді вони включають висловлювання оцінного характеру, дають власну емоційну та моральну оцінку історичним подіям чи особам, про які розповідають. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:16, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: ППЗ – це програмні засоби, в яких відображається деяка предметна галузь, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів учбової діяльності.
ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:
- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;
- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми;
- У навчальному режимі;
- У індивідуальній роботі з учнями;
- У режимі самонавчання;
- У режимі графічної ілюстрації. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:00, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Янченко І.В.

2016-11-01T19:14:06Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. За цим посиланням знаходиться [http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67 Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"]

[http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37985/ Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань]

[http://bukvar.su/pedagogika/104430-Organizaciya-raboty-s-istoricheskimi-istochnikami-na-urokah-istorii.html Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії]

[http://intkonf.org/sokur-la-do-pitannya-vikoristannya-dokumentiv-na-urokah-istoriyi/ Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ]

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

*'''Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?'''
Відповідь: До первинних історичних джерел відносяться неопрацьовані документи:
Державно-правові документи
Господарські документи
Щоденники
Мемуари
Спогади очевидців
Листи
Інтерв’ю
До вторинних:
Праці істориків
Наукові трактати
Історичні твори
Статті журналістів
Коментарі з приводу подій
Текст підручника
Первинна інтерпретація джерела містить аналіз його сюже¬ту, ознайомлення з посиланнями автора. При цьому слід звер¬нути увагу на засоби та способи зображення на ілюстрації, ха¬рактерні символи й стереотипи, разом з учнями визначити по¬зицію автора, прокоментувати назву. Уважно проаналізувати зображення людей, якщо такі є, визначити, хто вони, їхню на¬лежність до соціальної групи, нації, раси, партії, організації тощо.
Вторинна інтерпретація передбачає висновки, які роблять учні під час аналізу джерела, залучаючи до цього всі свої знан¬ня з певної історичної проблеми. Це спонукає також учнів до висловлення власних думок, переконань щодо подій, зображе¬них на ілюстрації чи картині.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)

*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?'''
Відповідь: Протягом усього 20-го століття візуальні зображення, зокрема, фотографії, допомагали формувати образ оточуючого нас світу. Фотографії стали при цьому своєрідним початком відліку в процесі відновлення картини подій недавнього минулого. Але наші враження про важливі і неоднозначні події можуть постійно змінюватися в залежності від однієї єдиної фотографії, показаної у випуску новин. Деякі знімки закарбували бажання зображених на фотографіях просто позувати перед фотокамерою, інші були зняті випадково.
З одного боку, фотографії просто є видимими слідами подій недавнього минулого. З іншого боку, вони часто викликають у нас емоційну реакцію на ті чи інші події, а також представляють нам певну подію без її аналізу. Це означає, що. як і багато інших історичних джерел, фотографії мають потребу в інтерпретації чи прочитанні. Далеко не всі фотографії, що мають історичну цінність, є нейтральними. Вибір предмета, установка кута камери, маніпуляції зі світлом, тоном, контрастністю і текстурою, свідома чи несвідома маніпуляція емоційної реакції глядача, а також супроводжуючий знімок підпис - усе слугує тому, щоб направити наше розуміння фотокартки у напрямку, визначеному автором.
Працюючи з фотографіями, маємо враховувати той факт, що вони можуть бути упередженими. Бо фотографії фіксують певні моменти із життя людей, і більшість із них зроблені в той момент, коли люди позують фотографу, намагаючись показати себе з кращо¬го боку, тому інформація, яку несуть ці джерела, може бути не¬достовірною. Та попри це фотодокументи дають змогу виявити поряд із упередженою й правдиву історичну інформацію.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:52, 1 листопада 2016 (EET)

Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:16, 20 квітня 2016 (EEST)
----

'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі].

[http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ]

'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: У своїй роботі в залежності від віку учнів та рівня підготовки класу я практикую такі нетрадиційні форми уроків, як: урок-семінар, урок-конференція, урок-дискусія, урок-диспут, урок-екскурссія, уроки практичних занять тощо. Наприклад, за міжатестаційний період мною були проведені урок-диспут "Вибери життя", урок-екскурсія "Європейське Відродження", урок-конференція "Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, практичне заняття з історії України "Ідеї автономії і самостійності в програмах українських політичних партій Російської імперії та Австро-Угорщини" та ін.. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:14, 1 листопада 2016 (EET)
----

'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].

'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

Відповідь: ППЗ – це програмні засоби, в яких відображається деяка предметна галузь, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів учбової діяльності.
ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:
- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;
- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми;
- У навчальному режимі;
- У індивідуальній роботі з учнями;
- У режимі самонавчання;
- У режимі графічної ілюстрації. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 21:00, 1 листопада 2016 (EET)

----

'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

----

==== Індивідуальні заняття ====
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

==== Консультації ====
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії'''

[https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.]
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
[http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю''''']

Теорія та методика фахової дисципліни Янченко І.В.

2016-11-01T19:00:13Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

Теорія та методика фахової дисципліни Янченко І.В.

2016-11-01T11:52:09Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

Педагогічна інноватика Янченко І.В.

2016-11-01T11:36:32Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

* У чому суть технологічності в освіті?
Вадповідь:
Технологічність в освіті – це сукупність методів, форм, засобів і прийомів навчання, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:22, 1 листопада 2016 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 27 квітня 2016 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?

Так, оскільки педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і як реальний процес навчання.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:36, 1 листопада 2016 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:49, 12 травня 2016 (EEST)

Добрий день!
Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".

Освітні технології — це модель оптимальної спільної діяльності вчителя та учня, спрямована на реалізацію навчального процесу з обов'язковою вимогою забезпечення комфортних умов викладання і навчання та орієнтація на особистість учня.
Педагогічні технології — галузь педагогіки, зосереджена на вивченні взаємодії учасників педагогічного процесу і розробленні інструментарію з метою її оптимізації.
Педагогічні технології належать до системи педагогічних наук. Їх об’єктом є взаємодія учасників педагогічного процесу, а предметом — прийоми, способи, методи, засоби, закономірності навчально-виховної взаємодії, зумовлені цілями, завданнями та змістом освіти і виховання.
Завдання педагогічних технологій спрямовані на розв’язання таких проблем:
— розроблення змісту освіти в різних типах навчальних закладів;
— пошук шляхів підвищення якості навчання, результативності виховання;
— підготовка особистісно орієнтованих навчально-виховних методик;
— популяризація освітніх інновацій у суспільстві;
— пошук оптимальних умов організування праці педагогів.

Технологія виховання - це система розроблених наукою і відібраних практикою способів, прийомів і процедур виховної діяльності, які дозволяють їй постати на рівні майстерності, іншими словами, гарантовано результативно і якісно.
Мета і завдання технології виховання визначаються потребами сучасного суспільно-економічного розвитку України. Система виховної роботи в нинішній школі базується на ідеях гуманізму, оновлення, демократичності і передбачає низку основних аспектів:
а) ідею реалістичних цілей виховання та різнобічний розвиток особистості;
б) ідею суспільної життєдіяльності дітей та дорослих - заміну авторитарності впливу вчителя на безпосереднє співробітництво з учнями, яке базується на національній самовизначеності;
в) ідею самовизначеності учня - процес інтеграції (об'єднання) окремих позитивних якостей в єдине ціле;
г) ідею спрямування особистості - центр всієї виховної роботи повинен бути спрямований на учня, а не на програми виховання;
г) ідею добровільності щоб вчитель домагався вияву в учнів інтересу, прагнення до саморегуляції своїх природних сил, власної ініціативи і творчості у виконанні дій.
Технологія виховання особистості учня базується на об'єктивних та суб'єктивних факторах.
Формування позитивних загальнолюдських якостей особистості (людяність, доброта, чесність) має об'єктивний закономірний характер.
Система організованих, цілеспрямованих впливів на особистість учня з боку батьків, вчителів, друзів становить суб'єктивний фактор.

Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання. У сучасній українській школі використовуються як традиційні, так і нові технології навчання. До традиційних умовно можна віднести пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване і диференційоване навчання.
технологія навчання, на думку О.М.Пєхоти, відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах визначеного предмета, теми, питання й у межах цієї технології, яка може бути близькою до окремої методики і яку ще можна було б назвати дидактичною технологією.
Персоніфіковані технології - це навчальна діяльність педагогів-новаторів (персонал-технології), тиражувати які проблематично.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:22, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 18 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:17, 23 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:36, 8 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Відповідь: До інноваційної діяльності педагогів мотивують наступні чинники: прагнення до підвищення ефективності навчально-виховного процесу; намагання привернути до себе увагу, здобути визнання, пізнавальний інтерес, орієнтований на застосування інноваційних освітніх технологій, формування своєї позиції щодо змін у системі освіти, прагнення використовувати нові знання у власній діяльності.

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

Відповідь: Використовую сучасні методики та технології у навчально-виховному процесі, які спрямовані на розвиток критичного мислення учня, його пізнавальної активності, формування основних груп компетентностей: соціальної, інформаційної, комунікативної. Значну увагу приділяю діяльності мислення, виховую в учнів уміння співставляти та аналізувати історичні факти і, на їх основі, формувати власну думку. Сприяю розвитку в учнів інтересу до історії та культури свого та інших народів, вихованню загальнолюдських цінностей.
Важливого значення у своїй роботі надаю розвиткові володіння навичками пошуку, систематизації історичної, правової, соціально-економічної інформації, вивченню Конституції України, бо саме знання і виконання відповідних норм Конституції безпосередньо сприяють формуванню повноправного, свідомого Громадянина під час уроків; підбираю нові інноваційні методи відповідно до матеріалу уроку, які найкраще підходять для здобуття учнями необхідних знань і умінь.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:22, 1 листопада 2016 (EET)

*Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?

На мою думку, апробовані та впроваждувані педагогічні нововведення слід застосовувати враховуючи виважено, з урахуванням вікових особливостей учнів, рівня підготовки класу тощо.
Позитивно оцінюю використання інтерактивних методів та ІКТ.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:22, 1 листопада 2016 (EET)

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Ставлення до новаторства позитивне, цікавлюся періодичними виданнями педагогів-новаторів, беру участь у предметних семінарах, де використовуються їх методи. Вважаю, що ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів середній.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:22, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 31 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:17, 26 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Педагогічна інноватика Янченко І.В.

2016-11-01T11:22:07Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====
Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

* У чому суть технологічності в освіті?
Вадповідь:
Технологічність в освіті – це сукупність методів, форм, засобів і прийомів навчання, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:22, 1 листопада 2016 (EET)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:41, 27 квітня 2016 (EEST)

Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:49, 12 травня 2016 (EEST)

Добрий день!
Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".

Освітні технології — це модель оптимальної спільної діяльності вчителя та учня, спрямована на реалізацію навчального процесу з обов'язковою вимогою забезпечення комфортних умов викладання і навчання та орієнтація на особистість учня.
Педагогічні технології — галузь педагогіки, зосереджена на вивченні взаємодії учасників педагогічного процесу і розробленні інструментарію з метою її оптимізації.
Педагогічні технології належать до системи педагогічних наук. Їх об’єктом є взаємодія учасників педагогічного процесу, а предметом — прийоми, способи, методи, засоби, закономірності навчально-виховної взаємодії, зумовлені цілями, завданнями та змістом освіти і виховання.
Завдання педагогічних технологій спрямовані на розв’язання таких проблем:
— розроблення змісту освіти в різних типах навчальних закладів;
— пошук шляхів підвищення якості навчання, результативності виховання;
— підготовка особистісно орієнтованих навчально-виховних методик;
— популяризація освітніх інновацій у суспільстві;
— пошук оптимальних умов організування праці педагогів.

Технологія виховання - це система розроблених наукою і відібраних практикою способів, прийомів і процедур виховної діяльності, які дозволяють їй постати на рівні майстерності, іншими словами, гарантовано результативно і якісно.
Мета і завдання технології виховання визначаються потребами сучасного суспільно-економічного розвитку України. Система виховної роботи в нинішній школі базується на ідеях гуманізму, оновлення, демократичності і передбачає низку основних аспектів:
а) ідею реалістичних цілей виховання та різнобічний розвиток особистості;
б) ідею суспільної життєдіяльності дітей та дорослих - заміну авторитарності впливу вчителя на безпосереднє співробітництво з учнями, яке базується на національній самовизначеності;
в) ідею самовизначеності учня - процес інтеграції (об'єднання) окремих позитивних якостей в єдине ціле;
г) ідею спрямування особистості - центр всієї виховної роботи повинен бути спрямований на учня, а не на програми виховання;
г) ідею добровільності щоб вчитель домагався вияву в учнів інтересу, прагнення до саморегуляції своїх природних сил, власної ініціативи і творчості у виконанні дій.
Технологія виховання особистості учня базується на об'єктивних та суб'єктивних факторах.
Формування позитивних загальнолюдських якостей особистості (людяність, доброта, чесність) має об'єктивний закономірний характер.
Система організованих, цілеспрямованих впливів на особистість учня з боку батьків, вчителів, друзів становить суб'єктивний фактор.

Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання. У сучасній українській школі використовуються як традиційні, так і нові технології навчання. До традиційних умовно можна віднести пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване і диференційоване навчання.
технологія навчання, на думку О.М.Пєхоти, відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах визначеного предмета, теми, питання й у межах цієї технології, яка може бути близькою до окремої методики і яку ще можна було б назвати дидактичною технологією.
Персоніфіковані технології - це навчальна діяльність педагогів-новаторів (персонал-технології), тиражувати які проблематично.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:22, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 18 травня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:17, 23 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:36, 8 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Відповідь: До інноваційної діяльності педагогів мотивують наступні чинники: прагнення до підвищення ефективності навчально-виховного процесу; намагання привернути до себе увагу, здобути визнання, пізнавальний інтерес, орієнтований на застосування інноваційних освітніх технологій, формування своєї позиції щодо змін у системі освіти, прагнення використовувати нові знання у власній діяльності.

*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

Відповідь: Використовую сучасні методики та технології у навчально-виховному процесі, які спрямовані на розвиток критичного мислення учня, його пізнавальної активності, формування основних груп компетентностей: соціальної, інформаційної, комунікативної. Значну увагу приділяю діяльності мислення, виховую в учнів уміння співставляти та аналізувати історичні факти і, на їх основі, формувати власну думку. Сприяю розвитку в учнів інтересу до історії та культури свого та інших народів, вихованню загальнолюдських цінностей.
Важливого значення у своїй роботі надаю розвиткові володіння навичками пошуку, систематизації історичної, правової, соціально-економічної інформації, вивченню Конституції України, бо саме знання і виконання відповідних норм Конституції безпосередньо сприяють формуванню повноправного, свідомого Громадянина під час уроків; підбираю нові інноваційні методи відповідно до матеріалу уроку, які найкраще підходять для здобуття учнями необхідних знань і умінь.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:22, 1 листопада 2016 (EET)

*Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?

На мою думку, апробовані та впроваждувані педагогічні нововведення слід застосовувати враховуючи виважено, з урахуванням вікових особливостей учнів, рівня підготовки класу тощо.
Позитивно оцінюю використання інтерактивних методів та ІКТ.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:22, 1 листопада 2016 (EET)

*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
Ставлення до новаторства позитивне, цікавлюся періодичними виданнями педагогів-новаторів, беру участь у предметних семінарах, де використовуються їх методи. Вважаю, що ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів середній.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:22, 1 листопада 2016 (EET)
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 31 травня 2016 (EEST)

--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:17, 26 вересня 2016 (EEST)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Янченко І.В.

2016-11-01T10:34:42Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====

Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1'''. У 70-х роках ХХ століття у Європі почала спостерігатися криза освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Отже, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. Першим дослідником освітянських проблем став англієць Р. Петерс у праці «Філософія освіти» (1973). З тих пір філософія освіти на Заході набула бурхливого розвитку.
Виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив першочергово може допомогти філософія, оскільки:
*По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, на думку американського науковця А. Азімова (праця «Вид у височині»), філософія, на противагу іншим наукам, узагальнює всі напрямки діяльності освіти лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
*По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку.

Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.
*По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу.
*По-четверте, до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багатовимірність самої освіти. Адже вона є:
#процесом формування людини;
#загальнолюдською цінністю;
#результатом шкільної діяльності;
#засобом кардинальних змін суспільного життя;
#соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
У своїх проявах вона різнолика як сама людина та її життєдіяльність.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)

'''2''' Сучасна цивілізація упродовж ХХ та початку ХХІ століть вийшла на нові горизонти розвитку, базою якого є парадигма неперервної освіти упродовж життя, перехід до суспільства знань, та поява homo educatus – людини освіченої.

Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості; результатів освіти та критеріїв їх оцінки.

Основними завданнями філософії освіти є:
*аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
*вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Соціологія освіти — галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти.

Основними завданнями соціології освіти є:
*вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
*оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
*аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
*виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
*визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Таким чином, соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:11, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1''' За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначеним генеральним напрямом прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
Окремі елементи української стратегії освіти наявні в керівних освітніх документах, насамперед у законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про освіту» зазначено, що метою освіти є «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями».
Парадигма освіти - це теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.

На процес упровадження нової парадигми освіти впливають наступні чинники: по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції.
По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо.
Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.
По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства, (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

В Україні освіта декларується на рівні основи інтелектуального, культурного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави, проте практична реалізація даних положень майже відсутня, відсутнє і чітке тлумачення стратегії і, в той же час, парадигми освіти, що ускладнює формування нової освітньої системи. Нині немає завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована, чого має досягти.
Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.

'''2''' '''''Сучасні зарубіжні підходи до освіти'''''

'''Американський підхід (власне США)'''.

Розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952), видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні.
В праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті.

Це відбувається у нинішній американській освіті так:
*Доля державних і приватних інвестицій (головних фінансових надходжень в освіту) в США складає 2,3% від ВВП;
*у США на одного студента витрачається 19200 доларів;
*у США навчається близько 550 тис. іноземних студентів, а в ЄС – 450 тис. Підготовка іноземних студентів дає американській системі освіти щорічний прибуток більше 10 мільярдів доларів!
Могутнє фінансування освіти дозволяє американцям успішно на найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125 університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на рівні докторських програм.

Повною середньою освітою (12 років) в США охоплено біля 90% молоді. У останній рік навчання випускник розсилає в різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами.
Обов’язковими є фінансова декларація та квитанція про сплату реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто, процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних екзаменів.

'''Азійський підхід.'''

У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам.

У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи.

'''Європейський підхід'''

У Великобританії середньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. Щоб вступити у ВНЗ необхідно подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра.

У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року.

У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
В інформатизації освіти можна виділити такі позитивні моменти:
*Одним із інструментів розвитку інформаційного суспільства є електронна освіта, упровадження якої сприяє створенню умов для оновлення форм, засобів, технологій і методів викладання дисциплін та розповсюдження знань; розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траєкторії навчання; розвитку в учнів навичок ХХІ століття.
*В Україні на сучасному етапі вже сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства: прийнято низку нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини що до створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на ці ресурси, упровадження електронного документообігу, захисту інформації.
*Інформаційні технології і комп'ютерні системи, створені людиною, сприяють її розвитку, розширюють культурне поле життя, породжують нові змістоутворювальні центри.
*Засоби комунікації та інформаційні технології, активно втручаються в життєве середовище (Застосування телефону, телеграфу, радіо, телебачення, комп’ютера).
*Глобальна мережа Інтернет відкриває доступ до інформації в наукових центрах світу, бібліотеках, це створює реальні умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації. Уже зараз комп'ютерні телекомунікації (КТК) активно впроваджуються в різні сфери людської діяльності: науку, виробництво, банківську справу, освіту і охорону здоров'я. Уміння правильно і швидко користуватися різними джерелами інформації і засобами доступу до неї дуже важливе для людей ХХІ століття.
*Особливо зростає роль електронних конференцій, що проводяться через Інтернет. Вони активно впливають на реформування системи освіти.
*Серйозний вплив на формування моральних критеріїв, ціннісних орієнтацій окремої особистості, особливо молодої людини роблять ЗМІ.
*За допомогою комп'ютера, інформаційно-комунікативних систем. підростаюче покоління набуває знань дуже швидкими темпами. Як правило воно вільно володіє знаково-символічною мовою сучасної культури: використовує різні банки даних, спілкується за допомогою телекомунікаційних і електронних засобів зв'язку, підключається до мережі Інтернет тощо.
*Комп'ютеризація, розширення мережі інформаційно-обчислювальних систем виконує важливі соціокультурні функції, впливаючи на прискорений розвиток науки, техніки, і визначаючи вектор розвитку процесів освіти і виховання. Крім того, приєднуючись до спеціалізованих сфер, техніка ставить перед суспільством проблему вибору подальшого шляху культурного розвитку країни в цілому.
*Технічні системи і інформаційні технології виступають в новій якості, претендуючи на роль партнера по творчості, активно впливаючи на характер перетворення діяльності людини. Цей рівень включення комп'ютера має три виходи-дії на людину і соціокультурний простір: в комунікаційні процеси, в різні види її спеціалізованої діяльності, в дозвільну сферу.
*Інформаційні і комунікаційні технології активно використовуються в управлінській, фінансовій діяльності всіх ланок освіти.
*Інформатизація є одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні напрями реформування освітньої системи України, яка розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації країни в цілому.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
#можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
#зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
#створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
#використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.

----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

'''1.''' Основною метою Болонської декларації було проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загаль¬них положень, притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав стосовно координації освітньої політики з метою досягнення її не пізніше першої декади третього тисячоліття, для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі, зокрема:
#Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
#Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
#Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього визнання з боку відповідного університету-отримувача.
#Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:
*забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до відповідних послуг;
*забезпечення визнання та зарахування часу, який вчитель, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;
*сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;
*просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.

На основі цих цілей зміст декларації зводиться до таких практичних кроків:
*запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;
*запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності;
*видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти;
*стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору;
*розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;
*посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
Станом на 2014 р. не всі визначені Болонською декларацією цілі з низки об’єктивних і суб’єктивних причин були досягнуті повною мірою. У деяких країнах, до яких належить й Україна, освітній рівень бакалавра з терміном навчання три-чотири роки сприймають як неповну (і неповноцінну) вищу освіту, що ускладнює працевлаштування випускників із дипломом бакалавра. Студенти — громадяни держав, що не є членами Європейського Союзу, — фактично не мають задекларованих у контексті Болонського процесу можливостей вільного вибору місця навчання та його продовження на вищому освітньому рівні. Відсутні незалежні агентства контролю якості вищої освіти. Інтерпретація Болонського процесу на місцях часто не відповідає реальним європейським цінностям і тенденціям.

'''2.'''Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи:
*Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції.
*Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.
Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:51, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1'''Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. На думку професора Пітсбургського університету (США) Т. Рокмора, наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.

'''2''' Послідовне та якісне виконання наукової роботи в усіх її формах неможливе без знання педагогом дослідницької системи.
Основними елементами дослідницької системи є:
#Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.
#Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.
#Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
#Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
#Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
#Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
#Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.
#Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
#Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).
#Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
#Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
#Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
#Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
#Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
#Оформлення досягнутих результатів.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:51, 25 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:24, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначеним генеральним напрямом прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Парадигма освіти - це теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства, (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:59, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:41, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# У світовій практиці сьогодні існують наступні три основні форми освіти: формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.

#Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання. Основу відкритої освіти складає цілеспрямована, контрольована, інтенсивна самостійна робота учнів, які можуть вчитися в зручному для себе місці, за індивідуальним розкладом, маючи при собі комплект спеціальних засобів навчання і погоджену можливість контакту з викладачем, а також контактів між собою. Метою відкритої освіти є підготовка учнів до повноцінної і ефективної участі у громадській та професійній діяльності в умовах інформаційного та телекомунікаційного суспільства.

Особливості відкритої освіти:
1. Використання спеціалізованих технологій і засобів навчання — застосування комп'ютерів, мережевих засобів, мультимедійних технологій, спеціального програмного забезпечення для підготовки навчальних курсів і навчання студентів.

2. Тестовий контроль якості знань — використання тестових систем на базі інформаційних технологій.

3. Економічна ефективність — поліпшення співвідношення досягнутого результату до витрат часу, грошей і інших ресурсів на його досягнення, за порівнянні з традиційними формами навчання.

4. Гнучкість — можливість навчатися в зручний час, у зручному місці і в зручному темпі.

5. Модульність — можливість формування індивідуального навчального плану, що відповідає особистим потребам, з набору незалежних навчальних курсів.

6. Паралельність — можливість навчання при поєднанні з основною професійною діяльністю.

7. Асинхронність — реалізація технології навчання за зручним для кожного учня розкладом.

8. Нова роль викладача — покладання на нього функції координування пізнавального процесу, коректування змісту дисципліни, консультації при складанні індивідуального навчального плану, керівництво навчальними проектами за допомогою інформаційних та телекомунікаційних технологій.

9. Нова роль навчається — підвищення вимог до самоорганізації, вмотивованості, навичкам самостійної роботи та працьовитості.

10. Впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій в навчання.

11. Інтернаціональність — можливість експорту та імпорту освітніх послуг.

Концепції відкритої освіти можуть бути покладені в основу формування єдиного відкритого освітнього простору на основі дистанційного навчання. Дякую. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 12:34, 1 листопада 2016 (EET)

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:46, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:03, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня, шановна Людмила Олександрівна! На мою думку, сучасна система освіти України потребує змін та доповнень, оскільки життя не стоїть на місці, змінюються технології, здійснюються наукові відкриття у різних галузях тощо. школа не повинна стояти осторонь цих процесів, а навпаки, навіть іти попереду.
# Але вважаю, що з традиційного навчання треба зберегти живе спілкування "учитель" - "учень", основні стандарти навчальних програм, при цьому розширюючи методи і форми викладання матеріалу. Освіта як соціальне явище - це відносно самостійна система, функцією якої є систематичне навчання і виховання членів суспільства, орієнтована на оволодіння певними знаннями (перш за все науковими), ідейно-моральними цінностями, уміннями, навичками, нормами поведінки, зміст яких, в кінцевому рахунку, визначається соціально-економічним і політичним ладом даного суспільства і рівнем його матеріально-технічного розвитку. Дякую. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 12:23, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня, шановна Людмила Олександрівна! Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
# Цінність освіти полягає в тому, людина свідомо вибирає індивідуальну освітню траєкторію у відповідності зі своїми освітніми потребами та здібностями. Освіта - це соціальне явище, відносно самостійна система, функцією якої є систематичне навчання і виховання членів суспільства, орієнтована на оволодіння певними знаннями (перш за все науковими), ідейно-моральними цінностями, уміннями, навичками, нормами поведінки, зміст яких, в кінцевому рахунку, визначається соціально-економічним і політичним ладом даного суспільства і рівнем його матеріально-технічного розвитку. Освіта як соціальне явище - це і система, для якої характерна наявність інваріантних якостей, притаманних як їй в цілому, так і кожному компоненту. На думку Б. Г. Гершунского, до числа таких якостей відносяться: гнучкість, динамічність, варіативність, адаптивність, стабільність, прогностичність, спадкоємність, цілісність. Дякую. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 12:23, 1 листопада 2016 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:38, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В'ячеславівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:19, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Янченко І.В.

2016-11-01T10:23:29Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

==== Інтерактивні практичні заняття ====

Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1'''. У 70-х роках ХХ століття у Європі почала спостерігатися криза освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Отже, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. Першим дослідником освітянських проблем став англієць Р. Петерс у праці «Філософія освіти» (1973). З тих пір філософія освіти на Заході набула бурхливого розвитку.
Виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив першочергово може допомогти філософія, оскільки:
*По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, на думку американського науковця А. Азімова (праця «Вид у височині»), філософія, на противагу іншим наукам, узагальнює всі напрямки діяльності освіти лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
*По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку.

Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.
*По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу.
*По-четверте, до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багатовимірність самої освіти. Адже вона є:
#процесом формування людини;
#загальнолюдською цінністю;
#результатом шкільної діяльності;
#засобом кардинальних змін суспільного життя;
#соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
У своїх проявах вона різнолика як сама людина та її життєдіяльність.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)

'''2''' Сучасна цивілізація упродовж ХХ та початку ХХІ століть вийшла на нові горизонти розвитку, базою якого є парадигма неперервної освіти упродовж життя, перехід до суспільства знань, та поява homo educatus – людини освіченої.

Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості; результатів освіти та критеріїв їх оцінки.

Основними завданнями філософії освіти є:
*аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
*вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Соціологія освіти — галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти.

Основними завданнями соціології освіти є:
*вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
*оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
*аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
*виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
*визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Таким чином, соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:11, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1''' За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначеним генеральним напрямом прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
Окремі елементи української стратегії освіти наявні в керівних освітніх документах, насамперед у законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про освіту» зазначено, що метою освіти є «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями».
Парадигма освіти - це теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.

На процес упровадження нової парадигми освіти впливають наступні чинники: по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції.
По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо.
Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.
По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства, (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

В Україні освіта декларується на рівні основи інтелектуального, культурного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави, проте практична реалізація даних положень майже відсутня, відсутнє і чітке тлумачення стратегії і, в той же час, парадигми освіти, що ускладнює формування нової освітньої системи. Нині немає завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована, чого має досягти.
Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.

'''2''' '''''Сучасні зарубіжні підходи до освіти'''''

'''Американський підхід (власне США)'''.

Розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952), видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні.
В праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті.

Це відбувається у нинішній американській освіті так:
*Доля державних і приватних інвестицій (головних фінансових надходжень в освіту) в США складає 2,3% від ВВП;
*у США на одного студента витрачається 19200 доларів;
*у США навчається близько 550 тис. іноземних студентів, а в ЄС – 450 тис. Підготовка іноземних студентів дає американській системі освіти щорічний прибуток більше 10 мільярдів доларів!
Могутнє фінансування освіти дозволяє американцям успішно на найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125 університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на рівні докторських програм.

Повною середньою освітою (12 років) в США охоплено біля 90% молоді. У останній рік навчання випускник розсилає в різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами.
Обов’язковими є фінансова декларація та квитанція про сплату реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто, процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних екзаменів.

'''Азійський підхід.'''

У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам.

У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи.

'''Європейський підхід'''

У Великобританії середньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. Щоб вступити у ВНЗ необхідно подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра.

У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року.

У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
В інформатизації освіти можна виділити такі позитивні моменти:
*Одним із інструментів розвитку інформаційного суспільства є електронна освіта, упровадження якої сприяє створенню умов для оновлення форм, засобів, технологій і методів викладання дисциплін та розповсюдження знань; розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траєкторії навчання; розвитку в учнів навичок ХХІ століття.
*В Україні на сучасному етапі вже сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства: прийнято низку нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини що до створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на ці ресурси, упровадження електронного документообігу, захисту інформації.
*Інформаційні технології і комп'ютерні системи, створені людиною, сприяють її розвитку, розширюють культурне поле життя, породжують нові змістоутворювальні центри.
*Засоби комунікації та інформаційні технології, активно втручаються в життєве середовище (Застосування телефону, телеграфу, радіо, телебачення, комп’ютера).
*Глобальна мережа Інтернет відкриває доступ до інформації в наукових центрах світу, бібліотеках, це створює реальні умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації. Уже зараз комп'ютерні телекомунікації (КТК) активно впроваджуються в різні сфери людської діяльності: науку, виробництво, банківську справу, освіту і охорону здоров'я. Уміння правильно і швидко користуватися різними джерелами інформації і засобами доступу до неї дуже важливе для людей ХХІ століття.
*Особливо зростає роль електронних конференцій, що проводяться через Інтернет. Вони активно впливають на реформування системи освіти.
*Серйозний вплив на формування моральних критеріїв, ціннісних орієнтацій окремої особистості, особливо молодої людини роблять ЗМІ.
*За допомогою комп'ютера, інформаційно-комунікативних систем. підростаюче покоління набуває знань дуже швидкими темпами. Як правило воно вільно володіє знаково-символічною мовою сучасної культури: використовує різні банки даних, спілкується за допомогою телекомунікаційних і електронних засобів зв'язку, підключається до мережі Інтернет тощо.
*Комп'ютеризація, розширення мережі інформаційно-обчислювальних систем виконує важливі соціокультурні функції, впливаючи на прискорений розвиток науки, техніки, і визначаючи вектор розвитку процесів освіти і виховання. Крім того, приєднуючись до спеціалізованих сфер, техніка ставить перед суспільством проблему вибору подальшого шляху культурного розвитку країни в цілому.
*Технічні системи і інформаційні технології виступають в новій якості, претендуючи на роль партнера по творчості, активно впливаючи на характер перетворення діяльності людини. Цей рівень включення комп'ютера має три виходи-дії на людину і соціокультурний простір: в комунікаційні процеси, в різні види її спеціалізованої діяльності, в дозвільну сферу.
*Інформаційні і комунікаційні технології активно використовуються в управлінській, фінансовій діяльності всіх ланок освіти.
*Інформатизація є одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні напрями реформування освітньої системи України, яка розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації країни в цілому.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
#можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
#зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
#створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
#використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.

----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

'''1.''' Основною метою Болонської декларації було проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загаль¬них положень, притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав стосовно координації освітньої політики з метою досягнення її не пізніше першої декади третього тисячоліття, для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі, зокрема:
#Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
#Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
#Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього визнання з боку відповідного університету-отримувача.
#Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:
*забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до відповідних послуг;
*забезпечення визнання та зарахування часу, який вчитель, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;
*сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;
*просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.

На основі цих цілей зміст декларації зводиться до таких практичних кроків:
*запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;
*запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності;
*видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти;
*стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору;
*розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;
*посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
Станом на 2014 р. не всі визначені Болонською декларацією цілі з низки об’єктивних і суб’єктивних причин були досягнуті повною мірою. У деяких країнах, до яких належить й Україна, освітній рівень бакалавра з терміном навчання три-чотири роки сприймають як неповну (і неповноцінну) вищу освіту, що ускладнює працевлаштування випускників із дипломом бакалавра. Студенти — громадяни держав, що не є членами Європейського Союзу, — фактично не мають задекларованих у контексті Болонського процесу можливостей вільного вибору місця навчання та його продовження на вищому освітньому рівні. Відсутні незалежні агентства контролю якості вищої освіти. Інтерпретація Болонського процесу на місцях часто не відповідає реальним європейським цінностям і тенденціям.

'''2.'''Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи:
*Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції.
*Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.
Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:51, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1'''Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. На думку професора Пітсбургського університету (США) Т. Рокмора, наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.

'''2''' Послідовне та якісне виконання наукової роботи в усіх її формах неможливе без знання педагогом дослідницької системи.
Основними елементами дослідницької системи є:
#Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.
#Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.
#Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
#Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
#Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
#Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
#Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.
#Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
#Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).
#Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
#Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
#Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
#Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
#Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
#Оформлення досягнутих результатів.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:51, 25 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:24, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначеним генеральним напрямом прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Парадигма освіти - це теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства, (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:59, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:41, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:46, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:03, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#Доброго дня, шановна Людмила Олександрівна! На мою думку, сучасна система освіти України потребує змін та доповнень, оскільки життя не стоїть на місці, змінюються технології, здійснюються наукові відкриття у різних галузях тощо. школа не повинна стояти осторонь цих процесів, а навпаки, навіть іти попереду.
# Але вважаю, що з традиційного навчання треба зберегти живе спілкування "учитель" - "учень", основні стандарти навчальних програм, при цьому розширюючи методи і форми викладання матеріалу. Освіта як соціальне явище - це відносно самостійна система, функцією якої є систематичне навчання і виховання членів суспільства, орієнтована на оволодіння певними знаннями (перш за все науковими), ідейно-моральними цінностями, уміннями, навичками, нормами поведінки, зміст яких, в кінцевому рахунку, визначається соціально-економічним і політичним ладом даного суспільства і рівнем його матеріально-технічного розвитку. Дякую. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 12:23, 1 листопада 2016 (EET)
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
# Доброго дня, шановна Людмила Олександрівна! Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
# Цінність освіти полягає в тому, людина свідомо вибирає індивідуальну освітню траєкторію у відповідності зі своїми освітніми потребами та здібностями. Освіта - це соціальне явище, відносно самостійна система, функцією якої є систематичне навчання і виховання членів суспільства, орієнтована на оволодіння певними знаннями (перш за все науковими), ідейно-моральними цінностями, уміннями, навичками, нормами поведінки, зміст яких, в кінцевому рахунку, визначається соціально-економічним і політичним ладом даного суспільства і рівнем його матеріально-технічного розвитку. Освіта як соціальне явище - це і система, для якої характерна наявність інваріантних якостей, притаманних як їй в цілому, так і кожному компоненту. На думку Б. Г. Гершунского, до числа таких якостей відносяться: гнучкість, динамічність, варіативність, адаптивність, стабільність, прогностичність, спадкоємність, цілісність. Дякую. --[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 12:23, 1 листопада 2016 (EET)

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:38, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В'ячеславівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:19, 3 жовтня 2016 (EEST)

Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна

2016-10-25T11:52:33Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Випускний проект */

[[Файл:Янченко.JPG|150px|thumb|right|Янченко І.В.]]

==Прізвище, ім'я, по-батькові==
Янченко Інна В'ячеславівна

==Регіон==
Місто Білопілля

==Місце роботи==
Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

==Посада ==
Учитель історії та суспільних дисциплін

==Категорія==
Вища категорія

==Випускний проект==
*Історія навчальних закладів
[[Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2]]

*Історія регіону в персоналіях
[[Кондратенко Іван Омелянович]]

*[https://drive.google.com/file/d/0ByGz77EGyGbod3c1dExHalp6M0E/view?usp=sharing Опис досвіду Янченко І.В.]

*[https://drive.google.com/file/d/0ByGz77EGyGbockVzMFMySGhTNUU/view?usp=sharing Конференція для учнів 7-8 кл. "Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх"]

*[https://drive.google.com/file/d/0ByGz77EGyGboMll6d2pQa0J0VkU/view?usp=sharing Година спілкування "Знаємо свої права"]

*[https://drive.google.com/file/d/0ByGz77EGyGboeUs5Nkp3SV9XMHc/view?usp=sharing Урок в 11 кл. "Життя людини - найвища цінність"]

*[https://drive.google.com/file/d/0ByGz77EGyGboSkpMNmhjdEF6Qms/view?usp=sharing Урок "Основи приватного права. Цивільне право"]

==Контакти==
jantcenkoinna@gmail.com

[[Спеціальні:Список користувачів|Список користувачів]]

Кондратенко Іван Омелянович

2016-10-25T11:29:50Z

Янченко Інна В'ячеславівна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Історія регіону в персоналіях}}

==Прізвище ім'я по батькові==

==Ким є персона, про яку створюється стаття==
== Фотографія особи ==
==Біографія особи==
==Нагороди==
==Увічнення пам'яті==
==Література==
==Посилання==

==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==

[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

К

2016-10-25T11:28:30Z

Янченко Інна В'ячеславівна:

[[ Кавалерідзе Іван Петрович]]

[[Ковернинський Васиь Миколайович]]

[[Кондратенко Іван Омелянович]]

[[Коровчинський Віктор Мусійович]]

Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна

2016-10-25T11:27:21Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Випускний проект */

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Янченко І.В.

2016-10-25T10:59:48Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Індивідуальні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====

Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1'''. У 70-х роках ХХ століття у Європі почала спостерігатися криза освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Отже, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. Першим дослідником освітянських проблем став англієць Р. Петерс у праці «Філософія освіти» (1973). З тих пір філософія освіти на Заході набула бурхливого розвитку.
Виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив першочергово може допомогти філософія, оскільки:
*По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, на думку американського науковця А. Азімова (праця «Вид у височині»), філософія, на противагу іншим наукам, узагальнює всі напрямки діяльності освіти лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
*По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку.

Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.
*По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу.
*По-четверте, до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багатовимірність самої освіти. Адже вона є:
#процесом формування людини;
#загальнолюдською цінністю;
#результатом шкільної діяльності;
#засобом кардинальних змін суспільного життя;
#соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
У своїх проявах вона різнолика як сама людина та її життєдіяльність.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)

'''2''' Сучасна цивілізація упродовж ХХ та початку ХХІ століть вийшла на нові горизонти розвитку, базою якого є парадигма неперервної освіти упродовж життя, перехід до суспільства знань, та поява homo educatus – людини освіченої.

Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості; результатів освіти та критеріїв їх оцінки.

Основними завданнями філософії освіти є:
*аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
*вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Соціологія освіти — галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти.

Основними завданнями соціології освіти є:
*вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
*оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
*аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
*виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
*визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Таким чином, соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:11, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1''' За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначеним генеральним напрямом прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
Окремі елементи української стратегії освіти наявні в керівних освітніх документах, насамперед у законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про освіту» зазначено, що метою освіти є «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями».
Парадигма освіти - це теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.

На процес упровадження нової парадигми освіти впливають наступні чинники: по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції.
По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо.
Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.
По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства, (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

В Україні освіта декларується на рівні основи інтелектуального, культурного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави, проте практична реалізація даних положень майже відсутня, відсутнє і чітке тлумачення стратегії і, в той же час, парадигми освіти, що ускладнює формування нової освітньої системи. Нині немає завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована, чого має досягти.
Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.

'''2''' '''''Сучасні зарубіжні підходи до освіти'''''

'''Американський підхід (власне США)'''.

Розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952), видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні.
В праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті.

Це відбувається у нинішній американській освіті так:
*Доля державних і приватних інвестицій (головних фінансових надходжень в освіту) в США складає 2,3% від ВВП;
*у США на одного студента витрачається 19200 доларів;
*у США навчається близько 550 тис. іноземних студентів, а в ЄС – 450 тис. Підготовка іноземних студентів дає американській системі освіти щорічний прибуток більше 10 мільярдів доларів!
Могутнє фінансування освіти дозволяє американцям успішно на найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125 університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на рівні докторських програм.

Повною середньою освітою (12 років) в США охоплено біля 90% молоді. У останній рік навчання випускник розсилає в різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами.
Обов’язковими є фінансова декларація та квитанція про сплату реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто, процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних екзаменів.

'''Азійський підхід.'''

У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам.

У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи.

'''Європейський підхід'''

У Великобританії середньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. Щоб вступити у ВНЗ необхідно подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра.

У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року.

У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
В інформатизації освіти можна виділити такі позитивні моменти:
*Одним із інструментів розвитку інформаційного суспільства є електронна освіта, упровадження якої сприяє створенню умов для оновлення форм, засобів, технологій і методів викладання дисциплін та розповсюдження знань; розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траєкторії навчання; розвитку в учнів навичок ХХІ століття.
*В Україні на сучасному етапі вже сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства: прийнято низку нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини що до створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на ці ресурси, упровадження електронного документообігу, захисту інформації.
*Інформаційні технології і комп'ютерні системи, створені людиною, сприяють її розвитку, розширюють культурне поле життя, породжують нові змістоутворювальні центри.
*Засоби комунікації та інформаційні технології, активно втручаються в життєве середовище (Застосування телефону, телеграфу, радіо, телебачення, комп’ютера).
*Глобальна мережа Інтернет відкриває доступ до інформації в наукових центрах світу, бібліотеках, це створює реальні умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації. Уже зараз комп'ютерні телекомунікації (КТК) активно впроваджуються в різні сфери людської діяльності: науку, виробництво, банківську справу, освіту і охорону здоров'я. Уміння правильно і швидко користуватися різними джерелами інформації і засобами доступу до неї дуже важливе для людей ХХІ століття.
*Особливо зростає роль електронних конференцій, що проводяться через Інтернет. Вони активно впливають на реформування системи освіти.
*Серйозний вплив на формування моральних критеріїв, ціннісних орієнтацій окремої особистості, особливо молодої людини роблять ЗМІ.
*За допомогою комп'ютера, інформаційно-комунікативних систем. підростаюче покоління набуває знань дуже швидкими темпами. Як правило воно вільно володіє знаково-символічною мовою сучасної культури: використовує різні банки даних, спілкується за допомогою телекомунікаційних і електронних засобів зв'язку, підключається до мережі Інтернет тощо.
*Комп'ютеризація, розширення мережі інформаційно-обчислювальних систем виконує важливі соціокультурні функції, впливаючи на прискорений розвиток науки, техніки, і визначаючи вектор розвитку процесів освіти і виховання. Крім того, приєднуючись до спеціалізованих сфер, техніка ставить перед суспільством проблему вибору подальшого шляху культурного розвитку країни в цілому.
*Технічні системи і інформаційні технології виступають в новій якості, претендуючи на роль партнера по творчості, активно впливаючи на характер перетворення діяльності людини. Цей рівень включення комп'ютера має три виходи-дії на людину і соціокультурний простір: в комунікаційні процеси, в різні види її спеціалізованої діяльності, в дозвільну сферу.
*Інформаційні і комунікаційні технології активно використовуються в управлінській, фінансовій діяльності всіх ланок освіти.
*Інформатизація є одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні напрями реформування освітньої системи України, яка розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації країни в цілому.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
#можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
#зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
#створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
#використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.

----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

'''1.''' Основною метою Болонської декларації було проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загаль¬них положень, притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав стосовно координації освітньої політики з метою досягнення її не пізніше першої декади третього тисячоліття, для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі, зокрема:
#Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
#Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
#Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього визнання з боку відповідного університету-отримувача.
#Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:
*забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до відповідних послуг;
*забезпечення визнання та зарахування часу, який вчитель, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;
*сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;
*просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.

На основі цих цілей зміст декларації зводиться до таких практичних кроків:
*запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;
*запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності;
*видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти;
*стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору;
*розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;
*посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
Станом на 2014 р. не всі визначені Болонською декларацією цілі з низки об’єктивних і суб’єктивних причин були досягнуті повною мірою. У деяких країнах, до яких належить й Україна, освітній рівень бакалавра з терміном навчання три-чотири роки сприймають як неповну (і неповноцінну) вищу освіту, що ускладнює працевлаштування випускників із дипломом бакалавра. Студенти — громадяни держав, що не є членами Європейського Союзу, — фактично не мають задекларованих у контексті Болонського процесу можливостей вільного вибору місця навчання та його продовження на вищому освітньому рівні. Відсутні незалежні агентства контролю якості вищої освіти. Інтерпретація Болонського процесу на місцях часто не відповідає реальним європейським цінностям і тенденціям.

'''2.'''Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи:
*Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції.
*Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.
Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:51, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1'''Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. На думку професора Пітсбургського університету (США) Т. Рокмора, наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.

'''2''' Послідовне та якісне виконання наукової роботи в усіх її формах неможливе без знання педагогом дослідницької системи.
Основними елементами дослідницької системи є:
#Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.
#Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.
#Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
#Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
#Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
#Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
#Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.
#Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
#Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).
#Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
#Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
#Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
#Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
#Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
#Оформлення досягнутих результатів.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:51, 25 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:24, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначеним генеральним напрямом прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

Парадигма освіти - це теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства, (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:59, 25 жовтня 2016 (EEST)

----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:41, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:46, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:03, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:38, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В'ячеславівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:19, 3 жовтня 2016 (EEST)

Соціально-гуманітарний кредитний модуль Янченко І.В.

2016-10-25T10:51:12Z

Янченко Інна В'ячеславівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

==== Інтерактивні практичні заняття ====

Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 25 квітня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1'''. У 70-х роках ХХ століття у Європі почала спостерігатися криза освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Отже, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. Першим дослідником освітянських проблем став англієць Р. Петерс у праці «Філософія освіти» (1973). З тих пір філософія освіти на Заході набула бурхливого розвитку.
Виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив першочергово може допомогти філософія, оскільки:
*По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, на думку американського науковця А. Азімова (праця «Вид у височині»), філософія, на противагу іншим наукам, узагальнює всі напрямки діяльності освіти лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
*По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку.

Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.
*По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу.
*По-четверте, до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багатовимірність самої освіти. Адже вона є:
#процесом формування людини;
#загальнолюдською цінністю;
#результатом шкільної діяльності;
#засобом кардинальних змін суспільного життя;
#соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
У своїх проявах вона різнолика як сама людина та її життєдіяльність.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)

'''2''' Сучасна цивілізація упродовж ХХ та початку ХХІ століть вийшла на нові горизонти розвитку, базою якого є парадигма неперервної освіти упродовж життя, перехід до суспільства знань, та поява homo educatus – людини освіченої.

Філософія освіти – галузь філософії, що досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей, ідеалів освіти і освіченості; результатів освіти та критеріїв їх оцінки.

Основними завданнями філософії освіти є:
*аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
*вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Соціологія освіти — галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, її функції в суспільстві і взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами, освітні установи як соціальні організації, соціальну політику у сфері освіти.

Основними завданнями соціології освіти є:
*вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
*оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
*аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
*виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
*визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Таким чином, соціологія повинна сприяти системному реформуванню освіти згідно з найновітнішими досягненнями сучасної світової науки й адекватним урахуванням умов ринку.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:11, 4 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1''' За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації з визначеним генеральним напрямом прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
Окремі елементи української стратегії освіти наявні в керівних освітніх документах, насамперед у законах «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», в «Національній доктрині розвитку освіти» тощо. Так, у преамбулі до закону України «Про освіту» зазначено, що метою освіти є «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями».
Парадигма освіти - це теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.

На процес упровадження нової парадигми освіти впливають наступні чинники: по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції.
По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо.
Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.
По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства, (освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

В Україні освіта декларується на рівні основи інтелектуального, культурного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави, проте практична реалізація даних положень майже відсутня, відсутнє і чітке тлумачення стратегії і, в той же час, парадигми освіти, що ускладнює формування нової освітньої системи. Нині немає завершеного розуміння якою вона має бути, на що і як спрямована, чого має досягти.
Це позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.

'''2''' '''''Сучасні зарубіжні підходи до освіти'''''

'''Американський підхід (власне США)'''.

Розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952), видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні.
В праці «Школа і суспільство» Дж. Дьюї зазначав, що учень – це сонце, навколо якого повинно обертатися усе в освіті.

Це відбувається у нинішній американській освіті так:
*Доля державних і приватних інвестицій (головних фінансових надходжень в освіту) в США складає 2,3% від ВВП;
*у США на одного студента витрачається 19200 доларів;
*у США навчається близько 550 тис. іноземних студентів, а в ЄС – 450 тис. Підготовка іноземних студентів дає американській системі освіти щорічний прибуток більше 10 мільярдів доларів!
Могутнє фінансування освіти дозволяє американцям успішно на найвищому рівні утримувати 4000 університетів і коледжів. 125 університетів вважаються дослідницькими, які мають відповідну базу на рівні докторських програм.

Повною середньою освітою (12 років) в США охоплено біля 90% молоді. У останній рік навчання випускник розсилає в різні вищі навчальні заклади заявки, де розповідає про себе і свої успіхи в навчанні, підтверджуючи їх відповідними документами.
Обов’язковими є фінансова декларація та квитанція про сплату реєстраційного збору. Документи абітурієнта анонімно рецензують різні викладачі. Результати того аналізує машина, відбираючи кращі. Тобто, процесом вступу управляє ВНЗ, не зважаючи на наявність у школі випускних екзаменів.

'''Азійський підхід.'''

У Японії біля 780 університетів з 2,5 млн. студентів. Абітурієнт має закінчити повну державну школу і пройти тестування, яке проводить Національний центр по прийому в університети. Лише після цього надається допуск для складання екзаменів у вибраний ВНЗ. Загальноприйнятим є інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують роботу кращим випускникам.

У Китаї з населенням більше 1,3 млрд. є 3 млн. студентів. Конкурс на престижні спеціальності досягає 300 абітурієнтів на одне місце. Освіта платна. Ціну визначає держава. На можливість вступу до ВНЗ дуже впливає кількість балів, набраних абітурієнтом по закінченні школи.

'''Європейський підхід'''

У Великобританії середньоосвітня школа 12-річна. Її випускник отримує відповідний сертифікат. Щоб вступити у ВНЗ необхідно подолати дворічний курс довузівської підготовки. Можна пройти підготовку й за рік, але в «педуніверсарії» при ВНЗ. По закінченні – складається національний екзамен. Кращі – зараховуються на вибрану спеціальність і через три роки отримують диплом бакалавра.

У Німеччині середня освіта займає 13 років з поділом учнів після 4–5 класів на здібних, які можуть навчатися в університеті, і нездібних. Здібні потрапляють в гімназії, де останні 2–3 роки готуються до навчання у ВНЗ. Вступних екзаменів немає. Записуються в університет на один рік. Після успішного завершення курсу – на наступний, але якщо претендентів більше, ніж потрібно, то чекають у черзі до наступного навчального року.

У Франції десятирічна освіта дає диплом коледжа в 16 років. Біля 85% його випускників вступають у трирічний академічний ліцей, де здобувають диплом бакалавра. Лише він надає право для вступу в університет. Але престижні університети вимагають ще й складання спеціального екзамену, для чого необхідно пройти спеціальну одно- або дворічну підготовку.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:35, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:10, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:
В інформатизації освіти можна виділити такі позитивні моменти:
*Одним із інструментів розвитку інформаційного суспільства є електронна освіта, упровадження якої сприяє створенню умов для оновлення форм, засобів, технологій і методів викладання дисциплін та розповсюдження знань; розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траєкторії навчання; розвитку в учнів навичок ХХІ століття.
*В Україні на сучасному етапі вже сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства: прийнято низку нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини що до створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на ці ресурси, упровадження електронного документообігу, захисту інформації.
*Інформаційні технології і комп'ютерні системи, створені людиною, сприяють її розвитку, розширюють культурне поле життя, породжують нові змістоутворювальні центри.
*Засоби комунікації та інформаційні технології, активно втручаються в життєве середовище (Застосування телефону, телеграфу, радіо, телебачення, комп’ютера).
*Глобальна мережа Інтернет відкриває доступ до інформації в наукових центрах світу, бібліотеках, це створює реальні умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації. Уже зараз комп'ютерні телекомунікації (КТК) активно впроваджуються в різні сфери людської діяльності: науку, виробництво, банківську справу, освіту і охорону здоров'я. Уміння правильно і швидко користуватися різними джерелами інформації і засобами доступу до неї дуже важливе для людей ХХІ століття.
*Особливо зростає роль електронних конференцій, що проводяться через Інтернет. Вони активно впливають на реформування системи освіти.
*Серйозний вплив на формування моральних критеріїв, ціннісних орієнтацій окремої особистості, особливо молодої людини роблять ЗМІ.
*За допомогою комп'ютера, інформаційно-комунікативних систем. підростаюче покоління набуває знань дуже швидкими темпами. Як правило воно вільно володіє знаково-символічною мовою сучасної культури: використовує різні банки даних, спілкується за допомогою телекомунікаційних і електронних засобів зв'язку, підключається до мережі Інтернет тощо.
*Комп'ютеризація, розширення мережі інформаційно-обчислювальних систем виконує важливі соціокультурні функції, впливаючи на прискорений розвиток науки, техніки, і визначаючи вектор розвитку процесів освіти і виховання. Крім того, приєднуючись до спеціалізованих сфер, техніка ставить перед суспільством проблему вибору подальшого шляху культурного розвитку країни в цілому.
*Технічні системи і інформаційні технології виступають в новій якості, претендуючи на роль партнера по творчості, активно впливаючи на характер перетворення діяльності людини. Цей рівень включення комп'ютера має три виходи-дії на людину і соціокультурний простір: в комунікаційні процеси, в різні види її спеціалізованої діяльності, в дозвільну сферу.
*Інформаційні і комунікаційні технології активно використовуються в управлінській, фінансовій діяльності всіх ланок освіти.
*Інформатизація є одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні напрями реформування освітньої системи України, яка розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації країни в цілому.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
#можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
#зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
#створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
#використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.

----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:40, 13 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:

'''1.''' Основною метою Болонської декларації було проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Крім загаль¬них положень, притаманних будь-якій декларації, Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав стосовно координації освітньої політики з метою досягнення її не пізніше першої декади третього тисячоліття, для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі, зокрема:
#Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
#Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
#Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього визнання з боку відповідного університету-отримувача.
#Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:
*забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до відповідних послуг;
*забезпечення визнання та зарахування часу, який вчитель, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;
*сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;
*просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.

На основі цих цілей зміст декларації зводиться до таких практичних кроків:
*запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації;
*запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності;
*видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти;
*стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору;
*розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій;
*посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
Станом на 2014 р. не всі визначені Болонською декларацією цілі з низки об’єктивних і суб’єктивних причин були досягнуті повною мірою. У деяких країнах, до яких належить й Україна, освітній рівень бакалавра з терміном навчання три-чотири роки сприймають як неповну (і неповноцінну) вищу освіту, що ускладнює працевлаштування випускників із дипломом бакалавра. Студенти — громадяни держав, що не є членами Європейського Союзу, — фактично не мають задекларованих у контексті Болонського процесу можливостей вільного вибору місця навчання та його продовження на вищому освітньому рівні. Відсутні незалежні агентства контролю якості вищої освіти. Інтерпретація Болонського процесу на місцях часто не відповідає реальним європейським цінностям і тенденціям.

'''2.'''Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи:
*Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції.
*Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.
Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:51, 25 жовтня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 20 травня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
'''1'''Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. На думку професора Пітсбургського університету (США) Т. Рокмора, наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.

'''2''' Послідовне та якісне виконання наукової роботи в усіх її формах неможливе без знання педагогом дослідницької системи.
Основними елементами дослідницької системи є:
#Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.
#Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.
#Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
#Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
#Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
#Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
#Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.
#Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
#Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).
#Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
#Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
#Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
#Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
#Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
#Оформлення досягнутих результатів.
--[[Користувач:Янченко Інна В'ячеславівна|Янченко Інна В'ячеславівна]] ([[Обговорення користувача:Янченко Інна В'ячеславівна|обговорення]]) 13:51, 25 жовтня 2016 (EEST)

==== Індивідуальні заняття ====
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:24, 25 травня 2016 (EEST)
----
Ваша відповідь:

----
----
Доброго дня, Інна В’ячеславівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:41, 14 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Консультації ====
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:46, 5 вересня 2016 (EEST)

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:03, 1 червня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#
----
----
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 19 вересня 2016 (EEST)
----
Ваші відповіді:
#
#

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:38, 15 червня 2016 (EEST)
----
----
Доброго дня, Інна В'ячеславівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:19, 3 жовтня 2016 (EEST)