http://istoriya.soippo.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Rotkerid 2026-05-02T15:57:08Z Внесок користувача MediaWiki 1.24.1 http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2387 2015-02-25T10:41:32Z

<p>Rotkerid: /* Давні часи */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Село Олекса́ндрівка Великописарівського району<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> <br /> ===Новий час===<br /> Входила до Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765 – 1780 рр. вона входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780 році ввійшла до Богодухівського повіту Харківського намісництва. З 1797 по 1834 рік входила в Богодухівський повіт Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована [[Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області]]<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитовна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> Матеріал, надрукований у районній газеті &quot;Ворскла&quot; №25 (9273) від 27 березня 2013 року.<br /> <br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> [http://v-pisarevka.com/publ/2-1-0-348 сайт Великої Писарівки та Великописарівського району]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2386 2015-02-25T10:41:01Z

<p>Rotkerid: /* Джерела */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Село Олекса́ндрівка Великописарівського району<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> &lt;ref&gt;Матеріал надруковано у районній газеті &quot;Ворскла&quot; №25 (9273) від 27 березня 2013 року.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Новий час===<br /> Входила до Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765 – 1780 рр. вона входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780 році ввійшла до Богодухівського повіту Харківського намісництва. З 1797 по 1834 рік входила в Богодухівський повіт Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована [[Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області]]<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитовна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> Матеріал, надрукований у районній газеті &quot;Ворскла&quot; №25 (9273) від 27 березня 2013 року.<br /> <br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> [http://v-pisarevka.com/publ/2-1-0-348 сайт Великої Писарівки та Великописарівського району]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2385 2015-02-25T10:40:23Z

<p>Rotkerid: /* Розташування */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Село Олекса́ндрівка Великописарівського району<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> &lt;ref&gt;Матеріал надруковано у районній газеті &quot;Ворскла&quot; №25 (9273) від 27 березня 2013 року.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Новий час===<br /> Входила до Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765 – 1780 рр. вона входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780 році ввійшла до Богодухівського повіту Харківського намісництва. З 1797 по 1834 рік входила в Богодухівський повіт Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована [[Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області]]<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитовна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> [http://v-pisarevka.com/publ/2-1-0-348 сайт Великої Писарівки та Великописарівського району]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_I-II_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8,_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&diff=2383 2015-02-25T10:37:15Z

<p>Rotkerid: /* Адреса навчального закладу */</p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> ==Повна назва навчального закладу==<br /> Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області<br /> <br /> ==Адреса навчального закладу==<br /> 42806, вул.Київська, 59, [[Історія с. Олександрівка|с. Олександрівка]], Великописарівський район, Сумська область<br /> <br /> <br /> == Сайт навчального закладу ==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/ сайт Олександрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області]<br /> <br /> ==Історія навчального закладу==<br /> ===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br /> В кінці ХVIII на початку ХІХ століття в [[Історія с. Олександрівка|с.Олександрівці]] при церкві Святого Миколая, що стояла в центрі села, була відкрита церковно-приходська школа.<br /> <br /> З 1924 року початкові школи працювали в селах [[Історія с. Олександрівка|Олександрівка]] та Пушкарка.<br /> <br /> У 1929 році в новому приміщенні було відкрито семирічну школу за кошти колгоспу &quot;Здобутки Жовтня&quot;.<br /> <br /> З 1960 по 1990 роки школа була восьмирічною.<br /> <br /> У 1999 році за рахунок доброчинної допомоги Національного банку України, при участі голови правління НБУ Володимира Семеновича Стельмаха, випускника цієї школи, було добудовано нове приміщення на 6 класних кімнат.<br /> <br /> За період 1929-1948 роки дані про випускників не збереглися.<br /> Починаючи з 1949 р. по 2005 р. відбулося 48 випусків 7(9) класів, випущено близько 900 чоловік.<br /> <br /> ===Директори===<br /> 1924-1937 - інформація відсутня<br /> <br /> 1937-1941 - Гуцал М.І.<br /> <br /> 1942-1943 - Микола Петрович, Сосновська Валентина Миколаївна<br /> <br /> 1944-1948 - Мовчан Микола Васильович<br /> <br /> 1948-1955 - Скоромний Степан Павлович<br /> <br /> 1957-1978 - Балабан Григорій Олексійович<br /> <br /> 1978-1982 - Пшеченко Лідія Іванівна<br /> <br /> 1982-1985 - Супрун Ніна Дмитрівна<br /> <br /> 1985-2010 - Машир Валентина Михайлівна<br /> <br /> 2010-&gt;&gt;&gt; - Сіденко Ярослав Григорович<br /> <br /> ===Кращі вчителі===<br /> Кушнірьова Надія Іванівна - вчитель початкових класів, старший вчитель<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Стельмах Володимир Семенович] – екс голова НБУ<br /> <br /> Кручак Микола Іванович -<br /> <br /> Шматко Іван Миколайович – екс керуючий банком &quot;Укрсоцбанк&quot;<br /> <br /> Красовський Василь Михайлович<br /> <br /> Плотнікова Ніна Андріївна<br /> <br /> Гавриленко Олена Миколаївна<br /> <br /> Мироненко Ольга Іванівна<br /> <br /> Пугач Валентина Вікторівна – директор Рябинівської ЗОШ І-ІІІ ст., відмінник освіти<br /> <br /> Півень Віра Іванівна – голова Вищевеселівської сільської ради<br /> <br /> Скоромна Олександра Іванівна – заслужений вчитель України<br /> <br /> Скоромна Тетяна Михайлівна – керуюча Великописарівським відділенням &quot;Приватбанк&quot;<br /> <br /> Тищенко Наталія Анатоліївна – передова доярка ф/г &quot;Дружба&quot;<br /> <br /> Гончаренко Валентина Володимирівна – спеціаліст Пенсійного фонду<br /> <br /> Охмат Олена Анатоліївна – заступник начальника статистичного відділу<br /> <br /> Єрємєєва Любов Миколаївна – провідний спеціаліст Податкової інспекції<br /> <br /> Леонова Валентина Іванівна – працівник Великописарівського казначейства<br /> <br /> Нестеренко Олексій Григорович – екс начальник Охтирського НГДУ<br /> <br /> П'ять героїв Соціалістичної праці<br /> <br /> Шість кавалерів державних нагород, заслужені працівники сільського господарства, культури<br /> <br /> ==Навчальний заклад сьогодні==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2380 2015-02-25T10:34:41Z

<p>Rotkerid: /* Релігія */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Село Олекса́ндрівка Великописарівського району<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).&lt;ref&gt;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%28%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> &lt;ref&gt;Матеріал надруковано у районній газеті &quot;Ворскла&quot; №25 (9273) від 27 березня 2013 року.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Новий час===<br /> Входила до Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765 – 1780 рр. вона входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780 році ввійшла до Богодухівського повіту Харківського намісництва. З 1797 по 1834 рік входила в Богодухівський повіт Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована [[Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області]]<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитовна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> [http://v-pisarevka.com/publ/2-1-0-348 сайт Великої Писарівки та Великописарівського району]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2378 2015-02-25T10:33:52Z

<p>Rotkerid: /* Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Село Олекса́ндрівка Великописарівського району<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).&lt;ref&gt;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%28%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> &lt;ref&gt;Матеріал надруковано у районній газеті &quot;Ворскла&quot; №25 (9273) від 27 березня 2013 року.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Новий час===<br /> Входила до Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765 – 1780 рр. вона входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780 році ввійшла до Богодухівського повіту Харківського намісництва. З 1797 по 1834 рік входила в Богодухівський повіт Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована [[Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області]]<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> [http://v-pisarevka.com/publ/2-1-0-348 сайт Великої Писарівки та Великописарівського району]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_I-II_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8,_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&diff=2376 2015-02-25T10:32:20Z

<p>Rotkerid: /* Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події */</p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> ==Повна назва навчального закладу==<br /> Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області<br /> <br /> ==Адреса навчального закладу==<br /> 42806, вул.Київська, 59, [[Історія с. Олександрівка|с. Олександрівка]], Великописарівський район, Сумська область<br /> <br /> ==Історія навчального закладу==<br /> ===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br /> В кінці ХVIII на початку ХІХ століття в [[Історія с. Олександрівка|с.Олександрівці]] при церкві Святого Миколая, що стояла в центрі села, була відкрита церковно-приходська школа.<br /> <br /> З 1924 року початкові школи працювали в селах [[Історія с. Олександрівка|Олександрівка]] та Пушкарка.<br /> <br /> У 1929 році в новому приміщенні було відкрито семирічну школу за кошти колгоспу &quot;Здобутки Жовтня&quot;.<br /> <br /> З 1960 по 1990 роки школа була восьмирічною.<br /> <br /> У 1999 році за рахунок доброчинної допомоги Національного банку України, при участі голови правління НБУ Володимира Семеновича Стельмаха, випускника цієї школи, було добудовано нове приміщення на 6 класних кімнат.<br /> <br /> За період 1929-1948 роки дані про випускників не збереглися.<br /> Починаючи з 1949 р. по 2005 р. відбулося 48 випусків 7(9) класів, випущено близько 900 чоловік.<br /> <br /> ===Директори===<br /> 1924-1937 - інформація відсутня<br /> <br /> 1937-1941 - Гуцал М.І.<br /> <br /> 1942-1943 - Микола Петрович, Сосновська Валентина Миколаївна<br /> <br /> 1944-1948 - Мовчан Микола Васильович<br /> <br /> 1948-1955 - Скоромний Степан Павлович<br /> <br /> 1957-1978 - Балабан Григорій Олексійович<br /> <br /> 1978-1982 - Пшеченко Лідія Іванівна<br /> <br /> 1982-1985 - Супрун Ніна Дмитрівна<br /> <br /> 1985-2010 - Машир Валентина Михайлівна<br /> <br /> 2010-&gt;&gt;&gt; - Сіденко Ярослав Григорович<br /> <br /> ===Кращі вчителі===<br /> Кушнірьова Надія Іванівна - вчитель початкових класів, старший вчитель<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Стельмах Володимир Семенович] – екс голова НБУ<br /> <br /> Кручак Микола Іванович -<br /> <br /> Шматко Іван Миколайович – екс керуючий банком &quot;Укрсоцбанк&quot;<br /> <br /> Красовський Василь Михайлович<br /> <br /> Плотнікова Ніна Андріївна<br /> <br /> Гавриленко Олена Миколаївна<br /> <br /> Мироненко Ольга Іванівна<br /> <br /> Пугач Валентина Вікторівна – директор Рябинівської ЗОШ І-ІІІ ст., відмінник освіти<br /> <br /> Півень Віра Іванівна – голова Вищевеселівської сільської ради<br /> <br /> Скоромна Олександра Іванівна – заслужений вчитель України<br /> <br /> Скоромна Тетяна Михайлівна – керуюча Великописарівським відділенням &quot;Приватбанк&quot;<br /> <br /> Тищенко Наталія Анатоліївна – передова доярка ф/г &quot;Дружба&quot;<br /> <br /> Гончаренко Валентина Володимирівна – спеціаліст Пенсійного фонду<br /> <br /> Охмат Олена Анатоліївна – заступник начальника статистичного відділу<br /> <br /> Єрємєєва Любов Миколаївна – провідний спеціаліст Податкової інспекції<br /> <br /> Леонова Валентина Іванівна – працівник Великописарівського казначейства<br /> <br /> Нестеренко Олексій Григорович – екс начальник Охтирського НГДУ<br /> <br /> П'ять героїв Соціалістичної праці<br /> <br /> Шість кавалерів державних нагород, заслужені працівники сільського господарства, культури<br /> <br /> ==Навчальний заклад сьогодні==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_I-II_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8,_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&diff=2375 2015-02-25T10:30:49Z

<p>Rotkerid: /* Адреса навчального закладу */</p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> ==Повна назва навчального закладу==<br /> Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області<br /> <br /> ==Адреса навчального закладу==<br /> 42806, вул.Київська, 59, [[Історія с. Олександрівка|с. Олександрівка]], Великописарівський район, Сумська область<br /> <br /> ==Історія навчального закладу==<br /> ===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br /> В кінці ХVIII на початку ХІХ століття в с.Олександрівці при церкві Святого Миколая, що стояла в центрі села, була відкрита церковно-приходська школа.<br /> <br /> З 1924 року початкові школи працювали в селах Олександрівка та Пушкарка.<br /> <br /> У 1929 році в новому приміщенні було відкрито семирічну школу за кошти колгоспу &quot;Здобутки Жовтня&quot;.<br /> <br /> З 1960 по 1990 роки школа була восьмирічною.<br /> <br /> У 1999 році за рахунок доброчинної допомоги Національного банку України, при участі голови правління НБУ Володимира Семеновича Стельмаха, випускника цієї школи, було добудовано нове приміщення на 6 класних кімнат.<br /> <br /> За період 1929-1948 роки дані про випускників не збереглися.<br /> Починаючи з 1949 р. по 2005 р. відбулося 48 випусків 7(9) класів, випущено близько 900 чоловік.<br /> <br /> ===Директори===<br /> 1924-1937 - інформація відсутня<br /> <br /> 1937-1941 - Гуцал М.І.<br /> <br /> 1942-1943 - Микола Петрович, Сосновська Валентина Миколаївна<br /> <br /> 1944-1948 - Мовчан Микола Васильович<br /> <br /> 1948-1955 - Скоромний Степан Павлович<br /> <br /> 1957-1978 - Балабан Григорій Олексійович<br /> <br /> 1978-1982 - Пшеченко Лідія Іванівна<br /> <br /> 1982-1985 - Супрун Ніна Дмитрівна<br /> <br /> 1985-2010 - Машир Валентина Михайлівна<br /> <br /> 2010-&gt;&gt;&gt; - Сіденко Ярослав Григорович<br /> <br /> ===Кращі вчителі===<br /> Кушнірьова Надія Іванівна - вчитель початкових класів, старший вчитель<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Стельмах Володимир Семенович] – екс голова НБУ<br /> <br /> Кручак Микола Іванович -<br /> <br /> Шматко Іван Миколайович – екс керуючий банком &quot;Укрсоцбанк&quot;<br /> <br /> Красовський Василь Михайлович<br /> <br /> Плотнікова Ніна Андріївна<br /> <br /> Гавриленко Олена Миколаївна<br /> <br /> Мироненко Ольга Іванівна<br /> <br /> Пугач Валентина Вікторівна – директор Рябинівської ЗОШ І-ІІІ ст., відмінник освіти<br /> <br /> Півень Віра Іванівна – голова Вищевеселівської сільської ради<br /> <br /> Скоромна Олександра Іванівна – заслужений вчитель України<br /> <br /> Скоромна Тетяна Михайлівна – керуюча Великописарівським відділенням &quot;Приватбанк&quot;<br /> <br /> Тищенко Наталія Анатоліївна – передова доярка ф/г &quot;Дружба&quot;<br /> <br /> Гончаренко Валентина Володимирівна – спеціаліст Пенсійного фонду<br /> <br /> Охмат Олена Анатоліївна – заступник начальника статистичного відділу<br /> <br /> Єрємєєва Любов Миколаївна – провідний спеціаліст Податкової інспекції<br /> <br /> Леонова Валентина Іванівна – працівник Великописарівського казначейства<br /> <br /> Нестеренко Олексій Григорович – екс начальник Охтирського НГДУ<br /> <br /> П'ять героїв Соціалістичної праці<br /> <br /> Шість кавалерів державних нагород, заслужені працівники сільського господарства, культури<br /> <br /> ==Навчальний заклад сьогодні==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_I-II_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8,_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&diff=2374 2015-02-25T10:28:50Z

<p>Rotkerid: /* Кращі викладачі */</p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> ==Повна назва навчального закладу==<br /> Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області<br /> <br /> ==Адреса навчального закладу==<br /> 42806, вул.Київська, 59, с. Олександрівка, Великописарівський район, Сумська область<br /> <br /> ==Історія навчального закладу==<br /> ===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br /> В кінці ХVIII на початку ХІХ століття в с.Олександрівці при церкві Святого Миколая, що стояла в центрі села, була відкрита церковно-приходська школа.<br /> <br /> З 1924 року початкові школи працювали в селах Олександрівка та Пушкарка.<br /> <br /> У 1929 році в новому приміщенні було відкрито семирічну школу за кошти колгоспу &quot;Здобутки Жовтня&quot;.<br /> <br /> З 1960 по 1990 роки школа була восьмирічною.<br /> <br /> У 1999 році за рахунок доброчинної допомоги Національного банку України, при участі голови правління НБУ Володимира Семеновича Стельмаха, випускника цієї школи, було добудовано нове приміщення на 6 класних кімнат.<br /> <br /> За період 1929-1948 роки дані про випускників не збереглися.<br /> Починаючи з 1949 р. по 2005 р. відбулося 48 випусків 7(9) класів, випущено близько 900 чоловік.<br /> <br /> ===Директори===<br /> 1924-1937 - інформація відсутня<br /> <br /> 1937-1941 - Гуцал М.І.<br /> <br /> 1942-1943 - Микола Петрович, Сосновська Валентина Миколаївна<br /> <br /> 1944-1948 - Мовчан Микола Васильович<br /> <br /> 1948-1955 - Скоромний Степан Павлович<br /> <br /> 1957-1978 - Балабан Григорій Олексійович<br /> <br /> 1978-1982 - Пшеченко Лідія Іванівна<br /> <br /> 1982-1985 - Супрун Ніна Дмитрівна<br /> <br /> 1985-2010 - Машир Валентина Михайлівна<br /> <br /> 2010-&gt;&gt;&gt; - Сіденко Ярослав Григорович<br /> <br /> ===Кращі вчителі===<br /> Кушнірьова Надія Іванівна - вчитель початкових класів, старший вчитель<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Стельмах Володимир Семенович] – екс голова НБУ<br /> <br /> Кручак Микола Іванович -<br /> <br /> Шматко Іван Миколайович – екс керуючий банком &quot;Укрсоцбанк&quot;<br /> <br /> Красовський Василь Михайлович<br /> <br /> Плотнікова Ніна Андріївна<br /> <br /> Гавриленко Олена Миколаївна<br /> <br /> Мироненко Ольга Іванівна<br /> <br /> Пугач Валентина Вікторівна – директор Рябинівської ЗОШ І-ІІІ ст., відмінник освіти<br /> <br /> Півень Віра Іванівна – голова Вищевеселівської сільської ради<br /> <br /> Скоромна Олександра Іванівна – заслужений вчитель України<br /> <br /> Скоромна Тетяна Михайлівна – керуюча Великописарівським відділенням &quot;Приватбанк&quot;<br /> <br /> Тищенко Наталія Анатоліївна – передова доярка ф/г &quot;Дружба&quot;<br /> <br /> Гончаренко Валентина Володимирівна – спеціаліст Пенсійного фонду<br /> <br /> Охмат Олена Анатоліївна – заступник начальника статистичного відділу<br /> <br /> Єрємєєва Любов Миколаївна – провідний спеціаліст Податкової інспекції<br /> <br /> Леонова Валентина Іванівна – працівник Великописарівського казначейства<br /> <br /> Нестеренко Олексій Григорович – екс начальник Охтирського НГДУ<br /> <br /> П'ять героїв Соціалістичної праці<br /> <br /> Шість кавалерів державних нагород, заслужені працівники сільського господарства, культури<br /> <br /> ==Навчальний заклад сьогодні==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_I-II_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8,_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&diff=2372 2015-02-25T10:28:19Z

<p>Rotkerid: /* Кращі майстри */</p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> ==Повна назва навчального закладу==<br /> Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області<br /> <br /> ==Адреса навчального закладу==<br /> 42806, вул.Київська, 59, с. Олександрівка, Великописарівський район, Сумська область<br /> <br /> ==Історія навчального закладу==<br /> ===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br /> В кінці ХVIII на початку ХІХ століття в с.Олександрівці при церкві Святого Миколая, що стояла в центрі села, була відкрита церковно-приходська школа.<br /> <br /> З 1924 року початкові школи працювали в селах Олександрівка та Пушкарка.<br /> <br /> У 1929 році в новому приміщенні було відкрито семирічну школу за кошти колгоспу &quot;Здобутки Жовтня&quot;.<br /> <br /> З 1960 по 1990 роки школа була восьмирічною.<br /> <br /> У 1999 році за рахунок доброчинної допомоги Національного банку України, при участі голови правління НБУ Володимира Семеновича Стельмаха, випускника цієї школи, було добудовано нове приміщення на 6 класних кімнат.<br /> <br /> За період 1929-1948 роки дані про випускників не збереглися.<br /> Починаючи з 1949 р. по 2005 р. відбулося 48 випусків 7(9) класів, випущено близько 900 чоловік.<br /> <br /> ===Директори===<br /> 1924-1937 - інформація відсутня<br /> <br /> 1937-1941 - Гуцал М.І.<br /> <br /> 1942-1943 - Микола Петрович, Сосновська Валентина Миколаївна<br /> <br /> 1944-1948 - Мовчан Микола Васильович<br /> <br /> 1948-1955 - Скоромний Степан Павлович<br /> <br /> 1957-1978 - Балабан Григорій Олексійович<br /> <br /> 1978-1982 - Пшеченко Лідія Іванівна<br /> <br /> 1982-1985 - Супрун Ніна Дмитрівна<br /> <br /> 1985-2010 - Машир Валентина Михайлівна<br /> <br /> 2010-&gt;&gt;&gt; - Сіденко Ярослав Григорович<br /> <br /> ===Кращі викладачі===<br /> Кушнірьова Надія Іванівна - вчитель початкових класів, старший вчитель<br /> ===Відомі випускники===<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Стельмах Володимир Семенович] – екс голова НБУ<br /> <br /> Кручак Микола Іванович -<br /> <br /> Шматко Іван Миколайович – екс керуючий банком &quot;Укрсоцбанк&quot;<br /> <br /> Красовський Василь Михайлович<br /> <br /> Плотнікова Ніна Андріївна<br /> <br /> Гавриленко Олена Миколаївна<br /> <br /> Мироненко Ольга Іванівна<br /> <br /> Пугач Валентина Вікторівна – директор Рябинівської ЗОШ І-ІІІ ст., відмінник освіти<br /> <br /> Півень Віра Іванівна – голова Вищевеселівської сільської ради<br /> <br /> Скоромна Олександра Іванівна – заслужений вчитель України<br /> <br /> Скоромна Тетяна Михайлівна – керуюча Великописарівським відділенням &quot;Приватбанк&quot;<br /> <br /> Тищенко Наталія Анатоліївна – передова доярка ф/г &quot;Дружба&quot;<br /> <br /> Гончаренко Валентина Володимирівна – спеціаліст Пенсійного фонду<br /> <br /> Охмат Олена Анатоліївна – заступник начальника статистичного відділу<br /> <br /> Єрємєєва Любов Миколаївна – провідний спеціаліст Податкової інспекції<br /> <br /> Леонова Валентина Іванівна – працівник Великописарівського казначейства<br /> <br /> Нестеренко Олексій Григорович – екс начальник Охтирського НГДУ<br /> <br /> П'ять героїв Соціалістичної праці<br /> <br /> Шість кавалерів державних нагород, заслужені працівники сільського господарства, культури<br /> <br /> ==Навчальний заклад сьогодні==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2369 2015-02-25T10:26:43Z

<p>Rotkerid: /* Назва */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Село Олекса́ндрівка Великописарівського району<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).&lt;ref&gt;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%28%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> &lt;ref&gt;Матеріал надруковано у районній газеті &quot;Ворскла&quot; №25 (9273) від 27 березня 2013 року.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Новий час===<br /> Входила до Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765 – 1780 рр. вона входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780 році ввійшла до Богодухівського повіту Харківського намісництва. З 1797 по 1834 рік входила в Богодухівський повіт Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована [http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_I-II_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8,_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96[Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області]]<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> [http://v-pisarevka.com/publ/2-1-0-348 сайт Великої Писарівки та Великописарівського району]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2366 2015-02-25T10:23:41Z

<p>Rotkerid: /* Освіта */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).&lt;ref&gt;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%28%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> &lt;ref&gt;Матеріал надруковано у районній газеті &quot;Ворскла&quot; №25 (9273) від 27 березня 2013 року.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Новий час===<br /> Входила до Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765 – 1780 рр. вона входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780 році ввійшла до Богодухівського повіту Харківського намісництва. З 1797 по 1834 рік входила в Богодухівський повіт Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована [http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_I-II_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8,_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96[Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області]]<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> <br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> [http://v-pisarevka.com/publ/2-1-0-348 сайт Великої Писарівки та Великописарівського району]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2359 2015-02-25T10:14:45Z

<p>Rotkerid: /* Розташування */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).&lt;ref&gt;http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%28%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> &lt;ref&gt;Матеріал надруковано у районній газеті &quot;Ворскла&quot; №25 (9273) від 27 березня 2013 року.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Новий час===<br /> Входила до Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765 – 1780 рр. вона входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780 році ввійшла до Богодухівського повіту Харківського намісництва. З 1797 по 1834 рік входила в Богодухівський повіт Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> [http://v-pisarevka.com/publ/2-1-0-348 сайт Великої Писарівки та Великописарівського району]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2356 2015-02-25T10:10:53Z

<p>Rotkerid: /* Давні часи */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> &lt;ref&gt;Матеріал надруковано у районній газеті &quot;Ворскла&quot; №25 (9273) від 27 березня 2013 року.&lt;/ref&gt;<br /> <br /> ===Новий час===<br /> Входила до Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765 – 1780 рр. вона входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780 році ввійшла до Богодухівського повіту Харківського намісництва. З 1797 по 1834 рік входила в Богодухівський повіт Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> [http://v-pisarevka.com/publ/2-1-0-348 сайт Великої Писарівки та Великописарівського району]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2348 2015-02-25T10:08:06Z

<p>Rotkerid: /* Ресурси інтернету */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> <br /> ===Новий час===<br /> Входила до Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765 – 1780 рр. вона входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780 році ввійшла до Богодухівського повіту Харківського намісництва. З 1797 по 1834 рік входила в Богодухівський повіт Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> [http://v-pisarevka.com/publ/2-1-0-348 сайт Великої Писарівки та Великописарівського району]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2340 2015-02-25T10:06:35Z

<p>Rotkerid: /* Новий час */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> <br /> ===Новий час===<br /> Входила до Богодухівської сотні Охтирського полку. В 1765 – 1780 рр. вона входила до Харківської провінції Слобідсько-Української губернії, в 1780 році ввійшла до Богодухівського повіту Харківського намісництва. З 1797 по 1834 рік входила в Богодухівський повіт Слобідсько-Української (з 1835 р. — Харківської) губернії.<br /> <br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2332 2015-02-25T10:05:05Z

<p>Rotkerid: /* Давні часи */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> Як свідчать залишки поселень бронзового та раннього залізного віку, курганні могильники, які були знайдені в населених пунктах району, територія була заселена вже в 2 – 5 ст. А ось письмові згадки про наш край датуються кінцем 17 ст. Тоді на території знаходилися хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії – місту Вільний. У 1709 році на цих землях, якими володів фельдмаршал М. Голіцин, оселилися вихідці з правобережної України.<br /> <br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2315 2015-02-25T09:59:06Z

<p>Rotkerid: /* Цікаві факти */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти==<br /> Територія села Олександрівка частково входить до Гетьманського національного природного парку. Гетьманський НПП створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. <br /> етьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове, Охтирського району: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.<br /> <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2311 2015-02-25T09:55:53Z

<p>Rotkerid: /* Ресурси інтернету */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/category/nasha-istoriya/ історія школи]<br /> <br /> [http://getmanski.info/index.php/ukr/ Гетьманський національний природний парк]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2304 2015-02-25T09:52:58Z

<p>Rotkerid: /* Ресурси інтернету */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) сторінка про село на Wikipedia]<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2300 2015-02-25T09:51:02Z

<p>Rotkerid: /* Фотогалерея */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/11/16/istoriya-u-fotografiyah/ фотогалерея]<br /> <br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2297 2015-02-25T09:49:54Z

<p>Rotkerid: /* Персоналії */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> [http://oleksandrivka.pp.ua/2010/10/06/volodimir-semenovich-stelmah/#more-54 Володимир Семенович Стельмах] - Народився 18 січня 1939 року в селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.<br /> <br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2295 2015-02-25T09:46:30Z

<p>Rotkerid: /* Новітній період */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> #Вечеренко Яків Володимирович<br /> #Вротінцев Андрій Андрійович<br /> #Воротінцев Микола Петрович<br /> #Гефрамов Єгор Олександрович<br /> #Єремєєв Іван Іванович<br /> #Єремєєв Никифір Петрович<br /> #Закута Володимир Іванович<br /> #Іншин Василь Михайлович<br /> #Капуста Іван Михайлович<br /> #Капуста Кузьма Тихонович<br /> #Капуста Павло Миколайович<br /> #Карпов Микола Іванович<br /> #Карпов Михайло Йосипович<br /> #Кочерга Антон Іванович<br /> #Кочерга Василь Михайлович<br /> #Кочерга Микола Іванович<br /> #Кочерга Ольга Степанівна<br /> #Кочерга Федір Михайлович<br /> #Кочерга Харитон Семенович<br /> #Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> #Красноруцький Іван Трохимович<br /> #Красноруцький Михайло Іванович<br /> #Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> #Красовський Василь Костянтинович<br /> #Красовський Володимир Петрович<br /> #Красовський Іван Пантелійович<br /> #Красовський Олександр Пилипович<br /> #Кручак Іван Іванович<br /> #Лазарєв Семен Михайлович<br /> #Леонов Євдоким Якович<br /> #Леонов Іван Єгорович<br /> #Леонов Іван Ємельянович<br /> #Леонов Микита Пилипович<br /> #Леонов Павло Гаврилович<br /> #Леонов Сергій Ємельянович<br /> #Луговий Михайло Максимович<br /> #Луговий Харитон Ігнатович<br /> #Льгов Андрій Якович<br /> #Льгов Микола Андрійович<br /> #Мовчан Яків Федорович<br /> #Москаленко Володимир Михайлович<br /> #Плотніков Володимир Григорович<br /> #Плотніков Денис Іванович<br /> #Почернін Іван Матвійович<br /> #Почернін Ілля Іванович<br /> #Почернін Олексій Семенович<br /> #Почернін Петро Дмитрович<br /> #Почернін Семен Якович<br /> #Почернін Сергій Олександрович<br /> #Раков Іван Андрійович<br /> #Раков Іван Федорович<br /> #Раков Костянтин Авраменко<br /> #Раков Микола Аврамович<br /> #Раков Сергій Аврамович<br /> #Раков Стефан Іванович<br /> #Рилін Петро Трофимович<br /> #Рябка Дмитро Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Середа Григорій Іванович<br /> #Сидоренко Василь Политонович<br /> #Сидоренко Володимир Тихонович<br /> #Сігодін Іван Григорович<br /> #Сінчура Володимир Костянтинович<br /> #Сінчура Ємельян Порфирович<br /> #Сінчура Феодосій Івановиич<br /> #Скоркін Микола Ілліч<br /> #Скоромний Володимир Петрович<br /> #Скоромний Григорій Єгорович<br /> #Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> #Скоромний Іван Гаврилович<br /> #Скоромний Микола Іванович<br /> #Скоромний Микола Павлович<br /> #Скоромний Михайло Павлович<br /> #Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> #Скоромний Петро Мусійович<br /> #Скоромний Фома Павлович<br /> #Стельмах Семен Михайлович<br /> #Сумцов Микола Олександрович<br /> #Сумцов Яків Данилович<br /> #Сумцов Яків Олександрович<br /> #Тарарака Григорій Макарович<br /> #Тітов Семен Семенович<br /> #Хрищенко Федір Йосипович<br /> #Шлома Микита Захарович<br /> #Шлома Петро Іванович<br /> #Шлома Пилип Євдокимович<br /> #Шлома Семен Якович<br /> #Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> #Яковенко Дмитро Прокипович<br /> #Яковенко Микола Гордійович<br /> #Яковенко Микола Прокопович<br /> #Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> <br /> '''Партизанський рух'''<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2290 2015-02-25T09:42:58Z

<p>Rotkerid: /* Новітній період */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> <br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> '''Список загиблих під час Великої Вітчизняної війни в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка.''' <br /> <br /> #Богомолов Данило Петрович<br /> #Богомолов Михайло Васильович<br /> #Вечеренко Іван Володимирович<br /> #Вечеренко Іван Трохимович<br /> #Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> #Вечеренко Павло Трохимович<br /> ## Вечеренко Яків Володимирович<br /> 8. Вротінцев Андрій Андрійович<br /> 9. Воротінцев Микола Петрович<br /> 10.Гефрамов Єгор Олександрович<br /> 11.Єремєєв Іван Іванович<br /> 12.Єремєєв Никифір Петрович<br /> 13.Закута Володимир Іванович<br /> 14.Іншин Василь Михайлович<br /> 15.Капуста Іван Михайлович<br /> 16.Капуста Кузьма Тихонович<br /> 17.Капуста Павло Миколайович<br /> 18.Карпов Микола Іванович<br /> 19.Карпов Михайло Йосипович<br /> 20.Кочерга Антон Іванович<br /> 21.Кочерга Василь Михайлович<br /> 22.Кочерга Микола Іванович<br /> 23.Кочерга Ольга Степанівна<br /> 24.Кочерга Федір Михайлович<br /> 25.Кочерга Харитон Семенович<br /> 26.Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> 27.Красноруцький Іван Трохимович<br /> 28.Красноруцький Михайло Іванович<br /> 29.Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> 30.Красовський Василь Костянтинович<br /> 31.Красовський Володимир Петрович<br /> 32.Красовський Іван Пантелійович<br /> 33.Красовський Олександр Пилипович<br /> 34.Кручак Іван Іванович<br /> 35.Лазарєв Семен Михайлович<br /> 36.Леонов Євдоким Якович<br /> 37.Леонов Іван Єгорович<br /> 38.Леонов Іван Ємельянович<br /> 39.Леонов Микита Пилипович<br /> 40.Леонов Павло Гаврилович<br /> 41.Леонов Сергій Ємельянович<br /> 42.Луговий Михайло Максимович<br /> 43.Луговий Харитон Ігнатович<br /> 44.Льгов Андрій Якович<br /> 45.Льгов Микола Андрійович<br /> 46.Мовчан Яків Федорович<br /> 47.Москаленко Володимир Михайлович<br /> 48.Плотніков Володимир Григорович<br /> 49.Плотніков Денис Іванович<br /> 50.Почернін Іван Матвійович<br /> 51.Почернін Ілля Іванович<br /> 52.Почернін Олексій Семенович<br /> 53.Почернін Петро Дмитрович<br /> 54.Почернін Семен Якович<br /> 55.Почернін Сергій Олександрович<br /> 56.Раков Іван Андрійович<br /> 57.Раков Іван Федорович<br /> 58.Раков Костянтин Авраменко<br /> 59.Раков Микола Аврамович<br /> 60.Раков Сергій Аврамович<br /> 61.Раков Стефан Іванович<br /> 62.Рилін Петро Трофимович<br /> 63.Рябка Дмитро Іванович<br /> 64.Середа Григорій Іванович<br /> 65.Середа Григорій Іванович<br /> 66.Сидоренко Василь Политонович<br /> 67.Сидоренко Володимир Тихонович<br /> 68.Сігодін Іван Григорович<br /> 69.Сінчура Володимир Костянтинович<br /> 70.Сінчура Ємельян Порфирович<br /> 71.Сінчура Феодосій Івановиич<br /> 72.Скоркін Микола Ілліч<br /> 73.Скоромний Володимир Петрович<br /> 74.Скоромний Григорій Єгорович<br /> 75.Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> 76.Скоромний Іван Гаврилович<br /> 77.Скоромний Микола Іванович<br /> 78.Скоромний Микола Павлович<br /> 79.Скоромний Михайло Павлович<br /> 80.Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> 81.Скоромний Петро Мусійович<br /> 82.Скоромний Фома Павлович<br /> 83.Стельмах Семен Михайлович<br /> 84.Сумцов Микола Олександрович<br /> 85.Сумцов Яків Данилович<br /> 86.Сумцов Яків Олександрович<br /> 87.Тарарака Григорій Макарович<br /> 88.Тітов Семен Семенович<br /> 89.Хрищенко Федір Йосипович<br /> 90.Шлома Микита Захарович<br /> 91.Шлома Петро Іванович<br /> 92.Шлома Пилип Євдокимович<br /> 93.Шлома Семен Якович<br /> 94.Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> 95.Яковенко Дмитро Прокипович<br /> 96.Яковенко Микола Гордійович<br /> 97.Яковенко Микола Прокопович<br /> 98.Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> Партизанський рух<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2285 2015-02-25T09:36:42Z

<p>Rotkerid: /* Новітній період */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> = Список загиблих<br /> під час Великої Вітчизняної війни<br /> в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка. =<br /> <br /> 1. Богомолов Данило Петрович<br /> 2. Богомолов Михайло Васильович<br /> 3. Вечеренко Іван Володимирович<br /> 4. Вечеренко Іван Трохимович<br /> 5. Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> 6. Вечеренко Павло Трохимович<br /> 7. Вечеренко Яків Володимирович<br /> 8. Вротінцев Андрій Андрійович<br /> 9. Воротінцев Микола Петрович<br /> 10.Гефрамов Єгор Олександрович<br /> 11.Єремєєв Іван Іванович<br /> 12.Єремєєв Никифір Петрович<br /> 13.Закута Володимир Іванович<br /> 14.Іншин Василь Михайлович<br /> 15.Капуста Іван Михайлович<br /> 16.Капуста Кузьма Тихонович<br /> 17.Капуста Павло Миколайович<br /> 18.Карпов Микола Іванович<br /> 19.Карпов Михайло Йосипович<br /> 20.Кочерга Антон Іванович<br /> 21.Кочерга Василь Михайлович<br /> 22.Кочерга Микола Іванович<br /> 23.Кочерга Ольга Степанівна<br /> 24.Кочерга Федір Михайлович<br /> 25.Кочерга Харитон Семенович<br /> 26.Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> 27.Красноруцький Іван Трохимович<br /> 28.Красноруцький Михайло Іванович<br /> 29.Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> 30.Красовський Василь Костянтинович<br /> 31.Красовський Володимир Петрович<br /> 32.Красовський Іван Пантелійович<br /> 33.Красовський Олександр Пилипович<br /> 34.Кручак Іван Іванович<br /> 35.Лазарєв Семен Михайлович<br /> 36.Леонов Євдоким Якович<br /> 37.Леонов Іван Єгорович<br /> 38.Леонов Іван Ємельянович<br /> 39.Леонов Микита Пилипович<br /> 40.Леонов Павло Гаврилович<br /> 41.Леонов Сергій Ємельянович<br /> 42.Луговий Михайло Максимович<br /> 43.Луговий Харитон Ігнатович<br /> 44.Льгов Андрій Якович<br /> 45.Льгов Микола Андрійович<br /> 46.Мовчан Яків Федорович<br /> 47.Москаленко Володимир Михайлович<br /> 48.Плотніков Володимир Григорович<br /> 49.Плотніков Денис Іванович<br /> 50.Почернін Іван Матвійович<br /> 51.Почернін Ілля Іванович<br /> 52.Почернін Олексій Семенович<br /> 53.Почернін Петро Дмитрович<br /> 54.Почернін Семен Якович<br /> 55.Почернін Сергій Олександрович<br /> 56.Раков Іван Андрійович<br /> 57.Раков Іван Федорович<br /> 58.Раков Костянтин Авраменко<br /> 59.Раков Микола Аврамович<br /> 60.Раков Сергій Аврамович<br /> 61.Раков Стефан Іванович<br /> 62.Рилін Петро Трофимович<br /> 63.Рябка Дмитро Іванович<br /> 64.Середа Григорій Іванович<br /> 65.Середа Григорій Іванович<br /> 66.Сидоренко Василь Политонович<br /> 67.Сидоренко Володимир Тихонович<br /> 68.Сігодін Іван Григорович<br /> 69.Сінчура Володимир Костянтинович<br /> 70.Сінчура Ємельян Порфирович<br /> 71.Сінчура Феодосій Івановиич<br /> 72.Скоркін Микола Ілліч<br /> 73.Скоромний Володимир Петрович<br /> 74.Скоромний Григорій Єгорович<br /> 75.Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> 76.Скоромний Іван Гаврилович<br /> 77.Скоромний Микола Іванович<br /> 78.Скоромний Микола Павлович<br /> 79.Скоромний Михайло Павлович<br /> 80.Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> 81.Скоромний Петро Мусійович<br /> 82.Скоромний Фома Павлович<br /> 83.Стельмах Семен Михайлович<br /> 84.Сумцов Микола Олександрович<br /> 85.Сумцов Яків Данилович<br /> 86.Сумцов Яків Олександрович<br /> 87.Тарарака Григорій Макарович<br /> 88.Тітов Семен Семенович<br /> 89.Хрищенко Федір Йосипович<br /> 90.Шлома Микита Захарович<br /> 91.Шлома Петро Іванович<br /> 92.Шлома Пилип Євдокимович<br /> 93.Шлома Семен Якович<br /> 94.Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> 95.Яковенко Дмитро Прокипович<br /> 96.Яковенко Микола Гордійович<br /> 97.Яковенко Микола Прокопович<br /> 98.Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> Партизанський рух<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2283 2015-02-25T09:35:09Z

<p>Rotkerid: /* Історія */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2222 2015-02-20T15:54:59Z

<p>Rotkerid: /* Релігія */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> = Список загиблих<br /> під час Великої Вітчизняної війни<br /> в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка. =<br /> <br /> 1. Богомолов Данило Петрович<br /> 2. Богомолов Михайло Васильович<br /> 3. Вечеренко Іван Володимирович<br /> 4. Вечеренко Іван Трохимович<br /> 5. Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> 6. Вечеренко Павло Трохимович<br /> 7. Вечеренко Яків Володимирович<br /> 8. Вротінцев Андрій Андрійович<br /> 9. Воротінцев Микола Петрович<br /> 10.Гефрамов Єгор Олександрович<br /> 11.Єремєєв Іван Іванович<br /> 12.Єремєєв Никифір Петрович<br /> 13.Закута Володимир Іванович<br /> 14.Іншин Василь Михайлович<br /> 15.Капуста Іван Михайлович<br /> 16.Капуста Кузьма Тихонович<br /> 17.Капуста Павло Миколайович<br /> 18.Карпов Микола Іванович<br /> 19.Карпов Михайло Йосипович<br /> 20.Кочерга Антон Іванович<br /> 21.Кочерга Василь Михайлович<br /> 22.Кочерга Микола Іванович<br /> 23.Кочерга Ольга Степанівна<br /> 24.Кочерга Федір Михайлович<br /> 25.Кочерга Харитон Семенович<br /> 26.Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> 27.Красноруцький Іван Трохимович<br /> 28.Красноруцький Михайло Іванович<br /> 29.Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> 30.Красовський Василь Костянтинович<br /> 31.Красовський Володимир Петрович<br /> 32.Красовський Іван Пантелійович<br /> 33.Красовський Олександр Пилипович<br /> 34.Кручак Іван Іванович<br /> 35.Лазарєв Семен Михайлович<br /> 36.Леонов Євдоким Якович<br /> 37.Леонов Іван Єгорович<br /> 38.Леонов Іван Ємельянович<br /> 39.Леонов Микита Пилипович<br /> 40.Леонов Павло Гаврилович<br /> 41.Леонов Сергій Ємельянович<br /> 42.Луговий Михайло Максимович<br /> 43.Луговий Харитон Ігнатович<br /> 44.Льгов Андрій Якович<br /> 45.Льгов Микола Андрійович<br /> 46.Мовчан Яків Федорович<br /> 47.Москаленко Володимир Михайлович<br /> 48.Плотніков Володимир Григорович<br /> 49.Плотніков Денис Іванович<br /> 50.Почернін Іван Матвійович<br /> 51.Почернін Ілля Іванович<br /> 52.Почернін Олексій Семенович<br /> 53.Почернін Петро Дмитрович<br /> 54.Почернін Семен Якович<br /> 55.Почернін Сергій Олександрович<br /> 56.Раков Іван Андрійович<br /> 57.Раков Іван Федорович<br /> 58.Раков Костянтин Авраменко<br /> 59.Раков Микола Аврамович<br /> 60.Раков Сергій Аврамович<br /> 61.Раков Стефан Іванович<br /> 62.Рилін Петро Трофимович<br /> 63.Рябка Дмитро Іванович<br /> 64.Середа Григорій Іванович<br /> 65.Середа Григорій Іванович<br /> 66.Сидоренко Василь Политонович<br /> 67.Сидоренко Володимир Тихонович<br /> 68.Сігодін Іван Григорович<br /> 69.Сінчура Володимир Костянтинович<br /> 70.Сінчура Ємельян Порфирович<br /> 71.Сінчура Феодосій Івановиич<br /> 72.Скоркін Микола Ілліч<br /> 73.Скоромний Володимир Петрович<br /> 74.Скоромний Григорій Єгорович<br /> 75.Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> 76.Скоромний Іван Гаврилович<br /> 77.Скоромний Микола Іванович<br /> 78.Скоромний Микола Павлович<br /> 79.Скоромний Михайло Павлович<br /> 80.Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> 81.Скоромний Петро Мусійович<br /> 82.Скоромний Фома Павлович<br /> 83.Стельмах Семен Михайлович<br /> 84.Сумцов Микола Олександрович<br /> 85.Сумцов Яків Данилович<br /> 86.Сумцов Яків Олександрович<br /> 87.Тарарака Григорій Макарович<br /> 88.Тітов Семен Семенович<br /> 89.Хрищенко Федір Йосипович<br /> 90.Шлома Микита Захарович<br /> 91.Шлома Петро Іванович<br /> 92.Шлома Пилип Євдокимович<br /> 93.Шлома Семен Якович<br /> 94.Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> 95.Яковенко Дмитро Прокипович<br /> 96.Яковенко Микола Гордійович<br /> 97.Яковенко Микола Прокопович<br /> 98.Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> Партизанський рух<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> В селі є молитвинна кімната УПЦ МП на чолі з ієромонахом Іустином (Ігорем Скоромним)<br /> <br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2221 2015-02-20T15:54:23Z

<p>Rotkerid: /* Культура */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> = Список загиблих<br /> під час Великої Вітчизняної війни<br /> в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка. =<br /> <br /> 1. Богомолов Данило Петрович<br /> 2. Богомолов Михайло Васильович<br /> 3. Вечеренко Іван Володимирович<br /> 4. Вечеренко Іван Трохимович<br /> 5. Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> 6. Вечеренко Павло Трохимович<br /> 7. Вечеренко Яків Володимирович<br /> 8. Вротінцев Андрій Андрійович<br /> 9. Воротінцев Микола Петрович<br /> 10.Гефрамов Єгор Олександрович<br /> 11.Єремєєв Іван Іванович<br /> 12.Єремєєв Никифір Петрович<br /> 13.Закута Володимир Іванович<br /> 14.Іншин Василь Михайлович<br /> 15.Капуста Іван Михайлович<br /> 16.Капуста Кузьма Тихонович<br /> 17.Капуста Павло Миколайович<br /> 18.Карпов Микола Іванович<br /> 19.Карпов Михайло Йосипович<br /> 20.Кочерга Антон Іванович<br /> 21.Кочерга Василь Михайлович<br /> 22.Кочерга Микола Іванович<br /> 23.Кочерга Ольга Степанівна<br /> 24.Кочерга Федір Михайлович<br /> 25.Кочерга Харитон Семенович<br /> 26.Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> 27.Красноруцький Іван Трохимович<br /> 28.Красноруцький Михайло Іванович<br /> 29.Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> 30.Красовський Василь Костянтинович<br /> 31.Красовський Володимир Петрович<br /> 32.Красовський Іван Пантелійович<br /> 33.Красовський Олександр Пилипович<br /> 34.Кручак Іван Іванович<br /> 35.Лазарєв Семен Михайлович<br /> 36.Леонов Євдоким Якович<br /> 37.Леонов Іван Єгорович<br /> 38.Леонов Іван Ємельянович<br /> 39.Леонов Микита Пилипович<br /> 40.Леонов Павло Гаврилович<br /> 41.Леонов Сергій Ємельянович<br /> 42.Луговий Михайло Максимович<br /> 43.Луговий Харитон Ігнатович<br /> 44.Льгов Андрій Якович<br /> 45.Льгов Микола Андрійович<br /> 46.Мовчан Яків Федорович<br /> 47.Москаленко Володимир Михайлович<br /> 48.Плотніков Володимир Григорович<br /> 49.Плотніков Денис Іванович<br /> 50.Почернін Іван Матвійович<br /> 51.Почернін Ілля Іванович<br /> 52.Почернін Олексій Семенович<br /> 53.Почернін Петро Дмитрович<br /> 54.Почернін Семен Якович<br /> 55.Почернін Сергій Олександрович<br /> 56.Раков Іван Андрійович<br /> 57.Раков Іван Федорович<br /> 58.Раков Костянтин Авраменко<br /> 59.Раков Микола Аврамович<br /> 60.Раков Сергій Аврамович<br /> 61.Раков Стефан Іванович<br /> 62.Рилін Петро Трофимович<br /> 63.Рябка Дмитро Іванович<br /> 64.Середа Григорій Іванович<br /> 65.Середа Григорій Іванович<br /> 66.Сидоренко Василь Политонович<br /> 67.Сидоренко Володимир Тихонович<br /> 68.Сігодін Іван Григорович<br /> 69.Сінчура Володимир Костянтинович<br /> 70.Сінчура Ємельян Порфирович<br /> 71.Сінчура Феодосій Івановиич<br /> 72.Скоркін Микола Ілліч<br /> 73.Скоромний Володимир Петрович<br /> 74.Скоромний Григорій Єгорович<br /> 75.Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> 76.Скоромний Іван Гаврилович<br /> 77.Скоромний Микола Іванович<br /> 78.Скоромний Микола Павлович<br /> 79.Скоромний Михайло Павлович<br /> 80.Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> 81.Скоромний Петро Мусійович<br /> 82.Скоромний Фома Павлович<br /> 83.Стельмах Семен Михайлович<br /> 84.Сумцов Микола Олександрович<br /> 85.Сумцов Яків Данилович<br /> 86.Сумцов Яків Олександрович<br /> 87.Тарарака Григорій Макарович<br /> 88.Тітов Семен Семенович<br /> 89.Хрищенко Федір Йосипович<br /> 90.Шлома Микита Захарович<br /> 91.Шлома Петро Іванович<br /> 92.Шлома Пилип Євдокимович<br /> 93.Шлома Семен Якович<br /> 94.Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> 95.Яковенко Дмитро Прокипович<br /> 96.Яковенко Микола Гордійович<br /> 97.Яковенко Микола Прокопович<br /> 98.Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> Партизанський рух<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура==<br /> В селі розташований сільський будинок культури, який очолює Рогачевський О.М.<br /> <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2220 2015-02-20T15:51:22Z

<p>Rotkerid: /* Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> = Список загиблих<br /> під час Великої Вітчизняної війни<br /> в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка. =<br /> <br /> 1. Богомолов Данило Петрович<br /> 2. Богомолов Михайло Васильович<br /> 3. Вечеренко Іван Володимирович<br /> 4. Вечеренко Іван Трохимович<br /> 5. Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> 6. Вечеренко Павло Трохимович<br /> 7. Вечеренко Яків Володимирович<br /> 8. Вротінцев Андрій Андрійович<br /> 9. Воротінцев Микола Петрович<br /> 10.Гефрамов Єгор Олександрович<br /> 11.Єремєєв Іван Іванович<br /> 12.Єремєєв Никифір Петрович<br /> 13.Закута Володимир Іванович<br /> 14.Іншин Василь Михайлович<br /> 15.Капуста Іван Михайлович<br /> 16.Капуста Кузьма Тихонович<br /> 17.Капуста Павло Миколайович<br /> 18.Карпов Микола Іванович<br /> 19.Карпов Михайло Йосипович<br /> 20.Кочерга Антон Іванович<br /> 21.Кочерга Василь Михайлович<br /> 22.Кочерга Микола Іванович<br /> 23.Кочерга Ольга Степанівна<br /> 24.Кочерга Федір Михайлович<br /> 25.Кочерга Харитон Семенович<br /> 26.Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> 27.Красноруцький Іван Трохимович<br /> 28.Красноруцький Михайло Іванович<br /> 29.Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> 30.Красовський Василь Костянтинович<br /> 31.Красовський Володимир Петрович<br /> 32.Красовський Іван Пантелійович<br /> 33.Красовський Олександр Пилипович<br /> 34.Кручак Іван Іванович<br /> 35.Лазарєв Семен Михайлович<br /> 36.Леонов Євдоким Якович<br /> 37.Леонов Іван Єгорович<br /> 38.Леонов Іван Ємельянович<br /> 39.Леонов Микита Пилипович<br /> 40.Леонов Павло Гаврилович<br /> 41.Леонов Сергій Ємельянович<br /> 42.Луговий Михайло Максимович<br /> 43.Луговий Харитон Ігнатович<br /> 44.Льгов Андрій Якович<br /> 45.Льгов Микола Андрійович<br /> 46.Мовчан Яків Федорович<br /> 47.Москаленко Володимир Михайлович<br /> 48.Плотніков Володимир Григорович<br /> 49.Плотніков Денис Іванович<br /> 50.Почернін Іван Матвійович<br /> 51.Почернін Ілля Іванович<br /> 52.Почернін Олексій Семенович<br /> 53.Почернін Петро Дмитрович<br /> 54.Почернін Семен Якович<br /> 55.Почернін Сергій Олександрович<br /> 56.Раков Іван Андрійович<br /> 57.Раков Іван Федорович<br /> 58.Раков Костянтин Авраменко<br /> 59.Раков Микола Аврамович<br /> 60.Раков Сергій Аврамович<br /> 61.Раков Стефан Іванович<br /> 62.Рилін Петро Трофимович<br /> 63.Рябка Дмитро Іванович<br /> 64.Середа Григорій Іванович<br /> 65.Середа Григорій Іванович<br /> 66.Сидоренко Василь Политонович<br /> 67.Сидоренко Володимир Тихонович<br /> 68.Сігодін Іван Григорович<br /> 69.Сінчура Володимир Костянтинович<br /> 70.Сінчура Ємельян Порфирович<br /> 71.Сінчура Феодосій Івановиич<br /> 72.Скоркін Микола Ілліч<br /> 73.Скоромний Володимир Петрович<br /> 74.Скоромний Григорій Єгорович<br /> 75.Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> 76.Скоромний Іван Гаврилович<br /> 77.Скоромний Микола Іванович<br /> 78.Скоромний Микола Павлович<br /> 79.Скоромний Михайло Павлович<br /> 80.Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> 81.Скоромний Петро Мусійович<br /> 82.Скоромний Фома Павлович<br /> 83.Стельмах Семен Михайлович<br /> 84.Сумцов Микола Олександрович<br /> 85.Сумцов Яків Данилович<br /> 86.Сумцов Яків Олександрович<br /> 87.Тарарака Григорій Макарович<br /> 88.Тітов Семен Семенович<br /> 89.Хрищенко Федір Йосипович<br /> 90.Шлома Микита Захарович<br /> 91.Шлома Петро Іванович<br /> 92.Шлома Пилип Євдокимович<br /> 93.Шлома Семен Якович<br /> 94.Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> 95.Яковенко Дмитро Прокипович<br /> 96.Яковенко Микола Гордійович<br /> 97.Яковенко Микола Прокопович<br /> 98.Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> Партизанський рух<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> В селі розташована Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Великописарівської районної ради Сумської області<br /> <br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2219 2015-02-20T15:47:52Z

<p>Rotkerid: /* Медицина */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> = Список загиблих<br /> під час Великої Вітчизняної війни<br /> в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка. =<br /> <br /> 1. Богомолов Данило Петрович<br /> 2. Богомолов Михайло Васильович<br /> 3. Вечеренко Іван Володимирович<br /> 4. Вечеренко Іван Трохимович<br /> 5. Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> 6. Вечеренко Павло Трохимович<br /> 7. Вечеренко Яків Володимирович<br /> 8. Вротінцев Андрій Андрійович<br /> 9. Воротінцев Микола Петрович<br /> 10.Гефрамов Єгор Олександрович<br /> 11.Єремєєв Іван Іванович<br /> 12.Єремєєв Никифір Петрович<br /> 13.Закута Володимир Іванович<br /> 14.Іншин Василь Михайлович<br /> 15.Капуста Іван Михайлович<br /> 16.Капуста Кузьма Тихонович<br /> 17.Капуста Павло Миколайович<br /> 18.Карпов Микола Іванович<br /> 19.Карпов Михайло Йосипович<br /> 20.Кочерга Антон Іванович<br /> 21.Кочерга Василь Михайлович<br /> 22.Кочерга Микола Іванович<br /> 23.Кочерга Ольга Степанівна<br /> 24.Кочерга Федір Михайлович<br /> 25.Кочерга Харитон Семенович<br /> 26.Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> 27.Красноруцький Іван Трохимович<br /> 28.Красноруцький Михайло Іванович<br /> 29.Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> 30.Красовський Василь Костянтинович<br /> 31.Красовський Володимир Петрович<br /> 32.Красовський Іван Пантелійович<br /> 33.Красовський Олександр Пилипович<br /> 34.Кручак Іван Іванович<br /> 35.Лазарєв Семен Михайлович<br /> 36.Леонов Євдоким Якович<br /> 37.Леонов Іван Єгорович<br /> 38.Леонов Іван Ємельянович<br /> 39.Леонов Микита Пилипович<br /> 40.Леонов Павло Гаврилович<br /> 41.Леонов Сергій Ємельянович<br /> 42.Луговий Михайло Максимович<br /> 43.Луговий Харитон Ігнатович<br /> 44.Льгов Андрій Якович<br /> 45.Льгов Микола Андрійович<br /> 46.Мовчан Яків Федорович<br /> 47.Москаленко Володимир Михайлович<br /> 48.Плотніков Володимир Григорович<br /> 49.Плотніков Денис Іванович<br /> 50.Почернін Іван Матвійович<br /> 51.Почернін Ілля Іванович<br /> 52.Почернін Олексій Семенович<br /> 53.Почернін Петро Дмитрович<br /> 54.Почернін Семен Якович<br /> 55.Почернін Сергій Олександрович<br /> 56.Раков Іван Андрійович<br /> 57.Раков Іван Федорович<br /> 58.Раков Костянтин Авраменко<br /> 59.Раков Микола Аврамович<br /> 60.Раков Сергій Аврамович<br /> 61.Раков Стефан Іванович<br /> 62.Рилін Петро Трофимович<br /> 63.Рябка Дмитро Іванович<br /> 64.Середа Григорій Іванович<br /> 65.Середа Григорій Іванович<br /> 66.Сидоренко Василь Политонович<br /> 67.Сидоренко Володимир Тихонович<br /> 68.Сігодін Іван Григорович<br /> 69.Сінчура Володимир Костянтинович<br /> 70.Сінчура Ємельян Порфирович<br /> 71.Сінчура Феодосій Івановиич<br /> 72.Скоркін Микола Ілліч<br /> 73.Скоромний Володимир Петрович<br /> 74.Скоромний Григорій Єгорович<br /> 75.Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> 76.Скоромний Іван Гаврилович<br /> 77.Скоромний Микола Іванович<br /> 78.Скоромний Микола Павлович<br /> 79.Скоромний Михайло Павлович<br /> 80.Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> 81.Скоромний Петро Мусійович<br /> 82.Скоромний Фома Павлович<br /> 83.Стельмах Семен Михайлович<br /> 84.Сумцов Микола Олександрович<br /> 85.Сумцов Яків Данилович<br /> 86.Сумцов Яків Олександрович<br /> 87.Тарарака Григорій Макарович<br /> 88.Тітов Семен Семенович<br /> 89.Хрищенко Федір Йосипович<br /> 90.Шлома Микита Захарович<br /> 91.Шлома Петро Іванович<br /> 92.Шлома Пилип Євдокимович<br /> 93.Шлома Семен Якович<br /> 94.Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> 95.Яковенко Дмитро Прокипович<br /> 96.Яковенко Микола Гордійович<br /> 97.Яковенко Микола Прокопович<br /> 98.Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> Партизанський рух<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> Фельдшерсько-акушерський пункт на вул.Київській, 61<br /> <br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2218 2015-02-20T15:46:44Z

<p>Rotkerid: /* Органи влади */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> = Список загиблих<br /> під час Великої Вітчизняної війни<br /> в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка. =<br /> <br /> 1. Богомолов Данило Петрович<br /> 2. Богомолов Михайло Васильович<br /> 3. Вечеренко Іван Володимирович<br /> 4. Вечеренко Іван Трохимович<br /> 5. Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> 6. Вечеренко Павло Трохимович<br /> 7. Вечеренко Яків Володимирович<br /> 8. Вротінцев Андрій Андрійович<br /> 9. Воротінцев Микола Петрович<br /> 10.Гефрамов Єгор Олександрович<br /> 11.Єремєєв Іван Іванович<br /> 12.Єремєєв Никифір Петрович<br /> 13.Закута Володимир Іванович<br /> 14.Іншин Василь Михайлович<br /> 15.Капуста Іван Михайлович<br /> 16.Капуста Кузьма Тихонович<br /> 17.Капуста Павло Миколайович<br /> 18.Карпов Микола Іванович<br /> 19.Карпов Михайло Йосипович<br /> 20.Кочерга Антон Іванович<br /> 21.Кочерга Василь Михайлович<br /> 22.Кочерга Микола Іванович<br /> 23.Кочерга Ольга Степанівна<br /> 24.Кочерга Федір Михайлович<br /> 25.Кочерга Харитон Семенович<br /> 26.Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> 27.Красноруцький Іван Трохимович<br /> 28.Красноруцький Михайло Іванович<br /> 29.Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> 30.Красовський Василь Костянтинович<br /> 31.Красовський Володимир Петрович<br /> 32.Красовський Іван Пантелійович<br /> 33.Красовський Олександр Пилипович<br /> 34.Кручак Іван Іванович<br /> 35.Лазарєв Семен Михайлович<br /> 36.Леонов Євдоким Якович<br /> 37.Леонов Іван Єгорович<br /> 38.Леонов Іван Ємельянович<br /> 39.Леонов Микита Пилипович<br /> 40.Леонов Павло Гаврилович<br /> 41.Леонов Сергій Ємельянович<br /> 42.Луговий Михайло Максимович<br /> 43.Луговий Харитон Ігнатович<br /> 44.Льгов Андрій Якович<br /> 45.Льгов Микола Андрійович<br /> 46.Мовчан Яків Федорович<br /> 47.Москаленко Володимир Михайлович<br /> 48.Плотніков Володимир Григорович<br /> 49.Плотніков Денис Іванович<br /> 50.Почернін Іван Матвійович<br /> 51.Почернін Ілля Іванович<br /> 52.Почернін Олексій Семенович<br /> 53.Почернін Петро Дмитрович<br /> 54.Почернін Семен Якович<br /> 55.Почернін Сергій Олександрович<br /> 56.Раков Іван Андрійович<br /> 57.Раков Іван Федорович<br /> 58.Раков Костянтин Авраменко<br /> 59.Раков Микола Аврамович<br /> 60.Раков Сергій Аврамович<br /> 61.Раков Стефан Іванович<br /> 62.Рилін Петро Трофимович<br /> 63.Рябка Дмитро Іванович<br /> 64.Середа Григорій Іванович<br /> 65.Середа Григорій Іванович<br /> 66.Сидоренко Василь Политонович<br /> 67.Сидоренко Володимир Тихонович<br /> 68.Сігодін Іван Григорович<br /> 69.Сінчура Володимир Костянтинович<br /> 70.Сінчура Ємельян Порфирович<br /> 71.Сінчура Феодосій Івановиич<br /> 72.Скоркін Микола Ілліч<br /> 73.Скоромний Володимир Петрович<br /> 74.Скоромний Григорій Єгорович<br /> 75.Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> 76.Скоромний Іван Гаврилович<br /> 77.Скоромний Микола Іванович<br /> 78.Скоромний Микола Павлович<br /> 79.Скоромний Михайло Павлович<br /> 80.Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> 81.Скоромний Петро Мусійович<br /> 82.Скоромний Фома Павлович<br /> 83.Стельмах Семен Михайлович<br /> 84.Сумцов Микола Олександрович<br /> 85.Сумцов Яків Данилович<br /> 86.Сумцов Яків Олександрович<br /> 87.Тарарака Григорій Макарович<br /> 88.Тітов Семен Семенович<br /> 89.Хрищенко Федір Йосипович<br /> 90.Шлома Микита Захарович<br /> 91.Шлома Петро Іванович<br /> 92.Шлома Пилип Євдокимович<br /> 93.Шлома Семен Якович<br /> 94.Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> 95.Яковенко Дмитро Прокипович<br /> 96.Яковенко Микола Гордійович<br /> 97.Яковенко Микола Прокопович<br /> 98.Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> Партизанський рух<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> Орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.<br /> <br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2217 2015-02-20T15:45:40Z

<p>Rotkerid: /* Населення */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> = Список загиблих<br /> під час Великої Вітчизняної війни<br /> в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка. =<br /> <br /> 1. Богомолов Данило Петрович<br /> 2. Богомолов Михайло Васильович<br /> 3. Вечеренко Іван Володимирович<br /> 4. Вечеренко Іван Трохимович<br /> 5. Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> 6. Вечеренко Павло Трохимович<br /> 7. Вечеренко Яків Володимирович<br /> 8. Вротінцев Андрій Андрійович<br /> 9. Воротінцев Микола Петрович<br /> 10.Гефрамов Єгор Олександрович<br /> 11.Єремєєв Іван Іванович<br /> 12.Єремєєв Никифір Петрович<br /> 13.Закута Володимир Іванович<br /> 14.Іншин Василь Михайлович<br /> 15.Капуста Іван Михайлович<br /> 16.Капуста Кузьма Тихонович<br /> 17.Капуста Павло Миколайович<br /> 18.Карпов Микола Іванович<br /> 19.Карпов Михайло Йосипович<br /> 20.Кочерга Антон Іванович<br /> 21.Кочерга Василь Михайлович<br /> 22.Кочерга Микола Іванович<br /> 23.Кочерга Ольга Степанівна<br /> 24.Кочерга Федір Михайлович<br /> 25.Кочерга Харитон Семенович<br /> 26.Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> 27.Красноруцький Іван Трохимович<br /> 28.Красноруцький Михайло Іванович<br /> 29.Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> 30.Красовський Василь Костянтинович<br /> 31.Красовський Володимир Петрович<br /> 32.Красовський Іван Пантелійович<br /> 33.Красовський Олександр Пилипович<br /> 34.Кручак Іван Іванович<br /> 35.Лазарєв Семен Михайлович<br /> 36.Леонов Євдоким Якович<br /> 37.Леонов Іван Єгорович<br /> 38.Леонов Іван Ємельянович<br /> 39.Леонов Микита Пилипович<br /> 40.Леонов Павло Гаврилович<br /> 41.Леонов Сергій Ємельянович<br /> 42.Луговий Михайло Максимович<br /> 43.Луговий Харитон Ігнатович<br /> 44.Льгов Андрій Якович<br /> 45.Льгов Микола Андрійович<br /> 46.Мовчан Яків Федорович<br /> 47.Москаленко Володимир Михайлович<br /> 48.Плотніков Володимир Григорович<br /> 49.Плотніков Денис Іванович<br /> 50.Почернін Іван Матвійович<br /> 51.Почернін Ілля Іванович<br /> 52.Почернін Олексій Семенович<br /> 53.Почернін Петро Дмитрович<br /> 54.Почернін Семен Якович<br /> 55.Почернін Сергій Олександрович<br /> 56.Раков Іван Андрійович<br /> 57.Раков Іван Федорович<br /> 58.Раков Костянтин Авраменко<br /> 59.Раков Микола Аврамович<br /> 60.Раков Сергій Аврамович<br /> 61.Раков Стефан Іванович<br /> 62.Рилін Петро Трофимович<br /> 63.Рябка Дмитро Іванович<br /> 64.Середа Григорій Іванович<br /> 65.Середа Григорій Іванович<br /> 66.Сидоренко Василь Политонович<br /> 67.Сидоренко Володимир Тихонович<br /> 68.Сігодін Іван Григорович<br /> 69.Сінчура Володимир Костянтинович<br /> 70.Сінчура Ємельян Порфирович<br /> 71.Сінчура Феодосій Івановиич<br /> 72.Скоркін Микола Ілліч<br /> 73.Скоромний Володимир Петрович<br /> 74.Скоромний Григорій Єгорович<br /> 75.Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> 76.Скоромний Іван Гаврилович<br /> 77.Скоромний Микола Іванович<br /> 78.Скоромний Микола Павлович<br /> 79.Скоромний Михайло Павлович<br /> 80.Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> 81.Скоромний Петро Мусійович<br /> 82.Скоромний Фома Павлович<br /> 83.Стельмах Семен Михайлович<br /> 84.Сумцов Микола Олександрович<br /> 85.Сумцов Яків Данилович<br /> 86.Сумцов Яків Олександрович<br /> 87.Тарарака Григорій Макарович<br /> 88.Тітов Семен Семенович<br /> 89.Хрищенко Федір Йосипович<br /> 90.Шлома Микита Захарович<br /> 91.Шлома Петро Іванович<br /> 92.Шлома Пилип Євдокимович<br /> 93.Шлома Семен Якович<br /> 94.Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> 95.Яковенко Дмитро Прокипович<br /> 96.Яковенко Микола Гордійович<br /> 97.Яковенко Микола Прокопович<br /> 98.Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> Партизанський рух<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> Населення становить 330 осіб.<br /> <br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2216 2015-02-20T15:44:23Z

<p>Rotkerid: /* Розташування */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> = Список загиблих<br /> під час Великої Вітчизняної війни<br /> в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка. =<br /> <br /> 1. Богомолов Данило Петрович<br /> 2. Богомолов Михайло Васильович<br /> 3. Вечеренко Іван Володимирович<br /> 4. Вечеренко Іван Трохимович<br /> 5. Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> 6. Вечеренко Павло Трохимович<br /> 7. Вечеренко Яків Володимирович<br /> 8. Вротінцев Андрій Андрійович<br /> 9. Воротінцев Микола Петрович<br /> 10.Гефрамов Єгор Олександрович<br /> 11.Єремєєв Іван Іванович<br /> 12.Єремєєв Никифір Петрович<br /> 13.Закута Володимир Іванович<br /> 14.Іншин Василь Михайлович<br /> 15.Капуста Іван Михайлович<br /> 16.Капуста Кузьма Тихонович<br /> 17.Капуста Павло Миколайович<br /> 18.Карпов Микола Іванович<br /> 19.Карпов Михайло Йосипович<br /> 20.Кочерга Антон Іванович<br /> 21.Кочерга Василь Михайлович<br /> 22.Кочерга Микола Іванович<br /> 23.Кочерга Ольга Степанівна<br /> 24.Кочерга Федір Михайлович<br /> 25.Кочерга Харитон Семенович<br /> 26.Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> 27.Красноруцький Іван Трохимович<br /> 28.Красноруцький Михайло Іванович<br /> 29.Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> 30.Красовський Василь Костянтинович<br /> 31.Красовський Володимир Петрович<br /> 32.Красовський Іван Пантелійович<br /> 33.Красовський Олександр Пилипович<br /> 34.Кручак Іван Іванович<br /> 35.Лазарєв Семен Михайлович<br /> 36.Леонов Євдоким Якович<br /> 37.Леонов Іван Єгорович<br /> 38.Леонов Іван Ємельянович<br /> 39.Леонов Микита Пилипович<br /> 40.Леонов Павло Гаврилович<br /> 41.Леонов Сергій Ємельянович<br /> 42.Луговий Михайло Максимович<br /> 43.Луговий Харитон Ігнатович<br /> 44.Льгов Андрій Якович<br /> 45.Льгов Микола Андрійович<br /> 46.Мовчан Яків Федорович<br /> 47.Москаленко Володимир Михайлович<br /> 48.Плотніков Володимир Григорович<br /> 49.Плотніков Денис Іванович<br /> 50.Почернін Іван Матвійович<br /> 51.Почернін Ілля Іванович<br /> 52.Почернін Олексій Семенович<br /> 53.Почернін Петро Дмитрович<br /> 54.Почернін Семен Якович<br /> 55.Почернін Сергій Олександрович<br /> 56.Раков Іван Андрійович<br /> 57.Раков Іван Федорович<br /> 58.Раков Костянтин Авраменко<br /> 59.Раков Микола Аврамович<br /> 60.Раков Сергій Аврамович<br /> 61.Раков Стефан Іванович<br /> 62.Рилін Петро Трофимович<br /> 63.Рябка Дмитро Іванович<br /> 64.Середа Григорій Іванович<br /> 65.Середа Григорій Іванович<br /> 66.Сидоренко Василь Политонович<br /> 67.Сидоренко Володимир Тихонович<br /> 68.Сігодін Іван Григорович<br /> 69.Сінчура Володимир Костянтинович<br /> 70.Сінчура Ємельян Порфирович<br /> 71.Сінчура Феодосій Івановиич<br /> 72.Скоркін Микола Ілліч<br /> 73.Скоромний Володимир Петрович<br /> 74.Скоромний Григорій Єгорович<br /> 75.Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> 76.Скоромний Іван Гаврилович<br /> 77.Скоромний Микола Іванович<br /> 78.Скоромний Микола Павлович<br /> 79.Скоромний Михайло Павлович<br /> 80.Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> 81.Скоромний Петро Мусійович<br /> 82.Скоромний Фома Павлович<br /> 83.Стельмах Семен Михайлович<br /> 84.Сумцов Микола Олександрович<br /> 85.Сумцов Яків Данилович<br /> 86.Сумцов Яків Олександрович<br /> 87.Тарарака Григорій Макарович<br /> 88.Тітов Семен Семенович<br /> 89.Хрищенко Федір Йосипович<br /> 90.Шлома Микита Захарович<br /> 91.Шлома Петро Іванович<br /> 92.Шлома Пилип Євдокимович<br /> 93.Шлома Семен Якович<br /> 94.Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> 95.Яковенко Дмитро Прокипович<br /> 96.Яковенко Микола Гордійович<br /> 97.Яковенко Микола Прокопович<br /> 98.Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> Партизанський рух<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2215 2015-02-20T15:43:02Z

<p>Rotkerid: </p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Населення становить 330 осіб. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> = Список загиблих<br /> під час Великої Вітчизняної війни<br /> в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка. =<br /> <br /> 1. Богомолов Данило Петрович<br /> 2. Богомолов Михайло Васильович<br /> 3. Вечеренко Іван Володимирович<br /> 4. Вечеренко Іван Трохимович<br /> 5. Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> 6. Вечеренко Павло Трохимович<br /> 7. Вечеренко Яків Володимирович<br /> 8. Вротінцев Андрій Андрійович<br /> 9. Воротінцев Микола Петрович<br /> 10.Гефрамов Єгор Олександрович<br /> 11.Єремєєв Іван Іванович<br /> 12.Єремєєв Никифір Петрович<br /> 13.Закута Володимир Іванович<br /> 14.Іншин Василь Михайлович<br /> 15.Капуста Іван Михайлович<br /> 16.Капуста Кузьма Тихонович<br /> 17.Капуста Павло Миколайович<br /> 18.Карпов Микола Іванович<br /> 19.Карпов Михайло Йосипович<br /> 20.Кочерга Антон Іванович<br /> 21.Кочерга Василь Михайлович<br /> 22.Кочерга Микола Іванович<br /> 23.Кочерга Ольга Степанівна<br /> 24.Кочерга Федір Михайлович<br /> 25.Кочерга Харитон Семенович<br /> 26.Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> 27.Красноруцький Іван Трохимович<br /> 28.Красноруцький Михайло Іванович<br /> 29.Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> 30.Красовський Василь Костянтинович<br /> 31.Красовський Володимир Петрович<br /> 32.Красовський Іван Пантелійович<br /> 33.Красовський Олександр Пилипович<br /> 34.Кручак Іван Іванович<br /> 35.Лазарєв Семен Михайлович<br /> 36.Леонов Євдоким Якович<br /> 37.Леонов Іван Єгорович<br /> 38.Леонов Іван Ємельянович<br /> 39.Леонов Микита Пилипович<br /> 40.Леонов Павло Гаврилович<br /> 41.Леонов Сергій Ємельянович<br /> 42.Луговий Михайло Максимович<br /> 43.Луговий Харитон Ігнатович<br /> 44.Льгов Андрій Якович<br /> 45.Льгов Микола Андрійович<br /> 46.Мовчан Яків Федорович<br /> 47.Москаленко Володимир Михайлович<br /> 48.Плотніков Володимир Григорович<br /> 49.Плотніков Денис Іванович<br /> 50.Почернін Іван Матвійович<br /> 51.Почернін Ілля Іванович<br /> 52.Почернін Олексій Семенович<br /> 53.Почернін Петро Дмитрович<br /> 54.Почернін Семен Якович<br /> 55.Почернін Сергій Олександрович<br /> 56.Раков Іван Андрійович<br /> 57.Раков Іван Федорович<br /> 58.Раков Костянтин Авраменко<br /> 59.Раков Микола Аврамович<br /> 60.Раков Сергій Аврамович<br /> 61.Раков Стефан Іванович<br /> 62.Рилін Петро Трофимович<br /> 63.Рябка Дмитро Іванович<br /> 64.Середа Григорій Іванович<br /> 65.Середа Григорій Іванович<br /> 66.Сидоренко Василь Политонович<br /> 67.Сидоренко Володимир Тихонович<br /> 68.Сігодін Іван Григорович<br /> 69.Сінчура Володимир Костянтинович<br /> 70.Сінчура Ємельян Порфирович<br /> 71.Сінчура Феодосій Івановиич<br /> 72.Скоркін Микола Ілліч<br /> 73.Скоромний Володимир Петрович<br /> 74.Скоромний Григорій Єгорович<br /> 75.Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> 76.Скоромний Іван Гаврилович<br /> 77.Скоромний Микола Іванович<br /> 78.Скоромний Микола Павлович<br /> 79.Скоромний Михайло Павлович<br /> 80.Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> 81.Скоромний Петро Мусійович<br /> 82.Скоромний Фома Павлович<br /> 83.Стельмах Семен Михайлович<br /> 84.Сумцов Микола Олександрович<br /> 85.Сумцов Яків Данилович<br /> 86.Сумцов Яків Олександрович<br /> 87.Тарарака Григорій Макарович<br /> 88.Тітов Семен Семенович<br /> 89.Хрищенко Федір Йосипович<br /> 90.Шлома Микита Захарович<br /> 91.Шлома Петро Іванович<br /> 92.Шлома Пилип Євдокимович<br /> 93.Шлома Семен Якович<br /> 94.Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> 95.Яковенко Дмитро Прокипович<br /> 96.Яковенко Микола Гордійович<br /> 97.Яковенко Микола Прокопович<br /> 98.Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> Партизанський рух<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2214 2015-02-20T15:41:04Z

<p>Rotkerid: /* Історія */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Населення становить 330 осіб. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія===<br /> Наш колгосп(російською)<br /> История колхоза создается и до настоящего времени, пока мы не имеем всех подробностей. К вашему сведению краткая историческая справка.<br /> Колхоз им. Ленина организован в 1930 году в с. Александровка, где было 200 дворов. Первым председателем колхоза был выбран Вечеренко Сафрон Евдокимович. В колхозе организовали две полеводческих бригады, земельная площадь которых составила:<br /> -- 600га пахотной земли<br /> -- 225га лугов и пастбищ<br /> <br /> Обрабатывали землю лошадьми, которых сдали кристьяне количеством 120 голов.<br /> К 1941 году колхоз имел 132 лошади 12 пар быков, которые обрабатывали землю. Оказывала помощь Великописаревская МТС. В 1950 году было укрупнение колхозов и на базе колхозов им. Ленина, «2-я пятилетка», «Большевик» был создан один колхоз, который также назвали колхозом им. Ленина. Центральная контора колхоза находилась в с. Лукашовка. Дворов было 589, земельная площадь составила 2120га, пахотной и 254га лугов и пастбищ.<br /> С 1950 по 1961 годы за самоотверженный труд было награждено 24 колхозника орденами и медалями, а бригадиру производственной бригады Чмыхало Борису Матвеевичу и звеньевым Ивановой Ирине Андреевне и Горбуновой Варваре Дмитриевне было присвоено звание Героя Социалистического Труда с одновременным вручением им Орденов Ленина и медаль « Золотая звезда».<br /> В 1961 году колхозы им. Ленина, 1-е Мая, им. Шевченка объединились в один колхоз, который назвали им. Ленина. Центральная усадьба колхоза является в с. Дмитровка. Всего земли стало 7226 га, в том числе пахотной – 5200га, дворов было1163, трудоспособных 1624 человека.<br /> В последнее время колхоз специализировался по производству свинины, для чего построен свинокомплекс, на откорм 10000 голов в год и ежегодно продать государству 930 тонн мяса. Организационная структура колхоза такова: в колхозе создано 8 производственных участков, каждому из них приделена тракторная бригада, 5 животноводческих ферм молочного направление и свинокомплекс, на котором работают около 90 человек.<br /> Всего на территории колхоза имеется 4-е сельских клуба и один сельский Дом Культура.<br /> За послевоенные годы в колхозе было 3-и Героя Социалистического Труда.<br /> Награждено Орденом Ленина – 7 человек<br /> Орденом Октябрьской Революции – 1 человек<br /> Орденом Трудового Красного знамени – 14 человек<br /> Орденом Трудовой славы II степени – 1 человек<br /> Орденом Трудовой славы III степени – 3 человека<br /> <br /> = Список загиблих<br /> під час Великої Вітчизняної війни<br /> в 1941-1945 рр. по с. Олександрівка. =<br /> <br /> 1. Богомолов Данило Петрович<br /> 2. Богомолов Михайло Васильович<br /> 3. Вечеренко Іван Володимирович<br /> 4. Вечеренко Іван Трохимович<br /> 5. Вечеренко Митрофан Володимирович<br /> 6. Вечеренко Павло Трохимович<br /> 7. Вечеренко Яків Володимирович<br /> 8. Вротінцев Андрій Андрійович<br /> 9. Воротінцев Микола Петрович<br /> 10.Гефрамов Єгор Олександрович<br /> 11.Єремєєв Іван Іванович<br /> 12.Єремєєв Никифір Петрович<br /> 13.Закута Володимир Іванович<br /> 14.Іншин Василь Михайлович<br /> 15.Капуста Іван Михайлович<br /> 16.Капуста Кузьма Тихонович<br /> 17.Капуста Павло Миколайович<br /> 18.Карпов Микола Іванович<br /> 19.Карпов Михайло Йосипович<br /> 20.Кочерга Антон Іванович<br /> 21.Кочерга Василь Михайлович<br /> 22.Кочерга Микола Іванович<br /> 23.Кочерга Ольга Степанівна<br /> 24.Кочерга Федір Михайлович<br /> 25.Кочерга Харитон Семенович<br /> 26.Красноруцький Андрій Тимофійович<br /> 27.Красноруцький Іван Трохимович<br /> 28.Красноруцький Михайло Іванович<br /> 29.Красноруцький Сергій Тимофійович<br /> 30.Красовський Василь Костянтинович<br /> 31.Красовський Володимир Петрович<br /> 32.Красовський Іван Пантелійович<br /> 33.Красовський Олександр Пилипович<br /> 34.Кручак Іван Іванович<br /> 35.Лазарєв Семен Михайлович<br /> 36.Леонов Євдоким Якович<br /> 37.Леонов Іван Єгорович<br /> 38.Леонов Іван Ємельянович<br /> 39.Леонов Микита Пилипович<br /> 40.Леонов Павло Гаврилович<br /> 41.Леонов Сергій Ємельянович<br /> 42.Луговий Михайло Максимович<br /> 43.Луговий Харитон Ігнатович<br /> 44.Льгов Андрій Якович<br /> 45.Льгов Микола Андрійович<br /> 46.Мовчан Яків Федорович<br /> 47.Москаленко Володимир Михайлович<br /> 48.Плотніков Володимир Григорович<br /> 49.Плотніков Денис Іванович<br /> 50.Почернін Іван Матвійович<br /> 51.Почернін Ілля Іванович<br /> 52.Почернін Олексій Семенович<br /> 53.Почернін Петро Дмитрович<br /> 54.Почернін Семен Якович<br /> 55.Почернін Сергій Олександрович<br /> 56.Раков Іван Андрійович<br /> 57.Раков Іван Федорович<br /> 58.Раков Костянтин Авраменко<br /> 59.Раков Микола Аврамович<br /> 60.Раков Сергій Аврамович<br /> 61.Раков Стефан Іванович<br /> 62.Рилін Петро Трофимович<br /> 63.Рябка Дмитро Іванович<br /> 64.Середа Григорій Іванович<br /> 65.Середа Григорій Іванович<br /> 66.Сидоренко Василь Политонович<br /> 67.Сидоренко Володимир Тихонович<br /> 68.Сігодін Іван Григорович<br /> 69.Сінчура Володимир Костянтинович<br /> 70.Сінчура Ємельян Порфирович<br /> 71.Сінчура Феодосій Івановиич<br /> 72.Скоркін Микола Ілліч<br /> 73.Скоромний Володимир Петрович<br /> 74.Скоромний Григорій Єгорович<br /> 75.Скоромний Дмитро Лаврентійович<br /> 76.Скоромний Іван Гаврилович<br /> 77.Скоромний Микола Іванович<br /> 78.Скоромний Микола Павлович<br /> 79.Скоромний Михайло Павлович<br /> 80.Скоромний Олександр Ілларіонович<br /> 81.Скоромний Петро Мусійович<br /> 82.Скоромний Фома Павлович<br /> 83.Стельмах Семен Михайлович<br /> 84.Сумцов Микола Олександрович<br /> 85.Сумцов Яків Данилович<br /> 86.Сумцов Яків Олександрович<br /> 87.Тарарака Григорій Макарович<br /> 88.Тітов Семен Семенович<br /> 89.Хрищенко Федір Йосипович<br /> 90.Шлома Микита Захарович<br /> 91.Шлома Петро Іванович<br /> 92.Шлома Пилип Євдокимович<br /> 93.Шлома Семен Якович<br /> 94.Яковенко Дмитро Ігнатович<br /> 95.Яковенко Дмитро Прокипович<br /> 96.Яковенко Микола Гордійович<br /> 97.Яковенко Микола Прокопович<br /> 98.Яковенко Олександр Гордійович<br /> <br /> =Партизанський рух=<br /> Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.<br /> 19 жовтня 1941 року Велику Писарівку і всю територію району окупували гітлерівці. Але до цього рішенням райкому КП(б)У було сформовано партизанський загін для боротьби з окупантами. Командиром загону був Гараганенко, комісаром – Зімін, начальником штабу – Петренко. Загін підтримував зв’язок із партизанським загоном Грайворонського району «Шахтерское пламя», а через зв’язківців Плотнікову А.М., Іншина Ф.Ф. та інших патріотів - із штабом 21-ої армії. На території Великописарівського району діяв підпільний райком комсомолу, який мав зв’язок з партизанським з’єднанням Н.І. Наумова.<br /> Народні месники проводили диверсії на залізниці, нападали на окремі імецькі загони, проводили агітаційно-масову роботу серед населення, розповсюджували листівки Радянського інформбюро. Бійці загону збирали зброю, готуючись до активних дій навесні 1942 року.<br /> Репресії почались з перших днів окупації. Наприкінці 1941 року окупантам вдалося натрапити на слід партизанів і викрити підпільні групи в селах. Відразу були проведені арешти партизанів, зв’язкових партизанського загону.<br /> В с. Олександрівка, в будинку, в якому жила сім’я Кочерги на краю села була явочна квартира партизан нашого і сусіднього Борисівського району Бєлгородської області. Зв’язківцем була залишена Кочерга Ольга Степанівна.<br /> Ольга Степанівна народилась в 1906 році в селянській сім’ї в с. Олександрівка. В цьому селі закінчила початкову школу, після революції працювала в райпотребсоюзі в селищі Велика Писарівка. Чоловік її Кочерга Корній Іванович працював у колгоспі на рядових роботах. Було в них двоє дітей: Ніна та Анатолій. Ольга Степанівна розподіляла свій час так, що встигала робити вдома і на роботі. Крім того, вона брала активну участь у художній самодіяльності при Олександрівському клубі, що розміщався в будівлі старої церкви. Люди її пам’ятають за майстерне виконання ролі Наталки Полтавки. Коли почалася війна 1941 року райком партії залишив Ольгу Степанівну в селі для підпільної роботи. Її квартиру відвідували партизани Зимін, Сумченко. Народні месники розробляли загальний план боротьби з ворогом. Ольга Степанівна доставляла відомості в селище Велику Писарівку, де жила її сестра. Знайшовся в селі зрадник, який доповів в німецьку комендатуру про зв’язки сім’ї фронтовика Корнія Івановича з партизанами. В той день фашисти увірвалися в дім. Вдома було двоє дітей – 12-річна Ніна, 15-річний Анатолій та старенька мати. Не знайшовши Ольги Степанівни вдома вони шукали у сусідів, рідних, лаялися, погрожували. А вона в цей час була у сестри в Великій Писарівці, передавала важливі для партизанів повідомлення.<br /> Не дали навіть одягнутися, фашисти роздягнену, босу, виштовхнули на вулицю, - говори, де партизани, говори! Кричали вони. Один за другим летіли на Ольгу Степанівну удари, але жінка мовчала. Декілька днів катували її вороги, заставляючи назвати імена партизан. Але їм не вдалося що-небудь дізнатися, і її побиту і босу, у рваній в’язаній юпчині повісили в центрі села. Так віддала своє молоде життя Ольга Степанівна якій у ту пору було 35 років.<br /> На сільському цвинтарі с. Олександрівка поховані партизани – Кочерга Ольга Степанівна та Леонов Іван Омелянович.<br /> <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2213 2015-02-20T15:29:13Z

<p>Rotkerid: /* Ґрунти, рослинний і тваринний світ */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Населення становить 330 осіб. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> Рослинний і тваринний світ околиць села є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування села та околиць, різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.<br /> <br /> ===Історія=== <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2212 2015-02-20T15:23:43Z

<p>Rotkerid: /* Клімат */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Населення становить 330 осіб. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> Клімат помірно континентальний. Характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Середньомісячна температура січня від −8°С, липня — від +17°С. Вітри змінюються по сезонах року: узимку переважають західні вітри, що приносять вологу. Улітку найчастіші північно-західні вітри.<br /> <br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія=== <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2211 2015-02-20T15:10:46Z

<p>Rotkerid: /* Розташування */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Населення становить 330 осіб. Координати - 50.454858, 35.535600. Розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія=== <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2210 2015-02-20T15:10:15Z

<p>Rotkerid: /* Розташування */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Населення становить 330 осіб. Координати - 50.454858, 35.535600<br /> Село Олександрівка розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія=== <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2209 2015-02-20T15:09:14Z

<p>Rotkerid: /* Розташування */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> Олекса́ндрівка — село в Україні, Великописарівському районі Сумської області. Населення становить 330 осіб. Координати - 50.454858, 35.535600<br /> Село Олександрівка розташоване на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Лукашівка, нижче за течією на відстані 0.5 км розташоване смт Велика Писарівка, на протилежному березі — село Заріччя Друге(народна назва Земний Рай)(Бєлгородська область).<br /> <br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія=== <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2208 2015-02-20T15:01:25Z

<p>Rotkerid: /* Назва */</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> Олекса́ндрівка<br /> <br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія=== <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%81._%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&diff=2207 2015-02-20T14:58:33Z

<p>Rotkerid: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Історія населених пунктів}}</p> <hr /> <div><br /> ==Назва==<br /> ==Географія== <br /> ===Розташування===<br /> ===Клімат===<br /> ===Ґрунти, рослинний і тваринний світ===<br /> ===Історія=== <br /> ===Давні часи===<br /> ===Новий час===<br /> ===Новітній період===<br /> ==Населення==<br /> ==Органи влади==<br /> ==Економіка== <br /> ==Медицина==<br /> ==Освіта== <br /> ===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===<br /> ===Заклади спеціальної та вищої освіти===<br /> ==Культура== <br /> ==Релігія==<br /> ==Спорт==<br /> ==Пам'ятки архітектури, історії та культури== <br /> ==Персоналії==<br /> ==ЗМІ==<br /> ===Друковані ЗМІ===<br /> ===Електронні ЗМІ===<br /> ==Пошта, зв'язок, банківська сфера==<br /> ==Цікаві факти== <br /> ==Фотогалерея==<br /> ==Примітки та посилання==<br /> ==Джерела==<br /> ==Література==<br /> ==Ресурси інтернету==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83&diff=2206 2015-02-20T14:58:01Z

<p>Rotkerid: </p> <hr /> <div>[[Історія с. Олександрівка]]</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83&diff=2205 2015-02-20T14:57:37Z

<p>Rotkerid: </p> <hr /> <div>[Історія с. Олександрівка]</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83&diff=2204 2015-02-20T14:56:20Z

<p>Rotkerid: Створена сторінка: Історія с. Олександрівка</p> <hr /> <div>Історія с. Олександрівка</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD&diff=1768 2015-02-03T07:13:02Z

<p>Rotkerid: Скасування редагування № 1767 користувача Rotkerid (обговорення)</p> <hr /> <div>[[Заводська загальноосвітня школа I-III ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області]]<br /> <br /> [[Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області]]</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD&diff=1767 2015-02-03T07:11:45Z

<p>Rotkerid: </p> <hr /> <div>[[Заводська загальноосвітня школа I-III ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області]]<br /> <br /> [[Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів Великописарівської районної ради Сумської області]]</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_I-II_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8,_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&diff=1766 2015-02-03T06:46:06Z

<p>Rotkerid: /* Директори */</p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> ==Повна назва навчального закладу==<br /> Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області<br /> <br /> ==Адреса навчального закладу==<br /> 42806, вул.Київська, 59, с. Олександрівка, Великописарівський район, Сумська область<br /> <br /> ==Історія навчального закладу==<br /> ===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br /> В кінці ХVIII на початку ХІХ століття в с.Олександрівці при церкві Святого Миколая, що стояла в центрі села, була відкрита церковно-приходська школа.<br /> <br /> З 1924 року початкові школи працювали в селах Олександрівка та Пушкарка.<br /> <br /> У 1929 році в новому приміщенні було відкрито семирічну школу за кошти колгоспу &quot;Здобутки Жовтня&quot;.<br /> <br /> З 1960 по 1990 роки школа була восьмирічною.<br /> <br /> У 1999 році за рахунок доброчинної допомоги Національного банку України, при участі голови правління НБУ Володимира Семеновича Стельмаха, випускника цієї школи, було добудовано нове приміщення на 6 класних кімнат.<br /> <br /> За період 1929-1948 роки дані про випускників не збереглися.<br /> Починаючи з 1949 р. по 2005 р. відбулося 48 випусків 7(9) класів, випущено близько 900 чоловік.<br /> <br /> ===Директори===<br /> 1924-1937 - інформація відсутня<br /> <br /> 1937-1941 - Гуцал М.І.<br /> <br /> 1942-1943 - Микола Петрович, Сосновська Валентина Миколаївна<br /> <br /> 1944-1948 - Мовчан Микола Васильович<br /> <br /> 1948-1955 - Скоромний Степан Павлович<br /> <br /> 1957-1978 - Балабан Григорій Олексійович<br /> <br /> 1978-1982 - Пшеченко Лідія Іванівна<br /> <br /> 1982-1985 - Супрун Ніна Дмитрівна<br /> <br /> 1985-2010 - Машир Валентина Михайлівна<br /> <br /> 2010-&gt;&gt;&gt; - Сіденко Ярослав Григорович<br /> <br /> ===Кращі викладачі===<br /> Кушнірьова Надія Іванівна - вчитель початкових класів, старший вчитель<br /> ===Кращі майстри===<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Стельмах Володимир Семенович] – екс голова НБУ<br /> <br /> Кручак Микола Іванович -<br /> <br /> Шматко Іван Миколайович – екс керуючий банком &quot;Укрсоцбанк&quot;<br /> <br /> Красовський Василь Михайлович<br /> <br /> Плотнікова Ніна Андріївна<br /> <br /> Гавриленко Олена Миколаївна<br /> <br /> Мироненко Ольга Іванівна<br /> <br /> Пугач Валентина Вікторівна – директор Рябинівської ЗОШ І-ІІІ ст., відмінник освіти<br /> <br /> Півень Віра Іванівна – голова Вищевеселівської сільської ради<br /> <br /> Скоромна Олександра Іванівна – заслужений вчитель України<br /> <br /> Скоромна Тетяна Михайлівна – керуюча Великописарівським відділенням &quot;Приватбанк&quot;<br /> <br /> Тищенко Наталія Анатоліївна – передова доярка ф/г &quot;Дружба&quot;<br /> <br /> Гончаренко Валентина Володимирівна – спеціаліст Пенсійного фонду<br /> <br /> Охмат Олена Анатоліївна – заступник начальника статистичного відділу<br /> <br /> Єрємєєва Любов Миколаївна – провідний спеціаліст Податкової інспекції<br /> <br /> Леонова Валентина Іванівна – працівник Великописарівського казначейства<br /> <br /> Нестеренко Олексій Григорович – екс начальник Охтирського НГДУ<br /> <br /> П'ять героїв Соціалістичної праці<br /> <br /> Шість кавалерів державних нагород, заслужені працівники сільського господарства, культури<br /> <br /> ==Навчальний заклад сьогодні==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_I-II_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8,_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&diff=1681 2015-02-02T09:33:14Z

<p>Rotkerid: </p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> ==Повна назва навчального закладу==<br /> Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області<br /> <br /> ==Адреса навчального закладу==<br /> 42806, вул.Київська, 59, с. Олександрівка, Великописарівський район, Сумська область<br /> <br /> ==Історія навчального закладу==<br /> ===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br /> В кінці ХVIII на початку ХІХ століття в с.Олександрівці при церкві Святого Миколая, що стояла в центрі села, була відкрита церковно-приходська школа.<br /> <br /> З 1924 року початкові школи працювали в селах Олександрівка та Пушкарка.<br /> <br /> У 1929 році в новому приміщенні було відкрито семирічну школу за кошти колгоспу &quot;Здобутки Жовтня&quot;.<br /> <br /> З 1960 по 1990 роки школа була восьмирічною.<br /> <br /> У 1999 році за рахунок доброчинної допомоги Національного банку України, при участі голови правління НБУ Володимира Семеновича Стельмаха, випускника цієї школи, було добудовано нове приміщення на 6 класних кімнат.<br /> <br /> За період 1929-1948 роки дані про випускників не збереглися.<br /> Починаючи з 1949 р. по 2005 р. відбулося 48 випусків 7(9) класів, випущено близько 900 чоловік.<br /> <br /> ===Директори===<br /> 1924-1937 - інформація відсутня<br /> <br /> 1937-1941 - Гуцал М.І.<br /> <br /> 1942-1943 - Микола Петрович, Сосновська Валентина Миколаївна<br /> <br /> 1944-1948 - Мовчан Микола Васильович<br /> <br /> 1948-1955 - Скоромний Степан Павлович<br /> <br /> 1957-1978 - Балабан Григорій Олексійович<br /> <br /> 1978-1982 - Ткаченко Лідія Іванівна<br /> <br /> 1982-1985 - Супрун Ніна Дмитрівна<br /> <br /> 1985-2010 - Машир Валентина Михайлівна<br /> <br /> 2010-&gt;&gt;&gt; - Сіденко Ярослав Григорович<br /> <br /> ===Кращі викладачі===<br /> Кушнірьова Надія Іванівна - вчитель початкових класів, старший вчитель<br /> ===Кращі майстри===<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Стельмах Володимир Семенович] – екс голова НБУ<br /> <br /> Кручак Микола Іванович -<br /> <br /> Шматко Іван Миколайович – екс керуючий банком &quot;Укрсоцбанк&quot;<br /> <br /> Красовський Василь Михайлович<br /> <br /> Плотнікова Ніна Андріївна<br /> <br /> Гавриленко Олена Миколаївна<br /> <br /> Мироненко Ольга Іванівна<br /> <br /> Пугач Валентина Вікторівна – директор Рябинівської ЗОШ І-ІІІ ст., відмінник освіти<br /> <br /> Півень Віра Іванівна – голова Вищевеселівської сільської ради<br /> <br /> Скоромна Олександра Іванівна – заслужений вчитель України<br /> <br /> Скоромна Тетяна Михайлівна – керуюча Великописарівським відділенням &quot;Приватбанк&quot;<br /> <br /> Тищенко Наталія Анатоліївна – передова доярка ф/г &quot;Дружба&quot;<br /> <br /> Гончаренко Валентина Володимирівна – спеціаліст Пенсійного фонду<br /> <br /> Охмат Олена Анатоліївна – заступник начальника статистичного відділу<br /> <br /> Єрємєєва Любов Миколаївна – провідний спеціаліст Податкової інспекції<br /> <br /> Леонова Валентина Іванівна – працівник Великописарівського казначейства<br /> <br /> Нестеренко Олексій Григорович – екс начальник Охтирського НГДУ<br /> <br /> П'ять героїв Соціалістичної праці<br /> <br /> Шість кавалерів державних нагород, заслужені працівники сільського господарства, культури<br /> <br /> ==Навчальний заклад сьогодні==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>

Rotkerid http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_I-II_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8,_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96&diff=1540 2015-01-27T07:32:56Z

<p>Rotkerid: /* Відомі випускники */</p> <hr /> <div><br /> <br /> <br /> ==Повна назва навчального закладу==<br /> Олександрівська загальноосвітня школа I-II ступенів, Великописарівської районної ради, Сумської області<br /> <br /> ==Адреса навчального закладу==<br /> 42806, вул.Київська, 59, с. Олександрівка, Великописарівський район, Сумська область<br /> <br /> ==Історія навчального закладу==<br /> ===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події===<br /> В кінці ХVIII на початку ХІХ століття в с.Олександрівці при церкві Святого Миколая, що стояла в центрі села, була відкрита церковно-приходська школа.<br /> <br /> З 1924 року початкові школи працювали в селах Олександрівка та Пушкарка.<br /> <br /> У 1929 році в новому приміщенні було відкрито семирічну школу за кошти колгоспу &quot;Здобутки Жовтня&quot;.<br /> <br /> З 1960 по 1990 роки школа була восьмирічною.<br /> <br /> У 1999 році за рахунок доброчинної допомоги Національного банку України, при участі голови правління НБУ Володимира Семеновича Стельмаха, випускника цієї школи, було добудовано нове приміщення на 6 класних кімнат.<br /> <br /> За період 1929-1948 роки дані про випускників не збереглися.<br /> Починаючи з 1949 р. по 2005 р. відбулося 48 випусків 7(9) класів, випущено близько 900 чоловік.<br /> <br /> ===Директори===<br /> <br /> <br /> ===Кращі викладачі===<br /> <br /> ===Кращі майстри===<br /> <br /> ===Відомі випускники===<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Стельмах Володимир Семенович] – екс голова НБУ<br /> <br /> Кручак Микола Іванович -<br /> <br /> Шматко Іван Миколайович – екс керуючий банком &quot;Укрсоцбанк&quot;<br /> <br /> Красовський Василь Михайлович<br /> <br /> Плотнікова Ніна Андріївна<br /> <br /> Гавриленко Олена Миколаївна<br /> <br /> Мироненко Ольга Іванівна<br /> <br /> Пугач Валентина Вікторівна – директор Рябинівської ЗОШ І-ІІІ ст., відмінник освіти<br /> <br /> Півень Віра Іванівна – голова Вищевеселівської сільської ради<br /> <br /> Скоромна Олександра Іванівна – заслужений вчитель України<br /> <br /> Скоромна Тетяна Михайлівна – керуюча Великописарівським відділенням &quot;Приватбанк&quot;<br /> <br /> Тищенко Наталія Анатоліївна – передова доярка ф/г &quot;Дружба&quot;<br /> <br /> Гончаренко Валентина Володимирівна – спеціаліст Пенсійного фонду<br /> <br /> Охмат Олена Анатоліївна – заступник начальника статистичного відділу<br /> <br /> Єрємєєва Любов Миколаївна – провідний спеціаліст Податкової інспекції<br /> <br /> Леонова Валентина Іванівна – працівник Великописарівського казначейства<br /> <br /> Нестеренко Олексій Григорович – екс начальник Охтирського НГДУ<br /> <br /> П'ять героїв Соціалістичної праці<br /> <br /> Шість кавалерів державних нагород, заслужені працівники сільського господарства, культури<br /> <br /> ==Навчальний заклад сьогодні==<br /> <br /> ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Історія навчальних закладів]]</div>

Rotkerid