Психологія Радченко І.Ю. - Історія редагувань

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-16T07:30:41Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-16T07:30:23Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-09-16T07:28:20Z

‎Індивідуальні заняття

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-09-16T07:23:25Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Радченко Ірина Юріївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-09-13T17:15:28Z

‎Індивідуальні заняття

Радченко Ірина Юріївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-13T17:13:53Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Радченко Ірина Юріївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-09-13T16:21:51Z

‎Індивідуальні заняття

Радченко Ірина Юріївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-09-13T16:20:32Z

‎Індивідуальні заняття

Сергієнко Марина Григорівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-08-30T09:10:24Z

‎Індивідуальні заняття

Сергієнко Марина Григорівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-08-30T09:06:17Z

‎Індивідуальні заняття

@@ Рядок 158: / Рядок 158: @@
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
-'''Доброго дня, шановні колеги!'''
+'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''
 Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

← Попередня версія		Версія за 07:30, 16 вересня 2015
Рядок 172:		Рядок 172:

	--[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна\|З повагою, Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна\|обговорення]]) 20:21, 13 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна\|З повагою, Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна\|обговорення]]) 20:21, 13 вересня 2015 (EEST)
		+
		+	'''''Дякую за правильну відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 10:30, 16 вересня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 07:28, 16 вересня 2015
Рядок 122:		Рядок 122:

	--[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна\|З повагою, Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна\|обговорення]]) 20:21, 13 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна\|З повагою, Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна\|обговорення]]) 20:21, 13 вересня 2015 (EEST)
		+
		+	'''''Дякую за розгорнуту відповідь та цікаві міркування!''''' Достатньо було розглянути один напрямок (одну сферу) гендерного розвитку. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 10:28, 16 вересня 2015 (EEST)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====

@@ Рядок 92: / Рядок 92: @@
 --[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 11:13, 19 квітня 2015 (EEST)
-'''Дякую за відповіді!'''
+'''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''
 '''Дякую за співпрацю!'''
-'''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''
+'''''Дякую за правильні доповненя до відповідей та відповіді на останні питання!''''' Деякої корекції потребує відповідь на питання № 9. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:23, 16 вересня 2015 (EEST)
---[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:35, 17 квітня 2015 (EEST)
 ==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 105: / Рядок 105: @@
 '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.
 '''Гендерні особливості учнів'''
@@ Рядок 119: / Рядок 121: @@
 Важливим компонентом гендерної соціалізації особисості є ґендерна освіта, яка включає в себе систематичне навчання, просвіту (пропаганду і поширення ґендерних знань і ґендерної культури, стимулювання ґендерної самоосвіти).  Метою ґендерного виховання є «ґендерна вихованість», яка включає когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти. Когнітивний компонент спрямований на формування уявлень про: себе як представника певної статі; зміст ґендерних ролей; усвідомлення ролей і функцій ґендерних стереотипів; те, що зміст сучасних ґендерних ролей ширший, ніж той, що випливає з біологічних відмінностей; чоловіки і жінки мають незначні психологічні відмінності, причому внутрішньостатеві відмінності переважають міжстатеві. Емоційно-ціннісний компонент включає усвідомлення «переваг та недоліків» статі, ціннісних орієнтацій, потреб та мотивів, які пов’язані з моральним розвитком особистості, зокрема: формування позитивного ставлення до власної статі та повагу до іншої; усвідомлення рівних можливостей для осіб різної статі; акцент на загальнолюдські цінності; орієнтацію на партнерські взаємини та егалітарний шлюб. Поведінковий компонент включає засвоєння моделей ґендерних ролей і реалізацію їх у житті, що знаходить вираження у: спільній діяльності на засадах ґендерної рівності, взаємоповаги, взаємозамінності; включенні в нетипові для статі види діяльності; відсутності в поведінці проявів неповаги до іншої статі, зокрема у спілкуванні.Метою ґендерного навчання та виховання школярів має стати не лише формування правильного розуміння сутності моральних норм та установок у сфері взаємин між статями, а й потреби керуватися ними в усіх сферах діяльності. Виховна робота з учнями різної статі не повинна мати узагальненого характеру, вона має орієнтуватися на особливості, можливості та потреби кожної конкретної учениці чи учня. Специфіка ґендерного навчання та виховання полягає в тому, що людина як суб’єкт діяльності не може виступати як безстатева істота. Це означає, що в процесі формування гендерної культури школярів можуть бути використані будь-які види діяльності: праця, спілкування, заняття, гра, що сприятимуть формуванню ґендерної культури, якщо педагоги беруть до уваги характер відмінностей між учнями, враховують вікові особливості учнів. Для того, щоб розв’язати суперечності, які трапляються у шкільному житті, педагог не має забувати про те, що, насамперед, він сам є яскравим прикладом у виконанні тих ролей, які він виконує на даний момент. Тому вчителеві необхідно пам’ятати самому і допомогти дитині в оволодінні змістом соціально-статевої ролі людини. Якщо в роботі з дітьми педагогу вдасться звернути увагу на ці статеві відмінності і особливості, то йому буде легше впливати на формування особистості чоловіка і особистості жінки.
+--[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|З повагою, Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 20:21, 13 вересня 2015 (EEST)
---[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:04, 11 червня 2015 (EEST)
 ==== Консультації ====

← Попередня версія		Версія за 17:13, 13 вересня 2015
Рядок 162:		Рядок 162:

	--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:33, 20 травня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 12:33, 20 травня 2015 (EEST)
		+
		+	МОЯ ВІДПОВІДЬ
		+	Назва інтерактивного метода: Коло ідей
		+	Опис: «Коло ідей» - оперативний метод розв'язання проблеми, коли представники від групп (після того, як проведено обговорення в малих групах) висловлюють точку зору, позицію групи по певному дискусійному питанню, що задано для обговорення, йде дискусія після того, як вислухають всі точки зору. Під час обговорення теми на дошці фіксується список зазначених ідей.Коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутися до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.
		+	Аналіз доцільності його використання:Успіх кола ідей залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення, тому роль ведучого в колі ідей - підтримувати активність учасників, почерговість висловлювань, толерантність. Усі відповіді слід «збирати» в колі по черзі до тих пір, поки вони не вичерпаються. Цей метод дає можливість обмінятися результатом своєї роботи по визначеній темі. "Коло ідей" орієнтоване на формування вмінь працювати в команді, обґрунтовувати власну думку.
		+
		+	--[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна\|З повагою, Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна\|обговорення]]) 20:21, 13 вересня 2015 (EEST)

@@ Рядок 114: / Рядок 114: @@
 У чоловіків - «тунельний» зір, що пояснює їх здатність чітко і ясно бачити те, що розташоване перед ними. Чоловіки можуть безпомилково визначити, звідки доноситься звук.  Хлопчики менш чутливі до дотиків ніж дівчатка. Чутливість шкіри дорослої жінки в десять разів вище чутливості шкіри чоловіка. У чоловіків нюх гірший ніш у дівчаток. Мозок чоловіка на 200-350 г важче жіночого. У чоловічому мозку міститься в середньому на 4 млн більше мозкових клітин. У мозку чоловіка права і ліва півкулі відповідають за різні, чітко визначені функції. На генетичному рівні чоловіки мають більш розвинену праву півкулю, відповідальну за розпізнавання і аналіз зорових і слухових образів, форм і структури предметів, за свідому орієнтацію в просторі, що дозволяє мислити абстрактно, формувати абстрактні поняття. Чоловічі програми поведінки більшою мірою забезпечені «оперативно-практичною» інформацією і налаштовані на досягнення мети, кар'єри, соціального статусу, влади. Жирової тканини в чоловічому тілі тільки 11%.  Призначення чоловіка - забезпечити простір і умови для життя. Тому чоловіки агресивні. У їх організмі міститься більше речовин, що викликають гнів. Чоловіки більш схильні до відокремлення. Жінкам легше висловити свої почуття, ніж чоловікам. Чоловічий мозок, на відміну від жіночого, не налаштований на те, щоб помічати деталі й аналізувати візуальні сигнали. Чоловіки перевершують жінок в швидкості і координації рухів, орієнтації в просторі. Юнаки відрізняються підвищеною запальністю. У віці 15-24 років вони в 6 разів частіше потрапляють в колотнечі, нерідко це кінчається смертельним результатом, в 4 рази частіше провокують дорожні пригоди, і гине їх в 3 рази більше, ніж жінок того ж віку.  Хлопчики більш схильні до предметно-інструментальної діяльності і легше оволодівають навичками роботи з різними речовинами, інструментами і матеріалами. Хлопчики більш схильні до самостійної дослідницької діяльності, вважаючи за краще вирішувати проблему, а не діяти за шаблоном. Юнаки більше філософствують і віддають перевагу логіці. Хлопчики воліють відкрите суперництво, вирішення спорів у відкритій боротьбі.  Хлопчики воліють чіткі однозначні вказівки, дівчатка здатні зрозуміти натяк.
 Самооцінка більш стійка у хлопчиків, ніж у дівчаток. Хлопці вибудовують більш могутній захист своєї самооцінки. З дошкільного до підліткового віку хлопчики та дівчатка практично не відрізняються за рівнем мотивації стосовно навчання й успішності, домагань щодо оцінок. У дівчаток переважає орієнтація на задачу, у хлопчиків - особистісна орієнтація (на взаємодію з однолітками); орієнтація на взаємодію з дорослими однакова в обох статей. У цілому жодна стать не виявляє більшого інтересу, ніж інша, ані до самої діяльності, ані до нагород і схвалення, що з нею пов'язані. У той же час дівчатка перевершують хлопчиків у прагненні досягнення реальних успіхів у школі протягом усього періоду навчання. Хлопчики демонструють перевагу в таких типах домінантності: агресивної (і стосовно хлопчиків, і стосовно дівчаток), егоїстичної, за формою маккіавеллізму (більш грубого варіанту маніпулювання). Вони роблять більшу кількість спроб домінування над дітьми й дорослими і вважають себе більш домінантною статтю. Домінують вони й у змішаних статевих групах.
- Хлопчики вимагають більш детальної форми викладу навчального матеріалу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії. Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей. Старший підлітковий та ранній юнацький вік є сприятливим для ґендерного виховання і характеризується: почуттям дорослості, «чуттям статі», суперечністю між необхідністю наслідувати ґендерні стереотипи і бажанням ствердити власні норми і цінності, виникненням потреби спілкуватись з однолітками протилежної статі, необхідністю самовизначення, вибору життєвого і професійного шляху, формуванням світогляду. Навчання з урахуванням гендерних особливостей учнів вимагає відбору такого змісту навчального матеріалу і застосування таких методів і форм навчання, які відповідали б різному типу функціональної асиметрії мозку у сприйнятті інформації дівчатками і хлопчиками, відповідали б запитам і тих, й інших у ставленні до навчальної роботи.
+Хлопчики вимагають більш детальної форми викладу навчального матеріалу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії. Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей. Старший підлітковий та ранній юнацький вік є сприятливим для ґендерного виховання і характеризується: почуттям дорослості, «чуттям статі», суперечністю між необхідністю наслідувати ґендерні стереотипи і бажанням ствердити власні норми і цінності, виникненням потреби спілкуватись з однолітками протилежної статі, необхідністю самовизначення, вибору життєвого і професійного шляху, формуванням світогляду. Навчання з урахуванням гендерних особливостей учнів вимагає відбору такого змісту навчального матеріалу і застосування таких методів і форм навчання, які відповідали б різному типу функціональної асиметрії мозку у сприйнятті інформації дівчатками і хлопчиками, відповідали б запитам і тих, й інших у ставленні до навчальної роботи.
 Жінки  яскравіше сприймають барви світу. Жіночі очі в порівнянні з чоловічими мають велику площу білка, що забезпечує зору більшу можливість сприймати і відправляти сигнали. Жінки здатні охопити поглядом сектор в 45 з усіх боків - зліва, справа, вгорі і внизу.  Програми слуху у жінок функціонують краще, ніж у чоловіків, і налаштовані на сприйняття високих частот. Жіночий мозок має здатність класифікувати звуки, Дівчатка в класах можуть виконувати кілька робіт одночасно. З моменту народження дівчатка більш чутливі до дотиків, ніж хлопчики. Чутливість шкіри дорослої жінки в десять разів вище чутливості шкіри чоловіки. Жінка може протестувати стан імунної системи чоловіка протягом трьох секунд після зустрічі з ним. Її ніс визначає наявність феромонів (статевих гормонів) і особливий чоловічий запах.  Ступінь розумової обдарованості у жінок приблизно на 3% вище, ніж у чоловіків. У жінок різниця між півкулями виражена не так однозначно, їх функції менш диференційовані. У жінок краще відбувається синтез інформації. Жінки наділені тонкою інтуїцією. На генетичному рівні жінки мають більш розвинену ліву півкулю, що відповідає за образне сприйняття, що забезпечує регуляцію мови, письма, рахунку, інтуїтивного мислення.У програмі поведінки жінки більше місця відводиться родовій, «консервативній» пам'яті, домівці, спілкуванню, гармонії в родині. Жінка запрограмована на продовження роду. Цим пояснюється те, що жирової тканини в ній - 23%. Продовженню роду в житті жінки підпорядковано все. Тому вони спокійніше реагують на стреси, виділяють менше адреналіну, і тиск у них не скаче так різко, як у чоловіків.  Жінки і більш чутливі до болю, і більш терплячі. У жінок яскравіше виражена соціальна орієнтація. Жінкам легше висловити свої почуття, ніж чоловікам.У жінок більш спритні руки, вище швидкість сприйняття, рахунку, пам'яті, швидкість мови. Дівчатка-школярки задають втричі більше питань, ніж хлопчики, люблять супроводжувати свою промову оборотами «не так?», «Хіба не так?" Дівчатка ростуть швидше за хлопчиків. Їх зростання припиняється зазвичай після першої менструації, хлопчики ростуть до 18 років. Дівчатка віддають перевагу працювати з вербальною (словесною) інформацією, досягаючи при цьому більш високих результатів, ніж хлопчики. Дівчатка віддають перевагу готовим алгоритмам, табличним способам отримання результату.  Дівчата схильні до підступності, воліючи хитру і приховану боротьбу.
 Дівчаткам  зазвичай простіше зрозуміти схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. Вчені радять учителям діяти за принципом: дівчинці повтори, хлопчика підбадьор.

@@ Рядок 108: / Рядок 108: @@
 '''Гендерні особливості учнів'''
-Сфера: ставлення до оцінки
+Сфера:
 Хлопчики
-Опис: Здебільшого довіряють своїм можливостям,досвіду,можуть реалістично оцінити зроблене.Менше залежать від зовнішніх оцінок,рідше змінюють думку.
+Опис:
 Умови: