Психологія Шелеміна С. М. - Історія редагувань

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-10-13T08:49:22Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-10-13T08:28:32Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-10-13T08:27:41Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Шелеміна Світлана Миколаївна: lty

2015-09-24T18:12:49Z

lty

Шелеміна Світлана Миколаївна в 18:06, 24 вересня 2015

2015-09-24T18:06:11Z

Шелеміна Світлана Миколаївна в 18:03, 24 вересня 2015

2015-09-24T18:03:37Z

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-09-23T07:03:36Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-09-16T10:30:02Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-09-16T10:29:01Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Сидоренко Ірина Валеріївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-09-16T10:24:42Z

‎Індивідуальні заняття

← Попередня версія		Версія за 08:49, 13 жовтня 2015
Рядок 54:		Рядок 54:

	<p style="color:red;"><b>Чекаю Ваших відповідей на 8 та 9 питання! </b></p>--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 10:03, 23 вересня 2015 (EEST)		<p style="color:red;"><b>Чекаю Ваших відповідей на 8 та 9 питання! </b></p>--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 10:03, 23 вересня 2015 (EEST)
		+
		+	'''''Дякую за правильні відповіді на питання №8, 9!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 11:49, 13 жовтня 2015 (EEST)

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 115: / Рядок 115: @@
 Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
 Добрий день. Моя відповідь : "Коло". Цей метод тренінгового заняття передбачає дати можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання чи висловлюючи свою думку або позицію. Кола корисні для швидкого моніторингу того, як група чи кожен учасник окремо опанували поданий матеріал.Але не на всі запитання і не вся група захоче відповідати вголос і відверто. Для таких запитань можна роздати міні-анкети. З повагою, Шелеміна Світлана Миколаївна.
 '''''Дякую за вірну відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:27, 13 жовтня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 08:27, 13 жовтня 2015
Рядок 117:		Рядок 117:

	Добрий день. Моя відповідь : "Коло". Цей метод тренінгового заняття передбачає дати можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання чи висловлюючи свою думку або позицію. Кола корисні для швидкого моніторингу того, як група чи кожен учасник окремо опанували поданий матеріал.Але не на всі запитання і не вся група захоче відповідати вголос і відверто. Для таких запитань можна роздати міні-анкети. З повагою, Шелеміна Світлана Миколаївна.		Добрий день. Моя відповідь : "Коло". Цей метод тренінгового заняття передбачає дати можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання чи висловлюючи свою думку або позицію. Кола корисні для швидкого моніторингу того, як група чи кожен учасник окремо опанували поданий матеріал.Але не на всі запитання і не вся група захоче відповідати вголос і відверто. Для таких запитань можна роздати міні-анкети. З повагою, Шелеміна Світлана Миколаївна.
		+
		+	'''''Дякую за вірну відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 11:27, 13 жовтня 2015 (EEST)

	--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 18:12, 24 вересня 2015
Рядок 115:		Рядок 115:

	Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).		Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
		+
		+	Добрий день. Моя відповідь : "Коло". Цей метод тренінгового заняття передбачає дати можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання чи висловлюючи свою думку або позицію. Кола корисні для швидкого моніторингу того, як група чи кожен учасник окремо опанували поданий матеріал.Але не на всі запитання і не вся група захоче відповідати вголос і відверто. Для таких запитань можна роздати міні-анкети. З повагою, Шелеміна Світлана Миколаївна.

	--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''Можна застосувати анкетне опитування та тестування. Педагог має можливість отримати інформацію про особистісні характеристики учня, про рівень сформованості умінь, про особливості мотивації, про характер відносин, як у процесі навчання так і в позаурочний час.
-''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''
+''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?'' Так, на мою думку, при організації навчально - виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів, адже, актуальний розвиток - це набір психологічних факторів розвитку на даний момент, наявний рівень підготовки людини,а найближчий розвиток - це потенційні можливості розвитку, те що індивід може зробити за допомогою іншої людини. Це є більш високий рівень. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку учня!
 '''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:06, 20 травня 2015 (EEST)

@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 '''''Дякую за правильні відповіді на питання №1-7!''''' Чекаю відповідей на питання №8, 9.
 --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:29, 16 вересня 2015 (EEST)
 ==== Індивідуальні заняття ====

← Попередня версія		Версія за 10:24, 16 вересня 2015
Рядок 79:		Рядок 79:
	НА мою думку на сучасному етапі педагогічна наука накопичила великий арсенал різних методів навчання, але використовуються вони в змішаних класах без урахування фізіологічних особливостей дітей. При цьому передбачається, що ці методи однаково прийнятні як для дівчаток, так і для хлопчиків. Однак психофізіологічні відмінності дітей змушують говорити про необхідність диференційованих методик викладання.У змішаних ж класах відмінності у внутрішньому світі хлопчиків і дівчаток практично не враховуються. Особливо від цього страждають хлопчики. Адже педагоги у нас, в основному, жінки, і тому психологія дівчаток їм все-таки набагато зрозуміліша. Навчання з урахуванням гендерних особливостей учнів вимагає відбору такого змісту навчального матеріалу і застосування таких методів і форм навчання, які відповідали б різному типу функціональної асиметрії мозку у сприйнятті інформації дівчатками і хлопчиками, відповідали б запитам і тих, й інших у ставленні до навчальної роботи. При побудові процесу навчання на основі врахування гендерного підходу слід керуватися тим, що за одних і тих же методах навчання, при одному і тому ж вчителя хлопчики і дівчатка приходять до знань і вмінь різними шляхами, використовуючи різні стратегії мислення. Так, наприклад, дівчатка краще засвоюють інформацію, коли їм відомий алгоритм, коли інформація покладена в схему. Зазвичай, для них не складає труднощів запам'ятати правило або порядок операцій і потім застосовувати його в подібних типових ситуаціях. Хлопчики вимагають більш детальної форми викладу, більшість просторових завдань вирішують у внутрішньому плані, тоді як дівчаткам потрібна додаткова наочність. Дівчаткам ж зазвичай простіше зрозуміти схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. А дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. Тому у процесі навчання в змішаних класах необхідно дотримуватися певних умов застосування гендерного підходу: виявлення відмінностей у навченості хлопчиків і дівчаток (особливостей гендерної засвоєння знань); диференціація видів діяльності;оптимальний вибір форм, методів і засобів навчання з урахуванням різниці пізнавальних інтересів хлопчиків і дівчаток (на тлі загальної позитивної навчальної мотивації); організація процесу засвоєння навчального предмета на основі визначення стилю навчальної діяльності кожного учня в класі і усередненого стилю навчальної діяльності класу,; визначення складу групи учнів, стиль навчальної діяльності яких не збігається з усередненим стилем навчальної діяльності класу; визначення стилю викладання вчителів і встановлення їх відповідності або невідповідності стилям навчальної діяльності учнів. Для реалізації гендерного підходу педагогу необхідно реалізувати певні вимоги, до числа яких входять:врахування соціальних факторів при навчанні (статус учня в класному колективі, внутрішньошкільних і різних зовнішніх впливів); індивідуалізація навчання на основі врахування фізичних і психологічних особливостей особистості школяра; диференціація навчання, з точки зору гендерного підходу, тобто угруповання учнів за статевою ознакою для навчання за кілька різних навчальних планах і варіативним навчальними програмами; надання учням можливості вивчати навчальні предмети в індивідуальному темпі: або прискорено, або уповільнено; створення всіляких типів дидактичних засобів з рекомендаціями для їх використання в різних групах учнів, об'єднаних за гендерною показником; вивчаючи особистісні особливості дітей, необхідно проводити діагностику функціональної асиметрії півкуль і створювати індивідуальний латеральний профіль учня, що визначити провідний тип мислення, дозволить врахувати гендерна своєрідність конкретного учня, визначить психофізіологічне місце кожного учня в класі, що значно полегшить вчителю вибір і розробку класних і домашніх завдань , оптимальних як для дівчаток, так і для хлопчиків, і підвищить якість засвоєння навчального матеріалу.		НА мою думку на сучасному етапі педагогічна наука накопичила великий арсенал різних методів навчання, але використовуються вони в змішаних класах без урахування фізіологічних особливостей дітей. При цьому передбачається, що ці методи однаково прийнятні як для дівчаток, так і для хлопчиків. Однак психофізіологічні відмінності дітей змушують говорити про необхідність диференційованих методик викладання.У змішаних ж класах відмінності у внутрішньому світі хлопчиків і дівчаток практично не враховуються. Особливо від цього страждають хлопчики. Адже педагоги у нас, в основному, жінки, і тому психологія дівчаток їм все-таки набагато зрозуміліша. Навчання з урахуванням гендерних особливостей учнів вимагає відбору такого змісту навчального матеріалу і застосування таких методів і форм навчання, які відповідали б різному типу функціональної асиметрії мозку у сприйнятті інформації дівчатками і хлопчиками, відповідали б запитам і тих, й інших у ставленні до навчальної роботи. При побудові процесу навчання на основі врахування гендерного підходу слід керуватися тим, що за одних і тих же методах навчання, при одному і тому ж вчителя хлопчики і дівчатка приходять до знань і вмінь різними шляхами, використовуючи різні стратегії мислення. Так, наприклад, дівчатка краще засвоюють інформацію, коли їм відомий алгоритм, коли інформація покладена в схему. Зазвичай, для них не складає труднощів запам'ятати правило або порядок операцій і потім застосовувати його в подібних типових ситуаціях. Хлопчики вимагають більш детальної форми викладу, більшість просторових завдань вирішують у внутрішньому плані, тоді як дівчаткам потрібна додаткова наочність. Дівчаткам ж зазвичай простіше зрозуміти схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. А дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. Тому у процесі навчання в змішаних класах необхідно дотримуватися певних умов застосування гендерного підходу: виявлення відмінностей у навченості хлопчиків і дівчаток (особливостей гендерної засвоєння знань); диференціація видів діяльності;оптимальний вибір форм, методів і засобів навчання з урахуванням різниці пізнавальних інтересів хлопчиків і дівчаток (на тлі загальної позитивної навчальної мотивації); організація процесу засвоєння навчального предмета на основі визначення стилю навчальної діяльності кожного учня в класі і усередненого стилю навчальної діяльності класу,; визначення складу групи учнів, стиль навчальної діяльності яких не збігається з усередненим стилем навчальної діяльності класу; визначення стилю викладання вчителів і встановлення їх відповідності або невідповідності стилям навчальної діяльності учнів. Для реалізації гендерного підходу педагогу необхідно реалізувати певні вимоги, до числа яких входять:врахування соціальних факторів при навчанні (статус учня в класному колективі, внутрішньошкільних і різних зовнішніх впливів); індивідуалізація навчання на основі врахування фізичних і психологічних особливостей особистості школяра; диференціація навчання, з точки зору гендерного підходу, тобто угруповання учнів за статевою ознакою для навчання за кілька різних навчальних планах і варіативним навчальними програмами; надання учням можливості вивчати навчальні предмети в індивідуальному темпі: або прискорено, або уповільнено; створення всіляких типів дидактичних засобів з рекомендаціями для їх використання в різних групах учнів, об'єднаних за гендерною показником; вивчаючи особистісні особливості дітей, необхідно проводити діагностику функціональної асиметрії півкуль і створювати індивідуальний латеральний профіль учня, що визначити провідний тип мислення, дозволить врахувати гендерна своєрідність конкретного учня, визначить психофізіологічне місце кожного учня в класі, що значно полегшить вчителю вибір і розробку класних і домашніх завдань , оптимальних як для дівчаток, так і для хлопчиків, і підвищить якість засвоєння навчального матеріалу.

		+	'''''Дякую за розгорнуту відповідь та цікаві міркування!''''' Достатньо було розглянути один напрямок (одну сферу) гендерного розвитку.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна\|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна\|обговорення]]) 13:24, 16 вересня 2015 (EEST)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====