Психологія Шкумат О.І. - Історія редагувань

Шкумат Олег Іванович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-03T08:02:28Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Шкумат Олег Іванович: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-05-03T08:01:15Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Шкумат Олег Іванович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-03T07:58:37Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Шкумат Олег Іванович: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-05-03T07:45:42Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Шкумат Олег Іванович: /* Індивідуальні заняття */

2015-05-03T07:40:26Z

‎Індивідуальні заняття

Шкумат Олег Іванович: /* Індивідуальні заняття */

2015-05-03T07:39:04Z

‎Індивідуальні заняття

Шкумат Олег Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-03T07:38:25Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Шкумат Олег Іванович: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-03T07:33:37Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Троіцька Марина Євгенівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-04-14T09:57:56Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Троіцька Марина Євгенівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-03-25T11:38:42Z

‎Індивідуальні заняття

← Попередня версія		Версія за 08:02, 3 травня 2015
Рядок 183:		Рядок 183:

	5. а) розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей.		5. а) розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей.
		+
		+	--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович\|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович\|обговорення]]) 11:02, 3 травня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 08:01, 3 травня 2015
Рядок 168:		Рядок 168:
	==== Проведення та перевірка модульного контролю ====		==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
	Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишн--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 15:03, 16 березня 2015 (EET)ього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.		Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишн--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 15:03, 16 березня 2015 (EET)ього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.
		+
		+	Доброго дня!
		+	1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми?
		+
		+	Готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми проявляється в таких рисах: психологічна зрілість, достатній рівень психосоматичного здоров'я; позитивна мотивація; високий рівень власного інтелектуального розвитку та професійно-педагогічної компетентності спеціаліста до даного виду діяльності, що базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність; творча спрямованість; активний характер; упевненість у собі та в професійних уміннях і навичках; уміння планувати й організовувати навчання учнів; стимулювати креативні здібності учнів; уміння залучати до виявлення та розвитку обдарованості учня батьків, однолітків, створюючи з їх допомогою сприятливе середовище для розвитку здібностей та обдарувань учня; почуття великої відповідальності за результати роботи з обдарованими учнями; безперервне підвищення рівня професійно-педагогічної компетентності для поліпшення результативності роботи з обдарованими учнями.
		+
		+	2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми?
		+
		+	Основним засобом для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми є самостійна робота вчителя, його самоосвіта. Самостійна робота – найвища форма навчальної діяльності вчителя. Якщо вчитель припиняє "вчитися", то він не зможе покращити результативність своєї роботи, оволодіти ефективними традиційними та інноваційними технологіями й методиками навчання. Самостійна робота – це діяльність, що організується самим учителем у силу його внутрішніх пізнавальних мотивів у найбільш зручний та раціональний з його точки зору час. Також для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми потрібно проводити: тематичні дискусії; – конференції з обміну досвідом; – слухання лекцій з елементами дискусій; – вивчення досвіду роботи інших вчителів на базі освітніх установ;;– консультації; – тренінги для педагогічних закладів освіти за спецкурсами; - розробка, видання методичних та інформаційних матеріалів тощо.
		+
		+	3. в) схильність.
		+
		+	4. б) здібності до читання.
		+
		+	5. а) розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей.

@@ Рядок 143: / Рядок 143: @@
 Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:57, 14 квітня 2015 (EEST)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишн--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 15:03, 16 березня 2015 (EET)ього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.

@@ Рядок 131: / Рядок 131: @@
 ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:47, 6 березня 2015 (EET)
 Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 12:57, 14 квітня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 07:40, 3 травня 2015
Рядок 109:		Рядок 109:

	Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:38, 25 березня 2015 (EET)		Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 13:38, 25 березня 2015 (EET)
		+
		+	Доброго дня!
		+
		+	Відповідь:
		+
		+	Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади.
		+
		+	При визначенні рівня здатності учня до навчання потрібно враховувати індивідуально-психологічні особливості (рівень сприйняття, уваги,уяви, пам 'яті тощо); ступінь розвитку продуктивного мислення; вміння організовувати свою пізнавальну діяльність. Навчальність — це характеристика індивідуальних можливостей учня до осмислювання й засвоювання навчальної інформації, тобто запам'ятовування матеріалу, розв'язування задач, виконання різних типів контролю та оцінки навчальної діяльності. Окрім вище перелічених, існують такі складники навчальності: • рівень розвитку пізнав сильних можливостей учня: особливості його мислення й мовлення, пам'яті й уваги, сенсорних і перцептивних процесів; • особливості особистості учня, своєрідність його характеру, емоційно-вольової й мотиваційної сфер; • характер ставлення учня до матеріалу, який засвоюється, до навчальної групи, педагогів і батьків або до інших людей, які впливають на його становлення як суб'єкта навчальної діяльності; • якості, що визначають можливості спілкування дитини й відповідні їм прояви особистості; • індивідуальні особливості активності й саморегуляції особистості учня.
		+
		+	Основними якостями пізнавальних процесів, які забезпечують ефективне навчання, прийнято вважати довільність як здатність керувати пізнавальними процесами (довільність уваги, запам'ятовування, сприймання, аналітико — синтетична діяльність) та здатність до рефлексії, яка базується на розвитку мовленнєвих можливостей людини. Особливо важливими тут є здібності до розуміння й використання різних видів знакових систем (символьної, графічної, образної) як інструментів організації та презентації внутрішньо-психологічного змісту учня.
		+
		+	Для молодших школярів доцільно використовувати такі форми як ігри, вікторини, кросворди та інші цікаві завдання.
		+
		+	Виявити рівень здатності до навчання, наприклад, учня старшої школи, я думаю, можна за допомогою відповідного тесту або творчого завдання, проекту тощо.
		+
		+	--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович\|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович\|обговорення]]) 10:40, 3 травня 2015 (EEST)

	==== Консультації ====		==== Консультації ====

@@ Рядок 87: / Рядок 87: @@
 ==== Індивідуальні заняття ====
 Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 11:56, 26 лютого 2015 (EET)
 Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:38, 25 березня 2015 (EET)

← Попередня версія		Версія за 07:38, 3 травня 2015
Рядок 82:		Рядок 82:

	Загальні ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів: - Спробуйте розробити систему пріоритетів у своїй роботі, вчіться планувати (накопичення великої кількості планів уроків, незакінчених проектів призводить до плутанини і тривоги; дезорганізація може привести до стресового стану); - Уникайте нездорової конкуренції (в багатьох ситуаціях ми не можемо уникнути конкуренції, але занадто велике прагнення вигравати в багатьох галузях попри будь-які обставини призводить до конфліктів, напруження і тривоги, робить людину агресивною); - Налагоджуйте ефективні взаємовідносини з керівництвом (від ефективності професійної взаємодії з керівництвом в значній мірі залежить адекватність оцінки професійної діяльності вчителя); - Не ставте перед собою недосяжних цілей (мета повинна бути реальною та досяжною в часі, коли людина ставить перед собою надто глобальні або невизначені задачі, вона часто не може визначитись з чого почати здійснення своїх планів; тому доцільно масштабні цілі розбивати на кілька досяжних); - Зосередьтесь на позитивних якостях оточуючих, намагайтесь не критикувати інших (у позитивної особистості більш ефективні соціальні зв’язки та вищий рівень соціальної підтримки в колективі); - Знаходьте час для відпочинку; - Ведіть активний спосіб життя, виконуйте фізичні вправи (це підвищує стресостійкість та адаптаційні можливості організму); - Не відкладайте надовго важливі справи (тягар незакінченої справи знижує адаптаційні ресурси); - Не ставтесь до себе як до жертви обставин (таке відношення знижує адаптаційні можливості організму, заважає прийняттю ефективних рішень). Психологи вчасно нагадали нам про те, що чим більше та інтенсивніше працює людина, тим більше та інтенсивніше вона повинна відпочивати! Позитивні емоції, гарний настрій, який ми самі собі створюємо та посмішка подовжують людині повноцінне творче життя.		Загальні ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів: - Спробуйте розробити систему пріоритетів у своїй роботі, вчіться планувати (накопичення великої кількості планів уроків, незакінчених проектів призводить до плутанини і тривоги; дезорганізація може привести до стресового стану); - Уникайте нездорової конкуренції (в багатьох ситуаціях ми не можемо уникнути конкуренції, але занадто велике прагнення вигравати в багатьох галузях попри будь-які обставини призводить до конфліктів, напруження і тривоги, робить людину агресивною); - Налагоджуйте ефективні взаємовідносини з керівництвом (від ефективності професійної взаємодії з керівництвом в значній мірі залежить адекватність оцінки професійної діяльності вчителя); - Не ставте перед собою недосяжних цілей (мета повинна бути реальною та досяжною в часі, коли людина ставить перед собою надто глобальні або невизначені задачі, вона часто не може визначитись з чого почати здійснення своїх планів; тому доцільно масштабні цілі розбивати на кілька досяжних); - Зосередьтесь на позитивних якостях оточуючих, намагайтесь не критикувати інших (у позитивної особистості більш ефективні соціальні зв’язки та вищий рівень соціальної підтримки в колективі); - Знаходьте час для відпочинку; - Ведіть активний спосіб життя, виконуйте фізичні вправи (це підвищує стресостійкість та адаптаційні можливості організму); - Не відкладайте надовго важливі справи (тягар незакінченої справи знижує адаптаційні ресурси); - Не ставтесь до себе як до жертви обставин (таке відношення знижує адаптаційні можливості організму, заважає прийняттю ефективних рішень). Психологи вчасно нагадали нам про те, що чим більше та інтенсивніше працює людина, тим більше та інтенсивніше вона повинна відпочивати! Позитивні емоції, гарний настрій, який ми самі собі створюємо та посмішка подовжують людині повноцінне творче життя.
		+
	--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович\|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович\|обговорення]]) 10:33, 3 травня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович\|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович\|обговорення]]) 10:33, 3 травня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 07:33, 3 травня 2015
Рядок 62:		Рядок 62:

	Доброго дня! Дякую за змістовні відповіді. Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 12:45, 12 лютого 2015 (EET)		Доброго дня! Дякую за змістовні відповіді. Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна\|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна\|обговорення]]) 12:45, 12 лютого 2015 (EET)
		+
		+	Доброго дня! Мої відповіді:
		+
		+	1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»?
		+
		+	Особливості професійної діяльності учителя – надмірна емоційна перенапруженость, оскільки справжній учитель – передовсім небайдужа людина, в руках якої опиняється душа дитини, її внутрішній світ, а значить, - майбутня доля не лише конкретної людини, але й країни в цілому. Професія педагога насичена багатьма стресогенами, серед яких такі, як соціальні оцінка, невизначеність, повсякденна рутина тощо. Прояви стресу в роботі вчителя різноманітні й численні. Фрустрованість, підвищена тривожність, дратованість, виснаженість - ось лише незначна частина факторів, які спричиняють до емоційного виснаження носіїв цієї складної професії. Професійне вигорання педагога – це небезпечний синдром фізичного та емоційного виснаження, що містить як розвиток негативної самооцінки й негативного ставлення до роботи загалом, так і втрату розуміння та емпатії стосовно учнів зокрема. Цей синдром, на думку науковців, має "запах психологічної мережі, що горить”. Синдром «професійного вигорання» — один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності. Цей термін — загальна назва наслідків тривалого робочого стресу і певних видів професійної кризи.
		+
		+	2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»?
		+
		+	Фактори, що сприяють виникненню професійних стресів та синдрому емоційного вигорання у вчителів: - Високий рівень відповідальності за учнів; - Дисбаланс між інтелектуально-енергетичними затратами та морально-матеріальною винагородою; - Напруженість і конфлікти в професійному оточенні; - Недостатні умови для самовираження; - Одноманітність діяльності; - Відсутність позитивного оцінювання; - Відсутність перспектив у роботі; - „Непомітність” результатів роботи; - Невирішені особисті проблеми.
		+
		+	Менш схильними до професійного вигорання є особистості: - з високим рівнем самооцінки; - впевнені у власних можливостях і здібностях; - відкриті, комунікабельні, самостійні; - здатні формувати і підтримувати позитивні установки стосовно себе та інших.
		+
		+	3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів?
		+
		+	В наш час ознак та симптомів професійного вигорання педагогів дослідниками виділено більше 100. У багатьох джерелах симптоми вигорання розділяють на три категорії: фізичні, поведінкові та психологічні. До найпоширеніших ознак тривалого стрессу та синдрому вигорання можна віднести наступні: виснаження, втому, безсоння, негативні установки стосовно роботи, незадоволення роботою, нехтування виконанням своїх обов’язків, порушення апетиту, посилення агресивності, негативна самооцінка, пасивність, збільшення прийому психостимуляторів (кава, тютюн, алкоголь), втрата концентрації, невиконання строків роботи, пошук виправдань замість рішень, конфлікти на робочому місці, частий головний біль, розлади шлунку, робота вдома, невпевненість, почуття розчарування, почуття неусвідомленого постійного неспокою, підвищена роздратованість.
		+
		+	4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.
		+
		+	Загальні ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів: - Спробуйте розробити систему пріоритетів у своїй роботі, вчіться планувати (накопичення великої кількості планів уроків, незакінчених проектів призводить до плутанини і тривоги; дезорганізація може привести до стресового стану); - Уникайте нездорової конкуренції (в багатьох ситуаціях ми не можемо уникнути конкуренції, але занадто велике прагнення вигравати в багатьох галузях попри будь-які обставини призводить до конфліктів, напруження і тривоги, робить людину агресивною); - Налагоджуйте ефективні взаємовідносини з керівництвом (від ефективності професійної взаємодії з керівництвом в значній мірі залежить адекватність оцінки професійної діяльності вчителя); - Не ставте перед собою недосяжних цілей (мета повинна бути реальною та досяжною в часі, коли людина ставить перед собою надто глобальні або невизначені задачі, вона часто не може визначитись з чого почати здійснення своїх планів; тому доцільно масштабні цілі розбивати на кілька досяжних); - Зосередьтесь на позитивних якостях оточуючих, намагайтесь не критикувати інших (у позитивної особистості більш ефективні соціальні зв’язки та вищий рівень соціальної підтримки в колективі); - Знаходьте час для відпочинку; - Ведіть активний спосіб життя, виконуйте фізичні вправи (це підвищує стресостійкість та адаптаційні можливості організму); - Не відкладайте надовго важливі справи (тягар незакінченої справи знижує адаптаційні ресурси); - Не ставтесь до себе як до жертви обставин (таке відношення знижує адаптаційні можливості організму, заважає прийняттю ефективних рішень). Психологи вчасно нагадали нам про те, що чим більше та інтенсивніше працює людина, тим більше та інтенсивніше вона повинна відпочивати! Позитивні емоції, гарний настрій, який ми самі собі створюємо та посмішка подовжують людині повноцінне творче життя.
		+	--[[Користувач:Шкумат Олег Іванович\|Шкумат Олег Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шкумат Олег Іванович\|обговорення]]) 10:33, 3 травня 2015 (EEST)

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====