Соціально-гуманітарний кредитний модуль Івах Т.М. - Історія редагувань

Івах Тетяна Миколаївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-12-08T11:21:58Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Івах Тетяна Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-12-08T11:20:27Z

‎Індивідуальні заняття

Івах Тетяна Миколаївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-12-08T11:19:50Z

‎Індивідуальні заняття

Івах Тетяна Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-12-08T11:14:08Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Івах Тетяна Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-12-08T11:12:43Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Івах Тетяна Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-12-08T11:08:14Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Івах Тетяна Миколаївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-12-08T11:02:25Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Логвиненко Юлія Володимирівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-11-18T10:30:45Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Логвиненко Юлія Володимирівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-11-18T10:30:25Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Логвиненко Юлія Володимирівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-10-29T09:06:30Z

‎Індивідуальні заняття

@@ Рядок 282: / Рядок 282: @@
 •	Які протиріччя містяться у Законі України «Про вищу освіту» та Проекті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років»? Як це може позначитися на розвитку освіти України?
 •	Чи можете ви назвати Закон України «Про вищу освіту» та Проект «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» перспективними для розвитку України? Чому?--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 12:39, 15 вересня 2015 (EEST)
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

← Попередня версія		Версія за 11:20, 8 грудня 2015
Рядок 190:		Рядок 190:
	--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна\|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна\|обговорення]]) 11:35, 15 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна\|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна\|обговорення]]) 11:35, 15 вересня 2015 (EEST)

−	Моя відповідь: Нині комп’ютеризація навчального процесу розглядається як один з найбільш перспективних напрямів підвищення якості освіти. Цій проблемі приділяється значна увага як на рівні центральних органів управління освітою, так і на рівні навчальних закладів освіти, у тому числі й нашого. Проте масштабна комп’ютеризація навчального процесу у ЗНЗ – складна проблема, яка потребує тривалої цілеспрямованої роботи. Усі педагоги вже пересвідчилися , що використання комп’ютерних програм, електронних засобів навчального призначення значно підвищують якість навчання, активізують пізнавальну активність . Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості, знаходження й закріплення будь-яких професійних навичок, дозволяють реалізовувати принципово нові форми й методи навчання. Разом з тим при використанні ІКТ в навчально-виховному процесі в школі виникають проблеми: • не завжди є недостатнє матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення з навчальних предметів; • недостатньо розроблені методики використання сучасних інформаційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення усіх навчальних предметів; • кабінети забезпечені тільки одним комп'ютером ( в учителя), програма « Один учень - один комп'ютер» реалізована тільки для кабінетів інформатики.	+	Моя відповідь: Нині комп’ютеризація навчального процесу розглядається як один з найбільш перспективних напрямів підвищення якості освіти. Цій проблемі приділяється значна увага як на рівні центральних органів управління освітою, так і на рівні навчальних закладів освіти, у тому числі й нашого. Проте масштабна комп’ютеризація навчального процесу у ЗНЗ – складна проблема, яка потребує тривалої цілеспрямованої роботи. Усі педагоги вже пересвідчилися , що використання комп’ютерних програм, електронних засобів навчального призначення значно підвищують якість навчання, активізують пізнавальну активність . Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості, знаходження й закріплення будь-яких професійних навичок, дозволяють реалізовувати принципово нові форми й методи навчання. Разом з тим при використанні ІКТ в навчально-виховному процесі в школі виникають проблеми: • не завжди є недостатнє матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення з навчальних предметів; • недостатньо розроблені методики використання сучасних інформаційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення усіх навчальних предметів; • кабінети забезпечені тільки одним комп'ютером ( в учителя), програма « Один учень - один комп'ютер» реалізована тільки для кабінетів інформатики.--[[Користувач:Івах Тетяна Миколаївна\|Івах Тетяна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Івах Тетяна Миколаївна\|обговорення]]) 13:20, 8 грудня 2015 (EET)

@@ Рядок 189: / Рядок 189: @@
 .	Склейнов Е.Л. Интеграция интерактивных и Интернет-технологий как новое направление информатизации образования [Электронный ресурс] / Е.Л.Склейнов // Информационная среда образования и науки. – Вып.9. – 2012. - Режим доступа: http://www.iiorao.ru/iio/pages/izdat/ison/publication/ison_2012/num_9_2012/Sklejnov.pdf.
 --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:35, 15 вересня 2015 (EEST)
@@ Рядок 227: / Рядок 229: @@
 . Чекман І. С. Конвергентні технології – нанобіомедичний аспект / І.С. Чекман, Т.Ю. Небесная, А.М. Дорошенко // Український медичний часопис. – 2011. – №2 (82) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.umj.com.ua/article/8865/konvergentni-texnologii-nanobiomedichnij-aspekt.
 --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:36, 29 жовтня 2015 (EET)
 ==== Консультації ====

@@ Рядок 173: / Рядок 173: @@
 Моя відповідь:
- Світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити. Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою . Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам і це правильно , адже розумного студента , майбутнього висококласного спеціаліста , втрачати не можна тільки через те , що він не в змозі повністю оплатити своє навчання. Заслуговує на увагу й той факт ,що зв’язок школи й держави забезпечується конкурсами , що допомагає формуванню майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки. Дипломи канадських вузів визнаються за своєю авторитетністю на одному рівні з дипломами США .Треба відмітити, що отримати роботу для випускника досить легко, особливо після успішного проходження стажування під час навчання у канадській компанії. Найбільш привабливою особливістю навчання в Канаді є гнучкість освітньої системи. Для студентів, які хочуть якнайшвидше розпочати свою кар’єру, існує дуже багато практичних професійних програм. Вже за 1 рік тут можна здобути міжнародний сертифікат по спеціальності, що дозволяє працювати в Канаді один рік після закінчення навчання. Для тих, хто хоче отримати бакалаврську ступінь, навчання триває 4 роки. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала.Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. «Закон про освіту», прийнятий у 1944, у цілому впорядкував систему освіти у Великій Британії. Вона є обов'язковою для всіх громадян у віці від 5 до 16 років. Акт Бейкера, прийнятий у 1988 ввів національні навчальні програми, рівні навчальних досягнень учнів кожного класу з кожного предмета, національні тести з англійської мови, математики та природничих наук для учнів 7, 11, 14, 16- річного віку. Були визначені предмети «ядра» — математика, англійська мова, природознавство, а також географія, технологія, мистецтво, на освоєння яких відводиться до трьох чвертей навчального часу. Найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. 5 випускників 11-х класів нашої школи 2015 року продовжили навчання саме в Польщі , адже польські дипломи визнаються у всіх країнах Європи.  Пріоритетна цільова спрямованість освітньої парадигми, напрацьованої польськими вченими, передбачає: 1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини. 2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути). 3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації. 4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі. 5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%). Система освіти України поступово переймає досвід надання освіти в різних країнах світу : запровадження Болонського процесу, ДПА та ЗНО, структура освіти охоплює також широкий вибір допоміжних та приватних навчальних закладів. Ми практикуємо приєднання кожної школи і шкільного класу так , як США , до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів.--[[Користувач:Івах Тетяна Миколаївна|Івах Тетяна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Івах Тетяна Миколаївна|обговорення]]) 13:08, 8 грудня 2015 (EET)
+Зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти,однозначно позначилися на роботі нашого навчального закладу. Слід зазначити, що наш заклад пройшов певні етапи свого становлення й розвитку .Відкрито заклад як загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів №17 у 1982 році , працював заклад з 1998 по 2001 рік як загальноосвітня школа з ліцейними класами, у 2004 році школа отримала статус НВК : середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 , функціонує як Сумська спеціалізована школа І – ІІІ ступенів №17, м. Суми, Сумської області з 2004 року ( створення шкіл нового типу) . У закладі створені класи фізико-математичного, технологічного профілів та іноземної філології. Поглиблено вивчаються предмети: англійська мова, математика 9 профілізація). Останні 10 років значна увага приділяється науково-методичному забезпеченню діяльності закладу: науково- методична робота передбачає не тільки підвищення фахової майстерності вчителів, але й участь педагогів у науковій діяльності ( участь у міжнародних проектах , телемости з іншими закладами держави, області – обмін досвідом тощо). З минулого навчального року заклад бере участь у міжнародному проекті «Відкрита Польща». Серед 520 зареєстрованих шкіл - претендентів на участь у конкурсі міжнародною комісією було обрано 100 шкіл, яким запропоновано партнерство в рамках проекту. Серед цих шкіл – наш заклад, ми є партнерами Фундації СЕАSС у рамках проекту. З 2008 року в школі створено євроклуб «Вектор» , члени якого мають досвід співпраці з волонтерами з Європи та неодноразово брали участь у міжнародних проектах для молоді. Школярі усвідомлюють, що Україна - це центр Європи, українці завжди сповідують принципи свободи й незалежності. Члени євроклубу та педагоги - координатори відвідали такі країни, як: Польща, Німеччина. Шкільний євроклуб – це свого роду творча лабораторія, учасники якої шукають нестандартні форми й методи для організації дозвілля молоді в позаурочний час (один із проявів такого процесу , як інтеграція в Європу) . З метою національно-патріотичного виховання в закладі створений великий музейний комплекс, до якого входять три музеї: музей бойової слави «Солдатська пам’ять», народознавчий музей «Світлиця», історико-краєзнавчий музей «Моє місто, моя школа». У 2009 році музей «Моє місто, моя школа» нагороджений Дипломом Академії педагогічних наук України за перемогу у Всеукраїнському конкурсі «Музейна палітра України».Також до комплексу входить «Галерея слави», адже школа ніколи не забуває про своїх випускників, саме на їх честь створена ця галерея, де розміщені портрети найкращих учнів - випускників, які зробили вагомий внесок у розбудову міста, області та держави( фізичне й патріотичне виховання – один із основних напрямів роботи на сьогодні в усіх закладах). Інформатизація освіти є однією з найважливіших складових Державної програми розбудови інформаційного суспільства на основі впровадження новітніх інформаційних технологій, це одне із завдань Комплексної міської програми «Освіта м. Суми на 2011 – 2015 роки». У ній зазначається, що «проблема інформатизації не обмежується вивченням предмета інформатика, а передбачає використання інформаційно-комунікативних технологій при викладанні інших предметів». Тому цей пункт державної та міської програм ми повністю виконали: 90% навчальних кабінетів нашого закладу забезпечені телекомунікаційними засобами навчання (телевізори, комп’ютери, екрани) .Це одне із стратегічних завдань упровадження Державного стандарту в частині базової загальної середньої освіти. Усі педагоги школи володіють ( різному ріні) комп’ютером , використовують у своїй роботі інформаційно - комунікаційні технології ( Державна цільова програми впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків»). Активізована робота в закладі виявлення й розвитку інтелектуально й творчо обдарованих дітей, створена чітка система роботи з обдарованими та здібними учнями, сприятливі умови для розвитку їхнього творчого потенціалу, система стимулювання інтелектуально й творчо обдарованих дітей. Про це свідчать результати з даного напряму роботи. Так за останні три роки вчителі нашої школи підготували 168 переможців ІІ- ІV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад, із них: ІІ етапу -116, ІІІ етапу - 44, ІV етапу - 11. Серед наших учнів - стипендіати Президента України, голови Сумської обласної державної адміністрації, міського голови. Учитель економіки та географії Філатова С.Ю. в 2014 , 2015 роках визнана кращим учителем по роботі з обдарованими учнями, у 2014 році була відзначена щорічною премією Верховної Ради України. --Бабій Лариса Михайлівна (обговорення) 17:08, 3 жовтня 2015 (EEST)
 ==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 110: / Рядок 110: @@
 	Пояснити, у чому полягають особливості системи освіти США / Канади / Німеччини / Великої Британії / Польщі? Вказати, що може перейняти українська система освіти?--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:37, 4 вересня 2015 (EEST)
+Відповідь: Світова система освіти прагне впровадити один з найголовніших принципів – принцип дієвості знань. Система освіти США відповідає вимогам суспільства, постійно вдосконалюється, щоб виконувати всі суспільні запити. Реформа освіти в США орієнтована на наукове забезпечення навчального процесу, розвиток творчих здібностей та критичного мислення учнів, міжнародну конкурентоспроможність фахівців. Вища освіта в США платна, і ціна за навчання досить висока, тому багато студентів поєднують навчання з роботою . Законом США про освіту передбачено фінансову допомогу бідним студентам і це правильно , адже розумного студента , майбутнього висококласного спеціаліста , втрачати не можна тільки через те , що він не в змозі повністю оплатити своє навчання. Заслуговує на увагу й той факт ,що зв’язок школи й держави забезпечується конкурсами , що допомагає формуванню майбутньої наукової еліти, за якою в майбутньому – прогрес економіки. Дипломи канадських вузів визнаються за своєю авторитетністю на одному рівні з дипломами США .Треба відмітити, що отримати роботу для випускника досить легко, особливо після успішного проходження стажування під час навчання у канадській компанії. Найбільш привабливою особливістю навчання в Канаді є гнучкість освітньої системи. Для студентів, які хочуть якнайшвидше розпочати свою кар’єру, існує дуже багато практичних професійних програм. Вже за 1 рік тут можна здобути міжнародний сертифікат по спеціальності, що дозволяє працювати в Канаді один рік після закінчення навчання. Для тих, хто хоче отримати бакалаврську ступінь, навчання триває 4 роки. У Німеччині так і не відбувся перехід від масової освіти до загальної вищої освіти, як це сталося у США чи Японії. Основний акцент робиться на наукові дослідження, і на підготовку фахівця-професіонала.Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою. «Закон про освіту», прийнятий у 1944, у цілому впорядкував систему освіти у Великій Британії. Вона є обов'язковою для всіх громадян у віці від 5 до 16 років. Акт Бейкера, прийнятий у 1988 ввів національні навчальні програми, рівні навчальних досягнень учнів кожного класу з кожного предмета, національні тести з англійської мови, математики та природничих наук для учнів 7, 11, 14, 16- річного віку. Були визначені предмети «ядра» — математика, англійська мова, природознавство, а також географія, технологія, мистецтво, на освоєння яких відводиться до трьох чвертей навчального часу. Найбільш важливим для нас може стати досвід реформування освіти в Польщі. Польща – не тільки географічний сусід України, а й країна, дуже близька до нас за ментальними характеристиками. Крім того, уже декілька років вона входить до Європейського Союзу та має досвід переходу від командно-адміністративної системи до демократичної. 5 випускників 11-х класів нашої школи 2015 року продовжили навчання саме в Польщі , адже польські дипломи визнаються у всіх країнах Європи.  Пріоритетна цільова спрямованість освітньої парадигми, напрацьованої польськими вченими, передбачає: 1. Вища і безперервна освіта протягом усього життя людини. 2. Орієнтація вищої освіти на суб’єктність всіх активних учасників освітнього процесу як прагнення до інноваційно-креативного суспільного творення суспільства (не заперечуючи державні механізми і суспільні інститути). 3. Найбільш повне дотримання умов Болонської Декларації. 4. Розробка і застосування національної системи перекладу кредитів ECTS для рішення однієї з найважливіших задач – створення можливості порівняння і кваліфікаційної ідентифікації дипломів у Європейському освітньому просторі. 5. Пріоритет бюджетного фінансування системи вищої освіти (90%). Система освіти України поступово переймає досвід надання освіти в різних країнах світу : запровадження Болонського процесу, ДПА та ЗНО, структура освіти охоплює також широкий вибір допоміжних та приватних навчальних закладів. Ми практикуємо приєднання кожної школи і шкільного класу так , як США , до мережі Інтернет, забезпечення доступу до комп’ютерів усіх учителів та учнів. --[[Користувач:Івах Тетяна Миколаївна|Івах Тетяна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Івах Тетяна Миколаївна|обговорення]]) 13:12, 8 грудня 2015 (EET)
 ________________________

@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 11:20, 16 червня 2015 (EEST)
 ________________________________________________
@@ Рядок 159: / Рядок 171: @@
 Розкрийте, яким чином зміни та реформи, що проходять в українській системі освіти, позначилися на роботі вашого навчального закладу. Коротко проаналізуйте, як змінився річний план роботи вашого навчального закладу за останні 5-10 років.
 --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна|обговорення]]) 13:17, 11 вересня 2015 (EEST)
 ==== Індивідуальні заняття ====

← Попередня версія		Версія за 11:02, 8 грудня 2015
Рядок 7:		Рядок 7:
	--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна\|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна\|обговорення]]) 11:35, 12 червня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна\|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна\|обговорення]]) 11:35, 12 червня 2015 (EEST)

−	~~________________________________~~	+	_--Доброго дня.Відповіді: 1. "Освіта і наука є стратегічно пріоритетними, базовими для соціально-економічного розвитку суспільства…" , освіта "нерозривно пов'язана з розвитком суспільства й повинна бути активатором всіх суспільних змін" . А нашому суспільству потрібно змінюватися , розвиватися . Отже, модернізація системи освіти зумовлена тим , що саме освіта, у першу чергу, сприяє змінам , які відбуваються в суспільстві. Дослідженнями встановлено, що чим вищий рівень освіти працівників, тим вищі при одних і тих самих розряді й стажі виконання норм виробітку і результати праці. В умовах ринкової економіки, очевидно, рівень загальної освіти членів суспільства є необхідною умовою успіху. З розвитком суспільства змінюються й цілі освіти , на даному етапі головна мета освіти - дати знання людині , яка застосовуючи їх, буде конкурентоспроможною в усіх сферах діяльності держави на світовому ринку, адже сучасне суспільство вимагає людини освіченою, активної . Щоб реалізувати цю мету ( дати суспільству тих людей , які використають свій інтелект ( найцінніше надбання кожної нації ) , знання , досвід , піднімуть рівень економіки країни, тобто рівень нашого життя , сприятимуть прогресу суспільства в усіх його сферах ) і потрібно модернізувати освіту. Ми можемо й повинні використовувати досвід інших країн з цього питання , але не повинні забувати «про національний менталітет» (згодна , бо є свої національні відмінності , хоча загальнолюдські цінності спільні), створити свою освітню модель ( розвиток освіти й суспільства в кожної країни зі своїми особливостями, рівнем) , яка допоможе розвиватися саме нашому суспільству в потрібному напрямі , а наш досвід і результати позитивних перетворень стануть світовими надбаннями.
		+
		+
		+	2. Аналіз рейтингу українських університетів та Ваші матеріали допомогли мені зробити наступні висновки. Якість освітніх послуг визначають в основному такі показники: 1.Рівень викладацького складу , якість надання ним освітніх послуг : «продукування нових знань, підходів, технологій» ; 2. Рівень студентів : вуз може мати найкращу сучасну матеріально- технічну базу ,як приклад , Комп'ютерна Академія "ШАГ" , а студенти "слабкі" , тобто до навчального закладу зараховані випускники шкіл з низьким рівнем знань (яких зараховують на платне навчання, хоч при цьому освітні послуги викладацького складу є на високому рівні – зв'язок між середньою й вищою освітою ) ;3. Повнота отриманих знань, які можна буде в подальшому застосувати на практиці; 4.Програми навчання; 5.Мотивація студентів до навчання 6.Сучасне обладнання ; 7.Престижність й цінність диплому. 8.Забезпечення вузом співпраці з роботодавцями ( багатьом випускникам українських вузів просто неможливо влаштуватися на роботу за спеціальністю ). Усе це визначає рейтинг вузів , а "рейтинги стають впливовим фактором розбудови глобальної освітньої системи. І практично повна відсутність серед кращих світових університетів українських – тривожний сигнал того, що в нас є всі шанси лишитися поза межами цієї системи".--[[Користувач:Івах Тетяна Миколаївна\|Івах Тетяна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Івах Тетяна Миколаївна\|обговорення]]) 13:02, 8 грудня 2015 (EET)
		+
		+	_______________

← Попередня версія		Версія за 10:30, 18 листопада 2015
Рядок 260:		Рядок 260:

	----		----
−	доброго дня. вивчення модулю Вам не зараховано.Вам слід виконати всі запропоновані завдання. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна\|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна\|обговорення]]) 12:30, 18 листопада 2015 (EET)	+	доброго дня. вивчення модулю Вам не зараховано.Вам слід виконати всі запропоновані завдання. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна\|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна\|обговорення]]) 12:50, 18 листопада 2015 (EET)

← Попередня версія		Версія за 10:30, 18 листопада 2015
Рядок 258:		Рядок 258:
	доброго дня. вам слід виконати ВСІ завдання, що пропонувалися протягом вивчення модуля.		доброго дня. вам слід виконати ВСІ завдання, що пропонувалися протягом вивчення модуля.
	--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна\|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна\|обговорення]]) 11:26, 23 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна\|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна\|обговорення]]) 11:26, 23 вересня 2015 (EEST)
		+
		+	----
		+	доброго дня. вивчення модулю Вам не зараховано.Вам слід виконати всі запропоновані завдання. --[[Користувач:Логвиненко Юлія Володимирівна\|Логвиненко Юлія Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Логвиненко Юлія Володимирівна\|обговорення]]) 12:30, 18 листопада 2015 (EET)