Соціально-гуманітарний кредитний модуль Валюх Т.М. - Історія редагувань

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2016-06-22T11:39:37Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2016-06-22T07:17:11Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2016-06-22T07:05:23Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Індивідуальні заняття */

2016-06-22T06:56:56Z

‎Індивідуальні заняття

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2016-06-22T06:55:04Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2016-06-01T06:35:41Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2016-06-01T06:19:09Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2016-05-17T06:35:20Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Індивідуальні заняття */

2016-05-10T06:51:17Z

‎Індивідуальні заняття

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Консультації */

2016-05-04T06:32:37Z

‎Консультації

← Попередня версія		Версія за 11:39, 22 червня 2016
Рядок 116:		Рядок 116:
	Доброго дня, Тетяна Миколаївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.		Доброго дня, Тетяна Миколаївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.
	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:35, 1 червня 2016 (EEST)		--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:35, 1 червня 2016 (EEST)
		+
		+	Доброго дня, Тетяна Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Ви відповіли на запитання та пройшли тестування. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
		+
		+	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 14:39, 22 червня 2016 (EEST)

@@ Рядок 95: / Рядок 95: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#Знання є важливими соціальними цінностями. Знаннєво орієнтований зміст освіти сприяє соціалізації особистості, її входженню у соціум і забезпеченню її життєдіяльності. Однак у теорії і практиці навчання і виховання знання стали абсолютною цінністю і заступили собою саму людину. Це призвело до ідеологізації наукового ядра знань, їх академізму, орієнтації змісту освіти на середнього учня та інших негативних наслідків. Тому сучасну освітню систему слід змінювати у напрямі переорієнтації на ідею цілісного розвитку та самореалізації гармонійної особистості.
+#
 ----

@@ Рядок 104: / Рядок 104: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#Освіта є складною системою. Вона характеризується метою виховання, змістом, структуральними навчальними планами і програмами, які успадковують попередні рівні освіти та прогнозують наступні. Системоутворюючим компонентом освітньої системи є мета, тобто відповідь на питання: яку людину вимагає та чекає суспільство на даному етапі його історичного розвитку.Освіта — це соціальний інститут, покликаний відтворювати культуру шляхом постійної передачі соціально значимого досвіду попередніх поколінь наступним. Стосовно індивідуального розвитку такий процес трактується як становлення особистості відповідно до генетичної та соціальної програми.Освіта як процес не припиняється до кінця свідомого життя людини. Вона безперервно видозмінюється за цілями, змістом, формами, методами. Освіта як результат розглядається в двох аспектах: у плані результату системи, фіксованого у формі стандарту і в плані самої людини, яка пройшла навчання у певній освітній системі.
+#Цінність освіти у тому, що її результатом є сама людина, її досвід як сукупність сформованих особистісних якостей, знань та умінь, що дозволяє їй адекватно діяти в динамічних умовах життя.
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

@@ Рядок 72: / Рядок 72: @@
 --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 24 березня 2016 (EET)
 ----
-Ваша відповідь:
+Ваша відповідь: Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта. Сьогодні в педагогічні науці і практиці є дві цілком різні стратегії, в рамках яких існують системи освіти: Стратегія формування – педагогічне втручання ззовні у внутрішній світ дитини, нав’язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, оцінок. Стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація.
 ----
@@ Рядок 81: / Рядок 81: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#Формальна освіта (дошкільна, загальна середня, вища та ін.); неформальна; інформальна (індивідуальна пізнавальна діяльність).
+#Відкрита освіта - це збірний термін , що означає різні види освітньої діяльності. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формуєтьсчя, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій
 ==== Консультації ====

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+# Філософське дослідження освіти необхідне, щоб запобігти кризам освіти як однієї з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Тому що філософія допомагає шукати методи й засоби виходу освіти з кризової ситуації та визначати її перспективи. По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. По-друге, філософія здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. По-четверте, до сих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з'ясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багатовимірність самої освіти. На новому історичному етапі, у часовому вимірі початку третього тисячоліття філософія освіти набуває важливого значення в осягненні творчого феномену освіти.
+# Основними завданнями філософії освіти є - аналіз сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання; орієнтація не на вивчення "основ наук", а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості. 3. Основними завданнями соціології освіти є - вивчення потреб в освіті, розширення й оцінка її ролі в житті суспільства; оцінка рівня і якості знань у контексті соціальної значущості; виявлення соціальної цінності освіти та ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.
 ----
 ----
@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#Стратегія освіти повинна передбачити вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя. Зміст стратегії освіти складається з мети, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально - політичні, матеріально - фінансові та наукові забезпечення всіх її потреб, бажані результати реалізації стратегічних завдань. Якщо стратегія освіти стосується всього суспільного життя, то парадигма освіти - лише освітнього процесу и має два обов'язкові аспекти (погляд на майбутнє з метою кардинального вдосконалення та практична дія по досягенню поставленої мети). Для виходу з освітньої кризи необхідно сформулювати та реалізувати нову парадигму освіти, але існують проблеми з формуванням освітньої системи взагалі через відсутність чіткого тлумачення стратегії та парадигми освіти.
+#снує декілька сучасних зарубіжних підходів до освіти: американський (демократія в школі - основа демократії в країні, необхідність розвитку творчої активності учня, підтримка "інстинкту дослідника"), азійський (японський варіант - інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують робочі місця; китайський варіант - платна освіта, ціна навчання визначається державою), європейський (англійський варіант - 12 - річна школа, довузівська підготовка, обов'язковий національний екзамен, що дає право вступати до ВНЗ; німецький варіант - 13 - річна середня освіта з поділом дітей на здібних та нездібних, відсутність іспитів, запис до ВНЗ; французький варіант - 10 річна освіта з дипломом коледжу, академічний ліцей з дипломом бакалавра, вступ до ВНЗ).
 ----
 ----
@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 ----
 Ваша відповідь:
+На мою думку, інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: –	можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; –	зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; –	створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; – використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей "віртуальної реальності"
 ----
 ----
@@ Рядок 49: / Рядок 49: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#Болонський процес - процес зближення і гармонізації освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
+#У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав
 ----
 ----
@@ Рядок 62: / Рядок 62: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#Квазінаука - наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. 2.Основні елементи дослідницької системи: тема, мета, обєкт, предмет, завдання, гіпотеза, принципи, методи, критерії, результати, класифікація результатів, оцінка, висновки, визначення наступних проблем, оформлення
+#Елементи, які складають дослідницьку систему:1.Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.2.Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.3.Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).4.Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.5.Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6.Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7.Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8.Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.9.Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10.Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11.Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.12.Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.
 ==== Індивідуальні заняття ====

← Попередня версія		Версія за 06:35, 1 червня 2016
Рядок 114:		Рядок 114:
	----		----
	Доброго дня, Тетяна Миколаївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.		Доброго дня, Тетяна Миколаївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.
		+	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:35, 1 червня 2016 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 06:19, 1 червня 2016
Рядок 111:		Рядок 111:

	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:36, 20 квітня 2016 (EEST)		--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:36, 20 квітня 2016 (EEST)
		+	----
		+	----
		+	Доброго дня, Тетяна Миколаївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

@@ Рядок 93: / Рядок 93: @@
 --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:40, 7 квітня 2016 (EEST)
 ----
 Ваші відповіді:

@@ Рядок 76: / Рядок 76: @@
 ==== Консультації ====
 Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
 ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====