Соціально-гуманітарний кредитний модуль Кулик С.О. - Історія редагувань

Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */

2017-06-20T10:43:14Z

‎Індивідуальні заняття

Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */

2017-06-20T10:42:22Z

‎Індивідуальні заняття

Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-20T10:27:13Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */

2017-06-20T10:19:39Z

‎Індивідуальні заняття

Кулик Сергій: /* Індивідуальні заняття */

2017-06-20T10:18:01Z

‎Індивідуальні заняття

Кулик Сергій: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2017-06-20T10:12:54Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Кулик Сергій: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2017-06-20T10:10:58Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Кулик Сергій: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2017-06-20T10:10:28Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-20T09:30:26Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Кулик Сергій: /* Інтерактивні практичні заняття */

2017-06-20T09:08:47Z

‎Інтерактивні практичні заняття

@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 ----
 '''Ваша відповідь'''
-Microlearning определяется как предоставление учащимся маленьких кусочков учебного материала взамен более длинной формы модулей или курсов. Это могут быть интерактивные видео, подкасты, викторины и многое другое. Их длина является ключевым фактором. Разбивая большую тему на несколько коротких видео, объясняющих какую-то одну из составляющих, мы способствуем лучшему ее “перевариванию”.
+Microlearning - це представлення учням маленьких кусочків навчального матеріалу взамін великих форм модулів або курсів. Це можуть бути інтерактивне відео, вікторини і т.д. Їх тривалість є ключовим фактором. Коли ми розбиваємо тему на декілька коротких відео, які пояснюють якусь одну із складових, ми сприяємо кращому її "переварюванню"
-−
-Это имеет смысл, так как максимальный уровень концентрации внимания у человека припадает на первые пять минут.
 - це представлення учням маленьких кусочків навчального матеріалу взамін великих форм модулів або курсів. Це можуть бути інтерактивне відео, вікторини і т.д. Їх тривалість є ключовим фактором. Коли ми розбиваємо тему на декілька коротких відео, які пояснюють якусь одну із складових, ми сприяємо кращому її "переварюванню"

@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 ----
 '''Ваша відповідь'''
+Это имеет смысл, так как максимальный уровень концентрации внимания у человека припадает на первые пять минут.

@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 ----
 '''Ваші відповіді:'''
-П - я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед  і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)
+П - я б запозичив навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед  і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)

@@ Рядок 91: / Рядок 91: @@
 '''Ваша відповідь'''
-Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Доцільно його використовувати саме на уроках історії, адже історія місцями суперечлива і має різні точки зору на одні і ті ж події.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)
@@ Рядок 105: / Рядок 105: @@
 ----
 '''Ваша відповідь'''
+Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Доцільно його використовувати саме на уроках історії, адже історія місцями суперечлива і має різні точки зору на одні і ті ж події.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 10:18, 20 червня 2017
Рядок 91:		Рядок 91:
	'''Ваша відповідь'''		'''Ваша відповідь'''

		+	Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Доцільно його використовувати саме на уроках історії, адже історія місцями суперечлива і має різні точки зору на одні і ті ж події.--[[Користувач:Кулик Сергій\|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій\|обговорення]]) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 10:12, 20 червня 2017
Рядок 124:		Рядок 124:
	'''Ваші відповіді'''		'''Ваші відповіді'''

		+	Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя--[[Користувач:Кулик Сергій\|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій\|обговорення]]) 13:12, 20 червня 2017 (EEST)

@@ Рядок 137: / Рядок 137: @@
 ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''.
 --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 Існує багато трактувань поняття "щастя". Мені подобається наступне: "Щастя - це коли ти йдеш з радістю на роботу, і з радістю повертаєшся додому". Друге у мене є, але першого не вистачає. До цього причетна і система освіти, в якій відбуваються певні зміни, реформування, але ці зміни незначні, а реформування не доводиться до кінця. --[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 13:10, 20 червня 2017 (EEST)
 ----

@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 ----
 '''Ваші відповіді:'''
-П - я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед  і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.
+П - я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед  і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)
@@ Рядок 54: / Рядок 54: @@
 ----
 '''Ваша відповідь:'''
+Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)
@@ Рядок 65: / Рядок 65: @@
 ----
 '''Ваша відповідь:'''
+Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)
@@ Рядок 76: / Рядок 76: @@
 ----
 '''Ваша відповідь:'''
+Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 #Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.
 #Швидкий прогрес  посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі.
-#Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.
+#Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:08, 20 червня 2017 (EEST)
@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 ----
 '''Ваші відповіді:'''
+П - я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед  і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.