Соціально-гуманітарний кредитний модуль Радченко І.Ю. - Історія редагувань

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-23T06:14:55Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Радченко Ірина Юріївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-09-13T16:15:05Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-04T07:43:50Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2015-09-04T07:39:47Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-06-18T06:42:38Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Радченко Ірина Юріївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-06-13T14:40:39Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Радченко Ірина Юріївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2015-06-13T14:38:11Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Радченко Ірина Юріївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-06-13T14:35:43Z

‎Індивідуальні заняття

Радченко Ірина Юріївна: /* Індивідуальні заняття */

2015-06-13T14:34:18Z

‎Індивідуальні заняття

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Індивідуальні заняття */

2015-06-08T08:13:30Z

‎Індивідуальні заняття

← Попередня версія		Версія за 06:14, 23 вересня 2015
Рядок 95:		Рядок 95:
	Доброго дня, Ірина Юріївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповідь на запитання до тематичної дискусії №2.		Доброго дня, Ірина Юріївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповідь на запитання до тематичної дискусії №2.
	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 10:39, 4 вересня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 10:39, 4 вересня 2015 (EEST)
		+
		+	Доброго дня, Ірина Юріївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
		+
		+	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 09:14, 23 вересня 2015 (EEST)

@@ Рядок 83: / Рядок 83: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+.Освіта – це сукупність систематизованих умінь, навичок і знань, набутих людиною в процесі навчання в спеціальних установах або самостійного отримання знань. Освіта – це чітко налагоджений процес обробки і отримання знань, за рахунок централізованого систематичного навчання групи людей протягом деякого періоду часу.
+.Цінність полягає у тому, що ми можемо, завдяки освіті, впевненими в собі і завтрашньому дні, це  стимул розвиватися і підкорювати нові висоти, рухатися вперед з високо піднятою головою, відчуваючи себе впевнено і гідно. У наші дні освіта є одним із показників соціального статусу людини, а також одним із факторів відтворення і зміни соціальної структури суспільства. Завдяки освіті, люди в плині багатьох століть переймають величезний досвід умінь і знань, накопичений цивілізацією за весь час свого існування. Пізнавальна цілеспрямована діяльність людей по отриманню та досконалості вмінь та знань, є основною рушійною силою науково-технічного прогресу.
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

@@ Рядок 92: / Рядок 92: @@
 ----
 ----
-Доброго дня, Тетяна Анатоліївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповідь на запитання до тематичної дискусії №2.
+Доброго дня, Ірина Юріївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповідь на запитання до тематичної дискусії №2.
 --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:39, 4 вересня 2015 (EEST)

← Попередня версія		Версія за 07:39, 4 вересня 2015
Рядок 90:		Рядок 90:

	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 10:12, 22 травня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 10:12, 22 травня 2015 (EEST)
		+	----
		+	----
		+	Доброго дня, Тетяна Анатоліївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповідь на запитання до тематичної дискусії №2.
		+	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 10:39, 4 вересня 2015 (EEST)

@@ Рядок 78: / Рядок 78: @@
 ----
 ----
 ==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

@@ Рядок 72: / Рядок 72: @@
 ----
 Ваші відповіді:
-Система освіти однозначно потребує змін, але відразу наголошую, що зміни не повинні шкодити дитині, а також їх батькам і, нехай зі мною не погоджуються чиновники від освіти, але і вчителям. Процеси перетворення повинні бути гуманними до всіх учасників навчально-виховного процесу і продумані так, щоб не була зламана доля людей і не викинута на «смітник» життя жодна людина.
-      Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту.
+Система освіти однозначно потребує змін, але відразу наголошую, що зміни не повинні шкодити дитині, а також їх батькам і, нехай зі мною не погоджуються чиновники від освіти, але і вчителям. Процеси перетворення повинні бути гуманними до всіх учасників навчально-виховного процесу і продумані так, щоб не була зламана доля людей і не викинута на «смітник» життя жодна людина. Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту. Дошкільна освіта в державі повинна бути найякіснішою та найдоступнішою і бути різних форм власності. Дитячі садочки для діток від 0 до 3 років здебільшого повинні бути приватними і не значна кількість на балансі місцевої громади, а можливо і держави для незабезпечених верст населення. Це для молоденьких мам, які потратили у скруту і потребують негайної роботи, щоб підняти свою крихітку, для одиноких мам, які стали одинокими з різних причин, дуже бідні сім’ї. У садочках повинна бути достатня кількість вихователів, нянь, медичного персоналу. Дошкільні заклади для дітей 3- 6 років повинні бути в кожному населеному пункті, де є діти і бути різної форми власності, але з єдиним державним стандартом навчання, щоб діти 6 років мали рівні права і можливості при переході до початкової освіти.Школа повинна залишатися трьохступеневою. Початкової освіти 4 роки достатньо. Школи початкової освіти повинні також бути в кожному населеному пункті, де є в них потреба. Початкова школа повинна бути лише державною і фінансуватися з державного бюджету, ця освіта повинна мати чіткі стандарти, які повинні бути виконані обов’язково, хоч дитина навчається в класі, хоч за індивідуальною формою навчання. В класах початкової школи не повинно бути більше 15 учнів, (у селах не менше 5 учнів), а якщо є дитина з особливими потребами , то обов’язково повинен бути помічник учителя. Після початкової школи провести підсумкові контрольні роботи, які мають вирішальне значення на річні оцінки і лише за завданнями відповідного управління освіти  або загальнодержавними. Середня школа бажано, щоб  існувала 5 років, як і було раніше, але  переглянути навчальні дисципліни, що вивчаються в середній школі. Учителі в середній школі повинні мати багатопрофільну підготовку. Наприклад, «учитель української мови, літератури, світової літератури», «учитель історії, географії, правознавства, етики», «учитель математики, фізики, інформатики», «учитель біології, хімії та трудового навчання», «учитель фізкультури та основ здоров’я», «учитель культури (музика, образотворче мистецтво, культура), «учитель іноземної мови (як мінімум двох)». Таким чином зменшиться кількість учителів у середній школі і вони отримають більші можливості для роботи. Після закінчення середньої школи обов’язково повинна бути ДПА, але не в формі ЗНО, як пропонують, а в школі. Вона повинна охоплювати всі основні предмети, проходити за загальнодержавними завданнями і обов’язково в кожну школу повинні бути делеговані представники, але не з освіти, а, наприклад, від громадськості, але вони присутні лише в якості спостерігачів. Середня школа повинна функціонувати в кожному місті у розрахунку 25  учнів у класі (кількість таких шкіл залежить від кількості учнів у населеному пункті, від протяжності міста, характеру місцевості, можливості доведення дітей до шкіл тощо), у селах при наявності 5 учнів у класі, але не менше 25 учнів у школі. Справедливо було б ввести шкалу оплати праці учителя і в залежності від кількості учнів у класі. Наприклад, 1 рівень – від 5 до 10, другий рівень – від 10 до 20, третій рівень – від 20 до 30. Дана градація зняла б напругу в стосунках учителів, що працюють з великими колективами та маленькими. Старша школа повинна бути лише багатопрофільна і не обов’язкова для закінчення. В неї повинні набирати за конкурсом учнів, що готуються для вступу до ВНЗ та мають середній бал не менше 8. Решта учнів повинні отримати можливість здобувати робітничі  професії у професійні школі  і разом з тим мати можливість загальної розвиваючої підготовки. Для тих учнів, що змогли показати високі результати в професійних школах потрібно передбачити можливість здобуття вищої освіти за обраною професією після здачі фахової атестації. Для учнів від 16 до  18 років навчання обов’язкове або в профільній, або професійній школі. Кількість таких шкіл у регіоні (країні) залежить від кількості населення і може бути не стабільною (тобто скорочуватися, якщо скоротилася кількість  учнів, або ж збільшуватися). ВНЗ бажано, щоб були державними, мали певні державні стандарти навчання, але мали свою автономію. Чітко визначитися з переліком спеціальностей, які в перспективі потрібні державі і мати лише таке державне замовлення. В цих навчальних закладах передбачити можливість навчання за контрактом, але студенти можуть навчатися за умови бездоганного виконання програм навчання і мати певний рівень підготовки, якщо цей мінімум не виконується, то студент не отримує диплома. Хоча певна кількість не державних ВНЗ повинна бути ( гостродефіцитні спеціальності, спеціальності, що не вивчаються в державних ВНЗ, пов’язані зі сферою культури тощо).Позашкільна освіта,  післядипломна освіта, аспірантура, докторантура, безперечно, повинні залишатися в межах необхідних для населення і держави. Змін потребує система управління освітою і дитячим закладом. Також робочий тиждень учителя повинен бути не менше 30 годин на тиждень, але при цьому повинен розділений на викладання предмета, ведення позакласної роботи з предмета, виховної роботи, як класного керівника  і відповідно  цього повинна бути розроблена система оплати праці учителя. Всі види робіт, які б не виконував учитель повинні оплачуватися за окремо розробленим положенням.Заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім тих закладів освіти, що належать релігійним організаціям. Щодо мови викладання, то загальношкільні батьківські збори більшістю голосів повинні мати право обирати мову навчання дітей в початковій та середній школі при обов’язковому вивченні української мови. Старша школа та ВНЗ – викладання лише державною мовою з допущенням читання спеціальних курсів іншими мовами за необхідності чи  по бажанню учнів та студентів. Навчання та виховання дітей повинно  сприяти працевлаштуванню їх у майбутньому та знаходженню свого місця у суспільстві, жодна молода людина не повинна відчувати  себе зайвою та не потрібною власній державі та суспільству, її думка повинна бути почута завжди, її інтереси враховані і максимально потрібно надати можливість реалізувати себе у житті.
-       Дошкільна освіта в державі повинна бути найякіснішою та найдоступнішою і бути різних форм власності. Дитячі садочки для діток від 0 до 3 років здебільшого повинні бути приватними і не значна кількість на балансі місцевої громади, а можливо і держави для незабезпечених верст населення. Це для молоденьких мам, які потратили у скруту і потребують негайної роботи, щоб підняти свою крихітку, для одиноких мам, які стали одинокими з різних причин, дуже бідні сім’ї.
-У садочках повинна бути достатня кількість вихователів, нянь, медичного персоналу.
-        Дошкільні заклади для дітей 3- 6 років повинні бути в кожному населеному пункті, де є діти і бути різної форми власності, але з єдиним державним стандартом навчання, щоб діти 6 років мали рівні права і можливості при переході до початкової освіти.
-         Школа повинна залишатися трьохступеневою.
-         Початкової освіти 4 роки достатньо. Школи початкової освіти повинні також бути в кожному населеному пункті, де є в них потреба. Початкова школа повинна бути лише державною і фінансуватися з державного бюджету, ця освіта повинна мати чіткі стандарти, які повинні бути виконані обов’язково, хоч дитина навчається в класі, хоч за індивідуальною формою навчання. В класах початкової школи не повинно бути більше 15 учнів, (у селах не менше 5 учнів), а якщо є дитина з особливими потребами , то обов’язково повинен бути помічник учителя. Після початкової школи провести підсумкові контрольні роботи, які мають вирішальне значення на річні оцінки і лише за завданнями відповідного управління освіти  або загальнодержавними.
-        Середня школа бажано, щоб  існувала 5 років, як і було раніше, але  переглянути навчальні дисципліни, що вивчаються в середній школі. Учителі в середній школі повинні мати багатопрофільну підготовку. Наприклад, «учитель української мови, літератури, світової літератури», «учитель історії, географії, правознавства, етики», «учитель математики, фізики, інформатики», «учитель біології, хімії та трудового навчання», «учитель фізкультури та основ здоров’я», «учитель культури (музика, образотворче мистецтво, культура), «учитель іноземної мови (як мінімум двох)». Таким чином зменшиться кількість учителів у середній школі і вони отримають більші можливості для роботи. Після закінчення середньої школи обов’язково повинна бути ДПА, але не в формі ЗНО, як пропонують, а в школі. Вона повинна охоплювати всі основні предмети, проходити за загальнодержавними завданнями і обов’язково в кожну школу повинні бути делеговані представники, але не з освіти, а, наприклад, від громадськості, але вони присутні лише в якості спостерігачів.
-         Середня школа повинна функціонувати в кожному місті у розрахунку 25  учнів у класі (кількість таких шкіл залежить від кількості учнів у населеному пункті, від протяжності міста, характеру місцевості, можливості доведення дітей до шкіл тощо), у селах при наявності 5 учнів у класі, але не менше 25 учнів у школі. Справедливо було б ввести шкалу оплати праці учителя і в залежності від кількості учнів у класі. Наприклад, 1 рівень – від 5 до 10, другий рівень – від 10 до 20, третій рівень – від 20 до 30. Дана градація зняла б напругу в стосунках учителів, що працюють з великими колективами та маленькими.
-         Старша школа повинна бути лише багатопрофільна і не обов’язкова для закінчення. В неї повинні набирати за конкурсом учнів, що готуються для вступу до ВНЗ та мають середній бал не менше 8. Решта учнів повинні отримати можливість здобувати робітничі  професії у професійні школі  і разом з тим мати можливість загальної розвиваючої підготовки. Для тих учнів, що змогли показати високі результати в професійних школах потрібно передбачити можливість здобуття вищої освіти за обраною професією після здачі фахової атестації. Для учнів від 16 до  18 років навчання обов’язкове або в профільній, або професійній школі. Кількість таких шкіл у регіоні (країні) залежить від кількості населення і може бути не стабільною (тобто скорочуватися, якщо скоротилася кількість  учнів, або ж збільшуватися).
-        ВНЗ бажано, щоб були державними, мали певні державні стандарти навчання, але мали свою автономію. Чітко визначитися з переліком спеціальностей, які в перспективі потрібні державі і мати лише таке державне замовлення. В цих навчальних закладах передбачити можливість навчання за контрактом, але студенти можуть навчатися за умови бездоганного виконання програм навчання і мати певний рівень підготовки, якщо цей мінімум не виконується, то студент не отримує диплома. Хоча певна кількість не державних ВНЗ повинна бути ( гостродефіцитні спеціальності, спеціальності, що не вивчаються в державних ВНЗ, пов’язані зі сферою культури тощо).
-          Позашкільна освіта,  післядипломна освіта, аспірантура, докторантура, безперечно, повинні залишатися в межах необхідних для населення і держави.
-        Змін потребує система управління освітою і дитячим закладом. Також робочий тиждень учителя повинен бути не менше 30 годин на тиждень, але при цьому повинен розділений на викладання предмета, ведення позакласної роботи з предмета, виховної роботи, як класного керівника  і відповідно  цього повинна бути розроблена система оплати праці учителя. Всі види робіт, які б не виконував учитель повинні оплачуватися за окремо розробленим положенням.
-         Заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім тих закладів освіти, що належать релігійним організаціям.
-         Щодо мови викладання, то загальношкільні батьківські збори більшістю голосів повинні мати право обирати мову навчання дітей в початковій та середній школі при обов’язковому вивченні української мови. Старша школа та ВНЗ – викладання лише державною мовою з допущенням читання спеціальних курсів іншими мовами за необхідності чи  по бажанню учнів та студентів.
-         Навчання та виховання дітей повинно  сприяти працевлаштуванню їх у майбутньому та знаходженню свого місця у суспільстві, жодна молода людина не повинна відчувати  себе зайвою та не потрібною власній державі та суспільству, її думка повинна бути почута завжди, її інтереси враховані і максимально потрібно надати можливість реалізувати себе у житті.
 --[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 17:39, 12 червня 2015 (EEST)

@@ Рядок 53: / Рядок 53: @@
 ----
 Ваші відповіді:
-#1)формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
+. Формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
-)неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
+- неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
-)інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.
+- інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.
-#Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання
+. Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання
 --[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 17:39, 12 червня 2015 (EEST)

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 ----
 ----
 ==== Консультації ====