Соціально-гуманітарний кредитний модуль Яковенко Т.Т. - Історія редагувань

Рідченко Людмила Олександрівна: /* Проведення та перевірка модульного контролю */

2016-11-01T18:17:38Z

‎Проведення та перевірка модульного контролю

Яковенко Тетяна Тимофіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2016-11-01T11:43:40Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Яковенко Тетяна Тимофіївна: /* Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) */

2016-11-01T11:42:08Z

‎Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Яковенко Тетяна Тимофіївна: /* Індивідуальні заняття */

2016-11-01T11:40:27Z

‎Індивідуальні заняття

Яковенко Тетяна Тимофіївна: /* Індивідуальні заняття */

2016-11-01T11:39:17Z

‎Індивідуальні заняття

Яковенко Тетяна Тимофіївна: /* Індивідуальні заняття */

2016-11-01T11:37:42Z

‎Індивідуальні заняття

Яковенко Тетяна Тимофіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2016-11-01T11:35:27Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Яковенко Тетяна Тимофіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2016-11-01T11:33:05Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Яковенко Тетяна Тимофіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2016-11-01T11:31:49Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Яковенко Тетяна Тимофіївна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2016-11-01T11:30:10Z

‎Інтерактивні практичні заняття

← Попередня версія		Версія за 18:17, 1 листопада 2016
Рядок 171:		Рядок 171:

	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 10:17, 3 жовтня 2016 (EEST)		--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 10:17, 3 жовтня 2016 (EEST)
		+	----
		+	Доброго дня, Тетяна Тимофіївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивне практичніе заняття №5(2).
		+
		+	--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна\|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна\|обговорення]]) 20:17, 1 листопада 2016 (EET)

@@ Рядок 156: / Рядок 156: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.[1]
+#

@@ Рядок 141: / Рядок 141: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#Реформи 90-х років 20 століття в українській освіті  були зорієнтовані на створення нової системи освіти в Україні, збереження й примноження здобутого в радянські часи досвіду та одночасно внесення суттєвих коректив у зміст освітянського процесу. Діяльність сучасної системи освіти України забезпечується цілою низкою освітніх нормативно-правових документів, серед яких основними є: Конституція України, Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту" тощо. У 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон України "Про освіту", що визначив школу як основу духовного та соціально- економічного розвитку держави й передбачив кардинальні зміни в її роботі. Відповідно до закону, а також внесених до нього змін і доповнень (1996 р.), освіта в сучасній Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, реальної взаємоповаги між націями та народами. Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту.  В Україні в основному створена правова база для глибокого й усебічного реформування системи освіти в напрямку децентралізації та демократизації, диференціації, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, безперервності освіти та варіантності навчальних планів і програм, переорієнтації сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості й створення для цього відповідних умов у суспільстві. Ухвалення Закону України "Про загальну середню освіту" відкрило реальні можливості щодо прискорення реформування системи загальної середньої освіти відповідно до сучасних вимог нашого суспільства й потреб кожної особистості. Проте, саме середня освіта зазнала за часів незалежності найбільше неоднозначного впливу трансформаційних процесів. Україна в середині 90-х років опинилася на 95 місці за індексом людського розвитку ЮНЕСКО. Прогресуючі тенденції – падіння престижу освіти, престижу педагога – породили плинність кадрів, що зумовило падіння якості педагогічного складу, рівня загальної педагогічної освіти, зниження результативності праці. На думку багатьох науковців, освітнє відродження безпосередньо пов’язано з етнопедагогікою, яка в сучасній освіті може бути задіяна при викладанні тих наук, що стосуються етносу, мови, фольклору, історії, держави, культури, географії, побуту, літератури, релігії.  Побудована на такому фундаменті школа відповідає національним рисам української дитини, її ментальності, що здатні забезпечити найвищий злет її розумового, духовно-морального й естетичного розвитку. Отже, освіта завжди виступає в суспільстві основою самовідтворення культури. Реформаційні роки для української освіти започаткували низку важливих тенденцій: певну деідеологізацію та демократизацію навчального процесу, підтримання органічного зв’язку освіти з національною історією, культурою і традиціями вітчизняної педагогіки, забезпечення свободи творчості педагогів-новаторів, урізноманітнення спектра навчальних закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління, поступове утвердження у сфері освіти української мови. Проте, були і негативні явища, які вплинули на генезис освітньої галузі. Це, зокрема: залишковий принцип фінансування, невідповідність матеріальної бази освіти оптимальним нормативам і потребам суспільства, падіння престижу педагогічної діяльності, різке загострення кадрової проблеми. На жаль, освіта поступово втрачає своє природне значення важливої продуктивної сили суспільства, якщо точніше — рушійної сили прогресивного розвитку нашої країни. Держава не напрацювала механізмів і не робить практичних кроків для залучення системи освіти з її науковим і кадровим потенціалом до розв’язання найактуальніших питань розвитку економіки. Майже втрачено зв'язки освітян із промисловими підприємствами, установами, яких практично перестали цікавити питання підготовки нового покоління кадрів і підтримка цієї діяльності. Немає й законодавчих актів, які сприяли б заохоченню підприємців до інвестицій в освіту (що ми побачили, розглядаючи сучасні зарубіжні підходи до освіти). За таких умов почав складатися імідж освіти як другорядної сфери, що лише створює додаткове навантаження на бюджет.
+#
 ----

@@ Рядок 122: / Рядок 122: @@
 ----
 Ваші відповіді:
-№1-«Парадигма освіти» є значно вужчим поняттям , ніж «стратегія освіти».Вона стосується лише освітнього процесу ,а «стратегія освіти» всього суспільного життя.
-№21)Існує 3 основні форми освіти :
+)Існує 3 основні форми освіти :
 *формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
 * неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;

@@ Рядок 111: / Рядок 111: @@
 Ваша відповідь:
-----
+----«Парадигма освіти» є значно вужчим поняттям , ніж «стратегія освіти».Вона стосується лише освітнього процесу ,а «стратегія освіти» всього суспільного життя--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:39, 1 листопада 2016 (EET)-
 ----
 Доброго дня, Тетяна Тимофіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

@@ Рядок 75: / Рядок 75: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
+#
 ----
@@ Рядок 88: / Рядок 99: @@
 ----
 Ваші відповіді:
+#№1.Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх«противників» тощо.Через це квазінаука скочується до рівня лженаукию--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:35, 1 листопада 2016 (EET)
+#

@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 ----
 Ваша відповідь:
+#Комп&#39;ютеризація, розширення мережі інформаційно-обчислювальних систем виконує важливі соціокультурні функції, впливаючи на прискорений розвиток науки, техніки, і визначаючи вектор розвитку процесів освіти івиховання.
+#
 ----

@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 Зміст стратегії освіти має складати її мета, означене сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажанні результати реалізації стратегічних завдань.
   Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя--[[Користувач:Яковенко Тетяна Тимофіївна|Яковенко Тетяна Тимофіївна]] ([[Обговорення користувача:Яковенко Тетяна Тимофіївна|обговорення]]) 13:30, 1 листопада 2016 (EET)
+#
+#