Теорія та методика фахової дисципліни Гапон О.І. - Історія редагувань

Гапон Оксана Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-06-05T07:31:49Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Гапон Оксана Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-06-05T07:25:03Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-06-05T07:05:03Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Гапон Оксана Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-06-05T06:54:56Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Гапон Оксана Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-06-05T06:54:42Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Гапон Оксана Іванівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-06-05T06:52:32Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-06-05T05:41:20Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Istoriya: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

2015-06-03T11:08:17Z

Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}

Нова сторінка

==== Інтерактивні практичні заняття ====

==== Індивідуальні заняття ====

==== Консультації ====

====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====

==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

← Попередня версія		Версія за 07:31, 5 червня 2015
Рядок 37:		Рядок 37:


−	У своїй практиці я використовую різноманітні нетрадиційнї форми навчання.	+	У своїй практиці я використовую різноманітні нетрадиційнї форми навчання.
		+
		+	#урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок-парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;
		+	#уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість;
		+	#урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича
		+	тощо;
		+	--[[Користувач:Гапон Оксана Іванівна\|Гапон Оксана Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Гапон Оксана Іванівна\|обговорення]]) 10:31, 5 червня 2015 (EEST)

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====

← Попередня версія		Версія за 07:25, 5 червня 2015
Рядок 35:		Рядок 35:

	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]]) 10:02, 5 червня 2015 (EEST)		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]]) 10:02, 5 червня 2015 (EEST)
		+
		+
		+	У своїй практиці я використовую різноманітні нетрадиційнї форми навчання.

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 ==== Інтерактивні практичні заняття ====
-Шановна пані Оксано!
+''Шановна пані Оксано!
+Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:''
 Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:
 . Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
@@ Рядок 28: / Рядок 27: @@
 Фотодокументи. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.--[[Користувач:Гапон Оксана Іванівна|Гапон Оксана Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Гапон Оксана Іванівна|обговорення]]) 09:54, 5 червня 2015 (EEST)
 ==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 Питання 2.
-Фотодокументи. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.
+Фотодокументи. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.--[[Користувач:Гапон Оксана Іванівна|Гапон Оксана Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Гапон Оксана Іванівна|обговорення]]) 09:54, 5 червня 2015 (EEST)
 ==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 Питання 2.
- Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.
 ==== Індивідуальні заняття ====

← Попередня версія		Версія за 06:52, 5 червня 2015
Рядок 11:		Рядок 11:

	Дякую за співпрацю. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]]) 08:41, 5 червня 2015 (EEST)		Дякую за співпрацю. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]]) 08:41, 5 червня 2015 (EEST)
		+
		+
		+	Добрий день, Світлано Петрівно! Даю відповіді на питання першої теми "Методика роботи з історичними джерелами"
		+
		+	Питання 1.
		+
		+	а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
		+	Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
		+	Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
		+
		+	б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль.
		+	На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
		+	Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).
		+
		+	Питання 2.
		+	Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====

← Попередня версія		Версія за 05:41, 5 червня 2015
Рядок 2:		Рядок 2:
	==== Інтерактивні практичні заняття ====		==== Інтерактивні практичні заняття ====

		+	Шановна пані Оксано!
		+
		+	Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:
		+
		+	1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
		+
		+	2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
		+
		+	Дякую за співпрацю. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]]) 08:41, 5 червня 2015 (EEST)

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====