Теорія та методика фахової дисципліни Одинока Л.Г. - Історія редагувань

Людаодинока: /* = Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T08:01:26Z

‎= Інтерактивні практичні заняття

Людаодинока: /* = Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T07:58:18Z

‎= Інтерактивні практичні заняття

Людаодинока: /* = Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T07:47:52Z

‎= Інтерактивні практичні заняття

Людаодинока: /* = Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T07:44:07Z

‎= Інтерактивні практичні заняття

Людаодинока: /* = Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T07:38:25Z

‎= Інтерактивні практичні заняття

Людаодинока: /* = Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T07:30:14Z

‎= Інтерактивні практичні заняття

Людаодинока: /* = Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T07:09:17Z

‎= Інтерактивні практичні заняття

Людаодинока: /* = Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-19T06:50:41Z

‎= Інтерактивні практичні заняття

Ніколаєнко Світлана Петрівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-05-18T19:57:43Z

‎Інтерактивні практичні заняття

Одинока Людмила Григорівна: /* Інтерактивні практичні заняття */

2015-01-22T10:00:32Z

‎Інтерактивні практичні заняття

@@ Рядок 89: / Рядок 89: @@
 Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
+Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу.--[[Користувач:Людаодинока|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока|обговорення]]) 11:01, 19 травня 2015 (EEST)
 ==== Індивідуальні заняття ====

@@ Рядок 82: / Рядок 82: @@
 Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
+.Використання творчих та коротких письмових звязків,2.використання наочності і ТЗН,3.систематичність у методиці реалізації міжпредметних звязків,4.єдність навчальної та виховної діяльності вчителя- предметника--[[Користувач:Людаодинока|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока|обговорення]]) 10:58, 19 травня 2015 (EEST)
 Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:

@@ Рядок 71: / Рядок 71: @@
 -	схематична, таблична, текстова інформація
 -	звукозаписи тощо
---[[Користувач:Людаодинока|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока|обговорення]]) 10:44, 19 травня 2015 (EEST)
+.ппз як підручник,ппз як наочність.--[[Користувач:Людаодинока|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока|обговорення]]) 10:47, 19 травня 2015 (EEST)
 '''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''

← Попередня версія		Версія за 07:44, 19 травня 2015
Рядок 52:		Рядок 52:

	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+	1.ППЗ як і підручник (навчальна книга) може:
		+	- відображати зміст освіти, навчальну інформацію, що підлягає засвоєнню.
		+	- інформацію передавати не тільки у вигляді тексту, а й у фотографіях, малюнках, схемах, динаміці
		+	- управляти пізнавальною діяльністю учнів (сценарій навчального процесу)
		+	- бути самостійним джерелом інформації

		+	ППЗ як і наочність
		+	- допомагають у найбільш повному, глибокому розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища
		+	Об'єктивна необхідність використання наочних посібників у процесі навчання обумовлена їх великим впливом на процес розуміння і запам'ятовування: при дослідній перевірці ефективності запам'ятовування темпу встановлено, що при слуховому сприйманні засвоюється - 15% інформації, при зоровому - 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, - 65%.
		+	Дослідження фізіологів показали, що 80% інформації людина одержує через зоровий аналізатор. Пропускна здатність каналів прийому й обробки інформації по лінії "вухо-мозок" дорівнює 50000 біт/с, а по лінії "око-мозок" - 50000000 біт/с.
		+	Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність обов'язкового поєднання учителем словесних і несловесних (зорових, наочних) методів навчання.
		+	ППЗ як технічний засіб навчання забезпечує
		+	- інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань.
		+	- подолання часових і просторових меж, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці;
		+	- реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію.
		+	За способами впливу на учнів ППЗ поєднує візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові) впливи:
		+	- демонстрація предметів у статиці і динаміці
		+	- схематична, таблична, текстова інформація
		+	- звукозаписи тощо
		+	--[[Користувач:Людаодинока\|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока\|обговорення]]) 10:44, 19 травня 2015 (EEST)

	'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''		'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''

← Попередня версія		Версія за 07:38, 19 травня 2015
Рядок 40:		Рядок 40:
	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

		+	Як правило, кількість і складність цілей не дають змоги вмістити завдання на перевірку їх досягнення в один варіант діагностичної самостійної роботи. Оскільки потрібно забезпечити перевірку досягнення учнями кожної з навчальних цілей теми, то складають 2-4 рівноцінних варіанти самостійної роботи. Учитель умовно допускає, що всі навчальні цілі теми учень засвоїв на тому самому рівні, на який вийшов, виконавши один з варіантів роботи.

		+	--[[Користувач:Людаодинока\|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока\|обговорення]]) 10:38, 19 травня 2015 (EEST)
	'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].		'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
+У своїй практиці використовую наступні нетрадиційні форми:1.Індивідуальна форма навчання (виникла  в античних країнах ),2.Групова форма,3.Уроки театралізовані (урокі-спектаклі),4.Парна робота,5.Рольові ігри,6.Уроки драматизація(розповідь),7.Фронтально-колективна робота.--[[Користувач:Людаодинока|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока|обговорення]]) 10:30, 19 травня 2015 (EEST)
 '''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі"  [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 . У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
+Фотодокументи. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку. --[[Користувач:Людаодинока|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока|обговорення]]) 10:09, 19 травня 2015 (EEST)
 --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

← Попередня версія		Версія за 06:50, 19 травня 2015
Рядок 13:		Рядок 13:
	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])		--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

		+	2) Інтерпретація:
		+	а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
		+	Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
		+	Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
		+	Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
		+	б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
		+	На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
		+	Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).
		+	--[[Користувач:Людаодинока\|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока\|обговорення]]) 09:50, 19 травня 2015 (EEST)

	Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:		Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

← Попередня версія		Версія за 19:57, 18 травня 2015
Рядок 1:		Рядок 1:

−	==== Інтерактивні практичні заняття ====	+	==== Інтерактивні практичні заняття ===
		+
		+	Шановна пані Людмило!
		+
		+	Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:
		+
		+	1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
		+
		+
		+	2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
		+
		+	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+	Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:
		+
		+	1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.
		+
		+	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+
		+	'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" [http://ua.convdocs.org/docs/index-6489.html?page=35 Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії].
		+
		+	Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ].
		+
		+
		+	Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.
		+
		+	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+	'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].
		+
		+	Питання до теми наступні:
		+
		+	1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?
		+
		+	2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.
		+
		+	--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+	'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін'''
		+	Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати наступне завдання:
		+
		+
		+	Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.
		+
		+
		+	Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])
		+
		+
		+
		+	Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Питання наступне:
		+
		+	1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?
		+
		+	Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна\|обговорення]])

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====

← Попередня версія		Версія за 10:00, 22 січня 2015
Рядок 1:		Рядок 1:

	==== Інтерактивні практичні заняття ====		==== Інтерактивні практичні заняття ====
−

	==== Індивідуальні заняття ====		==== Індивідуальні заняття ====